Твоя Сніжинка

Сторінки (4/353):  « 1 2 3 4 »

Завжди буду поруч

Подивлюся  лагідно  в  очі.  Так  ніби  вперше
торкнуся  твого  задумливо  чола.
В  цих  зморшках  багато  падінь,  ще  більше  -  звершень.
Та  тільки  не  завжди  поруч  я  була.

Торкнуся  повільно  я  губ  твоїх  і  знову,
відчую  цю  хвилю  ніжності  й  тепла.
Я  в  серці  твоєму  постійно,  та  просторово
не  завжди  з  тобою  поруч  я  була.

Та  зараз  не  втрачу  і  миті  та  з  головою
пірну  у  кохання,  бо  лід  давно  вже  скрес.
І  буду  завжди  я  поруч,  довіку  з  тобою,
безмежністю  океану  та  синню  небес.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847966
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2019


"Важкі" слова

Крізь  стиснуті  зуби  ми  кажемо  те  "пробач".
Корони,  неначебто,  тиснуть  постійно  на  скроні.
Неначе  важкого  меча  над  нами  заніс  палач,
і  от-от  завершиться  наше  життя  у  поклоні.

Так  важко  усе  відпустити  й  сказати  оте  "прости".
Неначе  власноруч  собі  підписати  наказ  на  страту.
То  легше,звичайно,  палити  ніж  будувати  мости,
легше  просто  змиритись,  аніж  боротись  за  втрату.

І  мука  страшенна  -  то  зважитись  на  визнання
своєї  провини.  Яка  ж  тут  потрібна  нелюдська  сила...
Отак  і  пливемо  щодня  в  потоках  брехні  навмання,
в  надії,  що  виростуть  раптом  за  спинами  крила.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847847
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.09.2019


Світло навколо

А  я  догораю,  наче  та  свіча.
Врятуй,  запали  знову  вогнище  надії.
Ти  бачиш,  вона  жива,  іще  жевріє
маленька  іскринка  у  моїх  очах.

Не  дай  заблукати  світлу  у  пітьмі.
Цілуй,  обіймай,  немов  це  все  востаннє.
Розбурхуй,  розпалюй  пристрасне  бажання
моє  розчинитися  навік  в  тобі.

І  в  сутінках  ночі  і  в  ранковий  час,
в  обіймах  гарячих  заховай  від  світу.
Поволі  вбирай  в  свою  душу  чисте  світло,
що  знову  осяює  все  навколо  нас.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847735
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2019


О нас, девочки 😘

Встала  я  на  весы  -  спешат  ведь  с*ки!
Пошла  к  зеркалу  -  ну  ведь  врёт,  как  пить  дать!
А  где  же  талия?  А  лебединые  руки?
Мда,  что-то  пошло  не  так,  мать...

Интернет  мне  в  помощь:фитнес,  диета,
планка,  бег,  прес  (два  подхода  по  сто).
А  ночью,  во  сне,  приходила...котлета,
и  пельмешки,  и  торт,  и  бокальчик  Бордо.

Болят  руки  и  ноги.  Надоело.  Устала.
Эталонное  платье  порву  на  куски.
Нет!  Сдаваться  нельзя!  Поднялась,  побежала...
(а  вчера  приходила  печень  трески)

Дети  в  шоке,  муж  в  трансе  -  меняется  мама.
Лучезарней  улыбка  и  выше  каблук.
И  уже  не  копуша,  а  прелестная  дама.
И  приходят  во  сне  творожок  и  латук.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845252
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 16.08.2019


Забувай…

Забувай,  забувай...  шепотіли  йому  ліси  на  всі  лади.
Забувай...співав  вільний  вітер  в  колоссі  просторів  поля.
Забувай....  Скільки  часу  минуло,скільки  стекло  води.
Кажуть  люди,  так  має  бути,  то  доля.

Забувай...забувай....наче  мантра  звучить  на  усі  голоси.
Тільки  очі  вперто  шукають  в  юрбі  знайому  постать.
Перетнув  би  екватор,  здійснив  би  паломництво  на  полюси,
аби  лиш  сказала  розлуці  -  досить!.

Забувай...Але  як?  Її  сміх  іще  досі  звучить  в  голові,
і  парфумами  досі  ще  пахне  холодна  постіль.
І  усі  відчуття  та  бажання  знайомі  до  болю,  живі,
Хоча  за  вікном  вже  чергова  осінь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845220
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2019


Никогда.

Посвящается  Я.  и  Т.


Их  маленький  остров  не  спал  никогда.
Днем  пели  птицы,  ночью  -  цикады...

А  теперь  вместо  суши  -  вода...вода...
И  любви  без  ответа  флюиды-яды.

На  их  маленьком  острове  злая  зима
наступила  нежданно,  посреди  лета.
Приговором  звучит  -  уже  одна.
Все  мольбы  небесам  увы  без  ответа.

И  одно  её  "верю"  не  наполнит  дом.
Не  построит  корабль  её  "хочу  очень".
И  не  будет  уже  никогда  "потом".
Только  ночи...холодные  длинные  ночи...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845118
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 15.08.2019


Nostalgie

І  нікому  геть  не  потрібне  те  nostalgie.*
Хвору  голову  лікувати  саме  час.
І  давай  без  образ,  любий  мій,  без  образ  -
я  шукала  кохання,  а  ти  -  точку  G.

Тільки  знову  так  -  винна  у  всьому  лиш  я,
ну  а  ти  в  нас  ображене  бідне  дитя.
І  мені  все  торочиш  про  правду  життя.
Та  тебе  ж  то  хвилює  тільки  твоя.

Бо  ж  ти  краще  за  мене  знаєш  усе.
І  усе,  що  я  роблю  для  нас  -  то  дурня.
А  важлива  тобі  лиш  твоя  метушня
Як  би  знати  коли  знову  тебе  занесе?

Ти  би  графік  зробив,  чи  подав  якийсь  знак.
Валер'яну  купила  б,  чи  краще  абсент,
і  спокійно  пройшов  би  оцей  інцидент.
(ну  принаймі  для  мене,  тобі  ж  добре  й  так).

...Я  від  цього  смертельно  втомилась.  Скажи  -  
то  воно  цього  варте,  твоє  nostalgie??



*nostalgie  -  ностальгія

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839936
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2019


Здалось

В  полоні  зімкнутих  вуст  усі  слова,
Навік  залишаються  тими  що  "якби".
Із  часом  зникає  віра  у  дива.
І  зморшки,  що  на  чолі,  то  від  журби,
що  рідко,  але  навідує  таки.
Лишаючи  слід  на  тілі  та  в  душі.
Хотіла  як  краще  -  вийшло  навпаки.
І  часом  здається  ніби  знову  чужі.
І  як  цілувати  губи,  що  бруд  ллють,
і  ставлять  клеймо  на  свіжі  ще  рубці?
А  усмішка,  ніби  щира,  ховає  лють,
І  міг  би,  затиснув  горло  у  руці.
І  що  ще  казати,  для  чого  всі  слова,
коли  все  за  тебе  вирішив  вже  хтось.
Хоч  плач,  хоч  кричи  чи  сконай  -  усе  дарма...
А  сонце  вже  сходило...то  лише  здалось....





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839841
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2019


Follow me…

А  пойдем  с  тобой  в  горы...Наденем  рюкзаки.
Там  будет  красиво,  но  тяжело,  я  знаю.
Держись  середины  тропы,  ни  шагу  к  краю,
и  не  отпускай  ни  на  миг  моей  руки.

А  пойдем  с  тобой  за  грибами  в  хвойный  лес....
Хотя  из  нас  грибники  еще  те.  Так  просто,
вдохнем  на  полные  легкие  чистый  воздух,
помечтаем  танцуя  птичий  лесной  полонез.

А  давай  пойдем  звездной  ночью  купаться  в  реке.
Желания  загадывать,  глядя,  как  падают  звезды...
А  по  сути  не  важно  куда  и  когда,  а  просто,
важно  чтобы  рядом,  всегда,  рука  в  руке.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839204
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 18.06.2019


Дюплекс

Іноді  я  сумую...  скаже  він  їй  ледь  чутно,
навіть  не  дивлячись  в  очі,  а  просто  проходячи  повз.

В  нашем  огромном  мире,  снова  наступит  утро.
Только  не  сбудеться  то,  что  до  сих  пор  не  сбылось.

Іноді  ти  мені  снишся...скаже  він  їй  у  спину,
бо  не  потрібні  більше  їй  його  ніжні  сни.

Хочется  хоть  немножко  свою  разукрасить  рутину,
взяв  разноцветные  краски  у  этой  поздней    весны.

Іноді    я  її  погляд    бачу  в  очах  перехожих...
скаже  собі  він  подумки.  Далі  пірнувши  в  юрбу.

Ему  так  хочется  счастья,  и  ей  конечно  же  тоже.
Только  не  так-то  просто  свою  изменить  судьбу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836465
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2019


Під ковдрою з хмар

(фото  автора)


І  тільки  так,  під  ковдрою  з  цих  хмар,
які  -  ось-ось,  і  дотягнусь  рукою,
завмерти  у  єднанні  із  тобою
мій  рідний  краю.  Скинути  тягар

нав'язливих  думок.  І  просто  бути
маленькою  частинкою  тебе.
Блакитне  небо,  поле  золоте...
Побачити,  торкнутися,  відчути,

як  річки  стрічка  швидко  струменить,
і  вітер  грає  з  вітами  волосся.
Твій  спів  дзвінкий  -  пташине  стоголосся.
Весняних  квітів  аромат  п'янить.

Така  краса  -  безцінний  божий  дар.
І  гріх  тяжкий  того  не  розуміти  -
повинні  ми  плекати  та  любити
усе,  що  є  під  ковдрою  з  цих  хмар.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835697
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.05.2019


Промінь

В  її  очах  палав  світанок.  Згорали  спогади  в  вогні
і  розтікалися  п'янким  теплом  по  тілу.
Туман  фальшивих  обіцянок  осів  глибоко  десь  на  дні
та  розчинився.  Геть  пусту  та  занімілу,

таку  субтильну  та  таку  самотню  душу  на  тріски
розбив  колись.  То  так  давно  було,  здається...
Та  й  не  важливо  це  тепер.  Ці  світанкові  відблиски
лоскочуть  шкіру.  Щиро  так  вона  сміється.

І  кожному  радіє  дню.  Розсіялась  нарешті  мла
і  змила  сльози  всі  стрімка  весняна  повінь.
Усе  розквітло  навкруги  і  серце  сповнене  тепла.
Сніги  холодні  розтопив  кохання  промінь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833048
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2019


Вестерн

Не  по  пути  нам  с  тобою,  ковбой,  вот  беда.
Итог  твоих  странствий  банален  и  печален.
Тебя  влекут  неизвестные  города
и  свет  приглушенный,  что  виден  из  окон  спален.

Твой  конь  бьет  копытом  резво  пустынную  гладь.
Твой  Colt  всегда  вызывающе  блестящий.
Ты  мечта  всех  дурех,  ты  герой  -  ни  дать  ни  взять.
Вот  только  лишь  для  меня  ты...ненастоящий.

Мне  намного  дороже  мой  старый  добрый  Джо  -  
несменный  простой  шериф  городов  и  прерий.
Да  он  не  герой,  и  не  крут  как  ты,  но
есть  несомненно  более  важный  критерий  -  

он  мой,  от  края  шляпы  до  кончиков  шпор.
Надёжен,  не  кормит  слащавыми  речами.
Бывает  упрям,  и  вступает  он  вечно  в  спор,
но  нежен  и  добр  и  чертовски  хорош...ночами.

Посему,  ковбой,  в  нашем  маленьком  городе  N
ты  чужой.  Уходи  в  закат  красиво  и  гордо.
Я  так  счастлива,  мне  не  хочеться  перемен,
а  в  родных  и  нежных  обьятиях  встретить  вновь  утро.






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831264
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 01.04.2019


Весна у мені

Весна  у  мені...Заплітає  віття  у  коси,
протікає  по  тілу  барвистими  струмками.
Перетворює  сльози  на  ранкові  роси.
Дуже  щиро  сміється  та  плаче  між  рядками.

І  буває,  що  навзнак  падає  в  свіжі  трави,
як  в  обійми  коханого  -  так  несамовито.
У  очах  грає  сяйво  ранкової  заграви,
а  в  душі  тихий  трепет-  вже  скоро  настане  літо.

І  летять  парасольки  кульбабок  в  небо  з  вітром,
наче  найзаповітніші  мрії  й  таємні  бажання.
Як    сонечко  сяю,  ділюся  цим  внутрішнім  світлом.
Цю  весну  у  мені  зародило  розквітле  кохання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829798
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2019


Счастье в мелочах

*  -  Жизнь  ведь  прекрасна,  когда  чьей-то  щеке  нужен  твой  нос.
Эльчин  Сафарли


Жизнь  ведь  прекрасна,  когда  кому-то  нужна  твоя  улыбка.
Блеск  в  глазах,  твои  объятия,  заразительный  смех,
такой  особенный,  тот,  который  не  для  всех.
Смех,  что  развеселит  и  согреет,  когда  грустно  и  зябко.

Жизнь  ведь  прекрасна,  когда  кому-то  нужен  твой  взгляд.
Его  глубина  и  озорные  огоньки.
И  никуда,  и  никак  без  нежных  касаний  руки,
каждый  раз  волнительных,  словно  впервые,  много  лет  назад.

И  если  кто-то,  когда-то  задаст  себе  случайно  вопрос  -
из  чего  сделано  счастье?  Ответ  прост  -  из  мелочей,
простых,совершенно  обыденных,  но  бесценных  вещей.
Жизнь  ведь  прекрасна,  когда  чьей-то  щеке  нужен  твой  нос.*



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829518
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 18.03.2019


Итальянские страсти

Посудой  об  кафель!!  Терпеть  нет  мочи!!
Не  хочешь  спокойно  -  значит  война!!
Что  значит,  ты  все  сказал?!  Я  еще  не  закончила!!
Я  еще  не  выговорилася  сполна!!

Ты  устал?!  А  я  значит  не  устала?!
Еще  столько  всего  рвется  наружу.
Я  пока  тебя  слушала  все  губы  искусала,
и  данное  себе  слово  сейчас  же  нарушу.

Не  молчала  никогда  и  сейчас  не  буду!!
У  меня  одни  факты!  Твои  придирки  пусты  -
это  не  там,  то  не  туда,  все  не  так  повсюду!
И  конечно  же  сейчас  права  я,  а  не  ты!

...Разбита  посуда...  от  вереска  треснула  лампочка...
еще  минут  десять  все  в  ее  власти.
Зато  потом  надолго  заенька,  кошечка,  лапочка...
Такие  они,  итальянские  страсти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827032
рубрика: Вірші, Иронические стихи
дата поступления 27.02.2019


Паранойя

Ну  що,  ти  знову  за  своє??
Твоя  сезонна  паранойя  
неначе  молот  все  навколо  розбиває.
І  що  тобі  до  того  є,
що  складена  її  вже  зброя
і  що  лише  тебе  завжди  кохає?
Тобі  то  не  важливо!!  В  чому  ж  суть?
Тобі  набридли  спокій  тихий  
і  посмішка  її  така  щаслива?
Твої  думки  тебе  несуть
і  геть  заносять.  Що  за  лихо!!
Ти  думаєш  у  цьому  твоя  сила??
Та  це  ж  якийсь  абсурд!!!
Якесь  безглуздя!!  Казна-що!!!
І  ще  багато  різних  слів...(але  цензура).
Давай  нарешті  зараз,  тут,
закінчуй  це  усе,  якщо
не  маєш  ти  бажання,  щоб  зажура
в  хронічний  стан  переросла.
проникла  назавжди  під  шкіру,
і  стала  у  житті  твоєму  лейтмотивом.
Вже  скоро  чергова  весна.
І  у  війні  цій  за  довіру
програють  всі.  Щасливі  дні  підуть  пунктиром...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826883
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.02.2019


Поволі вмирає…

Експромт-коментар  до  твору
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826607


Поволі  кохання  вмирає-
по  слову,  по  дню,  по  краплині.
Вже  байдуже,  що  всередині.
Ні  в  кого  ніхто  не  питає.

Уже  назавжди  відлетіли
метелики  та  захват  щирий.
Не  мила  уже  та  й  не  милий.
Душа  й  тіло  геть  збайдужіли.

А  потім  захочеться  слізно
у  долі  ще  шанс  попрохати.
Бо  ж  будем  тепер  усе  знати...
Та  буде  вже  просто  запізно.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826648
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2019


Спалені мости

Вдячна  за  натхнення  🌷
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819325

Ці  кляті  спалені  мости
палали  гарно  серед  ночі.
Кричала  вчора  -  відпусти!
І  знову  на  той  берег  хочу...
 
Лихі  вітри  у  спину  дмуть
і  люта  бездна  під  ногами.
Кричала  вчора  -  все  забудь!
Та  щось  лишилось  поміж  нами...

Чи  то  усе  здалось  мені,
що  ще  для  тебе  серце  б'ється.
Мости  згорають  у  вогні
та  вперто  пам'ять  не  здається.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826407
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2019


Маскарад

А  если  я  уйду,  ты  за  мной  пойдешь?
А  если  буду  падать,  поймать  успеешь?
...Опять  за  окнами  этот  проклятый  дождь.
И  ты,  как  будто  манны  небесной,  ждешь
того,  кто  глаза  откроет  и  ты  прозреешь.

А  если  замерзну,  укутаешь  в  теплый  плед?
А  если  заплачу,  вытрешь  слезы  губами?
...Тебе  так  нужен  живой  оберег  от  бед.
Но  глупая  гордость  приносит  пока  лишь  вред,
и  сердце,  увы,  лишь  холодеет  с  годами.

***
В  её  тишине  десятки  несказаных  фраз.
В  её  идеальности  тысячи  глупых  ошибок.
И  прячет  себя  настоящую  каждый  раз
от  всех  посторонних  и  даже  родных  глаз,
скрывая  под  видом  серьезности  сотни  улыбок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826347
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 21.02.2019


Ведь дальше весна…

Воском  свечи  медленно  таю...
Песнею  ветра  тихо  шепчу...
И  от  прикосновений  взлетаю  -
остановить  мгновение  хочу.
Каждую  ночь  будто  сгораю
и  воскресаю  под  утро  вновь....

...Так  и  шагаю  по  самому  краю
на  грани  -  то  ненависть,то  любовь.
От  поцелуев  быстро  хмелею.
Ласки  в  ответ  нежно  дарю.
И  о  прошедшем  я  не  жалею,
ведь  дальше  весна  по  календарю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826242
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 20.02.2019


Мій світ без тебе…

"Раптом  так  тихо  стало  в  моєму  світі  без  тебе."*
Сповільнив  годинник  свій  невтомний  біг.
Фарби  потьмяніли  і  навіть  заплакало  небо.
І  на  півдорозі  десь  загубився  сміх.

Раптом  так  тихо  стало  в  моєму  світі  без  тебе
і  холодно.  Де  б  ще  взяти  твого  тепла?
Моя  ти  тиха  гавань,  моя  ти  нагальна  потреба.
Лише  з  тобою  квітне  моя  весна.

Раптом  так  тихо  стало  в  моєму  світі  без  тебе.
Мені  б  на  хвилину  в  очей  твоїх  блакить
пірнути  немов  у  море.  Відчути  той  ніжний  трепет
від  щастя  безмежного  в  серці...хоча  би  на  мить.



*  цитата  -  Януш  Вишневський  "Самотність  у  мережі".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826145
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2019


З тобою поруч

Озирнись.  Зупини  на  хвилину  свій  вічний  біг.
Я  постійно  поруч,  невтомно  лину  до  тебе.
У  тумані  густому,  що  м'яко  на  плечі  ліг.
І  в  маленьких  краплинках  дощу,  що  падають  з  неба.

Я  пташиним  співом  твій  розпорошу  сон.
З  першим  променем  сонця  твої  поцілую  очі.
З  метушнею  твого  дня  буду  в  унісон.
І  з  п'янкою  тишею  темної  теплої  ночі.

Я  краплинка  роси,  і  жаринка  у  вогні.
Я  одна  така  є.  Ти  створив  мене  власноруч.
Не  хвилюйся,  твій  спокій  я  не  потривожу.  Ні!
Просто  я  дуже  хочу  бути  з  тобою  поруч.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825210
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2019


Суета

Что  ты  крутишься  словно  волчок?  Суета...
Ты  как  будто  павлин  распускаешь  свой  хвост.
Я  давно  уже,  знаешь,  дружок  мой,  не  та.
И  уже  не  пришьешь,  не  привяжешь  за  трос,

и  ни  скотчем,  ни  клеем  не  склеишь  -  никак,
что  сгорело  до  тла  и  рассеялось  в  прах.
То  вчерашнее  чудо,  сегодня  -  пустяк.
Мы    на  разных  планетах,  в  разных  мирах.

И  не  нужно  так  пафосно  жечь  все  мосты  -
собереться  вся  нечисть  на  пламя  костра.
Все  слова  уже  сказаны,  мысли  чисты,
от  других  поцелуев  пылают  уста.

Я  уйду  еле  слышно  в  туманную  даль.
И  тебя  твой  маршрут  приведет  пусть  туда,
где  за  хвост  твой  павлиний  получишь  медаль,
и  не  будет  напрасной  твоя  суета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823695
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 01.02.2019


Тряхнем стариной?

 Дружеский  шарж  😉😀🌻

Он  решил  тряхнуть  стариной.
И  в  свои  восемнадцать  с  хвостиком,
свой  нарушив  вселенский  покой,
ей  назначил  свидание  у  мостика.
Нарядился  он  в  троечку  клеш,
и  в  подштанники  (мерзнут  колени).
Седину  расчесал.  Эх,  хорош!
Прихватил  с  собой  ветку  сирени.
И  неспешной  привычной  трусцой
приключениям  на  встречу  направился...
...Истекал  уже  час  как  второй,
только  не  появлялась  избранница.
Может  мостик  не  тот?  Может  день?
Может  даме  моей  не  здоровиться?
Вот  проклятый  склероз!  Старый  пень...
Мне  видать  ничего  не  обломиться...
И  вздохнув  (с  облегчением  скорее)-
затекла  уж  спина,  ноют  кости...
Отложу  тряску  я  на  неделю.
Лучше  сам  напрошусь  к  ней  в  гости.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823360
рубрика: Вірші, Иронические стихи
дата поступления 30.01.2019


Повітряний змій

Хлопчику  рідний  мій,
скажи,  ну  хто  я  для  тебе?
Чи  ж  я,  як  повітряний  змій  -
порветься  мотузка  і  в  небо?

А  ти  будеш  бігти  услід,
не  дивлячись  куди  ступати.
Для  змія  -  прекрасний  політ,
для  тебе  -  гіркота  втрати?

Ну  звідки  такі  думки?
І  звідки  ці  порівняння?
Спливають  із  часом  роки.
Та  вірити  треба  в  кохання.

Йому  не  страшні  вітри.
Зв'язок  міцний,  як  канати.
Довірся  і  відпусти  -
навчися  просто  кохати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823082
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.01.2019


Его вдохновение…Его боль… (Мастер)

 Маргарита  -  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807958

Все  изменилось  после  той  странной  встречи  -  
Так  поражает  молния!  Так  поражает  нож!
Так  странно...Так  непонятно  все....  Ну  и  что  ж?
Ее  глаза,  тональность  голоса,  ее  речи...

Настоящее  родство  душ.  Его  муза.
Вдохновение  Мастера  и  его  же  боль.
Проникнуть  ей  в  самое  сердце  свое  позволь.
Освободи  себя  от  ненужного    груза

печали  и  одиночества,  там,  в  груди.
Теперь  вы  никак  не  можете  друг  без  друга.
Даже  когда  за  окнами  будет  вьюга,
или  осенняя  слякоть  размоет  пути.

И  пускай  не  на  земле,  а  на  небесах,
дано  обрести  вам  вечный  мир  и  покой.
Вы  будете  вместе  -  ты  с  ней,  она  с  тобой.
Расстворяясь  друг  в  друге  у  мира  на  глазах.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822550
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 24.01.2019


Розбилось об лід

Вже  жодного  слова  і  жодного  листа
з  думками  важливими  чи  з  простим  "привіт".
А  я  ж  був  готовий  тобі  притулити  світ.
А  я  ж  так  хотів  цілувати  твої  вуста.

І  пестити  теплі  хвилі  волосся  твого.
І  слухати,  слухати  твій  кольоровий  сміх.
В  обійми  свої  заховати  тебе  від  усіх...
Та  тільки  не  втримав  в  руках  щастя  крихкого.

Розбилось  об  лід  твого  погляду...Знову  зима.
Лиха  заметіль  так  і  хоче  проникнути  в  душу.
Позбутися  туги  цієї    так  хочу  і  мушу,
щоб  знову  відкрити  в  душі  щиру  віру  в  дива.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822475
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2019


Мечты снов

В  долине  фантазий  и  грез  живут  мои  сны.
Мечтают  о  чем-то  своем,о  чем-то  вечном.
В  минус  двадцать  мечтают  о  приходе  весны.
А  облачной  ночью  о  далеком  Пути  Млечном.

Мечтают  взлететь  в  океан  и  упасть  в  небеса.
А  после  тихонько  парить  где-то  там  у  края.
Укрывшись  под  деревом  (ерунда  что  гроза),
мечтают,  как  звезды,  надежду  дарить  угасая.

В  туманное  утро  мечтают  увидеть  рассвет.
Такой,  чтобы  резал    глаза  и  целовал  кожу.
Мечтают  прожить  ну,  как  минимум,тысячу  лет...
И  обо  всем  этом  с  ними  мечтаю  я  тоже...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822394
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.01.2019


Не йди!

Не  йди!  Залишайся!  Чуєш?  Я  прошу-не  йди!
Таких  не  було  ніколи  й  не  буде    після...
Нехай  відзвучала  дзвінка  лебедина  пісня,
і  змиті  холодним  дощем  всі  наші  сліди.

Нехай  в  осіннім  саду  відцвіли  жоржини,
і  впав  вже  додолу  останній  кленовий  лист.
І  замість  веселого  сміху  тут  вітру  свист.
Та  чуєш,  то  все  недостатні  для  того  причини,

аби  ти  забув  про  усе,  що  було.  У  душі
оселяться  туга  та  пустка  без  твого  "кохаю".
Не  йди!  Не  штовхай  мене  цим  ти  до  самого  краю.
Невже  ми  настільки  далекі,  настільки  чужі?

Не  йди...Так  просила.  Про  себе.  Та  тільки  
вуста,
німими  зосталися  вперто.  А  погляд  у  спину,
неначе  останній  той  цвях  у  важку  домовину
з  убитим  коханням,  не  вартим  прощення  й  хреста.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822318
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2019


Все те, що…

На  чистому  тлі  білосніжної  заметілі,
я  намалюю  яскравими  кольорами
усе  те,  що  було  та  що  є  поміж  нами  -
все  солодке  та  ніжне,  з  ароматом  ванілі.

Все  те,  що  червоною  ниткою  в'ється
через  всі  наші  дні,  через  всі  наші  ночі.
Усе  те,  що  побачиш  поглянувши  в  очі
і  зрозумієш  почувши,  як  серденько  б'ється.

Все  те,  що  з  гірчинкою,  з  присмаком  шоколаду,
І  грайливо-терпке,  і  п'янке  як  вино.
Усе  те,  що  між  нами  є  і  що  було,
намалюю  на  тлі  казкового  снігопаду.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821454
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2019


Один крок

Я  не  знаю  коли  і  в  якій  із    історій
я  зустріну  тебе.  Скільки  довгих  доріг,
скільки  аеропортів,  портів,  скільки  колій
мене  приведуть  врешті-решт  на  поріг.

І  усе  те,  уявне,  реальністю  стане  -  
твої  очі,  й  твоє  таке  ніжне  "привіт".
І  в  обіймах  твоїх  моє  серце  розтане,
і  зупиниться  час  наш  рятуючи  світ.

...Ось  один  лише  крок,  лише  сходинка  й  двері.
Всього  кілька  миттєвостей  й  дотик  руки...
Та  залишиться  крок  цей  рядком  на  папері,
і  у  сумнівах  далі  помчаться  роки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821110
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2019


Кошка…или…

Спят  в  полумраке  дома.  Зимний  тихий  сон.
Месяца  полукруг  заблудился  в  лабиринте  тёмных  небес.
Словно  его,  как  у  классика,  своровал  бес.
...Сердцебиение  её  с  часами  на  стене  в  унисон.
И  так,  как  никогда  доселе,  хочеться  ей,
в  морозную,  снежную,  темную  ночь.  Вдохнуть
нереально  свежего  воздуха  полную  грудь,  
и  взглянуть  свысока  на  россыпь  огней
фонарей  на  улицах  и  светящихся  окон  в  домах.
И  нету  больше  мочи  терпеть  -  настежь  окно.
На  карниз,  на  крышу,  лететь,  бежать  -  все  равно!
Азарт,  восторг,  вдохновение  -  прочь  страх!
Лишь  бы  не  сорваться.  Все  выше  и  выше...
Босиком,  волосы  по  ветру...Ох,  свежо,  стужа...
Сумасшедшая!  На  мороз  голышом?  Тебе  свитер  нужен.
Ах,  не  важно...Высота...и  только  небо  выше  крыш..
...И  от  ее  тепла  таяла  обледеневшая  черепица.
И  ветер  уносил  на  километры  вдаль
заливистый,  звонкий  смех,  прозрачный,  как  горный  хрусталь.
Руки  раскинула,  как  крылья  -  ну  точно  птица.
А    в  плавности  линий  грациозная  кошка,  львица.
...Поутру  соседки,  те  что  бессоницей  измучены,
не  унимаясь  спорили  :  "Кошка  там  гуляла  и  кричала.  Злющая..."
"Да  какая  кошка?!  Ведьма!  Ведьма  жутко  хохотала"....и  давай  креститься.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820829
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.01.2019


Фіранки

А  сонні  фіранки  найкраще  за  усіх
уміють  мовчати  про  все  уночі  побачене,
усе  почуте  -  стогони,  сльози  та  сміх...
Вони  ніби  брама,  вони  ніби  оберіг
наш  простір  оберігають.  Завбачливо

затулені  бережно  із  загасанням  дня.
Затишні,  ніжні.  Вікна́  невагомий  серпанок.
За  ними  залишені  клопоти  й  метушня.
І  цей  ритуал  так  потрібен  усім  нам  для
того,  аби  впустити  в  наш  світ  світанок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820232
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.01.2019


Утро все-таки будет!

Метеосводка  на  завтра  -  мороз  и  снег.
Не  забыть  бы  перчатки  -  мерзнут  ладошки.
И  точно  не  хватит  тепла  у  всех  для  всех.
Только  для  самых  родных  и  себе  немножко.

Метеосводка  на  завтра  -  быть  добру.
Мы  верим  в  день  грядущий.  Счастливые  люди.
И  засыпая  не  сомневаемся  -  поутру
солнце  взойдет.  Утро  всё  -  таки  будет!

И  знают  об  этом  все  в  домах  из  бетона,
и  на    последнем  острове  в  океане,
Кто  чист  душой,  кто  с  мозгом  из  поролона.
Кто  на  ровном  пути,  кто  потерялся  в  тумане.

И  тот  кто  безмерно  счастлив,  где  бы  он  ни  был.
И  тот,  чьим  семейным  тайнам  нету  числа.
И  тот  кого  помнят,  и  тот  кто  всех  забыл...
Утро    всё-таки  будет.  Открой    глаза.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819925
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 02.01.2019


Ти був завжди

Ти  знаєш,  ти  був  завжди.  Хоча  і  на  глибині.
Тихенько,  як  мишка  сидів,  та  все  ж  існував.
Емоцій  твої  кораблі  завмерли  на  мілині
у  острова  марних  надій  та  таємних  забав.

Ти  знаєш,  ти  був  завжди,  неначе  далека  зоря.
І  скільки  із  вуст  не  злетіло  би  марних  слів,
іржа  не  повинна  дістатись  до  палуби  корабля,
не  хотіла  я  забуття,  як  і  ти  не  схотів.

Ти  знаєш,    ти  був  завжди.  Та  що  там  ти  був,ти  є!
Той  самий  -  такий  єдиний,  такий  близький...
Лиш  слово  -  летить  душа.  Лиш  дотик  -  єство  моє
із  усмішкою,  на  підборах  на  шлях  слизький.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819627
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2018


Чоловіки…

Чоловіки...Кохаєте  одну,
а  в  душу  заглядаєте  геть  іншій.
І  розпустивши,  як  павич  хвоста,
вже  третій  пишете  прекрасні  вірші.

І,  як  там  кажуть  люди-  сивина
у  бороду,  а  біс  в  ребро  прискаче  -  
ви  знаєте,  що  сили  вже  не  ті,
та  серце  молоде  ще  та  гаряче...

А  що  тут  вдієш?  Отаке  життя.
Нічого  ми  не  в  силах  геть  змінити.
І  ми  навчились  поряд  з  вами  теж,
одних  чекати,  інших  же  любити.



Відчуваючи  коментарі  типу  "не  всі  чоловіки  такі",  одразу  напишу-  я  знаю😀

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819511
рубрика: Вірші, Іронічні вірші
дата поступления 30.12.2018


Заплутаний клубок

В  голові  у  жінки  ціла  купа  мікросхем.
Мерехтить  вогнями  цей  заплутаний  клубок.
Там  є  мільярди  запитань  та  сотні  тисяч  тем.
Та  при  цьому  невідомо  про  наступний  крок.

Шах  і  мат  чи  білий  прапор,  вгору  чи  униз.
Сльози  з  приводу  чи  без,  чи  усмішка  ясна.
Якась  життєва  необхідність  ,а  чи  так,  каприз.
І  на  душі  зима  чи  літо,  осінь  чи  весна.

І  ти  знаєш,  любий  мій,  не  виключення  я.
Стільки  усього  тримаю  там  у  голові,
що  збагнути,  то  мабуть  не  стане  і  життя,
бо  щодня  утворюються  з'єднання  нові.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819396
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.12.2018


Don't cry Cinderella

Don't  cry  Cinderella,  видимо  не  судьба.
Всех  заоблачных  мечт  караван  заблудился  в  песках.
Ни  к  чему  теперь  слезы  и  горькое  "ох"  да  "ах",
и  надутые  губки,  и  прицельная  глаз  стрельба.

Рассекречена  ты,  не  явившись  еще  на  бал.
Маскарад  ни  к  чему,  разве  только  что  клоунский  нос.
Из  осколков  разбитого  сердца  огромный  торос.
Хотя  если  взглянуть  по-другому,  то  пьедестал.

Заунылое  пение  оставь  для  печальных  баб.
Ты  другая  -  в  глазах  огоньки,  на  душе  рок-н-ролл.
Фею  в  студию  -  транспорт  из  тыквы  и  платье  в  пол.
Принц  заждался,  он  так  без  тебя  печален  и  слаб.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819310
рубрика: Вірші, Иронические стихи
дата поступления 28.12.2018


Потрібне слово

А  я  ось  не  знаю,  ну  що  ще  сказати  тобі...
Стоїш  на  порозі  і  дивишся  сумно  у  очі.
Те  слово  потрібне  давно  загубилось  в  юрбі
думок  неважливих...  Уже  й  дочекалися  ночі.
Та  легше  не  стало.  У  кожного  свій  є  резон.
І  правда  своя,  хоча  бути  все  так  і  не  може.
Було  ж  так  колись,  навіть  дихали  в  унісон.
Тепер  ніби  полум'я  й  лід.  А  хто  допоможе?
Ніхто.  Не  втіснити  ніяк  цей  трикутник  у  куб.
І  серце  байдуже  ніяк  не  зігріти  в  долонях.
І  слово  потрібне  зірвавшись  запізно  із  губ,
залишиться  каменем  в  серці  та    болем  у  скронях.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819266
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.12.2018


Щось особливе

Надворі  вже  ранок,  так  тихо,  так  сіро-сіро.
І  вогники  перші  у  вікнах  поодиноких.
Обійми  твої  іще  пам'ятає  тіло,
і  полум'я  свічки  не  зовсім  іще  зотліло.
Я  ще  відчуваю  погляд  безмежно  глибоких

очей  твоїх...Це  лише  спогади  більше  нічого.
І  все  ніби  марево,  ніби  мені  наснився.
Те  як  цілував,  як  мліла  від  дотику  твого,
у  цілому  світі  ми  вдвох  були,  більше  нікого,
коли  так  відверто  та  ніжно  на  мене  дивився.

І  нового  дня  закружляють  події  та  люди.
Та  в  серці  залишиться  щось  неймовірно  важливе.
І  вглиб  проростати  корінням  і  квітнути  буде.
І  де  б  не  були,  від  цих  спогадів  завжди  й  усюди,
в  усьому  простому  відчуємо  щось  особливе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819136
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2018


Піано та форте

Торкнися  до  губ...  до  волосся...до  тіла  та  серця.
Звільнися  від  сумнівів.  Очі  твої,  як  озерця.
В  них  душу  твою  та  своє  відображення  бачу.
Я  хочу  усе  відчувати...Долоню  гарячу

свою  поклади  обережно  сюди.  Чуєш?  Б'ється.
Все  дужче  і  дужче.Одвічна  мелодія  серця.
Рукою  по  клавішах  тіла,  так  ніжно...піано...
Від  дотиків,  що  ледь  відчутні  так  солодко  й  п'яно.

І  так,  ніби  вперше,  ця  музика  граючи  вкотре
все  змінює.  Збудивши  струни  у  громове  форте 
захоплює  подих,  кидає  в  обійми  безодні...
Піано  та  форте...В  нас  є  лише  тут  та  сьогодні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819040
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 26.12.2018


Чекай на мене

Чекай...Невтомно  виглядай    з  дороги...
І  я  прийду.  Осіннім  листопадом
пройдусь  колись  квітучим  пишним  садом,
пожовкле  листя    скинувши  під  ноги.

А  потім,  як  зима  морозним  дивом
прикрасить  вікна,  снігом  все  засипле,
почуй,  як  віхола  шепоче  сипло.
Цей  спів  єдиним  стане  лейтмотивом

всіх  днів  й  ночей  в  очікуванні  дива.
Та  в  час,  коли  набридне  геть  чекати,
надія  вмоститься  безсило  спати  -  
прийде  весна.  Усміхнена,  красива.

А  з  нею  знову  я  прийду  то  тебе.
Пташиним  співом  вранці  пролунаю,
прикрашу  землю  фарбами  розмаю
і  прихилю    до  тебе  синє  небо.

Зелені  трави  простелю  під  ноги,
і  посміхатись  стану  веселково...
Все  буде  саме  так,  обов'язково.
Чекай  на  мене.  Виглядай  з  дороги...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818011
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2018


А знаєш…

А  знаєш,  я  давно  не  та.
Ти  знаєш,  я  давно  вже  інша.
Не  краща...але  і  не  гірша...
І  на  душі  не  пустота,

а  сад  квітучий  навесні.
І  спів  -  пташине  стоголосся.
...Напевно  нам  те  все  здалося,
Усе  привиділось  у  сні.

Неначе  тисячу  життів
ми  вже  прожили  після  того
не  усвідомивши  простого  -
я  не  змогла,  ти  не  схотів.

...А  зараз  за  вікном  зима.
У  кожного  своя,  казкова.
Щаслива  я!  Обов'язково  
і  ти  вір  завжди  у  дива.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817400
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2018


Справжньому! Мужньому!

Ти  справжній,  мужній  мій  мужчина!
Тобі  я  день-у-день
завдячую  -  ти  та  причина,
з  якої  голосних  пісень
душа  співає!  Важко...знаю...
Та  сон  наш  бережеш.
Ти  відчуваєш  -  я  кохаю,
люблю  тебе  без  меж!
Тобі  я  вдячна  за  світанки
та  спокій  у  душі.
За  впевненість,  що  вишиванку
наточені  ножі
завжди  готові  боронити.
Щоночі  та  щодня.
Тебе  не  може  не  любити
земля  твоя...і  я...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816548
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 06.12.2018


Кому дороже?

У  натянутых  нервов  последняя  струна.
И  холодный  ноябрь  так  хочет  залезть  под  кожу.
Ты  его  не    боишся...В  бокале  вино.  А  вина?
Что  вина?Чья  вина?  О  ней  мы  не  вспомним.Сполна
заплатила  уже  по  счетам.  А  кому  дороже

твоё  тихое  "да"  и  твои  в  тишине  шаги?
Для  кого  ты  была  и  будеш  всегда  желанной?
...Бесконечно  холодная  ночь.  Не  видно  ни  зги.
Ты  в  обьятиях  города  -    чувство,  как  в  центре  тайги.
Замерзает  душа  от  тоски  такой  спонтанной

и  нелепой.  И  в  голове  вереницы  фраз...
Чьи  нежнее  и  чьи  роднее  губы  и  руки...
Сотни  раз  уходила,  возвращалась  сотни  раз.
Каждый  раз  умирая,  играла  восторг,  екстаз,
обрекая  себя  и  их  на  ненужные  муки

и  терзания  о  том,  чему  быть  не  дано.
А  по  сути  так  просто,  выбор  вовсе  рядом  -
шаг  навстречу  тому,  кто  наполнит  бокал  вином,
без  упрека  и  страха,  за  тобой  хоть  на  дно.
Понимает  он  всё,  для  него  даже  слов  не  надо.
 
Только  взгляд...За  окном  вороны  на  проводах,
и  холодный  ноябрь  все  так  же  лезет  под  кожу.
Пролетают  секунды,  минуты  и  года.
Все  не  то...  и  они  другие...  и  ты  не  та...
Поржавела  струна  и  вино  с  каждым  годом  дороже.



 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814406
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 19.11.2018


Воскресає…

Робиш  крок  уперед  і...виходиш  за  межі  меж.
Зупинився  час...  А  у  погляді  та  безмежність,
що  бентежить  серце.Чи  ти  той  самий?  Авжеж...
Я  уся  твоя.  Я  забула  про  обережність.

Роблю  вдих  глибокий.  Всю  солоність  твоїх  морів,
і  приємну  терпкість  цвіту  садів  фруктових,
і  нестримну  свіжість  стрімких  степових  вітрів
відчувати  хочу,  як  вперше...  Моїх  медових

поцілунків  силу  і  слабкість  бери  собі.
Відчувай,  як  палає  шкіра...  Вже  серце  знає  -
те  усе,  що  колись  загубили  у  вогні
гірких  сумнівів  та  байдужості  
...воскресає...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814295
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2018


На зелене

🍁Вдячна  чудовому  автору  за  натхнення🍁

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813907

Пензлик  в  жовтогарячий..  І  враз
виростає  величним  муралом
диво-клен...Все  непросто  у  нас.
Почуття  наростаючим  шквалом

своїх  пристрастей  палять  ущент
все  навколо  -  дерева  та  квіти.
Ти  проґавив  потрібний  момент.
Загорівся  червоний...Як  діти

все  ще  віримо  ми  у  дива.
Я  чатую  поблизу  віконця,
ти  з  букетом(ще  звичка  жива).
Запалити  ще  прагнеш  те  сонце.

Та  не  знаю  чи  вийде.  Дощить...
Щиросердно  попрошу  у  Бога  -  
де  б  не  йшов  милий  мій,  хай  завжди
на  зелене  та  буде  дорога.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814059
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2018


Подивися у очі

Подивися  у  очі,  в  них  все  абсолютно  без  слів
зрозуміло.  Аби  ж  ти  хотів  оте  все  розуміти.
Пролетіли  роки.  Перший  вогник  шаленства  зотлів.
Та  ми  віримо  вперто  в  дива.  Ну,  їй-  богу,  як  діти.

Подивися  у  очі.  Побач  в  них  частинку  душі,
ту,  що  схована  поміж  рядків.  Невідома  нікому.
Ту,  що  вправно,  як  стрічку  у  косу,  вплела  у  вірші.
Та  заплутавшись  наприкінці  все  ж  поставила  кому

замість  твердої  крапки.  Усе  це  у  погляді  є.
Придивися.  І  в  чорних  очах  сонце  лагідно  сяє.
Те,  що  вічно  та    беззаперечно,  та  лише  твоє.
Те,  що  попри  усе  та  усіх  ніжно  й  вірно  кохає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813541
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2018


Подорож у дитинство…

Взяв  сон  мене  за  руку  і  повів,
забутими  стежками  у  дитинство.
Там  рій  сусідських  бджілок  гомонів.
Там  із    горобини  таке  намисто

вдалося  нанизати,  що  ніхто  
не  бачив  ще  чарівнішої  дами.
І  найстрашнішим  жахом  там  було,
в  юрбі,  на  крок  хоч,  відійти  від  мами.

Бабуся  там.  Весела  і...жива.
В  руках  смачнющі  буханці  та  паска.
Для  всіх  повчальні  віднайде  слова.
Її  любов  безмежна,  як  і  ласка.

Свята  завжди  веселі  й  голосні.
І  теплі  ночі  в  затишку  кімнати...

Як  добре,  що  принаймі  уві  сні,
я  можу  там  хоч  інколи  бувати.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812746
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.11.2018


І знову весна на Голгофі

Не  кортить?-  запитаєш.  -  Уже  не  кортить
подзвонити  й  спитати  як  справи?
Не  болить  усередині?  Вже  не  болить?
Відгоріли  у  серці  заграви?

Промовчу...Лише  погляд  нестримно  пече.
Ну  до  чого  оці  запитання?
Я  чекаю  на  сильне  й  надійне  плече,
на  довіру  та  ніжне  кохання.

Їсти  поїдом  можу  себе  я  й  сама.
І  повір,  що  у  цьому  я  профі.
Вже  за  вікнами  скоро  холодна  зима,
а  у  нас  знов  весна  на  Голгофі?

Схаменися!  Я  прошу...  Як  кисле  вино
дурні  натяки  -  пити  не  сила.
Не  нагадуй.  Було.  Відболіло  давно.
Глянь  за  спину,  нові  там  вже  крила.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812682
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2018


Мавка

І  де  би  взять  мені  
того  золотого  меду,
на  твої  вуста,  щоб  солодкі  стали  всі  слова.
Там  на  глибині
душі  твоєї  жити  буду,
твоя  особиста  вічна  мавка  лісова.

І  не  стане  сил
тобі  змайструвати  вчасно
з  любистку  й  полину  хитрий  та  надійний  оберіг.
Знаю,  не  просив,
та  сама  посію  рясно
у  душі  зерно  сумніву  і  вийду  за  поріг.

Піду  у  поля
і  не  озирнуся  навіть,
без  тіла  та  душі  можна  і  босоніж  по  стерні.
Дотиком  руки
можна  оживити  пам'ять
та  ніколи  ту  маленьку  дівчинку  в  мені.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810547
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2018


Ліки від осіннього спліну…

А  восени  завжди  непереборно  
так  хочеться  душевного  тепла.
Втопити  сплін  у  келиху  вина
і  у  твоїх  очах...І  так  повторно

передивлятись  знову  той  момент,
де  я  в  твоїх  долонях  душу  грію.
І  створюємо  ми  нову  стихію
з  твоїх  зірок    та  із  моїх  комет.

Із  мого  полум'я,  твого  серцебиття.
Із  мого  подиху,  і  твоїх  поцілунків,
які  утворюють  десятки  візерунків
на  ніжній  шкірі...І  усі  ці  відчуття,

допоки  в  часі  не  згоріли  всі  дотла,
немов  коштовність  найціннішу  зберігати.
Аби  із  пам'яті  в  потрібний  час  дістати,
коли  захочеться  в  осінні  дні  тепла...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808624
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2018


Без причини…

Я  плачу...Так  я  знову  любий  плачу.
Чому?  Не  знаю...Я  така,  й  усе.
Потік  як  підхопив,  то  вже  несе,
тебе  й  усіх  хто  поруч  на  додачу.

Погода.  Настрій.  Діти.  Дім.  Хтозна
у  чому  ця  першопричина  слізна.
Я  все  ж  жива,  не  черства,  не  залізна.
Чи  то  для  тебе,  любий,  новизна?

Для  сліз  не  суть,  що  бути  у  біді.
І  не  потрібно,  щоб  в  душі  штормило.
Для  того,  аби  сонце  засвітило,
не  заважай  цій  литися  воді.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808175
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2018


Яблука та кориця

Аромати  по  дому  -  яблука  та  кориця.
Буде  смачно,  я  знаю,  бо  зроблено  з  любов'ю.
Щось  мені  сьогодні  сумно,  чомусь  не  спиться...
Бо  ти  не  зі  мною...

Аромати  незмінні  -  яблука  та  кориця.
Молитва  про  щастя  десь  на  півдорозі  
до  цілі  затихла.  Порвалася  вервиця...
Перли  по  підлозі...
 
А  за  вікнами  знову  дощ  та  блискавиця.
І  у  теплі  обійми  так  хочеться  пірнати.
Аромати  по  дому  -  яблука  та  кориця...
Ну  як  тут  спати...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808146
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2018


Усміхнені зорі

Назавжди́  все  забула!  (  Ніби  так.  Ну...майже.)
...  А  дні  колишні  залишаються  в    спогадах.
 І  зорі  угорі  сміються  від  фальші
у  голосі  й  думках.
...Ми  живемо  в  здогадах  -
як?  Чому?  Навіщо?  Чи  було  чи  ні?
І  марно  своє  серце  ночами  краємо.
І  все  не  з  тими,  з  ким  варто,  у  вогні,
без  тіні  сумління  до  золи  згораємо.
...Забути  усе  неможливо,  як  не  крути.
Важливо  знайти  свій  шлях.  Крізь  сльози,  поволі,
з  надією  в  серці  по  ньому  вперед  іти,
і  бачити,  як  угорі  усміхаються  зорі.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807974
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.09.2018


Люби, Маргарита!

Живи,  Маргарита!  За  двоих  дыши.
Не  вздумай,  не  оглядывайся  назад.
Душу  дьяволу,  чтобы  узнать  -    мертв  или  жив.
Душу  дьяволу,  за  один  только  взгляд.

Гори,  Маргарита!  Честь  или  беда,
быть  приглашенной  дьяволом  на  вальс.
Сгореть  навсегда  без  остатка,  без  следа,
чтобы  дать  вашей  любви  еще  один  шанс.
 
Люби,  Маргарита!  Из  последних  сил.
Такой  любовью,  что  смерти  вопреки.
Все  решила  сама,  никто  ведь  не  просил.
Ночь  прошла....впереди  рассветные  огоньки...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807958
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 26.09.2018


Так добре…

Так  добре  коханою  бути  й  кохати.
Про  це  безупинно  можливо  писати.
Від  щастя  простого  на  крилах  літати.
Аж  страшно,  що  цього  могла  не  пізнати.

Так  добре,  коли  є  надія  та  віра.
Це  справжня  основа,  рушійная  сила.
Це  вітер  попутний  у  наші  вітрила,
у  наші  сміливо  розправлені  крила.

Так  добре,  коли  щастям  світяться  очі.
Тоді  під  покровом  чарівної  ночі,
сильнішають  чари  звабливі  жіночі,
і  ніжно  на  вушко  закляття  шепочуть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807770
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2018


Все дороги ведут в осень

Все  дороги  ведуть  в  осень.  Все  итоги  подводим  осенью.
Наперед  не  узнаешь,  кем  когда-то  станешь  -
вредной  седой  старухой,  или  женщиной  с  легкой  проседью.
Ведь  настанет  час,  природу  не  обманешь.

Все  дороги  ведут  в  осень.  Павших  листьев  ковры  тут  и  там
укрывают  ещё  согретую  солнцем  землю.
Все  мы  в  заданном  темпе  бежим,  не  оглядываясь  по  сторонам.
Заблуждаемся  в  том,  что  будет  ещё  время.

Что  успеем  ещё  полюбить,  и  порадоваться  облакам.
И  уткнувшись  взглядом  в  асфальт  голову  носим.
Жизнь  откладываем  на  потом,  призадумываясь  лишь  изредка,
что  в  конце  концов  все  дороги  ведут  в  осень.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807343
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 21.09.2018


Не километры разделяют…

Не  километры  разделяют,  а  недосказанность.  И  молчание.
И  можно  быть  чужими  с  тем,  кто  ближе  метра.
И  замерзать  от  безразличия  во  взгляде  или  же  в  касании.
От  правды  прячась,  словно  от  порывов  ветра.

Не  километры  разделяют,  а  нежелание  себя  хоть  чуточку
менять  внутри.  Порой  так  нужно  ради  дела.
И  усмирив  свои  порывы,  послушать  сердце,  хоть  минуточку.
Ведь  в  этом  суть  (отнюдь  не  в  том,  что  хочет  тело).

Не  километры  разделяют.  Ни  города,  ни  расстояния,
не  могут  с  памяти  стереть  минуты  страсти.
Всего-то  капельку  терпения,  всего-то  чуточку  старания...
Все  нам  под  силу.  Наше  счастье  -  в  нашей  власти.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807331
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 21.09.2018


Обирай…

Обирай,  якою  для  тебе  сьогодні  буду.
Цей  вибір  має  певний  якийсь  шарм.
Загоївся  щоб  глибокий  на  серці  шрам,
спалимо  нарешті  ту  ляльку  Вуду.

В  пристрасті  полум'яній  нехай  горить.
І  гострі    голки  назавжди  всю  силу  втратять.
Не  поспішай...Повільно  маленьке  плаття
з  плечей  додолу...Запам'ятай  цю  мить.

Торкнися  моїх  розпечених  долонь...
Затамуй  подих...Впади  до  моєї  безодні...
Обирай,  якою  буду  для  тебе  сьогодні  -
ніжною  чи  шаленою  наче  вогонь.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807305
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 20.09.2018


На минуточку…

Я  стану  на  минуточку  смелей.
На  шестьдесят  секунд  набравшись  храбрости,
пущу  к  нему  почтовых  голубей
с  письмом  нежданным.В  нём  минута  слабости

надёжно  укрепилась  между  строк,
и  троеточие  вместо  окончания.
А  сердце  дятлом  долбит  мой  висок.
Немыслимая  тяжесть  у  молчания.

И  в  ожидании  стаи  голубей
с  письмом,  хоть  строчкой,  но  его  рукою,
я  стану  на  минуточку  слабее,
на  шестьдесят  секунд  сама  собою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806461
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 13.09.2018


Волосы

Веером  по  подушке  темные  полосы.
Слишком  короткие,  тебе  как  всегда  не  нравится.
Ну,  извини,  я  давно  уже  не  красавица  
юная,  чтобы  носить  такие  вот  волосы
и  в  косу  их  заплетать  по  утрам.  Увы  и  ах...
годы  летят  с  чертовской  скоростью  такой.
Вроде  ещё  "ух  какая",  но  спиной
чувствую  предательский  холодок.  А  на  губах
все  та  же  улыбка,  а  в  глазах  огоньки,
и  в  отражении,  ни  дать  ни  взять  -  красота!
Да,  не  та,  что  десять,  пятнадцать  назад.  Не  та...
Но  черт  возьми,  найдешь  ли  надёжнее  руки?
И  сердца,  что  греет,  пусть  за  окнами  мороз.
И  тонкой  души,  что  чувствует  не  так  как  все...
Вот  это  вот  важно!!  Это  навечно!!!  Насовсем!!!
А  что  с  них  взять,  с  тех  вот  одних  волос??

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804648
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 28.08.2018


Моя фея

Не  тіш  ти  себе  ілюзіями,  не  ріж  ти  себе  без  ножа.
Моя,  усе  ще  маленька  самотня  пані.
Бракує  ночей  недоспаних?  Видніється  он  межа
між  дійсністю  та  примарами  на  світанні.

Польоти  за  хмари,  в  далечінь,  вже  час  залишити  в  спогадах.
Моя,  усе  ще  наївна  барвиста  фея.
Невже  не  достатньо  докору  і  суму  в  його  поглядах?
Хоча  і  забуття  -  то  не  панацея.

Ти  крок  за  кроком,  уперед,  туди  де  затишок  ночей.
Моя,  весела  і  добра  чарівниця.
Десь  там,  у  ніжності  обійм,  на  глибині  його  очей,
усе,  що  забажається  -  здійсниться.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804112
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2018


Тепер, як ніколи…

Сумую  я  за  тобою  і  часом  дуже.
За  ніжністю  завжди  теплих,  надійних  рук.
Коханий,  рідний,  єдиний  мій  вірний  друже.
Тепер,  як  ніколи,  ми  знаємо  ціну  розлук.

Тепер,  як  ніколи,  віримо  в  нашу  долю.
І  можемо  всупереч    всьому  вперед  іти.
І  знаємо,  що  посіяне  в  черству  землю,
не  матиме  сили  і  змоги  прорости.

Тепер,  як  ніколи,  очі  навпроти  сяють,
і  нового  сенсу  отримало  звичне  "люблю".
І    так,  як  ніколи,  прості  ці  слова  надихають,
курс  вказують  правильний  нашому  кораблю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804028
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2018


Безнадійно-наївне. Жіноче…

 Ти  приходиш  у  сни.  А  для  чого?  Скажи!  Просто  так?
Чи  якась  є  мета  у  картинок  з  кутків  підсвідомості?
Не  тріпоче  вже  серце,  не  маю  ж  любові  ознак,  
що  натхненням  стають  для  роману,  поеми  чи  повісті.

То  напевно  є  звичка  -  тримати  тебе  у  думках.
Бо  пройшло  небагато  ще  часу.  Не  все  ще  забула.
Я  щаслива  тепер.  То  все  діло  напевно  в  роках,
бо  не  вірю  і  досі  у  те,  що  з  тобою  відчула.

А  цікаво,  чи  ти  все  ще  згадуєш  часом  мене,
і  чи  бачиш  у  рисах  чужих  мої  посмішку  й  очі?
То  пусте,  меланхолія,  знаю,  із  часом  мине.

Сподівання.  Думки.  Безнадійно-наївні.  Жіночі.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803836
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2018


Твоя любимая…

Твоя  любимая  женщина,  пропитана  вся  нежностью.
В  улыбке  её  тепло  и  вселенский  покой.
Вы  с  нею  надежно  связаны,  укутаны  словно  вечностью.
И  только  лишь  с  нею  ты  будешь  самим  собой.

Твоя  любимая  женщина,  ни  много  ни  мало  -  ангелом
порхает  над  теми,  кто  дорог  и  близок  душе.
Твоим  будет  личным  компасом  ,  твоим  направляющим  вектором  -  
люби  её,  береги  и  целуй  ...уже.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800541
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 24.07.2018


Таксі

Викликай.  Я  не  хочу  більше  бути  тут.
Я  втомилась.  Давлять  стіни,  давить  стеля.
Безлад  у  голові,  на  душі  -  пустеля.
А  в  когось  весілля,  бач  за  вікном  салют.

Викликай.  Тільки    прошу  без  зайвих  слів,
лише  скажи  оператору  адресу.
Ми  відіграли  фільм,  сценку  чи  п'єсу.
Назви  як  завгодно  -  жар  давно  зітлів.

Викликай...Останні  хвилини  поруч  ми.
Вже  наші  шляхи  не  перетнуться  більше
Лише  іноді  ти  читатимеш  мої  вірші.
Ми  щасливими  будемо  з    іншими  людьми.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800382
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2018


Почти сон в летнюю ночь

Ты  не  скажешь  мне  больше  "Привет".  Не  услышишь  в  ответ
мое  "Доброе  утро.  Я  слышать  тебя  очень  рада".
Из  прямой  на  пунктирную,  после  и  вовсе  на  нет
сей  истории  линия.  Ах,  какая  досада!

Или  может  быть  счастье,  что  именно  здесь  и  сейчас
все  закончилось.  Я  ведь  и  вправду  чертовски  устала...
В  зале  вспыхнули  лампы  -  окончился  фильма  сеанс.
Разошлись  как  в  тумане.  Очнулась  уже  у  вокзала

с  чемоданом,  с  билетом  в  руке,  и  слезой  на  щеке.
И  в  уютных  объятьях  до  боли  родного  вагона,
уплыла  вновь  ожившим  потоком  по  бурной  реке,
вновь  прозревшей  Титанией  в  поиске  Оберона.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799509
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 16.07.2018


Так просто…

Так  просто  пишуться  вірші,
коли  тайфуни  та  торнадо,
коли  емоцій  забагато,
і  дощ  і  сонце  на  душі.

Так  просто  кажуться  слова,
коли  чіпають  струни  серця
глибокі  очі,  як  озерця.
Від  погляду  ледь-ледь  жива.

Так  просто  віриться  в  любов,
коли  від  дотику  п'янієш,
згоріти  у  вогні  волієш  
вся  до  останку,  знов  і  знов.

Так  просто  вірити  в  дива.
Забувши  всі  страхи  літати.
Сердечно  й  віддано  кохати.
Так  просто....та  це  лиш  слова.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799162
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2018


Губы в помаде алой…

Губы  в  помаде  алой  
                   ты  никогда  не  забудь.
Губы  в  помаде  алой...
                   И  ведь  не  в  том  вся  суть,
что  поцелуев  страстных  
                   дарят  тепло  не  тебе.
Губы  в  помаде  алой  
                   были  в  твоей  судьбе.
Улыбкой  своей  манили,  
                   твой  привлекая  взгляд,
алые  губы  любимой...
                   Как  будто  века  назад...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797036
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 25.06.2018


Тумани ярами…

Тумани  ярами  стеляться  густими  сірими  ріками,
пронизані  першим  променем  нової  днини.
Сон  переплутався  з  дійсністю  під  занадто  важкими  повіками,
повільно  й  байдуже  пливуть  хвилини-години.
В  ранок  безсилою  птахою  з  вим'ятими  крилами
й  мовчки,  бо  спів  на  свободу  уперто  не  хоче.
Можливо  в  політ  по  інерції,  зібравшись  із    силами...
...Сонця  промінчик  перший  грайливо  лоскоче,
і  закликає  -  "Радій!  Літай!  Крила  розправ  та  пір'їною
кожною  ти  відчувай  як  прекрасно  увись!..."
Тумани  ярами  стеляться...Милуюсь  цією  картиною...
Не  можу  злетіти...не  зараз...можливо  колись.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796233
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2018


Наболіле…

Ми  такі  близькі  просторово,  та  поміж  нами
досі  відстань  та  перепони  з  думок  й  примар.
Ти  як  той  потік,  що  несеться  між  берегами,
чи  пташина,  що  прагне  злетіти  вище  хмар.
Зрозуміти  ще  прагнеш  те,  що  вже  час  забути.
І  несеш  в  собі  ще  те,  чому  час  на  смітник.
Ти  шукаєш  минулого  сховані  атрибути.
Відпускай....Такий  короткий  на  жаль  наш  вік.
Всю  ту  злість,  що  хитрим  змієм  обвила  душу,
все  надумане,  сфантазоване  -  у  вікно.
Я  змінилася  бо  так  хочу,  не  просто  мушу
чи  повинна.  Просто  мені  не  все  одно
як  провести  кожен  рік,  кожен  день,  годину,
кожну  мить  так,  щоб  у  всьому  свій  був  резон.
Хочу  поруч  з  собою  щиру,  надійну  людину,
із  наміченим  впевненим  курсом  тільки  разом...
Та  я  досі  не  розумію  твого  двобою.
Ти  щасливий?  Ні?  Та  чому  в  цьому  винен  хтось.
Ми  уперше  доклали  чимало  зусиль  з  тобою,
щоб  усе,  що  колись  зламалось  тепер  зрослось.
Подивися  вперед  -  там  рясніє  квітуче  поле.
Озирнись  назад  -  там  пожовкла  трава  та  пісок.
Може,  любий,  досить  шукати  винних  довкола
і  гортати  сторінки  із  чужих  казок.
Напиши  свою,  у  якій  буде  справжнє  щастя,
рідні  очі  навпроти,  веселий  дитячий  сміх.
Я  сама  не  зможу,  мені  це  навряд  чи  вдасться.
Тільки  разом  -  в  погожу  днину,  чи  в  дощ  та  сніг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796143
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2018


Підступний спокій

Підступний  спокій  внутрішнього  Я...
Мовчи...Дозволь  собі  хвилинку  тиші.
Замовкли  навіть  хитрі  сірі  миші,
що  на  душі  скребуться....
...Там  зоря
така  яскрава,  ніби  око  неба  
всевидяче,  у  неосяжній  млі...
...Горіти  знов  в  пекельному  вогні
хмільної  пристрасті  була  потреба
колись...
...На  все  свій  час  і  певний  стан
душі  та  тіла,  розуму  й  бажання.
Плекати  мрії,  вірити  в  кохання,
і  на  усе  це  мати  свій  талан.
І  змогу,  ніби  так,  зі  сторони
поглянути  на  все  без  тіні  страху.
І  уперед  (на  старт,  а  не  на  плаху)
пірнути  до  нової  глибини.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795736
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.06.2018


Тіні

Так  тихо....Лише  годинник  "тік-так".
Серце  в  грудях  вторить  йому  у  такт.
Тінь  твоя  на  моєму  тілі...
Мурахи...Аромат  ванілі
густий  та  солодкий  -  ріж  ножем.
Стільки  втрачено  часу-  наздоженем.
Дотики,  рухи  ніжні,  хаотичні...
Наші  дві  криві,  суміжні,  дотичні
лінії  долі  злилися  нарешті.
Випиваю  до  дна.  Виходжу  за  межі...
Дісталися  краю.  Коло  замкнулось.
Подивився  у  очі...Посміхнулась...
Накривають  із  головою  хвилі,
навіть  від  тіні  на  моєму  тілі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793080
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 25.05.2018


Дослухайся серця

(Художник  Арвінд  Колапкар)


Бути  моїм  натхненням  не  просто.  Ти  знаєш.
Стільки  всього  я  хочу  побачити  там,
на  глибині  душі  твоєї.  Кохаєш...
Я  це  відчуваю.  Тобі  всю  себе  віддам

за  покликом  серця  й  душі,  за  волею  долі.
І  не  зважай,  що  я  часом  із  сумом  в  очах.
Не  обіцяй  у  долонях  з  небес  мені  зорі.
Просто  тримай  у  обіймах,  забувся  щоб  страх

перед  незвіданим  та  невідомим  майбутнім.
Надійним,  міцним,  сильним  муром  здіймись  навкруги.
Ми  взмозі  зробити  наш  світ  чарівним,  незабутнім  -  
дослухайся  серця  і  ніжно  торкнися  руки...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792904
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2018


Мені добре з тобою

Так  добре  з  тобою...  Я  справді  так  відчуваю.
І  геть  не  важливо  -  за  вікнами  дощ  чи    сніг.
Я  ледь  не  забула  було,  що  насправді  кохаю.
І  ледь  не  забула,  як  ллється  рікою  сміх.

Як  в  теплих  обіймах  твоїх,  як  морозиво  тану,
на  твоїх  губах    залишаючи  солодкий  смак.
Твоєю  навіки  єдиною,  рідною  стану.
І  ти  будь  моїм.  Без  умовностей.  Просто  так.

Кохай  і  цінуй  кожну  мить,  бо  вона  неповторна.
Усе  що  було,  наче  сон,  хай  в  минуле  піде.
Буває  що  часом  мелодія  серця  мінорна.
Та  тільки  в  обіймах  твоїх  весь  мій  сум  пропаде.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792598
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2018


Загадки жінки

(картина  Кароля  Бака)



Ніхто  на  сто  відсотків  жінку  не  знає
(та  часом  не  знає  себе  вона  сама)
Коли  на  обличчі  посмішка  сонцем  сяє,
в  душі  може  бути  злива  чи  люта  зима.

А  радісну  звістку  чи  навіть  сюрприз  приємний,
зустріти  сльозами  -  то  справа  не  нова.
І  має  в  душі  кожна  закуток  таємний,
в  якому  живуть  всі  несказані  слова,

і  всі  почуття  загублені,  невідчуті,
чи  просто  заховані  потай  від  усіх.
А  ще  є  куточки  відчаю  та  люті,
і  ті,  у  який  народжується  сміх.

І  часом,  коли  дуже  хочеться  літати,
вона  зупиняється  злякано  біля  вікна...
Всі  загадки  жінки  важко  розгадати.
Чому  так,  того  не  знає  й  вона  сама.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791144
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.05.2018


Віриш ти, чи ні?

Віриш  ти,  чи  не  віриш?  Третього  не  дано.
Третє  -  то  вже  не  з  нами,  третє  -  то  не  про  нас.
Це  справжнє  життя.  Ти  бачиш?  А  не  якесь  там  кіно,
де  змога  є  обирати  зручний  для  себе  сеанс.

Віриш?  Я  хочу  знову  з  чистого  все  листа.
Так,  буде  дуже  важко,  але  хіба  не  варто?
Та  знаєш,  тоді  розмова  безглузда  і  зовсім  пуста,
не  маючи  віри  у  те,  що  душа  жадає  відверто.

Віриш  чи  ні?  Як  знаєш...Тобі  обирати  шлях.
Для  мене  все  очевидно  -  я  хочу  у  наше  завтра.
Туди,  де  літнє  сонце,  бавиться  світлом  в  шпилях,
і  де  не  загасає  кохання  палаюча  ватра

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790092
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2018


Ти підеш…Я піду…

Картина  Едварда  Мунка  "Розставання"


Ти  підеш.  Я  розгублено
все  чекатиму  вдень  і  вночі.
І  заплутаюсь  -  то  кажи,  а  то  мовчи.
Ти  підеш.  Треба  й  мені  йти,
бо  додому  шляхи  замете.
І  ніхто  мене  в  цьому  хаосі  не  знайде.

Я  піду,  а  ти  залишишся  
тінню,  зморшкою  на  чолі.
Загубилися,  як  в  трикутнику  кораблі.
Я  піду  -  час  не  зупиниться,
і  не  згаснуть  на  небі  зірки.
Загубилися.  Не  торнутися  вже  руки...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789359
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2018


Все не кончено и сейчас!!!

По  мотивам  романа  Николаса  Спаркса  "Дневник  памяти"
https://m.youtube.com/watch?v=yWDZIHBTUzA



Я  ждала...  Бесконечные  вереницы  дней,
года  наполненны  суетой
и  тоской  по  нежности,  по  улыбке  твоей,
по  огню,  который  с  тобой
неустанно  горел,  полыхал  там,  в  груди...
 Я  любила  -  любовью  жила!
Так  случилось  -  разбежались    пути..
Я  должна  была  уйти.  Ушла...

Я  любила  тебя...Столько  долгих  дней!
Все  не  кончено  и  сейчас!!!
Обними,  прикоснись  к  коже  моей,
поцелуй,  как  в  первый  раз...
Удержи!!  Я  всем  сердцем  прошу  одного  -
так  хочу  быть  твоей  всегда!!!
Ведь  любовь  -  это  чувство  дороже  всего
мы  смогли  пронести  сквозь  года.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789311
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 27.04.2018


Пообіцяй мені

В  твоїх  очах  весну  квітучу  бачу
(так  сталось  -  символічні  в  мене  весни)
Пообіцяй,  що  більше  не  заплачу,
і  все,  що  стало  попелом  -  воскресне.

Прокинеться  все  те,  що  довго  спало
всю  зиму,  під  холодними  снігами.
Так  довго,  що  ледь-ледь  того  не  стало,
що  зародилося  колись  між  нами.

Пообіцяй  мені!  І  я  всім  серцем
тобі  повірю.  Як  без  віри  жити?
Назавжди  стань  в  вікні  моєму  сонцем,
яке  зуміє  і  в  мороз  зігріти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789082
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2018


Доброї нічки, кохана…

Щиро  вдячна  Сіроманцю!!!  🐺  🌸



Хочу,  шалено  хочу...Хочу  тебе  до  нестями.
В  твої  подивитися  очі,  торкнутись  тебе  руками.
Маю  сміливі  надії,  фантазії,  сподівання  -  
в  обійми  твої  обгорнутись,  згадати  на  дотик  Кохання.
Приємне  тобі  робити  -  вмію,  хочу  і  буду!!!
Ніжно  так,  особливо,  витру  помаду  з  губок...
Вогник  горить  ніжний,  ледь  пригасаючий,  свічки...
Втомлені  та  щасливі  заснемо.  Доброї  нічки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788819
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2018


Майже відцвіло

Не  думала,  що  це  можливо  -  дивитись  новими  очима,
торкатись  нібито  уперше.  Не  думала,  що  зможем  знов.
Бо  стільки  злив  було  холодних,  та  злих  морозів  за  плечима.
Бо  майже  відцвіла  надія,  і  майже  захолола  кров.

Не  думала,  що  це  можливо  -  тонути  у  безмежній  сині
його  очей.  В  міцних  обіймах  знайти  жаданий  спокій  знов.
Бо  ще  минулого  примари  кидали  на  майбутнє  тіні.
Бо  майже  відцвіло  бажання,  і  майже  відцвіла  любов.

Не  думала,  що  це  можливо...  Та  врешті-решт  не  заховати
очей  щасливих  та  усмішку,  що  наче  сонце  навесні.
Не  думала,що  це  можливо  -  забути  й  знову  покохати,
відчути,  як  душа  літає  й  співає  залюбки  пісні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788543
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2018


На глибині думок…

Десь  там,  на  глибині  моїх  думок,
твій  все  ще  розрізняю  силует.
Серед  мільйонів  в  космосі  планет
твою  я  розпізнаю.  Та  й  на  крок
я  не  вкорочу  відстань.  Й  не  питай  -
чому?  Бо  знаєш  відповідь  без  слів.
Ти  певно  щось  сказати  би  хотів,
та  прошу  просто:  мовчки  відпускай...

Десь  там,  на  глибині  моїх  думок,
ще  часом  чую  голос  твій  та  сміх.
Але  на  душу  брати  знову  гріх
не  хочу.  Серце  міцно  на  замок.
А  ключик  крізь  вікно  в  густу  траву,
подалі  від  спокус  шукати  знов
примарну,  намальовану  любов...
Реальна  поруч  -  нею  і  живу...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788000
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2018


Спонтанне…

Без  тебе  так  холодно-холодно,
неначе  знову  зима.
По  колу  все  ходимо-ходимо...
Не  хочу  більше  сама
іти  по  стежині  над  прірвою!
А  хочу  навзнак  в  траву
з  тобою.  І  в  серці  із  вірою.
А  в  небо  безкрає  журбу,
усю,  що  роками  тримали  ми  -
нехай  собі  швидше  летить!
...Ти,  квіти  -  волошки  між  травами
та  неба  безмежна  блакить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787741
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2018


В твоєму полоні (акро)

[b]В[/b]  котрий  раз  зустрічаємо  радісно  теплу  весну.

[b]Т[/b]иху  ніч  щебетання  птахів  розітне  на  світанні.
[b]В[/b]  світлий  день  відпускаємо  залишки  ніжного  сну.
[b]О[/b]чі  в  очі,  і  тіло  до  тіла,  в  добрі  та  коханні.
[b]Є[/b]  одна  найпрекрасніша  і  найжаданіша  мить  -
[b]М[/b]овчки,  ніжно  в  обіймах  твоїх  віднайти  мир  та  спокій.
[b]У[/b]сміхаючись  знову  відчути,  як  серце  горить

[b]П[/b]алко,  пристрасно,  попри  всі  труднощі,  зливи,  та  роки.
[b]О[/b]б  усі  негаразди  розбитись  цьому  не  дано.
[b]Л[/b]ише  справжнє  та  щире  збудує  місток  біля  краю.
[b]О[/b]криляєш  мене,  я  ж  для  тебе  солодке  вино,
[b]Н[/b]іби  там,  за  плечима,  всіх  прожитих  днів  й  не  було,
[b]І,[/b]  як  вперше,  зірвалося  із  наших  вуст  "Я  кохаю".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787267
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2018


Рідна синичка у руках

Так  мало  тебе  тепер  в  мені,  так  мало.
На  обрії  плавно  інші  пливуть  кораблі.
Так  спокійно  мені  тепер  чомусь  стало.
А  чи  ж  не  тому,  що  так  мало  тебе  в  мені?

Так  мало  всього  лишилося,  лише  вірші.
В  них  часом  спогад-метелик  тріпоче  крільми.
Колись  були  одне  одному  найрідніші.
Тепер  стали  геть  незнайомими  людьми

Так  мало  тебе...Та  я,  повір,  не  проти.
Ця  книга  прочитана.  Пил  на  сторінках.
Без  тебе  мій  щирий  сміх,  мої  турботи,
і  рідна  маленька  синичка  у  руках.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786866
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2018


Анатомія

Свій...очі,  губи,  тіло,  запах,
кожна  родимка,  кожна  дрібниця...
Тихі  кроки,  як  кішка  на  м'яких  лапах...
Поцілунки  -  вушко,  шия,  ключиця...

Своя...сміх,  дотик,  очі  в  очі...
Над  шовковими  просторами  політ.
Глибина  почуттів,  темнота  ночі.
Поцілунки  -  шия,  груди,  живіт...

Свій...подих,  погляд,  ніжний  шепіт...
Так  ніби  і  не  було  розлуки.
Стільки  років,  але  як  вперше  трепет.
Поцілунки  -  губи,  плечі,  руки...

Своя...ніби  почута  улюблена  пісня.
Свій...та  стільки  всього  ще  пізнати.
Стільки  ще  планів.  Та  усе  це  після.
А  поки  -  цілунків  різні  формати...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785858
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 03.04.2018


Її полуничні губи

Вдячна  Сіроманцю  за  натхення!!


Він  пам'ятав,  геть  усе  пам'ятав...
Їі  полуничні  цілуючи  губи,
у  ніжність,  як  в  хвилі  поволі  пірнав.
Бо  втішити  здатні  лише  її  любі

цілунки...На  серці  ще  й  досі  дощить.
Лише  її  голос  і  ніжне  "все  добре",
всі  хмари  розвіяти  здатні  за  мить,
і  сонечко  знов  повернути  на  обрій.

І  тільки  заради  коханих  очей,
відкинувши  всі  свої  сумніви,  вправно
стоятиме  завжди  на  варті  ночей.
І  жодна  душа  не  нашкодить  безкарно.

Він  знає,  що  зможе,  він  бачив  межу,
відчув  на  собі,  що  призводить  до  згуби.
В  думках  -  я  ніколи  більш  не  залишу
її  полуничні  усміхнені  губи.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785335
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2018


Сценарій написаний вже

Мабуть  ти  вже  спиш...  Нібито  кадри  із  плівки  -  
прокручую  спогади.  Скільки  всього  за  цей  час.
А  я  вже  і  не  уявляю  життя  без  "нас".
Так  ніжно,  легенько  погладжу  русяві  голівки
малесеньких  сонечок,  що  вже  мандрують  у  сні.
Тихо  сопуть  їхні  носики.  Втомлені  ніжки.
Без  їхніх  слідів  не  існує  в  дворі  вже  доріжки.
Радіють  так  щиро  цій  пізній,  але  все  ж  весні.

Мабуть  ти  вже  спиш...А  я  ще  подивлюсь  у  ніч.
Так  тихо,  лише  у  годинника  справи  одвічні.
В  уяві  своїй  намалюю  казкові,  магічні
історії,  що  закарбуються  в  пам'ять  сторіч.
Що  їх  колись,  через  безліч  віків,  перепишуть,
перевідчують  і  перестраждають  серця.
Може  дійдуть  до  логічного  для  всіх  кінця.
Може  все  так,  як  є  зручно  для  себе  залишать.

Тільки  для  нас,  весь  сценарій  написаний  вже,
десь  на  зіркових  стежинах  Чумацького  шляху.
Так  довго  ти  спав,  а  була  за  півкроку  до  краху  
історія  наша.  Її  лише  ми  збережем.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784900
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2018


Будь моим вдохновением!

Дякую  за  натхнення!!!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757713



Я  прошу  -  вдохновением  будь!
И  не  важно,  здесь  зной  или  стужа  -
ты  мне  нужен,  ты  очень  мне  нужен!
На  мгновенье,  на  миг,  на  чуть-чуть.

Нет!  На  долгие  годы!  Века!
Я  хочу  целовать  и  забыться.
И  в  небес  синеву,  словно  птица.
Обнимай  меня.  Пусть  рука

нежно  вихрем  по  коже.  И  взгляд
затуманенный  от  желания...
Я  прошу,  всегда  вдохновляй  меня!
Все  вернётся  к  тебе  во  сто  крат.

Вдохновением  будь!  Очень  зыбкой
без  поддержки  бывает  земля.
Просто  очень  люби  ты  меня,
будь  в  душе,  будь  моей  улыбкой.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784657
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 27.03.2018


Казки

-  Що  у  тебе  з  очима?  Вони  зовсім  червоні.  Ти  плакав?
-  Ні,  -  відповідає  він  сміючись.  -  Я  занадто  пильно  вдивлявся  в  свої  казки,  а  там  дуже  яскраве  сонце.
                                                                                                   (Кнут  Гамсун)



Очі  плачуть?  Ні,  зовсім.  І  серце  не  плаче.
Охолонуло?  Ні.  Ще  й  досі  гаряче!
Лише  гріє  по-іншому.  Іншого.  Дивно  -
весна  за  вікном,  а  в  казці  так  зимно.

А  в  тій  казці  так  стало  спокійно  і  тихо.
Неначе  в  кутку  зачаїлося  лихо.
І  тінь  по  кімнаті  чиясь  сновигає.
На  кого  чекає?  Кого    виглядає?

А  в  тій  казці  світло  взяло  і  згасло
(по  рахунку  не  заплатили  вчасно).
Утім  добре,  нехай  відпочинуть  очі.
Бо  ж  для  сну,  не  для  роздумів  темінь  ночі.

...Ці  казки.  Там  сонце  яскраве  занадто.
Сліпить  очі  (від  цього  зморшок  багато).
Лише  дітям  їх  варто  читати,  дивитись.
Бо  дорослим  є  ризик  в  них  загубитись.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784597
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2018


Ну як ти там? (риторичне)

Ну  як  ти  там?  Чужий  серед  своїх?
Чи  свій  серед  чужих?  Тобі  видніше...
Навколо  всеохоплююча  тиша,
чи  радісний  та  щирий  дружній  сміх?

Ну  як  воно,  дивитись  в  календар,
не  відчувати  у  душі  польоту,
в  самого  себе  різати  свободу?
Така  то  кара?  Чи  то  Божий  дар
із  усмішкою  йти  на  ешафот?

...Як  фенікс  з  попелу  воскреснеш  знову.
І  надягнувши  надзручні  окови
полинеш  в  пошуки  нових  свобод.

Ну  як  ти  там?  Питання  в  нікуди.
Я  сподіваюсь,  виправдані  дії.
Твої  шляхи,  все  ж  приведуть  до  мрії,
і  янголи  відвернуть  від  біди.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784061
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2018


Хвилинна слабкість

Мовчи.  Слова,  як  зміїна  отрута,  із  вуст  до  хиткої  свідомості,
стежиною  тою,  що  ще  майоріє,  що  ще  зовсім  не  заросла,
проллються.    І  знову  по  колу  сценарій  для  п'єси,  чи  фільму,  чи  повісті.
Історія  з  гірко-солодким  кінцем,  що  неначе  під  шкіру  вросла.

Мовчу.  Як  на  місто  опуститься  вечір,  найважче  приборкати  спогади,
і  внутрішній  дивний,  дурний  діалог  із  собою  не  вести  (...біда...).
Ну  що  ще  тобі?  Геть  підтвердились  всі  педантично  сформовані  здогади.
Усе,  що  здавалося  найважливішим  пішло,  як  крізь  пальці  вода.

Ця  слабкість  хвилинна,  напевно,  що  витівки  ейфорії  весняної.
Бо  розум  той  знає,  що  дріт  під  напругою  провела  на  кордон.
Мовчатиму.Чаю  запарю  собі  з  малини  та  м'яти  духмяної,
і  з  чистою  совістю  (горда  за  себе!)  піду  до  Морфея  в  полон.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783732
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2018


Назавжди…

Ніч  розкидала  нашвидкоруч  із  кишені  на  небо,
мільярди  чаруючих  вогників  жовтих  зірок.
Я  іду  навмання,  мій  хороший,  мій  рідний  до  тебе.
Наче  вічність  безмежна,  цей  кожний  малесенький  крок.

Наче  довгі  століття  прожита  без  тебе  година,
замість  теплої  ковдри  -  холодні  колючі  сніги.
Так,  я  знаю,  ти  зовсім  не  диво  -  звичайна  людина,
та  зцілити  роз'ятрену  душу  тобі  до  снаги.

До  снаги  своїм  дотиком  ніжним    у  спокій  сповити,
поцілунком  чуттєвим  в  душі  запалити  вогонь.
Хай  завжди  буде  так,  у  любові  життя  все  прожити,
бути  поряд,  коли  срібло  тихо  торкнеться  до  скронь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783560
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2018


Чорно-біла весна

Чорне-чорне  волосся,  як  шовк,  білосніжна  постіль  -
статична  картина  спокійного  тихого  сну.
Моя,  що  здавалася  вічно  холодною,  осінь,
може,  нарешті  вже,  перетворитись  в  весну.

Чорні  літери  й  знаки  на  білосніжних  листочках,
найкраще  розкажуть  про  те,  що  у  серці  й  душі.
Розігнала  набридливі  думи  по  різних  куточках
гамірної  свідомості,  хай  фантазують  вірші.

І  тепер  вже  не  матиме  дна,  ні  початку,  ні  краю,
ніжно-синіх  очей,  що  навпроти,  п'янка  глибина.
Своїх  чорних  ворон  у  небесну  блакить  відпускаю.
Нові  фарби  шукаю,  неначе  ця  пізня  весна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783474
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2018


Лист в минуле

Не  дивися  у  вічі,  не  тримай  так  розгублено  руки.
Я  пішла,  навіть  не  озираючись  -  досить  цих  сліз.
Там  були  світлі  миті  розділені  днями  розлуки.
Почуття  всі  забрала.  Ось,  бачиш  ту  гору  валіз?

І  не  ріж  своїм  поглядом  в  спину  мене  на  частини.
Стук  підборів  бруківкою  з  серцем  твоїм  в  унісон.
Віддавала  усе,  а  натомість,  мабуть  й  десятини
не  просила,  лише  б  час  від  часу  приходив  у  сон.

Не  рахуй  дні,  що  без.  Зберігай  усі  пам'ятні  дати
десь  глибоко  у  серці.  А  згадуючи  -  посміхнись.
Не  погляну  назад  -  я  не  хочу  усе  зіпсувати.
Прошу  й  ти,  лише  тільки  в  майбутнє  щасливе  дивись.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783195
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2018


Вокзал для двоих

Вокзал...  И  в  снежной  дымке  поезда,
увозят  вдаль  тепло  родного  сердца.
А  все  вокруг  лишь  пыль,  лишь  суета
без  теплоты  объятий...  
...Мне  б  согреться.
Уткнуться  носом  в  мягкую  щетину,
закрыть  глаза  и  слышать  сердца  стук.
И  не  искать  мораль,  вину,  причину,
а  лишь  тепло  родных,  уютных  рук.
И  лёгкое  касание  по  коже
замерзших  щёк    и  губ  в  помаде  FFleur.
-    Люблю  тебя.  
-  И  я,  родной  мой,  тоже...
От  поцелуя  затуманит  взор.
И  не  страшны  как  будто  холода.
Я  точно  знаю  где  смогу  согреться...
Ну,  а  пока  вокзал  и  поезда
увозят  вдаль  тепло  родного  сердца.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783083
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 19.03.2018


Горіли…танули…

Руки  цупкими  вітами  у  волосся  впліталися.
         Хаотичні  дотики  струмом  попід  шкіру.
Вуста  горіли,  блукали  вигинами,  посміхалися,
         на  смак  бажали  відчути    кожну  клітину.

Тіло  гнучке,  наче  м'яка  глина,  підкорялося.
         Читалися  в  погляді  спільні  бажання.
В  шовкову  тишу  ночі  раз  по  раз  врізалося
         солодкого  стогону  ніжне  звучання.

Від  рухів  особливих,  стрімких  враз  розсипалися
         на  молекули,  на  пісчинки,  на  гранули.
Медом  солодким  одне  по  одному  розтікалися.
         Неначе  лід  на  гарячій  шкірі  танули...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783048
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 18.03.2018