Віталія Грицак

Сторінки (1/3):  « 1»

Тіні з ембріонів

Прощаються  з  народами  епохи,
заглушується  тиша  з  мікрофонів,
в  землі,  яку  давно  збороли  мохи,
зростають  наші  тіні  з  ембріонів.

Майбутня  мода,  надлишок  експресій
диктують  нам  сучасні  атрибути.
Та  ми  нащадки  тих,  хто  від  репресій
давно  уже  не  тут.  А  міг  би  бути.

Й  дарма,  що  цілі  наслідки  терорів
чи  плями  інквізицій,  давніх  лих
не  збили  нам  всередині  моторів,
зоставили  "по-дружньому"  в  живих.

Ми  все  одно  лиш  залишок  історій,
котрі  ще  з  сивини  гори  Парнас,
дотримуючись  правил  траєкторій,
тягли  за  руку  вперто  час  й  до  нас,

 в  папірусі  котрі  писали  дрібно:
"Ми  мали  сотні  воєн  -  й  вам  ще  тонну
нещасних  жертв.  Тож  буде  непотрібно
гасити  в  пам’ять  свічку  підвіконну".

Пройдемо  ми.  Ґрунти,  розкривши  груди,
покриють  прах.  Й  птахи  старих  фасонів
злетять  над  вічністю,  і  будуть
зростати  чиїсь  тіні  з  ембріонів.

















адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2018


Моменти до мурашок і не до них

В  дні  над  нами  розбитих  чашок
по  підлозі  думок  земних  
є  моменти  палкі  до  мурашок
і  не  до  них.  

Є  жагучі  слова  незнайомця,  
що  тримають  весь  біль  угорі,  
і  в  тобі  швидше  сходить  сонце,  
ніж  надворі.  

Є  часи  божевілля  чи  люті  
(перемірявши  маски  -  не  спиш,  
Запаливши  себе  і  по  суті
мовчиш).  
 
А,  буває,  як  щастя  рабові,  
так  приходить  навшпиньки,  й  скраю
щось  сідає  на  кшталт  любові
і  тікає.  

Ще  буває,  дібравши  слів  двісті,  
мучиш  світ  несказа́нним  об'ємом.  
Є  самотність  в  чужому  місті  -
є  в  своєму.  

Є  найкращих  друзів  адреси  
і  не  друзів  адреси  теж.  
Щоб  сховатись  від  тисяч  депресій,  
їх  шукаєш,  авжеж.  

Щось  померло,  пішло,  відродилось.  
Та  повір,  що  тобі  ще  нерідко
не  одній  лише  втраті  судилось
бути  свідком.  






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808034
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.09.2018


Коли

[quote]Виходу  немає  тільки  з  труни,  так  що  не  нийте.

©  Джонні  Депп[/quote]

Коли  захлинатимешся  від  потворних  бутафорних  істин,
коли  задихатимешся  від  надлишку  кисню,  а  житимеш  вуглекислим  газом,
коли  не  зможеш  ані  багато  пити,  ані  трошечки  їсти,
бо  все  матеріальне  викликатиме  в  тебе  дику  відра́зу.

Коли  закинеш  на  зане́дбану  полицю  свої  думки  чи  фантазію,
коли  виходитимеш  з  власного  дому,  як  з  чужого  кладовища,  -
вихід  є.  Щоб  жити  далі  не  обов'язково  обирати  страшну  евтана́зію  -
варто  пошукати  способи,  аби  вийти  з  такого  становища.

Виборюй  власну  свободу  будь  чим  -  головою,  колінами.
Кажу  ще  раз  -  де  б  не  був  :  під  дощем  чи  в  петлі.
Виходу  немає  тільки  тоді,  коли  оточений  чотирма  дерев'яними  стінами,
а  над  тобою  -  непрони́кний  шар  сирої  землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2015