| Сторінки (4/379): | « | 1 2 3 4 | » |
і більше не такий як досі був
цілує місяць вулицю у спину
вмерзають ліхтарі в медову слину
видовжують іще одну добу
я також би втонула в тінях тих
та тилові міста в цей час безлюдні
лише сирени зойкають як лютні
та синьо сяють німбами святих
пітьмою затуляється вікно
поволі місто з себе стягує одежу
як безборонно я йому належу
та чи про мене відає воно
полюючи на власну самоту
слова мов мінотаври гострять роги
в проміжках від тривоги до тривоги
я тут
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2024
така дорога
плинна і тремка
мов утікачка
цівка молока
склянки забуті книги
у тривозі
сама собі залишня
баба в возі
яка
от-от і не впаде
шугне увись
дивись на неї пильно
не дивись
краї сховає в обрії глибоко
здере малу платню
за око око
і вже не обірветься
як колись
та нас не омине
тому веди
у гетсиманські пещені сади
і хтозна
чи залишиться за богом
останнє слово
кинуте прожогом
туди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
часом дзеркало розбивається
й це нічого не означає
ні хвороб ні доріг
ні підлог з-під ніг
ні розбитих мрій
ні зникомих чаянь
лиш прийдешній рік
і знайомий сніг
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023
розчиняєш вікно
у чужих сльозах
бо своїх вже давно нема
і зникає воно
дивлячись на захід
сходом суне
важка зима
сходить в небо
вода вода
мов печаль
паростками пари
а твоє віддзеркалення
вереда
все шукає пари
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023
Головною особливістю проекту "Поетичний дует" є те, що поети не змагаються, а навпаки — творчо доповнюють та дружньо підсвічують один іншого.
Цього разу до вашої уваги буде виступ таких авторів:
Єлена Дорофієвська - киянка, яка живе не в Києві. Поетка, майстерна до магічності. Магістерка звукопису, прискіплива з першого до останнього слова тексту. Глядачі цінують кожен виступ, бо читає досить рідко.
Публікації: «Дніпро», «Саксагань», «Склянка часу», «Єрусалимський журнал» (Ізраїль), "Хрещатик" тощо.
Вірші увійшли до антології сучасної української поезії "Молоді голоси"(2021).
Засновниця міжнародних конкурсів української поезії "Поетична доба", "Поетичний вир" та платформи poetryage.com.ua.
Андрій Рассказов-Ковалевський - автор текстів, який нещодавно відсвяткував своє 55-річчя.
Ведучий у "Клубі поетичних дуелей" та співведучий у "Літературних забавах".
На вечері у форматі ЛЗ він читав як вірші зі збірки "Бентежна непозбувність", так і більш нові, що їх було написано за два останні роки. Але того матеріалу, який тоді не прозвучав, ще цілком достатньо для окремого виступу.
Розклад вечора:
18:30 - знайомство, спілкування
19:00 - виступ дуету Єлени та Андрія
20:20 - обговорення почутого
20:50 - перерва, вино, обійми
21:00 - вільний мікрофон (за бажанням присутніх).
(Можливі незначні відхилення у часі).
Вартість участі - 250 грн (з них 200 грн депозит – тобто, сума, на яку повністю можна випити вина, скуштувати інші напої та закусити згідно богемних цін в закладі).
Місце зустрічі — острівець мистецької тусовки MODI Art&Wine Gallery.
Любите вино й поетів — значить, ви у Моді!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998508
рубрика: Анонс, Лирика любви
дата поступления 13.11.2023
у ночи маслянистый ободок
зыбучий порох восходящий глаз
вощеный горизонт и шрамы впрок
реликтовая темень напоказ
слепой хозяин выметает сор
таких ветров не помня сотни лет
по карте мира бегает курсор
дымы вослед
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998330
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.11.2023
море
мова яку забула
сниться
гірка солона і недосяжна
блакитна легкість жагота буйна
колишніх віршів кучмата пряжа
до горла хлине і враз відступить
сухі піски залишає в роті
товчи товчи в паперовій ступі
допоки слів тобі
не вкоротить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2023
так воно і тривало
ніби весь світ тримало
непрочитане завтра у сплутаних лініях на руці
наче часу не бракувало насправді було замало
широти над безоднею слова наприкінці
невисокого сонця надмірності тіней на стінах
в урочистій частині дрібних побутових розмов
неминучих утім
голосна небезпека постійна
у воронку зими повертала нас знову і знов
пріле листя чадить чи то неба підпалений пластик
сумно чайник кипить
тонко пальці тлумачать шибки
все що можна було скасувати забути відкласти
довгий список угод на поверхні сердець шкарубких
крововилив подій
порівняння на тлі узагальнень
геть нічого нового масна архаїчна пітьма
набуває снаги випаровує світло благальне
з невідомими багатьма
29.10.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2023
Запрошуємо на наш виступ у Чернігові, який відбудеться 4 листопада о 14:00.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997314
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.10.2023
щоденна смерть велична і проста
приходить жовтень спалює міста
лист за листком зривається у вирій
вичерпний рух слова неоковирні
зістав
це тло та час зробити повний вдих
і видихнути срібну хмару диму
неначе вість нещадну нещадиму
в таємну змову ліхтарів рудих
мовчати край печалі вздовж новин
про довгі відстані як свідчення сивин
про пам’ять нами ж створену істоту
яка з чужих підморгує світлин
несправжнім нам
і справдженим достоту
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2023
де вуличної спеки темний бік
без шансу розчинитися в юрбі
в обідню пору на старім подолі
скорившись літу випадку і долі
лишаєш час незайманим в добі
усю обачність і усю красу
сковородинства виплекану суть
скидають долу липи напівголі
султани слів надісланих поволі
таксі вздовж річки
пошепки несуть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2023
ось чистий аркуш мов порожній лист
надісланий нізвідки ні для кого
ніхто не знав адреси й помиливсь
шукаючи далекого близького
немов до світу власний світ простяг
не зважуючись вимовити й слова
небесна манна біла
білий стяг
раптова смерть невчасна
тимчасова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2023
не чекай від світання більше
ніж стрімкої ходи доби
спалить снів твоїх городище
ще й в пожежу дмухне аби
цим засвідчити неминущий
гордовитий липневий жар
він терпкий наче дикі груші
і липкий як медвяна лжа
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2023
коли підраховуєш
вибухи уночі
вибухи уночі
раптом стають кулястими і м'якими
немов розділові знаки
спочатку спалах
і потім звук
направду ж
найпершим мало би бути слово
і слово з'являється теж
проте неохоче
заледве
навпомацки
та вивертається
внутрішнім боком назовні
— суцільною порожнечею —
тільки б нічого
більше
не означати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2023
знов буде так, як наче вже було
останній дзвоник, швидкоплинне літо
у небі квітне сонячне гало
як божий знак — досяжно й монолітно
зім'ятий зошит, телеграмний смог
забутий в джинсах ключ від кабінету
перечекали ще одну з тривог
пережили іще одну ракету
чи страшно? звісно, страшно
а проте
хоч від війни у кожного по рані
та наші діти склали НМТ
і ось сидять — щасливі й гарно вбрані
лишиться пам'ять — світло й голоси
чекатиме у класі біля дошки
у день такий не стримати сльози —
вшануймо вчителів, їх час та зморшки
і буде так, як сотні літ до нас
перини й жорна, височини й дена
забутий ключ і незабутній клас
а руський корабель
нехай іде на
18.06.2023
___________
Мала честь написати цю присвяту вчителям та учням
11-А, серед яких і моя дочка (ліцей "Сузір'я", випуск 2023 р., Вишгород).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2023
Будемо раді бачити на поетично-музичному вечорі у м. Вишгород.
Деталі на афіші.
Щиро
ваша Дорофієвська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984176
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.05.2023
Завдяки ініціативі поета та івент-менеджера галереї Моді Андрій Рассказов-Ковалевський, який запропонував провести вечір-дует Віктор Недоступ — Єлена Дорофієвська, відбудеться подія, посилання на яку залишу в коментарях.
Запрошуємо.
Середа, 17 травня, 18:30.
Галерея Моді (вул. Мала Житомирська, 17).
На вході: 200 грн, з яких 150 — ваш депозит на вечір (наприклад, це два келихи вина та сирна тарілка).
Головною особливістю проекту "Поетичний дует" є те, що поети не змагаються, а навпаки — творчо доповнюють та дружньо підсвічують один іншого.
У найближчу середу до уваги нашої вимогливої публіки буде запропоновано по-справжньому зірковий дует:
Віктор Недоступ. Дехто знає його як учасника гурту "Пропала грамота", дехто — як музиканта груп "Баніта Байда" та "Вій". Комусь він відомий як журналіст та боксер, а комусь — як живий класик.
Єлена Дорофієвська. (Вишгород / Київ). Поетка. Засновниця платформи "Творчі лабораторії" (міжнародні конкурси української поезії).
Розклад вечора:
18:30 - знайомство, спілкування, фотосети
19:00 - виступ поетичного дуету
20:15 - обговорення почутого
20:45 - перерва, вино, обійми
21:00 - вільний мікрофон.
(Можливі незначні відхилення у часі).
Умови участі у вечорі незмінні — 200 грн на вході, з яких 150 грн це депозит, який ви витрачаєте на свій розсуд (вино, чай, кава, сік, легкі закуски, солодощі чи більш важка алкоартилерія).
Літературні вечори "Поетичний дует" відбуваються щосереди 18:30 - слідкуйте за їх учасниками у нас в анонсах подій.
Місце зустрічі — острівець мистецької тусовки MODI Art&Wine Gallery. Любите вино й поетів — значить, ви у Моді!
Організатор — Андрій Рассказов-Ковалевський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983173
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.05.2023
гряде луска дощів на плиннім тлі
у стоптаній траві солона тінь
метелика темнішає на порох
це пінява морфем в імлі молінь
наближений до смерті перший порух
сипучих слів речовина свята
передчувань розсіяна сльота
у куцім сні від громовиць до грому
коли ти ще тримаєш оборону
а вже спориш здійнявся з живота
проте ти тут і довше може спиш
од видиху і до поверхні тиш
лежить тривка спустошеність та віддаль
росте весь час затримайся не звідай
облиш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2023
не бути із нею тут і собою там
як випнулися моря на поверхню тиші
бо легші за тишу бо бракне твоїм листам
не ймень та адрес а суфіксів найніжніших
неначе б від них зірвалась її чека
боса трава здичавіло зросла із солі
гадаючи хто на кого коли чекав
чи тільки рядки одкровень колихав поволі
тому не злічити кіл на її воді
проміж усіх крапок на твоїй долоні
лишається необжитим старий поділ
мокнуть під зливами вилиці оболоні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2023
ронить вечір у плинне місто
нікельовану еустому
щоб хиталася з ліхтарями
неабияко й по-простому
десь на розі знайомих дихань
пріле листя мов пес лапатий
обганяє тебе і важко
тьмяне сонце сідає в п'яти
все рухливе і вирішальне
географії тут безсилі
світлофори на мові зблисків
заклинають обози сині
з гострих дзьобів радіостанцій
випадають холодні жорна
на освячених скотчем вікнах
не захищена шибка жодна
викликають таксі видіння
щоб зануритись стало духу
в асфальтовані темні води
під обшивку з луски та пуху
в суміш чаду чужого потай
солодкаву пишноту слини
що охмарює піднебіння
сповідально і кровоспинно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2023
все це нариси
обриси
місто вночі звучить
як неповне речення
саме о цій порі
на одинадцятім поверсі
вікна мої рум'яніють
мов яблука печені
так вже бувало
розсипчасте тло у пам'яті
дієслова невиспані
речі лежать горою
а відшукую те
що поглинула заметіль
уповільнююся
горюю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2023
ніч гупне і з оголених гілляк
пострушує мінливі оберемки
віконних вогників
і місто побережне
різноголосо помине чортяк
які з болотних марив зводять рим
бач знов про них на те воно і ворог
щоб знищувати все і цей вівторок
почнеться знову дриґом догори
та світло виливає переляк
рожевий віск тече вві млу спроквола
виразно проступають темні кола
сторонній місяць в дзеркалі закляк
це все не з нами це усе про них
коли би ніч була настільки зла що
не поглинала людського нізащо
повір у ній навіки б недруг зник
басовий рев виорює асфальт
новини в стрічці вперті мов прочани
ловлю цілунок радіомовчальний
як прихисток від них і білих пальт
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2023
я ніколи не розуміла
як можна жити не біля ріки
так вона нас вимісила і виносила
щоб віддалити й зректися потім
чи не тому попри відстані
з нами стаються ці перетворення
в стан рідкий
позбавляють плоті
і над плесами літер
рука крізь руку пірнає в розмови
вербову ніч
довгі тіні від слів
перехоплюють найголовніше
наче ми сюди повернулись
щоби назовсім лишитись в ній
позаяк куди ж ще
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023
хвилями напливає
вкриває пилом письмовий стіл
ця хвороба листів
паперова пласка недуга
і ламкі недописані вірші
чорніють
мов сухостій
все що можеш
не можеш
вимовити про друга
знову й знову розпочинаєш
і вкотре зі слова
був
хто назавжди пішов
час теперішній взяв з собою
ніби рвучко напнув
поміж вами
цупку габу
так
що кожного з вас
не лишилося
за габою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2022
Саме тут, на вершечку масної дніпрової кручі,
достигає щовечора сонце, утомлюючись сіяти.
Амальгама вітрів – аромат полину та м’яти,
малахітовий квас із забродженої води.
Осягни та збагни, котрий спогад тобі докучив
із відтятого міста, що жевріє просто в спину,
наче втеча сюди розділяє наполовину
безперервність життя і минущість його годин.
Від набутих подоб, від юрми та її рутини
на часинку тебе приховають поснулі граби:
ти не перший, кого краєвид цей до скону вабив –
чаклуни та князі тут мовчали вряди-годи.
І, прислужник комфорту всесвітньої павутини,
набуваєш на цих висотах затишшя келій,
щоби зрушити гори, ущент потрощити скелі,
а не ждати небесної манни, зорі, біди.
Ця могутня вода поглинала, мов гробовище,
і навколишні села, й спрадавна німі собори.
Ти борониш від темряви сплутані коридори
твого міста, щоб та не вхопила тебе у нім.
Та золотиться схил, зеленіє над ним узвишшя,
б’ються хвилі у берег — пощерблені та байдужі,
неозброєний спокій в тобі оселяється й дужає,
віднаходиш себе у минулому затіснім.
Нез’ясовна пиха то з'являється, то зникає,
не згубитися би у її споконвічному лоні —
вилучаєшся з мап, документів та телефонів,
не сказавши нікому, на скільки віків чи діб,
позаяк над тобою хтось синю твердінь розкраяв
так, що вловлює вухо пророцтва й перестороги,
наче доля сама простелилась тобі під ноги
і твоя глибина віддзеркалюється в воді.
4 червня 2022 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2022
перед тим як обрати форму та сформулювати зміст
перша особа встигає сховатись від третьої
третя стає всемогутньою бо не криється
носій споконвічної схильності до узагальнень
каже про всіх і звертається геть до всіх
а тим часом
перша мовчить
о як упевнено перша особа мовчить
про вдівця
у якого ось рік як корона забрала дружину
про чемність печалі
загущену скромність скорботи
пакет із цукерками дітям на спомин душі
допоки між нами лише на третину прочинені двері
і крутиться протяг в ногах мов знесилений дух пандемії
між мною і ним
дрібка спільного спогад про маски
між мною і мною
невимовлена провина
та завжди невчасне сповіщення про тривогу
ніяковію бо чую
що третя особа говорить моїми словами
тримайтеся світла пам’ять усе буде добре
і ви бережіть себе
сота доба війни
06 червня 2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2022
***
колись ми з тобою бували в одній воді
вище за течією водо веди веди
тобі залишалась не я а сама вода
ні тіні моєї ні ритму в її ході
прірва у пам’яті наче холодний вир
віра в забуте наче голодний яр
вниз течія неслася ходи ходи
мені залишався не ти а сама вода
і де той намул і де саме та із глин
глиби незграби більші за цю ріку
всотує мов стороте та все углиб
море що стихло
всохло на нашім віку
8 червня 2022 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2022
однак оминуло коли
діти ховались у ковдрах
спали у коридорі
між зібраними валізами
ущільнені рішенням їхати
у невідоме
та не-
рішенням
бути у нім
де в нас найміцніші стіни
чи наше вікно найкрихкіше
що першим у нашому домі
займеться в гучному вогні
ось борошно сіль і вода
план а б
та жодного плану
у склянці по вінця якої
довкола розсипана смерть
чиї ж непорушно стоять
за кожним моїм оминуло
каліцтво руїна загибель
довічна западина
біль
10 червня 2022 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2022
***
діє воєнний стан
інструкції писані кров’ю
шляхи прокладають неписані фатум і файт
над містом звичайним небо звичайного крою
звикає до танків асфальт
маю сказати хоч щось що могло б утішить
сонце зійшло і дніпро не спиняє хвиль
погляд мій став дорослішим та гострішим
без жодних на те зусиль
і може все вийде за межі чи просто з ладу
більше не буде кому і до кого йти
та літо кохатиме пишну свою леваду
тисячі років
і ще одну мить затим
16 червня 2022 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022
***
а і тиха вода греблі рве
нетихої днини
каламутять імення авелеве
білі глини
перемішуються з піском
осадом глевким
молоко тече молоко
ні за ким
хвилі б’ються розплескуються по колу
ми твої мореплавці отче
святий миколо
це доми наші не човни
може диво би учинив
хвиля суне вода хлюпоче
поза волею позаочі
то корчі то ключі тягнуть руки
то хрести то хребти то гадюки
ані берега там ні дна
тільки тиха вода одна
і нічому не йняти віри
в цьому вихорі
в цьому вирі
доки спиш у своєму мирі
17 червня 2022 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022
спатиму снитиму
повня змістила кути
вікон навпроти
з денця по вінця чорних
і посеред поглибленої висоти
стіни спливають
ми перекинутий човник
переколисуй
наново перевчай
перетинати
кожну таку печаль
кожну її частину або часину
передколишня сутінь
проймає сни
вперто колише
довгу луну війни
доки нанизує смерті
на волосину
21 червня 2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2022
***
дайте нам
хрест святого андрія
ту гору де він стояв
і стежку якою ходив
всі надра
під тою горою
дайте ольгу
онука її володимира
уславлених
із хрестами
та пагорбами під ними
дайте нам
либідь почайну дніпро
з холодною течією
намулом густим прадавнім
та каменями під ним
дайте нам
верхнє місто
мощі бориса і гліба
віддайте хоча би на слові
та глину під кручами всю
кістки долгорукого князя
пам'ятку архітектури
де він похований
також
лаври вали і рови
віддайте
бо скільки б ми боголюбські
не краяли міст україни
не зводили в землях московських
жертовників й алтарів
ні крадене золото скіфів
ні скази про дух богатирський
ні вишгородська ікона
божої матері (крадена)
не стали надійною твердю
просочених кров'ю боліт
крихка міфологія величі
17 червня 2022 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2022
тому і не пишу бо всі слова колись
минули перейшли на інший ступінь значень
відтак вони в мені неначе й почались
та тільки я у них закінчилась неначе
28 червня 2022 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2022
тільки зійде на мене втома семи морів
розіллється печаль довкола і що там далі
мабуть повня нехитрий вечір зоря вгорі
і незрушені теми й паузи в них недбалі
не на часі питання ставити про пусте
незбагненні шляхи господні
тим більш сьогодні
він у очі чимдуж вглядається та проте
все одно там холодні хвилі
морські безодні
ось на цьому я затуляю пельку собі сама
сором сором дивам та збігам не йняти віри
а між тим комендантська тьма насіває мак
і у серці ростуть насіяні чорні діри
30 червня 2022 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2022
а ти так світло спав
що сніг на думку спав
не стало світу в ньому
нашого ні сліду
ні списку довгих зим
ні зшитку зимних справ
і тільки сон-ясон
омріював колхіду
оснащував арго
вітри гукав агов
улещував моря
ті хвилями частили
сніг падав і яснів
перечисто як любов
і танули під ним
лихі часини
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2022
темрява в місті
змушені спати
сусідські вікна навпроти
дитина при свічці у коридорі
спокійно гортає ноти
ніжно тримає безцінний скарб
першу свою гітару
читаю новини про вірогідність
ядерного удару
вже не питаю у порожнечу
що діється в путінській голові
тільки чекаю
на запах крові прийде по нього вій
сам собі підійме повіки
пильно подивиться на х#jла
..............
дитина перебирає струни
наспівує
ла ла ла
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022
усе мине і розпочнеться бо в
інакшім дні інакшому немов
ніхто із вас не знітився не схибив
однак і наче мовбито і ніби
і знов
це почерк тіней лип
і сонний наспів піднебесних риб
ходи під ними сушею хисткою
щоб обрости сріблястою лускою
щоб той словами всипаний папір
лихвар для часу величі та мір
позабував усе що тут накоїв
куди водив
із сяєва води
перетворись
приплинь приплинь сюди
де теплий мох пульсує на бруківці
одинаки однюють поодинці
легкі як дим
та сиві як льоди
заблукані від лави до стовпа
дивуються раптовий дощ упав
полудня злива освятила парк
розмиті трави білий шум на плівці
навколо кволий паперовий пар
печаль завчасна оповідь скупа
і всі слова
не на своєму місці
30 червня 2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2022
ні снігів ні віршів рано ще
ходять чорним небом чорні яхти
згущений туман стає натще
всотується в літери то як ти
не зімнеш не спалиш цю габу
напинай натомість струшуй вище
ті слова плетуться мов гарбуз
не вгадати видивом чи снищем
паперова втома знов прокруст
перекотисерце обтинає
заганяє в кут ні пари з вуст
ні снігів ні віршів ще немає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2022
першого вересня стало холодно
не раптово а гостро різко
наче вітру північного свиснула срібна різка
втім північні вітри нас ще з лютого не полишали
добре осінь прийшла
не розпочалась дощами
не занурила враз у художній контекст води
багатослів'я
господи не приведи
відкриваємо зошити діти
діти
живі за партами
вічні під споришами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2022
зважаючи на дати або ні
ніскільки не зважаючи на дати
спроможешся журі своїй надати
лункої невагомості в борні
за щезлий праочікуваний час
та чемну передчасну післямову
лови лови надвітряну полову
щоб не сягнула вух сповідача
19 серпня 2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2022
серпень був чи не був тільки осінь за сім годин
ось ти їдеш до нього перетинаєш чорний сувій води
оголошують станції наче тебе проливають із сита в сито
у твоєму волоссі літо
і незвично безмовний смартфон поблискує сумовито
ніби голуб що звістки приносив забився в куточок і крила склав
у надтріснутім небі скла
вже ріка залишилась позаду беззаперечна немов межа
здрастуй здрастуй рука гаряча тисячі слів утрачено і чужа
вулиця наче докір вишневу кісточку кидає під п’яту
просто взуття незручне просто обом вам варто спинитись тут
ще до нордичного світла у ліфті та до м’якої футболки з цього плеча
доки він тебе не роззброїв ущент не викрив
сам роздягатися не почав
29 серпня 2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2022
Нашего Хуго не стало 29.05.2022. Очень жаль. Не верится.
Светлая Вам память, дорогой друг. Спасибо за всё.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952970
рубрика: Інше, Лирика любви
дата поступления 11.07.2022
твій град стоїть на вірі та біді
світило із дніпра виймає невід
верба вергає в ніч плоди вогненні
дари волхвів на божому суді
горять ліси
дими такі що боже нас спаси
стовбичать мов нагострені списи
між соснами та трунками конвалій
перун збирає в пригорщу зухвалі
громи й реве на різні голоси
палає захід загасає схід
будинки гинуть мов живі істоти
виразні вікна як порожні соти
закреслені провалені глухі
а ти стоїш на крилечку бджоли
допоки воду не прониже вглиб
отара видив наче чорне птаство
і так затісно тіні облягли
тебе і світ навколо одночасно
майстри гончарства бондарі кравці
мірошники сліпці з поводирями
чумацькими шляхами йдуть у ями
у хижі та голодні вирви ці
як доленосно сіється вогонь
лопушшя в ньому корчиться либонь
у намірі зворушити його
червоні хвилі побивають човен
хоч на позір сум’яття містечкове
та полум’я жене птахів зі стріх
гуде гуде неопалимий вулик
ріка гаптує золами намули
для грішних тих
так сходить світло сам побач увіч
над маківками житлових кварталів
скидає берці та прямує далі
ліс оживає місто воскресає
навічно в кручі княжий град вростає
і очерет ковтає довгу ніч
27.05.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2022
лине сьома тривога роздмухують бджоли бузок
пригощається травами лютий обвуглений вітер
схоже нам ні живими ні мертвими звідси не вийти
як ти там порожнеча безвихідь зіщуленість ок
мов руками бузок ухопився за землю й закляк
догори підійняв кетяжисті натомлені п’яти
наче квітами можна у небі шпарини латати
від громів осоружних димів навісних залізяк
ще не раз притулятися серцем до зимних підлог
залишатись тікати непевно молитись на стіни
йняти віри минулому важити завтра безцінне
бо якщо не врятує чи знову нас винайде бог
13.05.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022
Можна і не писати нічого нового, бо
ходить поміж розвалин колишнього ще не воскреслий бог,
а поводир, що нагострював голос твій, якщо й був – осліп,
лиш папір досі сяє, але не сприймає знайомих слів,
хоч зсипай їх докупи, хоч щільно вкладай рядками.
Скільки мова носила, як море, легких золотих човнів,
доки вибухнув світ, похитнувся і почорнів.
Підіймаєш з глибин милосердя за каменем камінь –
раз за разом знаходиш потрібний,
та згодом винищуєш вщент.
Слів нема, бо твої, може, й не народилися ще.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2022
Допоки гриміло тут, поки пекельно ревло,
сходило сонце із попелу, небо спливало димами,
світ прозрівав, як засліплений Богом Павло,
Бог заклякав над полишеними домами.
Сторожко і вирішально чиргикав замок:
— Прага чи Мюнхен, Кошице чи Варшава...
Та сонце під вечір закочувалось під килимок,
а серце щоночі востаннє у сон вирушало —
гупало ніжно, звитяжно і, попри громи,
глибшим за море ставало, за греблю міцнішим.
Павло дивувався,
Бог усміхався.
На мить
сяяла тиша.
27.04.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2022
обменяют когда на свечку и долото
поминай меня тихо-тихо мой золотой
заготовлен сосновый тёс во гробу зима
подберутся поближе ворон и бузина
принесут мне травинку с неба перекушу
стебелёк перевитый ломаному грошу
бесконечную пуповину и скок-поскок
он покатится и
прыгнет в щёлку помеж досок
будет рядом лежать запелёнутым в рушнике
а по травам затопленным выгоревшей реке
станут нудиться вьюги морозы крепчать-серчать
утвердится над миром каменная печать
но расступится сено как море в простом хлеву
и звезда над царями вспыхнет
и поплывут
три кита подпирая тверди вовек навек
чтоб по водам скитался ниспосланный человек
и горела свеча и выстукивало долото
по сосновому тёсу
так кто же ты кто ты кто
я печати сорву и выплеснется на свет
солнце
ярче которого нет
январь, 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941075
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.02.2022
едем и едем а за окном эдем
нескончаемый и бесповоротный где
наша не пропадала
паданка посылает себя в траву
более и не ждёт что её сорвут
яблони безотраднее я не видала
пыль на капоте под колесом луга
солнце с востока катится на юга
нашу разорванность вспахивает глен миллер
всё здесь некстати полный багаж руды
тонны пустой и непитьевой воды
вытеснили собою нужное заменили
паданка так похожа на красный глаз
в тень закатилась глядит из травы на нас
древо познания держит весь мир у корня
внемля надеждам и проявив интерес
творец любопытно взирает из-под небес
и дёрна
всё замирает мир в ожиданье тьмы
мы ожидаем ещё одну жизнь взаймы
немея
я в этот раз могу устоять смогу
паданка ожидает наших иссохших губ
и пожирает
адама
меня
и змея
январь, 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941074
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.02.2022
это новый красивый дым
и удушливый старый дом
окна глубже большой воды
под пробитым небесным дном
камень бросишь — пойдут круги
по стеклу — годовые кольца
засмеётся окно
— беги —
в уносящиеся шаги
пересыплется
и прервётся
словно не был но помнишь был
отразился и в тень прошоркал
время яблонная плодожорка
всё бы если бы да кабы
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937964
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.01.2022
вот тьма речная выела бочок
у старой лодки мелко воду морщит
над речкой град соломенный бычок
купели купола святые мощи
сатание наличников резных
вдоль окон у обителей ничейных
и солнце оседает как кочевник
на луковки и маковки близ них
созвучия сургучная печаль
ему какая разница мы те ли
которые предвидеться хотели
не слышь его не знай не отвечай
но сон и сор и позлащённый свет
и камни и мостки и плоскодонки
свершаются в рутинном веществе
твоей несовременной комнатёнки
раскатисто свежеют сквозняки
пражизнь лежит в густой пыли альбома
ты ей чужда мала и незнакома
как новый киев
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936344
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.01.2022
камень я белый камень я камень бел
холод моим дыханием завладел
если б не эти мраморные изгибы
он бы меня по траве молоком разлил бы
в почву втоптал дал испить корням
стал бы зерно проращивать из меня
только лежат подо мною живее лавы
легче огня беспредельнее доброй славы
архипелаги вечности острова
так заполняют ядра и атмосферы
ушельцы из снов
небокопы и небомеры
камень я белый память светлее скорби
но тяжелей чем время в саду надгробий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935943
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.01.2022
І
когда во сне
случайно встретишь мать,
всех языков её
не вспомнить, не узнать –
внутри любви
самой любви не видишь
а плач отпустит –
из утробы выйдешь,
как после смерти:
перейдешь грозу –
субботняя река поёт внизу,
течёт на идиш
ІІ
так ложись на её живот –
в эту воду, где память ещё живёт
все мы вышли из глины и станем глиной
сотрясает шофар
облака над рекою длинной —
так вздыхает,
словно плотины рвёт
ІІІ
свет священный
струится со дна Днепра,
пребываешь
на самой последней из переправ
смерти не оставляя ни сил, ни прав
расцветают на синем небе костры рябины,
запускаются генераторы,
глухо ревут турбины
дышишь
и новый день подступает
к лёгким
твоих прапра
Осень 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935881
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.01.2022
перемещай курсор
нажимай отпра
допиши опять и ещё исправь
это бездна благоговейно всматривается в слова
это из нашей жизни
синева и нежность нежность и синева
непроглядная высь тоски и роение света в замысле
тектонический сдвиг супернова космический сор
каллиграфический шёпот
в случайно найденной записи
перемещай курсор
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935788
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.01.2022
не течёт и не тянется время
на фрагментах вяжет свои узлы
бедуинская магия
ветер пустыни
дружит с пятью углами
будто стирая из памяти
здесь был Киев
Киев был здесь
с его бесконечными
четвергами
у назойливых местных
сердца загорелые
ломаный русский
вся эта томная муть
все пытаются что-то продать
подарить и себя и амулет от сглазу
обделённая солнцем холодная глина
ищешь в чём бы ещё упрекнуть
себя
и находишь сразу
святотатствуешь
гастрономический рай не мил
простыня не совсем бела
но когда над рифом
тысячи рыб носились
в горле горчило
синью волна обдала
силы вышли
и ты мучительно обрела
восхождение к жизни
как в первом ростке
Осирис ́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935782
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.01.2022
в предзимье сонно чернеют мальвы и стынет цвет
закружит остовы вихрь малый и листьев нет
хватают стебли туман за пряди
и вот под ними земли ни пяди
но смотрят вверх
где прокатился тропою длинной
потворин пряслень из местной глины
меж вер и вех
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935740
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.01.2022
мне нравится быть здесь
где скошены слова
разлиты молоком
и свет их колок
и я одно из них
как слово ни о ком
соломенная весть
в стогу иголок
и голос мой плато
и выдох мой река
и так красиво
я
снова не о том
у корня языка
молчу курсивом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935725
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.01.2022
Сеятель дыма, пророк тумана и собиратель тьмы
– время – не любит далёких планов и не даёт взаймы,
мы догоняем его, отставая ровно на шаг вперёд –
кого из нас изберёт
рокот оплавленный аэропорта, круглый вокзальный гул,
холодность скромных платформ автостанций, прощание на берегу...
Осень снисходит, весна ниспадает с каждым витком тяжелей,
время ведёт ожидающих в сад затерянных кораблей,
чтобы песок просыпали сквозь пальцы, перебирали камни,
но оставались такими как мы –
вечными должниками.
Осень 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935570
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.01.2022
темрява цього імені
перевертає повені
куриться в глибині
кличе
ходім ходім
поголосом по воді
доки наш час
і нас
на білий вогонь
не виміняв
сумно вряди-годи
дим ім’я і не дим
видихни й одведи
змовчані
та невимовлені
камені і на мить
ніч і німі не ми
в колі його пітьми
видимі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2021
бог дивиться жовтим допоки у паузі цій
світ завмирає як голка в копиці сіна
яку загубили чи капосники чи митці
не діє на неї сила гравітаційна
а з іншого боку вулиці скло і мета
там де стоїш піски і вербове птаство
сумний техноген обирає картон і метал
діжка його розростається в ніч гіллясто
коли ж вирушаєш бо можна нарешті йти
із гілки на гілку чи голку у тій копиці
зелене перезріває і з висоти
гнівається
зупиняє тебе
сльозиться
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2021
час от часу не лечит
речь как речь
от переполнолуний голубая
набросок и обрывок огибая
течёт но обращается в скалу
и падает на слово словно кречет
вся – слух
рот полон пустоты и край почат
но вдруг все онемели и молчат
и времени от этого не легче
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931491
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.11.2021
Так мало света носят декабри.
Пока мы здесь, давай поговорим
о том, как холод мается снаружи,
как припадают голубые ружи
к обратной стороне входной двери,
чтоб уплотнились и покой, и мрак,
пока не просвистит последний рак,
тень фонаря не изогнёт запястье,
и не удастся выйти и пропасть, и
на битый час повесить всех собак
за свет кромешный;
уличить во лжи
за то, что только снег один и жив,
сухое слово-перекати-нёбо, —
снега на оба дома наши, оба, —
прибереги его, попридержи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931435
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.11.2021
Сядь и напиши,
как гремят под огромным облаком камыши,
русалочье племя будят.
Бродят по белым водам белые корабли,
на волну с волны опадает случайный блик, —
напиши, как всё хорошо,
свежо,
полдень катается в травах и дождь прошёл,
что до вечера, вероятно, больше дождя не будет.
Ты в аировом княжестве, в неводе из плюща,
и твоим бы словам сбываться, ветра вращать,
образовывать тины, омуты, водовороты,
чтобы впредь никаких любовей, счетов, пощад…
Но лишь бабочки вспыхнут, кузнечики затрещат —
забываешь, кто ты.
И вокруг ни единой живой души,
снова тишь — горстями зачерпывай и кроши
на слова, пусть от них остаются сплошные линии,
непонятные символы на песке и следы…
Следы
глубоки, и ведут в непроглядную тьму воды.
Горизонт ровнее Микулиной борозды.
У русалок синие голоса,
глаза — водяные лилии.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930211
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.11.2021
Девочка, – говорит мне она, припудривая лицо,
тонкие губы в алой помаде подтачивая мизинцем, –
сколько встречала я их по жизни – и баловней, и подлецов,
помню их, каторжных, ходят ночами
вдоль полусна вереницей.
Жаль только Яшу –
рано погиб
Яша,
не стал отцом.
Вот глядишь на меня, ждёшь подробностей.
Не было ничего.
Грозное зеркало с дерзким прищуром…
Война неплохая сватья,
но я обманула тогда, не пришла. Я постеснялась платья.
Такова подноготная первой любви, момент её ключевой.
Может, спасла б его и, вероятно, он нас двоих бы спас,
если бы отдалась.
Свойственно юным грустить о грядущем, значит грусти, грусти.
В венах моих протекает неспешно синий холодный Стикс,
в памяти – пропасти, воздух такой небывалой плотности,
что можно уже не держаться за трость и на Байковое грести.
Время – не сахарок в кармане, никто не знает, есть ли ещё запас.
Знаю, что ждёт тебя мальчик кудрявый,
ступай к нему прямо сейчас.
... рядом спокойно стоит Спас на Берестове,
будто не слышит нас.
15 июля 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930149
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.11.2021
Під тонкою тканиною її живота —
глибока солона ніч, темне солодке море,
море хвилює прихована в нім висота —
небесне провалля, яке до світанку зморить
човен із дивних давен, із давніх дивин...
Власне, сам він
перемовляєтиметься із прірвою,
щоб напуватися нею,
доки здригнеться,
й під повнею над землею
схлине, неначе схлипне, тяжка вода,
ніби її приспав, ніби загойдав...
Потім стисне руку її в руці, мов ритуальний ніж,
і густо мовчить, наче гоїть численні рани,
які неминуче сильніше болять під ранок,
й слова, що не вимовить знову і знову —
ті ж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2021
...я не знаю, что происходит дальше, мне не бывать
ни на месте её, ни с тобою в подобном месте.
Может, рано темнеет, и темнота расшатывает кровать,
поспевают в эдемских садах голубые яблоки,
слов золотая рать
после маленькой битвы спит...
(Здесь мне больно, и я нажимаю крестик).
А тем временем неизбежно небрежно сброшенные в глубину
вашей постели трусики и футболка
поднимают такой высоты моего отчаяния волну,
что приходится срочно бежать,
чтобы спрятаться в тишину –
и ни лишнего символа до поры,
ни буквенного осколка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926272
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.09.2021
Справа столица, слева Борис и Глеб.
Под ноги катится ветер, ленив и слеп.
Я набираю строчки, и на телефон садится
бабочка, словно пыльная колесница,
над головою качаются жилы ЛЭП.
Всё здесь в пределах любви, но ни слова вне –
строчки текут как река, но усердно молчат о ней,
будто её сожрали большие рыбы,
будто она фантом – побывал, но выбыл.
будто мне всё равно давно,
а ему – вдвойне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924715
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.09.2021
Літо триває, бо в осінь не віриться – ні
у кудлаті вітриська, ні в темні нечесані хмари,
і спросоння приходять усякі думки осяйні...
Тільки сонце не встало і дощ горизонт затьмарив,
і нарешті однакове світло в тобі і там,
де по вулицях ріки течуть і піддашшя стогнуть.
Час втрачає тебе, а холодна його німота
витрачає віки, щоб нічого не мати з того.
Бо мовчання про когось завжди на вагу листка,
що жовтіє і падає першим —
його ждучи, ти
наближаєш і осінь: постане, густа й хистка,
із опалого листя — ні зважити, ні злічити.
05 вересня 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2021
После семи ветер скисает, сникает парус,
солнце на миг зависает над правым берегом,
формируя пару с
собственным отражением и удивляет само себя,
каждый вечер так повторяясь –
вспыхивает и заваливается
за самый высокий лютежский холм.
И всё остаётся, как было.
И не думается о плохом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923219
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.08.2021
у чорну пастку зораних полів
важкі хмарини вронять фалди сині
шляхи набудуть влади і донині
нежданих слів
так вижовтіє день
і видовжаться в нім прозорі тіні,
в траві затихнуть хвилі самосійні
бджола востаннє в літо прогуде
до айстри пригортаючись
звідсіль
посічені жгути безкраїх злив
сягнуть за невиразне видноколо
щоб зачерпнути з твого моря холод
і сіль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2021
І приходила ніч до праматері всіх морів,
прикладалась чолом до руки, до чола губами.
На вологім піску ледве дихав і ледь горів
неквапливий вогонь, обережно розпалений нами.
І тьмяніли рожеві лінії край води –
ніч під небом усе перетворювала на льоди,
ледве дихали й ми,
та поволі прийшли до тями.
Ніч стояла над нами і не ворушилась, не
говорила про час, та згущалася над вогнем,
аж допоки він так спалахував і синів,
що виднілися в полум’ї руки її синів,
над якими уже не світила зоря нетлінна –
ніч усім до снаги, та не завжди моря по коліна.
От і ми тут одні, мов на дні, наче втрапили в ятір,
і солоне тепло в нас леліє морська праматір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2021
Підперезаний березнем лютий рядиться в дорогу,
ця муруга дорога із опіками хуртовин
більше вірить у нас, аніж ми – в тимчасового бога
застарілих провин.
Сон не йде, і не можна питатися, хто ти –
так бурхлива вода затихає в пониззі ріки
і годинник стоїть, бо до ранку не буде роботи –
ні хвилин, ні років.
Ми не перші загоєні ніччю і нею забуті –
в каламуті зважань на уже неважливе «відтак»
безкінечно близькі до небес, березнево люті
на завбачливий розклад і згадку про твій літак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2021
Небо близьке, бо віддзеркалюється у воді.
Заради цієї омани ти й полишаєш дім —
вірити легко у неблизьке наближене,
що набуває об'єму і плоті — торкнись його, підійди,
побачиш — озером лине густий тополиний дим,
димом глибоке небо ущент засніжене.
Вірити легко, та вірити попри все —
щоразу переживати власну останню смерть,
вона не розчавить — просто дмухне і вижене
тебе як комашку, — о, біла моя габо! —
з-під фалди м'якої.
Марно вагатись, бо
вже і по тебе йде тополиний бог —
ось його віддзеркалення у воді,
впевненість у ході.
17.06.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2021
когда у окон были голоса и
незыблемый канон
святой глоссарий
кричали мамы
ты куда постой
заваливался в окна
свет густой
и стягивало горло
пуповиной
вернись забыл
и ключик на тесьме
летел в траву
не отыскать не смей
вины не признающий
но повинный
чтоб бурю не пожать
ветров не сей
и раздражённо
два щелчка щеколд
под грохот рамы
встряхивали воздух
заблудшие сыны
не баба з возу
всё тоньше твой дневник
всё толще кот
теперь безмолвны
как когда-то мы
стеклянные уста многоэтажек
ключ заржавел
венец молчанья тяжек
и наши мамы
смотрят в нас
из тьмы
Апрель 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916310
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.06.2021
ты ли ты ли тесто, моя невеста
приходи в мой дом, свято пусто место
запахом твоим зацветёт рубаха
принимай мои молоко и сахар
будем жить-тужить, чаять урожая
в закромах зерно с маслом умножая
заведём ягнят, впрок дрова наколем
душу обнажит вспаханное поле
под окном взойдут бархатцы и мята
ночь за ночью ты будешь мной измята
стану брать в сенях, в сене, у сарая
у криницы ждать, где трава сырая
подбери подол, расшнуруй сорочку
вылеплю твою плоть по завиточку
приставай к рукам, выбирая форму
напечём хлебов да детей накормим
приходи ко мне, рук моих желая
под моим ребром рана дрожжевая
к алтарю летят воробьи с окраин
у дежи стоит земледелец Каин
кровью да слезой разведя опару
создаёт себе
пару
Апрель, 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916202
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.06.2021
І
за километром тянется верста
от Киева уже чуть больше ста
попутный шёпот
гулкий, беспредметный
накрыл попоной шесть десятков душ
вот-вот — и въедет в старый двор каретный
хромой автобус по полотнам луж
поля грустят в обетованном сне
грустишь ли ты, как поле, рядом с ней
одна неволя в поле
но гляди же
дороги тают, грязь черным черна
как будто твердь навеки стала жижей
на остановке протирает кучер наш
стекло и зеркало
под ноги лезут куры
заправив клячу, заглушив движок
поспешно ест и курит, ест и курит
он жизнь исколесил, но не прожёг
зима лелеет мягкий тусклый свет
теряет время скоморошье иго
Чернигов близко
далеко Чернигов
нет
ІІ
невесть откуда, из дворца в дворец
венчаться едут пары в Козелец
под Песнь песней, уханье кадила
…
храм обошла
но в храм не заходила
я сторонюсь пространных общих мест
…
а кто и выдаст —
бог меня не съест
и потому молчу в противовес
губернскому молчанию небес
и взвод дубов
и белый дым берёз
и даже солнце из свечного воска
оберегают тайны Разумовской
чей крест по горло в эту землю врос
ІІІ
снега лежат без края и конца
качая храм в ладони Козельца
держась за светлый вымпел колокольни —
для душ смятенных лучше нет ловца —
то рыбка проплывёт
то вдруг соколик
вспорхнёт и заколеблется над ним
как нимб
Апрель 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916145
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.06.2021
Сонце тікає,
я ледве встигаю вхопити його за хвіст –
довгий, слизький, він лягає рожево у лінії —
всотується в долоні, сповнені літньої ліні, і
поновлює відстані до невідомих міст.
Грію у пальцях вузол червневий гордіїв.
Втім, може це він мене гріє.
Тут все зазвичай не так –
у світлі вечірньому видно і ольжини лодії,
і рідкісну птаху над темним Дніпром – літак.
А як поночіє, то не залишиться певного –
небо струсне кажанів, синя чайка сваритиме ліхтарі,
груші в пітьму шелестітимуть – ні, ми не ждем його,
сонце саме нас удосвіта знайде на цій горі.
Я їм не вірю.
Між завтра, що не існує, і теплою глиною пам’яті
швидко стаєш невибагливою до хвилин —
наче невчасно знаходиш бутони папороті.
Та бог з ним, із вранішнім сонцем.
Так, бог із ним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2021
когда живёшь
не пишешь не молчишь
молчишь не пишешь
пишешь не живёшь
от мельницы утеряны ключи
шипит под снегом будущая рожь
срываются огни сбиваясь в стаи
оконные
из писем вырастая
но вдруг апрель
взошёл
и снег растаял
и
следуя за стрелкой часовой
ты нарезаешь луковые кольца
такие слёзы здесь разрешены
иные нет
слова невыносимы
и неймётся
пустить их по ветру ли
выронить на свет
но оплетает тоненькой канвой
стук рукоятки ножика о доску
наименьшее в тебе
до отголоска
молчать живым
и написать
живой
Апрель, 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913974
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.05.2021
слово слову воде вода
незапамятные города
возведённые голосами
обещают себя, но сами
не сбываются никогда
говорливо взмывают вверх
в поднебесный пустой конверт
восславляют и атакуют
где нашли вы печаль такую
обращённую в сотни вер
а затем оседают в нас
о сердечную твердь дробясь
рассыпаются в гул почтовый
суетливый ну что вы что вы
потеряли и в этот раз
так господствуй же и вещай
голубиный пророк мещан
да пребудут с тобой менады
нам давно избавляться надо
от привязанности к вещам
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913973
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.05.2021
как было мне но не было никак
дом из объятности холма проистекал
и слышалось что почва подаётся
шли по небу серебряные овцы
и сон-траву несли на плавниках
дом спал
и дома не было нигде
но шепот оседал на древесине
река текла и тускло серо-сине
за крохотным окном рождался день
туман как вездесущий хвойный дух
лёг на пороге ждал когда воспрянем
всё было ничего в таком тумане
от ниспадений и до замираний
но было как всегда
одним из двух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911871
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.04.2021
риби мої ви молоти і мечі
буду до вас мовчати і ви мовчіть
бачили тільки те що несла вода
лист у порожній пляшці палав бодай
спрагою доторкнутися до богів
вітер горів од неба до берегів
в морі солона піна гнучка вода
в надрах тривка нестримна гуде орда
риб однооких чорних повільних риб
наче бездонним голодом вабить вглиб
не вистачає віри голів і рук
от би вода затвердла як синій брук
щоби морські плугатарі орачі
вивільнились крізь течії ідучи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2021
вот бесконечно встречная полоса
катятся ночь колёса да голоса
изгородь бузина и борщевики
мир превратился в карту твоей щеки
всё за стеклом смешала в смешной поток
скорость смещая точки в начало строк
слово за словом и наперегонки
с самой короткой дорогой ведущей в киев
но каменеют тёмные небеса
ни абонент не найден ни адресат
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906226
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.02.2021
САМОТНІСТЬ. РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ. ПЕРЕКЛАД
Єлени Дорофієвської
САМОТНІСТЬ
Здаля самотність на зливу схожа.
Вона зринає з глибини морського ложа;
в вечірніх сутінках у небі води множить,
щоб опісля пролитись на міста.
І тільки небом марить злива та.
Вода все змінить і година темна
торкнеться згубних вулиць поверхово,
схолоне близькість спрагла та даремна,
від розпачу і втрат непевний сховок;
зупинетесь зневірено й нервово,
та постіль цю ділити вам навіки:
отак самотність потрапляє в ріки…
---
EINSAMKEIT
Die Einsamkeit ist wie ein Regen.
Sie steigt vom Meer den Abenden entgegen;
von Ebenen, die fern sind und entlegen,
geht sie zum Himmel, der sie immer hat.
Und erst vom Himmel fallt sie auf die Stadt.
Regnet hernieder in den Zwitterstunden,
wenn sich nach Morgen wenden alle Gassen
und wenn die Leiber, welche nichts gefunden,
enttauscht und traurig von einander lassen;
und wenn die Menschen, die einander hassen,
in einem Bett zusammen schlafen mussen:
dann geht die Einsamkeit mit den Flussen...
Rainer Maria Rilke
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2021
Отже, кожне наступне слово —
книжне, наріжне — паросток воскресінь,
що пробиває легко шари полови,
товщу сум'яття, наче зринає в синь
над вавілонським гамором.
Вище веж
не будували, ніж словники, і глибше, —
будеш долати доти, допоки йдеш,
думаючи, ким станеш.
І от, стаєш
обширом,
і тобою вже слово пише.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2021
круглые лица уличных фонарей
свет расточают под жёлтый бульварный говор
сизая туча проскальзывает как форель
путая карты стирая маршруты глово
сонных послов одиночества и еды
видимых и невидимых за вещами
снег это лишь слова это речь воды
высыпанная из писем и завещаний
всё очищая сглаживает углы
и повороты на млечной тропе метели
щедро плеснув беззащитной воскресной мглы
и тишины посторонним в одной постели
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905658
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.02.2021
Розділи на два стовпчики, кажеш собі – діли:
все хороше – праворуч, а зліва, звичайно, серце.
Розполоханий вітер скидає сніги з ялин
і чекає на дощ – той, нарешті, розмиє усе це:
ластовинчасту кручу, з якої сухий полин
суне прямо за обрій, де сонце горить шафранно,
і воскреснуть сади, наче фенікси із золи…
А, між тим, надвечір’я ізнов обривається рано.
І з хорошого – все, крім паперу. Твоя рука
залишає у білім спокої білий аркуш.
Доля – лінія згину, а не рядка.
Серце – надто ж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2021
Спершу було не слово, не світло, ні —
тільки одна неоглядна, глибока тиша,
тиша, як безперервність,
тиша, неначе гніт,
тиша, яка розріджується та густішає.
Потім був перший подих, від нього — звук,
тиша, зникаючи, сповнилась ним до краю.
Так і з'явилось слово: лише назву —
виросте яблуня, надитиме до раю.
Так вже було, і буде із усіма:
листя її південні вітри сколишуть,
визріє плід — я зірву його, не займай.
Потім все знищить довга, як смерть, зима,
дихати перестане й відновить тишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2021
Был год такой – из пены, сна и соли.
И враз не скажешь, трудный ли, простой ли:
в делах, как в мыле, но томишься в стойле,
и серо всё вокруг – то хворь, то хмарь.
И рад бы похвалиться, только нечем –
вот разве тем, что был к хлысту доверчив,
не стёр подков, не получил увечий,
но жилы рвал за ломаный сухарь.
…Пасти б бычков бокастых где-то в Чили,
а я гляжу, как ливни истончились,
подпитывая мысли о кончине –
пристрелят пусть, но не пойти ко дну.
Приучен и к загону, и к телеге,
я, может, стал бы думать о побеге,
но есть ли здесь свобода – на ковчеге?
Дожди, дожди, и жизнь – ни тпру, ни ну.
8.01.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901369
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.01.2021
Хочеш у присмерки,
та не у ці, порожні, а в інші.
А ще — снігу, під яким зароджується спрага
побачити перші квіти на вишняку.
Тому дітям відтепер казатимеш — діти,
у роки мого дитинства
зимові присмерки бували лише святковими,
вигадливо обплутаними резинкою
з мокрими рукавичками на кінчиках —
у кожній жили мишка, зайчик, лисичка та вовк,
це вони обкусували мої нігті,
чекаючи на ведмедя.
Присмерки, густо насичені сміхом, —
на морозі дихайте лише через ніс, —
так широко роззявляли рота,
що проковтували високі виструнчені ліхтарі,
— через один! —
на шляху твоїх санчат.
Сніг падав з неба, був солодким.
Але діти не повірять, бо присмерки ними не володіють,
та й будь-який морок уникатиме їх,
аж доки не виростуть
і не згадають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2021
тож пане
бачите самі на цій картині
війна безсоння обрії обличчя
музичні лінії мовчання акварелі
утома лун взнаки дається синьо
чи спрагло
бозна-що в отих очах
здається спершу глядачу що він об'єкт
її уваги втім це враження мінливе
тому ми просимо дивитися уважно
і щиро пильно щільно рясно прикро
хіба ви досі не відчули що вона
готова до грудей припасти гляне
й розплескується кіптява з води
із плоті та роз'ятреного світла
тому і ви як інші глядачі
хапаєтесь за серце наче пальці
із нею в змові
за яких умов можливо
спинити вас чи знищити її
ні ближче не підходьте і зважайте
на давність полотна і безсумнівність
ось тут поставте підпис мов блокпост
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2021
Тягнеться поїзд повільно, бо довгий, як гриф,
цупко тремтять його міцно натягнуті струни,
ніч прислухається до бездоганної гри —
гупають ритми, клубочаться звуки отруйні.
В сонному царстві залишилось двійко живих —
втомлені світом, притлумлені світлом і чаєм;
чай провокує на сповідь, а сповідь — на гріх
всих, хто природу гріхів у мовчанні вивчає.
Шепіт лякає склянки, ті дрібненько дзвенять,
тиша заповнена ніжністю до половини,
друга ж частина її — це засніженість над
тими, хто п'є за любов та відсутність провини.
Дихає сон, аж біліє від подихів скло,
наче обмежився світ і сріблиться по краю...
Ні, просто поїзд хитався і ніч розколов
так, щоб на ніч скоротилась дорога до раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2021
Прохлада хороша,
и, не дыша,
рукой обводишь воду, и вода
тебя собой обводит.
Медлит след,
колеблется, разглаживаясь, кромка –
и плоскость удивительна, и ёмкость,
в ней сам собою обусловлен свет.
Вода всё изменяет,
и на дне
просторней небосводу, да и не
нам рассуждать об этой глубине –
вот гранулы её, а вот волокна,
и камни – будто каменные окна;
и кто сквозь них и воду смотрит в нас,
– сквозь нас? –
покуда взгляд не канет
в высь, далеко,
и там найдутся камни
такие же, как те, что здесь, сейчас
глядят,
но мы прозрачны, как вода,
мы не существовали никогда.
Ноябрь, 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900603
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.01.2021
... та врешті — утікаєш на оту
галявину із жовтою травою,
де ходить по туманах білий тур,
з одних туманів створений тобою.
Здригається земля, трава мовчить,
в січневому безсніжжі геть посохла.
Сама печаль не зводить з вас очиць, —
така ж туманна, і така ж висока, —
застигла, не шелесне... Із примар,
чи тур найпотойбічніша примара?
Зима гуляє поміж трав і хмар,
і ловить кожен видих —
пара, пара...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2021
Голубые воздушные пропасти лето пьют.
Благословенны синонимы августа — сок и спелость.
Ты прости меня, бывший дом, за слепую смелость
ворошить опечатанный памятью неуют.
Не коснуться ни тусклых окон, ни бледных стен
в пухлых лотосах, выжженных солнечными лучами,
ни боженковской мебели — будто скитаюсь тем
детским призраком, что утратил право звенеть ключами,
выбегать за газетами, спутывать чёрный шнур
телефонного аппарата, переводить картинки на холодильник…
О, с каким же трудом ты меня, бывший дом, вдохнул,
и теперь возвращаться, хоть изредка, необходимо —
без опозданий, чтоб жать на горбок звонка,
исчезая в проёме, спешно снимая обувь...
Собственным прошлым несложно обманываться издалека,
почитая его покой и застой особый.
Только, видно, мой воз снова с теми и ныне там:
нитки, семечки, скучно — помой посуду.
Август клонит закаты к могильным бабушкиным цветам
и качается, увеличивая амплитуду.
Сентябрь, 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900207
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.01.2021
Стонет и ревёт широкий Днепр.
Телефон дрожит от мелкой зыби.
Это едет ночь на чёрной рыбе
с жёлтым ядовитым плавником.
Рыба не расскажет ни о ком
и дорог обратных не покажет —
направлений в городской пучине нет.
За окном поток: вода и свет,
и за рыбой исчезает след —
лу́ны над мостом, костры на пляже.
И, о глубине подумав дважды,
рыба вспомнит, где живёт Фаон.
Обогнёт скалу, помедлит в иле —
лишь бы на крючок не заманили,
как фиалкокудрую Сапфо.
А затем и ночь оставит мне —
рядышком витийствуйте на дне,
на свободе и наедине,
обвинив себя в своей пропаже.
И волной накроет телефон.
Октябрь, 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899924
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.01.2021
фрэнсис опять ворует мои слова
держит их под замком в глубине стола
джаз это ночь
и луна что взошла к полудню
больше не удивляет вселяя страх
дайте чернил почернее скорей сестра
/звякает таз, откалывается полуда/
тёплые смолы волны постель на час
в комнате недальновидное прошлое вольно
музыкой переполняет роняет нас
фрэнсису нужен отдых а мне покой
холод
серебряный сгусток слетает с пальцев
руки по швам сгибы писем читаю по
памяти
танцев не будет
не будет танцев
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898830
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.12.2020
когда же приснится ей бывший
значит случилось плохое
скрипит деревянная створка
жди же беды жди беды
вот он сидит напряжённо
на жёлтом сварливом диване
будто не видит что ей-то
неловко стал старше вдвойне
но так же хорош и противен
и пуговок нет на рубашке
а голос присыпан землёю
и волосы гуще тоски
и будто ему неуютно
но так не бывало при встречах
когда заполнял он собою
июль и себя самого
здесь места почти не осталось
зачем же является снова
трухлявым листком дневниковым
и ветром в пустой голове
и враль и любитель спиртного
ваятель таких происшествий
которых она не желала б
даже подонку ему
тогда бы сказала изменщик
сейчас очевидно остыла
но даже во сне ей понятно
чем снова закончится сон
проснувшись вокруг осмотреться б
но глобусы белых гортензий
и рыжий горластый лилейник
мешают растут из груди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898265
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.12.2020
Повторяй же за мною — бог, и ещё раз — бог,
и не бойся, что столько раз произносишь всуе.
Погляди, как неспешно и чётко зима рисует
на беспочвенных стёклах наброски твоих дорог;
тех, кто дорог тебе, и дорог не лишь тебе;
рубежи, рубиконы, границы и переправы... —
вот же, сколько пространства для странствий в твоей судьбе,
как запутаны русла, теченья, лучи, ледяные травы.
Призывай же, и, хоть не веришь, но назови:
слово — сила, и с радостью да пребудет.
Все дороги на самом деле ведут к любви.
... но дороги зимою — бывает, что и к простуде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898035
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.12.2020
Колокололся лаврский перезвон
и снегирился под кустом кизила.
Я в рюкзаке Иосифа носила
и прятала себя под капюшон:
запретный плот и запредельный плод.
Как свежей краской, из домов разило
совком и ладаном. Я, сидя под кизилом,
росла, как камень в дедов огород.
Оранжевая книжка: Виннипег, —
издательство и год уже не помню, —
парк становился пегим, и огромно
на лиственный опад ложился снег.
На всех парах вчера сползало в прах —
качался влево мир, качался вправо,
делился на обманутых, неправых
и — на меня у берега Днепра.
И каждому по знаку и клейму
по слову своему я раздавала —
весь мир был равен сердцу моему,
но не по силам мне, не по уму,
не выше Лавры, не надёжней вала,
и дедов огород всё больше злил,
бесчеловечно и по-идиотски,
как сорняком, меня пугая Бродским.
Шёл снег, а я читала.
Цвёл кизил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894956
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.11.2020
я девочка сидящая за партой
в большой аудитории где стены
как розовая булочка с корицей
но запах - то ли сырость то ли известь
я пользуюсь свободой говорить
когда зовут к доске или попросят
ответить с места и ещё могу
смотреть на Спас на Бе́рестове
храм
тысячелетний для меня разложен
на ровные квадратики окна
училище культуры в эти годы
могло похвастать эдаким старинным
уютным шармом деревянных рам
но мне сегодня скучно и тоскливо
английский не даётся жизнь идёт
я слышу как она смеётся в парке
но через миг уже стучится в дверь
и звук её гнусав как у тромбона
и беспрерывен как гитарный плач
я медленно разглядываю плинфу
белёных стен причудливую кладку
и древний вал что нынче отделяет
меня от притягательных свобод
всё застывает пред глазами осень
шагает по дорожке вдоль кирпичных
заборов бывших гаражей ЦК
как до неё монахи и прочане
пожалуй здесь бы страшно было ночью
какие духи и каких столетий
по этим тропам бродят в темноте
ещё вчера у вала на скамейке
студенты-режиссёры пили квас
и поминали всуе голубей
что портят портят портят купола
летают пыльным шлейфом за старухой
которая на всех наводит страх
когда обходит раз за разом церковь
и шепчет что-то под распухший нос
тревожит прах и плесень усыпальниц
орда студентов хохотом и трёпом
шесть дней в неделю кроме воскресенья
беспутный князь быть может и в могиле
желанного покоя не обрёл
но тут меня хватают за предплечье
престрого вопрошают про past perfect
и не добившись внятного ответа
из класса удаляют под смешки
да ладно класс похоже Долгорукий
хихикает и тот из-под земли
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894548
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.11.2020
Так перетекает день в другой,
хоть вдыхай меж ними горечь кофе…
Заперты у фокусника в кофре
шар земной из ткани голубой,
Млечного пути потёртый кряж –
линии пологи и латунны;
зеркальце — слоится, множа луны…
Тронешь ненароком – воссоздашь
завязь космогонии как миф,
проникая в топкую прапамять,
и придётся властвовать и править:
сингулярность – миг – великий взрыв.
Кролики и голуби – ловцы
воздуха во времени заёмном.
И летят кометы-веретёна
темень воспевать до хрипотцы –
лженауку о природе тел,
гибких и аморфных, точно смолы,
и во взглядах их одни глаголы –
заморочил, выдохся, сгорел.
Стенки кофра скрадывают звук –
стуки, шорох, душу леденящий...
Фокусник, присев на крышку, плачет
о живых вещах и настоящих
чудесах, отбившихся от рук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894122
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.11.2020