Настя Терник

Сторінки (1/18):  « 1»

Сонце

Коли  павутинками  плакав  вітер,
Сонце  блукало  по  краю  карнизу.
Набридло  йому  складати  із  літер
Не  оду,  не  п'єсу,  а  короткі  репризи.
Знову  прогулює  лекції  з  драми  -  
Вони  ніколи  не  вчили  любити;
Не  вчили  описувати  сни  кольорами,
і  склеїти  наново  серце  розбите.
І  взявши  свою  золотаву  торбину,
у  край,  де  живе  його  тітка  Весна
Побігло  раненько  по  блискучій  стежині,
Щоб  дістати  собі  голубого  сукна  -  
Покроїти  й  зшити  небо  із  нього.
І  зав'язавши  вузлики  вміло,
Чекатиме  завжди  чомусь  смутного
Свого  брата  Місяця  -  уже  вечоріло.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636265
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.01.2016


Життєватра

Сонно  гойдається  янгол  на  білій  стіні,  
Він  втомивсь  прикрашати  новорічні  дерева.
Цю  ніч  ми  розділим  надвоє  -  тобі  і  мені
Всі  зорі  холодні  з  глибин  січневого  неба.
В  очах  твоїх  -  далеко  не  різдвяні  квіти,
А  пам'ять  твоя,  іменами  списана  рясно,
І  холод  сухий,  що  всерйоз  намагався  згоріти,
І  зміна  сезонів  -  вміла  гра  декорацій  майстра..
Та  від  дотику  твого  і  кров  стає  вином,
І  знаєш,  ти  -  моя  остання  життєватра,
Що  горить  яскраво  між  маревом  і  сном
Для  ранку,  що  приречений  на  страту.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2016


У пошуках щаcтя

Зимою  дні  стають  такими  сірими  і  тихими..
Свідки  твоєї  самотності  -  тільки  тінь  та  Бог.
Тонни  чужих  порад.  Сперечаємось.  Далі  -  віримо.
У  валізах  минулого  шукаємо  новий  пролог.
І  спогади,  мов  клубок  заплутаних  нито́к.
І  сни,  наче  мереживо  зі  спокою  та  ніжності.
І  темрява.  Дитячий  страх.  Вина  гіркий  ковток
Щоб  на  ранок  лишилася  жменя  розбіжностей.
Час  не  біжить,  іде.  Руйнуєш  себе  з  середини.
Наосліп  шукаєш  вихід,  поволі  стаєш  ніким.
Кілька  фото  на  згадку.  Прощання.  Останні  хвилини.
Створені  одне  для  одного?  Чи  все  ж  таки,  навпаки?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628150
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.12.2015


Повертайся скоріш

Заспівай  колискову  в  затишній  теплій  кімнаті,
Коли  пейзажі  за  вікнами  так  подібні  кольором,
Коли  ми,  за  звичкою  сонні,  змушені  відчувати,
Як  черговий  ранок  мурашками  лізе  за  комір..

Лишилися  мрії,  лишилась  безсмертна  надія,
З  дня  на  день  чекаю  зі  сходу  твого  листа.
Квіти  розлуки  на  вікнах  зимовий  холод  посіяв,
І  тепер  кожне  "проти"  перечить  тисячам  "за".

Пам'ятаєш  шлях  під  дощем,  вдома  плащ  залишивши,
Розмови  за  кавою  про  сотні  життів  у  книжках?
Згадай  перший  танець,  нашу  пристрасть  і..  тишу,
Теплі  сни,  поцілунки,  хмарки  щастя  в  руках..

Зараз  пишем  листи,  коли  не  зігрітись  вже  чаєм,  
Коли  від  новин  опускаються  і  так  вже  опущені  руки.
Кожного  ранку  за  перше  проміння  дякуєш  Богу.  Світає..
Молюсь,  аби  безкінечна  туга  душу  не  взяла  на  поруки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626317
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.12.2015


Передзимове

Вчора  гралися  з  осінню  в  хованки,
в  дочки-матері  граєм  сьогодні.
З  теплим  чаєм  посидим  на  сходинках,
хоч  удвох,  але  завжди  самотні.

Розіллємось  туманом,  щоб  блукати  містом,
Знайдемо  собі  не  хитрих  забавок  -
тепло  з  прохожих  здувати  вітром,
сумувати  дощем  по  втечі  ластівок..

А  вогкі  сірники  не  лишають  надії,
не  вистачає  вогню  міським  ліхтарям.
Зимова  любов  скоро  всіх  нас  зігріє,
проросте  у  душі  своїм  сніжним  життям

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623160
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.11.2015


Сонячний


Золотим  ланцюгом  із  сонячних  променів
Припнемо  спогади  до  берегу  Лети.
Ти  –  один  серед  сотень  феноменів,  
Я  –  все  ще  вірю  народним  прикметам.

Несподіваний  дощ  -  помилка  синоптиків,
Несподіване  сонце  кольору  твоїх  очей,
Що  серед  різних  поєднань  звуків  і  дотиків
Даруватиме  сяйво  протягом  днів  і  ночей

Ніжності  сцени  в  театрі  двох  тіней
За  дивним  сценарієм  вмілих  майстрів,
Що  на  долоні  написаний  узорами  ліній.
Тільки  б  кохання  вогонь  якнайдовше  горів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2015


За чашкою чаю


 Палав  захід  сонця  рештками  нашого  дня,
горіли  натхненні  рядки,  присвячені  іншим..
Прийде  скоро  ніч,  і  зникне  пуста  метушня,
і  шансів  для  дива  стане  уже  трішки  більше.

Виривалися  безсмертні  зірки  із  ватри,
і  летіли  на  небо  огненними  птахами.
Тільки  ми  за  лаштунками  цього  театру
маєм  право  побути  добрими  магами.

І  поки  зима  не  прийшла  до  твоєї  кімнати,
і  поки  слова  з  легень  не  потікали  парою,
погадаєм  за  чашкою  чаю  із  м'яти,
чим  кохання  прийде  -  щастям,  чи  карою?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610444
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.09.2015


Пустка


Тихий  вечір  умів
точно  зміряти  пульс
у  старезних  домів.
Чом    мене  не  навчив?

З  простими  замками
у  них  дерев'яна  душа,
що  загубила  з  роками
вірний  зоряний  шлях.

Їх  серця  із  граніту
так  чекають  тепла
і  весняного  вітру.
Куди  їх  юність  втекла?

Наче  зорі  колючі  в  старості,
вікна  -  чорними  дірами;
у  них  світи,  повні  незрячості,
мудрості  й  сліпої  віри.

Лиш  вітер  зайде  на  вечерю,
і,  ніби  шашіль,  точить  страх  -  
що  вже  ніхто  не  зайде  в  двері,
їх  слід  загубиться  в  літах.










адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609478
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.09.2015


Verba volant, scripta manent

Горизонт  розділив  нас  з  тобою
на  дві  майже  рівні  частини
для  двобою,  що  зветься  любов'ю.
Знай,  тут  немає  людської  провини.

Ти  просипав  слова  крізь  пальці,
засіяв  їх  у  почерк  знервований.
Час  -  вчитель,  вони  -  вихованці,
і  долею  кожен  урок  розрахований.

Але  сохне  у  грудях  їхнє  коріння,  
укриваються  пилом  душ  саркофаги  -
людської  байдужості  дивні  творіння.
Та  змінити  хоч  щось  в  нас  немає  відваги.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608319
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.09.2015


Атлантида

Ти  довго  плив  до  кращих  берегів
і  наштовхнувся  на  мою  Атлантиду  -
місто,  що  побачило  кару  богів,
і  зникло  назавжди  із  загального  виду.

Жили  там  у  храмах  безтурботні  музи,  
там  збувалися  мрії  і  лунали  пісні;
по  зорях  складались  оптимальні  прогнози,
щодень  були  з  усмішок  урожаї  рясні.

Там  лапатим  снігом  розсипалася  ніжність,
щастя  жило,  без  рахунків  й  без  меж.
З  добротою  завжди  дружила  там  гідність,
будь  певен,  духом  ти  там  не  впадеш.

Та  з  недавніх  пір  тут  -  розпач  й  туга,
немов  хвороба  якась  інфекційна.
Біль  і  втома  -  злісні  симпоми  недуги
розрядили  всі  атоми,  опір  вже  безнадійний.

Сховалося  сонце,  і  у  шафи  сховалися  музи,
і  блукають  у  храмах  привиди  прожитих  днів.
Замість  квітів  -  листя  жовтого  повні  обози,
і  збагатить  буття  геометрія  постійних  дощів.

Тож  поки  не  пізно,  збудуй  мені  корабель,
вітрила  з  мрій,  а  весла  -  з  міцної  надії,
врятуй  від  холодних  глибин  і  підводних  скель,
бо  сама  звідсіль  вибратись  нажаль  не  зумію

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606178
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.09.2015


Віч-на-віч

Зоряне  небо,  темна  ніч,
У  них  в  руках  -  новий  світанок.
Їхні  розмови  віч-на-віч,  
Допоки  не  настане  ранок..

Він  думки  її  читав  ще  краще  за  свої,
І  гоїв  рани  на  ній  від  чужих  капканів.
Жити  для  неї,  забувши  про  себе  -  не  гріх,  
Жити  з  нею  як  у  мрії,  без  фальші  кайданів.
 
Вона  ж  казала,  його  нема,  кохання  -  казка,
З  нею  -  пусті  розмови,  без  неї  -  пуста  кімната.
Бо  закоханість  -  тільки  на  очі  пов'язка,
Хто  ж  така  вона,  щоб  за  неї  вмирати?

Темна  ніч  розчинила  в  собі  
Трішки  цукру  і  ароматної  кави.
На  втіху  сонній  небесній  юрбі.
На  радість  чарівним,  закоханим  парам.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2015


Осені

Осінній  вітер  вкрав  у  календаря
вагому  половину  його  значень..
Я  так  минулому  не  хочу  довірять
ті  теплі  дні  із  літечком  побачень.
Якби  тихо  скинути  лічильники  на  нуль,
тепла  набрати  у  зимові  шарфи  й  светри;
послухати  всі  передбачення  зозуль,
і  побороти  нездоланні  кілометри.
Позбутися  несказаних  тих  слів,
що  з  часом  боляче  печуть  у  венах,
сльозами  не  гасить  в  очах  вогнів,
які  лишились  жаром  в  листі  клена..
У  календарі  лиш  позначки  на  папірцях,
Жаль  -  час  не  має  повернення  здатності.
Але  ж  тепло,  що  у  наших  серцях,
Ще  не  втратило  термін  придатності

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604444
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.09.2015


Привіт, доросле життя

"І  в  Діда  Мороза  досі  ти  віриш?
Зовсім  як  маленьке  дитя.
На  порозі  доросле  життя,  
І  казками  його  не  потішиш.

Геть  максималізм  той  юнацький!
Без  мрій  світ  не  зійде  з  орбіти.  
Квартира,  робота,  дві  вищих  освіти,
і  щастя  ніколи  не  зникне  зненацька."

І  знову  нотки  сердиті  за  чашкою  кави.
Крізь  дифракційну  решітку  соціальних  рамок
пропускаєш  істину,  та  всього  лиш  уламок
собі,  як  життєву  мету,  ти  поставив.

Бо  нам  так  важно  повірити  у  незбагненне  -
у  силу  молитви,  заклять,  амулетів..
Життя  пронесеться,  як  яскрава  комета,
старайся  ж  прожити  його  не  даремно!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601563
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.08.2015


Спогад

Наше  місто  засинає
У  теплих  дотиках  весни.
А  ніч  із  вітром  розмовляє
Про  в  попіл  спалені  листи.
Про  недописані  думки,
Які  вже  знає  тільки  вітер.
Так  часто  мрії  -  на  шматки,  
Так  часто  біль  від  недовіри.
Це  все  ті  осінь  і  зима,  
Що  так  образились  на  весну.
Це  все  вода.  Було  -  й  нема.
Розлука  це,  що  сум  принесла.
Ті  двоє  місто  так  любили,  
Але  ж  біда  -  кожен  своє.  
Думки  із  снігу  міст  зробили,  
На  зустріч  в  них  надія  є..  
Та  не  судилось.  Йшла  весна,
І  міст  розтанув,  став  водою.
Він  вже  не  він,  і  "їх"  -  нема,
І  попіл  зникне  сам  собою

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2015


Надобраніч

Чуєш?  Волосся  знову  пахне  димом
від  спалених  мостів.
Чуєш?  Хвилюється  без  тебе  море
яке  не  бачило  дощів
та  пам'ятає  блиск  міських  вогнів
останні  відблиски  Содому  і  Гоморри.
Знаєш,  край  неба  довго  червонів
палав  і  нищив  тонни  слів
в  яких  ховались  відчай,  гнів..
і  згас,  бажаючи  тобі  ясних  світанків
й  солодких  снів.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597060
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.07.2015


Осінь вже близько

Зухвалі  крижинки  у  каву  ранкову
Осінь  прийдешня  любила  підкласти.  
У  променях  літа,  його  колискових
Все  місця  шукала,  хотіла  украсти
Собі  більше  часу.

Дістану  радісних  мрій  із  торбини
І  пригощу  ними  перелітну  пташку.
Вона  розкаже  всі  свіжі  новини,
І  те,  як  тікати  від  холоду  важко  -  
Осінь  вже  близько.

Спійману  в  теплі  ласкаві  долоні
Сховаю  від  вагітних  дощиком  хмар.
Відшукати  б  у  шафі  нитки  ті  червоні,  
Які  мені  колись  продав  старий  лихвар
І  зшити  навіки  до  сонця  дорогу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597016
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.07.2015


Перед світанком

Кричати  беззвучно  ночами,  бо  туга
При  місяці  повнім  ще  той  вовкулака.
Заростає  травою  твоя  злітна  смуга,
Там  вітер  співає  балади  у  маках.

Гортаю  сторінки  —  там  тебе  загубила.
Ти  ж  знав,  як  слова  твої  мрію  вбивають.
Хотів,  щоб  тернисті  шляхи  полишила.
Та  все  ж,  безкрилі  птахи  не  літають.

Погляд  палав  вогнями  геройства,  
Бачив  ти  там  безумство  й  відвагу.
Хто  знає,  що  це  —  кохання  чи  помста
За  істині  зраду  та  до  фальші  повагу.

При  місяці  повнім  на  мандоліні
Грав  вітер  свою  безкінечну  сонату.
Вирвати  б  спогади  разом  з  корінням,  
Засіяти  в  душу  тиху  розраду.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596741
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.07.2015


Сонячна казка

Ти  ще  жива.
Позичиш  крила,
Злетиш  до  світла  водограю.
Янголів  правда  у  серці  жевріла:
Усі  потрапляють  до  раю.

Сонячний  пил.  
Ти  вперше  співала
І  грала  на  струнах  проміння.
Порвала  всі  шви  поміж  нашими  снами
І  стала  вночі  ти  лиш  тінню.

Тож  вдень  я  вчив  тебе  знову  ходити
І  бачити  світло,  що  в  наших  долонях.
Ти  пішла  по  воді,  неначе  сновида.
І  мене  повела  у  своєму  полоні.

Торкнись  мене.  
Я  не  дихаю  майже.  
Для  чого,  скажи,  поцілунок  наш  перший?
Ти  бачиш,  я  зітканий  з  попелу  й  сажі.
Подаруй  мені  час,  мов  востаннє  прийдешній.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2015