Наталія Білак

Сторінки (1/39):  « 1»

Коли болить

Здається,  рана  загоїлась  
Не  кровоточить,  не  пече.
І  навіть  в  небі  прояснилось.
Туман  розвіявся  уже.
Здається,  все  страшне  минуло
Або  душа  стала  черства.
І  всі  образи  вітром  здуло
Лишилася  лиш  пустота.
Та  ні,  ще  іскри  б’ють  безжально
І  рана  знову  ожива.
Сльози  капають  криштальні.
Болить,  пече  моя  душа.
Як  же  позбутись  цього  пекла?
Змиритись  як,  щоб  не  здуріть?
І  знову  небо  стало  меркнуть.
Душа  не  вмерла,  бо  болить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2017


Життя - це іспит

Життя  –  це  іспит  кожному  із  нас.  
Його  щодня  складаєм  перед  Богом.
Йдемо  вперед,  не  знаючи  що  там
Чекає  нас  попереду,  за  рогом.

Чи  милостиню  треба  подати,
Чи  сам  простягнеш  руку  ,  й  прячеш  очі.
Хтось  може  душу  за  шмат  хліба  продати,
А  інший  ще  пентхауз  один  хоче.

Але  буває,  що  одна  лиш  мить
Нас  наче  кеглі,  намертво  збиває.
У  шкереберть  тоді  усе  летить,
І  все,  що  знав  раніше,  забуваєш.

Поради  іншим  сам  даєш  не  раз.
Собі  ж  не  можеш  й  склад  один  сказати.
А  потім  розумієш,    й  на  цей  раз
Потрібно  іспит  знов  перездавати

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2017


нічна кава

Сьогодні  сон  до  мене  не  прийшов
Хоч  як  його  я  кликала  й  жадала.
Громи  гриміли  в  небі,  за  вікном,
А  я  на  кухні  знову  пила  каву.

Та  кава  ароматна  і  п’янка
Як  подруга,  зі  мною  посиділа.
Її  густа,  духмяна  гіркота
Багато  що  мені  наговорила.

Дощ  набивав  мелодію  сумну
А  в  унісон  йому  співав  і  вітер.
Я  слухала  цю  пісню  чарівну.
Стогнало  небо,  блискавками  бите.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2017


страх

Де  вихід?  Де  дорога  з  пекла
Що  переслідує  мене?
Зима  в  душі,  на  дворі  спека,
І  блискавка  страшенна  б’є.
Пронизує  усі  мембрани,
Оголює  усі  дроти.
Не  можуть  загоїтись  рани,
Яскраво  ще  горять  мости.
Якого  б  випила  я  зілля,  
Щоб  птахом  в  небо  піднестись?
Бо  це  страшенне  божевілля
Зі  мною  хочеться  сплестись.
А  я  тікаю  проти  ночі,
І  плутаюсь  в  своїх  думках.
Неначе  хто  мені  наврочив…
Попереду  чекає  страх

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2017


Доброю бути важко,

Доброю  бути  важко,
Хочеться  бути  стервом,
Казати  в  очі  правду,  
Як  би  було  нестерпно.
Щирою  бути  важко
Думають,  що  ти  дура.
Або  у  кожній  ласці
Підступ  шукають  шкурний.
Хто  вірить  сьогодні  у  правду?
Неправда  керує  світом.
Та  є  ще  такі  ненормальні
Що  мріють  в  любові  жити

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2017


Немає сил боротися

Немає  сил  боротися  з  собою,
Не  хочеться  скакати  на  коні.
Хоч  раз  чи  можу  бути  я  слабкою
Й  думки  сховати  глибоко  на  дні?

Не  думати  про  завтра  й  про  сьогодні,
Не  мріяти,  не  згадувати  час.
А  просто  жити,  без  чуттів  і  болі.
І  не  чекати  на  наступний  пас.

Я  сильна,  воїн,  що  в  бою  не  здасться.
Вогонь  і  воду  зможу  перейти.
Мені  багато  у  житті  цім  вдасться.
Але,  чи  зможу  все  перенести?

Не  хочу  більше.  Досить,  непотрібно
Мені  чужих  думок  і  жвавих  фраз.
Можливо  ззовні  золото  і  срібло,
А  у  середині  лиш  моторошний  страх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2017


Накипіло

Я  зла  сьогодні,  дуже  зла.
Всі  борються  за  справедливість,
За  правду,  за  шматок  добра?
Це  смішно,  просто  лицемірність.

Всі  патріоти,  всі  кричать
Вкраїні  слава  і  героям!
Та  ошукати  норовлять
Хто  кого  може,  сидя  й  стоя.

Під  вишиванками  душа
Черства,  гнила  і  бруду  повна,
За  гроші  все  би  продала  
Щоб  гаманець  собі  наповнить.

Кругом  жорстокість  і  обман.
Нічого  в  вас  нема  святого.
Який  ви  курите  дурман,
Що  вбити  ладні  брата  свого?

Рветесь  в  ЄС?  А  там  вам  що
Замінять  серце  й  інші  мізки
Дадуть,  щоб  як  царям  жилось,
І  трон,  щоб  мали  ви  де  сісти?

Коли  научитеся  жить
В  повазі,  з  гідністю  і  честю.
Чи  ти  чиновник,  чи  двірник,
Не  заплямовуй  ім’я  чесне.

Я  зла  сьогодні,  дуже  зла.
Бо  де  не  ступиш,  там  ненависть.
І  в  грудях  лише  гіркота.
Керують  світом  гроші  й  жадність

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2017


розбита мрія

Реальність  б’є  жорстоко  і  безжально
Кроваві  залишаючи  сліди.
І  мрії  спопеляє  екстремально,
Що  не  встигаєш  очі  підвести.

Здається,  щастя  близько  і  досяжно.
Аж  раптом  піт  холодний  і  стіна…
Ти  падаєш,  і  встати  дуже  важко.
Кругом  мільйон  людей,  а  ти  одна.

І  хочеш  залишитись  тут  навіки
Прибита  до  землі  стрімким  дощем.
Але  неможна  так,  потрібно  жити
Хоч  серце  наскрізь  проткнуте  мечем.

Змиритись  з  неминучим  дуже  тяжко.
Надіятись  на  інше?  Чи  є  сенс?
Якби  перетворитися  на  пташку
І  полетіть  назустріч  до  небес

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2017


Байдужість

Мов  чорний  птах,  летять  у  нікуди
Надії  наші,  мрії  й  сподвання.
І  залишають  в  грудях  слід  гіркий
Від  розуміння  нездійсненності  бажання.

Туман  густий  окутує  думки  
І  сіре  тло  на  кольори  лягає.
Нема  нічого,  окрім  пустоти,
Мов  звір  страшний,  вона  нас  пожирає.

І  розриває  серце  на  шматки.
Заводить  душу  у  вогонь  пекельний.
Не  допусти,  ти  чуєш,  віджени
Той  гріх  страшний,  що  тягне  у  пустелю.

Ім’я  йому  –  байдужості  дурман.
Здається,  що  вже  світло  не  засяє.
Та  прийде  час  й  розсіється  туман.
Лише  борись,  й  весна  знов  забуяє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2017


Роздоріжжя

Ми  постійно  щось  чекаємо  в  житті
То  світанку,  то  заходу  сонця,
Зустрічей  приємних  і  сумних,
Веселкових  зайців  у  віконце.
А  життя  іде  собі,  летить
У  просторі  часу  і  безмежжя.
А  людина  довго  так  стоїть
Посередині  чужого  роздоріжжя.
І  чекає,  може  хто  прийде
Та  й  підкаже  де  їй  повернути
Щоб  знайти  самого  там  себе
І  в  дорозі  раптом  не  заснути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2017


Що таке життя?

З  чим  можу  порівняти  я  життя?
З  бурхливим  морем,  чи  грозою  влітку?
А  може  із  долиною  в  горах
Що  навесні  буяє  пишним  цвітом?
Життя  мов  птах  то  вверх  летить,  то  вниз.
 Воно  немов  лілеї  цвіт  прекрасний.  
Та  прийде  час,  коли  воно  згорить
Мов  свічка,  не  помре,  а    просто  згасне

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2017


знову кава

Знову  ніч,  і  знову  зорі  ясні
Мерегкотять  на  бархатному  тлі.
І  каву  пити  зараз  не  на  часі
Та  руки  тягнуться  до  чашечки  самі.
Той  аромат  такий  п’янкий  і  терпкий
Тримає  у  полоні  своїх  грат.
Немов  шепоче:  «  Спробуй  мене  спершу
А  потім  мрій,  кохай,  живи  без  втрат»
Знову  ніч,  ні  знову  майже  ранок
Кава  охолола  на  столі.
Вже  жевріє  за  вікном  світанок
Лише  я  одна  у  тишині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2017


в таксі

Неонові  вогні  несуться  стрімко
Повз  вулиці  нічної  тишини.
А  я  в  таксі,  і  солодко  і  гірко
Вертаються  мої  забуті  сни.
Пишу  листи  тобі  до  запитання
І  меседжі  летять  у  нікуди
А  я  в  таксі,  в  полоні  снів  й  бажання…
А  ти  на  недосяжній  висоті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2017


життя - сон

Ковток  вина  терпким  смаком  обпік
Потріскані  до  крові  змерзлі  губи.
Нектар  живильний  розбудити  зміг
Вмираючі  важкі  душевні  зруби
І  скалки,  що  вп’ялися  до  кісток
Без  болю  нереально  відділити…
В  глобальному  –  все  це  лише  пісок.
А  в  особистому…  о,  як  це  забілити?
Осколки  серця  як  зібрати  знов
Щоб  не  боліло,  щоб  забуть  минуле?
І  чи  насправді  є  вона,  любов?
Чи  може  життя  -  сон,  і  все  заснуле?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2017


Плач Янгола


Сніжинка  ніжно  на  щоку  лягла
І  вмить  перетворилася  на  краплі.
Теплом  огорнута  уже  сльоза
Скотилася  на  змерзлі  пальці.
Можливо  Янгол  поруч  пролітав
Й  сніжинки-сльози  тратив  на  дорозі
І  плакала  його  свята  душа
Бо  не  знайшов  притулку  в  ці  морози
Він  стукав  у  багато  душ  людських.
«Впустіть  мене  бо  холодно,  зігрійте.
Не  прошу  я  ні  грошей,  ні  майна,
Мені  най  дальній  кутик  теж  підійде.
Лиш  щоб  тепло,  щоб  трохи  доброти…»
У  відповідь  лунали  злі  прокльони.
А  Янгол  плакав  й  меркнули  світи
А  сніг  все  падав  на  замерзлі  скроні…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2017


Чашка кави

Почуй  мене,  будь  ласка,  прочитай
Благання,  що  пишу  я  між  рядками.
Відчуй  про  що  шепочуть  не  уста,
А  вірші,  що  пишу  тобі  ночами.

Кров  стигне  лиш  від  думки  про  твої
Чарівні  очі  і  вуста  гарячі.
Ти  так  далеко,  й  не  горять  вогні
На  протилежній  стороні,  незрячій.

Там  темрява  і  холод  до  кісток,
Там  прірва  і  немає  в  ній  спасіння.
Тут  є  вогонь,  й  води  один  ковток
І  чашка  кави,  в  ній  весь  сенс  прозріння.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2017


Про владу

Жорстокий  світ,  безкарний  і  безвладний.
Ні,  влада  є,  але  вона  пуста.
Якщо  людина  ти,  то  не  посада
Говорить  про  твої  думки  й  діла.
Хоч  золоту  надінь  ти  діадему,
Хоч  із  троянд  застелять  тобі  шлях,
Але  якщо  в  душі  нема  любові
То  і  поваги  не  чекай  за  так.
Бо  шану  треба  ділом  заслужити
І  розумом  собі  прокласти  шлях.
Та  гордість  не  дає  це  зрозуміти…
Лукава  усмішка  застигла  на  губах.
Жорстокий  світ,  безкарний  і  безвладний….
Але  є  правда  щира  на  землі
І  влада  їй  не  стане  на  заваді.
 Бо  правда  ця  прийшла  до  нас  Згори.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2017


Зимовий вечір

Зимовий  вечір  землю  огорнув
У  ніжну  павутину  оксамиту.
Ще  день  один  стрілою  промайнув
Залишивши  лиш  спогадів  намисто

В  каміні  ще  потріскують  дрива
Теплом  окутаний  дрімає  котик.
І  чаю  в  кружці  майже  вже  нема,  
І  в  ліжечко  лягати  неохота.  

 А  завтра  прийде  новий,  світлий  день
Принесе  зустрічі,  емоції  і  справи…
А  зранку  знову  хочеться  лишень
З  тобою  випити  ковточок  кави.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2016


О, молодість!

О,  Молодіть,    прекрасна,  свіжа,  чиста
Немов  весною  квіти  польові.
Ти  носиш  сонячне  із  перлами  намисто
З  любові  сплетене  і  ніжної  роси.
О,  Молодість,  така  прозора  й  щира
У  тобі  стільки  кольорових  мрій.
Залишся,  Молодіть,  хоч  на  хвилину
Щоб  знов  кохати  вміти  до  зорі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2016


Ти чудо

Ми  Біблію  сприймаємо,  як  казку,
Не  віримо  у  Божі  чудеса.
Але  чекаємо  від  неба  ласки,
Хоча,  в  той  час,  душа  наша  мертва.

І  що  вода  змінилася  у  Кані
По  Слову  Господа  Ісуса  на  вино.
А  при  Мойсею  сорок  років  манна
На  землю  падала,  щоби  життя  було.

І  ще  згадаймо  як  Христос  в  пустелі
Нагодував  п’ять  тисяч  чоловік
Не  маючи  нічого,  лиш  в  кошелі
Дві  рибини  і  п’ять  малих  хлібів.

Всі  ці  чуда  насправді  відбулися
Бо  нас  Отець  Небесний  полюбив.
У  свою  душу  глибше  подивіться
І  ви  є  диво,  вас  Господь  створив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687527
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2016


Весна

Весна  ясна,  весна  чудова,
Весна,  як  дівчина  –  красна.
Всю  землю  кожен  рік  в  обнову
Вдягає  зеленню  вона.
Сади  цвітуть  молочним  світом,
А  бджілки  цвіт  цей  бережуть.
І  трави  вже  говорять  з  вітром,
Хмаринки  вдаль  кудись  біжать.
В  край  рідний  пташки  прилітають
І  в’ють  гніздечка  у  лісах.
Вже  сонечко  ясніше  сяє.
Весна  у  селах  і  містах.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656730
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.04.2016


Ностальгія

Минулого  не  повернеш,  
Але  й  забути  теж  не  можна.
Його  не  вхопиш,  не  торкнеш.
Воно  –  вже  пройдена  дорога.

Там  була  радість  і  печаль,
Там  люди,  до  яких  так  часто
Усе  ще  проситься  душа,
А  розум  шепче,  що  не  варто.

На  тлі  минулих  поколінь
Одне  життя,  це  лише  крапка.
Та  скільки  в  ній  бажань  і  мрій,
І  сліз  не  виплаканих  краплі.

Там  квіти  юності  цвіли,
І  палко  вміли  ми  кохати.
Які  щасливі  ми  були!
Уміли  вірити  й  жадати…

Та  порох  прожитих  років
Покрив  вагою  душі  наші.
Всі  відчуття  стали  черстві.
Не  здатні  більше  ми  кохати.

Але,  десь  глибоко  в  душі,
Жевріє  іскорка  надії,
Що  вітер  здує  груз  твердий.
І  в  серце  повернуться  мрії.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2016


Посвята

Жила  я  мабуть  так,  як  усі  люди,
Із  вадами,  проблемами,  гріхами.
Ніколи  я  не  думала,  що  буде
Інакше.  Що  злетить  все  вверх  ногами
Безповоротно…
А  все  тому,  що  я  тебе  зустріла.
То  випадковість?
Чи  так  доля  захотіла
Мене  закинути  у  пащу  себе  самої.
Доти  я  не  знала,  на  що  я  здатна,
Я  не  розуміла,  чому  живу,  для  чого  я  потрібна.
І  лиш  з  тобою  мені  відкрились  очі
На  світ  прекрасний.  З  ранку  і  до  ночі
Я  дихаю  на  повні  груди.  Мої  очі
По  іншому  сприймають  небо  синє.
І  сонце  сяє  яскравіше.
Неначе  пелена  з  моїх  очей  злетіла.
Своє  нутро  гріховне  я  вбити  захотіла
І  відродитися,  як  Фенікс  я  змогла.
Із  попелу  нова  я  народилась.
Це  ти  вдихнув  нове  життя  у  мене.
Ти  поруч  був  тоді,  коли  я  впала.
Кров  швидше  потекла  по  моїх  венах
І  голова  ясніше  думать  стала.
Ти  сам  не  знаєш,  що  для  мене  значиш.
Перевернув  мій  світ  догори  дригом.
Коли  мене  ти  знову  десь  побачиш
Я  прошепчу  –  сьогодні  я  щаслива.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2016


Все минеться

Спочатку  біль,  а  потім  –  пустота,
Безсилість  і  зневіра,  все  водночас.
Примарою  здається  чистота
Людського  серця.  І  заплачуть  очі…

Повсюди  фальш.  Лукавства  через  край.
І  сіре  павутиння  лицемірства.
Замкни  вуста,  душі  не  відкривай
Ніколи,  чи  вгорі  ти,  чи  боїшся…

І  де  ті  друзі,  коли  так  болить,
Пече  у  грудях  та  несправедливість?
Ніхто  не  підійде,  не  захистить,
А  в  загалі,  чи  треба  нам  там  милість?

Закрившись  у  собі,  лише  молись
І  перед  Ним  сльозами  умивайся.
Неси  свій  хрест,  як  Він  того  велить,
В  мовчанні  і  покорі.  Все  минеться…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636161
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.01.2016


Безцінний дар

Людське  життя  неоціненне.
Воно  дароване  лиш  раз.
Життя  –  це  тайна  незбагненна.
Чи  є  цінніше  щось  у  нас?

Життя  –  це  дар,  який  ми  маєм
Пронести  гідно  по  землі.
Чи  думали  колись,  чи  знаєм
Чому  родились  саме  ми?

До  нас  людей  жило  багато,
Багато  буде  й  після  нас.
Але,  чи  будуть  пам’ятати,
Що  й  ми  були  тут  у  свій  час?

Цінуйте  те,  що  Бог  дарує,
Радійте  з  того,  що  ви  є.
І  пам’ятайте,  що  ніколи
Назад  роки  не  повернеш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2015


Сіра осінь

Чергова  осінь,  сіра  і  сумна
Прийшла,  як  завжди,  з  сильними  дощами.
То  золотом  всю  землю  обсипа,
То  посилає  на  поля  тумани.
Дерева  голі  скинули  вбрання
Бурштинове,  багряно-золотисте.
Вони  чекають,  хто  їм  одягне
Коралі  ніжні  з  білого  намиста.
А  поки  над  полями,  вдалині,
Літає  ворон  в  пошуках  поживи.
І  небеса  похмурі  та  мутні
Все  плачуть,  мов  загладжують  провину.
                                                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2015


Пристань "Надія"

Що  роблю  я  не  так?  Мій  Боже,  покажи
Де  камінь  той,  що  можу  спотикнутись.
Чому  не  розумію  де  друзі  й  вороги,
Кому  довіритись,  а  перед  ким  закритись?

Мій  Господи,  дай  мудрості,  прошу,
Щоб  бісер  не  кидати  перед  свиньми
Й  не  говорити  пусто  «Я  люблю»
Тому,  хто  це  не  зможе  повторити.

Ти  важко  на  хресті  за  нас  страждав.
Цих  мук  мені  ніколи  не  збагнути.
Ти  всім  казав  «Люблю  тебе,  вставай».
Та  мало  хто  зумів  Тебе  почути.

Мій  Боже,  я  молю,  не  відпускай
Мій  корабель  у  море,  до  стихії.
Штурвал  в  Своїх  руках  завжди  тримай
Й  скеруй  його  до  пристані  «Надія».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2015


Промінь любові

Одного  дня,  гуляючи  по  місту
В  осінню,  темну,  дощову  пору
Коли  вже  ні  трави  нема,  ні  листя
Я  подумки  вернулась  у  весну
Я  згадувала  теплий  промінь  сонця,
Що  трепетно  торкався  до  землі
І  тихо  підкрадався  до  віконця
Щоби  прогнати  сутінки  зими.
Той  промінь  засвітив  до  мене    в  серце,
Розворушив  дрімаючу  любов.
Розбив  кайдани,  що  скували  двері
Душі  моєї,  щоб  любити  знов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2015


Найважче в житті – це чекати.

Найважче  в  житті  –  це  чекати.
Миттєвості  тягнуться  вічно
Тумани  окутують  ніжно
Немов  павутиння  срібне
Чекати  на  слово  від  друга
Чи  сина  коли  він  далеко.
І  вірити  сліпо  у  пекло
А  раю  не  бачити  вперто.
Чекати  як  сили  іссякнуть
І  гасне  екран  монітору.
Відчинена  брама  із  двору
А  серце  тривожиться  знову…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613070
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.10.2015


Дві дороги

Є  дві  дороги  в  нашому  житті:
Одна  веде  до  раю,  інша  в  пекло.
По  першій  досить  важко  нам  іти.
По  другій  вниз  спускатись  дуже  легко.

Ми  часто  вибираємо  ту  путь
Де  замки  збудували  лінь  і  заздрість,
І  гордість,  й  злоба,  й  бруд  там  теж  живуть.
А  ще  там  гроші  є,  брехня  і  марність.

Дорога  ця  широка,  і  тому
Так  легко  нам  іти  по  ній  до  краю.
А  потім  поринаємо  в  пітьму…
Чому  про  це  раніше  ми  не  знаєм?

На  цім  шляху  ми  губимо  життя
Змішавшись  з  брудом,  лежачи  в  багнюці.
Каміннями  становляться  серця,
Наслухавшись  брехливої  науки.

Вузька  стежина  поряд  з  шляхом  є.
Лише  веде  вона  не  вниз,  а  в  небо.
І  важко  тим,  хто  по  стежині  йде,
Але  цим  людям  іншого  не  треба.

На  стежці  цій  живе  добро  і  мир.
Панує  тут  завжди  любов  і  щастя.
Мій  друже,  стежку  цю  ти  віднайди
Щоби  в  лукаві  сіті  не  попався.

Дороговказами  в  дорозі  цій
Є  завжди  десять  заповідей  Божих.
Проведуть  вони  тебе  по  ній.
Повернути  в  бік  уже  не  зможеш.

Коли  пройдеш  стежину  цю  вузьку
Тебе  чекає  в  небі  нагорода.
За  те,  що  подолав  путь  нелегку
Відкриються  тобі  у  рай  ворота.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2015


Справжня хвилина

Усі  кудись  спішать,  щось  доганяють.
Час  біжить,  немов  скажений  пес.
Зупиняться  лише  для  того,  що  чекають
Щоб  знову  розпочать  шалений  крос.

Спливає  рік  за  роком  непомітно,
А  там  дивись  й  століття  вже  пройшло.
Зима  міняє  осінь,  весну  –  літо
Й  минулих  поколінь  мов  не  було.

Людино,  зупинись,  не  мчи  невпинно.
Оглянься  навкруги,  прекрасний  світ.
Безцінна  кожна  мить,  кожна  хвилина
І  не  замінить  її  сотня  літ.

Живеш  ти  саме  зараз,  тут,  сьогодні.
Не  вчора,  це  пройшло  вже  в  небуття.
І  те,  що  було  вчора,  вже  не  модно,
Вже  інші  цінності,  інше  життя.

А  завтра?  Де  воно?  Це  як  примара.
Не  знаєш,  що  зустрінеш  через  мить.
Лиш  справжня  ця  хвилина,  саме  зараз.
Стій,  зупинись,  нема  куди  спішить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2015


Згадай про своє дитинство

Згадай  про  своє  дитинство
Коли  ти  брудний,  чи  голий
Просився  до  батька  на  руки.
Чи  він  тобі  був  відмовив?

Коли  ти  розбив  колінця
Він  ніжно  цілунком  рани
Гоїв,  і  ти  знов  посміхався
Та  біг  до  своєї  мами.

Минуло  ще  декілька  років
І  ти  уже  став  дорослим.
Приходиш  так  рідко  до  батька,
Кличеш  його  у  гості…

Але  прийде  час  розлуки.
Настане  в  душі  самотність.
До  кого  тоді  звернутись?
Навколо  одна  пустотність.

Чи  ти  забруднився,  чи  голий,
Чи  може  розбив  коліна
Просися  на  руки  до  Бога.
Він  прийме  тебе,  як  сина.

Омиє  від  бруду  одяг,
Загоїть  розбиті  рани.
Запросить  тебе  до  дому
І  там  ти  зустрінеш  Маму.

Вона  є  безмежно  добра
Любов  її  рушить  стіни
Не  будеш  ти  вже  самотній.
А  завжди  їм  будеш  вірний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2015


О, роде невірний

О,  роде  невірний,  гордий,  захланний,
Осліплений  блиском  грошей.
Не  бачиш,  на  що  наступаєш  ногами,
Не  чуєш,  хто  кличе  тебе.

За  владу,  і  душу  ти  ладен  продати .
Убивство  для  тебе  –  магніт.
Не  чуєш,  як  плаче  твоя  рідна  мати
І  молиться  вдень  і  вночі.

Огидні  хвороби,  наркотики,  п’янки,
Оце  є  для  тебе  життя?
Розпуста  і  карти,  зрада  і  мантри,
Для  цього  ти  тратиш  свій  час?

А  скільки  на  світі  сиріт  підростає,
Скільки  безхатченків  є?
А  ті,  що  голодною  смертю  вмирають
Коли  ти  справляєш  банкет?

Невже  це  тебе  взагалі  не  турбує?
О,  роде  лукавий,  страшний!
Ти  сліз  материнських  не  бачиш  й  не  чуєш.
Ти  справді  сліпий  і  глухий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2015


Згадай про своє дитинство

Згадай  про  своє  дитинство
Коли  ти  брудний,  чи  голий
Просився  до  батька  на  руки.
Чи  він  тобі  був  відмовив?

Коли  ти  розбив  колінця
Він  ніжно  цілунком  рани
Гоїв,  і  ти  знов  посміхався
Та  біг  до  своєї  мами.

Минуло  ще  декілька  років
І  ти  уже  став  дорослим.
Приходиш  так  рідко  до  батьки,
Кличеш  його  у  гості…

Але  прийде  час  розлуки.
Настане  в  душі  самотність.
До  кого  тоді  звернутись?
Навколо  одна  пустотність.

Чи  ти  забруднився,  чи  голий,
Чи  може  розбив  коліна
Просися  на  руки  до  Бога.
Він  прийме  тебе,  як  сина.

Омиє  від  бруду  одяг,
Загоїть  розбиті  рани.
Запросить  тебе  до  дому
І  там  ти  зустрінеш  Маму.

Вона  є  безмежно  добра
Любов  її  рушить  стіни
Не  будеш  ти  вже  самотній.
А  завжди  їм  будеш  вірний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611646
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 06.10.2015


Я хочу на море взимку

Я  хочу  на  море  взимку
Щоб  берегом  одна  гуляла.
І  біла,  пухка  сніжинка
На  вії  мені  упала.

Я  хочу  на  море  взимку
Щоб  хвилі  мені  шепотіли
Як  довго  на  мене  чекали
Щоб  я  їх  в  долонях  зігріла.

Я  хочу  на  море  взимку
Щоб  зорі  і  місяць  ясний
Співали  мені  колискову
І  в  морі  вони  не  гасли.

Я  хочу  на  море  взимку
Щоб  мріяти  і  радіти.
І  рибку  чарівну  із  казки
У  морі  тому  зустріти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2015


Життя, немов тоненька павутинка

Життя,  немов  тоненька  павутинка
Її  тріпоче  вітер  перемін.
Або  воно  немов  та  намистинка,
Що  загубилася  у  темряві  нічній.

Воно  спалахує,  як  ясна  зірка,
А  вже  за  мить  згорає  як  свіча.
І  сльози  тих,  хто  полюбив  надмірно
Не  висихають  протягом  життя.

Й  немає  значення  чи  вічність,  чи  хвилину
Любив  того,  хто  біля  тебе  був.
І  мов  ота  зівянувша  рослина
Ти  падаєш  на  скошену  траву.

О  Боже  мій,  дай  сили  пережити
В  душі  моїй  це  відчуття  жалю.
Допоможи  піднятись  й  далі  жити,
Щоб  посміхатись,  я  Тебе  молю

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2015


Наше життя подібне до погоди

Наше  життя  подібне  до  погоди:
У  ньому  є  і  літо,  і  зима.
Ми  часто  сонечка  благаємо  від  Бога
Аде  воно  безжаль  но  обпіка.

Воно  пустелі  спалює  нещадно,
Висушує  озера  і  річки.
Так  само  й  наше  серце  може  стати
Від  сонця  злим,  безжальним  і  черствим.

Коли  гаразди  в  нас,  тоді  не  помічаєм
Біди  і  сліз,  що  ллються  навкруги.
А  коли  горе  у  оселю  завітає,
Ми  знов  стаємо  чуйними  людьми.

Рослина  кожна  дощика  чекає
Щоби  напитись  життєдайної  води.
Тоді  вона  прекрасною  зростає
Й  сторицею  дає  свої  плоди.

Людині  дощик  також  необхідний
Щоби  не  забувала  суть  буття.
Господь  наш  знає,  що  кому  потрібне.
Він  хоче  щоб  покора  в  нас  була.

Тому  не  завжди  сонце  нам  корисне
Щоб,  як  пустеля,  не  засохли  ми.
Благаймо  й  дощика  від  Господа,  навмисно,
Щоб  наші  душі  буйно  розцвіли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608521
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.09.2015


Варавва

Я  в’язень.  Сиджу  у  темниці
І  скоро  помру  на  хресті.
Я  злодій,  бунтар  і  убивця.
Немає  прощення  мені.

За  мить  вже  надінуть  кайдани,
На  плечі  вкладуть  хрест  важкий.
Пройду  я  останню  дорогу
У  натовпі,  поміж  людей.

І  жоден  руки  не  простягне,
Ковточок  води  не  подасть.
Немає  мені  сподівання,
Відкрила  вже  смерть  свою  пасть.

Ось  чую  крізь  шибку  темниці
«Розпніть  Його»  -  натовп  кричить.
І  ще  один  злодій-убивця
Опиниться  тут  через  мить.

Але,  що  я  бачу  в  щілину?
Ведуть  чоловіка  на  смерть.
Та  він  зупинивсь  на  хвилину
Підвівши  обличчя  ледь-ледь.

І  сповнений  погляд  любові
Розрушив  тюремну  стіну.
Я  чув  Його  голос  стурбований:
«За  тебе,  Варавво,  помру.

За  тебе,  бо  ти  є  людина,
Творіння  найкраще  моє.
Тебе  у  біді  не  покину.
Віддам  тобі  серце  своє».

Чи  може  це  бути  насправді?
Чи  сниться  усе  це  мені?
Та  ось  відкриваються  двері
Я  чую:  «Ти  вільний,  іди».

На  скільки  любов  та  велика,
Що  нам  пробачає  гріхи,
Приймає  страждання  і  муки
Й  так  просто  говорить  «Живи»?  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2015


* * *

Минулого  не  повернеш,
Але  й  забути  теж  не  можна.  
Його  не  вхопиш,  не  торкнеш
Воно  –  вже  пройдена  дорога

Там  була  радість  і  печаль,
Там  люди,  до  яких  так  часто
Усе  ще  проситься  душа,  
А  розум  шепче,  що  неварто.

На  тлі  минулих  поколінь
Одне  життя  це  лише  крапка.
Та  скільки  в  ній  бажань  і  мрій
І  сліз  не  виплаканих  краплі.

Там  квіти  юності  цвіли,
І  палко  вміли  ми  кохати.
Які  щасливі  ми  були!
Уміли  вірити  й  жадати…

Та  порох  прожитих  років
Покрив  вагою  душі  наші.
 Всі  відчуття  стали  черстві.
Не  здатні  більше  ми  кохати.

Але,  десь  глибоко  в  душі
Жевріє  іскорка  надії,
Що  вітер  здує  груз  твердий
І  в  серце  повернуться  мрії.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2015