| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
Тільки листя із дерев опада,
а у мене вже сніг і проливні дощі.
Де ця межа, коли душа молода,
безжально роздягає зелені кущі?
Як це у світі бува, скажіть,
коли губиться в собі дитина?
Коли вона, як завжди, кудись біжить,
а потім не вертається, бо не повинна?
Коли зелений садок із квітами в'яне,
а мрійлива яблуня не має цвіту,
коли зовсім не від щастя ти п'яний
і більше не береш альбом і фарби палітру?
І у роті не солодка соломка-сигарета,
А каву ти любиш за те, що гірка,
Ти розумієш навіщо тобі газета
і вона вже ніяк не нудна.
Поясніть мені, люди, як це бува,
коли не віриш ти в казки,
бо там є нереалістичні дива.
І із-за цього обривати із дитинством зв'язки?
Як стають тими похмурими перехожими,
що живуть в режимі «можна» і «ні»?
Замислитесь зараз наскільки на них є схожими?-
так вони це вже ви, якщо без брехні.
Тільки асфальт листям вкривається,
а у мене вже сніг і зливою дощить,
І якщо все вищезгадане з вами збігається,
Віднайдіть в собі дитину і ніколи її не лишіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617543
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.11.2015
Червоні ліхтарі згасають,
Зникають зорі, ніч і я.
Думки на поспіх колихаю,
Старанно відправляю в небуття.
На сміх собі, в черговий раз,
Відради серцю і душі шукаю,
А може й зовсім- на показ
Сама в собі блукаю.
Чарівна ніч таємно шепотіла
Мудрощі свої, міняючи на сни,
І їй відомо все- і те, як я від тебе мліла
З тієї першої зими.
Як затріпотівшими вустами,
Відчула дотик твоїх вуст,
І як втопала в них ночами
У морі із жарких розпуст.
На що я хитрій чарівниці,
Кажу про когнітивний дисонанс:
Хіба вважати за дрібниці,
Що я замерзла у вогні- це не нюанс.
І сперечатись до світанку,
Спроможна з місячною леді.
Про те, що вже награлась я в коханку,
В твою. І тільки. Хоч це ти не розгледів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617542
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.11.2015
И как найти мне оправдание,
за то, что так люблю твои уста,
за то, что ими я поражена,
за то, что одурманили сознание.
Скучаю я по нежности былой,
за тем, что так нас согревало,
за тем, как сердце трепетало,
окутавшись уютной пеленой.
И не найти объятий крепче,
чем те, в которых ты меня пленил,
когда касаясь легенько перил,
я, хохоча, просила быть чуть легче.
И все твои объятия сейчас,
так редко удается ощутить,
хоть и пытаясь их перехватить,
боюсь, что больше их ты не припас.
Чего же не хватало мне тогда,
что суетливо отпускала твои руки,
мол, происходило всё от скуки.
Небывалой- иначе тут не оправдать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607333
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 17.09.2015
Лікуй мене своїми почуттями,
До біса шли всю зайву метушню,
Зроби щоб мліла, так щоб до нестями
Боялась постать втрати твою грішну.
Чи поговори зі мною, як товариш,
Немає сенсу в тому, що на серці
В мене, а що до тебе - ти теж мариш,
Тільки не про ту, що бачу я в люстерці.
Що те́бе може тут тримати?
Така ідилія пекуча і фатальна,
Чи є то доля? то вона триклята,
За що ж тоді така безжальна?
Миритись можна з легкістю зі всім,
Але не примиритися, коли байдужість,
Яка на тиждень разів сім,
Переплітається в твою безглуздість.
Точнісінько як ми зробили це життями,
Що якось жалюгідно виглядає,
Ти чи лікуй мене своїми почуттями,
Чи стань же тим, хто так не надихає .
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599023
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.08.2015
Твої вуста - мої прянощі,
не перестану за ними тужить,
твої слова - мої ревнощі,
мені лише б очей твоїх блакить.
Заглянути ще раз , на вік залишитись,
зіниці твої – криниця без дна,
так просто було загубитись,
хоч очі твої – я до дурі хмільна.
Мої мліючи губи - ти десь не зі мною,
губилась в тобі в годину палку,
як нарікати це - тільки маною,
що зриває всі квіти в моєму садку.
В ранковому сяйві не цвістиме бузок,
твій дотик єдиний – зламані гілки,
подивись, скільки навколо стежок,
ти вибираєш не ту – даремні помилки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599005
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.08.2015
Чи відали тоді з тобою,
що оксамиту теплих щік,
я буду згадувать з журбою,
не знаючи хто так прирік?
Чи бачив ти в моїх очах,
ту щіпку суму і хмелю?
А поцілунки на плечах,
прийди - тебе я ними устелю.
І захід сонця кольору бордо
світив нам в ріки темних вулиць,
а нам було з тобою все одно,
в ту мить про все давно забулись.
І закутки вузенькі ніжили теплом,
А по-чаклунські гарні твої очі,
як діаманти під вітринним склом,
так з легкістю крадуть серця дівочі.
Чи пам'ятаєш, як ми рахували
ті голови вінтажних ліхтарів,
що до моєї сукні ідеально пасували,
хоча з тобою зовсім не старі.
Ми мандрували по бруківці,
а я сміялась, захлинаючись в тобі,
а що тепер? – ми поодинці,
і розчинилась ненароком я в журбі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598074
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.08.2015
Мой милый друг, ты сильно утомляешь,
Нам незачем друг друга греть устами,
И будучи бесстыдными друзьями,
Кидаться в сны, мечтая о других.
Мой милый друг,не мой же ты жених,
Чтобы меня так жадно заключать в объятья,
И не отпускать мои дрожащие запястья,
Боясь их нежность потерять на миг.
Мой милый друг, чего же ты достиг,
Даря ненужную фальшивую заботу,
Что очаровала, мол по привороту.
Меня. Так быстро и легко.
Мой милый друг, а ты ведь далеко,
Пробрался в мысли и засел,
Не знаю что в моих изгибах разглядел,
И почему меня из всех твоих подруг.
Мой милый друг, возможно это для тебя досуг,
Прости,но не хочу я только твое тело,
Чтобы прижимать к себе так часто смело,
Когда же мил ты мне, мой друг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594369
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 17.07.2015
Ты не вызываешь бабочек внутри,
Но мне с тобою так спокойно,
И что же, нет у нас любви?
А все что происходит- непристойно?
Все расплывается вокруг,
Когда я за руки тебя держу,
Так скажи же мне, мой друг,
Зачем с тобою так грешу?
Я без ума от бездны твоих глаз,
А что красившее улыбки?
И даже нету лучше ничего тех фраз,
Что так грубы и сказаны в ухмылке.
Ты не серьезен, верно, милый?
Да и черт возьми, я тоже,
В шутку говорю, что ты любимый,
Но нам же это нравится, похоже.
И знаешь, я готова побожиться,
что из-за тебя трепещет у груди,
Как думаешь, нам этого сгодиться?
Ведь не вызываешь бабочек внутри!
© Copyright: Рина Ружинская, 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594368
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 17.07.2015
Качнув ногой с десяток раз,
глотну на донышке вино,
мне не известно сколько фаз
проходят те, кому любить дано.
Мы не имели ужин при свечах,
но я целую твои скулы, нос,
и только страсть в твоих очах-
залог, что все не на откос.
Я выдохну весьма устало,
что не смогла зажечь огонь
и чтобы дальше там ни стало,
ты не уловим-достаточно погонь.
Я жажду спать прижав тебя руками,
твои ладони прислонять к устам,
а вот проснуться- только стариками,
что безукоризненно верны своим мечтам.
Не знаю кем тебе я буду,
когда пленит другая страсть,
ее же образ ты хранишь повсюду,
и не даешь никак себя украсть.
Продрогла я без поцелуев,
ты на прощанье слишком скуп,
и почему решил, я так легко миную,
что ты на век мне душегуб?
© Copyright: Рина Ружинская, 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593993
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 16.07.2015
"Господи, да Вы же старики"!-
Так едко крикнут наши внуки,
мол уязвить решив, покажут языки,
чтоб вновь начать скандал со скуки.
Напомнят нам, что мы ворчливы,
успеют спрятать пачку папирос,
заявят нам, что мы не справедливы,
и что у меня длиннющий нос.
Тогда, поправив прядь седую,
я тихо ахну театрально,
и вспомнив молодость былую,
начну играть, что мне печально.
Когда же внуки подбегут,
просить прощения, на ухо самовольно,
мы простоим обнявшись несколько минут,
а ты, мой милый, отвернешься недовольно.
И с чистой совестью вприпрыжку,
мгновенно внуки растворятся,
Но милый мой старик откинет книжку,
начнет нудить: "Нельзя же притворяться!
Ехидно закачу глаза и сморщу нос,
в ответ он просто улыбнется,
а через мгновенье задан мне вопрос:
"Юль,со мною вечность быть клянешься?"
Хоть на душе мне станет так тепло,
но не подавая вовсе вида,
надую губы, мол, как же мне не повезло,
что вместе навсегда с фанатом твида.
© Copyright: Рина Ружинская, 2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593992
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 16.07.2015
Я не розумію, що в твоїх очах,
Що спокушає так мене постійно,
скажи, що ти ще не прочах,
або збреши, якщо все безнадійно!
Чи є то гріх- так марити тобою?
В безсонну ніченьку я знов журюся,
боюся, що не я призначена судьбою,
А що, якщо це так? Тоді, скорюся?
Бог зна що це за чудо будиться у грудях,
Ти зачарував, що дрож мене проймає,
І не знала, що таке манливе буває в людях,
Господи, хтось до цього взагалі звикає?
Що ж ти так бентежиш душу, мій жаркий,
І що в мені велить тебе любити до нестями?
Мені така любов, як мед гіркий,
Що душу розриває безжалісно клаптями!
Мій ясноокий, як все те мені забути,
Що ти залишив після себе в мить,
Коли буденність поміняв, що і збагнути
не одразу, чому у мене серденько бринить.
© Copyright: Ріна Ружинська, 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593936
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.07.2015