| Сторінки (1/20): | « | 1 | » |
Атрибут кохання - презерватив
Довести до ліжка простий мотив.
Зверху притрусити увагою тих слів,
Виходить суміш тимчасових почуттів.
Добавим трохи романтичного кіно,
Зіграєм ввечері колишнє доміно.
Для статистики добавим слово, що люблю,
На завершення, ніч проведемо ще одну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619576
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.11.2015
Звичайний будній день...осінній,
Перехожі мокнуть під дощем, даремно.
Сонце заховалось, хмари в моросінні,
Звичайна осінь, називаєм це "БУДЕНО".
В кафе, де п'ють чаї пахучі з трав,
Сиділи двоє, картини на стіні з акрилу.
Про що вели розмову? Хтось спитав,
Напевно про своє в таку то зливу.
Отак буденність, тільки не для них,
Бо та розмова, осінь, така то злива,
Була про те, що днів уже земних,
Їх любові більше винести не сила.
Вони прощались! Верувало кожного в душі...
Вона - ховала сльози, він - усе в собі.
На стіл поклавши спогади, а разом і ключі,
Їхня історія скінчилась, так просто, далебі.
Здавлося б звичайний собі день,
Особливо нічим й не вирізнявся.
І лише для двох із втратою знамень,
Той день назавжди в пам'яті зостався.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2015
Душевне тепло заміним цигарками,
Чаєм, вином й холодними ранками
Нас постіль гріти більше не буде,
Забуде...осінь, про нас все забуде.
Накинемо шарф зимовий на плечі,
Нехай не зима, та скоро, без втечі...
Подвоєм, нам так потрібно тепло,
Подвоємо щастя, щоб там не було.
Зігріємось тілом, словом, кохання,
До біса усе, бравада стражданням!
Людина від Бога і сам добре знаєш,
Якого ж дідька тоді ти чекаєш?
Пісня лоскоче душу...приємно,
Ти любиш, я лю́блю, здається взаємно,
Думками сфальшивлені, клякса у дії,
Фальшиві думки, слова й усі мрії.
В душі прохолодно, ти знаєш, коли ж
У людей за спинами є гострий ніж,
Подати довіру навряд чи прийдеться,
Він просто лукаво тобі посміхнеться.
Так що ж, не вірити? Можливо і так...
В серидині май чуттєвий маяк,
Амплітуда брехні коли сколихнеться,
Втікай, біда навряд схаменеться!
Втечею себе можливо врятуєш,
Бо те, що ти бачиш, те, що ти чуєш,
Не завжди є так, правдива брехня,
Ти бачиш, ти чуєш ледь не щодня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605797
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.09.2015
Шукай мене на стику слів,
Шукай іскру, як не згорів.
Від неї йде іще тепло...
А значить, ще не все пройшло.
І в ніч осінню, вітер, дощ...
Пусті алеї міста й площ.
Знайди мене у них, знайди!
В холодну ніч, тепло вкради.
Зігрійся! Хоч п'янким вином,
А хоч, взмахни своїм крилом.
Моїх лише ти не ламай,
Даремно бурі не здіймай.
Мене знайдеш на стику слів
Попутні будуть сто вітрів...
Зігріті іскрой чи вином,
В небо злетіти нам обом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2015
Ну що, давай з тобою захворієм,
Отим недугом рідкісним, красивим.
Симптомів помічать не будем,
Давай...себе ми не врятуєм!
І закипить в нас кров по жилах.
Биття сердець, в обох бурхливих!
Температура трохи вище,
Коли удвох...з тобою блище.
Назва хвороби всім відома,
У світі йде від неї втома,
Але ж всім хочеться хворіти,
Хвороби вірус підчепити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2015
У кожній людині є сонце, лиш дайте йому світити! (Сократ)
Я зацвіту таким красивим цвітом,
Таким пахучим квітом.
І ще й в морози, люті з вітром...
Я зацвіту, отим незвичним цвітом.
А потім чи розвіюсь в пелюстках?
Колись таки розвіюсь у просторах,
Мене знайдуть в будинках на дахах,
Мене знайдуть і у стодолях.
Та це не значить, що мене не стало!
Це видозмінення мене,
Моє цвітіння у світі ще кружляло,
Воно, як диво, ніколи не мине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2015
Колись нам жити у раю:
Вуалі трауру не знати,
І вище птах в небі літати,
Колись нам жити у раю.
Зла від добра не вдрізняти,
Не мати стиду і жалю,
Не знати вірності і зради,
Чи ще якойсь людської вади.
Ні вади, ні чеснот нічого!
Там все завжди йде від Святого...
І сумніву уже не буде,
Ніхто трофеїв не здобуде,
Покірність - основна причина,
І бачити лише очима!
І жити ж нам колись в Едемі,
У тому скритому татемі.
Та що скажіть у раю тім?
Чи хочите ви бути в нім?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601242
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.08.2015
Одиночество, здравствуй, ты снова пришло.
Хорошо, проходи, раз уж зашло.
Закрой за собою двери сильнее,
Дует, горло штота болеет.
Ну что, заходи, заварю тебе чаю,
Или ты любыш кофе по крепче?
Что? Спрашиваеш по тебе ли скучаю...
Да нет, к сожалению без тебя была легче.
Да, я помню, как всегда приходила,
Ты, ночь, твое любимое время.
Как с тобою с ума я сходила,
Как с тобою делила проблемы.
Ты, близкий мой друг, соратник по жизни.
Так что заходи, попйом с тобой чаю.
Но как бы судьба была не капризна,
Ты думаеш я скажу, что скучаю?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600825
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.08.2015
Віддавали по-тихому,
Решту не просячи,
Брехню колихану,
Правду сточуючи.
Морили й морились...
Запитайте про що!
Про те, що кохались
Й розійшлись ні про що.
Догравала мелодія,
Під неї прощались.
Ми потім згадаєм,
Чому розтавались.
Підростем, зрозумієм!
Обоє затяті,
Сльозами, як реквієм
До болю скрежаті.
Банально все просто,
В архів спакувати.
Було трохи млосно,
Знічев'я рубати.
І так по-дурному,
Як завше - по людські.
Кохання у ко́му,
Ін'єкцію? Дзуські!
Евтаназія й відразу,
Апарат відключити.
Піднесемо образу,
Не мені говорити.
Лікуватися к бісу,
Всі ліки до сраки.
Втрачайте по лісу
Стежки ознаки.
Блукайте...блукайте,
Болото знайдете,
Від чого втікаєте,
До того й прийдете!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599900
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.08.2015
На вірш надихнула кохана людина. Йому вдячна, що він знаходить потрібні слова у потрібну мить.
Легко у житі нікому не буває,
Страждає кожен за власні помилки.
Як жити правильно ніхто ж не знає,
І всі ми творимо свої гріхи.
У кожного присутня своя зрада,
Когось чи кимось, як вже доведеться.
У кожного наявна своя вада,
Яка бумерангом нам вернеться.
Момент, коли ми робим ту дурну помилку,
Щоб не припасти духом і не згнить.
Важливо відчуть чиюсь підтримку,
Слова: "Ти лиш не здумай затужить".
Слова, які тебе переконають,
Що якщо знаходишся на дні,
Тоді одне тебе чекає,
Шлях на гору! В біді ми не одні!
І якщо такі слова тобі відомі,
Ти їх казав й від інших теж почув,
Проблемам зможиш ти подать долоні,
І гіркоту життя ти обманув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598851
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.08.2015
Мне с тобою так чудесна
Подружка ты моя прелестна.
Мы порознь часто не бываем,
Но даже и тогда скучаем.
Мы столько прожили с тобою,
Мятежность с нашей остротою.
Рука твоя всегда поддержка,
Моя сарказная насмешка.
Твоей мами гибкий взор,
Когда с тобою мы на вздор.
Хотя такого не бывала,
Судьба нас так не утруждала.
И разговори о мальчишках,
В кафе, за чаем, без отдишки
Мы хохотали ни о чом,
Шальние как всегда вдвоем.
Кружась на тех качелях смела,
Мы все балдели без предела.
И мир всегда казался нам,
Для счастья созданий к ногам.
И пусть судьба удар предаст,
Твоя рука, она не здаст.
Крепость нашей дружбы ветно,
И всьо это поверь заметно.
И я в ответ, ты знаешь тоже,
Руку тебе подам и что же,
Поддержка в дружбе так важна,
И хорошо, что нам дана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598753
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.08.2015
Сьогодні у рідному місті проводився танцювальний флешмоб. Серед не малої кількості молодих дівчат танцювала жіночка років 50, і тут покатило натхеннячко)
Вы не судите за танец глупий,
Душе ведь хочется плясать.
Вы не судите что ебанутий,
Ведь радость незачем скривать.
Так часто грусти поддайомса,
И радость в гости не заходить,
Вздор со мною разменулса,
Танцевать! Пусть и не выходить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598680
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.08.2015
Знайдіть мені натхнення,
Бути щасливим у житті.
Знайдіть мені прощення,
За потакання у брехні.
Багато бачила земля:
Хранить в собі дідівський прах.
Гремлять високо небеса,
Хова одвічний людський страх.
В книжках описане чекання,
Життя, кохання, відчай, смерть…
Та, як уникнути страждання,
Коли усе йде шкереберть?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598317
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.08.2015
Посунулась, влипла!
Дурна ж ти! Для чого?
Ти, що, ти забула,
Що ти не для нього?!
Впади до землі,
Зламай собі крила,
Зубожіння душі…
Любов загубила.
Ти сядь, хоч заплач,
Від ран та від болю.
Життєвий багач –
Не готовий до бою.
Посунулась, влипла…
Дурна ж ти. Для чого?
Ти чи забула?
Ти ж не для нього…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2015
Поховайте мене за плінтусом
В кімнаті, яку ненавиджу,
Життя прожила й крім підлості
Нічого в ньому не бачила…
Всім світом, людьми оббрехана
Нічого в житті не радує,
Втекти б…та страхом сколихана
Майбутнє людина не вгадує.
Доживу, весь світ не терплячи,
Нічого в житті не маючи,
Серцем щастю не вірячи,
Сердечності від людей не знаючи.
Тіню по світу блукатиму,
Вдень, вночі посмертно.
Ба після смерті страждатиму,
Життя й після смерті нестерпно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597969
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.08.2015
Чи були ми з тобою щасливі,
Чи лише були ми прив’язані…
Після розлуки стало тужливо,
Стільки лишилось не сказано.
В літній вечір спокійна мелодія,
Сидиш біля того кафе.
Підійшла, поклала долоню я,
На твоє мужнє плече.
Здивувався, всміхнувся, обняв,
Я присіла, замовила кави.
«Радісно бачить», - сказав,
Було видно, що ти не лукавив.
Й полилася розмова п’янка,
Відвертість обох охопила.
Вино долило кип’ятка,
Здається щось оживило.
Розмова добігла кінця,
Йти чомусь не хотілось.
Якогось, напевно б, слівця,
Ніч…Чим би скінчилась?
Дзвінок в моїм телефоні:
«Люба, ти де? Я хвилююсь!».
«Чекай мене на пероні,
Я іду, лише нафарбуюсь».
Чи були ми з тобою щасливі,
Чи лише були ми прив’язані…
Після розлуки стало тужливо,
Стільки лишилось не сказано.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2015
Когда я стану уж совсем старушкой,
И на лице будут выдни морщины,
Останусь я всьо той же хохотушкой,
Не имея на то веские причины.
И буду засипать и просипаться,
Внучат к себе в деревню ожидать,
Тайком буду чуток прихорошаться,
И никогда не буду я скучать.
И рядом дед, такой же азарной,
Шутя, тихо курить папиросы,
Мы с ним не состаримся душой,
И всекда найдуться в нас вопросы.
И нам в двом всегда так хорошо,
Перечитаем послание поетов,
И пахнут будет в комнате свежо,
От его подаренних букетов.
И вот глядя на нашу детвору,
Будем вместе за руки держаться,
При виде, одним словом красоту…семьи,
Мы вместе будем счастям наполняться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597685
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.08.2015
Боліло так, що сил уже не стало,
Відчув себе Ісусом на хресті.
Не те щоб святістю моє життя проймало,
А те, що платив не за свої гріхи.
Душа боліла, чи боліло тіло…
Не розберу у муках спутались всі відчуття.
Зупинись лиш серце все молило,
А в очах не бачилось кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2015
Кожна могила – це вже історія,
Епохи, століття чи років.
Згадана чи забута меланхолія,
Щось на зразок не бачених богів.
Землею поглинуті думки всі,
Втрачені діти, батьки, кохані.
Написані фарбою на плиті
Дати життя – подиху останні…
Що в смерті такого?
Її пережить не можливо,
Що в смерті страшного?
Від неї втікають квапливо.
Та навіть найшвидші атлети,
Найхитріші у світі уми,
Найбагатші: хто має білети,
Від неї втекти не змогли…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597607
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.08.2015
Вирок: в цю ніч не спати знову!
Зробить міцну, солодку каву,
Врубити музику собі на повну,
Щоб дицебельний звук мене дурманив.
Кричати…кричати, щоб зв’язки зірвало,
Трощити все об стіни і дивани.
Кричати…щоб сил уже не стало,
Трощити, щоб сильніше припікало рани.
Не допоможе, перейти на вищий рівень:
Курить і запивать до втрати пульсу,
Включити kavabanga, як в посух ливень,
Усе змітать, змішать в криваву каламульсу.
Якщо ефекту теж не буде,
Тоді сягнем найвищого екстазу.
Опіум прийнять і все…забуде,
І все тверде зійде у мутну масу.
І щоб зробить такий кінець, як треба,
Змішайте всі ті вище компоненти,
І ти взлетиш вихорем до неба,
Закінчаться твої стражданні всі патенти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597606
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.08.2015