Супрунець Сергій

Сторінки (1/30):  « 1»

Придумують люди як вбити

Придумують  люди  як  вбити,
Як  вкоротити  життя.
Зарізати  чи  застрелити,  
Щоб  відправити  у  небуття.

Люди  придумують  муки
В  катівнях  для  інших  людей.
І  долинають  звуки
З  залізних  важких  дверей.

Люди  придумують  зброю
Ядерну  й  біологічну,
І  від  Сайгона  до  Трої
Триває  змагання  вічне.

Придумати  б  краще  ліки,
Які  б  рятували  від  смерті  -  
Щоб  ми  не  старіли  з  віком
І  не  могли  померти.

      29.  05.  2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2018


Думку дією робить крок…

Думку  дією  робить  крок.
Мир  війною  –  патрон  і  курок.
Смерть  в  життя  перетворює  «стук».
Робить  батька  вже  дідом  внук.

Юнака  чоловіком  –  гарт,
Пісню  легендою  –  бард,
Слово  віршем  –  поет,
Ведмедя  сніданком  –  дуплет.

Пустелю  грядкою  –  плуг.
Тебе  неприступним  –  друг.
Сильним  –  випробування,
Вправним  –  праця  й  старання.

Людиною  мавпу  –  робота,
Байдужого  чуйним  –  турбота,
Сердитого  добрим  –  ласка.
Воїна  сином  –  каска.

Гору  долиною  –  річка.
Красивою  дівчину  –  стрічка,
Матір  щасливою  –  діти.
Природу  красивою  –  літо.

Місто  величним  –  мости.
А  Землю  кращою  –  ТИ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2018


Культура почалася з унітазу

Ще  мало  хто  писав  про  унітази,
Про  туалети,  убиральні  і  клозети.
Ідею  вірша  Вам  скажу  відразу:
«Надбання  людства  зовсім  не  ракети».

Ознакою  високої  культури
В  долині  Інду,  ще  в  Мохенджо-Даро,
Окрім  усіх  надбань  архітектури,
Вважають  перш  за  все  водоканали.

А  далі  з  Вавилону  і  до  Риму,
Від  скіфів  і  до  самого  Китаю.
І  Греки,  що  приїхали  до  Криму,
Ще  з  тих  часів  канали  прокладають.

Та  й  зараз,  не  скажіть,  усе  й  те  ж  саме  -
Культура  почалася  з  туалету  -
Бо  у  вбиральні  і  фаянс,  і  яма
Є  відображенням  всього  менталітету.

От  в  Україні  -  туалети  усіх  видів:
Є  еталони  мармурові  й  золоті,
А  от  громадські,  всі  такі  «убиті»,
Що  як  побачать  –  хрестяться  й  святі.

У  ФРН  –  оце  вже  інше  діло  -
Усе  блищить  і  пахне  свіжим  милом.
Однак  і  зустрічається  залізо:  
В  мороз  хто  сяде  –  той  уже  не  злізе.

А  в  США  як  все  із  ГМО,
Нехай  хоч  туалети  будуть  «біо».
Тут  ми  із  ними  в  ногу  ідемо,
Хоч  так  смердить,  що  і  коня  б  убило.

Людей  людьми  зробили  туалети,  
Ідею  вірша  я  відкрив  одразу:
"Надбання  людства  зовсім  не  ракети  -
Культура  почалася  з  унітазу".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2018


Зима

Зима  –  це  сезон  травмпунктів,
Зима  –  це  сезон  вітрів,
Зима  –  це  сезон  подарунків,
А  також  –  сезон  снігів.

Зима  –  це  сезон  камінів,
Зима  –  це  сезон  добрих  книг,
Зима  –  це  сезон  для  пінгвінів,
Зима  –  це  сезон  для  криг.

Зима  –  це  сезон  для  сильних,
Зима  –  це  сезон  для  міцних,
Хто  може  дістати  мобільний,
Коли  в  очі  мете  сніг.

Зима  –  це  сезон  затишшя,
Ворон,  синиць,  снігурів.
Коли  стоїть  вдячна  вишня,
Снігу  за  те,  що  зігрів.

Але,  схоже,  щось  таки  змінюється,
І,  можливо,  колись  на  пальму,
Повісять  вогні,  що  світяться,
Люди  в  костюмах  купальних.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2018


Рука Бога

Наша  рука  –  не  рука  Бога  -  
Нею  потрібно  робить.
Не  обрати  нею  дорогу  -
Треба  її  пробить.

Наша  нога  –  не  Геракла  -
Нею  камінь  не  розтоптать.
І  навіть,  якщо  набрякла  -
Треба  однак  ступать.

І  голова  -  не  Горгони,  -
Не  стане  все  кам’яним,  
Сформує  нові  закони,
І  смертника  зробить  живим.

І  наші  жінки  -  не  Єлени  -
Не  треба  їх  викрадати,
Чи  різати  сірі  вени.
Їх  просто  треба  кохати.

І  наше  життя  -  не  вічне  -    
Гніздиться  серед  віків.
За  нього  лиш  треба  зуміти
Зробити  те,  що  хотів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2017


Геолог з Канзасу

Геолог  один  із  Канзасу
Хотів  розкопати  алмази.
Ця  ідея  мала  плодів  не  дала,
Бо  копав  він  під  унітазом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2017


Зідан

Фанат  один  з  Орлеана
Побачив  у  місті  Зідана.
Він  французьку  не  знав,  і  не  те  щось  сказав  -
І  в  груди  отримав  тарана.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2017


Правонаступники Спарти

Ми  всі  загнані  в  рамки:
Ми  прокидаємось  зранку.
Відпочинку  ключі  -
Засинаємо  ми  уночі.

Нас  ніщо  не  вбиває:
Капає  спирт  у  банку,
Праця  пекельна
Дає  нам  найкращі  харчі.

Нас  холод  гартує:
Рубай,  коли  хочеш  нагрітись.
Нас  спека  муштрує,
Та  спуску  однак  не  дає.

Ми  з  крові  готуєм
Ковбаси,  що  можна  наїстись.
Доки  наша  нутрує  -  
Піт  литись  не  перестає.

Протримали  горя,  які  тільки  можна  отримать.
І  розказувать,  караще,  де  наше  місце  -  не  варто.
Ми  можем  мовчати,  і  можем  дверима  гримать.
Ми  сільські  українці  –  правонаступники  Спарти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698446
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2016


Від якої хочеться жити…

Серед  сотень  новин  вконтакті
Я  натикаюсь  на  вірші.
В  них  такт  не  сидить  на  такті,
Серед  них  є  кращі,  є  гірші.

Трапляються  часто  шедеври:  
Класика  і  сучасні.
Бува  не  витримують  нерви:
«Наскільки  ж  вони  прекрасні!».

Одні  з  них  дарують  радість,
Від  інших  можна  завмерти,
Від  третіх  подалі  сховатись,
Четвертих  –  лягти  і  померти.

В  Інтернеті  завжди,  відомо,
Було  багато  «сміття».
Але  може  і  в  нім  підсвідомо
Хтось  знайде  своє  життя.

В  мережі  достатньо  депресії,
Її  буде  чим  перебити,
Якщо  житиме  в  світі  поезія
Від  якої  хочеться  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2016


Ніч

Наступає  вечір…  Хтось  спить,  а  хтось  не  збирається.
У  когось  б’є  в  жилах,  а  дехто  іде  відпочить.
Хтось  робить  уроки,  збирає  портфель  і  купається.
Хтось  плаття  вдягає,  сідає  в  таксі  і  спішить.

У  когось  на  завтра  немає  нічого  важливого,
Він  під  ковдру  лягає  –  і  за  мить  уже  міцно  спить.
У  когось  ця  ніч,  наче  грань  до  чогось  неможливого,
І  все,  що  відбудеться,  -  треба  хоч  раз  прокрутить.

Для  когось  ця  ніч  –  це  ще  раз  побути  разом,
На  даху  посидіть,  і  в  поцілунку  сплестись.
Поміж  ліхтарів,  що  служать  дороговказом,
За  руки  тримаючись,  ще  раз  по  парку  пройтись.

У  когось  сьогодні  чергова  зміна  роботи  -  
Він  протягом  ночі  не  зможе  повіки  стулить.
Письменник  в  кімнаті  пише  свого  «Ідіота»,
І  лампа  настільна  буде  до  ранку  світить.

І  кумкають  жаби,  лине  пісня  їх  галаслива.
І  падає  зірка,  де  сонце  буде  світить.
Пишу  я  про  ніч,  бо  ніч  вона  завжди  красива.
Неймовірна  і  тиха.  Як  же  її  не  любить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2016


Ісуса теж цілували…

Не  скажіть,  поцілунки.  –  Я  більше  люблю  обійми,  
Бо  можна  обняти  і  друга  і  дівчину  й  маму.
Поцілунки  –це  добре,  ними  закінчують  війни.
Усе  б  непогано,  та  Ісуса  теж  цілували.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2015


Осінь закриє завісу

Осінь  –  пора  цікава.
Як  гарно  писати  під  дощ…
Коли  воду  змінює  кава,
І  дерева  нагадують  борщ.

Коли  хмар  більше  ніж  сонця,
А  ночі  більше  ніж  дня,
То  кожен  від  діда  до  хлопця
На  літо  її  проміня.

Перші  ранкові  морози.
Останні  спроби  тепла.
Беріз  золотаві  коси.
Й  двірникова  невтомна  мітла.

А  стане  зовсім  тихенько…
Птахи  попакують  валізи,
Люди  зберуть  всі  опеньки,
І  осінь  закриє  завісу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2015


Лисі овечки з Тбілісі

У  фермера  з  міста  Тбілісі
Були  овечки  всі  лисі.
Їхній  стиль  всіх  лякав,  заєць  геть  утікав.
Їх  і  вовки  боялися  в  лісі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2015


Суонсі, вітер і сонце

Суонсі,  вітер  і  сонце.
Чоловік  один  із  Суонсі
Любив  загорати  на  сонці.
Але  в  його  місті  дули  вітри  наскрізні.
Коли  вітер  –  тоді  не  до  сонця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2015


Слов’янський лікар із Гданська

Лікар  один  із  Гданська
Говорив:  «Моя  кров  слов’янська».
Хоч  батько  з  пігмеїв,  а  мати  з  Кореї,
І  віра  в  них  мусульманська.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2015


Ірландець, абсент і пригоди

Ірландець  рудобородий
Зробити  хотів  панакоту.
Він  абсент  доливав,  як  її  готував,
І  на  нього  чекали  пригоди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2015


Орнітолог. Верона. Ворони.

Орнітолог  один  із  Ліону
Ніколи  не  бачив  ворону.
У  Верону  поїхав,  та  й  там  не  надибав.
Треба  їхати  до  Вавилону.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2015


Бог

Чому    б  і  не  замислитись  про  Бога,
Подумати,  що  є  насправді  –  Бог?
Він,  кажуть,  обира  дорогу
І  пише  нам  пролог  і  епілог.

У  когось  він  один,  у  кого  троє,
У  когось  безліч  нескінченних  камі.
У  когось  боги  на  Олімпі  та  юрбою,
У  когось  на  землі,  з  них  кожен  -  камінь.

В  слов’ян-язичників  богів  було  немало:
Був  Велес,    був  Ярило,  був  Сварог.
А  елліни  -  над  сім  десятків  мали.
В  буддизмі  ж  кожен  сам  для  себе  Бог.

Чийогось  Бога  ще  ніхто  не  бачив,
Якогось  знає  кожен  у  обличчя.
З  них  не  один  Спасителя  призначив,
Який  прийти  повинен  крізь  сторіччя.

Однак  немає  тих  хто  бачив  Гуатаму,
Немає  і  апостолів  Христа,
Ніхто  не  бачив  проповідника  Ісламу,
І  не  отримував  від  когось  з  них  листа.

Але  однак  мільйони  далі  вірять,
Бо  нам  усім  потрібна  допомога.
Коли  наш  розпач  нічим  просто  мірять  -
Тоді  ми  всі  звертаємось  до  Бога.

Але  і  віра  в  кожного  різниться  -
Хтось  вірить  ревно,  палко,  безсумнівно.
І  тут  доволі  немала  різниця,
Коли  нещиро,  скупо,  інстинктивно.

Кобзар,  наприклад,  Бога  і  не  знав,
Не  вірячи,  що  й  зло  по  волі  Бога.
А  моджахед  за  Бога  убивав,
Бо  за  джихад  у  рай  пряма  дорога.

А  хтось  звичайно  вірить  в  розум  вищий,
Чи  в  те,  що  руйнування  –  танець  Шиви.
У  кожного  є,  що  йому  найближче  
І  те,  що  він  вважає  неможливим.

Це  непросте  і  надважке  питання,
Оскільки  кожен  вірить  у  своє.
І  в  кожного  є  власні  сподівання:
«Що  є  десь  там?  І  взагалі,  чи  є?»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2015


Гаджет?

Хвороба  –  Гаджет  всіх  схопив  як  вітер,
Він  нам  життя  диктує  в  мікрофон.
Розмову  з  другом  нам  замінить  Твіттер,
А  гру  в  м’яча,  лиш  вдумайсь  -    телефон.

Ви  знаєте,  так  хочеться  до  лісу.  
Зайти  далеко  і  згубитись  там,
Щоб  крізь  далеку  листяну  завісу
Нас  було  видно  чорним  лиш  птахам.

При  цьому  по  дорозі  загубити  телефона,
Втопити  в  річці  свій  новий  Айпад.
І  сісти  під  старого  дуба  крону,
Якщо  там  буде,  -  слухать  водоспад.

А  як  не  буде  –  слухати  природу
І  зупинитись  десь  біля  ріки.
Лягти  на  вільну  чисто-ніжну  воду
Й  дивитись  як  літають  ластівки.

А  потім  можна  й  на  траві  присісти,
Або  й  лягти,  щоб  чути  цілий  світ,
Закрити  очі  і  прислухатись  до  листя,
Почути  поряд  десь  метелика  політ.

Десь  соловей  затягне  солов’їну,
Десь  дятел,  як  відбійний  молоток.
Зозуля  відміря  роки  й  години
І  чути  всі  новини  від  сорок.

І  ти,  як  на  порозі  у  Нірвани,
Що  десь  живе  в  хатині  серед  трав.
Тебе  ввібрали  гори  й  океани,
І  ти  їх  всіх  у  себе  увібрав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2015


Зупинка

Як  іноді  не  хочеться  нічого…
Ніщо  не  думать,  ні  за  що  не  перейматись.
Бувають  миті  стану  отакого,
Коли  ти  просто  хочеш  зупинятись.

Ти  зупиняєшся,  і  в  се  навколо  тебе.
І  ти  володар  простору  із  часом.
Ти  забуваєш  про  свої  потреби,
І  про  обов’язки,  хоч  їх  у  тебе  маса.

Ти  опиняєшся  неначе  в  світі  спокою,
Відпочивають  голова  і  серце.
Ти  почуваєшся  душею  одинокою,
Завис  у  невагомості,  здається

А  за  туманом  знов  видніються  будинки.
Ти  повертаєшся,  і  треба  далі  жити,
Вже  час  виходити  з  придуманого  світу.
Твоя  маршрутка  під’їжджає  до  зупинки…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2015


***

Бувають  діти,  що  мудріші  за  дорослих.
І  є  старі,  молодші  молодих.
Високі  є,  що  нижче  низькорослих.
І  мертві  є,  живіше  всіх  живих.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2015


Ямайка. Сибір. Балалайка.

Дядько  один  із  Ямайки  
До  Сибіру  вдягнув  тільки  майку.
А  в  такій  мерзлоті,  лиш  три  речі  святі  -  
Це  горілка,  ведмідь,  балалайка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2015


Ліван. Банани. Нірвана.

Житель  один  із  Лівана
Переслухав  групу  «Нірвана».
Він  натиснув  курок,  крикнув  «Life  is  the  rock»,
І  пішов  збирати  банани.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2015


Одна з проблем моєї України

Я  містом  щодня  проходжу
І  бачу  різних  людей.
Є  такі  перехожі,
Що  можуть  купить  корабель.

Котрийсь  із  них  бажає
«Кудись  потратить  грошей»,
А  дехто  –  ледь  виживає
І  ледве  не  їсть  мишей.

Я  бачив  одного  собаку:
Він  був  мокрий,  голодний,  брудний,
І  одного  весняного  ранку,  
Він  спіткнувся  і  впав  неживий.

Мимо  ішов  перехожий,
Він  оселі  своєї  не  мав,
А  теплі  й  холодні  ночі
В  підвалах  вже  рік  ночував.

У  злу  і  добру  погоду
Він  копійку  сердечно  просив  -  
У  центрі,  біля  переходу,
Не  раз  уже  очі  зросив.

Коли  він  ішов  повз  собаку,
Три  дні  вже  нічого  не  ївши,
Роздер  він  її  бідолаху,
І  з’їв  ніде  не  зваривши.

Незалежна  держава  рідна
Проблеми  в  нас  є  однак.
Одна:  це  багато  бідних,
І  кожен  третій  –  жебрак.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2015


Сепаратисту

Невже  так  на  світі  можна,
Щоб  довго  в  країні  прожити,
Яка  годує  як  ложка.
Та  ще  й  її  не  любити.

У  тебе  чудова  машина,
Будинок,  сім’я,  робота.
Це  тобі  дала  Україна,
І  ти  не  якась  голота.

Можна  ненавидіть  владу,
Плюнути  на  депутата,
Звинуватить  сліпу  громаду,
Що  молиться  на  супостата.

Та  ніколи  я  не  зрозумію,
Чому  на  іконі  Георгія
Ти  безглуздо  підтримуєш  змія,
І  в  чому  твоя  апологія?

Ти  болієш  за  свого  ворога,
Зрікаєшся  власної  матері,
Тобі  це  обійдеться  дорого  -
Згориш  у  вулкановім  кратері.

Не  любити  рідну  країну?!
Вболівать  за  чужого  солдата?!
Клясти  тих,  хто  за  тебе  загинув,
І  вважати  загарбника  братом.

Ненависна  тобі  Україна?!
Й  перемоги  ворога  треба?!
То  ти  хвора  навік  людина,
Бо  ти  проти  самого  себе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2015


Амстердам. Цигарка. Удав.

Амстердам.  Цигарка.  Удав.
Житель  один  з  Амстердама
Ніколи  не  бачив  удава
Він  по  парку  гуляв  і  цигарку  спитав
І  побачив  не  тільки  удава  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2015


Жінка. Гаїті. Коти.

У  жінки  одної  з  Гаїті
Були  коти  всі  побриті
Всіх  тридцять  побрила,  і  шубу  зробила
Бувають  же  люди  одбиті

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574540
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2015


Вибори ката

За  нас  в  історії  надміру  вибирали
Хто  буде  гетьман,  хто  очолить  рать.
А  нас  самим  здебільше  не  давали
Для  нас  самих,  собі  свого  обрать.

То  нам  пришлють  намісника  із  Польщі,
То  секретар  приїде  із  Москви.
Вони  ж  не  знають,  що  нам  найдорожче,
Що  нам  потрібно  -  знаєм  тільки  ми.

Вже  пару  дюжин  років  обираєм
Хто  буде  нам  найкращий  голова.
От  думаю…  Або  ми  щось  не  знаєм,
Або  в  нас  досвіду  для  цього  ще  нема.

Вже  нам  дають  можливість  обирати
І  обираєм,  хто  й  кого  хотів.
А  врешті  –  решт  отримуємо  ката,
Мабуть,  ми  так  вже  звикли  до  катів…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2015


***

Коли  кожен  живе  наче  в  вічності
Через  призму  суперництва  й  заздрості
В  світі  так  багато  трагічності
І  водночас  –  так  мало  радості.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2015


****

Ми  живемо  в  період  лицемірства,
Коли  багато  хто  -  багато  що  не  варт
А  щирості  найбільше  у  дитинстві,
Вона  із  віком  потерпа  від  втрат.

У  наший  час,  Отці,  що  вірні  Богу,
І  в  цьому  для  громади  ідеал.
Звертають  сміло  з  «праведной»  дороги
Чого  не  зробить  прихожанин-коновал

Цікаво,  що  найбільше  беззаконня,  
Вчиняють,  хто  закон  охороня.
Йменують  смітником  державний  орган,
Й  його  учасника  російською  –  сміття.

І  той,  хто  захища  свої  народи
В  шикарних  залах,  дорогих  костюмах.
Купляє  яхти,  вілли  й  пароходи
На  вкрадені  в  підзахисних  же  суми.

Та  часто  той,  хто  має  безліч  грошей
Не  може  і  копійку  відірвать
А  хто  не  має  статків  надхороших
Тому  не  складно  іншим  їх  давать.

Хто  видається  чистоплотним  і  педантом
Вершити  здатний  найбрудніші  речі.
А  от  на  добрі  вчинки  часто  здатний
Двірник,  чи  сажотрус,  що  чистить  печі.

І  не  дарма  давно  ще  Черчіль  Вінстон
Передбачав:  брехня  прикриє  суть.
Що  у  майбутньому  найбільші  шовіністи
Антифашистами  себе  ще  наречуть.

І  патріотом  не  вважається  звичайно  
У  кого  стяг  не  в  серці,  а  в  авто
Такі  завжди  говорять  одностайно
Їх  віру  й  відданість  не  зрушить  вже  ніхто.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2015