Оксана Остряниця

Сторінки (1/10):  « 1»

Тиша

Тиша...
Холодним  весняним  світанком  
вмивалась  ранковим  дощем,
Невже  я  твоя  коханка?

Тиша...
Вночі  ти  прийшов,  як  вигнанець,
обіймав  пристрастно  й  ніжно,
То  невже  тепер  мій  коханець?

Тиша...
Не  сповнена  тиша  словами
Мережить  хай  мрії  і  сни  ,
Грім  буде  потім,  між  нами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2016


Світ зустрічай, це твої навіжені

Ми  шукали  скарби  
Ассирійці  ховали  ,
Потім  Всесвіт  нам  грав,  
Аби  ми    танцювали.
Бо  шалених  таких  він  давно  вже  не  бачив.
Кіносценарії  пишуть  з  наших  побачень.

Ми  тікали  від  всіх,
Ми  не  спали  ночами.
Губились  в  вулицях  міст,
Руками  хапались  за  хмари
Вдвох  ми  підкорили  Еверест  і  Карпати,
Їм  було  до  вподоби  нас  зустрічати.


Шум  прибою  вночі
Білі  яхти  вітрила,
Обрії  наших  мрій
Привітно  Ялта  відкрила.
Делікатні  подробиці  і  секрети  роману,
Сховаєм  дбайливо  на  берегах  Інкерману.


Кожен  новий  світанок
Ми  разом  зустрічали.
То  чудовий  був  ранок
Два  круасана  до  кави.
Вдень  таємниці  печери,  нових  місць  дивина,
А  на  вечерю,  поруч  -  ти  і  келих  вина.

Зараз  ми  молоді
Нам  нема  що  втрачати.
Є  на  карті  місця  
Маєм  там  побувати.
Документи,  рюкзак,  кілька  сотень  в  кишені.
Світ  зустрічай,  це  -  твої  навіжені.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2015


бо свобода, то ще не "незалежність"


не  встановлюю  зайвих  обмежень  
не  плестиму  з  недовіри  тенета,  
Всесвіту  вільним  бути  належить,  
навіть  коли  жінка  -  центрльна  планета.  

знаєш,  не  спробую  тебе  тримати  
хоч  в  мене  зараз  чудова  нагода,  
за  час  що  поруч,  я  встигла  пізнати,  
наскільки  цінна  для  тебе  свобода.  

як  корабель  в  почуттєвому  плаванні,  
тобі  належить  емоційна  безмежність  
та  верне́ш  до  моєї  ти  гавані,  
бо  свобода,  то    ще  не  "незалежність".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2015


сховатись від зайвих очей

 сховатись  від  зайвих  очей,  
в  ранкових  тонути  туманах.
губитись    в  осінь,  темних  ночей
у  відчуттях    чи  обманах.

на  світанку  готувати  каву
від  сну  пробуджуючи  розум
почуття  віддавши  під  заставу,
перспективного  життя  писати  прозу.

 і  звіром  тікати    сполоханим,
творити  рядки  самоти,
найважче  в  світі  закоханим,
два  прозових  поєднати  світи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2015


Не ві́давши правил, з амазонкою краще не грати

Твоя  поява  в  моєму  житті  -  то  ще  та  провокація.
Зухвало  ввірвався,  зостався    щоби  свій  лад  встановить.  
В  моєї  незламності  на  захист  встала    емансипація
Хто  кого,  чи  наз́авжди,  сьогодні    спробує    приручить?

Твої    до  дрібниць,  для  системи,  продумані  схеми,
Кілька  вдалих  баталій  -    та  реалії  вільно  ламають    шаблон,
При  перевазі  у  зброї  в  тебе,банально,  тактичні    проблеми.
Тож  маю  право  забрати  законно    назавжди  в    полон.

І  на  чию  допомогу  ти  ще  так  прагнеш  чекати?
В  такому  полоні  знімати  кайдани  ,напевно,    даремно.
Твій  рятунок  від  зброї    єдиний  -  звикати  кохати.
Тікати  й  не  пробуй,  навіть  тоді,коли  в  світі  давно  уже  темно.

Ти  можеш  звичайно  все  заперечити    та    -    приречений,  
Стріляти  очима,  хапатись  за  грати,чекати  розплати,  благати,  
Гіркою  поразкою    в  цій    битві    ти  мною  обпечений,  
Тож  не  ві́давши  правил,з  амазонкою  знай    краще  не  грати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2015


P. S твоя знахабніла естетка

Говорять,  за  чоловіка  боротись  не  варто,  
Можливо,  та  й  цього  не  посміє  хтось  заборонить.
Але  на́що  життя  перетворювати    в  Спатру  ?
Коли  є  чудова    можливість  його  спокусить.

Тож  дивлячись  в  очі,  поринай    до  підвалин  душі
І    торкаючись,  проникай  по  оголеним  нервам,
Повертаючись  -    ніжно-легки́й  поцілунок  лиши,  
Так-то  належить  тепер    чинить  королевам.

І  нехай    натовп  не  раз  мимоволі  осудить,  
Чимало  дівчат,  та  чи  хтось  конкурентка?
Тій,  що  ввірвавшись,  життя  на́ново  збурить.
P.S  твоя  знахабніла  естетка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2015


З почуттів до тебе

З  почуттів  до  тебе,
малювали  митці  абстракції,
вийшли  світові  шедеври  -
 думок  моїх  інтерпретації.

З  жадібних  дотиків  
наших  таємних  зустрічей,
вивчають  агностики  
зміст  земних  і  не́земних  речей.

А    з  тих  видихів  
сповнених  хтивістю
тепер  пишуть  диптихом,  
про  розпа́д  особистості.

З    наших  поглядів,
 глибших    Атлантики,
спопеляючи  потім  
виростуть  нові  галактики.

Поки  ж    ховаємось  ми  
 пронизані  унікальністю,
це  не  докір,
але  світ  ще  в  обіймах  банальності.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2015


Жагуче рідних, близько так чужих

Така  близька  –  та  не  доторкнутись,
І  рідна  так,  але  не  обійнять.
Колись  була  твоя,  шкода  не  повернутись,
Де  білих  яхт  вітрила  майорять.

Нехай  в  обіймах  ночі  тане  місто,
Хай  вуличні  музики  грають  джаз.
Я  одягну  коралове  намисто  -
Єдине,  що  лишилося  від  нас.

Нехай  засліплять  вулиць  ліхтарі
Той  сум  і  біль  моїх  життєвих  втрат.
Тепер  даю  я  з  по́смішк  хабарі,
Бо  щирості  так  мало  хто  з  них  варт.

Тепер  у  Львові  замовляю  каву,
Тепер  тону,  в  сюжетах  давніх  книг.
Вкриваюсь  пледом,тут    тебе  мені  так  мало..
Жагуче  рідних,  близько  так  чужих.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2015


Моє смутне кохання

Ну  що  ж  ,«привіт»,  моє  смутне  кохання,  
І  скільки  ж  років  ти  блукало  десь?
Докори?Обурення?Вагання?..
Спокійний  погляд    -  аргумент  мій  весь.

-Дозволиш  обійняти  ?
-Дозволяю,
-А  може  й  поцілунок?  
-Теж…
Та  знаєш,  любчику,  рабів  до  раю  не  пускають,
А  ти  вже  й  рабства  переплентав  меж.

Шукав  все  ідеальну?Що  поробиш,  
Отак  у  пошуках  планету  обійшов.
Тепер  знесилену,  знеможену,  беззбройну,
Таку    тепер  приймай  свою  любов.

І  докоряти  маєш  тільки  cо́б́́і,
Що  згаяв  час    -  провина  лиш  твоя.
Благай,  кричи,  а  хоч  теши  на  лобі,  
Що  вчасно  не  повів  до  вівтаря.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2015


Безумства наша естетика

стираючи  кордони,
виходим  за  межі  "дозволено".
забувши  заборони
не  тіло,  душу  -  оголено.

чуттєва  пристрасть....
віддаємось  в  полон  сповна,
шалену  близькість  
супроводжує  келих  вина.

не  до  розмов  
скінчилась  твоя  патетика,
не  любов....
безумства  наша  естетика.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2015