Наталі Калиновська

Сторінки (10/957):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Сказание о палке

             Сказание  о  палке
 
Муж  мне  сказал,  чтоб  я  воспела  палку,
Чтоб  в  рифмы  я  вложила  её  суть.
А  ты,  мой  дорогой,  попробуй  отгадай  ка,
Что  знаю  о  ней  я  –  уж  ты  не  обессудь!

Задумалась,  смогу  ли  написать  я  строки
О  палочке  волшебной,  золотой?
Смогу  ли  выполнить  в  поэзии  уроки,
Когда  мне  задано  воспеть  сучок  простой?

Ведь  у  кого  душа  пуста  и  очерствела,
Всегда  увидит  в  палке  сухой  сук,
Чьё  сердце  всё  от  злобы  обгорело  –  
Захочет  в  ней  увидеть  только  прут!

А  у  кого  душа  нежна,  тепла,  искрится,
Увидит  в  палочке  акации  цветы!
Представит  палки  елью  серебристой,
Деревьями  невиданной  красы!

И  вспомнит  с  детства  доброй  сказки  строки
О  палочке  волшебной  неземной,
Когда  героям  жизнь  преподнесла  уроки,
Что  у  чудес  не  может  быть  конец  плохой.

Что  из  полена  появился  Буратино,
Очаровав  все  детские  сердца,
А  вместе  с  ним  прекрасная  Мальвина…
И  сказке  этой  не  было  конца!

Ведь  школьная  указка  –  тоже  палка,
Которая  вела  в  мир  знаний  много  лет.
И  каждый  трепетно  указку  воспевал  бы,
Чтобы  она  вела  его  по  глобусу  побед!

Ещё  хочу  увидеть  в  простой  палке
Магнолии  роскошные  цветы!
И  попросить  природу  –  не  гадалку
Все  палки  превратить  в  цветущие  сады!

15.  03.  2015  г.  Львов  автор  Наталья  Калиновская
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643702
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.02.2016


Слова дождя и музыка весны… О. Мандельштаму

                                 Слова  дождя  и  музыка  весны…
                                                                                                         Аристократу  слова  О.  Мандельштаму

Поэзия  его  –  ведь  это  голос  ветра,
Слова  дождя  и  музыка  весны!
Пылают  строки  радугой  рассветной,
Ласкают  слух,  а  слушатели  –  мы!

Поэзия  его  –  загадка  злого  века…
Писала  ль  стих    упрямая  рука,
И,  как  вскипал  горячий  ум  поэта?
Он  нам  её  оставил  навсегда!

О  чувствах,  что  пленяют  наше  сердце,
О  нежности,  о  верности,  о  чести,
О  страсти,  где  мосты  дотла  сгорают…
Как  строки  все  любовью  оживают?

И  попадаешь  в  сладкий  плен  любви:
В  объятья  сладострастные  строки…
И  рифмы  поцелуй  нас  опьяняет…
Что  дар  поэта  значит  ?  Только  небо  знает!

Сравнений,  образов  –  неповторимый  гений!
Стал  символом  грядущих  поколений.
Внимая  волшебству  живого  слова,
Нас  завораживает  мир  поэта  снова.

Аристократ  поэзии  родился  слишком  рано…
И  рано  путь  прервал  в  обломках  бытия,
Но  строки  все,  написанные  рьяно,
Нам  искрами  горят:  поэзия    жива!  

21.  11.  2015  г.  Львов  автор  Натилия  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643445
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.02.2016


Ты приготовил мне коктейль…

Ты  приготовил  мне  коктейль…

Ты,  приготовил  мне  коктейль?
Из    вожделенья  и  очарованья…
Хочу  я  знать,  открыла  ту  ли  дверь,
В  порыве  мимолётного  желанья…

Готова  быть  распятой  за  любовь,
За  миг  с  тобою  горько-сладкий…
Пусть  возвращается  весна  с  тобою  вновь,
И    буду  я  любить  тебя  украдкой…

Ты…  приготовил  мне  коктейль…
Испить  его  до  дна  готова…
Войти…  лишь  бы  была  открыта  дверь…
О,  искуси  меня  ты  снова!


25.  12.  2015  Натали  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2016


Мой лучик света, мой любимый!

Мой  лучик  света,  мой  любимый!

Мой  лучик  света,  мой  любимый!
Ты  –  шарм  в  судьбе  неуловимый…
Ты    улыбаешься  в  мечте  –  
Тебя  я  вижу  лишь  во  сне.

Я  в  этих  снах  всегда  с  тобой  –
Живу  с  весёлою  весной!
Где  даже  птицы  затихают,
А  сердце  в  неге  сладко  тает…

И  жар  души  такой  горячий:
К  тебе  он  страстью  дышит  зрячей…
В  твои  объятия  хочу…
Но  вновь  и  вновь…  молчу,  молчу…

09.  02.2016  г.  Львов  Наталия  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2016


І смуток у словах, і лірика любові…Творчості Павла Тичини

                                                             Творчості  Павла  Тичини  

І  смуток  у  словах,  і  лірика  любові…

І  смуток  у  словах,  і  лірика  любові…
І  долі  різні  в  поетичнім  слові…
Природи  дивна  і  проста  краса  –  
Лягають  в  стрічки  досконалістю  вірша.

Розчарування  і  страждання…
Миттєвості  щасливого  кохання…
Нас  надихають  музикою  слова,
Коли  веде  поет  свою  розмову…

липень  2015  року,  м.  Львів  автор  Наталія  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643199
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.02.2016


Потушим свет…задуем свечи…

Потушим  свет…задуем  свечи…

Потушим  свет…
задуем  свечи…
я  подарю  тебе
наш  вечер…

свеча  в  тебе…
огонь  во  мне…
как  две  искры,
в  одной  судьбе.

08.  02.  2016  г.  Львов  Наталья  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2016


Роман в стихах…

Роман  в  стихах…

Роман  в  стихах…
Бывает  же  такое!
Души  полёт,  как  крыльев  взмах,
И  притяженье  сердца  неземное…

Роман  застыл  в  строке…
И  в  рифме…
Будто  в  мифе…
И  так  бывает  где-то  на  луне…

В  реальной  жизни  только  лишь  во  сне
Я  улыбаюсь  звёздами  тебе…
Любить  могу  лучом  горячим  солнца…
И  подарить  тебе  тепло  огня,
Смеясь,  любуясь,  бусами  маня…

И  обнимать  волной  прибоя…
Об  этом  знаем…  только  двое…

15.  01.  2016  с.  Шаян  автор  Наталия  Калиновская    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2016


Романы разные бывают…

Романы  разные  бывают…

Романы  разные  бывают…
Об  этом  многие  ведь  знают.
Есть  так,  что  вместе,  навсегда,
Но  это  редкость,  господа!

Ещё  со  школы  ждём  романа…
Любовь  такая  без  изъяна!
Ведь  в  ней  цветы,  глаза,  слова…
Чиста,  как  вешняя  вода!

И  вот…  дозрели  до  другой  –  
Любви,  возможно,  роковой!
Она  терзает  душу,  тело…
(Оно  ведь  этого  хотело)

И  познаём  мы  страсть  греха…
Когда  зов  плоти  иногда,
Уносит  прямо  в  облака…

Ах,  эта  страсть  и  эти  ночи…
Противиться  им  нету  мочи!
Не  спим  почти  уже,  любя…
Какие  милые  года!

А  вот  роман  –  на  стороне…
Не  мил  он  даже  и  в  строке!
Ведь  это  –  пламя,  холод  ночи…
И  с  ним  расстаться  нету  мочи…

Роман  служебный  –  это  сила!
Он  иногда,  как  будто  диво,
Ведь  длиться  может  и  года…
Какая  выдержка  нужна!

Но  в  нём  всегда  мы  не  делимы  –  
Практически  во  всём  едины!
Довольно  часто  пары  эти
Живут  годами,  но  в  секрете…

Хотя  со  временем  они,
Попав  в  столь  сладкий  плен  любви,
Найдут  окольные  пути,
Сердца  в  одно  благослови!

Когда  вне  возраста  мы  стали,
Опять  впросак  чуть  не  попали!
Ещё  Бальзак  о  том  писал,
Что  кто-то  в  рёбра  нам  попал…

Когда  виски,  как  снег  белы,
Опять  в  плену  мы  у  любви!

09.  02.  2016  автор  Наталия  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2016


Как попадаем в плен любви?

Как  попадаем  в  плен  любви?

Как  попадаем  в  плен  любви?
С  вопросом  этим  проживи!
Ведь  только  в  этот  плен,  любя,
Сдаёмся  мы,  себя  губя…

Как  сладок  этот  плен!  Ведь  он
Годами  счастья  обречён!
В  нём  лишь  сады,  цветы,  весна,
Когда  нам  точно  не  до  сна!

И,  если  вдруг  уже  вне  плена,
Или  ждём  снова  перемены,
И  так  мечтаем  снова  в  путы,
Где  есть  желанья,  нет  разлуки…

Где  только  ты,  и  только  я…
И  наша  новая  Весна!

08.  02.  2016  г.  Львов  Наталия  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2016


Я улыбаюсь мыслями тебе…

Я  улыбаюсь  мыслями  тебе…

Я  улыбаюсь  мыслями  тебе…
Живу,  хоть  и  в  несбыточной  мечте:
Пою  и  песни,  и  стихи  слагаю,
А  может  попусту?  Сама  не  знаю…

Не  знаю,  как  мне  отпустить  свой  сон?
И  человека,  что  в  меня  влюблён…
И,  как  покинуть  сказку  без  обмана,
Где  стёжки  из  крупинок  манных…

И  манят  так  в  беспечность  бытия,
Где  ты  лишь  мой,  а  в  сказке  я  твоя!

15.  01.  2016  г.  Львов  автор  Наталия  Калиновская


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2016


И полечу навстречу ветру…

И  полечу  навстречу  ветру…

Я  малой  птахою  взлечу!
Хочу  свободы  я,  хочу!
И  полечу  навстречу  ветру,
Упав  в  объятия  к  рассвету…

Пусть  тело  полдень  обнимает!
Да,  летний  зной,  он  точно  знает,
Как  подарить  свой  спелый  жар,
Познав  желания  пожар…

Но  будет  вечер…  охладит:
Полёт  свободный  прекратит.
И  я  вернусь  опять  на  землю
Нести  забот  пустое  бремя…

08.  02.2016    г.  Львов  автор  Наталия  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642560
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.02.2016


Когда средь будней, суеты…

Есть  обожание  в  гармонии  строки…
Ах,  как  же  эти  рифмы  хороши!
Когда  средь  будней,  суеты…    Слова,
Которые  сама  нам  жизнь  дала!

И  горький  мёд,  и  сладкий  яд  –  
Вот  череда  мечтаний  и  наград!
Но  в  ожидании  своей  мечты,
Бывает    ускоряем  безысходности  шаги…

07.  02.  2016  г.  Львов  автор  Наталия  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642165
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.02.2016


Где шелест волн…

Где  шелест  волн…

Сегодня  близкий…  завтра  ты  далёкий,
Как  будто  парус  в  море  одинокий…
Не  ведаем  мы  глубины  воды,
Но  паруса  нам  для  мечты  даны!  

Хоть  в  шторм,  хоть  в  штиль,  хоть  в  лёгкий  бриз
За  счастьем  поплывём  в  круиз,
Где  солнце  горизонт  ласкает,
Где  шелест  волн  лишь  тайны  знает…

06.  02.2016  г.  Львов  автор  Наталия  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2016


Сквозь расстоянье, солнце, ветер…

Сквозь  расстоянье,  солнце,  ветер…

Но  почему  всегда  роман  мне  светел:
Сквозь  расстоянье,  солнце,  ветер?
Чтобы  упиться  томно  в  ожиданьи,
А  не  в  реальном  осязаемом  свиданьи?

О,  эти  долгие  романы  в  письмах  –  
Они  сквозь  расстояние  зависли…
И  стали  так  стабильны  наяву,
Что  я  любовь  такую  берегу!

Она,  ведь  в  каждой  букве,  каждой  строчке,
В  ней  запятые  есть  и  нету  точки,  
А  только  трое  точий  длинный  ряд...
И  слово  к  слову  в  ожидании…  горят!

Здесь  я  и  ты…  и  нет  преград!
Ты  пишешь…  я  дописываю  в  такт,
Ты  думаешь…  и  я  так  мыслю  в  строках  этих…
Они  рождаются  лишь  для  двоих,  как  будто  дети.

Дни  убегают,  месяцы…  года,
А  наши  чувства  живы,  как  строка!  
И  расстояний  жар…  и  зимний  лёд  –  
Нам  дарят  птиц  безоблачный  полёт!

06.  02.  2016  г.  Львов  Наталия  Калиновская
 
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2016


А сны… они имеют крылья!

А  сны…  они  имеют  крылья!

Мне  ночью  снился  дивный  сон,
Как  будто  ты  в  меня  влюблён…
И  жили  в  нём  мы,  как  мечтали,
Словно  разлуки  не  познали…

А  сны  –  они  имеют  крылья,
Поэтому  стать  могут  былью!
Ведь  главное  уметь  сказать…
То,  что  хотели  б  пожелать.

Что  можешь  дать,  когда  ты  любишь,
Как  страсти  пыл  ты  не  остудишь?
И,  как  сквозь  сны,  и  сквозь  года,
Любовь,  как  прежде,  молода!

26.  01.  2016  г.  Львов  Наталия  Калиновская



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2016


Повернули місяць зорі…

Повернули  місяць  зорі…

«Надкусили  місяць  зорі»…
У  життєвім  морі.
Чи  ти  зовсім  розлюбила
Діво,  моя  мила?

О,  місяць  золотий  і  стиглий,
Дай  мені  шанс  останній  плідний,
Бо  так  болить  душа  моя,
Що  ти  вже  більше  не  моя.

І  загадаю  зіроньку  на  небі...  
Я  подолаю  перепони-греблі!
Крилами  обійму  тебе,  кохана,
Для  мене  тільки  ти  –  жадана!

Я  пристрастю  тебе  знов  запалю  –  
Мій  диво  цвіт,  я  так  люблю!
І  смуток  випалю  із  мерзлої  душі:
Дістану  з  неба  зірки  й  у  дощі!

«Надкусили  місяць  зорі»,
Але  повернули.
Ми  з  тобою  в  долі-морі
Разом  це  збагнули.

20.  11.  2015  м.  Львів  автор  Наталія  Калиновська  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2016


Як у кохання крила по-зимі не остудити…

Як  у  кохання  крила  по-зимі  не  остудити…

Як  у  кохання  крила  по-зимі  не  остудити,
Щоб  вдвох  весну  свою  нову  зустріти?
І  лебедину  вірність  зберегти…
Вдихнути  в  повні  груди  аромат  весни!

Зима  нас  загартує  почуттями,
Незайманими  свіжими  лісами…
И  тишею,  яка  дзвенить,
Незламною  красою  всіх  століть!

19.  01.  2016      Наталія  Калиновська    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2016


Безоблачное юности виденье…

Безоблачное  юности  виденье...

Люблю  учиться  я  писать  стихи,
Они...ведь,  как  предвестники  любви!
А  по  весне  так  темы  хороши,
Что  рифмы  мы  отточим  от  души!

Писать  о  молодости  -  наслажденье!
Безоблачное  юности  виденье...
Где  первый  поцелуй  мы  вспомним  вновь,
И  как  познали  первую...любовь!

И  как  созрели  для  любви  иной,
Как  ноги  не  несли  совсем  домой!
Как  страсть  взыграла  в  теле  молодом...
Как  в  омут...без  оглядки  босиком!

04.  02.  2016  НАТАЛИЯ  КАЛИНОВСКАЯ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2016


О, водный мир, ты – мир блаженства!

О,  водный  мир,  ты  –    мир  блаженства!
Мы  в  нём  достойны  совершенства…
Волшебной  неги  и  любви…
Пусть  в  нём  цветут  всегда  сады!

Сады  из  лилий  и  осоки,
Где  нет  измены  и  упрёков…
Где  мы  воде  лишь  отданы,
И  будем  ей  всегда  верны.

Ведь  вышли  все  мы  из  воды,
Ей  благодарны  быть  должны!
 

Ах,  Рыбы,  милые  мои!
Вы,  как  предвестники  любви…
Всегда  увлечься  Вы  готовы…
И  начинать  романы  снова!

И  вновь  в  пучину  с  головой!
Не  страшен  даже  шторм  шальной!
Ведь  Вы  в  своей  стихии  боги…
К  избраннице  довольно  строги:

Она  должна  быть  словно  Ева,
Горда,  стройна,  как  королева,
Умна,  добра  и  терпелива…
Немножко  может  быть  строптива,
Но  обязательно  красива!

И  очаровывать  должна,
Когда  любить  пришла  пора…
Практически  всегда  готова  –  
Сказать  два-три  приятных  слова.

И  романтизм  Ваш  поддержать,
В  делах  иных  –  не  оплошать!
Но,  если  делать  всё  достойно,
То  можно  спать  тогда  спокойно!

03.02.2016  Калиновская  Наталия

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641395
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.02.2016


ТВОЄ КОРІННЯ

   Твоє  коріння  –  шануй  і  пам’ятай  !

Мій  сину,  у  душі  своїй
Пильнуй  прадавній  ген  народу!
Ставай  сміливо  в  гордий  стрій
Ясного  предківського  роду!

Шануй  коріння…  Від  Карпат
Аж  до  степів,  до  їх  роздолля…
Усюди  там  –  твій  друг  і  брат,
І  небайдужа  його  доля…

І  буде  мир,  і  добрий  день,
І  буде  злагода  між  нами,
І  буде  ненька,буде  нень
Пишатись  мудрими  синами!


Від    мами  з  любов’ю  22.  10.  2011  Наталія  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641233
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 04.02.2016


Не уходи, душа!

Не  уходи,  душа!

Хочу  писать  стихи,  как  Украинка  Лєся,
Хочу  людей  любить,  как  наш  Кобзарь!
Хочу,  чтоб  строки  лились,  будто  песня,
И  чтобы  вновь  и  вновь  с  душою  открывался  дар!

Что  иной  раз  слова,  дней  суета,  работа,
Когда  лишён  любить  искусства  ты!
Когда  погряз  в  обыденных  заботах,
А  хуже,  если  нет  совсем  мечты!

Когда  от  музыки  не  дрогнет  и  струна
Души,  усталой  с  детства…
Когда  поэзия…  и  проза  –  не  нужна:
Корысть  живёт  лишь  в  зябком  сердце!

О,  наши  юные,  горячие  сердца!
Не  остудите  пыл  свой  безграничный!
Идите  к  цели  с  красотой  души  всегда,
Как  будто  мир  открыли  вновь  античный!

Не  уходи,  душа  поэзии  моя,
Дай  жить,  творить,  мечтать  любя!
И  пусть  душа  у  каждого  своя,
Но  главное,  когда  она  жива!

02.  02.  2016  г.  Львов  автор  Наталия  Калиновская


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641113
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.02.2016


Стрілець – енергія і сила!

               Стрілець  –  енергія  і  сила!

Стрілець,  ти  красень  на  Кентаврі  гармонійний!
І  для  життя,  хоча  стрімкий,  але  стабільний!
З  тобою  можна  пережити  хуртовини,
І    завжди  час  цікаво  разом  плине!  

Ти  –  друг  надійний,  ти  –  енергія  і  сила!
Аж,  не  дарма  даровані  Кентавру  стріли!
Цілеспрямованість  і  вірність  –  це  його  чесноти,
І  не  страшні  йому  життєві  повороти!

02.  02.  2016  Наталія  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640981
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.02.2016


Зима дарує Водолія!

Зима  дарує  Водолія!

Січе  в  обличчя  сніг  і  віє  хуртовина…
В  цей  час  також  з’являється  людина!
Така  міцна  і  чиста,  мов  зима,
Для  Водолія  –    в  Новий  рік  пора!

Ці  люди  –  для  людей  відверті  і  жертовні,
В  житті  надійні,  добрі,  красномовні!
Байдужість  їм  природа  не  дала,
Дарує  нам  таких  людей  лише  зима!

01.02.2016  Наталія  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640842
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.02.2016


Зима дарує!

Зима  дарує!

Зима  дарує,  всім  народженим:  наснагу,
Характер  рівний,  людяність,  відвагу!
Вона  їх  загартовує  снігами
І  надихає  чистими  вітрами!

Міцне  здоров’я,  всім  дароване  зимою  –  
Її  стрімкою  і  морозною  ходою!
Зимова  казка  завжди  поруч  з  Вами:
З  її  чарівними,  барвистими  дивами!

І  взимку  можуть  квітнути  сади,
Коли  в  душі  співають  дзвінко  солов’ї!
Коли  ти  попадаєш  у  полон  кохання,
І  ніч  така  коротка  до  світання!

Так,  ці  сади  –  Семіраміди:
Такі  стійкі,  величні  піраміди!
Люби  усе  життя  дерева  ці,
Щоби  завжди  вони  буяли  у  весні!

01.02.2016  Наталія  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2016


Корабль счастья

Корабль  счастья

Плывём  по  жизни,  как  по  морю,
И  хорошо,  когда  нет  горя…
Когда  вода  и  вдоль,  и  вширь,  -  
Для  корабля  сплошной  лишь  штиль!

А,  если  есть  волненья  в  жизни,
И  приближаешься  до  тризны…
Как  капитану  поступить,
Чтоб  судно  вдруг  не  утопить?

И  якорь  бросить  он  не  может…
И  мало  кто  ему  поможет.
Вот,  где  искусство  применить,
Чтоб  айсберг  вдруг  не  зацепить!

Какое  нужно  здесь  терпенье!
И  мудрое  принять  решенье,
Чтобы  не  дрогнула  рука,
Чтоб  не  коснулась  нас  беда!

Чтобы  корабль  плыл,  как  пава,
Чтобы  удача  была  справа,
А  слева  –  ангел  неземной,
Который  в  путь  ведёт  с  собой!

24.  08.  2015  г.    Львов
Автор  Наталия  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640314
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 01.02.2016


О, ЖІНКО!

           Чудовий  скарб  природи  –  жінка!

Який  чудовий  скарб  природи  –  жінка!
Весь  шлях  проходить  плідно  й  стрімко!
Вона  дає  життя  –  дитині!
Її  оспівують  поети  всіх  епох  й  донині.

У  жінки  кожної  є  місія  –  продовження  життя!
Без  неї  людство  все  пішло  б  у  небуття.
Так  хочеться,  щоб  кожна  з  нас  була  щаслива!
О,  жінко,  ти  –  природи  неповторне  диво!

Краса,  душа,  любов  у  берегині  є  своя,  
Честь,  гідність  й  відданість  –  це  сенс  її  буття!    
Хай  у  житті  вона  знайде  своє  кохання
І  проживе  з  єдиною  любов’ю  без  страждання!

09.  07.  2015  м.  Львів  автор  Наталія  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2016


Слова и ноты (творчості Олега Винника…)

     Слова  и  ноты  (творчості  Олега  Винника...)

Слова  и  ноты…  музыка  прибоя!
Мелодия  души  –  мелодия  любви!
Нас  накрывает  тёплою  волною…
И  вдохновляет  ожиданием  мечты.

Летят  мотивы  птицей  в  поднебесье
Или  звучат  унынием  луны…
И  проживаем  жизнь  свою  мы  в  песне  –  
Живут  в  них  отзвуки  несбывшейся  мечты.

Пой  свой  рассказ,  балладу  или  оду!
Мы  слушаем  внимая  каждый  звук…
Ты  даришь  душу  своему  народу,
И  открываешь  с  музыкою  сердца  стук!

29.  11.  15  г.  Львов  автор  Наталия  Калиновская  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2016


Вінок любові… Присвячено пам’яті Кузьми Скрябіна

                               Вінок  любові…

               Присвячено  пам’яті  Кузьми  Скрябіна

Вінок  любові…Він  безмежний…
У  нього  вплетені  всі  люблячі  серця.
Частинкою  душі  могли  б  торкнутись  ніжно
Твого  чола…Але  пішов  у  вічне  ти  життя…

Тепер  з  небес  любити  будеш  мати,
Краплинами  дощу  торкнешся  сивини…
Яскравим  сонечком  засяєш  ти  коханій
Близьким  і  друзям  станеш  оберегом  назавжди.

Пішов  від  нас  не  тільки  батько,  син,  співак,  коханий,
А  гідний  Син  многостраждальної  землі,
Який  допомагав  загоювати  рани
Від  чорної  кривавої    війни.

Творив  добро  він  скромно  і  достойно:
Душею,  піснею  і  вчинком  козака.
Для  багатьох  простий,  але  герой  він,
Що  мріяв,  щоб  закінчилась  війна.

Дивись  на  нас  ти  синьоокими  зірками,
Усі  пісні  ми  гідно  заспіваємо  твої.
З  любов’ю  долетять  вони  небесними  стежками
І  стануть  символом  безсмертя  у  житті!    


                                     02.  02.  2015  автор  Наталя  Калиновська  м.  Львів

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640026
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.01.2016


Весна!

                 
Весна!  Вікно  прочиню  вітру…

Весна!  Вікно  прочиню  вітру
З  оновленим  і  щирим  почуттям…
Відчую  подих  -  райдужну  палітру…
І  вже  її  нікому  не  віддам!

Цвіте  бузок,  п’янить  нас  ароматом…
Туман  –  із  павутиною  оман…
А  сонця  круг  обпік  його  каратом…
Ох,  це  «люблю»  пекельне  –  як  дурман…

Калиновська  Наталія  м.  Львів

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2016


Подснежник

                     Подснежник  

Подснежник,  белый  и  пушистый!
Ты  –  новой  жизни  всплеском  удиви!
Лесной    твой  аромат  душистый
Навеять  может  мысли  о  любви…

Ты  знаешь,  как  спастись  в  ненастье,  в  холод:
От  всех  невзгод,  печали  и  беды…
И  оптимизма  силой  по  весне  ты  молод  –  
Цветок  и  символ,  что  пройдёт  сквозь  льды!

Ты  символ  жизненной  энергии  и  цели,
Которая  дана,  чтобы  дарить  тепло!
Тебя  не  одолели  ни  морозы,  ни  метели,
И  понимаем  мы,  что  смысл  вновь  обрело!

Что,  если  есть  упорство  и  терпенье,
И  стебель  крепок,  и  бутон  твой  свеж,
То  можно  показать  своё  уменье
Достигнуть  счастья,  взяв  новый  рубеж!

15.  03.  2015  г.  Львов  автор  Наталья  Калиновская  








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639763
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 30.01.2016


Пам’яті Володимира Івасюка

Пам’яті  Володимира  Івасюка

Червона  рута,  водограй…
Усі  пісні  про  рідний  край:
Про  край  людей  міцної  волі,
Про  край  безмежної  любові:
До  полонин,  річок,  лісів
І  до  землі  в  усій  красі,
До  матінки,  до  України
У  дні  щасливі,  в  лихі  днини.

Струмки  пісень  його  живі
Злились  у  водограй  ріки  –
Ріки  любові  і  натхнення,
Які  дарує  справжній  геній!

Ми  пам’ятаєм  скрипаля
Й  поета,  що  пішов  з  життя…
І  музиканта  запального  –
Не  народилось  більш  такого!

Мелодії  і  ніжні,  і  барвисті
Нас  кличуть  у  Карпатські  гори  чисті
Поринути  у  небо  сизокрилим  птахом,
Щоб  обрій  голубий  став  рідним  дахом,
А  дзвін  річок  сміявся  по  весні
І  не  давав  нам  жити  у  журбі.

Всі  українські  солов’їні  голоси
Співають  лунко  Володимира  пісні:
Душі  частинками  летять  за  неба  край,
Щоб  в  небесах  почув  він  водограй!

Летять  пісні  стежиною  любові,
І  грають  скрипки  дві  відомі  всім  до  болю.
Митцю  вклоняються  тополя  і  верба,
Річки  і  ниви…  Наша  вся  земля!

25.  02.  2015  м.  Львів  автор  Наталя  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639506
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.01.2016


Жива душа, и живы строки…

         Жива  душа,  и  живы  строки…

Как  жизнь  прожить,  свободным  быть,  
Чтоб  не  служить  всем  тем,кому  не  хочешь?
Чтобы  с  любовью  к  женщине  творить,
И  строками  бороться  с  ложью!

Так  думал  и  писал  в  стофе  поэт,
Который  как  «невольник  чести»!
Жизнь  и  талант  как  доблести  дуэт,
Сверкают  добротой  и  сказками  без  лести!

Он  жил,  творил,  дерзал  –  не  врал,
Чтоб    честь  не  запятнать  делами!
И  незабвенно  о  любви  нам  написал:  
Воспел  её  лебёдушкой  -  стихами!

Жил  Пушкин  так,  чтобы  себе  не  изменить,
Чтобы  любить  и  страстно,  и  надёжно!
Сумел  всё  лучшее,  возвышенное  пробудить  –  
Пером  боролся  он  с  невежеством  и  ложью!

С  небес  на  нас  глядит  его  звезда  –  
«Звезда  пленительного  счастья»!
Ведь  гения  талант  поведал,  что  она
Спасает  в  дни  сомнений,  в  дни  ненастья…

Что  дарят  строки  нам  великого  Поэта?
Что  дарит  сердце  и  посыл  его  души?
Такие  яркие  произведения,  как  лето,
Такие  рифмы  свежие,  как  майские  дожди!

03.  06.  2015  г.  Львов  автор  Наталия  Калиновская
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639504
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.01.2016


Есть прелести в учёбе нашей…

 Есть  прелести  в  учёбе  нашей…

И  вновь  мы  учимся  любви…
Владеньем  техники  строки,
Как  тему  быстро  описать,
От  «задних»  чтобы  не  отстать?

Есть  прелести  в  учёбе  нашей:
Уроки  делаем,  как  раньше,
Стихи  –  на  заданные  темы…
А  пишем  мы  их  всё  мгновенно!

Елена,  Reksa,  Ольга,  Надя…
Красоток  целая  плеяда!
Как  титул  всем  нам  поделить,
Чтоб  никого  не  обделить?

Есть  среди  нас  и  джентльмен:
Владимир,  в  строках  рекордсмен!
Всегда  он  вежлив…  и  умён,
Талант  поэта  также  в  нём!

Прошу,  читатели,  взгляните
И  наши  строки  оцените,
Ведь  труд  упорный  иногда,
Не  замечаем  мы  все  зря!

27.  01.  2016  г.  Львов  Наталия  Калиновская  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639237
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.01.2016


Когда ж любовью насладиться?

Когда  ж  любовью  насладиться?

Всю  жизнь  чего  то  ждать,  учиться…
Когда  ж  любовью  насладиться?
Ведь,  если  девушка,  нельзя  –  
Ей  от  природы  честь  дана!

Когда  про  честь  чуть-чуть  забыли,
И  пыл  немного  остудили…
То  сразу  –  замуж  невтерпёж,
Ведь  брак  –  для  девушек  хорош!

В  нём  все  мы,  будто  Королевы,
В  законной  наготе  от  Евы!
И  для  Адама  мы  готовы
Купить  полтонны  яблок  снова!

Пусть  вкусит  сладкий  плод  любви…
Ах,  как  же  ночи  горячи!
Но  шли  года…
И  вдруг  взамен  –  
Мы  получаем  в  браке  плен!

Кто  плен  любви…
А,  кто  –  иначе…
И  иногда  в  ночи  мы  плачем…

Так  лучше  всё  ж  –  наоборот!
Пусть  в  сердце  не  замёрзнет  лёд!
И  пусть  в  душе  –  только  весна,
И  только  нежные  слова!

И  плен  пусть  будет  только  сладкий:
Стук  сердца,  стон…  и  взгляд  украдкой…
Два  тела  в  неге…  и  душа
Летит,  как  птица,  в  облака!

И  вдруг  спускается  с  небес…
Когда  здесь  ожидает  бес!
И  хочет  он  –  в  ребро  мужчины,
Неверной  этой  половины!

Статистика  –  дама  лихая!
Она,  про  беса  точно  зная,
Ждёт  бороды  и  седины  –  
Мужчины  в  плен  ей  отданы!

Им  море  даже  по  колено,
Когда  у  секса  есть  проблема,
Когда  ещё  душа  жива…
Готовьтесь,  женщины,  сполна!

А,  если  точно  мы  готовы,
То,  что  же  сбросить  нам  оковы?
Отдаться  в  плен  зрелой  любви,
Вкусив  Бальзаковские  дни…  

27.  01.  2016  г.  Львов  Натали  Калиновская





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2016


Есть прелести в науке нашей…

Есть  прелести  в  науке  нашей...

Да,  Академия  любви  -  конечно    сила!
Любовь  гляди  -  ключом  забила!
Девчата  сразу  потянулись:
ни  разу  даже  не  споткнулись!

Все  пишут  даже  очень  сильно,
И  учатся  смотрю  -  стабильно!
На  пары  ходят  регулярно,
К  другим  относятся  лояльно,

И  в  темы  вкладывают  душу,
Чтоб  не  трясли  потом,  как  грушу,
И  не  позорили  поэта
За  отрицанье  этикета!

26.  01.  2016  г.  Львов  Наталия  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2016


Какие женщины нужны?

Какие  женщины  нужны
Для  дома,  творчества,  любви?
Вопрос,  конечно,  не  простой  –  
Тут  нужно  думать  головой!

Хотя  для  женщины,  друзья,
Важна  не  только  голова…

Она  для  милого  мужчины
Готова  стать  и  половиной…
Но  сможет  ли  он  навсегда
Одну  её  любить  года?

Ведь  сильный  пол  –  он  полигамный:
Таков  вердикт  природы  славный!
А  мы  хотим  их  всех  подмять  –  
Природы  гены  поменять!

Хотим  исправить  непременно…
А  лучше,  если  бы  мгновенно,
Влюбить  его  –  и  навсегда!
Такая  логика  дана…

Практически  всем  без  остатка:
Одна  –  использует    украдкой,
Другая  –  строго  и  конкретно,
А  третья  –  всё  таки  корректно…

Ах,  стоп,  красотки,  и  не  очень!
Что  каждый  божий  день  торочим?
Не  измениться  ли  самим:
И  стать  созданьем  неземным?

Прекрасной  Евой  или  Леной?
Не  борщ  варить  ему  отменный,
А  только  кофе  –  и  в  постель,
Где  лишь  весенняя  капель…
Где  станешь,  может  быть,  принцессой,
Возможно,  даже  –  поэтессой…



А,  если  сможешь,  Клеопатрой,
Когда  он,  -  Марк  Антоний  сладкий!
Когда  конкретно  сексуальный,
А  не  любовник  виртуальный!

Ведь  нас  хотят  они  от  скуки,
А  для  любви  как  для  науки,
И  изучают  неспроста,
Что  подарила  им  судьба?

И  как  бы  всё  в  одном  бокале…
За  получить  не  в  виртуале?
Здесь  дум  тугих  невпроворот,
Ведь  есть  проблем  –  мешок  забот…

И  в  том  мешке  целый  компот:
Что  может  он,  если  не  врёт,
И,  как  она  одета  утром…
Вопрос  всегда  во  взгляде  мудром?

Но  наша  слабость  –  в  нашей  силе!
Или,  красотки,  Вы  забыли?
Долой  усталость  и  упрёки!
Возьмём  истории  уроки,
Что  женщина  всегда  права,
Коль  сексуальность  ей  дана!

26.  01.  2016  г.  Львов  Наталия  Калиновская






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2016


Вот так мечтали мы всегда…

Вот  так  мечтали  мы  всегда…

Познать…  все  таинства  с  одним  мужчиной,
С  любовью  вечною,  единой!
Вот  так  мечтали  мы  всегда    
В  былые  школьные  года!

О,  эти  школьные  романы,
Когда  от  страсти  были  пьяны!
О,  платоническом  муки!
Себе  ломали  будто  руки…
Ломали  копья,  жгли  сердца
Любовью  верной  без  конца!

Но  шли  года…  и  мы  старели...
Уже  не  слышим  птичьи  трели…
И  вдруг  звонок…
Открыли  дверь,
Забыв  о  бремени  потерь!
И  вновь  встречаем  мы  весну,
И  вновь  хотим  сказать:  люблю!

26.  01.  2016  г.  Львов  Наталия  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2016


Мои стихи имеют крылья!

 Мои  стихи  имеют  крылья!

Мои  стихи  имеют  крылья!
Летят  сквозь  время,  не  спеша:
Поэмой,  сказкой  или  былью
Навстречу  пламени  огня!    

Но  мотыльком  они  не  станут,
Который  крылья  обожжёт,
А  бесконечно  не  устанут
 Парить,  парить,  лететь    вперёд!

Сегодня  –  белою  пушинкой
Согреют  странника  в  пути,
А  завтра  –  красочной  снежинкой
Растают  в  пламени  любви…

И  вдруг  взовьются  белой  птицей  –  
Порывом  искренней  души!
И  возвращаются  старицей
На  крыльях  Музы  вновь  стихи!

Летите,  строки,  смелой  птицей:
Днём  –  к  солнцу,  вечером  –  к  луне!
И  рифм  безбрежные  зарницы…
Оставят  след  в  моей  судьбе!
                                                   Калиновская  Наталия  23.  01.  2016  г.  Львов

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638726
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2016


Речка, горный ручеёк!

Речка,  горный  ручеёк!

Речка,  горный  ручеёк!
Льдинки  быстро  поволок!
Он  уносит  лёд  зимы  –  
Встретить  зарево  весны!

И  растает  бережок…
Снег  сойдёт  –  гляди  лужок!
Зеленеет  по  весне,
Встретив  нас  во  всей  красе!

Чистый  луг,  цветы,  вода  –  
Закарпатская  хода!
И  душистый  виноград…
Гроздья  –  за  труды  наград..

20.  01.  2016  с.  Шаян  «Карпатія»    Наталія  Калиновська
 




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638152
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.01.2016


Карпатський край – ти чарівний!

                       Карпатський  край

Карпатський  край  –  мольфар  мій  дивовижний,
Він  для  душі  такий  близький  і  ніжний…
Мелодією  незбагненної  краси
Нам  заворожує  серця  на  всі  часи!

Його  пейзажі  –  мов  Творця  малюнок,
Краси  і  чистоти  живильний  трунок…
Як  туга  підніме   в  душі  повіки,
Озон  Карпат  –  найкращі  в  світі  ліки…

І  сум,  як  сніг,  розтане  по  весні,
Вбереться  край  в  узори  неземні,
Постелять  полонини  зелен-килим…
Хіба  тоді  ми  розминемся  з  милим?

20.  01.  2016  с.  Шаян  «Карпатія»    Наталія  Калиновська    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2016


Одна мечта…на берегу

               Одна  мечта…на  берегу

Какое  наше  озеро  любви?
О,  с  глубиною..  чувства  заплыви!
Прозрачна  ль  там,  чиста  вода,
Где    отражается  судьба?

Вода  –  ведь  символ  чистоты,
И  водопад,  где  я  и  ты…
Песчаный  берег…  солнца  лик...
В  порыве  страсти  вечность,  миг!

Река…  два  берега  –  одна  мечта…
Несётся  жизни  водами  одна  судьба!
Чисты  ли  эти  воды  сквозь  года?
О,  да!  Ведь  верность  молода…  

20.  01.  2016  с.  Шаян  «Карпатія»    Наталія  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2016


Из прошлого слова…

               Из  прошлого  слова…
Как  мило  ты  сказал…  девчонка!
И  будто  смех  свой  слышу  звонкий
С  безоблачного  детства  дорогого,
В  которое  попала  вдруг  я  снова!

Девчонка  милая,  красивая  моя  –  
Вот  те  слова,  в  которых  я  жила,
Когда  любил  мальчишка  дворовой,
Когда  была  я  для  него  мечтой!

И  вдруг  теперь,  когда  мосты  сгорели,
Когда  в  мечах  своих  мы  постарели,
Являешься  такой  желанной  ты…
И  вновь  я  погружаюсь  в  те  мечты…

Я  погружаюсь  в  нежные  слова,
Которые  природа  нам  дала,
В  которых  я  купаюсь  и  люблю!
Пусть  даже  девичью  из  прошлого  мечту!

20.  01.  2016  с.  Шаян  «Карпатія»    Наталія  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2016


А зараз квітнуть снігові дерева…

А  зараз  квітнуть  снігові  дерева…

А  зараз  квітнуть  снігові  дерева…
Над  ними  темно-синє  покривало  неба,
І  місяць,  як  підкова,  золотий,
Й  різдвяний  січень  у  Карпатах  чарівний!

Ліс  манить  дивовижною  красою,
І  річечка  прозорою  водою…
Природа  така  чиста…  і  свята,
Коли  зима  снігами  розцвіта!  

19.  01.  2016  с.  Шаян  «Карпатія»    Наталія  Калиновська    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637645
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.01.2016


Снежок блестит! Зима искрится!

Снежок  блестит!  Зима  искрится!

Снежок  блестит!  Зима  искрится,
Как  будто  звёздных  отблеск  глаз!
Пушком,  как  ватою,  ложится…
Игривы  блёстки,  как  алмаз!

И  голубым  оттенком  неба
Порою  смотрит  нам  в  глаза,
Лучём  полуденного  света  –  
В  нём  отражается  зима!

Ведь,  если  б  слёзы  не  застыли,
Печальной  осени  глаза…
То  зиму  мы  б  не  полюбили,
Где  снег  нам  дарит  образа!

Играет,  волшебством  маня,
Красотка  зимушка  моя!
И  пух  свой  стелит  дорогой
Нам  длгожданною  порой!

Снежок  кружится…  и  летает,
Снежинки  в  сказке  оживают…
Танцуя  белый  танец  свой,
Лишь  с  королевою  зимой!

21.  01.  2016  с.  Шаян  Натали  Калиновская    

 



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637644
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.01.2016


Махровых гор пушистый купол…

Махровых  гор  пушистый  купол…

Пушистый  купол  гор  махровых
Каймою  горизонта  лёг…
И  туч  игристо-кумачёвых
Путь  к  звёздам  близок  и  далёк!  

Струится  горною  грядою…
Зовёт  так  вдали  нас  с  тобою...
Берёт  величием  в  объятья
И  смотрит  в  душу  нам  украдкой…


20.  01.  2016  с.  Шаян  Натали  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637422
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.01.2016


Гроздья шишек на деревьях…

Гроздья  шишек  на  деревьях…

Гроздья  шишек  на  деревьях,
Снег  пушистый  на  их  ветвях,
Золотистый  солнца  луч
Пробирается  сквозь  туч.

На  макушки  гор  садится
И  теплом  своим  струится!
Снег  взблеснул,  взыграл  каратом  –  
От  зимы  зверушек  спрятал…

А  сосульки  так  застыли:
Ветви  всё  ж  не  отпустили,
И    у  каждого  ствола
В  зимней  песне  есть  слова!            

 20.  01.  2016  с.  Шаян  «Карпатія»    Наталія  Калиновська    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637389
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.01.2016


Симфония зимнего леса

                     Симфония  зимнего  леса

Звук  леса…  тишина  и  скрип  шагов  –  
Вот  зимняя  симфония  лесов!
Струится  воздух  тонким  ручейком
Мелодией  без  нот  и  песнею  стволов!

У  каждого  гиганта  свой  аккорд:
Могучий  дуб  сыграет  и  без  нот,
А  гордый  ясень  -    это  баритон,
Его  подхватывает  тенор  в  тон…

Граб  вторит  дубу  пением  трубы
И  выражает  леса  все  мечты!
А  сосны  взялись  вместе  за  баян,
И  от  звук  слышен  эхом…  будто  пьян.

У  елей  песня  грустная  своя:
Как  бы  сестриц  не  забрала  зима,
Когда  они  так  вместе  хороши!
Споют  романс  о  прелестях  зимы!  

Берёзы  в  роще  хор  свой  завели  –  
Они  поют  лишь  только  о  любви,
Их  ветви  нежно  косы  расплели,  
Ведь  эти  девицы  предвесницы  весны!

20.  01.  2016  с.  Шаян  «Карпатія»    Наталія  Калиновська    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637282
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.01.2016


Зимний вечер…

                     Зимний  вечер…

Мороз…  скрип  снега…  зимний  вечер…
Коттедж  в  горах…  трещат  дрова…
Здесь  у  камина  будет  встреча,
Слова…  и  взгляды  у  огня…

И  отблеск  пламени  в  глазах…
Звон  хрусталя…  вино  в  бокале…
Вот  жизни  суть  –  сейчас  в  горах,
Те  двое  здесь  её  познали…

Познали  мир  такой  же  чистый,
Как  белизна  и  отблеск  гор,
Познали  мир  любви  лучистый,
Который  наша  плоть  и  кровь!

19.  01.  2016  с.  Шаян  Натали  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2016


Влюбиться… в виртуального поэта!

                                                                                           Добавляю  как  бонус  к  учёбе  у  Хуго!

Влюбиться…  в  виртуального  поэта!
                                                                               
Влюбиться…  в  виртуального  поэта!
В  его  стихи  и  в  страсть  сонета…
Он,  будто  образ  неземной,
Зовёт  куда-то  в  дали  за  собой…

Как  сказочник  с  безоблачного  детства,
Живёт  с  мечтою  зрелой  по  соседству…
И  ум  тревожат  его  строки  –  
Волшебной  рифмой  близкой...  но    далёки…

Поэт,  ты  охлади  свой  пыл  –  не  торопи…
Идём  ли  мы  по  верному  пути?
Хочу  я  в  сказку,  где  живут  лишь  Феи,
Где  ум,  душа  и  сердце  не  болеют!

Возьми  меня,  поэт,  украдкой  в  сказку!
И  проведи  по  облаку  указкой:
В  мир  неги,  ласки  и  добра…
Где  буду  только  лишь  твоя…

11.  01.  2016  г.  Львов  Наталия  Калиновская,
                                                 Бар  «Unitase»
      .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2016


Осмислюємо ми життя…

Осмислюємо  ми  життя…

Осмислюємо  ми  життя:
Чи  Україна  –  це  сім’я?
Чи  ми  тут,  сестри  і  брати,
Змогли  б  порядок  навести?

Людей  всіх  просто  помічати:
Під  них  закони  поміняти!
Де  б  чітко  сказано  було,
Що  олігарх  для  всіх  –  це  зло!

Що  він  –  вампір  в  країні  нашій,
Де  б  мріяли  ми  жити  краще,
Де  б  поважали  нашу  працю,
Змогли  б  усі  купити  хату!

Де  б  люди  всі  жили  багато  –  
Розподіл  благ  був  в  адекваті,
Де  б  піклувались  про  людину,
Як  про  найвище  сотворіння!

Ей,  на  горі,  зверніть  увагу,
Що  в  Україні  є  таланти,
Які  б  могли  щось  поміняти  –  
І  нашу  Землю  прославляти!

Але  ж,  як  вибитись  з  народу,
Коли  не  знаємо  ми  броду?
В  палати  нові,  чисті,  гарні
Хіба  потраплять  нові  парні?

Так,  їх  пустили  зовсім  мало,
Щоби  життя  не  поміняли,
Щоб  не  придумали  нового:
Чогось,  напевно,  неземного…

Наприклад,  як  всіх  урівняти,
Як  гідні  дати  всім  зарплати!
Як  ліки  знизити  в  ціні,
Щоб  люди  всі  були  живі?

А  не  згасали  і  хворіли…
Хоча  б  всі  жили  при  надії,
Що  швидко  зміниться  життя,
Що  Батьківщина  –  це  сім’я!

Сім’я:    нова,  правдива,  вільна,
Де  економіка  стабільна,
Де  кожен  просто  є  людина,
Що  мріє  жити  гідно  й  мирно!

Не  тільки  в  сексі  і  коханні,
А  і  в  роботі,  у  визнанні:
Усіх  чеснот  таких  простих…
Чи  тільки  ж  кожен  раптом  встиг?
Збагнути,  що  життя  не  гума…

І,  що  ми  люди  не  безумні,
Чекати  чверть  життя  прогресу,
Який  не  містить  інтересу:
Ні  лікарів,  ні  вчителів,
Ані  митців,  ні  технарів,

Сільської  скромної  людини…
Й  усіх,  що  вірять  і  донині
В  казки,  про  Ваню  на  печі,
Про  безкоштовні  калачі…

Про  курс  валюти  дуже  зручний,
Де  громадянин  є  заручник
Всіх  обіцянок  і  байок,
Коли  сам  мер  дає  пайок…

А  з  ним  майбутнє  не  просте
Таке,  що  в  космосі  лиш  є!
Можливо,  в  космос  всім  злітати,
Щоб  на  зірках  ще  погадати?

Яке  ж  століття  для  людини,
Що  має  й  другу  половину?
І  для  його  всіх  діточок…
Чи  вистарчить  нам  всім  зірок?

Бо  на  землі  вже  мало  місця,
І  якось  тут  живеться  прісно!
Обличчям  станьте  до  народу,
А  не  спиною…Це  ж  не  модно!
І  зовсім  не  демократично,
Бо  профіль  Ваш  все  ж  не  античний!

І  не  забудьте,  слуги  наші,
Що  ми  –  ще  не  раби  є  Ваші!
Служіть  нам  чесно  і  достойно,
Щоб  люди  всі  жили  пристойно!

24.  09.  2015  м.  Львів  автор  Наталія  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636934
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.01.2016


Где взять рецепт на вечную любовь?

Где  взять  рецепт  на  вечную  любовь?

Где  взять  рецепт  на  вечную  любовь?
Такую,  чтобы  в  жилах  закипала  кровь!
Такую,  где  живёшь  на  облаке  без  снега,
И  о  которой  шепчет  нам  шальная  нега...

Где  взять  рецепт  на  счастье  без  обмана?
И  чтобы  жить,  как  в  строках  из  романа,
Чтобы  судьба  к  любви  благоволила,
В  слезах  раскаянья  мечту  не  утопила…

Где  выписать  рецепт,  чтобы  вдвоём…на  вечно,
Чтоб  подарить  ему…  своё  сердечко,
Чтобы  цвели  сады  и  в  декабре,
Чтоб  жить  всегда  лишь  в  сбывшейся  мечте!

14.  01.  2016    Наталья  Калиновская  


   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2016


Отпусти

                               Отпусти  

Отпусти  меня  вольною  птицей  –  
Я  хочу  в  небеса  улететь!
Отпусти  меня  там,  где  зарницы,
Где  смогу  свою  трель  ещё  спеть!

Отпусти  в  небеса  голубые,
Где  все  птицы  на  воле  парят,
Где  молчат  облака,  как  немые,
Где  лишь  все  о  любви  говорят!

Отпусти  мою  душу  и  тело  –  
Я  взмахну  лебединым  крылом!
Лишь  пичугою  малой  взлетела…
Ведь  грущу  ещё  я  о  былом…

08.  04.  2015  г.  Львов  автор  Наталия  Калиновская  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2016


Дивлюся з сумом у вікно…

Дивлюся  з  сумом  у  вікно…

Дивлюся  з  сумом  у  вікно,
А  там  усе  давним-давно
Сховалося  під  білий  килим…
Згадалася  …зима  із  милим.

Гарячий  перший  поцілунок,
Як  перший  сніг,  щемкий  дарунок…
Зимовий  парк  і  ми  удвох,
Усе  минулось…  тяжко…  Ох…

І  почуття,  неначе  крига…
Коли  б  скоріш  уже  відлига!
Дивлюся  з  сумом  у  вікно…
«Чекай!»  –  підказує  воно.  

15.  01.2016  Наталя  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2016


Чужий

                           Чужий

Ти  став  такий  чужий,  чужий…
І  серце  моє  ніби  оніміло…
Останній  біль  став  тугою  п’янкий,
Душа  поранена  до  дна  вся  посивіла.

Ти  цілував  мене  зимовими  вустами  –  
Я  не  могла  збагнути  почуттів…
Невже  ми  пристрастю  колись  палали,
Де  почуття  не  знали  берегів?

Пробач,  що  я  не  зберегла  любов,
Що  для  кохання  я  не  виростила  крила,
Що  в  жилах  більше  не  буяє  кров,
Що  не  покличу  більше  я  тебе,  мій  милий!


07.  04.  2015  м.  Львів  автор  Наталя  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2016


Любовь и зло…

                           Любовь  и  зло…
Любовь…  и  ненависть  подруги!  
Им  человек  протянет  руки:
Одной,  когда  любим  и  любит,
Другой,  когда  он  с  бесом  дружит!  
И  для  иного  нет  науки  в  том,
Что  чувство  может  стать  и  злом…

Чтобы    любовь    сберечь  и  понимать  –
Достаточно  всего  лишь  уважать
Того,  с  кем  жизнь  связал  свою,
Очнись,  ведь  не  во  сне,  а  наяву!

И  тот,  кто  рядом,  всей  душой  прильнёт…
В  минуту  трудную  поддержит  и  поймёт,
И  станет  талисманом  на  года…
Но  только,  если  у  любви  не  будет  зла!

Ведь  зло  с  любовью  не  живут  вдвоём:
И  кто-  либо  из  них  покинет  дом,
Где  расцветали  чувства  по-весне,
Где  думалось  лишь  только  о  добре!

Любовь    хотела  б  с  мудростью  дружить:
И  можно  было  б  жить  и  не  тужить!
Всего  лишь  злость  оставить  за  углом,
Чтоб  счастье    снова  постучало  в  дом!

13.  09.  2015  г.  Львов  автор  Наталия  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636169
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.01.2016


Зима серця нам не остудить!

Зима  серця  нам  не  остудить!

Нарешті  снігу  навалило!
І  мою  душу  попустило…
Від  тих  сумних  осінніх  дум:
Йди  геть,  осінній  жовтий  сум!

Зима,  дай  радість  нам  відчути  –  
І  свіжого  життя  вдихнути!
Хай  білі  сукні  –  на  дерева!
І  синь  блакитна  –  тільки  неба!

Лапаті  гілки  під  вікном
Сплять  лагідно  казковим  сном!
А  білий  пух  зігріє  всіх:
Почуємо  дитячий  сміх!

Вдихнемо  щастя  повні  груди!
Зима  —  пора  не  лиш  застуди!


15.  01.2016  Наталя  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2016


Сипле, сипле сніг кружляє…

Сипле,  сипле  сніг,  кружляє…

Сипле,  сипле  сніг,  кружляє…
Мою  душу  завиває  
В  білу-білу  пелену,
Ткану  з  туги-полину…

Сипле  в  душу  він  гарячу
І  вночі  я  тихо  плачу…
Ну,  кого  ж  іще  просити
Пломінь-біль  мій  загасити…

Ох,  якби  сніжинки  білі
Спогади  зігріли  милі!..
Ні,   лягав  на  серце  сум
Відчайдушних  моїх  дум…

15.  01.  2016  автор  Наталія  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2016


И тает он в моей душе…

И  тает  он  в  моей  душе…

Клубок  сомнений…  всё  пропало…
Лишь  два  невыпитых  бокала…
И  две  судьбы,  два  расстоянья
В  томленьи  нежном  ожиданья…

Оно  и  манит…  и  калечит…
И  души  наши,  будто  лечит,
И  в  платоническом  испуге
Я  думаю  о  милом  друге…

О  вечности  души…и  теле!
О  том,  что  снегом  сыпет  белым,
И  тает  он  в  душе  моей,
Как  мыслей  сладостный  елей...

Ведь  наши  души  –  это  вечность,
А  расстоянье  –  неизбежность…

15.  01.2016  Натали  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2016


Моя любовь

                         Моя  любовь

Мою  любовь  не  описать  словами!
Она  цветёт,  как  клумба  по  весне,
Посаженная  нашими  руками,
И  в  каждом  сладком  сне
Приходишь  ты,мой  ласковый,ко  мне.

Хочу  любить  я  страстно,нежно,как  и  прежде.
В  пучину  чувств  мы  вместе  заплывем...
Порыв  души  -  пусть  будет  он  безбрежным!
Дай  руку  –  вместе  мы  в  эдем  пойдём...

Желай,  мой  милый,  и  любви,
И  неги  сладострастной!
Кричи,ведь  должен  быть  порыв  души!
Тогда  вся  жизнь  покажется  прекрасной,
И  в  бесконечность  сможем  мы  идти...

                                                               
                                                                             Автор  Наталія  Калиновська      

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2016


Нашей встрече

                 Нашей  встрече

Родился  ты  прекрасною  порой,
Которую  поэты  все  воспели.
Любовь  с  тобою  к  нам  пришла  весной,
И  в  сердце  зазвучали  птичьи  трели!

Я  вспоминаю  тёплый  месяц  май,
Когда  с  природой  мы  слились  навеки,
И,  думалось,  где  есть  земли  тот  край,
В  котором  от  любви  из  берегов  выходят  реки?

Испили  ль  эликсир  любви  до  дна?
Я  думаю,  всё  выпить  невозможно,
Ведь  нас  с  тобой  судьба  навек  свела,
 Бездонную  же  чашу  выпить  очень  сложно!

14.05.2014.  г.  Львов.  Наталия  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2016


Хочу купаться я в стихах!

Хочу  купаться  я  в  стихах!

Хочу  купаться  я  в  стихах:
Хочу  в  них  я  любить,
Смеяться  и  забыться!
Хочу  грустить  и  плакать…
И  о  счастии  молить,
Хочу  в  них  просто  жить
И  просто  улыбаться!

О,  белый  стих,  -  ты  воздыхатель  прозы!
У  обаянья  твоего  особенная  блажь…
С  тобою  можно  пережить  морозы  –  
И  встретить  дивную  весеннюю  капель!

Мой  друг,  ты  вслушайся  во  вдохновенье  оды,
И  в  стойкость  мысли,  и  в  уверенность  строки!
Она  поможет  пережить  невзгоды
И  друга  верного  не  потерять  в  пути.

Есть  упоенье  в  лирике  любви!
Ах,  как  же  эти  строки  хороши!
Когда  читаешь  этот  стих,
То  кажется,  что  мир  затих…

Куплеты,  рифмы,  милые  стихи!
Как  в  нашей  жизни  многим  Вы  нужны!
Вы  –  эликсир  измученной  души…
Живите,  здравствуйте  и  радуйте,  стихи!

10.  08.  2015  г.  Львов  автор  Наталия  Калиновская

                                             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635444
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2016


Ни сеять, ни пахать…

Ни  сеять,  ни  пахать…

Ни  сеять,  ни  пахать  Вы  не  умели,
А  шелестом  банкнот  руки  нагрели?
Как  засевать  ними  удобно  нивы:
Избавиться  бы  только  от  строптивых!

Что  делать  с  теми,  кто  так  жить  мешает,
Кто  урожай  такой  не  уважает?
Как  объяснить  им  чётко  по  закону,
Что  нынче  очень  дорого  носить  корону?

Лакеев  уйму  содержать…
И  газ  на  сторону  продать,
Качать  на  Крым  и  свет,  и  воду,
Как  будто  бы  не  зная  броду.

Да,  о  народе  Вы  забыли:
Ещё  и  зубы  заточили!
Капусту,  словно  зайцы  ели,
Чтоб  кошельки  не  похудели!

23.  11.  2015  м.  Львів  автор  Наталія  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635418
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.01.2016


Проснись!

                       Проснись!
Проходят  дни…  минают  ночи,
А  ты  один…  Но  неужели  ты  не  хочешь
Заснуть  опять  в  объятьях  неги?  
И  полюбить  теперь  навеки!

Прижаться  телом  раскалённым,
Почувствовать  себя  влюблённым,
Вдохнуть  вновь  аромат  любви…
Забыл  совсем  её?  Скажи!

Ответь,  как  можно  жить  без  ласки,
Как  очертить  всё  тёмной  краской?
Как  лечь  в  холодную  постель,
Не  слыша  звонкую  капель?
И  не  вдыхать  дурман  весны…
Ведь  ты  другой  совсем  –  не  спи!

Проснись,  вдохни  флюиды  счастья!
Отдайся  телом  сладострастью,
Вкуси  всю  лёгкость  бытия  –  
И  буду  снова  я  твоя!

19.  11.  2015  г.  Львов  автор  Наталия  Калиновская







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2016


Прости меня за боль…

                       Прости  меня  за  боль…

Прости  меня  за  боль  и  за  измену…
Прости  за  то,  что  стала  я  надменной:
За  холод  слов  и  снежный  в  горле  ком,
За  то,  что  счастие  вот-вот  покинет  дом.

Я  не  могу  найти  всех  нужных  слов,
Не  знаю,  слушать  ли  меня  готов?
Не  знаю,  как  любить  тебя  теперь…
Как  в  счастья  мир  открыть  иную  дверь?

Я  счастье  удержать  очень  хочу,
Но  почему  то  снова  я  молчу…
И  вдруг  я  открываю  третие  дыханье    
И  делаю  глубокое  признанье:

О  том,  что  чуть  любовь  не  погубила,
И  что  всего  лишь  в  мыслях  изменила…
Но  только  не  готова  я  терять  тебя,
Тем  более,  жалея  и  любя!  

29.  11.  2015  г.  Львов  автор  Наталия  Калиновская


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2016


Соната лунная…

                                                                                     Памяти  великого    Людвига  Ван  Бетховена
                         Соната  лунная…
                                                                         
Соната  лунная…  мелодия  луны…
И  мысли  гения  о  бренности…  о  вечном.
Мелодия  луны,  как  стон  души,
В  разлуке,  в  бегстве  счастья  бесконечном.

Летят  к  нам    ноты  сквозь  года  и  время,
С  таинством  музыки  небесной,  как  луна.
Испепеляя  шарм  бездушия,  сомнений,
Писала  сквозь  столетья  гения  рука.

Мельканье  клавиш  и  смычка…все  звуки
Слились  в  благодеянья  муки…
Бездушия  и  злобы,  стряхивая  бремя,
Влились  в  сердца  грядущих  поколений.

Талант  Маэстро    обаяет  на  века:
Легли    любовью  ноты  навсегда.
Она  уносит  ввысь  его  печали,
Которые    лишь  только  звёзды  знали…

Печаль  всю  бытия  его  уносят  звуки:
Они  уносят  все  его  печали,  муки…
Возносят  ввысь  над  злобною  толпой
Звучаньем  музыки  волшебно-роковой!

Его  душа  жива  мелодиями  неба:
Сверкает  звёздами  и  лунным  светом…
И  завораживает  на  века  сердца:
Изяществом  и  магией  аккордов…без  конца!
                                                                                         Наталия  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2016


Снежинкой таю…

       Снежинкой  таю…

Снежинкой  таю…  на  губах…
Купаюсь  я  в  твоих  словах…
И  так  приятно  таять  мне…
Жить,  хоть  в  несбывшейся  мечте!

Жить  в  сказке  доброй  –  без  изъяна:
Вне  бытия  и  вне  обмана…
С  манящей  страстью  неземной…
Жду  счастья  только  лишь…  с  тобой…

м.  Львів  автор  Наталі  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2016


Слепи меня…

             Слепи  меня…

Слепи  меня,  как  Галатею,
И  я  перечить  не  посмею…
Зажги  меня,  как  свет  в  окне,
Так,  чтоб  светила  я  во  мгле.

Чтобы  светила,  как  луна,
И  вдохновляла,  как  она,
На  строки  прозы  и  стихи  –  
Без  них  не  мыслим  мы  любви!

Веди  меня  дорожкой  лунной…
Хочу  немножко  быть  безумной…
Хочу  все  таинства  любви
Вложить  в  любимые  стихи.

Слепи  меня,  как  Галатею…
Изысканную  орхидею,
Чтобы  могла  цвести  блаженно,
И  ждать,  что  явится  мгновенно…

К  ней  Гений  –«  парадоксов  друг»,
И  что  затихнет  всё  вокруг,
Ведь  с  ним  придёт  и  вдохновенье  –    
Любви  прекрасное  виденье…

И  вспыхнут  строки  новизною,
И  поведут  вновь  за  собою…
Противиться  я  не  сумею…
Слепи  меня,  как  Галатею!

22.  10.  2015  г.  Львов  автор  Наталья  Калиновская



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2016


Задумайся…

                     
Сквозь  расстоянья,  суету  и  время…
Летят  слова  искринками  души:
К  нам,  что  несут  непониманья  бремя,
К  нам,  кто  не  верит  в  смысл  любви!

Но  слог  поэта  оживит  немую  душу,
Разбудит  все  заснувшие  мечты…
Ты,  главное  проснись  :  творца  послушай,
Внемли  словам,  коих  достоин  ты!

Внемли  словам  поэта  о  пороке,
Который  не  даёт  дышать  и  жить!
Ты  не  пускай,  гони  соблазн  с  порога:
Возможно  чести  сохранишь  худую  нить.

Проснись  и  выйди  утром  на  дорогу:
Задумайся,  куда  ведёт  она?
Есть  выбор:  к  святости,  свободе  иль  пороку…
Задумайся,  зачем  нам  жизнь  дана?

21.  11.  2015  м.Львів  автор  Наталія  Калиновська    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634708
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.01.2016


Два сердца, две души

Два  сердца,  две  души

Нам  не  постичь  сей  жизни  тайны,
Когда  два  сердца,  две  души,
Сливаются  в  ручей  весны!
В  нём  отражаются  все  звёзды
И  лик  загадочной  луны.

Судьба  нам  подарила  мир,  уют,
В  котором  есть  любовь  и  счастье.
Мы  сбережем  их  от  ненастья  –  
Пусть  в  душах  трели  соловьи  поют!

Все  знают:  жизнь  прожить  –  
Не  поле  перейти.
И  можно  многое  за  этот  путь  скопить.
Пусть  это  будут  лучшие  из  лучших  благ,
Как  будто  палочкой  волшебной  прикоснулся  маг!

Хочу,  чтоб  мы  любили,  берегли,  лелеяли  друг  друга,
Ведь  у  тебя,  мой  милый,  нежная  подруга!
И  у  меня  такой  надёжный  друг,
Где  ни  ищи  –  такого  нет  вокруг!

Лето  2010  г.  Львов  Наталия  Калиновская  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2016


Встречай свою весну!

         Встречай  свою  весну!

Прошу…  встречай  свою  весну!
Она  тебя  полюбит…  и  вернётся!
Скажи  об  этом  майскому  дождю,
Который  ливнем  страсти  отзовётся!

Прошу:  встречай  тепло  моей  души,
Замкни  всё  тело  в  крепкие  объятья!
Ты  только  чувства  по  весне  не  расплещи  –  
И  улыбнись  с  лучами  солнца  счастью!

27.  12.  2015  г.  Львов  Натали  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2016


Что в имени твоём?

Что  в  имени  твоём?  Любовь!
Что  в  имени  твоём?  Победа!
В  тебя  влюбляюсь  я  порою  вновь  и  вновь…
И  разливается  по  телу  нега.

Что  в  имени  твоём?  Весна!
Во  взгляде  что  твоём?  Желанье!
Ах,  эти  серые  бездонные  глаза…
Я  вижу  в  них  в  любви  признанье!

Что  в  запахе  твоём?  Цветы!
Их  аромат  меня  пьянит  собою…
Мне  нежный  незабвенный  нужен  ты!
Так  стань  лишь  сбывшейся  моей  мечтою.

 автор  Наталья  Калиновская  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2016


Люблю

                   Люблю  

                             Люблю
Я  так  хочу  сказать  тебе  «  люблю»!
Ловлю  твой  взор  то  страстный,  то  безбрежный,
И  у  небес  о  бесконечном  счастии  молю:
Коснись  и  губ  моих,  и  тела,  о  мой  нежный!

Коснись  души  моей  своим  теплом,
Укрой  в  объятьях  сильных  навсегда  –  навеки…
Хочу  уткнуться  я  в  твоё  плечо  –  
И  счастья  большего  не  может  быть  на  свете!

Сливаются  два  тела,  две  души:
В  ручей  святого  чувства  –  чистый!
И  думаешь,  а  как  мы  жили  без  любви?
Когда  она  есть  смысл  всего  –  искристый!

Любовь  даёт  желанье  жить,  творить:
Писать  холсты,  мелодии  и  строки!
И  о  любви  нам  лучше  попусту  не  говорить,
А  вместе  с  нею  победить  все  беды  и  невзгоды!

С  годами  чувство  это  укрепится  во  сто  крат,
Откроет  новое  волшебное  дыханье!    
И  подтвердит  бессмертие  любви  как  факт,
Который    получил  своё  в  сердцах  признанье!
                                           Калиновская  Наталия

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2016


СТАРИЙ ЛИЧАКІВ

           СТАРИЙ    ЛИЧАКІВ

Личаків  –  горде  передмістя!
Розкинуло  на  пагорбах  красу!
Тут  Кайзер  полював…  шепоче  листя...
Вирощували  для  вина  терпку  лозу…

Ремісники,  торговці,  винороби,
Для  них  розкішний  перспективний  край…
Життя,  як  золото,  ще  й  чималої  проби,
Личаків  рідний  квітнув,  наче  рай!

В  крамничках  пахла  кава…  філіжанки,
Чарки  дзвеніли  …  Хміль  у  голові…
Панянки…  парасольки...  забаганки,
І  бесіди  сердечні,  й  ділові…

Він  вистояв  у  роки  лихоліття:
Зберіг  і  гідність,  й  віру,  і  красу…
На  Личакові  мрійно  шепче  віття…
Я  свій  Личаків  до  людей  несу!                                                    
 
м.  Львів  Калиновська  Наталія

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634015
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2016


ОДА МІСТУ ЛЕВА

                                         Ода  місту  Лева

Яке  це  щастя  народитись  в  місті  Лева!
Дух  давнини  вдихати  з  пелюшок,
Себе  тут  відчуваєш  ніби  королева,
Коли  торкається  історії  твій  обережний  крок.

Тут  гордо  дивиться  король  Данило,
У  майбуття  століть  веде  рука!
І  храмів  передзвони  дуже  мило  
Нам  душу  гріють,  мов  весна  п'янка.

Занурся  в  тінь  чудових  парків,  скверів,
Де  по  весні  плекає  слух  пташиний  дзвін.
Величні  храми  всім  відкриють  двері,
Хто  вірить  в  диво,  хто  співає  волі  гімн!

Шляхетне  місто  має  запах  кави,
Каштанів,  лип,  осіннього  дощу…
Львів’яни  долю  тут  свою  обрали  –  
Насолодись  усім  цим  досхочу!

З  Парижем  не  дарма  Львів  порівняли,
Бо  величі  у  нього  водограй!
Ми  наше  місто  ні  на  що  б  не  проміняли,
Тому  що  це  єдиний  рідний  край!

Край  мови  солов’їної  і  пісні,
Колядок,  танцю  запального  край!
Яке  ж  це  щастя  жити  в  Лева-місті,
Де  душ  палає  радвстю  розмай!

22.01.2015.  м.Львів  автор  Наталя  Калиновська,

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2016


Свят – вечір…

                   Свят  –  вечір…
У  хаті  чисто,  затишно,  святково…
Матуся  допікає  пироги…
І  сядемо  за  стіл  родинний  знову  –  
Вдихнемо  з  вдячністю  ми  аромат  куті.

У  хаті  тихо,  урочисто  і  різдвяно…
Чаклують  діти  у  віконце,  де  ж  зірки?
Сідаю  і  чекаю  з  нетерпінням  батька,
Коли  він  скаже,  що  беріть  вже  пироги!

Цей  вечір  –  це  не  просто  страви  і  вечеря;
Це    подих  нам  з  небес  любові  і  добра!
Це  особлива  зірка,  що  живе  на  небі…
Яка  є  символом  народження  Христа!

06.  01.  2016  Наталія  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2016


ЛЮБОВ

                   Любов

Любов  –  наука,  як  кохати,
Утіху  ніжну  дарувати,
У  жінці  бачити  мадонну,
Розгледіти  красу  бездонну…

Любов,  до  того  ж,  і  мистецтво
Подарувати  власне  серце…
Відкрити  душу  для  кохання  
І  бути  вірним  без  вагання.

Любов  –  наука  про  терпіння,
Наука  про  людське  сумління…
Вона  –  про  вірність  лебедину
Й  підносить  до  небес  Людину!

02.  05.  2015  м.  Львів  автор  Наталя  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2016


Венчание сердец

                                   Венчание  сердец

Желаю  любящим  сердцам  большого  счастья!
Пусть  стороною  обойдут  Вас  все  ненастья,
И  тот  святой,  что  обвенчал  сердца  и  души,
Подумал,  что  не  встретил  пары  лучше!

Пусть  жизни  путь  Вам  радугою  нежной  озарится,
Прольёт  загадочный  свой  свет  улыбкою  луна…
Два  сердца  знайте,  ведь  одна  частица
Таких  простых  и  важных  слов,  как  слово  «да».

Как  говорится,  «жизнь  прожить  –  
Не  поле  перейти…»,
Но,  если  чувствами  своими  дорожить,
По  жизненной  дороге  не  страшась  идти,
Свою  любовь  лелеять  и  беречь  –  
С  годами  не  угаснет  радость  ваших  встреч!

И  пусть  стучат  взволнованно  сердца,
Ведь  две  судьбы  сольются  воедино!
Не  просто  украшеньем  будут  два  кольца,
А  станут  оберегом  пары  лебединой.  

В  согласии  живите  и  достойно,  и  красиво,
И  смотришь  –  Вам  с  небес  явится  диво!
От  счастья  сердце  трепетно  забьётся,
Младенцем  диво  это  назовётся!

Калиновская  Наталья  г.  Львов



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2016


Я у камина…

Я  у  камина…  снова  жду  тебя…
И  строки  убегают  от  меня,
Лишь  только  рифма,  этих  строк  любя,
Бежит  вдогонку  пламени  огня…
Я  у  камина  снова  жду  тебя…

Жду  у  камина…  пламя  языков…
Оно  меня  испепеляет…
Жду  с  нетерпеньем…  слов,
Которые  меня  терзают…

Меня  вновь  заставляєшь…
Ненавидеть…  и  любить,
В  томленьи  ждать  всегда  ответа,
Да,  неужели  хочешь  погубить,
И  не  дождёмся  мы  с  тобой  рассвета?

Жду…  у  камина…  и  прошу…
Хочу  забыть…  и  замолкаю,
Ведь  я  молю…  тебя…  люблю,
И  напрочь  всё  тебе  прощаю!

29.  12.  2015  Натали  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2016


Мандри, мої мандри…

         Мандри,  мої  мандри…

Мої  відрядження  –  це  мандри:
Хуст,  Коломия,  Чернівці…
Везем  знання  туди  ми  плідні  –  
Зустрінуть  щиро  нас  завжди!

Нічний  вокзал,  квитки,  таксі…
Ось  і  приїхав  в  Чернівці.
Виходиш  на  перон  у  ніч  густу,
І  думаєш,  що  тут  роблю?

Де  той  гуртожиток  із  ліжком,
Де  скачуть  таргани  «вприприжку»?
Нема  ні  світла,  ні  води  –  
Все  це  оплачено  завжди!

Береш  таксі  за  30  гривень  –  
Вже  завтра  краще  не  обідай,
І  чай  у  потязі  не  пий,
Й  про  це  мовчи,  ніби  німий.

В  Хусті  історія  подібна:
Той  потяг  їде  дуже  «сильно»,
Домчить  «миттєво»  вас  туди…
А  може  краще  хоч  куди?

Вночі  ти  переїхав  гори,
А  зранку  бачиш  –  чисте  поле!
І  ось  вокзал  Хуста  пустий,
А  ти  щасливий,  молодий!

Бо  у  відрядженні  ти  молод:
Ти  мусиш  подолати  холод,
Усі  незручності  і  страхи,
Щоб  повернутись  знов  до  хати!

Яка  ж  історія  в  Хусті?
Зустрінуть  мило  із  таксі,
Платити  гривень  вже  не  треба  –  
Готель  тобі  там  без  потреби!

А  їсти  там  готують  смачно:
І  зупи,  й  каші,  і  борщі.
Бажаєм  повару  удачі  –  
Приїдемо  туди  завжди.

На  філії  зустрінуть  мило:
Вам  зварять  каву,  зроблять  чай.
Ти  викладай  доволі  спритно  –  
Від  розкладу  не  відставай!

 В  Хусті  ти  ще  більш-менш  людина:
Летять  приємно  там  години,
Тому  що  дбає  про  нас  пан  –  
Олега  прізвище    Товкан.

З  ним  нам  приємно  спілкуватись:
Цікаве  можна  щось  дізнатись.
Він  пропонує  шоколад:
Для  розуму  –  це  концентрат!
Щоби  наш  мозок  працював,
І  мудро  ти  все  викладав.

Вночі  ти  знов  уже  в  вагоні…
Летить  той  потяг,  немов  коні.
Цей  віз  і  трусить,  і  дзвенить,
Але  до  Львова  він  домчить!

І  знов  вокзал:  там  люди,  каси,
І  ти  там  одинокий  в  масі,
Хоча  на  рідній  вже  землі…
Десь  побував?  Ніби  у  сні!

Ще  є  Волинь  на  стороні!
А  як  дорогу  там  знайти?
Куди  нам  їхати  там  треба?
Чи  може  ми  вже  без  потреби?

Де  побудовані  мости?
Пояснять  нам  –  не  ті  часи!
Колись  там  правили  пани:
Були  дороги  і  мости,
І  процвітав  той  дивний  рай…
Тепер  ти  їдеш  в  неба  край!

По  бездоріжжю,по  болотах  –  
Могли  би  ми  ходити  в  ботах,  
А  не  труситись  у  маршрутках,
Як  у  Кузьми  в  «собачих  будках».

За  то  там  філія  –  краса:
Довкола  луки  і  ліса,
Повітря  там  смачне  і  чисте,
І  ти  там  зовсім  вже  не  лишній.

Завжди  нам  радий  Остапук  –  
Для  багатьох  найкращий  друг.
Він  про  Волинь  розкаже  рясно,
Покаже  край  свій  нам  прекрасний!

Зустріне  нас  він  щиро  й  мило:
І  дасть  в  готелі  номер-диво,
Де  є  і  чайник,  і  диван,
Де  ти  живеш,  як  справжній  пан!

Хмельницький  –  милий  регіон.  
Його  вокзал  –  «армагедон»!
Оклунки,  торби  і  валізи…
Комусь  не  вистачає  візи,
Хто  їде  в  Київ,  хто  в  Москву  –  
Розвіяти  щось  по  вітру?
Або  там  тяжко  працювати,
Щоби  добробут  свій  підняти.

На  філії  там  все  достойно:
Усі  студенти  ходять  строєм,
Навчаються  всі  без  вагань,
З  пар  не  виходять  там  без  знань!

На  НКЦ  міцний  акцент,
Який  впровадив  пан-доцент.
Тепер  директор  він  відомо
І  править  строго  й  науково!

Міцний  горішок  Овчарук  –  
В  конкретних  справах  дуже  «крут»!
Він  є  привабливий  мужчина
І  дуже  вірна  половина.
І  знову  потяг  і  вагон…
Я  їду  в  рідний  регіон!
В  вагоні  рівні  всі  завжди:
Колеги  й  друзі  ми  в  путі!

Розмови  різні  безтурботні,
Але  між  тим  усі  в  турботі,
Що  мислить  Вова  у  Москві?
І  наші  хлопці  ці  нові…
Усі  згадали  Кучму  й  Бєню,
І  наш  новітній  курс  «обмєнний»…
Життя  «малина  –  не  журба»,
 Як  Україна  ця  нова!

А  хтось  шикує  в  «шоколаді»:
Їм  у  Європі  дуже  раді!
Для  безпорадної  малечі,
Для  всіх,  хто  тягне  віз  на  плечах,
«Дороговат»  все  ж  шоколад  –  
Для  нас  ці  ціни  невпопад!

Жінки  всі  наші  милі  й  гарні
Живуть  вже  скромно  –  без  помади!
 Віднесли  в  банки  гроші  всі:
За  газ,  за  світло,  за  хати.

 Такі  розмови  у  вагоні…
Дивись:  вже  потяг  на  пероні!
Здавай  рушник  ти  і  білизну,
Вдягайся  й  не  забудь  валізу!

І  ось  ти  знову  в  місті  Лева!
Себе  тут  «чуєш  королевой»!
Де  політехніка  ця  рідна?
Робота  наша  всім  потрібна?

Але  на  носі  складний  звіт:
Де  спав,  що  їв,  і  скільки  діб?
Біжиш  спочатку  штемпель  ставиш,
Що  вже  приїхав,  вже  не  «страннік»!

А  потім  в  1-ий  корпус  вчений,
Де  звіт  читають  наш    учені,
І  підпис  ставлять  дорогий,
А  сам  ти  ледве  вже  живий!

У  корпус,  де  все  нарахують,
Добратись  сил  майже  нема…
Якщо  там  зовсім  не  змордують,
То  ти  боєць  –  кричи  «ура»!

Але  ж  тобі  потрібна  каса
І  грошова  «потужна  маса»,
Яку  в  відрядженні  потратив,
І  кілограмів  пару  втратив,
Бо  економив  на  таксі,
Й  обіди  з’їв  зовсім  не  всі,
І  бутерброд  свій  загубив  –  
Най  чорт  би  з’їв  його  кривий!

А  у  цілому  все  прекрасно:
Нас  люблять  діти  і  сім’я.
Ми  повертаємось  всі  вчасно,
А  потім  знову  в  ті  ж  края!

Всім  нам  я  хочу  побажати:
Щоб  доживати  до  зарплати,
Щоб  відрядні  росли  в  ціні,
Щоб  курс  обмінний  був  міцний,
Щоб  долар  гривну  не  загнав,
Щоб  євро  стрімко  не  зростав,
Щоб  ми  жили  всі  гідно,  люди,
І,  щоб  лихий  нас  не  попутав!

Прийдуть  я  думаю  часи,
Коли  поїду  на  таксі,
Я  на  Волинь  нову  й  чудову  
По  трасі  рівній,гарній  й  новій!

Коли  нас  будуть  поважати  –  
Дадуть  нормальні  всім  зарплати,
І  працю  зможуть  шанувати
За  всі  знання  наші  крилаті!
   
Мораль  у  байки  не  нова:
Ми  все  ще  люди  –  не  дрова.
Відправте  нас  в  м’якім  вагоні,
Не  дайте  мерзнуть  на  пероні,
Зустріньте  хлібом  і  теплом,
Не  поселяйте  всіх  гуртом.

Добавте  відрядні  оплати,
Не  вираховуйте  з  зарплати
За  чай,  за  постіль,  за  тепло
По  людські  –  ми  ж  не    НЛО.

А  ,  в  принципі,  ми  людям  вдячні:  
Бажаєм  всім  лише  удачі!
Нас  зустрічають  від  душі  –  
Дають  і  воду,  і  харчі.

04.  03.  2015  м.  Львів  
автор  Наталя  Калиновська











                       
                                 
                       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633489
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.01.2016


Мужчина затерялся…

                       Мужчина  затерялся…

Пропал,  исчез  или  уснул  мужчина?  
Судьбою  данная  вторая  половина!
Он  как-то  затерялся  сам  в  рутине  будней:
Перемудрил  чуток,  как  самый  умный!

Всегда  в  делах,  проблемах  и  работе,
В  обыденных  и  будничных  заботах…
К  жене  как  к  другу  положительно  настроен
И  даже,  можно  было  бы  сказать,  спокоен.

Но  как-то  непривычно  жить  так  монотонно,
Ведь  вспоминаешь,  как  он  был  влюблённым!
Как  он  горел,  сгорал  и  снова  возгорался  –  
Словами  нежными  он  в  чувствах  признавался!

Пропал,  исчез  мой  дорогой  мужчина  в  буднях!
А,  как  же  выманить  его,  забрать  оттуда?
Как  влить  в  него  энергию  от  мачо?
Хочу  я  пожелать  ему  в  любви  удачи!

Любимый,  выплывай  с  рутины  будней!
Я  знаю,что  период  этот  будет  трудный!
Но,  если  есть  плечо,  забота,  нежность,
То  будни  наши  –  это  просто  бренность!

11.  08.  2015  г.  Львов  автор  Наталия  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633486
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2016


Как жизнь прожить?

Как  жизнь  прожить?

Как  жизнь  прожить,  чтоб  не  терпеть,
Чтобы  не  делать  то,  чего  не  хочешь,
Чтобы  надрывно  без  причины  не  потеть
Для  тех,  кому  ничем  уж  ты  и  не  поможешь?

Так  думал  и  писал  в  крылатых  строках  тот  поэт,
Который  всем  известен,  как  «невольник  чести»,
Вся  жизнь  его,  талант  его,  как  доблести  дуэт,
Сверкают  добротой,  любовью,  сказками  без  лести!

Владимир  пел,как  жить,  чтобы  не  врать,
Чтоб  честь  не  запятнать  делами?
Как  меру  знать,  чтоб  лишнего  не  брать,
Как  сделать  всё,  но  с  «чистыми»  руками!  

Как  объяснить  по  Гоголю  всем  тем,  кто  глуп,
Что  всё  купить  не  сможете,  мажоры!
Как  просветить  всех  тех,  кто  безнадёжно  туп,
Что  жизнь  вы  проживёте  лишь  в  миноре!

Что  жадности  и  фальши  груз  не  даст  душе  взлететь,
Свободным  быть  и  жить  всегда  на  воле…
Но,  правда,  и  в  шинели  место  тёплое  ты  можешь  не  нагреть,
Когда  не  покоришься  робко  чьей-то  воле!

Как  жизнь  прожить,  как  Украинка  Леся,  чтоб  себе  не  изменить,
Чтобы  любить  и  страстно,  и  надёжно?
Как  лучшее  и  доброе  в  себе  всё  пробудить?
Я  думаю,  что  при  желанье,  -  всё  возможно!

Нам  Каменяр  вещал,  что  жизнь  одна  дана,  пойми,
И  насладись  ты  нею  на  одном  дыханьи!
Не  прогибайся  ты,  не  льсти  и  не  юли,
А  проживи  все  дни  достойно  –  с  пониманьем!

Глядит  на  нас  с  небес  особенная  –  Белая  Звезда,
Душа  которой  на  земле  оставила  все  ноты!
Сам  композитор  птицей  белою  помчался  в  небеса,
Оставив  здесь  иным  всю  зависть  и  заботы!

Тарас  учил,  как  данную  судьбою  нить  не  надорвать,
Как  не  жалеть  о  прошлом,  не  рубить  «гордеев»  узел?
И,  если  надо,  волком  выть  и  зубы  все  сцепить  –  и  не  роптать…
А  помнить  или  просто  знать,  зачем  земле  ты  нужен!

28.  05.  2015  г.  Львов  автор  Наталья  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633144
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.01.2016


Не призначали… обраними нас

Не  призначали…  обраними  нас

Ще  обраними  ми  себе  не  призначали!
Крізь  злам  століть…  відомо  тільки  те,
Що,  якби  тут…  за  дурнів  не  вважали,
Та  пам’ятайте,  що  над  нами  небо  є!

І  з  нього  бачить  все…  незриме  око
І  посилає  місію…  твою!
Та  тільки  сам  –  задумайся  глибоко,
Як  долю  обираєш  ти  свою?

І,  якби  обраними  тут…  не  призначали,
Спокутуйте  надмірності  гріхи…
І,  коли  навіть  інші  обирали,
Можливо  обирали  Вас  не  ті?

Я  думаю,  що  зриме…  третє  око
Заставить  люд  замислитись  глибоко…
Щоб  обраними  нас  не  призначали,
А  обраними  тільки…  обирали…

29.  12.  2015  м.  Львів  автор  Наталія  Калиновська      

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633142
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.01.2016


С facebook – на«Ты»!

           С    facebook  –  на«Ты»!

Его  (f)  один  вопрос  тревожит:
Какая  утром  мысль  нас  гложет?
С  какою  мыслью  вечереет,
Как  мысль  извилины  согреют?
Что  думаем  на  сон  грядущий?
О,  face,  ты  просто  вездесущий!

Facebook,  тебе  я  отвечаю,
Что  каждый  день  я  размышляю:
О  смысле  жизни,  о  любви,
Где  б  счастья  больше  мне  найти?
О  том,  чтоб  было  всё  в  порядке,
И  плачу  иногда  украдкой…
Но  день  грядущий  отвлекает,
И  мои  слёзы  высыхают!
А  вместо  них  приходит  смех,
И  череда  новых  утех!

Есть  позитив  свой  в  виртуале:
Ведь  мысль  твою  там  все  «догнали»!
А  сам  ты  есть  неуловим…
Какая  прелесть    этот  дым!  
Ой,  извините,  это  сети  –  
Для  многих  стали,  словно  дети!

О,  виртуал,  ты  элегантен,
И,  словно  кавалер  галантен!
В  тебя  влюбляются  подруги:
Протягивают  нежно  руки…
К  клавиатуре  неземной,
А  тела  –  нет…  контакт  пустой!

Хочу  тебе,  Face,  пожелать:
Ты  можешь  всех  нас  обаять!
Но  для  любви  всё  ж  отпусти,
И  в  это  время  не  грусти!

Facebook  сознанье  наше  гложет:
Что,  кто  туда  ещё  изложит?
И  интеллект  наш  тренирует,
Как  будто  бы  он  всех  ревнует,  
К  другому  миру  –  без  сети,
Где  счастье  мы  могли  б  найти:
В  семье,  в  поэзии,  в  любви…

Ты  хочешь  нас  совсем  запутать
И  паутиною  опутать,
И  искушаешь,  как  в  раю!
Адамом  станешь  наяву?

В  facebook(е)  думать  точно  нужно  –  
С  тупицами  наш  друг  не  дружен!
И  интеллект  свой  показать:
От  лучших,  чтобы  не  отстать!

Теперь  тебя  хочу  спросить:
Не  надоело  ли  так  жить?
Вопросов  столько  задавать,
Ведь  можно  иногда  устать…
Но  ты,  Facebook,  неутомим,
И  нами  всеми  ты  любим!!!

23.  12.  2015  г.  Львов  Натали  Калиновская




 
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632925
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.01.2016


Здравствуй, Новый год!

   Здравствуй,  Новый  год!

Кто  такая  обезьяна?
Это  крошка  –  без  изъяна!
И  сидит  всегда  на  ветке,
Иногда  бывает  в  клетке…

Вот,  где  есть  уловка  года,
Где  подвох,  предосторога…
Как  бы  в  клетку  не  попасть,
И  пожить  конечно  всласть!

Кушать  манго  и  бананы,
Свить  гамак  свой  из  лианы,
И  повесить  на  участке,
Где  бы  соток  было  двадцать!

И  приличный  стоял  дом,
Но  построенный  трудом…
Кропотливым,  с  интеллектом,
Чтобы  дом  тот  стал  объектом,
Вдохновенья  и  заботы,
Где  б  забыться  от  работы!!!


Здравствуй,  суетливый  зверь!
В  Новый  год  открой  нам  дверь!
Полюби  всех  и  прими  –  
И  смотри  –  не  обмани!!!    

01. 01.  2016  Наталия  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632891
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.01.2016


Что есть поэт?

                                                   Что  есть  поэт?

Поэт  –  он  кто  таков?
И  как  то  очень  подозрительно  всё  воспевать  готов?
Так  что  это  такое  ремесло  или  уменье?
Писать  о  всех  и  обо  всём  в  своём  стремлении?

Поэт  –  он  может  славу  имени  дать,  как  у  богини!
А  может  опорочить  чьё-  то  просто  имя…
Поэт  –  он  ведь  всегда,  как  белая  ворона,
И  даже  может  быть  немножко  беспардонным!

Но,  если  нежно  Вам  сыграет  он  на  лире,
Так,  чтобы  в  искушеньи  неги  Вы  застыли!
Тогда  поэт  –  любовник  и  Орфей…
Ведь  в  деле  он  амурном  –  корифей!

Как  о  любви  слагает  ладно  строки!
Что  даже,  как  сама  невинность,  выглядят  пороки,
Что  хочется  так  полюбить,  как  пишет  он,
Но  это  может  стать  большим  трудом!

Поэт,  ты  –  нежный  песенник  и  милый  друг!
Ну,  что  милее,  краше  строк  твоих  вокруг?    
Возможно  музыка,  которой  равных  нет  подруг?
Нет,  есть  ещё  любовь,  а  это  –  тот  же  круг!

Пиши  нам  о  любви,  об  осени,  о  лете…
Пусть  чувствами  пылают  все  твои  куплеты!
И  Муза  нежная  является  во  сне,
Чтобы  поэт  нам  смог  поведать  бытие!

11.  08.  2015  г.  Львов  автор  Наталия  Калиновская  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632793
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.01.2016


Улыбка на века…

Улыбка  на  века…

Сквозь  годы,  сквозь  столетия...  глаза,
Улыбка  нежная  сверкает  на  устах…
И,  сколько  б  не  смотрел  на  лик  Мадонны,
А  вновь  и  вновь  глаза  её  бездонны!

О,  Монна  Лиза,  –  женщина  загадка!
Повелеваешь  душами  украдкой…
Одним  лишь  взглядом  и  улыбкой  неги  –  
Влюбляешь  человечество  на  веки!
 
Какая  тайна  в  образе  твоём?
Во  взгляде,  кротком,  трепетном  и  немом?
В  улыбке  чистоты,  как  у  дитя,
Ведь  смотришь  сквозь  столетья,  ты  любя!

Ты  взором  посылаешь  луч  добра:
Чтобы  любить  пришла  опять  пора!
И  чистотою  помысла  –  без  звука…
Мы  понимаем,  что  добро  –  наука.

Наука,  как  любить  лишь  взглядом,
Ценить,  когда  добро  есть  рядом!
Как  нежный  образ  твой  доносит  сквозь  года,
Что  жить  возможно  только,  лишь  любя!

23.  08.  2015  м.  Трускавець,  вілла  «Лісова  пісня»
автор  Наталія  Калиновська,  м.  Львів

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632766
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.01.2016


Зимова казка

                       Зимова  казка  

Зимова  казка  -    це  Карпати,
Покриті  снігом  біло-голубим.
Пухнасті  сосни,  мов  намистом,
Вдягнули  ватою  усі  свої  гілки!

Ідеш  у  ліс,  в  зимову  казку,
І  чуєш  неповторний  тиші  дзвін.
Тремтить  душа  і  завмирає  серце…
Тобі,  природа,  мій  низький  уклін.

Ти  бачиш,  як  кришталь  горить  повітря,
У  променях  світила  золотих,
Що  м’яко  доторкнулись  до  верхівок
Модрин  карпатських  і  ялинок  молодих!

Тріщить  під  кроком  чуйний  сніг
Відлунням  в  тиші  лісу,
Річки  зима  вдягнула  в  сотні  криг.
Над  ними  всі  містки,  неначе  коромисло…
Подарував  такий  пейзаж  творець  на  вік!

Вклоняюся  красі  за  чистоту  і  первозданність,
За  ту  любов,  що  нам  дарує  світ,
За  безкінечну  і  барвистість,  і  безкрайність,
За  дивовижні  і  засніжені  ліси!

27.  01.  2015  м.  Львів  автор  Наталя  Калиновська




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632715
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.12.2015


История любви

         История    любви

Жил  мальчик  во  дворе  моём,
Годами  он  твердил  лишь  об  одном:
Люблю,  девчонка  я  тебя!
Ты  для  меня  –  одна  звезда!

Взрослел  юнец  и  думал  складно:
Как  дальше  жить,  чтоб  было  сладко?
Нести  ль  любви  свой  тяжкий  крест?
И  отказаться  от  всех  мест…

Где  жить  тепло,  удобно,  сыто,
Где  есть  у  каждого  корыто,
Где  можно  в  лаврах  почивать,
И  нужно  –  лишь  любовь  продать!

Как  вырвать  сердце  у  любви,
Когда  так  встречи  хороши?
Как  разлюбить  девчонку  эту  –  
Расстаться  с  песней  недопетой?

Но  шли  года,  минали  встречи…
И  вот  в  один  прекрасный  вечер…
Он  вдруг  сказал  ей:  мол,  прости,
Дорогу  я  хочу  найти…

Где  нет  преград,  где  гладко,  чисто,
Где  мне  не  надо  много  мыслить,
Где  все  готовы  за  меня,
И  мыслить,  и  роптать  любя,
Отдать  лишь  нужно  мне  себя.

Он  продал  душу  и  любовь…
Потом  просил  вернуться  вновь…
Он  говорил,  что  жизнь  не  мила,
Ведь  та  девчонка  разлюбила!

Да,  не  простила  малодушья  –  
С  такой  любовью  стало  скучно.
А  мальчик  плакал  и  страдал  –  
Себя  всего  он  расплескал!

02.05.2015  г.Львов,  Калиновская  Н.Л.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2015


Так хочется единственною быть…

Так  хочется  единственною  быть...

Так  хочется  единственною  быть,
А  не  одной  из  тех,  кого  бросали…
И  чтобы,  не  робея  полюбить,
Войдя…или  вползая,  но  в  ворота  рая…

Как    очутиться  там,  как  заслужить…
Садов  божественное  умиротворенье?
Всего    лишь  сердца  вдохновеньем  напоить,
Любое  –  даже  мимолётное  мгновенье…

29.  12.  2015  г.  Львов  автор  Наталия  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2015


Чужий

                   Чужий

Ти  став  такий  чужий,  чужий…
І  серце  моє  ніби  оніміло…
Останній  біль  став  тугою  п’янкий,
Душа  поранена  до  дна  вся  посивіла.

Ти  цілував  мене  зимовими  вустами  –  
Я  не  могла  збагнути  почуттів…
Невже  колись  ми  пристрастю  палали?
І  наші  почуття  не  знали  берегів…

Пробач,  що  я  не  зберегла  любов,
Що  для  кохання  я  не  виростила  крила,
Що  в  жилах  більше  не  буяє  кров,
Що  не  покличу  більше  я  тебе,  мій  милий!


07.  04.  2015  м.  Львів  автор  Наталя  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2015


Я більше не кохаю…

                             Я  більше  не  кохаю…

Я  більше  не  кохаю,  я  більше  не  люблю…
Про  почуття  п’янки  у  неба  не  молю.
І  зовсім  не  чекаю  від  любові  дива:
Душа  моя  черства,  а  серце  оніміло.

Я  більше  не  вдихаю  запах  твого  тіла:
Десь  пристрасть  у  дорозі  буднів  загубила.
І  не  живу  колишнім  я  осяянням  душі,
Хоча  плекала  для  кохання  тільки  ясні  дні.

Я  більше  не  цілую  твої  губи…
Невже  і  ти  мене  тепер  не  любиш?
Не  мрієш  про  палки  і  ніжні  поцілунки?
І  не  чекаєш  від  кохання    подарунки!

Любов  спочатку  надихає  і  п’янить,
А  потім  манить  маревом,  горить…
Вогнем  і  душу,  й  серце  опаляє…
І  ,  як  кохання  зберегти  ніхто  не  знає!

11.  07.  2015  м.  Львів  автор  Наталія  Калиновська  




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2015


Одинока

                               Одинока

Одинока,  одинока,  одинока…
Її  журба,  як  озеро,  глибока.
А  у  очах  синіє  смуток  темний,
І  ніжний  крок  її  завжди  непевний

Вона  чекала  і  кохала  до  без  тями
І  мріяла  холодними  ночами:
Про  неземну  любов  п’янку  і  вірну,
Але  зробила  крок  один  хибкий,  невірний.

Дала  душі  горіти  дуже  ясно,
І  почуття  всі  оголила  рясно…
Сама  за  двох  багаття  розпалила  –  
А  вогнище  підтримати  одній  не  стало  сили.

А  полум’я  лише  їй  тіло  охопило,
І  язиками  пристрасті  воно  буяло  і  горіло!
Як  боляче  палали  у  натхнення  крила,
Коли  душа  за  гріх  страждала  і  німіла!

За  двох  любила  віддано  і  палко
І  насолоджувалась  почуттями  п’янко…
Роки  минали…Коси  побіліли…
А  він  залишився  із  нею  лише  в  мрії…

07.  04.  2015  м.  Львів  автор  Наталія  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2015


Мій талісман

Мій  талісман

Ти  доглядав  мене  так  віддано  і  вірно:
І  хворе  тіло  й  душу  лікував.
Твоя  любов  –  це,  як  ковток  повітря,
Ночами  сили  ти  мені  давав!

Ти  виходив  мене,  немов  дитину,
Щоб  зацвіла  здоров’ям  по  весні.
Завжди  зі  мною  ти  в  важку  годину.
Хотіла  б  я  для  тебе  скласти  і  пісні!

Мій  оберіг  і  талісман,  мій  ніжний,
Твоє  кохання  –  це  моє  життя!
Твоя  турбота  –  вчинок  дивовижний,
Люблю  тебе  до  самозабуття!

30.  01.  2015  м.  Львів  автор  Наталя  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2015


Мелодія любові

                           Мелодія    любові

Хоча  і  кажуть:про  любов  не  говори  –  
Давно  все  сказано!
Бо  вже  в  мелодіях  оспівана  вона,
А  сутність,  сенс  ще  й  досі  не  доказано.
 
Але  у  кожного  кохання  є  історія  своя…
Можливо,  неоспівана,  можливо  не  досказана…

А  з  милим  хочеться  й  життя  прожити,
Й  поле  перейти…
І  разом  скарб  кохання  свій  знайти!

Цей  скарб  сердець  знайти  нелегко,
Але  ще  й  важче  разом  зберегти…
Вже  скільки  написали  нам  про  це  поети  –  
І    кожному  любов  зустрілась  у  житті!

Кохання  загадковий  сенс  ми  мріємо  збагнути
І  прагнемо  палких,  і  ніжних  почуттів!
Мелодію  так  двох  сердець  ми  хочемо  почути
І,  щоби  музикою  вічною  лунав  її  мотив!


22.  03.  2015  м.  Львів  автор  Наталія  Калиновська  
















адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2015


Всё начинается с любви…

   Всё  начинается  с  любви…

Всё  начинается  с  любви:
Скажи  «люблю»  и  визави!
А  не  со  слёз  воды,  дождя,
А  просто  с  белого  листа.

Всё  начинается  с  любви:
Ты  с  ней  разлуку  оживи!
И  шквал  сомнений,  будто  град,
Посмотришь  –  будешь  только  рад.

Всё  начинается  с  любви:
С  гнезда  птенцов,  звёзд  синевы...
С  весны  в  душе,  как  месяц  май,
Когда  такси  –  это  трамвай!

Всё  начинается  с  любви:
Закатом  солнца  удиви!
Где  нежность  слов,  объятья,  ласки,
Всё,  что    не  терпит  так  огласки...

Всё  начинается  с  любви:
Весны  порыв  возобнови,
Когда  ручьи  уносят  слёзы,    
И  погружаешься  ты  в  грёзы…

Всё  начинается  с  любви:
С  дитя  прижатого  к  груди,
С  рассвета  с  любящим  тебя  –  
Когда  забудешь  ты  себя!

Всё  начинается  с  любви:
Её  порыв  благослови!
В  душе  все  струны  изорви  –  
Всё  начинается  с  любви!

09.  08.  2015  г.  Львов  автор  Наталия  Калиновская  








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2015


Осень

                                 Осень
 
Непониманьем  скованы  с  тобою,
И  нет  уж  слов,  опавших,  как  листва.
А  хочется  смотреть  в  глаза  с  любовью,
Но  холодна  и  неприкаянна  душа.

Мне  хочется  сказать  тебе  прощай,
Но  сердце  вдруг  забьётся,  как  и  прежде…
И  всё  же  я  прошу  не  забывай  
Шальных  ночей  и  ласк  безбрежных.

Живём,  как  две  берёзы  на  ветру,
Склоняемся  листвой  друг  к  другу,
А  ведь  так  хочется  обняться  по  утру…
Но  ветер  ветви  оборвёт,
И  всё  пойдёт  по  кругу…

Октябрь,  2010  Наталия  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2015


Не ослепи…

                   Не  ослепи…

В  объятия  порока  я  паду…
И  тело,  словно  уголь,  очерствеет.
А,  может  быть,  блаженство  я  найду,
Пока  душа  в  горниле  огнива  болеет.

Мой  добрый  Ангел,  вылечи  меня,
Возьми  с  собой,  чтобы  летать  высоко!
Стряхни  с  меня  всю  низость  бытия:
Открой,  не  ослепи,  хотя  бы  третье  око.

22.  11.  2015  г.  Львов  автор  Наталия  Калиновская

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631646
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.12.2015


КАПЕЛЮШКИ, КАПЕЛЮШКИ…

Капелюшки,  капелюшки,  капелюшки…

Капелюшки,  капелюшки,  капелюшки…
Прикривають  загадкові  вушки…
І  підкреслюють  звабливі  очі,
Що  в  полон  беруть  і  вдень,  і  вночі.

Це  не  просто  одяг,  мода,  стиль  –  
Це  характер,  мить  усіх  подій!
Він  нам  свідчить  про  прихильність  панни,
Навіть  інтелект  і  сподівання…

Чорний  капелюшок  невеличкий  –  
Про  життя  панянки  динамічне
І  про  риси  гідні  ділові,
Про  престижність  у  роботі  і  житті.

Капелюшок  білий  –  це  вбрання,
Що  підкреслює  бажання  до  життя,
З  світлим  помислом,  любов’ю  до  людини:
В  ньому  –  королева  ти  й  донині!

А  рожевий  капелюшок  загадковий  –  
У  ньому  в  пані  вигляд  модерновий!
Можливо  він  приїхав  із  Парижу?
У  ньому  виглядаєш  дивовижно!

Червоний  –  це  енергія  і  сила!
У  ньому  жінка  дуже  є  зваблива…
Він  стимул  до  життя  і  до  кохання  –  
В    панянки    здійсняться  всі  мрії  і  бажання!

Якщо  у  синьому  зустрінете  Ви  пані?
Це  значить  наміри  її  є  невблаганні!
Цей  капелюшок  свідчить  нам  про  сексуальність,
Про  наміри,  які  вкладаються  в  реальність.

У  жовтому  –  розслаблена  є  панна:
З  думками  про  природу  і  кохання,
Із  посмішкою  ніжною  мадонни,
Але  вона  не  вибачає  безпардонних!

Вишневий  капелюшок  –  соковитий:
Він  кучерями  іноді  обвитий…
Його  вбирає  тільки  зріла  дама,
Що  поруч  із  собою  має  пана.

Живуть  ці  шляпки  крізь  епохи,  роки  –  
У  світі  моди  роблять  нові  кроки!
В  усі  часи  в  них  дама  гармонійна,
Тому  що  стиль  і  мода  ця  надійна!

Капелюшки,  капелюшки,  панни…
Це  епох  й  культур  всіх  поєднання  !
І  зв’язок  з  минулим  непростий,
Бо  капелюшок  –  імідж  чарівний!

19.  07.  2015  м.  Львів  автор  Наталія  Калиновська
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2015


Бездонні у людини очі…

                                                   
Бездонні  у  людини  очі…

Бездонні  очі  у  людини…
Це  неповторне  дзеркало  душі!
Вони  повідають  про  щастя  днини,
Про  те,  коли...  сумні  дощі.

Яскраві  і  звабливі  сині  очі  –  
Це  символ  чистоти  і  теплоти.
Вони  нагадують  про  сни  дівочі
І  про  коріння  роду  доброти.

А,  що  в  звабливо-голубих  очах?
Казкова  глибина  чарівна...!
Шляхетні  люди  мають  їх  і  маг...
Князівни,  лицарі  і  королівна!

Зелені  очі  –  очі  чаклування…
Їх  мають  чарівниці  лісові!
Ігристі  очі  зваби  і  страждання,
Які  в  полон  беруть  серця  вдень  і  вночі.

Про  що  повідають  нам  очі  сірі?
Ці  люди  толерантні  і  цнотливі,
І  мають  стимул  до  життя  палкий,
Характер  їх  є  рівний  і  стрімкий!

Про  що  повідають  нам  очі  карі?
Їх  може  мати  стильний  кавалер!
Це  погляд  джентльмена  лише  в  парі,
І  чоловік  такий  завжди  –  практично  мер  !

А  чорні  очі  –  очі  для  кохання!
Вони  такі  звабливі  і  туманні…
В  них  пристрасті  безодня  назавжди:
Кохай  лише  ці  очі  чарівні!

Очі,  очі,  очі…  кольорові,
Зустрінемо  не  лиш  у  Львові...
І  колір  жодної  не  грає  ролі!
Народжуйся  з  очами  для  любові!

02.  08.  2015  м.  Львів  Калиновська  Наталя  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2015


Любов – це ремесло!

Любов  –  це  ремесло!

Любов  –  це  пісня  чи  вірші?
Любов  –  це  благодать  людині!
Пісні  в  дні  ясні  та  дощі,
Які  співаємо  й  донині!

Співає  пісню  цю  душа,
Коли  летить  у  ввись,  мов  біла  птаха,
Коли  для  тебе  я  лише  одна
Така  близька  і  рідна,  мов  рубаха.

Так,  пригорни  мене  до  тіла...
І  напої  солодким,  п’янким  сном…
Так  рветься  серце  із  грудей!  Я  мила…
Відчула  почуття,  напевно,  ремеслом.

Це  вміння  розуміти  і  прощати,
Просити  і  давати  до  вінця!
Це  ремесло  безболісно  страждати
І  ніжно  говорити  без  кінця!

Любов  –    це  ремесло  дім  збудувати,
В  якому  затишно,  приємно  і  тепло,
В  якому  діти  босоніж  могли  б  стрибати,
Де  оселяється  лише  добро!

Це  ремесло  відчути  подих  вітру,
Який  розпалює  вогонь  сердець,
І    вкласти  почуття  в  палітру,
Яку  дарує  благодійно  нам  Творець!

Любов  –  це  ремесло  близьких  за  духом,  тілом!
Вона  –  це  сенс  всього  буття!
Любов  –  це  дійсно  справжнє  диво,
В  яке  ми  віримо  дорогою  життя!

26.  09.  2015  м.  Львів  автор  Наталія  Калиновська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2015