| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Ти промовчи. Не розкидайсь словами.
Задумайсь лиш на мить. Не поспішай,
Коли емоції керують над устами,
Ти гіркий осад слів не залишай.
Ти промовчи. Не розкидайсь словами.
Сп'янілий від любові - не спіши.
Не вся любов тримається роками.
Ти "я тебе кохаю" бережи.
Ти промовчи. Не розкидайсь словами.
Не обіцяй, якщо не впевнений в собі.
Не залишай надію людям марну,
Коли не зможеш досягти мети.
Ти промовчи. Не розкидайсь словами.
Не завжди ті доцільні у житті.
Коли твій друг спустошений сльозами,
Ти обійми. Промовч. Не відпусти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2015
Ми покоління самовбивства діти
ми загниваємо в депресіях, не знаєм як жити
лишаємсь наодинці у цілому світі
до саморуйнування давно уже звикли.
Від друзів та батьків підтримки не маємо
їм холодно до нас, тому все ховаємо
ховаємось в собі, слізьми заливаємось
коли остогидає, ми в злості зриваємось.
Вливаємсь в алкоголь, наркотики, куриво
на секс з незнайомцями віддаємся задурно
полоскаєм лезом руки, по даху гуляємо
від болю, скрегочути, як можем тікаємо.
Мине пару років і все буде втрачено
період депресії давно вже прострочено
ніхто не поверне нам душу зруйновану
будуть просто істоти в яких молодість згублена.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608489
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.09.2015
Він зумів подарувати щастя,
Він кохав так щиро як і ти,
Ви разом долали всі нещастя
І кохання вміли берегти.
Незабутнім будуть ті моменти,
Ті обійми, поцілунки мрій
Вище неба ви хотіли полетіти
Ти гадала: "він назавжди мій".
Та не склались долі воєдино:
Все частіше болю завдавав
Те, що було мило та чарівно
В одну мить він просто зруйнував.
Ти страждала довгими ночами,
Не могла отямитись ніяк,
Проводжала спогади сльозами
Та не знала жити тепер як.
Коли відчай полонив всю душу,
Раптом ні звідкіль узявся він
Що підтримав,повернув на сушу
З океану вщент розбитих мрій.
Непомітно промайнула іскра
Та жевріє досі поміж них,
А в серцях обох заграла ліра,
Що оспівує закоханих.
Почуття дурманити їх стали
Часом у образи поринали
Та наодинці вони б не існували,
Тому одразу всі образи пробачали.
Вже навчені з минулого історій,
Пізнавши гіркоту дурних надій,
Разом пройдуть чимало випробовувань
Та все ж зуміють щастя зберегти.Амінь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2015
Давно турбує те питання
чи є щось справжнє на Землі?
чи щира дружба і кохання?
чи краще жити у пітьмі?
Адже образливо виходить,
коли живеш заради них,
а друзі раз у раз підводять
й кохання слухається тих,
хто не цінує геть нічого:
ні допомогу й добрих слів,
ні жертв,підтримки й образ того,
хто все віддав на Божий гнів
Чи просто доля не щаслива?
Чому лиш обраним дано
відчути радість дружби-дива
й кохання щирого лоно?
Чи егоїсти просто може
життя, кохання, дружба, світ?
Бо все найкраще, все пригоже
лиш егоїстам дали цвіт.
Набридло по ночам страждати,
прощати ряд образ і зрад,
взамін нічого не прийняти,
бо не відділять щастя шмат.
Тому подумайте чи варто
терпіти й далі попри все,
чи зрадити собі та стати
тим "обраним" зі щастям вже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608052
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.09.2015