Альона Мовчан

Сторінки (1/18):  « 1»

У полоні зелених очей

Я  у  полоні  зелених  очей
І  вже  на  волю  не  хочу.
Грати  мої  -  твоє  мужнє  плече,
Пута  -  то  сльози  пророчі.

Ти  закував  мою  волю  -  пече
Слід  від  заліззя  на  шиї.
Я  у  полоні  зелених  очей,
Їх  лиш  торкну  і  зітлію...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2016


Світили очі у нічній красі…

Світили  очі  у  нічній  красі
І  ми  з  тобою  мчали  за  світи.
Я  говорила  про  бажання  всі,
Замовчала,  що  головне  –  це  ти.

Ми  обіймали  ту  безмежну  ніч,
Губились  серед  зоряних  світил.
Ти  відкривав  свої  думки  мені,
Бо  знав  –  в  рожевих  мріях  тільки  ти.

Навіщо  день,  коли  твоє  тепло
Лиш  темрява  у  змозі  принести?
Нехай  би  очі  знов  від  сліз  пекло,
Лиш  би  з  тобою  мчатись  за  світи,

Тільки  б  тримати  у  долонях  ніч
І  прокладати  до  комет  мости.
Я  прилечу!  Поклич  мене,  поклич!
Бо  головне  тепер  в  цій  ночі  –  ти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2016


Зеленіє…

Зеленіє!  Твій  згадала  погляд
Й  дивний  колір  змучених  очей.
Очі  не  тьмяніють  анітрохи,
В  сумі  тих  недоспаних  ночей.

Зеленіє!  Згадками  впиваюсь
У  бездонність  несвоїх  зіниць
І  собі  сама  вже  усміхаюсь,
Повертаю  в  світ  цей  силоміць.

Бо  з  очами  –  на  другій  планеті,
Там  позеленіло  все  без  меж:
Очі  зеленіють  ці  відверті,
Може,  зеленію  з  ними  теж?!

Зеленіє!  Думка  зеленіє!
Погляд  твій  нікого  не  жаліє!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2016


Хвилі

Колишуть  хвилі  човен  на  Дніпрі
І  вітерець  співає  колискову.
Прийти  б  на  берег  рано  на  зорі
І  розпочати  з  хвилями  розмову.

Розкажуть  хвилі  сотні  своїх  дум,
Бо  їм  завжди  бува  про  що  сказати.
Колишуть  хвилі,  а  на  серці  сум  –  
Зорі  тієї  це  роки  чекати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2016


Не зелёным…

Обычно,  знаете,  пишу
Я  о  зелёных  лишь  глазах.
Их  изумруд  в  груди  ношу,
Обожествляю  на  словах.

Но  неожиданно  пришлось
Увидеть  ваш  небесный  взор.
И  дальше...Просто  понеслось...
Слова...Словам  наперекор...

Вам  посвятить  решила  стих,
А  получилось,  что  глазам,
Что  голубее  голубых...
Зелёный  изумруд  предам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669720
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.06.2016


Я написала самостійно книгу

Намріяла  собі  оті  зелені,
Що  спепеляють,  любі-любі  очі.
І  почуття  намріяла  шалені...
Хоч  замість  сну,  а  думки  не  пророчі...

Я  написала  самостійно  книгу,
Де  ми  з  тобою  пили  одну  долю,
Де  ми  ламали  без  зусилля  кригу
І  не  тонули  в  льодяних  водоймах!

Не  хвилювала  нас  температура  -  
Нехай  смолу  б  полили  кип'ячену!
Так,  в  моїй  книзі  забагато  дурі,
Та  я  корюся!  Бо  любов  -  шалена!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2016


ЗРАДА

Загублене  у  полі  в  колосочках,
Незнайдене  ніколи  і  ніким…
Так  мати  полишила  там  синочка,
Сама  ж  побігла,  не  простившись  з  ним!
Тікала,  бо  не  мала  більше  долі,
Тікала,  бо  пропаща  вже  душа,
Що  не  лишила  і  краплини  волі,
І  падала  з  безсилля  в  споришах.
А  степ  шумів,  і  колоски  хитались
Із  сонцем,  що  заходило  за  гай.
Любилися,  а  потім  попрощались…
Вже  не  вернуть  минулого  нажаль…
Невірний  світ,  обман  –  і  ти  невірний!
Дівоча  честь  загублена  в  полях…

Кого  ж  із  вас  тепер  назвати  звіром  –
Хто  зрадив,  чи  кого  подужав  страх?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2016


ОСЕННИЙ СИЛУЭТ

А  листья  хороводят  над  землёй,
Они  летят,  куда  ветра  несут.
Вот  точно  так  кружимся  мы  с  тобой,
Почти  уж  год,  но  ведь  не  в  этом  суть!

Пусть  осень  –  это  слякоть,  холода,
Пусть  мелкий  дождь  по  окнам  моим  бьёт.
Запомни  ты  слова,  что  никогда
Тот,  с  кем  судьба  свела  -  он  не  уйдёт!

Опять  я  начинаю  чистый  лист,
Беру  перо,  сажусь  стихи  писать
О  том,  как  не  находят  люди  смысл,
А  я  не  прекращу  его  искать

Осенний  день,  унылый  листопад,
Прохожий  по-осеннему  одет.
Октябрь  пришёл,  а  с  ним  –  моя  судьба
Или  её  осенний  силуэт?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638782
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.01.2016


* * *

Я  много  дней  сидела  здесь  одна,
Взирая  городскую  суету,
Каждую  щель  я  знаю  у  окна,
Что  заполняла  в  сердце  пустоту!

Прошли  года,  и  время  унесло
Всё  прошлое!  И  мне  немного  жаль…
Ведь  то,  что  было,  просто  так  ушло,
Умчалось  в  ту  неведомую  даль!

Да  нет,  её  успела  поведать,
Оставить  след,  как  море,  на  песке!
Но  только  суждено  нам  проживать
Не  без  труда,  со  строчкой  на  листке.

Идут  года!  Семнадцать  –  ранняя  весна!
И  всё  должно  быть  только  впереди!
Хотела  б  дама,  точно  не  одна,
Иметь  столь  сердце  юное  в  груди!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638777
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.01.2016


ПЕЧАЛЬ

Їх  зорі  запалали  знову,
І  вже  не  б’є  в  чоло  печаль,
Я  помолюсь  тихенько  Богу,
Погляну  у  небесну  даль.

Закутаюсь  я  у  світанку,
Посію  долю  на  врожай!
Душа  зболілась  до  останку,
І  огортає  серце  жаль…

Нема  сім’ї,  нема  спочину,
Повітря  навіть  вже  нема.
Неначе  та  мала  дитина,
В  чужому  світі  я  -  сама!

Нема  спокою  в  тому  броді,
І  в  переливах  самоти
Сама  з  собою  вже  не  в  згоді…  –
Як  рівновагу  віднайти?!

Палають  зорі  серед  ночі
І  затуха  моя  печаль…
Я  пригадаю  ваші  очі  -  
І  понесу  в  життєву  даль!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638138
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2016


*****

Осенний  вечер  сыростью  пропах
И  закружил  листву  в  игривом  вальсе,
И  только  издали,  лишь  на  твоих  губах
Читаю  строки:  «Я  прошу,  останься!»
Забил  холодный,  леденящий  дождь
И  зонтики  над  Днепром  улетели!
Я  знаю  точно,  что  сегодня  не  уйдёшь,
Ведь  этого  вдвоём  мы  так  хотели.
Темнеют  небеса  и  серым  город  стал,
Не  ездят  ни  трамваи,  ни  машины
И  этот  блеклый  зной  как  будто  бы  пропал,
Один  лишь  жар  любви  теперь  нахлынул!
29.09.14г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614835
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.10.2015


Тому посвячене, до долі нашої хто не байдужий!

Це  був  поет!
Його  уста  завжди  мовляли  правду!
Це  був  поет!
Він  давав  силу  рухатись  вперед!
Він  нас  навчив  подач  панів  не  брати!
Він  розповів,  що  в  них  життя  лиш  мед!
Поет  хоч  був,  та  його  вірші  й  нині
Нас  закликають  в  цьому  світі  жить,
Буть  вірним  тій  єдиній  Україні,
Любити  її  кожну-кожну  мить!
Недоля  все  життя  підстерігала:
В’язниці,  каземати,  вигнання…
Та  це  його  ніколи  не  спиняло,
Бо  для  народу  він  творив  щодня!
Кобзар-кріпак  без  грошей  і  без  хати,
Він  мав  лише  папір  і  олівець,
Носив  у  серці  пам'ять:  мами  й  тата,
Які  зустріли  рано  так  кінець!
Це  був  поет!  Ні!  Досі  він  дарує
Цю  волю,  що  ніколи  не  мине!
Хай  його  думка  вічно  ще  панує!
Хай  його  слово  –  завжди  головне!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614316
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2015


Неньці, Україні

Моя  душа  живе  на  Україні!
І  доля  з  нею  зв’язана  навік!
Ніколи  не  продамся  я  чужині
І  не  забуду  цих  Дніпрових  рік!
Мене  нема,  коли  немає  дому
І  ниє  серце  без  його  тепла!
В  житті  я  не  скажу  уже  нікому,
Що  інша  Батьківщиною  була!
Моя  ти  Ненько!  Рідна!  Калинова!
З  тобою  квітне  заодно  душа!
Лишень  твоя  рівнина  чи  діброва
Без  вірша  про  красу  не  полишає!  
Ти  милозвучна,  запашна,  кохана,
І  мова  найгарніша  є  твоя!  
Ти,  Україно,  тільки  кращим  знана  –  
Лиш  в  тебе  найродючіша  земля!
Карпатські  гори,  Київські  паласи  –  
Ти  незрівнянна,  іншої  нема!
І  зайві  на  тобі  чужі  прикраси  –  
Ти  як  перлина  серед  них  сама!
Чарівний  світ  мій!  Вишита  сорочка!
Ніхто  твоїх  країв  не  зіпсує!
Я  найвірніша,  найпалкіша  дочка!
Все  те,  що  маю,  Матінко,  твоє!

04.11.14р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2015


Я так люблю зелені очі

Я  полюбляю  міцну  каву,
Солодкий  джем,  гучні  пісні,
І  всі  книжки  такі  цікаві  –  
За  змістом  так  близькі  мені.
Я  полюбляю  хмурі  ранки,
Та  й  сонце  разом  з  тим  люблю,
Щодня  ношу  я  вишиванки
І  про  Вкраїну  гомоню.
Блакитне  небо,  жовте  поле
І  безкінечні  води  рік
Я  полюбляю,  як  ніколи,
Коли  гори  сягають  пік.
Я  полюбляю  поцілунки  –  
Рука  за  руку  –  перепліт.
І  дружні  не  гублю  стосунки,
Який  не  викликали  б  гніт.
Я  так  люблю  зелені  очі,
Пахучі  квіти  –  їх  красу!
І  балачки  тривають  ночі  –  
Їх  сенс  я  далі  понесу.
Це  так  чудово  –  на  будівлі
Дивитись  разом  на  зірки,
Шукати  від  дощу  покрівлі,
Коли  несу  свої  листки.
Ой,  як  люблю,  коли  сміються,  -
Все  тіло  гріється  теплом,
Коли  косу  сплітають  русу  –  
Люблю  я  все,  що  вже  було!  

19.06.15р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613853
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2015


Тріщать дрова

Тріщать  дрова,  іде  тепло,
Що  зігріває  серце  й  дім.
Згадаєш,  як  то  се  було,  -  
Ти  –  мій,  для  тебе  була  ким?
А  пам’ятаєш:  заметіль
І  завірюха  за  вікном,
І  наша  снігова  постіль,
Де  так  любились  перед  сном.
А  пам’ятаєш  –  наша  ніч
І  здивування  на  очах.
Тоді  все  було,  як  у  сні
Чи  наймедовіших  словах…
Де  спільне  все  –  роки,  життя
І  доля,  що  єдна  віки.
Ти  –  це  мій  світ,  любов,  дитя,
Я  –  всі  бажання  і  думки.
А  пам’ятаєш  –  переліт,  
Цікаві  книги,  кава,  чай
І  тільки  ти  –  безмежний  світ,  -  
Яка  ж  солодка  ця  печаль.
Тріщать  дрова,  іде  тепло,
Що  зігріває  цілий  дім
Та  тільки  серце  замело  –  
Тебе  немає  більше  в  нім…

08.06.15р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2015


Родная школа, до свиданья!

Как  быстро  время  пролетело-
Умчались  школьные  года.
Я  оглянуться  не  успела,
Как  попрощалась  навсегда
Со  строгими  учителями,
С  ответами,  что  у  доски,
С  моими  школьными  друзьями
И  с  криком  поднятой  руки.
Прощай,  домашнее  заданье,
Прощай  навеки  шумный  класс.
Родная  школа,  до  свиданья.
Не  забывай  меня,  всех  нас!
Одиннадцать  -    не  так  уж  мало
И  в  памяти  остался  след,
Но  не  начать,  увы,  сначала,
Не  будет  снова  детских  лет.
Вот  разошлись  наши  дороги,
Но  знаю  точно,  что  вернусь
Я  к  твоему,  школа,  порогу,
Когда  на  сердце  будет  грусть.
И  вспомнятся  тогда  моменты,
Что  вызывали  громкий  смех.
Тебе  –  одни  лишь  комплименты,
Ведь,  школа,  ты  дороже  всех!
22.11.12г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606786
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 15.09.2015


Зорі на небі

Зорі  на  небі  –  нічка  прийшла,
Місяць  видніє  з-за  хмари…
Ось  я  кохання  знову  знайшла,
Жаль,  що  кохаю  я  марно.
Хмари…  Напевно  в  цю  ніч  дощ  піде
Він  приховає  ті  сльози,
Може  собі  він  кохану  знайде?
Ось…  Починаються  грози.
Заради  тебе  я  їх  розгоню,  
Шкода  –  тобі  це  не  треба…
Ну  а  чому  ж  так  тебе  люблю?
Все  можу  заради  тебе…
Ось,  почалася  уже  весна,
В  серці  ж  моїм  досі  крига…
Ти  і  лиш  ти  –  моя  доля  ясна,
Шкода  –  прочитана  книга.
В  книзі  такий  нещасливий  кінець,  
Що  і  в  житті  відбулося…
Мріяла:  щастя,  з  тобою  під  вінець,
Мріями  все  й  пронеслося.
Тебе  нема  більше  поряд  зі  мною,
Шкода,  але  все  змінилось…
Нове  життя  почалося  з  весною,
Шкода  –  без  тебе  не  миле!
01.03.12р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2015


Я измеряю долями твои шаги!

Я  измеряю  долями  твои  шаги!
А  как  это?  Сама  не  понимаю!
С  тобою  мы  уже  совсем  враги,
А  от  врагов  подач  не  принимаю!
Доверие  моё  ты  потерял
И  даже  клятвы  мира  неуместны!
Возможно,  ничего  не  понимал,
А,  может,  просто  было  интересно!
Воспоминаний  никуда  не  деть
И  слёзы  за  ушедшим  неизбежны!
Возможно,  мне  хотелось  лишь  хотеть,
А  может…  Нет,  все  люди  не  безгрешны!
08.04.14г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605607
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.09.2015