Ugunenapsa

Сторінки (1/38):  « 1»

псевдомитець

Псевдомитець
малюєш  стандартів  колаж
із  усмішок  незнайомих  повій  не  першої  свіжості
за  межами  своєї  гідності
без  дій  кроків  слів
ховай  самостворений  гнів

вмикаючи  рецептори  дотику
вимикаючи  пані  Логіку

краще  зробив  би  зарядку
розгадав  би  загадку  відстороненості  неї  від  них
вибираючи  індивідуальний  підхід
роби  хід
закривай  всі  гештальти
відкривай  очі  
зранку

бачиш?

замітка:  
Ти  любиш  її,  Вона  тебе  -  теж,
Ти  -  щасливий,  Псевдомитець

дій  

лініями-хрестами  закидай  пані  Руйнацію
коли  під  ногами  стабільна  земля
чи  заслуговує  Твоя  зберегти  свою  грацію
коли  мінімум  між  тілами  тертя

слідкуй:  в  контакті,  чи  вірна?
дай  знати:  чи  цінна?
оціни
ціною  життя
якби  воно  без  кінця
чи  не  тріснула  би  твоя  земля
коли  на  ній
стоїть
граціозно
Вона

Ти  -  мета(цінна)
коли
на  Його  землі
до  кінця
ти  Одна

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869381
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 25.03.2020


обережно, біль

на  автомобілі
біль
в'їжджає
у  ціль
кілометри
бавляться  з  нами
поламаними  мостами
перекриті  шляхи
хитро  розміщені  ями
біда  бо  усі
довкола  сліпі
так  шо  ж  ти
стань  інженером
робітником  на  всі  руки
1."Померти  від  скуки
2."Померти  від  скуки"
3."Померти  від  скуки"
-  спам
в  хлам
завтра?
сьогодні?
дні
забирають  життя
хоча
це  ж  абсурд
урядом  підкреслено  Праця
і  тобі
і  тобі
і  усім
буде  цяця
та  за  це  хоч  поставте  знаки
"Обережно!  Виїзд  автомобіля,
себе  вартує  звідси  забрати"
поремонтуйте  мости
засипте  всі  ями
бо  ж  неохоче  обходити  життя  
пустими  полями

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869349
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 25.03.2020


кальцоне

ляг  
стяг

полетів  ключ  димарів
та
зомлів
вернутись
не  вспів
а  хотів

хотів
полонину  стягнути
у  кальцоне
зробити  начинку
солону
присипати  перцем
сісти  у  центр

там  не  мав  все  те
що  хотів
розвернув
потетів

знайшов  інше  кальцоне
й  засів

“так,  те,  що  хотів”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805923
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 08.09.2018


тішся озером

Крок  за  кроком?  Ні,  краще  біжи,  стрибай  у  річку,  ніби  востаннє.  Своєрідний  затишок.  Холодно.  Ще  зарано  плавати,  але  тобі  так  подобається  відчувати  воду  на  тілі.  Хочеться  втопитися,  піти  з  головою,  але  ж  задоволення  приносить  сам  процес  поглинання  того,  що  вона  дає.  Хочеться  стати  рибою,  бути  максимально  залежним  і  ніколи  не  покидати  ці  простори.
Стає  ще  холодніше,  синіють  губи.  Розумієш  -  мусиш  піти.  Крок  за  кроком,  камінь  за  камнем,  йдеш  спиною  до  річки,  не  спішиш.  Раптом,  повертаєш  голову,  довго  дивишся,  думаєш,  змінюєш  напрямок  руху  знову  в  її  сторону,  підходиш,  а  вона  не  пускає.  Біжиш  за  течією,  вже  сили  не  маєш,  просиш,  благаєш,  а  вона  всеодно  не  пускає,  навіть  напитись  не  дає.
Безсилий  падеш,  каміння  приймають  і  ледь  чутно  шепочуть:  "тішся  озером,  тішся  озером".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798949
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2018


тут дуже тепло

шукай,
кай,  не  вбивай
придивляйся,
йся
ніби  фотографія
і  я
ніби
би  
була  чимось,  що
значення  має
є
посилює  зміст
міст
у  центрі  -  зустріч
річ
розтоплюєм  піч
тут  дуже  тепло
тепло
тут  дуже  тепло
тепло

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798094
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 04.07.2018


тер щоки

вітер
тер  щоки
висушував  воду
дуже  хотів
думав  зможе  завести  в  своє  ложе
пильно  шукав
жертву
ючи  собою
у  бою
стихій
хворобливих  надій
дій!
просив
благав
вітер
тер  щоки
збирав  воду
дарував  спокій

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797525
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 29.06.2018


бампер

Після  психологічно  важкого  дня  хтось  із  гостей  сказав  “селяві”  навіть  не  підозрюючи  як  сильно  цим  допоміг.
Був  один  із  тих  святкових  днів,  коли  у  хаті  збирається  багато  рідних  людей,  всі  спілкуються,  усміхаються,  і  Тара  також,  хоч  насправді  відчуває  себе  не  те,  щоб  нещасною,  але  і  не  щасливою.  Не  хоче  бути  тою,  яка  втікає  нічого  не  сказавши,  тому  ввічливо  перепрошує  і  каже,  що  йде  до  друзів,  однак  вирушає  гуляти  одна.  Зазвичай,  вона  не  шукає  пригод,  але  того  дня  пригоди  шукали  собі  жертву  і  знайшли  її.
У  супроводі  класики,  яка  доносила  дивовижні  звуки  через  навушники,  Тара  дійшла  до  землі,  яку  батьки  придбали  10  років  тому,  і  яка  пустує  до  тепер.  Вона  перпендикулярна  швидкісний  трасі,  і  хто  зна  які  сили  потягли  дівчину  на  неї.  Останнє,  що  візуально  пам'ятає  -  бампер  яскраво  жовтої  машини.  По  відчуттях  -  нічого,  не  страшно  було  помирати.  Здається,  Тара  навіть  усміхалась,  ніби  знала  -  це  не  кінець,  а  навпаки:  тільки  тепер  усе  починається.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797524
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2018


Чому Олег купив яблука?

Олег.  Так,  томати  вона  не  любить,  від  огірків  погано  почувається.  Може  якісь  фрукти?  Точно,  фрукти.  Апельсини?  Ні,  її  ж  роздратовує,  що  пускають  багато  соку,  як  і  грейпфрути,  бо  “сік  обпікає”.  Злиться,  а  я  усміхаюсь,  вона  дуже  мила,  коли  зла.  Банани?  Ще  зелені,  теж  не  сподобається.  Яблука?  Так,  яблука,  ідеальний  варіант,  солодкі  і  сочні,  але  недуже,  щоб  сік  не  тік.  Візьму  краще  різних  видів  потрошку.

Клара.  Олег,  дякую  за  яблучка,  я  буду  на  балконі,  з'їм  парочку  і  покурю.  Як  же  ж  я  обожнюю  цей  балкон.  Улюблене  крісло  і  легенький  вітерець.  Ідеально.  Мені  б  тут  ще  квітів.  Недуже  то  я  і  хотіла  яблук,  але  шо  ж,  з'їм.  Мм,  доволі  смачно,  тільки  куди  тепер  качан  викинути?  На  кухню  до  смітника  ліньки  встати,  а  ще  й  покурити  хочеться.  Ой,  та  кину  через  балкон,  нічого  ж  страшного,  це  органіка.  Ось  так.  Можна  братись  за  цигарку.  Олег,  будеш  цигарку?

Жінка.  Жахливе  літо,  ця  спека  доб'є  кожного.  А  ще  й  ці  дві  важкі  торби.  Злить,  більше  не  вийду  на  вулиці  ніколи.  Кому  брешу,  звичайно  ж  вийду,  коту  й  дитині  треба  дещо  їсти.  Ну  нічого,  вже  вдома,  зараз  все  буде  добре.  Ой,  біжу  швидко  в  туалет.  А  торби  то  куди?  Ех,  кину  поки  де-небудь.

Кіт  Жінки.  О,  прийшла  годувальниця.  Торби!  У  них  завжди  є  щось  смачненьке.  Хоча,  їсти  недуже  хочеться  в  таку  спеку.  Ну,  може  знайду  чим  погратися.  Фрукти,  овочі,  трава  -  не  підходить.  О,  а  це  що?  Що  це?  Продовгувате,  треба  витягти.  Качан!  Те  що  треба,  йду  похвалюсь  тій  дитині  в  сусідній  кімнаті,  вона  любить  сміятися  з  безглуздих  речей,  а  це  веселить  і  мене.  Дивись,  дитино,  що  маю.  Як  же  вона  щиро  сміється,  чого  це,  може  теж  хоче  погратися.  Ну  бери,  грайся.  Підсуну  їй  до  ліжка,  хай  сама  забере.

Дитина.  Хочу,  хочу,  хочу  ту  іграшку.  А  як  через  кроватку  перелізти?  Я  ще  не  знаю.  Ну  спробую.  Голову,  ручку,  ножку.  Та  якось  буде.  Ау...Боляче.

Качан.  Вона  зараз  розіб’є  голову,  а  я  нічого  не  можу  зробити.  Я  лише  качан.  Чому  мені  судилося  стати  причиною  смерті  цієї  дитини?  Ох,  Олег,  стільки  ж  фруктів  є,  а  тобі  угараздило  купити  яблука.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797331
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2018


кісточка вишні

Марта  ніде  не  працює  і  Мак  поняття  не  має  як  їм  вдається  виживати.  Він  часто  чує  переконливе  та  заспокійливе  “все  під  контролем,  синку”  і  твердо  вірить  у  це.

Мак  завжди  урівноважений,  не  вередує,  не  докучає,  з  іншими  дітьми  не  грається,  каже  “я  ж  маю  собаку  і  маму,  що  ще  треба?”,  а  мама  тішиться,  дуже  любить  сина,  намагається  бути  з  ним  кожну  хвилину,  проте  більшість  часу  хлопець  проводить  з  собакою,  що  злить,  нервує  Марту,  здається,  вона  поступово  втрачає  сина  і  ця  думка  ніяк  не  покине  її.  Мака  теж  дещо  злить  та  нервує:  мама  п’є  пігулки  “від  голови”,  робить  дуже  часто  і  вже  декілька  років.  Мак  мовчки  втікає  ,  коли  бачить  маму  за  цією  процедурою,  однак  йому  дуже  хочеться  покричати    в  такі  моменти.

Ранок.  Мак  прокидається,  тянеться  рукою  до  собаки,  а  його  нема.  Такого  не  буває,  він  завжди  тут,  завжди  біля  господаря.  Схвильований  хлопчина  шастає  по  хаті,  придивляється,  прислухається  та  не  може  знайти.  Запитує  маму,  а  та  не  знає.  Запитує  Світ,  а  той  не  знає.  Ніхто  не  знає.  Декілька  днів  ходив  Мак  сам  не  свій,  шукав  собі  різні  заняття:  грав  настільні  ігри,  конструював  з  лего,  освоював  гітару,  однак  відволікався  на  кожний  шорох  з  надією,  що  його  друг  повернувся.  Та  все  марно.

Обід.  Смачно  поївши,  Марта  випила  чергові  пігулки,  Мак  подивився  з  презирством,  подякував  і  сказав,  що  буде  на  дворі.  “Та  ж  лікарі..”  хотіла  пояснити  мама,  але  син  вже  зник.

Вечір.  З  обіду  Мак  сидів  на  вишні  перед  хатою,  наївся,  думав  про  все  на  світі  і  не  помітив  як  стемніло.  Злізаючи  з  дерева,  побачив  частину  заднього  двору,  на  який  мама  його  ніколи  не  пускає.  Сьогодні  він  вперше  не  послухає  її,  бо  йому  страшенно  цікаво,  що  там  ховається.  Ледве  переліз  величезний  паркан  та  приземлився  на  чомусь  м'якому:  “Матрас!  Той  самий  матрас,  на  якому  так  зручно  було  спати”,  улюблений  одяг,  взуття,  іграшки,  книги,  невеличка  колекція  монет.  Це  ж  “Бюро  улюблених  речей  Мака”  подумав  та  вгледів  стару  клітку  в  кінці  двору.  Підійшов.  “Така  довга  і  вузька”,  таких  ще  не  бачив.  Спробував  відкрити.  Закрито.  Поруч,  на  дровах,  лежав  ключ.  З  його  допомогою  Мак  відкрив  клітку  і  протянув  руки  всередину.  Буквально  через  секунду  тримав  у  руках  свого  друга:  худого,  брудного,  наляканого,  але  з  радістю  в  очах.
“Мамо!”  вперше  сердито  крикнув  Мак  нагло  входячи  в  її  кімнату  із  собакою  на  руках.  Жінка  приймала  чергову  дозу  пігулок.  
-  Навіщо  ти  це  робиш?  -  спитав  Мак.
-  Та  ж  лікарі…
-  Мова  не  про  пігулки.  Чому  ховаєш  всі  мої  улюблені  речі?
Мама  проковтує  останню  пігулку,  сідає  на  ліжко  та  зі  сльозами  в  очах:
-  Хотіла  ж  бути  єдиною  улюбленою.
-  Ти  ж  не  річ,  мамо,  і  не  тварина.
Марта  усвідомила  свою  помилку,  відчула  себе  щасливою  та  нещасною  водночас.
-  Синку,  зараз  ти  підеш,  але  я  все  виправлю,  обіцяю.
Мак  з  собакою  зникли,  наче  в  тумані.  Марта  проплакала  години,  викинула  всі  таблетки,  передзвонила  до  своїх  лікарів,  хотіла  відмовитись    від  лікування,  на  що  їй  відповіли  ”терапія  завершена”.    За  день  знайшла  роботу,  поприбирала  задній  двір,  розставила  все  на  свої  місця,  повернула  всі  улюблені  речі  сина  та  з  нетерпінням  чекала  його  повернення.

Вишня.  Марта  повернулась  з  роботи,  повечеряла,  вийшла  на  двір  -  чай  попити.  Сидить  на  сходах  і  раптом  їй  до  лоба  прилітає  кісточка  вишні.    “Мак!”  з  радістю  кричить  мама,  підіймає  голову  доверху,  але  на  дереві  нікого  нема.  “Ну  чому?  Навіщо  приймала  пігулки,  чого  не  слухала  сина?  Чого?  Він  існує!  Він  справжній!  Я  знаю!  Плювати,  що  цього  не  знають  інші!  Я  ж  його  люблю!  Нам  добре  двом!  Він  є!…Він  був...Знов  сама”.  Марта  жбурляє  кружкою,  лягає  під  вишню  і  питає  Світ  що  їй  тепер  робити.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797330
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2018


точка початку - смітник

Агнеса.  Агнеса  задивляється  на  всіх  вуличних  котів,  гладить  їх,  годує  котячими  ласощами,  які  “позичає”  з  ветмагазинів.

Смітник.  Дорогою  додому  Агнеса  завжди  оминає  Смітник,  аромати  якого  нагадують  Середньовічну  Францію.  Черговий  раз,  на  роздорожжі,  подумала  “не  йду  туди,  там  Смітник”,  повернула  голову  в  його  сторону  і  побачила  пухнастий  об’єкт  середнього  зросту,  і  як  їй  здалося,  він  щось  шукав.  “Ну,  не  вмру”  уголос  мовила  Агнеса,  зловила  на  собі  дивні  погляди  прохожих  і  попрямувала  у  сторону  Смітника.

Кіт.  Кіт  їв  кимось  недоїдену  мишу,  час  від  часу  відганяв  від  себе  блох,  зализував  рани  та  кашляв  комками  шерсті.  Агнеса  ж,  недовго  думаючи,  взяла  Кота  на  руки.  У  свою  чергу,  Кіт,  недовго  думаючи,  захищаючись  царапав  та  кусав.  “Відлюдник-відкотник”  подумала  Агнеса,  усміхнулась,  заспокоїла  Кота  і  разом  з  ним  продовжила  дорогу  додому.  Прибувши,  обробила  рани  Кота,  і  свої,  нанесені  ним,  викликала  ветеринара  витративши  на  нього  останні  кошти,  простелила  ковдру  на  ліжку  біля  своїх  ніг,  вмостила  пухнастого  і  потім  себе.  Так  спокійно  жилося  декілька  років.

Швидка.  Кіт,  як  завжди,  наївся  “позиченими”  ласощами  з  ветмагазину,  ліг  на  своє  місце  і  муркотячи  заснув.  Переляканий  прокинувся  від  гулу  Швидкої  і  трьох  людей  у  білих  халатах,  які  забирали  його  рятувальницю.  У  кімнату  зайшла  сусідка,  взяла  його  і  віднесла  спати  в  іншу  квартиру,  іншу  кімнату,  з  купою  їжі  і  комфортом,  але  без  Агнеси,  без  головного.  Так  і  жилось  декілька  років.

Діти.  Сусідка  мала  трьох  дітей,  яких  залишала  без  догляду,  тому  в  їхніх  діях  завжди  вирував  хаос.  Отак,  як  діти  пояснили  “випадково”,  Кіт  “полетів”  з  балкону.  Встав,  зі  зламаною  лапою  пошкандибав  та  переходячи  дорогу  поцілував  колеса  авто.  

Смітник.  Отямився  Кіт  біля  того  ж  Смітника  поїдаючи  ту  ж  недоїдену  кимось  мишу,  так  само  час  від  часу  відганяючи  від  себе  блох  і  так  само    зализуючи  рани  та  кашляючи  комками  шерсті.  

Відчув.  Відчув,  що  зараз  хтось  має  підійти.  Повернув  голову  ліворуч  і  побачив  її,  дівчину,  яку,  здається,  десь  бачив,  здається,  знає.  Вона  бере  його  на  руки,  він  не  царапає  і  не  кусає.  Вона  хоче  врятувати  його,  та  ж  повинен  врятувати  він  її.  Якщо  не  вдасться  цього  разу,  то  є  ще  тисячі.  
Точка  початку  спроби  -  Смітник.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797226
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2018


май розум

забагато  бажань
Ань,  про  дурне  не  думай
май  розум
зум  його
розмножуй
відключай  телефон
ООН  слідкує
слід  кує
вимкнений  вібрує
нагадує
є
є  в  тобі  сила
є
є  в  тобі  міць
чого  ж  не  користуєш
те,  що  дав  тобі  світ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797225
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 27.06.2018


земле трус и

землетрус
трус
взяв  з  уст
чужі  слова
земля  
не  стерпіла
послала
землетруси
люди  -  труси
люди  -  мусор
земля  хоче  лиш  дерев
земля  хоче  лиш  дерев
рев
чує  людський  рев
землю  тошнить  вулканами
ми  -  
егоїсти
пити  -  їсти
пити  -  їсти
вбивати
земля  нас  за  грати
вязниця
земля
для  людей  -
теплиця

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796647
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 22.06.2018


Ра і кобра

кобра?
не  кобра
Ра  сказав:
“будь  добра”
Ра  сказав:
“це  не  межа
якщо  рветься  рука
відчути  небо
то  треба”
“що  треба?”  -
спитала  кобра
Ра  сказав:
“ав,
запутався
голову  дав
думай”
звуки  
звуки
звуки
Ра  був  посланий
на  три  букви

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796646
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 22.06.2018


поки хліб догорає у тостері

стало  байдуже  на  світлофори
на  земельні  ділянки  міжпросторових  меж
залиті  цементом  проблемні  затори
обвитий  плющем  світла  кортеж

напівмертва  сидить  в  голові
давить  на  нервові  закінчення
співає  пісню  смерті  землі
із  нетерпінням  чекає  з  нею  увінчання

штурхає  перехресно  півкулі  не  мозку
віє  холодом  на  тіло  сконструйоване  з  льоду
заспокоюється  під  час  хвилинного  посту
опрацьовує  статті  про  психіатричну  моду

керує  життям  одягаючи  темну  вуаль
розформовує  радість  у  діях
трансформує  існування  в  кришталь
розбиває,  і  кожна  мить  гине

гинуть  колонії  живих  ще  клітин
останні  тверезі  замітки  у  розумі
гинуть  емоції  внутрішніх  щасливих  меншин
поки  хліб  догорає  у  тостері

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778317
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 21.02.2018


ну і шо (русинська)

ну  і  шо
кой  динь  такий  
кой  так  ся  стало

ти  ся  лиш  не  нервозь
бо  знаєш,  ото  жизнь,  она  така
бде  тобов  метати  зліва  вправо
тай  казати,  што  вна  не  тупа

дура,  сама  собі  бреше
думат  усьо  знає
каждий  рано  волосся  ти  чеше
гладит  й  шепче  “  я  про  тебе  дбаю”

а  ти  закований,  ти  -  раб
стрижешся  налисо  оби  тя  нігда  не  чесала
заморений  ідеш  у  паб
бармен,  будь  добрий,  три  бокала

води

бо  ти  ся  юй  не  даш
у  ниї  ся  нич  не  получит
і  докіть  ти  туй
най  кусає,  дура,  локті

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775824
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 08.02.2018


фальш

кричуща  міць  чергової  в  голові  мелодії
молотком  по  стіні,  як  відносністю  в  мозок
невіра  в  будь-яку  істину
породжує  фальш  
дійсності

виданий  набір  олівців  з  шести  кольорів
з  вимогою  розфарбувати  цікаво  життя
купа  папірців
відтворені  чорно-білі  тертя

топимось  в  псевдо  спокої
занотовуєм  позбавлені  змісту  думки
поринаючи  в  сумніви  й  докори
ховаємось  в  пустоти  теремки

малюємо  сіру  веселку
потребуємо  світла  від  чорного  сонця
душимо  в  річці  надії  останню  маленьку  форельку
порівнюючи  себе  й  кроманйонця

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775689
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 07.02.2018


минулих себе загубивши

чекати
стомлені  очі
схвильовані  дні
проживати
кожну  хвилину  “тоді”

будувати
приємностей  ключ
часу  не  помічати
і  мчати  чимдуж

триматись
у  руках  
у  надії
назад  не  дивитись
і  кинутись
у  хвилі  довіри

гріти
простотою  обвившись
жити
минулих  себе  загубивши

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775688
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 07.02.2018


не спішити не шукати

не  спіши
відмежовуючись  трьома  потоками  відстані
не  шукай
і  так  не  існуючі  істини

здай  в  ломбард  свій  бетонний  полон
і  чекай
відчуваєш  повітря  свободи?
взамін  -  надії  кулон,
що  скине  бентежні  колоди

п’ючи  мятний  чай
уповати  на  воду
полон  повертати
та  ні  одну  бентежну  колоду

і  не  спішити
відмежовуючись  трьома  потоками  відстані
і  не  шукати
і  так  не  існуючі  істини

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775260
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 05.02.2018


звук

заспані  на  скронях
мертві  жили
засвідчена  непритомність  дій
на  підошвах  вкарбовані  квіти
на  землі  вкарбований  гній
І  на  ній
пропащі  поети  -  
овець  пастухи
сліди  науки  
на  голові  без  голови
пристосування  -  упадок  
зморені  діти  неволі
немає  припливів
є  шум  сваволі
і  звук
беззвучності  зла
звук
поламаного  сприйняття

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775257
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 05.02.2018


вода з лимоном

зафіксований  простір  у  простині
замотана  свідомість  у  ковдру
вода  з  лимоном  -  чай  у  версії  спрощеній
забирає  до  себе  відносну  втому

звук  пітард  чи  просто  звук  у  голові
малює  чорні  нитки  в  зоні  периферійного  зору
заважає  спати  снам  уночі
зранку  без  кофеїну  посилає  у  кому

перманентна  біль  у  пальцях
дивно-недивно  заспокоює  тіло
особливість  особистості  -  в  темпі  вальсу
завершати  так  і  не  почате  діло

частинка  чорного  паперу  із  скотчем
розфарбована  кожна  річ  у  будинку
завершальна  подія  невдалої  осені  -
внести  нові  кольори  в  зиму

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775006
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 04.02.2018


тотально

стан  тотально  закритих  дверей
замуровані  вікна  у  стінах
тіки  схвильованих  рук  і  очей
ховаються  у  світлі  і  в  тінях

зелене  світло  нічної  тривоги
самотній  відблиск  безсонних  годин
у  кольорових  малюнках  клич  допомоги
і  відображений  часу  плин

звук  неприємної  і  гнилої  мови
невміння  оцінювати  прекрасне
прирівнювати  ненависть  до  корови
відчуття  пекуче  й  пропаще

запах  супротиву,  музика  страху
згадки  про  приємне  в  глибоких  думках
вимагання  заміни  даху
вимагання  іншості  в  наступних  життях

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774923
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 03.02.2018


другий бум

карнавальний  марш
у  світлі,  бліках,  тіні
суспільний  фарш
знову  чергова  міна
кучеряве  волосся  кучає  очі
заплітається  свідомості  коса
жовте  світло  сліпить  щоночі
на  венах  щоранку  роса
урвався  гудзик
мерехкотить  ілюзорна  думка
надлишок  аномальних  суджень
збирає  кармова  сумка
три  кольори  -  сенс  життя
сухі  руки  і  кров  на  долоні
деревяна  безнадія
тримає  в  полоні
телефон  -  невідємний  аксесуар
постійна  вібрація,  забагато  світла
завтра  карнавал
принесений  вітром
я  не  піду
просила  трава  бути  тихо
листя  бентежні  зберу
я  -  двірник  підмітаючий  лихо

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774653
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 02.02.2018


бум

бум
тривалість  обсесій  зашкалює
зашкалює  головний  біль  Ніки
ноги  ширше,  мозок  запалює
чергові  компульсії  і  по  них  пише  звіти
шум
забагато  дверей,  пар  і  світла
стелаж  без  книг,  стелаж  -  розум
мистецтво  -  магнітна  палітра
кричуща  лишений  змісту  лозунг
квіти
водою  залиті,  розцвівші  зимою
неймовірно  хворі,  із  толку  збиті
голодні,  засохші  в  собі  з  собою
весною
тут
мокра  тряпка  витирає  росу  з  обличчя
ключ  не  підходить,  даремний  ривок
нога  пробиває  залізо  як  звично
а  Юлі  пасує  з  волосся  пучок
купа  тексту
зошит  на  зошиті  в  зошиті
зелене  світло  протесту  лишає  слід  на  буденній  простині
кричить,  плюється,  дорікає
каже,  що  змісту  більше  ні  в  чому  не  має

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774652
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 02.02.2018


нам хочеться

нам    хочеться  знищити  світ  і  заново  його  скаласти  по  частинах  в  єдине  ціле
нам  в  обличчя  плює  сценарист  і  посилає  самим  розбиратися  із  цим  ділом

нам  хочеться  перетнути  в  евклідовій  геометрії  паралельні  прямі
і  логічно  пояснити  наголоси  в  українській  мові
а  ще  от,  особисто  мені,  хочеться  в  незвідані  космічні  простори

нам  хочеться  змінити  усе  від  ядра  Землі  до  атмосферного  поля
вдосконалити  патерни  науки,  поезії  та    мистецтва  в  цілому
нам  хочеться  стати  серед  своїх  і  несвоїх  цабе
хай  хочеться,  от  тільки  вдосконалюймо  у  першу  чергу  себе

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756000
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 18.10.2017


літнє

у  порваних  кедах
у  сукні  нижче  колін
з  акуратно  заплетеним  волоссям
що  мить  тому  було  хаосом
йти  по  дорозі
у  світлі  власних  світил
(тобто  у  темряві)
блукати  по  вулиці
у  літню  спеку
уявляти
що  ти  на  морозі
і  що  хтось
тебе  жде
на  порозі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747804
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 25.08.2017


вона

вона  -  світло,  яке  нікому  не  світить
схована  за  ширмою  власних  дорікань
вона  -  глина  з  якої  ніхто  не  ліпить
і  залежна  лише  від  серцевих  стискань

вона  -  сирота,  дороги  додому  не  має
зарита  в  мистецтво  й  іноземні  мови
вона  -  тепло,  яке  ніхто  не  приймає
й  сита  по  горло  вироком  всесвітньої  змови

вона  -  осінній  листок  серед  літа
вона  бажає  жити  за  небом
вона  зможе  будь-що  пережити
вона  стала  тою,  котрій  же  нікого  не  треба

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747803
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 25.08.2017


що твориться з нами

оце  темнота  на  проспекті  нашого  щастя  і  наших  мрій
тут  сотні  сотні  сотень  загублюють
не  сприймають  твоєї  посмішки,  емоцій  та  дій
та  згодом  звикаєш  бути  тою,  яку  всі  за  щось  недолюблюють

звикаєш  до  блиску  у  вікнах  квартирних  під'їздів
до  самотніх  обідів  та  загублених  днів
зливаєшся  з  стінами,  не  плануєш  від'їздів
з  плином  часу  забуваєш  чого  хотів

часті  афекти,  дивні  неврози
люди  думають,  що  нещасні,  хворі  й  обмежені
та  й  справді,  цитуючи  психіатрів
"не  має  здорових,  є  погано  обстежені"

вони  лікуються  цигарками,  алкоголем,  пігулками
ножами,  мечами,  мотузками,  пушками
словами,  віршами,  брехнею,  піснями
та  так  ніхто  й  не  знає  що  твориться  з  нами

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721194
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 02.03.2017


загублена

загублена  в  одній  із  картин  Сальвадора  Далі
що  знищує  життєву  банальність
слухаючи  сюрреалістичні  штилі
знаходиться  хоч  якась  бездоганність

люди  з  карколомною  швидкістю  уподібнюють  життя  до  слова  "стандартність"
шукають  в  тобі  відхилення  і  жменьку  чогось  екзотичного
в  той  час  як  твої  цвітіння  думок  в  голові  перетворюються  в  азартність
та  потребують  чогось  величного

не  піддавайся,  не  створюй  строго  регламентованих  правил
життя  прогредієнтне,  на  жаль  чи  на  щастя,  а  воно  має  кінець
завершуй  свої  незначні  справи
і  я  візьму  тебе  собі  за  взірець

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720512
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 26.02.2017


перейти з "ми" на "я"

нам  завжди  потрібно  те,  чого  ми  не  маєм
і  поки  щастя  хаотично  переплітається  з  горем
ми  всі  можливі  важливі  шляхи  оминаєм
у  пошуках  перманентного  спокою

ми,  поціновувачі  красоти  в  простоті
пускаємо  слину  на  хліб  з  водою
ми  захлинаємось  від  складності  життєвої  гри
ми  злі,  ми  черстві,  нас  світ  називає  масою  рудою,  ледь  живою

ми  кидаємось  з  межі  до  межі
розфарбовуємо  у  сіро-веселкових  тонах  життя
нам  потрібно  скинути  з  плечей  вантажі
а  мені  пора  перейти  з  “ми”  на  “я”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716698
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 06.02.2017


новий листок

шукаючи  істину  серед  відомих  постатей,   їхніх  творів
потерпівши  поразку  вдатися  в  безглузді  сміхи
планувати  невідане,  страждати  за  скоєним
та  грошей  на  картці  не  вистачить  аби  заплатити  за  всі  свої  гріхи

йдучи  сам  з  собою  розглядати  нічні  спокуси,  секрети
повечерявши  самотністю  -  просити  добавки
захистити  своє  право  на  спокій  і  тишу  в  одному  букеті
непотребу  присвоїти  статус  відставки

не  догнавши  час  та  можливості,  які  давно  вже  поза  плечима
кажеш  “ні”,  твій  світ  руйнуючим,  ігрикам  та   іксам
береш  новий  листок  і  нову  ручку
й  нове  життя  малюєш  сам

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715105
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 29.01.2017


взяти за звичку

пасивно  підіймаючись  щоранку  з  ліжка
з  шматочком  презирства  дивлячися  на  світ
взяти  за  звичку
мовчати  про  своє  імітуючи  лід

припинити  ненавидіти  свої  шкідливі  звички
провести  візуалізацію  бажань,  зробити  назустріч  новому  крок
взяти  за  звичку
викидати  на  смітник  суміш  гнітючих  думок

звикнути  до  самотності
присвоїти  їй  ім'я  коханки  на  подальше  життя
взяти  за  звичку
завершати  не  починаючи  внутрішньоособистісне  риття

провести  амплутацію  почуттів  і  фіксацію  здорового  глузду
прочитати  книгу  під  назвою  "втікай  від  пустого"
взяти  за  звичку
не  брати  за  звичку  нічого

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710259
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 04.01.2017


***

на  буденності  грунтується  твоя  діяльність
постійність  бісова  душить
настане  час  коли  оця  "ідеальність"
твій  життєвий  вогонь  потушить

на  межі  розуму  й  ідіотизму
сформується  неправильна  сутність  життєвого  змісту
оптимістичний  характер  об'єктивної  дійсності
суб'єктивно  сприйметься  як  між  словами  у  тексті  відступи

то  придумай  собі  нову  життєву  баладу
дорікання  які  докучають  туши
от  мені  для  щастя  достатньо  шоколаду
а  що  для  щастя  потрібно  тобі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707127
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 17.12.2016


коли приходить осінь

вдивлятись  в  нiч,  шукати  сенс  життя  на  стелi  
осiннiм  ранком  купувать  платки  
в  аптецi  попросивши  "дайте  щось  вiд  внутрiшньої  смертi"  
отримати  презирство  й  погляди  кривi  
 
впиватись  чаєм,  який  ніколи  не  любив  
i  лiнь  сходити  за  цигарками  -  за  щастям  
ще  десь  в  квартирi  окуляри  загубив  
от  тiльки  б  не  попасти  в  людськi  пастки  

і  час  пливе  з  очей  моїх  обличчям
в  кишені  глюконатний  препарат
на  циферблаті  дві  секунди  і  як  зазвичай
деактивовуєм  всі  бомби  і  йдемо  грати  Мортал  Комбат

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689753
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 19.09.2016


іноді хочеться просто покричати

іноді  хочеться  просто  покричати
за  нажите,  за  нове  і  старе  
або  ж  хоча  б  вночі  спокійно  спати
не  замислюючись  про  моє  і  твоє

якби  ж  ми  жили  без  проблем  і  болі
без  валеріани  тричі  на  добу
на  старі  рани  сиплються  мішками  солі
пече  і  жме  у  грудях  у  будь-яку  пору

і  погубивши  друзів  літніми  ночами
нових  не  маючи  в  самотності  гниєм
лиш  як  повіє  холодом  осіннім  між  дворами
прийде  нове  життя  в  якому  ми  цвітем

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684526
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 19.08.2016


напийся розуму

минулим  криється  життя
і  гірким  слідом  кидається  в  очі
невже  так  важко  своє  "я"
сховати  темної  земної  ночі

а  зранку  прокинутися  "іншим"
поновити  одяг  і  думки
покласти  за  мету  "не  стати  гіршим"
та  все  ж  будь  тим,  ким  хочеш  ти

вдихни  дим  смерті,  випий  каву
у  полі  сядь,  дивися  на  зірки
пора  тобі  уже  завершити  почату  драму
й  напитись  розуму  з  проплившої  ріки

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656228
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 31.03.2016


рядки

захлинаючись  людськими  казками
забувається  істинна  суть  речей
все  те  що  сказано  тільки  словами
не  варте  уваги  розумних  очей

зашита  світом  людська  свідомість
покинута  серед  мільярдів  думок
живе  як  проста  особа  натомість
намагається  виплутатись  з  брехливих  ниток

замучена  нескінченними  спробами
неодноразово  потрапляє  в  ту  ж  саму  пастку
життя  ототожнене  з  акторськими  пробами
потрібно  лиш  вдягти  відповідну  маску

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644656
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 17.02.2016


жити чи існувати

Сиджу  на  ліжку  і  дивлюся  на  шафу,
Отак  і  набридають  сірі  будні  до  жаху.
Варто  щось  змінити  у  своєму  житті?
Чи  продовжити  існувати  у  пустому  бутті?

Замкнувшись  в  собі,  сидіти,  забути  про  все,
Налити  в  кружку  ледяної  води,  обілляти  лице.
Чи  просто  заварити  горячого  чаю,
І  пекучим  кип'ятком  обпікатись  без  жалю.

Взяти  цигарку,  її  запалити,
Хоч  ніколи  не  дозволяв  собі  курити.
Випити  вина,  коньяку  або  рому
І  поставити  на  цьому  крапку,  не  кому.

Підібрати  з  землі  книгу,  її  дочитати,
Взяти  м'ятну  цукерку  і  посмоктати,
Замучити  кота  своєю  любов'ю,
Лягти  спати,  безтурботно,  безвтомно.

Маятись,  марити,  ніпрощо  не  дбати,
Що  для  нас  краще?  Жити  чи  існувати?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620504
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 12.11.2015


вогонь життя

з  браком  обіймів  долонь  
в'яне  одноманітне  буття  
додавати  тріски  у  вогонь  -
суть  усього  життя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619983
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 10.11.2015