Моряк

Сторінки (4/350):  « 1 2 3 4 »

брухт


мов  би  сонях
з  чорним  нутром
моє  насіння
жменя  крапок  і  ком

сиджу  за  столом

і  поглядом  веду  за  вікном
а  там  порожні  вулиці  і  чорні  будинки

я  в  ролі  дурної  людинки

чекаю  на  відповідь  без  перестанку

без  зупинки

усміхнувся

05.03.20  ©  Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2020


18


Вісімнадцяте  літо.
Блукаю  світом.
І  шукаю  себе
У  відлунні  чужих  життів.

То  душа  заховає
Білим,  лагідним  цвітом,
То  в  очах  загорять
Кілька  чорних  рядків.

Вісімнадцяте  літо.
Забути  б  осінь,
Що  з  трьох  років  фарбує
У  серці  зелені  листки.

Ці  моменти  весни,
Усміхнутись  іще  раз
Просять  ,
Та  болить  моє  тіло,
тріщать  затверділі  кістки  .

Вісімнадцяте  літо.
Згадав,  як  сміятись,
Навіть  в  дні,  коли  ріже
колючий,  холодний  сніг.

Вже  неначе  забув
Час,
коли  не  хотів  прокидатись,
Коли  сльози  рікою
тікали  до  втомлених  ніг.

26.02.20  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2020


Атентат


В  ту  ніч  погасли  зблідлі  зорі,
Він  спав  на  носі  корабля,
А  хвилі  все  хитали  морем,
Тремтіла  втомлена  земля.

В  ту  ніч  лунав  лиш  скрегіт  зброї,
Басисті  постріли  з  гармат.
Ніхто  не  думав,  що  накоїв,
Та  був  потрібен  атентат.

В  ту  ніч  думки  стікали  кров'ю,
А  корабель  порожнім  став.
Він,  вбитий  братською  любов'ю,
Спокійно  спав,  спокійно  спав

Й  не  відчував,

Як  сонце  хмари  пробиває,
Кипить  чорнющая  земля,
І  небом  пісня  долинає.
Число  набоїв  до  нуля.

23.02.20  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868881
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2020


Щоб вона усміхалась


Щоб  вона  усміхалась,  щоб  нічого  її  не  боліло,
Щоб  сяяли  зорі,  як  пара  навпроти  зіниць,
Я  душу  віддам,  порву  на  шматки  своє  тіло,
І  щось  пишучи,  засну  за  столом  долілиць.

Щоб  дому  тепло  і  тиша  і  лагідний  спокій,
Щоб  квітнув  думками  солодкий  бажаний  сон,
Я  гладжу  волосся  й  шепочу  своїй  кароокій,
Мов  вітер,  що  знову  лине  до  листяних  крон.

Щоб  чистеє  небо  плило  в  душі  океаном,
Щоб  парусом  білим  по  ньому  крилатий  політ,
Я  вічність  ітиму  босоніж  рожевим  лиманом,
Плекатиму  тихо  в  лілеях  закоханий  світ.

Присвячено  моїй  милій.

19.02.20  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868880
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2020


Люблю


Твої  пречисті,  світлі  очі,
Пророче  погляд  на  уста,
Кидають  і  чекають  ночі,
І  я  всміхаюсь  неспроста.

Твої  претеплі,  ніжні  руки
Ідуть  по  тілу,  наче  струм.
Однаково  на  мить  розлуки,
Однаковий  вчорашній  сум.

Твоє  прещире,  сильне  слово
В  душі  горить  навіть,  як  сплю.
У  мене  відбирає  мову,
Коли  шепочеш:  "я  люблю..."

12.02.20  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2020


Кохана спить


Ти  міцно  спиш,  мені  вже  час  вставати.
Світанок  знову  теплий  і  легкий.
Думки  про  тебе  як  усі  зібрати?
Солодка  кава,  смак  очікувань  терпкий.

Ти  міцно  спиш,  мовчиш  мені  на  вухо,
Лиш  за  вікном  щебечуть  солов'ї,
І  пахне  цим  весняним,  свіжим  духом.
Цілуй  цілуй  Цілуй  її...

Ти  міцно  спиш,  мені  вже  час  вставати.
Твоя  душа  в  безмежних  небесах.
Навіть  птахи  не  здатні  так  кохати,
Щоб  крилами  долати  вітру  страх.

11.02.20  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868846
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2020


Усе, що потрібно


З  літнім  часом  і  запахом  моря,
Ми  заснули  й  під  сонцем  тонемо.
Лиш  роки  минулого  горя
Із  хмарками  хитаються  втомлено.

З  літнім  часом,  що  нас  обеззброїв,
Пара  сердець  у  такт  з  прибоєм.
Вітер  грається  волоссям  твоїм.
Карий  погляд  думки  заспокоїв.

З  літнім  часом  повечоріло,
Та  зігріті  руки  і  тіло.
Ти  смієшся,  я  цілую  не  вміло.
Не  дарма  за  тебе  боліло...

бо
ти  усе,  що  душа  хотіла

Присвячено  моєму  скарбу

08.02.20  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2020


Збірка Хайку


***

Коли  горить  день,
Сонях  хитає  полем,
Як  вісник  долі.

***

Спить  сумна  блакить,
Зорі  над  тихим  морем,
І  місяць  висить.

***

П'янкі  троянди.
Губи,  наче  пелюстки.
Рожеві  барви.

***

Дрібний  дощ,  очі
І  усміхнені  уста  —
Усе  шепоче...

03.02.20  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868663
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 20.03.2020


Етюди у щирих тонах


Нехай,  сьогодні  небом  хмари
Пливуть  кудись  удаль  собі.
Із  серця  стишені  удари.
Чомусь  не  видно  голубів.

А  сонце  затишно  кимарить,
І  не  потрібно  жодних  слів...

Лише  сопіння  димарів...

То  дощ,  то  сніг,  то  знову  вітер,
З  руки  у  руку  йде  тепло.
Малює  тихо  й  лише  з  літер,
Усе,  що  радісне  було.

П'янкі  уста,  солодкі  губи
І  пара  ніжних  білих  крил.
Хтось  у  тобі  себе  загубить
І  не  знайде  для  втечі  сил.

Йти  океаном  без  вітрил...
Не  страшно...

Навіть,  якщо  у  плин  сансари,
Навіть,  коли  до  болю  знов  —
Із  серця  стишені  удари,
Із  серця  хвилями  любов.

Присвячено  Mia  Amore

01.02.2020  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2020


Не одні


Нам  не  страшні  ці  кілометри...
Холодні  вуха,  теплі  светри.
Колись  хотілося  померти,
Допомогла  думки  ці  стерти.

Нам  не  страшні  дощі  і  грози,
Лише  твої  зневіри  сльози.
Вперед,  по  морю  йдемо  босі.
Сонце  в  очах,  на  щоки  й  носі.

Нам  не  страшні  майбутні  дні.
На  самоті,  та  не  одні.
Живі  —  веселі  й  сумні.
Душа  і  серце,  як  в  огні.

27.01.20  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2020


Моя Причина


Я  міг  би  здатись
І  не  побачити  очей  твоїх.
Я  міг  би  здатись,
Стікати  кров'ю,  коли  падає  сніг

Я  міг  би  втекти
І  не  почути  ніколи  твій  сміх.
Я  міг  би  втекти,
Лейкопластир  із  серця  до  ніг.

Я  міг  би  розбитись,
Чи  палити  мости.
Міг  залишитись,
Міг  себе  вберегти.

Та  я  не  можу...
Не  можу  побачити  сни.
В  моєму  мозку  корднони  війни.
Серцем  пливуть  червоні  човни,
Старі  історії,  смак  давнини...

Я  міг  би  здатись,
Міг  би  втекти.
Я  міг  би  розбитись,
Міг  себе  вберегти.

Та  я  не  можу...
Не  можу  так  просто  піти
Зі  світу,  в  якому  існуєш  ти...

22.01.20  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2020


Король у Вигнанні


Шкребу  пальцями  по  воді,
Ми  тут  одні  й  такі  чужі.
Із  крил  стирчать  брудні  ножі.
Що  бачиш  в  ламаній  ході?

Віддався  б  зараз  мілині...

Туди,  до  твоїх  берегів...
А  ти  співай  чогось  мені,
Чи  побажай  солодких  снів...

І  як  дійти  до  тихих  днів?
Втонув  і  подумки  згорів.

Холодні  очі  дощ  і  тінь.
Пробач,  мій  друже,  спи,
Амінь

18.01.20  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2020


Добра Ніч


Сплять  заповнені  будинки,
Всяк  ліхтар  собі  дрімає,
На  столі  дві  мандаринки  —
Добре  там  де  нас  немає

Сплять  супутники  й  ракети.
Тихим  шепотом  зірок,
Хтось,  за  межами  планети,
Робить  свій  маленький  крок.

Сплять  ліси,  кремезні  гори
І  малесенька  роса.
І  назустріч  лине  море,
Пахощі,  твоя  краса.

Сплять  ніжні  уста  і  вуха,
Твої  очі  і  душа.
Я  лежав  і  мовчки  слухав,
Нікуди  не  поспішав.

Присвячено  моїй  милій.

17.01.20  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2020


Сюрреалізм


Де  воїн  з  мечем  —  коштовна  руда.
Де  горе  з  жалем  —  щоденна  війна.
Де  сонце  тече,  там  гаряча  вода.
Де  моє  плече,  там  заснула  вона.

Аморфність  облич,  симетрична  душа.
Гортають  сторінки,  лиш  бачать  слова.
То  зоряна  ніч,  то  сумна  голова.
По  небу  мазками  й  очима  руша.

Розкажете  казку,  де  не  буде  людей,
Де  нема  алегорій,  чи  змісту  тіней?
Світ  однакових,  банальних  ідей...
Сюрреалізм,  наче  ритм  із  грудей.

13.01.20  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2020


Скарб


мій  скарб?
що  найдорожче?
про  що  насправді  мрію  я?
ви  забирайте  славу
й  гроші,
мені  —  тепло,  любов,  сім'я.
мій  скарб...
—  це  жовті  рідні  стіни
і  чистий  простір  за  вікном...
нехай  там  буря  і  руїни...
пов'є  чомусь  своїм  сукном
журлива,  сонна  Україна.
мій  скарб  —
тримати  твої  руки  і  коліна,
коли  ти  спиш  плекати  сон,
і  не  лякає  завтра  зміна,
чи  їх  десятки,  чи  мільйон.
мій  скарб  —
життя,  вогонь,  свобода,
річки  й  безкрайнії  степи,
ліси  й  замучена  природа,
сліди  маленької  стопи.

10.01.20  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865784
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2020


Goodbye my Friend

Fly  away,  fly  as  far  as  you  can.
I  never  know  where  you'll  land.
When  you'll  return,  I'll  be  tired  again.
Goodbye  my  Brother,  goodbye  my  Friend.

Fly  away,  fly,  find  a  happier  place.
Don't  look  back,  I'm  not  planning  to  chase.
Protect  your  love  in  any  case.
You  know,  the  life  is  a  rusty  race.

Maybe  someday  you'll  visit  your  town.
Do  I  have  ocean  eyes,  heart  filled  with  sand?
It's  all  from  me,  now  send  in  the  clown.
Goodbye  my  Brother,  goodbye  my  Friend.

Dedicated  to  my  Brother  Alex.

08.01.20  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865783
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.02.2020


коли Земля зітхає



Ми  задихаємось,  йде  дим  з  грудей,
Горять  ліси  й  серця  людей.
І  слово  —  ямб,  думки  —  хорей.
Як  далі  жити  без  ідей?

Не  відходь  хоч  на  метр,
Не  питай,  я  не  знаю.
Як  замерзну  —  твій  светр.
Як  війна  —  захищаю.

Хай  заметами  світ,
Ти  у  ньому,  мов  цвіт.
Ти  і  світло  й  тепло.
Щось  буде,  щось  було.

Як  закінчиться  день,
Заспіваєш  пісень.
Обіймаю  красу,
Як  заснеш  —  понесу...

06.01.20  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2020


Хвилями


Хитають  мною  по  кімнаті
Звечорілі  радіохвилі.
Вона  продовжує  спати.
Її  уста  солодкі  і  милі.

З  нотками  віри  й  лимону,
Аромати  зими  й  свободи.
Зігріваю  її  ніжні  долоні,
Захищаю  від  вітру  й  негоди.

Хитає  люд  під  ліхтарями.
Лежу,  пливу  зі  словами,
То  хвилями,  то  радіоморями.
Я  і  ти,  давай  будемо  нами.

Сонце.  Вже  час  прокидатись.
Не  вдається  у  снах  залишатись.

04.01.20  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865373
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2020


Від'єднання


Моя  свідомість  в  ноосфері,
А  тіло  словом  на  папері.
Відкрий  усі  закриті  двері,
Залиш  на  потім  метод  Флері.

Моя  душа  —  фотони  світла.
Троянда  чорна  знову  квітне.
Мороз  об  шкіру  точить  ікла.
Життя  прекрасне  й  жалюгідне.

01.01.20  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2020


Так тихо


Для  мене  сніг  сьогодні  випав.
Ніхто  не  чув,  хто  його  кликав.
Чи  то  слова  бетонні  в  небо,
Чи  мить  коли  чекав  на  тебе.

Не  знаю,  чомусь  не  знаю,
Чому  всміхаюсь  вслід  трамваю,
Як  дурень  мерзну  на  зупинці.
Такі  близькі  й  такі  чужинці.

Холодний  вітер  у  волоссі.
Вкінці  усі  крокують  босі.
Спиною  й  серцем  на  дорозі,
Лежу,  мов  ангел  вбитий  в  прозі.

Вже  стільки  років  з  болем  дихав,
Та  далі  йшов,  і  горда  пика.
В  моєму  місті  завжди  тихо.
В  твоєму  шум,  турботи  й  лихо.

Так  тихо

І  де  ти  був,  коли  я  кликав?

28.12.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2020


Щаслива мить


Міцно  тримай  і  поряд  іди,
Не  відпускай  моєї  руки.
Бачиш  позаду  наші  сліди?
По  небу  малюють  щось  літаки.

Чай  у  горнятку,  я  за  вікном.
Пишу,  хоча  й  тільки  пішов.
Замріяно  все  сидиш  за  столом.
Цікаво,  коли  ми  зустрінемось  знов?

Порожня  дорога,  сигнали,  гудки,
І  кожна  мить,  наче  віршів  рядки.
Кров'ю  течуть  червонаві  нитки.
Твій  дотик  зі  мною,  ти  мої  думки.

Коли  ми  удвох  —  щаслива  мить,
Нехай  у  серці  щось  ніжно  шумить...

22.12.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2020


Пастелі Океану


Несу  букет  вечірніх  квітів,
А  ти  солодкий  бачиш  сон.
Скажи,  як  поряд  не  зомліти,
Коли  твій  подих  в  унісон?

Хитає  вітер  гілля  крон...

Думки  шепочуть  неможливе.
Знайомо  гаснуть  ліхтарі.
І  ти  і  ніжна,  і  щаслива.
Весняні  хмари  десь  вгорі.

Поснули  навіть  димарі...

Легкі,  п'янкі,  журливі  ноти.
Суцвіття  звуків  й  кораблів.
Дрімаєш,  окен  сопе  навпроти.
Не  треба  жодних  більше  слів.

21.12.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2020


Торкаючись Хмар


А  ти  й  не  знаєш  наскільки  вродлива.
Хочеться  снігу,  та  лиється  злива.
Ніжно  дрімає  закохана  слива.
Порожні  вулиці  чекають  на  диво.

Вже  кілька  років.

Залишилась  ще  сотня  кроків.
Чому  я  стою,  чекаючи,  доки
Сонце  розвіє  дурниці  пророків?
Потоки  із  неба,  холодні  щоки.

До  тебе  ще  зовсім  трохи.

У  вузол  один  заплелися  дороги.
Глибоко  дихай,  не  дивись  під  ноги.
Безбожні  бог`и,  не  чекай  допомоги.
І  ось  твої  крила,  і  крихти  тривоги...

Так  високо  вдвох,  хоч  літати  без  змоги...

17.12.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2019


Романс


І  лампа  не  горить,  й  брехня  в  календарі.
Якщо  так  важко  все  ж  знайти  ту  слушну  мить  тобі,  скинь  тягарі.
Омана  —  кожен  звук,  та  тиша  більш  страшна,
Коли  у  полум'ї  розваг  летить  із  твоїх  рук  бокал  вина.

І  чоний  кабінет,  і  спить  в  стволі  патрон.
Так  тихо,  що  я  чую,  як  повзе  на  глибині  вагон  метро.
На  площі  десь  полки,  а  тут  темні  рядки,
І  в  телефоні  стільки  років  вже  потому  знов  лише  гудки.

Десь  грюмкотом  дверей,  десь  хвилі  від  дротів.
Привіт!  Щасливі  будемо  тепер
І  до  кінця  віків.
Привіт!  Щасливі  будемо  тепер
І  до  кінця  віків...

©  Сплін
Переклав  Максим  Стаськів
15.12.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2019


Кітч


Цей  світлий  день  почався  в  глуху  ніч.
В  очах  мішень,  в  руках  дешевий  кітч.
Лиш  твій  портрет,  всі  інші  без  облич.
Любов  —  секрет,  тому  думки  позич.

Чом  завжди  близько,  та  далеко  так?
Чуже  ім'я  застигло  на  губах.
Іду  обабіч,  задавивши  в  серці  страх.
Для  тебе  я  лише  сумний  дурак.

Холодні  барви  лию  знову  на  папері,
Напевно,  час  іти  вперед  самому.
Втікає  дощ  і  хтось  гримить  у  двері.
Сховаю  це  мистецтво  в  стінах  дому.

...

Моя  любов  —  це  кітч,  бо  не  навчився  ще  любити.  
Ти  мої  кольори,  то  як  без  тебе  жити?

Пробач

14.12.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2019


Морозець


Зима  і  сніг,  холодні  хмари,
І  кожен  крок,  немов  політ.
У  грудях  стишені  удари.
Поглянь,  який  чудовий  світ.

Хрумтить  дорога,  сплять  ворони.
Можливо,  скоро  й  ти  заснеш.
Безлистяні,  самотні  крони...
Забудь  куди  й  для  чого  йдеш.

Обмерзлі  вуха,  карі  очі.
Болить  порожня  голова.
Ніхто  ніколи  не  захоче.
Тони  із  снігом  у  словах.

03.12.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2019


Епідемія часу


Життя  безсонне,  хто  схоче  спати?
Монохромний  зміст  не  розфарбувати.
Паралельний  світ  на  стінах  кімнати.
Для  когось  —  прихисток,  для  когось  —ґрати  .

Бартер  —  втримай  погляди  за  кров.
Щоденна  війна  за  свободу  і  любов.
Зупинка,  мов  госпіс,  переповнена  знов.
Хтось  далі  чекає,  хтось  пішки  пішов  .

Гарячка,  проте  холодні  на  дотик,
Нам  не  допоможе  антибіотик.
Після  щирих  очей,  на  серці  опік.
Життя,  мов  дартс,  кидайте  дротик.

01.12.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2019


The worst


Be  mad  at  me,
Be  weak  and  strong.
You  know  I'm  lying  all  along.
You  know  I  tried  to  kill  myself.
Your  picture's  hidden  on  my  shelf  .

Remember  me  in  mirror's  view.
I've  been  so  high  to  see  you  Sue,
But  you  don't  look  me  in  the  eyes.
My  hurt  slowly  turns  to  ice.

You  hate  me,  cause  I  left  you  there.
Sometimes  you  say  that  I  don't  have  soul.
They've  always  laughed,  I've  never  cared.
The  worst  is  to  leave  without  goal.

I've  lived  to  write,  to  hear  your  voice
But  now  I  don't  have  any  choice.
So  baby  put  records  on,
The  worst  in  living  —  die  alone.

24.11.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2019


Залиши


В  небесах  висять  ворони.
Під  ногами  спить  туман  .
Вже  без  листя  сірі  крони.
В  серці  ріже  ураган.

Хтось  іде,  а  хтось  дрімає,
Лабіринтами  споруд.
У  місцях  де  нас  немає,
Тільки  дим,  бетон  і  бруд.

Поспішай,  біжи,  рятуйся.
Чому  все  тепер  не  так?
Озирнись  і  розчаруйся,
Це  світ  вуличних  собак:

Де  згризуть  коли  голодні
—  кожен  жадібно  шукає.
Не  зігріють  в  дні  холодні,
Якщо  ти  не  частка  зграї.

Та  продовжуй  жити  далі,
Усміхайся  всім  на  зло,
Може,  поїзд  на  вокзалі,
Привезе  тобі  тепло  .

16.11.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2019


Спи)


Зорі  падати  не  хочуть.
Ліхтарі,  немов  маяк.
Як  забути  твої  очі,
Не  збагну  чомусь  ніяк.

Тільки  вітер,  дощ  дорога,
Як  сказати  все  вживу?
Знову  дивлюся  під  ноги,
Сам  до  себе  говорю.

Грію  душу  —  теплий  светр,
І  молюсь,  щоб  випав  сніг.
Не  відходь  навіть  на  метр,
Я  люблю  твій  щирий  сміх.

Зорі  падати  не  хочуть,
Засинай,  кохана  С'ю.
Вже  втомились  твої  очі,
Тобі  ніч  віршами  в'ю.

05.11.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2019


Львів


Я  закоханий  у  твої  вулиці,
У  ці  перетини  свідомості  й  розуму
І  в  людей,  що  так  швидко  забулися.
Коли  ти  поряд,  не  хочу  до  космосу

Зачарований  твоїм  обличчям,
Що  на  стінах,  у  віршах  й  в  папері.
Кожен  день  тут,  неначе  сторіччя.
Твої  тіні  всміхнулись  химері.

В  тобі  завжди  запах  осені.
Іду  босим  старими  стежками,
Які  знову  росою  зрошені.
Всі  непрохані  стежать  за  нами.

Чом  же  твоє  серце  поранене?
Закривай  усі  свої  брами.
І  сьогодні,  любий,  ховай  мене,
Сонні  леви  блукають  дворами.

18.10.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2019


Вирій


Ми  не  бачились  декілька  років,
Та  чомусь  все  ясно  й  без  слів.
Не  робитимеш  перших  кроків,
Бо  твій  погляд  в  моєму  згорів.

Як  давно  була  перша  осінь,
А  ти  ще  досі  чекаєш  тепла.
Його  вирій  ключами  відносить,
По  широтах  небесного  тла.

Як  далеко  би  не  відлітали,
Нас  сонливо  чекають  дахи.
Переходи,  автівки,  вокзали.
Ми  з  тобою,  неначе  птахи.

Бережи  свої  втомлені  крила,
Хай  завжди  оминає  страх.
Мені  байдуже  кого  ти  любила,
Я  потону  в  холодних  вітрах.

13.10.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2019


Людина, яка усміхається


Хай  все  далі  так  залишається,
Хоч  й  немає  чому  радіти.
Я  людина,  яка  усміхається,
І  мій  погляд  зів’ялі  квіти.

Хай  пектимуть  забуті  погрози,
Пам’ятаю  про  біль  і  страх,
Пам’ятаю  чомусь  її  сльози.
Замерзаю  у  своїх  руках.

Хай  осінньо  пахне  свободою,
За  роки  вже  байдуже  стало.
Не  слідкую  за  їньою  модою,
Лиш  вона,  щоб  спокійно  спала.

06.10.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2019


Війна й Любов


Останнє  світло,  останні  з  нас,
І  не  знайти,  якщо  шукати.
Чому  прощання  кожен  раз?
Іду  на  варту,  падай  спати.

Останній  день,  остання  ніч,
Тримай  мене  у  полі  зору.
Життя  така  коротка  річ,
Та  вічно  нам  іти  угору.

Останній  жарт,  останній  сміх,
Тримаю  знов  твої  малюнки.
Горить  вогонь,  хоч  пада  сніг.
Холодні  тільки  обладунки.

Остання  рана,  останній  шов,
Можливо,  море  розхвилює,
А  так,  на  сонці  сохне  кров,
Війна  й  любов  мене  малює.

05.10.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854929
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2019


Холодний Гарт


А  я  б  хотів,  щоб  зорі  впали,
Щоб  віяло  весною  знов.
Кого  ми  тільки  не  чекали,
Однаково  холола  кров.

Однаково  боліло  зранку,
І  розривало  на  шматки.
Шукай  солодку  валер’янку,
Заклавши  душу  у  рядки.

А  ти  б  хотів,  щоб  Світ  змінився,
Та  сам  чомусь  вливаєш  яд.
Скільки  разів  я  б  не  розбився,
Це  лиш  на  серце  новий  гарт.

Нехай  таки  колись  не  стане,
У  смерті  ж  тільки  холості.
І  знову  осінь  й  листя  в’яне,
Хтось  замерзає  на  мості...

30.09.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2019


Дзеркала


У  відображенні  кімнати
Океан  застиг  навік.
Невимовно  тягне  спати,
Та  той  сон  уже  утік.

По  той  бік  лише  уламки,
Голки,  кров  і  бите  скло.
У  вікні  цвітуть  світанки,
Небо  ж,  наче  полотно.

Огорни  себе  туманом,
Запали  в  душі  вогонь.
Очі  сповнені  обманом,
Жовкле  листя  із  долонь...

27.09.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854716
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2019


Miles


I'm  thinking  about  your  smile.
My  eyes've  sunk  in  the  sky.
My  shoes  remember  this  mile.
Today  we're  going  to  fly.

I'm  lying  about  my  pain.
Your  hair  makes  me  insane.
You  want  me  to  die  again.
I'm  waiting  under  the  rain.

I'm  trying  to  give  you  my  time.
Before  turning  into  stone.
Your  lips've  done  a  crime.
Today  I'm  all  alone.

22.09.19  Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854715
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.11.2019


Важке серце


Якщо  дихаєш  —  надих`ай.
Простір  —  це  шум,  ти  затихай.
Бачиш,  хитається  сонно  трамвай.
Коли  вона  плаче,  їй  сльози  стирай.

Якщо  маєш  плечі,  то  долю  неси.
Ноги  збирають  краплини  роси.
Не  перетнуться  ці  дві  полоси.
Жодних  зображень,  лиш  голоси.

Якщо  є  куди  йти,  то  йди  до  кінця,
Навіть,  коли  вже  немає  лиця,
Навіть,  коли  забув  кодекс  бійця.
Важко  нести  серце  мерця...

18.09.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854051
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2019


Крихти з душі


Стопи  як  завжди  стерті.
Я  звик  молитися  смерті.
Мертві  більше  не  вперті.
Світ  летить  в  круговерті.

Мені  усміхаються  люди,
Покусані  болем  груди.
Байдуже,  хто  ж  осудить?
В  кінці  нас  усіх  не  буде.

Закохані  в  грудень  очі,
Ніхто  мене  не  захоче.
Виходжу  посеред  ночі,
Листя  знайомо  тріпоче.

Дрімає  втомлена  кішка,
Падаю  знову  до  ліжка.
Душа  єдина  платіжка.
У  мене  залишилось  трішки...

16.09.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2019


Погляд навпроти

Знову  невиспаний  кароокий.
Крики  вночі,  немов  караоке.
Ніжне  обличчя  навіює  спокій.
Як  далі  бути,  не  вирішив  поки...

Кроки.  Знаєш,  вітер  солодкий.
Порожнеча,  який  в  неї  окіл?
Її  осягнути  не  вистачить  р'оків.
Знову  кістки  стерті  на  попіл.

Погляд  навпроти,  наче  не  проти,
Сонцем  у  серці  дає  силу  бороти.
Хочу,  щоб  ти  лиш  забула  турботи.
Співай  мені,  поки  в  тумані  широти...

Декому  присвячено,  а  кому  це  вже  зовсім  інше  запитання...
 (я  знаю  що  ти  знаєш)(ти  ж  знаєш?)

15.09.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2019


Твоя зброя


Сірий  погляд  гріє  душу.
Кит  не  випливе  на  сушу.
Хвилі  з  океану  душать.
Чом  йду  далі,  хоч  не  мушу?

Сірий  погляд,  мов  маяк,
Вона  скаже,  що  дурак.
Боже,  дай  будь  ласка  знак:
Чом  же  все  чомусь  не  так?

Сірий  погляд  заспокоїв,
Він  тендітно  обезброїв.
Не  шкодую,  що  накоїв...
Все  сьогодні  буде  твоє.

13.09.19  ©  Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2019


Глибока Мілина


Душа  горить  —  відчуєш  дотик.
Вода,  мов  лід  —  на  серці  опік.
Солодкі  очі  мій  наркотик.
Антарктика,  немов  субтропік.

Доп`ік  уже  холодний  простір.
Її  мовчання,  наче  постріл.
Я  в  океані,  мовби  острів:
Один  без  люду  і  без  злості.

Пітьма  і  тиша  завжди  разом.
Дрейфую  течією  з  часом.
Акулам  щастя  бути  з  м'ясом.
Залий  усі  папери  квасом.

12.09.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2019


Ловець снів


Упіймай  думки  в  долоні.
Відчуваєш,  біль  у  скронях?
Всі  світи  тепер  в  полоні.
На  вікні  схилився  сонях.

Сонно  вітром  знов  колише,
Хтось  не  спить  і  марно  пише.
Заховалась  в  стелі  тиша.
Заплющ  очі,  най  полише.

Слухай  вулиці  й  дороги.
Чом  важкі  в  пернатих  ноги?
Місяць  взяв  хмарки  на  роги.
Спокій  впаде  до  підлоги.

Місто  солодко  дрімає.
Моїх  снів  чомусь  немає.
Знаєш,  я  не  поспішаю:
Намалюю  й  знов  стираю...

10.09.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2019


Сон…


Мій  закоханий  спальний  район
Заснув  серед  листяних  крон.
Сотні  темних  квадратних  вікон,
Ліхтарі  й  понижений  тон.

Мій  заквітчаний  цвітом  двір,
Десь  у  тіні  ховається  звір:
Муркотіння,  смарагдовий  зір.
Усі  гроші  тут  просто  папір.

Моя  мила  втомлена  воля
Шепоче  вітром  із  поля:
"У  віршах  прихована  доля".
Похилилась  сонна  тополя.

Моя  люба,  прокинся  ж  на  мить.
Чуєш,  ліс  пестливо  тремтить?
Бачиш,  в  небесах  щось  горить?
Як  ж  не  спати,  коли  усе  спить?
...
Мій  щасливий  усміхнений  сон
Королеві  не  треба  корон...

02.09.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850499
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2019


Memento mori


"Друже,  покинь!  Це  не  взаємно!"
Та  я  любитиму  таємно.
"Memento  mori"  —  знай  напевно.
Цвіту,  коли  стає  вже  темно.

Минають  дні  —  повільні  кроки.
Твої  одні  кохані  щоки...
Сплітаю  вірші.  Тепло.  Спокій.
Якщо  не  вічно,  тоді  доки?

Юнацтво  ваблять  сигарети,
Мені  б  до  іншої  планети.
Там,  де  не  були  ще  поети.
Про  тебе  б  й  там  писав  куплети.

Бо  ти,  неначе  перший  листопад,
Чи  сніг  на  носі  кожну  зиму.
Світ  усміхається  Максиму,
А  він,  мов  кислий  виноград.

"Знаєш  без  тебе  легко,  друже.
Усе  однакове  й  байдуже"
Мені  ж  усе,  мов  шах  і  мат.
Це,  ніби  в  тиші  автомат...

*  лат.  mementō  morī  «пам'ятай  ,  що  [доведеться]  вмирати»,  «пам'ятай  про  смерть».

26.07.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2019


Моя


Вона  одна  в  кімнаті,
Вона  не  хоче  спати.
Їй  не  потрібен  я,
Та,  може,  хтось  як  завше  
звик  брехати?
Моя  малесенька  залежність...

Зі  смаком  волі  й  згуби  
Тонкі  ласкаві  губи.
Шкода  мене  забудуть,
Чом  я  не  коханий  і  не  любий?
Моя  п'янка  необережність...

Із  нею  ростуть  крила,
Натягну  знов  вітрила.
Політ  чи  море  не  важливо,  
бо  вона  будь-де  красива.
Моя  солодка  протилежність...

Вона  одна  в  кімнаті,
Їй  хочеться  співати,
Тому  закрию  двері  
І  не  буду  заважати.
Моя  замріяна  безмежність...

20.08.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2019


Від мрії до надії


Хай  відносить  знову  вітром,
Не  побачиш  більше  світла.
Щось  тьмяніє  непомітно.
Думав  що  душа  розквітла?

Хай  осінньо  б'є  у  груди.
Чом  дощі  такі  паскуди?  
Чом  лиш  небо  і  споруди?
Де  ж  усі  кохані  люди?

Хай  замерзне  крихке  тіло  
І  згорить,  щоб  не  боліло.
Щось  у  погляді  зомліло,
Мабуть,  вже  повечоріло.

Хай  чекають  знову  вдома,
Хай  прийде  із  сном  утома,
Хай  та  посмішка  знайома,
Не  важка,  проте  вагома,
Хай  вона  прин'есе  мрії.
Не  втрачай  отак  надії.

15.08.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845187
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2019


Екзистенціалізм, або чому


Я  слухаю  місто  й  не  чую  людей.
Немає  де  сісти,  калюжі  тіней.
Не  хочеться  їсти,  кажу  все  окей.
У  вирі  життя  не  помітно  смертей.

Гаряча  бруківка  прилипла  до  ніг.
Леви  чекають,  що  випаде  сніг.
Із  сотні  поразок  все  ж  раз  переміг.
Люблю  коли  чути  її  милий  сміх.

Хитається  вітер  у  листі  під  крок.
Замало  літер  й  забагато  думок.
Руки  в  чорнилі  й  крихтах  зірок.
Світ  затихає,  а  в  нас  грає  рок.

Живемо  життя  без  краплі  мети.
Якщо  не  в  перед,  куди  далі  іти?
У  кожній  душі  є  зерно  самоти,
Трохи  безумства  і  воля  змогти.

Для  чого  нам  далі  тримати  удар?
З  часом  усе  втрачає  свій  чар:
Рожеве  волосся  або  ж  суперкар.
Якщо  ти  помреш,  для  чого  цей  дар?

12.08.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2019


У її зіницях (сонет)


Листя  засмагле  летить  до  землі,
Її  очі  відбились  у  шклі  окуляр,
Люд  розчиняються  в  сірій  імлі,
—  стоїш  і  приймаєш  в  серце  удар.

Вона  усміхається,  стишує  крок.
Колія,  вітер  —  не  чути  думок.
Губи  розтануть  поміж  зірок.
Скільки  в  душі  ще  потрібно  дірок?

Поряд  з  тобою  лежить  горілиць
Пара  солодких  сонних  зіниць.
Їм  не  страшні  списи  блискавиць,

Громи  від  куль  із  сотень  рушниць,
Чи  дена  старих  порожніх  криниць
—  між  цими  очима  нема  таємниць.

02.08.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2019


Облиш


День  за  днем  і  день  за  днем,
Скоро  ми  усі  заснемо:
Ти  —  без  мене  у  душі,
Я  —  з  тобою  й  ми  —  одні.

День  за  днем.  Лунають  грози.
Хтось  сміється  попри  сльози.
В  когось  сонце,  десь  морози.
Не  страшні  давно  погрози.

День  за  днем.  Ми  далі  йдемо.
Паралельно  що  знайдемо.
Та  невдовзі  прийде  осінь,
І  ми  знов  розбіжимося:

Ти  —  до  друзів  і  батьків,
Я  —  у  пошук  нових  слів.
Чом  сама  ідеш  додому?
Хто  ж  твою  нестиме  втому?

Усміхаєшся.  Мовчиш.  
В  голові  кричиш:  "Облиш".
День  за  днем.  Ти  засинаєш.
Ти  живеш  чи  помираєш  ?

31.07.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2019


Skyfall


Thoughts're  like  dust  on  the  shelf.
No  I  won't  damage  my  health.
No  I  don't  need  any  help.
I  just  feel  bad  for  myself.

Can  you  find  sun  on  the  moon?  
Imagine  you're  holding  balloon.  
Something  will  happen  so  soon.
Catch  the  stars  with  your  spoon.

Sky  is  touching  the  ground  
Barely  without  a  sound.
Silence  hurts  very  loud,
Especially  when  you're  in  crowd.

27.07.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2019


Порожня Множина


Неформальні  формальності,
Ми  із  крайнощів  в  крайнощі.
Наш  світ  повний  дуальності:
То  без  смаку,  то  прянощі  .

Чом  не  світло  без  темряви?
Без  пітьми  ми  невпевнені.
Утікай:  хтось  вже  "йде  на  Ви".
Похідні  чи  обернені  ?

Приховаймо  не  знайдене,
Віднайшовши  не  сховане.
Все  захоплення  вкрадене
І  чомусь  розчароване.

Світ  порожній  чи  сповнений?  
Все  ніщо  буде  чимось.
Цей  цукерок  загорнений.
Безкінечність  скінчилась.

23.07.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2019


Forget


To  protect  you  need  to  forget
All  regrets  and  disrespect.
Worst  mistakes  you've  done  correct.
Reckless  moves're  now  a  fact.

Hide  your  eyes  in  heavy  rain.
Every  drop  is  bringing  pain.
Feel  the  blood  inside  your  brain.
You  are  totally  insane.

Voices  are  drowning  very  deep.
Run  from  them  or  try  to  creep.
Lose  yourself  and  fall  asleep.
She  gave  promise  she  can't  keep.

22.07.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2019


10:54


О  Десятій  п'ятдесят  чотири,  
Виходжу  зі  своєї  квартири.
У  небі  лиш  вихори  й  вири,
На  асфальті  білі  пунктири.

Під  ногами  хлюпочуть  калюжі,
Чому  люди  настільки  байдужі?
Заквітчались  закохані  ружі,
Чом  же  ми  так  любити  не  дужі?

Ось  і  місяць  чекає  світанку,
Мов  сусід  на  свою  коханку.
Граю  сам  із  собою  мовчанку,
У  душі  несучи  вишиванку.

Заплітаю  вулиці  й  сквери,
Абсорбую  подерті  папери.
Всі  коти  уночі,  як  химери,
Не  потрібні  більше  манери.

Заплющ  очі,  падай  на  спину,
Чи  ти  бачиш  у  собі  людину?
Чом  шукаєш  її  безупину?
Як  заповниш  в  душі  порожнину?

12.07.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2019


Веретено



Коли  все  банально  й  до  біса  просте?
Коли  у  душі  щось  боляче  б'є?
Коли  відображення  світу  пусте?  
Тоді,  коли  поряд  немає  тебе...

Тоді  я  не  я,  мов  убита  змія,
Лежу  горілиць  під  плином  буття.
Мою  шкіру  ковтає  холодна  земля.
Простір  —  смітник,  людство  —  сміття.

Збігають  роки,  все  чорніші  думки.
Світанки  у  рамках,  ми,  мов  сірники.  
Від  ідеї  до  неба  злетять  літаки,  
Та  без  мрії  повільно  загаснуть  зірки.

Знов  прогавив  свій  час,
Чом  так  мало  для  нас?
Стрічки  долі  в  руках:
То  кохання,  то  страх.

10.07.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841677
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2019


На дні свого моря…



Чому  ж  усі  ці  вірші  нікому  не  потрібні?
І  я  немов  непотріб  лежу  собі  на  дні...
Спустошені  зіниці  прості  і  жалюгідні,
Однаково  веселі  й  однаково  сумні.

Мене  їдять  акули,  медузи  і  кальмари.  
Розірвані  шматочки  літають  по  воді.
Обкусаного  серця  притишені  удари
Відбилися  від  тиші  й  застигли  в  холоді.
...
Кістки  таки  розбились,
Горять  кохані  зорі.
Ми  знову  залишились,
Тону  в  своєму  морі...

01.07.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2019


Усміхаюся до неба


На  моїх  руках  заснула,
Все  забула,  не  почула.
Шепіт  вітру  йде  луною,  
Вона  спить  собі  зі  мною.

Трепет  листя,  сонні  очі,
Так  від  ранку  і  до  ночі.
Хоч  мільярди  за  стіною,
Залишаюся  з  одною.

Стану  дахом,  якщо  грози,
Вип'ю  всі  пролиті  сльози,
Віддам  крила,  хоче  --  вкушу,
Вона  гріє  мою  душу...

Скоро  ранок,  перші  півні.
Її  устонька  чарівні.
Все  дивлюсь  й  не  засинаю,
Щось  прошу,  в  кого  не  знаю.

В  небесах  лиш  сяють  зорі.
Всесвіт  --  океан,  ми  в  морі.
Її  руки,  мовби  хвилі...
Перед  часом  всі  безкрилі.

Ось  вже  сонце  пробиває,
Тепер  кожен  птах  співає.
Знай,  нічого  більш  не  треба,
Лише  в  ній  моя  потреба.

*усміхаюся  до  неба*

Присвячено  Крихітці

29.06.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2019


Коли ти плачеш.


Життя  не  гра,  та  я  програв,
Забув,  коли  востаннє  спав.
На  небі  хмари  --  пароплав.
Усі  зірки  циклон  сховав.

Сигнали  космосу  в  антенах,
Пульсує  тихо  кров  у  венах.
Ми  загубились  у  знаменах,
Хто  в  чорно-білих,  хто  в  рожевих.

В  очах  безсоння  знову  скаче,
Максим  нічого  вже  не  баче,
Змішалося  й  летить  неначе.
Ненавиджу,  коли  ти  плачеш...

Присвячено  Крихітці

28.06.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2019


Ворон


З  теплим  вітром  з-за  океану
Лечу  догори  дельтапланом.
Під  промінням  повільно  тану.
Вся  земля  повита  туманом.

Із  води  стрибають  дельфіни,
В  глибині  спочивають  руїни.
Вище  хмар  приховані  зміни.
Берег  п'яний  від  білої  п`іни.

Все  борюсь,  щоб  побачити  зорі,
Чорні  крила  крізь  хащі  тернові.
Зорепадом  розчиняюсь  у  морі.
Як  дивитимусь  у  вічі  любові?

Пісня  хвиль  на  руках  заколише,
Непомітно  підкралася  тиша.
Чому  ж  ворон  небес  не  полише?  
Чом  поет  усе  пише  і  пише?

18.06.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2019


Без мрій


Моя  душа,  неначе  сплав,
А  ти  вдаєш,  що  її  знав.

Моя  любов  мене  не  хоче,
Малюю  знову  милі  очі.

Моя  свобода  геть  не  вільна,  
Кожна  хвилина  божевільна.

Моя  самотність  велилюдна,
Така  прекрасна  і  паскудна.

Моє  натхнення  --  порожнеча,
Коли  комусь  потрібна  втеча.

Моє  життя  біжить  від  смерті,
Що  не  кажіть,  усі  ми  вперті.

Моє  дитинство  --  сміх  і  сльози,
Люблю,  коли  лунають  грози.

Мій  біль,  коли  усі  вони  мовчать,
Коли  не  знаю  з  чого  їх  почать.

Лише  світанки  --  це  надія,
Останньою  вмирає  мрія.

На  жаль,  зомлію-таки  першим  тут.
Без  мрій  буденність  просто  бруд.

14.06.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839395
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2019


Аромат свободи


Дорога  пуста,  порожні  слова.
Від  спеки  цієї  болить  голова.
Вітер  замовкнув,  пахне  трава.
Осінь  приносить  нові  жнива.

Кудись  заховались  сірі  птахи.
У  хмарах  літак  пролітає  дахи.
Важко,  якщо  таки  різні  шляхи.
Життя,  як  картина,  люди  --  штрихи.

Світло  з-за  вікон  тягне  до  сну,
Чути  навколо  вже  ніч  голосну.
Місяць  уповні,  навряд  я  засну.
Зірки  пам'ятають  кожну  весну.

13.06.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2019


Під Дахом


У  поетів  є  місце  під  дахом,
Де  дощі  не  дістануть  тебе.
Зорі  падають  білим  птахом
Крізь  небес  полотно  голубе.

Надто  тихо  для  звичної  тиші,
Там  не  чути  пустих  балачок,
Там  шепочуться  навіть  миші,
Там  затих  плескіт  річок.

Сонно  марить  вітер  у  листі.
Знову  мить  і  час  до  зими.
Ті  світанки  завжди  імлисті,
Там  немає  більше  пітьми.

У  поетів  своє  місце  під  дахом,
Де  вночі  сопуть  світляки.
Важко  йти  порожнім  шляхом,
Коли  вниз  тягнуть  думки.

07.06.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2019


У Арктичній Пустелі…


За  вікном  несуться  вагони,
Їхні  тіні  однакові  клони.
В  небесах  шалені  циклони.
Сірі  хмари  --  вічні  шаблони.

Рубікон,  мов  поріз  на  зап'ястку.
Знов  забув  накласти  пов'язку.
Очі  в  дзеркалі  схожі  на  пастку,
Задивись  і  пізнаєш  поразку.

Вбите  тіло  в  арктичній  пустелі.
Щось  звисає  додолу  зі  стелі.
Із  слізниць  потекли  акварелі.
Слова  --  човники,  погляди  --  скелі  .

06.06.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2019


Sleepless


Sleepless  nights,
I  won't  return.
Expensive  flights,
I'm  on  my  own.

Away  from  house.
Rainy  day.
I  feel  like  mouse.  
Shall  I  stay?

My  heart  is  aching,
That's  alright.
Somebody  faking.  
Mirror  fight.

I've  broke  myself,
I've  cut  my  lip.
I  need  some  help,
I  want  to  sleep.

04.06.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838526
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.06.2019


Всі


Хтось  завтра  прокинеться  татом.
Хтось  мертвий  іде  з  автоматом.
Хтось  разом  з  сестрою  і  братом.
Хтось  Всесвіт,  хтось  лише  атом.

Хтось  робить  варення  з  троянди.
Хтось  мріє  про  подорож  в  Анди.
Хтось  спить  на  краєчку  веранди.
Хтось  вішає  рожеві  гірлянди.

Хтось  біль  лиш  у  серці  сумному.
Хтось  кричить  у  фільмі  німому.
Хтось  йде  сам  шляхом  додому.
Хтось  несе  в  душі  вічну  втому.

Хтось  Сонце,  хтось  Місяць  і  Зорі.
Хтось  каже,  що  ми  усі  хворі.
Хтось  штрих  у  складному  узорі.  
Хтось  тоне  у  власному  морі.

Хтось  вічність,  хто  мить,  година.
Хтось  знає-таки,  що  людина.
Хтось  завжди  маленька  дитина.
Хтось  іде,  хоч  порізана  спина.

Проте  кожен  --  недосконалий:
То  постійний,  знову  не  сталий;
То  скромний,  знову  зухвалий;
То  весна,  то  знов  лист  опалий.

Будьте  вірні  Всевишній  Любові.
Будьте  щирі  в  кожному  слові.
Будьте  левами,  будьте  казкові.
Світ  є  сірий,  лиш  Ви  кольорові...

Всі  --  це  багато  Хтось.

Присвячено  Всім)

04.06.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2019


Глибина


Падаю  вглиб,  у  товщу  води,
Навколо  лиш  згаслі  зорі.
Залиш  на  піску  свої  сліди,
Вони  розчиняться  в  морі.

Обмерзле  тіло  тягне  до  дна,
Хлюпочуть  втомлені  хвилі.
Знай  що  я  поряд,  ти  не  одна.
Самотні  люди  безкрилі...

Легені  вже  повні,  болить  голова,
Повільно  втрачаю  свідомість.
Коли  ми  удвох,  не  потрібні  слова,
Бо  говорять  все  очі  натомість.

Байдуже  скільки  у  тиші  тонув,
На  нас  вже  Світ  цей  чекає.
Про  біль  глибини  неначе  забув,
Все  повільно  у  серці  зникає.

29.05.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2019


Before the storm


Collection  of  rejection  letters,
For  you  It  doesn't  matter.
I'm  cold,  I  need  your  sweater.
Can't  stop  becoming  better.

Whatever  happens,  happens.
The  highest  always  low.
In  every  simple  sentence
I  try  to  hide  unknown.

Some  people  play  with  fire,
But  my  thought  is  above.
Your  wings  are  my  desire  
If  only  you  could  love...

20.05.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838422
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.06.2019


Сью


Для  чого  ці  зірки,  коли  у  мене  ти.
Я  спалюю  мости,  тож  нікуди  іти.
Ховай  усі  мої  надіслані  листи.
Чом  усе  не  можеш  на  них  відповісти?

І  не  питай  чому,  лише  в  тобі  знайшов,
Така  вона  моя  --  знецінена  любов.
Холодне  сіре  серце  кача  гарячу  кров,
А  за  вікном  дощі  і  грози  знову  й  знов.

Дуально  в  голові,  скажу,  що  не  люблю,
Прощай,  моя  журба,  моя  кохана  Сью.
Задивлюся  у  стелю,  вдаю  неначе  сплю  
Виходжу  в  тиху  ніч  і  подумки  горю  .

16.05.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2019


Ніч


Чому  її  просто  не  відпущу?
Гасне  ліхтар  --  далі  іду.
Ніч.  Тиша.  Краплі  дощу.
Знаю  --  такої  не  віднайду.

Ледве  заснули  важкі  небеса.
Сиджу  на  краю  свого  моста.
Ніч.  Тиша.  Дорога  пуста...
Вона  як  і  я...  Яка  ж  це  краса.

З  вітром,  що  кличе  свою  весн`у.
Жовті  квітки  летять  вдалину.  
Ніч.  Тиша.  Знов  ніяк  не  засну.  
Для  чого  мільярди?  Я  хочу  одну.

11.05.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2019


Сніг. Війна. Льодовики.


В  голові  знов  випав  сніг,
Кров  летить  униз  до  ніг.
Хоч  й  робив  усе  що  міг,
Вибач,  я  не  переміг.

В  голові  вмирають  люди,
Ця  війна  реве  у  грудях,
Підриваються  споруди.
Ти  зникай  у  сірих  буднях.

В  голові  згорають  зорі,
Чути  ссув  льодовиків.
Я  потону  на  дні  моря,
Досить  цих  порожніх  слів.

06.05.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2019


Як тебе не любити?


Я  люблю  тебе,  що  б  не  казали,
Люблю  ці  уста  і  зіниці  сумні,
І  крила  твої,  що  мене  огортали,
Люблю,  коли  ти  співаєш  пісні.

Люблю  ніжний  голос,  запах  волосся,
Не  стерплю  лиш,  коли  гірко  плачеш.
Коли  восени  потемніє  колосся,
Напевне,  ніколи  уже  не  побачиш.

Люблю  тебе,  скажи  як  не  любити?
Хай  рік  за  роком  все  буде  цвісти.  
Байдуже,  що  прокидаюсь  розбитим,
Не  перестану  любов  цю  нести.

Присвячено  Моїй  Любові.

01.05.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2019


Музика Втечі


Біжу  по  болоту,  крізь  біль  і  турботи,
Часом  буває  з  моментами  рвоти.
Дихання  й  серце  створюють  ноти  --
Це  музика  втечі,  це  сила  бороти.

Біжу  крізь  дощі,  попри  холод  і  спеку.
Що  таке  страх?  Я  забув  небезпеку.
Подер  свої  стопи:  знову  в  аптеку.
Зранку  рушати  в  дорогу  далеку.

Біжу  щоб  не  думати  з  ким  вона  й  де.
Сіре  обличчя  як  завжди  бліде.
Заплющивши  очі,  він  мовчки  впаде.
Далеко  в  думках  ніхто  не  знайде.

01.05.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834657
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2019


Вік живи…


Чого  не  знав  —  про  те  дізнаюсь,
А  як  дізнаюсь  —  не  забуду.
Коли  я  вчусь,  немов  вмиваюсь
Від  цього  необізнаного  бруду.

Чого  боявсь  —  вже  не  лякає,
Бо  знов  світає  за  вікном.
Ось  голубів  тремтячі  зграї
Летять  у  небо  з  моїм  сном.

Чого  не  міг  —  сьогодні  зможу,
Хоч  долю  вітром  відриває.
У  битві  з  смертю  переможу,
Нехай  мені  життя  співає.

Хай  ллються  зливи  й  прийде  осінь,
І  ось  вже  сніг  на  твому  носі,
Знов  солов'ї  до  літа  просять,
Ми  по  траві  ідемо  босі.

Ти  знаєш,  сонце,  що  все  добре,  
У  тебе  серденько  хоробре.
У  мене  ж  тільки  вірші  й  стиха,
Тріпоче  листям  обліпиха

29.04.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2019


Убий мою печаль


Хоч  сповнений  печалі,
Всміхнусь  і  піду  далі.
Волосся,  мов  спіралі,
Журливі  й  зухвалі.  

Блукаю  аж  до  ночі,
Сховаю  карі  очі.
Ніхто  мене  не  хоче,
Я  наче  тамаґочі.

Цвітуть  жовтаві  квіти,
Їм  з  вітром  час  летіти.
А  ми  ж  немовби  діти.
Куди  цей  сум  подіти?  

Дорога  до  безодні,
Ідемо  нею  в  даль.
Байдужі  й  холодні,
Убий  мою  печаль.

Якщо  потрібна  втеча
Й  наколо  ні  душі,
Збіліла  порожнеча,
Читай  мої  вірші.

24.04.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2019


Вірю


Я  вірю  у  дружбу,  вірю  в  любов,  
Вірю,  що  все  повториться  знов:
Щасливії  очі  ще  й  сотні  розмов,
І  той  сірий  день,  коли  ти  пішов.

Я  вірю,  що  в  рідних  все  буде  ок.
Я  вірю  у  кожен  зроблений  крок.
Говорю  із  Богом  хоча  не  пророк,
Усі  мої  вірші  летять  до  зірок.

Я  вірю,  кохана,  ти  будеш  щаслива,
Хоча  в  душі  вітер,  хмари  і  злива.
Цвіте  за  вікном  втомлена  слива.
Я  вірю,  що  доля  бува  справедлива.

Я  вірю  у  Землю  і  у  своїх  людей:
У  зовсім  старих  і  ще  поки  дітей.
Над  головою  нашкрябано  "stay".
Ніяк  не  засну,  бо  повен  ідей.

Я  вірю,  що  всі  згадають  на  мить,
Як  влітку  море  прибоєм  шумить.
У  небі  світило  запалить  блакить,
Жовто-блакитний  стяг  майорить.

Присвячено  Рідним,  Друзям,  Коханій  і  Україні.

*люблю  запах  твого  волосся  *

21.04.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833501
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2019


Порізані долі


І  знов  ампутація  спогадів,
Лиш  один  не  зникне  ніяк.
У  світі  холодних  поглядів,
Її  очі  --  мій  єдиний  маяк.

І  знов  трансплантація  часу,
Залишаться  тільки  кістки  .
Заберіть  цю  всю  біомасу,
У  душі  моїй  сійте  квітки.

І  знов  руйнація  дива,
Знайте  його  не  буде.
Кохана,  ніжна,  вродлива.
Він  знову  усе  забуде.

*розбитий  
не  хочу  жити  *

19.04.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833500
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2019


Кохана


Заквітчана  цим  білим  цвітом,
Кохана  й  холодна  весна,
Летить  собі  далі  над  світом,
Мінлива  й  дощами  рясна.

Немовбито  перше  кохання,
Сповнена  тихим  жалем.
Єдина  твоя  й  остання.
Без  неї  лиш  в  серці  щем.

Малює  на  вечірньому  небі,
Її  очі  сховаєш  в  думках.
Засміється  лише  для  тебе,
Понесеш  на  своїх  руках.

Заспіває  тобі,  наче  море,
Прибій  ласкаво  тремтить,
У  цю  мить  вас  буде  двоє,
Та,  на  жаль,  це  лише  мить.

Поцілуєш  її  на  прощання,
Вона  знову  мовчки  під`е.
Вона  перша  твоя  й  остання,
Не  знайдеш  такої  ніде.

17.04.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2019


Поема "Вічний Сон"


Чому  не  боюсь  прокидатись,
Якщо  засинаю  із  болем  ?
Чом  звичка  тобі  усміхатись,
Не  зникне  у  мене  ніколи?

Для  чого  ці  зірвані  квіти,
Все  в'януть  у  моїх  руках?
Які  ж  ми  космополіти,
Якщо  до  вічності  страх?

Фантасти  не  бачать  майбутнє,
Вони  вже  й  забули  про  нього,
І  те  місце  для  мрій  відсутнє.
Хто  погляне  до  неба  нічного?

Напевне,  лиш  закохані  дурні,
Диваки  що  схожі  зі  мною.
Недопалки  дотліють  в  урні
За  своєю  блідою  стіною.

Ми  --  люди!  Час  прокидатись!
Якщо  й  засинали  із  болем!
Ми  будемо  далі  всміхатись,
Навіть  коли  заборонять!

...
Засинаю  знову  із  болем,
Зранку  серце  заколе,
І  хоча  й  давно  охололе  ,
Не  розлюбить  її  ніколи.
...

Присвячено  Новій  Епосі  й  
давно  Забути  Мріям.

Я  знаю,  мої  вірші  не  багатьом  цікаві,
та  я  сподіваюсь,  що  хоч  когось  вони  
надихають...Мрії  залишаються  мріями.
Бажаю,  щоб  у  кожного  вони  здійснувались!  Не  мисліть  мінімалістично,  бо  нас  чекає  Нова  Епоха...

14.04.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2019


Червоні Вітрила


Мені  байдуже  кого  ти  любила,
Поверни  мої  стомлені  крила,
Огорни  світ  в  червоні  вітрила.
Як  завше,  мов  скло  розбила...

Лежу  й  збираю  шматочки:
Біле  тіло,  дві  чорні  точки.  
Зашиваєш  діряві  сорочки.
У  небі  рожеві  клубочки.

Ковтки  диму,  в  груди  удари,
У  кімнаті  хитаються  хмари.
Кружляю  під  акорди  гітари,
За  вікном  порожні  бульвари...

13.04.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2019


В крові…


В  моїй  крові  знов  кофеїн,
Нестача  декількох  годин.
В  полоні  своїх  жовтих  стін,
На  жаль,  залишуся  один.

В  моїй  крові  холодний  сніг,
Її  коханий  ніжний  сміх.
Сльози  летять  униз  до  ніг,
Та  я  сміявся  поки  міг.

В  моїй  крові  лише  журба,
Не  сказані  ніким  слова.
Пливе  вперед  собі  юрба.
В  повітрі  тиша  вікова.

В  моїй  крові  потоки  світла,
Й  мелодія  сумних  пісень.
Твоя  душа  давно  розквітла,
Моя  --  це  вогкий  сірий  день.

09.04.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2019


Собаче життя

Спокійно.  Легкі  подуви  вітру.  Пахне  ранньою  весною.  Лише  далекі  крики  пронизують  нічну  тишу.  Скрутившись  клубочком,  Він  поринув  у  сон.  Добре  напевно  бути  людиною...

*  Шурхіт  *

*  Звук  розбитих  пляшок  *

Час  вставати...  Прийшов  Бородань...

Сіра  постать  невпинно  порпалась  у  смітнику,  з  надією  знайти  скарб.

"Хє  хє  хє...О  тут  ще  є  кілька  капель!  "

Здається  Бородань  таки  знайшов  свій  скарб,  а  Йому  ще  треба  пошукати.

*  забурчало  в  животі  *

Опустивши  хвоста  і  вуха,  Він  вирушив  в  туман,  який  тільки-но  осів.  Вогко.  Одразу  захотілось  літнього  сонця.  Добре  напевно  бути  людиною...

Побродивши  трохи  між  будинками,  Він  натрапив  на  кістку....Не  Його...  та  треба  брати,  поки  є...

*  знову  забурчало  в  животі  *

Смачно.  Він  нарешті  знайшов  щось  смачне...

Минулого  тижня  йому  вдалось  знайти  трохи  каші  і  хліба,  вчора  --  мисочку  молока  (  яку  напевне  залишили  котам  )...

А  люди...  В  них  все  що  захочеш...  Хочеш  --  не  доїдай.  Хочеш  --  переїдай...
Сьогодні  викинь  те,  завтра  інше...
Не  цінують  вони,  що  мають...  думають,  що  живуть  гірше  від  нас...в  своїх  бетонних  коробках.

Добре  напевно  бути  людиною....

Почало  сходити  сонце.  Скрутившись  клубочком,  Він  знову  поринув  у  сон.

07.04.18  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832240
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.04.2019


Полотно


Як  зникну  швидко  й  не  помітять,
Всі  ті,  кому  віддав  б  свій  час.
Лиш  зорі  в  темряві  цій  світять,
Бо  Бог  давно  забув  про  нас.

Лечу  кудись,  хоч  й  на  планеті,
У  край  космічних  берегів  ,
Там  де  не  було  ще  поетів
І  сотень  красномовних  слів.

Та  пасажирів  тут  мільярди,
Літа  рахують  за  вікном
І  все  шукають  собі  правди,
Та  легко  бути  брехуном.

Тут  вибирають  президентів,  
І  ллється  українська  кров.
Моря  самотніх  дисидентів...
Куди  ж  поділася  любов?

Можливо,  серед  знаків  й  цифр,
Ми  втратили  її  давно.
В  моїх  очах  --  зірковий  шифр,
Пусте  космічне  полотно.

04.04.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2019


Дрібний світ


Мільйони  імен  носять  сотні  облич,
У  цей  сірий  день  прокинулась  ніч.
Для  когось  життя  прострочена  річ,
Мені  воно,  наче  сплетіння  сторіч.

Безмежжя  порожніх  холодних  голів,
Стільки  ж  забутих  несказаних  слів.
Розбиті  серця  хто  любити  б  хотів?
Раніше  палав,  та  давно  вже  згорів.

Із  попелу,  вгору,  здіймається  дим.
Він  завжди  для  тебе  буде  чужим,
Вічно  самотнім  та  мандрівним.
Коли  зійде  сонце,  підемо  із  ним.

...
Ми  вважаємо  себе  гігантами,  та  насправді  в  наших  думках  
все  таке  мінімалістичне  і  не  важливе.

30.03.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2019


Все добре


Коли  вона  поряд  --  все  добре:
Засинає  порожній  трамвай,
І  під  сонцем  хитається  обрій,
Він  ліниво  шепоче:"  Бувай".

Позіхають  сонливо  собаки,
Затихає  плакуча  верба.
У  волоссі  заплетені  маки,
А  в  очах  солодка  журба.

Світ  продовжує  далі  крутитись,
Небеса  пролітають  повз  нас.
І  якщо  вона  захоче  розбитись,
Я  віддам  їй  увесь  свій  час.

24.03.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2019


Ти просто спав


Коли  усіх,  вважав,  що  знав  
Покинуть  враз  і  ось  ти  сам
Згадай  пісні,  як  брат  співав
Болюче  смійся  небесам  
Ти  завжди  сам  
Ти  завжди  сам

Оточений  загоном  стін
Усіх  розбий  і  далі  йди
Якщо  впадеш  вставай  з  колін
Ось  за  тобою  лиш  сліди
І  далі  йди
І  далі  йди

Полине  кров,  тримай  свою
І  як  далеко  ти  б  не  був
Я  поряд  йду,  я  поряд  йду

Якщо  знайдуть,  ті,  від  кого  втікав
Я  захищу.  так?  Як  брат  співав.
Коли  усіх,  вважав,  що  знав
Забуть  на  мить,  ти  просто  спав
Ти  просто  спав
Ти  просто  спав

Полине  кров,  тримай  свою
Брате,  я  поряд,  поряд  йду

20.03.19©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2019


Моя зоре…


Сьогодні  сумно,  як  завжди.
Самотніх  псів  старі  сліди.
Повзуть  собі  іржаві  поїзди.
Все,  як  ніколи  в  нікуди.

Краплі  дощу  в  мої  долоні,
Засну  на  сірому  бетоні.
Думки,  неначе  у  полоні.
Лимон  у  білому  вазоні.

Спалю  свої  страхи  й  горе,
Бо  наді  мною  синє  море,
Таке  велике  й  неозоре.
Світи  моя  кохана  зоре!

Люблю,  коли  ти  усміхаєшся.

18.03.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2019


Наше Все


Для  Вас  усіх,  українських  дівчат:
Сонце  світає,  шумить  листопад,
Весняного  цвіту  п'янкий  аромат,
Ніжна  мелодія  пташиних  балад.

Для  українок  --  безмежжя  дібров.
Всесвіт  існує  через  Вашу  любов.
Кожен  у  погляді  щось  віднайшов.
Очі  щасливі  всміхаються  знов.

Для  Вас  усіх,  пливуть  небесами,
Хмари  вгорі,  краса  поміж  нами.  
Єдина  розрада  з  цими  містами,
Ви  завжди  були  їм  кольорами.

Присвячено  Всім  українкам.

17.03.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2019


Я (не романтика)


Знаєш,  час  пролітає  повз  нас,
Ми  засинаємо  в  такт  біомас.
Завжди  живий  середній  клас.
Не  затихають  перетини  трас.

Холодний  сніг  у  весняний  день,
Небесним  кулям  легка  мішень.
Її  волосся  хитнулось  лишень.
Вирвався  кашель  з  моїх  легень.

Вибач  за  вибач,  він  просто  дурак,
Хоч  підгодовує  бездомних  собак
І  розуміє  з  життям  щось  не  так,
Приховує  рани  вдає,  що  слабак.

12.03.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2019


Пахнеш Димом (Сонет)


П'єш  гіркий  вчорашній  чай.
Не  малюй  й  не  відчувай,
Що  напишеш  --  не  читай.
Заплющ  очі,  засинай.

Твоя  куртка  пахне  димом.
Залишайся  світлу  сином.
Називай  себе  Максимом.
Сірий  попіл  з  нікотином.

В  очах  твоїх  затихнуть  грози,
Й  відіб'ється  вся  краса.
У  них  любов  і  щирі  сльози.

У  них  легкі  блакитні  небеса.
І  невимовно  тепла  осінь,
Яка  чомусь  усе  згаса...

11.03.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829563
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 18.03.2019


Таки дурак


Що  зі  мною  не  так?
Напевне  таки  дурак.
Не  живу  їхніми  рамками,
Живу  місяцями  й  світанками  .

Живу  свіжим  подувом  вітру,
Не  дивлячись  сльози  витру.
Змішаю  холодну  палітру,
А  вони  сто  видів  спирту.

Шукаю  одну,  щоб  кохала,
Таку,  щоб  погляд  читала,
Цілувала  б  втомлені  очі,
Ті,  що  плачуть  кожної  ночі.

І  більше  нічого  не  треба,  
Лежу  горілиць  до  неба.
Слухаю  музику  гаю,
Й  потрохи  собі  засинаю.

Не  живу  їхніми  рамками,
Живу  місяцями  й  світанками.
Що  зі  мною  не  так?
Напевне  таки  дурак.

08.03.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829562
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2019


Вітер


Вітер  дужчає.  Ти  з  ним.
Залишаєшся  одним.
І  він  грається  з  тобою,
Наче  хвилі  в  час  прибою.

Вітер  б'ється  безупинно
Й  не  затихне  погодинно.
Він  собі  летить  й  не  знає,
Хто  тебе  давно  кохає.

Вітер  ріже  твої  щоки,
І  лунають  тихі  кроки.
Повертаєшся  додому.
Хто  твою  нестиме  втому?

08.03.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2019


Проста Душа


Темне  волосся,  наче  жита  колоски,
Здається  пахне  тендітною  весною.
У  ньому  заплелись  усі  сумні  думки,
Це  мить,  коли  вона  поряд  зі  мною.

Земля  з-під  ніг  продовжує  летіти.
В  карих  очах  свобода  синіх  гір.
П'янкі  уста,  немов  рожеві  квіти.
Її  солодкий  сміх  --  то  мій  зефір.

В  горнятку  охолоне  свіжий  чай,
Тож  знову  прокидатись  треба.
І  як  не  поспішав  б  ти  --  зачекай,
Поглянь  уверх,  до  свого  неба.

Там  буде  сонце,  дощ  і  хмари,
Блакить  і  море  інших  слів.
Відлуння  серця,  мов  удари,
Під  спів  коханих  солов'їв.

Там  відіб'ється  милий  погляд,
Знову  літак  кудись  злітає.  
Проста  душа  --  це  мій  світогляд,
Можливо  хтось  таки  згадає.

Присвячено  Киці  Мурій

05.03.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2019


Нічого


Крок  за  кроком  лише  біль,
Очі  --  рана,  погляд  --  сіль.
Усі  слова,  мов  сіра  цвіль.
Дістатись  неба  моя  ціль.

Старі  малюнки  на  бетоні,
Завжди  усміхнені  вороні.
Тримаю  сонце  на  долоні,  
Воно  у  ніжному  полоні.

Свої  забуті  спогади  згадаю,  
Ті  де  щасливий,  де  вмираю.
В  яких  зіснаюсь,  що  кохаю,
Потім  вдаю,  наче  не  знаю.

Весна  і  осінь  й  так  по  колу,
Пір'я  летить  собі  додолу.
Кава  найгрубшого  помолу,
Не  підійме  цю  душу  кволу.

Всміхнусь  не  кажучи  нічого.
Ви  залишіть  мене  самого,
Це  мій  район  забутий  Богом,
Не  треба  більше  тут  нікого.

03.03.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2019


Сповідь Ліхтарям


Меланхолічний  настрій  тягне  спати,
Якщо  зірки  погаснуть,  то  нехай.
Ці  сльози  із  підлоги  не  зібрати,
Район  мені  шепоче:  "Помирай..."

Самотні  ліхтарі  ведуть  назад  додому,  
Десь  в  кронах  загойдався  час.  
І  не  виходить  усміхатися  крізь  втому,  
Усе  навалиться,  я  знов  пишу  про  нас.

Про  тих,  кого  й  не  існувало,
Вигадую,  будую  --  все  не  те.
І  Серце  що  давно  колись  кохало,
Тепер  уже  ніколи  не  цвіте.

Це  тьмяне  світло  омиває  мої  очі,
Скажи,  скажи  чому  не  хочу?  
Знову  кудись  біжу  посеред  ночі,
Із  серця  віршем  кровоточу.

Краплі  дощу  летять  в  мою  свідомість,
Старе  вікно  --  розбите  на  шматки.
Хотів  улесливо  збрехати,  та  натомість,
Знов  щирість  переповнює  рядки.

Забуті  спогади  ідуть  з  прибоєм:
Лунає  сміх,  знайомий  голос.
Вони  усі  кусають  душу  роєм.
І  під  ногами  кілька  білих  полос.

Палає  ватра.  Ми  були  всі  разом.
Лиш  завдяки  моїм  віршам,
Моя  рідня  не  позникає  з  часом,
Та  я  на  жаль  залишусь  сам.

26.02.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827957
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2019


Зустріч за атмосферою.


Молюсь  природі,  тому  Земля  мій  храм,
Не  скаржусь  й  усміхаюсь  небесам.
Скільки  людей  не  було  б  --  завжди  сам.
Мій  парус  не  підкориться  вітрам.

Щодень  біжу  свій  восьмий  кілом`етр,
Усе  гаразд,  проте  вже  стопи  стерті.
Її  сміх  гріє  краще,  ніж  під  шию  светр.
Живі  ніколи  не  боялися  померти.

Знову  душу  виллю  в  усе,  що  написав,
Залишиться  лиш  кілька  білих  плям.
Я  з  кожним  новим  віршем  не  згасав.
Лечу  у  космос,  бо  Вона  чекає  там.

24.02.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2019


Усміхнений


Завжди  усміхнений  Максим,
Просто  душа,  холодний  дим.
Здавався  поглядом  сумним,
Під  час  розмови  був  одним.

Завжди  усміхнений  Максим,
Сміявся  смерті,  був  живим.
Коли  йому  не  вистачає  рим:
В  собі  зникає  і  стає  німим.

Завжди  усміхнений  Максим,  
Людству  він  є  таким  чужим.
Його  емоції  --  це  сірий  грим,
Ніхто  не  усміхається  під  ним.

Завжди  усміхнений  Максим,
Чомусь  сьогодні  був  блідим.
Набрид  напевне  цей  режим,
В  думках  період  вічних  зим.

Під  час  розмови  був  одним,  
Здавався  поглядом  сумним.
Просто  душа,  холодний  дим,
Завжди  усміхнений  Максим.

23.02.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2019


Моря Людей


Як  би  не  боліло  кажи,  що  все  окей.
Світ  --  це  океан,  ми  --  моря  людей,
Сотні  видів  квітів,  ромашок  і  лілей,
Літнє  щире  світло,  перетини  тіней.

Кохання,  наче  сакура,  цвітуть  усі  сади.
Час,  то  просто  товща  холодної  води.  
Доля,  мовби  хвилі  --  несе  туди-сюди.
Чому  не  залишаємо  на  березі  сліди?

Комусь,  неначе  місто,  яке  собі  шумить
У  очі  усміхається  одна  лише  блакить.
Мені  говорить  тиша,  моя  солодка  мить
Лунає  її  сміх  --  Максим  спокійно  спить.

Присвячено  Мандаринці

23.02.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2019


Хочеш?


Хочеш,  крихітко  --  зберу  всі  зірки,
Сьогодні  удвох  тільки  я  і  ти  .
Забувай  непотрібні,  важкі  думки.
Схожих  на  тебе  ніяк  не  знайти.

Хочеш,  крихітко,  випий  печаль,
Місяць  зітхає  у  термосі  чай.
Сховаю  від  куль,  я  твоя  сталь.
Ти  мої  ліки,  перепустка  в  рай.

Хочеш,  крихітко,  місяць  дістану,
Ти  моє  світло,  шлях  із  туману.  
Ти  зашиваєш  кожнісіньку  рану.
Душа  наче  лід  --  повільно  тану.

Хочеш,  крихітко,  понесу  на  руках.
Хочеш,  заснемо  у  свіжих  квітках.
Хочеш,  потону  в  блакитних  очах.
Хочеш,  від  бурі  втікати  під  дах?

Хочеш,  улітку  принесу  мандарини.
Хочеш,  сміятись  цим  небесам?!
Хочеш,  вату  солодку  з  хмарини.
Хочеш,  забудь,  я  залишусь  сам.

Присвячено  Мандаринці

20.02.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2019


Зона Комфорту


Моя  втеча  із  зони  комфорту,
Залишаю  шукаючи  знак.
Від  зруйнованого  аеропорту,
Відлітає  порожній  літак.

І  летить  над  загубленим  світом,
Так  давно  забутим  людьми.
Неважливо  зимою  чи  літом,
Головне  те  що  разом  ми.

Не  цікавить,  яка  там  погода,
Коли  сонце  не  в  небесах:
Її  ніжність,  її  чиста  врода
І  блакить  у  щасливих  очах.

Хочу  стати  для  неї  найкращим,
Ще  крутішим  за  Сковороду.
Хоч  вважаю  себе  пропащим,
Як  Шевченко,  та  долю  знайду.

Моя  втеча  із  зони  комфорту,
Залишаю  шукаючи  знак.
Скажи  їй,  що  найвищого  сорту,
Відповість,  що  ти  просто  дурак.

18.02.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2019


Зміни…


Припиню  залишатись  собою,
Без  зброї  та  готовий  до  бою.
Хочу  бути  разом  з  тобою.
Не  обмежити  вічність  добою.

Приховаю  журби  повні  очі,
Які  завжди  згоріти  охочі.
Дні  летять  до  літньої  ночі  ,
Не  заснуть  усі  душі  співочі.

Віднайду  своє  місце  під  сонцем,
Хоч  давно  вже  знайдений  рай.
Від  проблем  буду  їй  охоронцем,
Тільки  серця  ти  мого  не  край.

17.02.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2019