| Сторінки (1/24): | « | 1 | » |
Ми рухаємося не дивлячись
На страшенну втому
Закохуємося не зважаючи
На давнішні рани
Втрачаємо віру говорячи
З Богом
І рухаємося в холодні обійми
Смерті
Як фенікс відроджуємося
Після тяжких утрат
Докурюючи останню цигарку
Шепочемо в темряву fuck…
Перед тим як заснути
Віримо у власні дива
І замість того щоб прийняти правду
Приймаємо алкоголь
Соромимося усіх на світі
Але тільки не себе
Дихаємо на повні груди
Лише для когось
Захоплюємося світом
Переглядаючи фото
І ніяк не можемо зрозуміти
Що ми просто люди
Маленькі люди
Величні люди
Самотні люди
Люди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792591
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.05.2018
Я забився у скриню та тримаю свій крам
Міцно-міцно
І відчуваю крізь замкову щілину що там
Страшно-страшно
Тікає розум і бачу сором
Лише мій.
Кожен роздум як шолом
Проти дій.
Щось насідає, паплюжить, більше не чую.
І зовсім не знаю. І з’їхав з глузду.
Замість слів тиша. Замість щастя втрачаю
Свій день. Своє я. Під натиском бруду.
Коли я потрапив в оцю облуду.
І битись безглуздо.
Не битись безглуздо.
Жити безглуздо - та буду.
Бо скриня ще ціла.
Крам при мені.
Я став ціллю.
Собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2018
Я нікому давно не належу
І печально що собі також
Слова лунають даремно
Навіщо? - щоразу воно
Виникає й відразу зникає
Поза сумнівом поза є
Поза тим що давно не чекає
Тим що тільки в думках
Кожен ранок мій крах
Та ідей та надій та чекань
Беззмістовних пустих зітхань
Сонця схід - то пусте
Сонця захід - пустка
Я би зник та мій слід
Ще втертий у землю
І життя то мій плід
Безкінечно упертий
Роздирає кістки на шматки
Від безглуздих вагань
Від мільйонного домислу
Божевільного задуму
Чуйного Бога
І якщо все-таки
Я такий
Це вбого.
Але все одно
Вдячний йому
За слово.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779168
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.02.2018
Тону. Повільно зникаю.
І немає нічого. Більше немає.
Ні світла, ані допомоги задля
Того, аби існувати далі.
Лабіринт. Ніде не знайти виходу.
А кожний поворот накличе біду.
Та йду. І продовжу іти надалі.
Попри печалі. Попри черговий біль.
Тунель. В кінці якого світло.
І ні звуку, ні руху, нічого.
Все пройде. Все скінчиться скоро.
Світло - потяг, а тунель - метро.
Світанок. Де розгублений світом.
І холодно аж мурашки тілом.
Посеред кімнати без інших тіней
Посеред літа, та досі іній.
Тону. Та знову зникаю.
І на дні, нажаль, ніхто не чекає
У пітьмі безкінечних невдач.
Я - невдача. Пробач.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776449
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.02.2018
Навіть, якщо ця любов не варта нічого.
І врешті-решт щастя залишиться сном
Байдуже, адже не буває в житті такого
Чого не можна вилікувати твоїм сміхом
Бо ти сонце. І від твого погляду тепліше
Бо ти радість і сама думка, що ти жива
Що ти далеко, але поряд. Додає світла
Робить саму сутність буття - яскравіше
Напевно так складеться, на мій жаль,
Що не візьмеш на себе головну роль
Не зіграєш у моєму найкращому фільмі
І не зустрінемось тим поглядом у ліфті
Ми станемо випадковими перехожими.
Незнайомими. Чужими подорожніми.
Хоча ти для мене ототожнена,
Із причиною існування кожного.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2017
Твій звук проникає силою в мозок
Вмить забираючи всі мої мрії
Я піддаюся йому я не можу
Пручатись і мати якісь надії
Все що моє стає в твоїй владі
І тут не поможуть ні ліки ні розум
Навіть найвідчайдушніші дії
Складний режисерський задум
Як лялька плетуся у лабіринтах
Твого продуманого закляття
І проти піду то дах відірве
Повільно полину у небуття
Твій звук моя улюблена колискова
У цьому полоні я радий бути
Просто завжди говори зі мною
А я буду слухати. Буду чути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2017
Вчора дощило так як дощило оце недавно
Сонце то визирало то ховалося плавно
Світ простягався не знаючи жодних меж.
А сірість давила. І життя нагнітало теж.
Царство моє. Влада моя. Усі надії та правила.
Але доля, життя та вона безжально правили.
І я нічого на противагу їм не можу поставити.
І часом так сильно хочеться просто розтанути.
Втекти кудись далеко та звідси немає виходів.
І нема порятунку. І немає нічого крім буднів.
Лише самотній але могутній маленький храм
В якого існує лише одна слабкість - я сам
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737367
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.06.2017
Щось у твоїх очах не дає забути
Не дає зупинитись і постаріти
Змушує жити. Змушує бути.
Змушує бігти на зустріч смерті.
Двох, які так безмежно вперті
Двох у яких так багато спільного
Живого та до безумства ніжного.
Чогось тепло суміжного.
У храмі любові.
Вигаданому.
Справжньому.
Усе це не може бути насправді.
Ось так навіть не спромігшись почати
Чи я зробив щось такого щоб тобі нашкодити
Чи я зробив щось такого щоб тебе відігнати
Усе це не має ніякого клятого змісту
А будні спраглі до втраченого сенсу
Я прагнув зробити тебе своїм світлом
А вийшло так що зробив своїм катом
І все що лишилось просто страждати
Від дати до дати.
У забутому храмі любові
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737365
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.06.2017
Вони говорили що для щастя потрібна врода
А до вроди, звичайно, вродлива пара.
І знаєте що ? Я повірив їм. Подумав
Самотність - вада.
І що позбутись від вади давно пора.
Я бився із нею. Я правив себе цілком.
Бо правильно так. Бо так говорили вони.
А значить так істинно. І я перейшов до війни
Самотність моя прости та іди.
Без образ і вини.
І я обіцяю, що попрощаюсь. Хоч й неуміло.
Як вмію. Тому не тримай образ.
Цей шлях ми пройшли удвох. Настав той час.
Коли усе полетіло.
Туди куди треба. Такий наказ.
Ти головне не гнівись, не роби дурниць.
Бо завжди. Не важливо, що вони скажуть.
Що зроблять чи як лихо глянуть.
Перед тобою - впаду ниць.
І повернуся у місце котрому належу.
Від котрого залежу.
Туди де комфортно.
І завжди затишно.
У мій храм самотності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736075
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2017
Серце моє бийся - благаю тебе
Ось там за схилом чекає мене
Світ, сонце, а також блакить
Серце моє, поки тяжіє мить
Бийся! Ще хоч один удар
Мить, щоб відчути цей жар
Всесвіт живиться ритмом
Я живу твоїм світлом
У безголосі я почую
У темряві я відчую
Стук який так берегли
Звук безмежної сили
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2017
Ми стираємо тих - хто для нас більше нічого не значить.
Убиваємо, топимо спогад і образ їхній більше нічого не важить
Вперто творимо дні, постійно згадуючи про дні народження
Забуваючи, що кожен такий наближує історію до завершення
Я всміхаюсь дощу, так само всміхаюся буревіям і грозам
Не минаю життя, не важливо, що всі повороти як злам
Воно схильне до мене, принаймні в ось ці двадцять років
Адже серце ще б’ється у ритмі, у такті майже так як хотів
Кожен знаходить Бога у тому чого найбільше хоче
Я свого поки ще не знайшов і він мені не шепоче
Для мене поки важливі лише мурашки на тілі
Космос в усіх значеннях і рухи повільні,несмілі
А також неймовірно важлива дефініція слова людина
Яка в нас мета і чому попри мільйони людина - одна
Чому серед тіней завжди постають наші страхи і монстри
Чому між людей завжди постають наші страхи і монстри
Світ мовчить, як мовчав мільярд років безслідно
Час від часу нагадуючи, що все насправді відносно
Я стираю людей які для мене колись мали значення
І рахую дні, що лишились до дня мого народження
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2017
відчуваючи поклик серця
стоячи на чорній скелі
я боявся низької стелі
і просив у тебе - не сердься
вириваючи з коренем квіти
не питаючи звідки пам’ять
я щасливий бо тут ходять діти
і мовчу бо вони ще сплять
розправляючи білі крила
співаючи дивну пісню
я милувався бо ти красива
і радів бо тебе люблю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2016
Моє море блищить й проникає крізь дах
Відбитками чорного всесвіту
Моє море. Приховує у глибинах
Загадки світу підводного
Моє море. Штормить і вирує
Щотижня в обід кожну середу
Моє море...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2016
Сміючися,ридаючи, кидаючись в полум'я
Він писав свої сумні вірші
Перебираючи сотні думок він питав “хто я ?”
Залишався один у мертвій тиші
Йому постійно бракло чистого кисню
І не вистачало лише декілька слів
Сміючися-ридаючи він співав пісню
А сполохані очі шукали китів
Він ж бо знав що кити люблять небо
Він ж бо бачив як гарно уміють плисти
Ті кити з насолодою рухають все — бо
Мають силу міняти потворні світи
Кити що своїми плавниками-крилами
Планети рухають крізь широкий всесвіт
Щоразу коли їх бачив переставав дихати
Щоразу коли їх бачив переходив на шепіт
Він боявся китів, Він боявся що світ потворний
Сміючися від болю тремтіла щомиті душа
Бо якщо кит подумає що світ безнадійно хворий
Він не зможе ніяк зупинити кита...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647175
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.02.2016
Подорожуючи між марев одного короля
Я зустрів його дорогу місячну королеву
Тоді якраз в розпалі був пишний бал
А вона була прикрасою яка освітлювала зал
Королева запала мені в душу ніби жива
Ніби то зовсім і не королівського розуму вигадка
Як скажіть може бути у вигадки, у марева
Такий пронизливий погляд і така його вага
З часом я почав забувати місячну королеву
Забувати її чарівний погляд, чарівну її отруту
У снах ж не буває збігів, як не буває повторів
Та я зустрів її знову на одному з островів
Вона знову була сувора, а погляд був тяжким
Королева твої блакитні очі насолода очам моїм
Королево твої плавкі рухи твій чарівний танок
Неправда, омана, згуба — ніг твоїх кожний крок
Я втонув у чарах неймовірно справжної королеви
Втонув у мареві геніального вигаданого образу
Та у тобі немає правди моя ніжна високосте
В наступному мареві зникнуть твої тонкості
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2016
Я захрип. Холод проїв моє горло.
Голос жорсткий проникає у мозок
Спопеляє думки і стається бадьоро
Хочеться класики, але слухаєш рок
Я заслаб. Холод проїв мої груди
Голос затих. Голосу бракне кисню
Дірку закрити прагнуть тремтячі руки
Гасне вогонь хоч посмішку бачу твою
Я завмер. Холод забрав мою душу
З тіла почнуть проростати квіти
Прийде весна узявши собі всю владу
Тільки мені ніколи уже не одужати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2015
Твоє серце б'ється все швидше і швидше
Знаєш все могло бути не так
Та ти почуваєшся все краще і краще
А значить я зовсім не дивак
Подивись його очі дивляться
Він такий розгублений, він наляканий
Знай все зовсім скоро зміниться
Я буду розгублений, я буду наляканий
Він стане значно кращим від нас
Напевно його не називатимуть людина
І можливо він зненавидить нас
Хай там як - усмішка в нього єдина
Не бійся малий ти будеш дивом
Твої кроки здригатимуть кожну з істот
Нова ера стане твоїм світом
Ти мій любий син. Перша людина робот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2015
На жаль ми були так схожі
Про це говорили усі перехожі
Одна як один і один як одна
Доля двох випадково звела
Звела й розвела. Бо занадто вже схожі
А в нас так заведено, так тут негоже
Тож ми розлітаємось, ми незнайомі
По світу знаходимо нове і нові
А в нас так багато могло буть історій
Потрібен лиш крок та декілька дій
Забутись з тобою й залишить на повторі
Відкинути все заблукати у морі
Його не хвилює те що ми схожі
Могутнє! У ньому нема перехожих
І ми однакові між сотнями риб
А кожен ривок нас відносить у глиб
На дні ми з тобою одні і ми схожі
Заспані двоє в смарагдовім ложі
Ах люба моя ти мені поясни
Чому нам життя залишає лиш сни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2015
Не ображай мене. Чуєш ?
Я розбиваюсь від твоїх слів
Ти кожну слабкість мою знаєш
Як би сховатись від тебе хотів
Не ображай мене. Чуєш ?
Я завжди буду на твоїй стороні
Та ти давно мене не чекаєш
В домі твоїм погасли вогні
Не ображай мене. Чуєш?
Я так обожнюю голос твій
Ти кожну тайну мою тримаєш
Губиться. Губиться образ мій
Не ображай мене. Чуєш ?
Я так яскраво колись сіяв
Та ти мої грані вартуєш
Скільки не лий — я зів'яв
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2015
По калюжам дуже-дуже
Ми разом стрибаєм друже
Попід хмарами з зефіру
Напиваємось кефіром ?
Ні напевно не кефіром
А сріблясто білим дивом
Що лоскоче і пече
Тож налийте мені ще
Так плюскочемось і пливемо
Ми туди де синє небо
Не спиняючись й на мить
Нас несе туди — манить
Нас несе туди де зорі
Зорі — різнокольорові
Жовті сині та зелені
Всі у пудрі й карамелі
По калюжам друже дуже
Ми стрибаємо чим дужче
Всі в зеленій карамелі
Задоволені й веселі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603871
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.09.2015
Кожен день кожну ніч уві сні
Переможні бачимо сни
Переможні бачать нас сни
І питаються - хто такі?
Хто такі і навіщо тут?
Звідки у вас стільки отрут?
Наші сни віщують майбутнє
У цей день в середині грудня
На початку зими холодної
На початку війни голодної
Кожну ніч нам приходять вві сні
Страшні жахи холодних стін
Вони марять теплим сонцем
Що щоранку світить у віконце
Сонце ясне сонце прекрасне
Розчиняє їх мрії так часто
Тож приходять ображені в сни
І розказують страшні казки
А ми слухаємо і сумуємо
За яскравими світлими лугами
Коли в серці панує спокій
і неважливо насправді хто ти
Неважливо нікому на світі
Що ти любиш червоні квіти
Що не любиш червоні квіти
У цей день в середині грудня
Коли сни віщують майбутнє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602798
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.08.2015
Темніли в очах майже забуті сни
І спалахували ніжностями емоції
Через терени пробились чудові дні
У яких ми одні та тепер як ізгої
Я б напевне віддав усе темній ночі
Бо вона гарно вкрила мене тьмою
Я в пітьмі загубився колись з тобою
Було двоє та тепер ми чужі герої
Так кричали до хрипу один на одного
Я питаю себе щоразу навіщо ?
В мене кожна секунда була для тебе
Цілий світ я тобі та тепер море
Знаєш човен хотів приютити
На одному з островів свободи
Говорити з сонцем про всесвіт наш
Що безмежний та тепер тиша
Ми з тобою неначе миші
З часом стаємо менші
І хочеться більше вечорів
Дивитися на сонце — вічно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2015
Ах! У крові твоїй наркотики,
А ти думала що маленькі котики?
Не спала...не їла...Раділа котикам
Наївна моя.Заморена.
Як же сталося так скажи мені ?
Керувала життям. Їла шпроти ти.
Так собі потихеньку із вогником.
А потім почала радіти котикам...
Думаю з'явилася якась фобія.
Страшенна така.Червона вся.
Лякалася ти...Боялася...
За котами від страху сховалася
Так шкодую тебе і жалію.
Завтра я принесу олію.
Ту яку взяв з комори недавно.
Та напевне казати марно ?
Ти відключена ти відсутня
Про це знають усі присутні
Я бажаю тебе врятувати
Ти продовжуєш в хмарах витати
Сто відсотків ти не засмучена
Що уся тепер замучена
Худі руки долоні роздерті
І здається можеш померти
За тебе рідну хвилююся
І друзям усім бідкуюся
Ти моя ти єдина рідна
Відлетіла на хвилі в прірву
Залишити тебе я не можу
Бо собі нашкодити можеш
Ти почнеш заводити котиків
Я приймати антибіотики...
Знов ін'єкція. Знову наркотики.
З антитіл зробила котиків
Муркотиш і хвостом махаєш?
Хоч хвоста ти зовсім не маєш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2015
Вітер різко здіймається
Рухаються наші душі
Тінь у вогнях плачеться
Буревії не знають тиші
І там де промовчати краще
Слухай...
Нехай твої слова не просять ще
Слухай...
Тінь у вогнях почувається ліпше
Слухай...
Вона плаче їй стає гірше
Слухай...
Вітер рухає наші речі
У кімнаті зростають діти
Незабутніми стають миті
Коли тіні час відлетіти
І там де раніше слухав
Тиша...
Нехай хочеться ще розмов
Тиша...
І хочеш слухати її знов
Тиша...
Без неї холоне кров
Тиша...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2015