Nadiy@

Сторінки (1/7):  « 1»

Родителям

Время  летит  и  в  суматохе
Летим  и  мы  ,как  будто  птицы.
И  на  одном  лишь  только  вздохе
В  прошлое  можем  возвратиться.
 А  как  бы  мне  сейчас  хотелось
Вернуться  в  детство  рядом  с  вами,
Вспомнить  застенчивость  и  смелость
Делиться  планами,  мечтами.
С  папою  бегать,  играть  в  прятки
Маме  рассказывать  секреты.
 Перебороть  все    недостатки
Поровну  с  сестрой  делить  конфеты.
Так  хочется  быть  чаще  рядом
Чувствовать  тепло  ваше  и  ласку,
И  согреваться  вашим  взглядом
Словно  я  попала    в  сказку.
Я  благодарна  вам  за  годы
За  жизнь  чудесную,  что  подарили
Пусть  же  уходят  все  невзгоды
Чтоб  все  болезни  обходили!
Без  вас  вся  жизнь  теряет  краски
Солнце  перестает  светить,
И  не  хватает  нежной  ласки
И  в  мире  невозможно  жить.
Я  вас  люблю,  живу  я  вами
Вы  словно  воздух  и  вода,
Ясными  днями  и  ночами
Я  вспоминаю  вас  всегда.
Родители!  Мои  родные
За  все  я  благодарна  вам,
Живите  вечно,  дорогие
За  вас  молюсь  я  небесам!




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647078
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 26.02.2016


Крик душі

Коли  буває  важко  на  душі
Хочеш  злетіти  просто  в  синє  небо,
Сховатися  в  густому  комиші
І  більш  тобі  нічого  і  не  треба!
Коли  так  сумно  стало  тобі  вмить
Так  хочеться  побути  наодинці,
Побачить  сонце,  голубу  блакить
Напитися  води  з  криниці.
Так  хочеться,  щоб  кожен  розумів
Зумів  підтримати,  коли  це  необхідно.
І  крізь  десятки  довгих,  складних  літ
Хто  друг,  ну  а  хто  ворог  було  видно.
Щоб  ближній  скоса  не  дививсь
А  посмішкой  вітав  щомиті,
І  щоб  сумлінням  докорів  не  гриз
Щоб  почуття  його  були  відкриті.
Щоб  кожен  мав  шматочок  доброти
Без  заздрощів,  насмішок,  лицемірства,
І  міг  добро  це  до  людей  нести
І  захистити  від  страшного  звірства.
Чому  цей  світ  таким  жорстоким  став?
Запитує  себе  вже  кожен  третій,
Тому  що  час  важкий  для  нас  настав
Час  вбивств,  війни  й  трагедій…
Й  ніхто  не  в  силах  людство  захистить
Ми  тонемо  усі  у  морі  крові,
Цей  гріх  нам  Бог  ніколи  не  простить
Цей  жах  і  страх  страшного  болю.
Хай  краще  нам  співатимуть  пташки
І  українець  добрий  ранок  зустрічає,
Дарує  радість,  щирі  посмішки
І  більш  ніхто  ніколи  не  стріляє!
Хай  буде  мирним  небо  і  земля
Нехай  у  світлі  сонця  все  буяє,
І  хай  кожна  родина  і  сім’я
Слово  «війна»  ніколи  більш  не  знає!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640963
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.02.2016


Калина

Ніжна,  добра  і  привітна
Біля  озера  росла,
Згодом  чомусь  помарніла
Бракувало  їй  тепла.
Грона  ті  рясні,  червоні
До  землі  нагнулись
Й  гілочки,  наче  долоні
Водиці  торкнулись.
Так  хотіла  та  калина
І  любові,  і  тепла
Та  прийшла  зима  холодна
Й  снігом  вкрила  всі  поля.
Все  затихло,  заніміло
Дерева  поснули,
А  калина  все  хотіла
Щоб  її  почули!
Щоб  пташки  знов  повернулись
І  пісень  співали,
Щоб  до  неї  пригорнулись
Квіти,  кущі  й  трави.
Щоб  ніколи  не  лишалась
Сама  –  на  одинці.
І  давно  вона  пишалась
Що  ми  –  українці!
Дуже  любимо  калину
І  її  шануєм
Красу  милу  й  неповторну
Світові  даруєм.
Бо  калина  –  наша  слава
Символ  є  народний.
З  ним  країна  процвітала
Й  мала  статус  гордий.
Пам’ятала  це  калина
Відродилась  знову,
Як  часі  славні  згадала
Й  українську  мову.
Зрозуміла,  що  без  неї
Рідний  край  сумує
Стала  пишна  і  червона
Й  красу  всім  дарує.
Пташки  згодом  повернулись
І  вода  заграла,
А  калина  відродилась
Й  більше  не  страждала.
З  року  в  рік  була  все  краща
На  весь  світ  єдина,
Гарна,  лагідна,  тендітна
Донька  України!
Кожен,  хто  проходив  поруч
До  неї  всміхався,
Милувавсь  її  красою
До  грон  притулявся.
Бо  калина  то  є  гордість
І  мужність,  і  слава,
І  народу  на  Вкраїні
Без  неї  не  стало  б.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2016


Випадково

Зустрілись  якось  випадково…
Та  відчуття  було  чудове.
Ти  взяв  за  руку  мене  ніжно,
Й  поцілував  у  губи  міцно.
Ти  обійняв  так  сильно-сильно
Й  відразу  стало  мені  видно….
Що  я  не  іграшка  для  тебе,
Чекав  ти  довго  так  на  мене..
Зустрілись  зовсім  випадково…
Та  відчувала  я  чудово,
Що  ти,той  самий  в  цьому  світі
Кого  чекала  й  цвіли  квіти,
І  коли  сніг  лежав,і  листя..
Сухе  летіло  з  місця  в  місце…
Це  правда…доля  нас  з’єднала
І  місця  двом  нам  було  мало.
Як    поруч,  й  день  стає  світліше,
І  на  душі  якось  тепліше.
Я  не  одна,ти  не  один,
А  скільки  прожито  годин…
І  скільки  часу  пролетіло,
Поки  нас  небо  поріднило.
Ми  разом  чомусь  випадково,
Та  відчуття  оце  чудове…
Ти  поруч  і  це  головне,
А  всі  незгоди  –  все  мине…
Люблю  тебе…і  ці  два  слова,
Звучать,  як  пісня  колискова…
Слова  ці  ніжні  і  святі,
Скажу  я  їх  лише    тобі….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2016


The End

Тебе  нема,  а  я  чекаю,
Біля  вікна,  ночами  й  днями.
Хоча  давно  одне  я  знаю
Усе  закінчилось  між  нами.
Дивлюся  на  блакитне  небо
Де  сонце  лагідно  сіяє…
І  дуже  хочу  я  до  тебе,
Хоч  знаю,  вороття  немає.
Пробач,  за  мій  складний  характер
За  твої  нерви,  хвилювання.
Блукаю,  наче  в  пошуку  адаптер
Із  вечора  до  рання.
Ти  був  хороший,  ніжний,  щирий
Готовий  все  мені  віддати.
Та  вчинки  й  очі  ті  щасливі,
Я  не  навчилась  цінувати.
Стою  самотня  в  цілім  місті,
А  сніг  все  падає,  летить.
Той,хто  не  був  на  моїм    місці,
Нехай  коханням  дорожить!
Той,  хто  не  любить,  щастя  не  знає
Просто  існує    чи  живе  …
Йому  в  житті  не  вистачає,
Відчути  щось  нове.
Нехай  тепер  ти  не  зі  мною
Та  часто  згадую  тебе.
Часом  сумую  за  тобою,
Та  скоро  точно  все  мине.
Я  більше  плакати  не  буду,
Й  сльози  я  не  роню  до  ніг.
Та  твої  очі  не  забуду,
Й  руки  холодні,  наче  сніг.
Життя  моє  й  далі  триває,
Кращий  настане  скоро  час…
Й  не  разом  бути  нам  з  тобою,
Судилося  на  небесах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2016


О маме

Мой  ангел-хранитель  –  любимая  мама,
Ты  крылышком  нежным  меня  защити.
Твоё  тепло,  ласку  я  чувствую  рядом,
Прошу,  дорогая,  ты  вечно  живи!
Хочу,  чтобы  ты  помнила  всегда,
Ведь  нет  мне  роднее  человека.
Не  в  силе  разделить  нас  города,
Мне  очень  важная  твоя  опека.
Твоя  поддержка,  понимание,
Сама  прекрасно  понимаешь.
Любовь  твоя,  твое  внимание,
Приятно,  когда  обнимаешь.
Мы  вместе  плывем  по  течению,
К  ногам  склоняем  целый  мир.
И  я  ценю  каждое  мгновение,
Каждая  минутка,  словно  звуки  лир.
Мне  без  тебя  не  интересно,
Тревожно,  холодно  и  плохо.
 Поэтому  давай  быть  вместе,
Мы  до  последнего  вздоха…
Нет,  не  последнего!  Давай  жить  вечно
Ведь  без  тебя  мир  потеряет  цвет,
Мы  будем  вместе  бесконечно
И  даже  если  выключат  нам  свет!
Мы  будем  рядом,  две  кровинки…
Лучшая  мама  и  малая  дочь.
Неразделимые  две  половинки
И  пусть  невзгоды  уйдут  прочь.
Сейчас  мой  ангел  –  это  ты,
Прости  родная,  если  виновата.
Ты  совокупность  красоты  и  доброты,
За  те  слова,  что  прозвучали  грубовато.
К  плечу  я  голову  тебе  склоню,
Благослови  мою  судьбу  ты,  мама.
И  всегда  помни,  я  тебя  люблю
В  моем  ты  сердце  навсегда,  ты  рядом…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613359
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 14.10.2015


Це почуття…

Скільки  часу  в  житті  треба  щоб  покохати
Один  скаже  –  життя,  інший  –  й  хвилини  хватить.
Перший  бажає  добре  людину  роздивитись
Інший  може  умить  на  усмішку  купитись.
Одним  потрібен  час,  якого  завжди  мало
А  іншому  кохання  завжди  не  вистачало.
Безліч  різних  людей  по  всьому  світі  ходить
Одні  щастя  шукають,  інші  любов  знаходять.
Усі  люди  на  світі  хочуть  знайти  кохання
Сміятись  щоб,  радіти,  прощати  без  вагання,
Щоб  зустрічати  день  і  щастя  дарувати
Любити  усім  серцем  і  завжди  довіряти.
Кохання  –  це  натхнення,  порив  на  білих  крилах
Із  ним  кожна  людина  для  себе  щось  відкрила,
Це  почуття  живе,  воно  нас  окриляє
І  з  ним  можливо  все,  воно  нас  зігріває.
На  жаль,  буває  й  так,  кохання  не  взаємне
Воно  приносить  біль,  воно  нестерпне  й  темне.
І  боляче  тому,  хто  потрапля  на  нього  
Його  чека  складна  і  звивиста  дорога.
Це  нерозділене,  складне  й  сухе  кохання
Що  причиняє  біль  і  стримане  страждання,
Воно  веде  людей  в  страшну  оману  
Летить  все  шкереберть,  що  було  бездоганно.  
Так  важко  відпустить  того,  хто  став  важливим
Серце  заполонив,  став  рідним  й  самим  милим.
Та  ця  нестерпна  біль  зсередини  з’їдає
І  не  витримує  душа  та  з  плачем  відпускає.
Хай  же  любов  в  житті  у  всіх  взаємна  буде
Й  про  біль  нестерпний  кожен  із  нас  забуде,
Хай  буде  мир  і  щастя  і  почуття  глибокі
І  кожен  буде  в  парі,  тільки  неодинокий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2015