| Сторінки (1/38): | « | 1 | » |
Згадай мене, в перетинах долі,
Також згадай на смак мої вуста.
І такий шалений присмак болі,
Що перетинає все - час й міста.
Відчуй як вітер що приходить в гості,
І дощ котрий лишився на щоці.
Це почуття не покидає й досі -
Моя рука іще в твоїй руці...
Впусти як річку, що впадає в море -
Два різні міста наче береги.
Дивись ось це для тебе моя зоре -
Покута за причинені борги...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2017
[i]Я напишу ще сотні віршів,
Що наповнять краплини дощів.
Котрі ще підуть десь і колись,
Лише ти до душі пригорнись.
І в нікому незнаних світах -
Слово наче небачений птах,
Злетить в високо в небо до зір-
Ти мені віриш? Ні? То повір!
І поміж сотень ком та крапок,
Моїх все ще божевільних думок,
Серед сотні шляхів і стежин -
Подарую тобі ніжність хвилин.
І коли у душі знов твоїй сум
Та безсилля пронзає мов струм -
Ти про це все собі нагадай
І зі мною світами блукай.
Тебе там стрінуть мої птахи
І покажуть нові шляхи.
У житті ще бувають дива -
Пам'ятай ти ці мої слова!
Та нехай знову панує зима
І здається рятунку нема -
Пам'ятай що колись прийде весна
І що ти є - завжди не сама.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684576
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.08.2016
[i]Вони зустрілися та розійшлися,
Бо не зуміли щастя вберегти.
Він не сказав слова зажди, лишися,
Вона ж промовила чомусь - лети.
Вони завжди були - чудова пара
За двадцять їй, за п'ятдесят йому
Тільки плакав дощ і стара гітара
Питаючи в обох лише - чому.
Вона пішла неначе літня злива,
По собі не лишаючи й сліда.
Та спомином йому ця мить журлива,
Де він лишився наче сирота.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2016
[i]В цей весняний день, тобі -
Моє присвячення, останнє.
Візьми й залиши собі -
Історію, мого кохання.
У цей день, лише почуй -
Мою, сумну до тебе сповідь.
На хвилину, знов відчуй -
Те, що душа, тобі, говорить.
Все, що було - то лиш сон,
Мені, наснилося напевно.
Любов й осінь - не сезон,
І почуття те - не взаємне.
Відболіло і пройшло -
З дощем, кохання те осіннє.
Скресло кригой й відійшло,
В розбитім серці - голосіння.
Лишилась посмішка твоя
І твої очі завше сині.
Не моя ти, не моя,
Дощу сльоза на горобині.
Нехай розповість тобі -
Цей смуток, тихий дощ і вітер.
Візьми й залиши собі,
Слова, котрі не мають літер.
В осени, ти, пригадай,
Той поцілунок, що міг бути.
Жовте листя відлітай,
Осінній сон - не зміг, забути. [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2016
[i]Чіпляйся в сине небо безсило,
Там де літають вільні птахи.
А за спиною стомлені крила,
А за плечима довгі роки.
Тобі б відірватись від землі,
І знову в довгій безмежний політ.
В небо дивляться очі темні,
Й тримає душу тягар довгих літ.
І ти мов прикутий до скелі,
Й безсилий та скутий, мов Прометей.
Хочеш відірватись від землі,
До неба синіх й бездонних очей.
Та за спиною зім'яті крила,
Що не дають сягнуть висоти.
І вже не ангел - просто людина,
Що колись знала інші світи.
А в серці вогонь ще палає
Та лиш твою душу сковує лід.
Людина, що небо кохає,
Й знову безсило прагне на зліт.
І вогонь, що колись зігрівав -
Вже Тебе обпалив й спопеляє.
Бо раніше ти птахом літав
Зараз ж наче коріння тримає.
І вже не ангел - просто людина,
Це розплата за незкоєнний гріх.
Щось шепоче забути повинна -
Далекі стежки небесних доріг.
Ти позбудься, позбудься печалі,
Позбудься та лишися біди.
І крила стануть легші від сталі,
Май надію і птахом злети.
Десь далеко за обрій, за межі -
Де колись вже блукала душа.
Стань вільним від цієї мережі,
Що руйнує неначе іржа.
І лети, ти знову на світло -
Бездонних синіх небесних очей.
Нехай серце твоє тендітне -
Ніколи не знає темних ночей.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641983
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.02.2016
[b]Спини мене, отямся і отям
Така любов буває раз в ніколи
Л. Костенко [/b]
[i]Така любов буває раз - в ніколи,
Вона немає вороття.
І квітне наче квітка матіоли
Та вже не знає забуття.
Так люблять лише певно - одиниці,
Одиниці, повз всі віхи.
Така любов - коштовність із скарбниці,
Її сповідують птахи.
Така любов - колись блукала світом,
І в долі наші увійшла.
Вона дісталась нам за заповітом,
Дякую, що мене знайшла. [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629222
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.12.2015
[i]Чекаю мить, коли допишеться фінал,
Він має бути досконалий.
Напружений, немов отой дев'ятий вал
Стрімкий і трішечки зухвалий.
Ці герої дійдуть до кінця
Та до крапки, неповернення в минуле.
І цікавий задум був в творця,
Де вони, своє кохання відштовхнули.
Історію колись цю, грали на землі,
Її писала, сама Доля.
Розійшлися, наче в океані кораблі,
Й посохли мов стеблинки в полі. [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2015
[b][i]Наснись мені сьогодні теплим сном,
наснись, аби підсолодити осінь!..
Ірина Саковець[/i]
[/b]
[i]Ти додай трохи більше меду в чай,
Додай аби підсолодити осінь.
Мої гості - дощ і вітер зазвичай,
Вони у місті гуляють й досі.
І золотаве листя за вікном,
У вінок зажури сплітають тихо.
Ця осінь ввійшла ніжним, теплим сном,
І старого смутку здійняла вихор.
Ти додай трохи більше меду в чай,
І знову вкрийся тим, стареньким пледом.
Минулу нашу осінь пригадай,
І золото, що танцювало з небом. [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2015
[i]Мій друг самотній, сивий вітер,
Про тебе, знов розповідав.
Рядками з слів та чорних літер,
Мені, тебе він змалював.
Таких очей не бачив з роду,
Такого дива не стрічав.
Таку чисту, мов сльоза вроду,
За всі часи не пам'ятав.
Мій старий друг, самотній вітер,
Зустрів тебе на схилі літ.
Зустрів і твої сльози витер,
І ніжно так сказав привіт.
Ти плакала, тобі боліло,
І смуток - серце роз'їдав.
І вперше зовсім не сміливо,
Він в дощ, тебе, поцілував.
І подивився в твої очі,
Очі це ж дзеркало душі.
Там смуток, наче темні ночі,
Його, вплітала у вірші.
І ти - мені здалась знайома,
Неначе долю я впізнав.
Моя знайома-незнайомка,
Чи я тебе, колись стрічав?..
І дні злітали наче птахи,
Спогади, в пам'яті моїй.
Ні. Не стрічались наші шляхи,
Та віддано вже серце їй.
Мій друг самотній, сивий вітер,
Про тебе, знов розповідав.
Рядками з слів та чорних літер,
І я назавжди покохав…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2015
[i]А ранок починається з любові,
Із посмішки закоханих очей.
І дивляться так ніжно волошкові
Та серце виривається з грудей.
А ранок починається з любові,
Із філіжанки кави на столі.
І ніжно мить, карбується у слові,
Й рожевим сонцем, виграє на склі.
А ранок починається з вітання,
Із тепло-ніжних слів, що на роки.
А ранок починається з світання,
Із доторків коханої, руки.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2015
[i]Обійди все місто –
Шляху вже нема.
Наче прісне тісто,
Стелиться зима.
У самотніх вікнах,
Світло виграє.
Знов чомусь в новинах,
Звісточки не є.
А мені б почути,
Лиш твої слова...
Маю я відчути,
Що ти ще жива...
А війна довкола,
Ставить рубежі.
Пам'ять охолола,
Серце на межі.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620011
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.11.2015
[i]А ти – мене, на-мріяла у снах
І шепотіла Долі – це можливо?..
Наче ще, в не написаних рядках,
Між нас, все було схоже так – на диво…
А ти – мене, на-мріяла у снах,
Шукала мене, десь за океаном…
А я жив лише, у твоїх віршах
І до тебе здіймався ураганом…
А ти – мене, на-мріяла у снах,
І вже сама повірила в те, диво…
А я – щодня долав до тебе шлях,
Сміялась Доля – все в житті, можливо…
А ти – мене на-мріяла у снах
І нам, вклонилась доля в реверансі…
У небі десь летів самотній птах,
А ми – кружляли у весільнім танці…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2015
[i]Я вірю Ви певно є на цій землі,
Під цим самотнім і синім небом.
Я знаю, що Ви зустрінемось мені,
Щастя більшого мені й не треба.
Я знаю Ви десь є на цій землі,
Доля водить одними нас стежками.
Я вірю нехай бодай лиш вві сні,
Вона, нас зведе неодмінно з Вами.
Поки ж, нехай летять мої роки,
На самоті невпинно дні за днями.
В самотньо-синім небі мов птахи,
Ми назавжди поєднанні зірками... [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2015
[i]Знайди мене в юрбі, у натовпі людей,
Відчуй мене, серед зачинених дверей.
Скажи мені, німим мовчанням своїх слів,
Про дивні мрії із давно забутих снів.
Чекай мене із холодом осінніх днів,
Впізнай мій силует посеред злив й вітрів.
Пиши мені, осіннім золотом вірші,
Очима торкнись мого серця та душі.
Згадай мене, коли сумує сивий дощ,
Співай мені, старі пісні вітрів між площ.
Впусти мене, в незнаний та жаданий світ,
Подарую тобі, щастя на сотні літ.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2015
[i]Я тихим кроком йшов, по цій землі
І не сполохав тишу, я словами,
Світанок починався у імлі
І я нарешті знову, стрінусь з Вами…
Я тихим кроком йшов, по цій землі,
Чекаючи, мить – зустрічі й єднання.
Хмари летіли, наче кораблі –
Це небо, дарувало нам кохання…
Я тихим кроком йшов, по цій землі,
Я йшов… А як душа моя летіла!
Світанок починався у імлі
Здалось – до Вас… Без Вас – вона й не жила…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2015
[i]Вона любила – море,
А він любив – дощі.
На радість чи на горе –
Зустрілись дві душі…
Вона любила – квіти,
А він любив – сади.
Й чекали наче діти –
Єднання мить завжди…
Вона любила – тишу,
А він любив – грозу.
Та доля, мов афішу –
Їм видала, сльозу…[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2015
[i]Ця осінь – зітре мене та перепише, набіло,
Знов зафарбує золотом, мій дивний сум.
Спогади біжать акордами пам’яті і тілу,
Та пронзають, неначе електричний струм.
Ця осінь із тобою – тримає мене, в напрузі,
До спазмів, до болю мого, серцебиття.
Я знову бігтиму по зустрічній, тоненькій смузі,
В цю осінь – розпочалося моє життя.
Ця осінь – мені повторює та тлумачить в соте,
Вже до болю знайомі і знанні слова.
Вкотре сьогодні вона вбралась, в багряне та жовте,
І знову обіцяє – незнанні дива…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2015
[i]Вона пішла, без зайвих слів та поцілунків,
По собі не лишаючи слідів.
Осінній смуток, тихо вийшов за лаштунків,
Життя – це гра на протязі років.
Вона пішла, а ті слова запали в душу,
Буває часом, ліпше промовчать .
Та сполохану тишу, я вже не порушу,
Хоча від болю, хочеться кричать.
Вона пішла, в очах стояли болю сльози,
В душі була зима й мели сніги.
Життя – складається майже завжди, із прози,
Й змінити це мені не до снаги.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2015
[i]А за вікном понура осінь,
В жовте плаття, вбрала ліс.
І між цих, ще зелених сосен,
Падають краплинки сліз…
Та знов зриває, вітер листя,
Бешкетує падолист.
У небі між дощів розхристя,
Ми зустрінемось, колись…
Знов все затягнуте імлою,
Тільки золото горить.
Ми ще зустрінемось з тобою,
Там де в золоті блакить...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2015
[i]Почуття й мереживо осіннє,
З павутинням вітер відносив.
Згадались старі пісні весільні,
Що знов дощ, тихенько голосив.
Смуток нишком в саді зачаївся,
Завітав у гості, листопад.
Жовтень на прощання ледь спізнився,
Писав свої вірші в невпопад.
Теплим та п'янким відлунням літа,
Срібло в синім небі мерехтить.
Красою душа моя зігріта,
Мить й здалося... також відлетить...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610830
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.10.2015
[i]А за вікном бешкетник вітер,
Мені вчорашній дощ приніс.
Розсипав по склу тонкий бісер
І світло блискавки навскіс.
І було чути, шепіт листя,
Що вітер у танку кружляв.
І весь той смуток падолиста,
Здавалось сам Вівальді грав.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607973
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.09.2015
[i]А я, її люблю –
Неначе перший сніг,
І Бога лиш молю,
Щоб Він її вберіг…
Вона для мене все –
Притулок моїх мрій,
Я дякую за це,
Прошу, її зігрій…
Коли прийде зима –
І впаде перший сніг,
Коли мене нема,
На шляху її доріг…
А я, люблю її –
Як ніхто не любив,
Між ком усіх надій,
Нас Бог благословив…
Нехай все буде так –
Навіки всіх століть,
Ми з нею йдемо в такт,
Коханню не зотліть…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2015
Вписався смуток між рядки,
Знов в писалася осінь в рими.
Ці холода прийшли незвідки,
Снігом замітають зими...
А час на згадку все бере,
Все починається з малого,
І між ночей зоря зведе.
Та призведе до слова твого
І згасне тінь між ліхтарів,
Зупиниться життя у слові.
Посеред загублених світів,
У мовчазній нашій, змові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2015
[i]Хай буде тільки радість, вам,
Хай подарує доля, щастя...
Хай буде солодко, вустам,
Ваш поцілунок, мов причастя...
Хай Вам буде, завше світло,
Повз ці всі, осінньо-срібні дні
Нехай сміється завжди літо,
Й життя минає у весні...
Що ще? Бажаю Вам натхнення,
Нових світлин, нових думок...
Бажаю нехай, сьогодення -
Підносить лиш п'янкий трунок...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2015
[i]А за вікном ридала тихо скрипка,
І весь ніжний смуток осені був в ній...
Та падали тихо сльози і зрідка
Мені снилась осінь в сукні золотій...
Згадалась давня мрія, заповітна,
А вітер щемно, осінній вальс заграв,
Ох осінь - моя дівчинка тендітна,
Навіщо тобі, знов серце, я віддав...
Ти була неначе якась царівна,
Чорне волосся падало з твоїх пліч.
Лунала тихо музика чарівна,
Чомусь згадав про тебе, в цю темну ніч... [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2015
[i]Просто згадай, що колись було,
Прийди, на пам’яті старий, вокзал…
Там все, що вже давно, минуло,
А нові дні дописують фінал…
Згадай, що розчинилось в часі,
Все те, що колись прагнув, зберегти…
Дивись – хтось стоїть, на терасі,
Згадай як їй, колись писав листи…
Ти приходь, на пам’яті вокзал,
Бо вже чекає стомлено перон…
Доки доля, пише ще фінал,
Прийди та сядь у потяга, вагон…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2015
А час йшов. Грала доля в шахи,
Здавала людям, нову колоду карт.
На весні, повертались птахи,
В когось фініш був, а в когось тільки старт…
Час йшов та тасувалася колода,
Дарувались нові ролі, в грі.
Та знов вчорашня, забувалась мода,
Й на світанку, гасли ліхтарі…
Час йшов і випадала карта –
Тобі в дарунок, нове падіння й зліт.
Та в цій грі, буде – не до жарту,
Бо в цій грі, лише тебе – чекає світ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601853
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.08.2015
[i]Писав поет, свої вірші,
Вміщав тонкий сюжет, між рими.
А за вікном ішли дощі,
Мели сніги… Холодні зими…
Та час минав і вже весна,
Йому, свої дарує, вірші.
І темна ніч, лиш сну нема,
Поетові, ставало гірше…
Та час минав… Хворів поет,
Таке в житті, часом буває.
Писався вірш, лягав сюжет –
В надії, що вона – чекає…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2015
[i]А час іде і губляться хвилини,
Лягають тихо, рими у вірші…
Дощу летіли, лише дві, краплини,
І тиша, панувала у душі…
А час іде і тягнуться хвилини,
Лягають в новий пазл, прожиті дні…
Лиш землю цілували ті краплини,
Та стали спомином в новій весні…
А час іде, римуючи години,
В історії на тижні та роки…
Поволі в часі – губляться хвилини,
Хвилини котрі, тягнуться в віки…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601582
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.08.2015
[i]І знову, буде в тебе – щастя,
Котре ти, колись давно, знайшла вночі.
Вже проза – просить до причастя
Лиш Осінь тобі, насилає дощі…
І прийде до тебе в гості – дощ,
А ти, йому тихо відчиниш, двері.
Колись, ти пила осінь з пригорщ,
Те все чомусь, лишилось на папері…
Те все – у віршах, між твоїх рим,
Там тихо плаче, дощ і стогне вітер.
Ти хотіла, щоб – не було зим,
І, залишилася осінь – між літер…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601526
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.08.2015
[i]Кого ти, обманюєш – тільки себе
Та до чого, це все – призведе?
Не намагайся ти, тільки збагнути,
Усі мої шляхи й маршрути…
І не шукай лише іншої мети,
Єдина моя мета – це ти…
Я тебе кохаю в світі понад все,
Любов тобі листа, віднесе…
І я чекаю лиш тих хвилин,
Коли з тобою лишуся сам, один
Віч-на-віч, наші поцілунки
І осінь тихо вийшла за лаштунки…[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2015
[i]Ранок, вечір - день минув,
А ти, й не зчувся.
Наче спалах промайнув
І в сні забувся...
Ранок, вечір, тиша й ніч,
Так час минає.
Це життя біжить навстріч,
І не чекає...
Новий день і нова ніч,
Обертом земля.
Все йде разом, пліч-о-пліч,
У танку кружля...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2015
Тобі дарують квіти,
Тобі поети пишуть вірші…
Життю вмієш радіти,
Коли ідуть похмурі дощі…
Ти весни перша квітка,
Квітнеш – як тільки зійдуть сніги…
Здавна прийшла не звідки,
І тебе зустрічали, птахи…
Ти справжня чарівниця,
Несеш людям світло, молитов…
Лиш тобі нехай сниться,
Завжди справжня щирість і любов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2015
[i]Кохання і біль розлуки,
Знову спогадом спливуть.
Твої очі губи й руки –
В моїй мрії оживуть…
Згадай як були, щасливі,
Й весни квітли лиш, для нас.
І ті очі… Темні й милі –
Вже не вкраде, в мене час…
Знов крокує тихо тиша,
Між моїх осінніх днів.
Спогадом, її залишу –
Серед всіх казкових снів…[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2015
[i]В Ваших очах – і біль, і радість
Та таємниця минулих століть…
Посмішка і щирість й лукавість,
В Ваших очах – дощ і спокій стоїть…
В Ваших очах – всі барви світу,
Надумали чомусь з’єднатись в мить…
В Ваших очах – шукав привіту,
Бо лиш без Вас… В моїй душі болить…
В Ваших очах – надії квіти,
П’янким бузком для мене, зацвіли…
Світи й незвідані орбіти,
В Ваших очах – про Вас, розповіли…
В Ваших очах – всі дні та ночі,
Кличуть мене, безкрайнім небом знов…
Від погляду, серце тріпоче,
Бо в Ваших очах – для мене любов…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2015
Дивись в очі –
Прямо в серце,
Там щоночі –
Вольти, герци...
Слухай серце –
Там напруга,
Вати, герци –
Злітна смуга…
Вдивись в очі –
Там пожежа
І щоночі –
Знов мережа…
Торкнись душі –
Словом, струмом,
Бо йдуть дощі –
Разом з сумом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2015
[i]Все збиралося на дощ, на зливу,
І тиша, тиша – тільки вітер, гомонів…
Ти йшла повна смутку та вродлива,
Вродлива, наче мрія… Із забутих снів…
Вітер колихав твоє, волосся,
Дощ досхочу шалено, палко цілував…
І мені чомусь, тоді здалося,
Що неначе… Колись, тебе – стрічав й кохав…
Здалося, що ми були знайомі,
Та вже колись стрічались, в іншому житті…
Серце зупинилось у судомі,
Лиш мить… Тай досі, пам’ятаю, очі ті…
Все збиралося на дощ, на зливу,
І тиша, тиша – тільки вітер, гомонів…
Ти йшла повна смутку та вродлива,
Колись моя кохана… Із далеких днів…
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2015
[i]Знову зеленіють трави,
Ніжо колоситься жито.
Сонцем налиті ці барви,
Стежками блукає літо...
Падають шовкові роси,
Тумани стеляться сиві.
Зорі заплетені в коси,
Літо, ми такі щасливі...
І небо все, сине-сине,
Лиш вітер, гойдає хвилі.
Та пісня до неба лине,
До осені - літа, милі...
Тож поки ще, квітнуть квіти
І Сонце нас теплом гріє,
Радіймо неначе діти,
Нехай серце твоє, мріє...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592304
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.07.2015