| Сторінки (49/4848): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Думки, бажання, наміри,
розбурхують нашу уяву.
Сильний наш зв'язок
з безкрайніми просторами.
Встану до схід сонця,
вдихну перші промені Світла,
душа заспіває разом зі світанком.
В середині жовтня
відлітають журавлі на південь,
володарює Заклик над ними -
природний кругосвітній Круг.
А мені, полетіти не до снаги,
кожен вечір у вікні,
мій сілуєт самотній.
Кричить, вельми бурхливе, серцебиття
і немає йому порятунку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2024
Соромливість, ти
злий жарт зі мною
граєш, приводячи
у немилість.
Адже,
хочеться бути самою
собою, намагатися
не приховувати потаємних
бажань і думок,
що навіть, не в мою
користь зависли.
Почуттів і дій буває
забагато, хоча
результату, проти
замало.
Заграючи з Долею,
не думаю про її
тяжкі наслідкі,
право вибору не за мною.
Кожен з нас
себе засуджує,
не добре, що я такий,
з вчинками своїми
грає, як в рулетку
з Долею.
Кожен з нас
відчуває, для чого прийшов
у цей Світ, де
короткостроковий цей "бенкет".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
Добро, ти стало сенсом Життя.
Не дай озлобитися Душею.
Прикрась течією чистих думок
невгамовну жалість до себе.
В Житті дорога кожна мить.
Людина, як піщинка мала
в нескінченності Буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2024
Час, зупинися!
Залиш мрії нездійсненні,
зламане тобою буденне.
Дарма не відбирай сили,
хвилювання за тим,
що було миле.
Лише залиши осінньої
любові слід,
на протязі моїх літ.
Каплі дощу б'ють покрівлю,
ніби гітарні струни,
нікуди вже не полину,
навіть уві сні безодні.
Бульбашки великі
у калюжі журяться.
В ній, як у дзеркалі
шукає осінь щастя
й сорому не йме.
Осінь мальовнича,
журавлині стаї
у вирій кличе,
спить останнє листя
на голому гілляці,
сумно на Душі,
як безпритульному собаці.
Осінь - чаклунка,
фарбами малює,
навіть дозволу не питає,
лютує.
Ім'я осені - золота,
виправдовує.
Лишень хризантеми та
чорнобривці, ще п'янять дивним цвітом.
Якіж вони пряні - осені аромати,
треба осінь милу щиро нам кохати.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2024
Україночка - панночка,
стиглая калиночка,
казкова зориночка,
степова билиночка,
весняна краплиночка.
Ти не сиротиночка,
не страшні тобі хмариночки,
бо знаєш свою стежиночку
до рідної домівочки.
Біля струмочка розгорнула торбиночку,
присіла на хвилиночку.
Люба їй кожна стеблиночка,
це Душі її частиночка.
Заспівала голосисто,
вербочці звітувала,
мандрівочку їй свою дарувала.
Десь вдалечині трембіточка грає,
серце крає.
Почуття, ніби бруньки на вербі,
розкриваються, Долі посміхаються.
Чисте повітря п'янке кружляє,
струмки підганяє,
смуток з лиця жене подалі,
ми в його полоні,
ніби з розуму зійшли від любові...
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
Залишила рідне місто Дєбальцеве.
Ніччю розгромили базар вщент.
Вулиці мали тяжкий вигляд,
людей майже не було.
Тільки бійці ДНР вишагували.
В душі холодок,
вона буцімто занеміла.
На пероні люди відчувають
цю гнітючу аж дзвінку тишу,
наче перед грозою.
Розуміють, якщо не встигне потяг,
то тут й залишимось.
Дуже не хотілось залишати свою домівку.
В руках торбина та паспорти.
З дитинства знала тут кожну будівлю,
кожен двір.
Коли повернуся,
коли побачу світло у рідному віконці не відомо.
Сум охопив до п'ят.
Таке на серці безповоротнє відчуття,
ні жива, ні мертва.
Ще о чотирнадцятій годині рахувала на балконі солдат,
а о першій ночі вже рушила в невідоме.
Скільки їхав потяг,
стільки й поливав град,
почували себе під Богом.
Молитви шепочеш,
відчуваєш себе беззахисним дитям.
Лише о четвертій ранку вирушили з зони АТО.
Син був весь час на телефоні, хвилювався.
Мала дівчинка зайшла до нас,
гуляла по- вагону,
й каже - це твій дідусь, кажу мій,
а ось що мені мама наділа,
то був хрестик,
кажу добре твоя мама зробила,
це зараз наш єдиний захист.
Пройшов головний потяга
й сказав, що за нами путі взорвано,
провідники дуже хвилювались, бо залишили дітей та жінок.
Так нам пощастило урятуватись,
але чоловік не витримав й помер
під мирним небом,
ми - жінки поридаємо,
а чоловіки все в собі тримають.
Від війни ще втечеш,
як Бог дасть,
та від смерті ніколи.
P/S/
У ці розбиті щибки видно мої вікна
у домі напроти,
у залі такеж провалля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
Батьківщина, у мене залишилася
тільки ти одна-єдина.
Самий найдорожчий в Житті скарб.
Любов моя до Тебе не від'ємна
від відповідальності,а до неї
готовий далеко не кожний.
Не змогла прожити Життя щасливою.
Знаю, якби істинно була дорога,
сліз би стільки не пролила.
Я проста людина,
та шукаю відповідь на протязі літ,
відчуваючи душевний біль.
Може натхнення було мало...
Розумію, що треба бути не
стоячим болотом,
а стрімким потоком,
подібним руху річки.
На поміч приходить Природа,
своїм прикладом -
море - безкінечною силою хвиль,
гори, дієво вбрані лавинами .
В таких місцинах брехати нікому,
панує благодать...
В такі незабутні хвилини,
навкруги панує щастя, Мир,
людяність...
Моя Душа, як і Ваша безсмертна,
тому вічні думки і Дух,
Живий наш Бог,
тому живі і Душі наші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2024
Я згадала уві сні,
дні у Клепалах селі,
застовбурилось воно на березі Сєйму.
Де він блищить, віддзеркалює красу.
Де шумлять бджоли - цілі рої.
Де хміліє голівонька - поруч рідня,
та в ту пору ще не лишилась сама.
Пахне огудина огіркова в росі,
гуляють дідові кози
у волошковому полі - сні.
Де біжиш зрання радієш,
без напрямку.
Де піч димить
картоплею запашною,
у місті не скуштуєш такої.
Де все дороге - кислиця стара,
стріха понівечена вся,
грони виноградні ще недозрілі,
де не має підозри у скрутному Мирі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2024
Конвалія - повернення щастя.
Спокуса милуватися нею велика.
Суміш гордості її і пристрасті -
у серце проник.
Свято усередині бунтує,
рветься з Душі.
Зріють колоски радості,
мерехтять в очах вогники, відчуття свята,
до чого ж прекрасні днинки.
У Природи немає поганої погоди,
радію кожному дню.
У Душі хочу залишитися дитиною,
простіше на все дивлюся.
Як конструктор простору, намагаюся його поліпшити,
не маніпулювати людьми.
Хочу зрозуміти їх Душі,
до дружнього світу увійти.
Гармонійно спілкуюся зі Світом на своєму шляху,
тримаю "вушка на верхівці",
щоб повз щастя не пройти.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2024
Будь, як хворостинка, покірна,
під вітром випрямитися гідна.
Бережи посмішки своїх рідних та близьких,
харизму бережи свою -
успіху допоможе твоєму.
Щоб не було невдачи,
бережи серця силу и свою вдачу.
Навчись слухати, там де говорять,
а говорити там, де хотять тебе почути.
Закрий дверці Душі от слабкості та печалю.
Не залишайся без надії, віри та любові.
Не відступай без бою, не має сердце спокою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2024
Дорожіть один одним,
коли Ви удвох.
Дорожіть один одним,
кожним прожитим днем.
Дорожіть, цінуйте миті,
час же не гумовий повірте.
Не критикуйте оточення,
з роками розуміємо,
наскільки дні ніжні
і в канві нашого Життя важливі.
Залиште страхи,
передчуття,
рухайтеся і оновлюйтеся,
тільки на собі коханому
не зациклюйтеся.
Душа кожен свій День
вибирає, коли їй
прийти в цей Світ
і піти з нього, знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2024
Бажаю щастя усім,
з ким Доля зводила.
Бажаю щастя і тим,
з ким розлучила.
Бажаю щастя
дітям і сім'ї,
що кращі роки
купалася в їх теплі.
Бажаю щастя землякам
рідного міста.
Бажаю щастя жителям
Планети і країни,
щоб усім вистачало сил
на виживання, і в селі
і у великому місті.
На процвітання нехай буде
націлена країна,
примноження успіхів
радості і добра!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2024
Осіння пора втратила свою родючу силу.
Вичерпала себе, сховалася під запоною
сніговою, білою.
Голі гілки хвилюються
на свіжому, морозному вітрі.
Похмурі поля - гордовита,
замерзла краса.
Сніжинки блищать,
наче срібні метелики.
Небо чисте - велике озеро,
рожевіє від заграви.
Відчуваю, ми - гвинтики
Великого Життя.
Колись розтане сніг,
прилетить весна,
зацвірінькають пташки,
потечуть струмки.
А зараз, надходить вечір,
соромлячись опускається сонце -
чисте, велике, червоне.
Зірки золотим дощем сипнули іскрами,
морозні, буцімто намальовані.
Природі необхідно платити добром за добро.
Хочеться, щоб злетіла птиця - щастя
і сіла на мою долоню,
шукаючи в Житті спокою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2024
Добро, ти стало сенсом Життя.
Не дай озлобитися Душею.
Прикрась течією чистих думок
невгамовну жалість до себе.
В Житті дорога кожна мить.
Людина, як піщинка мала
в нескінченності Буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2024
Україночка - панночка,
стиглая калиночка,
казкова зориночка,
степова билиночка,
весняна краплиночка.
Ти не сиротиночка,
не страшні тобі хмариночки,
бо знаєш свою стежиночку
до рідної домівочки.
Біля струмочка розгорнула торбиночку,
присіла на хвилиночку.
Люба їй кожна стеблиночка,
це Душі її частиночка.
Заспівала голосисто,
вербочці звітувала,
мандрівочку їй свою дарувала.
Десь вдалечині трембіточка грає,
серце крає.
Почуття, ніби бруньки на вербі,
розкриваються, Долі посміхаються.
Чисте повітря п'янке кружляє,
струмки підганяє,
смуток з лиця жене подалі,
ми в його полоні,
ніби з розуму зійшли від любові...
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2024
Любіть Господа, чи це не радість!
Для серця добрість!
Любіть Його душею відкритою,
щоб не була невіра в ній прихована.
Любіть щиро, без лукавства,
адже Правду знає Простір.
Любіть так, щоб від доброти Вашої, сльоза котилася,
і Правда Життя в ній відкрилася.
Не забувайте Йому дякувати.
"Слава Богу за Все"! - говорити.
За кожну нашу життєву Мить,
адже тонку грань між Життям і смертю
кожен з нас не осягнув.
А вона так близько,
не відчуваємо ми своїм розумом ще
її присутність, невідворотно і поруч,
адже смерть завжди раптова,
як вибух артилерійський...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2024
Я у волошковому полі,
не відчуваю горя.
На земному, луговому килимі,
волошки розцвіли
у своїй порі.
Бутончики, як шишечки,
кінчики загострили.
Багато які розпустилися
блакиттю пелюсток -
віял, полонить
ця казкова краса,
блакитна, небесна феєрія.
Дуже хочеться нарвати
букет чарівний,
але не буду,
я краще серцем
їх не забуду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2024
Кину камінчик по-воді,
щоб пішли хвилі,
може Життя моє
новим наповнить.
Бурхливе море пристрастей,
як Титанік тоне.
Мене, як бунтаря,
проти течії жене.
Доля, системою моїх
програм заряджена,
стереотипом відпрасована.
Намагаюся трохи відкрити двері
і увійти до неї хазяїном.
Вихід проблемам Життя
дає самє, життєвий
клубок намагаючись розкручувати,
з його полону назад дороги немає.
Добрими вчинками
Життя розслабляє,
робити висновок на чужих
помилках дозволяє.
Керувати ситуацією
завжди намагайтеся самі
і не дозволяйте,
щоб вона Вами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2024
Світ великий,
але Людина самотня,
кожен у своїй шкаралупі.
Світ відчуваємо по - різному,
вбираємо, як увісні.
Птахом би в небо злетіти
високо-високо,
камінчиком кинутим
далеко - далеко,
у чисту блакитну височінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2024
Ти даремно подумав, що щаслива,
що не потребую тебе.
Та просто на вигляд гордовита,
а думки тільки про тебе.
Не зрікайся любові.
Її не судять.
На Віку, як на скаку.
Скільки болю,
бути коханою,
але не тобою!
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2024
Уранішній свіжий вітерець
пестить і голубить Душу.
Забути зимову холоднечу
хочеться зовсім.
Все навкруги цвіте, розпускається,
у величавій млості купається.
У відповідність приводить
серце і дух,
позбавившись від зимових завірюх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2024
Можу думати про тебе годинами,
яким ти міг стати для мене.
Наділила тебе рисами,
яких і не мав, можливо ніколи.
Ну, найкращий з чоловіків,
само собою зрозуміло,
добрий, сміливий, молодецький,
ніжний, ласкавий, не життя,
а казка, могла бути в мріях з тобою.
Задавака, самозакоханий можливо,
та це не біда, якщо руку покласти на серце,
це приборкують роки.
Душевний, терплячий напевно,
як і я, щось же тягне один до одного,
силою тяжіння крізь літа.
Немилосердне Життя було до мене і до тебе,
раз душі тягнуться одночасно.
Ми, як листя гнане вітром в осінній порі,
боячись розлетітися в різні боки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2024
Яблуневий колір
після дощу,
немов
життєрадісна пісня.
Краплі скачуються вниз,
як росинки
у танці разом.
Свіжість кольору, білизна,
яскравіше не буває,
ароматом п'янить,
ніжністю пелюстків
бавить, вабить.
Тичинки, в кожній квітці
солдатиками в ряд,
весняний,
запаморочливий наряд.
Яблуневий колір,
настрій несе
прекрасний,
пахне ароматом
кольору надзвичайного.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2024
Не пускай його у свої сни, не пускай...
Кричу собі безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Роби вигляд, не помічай його, прокинься і не помічай.
Наказ собі дай, перестань Душа - не кричи, не кричи.
Ти ніч від білого дня, нарешті, відрізни, відрізни.
Кричу собі, безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Він не може Ангелом любові в Життя твоє увійти, жаль.
Самотності слід міткою-болем гризе в дорозі, в дорозі.
Відстань вже не допоможе щастя знайти на твоєму порозі.
Любов моя у тебе, як прийомна дочка.
Ти пробач цю непокірну ніч,
моя туга, шукає поміч.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024
Туманом над річкою
розсіялися мрії.
Вогнем вдалині захід
палає низько,
струни душі
обриваючи різко.
Зливовою стіною - сльозою
змиває серця біль,
дороги Життя розмиваючи
зухвало, брудом мерзенного
бездоріжжя.
І тільки,
Силою Волі Людини,
росте зеленню трава,
на схилі його Століття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2024
Весна, почуваю себе метеликом,
що з кокона злетів,
на рожевий цвіт яблуні сів.
Вдихаю аромат кольору прекрасного,
милуюся його красою неосяжною.
Ніжні пелюстки,
як губ прагнучих полум'я, полонять,
упускають діамантові крапельки роси.
Зелені стебельочки -
ранньої весни набряклі сосочки,
ще повністю бруньки не розкрилися,
але спробу зробили,
як би повинилися.
Зворушлива, тремтяча млість,
кольору незрівнянного.
Ранні бджоли п'ють нектар,
запаморочливий цілющий дар.
Блідо-рожевий яблуневий колір,
дарує нам свій не забутній світанок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024
Никогда не сдавайся.
Нужен особый талант -
не сдаваться.
Ведь каждый прожитый день
не назовёшь удачным.
Мир меняется страшно быстро,
не успеваем порой
своевременно реагировать.
Боимся стать не востребованными,
чужими в своей среде обитания.
Живём в компьютерном,
виртуальном мире и днем ,
и ночью, порой не видя
друг друга воочью.
Живого общения не достаёт...
Невероятен прогноз жизни ,
главное не упустить
нить жизненной цели,
ловить удачу "за хвост"...
Живём путем проб и ошибок.
На Земле не было ни одного
спокойного столетия,
припала и на нашу Долю война.
Приходила к родителям, жаловалась,
что тяжело, горе,
мать говорила, это еще не горе,
тогда еще все живы были,
горе, когда война,
когда её испытала,
сразу её слова вспомнила...
Думала, война закончится в считанные дни,
на долгие, почти уже 10 лет, не расчитывала...
Отечественная даже столько не длилась...
Думаю, почему жизненный Души полёт,
не уберёг от Земных невзгод.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2024
Не хочу жити в пів серця,
дихати в половину дихання,
не змусити мене
віддати перевагу колінам над стражданнями.
Душа кричить в ночі,
свічкою танучи, навіщо муки такі.
Хочу лід перетворити на воду,
випустити почуття на свободу.
Не хочу стати ізгоєм у миру,
є надія, що ще
багато щось зможу.
Допивати по краплі
захололу любов,
важко не виносимо,
тяжкість пізнавши буття,
ще не втратила віру в себе,
з такою філософією
далеко, звичайно не піду,
але сенс її може і збагну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
З кожною весною,
гілкою бузку
повертаюся до тебе
із забуття.
З кожним літом
припливаю промінцем світла.
З кожною осінню
золотом сріблить
виски сивиною.
З кожною зимою
покриваються вії інеєм
в очікуванні тривалому.
З кожним роком
ти ближчий, як міраж,
але час нас бере
на абордаж.
Зі швидкістю іскри , що горить,
комети, тієї, що летить,
гинуть почуття справжні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024
Дівчина-калина, молодість твоя швидкоплинна.
Боролась ти не раз з долею сумною,
відроджуючись кожною весною.
Узимку ти печаллю білою накрита.
Улітку вітами гудеш самовито.
Ніби дівчисько з картини змальована.
Ти – промінь сонця, золоте диво,
проміння подих швидкоплинний.
Зітхання ловиш земне поживне.
Восени твоє багряне листя облетить,
я з журбою зпіймаю цю мить.
Грони-ягоди твої червонїї
на себе погляди спрямовують.
Блакитне небо над тобою,
милується ніжною красою.
Кохаю тебе калино, за почуття твої безвиннїї.
Знімай з дерева життя жатву,
повернутись щовесни, давай нам клятву.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024
Яке щастя бути коханою
а не замученою і квапливою.
Яке щастя бути довгожданою
а не забутою і небажаною.
Яке щастя самій любити
сподіватися з ним бути.
Яке щастя одним повітрям дихати,
чути наближення кроків і чекати.
Яке щастя, якщо усе є,
але не кожному це Доля дає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
Конвалія - повернення щастя.
Спокуса милуватися нею велика.
Суміш гордості її і пристрасті -
у серце проник.
Свято усередині бунтує,
рветься з Душі.
Зріють колоски радості,
мерехтять в очах вогники, відчуття свята,
до чого ж прекрасні днинки.
У Природи немає поганої погоди,
радію кожному дню.
У Душі хочу залишитися дитиною,
простіше на все дивлюся.
Як конструктор простору, намагаюся його поліпшити,
не маніпулювати людьми.
Хочу зрозуміти їх Душі,
до дружнього світу увійти.
Гармонійно спілкуюся зі Світом на своєму шляху,
тримаю "вушка на верхівці",
щоб повз щастя не пройти.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
Дивилася на тебе очима кохання.
Любила, як останню зірку бажання.
Чому мрії вщухли,
закотилася зоря,
як калина чарівна зашарілась одна.
Чому разом бути не довелося,
розсипалося по плечах смагляве волосся.
Вітерець відніс щасливі години,
в далеку дощову пору осінню.
Чи прийде весна на поріг - забуття,
чи зацвіте п'янкий бузок,
чи обніму тебе знову, ясеня - красеня,
в час дзвінкий, ранковий.
З віком, романтики все менше,
в краплях дощу губляться надії,
у вітерця також вчувається плач,
буцімто він несеться вскач.
Задумлива посмішка на вустах,
а може це ще не всім надіям крах,
може на закаті буває інший розклад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
Сильна ти, Матінка-Земля.
Сильна, що народила дитя,
і узяла тривогу за
його далеку дорогу.
Тривожившись, сповиваючи,
на плечі свої здіймаючи,
усі тяготи тлінного Життя,
для процвітання Батьківщини.
Сильна ти, Матінка, сильна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024
Ніжно сутінки закутують
теплотою - завісою,
беруть у свій туманний полон,
піднімають мене з колін.
Неначе в цій тиші
я врятована і більше ніколи
не залишуся одна.
Здалека звучить мелодія дощу Шопена
мене кружляє сміливо,
навіть, якщо ніхто і ніде мене не чекає,
у Душі затишно і Серце співає.
Хочеться Жити не дивлячись на дощинки
сестрички - сльозинки.
Круги дощ малює,
ллє, як із відра,
зливою балує.
Сміливий, зухвалий, потрібний,
насолоджуюся промокаю,
ніби дівчинкою безглуздою, малою,
себе відчуваю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024
Дивилася на тебе очима кохання.
Любила, як останню зірку бажання.
Чому мрії вщухли,
закотилася зоря,
як калина чарівна зашарілась одна.
Чому разом бути не довелося,
розсипалося по плечах смагляве волосся.
Вітерець відніс щасливі години,
в далеку дощову пору осінню.
Чи прийде весна на поріг - забуття,
чи зацвіте п'янкий бузок,
чи обніму тебе знову, ясеня - красеня,
в час дзвінкий, ранковий.
З віком, романтики все менше,
в краплях дощу губляться надії,
у вітерця також вчувається плач,
буцімто він несеться вскач.
Задумлива посмішка на вустах,
а може це ще не всім надіям крах,
може на закаті буває інший розклад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024
Дівчина-калина, молодість твоя швидкоплинна.
Боролась ти не раз з долею сумною,
відроджуючись кожною весною.
Узимку ти печаллю білою накрита.
Улітку вітами гудеш самовито.
Ніби дівчисько з картини змальована.
Ти – промінь сонця, золоте диво,
проміння подих швидкоплинний.
Зітхання ловиш земне поживне.
Восени твоє багряне листя облетить,
я з журбою зпіймаю цю мить.
Грони-ягоди твої червонїї
на себе погляди спрямовують.
Блакитне небо над тобою,
милується ніжною красою.
Кохаю тебе калино, за почуття твої безвиннїї.
Знімай з дерева життя жатву,
повернутись щовесни, давай нам клятву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2024
Всередині моєї душі неспокій -
"випалене поле",
але ж серце все одно не байдуже
прагне волі.
Ще є внутрішній вогник - не згас,
чекає рідної долі час.
Навіть в осінню, дощову пору,
не хоче "втрачати голову".
У нашому житті
не має чогось вищого або нижчого,
навіть листочок з дерева,
квітка з куща,
однаково важливі Всесвіту,
як тая зіронька далека, сумна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024
Сад цвета белого полон,
как хором бабочек белых,
нежных, гонимых ветром безмятежным.
Смелых лепестков бой,
как пчелинный рой.
Аромат фантазий небесных, свежих,
наполняет Мир неземной красотой.
Укрывает землю белой негой,
как ковром из снега.
Я люблю эту пору лепесткового парада,
на сердце бушует ностальгии услада.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024
Не знаешь, где оно
последнее мгновение.
С кем больше никогда не увидишься,
куда больше никогда не воротишься.
Не знаешь тот последний раз,
выставляешь Жизнь, как на показ.
Каждая секунда отлетает в небытие,
как снежинка тает вдалеке.
Жизнь тем и ценна, пока длится,
путает свои страницы.
Богатством Души хочу поделиться.
Радостью дышать, видеть и слышать.
Не ныть, не надеяться напрасно,
и будет всё у нас прекрасно.
Богатство деньгами не измеришь,
оно из другого измерения,
в сердечном место-расположении.
Надеюсь всё больше на Ангела-Хранителя,
своего покровителя.
Он знает мой первый вздох и шаг,
только Он - мой Жизненный Падишаг.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2024
Життя під укіс летить,
як потяг з рейок,
що не намагаюся робити,
але швидкість вже узята,
миготять роки прожиті разом,
загальмувати не можна,
і озирнутися теж,
на що ж вони схожі -
на бурю, ураган,
на смерч, що відносить бажання,
чи хвилю, що змиває усе
у непостижиму далечінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024
Ой любове, пташка ти моя безкрила,
куди віднесла щастя та мою силу.
Нащо зозулею мої роки полічила,
куди ти рідная так спішила.
Чому доріженьку та й не розіслала,
не у віночок зі стрічками ,
а у хусточку вбрала.
Вороття в житті не буває,
в забуття все минає.
Дощ іде за вікном,
небо Душу крає,
чи то по склу струмочки свої цідить,
чи то від туману мої сльози,
малюють роси на мої життєві покоси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024
У світанку бузковім
догорає пристрасть,
почуття вже не питають ані серце, ані душу,
не захоплюють з головою,
не володіють близкістю,
не дають собі волю,
лише завдають нестерпного болю.
Та хіба це може так тривати вічно?
Не пізнала її, бо боялась,
а вона буває гасне, як вогонь,
не витримує любові натиск.
Бо не завжди підвладна,
любить, щоб її завойовували
кожного разу, як уперше.
Мабуть, тому і не пізнала смаку любові
у світанку бузковім.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
В час важкий
Господь потіше нас.
Скільки лити гірку слоьзу.
Я на Землі лише на Мить,
в чужині мені не жить.
Підхопила малу торбу,
до грудей притиснула,
ми ростемо з батьківського зерня,
знаємо що то Істина.
Жодна пташка лісова,
на чужині не співа!
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
Не хочу жити в пів серця,
дихати в половину дихання,
не змусити мене
віддати перевагу колінам над стражданнями.
Душа кричить в ночі,
свічкою танучи, навіщо муки такі.
Хочу лід перетворити на воду,
випустити почуття на свободу.
Не хочу стати ізгоєм у миру,
є надія, що ще
багато щось зможу.
Допивати по краплі
захололу любов,
важко не виносимо,
тяжкість пізнавши буття,
ще не втратила віру в себе,
з такою філософією
далеко, звичайно не піду,
але сенс її може і збагну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
Я пробачаю себе за почуття образи,
я прошу вибачення у тіла і душі -
не дала їм радості і половини,
від непроглядної життєвої суєти.
Моє Життя повинно змінитися на краще,
Земле-Матінко, прийми мою провину.
І дай по-життю ті події,
які сама я залучити не смію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2024
Осіння пора втратила свою родючу силу.
Вичерпала себе, сховалася під запоною
сніговою, білою.
Голі гілки хвилюються
на свіжому, морозному вітрі.
Похмурі поля - гордовита,
замерзла краса.
Сніжинки блищать,
наче срібні метелики.
Небо чисте - велике озеро,
рожевіє від заграви.
Відчуваю, ми - гвинтики
Великого Життя.
Колись розтане сніг,
прилетить весна,
зацвірінькають пташки,
потечуть струмки.
А зараз, надходить вечір,
соромлячись опускається сонце -
чисте, велике, червоне.
Зірки золотим дощем сипнули іскрами,
морозні, буцімто намальовані.
Природі необхідно платити добром за добро.
Хочеться, щоб злетіла птиця - щастя
і сіла на мою долоню,
шукаючи в Житті спокою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2024
Бажаю щастя усім,
з ким Доля зводила.
Бажаю щастя і тим,
з ким розлучила.
Бажаю щастя
дітям і сім'ї,
що кращі роки
купалася в їх теплі.
Бажаю щастя землякам
рідного міста.
Бажаю щастя жителям
Планети і країни,
щоб усім вистачало сил
на виживання, і в селі
і у великому місті.
На процвітання нехай буде
націлена країна,
примноження успіхів,
радості,добра та сили !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2024
За вікном сніжинки
у тихому, радісному польоті.
У руках том Лєва Толстого
у синій палітурці.
Життя щоденне - буденне
тим і дороге,
що ніби не помітно,
складається в роки.
Стерлися пори сезонів,
у зимовий ранок, як ранньою весною,
може грянути дощик
з краплиною "зеленою".
Десь в Криму,
навіть вишня розквітла,
такі ось наші справи.
Міняємо по-тихеньку Планету Земля.
Та дай Бог, щоб до кращого,
а не затяжним Майданом,
хочеться щастя Країні побажати,
якого вона ще й не знала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2024
Ничто не сравнится с весною Природы,
и в Жизни каждого из нас.
Шумят её живительные воды,
несут Жизненный Запас.
Молодость быстротечность её не замечает,
хотим скорее старше стать,
кажется, что года медленно несутся вскачь.
Они постепенно набирают темп, обретают вкус,
зреют,как гроздь винограда,
играя красотой рассвета и заката.
Жизнь, как женщина, вначале
обнимает взглядом,обворожительная,
неописуемо яркая, ослепительно-обалденная,
кокетливо-обольстительная.
Затем взрослея, становится утонченнее,
стильнее, романтичнее, щедрее.
В дальнейшем, уже креативная,
сексапильно-сногшибательная, энергичная,
разносторонняя, пылкая, непредсказуемая.
С возрастом - безупречная, отзывчивая, скромная,
искренняя, безкорыстная, чистосердечная.
В потоке зрелых дней - целеустремленная,
честная, трогательная,лучезарная,
необходимая, ценит чувства сильнее
времени и расстояния.
В конце покрывает всё прошлое чистым
снежным покрывалом,
уводит за горизонт сказку,
кажущуюся явью,
но ещё полную не сбывшихся надежд,
собранных в букет всей нашей Жизнью.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024
Жизнь - большой водоворот
поступков, действий,событий.
Ложные и верные дела
вступают в противоречия.
Знаем, что ничего хорошего не дают -
обиды, зависть,жаление себя,
но не пытаемся исправить ситуацию,
а углубляемся в неё по-уши,
в это житейское засасывающие болотце.
Кажется, что столько несчастий могло
случиться только со мной,
теряю покой.
Но, я несу ответственность за свои поступки,
короче, уже как бы - личность ...
Хочется,чтобы встретился человек,
с которым было бы легко,
вызывал восхищение.
А трудно жить я и сама умею...
Пониманию, что обязательное условие
развития цивилизации в руках способных людей,
любящих и умеющих учиться.
Жизнь наносит страшные, несправедливые удары,
но хочется относиться к тем людям,
что всё равно поднимаются и переводят
их в конструктивное русло Жизни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
Молодість Душі - це перемога
сміливості над боязкістю,
смаку до пригод -
над любов'ю до комфорту.
Роки борознять шкіру, а зрада Душу.
Тяжкість нелегкого, повсякденного Життя,
хилить до Землі, перетворює на прах ще за Життя.
Я кидаюся, як ненаситна дитина,
на зустріч новим подіям,
і знаходжу радість в новій праці.
Мене старить сумовите Життя,
а повертає до нього упевненість,
що народилася в собі.
Коли настане день,
що безвихідь Життя придавить мене до Землі,
вірю, що Господь зглянеться над Душею тієї, що вистраждала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2024
Вдыхаю аромат сирени,
на полную грудь, упиваясь...
Ветерок нежно скользит по-шее,
колышет подол платья, обвивает.
Ощущение будто я его знаю,
помню, понимаю.
Нам не знакомо недоверие друг к другу.
Минуло в лету смутное чувство
прошлых лет.
Вспоминаю детство, искреннюю любовь родителей
между собой.
Я говорила маме,
что мне бы так счастливо хоть год прожить
и умирать можно,
она сердилась,что ты дочка, разве так можно говорить.
Человеческие отношения они ставили выше всего.
Мне было понятно -
любовь на вес золота.
Но не всем везёт или вернее сказать,
не всем Бог даёт.
Кровь прилила к щекам,
до чего же мы ещё рабы своих мечтаний,
даже от одной мысли, любим уж на расстоянии.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024
В час важкий
Господь потіше нас.
Скільки лити гірку слоьзу.
Я на Землі лише на Мить,
в чужині мені не жить.
Підхопила малу торбу,
до грудей притиснула,
ми ростемо з батьківського зерня,
знаємо що то Істина.
Жодна пташка лісова,
на чужині не співа!
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024
Зимнее утро очаровало,
зарёй красной воспылало.
Солнце диском золотым застыло.
Иней, на деревьях -
сказочным опереньем.
Снег, пологом ровным,
лежит ковром скромным,
суровая, холодная красота,
ей не нужны иные краски,
забвенья колдовского полна.
Деревья суровы, но прекрасны,
застыли, как в сказке.
Смотришь на Природу,
Господи, прелесть, то какая?
Воистину уголок Земного Рая!
День пролетел как птица,
зимний вечер стучится,
подёрнут розовым закатом,
блистая особыми красками.
Трогательная, зимняя красота,
очаровывает симбиоз Природы,
что по-сравнению с нею наши годы.
Гостеприимством наполнена Земля,
происходит священнодействие
каждого прожитого Дня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024
Даю Небесам Право -
решать мою Судьбу здраво.
Сдалась в одинокой борьбе,
в одиночном окопе
атеистов не бывает,
теперь это точно знаю.
Прошу их, чтобы рассеяли туманом
мои прощлые и нынешние сомнения.
Больше, чтобы не знала боли
моральной и физической,
чтоб не била она меня,
током электрическим.
Испепелено практически всё,
догорают угольки моего камина,
еле слышен шум дождя
в пелене дивной.
Предсказуема круговая модель
нашего каждого дня -
успех - провал,
ненависть - любовь,
смерть - рождение -
это Колесо Вечного Движения.
Почему только в конце Жизни понимаешь,
что Дверь Клетки Жизнь
всегда была открыта,
чего я боялась и не выходила,
что меня держало невыносимо,
ведь большего от неё ожидала,
трепет в Душе слыхала.
Взлетела бы и всё,
и всё огромное Небо было бы моё.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006428
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.02.2024
Между прошлым и будущим - сказочный жизни Мир.
В сути его заложенный клада мирского миг.
Магнолии цветом прекрасным юность её цветёт.
Зрелый же возраст, как лилия, по водам её плывёт.
Пальмой высокой, раскидистой, года её в разнобой,
бьётся волною пенистой чувств непокорных строй.
Тесно переплетаются, колоском пшеничным,
суровая правда жизни и минуты её гармонии,
и единства, как мгновения пиршества.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
В тишине, в глубине
души, мы все хороши.
Мироздание с вышины,
проверяет души ,как падежи.
Душа , родная моя,
осознай меня.
Укажи путь к сердечному
стремлению, к полному,
небесному расслаблению.
Трепет душевный ликует,
Божью красоту рисует.
Земную, небесную,
разную, дай, Бог,
лижь бы не праздную.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2024
По гороскопу, я - Рак мнительный,
но иногда думаю,
лучще бы, я не чувствовала ничего...
Жизнь даёт последний шанс, а не выбор...
Люди женятся, чтобы иметь союзника,
если иначе,движение Жизни не получается,
имитация случается, как в том романсе
-"она утратила желания, уже не просится любить".
Душевная боль, страдания,
недопонимание,чтобы простить всех, нам мал даже Век...
Обладаем, казалось, свежестью восприятия,
происходящего вокруг,
но отличить не можем, кто же наш враг, а кто друг...
Новую информацию умеем внимательно слушать,
а позже оказываетя, не всю её надо было "кушать".
Отличаемся неослабевающей верой в лучшее,
а разочаровывают самые лучшие...
Углубляться в прощлое не будем,
мы его конечно не забудем.
Черновиков в Жизни нет,
этим и хорош Белый Свет.
Каждый космический уходящий Миг,
лучик дня, который сник...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2024
Життя Людини,
як Іскра,
що впала з Небес,
до Землі долетіла
і згасла вкінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2024
В вечерней поре серенада
Шуберта дрожит...
Сердце берёт в плен,
в глубине ей тесно.
Душа щемит надеждой.
Мольба любви возносится ввысь,
пусть ей воздастся сердечный пыл.
Зачарована, легкой походкой бреду,
будто боюсь нарушить
трепетную тишину.
Вокруг сказка оживает,
дрожит рождаясь.
Брезжит долгожданный рассвет,
оживает Природа в лучах
солнечного свода.
Дрожат цветы головками в такт,
роса им вторит в серебре нежном,
колышет будто волной прибрежной.
Сколь много в музыке Света,
тепла, сердечности, любви и ласки.
Жизнь, дай лучшего не томи,
ведь не счесть алмазов-чувств
в твоей Дали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2024
Бажаю щастя усім,
з ким Доля зводила.
Бажаю щастя і тим,
з ким розлучила.
Бажаю щастя
дітям і сім'ї,
що кращі роки
купалася в їх теплі.
Бажаю щастя землякам
рідного міста.
Бажаю щастя жителям
Планети і країни,
щоб усім вистачало сил
на виживання, і в селі
і у великому місті.
На процвітання нехай буде
націлена країна,
примноження успіхів,
радості,добра та сили !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2024
Жіночі сльози,
скільки вас, скільки?
Якщо зібрати - потоне Земля,
Армагедону не потрібно,
боляче за ущемлені серця.
Образи п'ємо, через них пропускаючи.
Сльозою стираючи часи.
Що за прірва така,
спалює кращі роки.
Якщо жінка мучить,
то і лікує,
сльозою накриваючи,
а чоловік і не помітить,
наскільки ж вона інша,
стенаючи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024
Косить завіса дощу.
Косить шлях минулих днів.
Косить нерозділена любов.
Косить метушня дарованних років.
Косить туман справжньою сльозою.
Косить, косить, косить,
волосся з сивиною.
Косить з непохитною вірою,
щоб утрималася на ногах,
у "нейтральні води" виплила,
Ангелу Долі Життя довірила,
не втрачала даремно часу...
Косить, косить, косить,
а як живеш, ніхто не запитає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024
Як пробивається сонце,
хмари розбити не в силах,
так пробиваються люди
у мирських своїх справах.
Ремствують на день прийдешній,
шукають захисту там і тут,
борються за виживання
своїх не жаліючи потуг.
Багато чи нам в житті треба?
Серце жалійте, друзі,
воно, як міряло ліворуч,
його забувати не можна.
Воно терпить і копить,
нашу виміряючи Суть,
хороше не забуде,
направить на праведну Путь.
Чого ж хочемо ми від Життя?
Щоб в Житті була любов,
щоб раділи життю діти,
і у венах кипіла кров!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
Господи, дай сили на Життя земне,
нелегке воно виявилося.
Якщо б не Ти постійно зі мною -
не знаю, де опинилася.
Сльози роняю, молючись Тобі,
Життя легкого не прошу.
Полегши ношу життєвих турбот,
що в Душі ношу.
Щаслива в дітях во Славу Тобі,
вони - моя відрада.
Заради цього варто було жити,
іншого щастя і не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024
Сильна ти, Матінка-Земля.
Сильна, що народила дитя,
і узяла тривогу за
його далеку дорогу.
Тривожившись, сповиваючи,
на плечі свої здіймаючи,
усі тяготи тлінного Життя,
для процвітання Батьківщини.
Сильна ти, Матінка, сильна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024
Дивилася на тебе очима кохання.
Любила, як останню зірку бажання.
Чому мрії вщухли,
закотилася зоря,
як калина чарівна зашарілась одна.
Чому разом бути не довелося,
розсипалося по плечах смагляве волосся.
Вітерець відніс щасливі години,
в далеку дощову пору осінню.
Чи прийде весна на поріг - забуття,
чи зацвіте п'янкий бузок,
чи обніму тебе знову, ясеня - красеня,
в час дзвінкий, ранковий.
З віком, романтики все менше,
в краплях дощу губляться надії,
у вітерця також вчувається плач,
буцімто він несеться вскач.
Задумлива посмішка на вустах,
а може це ще не всім надіям крах,
може на закаті буває інший розклад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2024
Відношення моє до тебе особливе -
на рівні тіла і душі,
зірки світять по-особливому,
порушуючи свої рубежі.
Меркне все, що було раніше,
як поволока туману рвана.
Прокидається в сонячних променях надія, ясністю окрилена.
Ці почуття дуже дорогі,
усвідомити любов мені допомогли.
Чому все в Житті приходить із запізненням,
ігноруючи життєвий розклад?
Якби невчасно, вибачаючись за вторгнення, запізніло,
але від серця, а не від ворожки.
"Адже краще пізніше, чим ніколи" -
чула не раз ці слова.
Тільки зараз їх сенс усвідомила,
коли віру в себе вселяла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024
Всього страшніше - не убожій Душа.
Будь терпляча до чужого горя.
Пропускай його через себе,
не жаліючи серця і спокою.
Адже без Душі немає людини.
Кому потрібен бездушний каркас?
Нехай нелюдяність століття,
відносить вогнедишної Химери баркас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2024
Біжу полем,
надію, віру та любов
відчуваю знов...
Цвітом Душу п'янить,
зове її у політ,
любо вітерцю купати
цю красу.
Квітоньки, як зіроньку
кружляють у танку Вічності,
кличуть у невідомі далі.
Мій внутрішній світ,
так і рветься назовні,
йому бракує повітря, це як пити
домашнє молоко,
замість порошкового,
або вдохнути свіжого
повітря після задухи,
звуки лагідні тішать вухо.
Такий природній простір,
навкруги такі запахи,
така краса, тут і маки,
і шавлія, ромашки - жовте, жовте поле
без меж, попри завірюхи пилюці
у дороги.
Здається на весь Білий Світ
л'ється чарівних променів світло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
Ти для мене, що ваза кришталева,
боюся упустити.
Випробування Життя дає реальні,
щоб могла мить кожну цінити.
Мучить серце, спокушає Душу,
щоб цінності її переосмислити змогла.
Образи Життя всі скуштувала,
а любові добитися так і не змогла.
Я не вітер, що летить в невідомому напрямку,
у мене все пов'язано з Душею,
і стискається в сонячному сплетінні,
відчуваю, ти поряд з іншою.
Якщо, у кожного з нас,
Душа своїй Долі не байдужа,
означає не все втрачено повір,
і тому, хто сльозою стукається,
Господь відкриє Свої двері.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
Як навчитися цінувати миті,
адже йдуть вони, відносячи сумніви,
і вже не повернуться ніколи,
ось в чому біда.
Щасливі були вони або ні,
з мене відповідь.
Наповнила їх Життям або упустила,
з мене час запитав.
Життя прожила, але наскільки мало
було Життя в цих днях.
Тільки тепер усвідомлюю,
але нічого поробити не можу.
Краю Душу заднім числом,
але по-великому рахунку,
визнати повинна,
що інакше поступити
і не змогла б,
з дороги своєї нелегкої не зійшлаб.
У цьому мабуть і є
Божий Задум, для кожного з нас,
наскільки хватає сил, Хрест щоб свій доносив.
Я в Душі слабка, боягузка,
а згадати, що пережила,
те не кожному чоловікові по-силах.
А де ж брала сили?
Може у Вірі до Бога, до якої не відразу прийшла.
Може в дітях, для яких стіною була.
Але, Дякую своєму кожному прожитому Дню
за те, що відкидаю неміч і далі іду.
©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
Хочу выдохнуть всю боль,
что за Жизнь скопила,
а вдохнуть радость и любовь,
сколь осталось силы...
Ведь нам с тобой ашнадцать лет
и не ниже,
свечой гарящей каждый день
таем от безсилья.
Жизнь серебрит виски не жалея,
скользят наши взгляды лаская,
то выше, то ниже,
ищут пристанища в жизненной нише...
Как стрелы летят наши дни.
Только цвёл одуванчик - облетел,
только трава была зелена,
уж с ароматом сено...
Знаю, не остыло наше время на Земле,
ещё будет и дождь, и снег,
будет счастлив каждый Человек,
но почему мы с тобой - нет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Хочу бути для тебе бузком,
фіалкою, незабудкою, трояндою,
щоб усі аромати Світу обкутали
тебе тонко в обіймах ніжних.
Щоб долоня, стикаючись з твоєю,
почуттями окрилена,
пелюстками-пальцями падала на постіль.
Фіалка, у блакиті очей купала,
незабудка, як небо обіймала,
троянда яскраво-червоним кольором губ балувала.
Надкуси, як яблуко,
щоб нікому не дісталася.
Душу в полон візьми, щоб з твоєю не розлучилася.
Що робити мені з сердечною любов'ю зухвалою,
жити без неї бридко.
Не знаю, чий ти зараз,
але серце хоче зупинити цю годину.
Ну чому, серце моє любить,
якщо навіть себе губить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
Жінка щаслива,
яка ж ти, кохана?
Не сховати очі,
іскорки - бісики,
самі скачуть в догонку,
в них відбивається Весна!
Скільки про любов написано пісень,
розумієш, наскільки Світ тісний.
Весна - довгоочікувана наречена.
Чекаю її бузкову пору,
п'яно-ароматну, хмільну,
прохолодну.
Люблю бузковий політ Душі,
тут усі сім нот хороші.
Чуттєве беззаконня
панує в її межах,
закохатися зве сміливо.
Думала, зимоньку Душа не витримає -
замре, а вона "безглузда"
ще і співає.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024
Залишила рідне місто Дєбальцеве.
Ніччю розгромили базар вщент.
Вулиці мали тяжкий вигляд,
людей майже не було.
Тільки бійці ДНР вишагували.
В душі холодок,
вона буцімто занеміла.
На пероні люди відчувають
цю гнітючу аж дзвінку тишу,
наче перед грозою.
Розуміють, якщо не встигне потяг,
то тут й залишимось.
Дуже не хотілось залишати свою домівку.
В руках торбина та паспорти.
З дитинства знала тут кожну будівлю,
кожен двір.
Коли повернуся,
коли побачу світло у рідному віконці не відомо.
Сум охопив до п'ят.
Таке на серці безповоротнє відчуття,
ні жива, ні мертва.
Ще о чотирнадцятій годині рахувала на балконі солдат,
а о першій ночі вже рушила в невідоме.
Скільки їхав потяг,
стільки й поливав град,
почували себе під Богом.
Молитви шепочеш,
відчуваєш себе беззахисним дитям.
Лише о четвертій ранку вирушили з зони АТО.
Син був весь час на телефоні, хвилювався.
Мала дівчинка зайшла до нас,
гуляла по- вагону,
й каже - це твій дідусь, кажу мій,
а ось що мені мама наділа,
то був хрестик,
кажу добре твоя мама зробила,
це зараз наш єдиний захист.
Пройшов головний потяга
й сказав, що за нами путі взорвано,
провідники дуже хвилювались, бо залишили дітей та жінок.
Так нам пощастило урятуватись,
але чоловік не витримав й помер
під мирним небом,
ми - жінки поридаємо,
а чоловіки все в собі тримають.
Від війни ще втечеш,
як Бог дасть,
та від смерті ніколи.
P/S/
У ці розбиті щибки видно мої вікна
у домі напроти,
у залі такеж провалля...
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2024
Дивовижна мелодія ночі,
наче хміль у голові.
Зірки сяють крізь простір,
світлі, живі, ясні...
Проміння посилаючи з пітьми,
віками бачили дійство навкруги.
Скільки закоханих очей
танули в глибинах вечорових,
а на Землі, це здається
було вчора.
Швидкоплинне наше Життя.
Тільки була осінь,
вже підхопила зима.
Нещодавно весна буяла
яскрава і прекрасна,
та восени її краса безжалісно згасла.
Жене вітер невгамовні літа
рік за роком, а ми
все чекаємо щастя іскру,
загадуючи бажання в ночі.
І тільки, Віковічне Полотно Небес,
бажає нам чудес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
Свист хурделиці біжить
з хмільним, лютим натхненням.
Переслідує очманіла думка,
як зупинити "стріли" зимового вітерця
у цю особливу, зимову ніч.
Шатер ялинових гілок мерехтить,
обійнятий тонким візерунком інею.
"Тепла" лебедино-біла перина снігу
сліпить сріблястою млістю.
Мороз хапає ніс, щоки, руки,
ніби злий на мене
за торішню розлуку.
Не переможницею, а його полонянкою себе відчуваю,
зігрітися марні мої потуги,
вже змерзли навіть ноги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
Чому твоя любов здичавіла,
адже був чудовий початок.
Тріпотіло серце,
відносячи геть сон,
Душа стискалася
від передчуття зустрічі,
де ж сховалася
ця солодкість томління,
втекла в забуття.
Але, час над нами не владний,
здригаюся часто мимоволі,
коли бачу в перехожому риси знайомі до болю.
Нічого безслідно не зникає,
тільки в глибині десь завмирає,
щемить, тліє, як вуглинки каміна,
щоб ціну знали душевному Світу.
Скільки доріжок потоптані,
відміряно кілометрів,
але осягнути так і не дано,
Любов - це подарунок Долі,
чи її Зеро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2024
Котяче Життя триває...
Мчить він, як вихор понад ланами.
Поруч бігають та вабляться діти.
У котика також хвіст трубою,
не має йому від них спокою.
Стриба мерщій на дерево,
і вже звідти спостерігає,
зиркаючи очима,
наскільки загрозлива ця хвилина.
Вони мчать хутко повз нього,
а він каменем падає донизу, лякається,
але ж встигає на льоту схопити
щось їстівне. Нажаль він не лелека,
взлетів би від них далеко.
А покиль, знайшов собі схованку-домівку
у зеленому килимі чарівного барвінку.
Поруч гомонять, цвірінькають горобці.
Лише мить, пустун хвоста
на них ласо спогляда.
Та дитяча кумпанія збиває його з думки.
На котяче щастя,
вибігла з хати мати
їх додому звати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2024
Уранішній свіжий вітерець
пестить і голубить Душу.
Забути зимову холоднечу
хочеться зовсім.
Все навкруги цвіте, розпускається,
у величавій млості купається.
У відповідність приводить
серце і дух,
позбавившись від зимових завірюх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
Добро, ти стало сенсом Життя.
Не дай озлобитися Душею.
Прикрась течією чистих думок
невгамовну жалість до себе.
В Житті дорога кожна мить.
Людина, як піщинка мала
в нескінченності Буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2024
Як пробивається сонце,
хмари розбити не в силах,
так пробиваються люди
у мирських своїх справах.
Ремствують на день прийдешній,
шукають захисту там і тут,
борються за виживання
своїх не жаліючи потуг.
Багато чи нам в житті треба?
Серце жалійте, друзі,
воно, як міряло ліворуч,
його забувати не можна.
Воно терпить і копить,
нашу виміряючи Суть,
хороше не забуде,
направить на праведну Путь.
Чого ж хочемо ми від Життя?
Щоб в Житті була любов,
щоб раділи життю діти,
і у венах кипіла кров!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2024
Шиповник на морозе,
изобилеем уже не хвастает.
Ветви под ветром колеблются,
ещё силу имеют, не ломаются.
Кусты гнутся, прислоняются друг к другу -
так вместе более легко выстоять,
снежные сугробы в метель.
Природа также чувствует тревогу и боль.
Такой суровой зимы,
мы тоже не помним,
потому и радуют нас,
рукавички про запас.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
Живу серцем, вірші пишу серцем,
і цим все сказано.
Від того і болить, і ниє від невисловленного.
Але, як інакше, адже почуття не сховаєш.
Та і просто по-життю багато невдачі.
Кожен з нас по-своєму у бадиллі загруз,
як той кавун.
Поки дістанешся до солодкої серцевини,
вже і Життя пролітає половина.
Треба брати себе в руки і не помирати від нудьги.
Стиснувши кулачки на щастя,
домагатися Світла і участі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
Философское эссе -
это начало,
а не конец.
Говорят, двойное проклятие
цивилизации,
заставляет нас раньше стариться
но дольше жить.Ловлю момент,
наслаждаюсь снежным,
синим, бархатным вечером.
Погас осенний сон,
под кучей палой листвы,
догорел огонёк его костра.
Сколь быстротечно время,
снег, сколь грусть твоя нежна...
Платиш сторицею, присыпая
рябиновые кисти.
Твердь Земли накрывая,
снежною пучиной.
Молчаливо прельщает твоя красота,
как премудрая вековая притча.
Природная суета улеглась,
зимнее пристанище ей всласть.
Чтит Зима Нового Года Путь,
стражем оберегает его Суть.
А мы, живём день за днём,
особо не задумываясь,
но,что греха таить,
в глубине Души есть ощущение
неизбежного и смутная тревога.
Конец всему всегда кажется не логичным,
ведь столько планов было впереди
для Жизни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2024
Поздних снежинок хоровод,
организовал мартовский поход.
Запоздалые, лопатые,
пушистые, нежные,
выметают закрома Зимушки снежной.
В конце Зимы,как вначале,
давно такого не видали.
Беззвучно падают в серпантине,
в едином вихре - порыве.
Величавые, красивые,
крупные на удивление,
вихрем кружат ,
силу свою вершат.
Завораживающая картина природы -
великолепие смелое.
С восторгом смотрю в окно,
на это"многосерийное кино"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2024
Щодня
під Богом ходимо,
чи ранок, вечір,
чи день, ніч.
Просимо Його допомогти.
Ми - Його Діти,
крапельки Єдиного
Океану Вічності.
Нитка щоденного нашого Життя,
що пурпур пряжі витканої.
З подвоєною силою відчуваємо
трепет сердець.
Краплями роси впали, про втрати
колишні нагадали.
Туман густіє,
змиваючи бруд доріг.
Залишивши усі земні спори,
засинає наш Народ.
В глиб Вселенської
зоряної далечини
відлітають усі печалі уві сні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2024
Не знаешь, где оно
последнее мгновение.
С кем больше никогда не увидишься,
куда больше никогда не воротишься.
Не знаешь тот последний раз,
выставляешь Жизнь, как на показ.
Каждая секунда отлетает в небытие,
как снежинка тает вдалеке.
Жизнь тем и ценна, пока длится,
путает свои страницы.
Богатством Души хочу поделиться.
Радостью дышать, видеть и слышать.
Не ныть, не надеяться напрасно,
и будет всё у нас прекрасно.
Богатство деньгами не измеришь,
оно из другого измерения,
в сердечном место-расположении.
Надеюсь всё больше на Ангела-Хранителя,
своего покровителя.
Он знает мой первый вздох и шаг,
только Он - мой Жизненный Падишаг.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2024
Ценность Слова Велика -
знают Века.
Только Оно нетленно.
Пришла война, смыла, как волной,
прошлую Жизнь в одно мгновение.
И только с нажитого мной
остались живы мои стихи,
бессмертны только Слова,
за что им пожизненная слава.
Воистину живы, тлену не поддаются,
не смотря на то, что в душе -
боль неугасимая, съедающая изнутри,
безжалостная, кровавая,
со слезами взахлеб, сердцем от потерянного
стонешь, но в могилу живым себя не зароешь.
Родные ушли один за одним,
а ты, как назло остался,
чтоб ещё послевоенное тебе досталось...
Восстановить ничего не возможно
и родных не поднять.
Я в таких случаях всегда говорю,
что была б душа материальна,
так уже б загорелась.
А человек выносит всё,
иногда не согласен, что,
как на распятье.
А вдуматься, что ж мы хотели,
это расплата за распятие Сына Бога - Христа,
на крови Его, наша Жизнь
замешана вся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024
Ты - мой зимний сон,
в сердце твоём прохлада.
перебродила любовь,
как вино,
зашита твоя ей надо.
Градусов не набрала,
ртуть крови остановилась,
разогрей её своей душой,
судьбе моей на милость.
Ты - сказка , в Жизни моей,
потому и не верится,
что пришла любовь
и закружила метелицей.
Ты прав, а я, как в поле одинокий василёк,
дрожу и от лёгкого ветерка,
однажды уже сорвали неумело,
жизнь исказив смело.
Моя жизнь - путь преодоления
трудностей,боюсь, что сможешь
в неё заглянув, увидеть все мои
трудности.
Испугать боюсь твою любовь,
она для меня знак возрождения к жизни,
рождает только светлые и
счастливые мысли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2024
Смотри на мир светлыми глазами.
Запоминай свой всплеск души.
В каждой избушке
свои погремушки,
может этим они и хороши.
Бьют на стене часы с кукушкой,
чтоб не была наивной душкой.
Часто ходим по святому терпению
наивные романтики душ.
У каждого свое мировоззрение,
докопаться бы до
глубины своих чувств.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2024
Пусть, обиды в старом году остаются.
Пусть, печаль минует нас.
Пусть, мечта, как птица-счастья взовьётся.
Пусть, в сердце умолкает плачь.
Пусть, счастливым будет утро,
полдень и вечер.
При вздохе, Молитва словами журчит.
В сиянии глаз, радость не молчит.
В душе, кличет Вера,
в каждом Слове - Сила,
Свет от Света рождает Любовь.
Мир хрупок, как росинка малая,
как ДНК не видимая, но Главная.
Виноградная Гроздь, в ладони вмещается,
а сколько Силы Солнца в ней заключается?
В порыве ветерка, тоже своя Суть,
семена направляет в новый путь.
Во всём свой Смысл и Разумная Сила,
из капельки рождается водопада лавина,
с песчинки - барханы, с зёрнышка - хлеб,
Природе свой прах отдаёт Человек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024
Світ великий,
але Людина самотня,
кожен у своїй шкаралупі.
Світ відчуваємо по - різному,
вбираємо, як увісні.
Птахом би в небо злетіти
високо-високо,
камінчиком кинутим
далеко - далеко,
у чисту блакитну височінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2024
Бажаю щастя усім,
з ким Доля зводила.
Бажаю щастя і тим,
з ким розлучила.
Бажаю щастя
дітям і сім'ї,
що кращі роки
купалася в їх теплі.
Бажаю щастя землякам
рідного міста.
Бажаю щастя жителям
Планети і країни,
щоб усім вистачало сил
на виживання, і в селі
і у великому місті.
На процвітання нехай буде
націлена країна,
примноження успіхів,
радості,добра та сили !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
Дозволь
у твої очі поринути.
Дозволь
доторкнутися Душею.
Дозволь
уві сні з тобою
зіткнутися,
дозволь, дозволь.
Дозволь
тепло Душі почути.
Дозволь
всотатися, як вода в пісок.
Дозволь
cльозу - росу дарувати
і чути
твого серця стук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023
Відношення моє до тебе особливе -
на рівні тіла і душі,
зірки світять по-особливому,
порушуючи свої рубежі.
Меркне все, що було раніше,
як поволока туману рвана.
Прокидається в сонячних променях надія, ясністю окрилена.
Ці почуття дуже дорогі,
усвідомити любов мені допомогли.
Чому все в Житті приходить із запізненням,
ігноруючи життєвий розклад?
Якби невчасно, вибачаючись за вторгнення, запізніло,
але від серця, а не від ворожки.
"Адже краще пізніше, чим ніколи" -
чула не раз ці слова.
Тільки зараз їх сенс усвідомила,
коли віру в себе вселяла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2023
Життя Людини,
як Іскра,
що впала з Небес,
до Землі долетіла
і згасла вкінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2023
Пытаюсь, ценность свою,
на Земле осознать.
Для чего пришла в этот Мир?
Не только материальным
жив Человек.
Станет он иной,
если агрессии
не допустит никакой.
"Вожжи" отпускаю,
пусть на волне любви
и уважения, проходит
Жизни волнение.
Насколько заслужили,
настолько и воздастся.
Мать - Земля кормилица,
пусть над нами смилуется,
и даст спокойствие духа
в завтрашнем дне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2023