Светлана Борщ

С компьютерной клавиатурой - фей

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821943

С  компьютерной  клавиатурой  -  фей,
хороший  мальчик,  без  затей,
он  чистит  клавиши  и  ждёт,
и  мышку  тоже  он  возьмёт.

Фей  иногда  у  вас  шалит
и  может  что-то  изменить,
но  изменяет  не  всегда:
но  лучше  получается  строка.

Здесь  кактус  будто  шарик,
похож  был  на  подарок,
иголки  были  как  булавки,
цветы-ромашки  ярки.  

Фей  может  чуть  повременить,
выключить  позже  и  включить,
компьютерного  фея  берегите,
антивирусную  программу  дарите.

Тогда  компьютерный  ваш  фей
болеть  не  будет  и  скорей
от  вирусов  храни  всегда,
от  вирусов  защита  хороша.

Тогда  клавиатуру  он  потрёт,
малыш  он  аккуратный,  ждёт,
чтобы  почистить  перед  сном,
поможет  ночью  вам  и  днём.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825642
9.01.2019.-2.02.2019.
Картина  Екатерины  Бабок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823825
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 02.02.2019

Блищить бурульками вже сонце

Блищить  бурульками  вже  сонце
та  усміхається  із  висоти,
і  виглядає  з  хмарного  віконця,
то  ж  ти  із  сонцем  усміхнись.

Як  завжди  –  кицюня  на  віконці,
очима  лагідними  ловить  сонце,
а  ще  -  були  синиці  за  вікном,
до  годівниць  летіли  всі  разом.

У  кожній  з  п’яти  годівниць
знайдеться  щось  для  птиць,
а  вони  знову  прилетять
поїсти,  кицю  розважать.

Улюблений  тут  краєвид,
як  пташки  їсти  скік  та  скік,
насіння  вхоплять  і  нехай,
горобців  зграйко,  прилітай,

Клювати  в  годівницях  й  на  землі,
сніг  втоптаний  від  лапочок  дрібних,
блищать  бурульки,  на  дерев  гілля
дивиться  киця  із  вікна.

Проміння  лід  із  даху  доторкало,
повільно  краплі  вниз  злітали,
мріяли  білі  хмари  в  небесах,
там  неба  синь  і  милий  птах.

22.12.2018.-2.02.2019.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823816
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 02.02.2019

Такие тени чудные

Предыдущая  часть:    http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823585#com3779146

Такие  тени  чудные  
                   бывают  в  декабре,
дороженьки  безлюдные
                   и  снег  летит  везде,
заполненной  периною
                   и  белым  мотыльком,
слетает  с  неба  дивною
                   чудесною  порой.

Всю  ночь  метель  утюжила
                   дороженьки  мела
и  вот  она  отвьюжила,
                   уже  вдаль  унеслась,
тепер  просторы  снежные
                   сияют  белизной,
а  снег  бывет  с  нежностью
                   пуховою  такой.

После  метели  леплены  
                   стволы  теперь  в  снегу,
а  выйдет  солнце  ясное  
                   и  тени  на  снегу,
по  синем  небе  зимнему
                   уж  солнышку  сиять,
рисует  тени  длинные
                   им  синим  быть  опять.

Укроет  быстро  солнышко
                   собою  горизонт,
исчезнут  тени  длинные,
                   ночь  с  яркою  Луной,
а  там  и  звёздной  россыпи
                   на  небе  засиять,
но  тени  будут  длинные
                   и  снегу  засверкать.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824292
31.01.2019.-1.02.2019.
Фотография  автора.  16.12.2018.
городское  озеро,
Ивано-Франковск.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823749
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 01.02.2019

Ой, тече водиця

Ой,  тече  водиця,
                   зимная  вода,
не  стій  на  камені,
                   дівко  молода,
не  стій  на  камені  –  
                   забере  вода.
а  вода  холодна,
                   замерзнеш,  краса.

"На  камені  стою,
                   у  воду  дивлюсь,
хто  там  чари  лиє,
                   а  я  посміхнусь,
хто  холодом  віє,
                   брехню  розсипа,
забере  водиця,
                   чистая  вода."

А  чистая  вода
                   зимна  із  снігом,
потече    в  долину,
                   біжить  потічком,
а  як  замерзає
                   у  льоди  брехня,
засвітиться  сонце
                   і  щезне  біда.

Забере  водиця,
                   зимная  вода,
снігу  будуть  квіти,
                   із  сонцем  літа,
літа  для  дівчини  -
                   на  скелі  стоїть,
вік  для  України  -
                   у  майбутнім  жить.

30.01.2019-1.02.2019.
Світлина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823741
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2019

Пустынные бывают берега

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823310

Пустынные  бывают  берега,
льдом  скована  вода,
снегом  припудрена,  блестит
и  тени  серые  хранит.

Тут  и  там  от  берегов
рисовало  солнышко  для  снов
прямые  линии  стволов,
плетений  веток  и  кустов.

Лишь  чайка  пролетела  и  сидит,
у  дальних  тополей  ворона  закричит,
подстрижены  под  нолик  тополя,
ветки  уже  растут,  но  не  листва.

А  солнце  тени  начертило,
рисунок  снова  милый
и  на  другом  лишь  берегу
уже  с  колясками  идут.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823749
16.12.2018.-31.01.2019.
Фотография  автора,
городское  озеро,
Ивано-Франковск.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823585
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.01.2019

П'ята точка підгорає

Ой,  горить  і  палає,
п'ята  точка  підгорає,
як  те  місце  так  горить,  
такий  вибір  слід  робить.

Кращої  реклами  думать  годі:
вороги  і  ворогині  у  знемозі,
бо  продукція  у  них  отрути
нелегкою  може  бути.

Відплювалась  вона  враз,
стало  трохи  їй  гаразд,
ненадовго  –  на  хвилину,
труїть  власна  без  упину.

Захисний  екран  вмикайте,
не  потрапить  вона,  знайте,
а  як  бризки  полетять,
то  повернуться  назад.

Нема  гіршої  напасті,
як  у  власній  труто-массі
скупатися,  не  приймати,
від  своєї  постраждати.

Якщо  п’ята  точка  горить,
то  своє  нам  слід  робить,
ворогів  сліди  розтануть,
уперед  рухатись  далі.

29.01.2019-31.01.2019
Карикатура  Олексія  Кустовського.

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2019

Морозно озеро и берега

Морозно  озеро  и  берега,
скованы  льдом,  укрыт  слегка,
припудрен  тоном  он  снегов,
просвечивает  серость  льдов.

Топают  по  льду,  не  по  воде
белые  чайки  стайкой  в  декабре
и  рыбаки  кого-то  ждут  у  льдов,
а  будет  ли  удачен  рыбий  лов?

Белые  стаи  вдаль  летят,
то  тучи  путешествуют  опять,
над  плетениями  ветвей  и  крыш
висят,  рисует  линиями  высь.

Рисует  высь  у  берегов,
где  вербы  замерли  для  снов,
пустые  ветки  замерли  в  тиши,
а  солнце  зимние  пришлёт  лучи.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823585
16.12.2018.-29.01.2019.
Фотография  автора,
городское  озеро,
Ивано-Франковск.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823310
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 29.01.2019

Ти віриш у людський ідіотизм

Ти  віриш  у  людський  ідіотизм,
та  все  ж  буває  іноді  сюрприз,
очікуєш  його  завжди,
снобізму  забери  сліди.

Але  його  не  тільки  слід,
а  давній  і  теперішній  є  гріх,
дурницями  вважаєш,  та  проте
це  пасткою  для  тебе  буває.

Ти  не  один  –  типовий  гріх,
буває  списочок  таких,
це  гріх  гордині  і  не  сам
потрапив  за  життя  у  той  казан.

Вже  є  черговий  персонаж,
щось  упізнав  від  себе  враз?
Буває  -  недруги  і  вороги
частенько  схожі,  як  не  крути.

У  дзеркалі  –  зображення  твоє,
хоча  відмінність  все  ж  та  є,
але  ідеться  зараз  не  про  те:
у  власну  яму  кожен  упаде.

21.01.2019.-29.01.2019.
Світлина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823301
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.01.2019

За ветку уцепился лист

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822577

Летел,  за  ветку  уцепился  лист,
дарить  ли  захотела  осень  приз?
Неброска  поздней  осени  краса,
ласковой  прелестью  мила.

Здесь  поздней  осени  шаги
медленны,  тихи  и  легки,
краса  даже  в  пустых  стволах,
в  воздушных  улетающих  волнах.

Туман  ввысь  будто  молоко
движется  как  живое,  что  бело,
и  ветерок  вдали  рябит,
высоко  в  кронах  шелестит.

Будто  в  парную  воду  прилетать,
каплям  круги  лишь  рисовать,
себя  рисует  берег  весь,
он  в  дымке,  где  полно  чудес.

25.11.2018.-28.01.2019.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823133
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 28.01.2019

Про "Солодку Дарусю"

                   Світ  крутився  навколо  неї.  Але  насправді  це  оберталась  вона,  щоб  хоч  на  хвилину  змінити  світ.  Але  він  змінювався  тільки  під  час  обертання  і  не  тривало.
                   Вона  носила  біль  у  собі  і  забуття  дозволяло  не  пам’ятати  про  батьків,  яких  видала  своєю  простодушністю  і  звичкою  говорити  правду  навіть  чужинцям.  Але  не  всі  вороги  бувають  такими.  Їх  виявляється  достатньо  серед  місцевих.  Ось  тільки  прибулі  створили  умови,  щоб  найгірші  риси  стали  нормою  і  заохочувалися  владою,  майном,  задоволенням  бажань.  
                     Вишеньки  у  пирозі  –  балакучі  кумасі,  які  ще  і  голосисті  співачки.  І  дія,  яка  відбувається  там  і  тут,  тоді  і  тепер,  минуле  живе  у  кожному  і  намагається  затриматися  надовго.  “Солодка  Даруся”  –  це  розповідь  про  них.  І  про  нас.

27.01.2019.
Світлина  із  інтернету:  “Солодка  Даруся”  -  вистава  Івано-Франківського  академічного  обласного  українського  музично-драматичного  театру  імені  Івана  Франка  за  романом  української  письменниці  Марії  Матіос.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823131
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 28.01.2019

В уютный вечер января

В  уютный  вечер  января
так  сказочно  блестит  земля,
сверкнёт  Луною  за  окошком
и  пламенем  свечи  немножко.

С  гирляндой  праздник  ждёт
и  полон  блёсток  огород,
танцуют  огоньки  в  камине,
сверкают  на  полене  длинном.

Вверх  искры  начинают  хоровод,
в  трубе  гудит,  их  вверх  несёт,
тепло  становится  внутри,
добавят  света  фонари.

Горячий  чай  и  угощенье  ждёт,
теплее  станет  разговор,
зима  упрячет  всех  в  дома,
добавьте  дому  и  себе  тепла.

9.01.2019.-27.01.2019.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823005
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.01.2019

Водяна, Вулкана і Вулканчик

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817765

В  далекому  краї,  де  річка  збігає,
вогонь  і  вода  там  усіх  поєднає,
пливе  із  гори  водоспадом  вода,
знаходиться  поруч  вогняна  гора.

Вогняна  гора  ота  завше  поспить,
лишень  час  від  часу  у  ній  зашумить,
палає  глибоко  в  землі  там  вогонь,
земля  із  вогнем,  може  є  там  дракон.

А  там  не  дракон  –  дівчина  вогняна
і  часу  свого  там  чекає  сама,
коли  підігріється  ложе  землі,
час  вийти  –  гуляти  тоді  надворі.

Із  полум’ям,  димом  і  попелом  враз
назовні  вистрибує  діва  за  час,
вона  там  танцює  і  палахкотить,
під  нею  земля  аж  гуде  і  двигтить.

А  як  затанцює  діва  вогняна,
із  жерла  гори  стане  сунуть  лава,
вогненная  річка  по  схилу  повзе,
живому  втікать,  бо  згорить,  пропаде.

Течуть  тоді  враз,  де  дивная  гора,
дві  поруч  ріки:  із  вогнем  й  водяна,
не  змішує  час  і  горить  вогняна,
до  неба  ураз  долітає  пара.

Так  бачаться  іноді  діви  ті  дві,
де  поруч  водяна  й  пасма  вогняні,
вода  і  вогонь  будуть  поруч  щораз,
змішатися  їм  не  пора  і  не  час.

З  води  і  вогню  зринуть  коні  дивні,
в  них  Геліос  їде  й  Нефела  в  хмарі,
або  Посейдон  запряже  в  колісницю,
та  хвилею  мчати  йому  ще  скоріше.

А  ще  були  коні  отам  кам'яні,
летіли  з  посланням  до  Геї-землі
і  листя  зелене  з  кожного  куща
відправило  в  світ  із  рослини  коня.

Деметрі  той  кінь  пригодиться  ураз,
в  богині  родючості  буде  наказ,
сама  в  колісницю  коня  запряже
і  світ  розквітати  із  нею  буде.

Як  діва  вогняна  виходить  з  гори,
рятуйтеся  швидко,  дорослі  й  малі,
валізи  пакують  дослідники  враз,
де  силу  вогонь  дав,  який  не  погас.

Вулканою  діва  вогняна  зоветься,
бува  раз  на  рік,  а  чи  два  озоветься,
Вулкана  була  поруч  і  Водяна,
із  землі  виходять,  де  їх  таїна.

А  є  і  Вулканчик  –  хлопчина  малий,
і  зовсім  не  грізний,  лише  грязевий,
вигулькує  він  із  землиці  не  раз,
як  гори  і  доли  побачить  є  час.

Маленьке  хлоп’ятко  від  Геї  тоді
забавить  щораз,  як  стрибне  із  землі,
газ,  воду,  пульпу,  нафту  кидав  щораз
і  кратерів  має  великий  запас.

Вулканчик  недавно  отам  народився,
коли  трясло  Татри  і  грунт  ворушився,
тепер  там  Вулканчика  є  дивина,
як  пустить  стрибать  його  Гея-земля.

Як  річку  побачите  поруч  дивну
та  вгадує  хтось  дивну  ту  таїну,
вода  і  вогонь  поруч  відколи  світ
і  буде  так  довго  у  вічності  літ.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824253
17.12.2018.-27.01.2019.
Картина  Jim  Warren  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2019

Падал над горкою снег

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821149

Падал  над  горкою  снег,
мир  -  из  белых  занавес,
а  теперь  можно  лыжи  взять
и  по  лыжне  на  них  гонять.

Гонял  кот  долго  по  лыжне
и  с  горки  спускался  вполне,
в  него  есть  лыжный  свитерок,
моды  apres-ski:  езди  и  летай.

Он  себе  шарфик  надевает,
а  Мышу  шапочку  не  забывает:
хотя  летит  пушистый  снег,
мороз  за  ушки  схватит  всех.

На  лыжи  Мыш  собрался,
а  пока  только  одевался,
чаи  с  конфетою  гонял,
вернётся  -  с  малиною  чай.

Скажут  часики:  “Тик-так!”
Запоёт  кукушка  в  лад,
котик  тоже  в  нас  поёт,
три  аккорда,  но  берёт.

Подкова  будет  на  удачу,
с  конфетой  мышке  сладко,
наш  котик  чай  возьмёт,
а  потом  писать  начнёт.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824782
26.01.2019.
Картинка:  Алексей  Долотов  
(Хenopus).  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822868
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 26.01.2019

Маріуполь рулить

                         “Маріуполь  рулить”  –  сказав  викладач,  коментуючи  вибори  старост  у  двох  групах  на  передатестаційних  циклах,  і  подивився  на  мою  реакцію,  бо  з’явилася  несподівано  на  курсах  у  Києві.  Але  здивування  було  мовчазним,  бо  бажання  вчитися  повинно  заохочуватися.
                           При  наявності  спеціалістів  із  усієї  України  в  старости  були  вибрані  дві  жительки  Маріуполя.  Здавалося,  що  зовні  обрані  старости  зовсім  різні  –  одна  чорнява  оптимістка  із  великими  темними  очима,  а  інша  смутніша  –  білява,  худенька.  Та  щось  незримо  їх  об’єднувало.  Може  це  той  сум,  який  іноді  читався  в  очах,  коли  після  одного  страшного  дня  навколишній  світ  вже  не  буде  таким,  як  раніше.  Це  спогад  про  той  ранок,  коли  східний  квартал  Маріуполя  бойовики  обстріляли  із  “Градів.”  Тоді  медики  прийшли  і  приїхали,  хто  був  у  місті  і  поза  ним,  на  роботу,  бо  якщо  не  вони,  то  хто?  Поранених  розібрали  по  лікарнях  і  війна,  яка  гриміла  за  містом,  забрала  людські  життя  у  самому  Маріуполі.
                           Зміни  медиків  залишались  і  поверталися  на  роботу.  Біда  зближує,  та  хай  би  вона  ніколи  не  траплялася.  Війна  близько.  Вона  гримить,  вночі  більш  чутно,  вдень  тихіше,  але  відчуття,  що  вона  десь  поряд  завжди  із  ними.  А  якщо  знаходишся  далеко,  то  вона  відчувається  і  тут.  Іноді  відчуття  слабшає,  але  не  зникає  зовсім.  І  вона  для  них  зовсім  недалеко  –  там  за  горизонтом.  Зруйновані  села,  де  не  можна  потрапити  у  власні  будинки  через  ризик  підірватися  на  міні,  де  ховаються  спогади,  або  чиєсь  життя.  
                         Маріуполь  рулить  і  тримається.  Та  поглядає  на  горизонт,  який  гримить,  із  надією,  що  це  тільки  довгожданий  дощ.

20.06.2018.-26.01.2019.
Світлина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822858
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 26.01.2019

Ёжики в тумане

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822371

Туман  струится  над  водой
и  над  усыпанной  землёй,
а  верб  стволы  стремились  ввысь,
лишь  серости  живой  там  вид.

Волна  всё  так  же  за  волною
медленно  плывут  над  землёю,
над  озером  и  берегом  летая,
тумана  берегам  всем  добавляют.

С  дуновением  слетает  лист,
для  земли  узор  добавит  и  воды,
дорожку  усыпает  и  лесок,
ещё  звучит  в  нём  птичий  голосок.

Голоса  опять  звучат  в  тумане,
не  ёжиков  –  рыбаков  ранних,
а  ловится  ли  в  том  тумане  рыбка?
Водится  щука  в  озере  там  прытка.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823133
25.11.2018.-24.01.2019.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822577
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 24.01.2019

Порожні каштани, повні ялинки

Порожні  каштани,
         повні  ялинки,
на  зелених  гілках
         шубки  снігові,
схилені  вершечки  -
         тягар  немалий,
а  поруч  на  туях  -
         сніжний  та  дрібний.

Землю  засипала  
         зима  снігова,
вчора  була  осінь,  
         а  тепер  зима,
похитує  вітер
         кінчики  гілля,
в  щільному  пальтечку  -
         брунька  листяна.

Не  час  прокидатись,
         ростити  листки,
час  відпочивати
         сніжної  зими,
зиму  сніговую
         приніс  хуртовій,
він  гасав  полями
         через  лісу  стрій.

Через  лісосмугу,
         і  через  поля,
літав  по  дорозі,
         засипав  гілля
і  тепер  пухнасті
         шубки  у  ялин,
з  бруньками  –  каштани
         і  ялинок  стрій.

20.12.2018-23.01.2019.
Світлина  автора.
Івано-Франківськ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822506
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.01.2019

Заметает метель и мчится

Заметает  метель  и  мчится
колючей  холодною  птицей
и  навесит  зима
хрусталь  на  леса,
и  танцует  всю  ночь  до  утра.

Шумит  ветер  в  высоких  берёзах
и  поёт  о  чьих-то  тревогах,
и  бушует  пурга,
вербы  гнёт,  тополя
и  летают  по  миру  ветра.

По  полям  ступает  мороз,
станут  льдинками  слёзы  берёз
замерзает  земля,
водопадов  вода,
водопад  будет  из  хрусталя.

А  когда  прекратится  пурга
станут  белыми  лес  и  поля,
и  сугробы  высокие
пред  лесами  далёкими,
отдыхает  со  снегом  зима.

9.01.2019.-23.01.2019.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822436
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.01.2019

Біля годівниці знов ажіотаж

Біля  годівниці  знов  ажіотаж,
синиці  й  горобці  летіли  враз:
насипали  ж  там  насінин,
соняшника  багато  зернин.

Тепер  тут  зграйка  немала,
а  їм  давайте  ще  зерна,
готові  із  морозом  навздогін
з’їсти  багато  насінин.

Засипала  рання  зима
поле,  город  і  дерева,
і  повно  на  гіллі  снігів,
бачить  земля  багато  снів.

Біля  годівниць  –  ажіотаж,
насіння  лузать  їм  якраз,
птахи  у  годівницю  залетять,
та  зерна  на  гілках  виймать.

30.11.2018-22.01.2019.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822381
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 22.01.2019

Застыли в сонном ожидании

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821632

Застыли  в  сонном  ожидании
все  берега,  туман  их  скрыл
и  он  струился  над  водою,
и  к  берегу  себя  стремил.

Лишь  чуть  проглядывает  берег
и  белые  берёз  стволы,
и  златокудрые  их  гривы,
и  косы  верб,  что  видят  сны.

Мостки  лишь  линиею  тёмной
край  озера  собой  черкнут
и  голос  слышен  из  тумана,
где  рыбаки  по  берегу  идут.

Что  ищут  там  среди  тумана
как  будто  ёжик  в  молоке?
Укрыл  теперь  туман  незванный
озеро,  берег,  рощу  вдалеке.

Что  и  кого  вокруг  увидит?
Но  чу  -  озвались  вновь
и  уток  голоса  услышим,
а  ветерок  камыш  тряснёт.

Щебечет  там  поздняя  птица,
слетают  вербы  узкие  листки,
на  воду  сядут  повсеместно,
тумана  тучи  у  воды.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822577
25.11.2018.-22.01.2019.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822371
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 22.01.2019

Груднева казка завітала

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822085

Груднева  казка  завітала,
потужно  снігом  засипала,
листком  останнім  шелестіла,
насінням  із  крильцями  мерехтіла.

Гляділа  на  височину  ялин,
трусила  снігом  із  вершин,
наділа  кожна  шапку  снігову,
не  жде  зими  початок  ще  весну.

Густі  засипали  сніги
вечірнє  місто,  дороги  і  мости,
блищать  вечірні  ліхтарі,
буде  краса  для  неба  і  землі.

Засипле  густо  сніг  ліси,
зелений  лист  глядить  через  сніги,
там  чорно-біла  відмічається  краса,
дорога  поведе,  де  лісу  гущина.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824009
15.12.2018.-21.01.2019.
Світлини  Ігора  Винниченка:
“Груднева  казка…”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10210296606051102&set=pcb.10210296609851197&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822245
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.01.2019

Ёлка из песка

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821272

Солнечный  пляж,  небо  с  облаками,
белоснежными  волнами  уплывут,
коснет  корабль  их  парусами,
а  ветерок  направит  в  путь.

На  берегу  гуляют  чайки,
сооружение  рассмотрят  из  песка
и  украшают  берег  волны,
и  пена  на  берег  легла.

Ёлку  ракушками  украсят,
звезда  морская  будет  наверху,
как  будто  с  ёлочкой  приметной
год  старый  Новый  ждут.

Ёлка  даже  из  песка
украшена  бывает  красива:
дети  в  Новый  год  играли
и  ёлка  из  песка  осталась.

Пальмы  и  цветы  шатает  ветер,
и  пригоняет  к  берегу  волну,
забег  бывает  бесконечен,
сопровождает  вечность  красоту.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824014
13.01.2019-20.01.2019.
Картина:  ALAN  GIANА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822096
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 20.01.2019

Сніжне небо, береги

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821524

Сніжне  небо,  береги
і  ранок  вдалину  біжить,
а  із  ранком,  що  спішить,
поїзд  удалину  помчить.

Він  поспішить  удалину
через  ранковую  пітьму
і  через  туманну  імлу,
і  хтось  поїде  додому.

А  хтось  поїде  до  роботи
чередою  через  мости,
світле  небо  та  асфальт
мокрий  колір  набував.

Такий  же  колір  у  води,
пливи,  річенько,  пливи,
дрібні  хвилі  по  воді,
де  Дніпро  і  береги.

Синьо-жовтою  струною
поїзд  уперед  стрілою
і  з’єднають  береги
сивого  Дніпра  мости.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822245
13.12.2018.-20.01.2019.
Світлини  Ігора  Винниченка:
“Ось  за  що  знову  око  зачепилось.”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10210287371580246&set=pcb.10210287373020282&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2019

Блестят на ёлке шарики

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821410

Блестят  на  ёлке  шарики,
ещё  свеча  в  фонарике
и  фея  прилетит,
фонарь  опять  блестит.

У  каждого  фонарика  -
еловые  ветки  и  шарики,
и  уже  ёлочка  стоит,
в  гирляндах  вся  блестит.

Когда  все  засыпают
под  ёлкой  вчетвером,
вдруг  феи  вылетают
с  игрушек,  где  их  дом.

Так  феи  из  игрушек
глазёнками  блестя,
слегка  качнут  игрушку
и  снова  прилетят.

Подарочки  завяжут,
подвинут  может  чуть,
а  вы  их  не  видали?
Увидит  котик  тут.

Или  однажды  котик
на  ёлку  прыгнет  вдруг,
а  может  он  увидел
на  ёлке  фей-подруг.

Над  ним  летают  феи,
котику  скажут:  “Кис,
давай  дремай,  пушистик,
за  ёлкой  не  гонись.”

Нарядят  ёлку  феи
и  ярче  ей  блестеть,
чтобы  свеча  сияла,
летят  фонарь  зажечь.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823825
9.01.2019.-19.01.2019.
Картина  Екатерины  Бабок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821943
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 19.01.2019

Уже вогнями світить небо

Уже  вогнями  світить  небо
і  відступає  ночі  тінь,
поважно  вервечкою  хмари
у  незнану  пливуть  далечінь.

То  виринало,  або  потопало
ранкове  сонце  із  хмари,
а  хмара  сіра  була  щільна,
усі  тримала  промені.

Вони  потроху  пробивались
з  обіймів  сірої  імли,
та  навіть  трохи  лаштувались
ранкові  освітить  світи.

Пробились  промені  із  хмари,
де  вільне  полечко  небес
і  лише  синява  світилась,
та  край  хмарок  білів  увесь.

Потроху  сірість  відступала,
ясніли  промені  згори,
а  синє  небо  усміхалось,
де  синь  з-за  білої  хмари.

Отак  життя,  що  усміхнеться
з-за  сірої  й  потужної  хмари,
і  сонце  променем  торкнеться,
отож  на  з’яву  його  жди.

22.12.2018-19.01.2019
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2019

Бывает ярко мир подсвечен

Бывает  ярко  мир  подсвечен
и,  розовыми  бликами  маня,
раскрасил  небо  дивный  вечер,
он  для  тебя  и  для  меня.

Как  будто  расцветала  роза
не  на  земле  –  на  небесах,
раскрашивает  тучи  вечер
и  приглашает  отдыхать.

А  отдыха  ещё  не  будет,
хоть  зимний  вечер  за  окном,
и  небеса  подобны  чуду,
и  свет  от  множества  окон.

Розово-синей  яркой  розой  -
так  вечер  тучами  пылал
для  любящих  и  для  любимых
цветок  на  небе  расцветал.

Цветёт  он  в  обрамлении  зимних
плетений  чётких  из  ветвей,
узор  розовой  тучи  дивный
и  в  ней  сияют  сто  лучей.

18.01.2019.7.30.
Фотография  автора.
17.01.2019.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821869
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.01.2019

Верба і калина

Віє  вітер  понад  полем  
         з  гори  на  долину
і  похитує  у  полі  
         червону  калину.

Вербиця  уже  старенька,
         гілля  нахиляла,
а  калина  молоденька
         ягідки  скидала.

Із  вітриськами  гуляла
         буря  сніговая,
це  така  зима  морозна
         у  полі  гуляла.

Це  така  зима  морозна  
       та  ще  із  снігами,
хилить  гілля,  стогнуть  крони
       в  полі  стовбурами.

А  калина  молоденька
       ягідки  зронила,
тільки  густо,  пишно,  рясно
       себе  снігом  вкрила.

Вербиця  була  та  давня
       й  гіллячко  ламалось,
та  гілля  упало  в  воду,
       струмком  забиралось.

Та  не  вік  же  буревію  
       полями  гуляти,
скоро  стане  буйнесенький
       стихати  й  спинятись.

Прилетять  сусіди  з  лісу:
       снігурі  бокаті,
стануть  ягідки  червоні
       шукати  й  клювати.

Вийде  дівча  до  криниці  
         і  до  калиноньки,
назбирає  в  кошик  ягід
         і  гілок  вербових.

А  із  гілочок,  що  всюди  
       забрали  струмочки,
навесні  зростуть  вербиці,
       біля  води  дочки.

Стануть  там  вербиці  юні
       привіт  посилати
і  гілками  молодими
       хитати  й  гойдати.

Не  журись,  стара  вербице,
       не  сумуй  росою,
скидай  слізоньки  у  річку,
       підуть  за  водою.

Напоїть  роса,  не  сльози
       річку  з  берегами,
стануть  у  полі  зростати
       верби  з  калинами.

16.01.2019.-18.01.2019.
Картина  Надії  Старовойтової.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2019

Что бы такое надевать?

Что  бы  такое  надевать,
чтобы  всю  нечисть  распугать?
Кого  волнует  сей  вопрос
и  актуален  ли  прогноз?  

Одну  нечисть  гоняли  словами,
а  чем  другую  напугали?
Не  только  смыслом  и  словами,
а  также  красными  носками.

Изыди,  нечисть,  ей  не  рады,
наденут  от  сглазу  наряды:
cутану  экзорциста  нарисуют,
а  кто-то  в  красном  будет.

Такое  здесь  изобретение
и  для  нечисти  -  гонение,
а  для  волшебного  рывка  -
два  красненьких  носка!

17.01.2019.
Картина  Евгении  Гапчинской:
“О!  Чистые  носочки!”  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821757
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 17.01.2019

Ой, ходила пані як зірочка рання

Ой,  ходила  пані
як  зірочка  рання
і  господар-пан,
наче  місяць  сам,
а  дрібнії  зірничата,
то  їхні  малята.

Ходили  до  двору
і  попід  комору,
і  попри  двори
щедрувать  прийшли,
панам  господарям
бажаємо  дарів.

Пшениця  вродилась,
худібка  водилась,
і  овочі  виростали,
а  дерева  підростали,
фрукти  дозрівали,
урожай  давали.

Щоб  усі  здорові
вдома  і  надворі,
пані  ясна  -  господиня,
пан  господар  і  дитина
кожна  в  хаті  й  у  селі,
нащедруємо  усім.

Щоб  достаток  водився,
спокій  в  дім  просився
і  у  хаті,  і  в  селі
будьте  з  миром  здорові,
добрі  люди  і  багаті,
в  українській  хаті.

Щедрівка.
15.01.2019-16.01.2019.
Фотографія  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2019

В тумане – одинокая скамейка

В  тумане  –  одинокая  скамейка,
промозглостью  унизаны  стволы,
здесь  осень  поздняя  гуляла,
кроны  высокие  густы.

Лишь  кое-где  ещё  шатает
листочками  зелёный  куст,
а  он  в  цветных  бывает  пятнах
и  скоро  пожелтеет  вдруг.

Коричневым  ковром  укрыта,
к  зиме  готовилась  земля,
хоть  сныть  протягивает  стебли,
только  она  тут  зелена.

Полны  иголок  жёлтых  ветки,
лиственниц  и  шишечек  полны,
но  держатся  за  ветки  крепко,
с  ветрами  веткам  -  у  земли.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822371
15.11.2018-16.01.2019.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821632
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 16.01.2019

Магія міського повечір’я

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820763

Магія  міського  повечір’я:
зринають  тіні  на  подвір’я,
яскраво  блисне  світло  ліхтаря,
дзеркалить  світло  ліхтаря  вода.

В  яскравому  світлі  і  за  ним
здасться  несправжнім,  неземним,
неначе  всюди  світяться  зорі,
та  замість  них  блищали  ліхтарі.

Замість  зір  світлофор  мигтить,
трикольорово  заблищить,
туман  це  світло  розсіває,
він  кольори  перемикає.

Вечірнє  світло  ліхтарів
блищить,  аби  додати  снів,
а  ще  провести  додому,
туману  залишить  імлу.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822085
10.12.2018-15.01.2019.
Світлини  Ігора  Винниченка:
“Магія  міського  повечір’я…”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10210276933439299&set=pcb.10210276934399323&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821524
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2019

Фея денежку носила

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812224

Фея  денежку  носила,
заработала  красиво:
шила  феям  платьица
с  вечера  и  до  утра.

Теперь  можно  отдохнуть,
в  уголочке  ей  вздремонуть,
а  денежку  -  в  копилку
как  поросёнок  милый.

Когда  нужно  -    пригодится:
тканям  покупать  и  шиться:
платьица  на  Новый  год,
он  начался  и  придёт.

Он  придёт  и  будет  снова
очень  старым  Новым  годом,
фея  бусинки  возьмёт,
платьице  новое  сошьёт.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821943
9.01.2019.-14.01.2019.
Картина  Екатерины  Бабок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821410
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.01.2019

Летять ангели у зимові дні

Летять  ангели
у  зимові  дні,
спішать  до  діви,
Діви  Марії,
а  в  пустелі  –  диво:
Дитя  народилось
у  святії  дні.

Ідуть  пастушки,
отару  женуть
і  на  небесну
зіроньку  глянуть,
де  Дитя  родилось
зоря  возвістила,
привітати  йдуть.

Ішли  три  царі
всі  до  Марії,
Дитятко  боже
вітать  на  землі,
а  уже  всі  царі
несуть  йому  дари
й  Діві  Марії.

Діва  люляє,
а  Дитятко  спить,
худібка  сіно
із  яселець  їсть,
а  зоря  засвітить
і  ніч  осяє,
іще  Рожденного  
в  світі  вітає.

Колядка.
13.01.2019.-14.01.2019.
Картина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821405
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 14.01.2019

В тишине шагов бывает так беспечно

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820372

В  тишине  шагов  бывает  так  беспечно,
не  смоет  тишину  бежавшая  волна,
проходит  всё,  она  дарует  вечность,
только  волна  движения  полна.

Морозный  день  бывал  иль  серость
дарует  небо  вновь  волнам,
а  горизонт  вдали  –  он  бесконечен,
каждое  утро  ожидал.

Бывает  также  парусник  беспечен,
когда  на  море  -  ветер  и  волна,
движение  –  жизнь,  что  бесконечна,
где  каждый  миг  рождается  судьба.

Полно  цветов,  хоть  где-то  уж  морозы
и  чайку  угостит  бежавшая  волна,
кому  ждать  парусник  тревожась,
где  буйство  волн,  спокойствие  песка?

Собой  рисует  мир  густая  серость  тучи,
маяк  минует,  что  на  берегу  блестит,
свет  и  движение  пусть  успокоит,
кто  ожидает  с  моря  корабли.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822096
29.12.2018-13.01.2019.
Картина:  ALAN  GIANА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821272
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.01.2019

Ой, річко, моя річенько, зелені береги

Ой,  річко,  моя  річенько,
         зелені  береги,
а  допливаєш,  річенько,
         в  день  сонячний  куди?

Над  плесом  гілки  хиляться,
         але  не  упадуть,
а  тільки  річку  биструю
         в  дорогу  проведуть.

Замерехтить  лиш  хвилями
         і  бліки  на  воді,
хлюпоче  річка  бистрая,
         зелені  береги.

Згадаєш  берег,  річеньку,
         біля  води  місток,
як  у  далечині  далекій
         із  дому  ждеш  звісток.

Спішить  доплисти  річенька
         до  дальніх  берегів,
в  місцину  краю  рідного
         додому  спомин  вів.

11.01.2019-13.01.2019.
Картина  Ірини  Кравець  "Бліки"
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2103671726363433&set=gm.363755304440386&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2019

Вот зима и холода

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819382

Вот  зима  и  холода,
так  вот  это  не  беда:
котик  с  улицы  бежал
и  на  печь  себя  сажал.

Согревает  кота,  печка,
чаю  бы  -  так  полведёрка,
котик  наш  тогда  оттает,
хоть  с  мышами  не  скучает.

Он  уже  чаёчек  пьёт,
пар  от  чаю-то  идёт,
пар  идёт  и  от  трубы,
мыши  бегают  в  тиши.

Здесь  коту  не  до  мышей:
а  согреться  бы  скорей,
полено  в  печке  затрещит,
огонёк  слегка  блестит.

Ключ  висит  на  ремешке
и  цветочек  на  окне,
быстро  времечко  бежит
и  споёт  кукушка  хит.

Ей  на  часиках  звучать,
настоящей  отдыхать,
рыба  сохнет  и  трава,
ночка  огоньком  светла.

Интересно  кот  напишет,
хоть  вокруг  шалили  мыши,
но  как  только  кот  вставал,
Мыш  с  мышами  исчезал.

Он  сидит  себе  в  норе,
тоже  пишет  в  январе,
а  когда  январь  уйдёт,
то  и  Мыш  гулять  пойдёт.

Пока  смотрит  у  окна,
за  окошком  -  ночь  темна,
сыплет  снегом  и  метёт,
грейся  у  печи,  народ!

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822868
11.01.2019.-12.01.2019.
Анимация:  Алексей  Долотов  
(Хenopus).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821149
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.01.2019

Привіт, панянко, справи як?

Привіт,  панянко,  справи  як,
а  чи  лаштуються  на  лад?
Буває  всяке,  та  проте
майбутнім  виборцем  буде.

Майбутній  це  електорат,
їй  також  доведеться  вибирать,
але  матусі  й  нам  усім
вже  скоро:  в  місяць  весняний.

А  політична  боротьба
зазначить:  демократія  була,
хоч  ганять  всі  багато  літ,
та  кращого  ще  не  придумав  світ.

Баталії  ці  відійдуть,
нові  парламентські  почнуть,
а  демократія  тоді  жива,
як  кожен  має  власну  думку  і  права.

Права  й  обов’язки  –  це  пам’ятати
і  на  дільницю  йти  голосувати,
вибори  справжні  –  цінність  немала,
із  ними  демократія  жива.

А  у  панянки  все  буде  гаразд,
через  17  років  їй  голосувать,
країну  кращу  їй  будуєм,
саме  за  це  ми  голосуєм!

12.01.2019.8.30
Світлина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821142
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 12.01.2019

Живая серость заблистала

Живая  серость  заблистала
молочно-нежной  полосой,
в  объятиях  мощных  исчезала,
стволов  не  нарушала  строй.

Этот  проблеск  будет  первый,
где  утро  встретится  с  зимой,
зимнее  утро  наступает  поздно
с  полоской  тонкой,  золотой.

Полоска  тонкая  блистает
цветностью  нежной  чистоты
и  неуклонно  приближает
яркого  утра  каждый  миг.

Веток  чёрное  плетенье,
сложные  темнеют  кружева,
светлеет  день  и  будет  утро,
с  живою  серостью  зима.

30.12.2018-11.01.2019
Фотография  автора.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821002
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.01.2019

Зимонька-зима снігу намела

Зимонька-зима
снігу  намела,
у  полі  крутилась,
замети  вертілись.

Уранці  й  уночі
морозець  ускочив,
і  був  на  світанку,
глянув  під  фіранку.

Малював  узори
неначе  убори,
для  зимоньки-зими  -
прегарні  килими.

Плетені  килимки
для  морозної  зими
ткали  й  вишивались,
на  землю  укладались.

Тепер  у  полі  й  лісі,
садочку  і  у  стрісі
лежать  чорно-білі,
а  плетива  сухі.

Відслонює  фіранку
хмар  сонечко  зранку
і  стануть  блищати,
кристалами  сіяти.

Блискучі  ниточки,
паєтки,  блискітки,
мережива  –  то  іній,
синій  відблиск  тіней.

Ця  зима  ходила,
із  собою  носила
рукоділь  серпанок,
милуйтеся  на  ранок.

Милуйтеся  зранку,
а  ще  по  обіді,
щоб  вдень  та  звечора
здорові  всі  рідні.

Здорові  й  щасливі,
вдачливі  й  багаті,
миру  і  достатку
українській  хаті.

А  зимонька  знову
із  рукоділлям  йде
і  щастя,  і  долі
усім  принесе.

8.12.2018-11.01.2019.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820998
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.01.2019

Летает фея ночи

Летает  фея  ночи,
со  звёздочкой  блестит
и  зажигает  свечку,
со  свечкою  летит.

Летит  она  над  миром
с  другими  заодно,
а  феи  те  сверкают
как  будто  серебро.

Милые  мои  феи,
летите  высоко,
несите  всем  малюткам
сны  даже  далеко.

Из  феиного  мира
приходит  в  этот  мир,
несёт  его  с  собою,
он  ей  необходим.

Над  миром  полетает
и  сны  подарит  всем:
а  ну-ка  засыпайте,
и  много  новых  тем.

А  может  рассыпает
их  фея  над  землёй,
быстрее  засыпайте
и  всем  приятных  снов!

9.01.2019.
Картина  Жозефины  Уолл.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820767
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 09.01.2019

Друг подарунками потішить

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819946

Друг  подарунками  потішить
і  замість  сонечка  блищить
на  кожній  хвоїнці,  й  крапля
дрібним  кристалом  забринить.

Сосна  хвоїнки  вниз  скидає,
колірне  листя  під  снігом,
ще  на  деревах  кущ  тримає,
та  скоро  скине  всі  разом.

Лишайники  ще  на  деревах
і  трохи  моху,  а  мороз
кригу  творить  і  наморозить,
що  упаде  з  гілок  також.

Крилатки  із  насінням  стануть
злітати  з  клена  дерева  униз
і  упадуть  тут  зовсім  поруч,
і  так  чекатимуть  весни.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821524
8.12.2018.-9.01.2019.
Світлини  Ігора  Винниченка:
“І  у  сльоту  дарунками  Друг  тішить”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10210270619201447&set=pcb.10210270623961566&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2019

Здесь закаты и рассветы

Здесь  закаты  и  рассветы,
и  туч  далёких  пелена,
из  туч  бывает  на  закате
стена.

Стена  нависла  над  дорогой,
покрывалом  висит  над  селом,
куда  спешат  все  на  закате
и  в  дом?

Солнце  выглянет  в  окошко,
раздвинув  тучи  громадьё,
и  посылает  яркий  лучик
в  село.

Касается  так  напоследок,
сады  ласкает  и  село,
сегодня  –  золотое  солнце,
завтра  светло.

8.01.2019.
Фотография  автора.
Начало  осени  2018.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820619
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 08.01.2019

Ніжно-білий сніг

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819341

Ніжно-білий  сніг
сипле  на  поріг,
це  прийшла  зима
і  ждем  звіздаря,
а  звіздар  прийде,
бо  Різдво  буде,
як  зійде  зоря  -
славити  Христа.

Ісуса-Дитя
клали  у  ясла
з  пахучим  сіном,
із  дрібним  зерном,
худібка  стоїть
і  сінечко  їсть,
вітає  маля,
святеє  Дитя.

Летить  янголя,
усім  возвіща,
що  Ісус  рожден,
буде  святий  день,
царі  вже  ідуть
і  миро  несуть,
вклонитись  Дитю,
ходи,  звіздарю.

Марія  Дитя
заколихає
і  пісню  тиху
йому  співає:
“Ой,  люлі-люлі,
Сину,  засинай,”
а  звіздар  прийде,
Дитятко  вітай.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824905
Колядка.
30.12.2018-7.01.2019.
Картина  Ігора  Роп’яника.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820497
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.01.2019

Тобою полон мир

Тобою  полон  мир  без  всякого  остатка,
и,  созерцая  мира  пустоту,
как  будто  бы  частицу  счастья
держу  в  руках,  но  разве  удержу?

Оно  как  будто  птица  улетает,
долго  в  руках  не  удержать,
свободно,  если  держишь  –  исчезает,
если  отпустишь,  то  витает  в  небесах.

В  небесах  ширяет  словно  птица,
но  не  улетает  далеко,
а  если  на  свободу  отпускаешь,
то  возвратится,  отпускаешь  нелегко.

Так  отпускайте,  пусть  летит  как  птица,
свободно  в  небесах  парит,
а  если,  сделав  круг,  всё  ж  возвратится,
на  ветку  издали  присядет  вмиг.

7.01.2019.
Фотография  Алексея  Железнова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820473
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.01.2019

Ой, Зима ходила

Ой,  Зима  ходила,
Морозенка  стріла,
той  на  гринджолятах
їде  поза  хату.

Їхав  поза  хату
та  попід  двори.
чи  без  Морозенка
не  буде  зими?

Будуть  заметілі,
віхоли  імла,
а  чи  прийде  біла,
панночка  Зима?

Ходи,  Морозенку,
приходи  до  нас,
лиш  насипле  снігу
Зимонька  запас.

Як  насипле  снігу.
густо  у  дворі,
тоді  Морозенко
їде  до  Зими.

Потріщить  сніжечком
з  рипом  крижаним,
а  землі  ще  спати
з  покровом  сніжним.

28.12.2018.-6.01.2019.
Світлина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2019

Кто ждёт блистающий закат?

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819534

Кто  ждёт  блистающий  закат,
где  пальмы  убраны  стоят
и  так  растут  на  берегу,
а  ожидают  вечер  и  волну?

Их  треплет  свежий  ветерок
и  набегают  волны  на  песок,
и  чайка  есть  на  берегу,
ждёт  с  угощением  волну.

К  горизонту  солнышко  спешит
и  золотом  волна  блестит,
с  гирляндами  соперничал  закат,
солнце  уйдёт  –  и  звезды  в  ряд.

Игрушки  в  пальмы  вплетены,
снова  блеск  заката  и  волны,
здесь  скоро  будет  Новый  год,
волна,  закат  и  радость  ждёт.  

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821272
29.12.2018.-6.01.2019.
Картина:  ALAN  GIANА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820372
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.01.2019

My cat is always pretty

My  cat  is  always  pretty,
She  always  murmurs  a  song,
Her  songs  is  not  a  mystery,
Her  songs  are  beautiful.

I  want  my  cat  to  play,
I  want  my  cat  to  run,
I  like  her  excellent  appetite
And  when  the  cat  says  “Want!”

My  cat  is  not  speaking,
My  cat  is  not  saying  “Want!”
But  the  a  cat  is  caressing
And  my  cat  sings  me  songs.

6.11.2014.-5.12.2018.
Картина  із  интернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820205
рубрика: Поезія, Стихи о животных
дата поступления 05.01.2019

Заветы Насреддина

Заветы  Насреддина
       нужны  были  всегда,
а  среди  тех  заветов  -
       полезная  строка.

Не  мог,  бывало,  сразу
       чудо  сотворить,
то  воплощение  чуда
       нужно  отложить.

За  лет  этак  вот  двадцать
       научит  он  осла
рассказывать  рассказы
       и  всё  без  дурака.

Лет  этак  за  двадцать
       умрёт,  и  не  шутя,
осёл,  вернее  сразу
       умрёт  и  падишах.

А  Насреддин  поедет,
       опять  расскажет  вам
с  каким  же  выполнением
       указ  исчезнет  сам.

А  может  Насреддином
       тут  бацька  побывал?
И  за  него  не  бойтесь:
       он  опыта  набрал.

4.01.2019.-5.01.2019.
Картинка  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820203
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.01.2019

Відправлялись хлопці в далеку дорогу

Відправлялись  хлопці
             в  далеку  дорогу,
заховала  матір
             у  душі  тривогу.

“Ой,  матусю-нене,
           а  Ви  не  журіться,
до  своїх  синочків
           краще  усміхніться.”

“Ой,  сини-синочки,
           від  землі  до  неба
береже  Пречиста  -
           помолитись  треба.

Я,  сини-синочки,
             стану  усміхатись,
як  додому  скоро
           станете  вертатись.

Станете  вертатись
           із  степу,  від  поля,
де  хилились  верби
           і  росли  тополі.

Де  кордон  тримати  -
           доленька  свята,
повернетесь,  милі,
           як  зникне  роса.

Як  роса  на  сонці,
           темрява  в  віконці,
як  настане  день,
           час  рідних  пісень.

А  ви  повернетесь
           з  вільної  землі,
отоді  вже  з  миром  
           будуть  на  землі.”

28.12.2018.-4.01.2019.
Світлина  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820167
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.01.2019

Кащей над златом чахнет

Кащей  над  златом  чахнет,
где  русский  дух  и  пахнет,
это  классик  так  сказал,
очень  точно  предсказал.

Если  скопил  богатства  горы,
дворцы,  машины,  яхты  в  море,
чтобы  богатства  охранять,
то  мало  главным  стать.

Мало  с  такими  же  под  стать,
ещё  компании  богатой  стать,
теперь  охраны  частной  мало
и  царству  охранять  пристало.

Живут  там  мелкие  людишки,
что  зарятся  на  кочерыжки
для  пропитания?  А  брехня-блюдо,
расскажет  -  за  границей  худо.

Удумаете  выступать,  ребята?
Так  огненный  петух  вам  в  хату,
чтобы  не  вздумали  мешать
накопленное  охранять.

Как  воровство-то  прекратить?
Никак  –  ведь  без  него  не  жить,
не  выжить,  чтобы  не  блюсти,
без  ничего  на  свет  иной  уйти.

Рождаешься  -  так  и  уйдёшь,
об  этом  помнить  нужно  впрок
и  даже  слитков  золотая  пыль
исчезнет  как  мыльный  пузырь.

Кащея  б  вам  не  повторить,
в  далёкий  ад  охота  проводить,
хоть  он  над  златом  чахнет,
не  брать  пример,  ребята.
 
4.01.2019.7.35.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820107
рубрика: Поезія, Басня
дата поступления 04.01.2019

Зляканого не лякай

Зляканого  не  лякай:
він  і  сам  боїться,
а  яка  це  об’явилась
тут  важлива  птиця?

А  чи  будуть  старі  кадри
блазнів  десь  лякатись?
Як  почують  -  якщо  взнають,
тільки  підсміхатись.

Хто  у  світі  королів
блазнів  помічає?
Бо  ненависть  –  не  сюди,
рівних  відмічає.

Забажав  великий  пан
театр  ляльковий  мати,
захотілось  йому  враз
режисером  стати.

Хоч  театри  всякі  є,
цей  спостерігайте,
бо  оплачений  тут  вхід
вам,  не  сумнівайтесь.

Як  виставу  тут  дивитись,
слід  власний  розум  мати,
щоб  у  ляльковому  театрі  
лялькою  не  стати!

3.01.2018.15.10
Картина  Михаїла  Хохлачова  
(Michael  Cheval):  “Маріонетки.”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820028
рубрика: Поезія,
дата поступления 03.01.2019

Где-то в уголочке

Где-то  в  уголочке
большой  Лука  сидел
и  в  кошелёчек  глянул,
большой  гешефт  узрел.

А  может  не  гешефт  там,
но  выгода  сперва:
теперь  для  Беларуси
та  новость  хороша.

Впридачу  к  мандаринам
был  киви  и  банан,
креветки,  мидий  много
и  сыр  есть  пармезан.

Оливки  и  маслины
растут  на  берегу,
видали  их  у  моря?
Теперь  есть  Беларусь.

Когда  вдруг  станет  нужно,
то  будет  красота:
вино,  конфеты,  памперс
и  с  выгодой  Лука.

29.12.2018-3.01.2019.
Карикатура  Сергея  Ёлкина.
https://www.bbc.com/russian/news-46709961

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819996
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 03.01.2019

Примарна чорно-біла середа

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818847

Примарна  чорно-біла  середа,
світ  зблизька  і  здаля  -
таким  себе  малює  світ,
сірість  туману  додає  політ.

Дніпро  туман  ховає  вдалині,
де  іноді  засвітяться  вогні
від  ліхтарів  нічних  –  сюрприз,
ритмічний  шум  трас  ранкових.

Тримає  парк  схили  Дніпра,
а  біля  схилів  не  вода:
дорога-річка  із  машин
із  шумом  сотні  шин.

Туман  сховає  береги,
а  сніг  сховає  кольори,
та  скоро  буде  сонця  зліт.
що  розфарбує  світ.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820763
6.12.2018.-2.01.2019.
Світлини  Ігора  Винниченка:
“Примарна  середа…”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10210247481023007&set=pcb.10210247482663048&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2019

На стенах танцевали тени

На  стенах  танцевали  тени
до  самой  утренней  зари,
свет  угасает  от  камина,
а,  эта  ночь,  не  уходи.

Ночь,  задержись  хоть  на  минуту,
утро  прохладное  не  ждём,
светло  в  окошке  будет  скоро,
но  станет  нам  тепло  вдвоём.

Вдвоём  и  пусть  вдали  исчезнут
невзгоды  все,  печали  и  беда,
погаснет  пламя  у  камина,
свет  не  угаснет  от  тебя.

Неси  свет  яркий  и  спокойный,
душа  пусть  излучает  много  лет,
свет  пламени  угаснет  у  камина,
свет  и  тепло  останется  в  душе.

10.12.2018.-1.01.2019.
Анимация  из  интернета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819824
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.01.2019

З Новим роком!

Шановні  друзі,  з  Новим  роком,
хай  буде  щастя  у  вас  скоро
і  кожний  день  буває  світлим,
і  вдалим,  радісним,  привітним.

День  пише  для  пісень  слова,
але  собі  їх  кожен  загадав
і  крок  за  кроком  уже  йде,
нехай  усім  і  кожному  буде.

Здоров’я  в  усіляку  пору,
а  ще  добра  повну  комору,
власну  і  нашу  спільну  всім,
в  ній  щедрий  урожай  зернин.

Бажаю  у  Новому  році
всім  щастя  й  радості  досхочу,
де  кожен  день  -  щасливий  день,
краси  багато,  сонця  і  пісень.

1.01.2019.
Картинка  із  інтернету.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2019

Три ёлки ждут на берегу

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809229

Три  ёлки  ждут  на  берегу
и  ёлочки  приветствуют  волну,
пляж  светится  гирлянд  красой,
сверкают  ёлочки,  звучит  прибой.

Чем  ветки  ёлок  украшать?
На  берегу  чудесно  им  сверкать,
приветствуя  далёких  моряков,
что  видят  берег,  приходя  домой.

Они  приходят,  чтобы  ожидать,
и  в  Рождество  на  берегу  бывать,
а  ёлочки  встречают  их  с  пути,
здесь  ожидают  корабли.

Высоких  трав  на  берегу  игра,
их  наклоняют  вниз  ветра,
метёлки  будто  флаги  на  ветру,
песка  барханы  мелкие  бегут.

На  ёлочках  –  ракушки  и  шары,
мерцает  свет  гирлянд  в  ночи,
не  ночь,  а  цвета  пудры  тучек  ряд,
песок,  серая  нежность  моря  и  закат.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820372
29.12.2018.-30.12.2018.
Картина:  ALAN  GIANА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819534
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.12.2018

Свято наближається

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817200

Свято  наближається
і  ранком  сонячним  блищить,
так  сонце  святу  усміхається
і  відмічає  його  мить.

Ялинка  прибрана  святково
і  усміхається  віночком  вхід,
м’які  ведмеді  на  полиці,
а  ще  світлина  біля  них.

Ніч  скоро  новорічна  буде,
нехай  за  кожним  цим  вікном
достаток,  радість  прибувають,
буде  у  ньому  затишок  й  тепло.

Нехай  буде  світло  у  домі
і  світиться  кожна  душа,
якщо  з  такою  ви  знайомі,
тоді  додасться  й  вам  тепла.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825313
30.12.2018.16.15.
Світлини  Калини  Шпанюк-Мельничук:
“Свято  наближається…”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2186411841614621&set=pcb.2186413838281088&type=3&theater  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819530
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 30.12.2018

Так много здесь котов

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818530

Так  много  здесь  котов,
давайте  пойте  вновь,
сыграют  на  гармошке
и  подпоют  немножко.

На  скрипке  и  гитаре,
и  снова  заиграют,
ещё  и  саксофон
добавит  звуки  вновь.

Серые  и  рыжие  коты,
белые  бывали  и  черны,
такие  же  и  кошки,
красивый  бантик  носят.

Кошечки,  коты  и  мыши,
им  не  бывать  потише,
как  будто  во  поле  запеть,
собрались  ли  шуметь?

В  компании  такой
шум  будет,  гам  и  вой,
но  вот  пришёл  художник,
сказал:  “Рисую  дождик!”

Намочит  дождик  ли  котов?
Но  солнце  нарисует  вновь,
коты  и  мыши  пусть  поют
и  настроение  всем  создают!

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821149
17.11.2018.-29.12.2018.
Картинка:  Алексей  Долотов  
(Хenopus).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819382
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.12.2018

Ой, колядники ідуть

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815684

Ой,  колядники  ідуть,
звізду  з  собою  несуть,
а  звізда  та  засвітилась,
завертілась  і  крутилась.

Щоб  видати  іздаля,
з  ними  тупцяє  дитя
і  буде  колядувати,
Царя-Бога  прославляти.

Прославляти  увесь  рід,
Боже,  дай  йому  розквіт
і  дай  жита,  і  пшениці,
у  стодолі  –  прибавиці.

Дай  здоров’я  всьому  роду
і  достатку  для  народу,
миру,  щоб  перемогти,
Україну  берегти.

Вікна  світяться  уночі
у  різдвяну  ніч  святочну,
із  Різдвом  вітають  край,
світи,  звіздо,  і  палай.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820497
28.12.2018.
Картина  Ігора  Роп’яника:
“Колядники.”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2410261195652603&set=gm.355185438630706&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2018

Замерли ветра в туманной дали

Замерли  ветра  в  туманной  дали,
медленно  тучи  вдаль  бегут,
им  путешествовать  с  ветрами,
уже  собрались,  ждут  Луну.

И  вот  Луна  уж  показалась,
пока  скрывала  яркий  край
и  тучами  белесыми  укрылась,
и  до  утра  ей  отдыхать.

До  утра  Луне  светить  нам,
бросая  блики  до  земли,
и  уже  тучи  уплывали
будто  большие  корабли.

Тихая  ночь  и  звёзды  блещут,
подсвечивая  край  Луны,
какая  ночь!  А  полночь  -  следом
и  лунной  лодке  до  утра  светить.

29.10.2018.-28.12.2018.
Фотография  автора.
Ивано-Франковск.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819332
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.12.2018

Іграшки стоять біля ялинки

Іграшки  стоять  біля  ялинки,
а  чи  на  свято  купував  собі,
про  яку  іграшку  подбаєш
і  чи  всі  іграшки  твої?

Невже  серед  старих  запасів
хтось  вибере  і  знов  повісить
стару  надщербленую  кулю,
якій  давно  слід  у  минуле?

Але  та  куля  не  сама,
іще  там  іншая  була,
що  розбиватись  починає,
кругом  уламки  розсіває.

Але  як  дружно  захищатись,
тоді  союзник  стане  дбати,
тоді  та  іграшка  стара
лиш  розіб’ється  і  нема.

Аж  ось  уже  вона  упала
і  так  осколки  розсипала,
а  може  тут  наче  у  казці
із  вітром  полетіли  скалки?

Кому  до  ока  потрапляли,
тоді  брехнею  закривали,
кому  потрапили  у  серце,
то  стало  льодом  і  замерзло.

Ми  ті  скалки  позбираєм
і  їх  швиденько  замітаєм,
щоби  вони  не  політали
і  у  людей  не  поціляли.

Їде  до  нас  Новий  рік,
він  із  Томосом  прибіг,
синьо-жовтая  зима
сніжком  густо  засіва.

А  може  і  не  сніжком,
але  будемо  разом,
як  разом  усім  стояти:
чужий  світ  перемагати!

28.12.2018.
Карикатура  Олексія  Кустовського:
https://www.radiosvoboda.org/a/29487428.html?fbclid=IwAR2FBWhA2fEKmrnCDedNPTYupKS-JSja9lOLMJ4aMiPCqezF4vU0vDu61gw

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819251
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 28.12.2018

Лес полон красоты и ожидания

Лес  полон  красоты  и  ожидания
вперёдлетающих  ветров,
даже  ветра  в  просторах  дальних
полны  осенних  тёплых  снов.

Ветра  летят  и  тихий  шелест
здесь  отовсюду  в  тишине  шагов,
ещё  шумит  ковром  печальным,
но  яркий  лист  летает  вновь.

Приветствует  себя  временье,
поздней  осени  начало  и  пора,
утренней  прозрачной  тенью,
дрожание  от  каждого  листа.

Высокие  качнутся  травы,
метёлками  стремились  ввысь,
а  дуб  один  и  нет  дубравы,
много  берёз,  осин  и  лип.

Слегка  размытые  высятся  горы,
но  дальний  скрадывал  туман,
как  будто  замерли  над  ними  тучи,
под  солнцем  яркий  лес  сверкал.

28.10.2018-27.12.2018.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819215
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 27.12.2018

У верховітті гілля зашуміло

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818980

У  верховітті  гілля  зашуміло,
а  ще  звучало  вороння,
десь  у  селі  співає  півень,
але  йому  ще  не  пора.

Сріблиться  під  осіннім  небом,
що  ледь  пробилося  із  хмар
в  маленьке  осяйне  віконце
і  промінь  на  дзвіниці  засіяв.

Вранішня  служба  прозвучала,
звук  хору  звідти  долітав,
а  може  і  небесним  хором,
від  берегів  він  теж  звучав.

Повисли  хмари  наче  штори,
дзеркалилися  у  озерному  плесі,
отут  і  там  мріяли  верби,
і  крапель  дощ  із  них  полив.

28.10.2018-27.12.2018.
Світлина  автора.
Івано-Франківська  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2018

Мой ангелок проснулся

Мой  ангелок  проснулся
и  глазки  открывал,
теперь  из  одеяла
лишь  глазик  показал.

Лишь  нос  из  одеяла
он  высунул  опять,
а  теперь  будет  ножку:
ему  пора  вставать.

Крылышки  на  стенке
с  вечера  висят
и  крылышки  пора
ангелу  надевать.

Ему  весь  день  придётся
ходить  всюду,  летать,
успеть  всё  переделать,
помочь  всем  успевать.

Пора,  уж  лучик  солнца
с  окошка  прискакал,
цветочки  на  обоях
и  птичек  освещал.

Встань,  наступает  утро
и  солнышко  блестит,
наденет  ангел  крылья,
всем  помогать  летит.

11.11.2018.-25.12.2018.
Картина  Евгении  Гапчинской:
“Мой  ангел  проснулся…”  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818990
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.12.2018

Беріз тонких струнка чарівність

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818229

Беріз  тонких  струнка  чарівність,
лиш  де-не-не  намиста  ряд,
пожовкле  листя  і  готове
почати  знову  листопад.

Акація  ще  зеленава,
кущі  там  теж  ставали  в  ряд,
але  трави  майже  не  видно:
засипав  зовсім  листопад.

Вічнозелена  та  ще  темна
завмерли,  гілки  не  хитать,
ялинки  тягнуться  до  неба,
прикраси  дарував  їм  листопад.

Доріжка  простяглась  сіренька
та  гілля  заплетуть  у  ряд,
буде  його  іще  багато,
почнеться  знову  листопад.

Камінь  стоїть  на  роздоріжжі,
дороги  всі  до  осені  ведуть,
наліво  –  озеро  й  плетиво  гілля,
направо  –  до  роботи  йдуть.

Як  поведе  дорога  прямо  -
там  половина  ще  села,
озеро  зліва,  а  праворуч  -
там  парку  широка  смуга.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819213
28.10.2018-25.12.2018.
Світлина  автора.
Івано-Франківська  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2018

Серые тучи в поднебесье

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818227

Серые  тучи  в  поднебесье,
со  льдом  спокойные  пруды,
поёт  в  вершинах  ветер  песню,
источник  чуть  струёй  журчит.

Топают  утки,  где  лёд  тонкий
и  воду  не  сковал  мороз,
их  голоса  бывают  звонки
и  пруд  волнуют  круглый  год.

У  дальнего  пруда  волнуют,
беседка  появилась  вдруг,
а  рядышком  звучал  источник,
присядь  к  нему  -  споёт  он  вслух.

Дубов  покрученные  ветки
снег  свежевыпавший  хранят,
ветки  дубов  высоких  крепки,
сто  лет  им,  а  дубы  стоят.

Срисует  ночь  свои  узоры,
к  вечеру  хаживал  мороз,
уже  насыпал  снега  горы,
гору  камней  укрыл  и  ждёт.

28.11.2018.-24.12.2018.
Парк  имени  Т.Г.Шевченко,
Ивано-Франковск.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818849
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.12.2018

Грудневі барви надвечір’я

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817563

Грудневі  барви  надвечір’я
фарбують  небо  і  подвір'я,
і  кожен  двір  у  місті,
що  вечором  цвіте  і  блисне.

У  місті  –  тисяча  вогнів,
блиск  додає  до  безлічі  світів,
які  навколо  і  в  душі,
для  будь-яких  –  вечірні  ліхтарі.

Вечірні  вікна  до  себе  зовуть,
дім  манить  та  іще  вечірня  путь,
додому  світ  доріг  із  кожного  кінця
веде  -  так  обертається  життя.

Світ  доріг  блищатиме  до  ранку,
туманного  і  пізнього  світанку,
загасить  день  вечірні  ліхтарі,
зимовий  день  почнеться  із  зорі.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819946
5.12.2018.-24.12.2018.
Світлини  Ігора  Винниченка:
“Барви  грудневого  надвечір’я…”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10210246852687299&set=pcb.10210246855207362&type=3&theater  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2018

Дух просвещенья пусть витает

Дух  просвещенья  пусть  витает,
в  обличьях  разных  предстаёт,
а  муза  пусть  не  умолкает,
на  лире  нам  играет  и  поёт.

Муза  Эрато  лёгкой  тенью
над  миром  издали  летит,
к  кому  прибудет  и  сыграет?
Чуть  слышно  лира  прозвучит.

К  кому  летит  сия  богиня
и  Афродитой  кто  благословён?  
Присутствует  лишь  лёгкой  тенью,
звук  не  услышать  –  моветон.

Играя  юный  бог  дождался:
Эрот-шалун  со  стрелами  летал,
поэзию  послушал  или  песню,
и  с  тамбурином  помогал.

Эрато  сможет  на  виоле,
мелодии  ей  милым  сочинять,
Эрот  читает  и  поможет
мелодии  ей  отыграть.

Эрот  недаром  так  старался
и  дальше  полетит  стрелять,
а  если  даже  оставался,
то  помогал  стихи  создать.

На  тонкой  дудке  заиграет
и  нежным  звуком  прозвучит,
а  может  так  душа  трепещет
и  сердце  отзовётся  вмиг.

О,  муза,  властною  рукою
к  душе  и  сердцу  прикоснись,
когда  поэзией  дополнит,
то  каждому  любви  покажет  лик.

Так  возхвалим  же  муз  явление,
благословенный  каждой  вид,
останется  от  каждой  сочинение:
музыки,  танца,  пьесы  и  науки  миг.

Останется  и  с  нами  будет,  
достояние  от  музы  и  творца,
так  просвещение  Творец  дарует,
творенье  каждой  музы  -  красота.

17.11.2018.-23.12.2018.
Картина  Франсуа  Буше:
“Муза  Эрато.”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818715
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.12.2018

Сніжить зима і густо засипає

Сніжить  зима  і  густо  засипає
дорогу,  сад,  город,  село,
сніжок  повільно  опускає
і  вже  засипле  тихенько.

Ще  вітер  стеблами  хитає,
троянди  листя  -  за  вікном,
але  вони  вже  опадають
усі  по  черзі  і  разом.

Отак  до  ранку  покрутилась
над  містом,  парком  і  селом,
а  завтра  буде  сніжно-біло
блищати  світ  увесь  разом.

Хай  засипає,  стане  спати
під  снігом  корінь  і  зело,
зміниться  трохи,  стане  іншим,
засне  земля  солодким  сном.

15.12.2018-22.12.2018.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818533
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.12.2018

Зачем шумите громко, мыши?

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817606

Зачем  шумите  громко,  мыши?
Будьте  же  немного  тише,
напишет  кот  сейчас  статью
и  будьте  тихо  как  в  лесу.

А  мышонки  не  хотят
и  шумят  себе,  пищат,
обсуждают  что  к  чему,
чай  и  кофе  пьют  в  кругу.

Кто  наверх  здесь  вылезал,
где  вентилятор  круг  мотал,
на  нём  мчатся  мыши,  летают
и  остальных  вдохновляют?

Кто  в  бак  с  водою  попадал,
шляпу  с  бескозыркой  оставлял,
а  кто-то  мультики  смотрел
и  за  окно  заглядывать  успел.

В  подвал  мыш  залезал
и  что-то  нужное  искал,
застрял  –  так  вызволяйте,
внизу  не  оставляйте.

Вспомнил  кто  про  Новый  год,
а  Новый  год  уже  идёт,
убрана  ёлка  -  у  окна,
будет  праздник  для  себя.

О  море  с  кораблём  вспоминал
и  с  парусом  кораблик  наблюдал,
сине-жёлтая  бывала  полоса,
на  море  настоящая  была.

Картинка  с  черепашкой  на  стене,
одинокий  домик  и  диплом  на  ней,  
кот  с  зонтиком,  с  гитарою  поёт,
будильник  тикает,  цветок  растёт.

На  пальмочки  похож  цветок,
ещё  один  цветок  цветёт,
зелёный  кактус  -  на  окне,
колюч  всегда  и  в  декабре.

А  сколько  было  здесь  мышей?
Двадцать  три  –  считать  точней?
Очень  шустрые  мышата,
на  картинках  -  кот,  ребята.

В  главного  мыша  много  дел,
материал  сдавать  успел?
Он  наблюдает  за  процессом  
с  неизменным  интересом.

Материалы  кто-то  пишет
и  даже  это  будут  мыши,
напишут  что-то  в  этот  час
кто  на  что  горазд.

Пришёл  посыльной  в  галошах,
сдавать  материалы  просит,
спросите  вы,  что  за  бедлам?
Редакции  обычной  тарарам.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819382
17.11.2018.-22.12.2018.
Картинка:  Алексей  Долотов  
(Хenopus).  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818530
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.12.2018

В спокої сонного дзеркалля

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818098

В  спокої  сонного  дзеркалля
стали  лагідними  кольори,
ближній  берег  і  ще  дальній
наповнені  відтінком  жовтизни.

Бежевим  очерет  буває,
неначе  кава  з  молоком,
дерева  яскравіше  сяють
і  бересклету  є  бордовий  фон.

Біліють  стовбури  беріз  і  гілля,
і  креслять  вертикалей  ряд,
сіріє  небо  із  хмарами,
синяві  де-де  проглядать.

Дуб  із  останніми  листками,
вище  –  беріз  останній  лист,
хоч  плетиво  тут  чарівне  із  гілля,
та  кожна  тягнеться  у  неба  вись.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818980
28.10.2018.-18.12.2018.
Світлина  автора.
Івано-Франківська  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818229
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.12.2018

Пустынные дорожки и сонные пруды

Пустынные  дорожки  
           и  сонные  пруды,
засветит  свет  в  окошке
           и  рано  вечер  длит.

Не  уставали  вербы  
         все  листики  ронять,
пришлось  на  лёд  на  тонкий
         обильно  рассыпать.

Мороз  уже  гуляет
         к  вечеру  и  в  ночи
после  мороза  сыпят  
         все  ивушки  листки.

Засыпаны  чуть  снегом
       тонкие  ледки,
добавит  сна  для  клёна,
       на  лёд  бросит  листки.

Сухие  под  снегами
       обильными  шумят,
им  так  качать  ветвями
       снег  первый  рассыпать.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818849
28.11.2018.-19.12.2018.
Фотография  автора.
Парк  имени  Т.Г.Шевченко,
Ивано-Франковск.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818227
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.12.2018

Жовтіють голочки модрини

Жовтіють  голочки  модрини
і  гілки  шишками  рясні,
а  парк  засвітить  кольорами,
неначе  факел  дерево  блищить.

На  фоні  темних  вертикалей  –  
найяскравіша  жовтизна,
в  клена  фігурною  буває,
зелено-жовта  від  граба.

Модрина  де-де  пожовтіла,
наче  пухнаста  ще  стоїть,
губить  шишки,  гілки  й  голки,
ледь  захитає  вітер  вмить.

Туман  ховається  у  хащі,
дерева  мокрі  скрізь  стоять,
проб’ється  сонце  через  гілля,
нічні  краплини  заблищать.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818229
28.10.2018.-18.12.2018.
Світлина  автора.
Івано-Франківська  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818098
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.12.2018

Заблистал уютный вечер

Заблистал  уютный  вечер  
           неба  синей  полосой,
сядет  на  деревьев  плети
           и  на  чёрных  веток  строй.

Он  блистает  поздним  солнцем,
           что  для  туч  создаст  наряд,
кремовая  нежность  тучи,
           наверху  -  из  стали  ряд.

Заблистает  он  под  серой
           золотою  полосой
и  сверкает  очень  смелой
           ярко-синею  стеной.

Разноцветьем  небо  блещет,
           ветки  без  листков  пусты,
но  добавит  света  туче:
           нежные  лучи  ярки.

8.12.2018-17.12.2018.
Фотография  автора.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817976
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.12.2018

Титан і каша

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814361

Жив  та  був  собі  Титан,
а  Титан  -  великий  пан,
та  він  каші  наварив
і  в  печі  її  томив,
і  ложечки  роздавав,
а  кому  наготував?

Як  сорока  сорочатам?
А  ті  стануть  куштувати,
тому  дав  і  цьому  дав,
більше  хто  отут  пищав
і  усім  він  роздавав,
а  для  цього  не  бажав.

А  чому  він  не  бажав
і  не  всім  приготував?
Бо  старі  образи,
то  така  зараза,
не  дають  спокою,
ані  каші  знову.

Нема  каші  –  не  біда,
бо  в  Зевеса  є  своя,
готувала  кашу  Гера,
помагала  скільки  треба,
а  у  Зевеса  для  каші
ложка  знайдеться  і  масло.

Тож  голодним  не  лишався
і  зовсім  не  ображався,
бо  наварять  скільки  треба,
як  буде  у  ній  потреба,
нагодують  хоч  кого,
у  двір  кого  принесло.

Дражниться  тепер  Титан:
“Тобі  каші  я  не  дам,
бо  ж  від  газу  усував,
коли  кашу  готував,
може  кеша  добував,
але  ж  усім  роздавав.

А  як  куди  й  що  було:
ховай  камінь  –  всюди  скло…”
В  кухні  дах  бував  скляний,
то  ж  кидатися  не  смій,
бо  все  видно  навсібіч:
тільки  каша,  тільки  піч.

Лиш  дрова,  а  ще  Титан
зварить  каші  всім  казан
і  дрібноті  роздає  -
він  же  кашу  готує
і  подражниться  ще  трішки,
щоб  Зевесу  на  горішки.

Іще  трохи  так  було,
Титан,  думай,  бо  є  зло:
за  поребриком  –  Аїд,
що  себе  лякав  і  світ,
не  злякавсь  колись  Титан,
заслужив  нектару  джбан.

А  тепер  мисочку  каші,
заслужив  і  миски  кращі,
Титан  завжди  буде:  “За!”
За  країну  -  ось  мета,
як  боронять  всі  боги:
буде  захист  до  снаги!

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823003
13.12.2018.-16.12.2018.
Картинка  із  інтернету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2018

Снег медленно кружится

Снег  медленно  кружится,
сад  и  клумбы  засыпает  тих,
но  до  земли  не  долетает,
ещё  бутонов  ожидает  миг.

Четырнадцать  бутонов  розы
здесь  собирались  расцвести,
но  до  зимы  не  успевали,
хотя  политы,  шли  дожди.

Теперь  так  медленно  кружится,
минуя  веточки  деревьев  и  кусты,
зиме  ещё  как  будто  снится,
где  белое  метелье  впереди.

День  облачный,  но  не  печальный,
пробьётся  солнце,  подожди,
а  снег  покружится,  растает:
поздняя  осень  впереди.

17.11.2018.-16.12.2018.
Фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817741
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 16.12.2018

Квіткова фея

                 В  будиночку  у  селі  жила  фея.  Їй  подобалося  спостерігати  за  навколишнім  світом  і  вона  намагалася  його  покращити.  Спочатку  змінювала  те,  що    було  навколо  її  будинку.  Його  оточувала  огорожа,  але  вона  не  була  високою  і  непрозорою,  а  складалася  із  сітки.  Через  сітку  із  вулиці  було  добре  видно  кущі,  квіти  і  городні  рослини  –  адже  світ  навколо  вона  створювала  не  тільки  для  себе.  Милуватися  ним  могли  усі  перехожі.
                   Вигляд  за  парканом  змінювався  у  різні  пори  року  і  кожен  сезон  по-різному  прикрашав  сад.  Навесні,  коли  осідав  сніг,  зелені  гострі  білоцвіти  першими  показували  світу  голівки.  Сніг  іноді  розтавав  дуже  швидко  -  за  день.  Так  же  швидко  зацвітали  квіти,  адже  вони  готувалися  до  цього  цілий  рік,  заховавши  свою  цибульку  під  землю.
                   Наступними  розквітали  крокуси  і  гіацинти,  що  теж  визирали  з-під  снігу  і  раділи  сонцю  жовтими,  фіолетовими,  або  бузковими  пелюстками.  Нарциси  настовбурчували  гострі  стебла  і  по  черзі  розквітали  із  різними  відтінками  і  формами  пелюсток.  Навіть  прості  білі  нарциси  виглядали  білими  зірочками,  що  кивали  голівками  під  вітром.
                   Біля  зеленого  листя  ірисів  виринали  з-під  землі  тюльпани.  Вони  хизувалися  пишними  спідничками  різних  кольорів  і  фасонів.  Перецвітали  ранні  цибулькові  квіти.  Тоді  із  потужного  кореневища  маленькими  вежами  виростали  квіти  ірисів,  що  схожі  на  будиночки  фей.  А  може  вони  і  були  такими  будиночками.  Розповсюджували  запах  схожий  на  медовий.  Над  ними  розквітала  алича  і  додавала  медових  ароматів  теплим  весняним  вечорам.  
                   Наставала  пора  квітнути  вишням.  Їх  було  багато.  Вони  росли  біля  огорожі  і  простягали  свої  гілки  через  фосу  біля  дороги.  Вишні  розквітали  раптово  і  одночасно,  ніби  вибухаючи  мільйонами  дрібних  пелюсток.  Краса  ця  тривала  недовго  і  вишні  починали  облітати,  засипаючи  землю  наче  знову  снігом  із  поривами  вітру.  Вслід  за  ними  зацвітали  яблуні.  Цвіт  їх  був  більшим,  але  не  таким  рясним,  мав  рожевий  полиск,  який  теж  прикрашав  сад.  
                   Велика  біла  півонія  розквітала  великими  квітами.  Через  їхню  вагу  стебла  намагалися  опускатися  вниз,  але  підтримувалися  підпорками.  Після  півоній  -  пора  люпинів.  Вони  виструнчувалися  кольоровими  стовпчиками  і  незмінно  приваблювали  до  себе  погляди.
                   Потім  наставала  черга  троянд-шрабів.    Вони  назусібіч  розправляли  колючі  стебла  повністю  всіяні  білими  квітками.  І  ті  хиталися  вітром  під  сонцем,  яке  щедро  дарував  початок  червня.  
                   Починалося  літо.  Інші  троянди  ніби  чекали  цієї  пори,  щоб  і  собі  розквітали.  Декотрі  цвіли  хвилеподібно,    деякі  безупинно  до  пізньої  осені  і  першого  снігу.  Дозріваючи,  червоніли  вишні.  Під  ними  поступово  міняла  колір  своїх  квітів  гортензія:  від  рожевого  до  світло-зеленого.  
                   Наприкінці  літа  починали  розквітати  гладіолуси.  Вони  несподівано  вигулькували  серед  дрібного  листя  і  квіток  космеї,  вузького  листя  ірисів  та  самостійно  вкладали  себе  у  букети.  Часто  гладіолуси  та  інші  квіти  при  рості  витикалися  через  сітку  паркану  і  цвіли  із  іншого  його  боку.  
                   Різнокольорові  жоржини,  великі  і  дрібні,  цвіли  від  середини  літа  до  пізньої  осені.  Поруч  росли  канни,  що  дивували  великим,  схожим  на  листя  кокоса  листям  -  зеленим  і  бордовим,  і  дрібними  червоними  квітками.  
                   Біля  вишень  цвіли  спочатку  жовті  лілійники,  а  потім  різнокольорові  лілії.  Аромат  лілії  і  флокс  розлітався  по  саду  і  на  дорогу.  Петунії  квітли  все  літо  у  вуличних  горщиках,  а  коробочки  фізалісу  наповнювалися  кольором  наприкінці  літа.  По  черзі  розквітали  невеликими  ніжними  квітками  і  радували  великими  листками  королеви  тіні  -  хости.  Біля  них  настовбурчували  гострі  листочки  конвалії  та  ряснів  цупким  листям  барвінок.  Поруч  пишними  кущами  розквітали  гортензії.  Вони  були  спочатку  рожевими,  але  численні  дрібні  квітки  ніби  вицвітали,  втрачали  колір  і  ставали  білими.  І  такими  вони  залишалися  до  зими.
                 Восени  починали  розквітати  хризантеми  і  численними  квітками  вітали  осінь.  Фея  майже  ніколи  не  зрізала  квіти  для  будинку,  бо  їй  подобалися  живі  букети  на  грядці.  Але  коли  випадав  сніг  і  засипав  квітучі  троянди,  то  вона  їх  зрізала  і  заносила  у  хату.  Там  на  них  розтавав  сніг  і  вони  виблискували  краплинами  води.  За  вікном  виднілися  шапки  снігу  на  кущах  троянд  і  очитків.  А  гостре  вічнозелене  листя  юки  ще  довго  виднілося  з-під  снігу,  що  його  поступово  засипав.    
                   Троянди  ще  довго  стояли  в  букеті  у  кімнаті  на  вікні.  Зима  засипала  снігом,  тріщала  морозом,  щоб  наступного  року  знову  вирощувати  красу  і  прикрашати  свою  частину  навколишнього  світу.  Якщо  доглядати  кожну  маленьку  частинку  світу,  то  таким  він  стане  увесь.

20.11.2018.-15.12.2018.
Світлина  автора.


             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817678
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 15.12.2018

Дождь, кот и синица

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813315

Летит  ветер-ветерок
и  толкает  розу  в  бок,
она  стеблями  кивает,
мелкий  дождик  приглашает.

Милый  дождик,  подожди,
прячутся  пусть  воробьи:
на  ветку  синица  сядет
и  в  окошечко  заглянет.

Сидел  котик,  пил  чаёк
и  пушистый  грел  бочок,
дадут  крошки  для  синицы
и  для  прочей  будет  птицы.

Улетай  под  крышу,  птица,
дождик  постучит  повыше,
синичка  жёлтая  летит
крылья  серые  сушить.

Может  в  гости  мыш  зашёл?
Высушить  носки  успел
и  книжицу  написал,
каждый  ли  её  читал?

Котик  скоро  выпьет  чай,
чай  горячий,  выручай,
станет  читать  и  писать,
будет  он  стихи  слагать?

А  быть  может  не  стихи,
что  же,  котик,  напиши
пока  ветер-ветерок
за  окном  унёс  листок.

С  ветерком  качались  ветки
в  роз  и  калины-соседки,
прочь  синица  улетит,
сочинять  наш  кот  спешит.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818530
13.11.2018.-15.12.2018.
Картинка:  Алексей  Долотов  
(Хenopus).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817606
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.12.2018

Бігла зимонька щосили

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817333

Бігла  зимонька  щосили    
і  у  ліс  вона  носила
кучугури  високі,
перемети  немалі.

У  листках  іще  світилась,
у  гущавині  журилась,
та  не  час  їй  сумувати:
треба  пташок  годувати.

У  гущавині  сидять,
по  гіллячках  їм  стрибать,
шукати  собі  поживу
для  життя,  щоб  мати  силу.  

Щоб  літати  між  снігами
і  у  снігу  ялинками,
і  клювати,  де  зело,
принесіть,  щоб  їм  було.

Щоб  синиці  підживились
і  у  лісі  щоб  водились,
берегли  сади  і  ліс,
хто  тут  що  синицям  ніс?

Несли  їм  шматок  хлібця,
насінина  ще  була,
а  ще  крихти  в  годівниці
для  крилатої  для  птиці.

Зима-зимонька  за  містом
густо  вкрила  снігом  чистим,
тепер  птицю  підгодуй
і  веселий  чимчикуй.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818847
2.12.2018.-14.12.2018.
Світлини  Ігора  Винниченка:
“І  братам/сестричкам  нашим  меншим  гостину  відніс,
і  Вас,  Друзі,  припрошую  красою-вродою  замилуватись”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10210229750339751&set=pcb.10210229756739911&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2018

Опять дождями плачет осень

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816744

Опять  дождями  плачет  осень
и  заливает  мокрый  парк,
и  снова  осени  грустится,
будет  унылый  листопад.

Пусть  не  грустится  ей  золотокосой,
что  рассыпает  листья  из  одежд,
прекрасно  всё  –  плетение  веток
и  мокрый  парк,  озеро,  лес.

Пусть  замирает  в  ожидании
шагов,  что  медленны  без  суеты,
опять  завесит  тучей-шторой
небо,  но  всё  же  есть  мечты.

Осень  одну  их  воплощает,
появится  от  солнца  блеск,
уже  и  утро  повстречает,
и  будет  солнечным  рассвет.

Он  наступает  -  дождь  уходит,
день  снова  полон  суеты,
а  осень  снова  в  парке  ходит
и  чьи-то  воплотит  мечты.

26.10.2018-14.12.2018.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817503
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 14.12.2018

Дорога до роботи пролягла

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817073

Дорога  до  роботи  пролягла,
навколо  малювалася  краса:
крижинки  засвітились  на  гілках,
на  гострих  голках  і  соснах.

Білі  горошини  плодів,
іще  не  впало  листя  до  снігів,
бо  швидко  вже  ішла  зима,
хоч  є  зелене  листя,  кущ,  трава.

Сніжноягідника  білі  плоди
іще  тримають,  не  розсипали  кущі,
червоні  стебла  стережуть,
бо  зиму  ждуть.

Небо  синє  -  гляне  сонце
променем  із  хмарного  віконця,
на  гілках  заблищить  враз  лід,
як  дорогоцінний  камінь  фіаніт.

Як  камінь  необроблений  блищить,
десь  гранями  ще  мерехтить,
буде  у  сонячний  яскравий  день
блиск  краплепаду,  звук  його  пісень.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817563
30.11.2018.-12.12.2018.
Світлини  Ігора  Винниченка:
“Дорогою  до  праці…”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10210215441942050&set=pcb.10210215445822147&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817333
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.12.2018

Уходя, выключайте свет

У  вас  ничего  не  пропадало?
А  может  оно  где-то  упало
и  в  Антарктиде  далеко  лежит,
и  красным  лучиком  блестит.

Или  там  братья  сводные  гуляли,
это  они  здесь  что-то  потеряли
и  строили  сооружение  когда-то,
свет  забывали  выключить  ребята.

А  может  вот  что  это  было:
база  военная  светилась,
погребена  она  во  льдах,
но  ещё  светом  подан  знак.

Или  там  была  пирамида,
это  она  вот  так  светилась
и,  светомузыкой  блестя,
в  кого-то  праздник  для  себя.

Египтяне  то  были  или  майя,
что-то  транслировать  начали,
красными  огоньками  светили,
чтобы  корабли  приземлились.

А  вывод  прост  бывал,  ребята:
если  выходите  гулять  куда-то,
иль  по  делам  -  какие  есть,
то  в  доме  выключайте  свет.

10.12.2018.-11.12.2018.
Фотография:  https://www.obozrevatel.com/tech/drevnie-piramidyi-i-voennaya-baza-v-antarktide-obnaruzhili-strannyie-sledyi.htm?fbclid=IwAR0_8isu7A-XTu_amcZBEYZGbUcNrTMUNABbVZCTnRJkEA90WzGWkhTCzTE  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817203
рубрика: Поезія, Басня
дата поступления 11.12.2018

Контрастами чуттєвий грудень

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815803

Контрастами  чуттєвий  грудень,
ще  осені  бринять  листки
і  тануть  квіти  морожені,
а  із  них  падають  краплі.

Морози  пережили  й  зранку
топило  сонце  коло  зелене,
глянула  конюшина  у  “віконце”
з  замету,  може  весну  жде.

Самотній  самотинкою  листочок
берізка  загубила,  де  сніги,
береза  десь  далеко  і  не  ростить
листки,  лише  губить  краплі.

Покличе  весноньку  лелека,
хоч  штучний  тут,  але  дарма:  
для  нас  він  кликатиме  весну,
щоб  тепла  і  зелена  йшла.

На  виднокраї  церкву  видно,
лиш  визирає  із  гілля,
а  сонечко  проміння  скине
і  на  село  все  розсипа.

Сніг  на  даху  удень  розтане,
намисто  сипле  із  крапель.
узимку  плетива  складніші:
з  порожніх  гілочок  дерев.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819530
8.12.2018.-11.12.2018.
Світлини  Калини  Шпанюк-Мельничук:
“Чуттєвий  контрастами  грудень…”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2174055529516919&set=pcb.2174057209516751&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2018

Дяденька похож на президента

“Дяденька  похож  на  президента”  -
глаголет  истину  дитя,
он  с  тётенькою  шёл  тут  мимо
и  за  продуктами  ходил  не  зря.

Вот  так  за  хлебушком  сходил-то
и  фотку  сделал  не  шутя,
он  тут  ходил,  гуляли  дети,
выходит:  он  ходил  не  зря.

А  если  всё  серьёзно,  дамы,
а  с  дамами  и,  господа,
то  нужно  знать,  а  что  глаголет
папаша,  мама  и  дитя.

А  это  нужно  –  интересоваться,
чем,  как,  где  занимается  народ,  
время  от  времени  нарисоваться
с  народом  вместе  и  вперёд.

Наёмный  менеджер  хороший
ох,  редко  как  бывает,  господа,
поэтому  всегда  цените,
когда-то  выбрали  не  зря.

И  не  сочтите  за  рекламу,
делает  жизнь  рекламный  ход,
так,  господа,  решайте  сами,
ибо  вас  выбор  скоро  ждёт.

10.12.2018.
Фотография:  https://www.obozrevatel.com/society/poroshenko-s-zhenoj-pojmali-v-supermarkete-v-seti-azhiotazh.htm?fbclid=IwAR0zs6gu_K8W4nX5OHTIj4q6rYb25fIyGy_oPsgKnk_aSjMN6aVJoB6Cl2g

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817076
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.12.2018

Студені барви падолиста

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816747

Студені  барви  падолиста
вже  покриває  снігом  чистим,
за  один  день  і  ніч  ступав,
з  лапатим  снігом  налітав.

Засвітиться  надворі  вечір,
де  хмари  на  гілкових  плечах,
складний  малюнок  намалює,
вечірні  тіні  приготує.

Тіні  доріжкою  біжать,
морозне  надвечір’я  додавать,
веде  доріжка  в  темну  далечінь
і  проводжають  квіти  ночі  тінь.

Вже  заглядає  в  парк  зима,
навіє  снігу  з  рукава
і  взує  кожний  черевик,
насипле  снігу  на  поріг.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817333
20.11.2018.-10.12.2018.
Світлини  Ігора  Винниченка:
“Студені  барви  падолиста…”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10210171944374638&set=pcb.10210171946854700&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817073
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.12.2018

Такие яркие картины моря

Такие  яркие  картины  моря
здесь  свежий  ветер  рисовал,
в  каждой  картинке  их  начертит
и  луч  последний  посылал.

Сверкает  золото  заката,
мелкими  волнами  блестит,
а  в  вышине  -  как  будто  злато,
чувств  золото  добавит  вмиг.

Сверкает  золото  заката,
расцветом  небеса  полны,
хоть  парусник  был  одиноким,
но  свежий  ветер  прилетит.

Топает  в  прибережье  чайка
и  стая  быстро  вдаль  летит,
а  травы  ветер  чуть  колышет,
шатает  ветки  и  клонит.

Чей  шарф  развеется  по  ветру?
Золотом  пляж  вечерний  заблестит,
пока  фонарик  не  сверкает,
только  дорожки  в  море  блик.

Лебеди  парой  станут  плавать,
а  парусники  -  с  ветром  по  волне,
воздушный  шар  бывает  в  небе,
а  парус  ближе  к  морю  и  земле.

25.02.2018.-9.12.2018.
Коллаж  из  интернета.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816953
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.12.2018

Залюбленим у небеса

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816687

Залюбленим  у  небеса
хмар  світиться  краса,
на  тлі  небесних  тих  морів  
гнав  вітер  хвиль  сувій.

Широкими  мазками  малював,
ледь  небо  пензликом  торкав,
малювались  пасма  в  небесах,
наче  то  були  янголів  крила.

Розгортали  крила  в  небесах,
де  долі  пролягає  шлях,
та  вони  першими  летять,
щоби  розвідати  й  оберігать.

Янгол  летить  і  шлях  покаже,
якщо  знов  напрямок  шукав  собі,
залюбленими  в  небеса  бувають:
летить  там  янгол  у  світи.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817073
18.11.2018-8.12.2018.
Світлини  Ігора  Винниченка:
“Залюбленим  у  небокрая  таїну…”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10210158827726730&set=pcb.10210158829726780&type=3&theater  І

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816747
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.12.2018

Ходил кот по аллеях мокрых

Предыдущая  часть:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816683

Ходил  кот  по  аллеях  мокрых,
но  дождь  не  нравится  коту,
давай,  хозяин,  грей  немножко
и  ближе  двигайся  к  теплу.

А  может  кот  с  хозяином  заглянет?
И  холод  не  понравится  коту,
а  дождик  мелкий  не  позволит
писать  напутствие-статью.

Идёт  он  по  аллее  сонный,
раскроет  зонтик,  а  фонарь
вдруг  улыбнётся,  яркий  тонкий
луч  шаловливый  направлял.

Пойдёт  он  по  алллее  мокрой,
отправится  домой  писать,
вздыхает  осень  с  ветром  звонко,
скамейки  станет  утешать.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817503
26.10.2018-8.12.2018
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816744
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.12.2018

Ой, холодно-зимно

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816061

Ой,  холодно-зимно,
квіток  вже  не  видно,
сніжком  застелило,
пелюстки  накрило.

Вкрило  хризантеми,
осінні  емблеми,
накрив  сніг  і  айстри,
бував  ковдрам  майстер.

Цвіли  чорнобривці,
дозріло  насіння,
а  ще  осипалось:
зима  постаралась.

Проросте  весною,
легкою  ходою  
зима  уже  ходить,
хурделицю  водить.

Приводить  легеньку,
що  сипле  тихенько,
як  приведе  іншу,
буде  снігу  більше.

До  весни  стелити,
щоб  добре  спочити
зелу  і  зерну,
земельці  для  сну.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816747
15.11.2018.-7.12.2018.
Світлини  Ігора  Винниченка:
“Зимно…”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10210141150084800&set=pcb.10210141150884820&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816687
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.12.2018

Грустили в парке одинокие скамейки

Грустили  в  парке  одинокие  скамейки,
печалились  там  вместе  с  фонарём,
а  почему  вы,  милые,  грустите,
или  печалитесь  о  ком?

Уж  не  бывать  влюблённой  паре
и  на  скамейке  не  сидеть,
ушла  в  местечка  потеплее,
скамейке  мокрой  сожалеть.

И  не  бывать  коляске  в  парке,
когда  ветра  и  дождь,  и  снег,
в  уютной  засыпать  кроватке
и  сладкий  сон  приснится  всем.

Не  быть  старушкам  с  голубями,
кормить  им  у  подъёзда  голубей,
а  может  днём  заглянут  сами,
не  усидеть  в  мокрой  тиши  аллей.

Продолжение:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816744
26.10.2018-7.12.2018.
Фотография  автора.
Ивано-Франковская  область.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816683
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 07.12.2018

Летить янгол над світами

Летить  янгол  над  світами
і  милується  ланами,
а  лани  вже  пожовтіли,
себе  інеєм  укрили.

Зранку  дихала  зима,
морозила  іздаля,
але  скоро  прилетить,
хоч  не  треба  ще  спішить.

Листопад  ще  на  порі,
догорають  ясени,
а  ще  клени  і  тополі
вже  стоять  без  листя  голі.

І  стоять  на  виднокрузі,
на  краю  лісів  і  лугу,
і  тримають  всі  вітри,
але  вітер  прилетить.

Усе  листя  позбирав,
а  тоді  притих,  пропав
і  тепер  вже  не  летить,
тільки  сонце  ще  яснить.

Ще  яснило  на  світанку,
рожевило  хмари  зранку,
проглядало  крізь  гілки,
десь  ще  повні,  десь  пусті.

Нехай  буде  з  листопадом,
іще  сонце  з  нами  разом,
звеселить  поля  й  лани,
листків  впалих  кольори.

Знову  янголу  летіти
і  людей  благословити,
і  відновиться  земля,
янгол  вже  летить  здаля.

5.10.2018.-6.11.2018.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816564
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 06.12.2018

Укрылось утро в поднебесье

Укрылось  утро  в  поднебесье
из  туч  составленным  плащом,
а  облака  слагали  песню,
деревья  пели  за  углом.

Это  они  шатались  каждой  веткой,
ветер  шумел  из  крон  и  крыш,
даже  в  дымаре  звучали  песни,
дров  полыхание  шумит.

Шатались  розы  за  окошком,
цветки  большие  георгин
и,  зашумевший  было  мимо,
за  окнами  умчал  автомобиль.

Так  песня  ветра  исполнялась,
играл  как  будто  ангел  на  трубе,
его  труба  быть  может  пела
в  саду  и  в  небе  на  заре.

25.10.2018.-5.12.2018.
Фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816465
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 05.12.2018

Замітає за віконцем сніг

Замітає  за  віконцем  сніг
і  засипає  весь  поріг,
і  укривається  земля,
де  владарює  вже  зима.

Хитають  стеблами  кущі,
квіткової  нема  у  них  краси,
але  вже  іншая  краса:
прекрасносніжна  білизна.

Дерева,  укриті  сніжком,
підкреслять  темне  плетиво  гілок,
ще  де-не-де  листок  бринів,
із  вітром  тихо  шелестів.

Сніг  засипає  зорану  ріллю,
довгасту  і  високу  в  ній  брилу,
що  бовваніє  вдалині,
скоро  зима  -  в  календарі.

27.11.2018.-4.12.2018.
Світлина  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816350
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.12.2018

Замерли в дремотном ожидании

Замерли  в  дремотном  ожидании
под  небом  сонные  пруды,
вместо  корабликов  в  них  листья
в  дрейф  медленный  легли.

Дремлет  сонцем  освещённый,
по-осеннему  тёплый  пруд,
клонились  веточки  на  вербах,
ещё  кого-то  ждут.

Сверкает  разноцветьем  осень
и  в  сонные  глядит  пруды,
но  зелень  кое-где  сверкает
и  полон  листьев  желтизны.

Плавают  шальные  утки,
гоняют  друг  за  другом  и  едой,
плавным  движением  тут  лебедь
дальней  уплывает  стороной.

У  острова,  но  не  Буяна
белая  и  чёрная  плывёт,
и  отразится  берег  дальний,
домик,  верба  и  островок.

17.10.2018.-3.12.2018.
Парк  Т.Г.Шевченко,
Ивано-Франковск,
фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816211
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 03.12.2018

Малярочка тут гуляла

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815952

Малярочка  тут  гуляла,  
ще  й  умінням  чарувала,
кожний  розпише  листок,
інший  колір  буде  й  тон.

Жовтим  тут  буває  тон,
з  опалого  листя  -  фон
і  брунатний  до  снаги,
і  з  бурштиновим  іти.

Ще  цегловим  гарно  пише,
а  так  розмалює  листя:
бордовим  і  багряним,
буде  ввечері  і  рано.

Кольорами  різними  листки,
та  й  одненький  до  снаги,
половинки  в  нього  інші,
ще  із  цятками  повисли.

Десь  зелені  залишились,
в  болотний  перетворились,
й  буде  кольору  землі,
як  впадуть  вони  усі.

Коли  зимонька  укриє
і  земелька  листя  прийме,
буде  добриво  землі
із  колірної  краси.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816687
9.11.2018.-2.12.2018.
Світлини  Ігора  Винниченка:
“Малярка  на  прізвище  Осінь
чарує  талантом  своїм...”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10210114967030240&set=a.3859026813717&type=3&theater    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816061
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.12.2018

Моё море такое глубокое

Моё  море  такое  глубокое,
море  синее  и  широкое,
если  руки  расставлять,
всё  равно  его  не  объять.

Купальничек  надену
и  в  воду  побегу,
водичка  будет  тёплою
и  это  я  люблю.

Волны  с  белой  пеною
волнуются  вдали,
а  может  и  увижу
на  море  корабли.

Пока  там  только  тучи
белёсые  летят,
чуть  окунуться  в  воду
и  можно  загорать.

А  если  снегом  зимушка
мир  стала  засыпать,
то  где-то  будет  море,
о  нём  можно  мечтать.

20.09.2018.-2.12.2018.
Картина  Евгении  Гапчинской:
“Моё  море…”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816054
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 02.12.2018

День у тумані народився

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814909

День  у  тумані  народився,
серпанком  сіреньким  укрився,
де  заховаються  люди  і  дерева,
будинки  і  дороги,  і  земля.

Як  вийде  сонце  із  туману,
день  сонячний  всміхнеться  рано,
а  поки  –  листя  жовтизна
і  перехожих  поглина  імла.

Дерева  ще  зелені  у  парку,
трапляються  крізь  туману  імлу,
жовтим  намистечком  блищать,
ще  не  забрав  їх  листопад.

Туманний  ранок  –  сонячний  день,
із  сонцем  заспіває  ще  пісень
той  птах,  що  в  вирій  не  летів,
зостатися  в  парку  зумів.

Чорнобривці  й  сальвії  цвітуть,
плоди  шипшини  видніють,
та  засипає  листям  парк,
бо  уже  справжній  листопад.

Золотом  замерехтіло  листя
і  шелестіло  звуком  чистим,
замерехтіло  кольором  листка,
лінія  кожного  чітка.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816061
6.11.2018.-1.12.2018.
Світлини  Ігора  Винниченка:
“Народження  дня…”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10210099729569313&set=pcb.10210099731129352&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815952
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.12.2018

Эти глаза напротив…

Эти  глаза  напротив
следят  внимательно  за  мной
и  взгляд  такой  со  шкафа  бросят,
чем  занимается  здесь  кто  порой?

Зачем  отправится  на  кухню,
что  с  мясом  делает  порой,
а  кошка  проследит  и  сбросит
себя  со  шкафа  вмиг  долой.

Делитесь,  что  же  запасали  
для  кошечек  мяса  чуток?
Кормите  и  готовьте  дальше,
налоги  оставляйте  в  срок.  

Если  затеяли  что-то  готовить,
то  кошечки  уж  тут  как  тут,
а  с  угощением  им  будет  лучше
и  вам  –  ведь    кошки  ждут!

27.11.2018.-1.12.2018.
Фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815879
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 01.12.2018

Ой, прийшла зима

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813316

Ой,  прийшла  зима,
густо  снігу  намела,
по  городах  і  садах
полі,  лісі  і  горах.

Покаже  гілочки  темні:
малюнок  буде  в  неба  тлі,
небесна  чистая  блакить
білою  ніжністю  бринить.

Намалює  на  вікні
балеринки  крижані,
гуртом  затанцюють  враз,
в  них  вистава  і  показ.

Видніється  удалині  село,
там  дерева  і  куща  стебло
серпанками  укрилося  снігів,
і  готувалося  до  снів.

Навіть  сітка  паркана
снігу  мережив  додала,
куди  доріженька  вела?
До  хати  і  воріт  лягла.

Сонце  і  тіні  снігові,
холодна  ніжність  у  зими,
така  у  неї  мить  і  враз
красою  заблищати  час.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817200
30.11.2018  
Світлини  Калини  Шпанюк-Мельничук:  
“Холодна  краса  -  білосніжна  зима…”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2168602276728911&set=pcb.2168605230061949&type=3&theater

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815803
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.11.2018

Листьями усыпан сад

Листьями  усыпан  сад,
хотя  ещё  не  листопад,
но  в  хмурые  и  солнечные  дни
ветер  подбирается  к  ним.

После  утреннего  морозца
растает  изморозь  –  будет  роса,
и  пролетает  ветерок,
насыплет  листьев  в  уголок.

Засыплет  листьями  дорожки,
обочину  и  клумбу  потревожит,
и  остаются  на  листках
сверкающие  капли  в  лепестках.

Здесь  роза  пышная  покажет  цвет,
она  одна  –  целый  букет,
опавшие  листья  яркостью  разбавит,
белый  акцент  оставит.

Выходит  солнце  из  тумана,
осенний  день  начнётся  рано,
цветов  блистает  красота,
дополнит  осени  листва.

17.10.2018.-30.11.2018.
Фотография  автора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815799
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.11.2018

Ой, на лужку, на лужку

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808758

Ой,  на  лужку,  на  лужку
стоїть  сіно  у  стіжку:
літо  запасало,
зимі  дарувало.

Росли  влітку  квіти
сонечком  зігріті,
трави  виростали,
вітри  їх  хитали.

Косарі  ходили,
трави  накосили
для  осені  кольорової,
мозаїками  чудової.

Під  сонцем  сушились,
у  стіжок  носились,
високий  складались,
верхом  укривались.

У  стіжечку  -  сіно,
пахне  неймовірно,
сушені  там  трави,
любистку  приправи.

А  ще  материнки,
трави  сухі  спинки,
тимофіївка,  кропива,
чина,  а  ще  конюшина.

Овес  був  отам  сухий,
грицики  і  деревій,
ще  були  ромашки,
звіробою  цятки.

Пижмо  і  Петрів  батіг,
подорожнику  був  лист
і  хмелю  листочки,
вівсяниці  точки.

Росли  трави  запашні
усі  влітку  й  навесні,
потім  засушились,
зимою  згодились.

Стане  їсти  їх  худібка,
виростати  буде  швидко,
доїтися  молоко,
щоби  діточкам  було.

Щоб  неначе  густі  трави,
діти  дружно  виростали
і  зростали  здорові
українські  малюки.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819341
17.10.2018.-29.11.2018.
Картина  Ігоря  Роп’яника.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2018