| Сторінки (2/122): | « | 1 2 | » |
Горять чагарники, дихають туманами,
осінь підвечірня листям падає до ніг…
Я в рядки ховаюсь днями безталанними,
тону в словах вагомих, інколи простих…
Я все бужу і намагаюсь наздогнати,
хоча б одну з трьох стрілок на моїй стіні…
І все мовчу, коли так хочеться кричати,
й тримаю сльози у очах свої, й чужі…
І летять уламки спогадів, надій та мрій,
стукають у вікна ціловані дощами…
Горять чагарники, важко дихати. На дні
лишилось осені ще трішки й хмари…
Хмари…
Хмари…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2018
Мовчи моя осене, мовчи із нею,
слів приреченість уже її дотліла…
Аплікацію з хвилин у дні поклею,
загубивши справжність в їхньому безсиллі…
Торкаюсь кроками чужих підошов,
на долонях дотики лишають інші…
Цілує спільні вікна знову різний дощ,
загубивши краплі в підвечірній тиші…
А дерева розгойдались рукавами,
й роздягає жовтень потихеньку місто,
що так мрійливо дивиться у хмари,
мені як і йому, тут буває тісно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2018
Клубки вати пливуть на вітрилах світанків,
сполоханий вітер колише мовчання дерев…
Лишилась позаду любов, її лихоманка,
і я на перетині днів й непотрібних манер…
А смуток стукоче б’ючись з моїм серцем у ритм,
буденність заплуталась в коси, немов реп’яхи…
І життя вже не пахне свіжоспеченим хлібом,
лиш вправно збирає розкидані мною гріхи…
Час все стукоче, як осінь дощами по спині,
й немовби нитками зшиває забуті вже дні…
Я даремно обрамлював роки і хвилини,
адже всі картини залишились тільки мені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2018
Ніжно і боязко в осінь падають букви,
замріяні й трепетні часто являться в сни…
Вивчив на пам'ять мною прожиті розлуки,
неписані правила всім знайомої гри…
Тисячі кроків під кроками інших, чужих,
сковані дотики важко змити із шкіри…
Стомлені вірші сторінками вкрилися книг
і лежать заплющивши очі, щасливі…
Пірнає печаль в вечори спустілих очей,
і на палець накручує сиве волосся…
У світі існує багато «але», але
ніжно і боязко падають букви у осінь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2018
Похмурились брови й очі замислені вітряні,
крутить годинник замучені стрілки вперед…
Затихли слова, що мчались до тебе так віддано,
заплутались в вирі мною збагненних тенет…
Осінь укотре стрічає тебе хмарочосами,
губиться з натовпом в вітках міського метро…
Я все збираю думки твої ранішні з росами,
пакую валізи, для себе й для тебе на зло…
Вже задощило, і місто вкривається холодом,
мрійливість туманами впала під ноги й лежить…
Забуті дороги, ноги стернею поколоті…
Я все пам’ятатиму, кожну загублену мить…!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2018
Усі мої осені, усі тиші зникають,
гірчать полином вечори і світанки…
Час залишає незмінно свої пекторалі,
і слова боязкі заправлені в рамки…
Усі імена, що беріг в сполоханім серці,
що здавалось назавжди залишаться там,
і житимуть разом з мого початку й до смерті,
уже стали в душі зруйнованим храмом…
І холодні дощі, тепліші за холод долонь,
жовтіє обличчя у вікнах спустілих…
Я обійму колючість покинутих осіню крон,
і тиші в яких ви мене загубили…!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2018
…не Має чужої вини, не Має,
нІ хто…?, окрім тебе нІ … в …Чому…?... не Винен...
Хтось мовчки І… де?, й каже, Ви…Нні вони,
та нІхто і нІчого тобі не По…винен…
І ти
далі,
і Й…ти
треба!
і ти
...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2018
Вже співає осінь літу колискову
ранками серпневими, ще тихими…
Я все віддав, й себе для когось знову,
не змігши розтопити в серці кригу…
Я все летів, чіпляв дерева крилами,
з тобою всі дощі і зливи пережив…
Рук тепло для тебе вже розстріляне
моїх. І ритм серця збитий поміж днів
світив, не помічаючи, що втратився,
й колеса пробивав серед полів й доріг…
Я все віддав й себе, а ти лиш гралася!
Скільки життя моє простелиться до ніг,
й чиїх…?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2018
Я скорочую відстань,
я ближче
самотносте моя білолице…
Твій бежевий колір до мого не личить,
та я полюбив твої очі
іскристі…
Я не бачу тебе дівчиськом юним,
я не бачу тебе взагалі…
Чому ти постійно про мене думаєш,
а згодом кажеш що,
ні…!
Я на мінімум вже скотився,
я ось тут,
я ж поруч, ти ж знаєш…
Мій простір об твій розбився,
а ти мене, десь глибоко,
глибоко
ховаєш…
…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2018
Химери днів, прокинулися знову,
і щоночі кличуть голосами з снів…
Я, вже на пам’ять вивчив їхню мову,
й відчуваю, як із ними постарів…
Я зносив своє тіло, як чоботи,
скурив душу, як чужу сигарету…
Грім розбиває мої вікна молотом,
наче не знає, що я не безсмертний!
Кричать, кричать слова від безвиході,
сльозами в очах пролітають рядки,
що сорочкою останньою скинуті
із душі, в бездонні, безкраї світи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2018
Мовчання лякає океанів бурхливих
Замкнувшись у тиші зникаєш подалі
Пускаючи в серце свіжо - ковані стріли
очі сховавши за чорно - білі вуалі
а я дні все рахую збиваючись в датах
сонце холодне ночі бентежно крихкі
я не стомлюся ламати струни і ґрати
скільки б не сипались мого часу піски
я почекаю, ще почекаю на кручах,
чи на полонинах спустошених ранків
мовчання лякає, залишається в звуках
моєї й без того безсилої паніки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2018
Танцюй, як можеш,
як любиш,
танцюй…
Бачиш дощі,
чуєш дощі,
чуєш, мовчу…!
Я не забуду зиму ось ту,
і літо ось це…
І більше нічого у тебе не попрошу…
Танцюй,
як балерина легко,
м’яко…
Пуанти
свої бережи білі
й танцюй,
слухай відлуння далеких курантів,
лише в душу мою непомітну
не плюй…
Танцюй,
розбивай, розривай на шматки
всі світи
кружляючи колами
стертими
ніжно…
Не існуємо ми,
й уже не на Ви,
і йти…!
А ти
танцюй,
допоки так сніжно
у серці моєму
танцюй!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2018
До вівтаря самотності ніхто не вів,
я сам прийшов закоханий у мрії…
Стояли поруч тисячі забутих днів,
яким себе наївного довірив…
Тиняюсь між світами стомлених очей,
замість притулку в них знаходжу тишу,
що ріками в моря загублені тече
й не повертається додому більше…
І безліч юрб щодня проходять мимо,
читаю їх. В безсиллі загубившись
я змиваю вдома кілограми гриму,
на вівтар самотності схилившись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2018
Йде час, то важко так, а то так легко…
То сонцем крутить й місяцем, то мною.
Давно вже розпустили коси верби,
а ти усе не йдеш мрійливою ходою…
Й акацій тиша вечір лихоманить,
свіжість перших злив розмочує асфальт…
Твоє мовчання гірше слова ранить,
хотілося би жити, а не так, на кшталт…
Ковтаю дні немов полин гіркучий.
лікую душу, чим себе й вбиваю,
й від того став мені цей світ болючий…
Час іде, й відчутно, що ходжу по краю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2018
Купаються трави у зливах краплистих,
травень бузковий розцвів край доріг…
В мені помирає кохання, лиш відстань
лишається в серці. Серед полів
сполохані птахи літають кругами,
дивляться в тишу зелених дерев…
Слова загубилися поміж містами,
як діти у школі серед перерв…
І вечір ступає теплим шумом алей,
та лишається в кроках байдужих…
Що не збулося спишу на банальне «але…»
і травень, що правду сховає у ружі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2018
Ні щирих слів не пишеться, ні сліз,
ні диму, ні духмяного цвітіння…
Стоїть в дворі старенькій дідів віз,
й черешні там в веснянім швидкоплинні…
Ні вітру, ні дощу, навколо тихо…
Та біда сховавшись непомітно,
притаїлась під горбком за стріхою,
й достигле літо, вже не буде літом…
Ліси вдягаються, сіються поля,
беріз підточених холодний присмак…
Все проходить, залишаються слова,
які мовчать так болісно у вікнах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2018
Знов вишні фарбуються юні у білий,
окрилені дні в теплоту підвечірню…
А мене до землі все хилить і хилить,
мов вітер берези в полі осіннім…
Я йду спотикаючись, гублячи кеди
у ямах торішніх, мов би бездонних…
І б’ють все по спині години уперто,
ноги поставивши на підвіконник…
І тісно у грудях серцю тривожному,
зеленим проспектом стала самотність…
Гублюсь серед всіх у місті порожньому,
серед пустель, де трава бути просить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2018
Весна лягає квітами і вітром,
немовби вічна і тендітно - юна!
Ранок холодом мовчить спустілих вікон,
й дивиться збентежено й похмуро!
Бордюр підбілених мовчання й простота,
говорить, що вже завтра прийде свято…!
На нас чекають рідні, села і міста,
де ми навчились жити і кохати!
Торкнеться день, промовить тепле слово,
розмочить дощ душі печаль й тривогу…
Іде весна в душі моєї сховок,
і я іду у пошуках дороги…!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2018
Так тихо, лиш серцю в грудях болісно,
біжать кудись слова мої вечірні…
Коли дивилась ти, всміхались проліски
такі мрійливі, і тобі покірні…
Печаль уперлась лобом в юні вікна
і дивиться, не хоче відпускати…
Я для світів твоїх став непомітним,
які б не малював маршрути й карти…
Тепло торкнеться ніжною рукою,
повіє вітер молодий, зелений…
А я згублюся у метро з юрбою,
віддам для них хоч трішки мого щему!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2018
Живу я, та й живу з весною ранньою,
крадучись у вікна тихі і холодні…
В лісах десь проросту напевно, і востаннє
голосом згублюсь в пташинім передзвоні…
В містах дерева ще стоять такі похмурі,
будинки всі промерзли до кісток цеглин,
вони чекають сонця, ну а я, на бурю,
щоб розчинитись в ній на декілька хвилин,
кричати й вітром рвати все в собі до крихти,
можливо ось тоді, нарешті щось збагну…
А поки що чекаю на розквітлі квіти,
а поки що живу, як всі, та й і живу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2018
Я стомився…,
так боязко сніг березневий падає,
чіпляючись за спину зсутулену!
Люди стоять на зупинках мов статуї,
холодні, мовчазні і задумані…
Як в серце самотність врослася, так тиша
в стіни, й живе собі наче дружина…
Тупотять тисячі, а може і більше
думок, що я, ще сказати повинен…
Ноги ідуть білим, протоптаним шляхом
на зустріч заквітчаній, юній весні…
Дряпає відчай по душі старим цвяхом,
та нікому не чутно, лише мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2018
Той день прийде, не знаю, молодий чи сивий,
час лягатиме, чи квітнуть будуть вишні…
Думки летітимуть мов коні чорногриві,
і збиватимуть копита об рядків підніжжя…
І воду питимуть спітнілі, ненаситно,
примчавшись всі до тебе, дивитимуться в вічі…
Послухай лиш, як серце моє збитим ритмом
гупотітиме. Лишень би встигнути, і більше
не відпускать тебе від днів, що ріжуть вени,
що вплітаються у коси зсохлим старим зіллям…
Той день прийде, тільки скажи, що ти від мене
не підеш... Бо все що в мене є – це божевілля…!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2018
Була земля холодна і приречена,
січень сидів схопившись за голову,
небо мовчало сльозами обпечене,
кров все стікала юними скронями
на білий - білий сніг, як постіль удома,
що у дитинстві мама крохмалила…
Він в полі від кулі упав, мов від втоми,
і за ним усе падали, падали
щоб стояти в віках хрестами розп’ятими,
могилою братською з назвою Крути…
Безсмертні герої яких пам’ятатимуть,
й відлуння тих пострілів нам не забути…
На станцію Крути, прибуває потяг
сполученням в роки, «Молодість – Вічність».
Розстріляний юності втрачений дотик,
кров’ю по скронях побіг в потойбіччя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2018
Якось ти мене не знайдеш ні тут, ні там,
світло у вікнах буде горіти яскраво…
Уникала мене, й кришталеві слова
мої, для тебе ніяк не клеїлись в справи…
Якось мене не буде ні вдень, ні вночі,
загублені кроки ще шукатимуть вулиць…
Від серця твого так і не знайшов ключі,
вони у інших, чужих кишенях забулись…
Якось я стану пам’яттю сивою,
трепетним вітром, тобою не побаченим…
Згадай мене, якось, ніччю красивою,
що серпень в тепло огортав нерозтрачене…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2018
Сніг від землі летить тихо вгору,
як пелюстки вишневі весною…
Серце у грудях стукоче мінором,
закриваючи дні німотою…
Горобці дзьобами по підвіконню
барабанять мов злива краплиста…
Стало все йти вперед без сезонно,
колеться часу нагострене вістря…
Курять будинки тепло даючи,
надвечір жовтіють всі вулиці…
А сніг летить уверх без причини,
і моє серце до тебе тулиться…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2018
Я ловив мурах,
що стадами ганяли по твоєму тілу…
Я терпів твоїх рудих, червоних тарганів,
інколи смішних, інколи роздратованих…
Був зимою пекучою, і трепетним літом,
та завжди скованим…
Замки і замки слів то зачиненими,
то не приступними…
Музика з очей падала
ріками радості та смутку,
що розбивалася об сірість рутинну,
або замерзала прозорими кристалами
нерівномірно,
розкинувшись по місту
на якому світ зійшовся клином…
Стукає пам'ять в броньовані двері ледь чутно…
Я відкривав тебе та не зміг…
В лютому ллється весна,
усе простолюдне,
усі просто люди,
але не я…
.
.
.
не я…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2018
Від імені,
як від зими залишаються букви…
Санчата бряжчать, іскриться асфальт…
А час біля скроні пальцем все крутить,
дивиться з стінки і бачить, що не гаразд…
Я стомився,
рутиною дихає стомлене місто,
серце в грудях стрибає немов навмання…
Де осінь лісиста закутана в листя,
яка відчуває де знаходжуся я…?
Я
затихнув, мов небо в ранковім багрянці,
від імені мого лишились лиш букви…
Думки гіркотою застрягли у склянці,
а час біля скроні пальцем все крутить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2018
Зими вечірньої тривога й смуток,
у вікна б снігу, і долонь твоїх тепла…
А час все вирізає візерунки,
й від них лишаються несказані слова…
Я іду ступаючи босоніж в ями,
впавши – підіймаюсь, мов жебрак з колін…
Дні фальшивлять всі пісні під фонограми,
гублять сотні ненаписаних ще рим…
Нитки з клубків заплутались в єдиний,
я так стомивсь, але тримаю їх в руках…
Лиш одного хочеться в цей вечір зимній,
у вікнах снігу і долонь твоїх тепла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2017
Твоїх вікон сполохане світло мовчить,
вечір дивиться пильно примруживши очі…
Час волоче свої стрілки, як лапи ведмідь,
так завжди буває, коли ти не поруч…
Небо не небо, а просто зсірілий ковпак,
під яким одягнені люди в проблеми…
Дні свої міцно стискаю щосили в кулак,
і щовечора слухаю як теревенять…
Місто моє розбиває коліна щораз
коли мчиться до тебе всміхаючись щиро…
Я на тебе чекаю, а час реверанси
виконує у вікнах твоїх мовчазливо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2017
В моїй країні, сіл померлих і живих,
як колосків достиглих у серпневім полі,
і хуторів забутих Богом, й там у них
старих дідів й бабів, що загубили долі
в роки Голодоморів чорних і війни,
й коли дітей чекали, з Соловків й ГУЛАГу…
Колгоспи забирали сили, та вони
жили, немов без болю і без страху,
і берегли хати побілені й село,
в кутку ікону, на столі окраєць хліба….
В моїй країні стільки сіл, й людей було,
як колосків полеглих в кінці літа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2017
Ти не бачиш мене сліпо,
ні мізерності моєї, ні величі,
а я полем зчорнілим сумую за літом,
гублюсь світлом
ліхтарним увечері…
Я словами по коліях і по дорогах,
по нитках шовкових електроліній…
Скло з наших вікон розбитих в долонях
застрягло…
Я ж знав, як розбиваються мрії,
та вірив…
Я дощами, снігами, та марно все…
Ти не бачиш мене сліпо,
навіть коли дивишся зблизька в лице…
Все що було – відбуло …
прожито…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2017
В мені померла осінь, тихо і безболісно
безнадійно – хворі дні пішли слідом за нею…
Я наче втратив право жити, право голосу,
замість крові вода гірка тече у венах…
Отруїв себе. Мов голки встромлені у серце,
й підвішене за ниточки невидимі висить…
Холодні руки хтось мені кладе на плечі,
відчуваю, мов здалека десь тисячолітній
подих дихає уперто у горбату спину…
Зупинився. Озирнувсь! Нема нікого! Тиша…!
В мені померла осінь, і я на половину…
Безнадійно – хворі дні мене колись допишуть…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2017
Відпадало листя… Мовчанням і болем
відшуміли дощі. У дні листопаду
від горя зчорніло розоране поле,
і затихли ліси стоять безпорадно…
І небо так низько спустилось й ногами
торкається даху, чекаючи снігу…
Вкриваю тебе ненароком словами,
в серце ховаю, як улюблену книгу…
Руками холодних дерев вітер стукоче
у жовті заплакані очі будинків…
Я в Бога прошу, щоб тебе напророчив…
Відпадало листя перегорнувши сторінку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2017
Моє серце лежало дороги обабіч
й ледь билось, ховаючись в крони дерев…
Дні волочилися сонні і п’яні,
під ребра годинами били мене…
Я прокидався брав небо й повітря,
напивався дощами з осінніх глибин…
Думки розливались в моря наче ріки,
і я залишався, як постріл один …
…………………………………………
Закутує в холод чекання й надія,
дерева мовчать й розгублені крони…
Я наче дитя до останнього вірив
усім…, а зараз, боюсь, що нікому…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2017
Торкнися голосом і обійми,
стань осінню…
Дощем постукай раннім
в вікна тихі…
Дні мої лягають стомлено
покосами,
стрілки гнуться,
як вербові
мокрі
віти…
Ступаю так,
неначе вже кінець – кінців
підходить крадучись
і дихає у спину…
Малює відчай
посмішку на змученім лиці,
тримаю все у серці,
як бабуся речі в скрині…
Замріяно мовчить підперши лоба жовтень,
Дивиться, як листя
прилипа до пальців міста…
Я б в нього попросив,
та він допомогти не зможе…
Торкнися голосом,
забувши що є відстань…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2017
Я сумую за тобою крадькома,
слова біжать до тебе й не встигають,
так давно уже тебе не обіймав…
Фарбує осінь тихі небокраї,
і нові дні жовтіють на обличчі
гублять відчай з листям і дощами…
Давно вже не дивився в твої вічі,
і не торкався снів твоїх руками…
Вечори мовчать тривожно й холодно
ховаючись під теплу - теплу ковдру,
для них як і мені, все не все одно,
а дні біжать, танцюють хороводи…
Я сумую за тобою крадькома,
поглянь, яка краса бентежно – щира…
Шкода, що поруч тут тебе немає,
давно не обіймав тебе - безсилий…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2017
Тебе не бачу убогими днями,
твій колір очей уже не говорить…
Осінь вчепилась за спину, й руками
тягне на себе безкраї простори…
А я тінню в загублених вулицях
щораз повертаю, щораз не туди…
І час підвечірній місто сутулить,
гублячи й так затерті сліди…
Я не знаходжу відлуння, відбитків,
місто вкривається ніччю густою,
Я стомився у груди себе бити,
пробач, що не став твоєю виною…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2017
Мовчали дні і так від того було сумно,
йшли осені в деревах між стовпами…
Я лиш слухав, як сурмлять у небі сурми ,
від життя ховаючись за щирими рядками…
Я так боявсь вітрів, боявся буревіїв,
мене лякала ніч з відкритими очима…
Я відстань сумом завжди чомусь міряв,
шукаючи у всесвіті причини…
Я так стомивсь, мені у грудях боляче,
ви чуєте, як там тихенько щось стукоче …?
Слова мовчать і навіть вже не колються,
і я мовчу, мовчу й нічого вже не хочу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2017
Забути простіше ніж пам’ятати – забудь …,
дні будуть йти, спотикатись і битись…
Заплющивши очі не бачиш мене – а суть…?
Життя на відрізки не може ділитись…
Все вже пройшло, як було так більше не буде,
не повторимось в стінах ми простодушних…
Не чекаю на манну небесну, на чудо,
просто знаєш, в грудях інколи душить
і стискається небо, і осінь – не осінь,
я наче дід, що доживає століття…
Дні будуть йти, спотикатись, битись в тривозі,
і я десь стомлений жити у квітах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2017
Забути… за…бути…
Й тепер якось бути
треба,
бачиш, як без тебе…?
Дерева вниз головами
без стебел…
Чуєш, як без тебе
пусто за словами…?
Ночі – сни не з снами,
й вже не вслід за нами,
а між на…ми,
й ми на Ви,
й хто винен…?
День стає сивим,
а я безсилим,
без тебе
ребра
не втримують
серце діряве…
А я не втримую,
й втікаю в нікуди,
хотілося б все забути…,
та уже не за…бути,
бо ти…
ти…
…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2017
Розбиваються груші,
колеться серпень стернею померлих ланів,
вечори дихають багаттями пришвидшуючи осінь…
Ліси могутньо тримають небо просіле,
а ти лишаєшся в очах моїх
і серці…
Все не просто,
але щиро і відверто…
Ступає час забитими ногами,
він йде не помічаючи каміння,
для нього ями то не ями,
я і ти - не ми…
Проростають насінням
думки
й слова, що ми лишили
один в одному…
Пробач за все…
Втрачаю крила,
вітер дме
й мене
до тебе не пускає,
і груші розбиваються…
Та я до тебе, чуєш, я до тебе…
Я тебе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2017
Після жнив в повітрі пахне стиха осінню,
і спогади про літо вплітаються, як дим,
Небо вже не вкрите теплотою й просинню,
й ночі холодніші прокрадаються у сни…
Та я чекатиму в обіймах падолистів,
знаю, дні картаті закрутяться в дорогах…
Дивитись в твої очі буде пильно місто,
яке зростало у століттях і епохах…
Я ловитиму слова мрійливими дощами,
до щему в серці чекатиму, чекатиму…
Життя мене навчило читати між рядками,
і закінчувати речення три крапками…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2017
Розливається зливами сивими липень,
сліпучо – білі в день небесні ліхтарі
так очі ріжуть й місто, й навпіл літо,
навпіл все, що трепетно живе в мені…
Слова кричущі мчаться й хочуть волі,
тремтять, неначе юні квіти навесні,
та десь вони застрягли хрипло в горлі,
й на устах застигли сполохано – німі ….
Вітри мовчать, гілля заклякло мертво,
злива вщухла, лише тече униз вода…,
а в грудях так пече чомусь нестерпно...
Липень розіллявся, забравши всі слова…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2017
Вона моя, ви чуєте, як голос її ллється,
як ступають кроки такі рідні по землі…?
Мені це літо, навіть літом не здається -
вона у море йде, де безліч кораблів…
Вона моя, я відпущу її щоби зустріти,
обійняти після днів стривожених, сумних,
і до опівночі при зорях говорити
руки гріючи, допоки місяць ще не стих…
Вона моя, але шкода, про це вона не знає,
і ховає душу тонучи в очах чужих…
Вона моя, чуєте, доля нам співає,
й ранок сонний стелить килимом до ніг…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2017
Я ступав по краю днів незвіданих,
мовчав крізь сльози
вірними словами…
Ти немов розходилась
стихіями,
щораз мене довівши до нестями…
І дотики,
і пильно очі в очі,
про час
ми забували,
та не він про нас…
Зробити я нічого вже не можу,
мені не втримати,
тобі не наздогнати…
А він летить кружля
в крилатім
вальсі,
тримаючи за руки нас
незрозумілих…
Я не забуду днів примхливих
наших,
яких
приборкати ми так і не зуміли…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2017
Важкість неба,
як неминучість,
водою дні в траву зелену…
Літо замість палючого -
пекуче,
плете тривожні гобелени…
Дороги йдуть,
ховаються в тунелях,
зникають з карт, як люди…
Час в’їдається у стіни
і у стелі,
та вони у пам’яті повсюди…
Слів несказаних ще вдосталь,
вони летять птахами білими…
А в душі зчорніла осінь,
в руках тримає юні лілії…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2017
Ти знаєш, буде мить прощання, буде,
заколе в грудях, щось тривожно зліва…
Мені начхати, що нам скажуть люди,
душа твоя уже перегоріла,
й ми стали холодом мовчати зтиха,
стали говорити на півтону вище…
Твоїх долонь в моїх лишилось крихти…
Пробач за все, і дякую за вірші…
Я чекаю…, і ти ночами ходиш
в снах моїх сумною попелюшкою,
розриваєш днів бентежні хороводи,
поправляючи заквітчану подушку…
Теплом по спині бігаєш невтомно,
зникаєш в вікнах світанкових, щирих,
повертаєшся усміхнена додому,
але у наше спільне щось, не віриш…
Ти прокидаєшся, я вслід за тобою…
Тримаєм небо на плечах щосили…
Знаєш, буде мить й вечірньою порою
згадаємо усе, що не зробили…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2017
Я на тебе уже не чекаю,
суховієм ввірвалась,
й так само пішла…
Молоком в підвечір’ї
моїм розливалась,
розбивалася мріями
наче кришталь
об рутинні, стривожені будні…
Зливи серпневі
в жнивах розчинялися жовтих,
грудневі
дощі замерзали
на вікнах німих,
а ми нарізно душі ховали
під стомлені ковдри,
тіла довіряли
лише для них…
Вчепившись руками
в жорстокість щоденну,
не помічаємо
справжніх очей теплоти…
Під вечірні мости
щастя ховаємо скверно,
таке довгождане
й просте,
а там йому темно
і боязко…
Сонце по пояс
сховалось за край,
і мій небокрай
згасає поволі
в твоїх чистих долонях…
В моїх скронях
стукоче ім’я твоє
й завмирає…
Я на тебе уже не чекаю,
суховієм ввірвалась
й так само пішла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2017
Віддалена,
а така колись рідна…
Прорахунки у часі дали збій…
Біля серця пригріта,
від нього ж відірвана,
як тепер бути душі моїй?
Ти підеш,
і я знаю, не вернешся…
Прошу, мою теплоту не розтрать,
залиши все в собі мною звершене,
лиш не бери моїх ти проклять,
я їх сам донесу
на своєму хресті,
хай для тебе вони не болять…
Пам’ятай мою посмішку
на змарнілім лиці,
і очі котрі життям ледь горять…
Залиши мої вірші
для тебе написані
на життєвих своїх сторінках…
Віддалена,
що була мені піснею,
що стала одним із проклять…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2017
Серце до тебе із ребер рветься,
мчиться в мовчанні, тріпоче
наче востаннє…
Жити без тебе не хоче,
а час все торочить
своє,
що ти не моє…
Небо є,
та немає землі під ногами…
Ми з тобою заходили в храми
палили свічки і молились…
Безсилий…
Безсоння щоночі
в’їдається в очі
химерними снами…
Руками
холодними
ти витираєш з обличчя
спогади, що котяться
краплями тиші…
Вирішить
час чи ні,
що ми не побачимось більше…
Мені
болить,
бо ти…
І буде лити
небо ріки
слів моїх
в твої пожовклі вікна…
Мені болить…
Поміж зелених верховіть
розп’ятий світ,
і мій політ
приречений в тобі не жити,
а ти продовжуєш в мені боліти
бо ти…
бо ти…
бо ти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2017
Коли вигадував тебе, й себе я вигадав,
ти вплелася в мої ноти і ноктюрни…
Я колись тебе в дитинстві виплакав -
тоді сльози розбивалися об струни,
а ти музикою ллялась й дзвінким голосом…
Ти пісня днів моїх тепер прожитих,
і вже слова лунають твої холодно,
гублячись тривожно в недоспілім житі…
В мені багато залишилось теплоти,
вмирають весни - мчаться в сухе літо…
Час зав’язує на спині рукави,
зриває вітер безнадійну стріху…
Я вигадував тебе малюючи слова
на паперових вікнах, й чекав сонця…
Ти вплелась, але тепер ти лиш була,
я немов без сліз, без рим і голосу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2017
Коли поети лягають спати,
не вночі, не удень, назавжди…
Вони лишають слова вікувати,
вплітаючи їх у змучені дні…
І коли мовчать то знають чому,
вони вписують в паузу життя…
Часто ховають нас від дощу,
забуваючи власне велике я…
Поети насправді маленькі,
вони непомітні, вони ж люди…
В їх душах проростають зерна,
які квітнуть колосся повсюди…
Поети лягають спати в епоху
свою, безнадійно – пророчу …
Вони незбагненні мрійники трохи,
що відкривають заплющені очі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2017
Вплітає квітень білі строфи,
в календарні, чорні дні…
будинки валяться скляні,
руйнуються доріг кульгаві кроки,
й так іде в нас рік за роком,
як у страшнім деннім сні…
Вплітає квітень білі строфи,
в календарні, чорні дні…
Влітають Гради ненароком
й розчиняються в вікні
останнім світлом у житті,
і все тепер там десь високо…
Вплітає квітень білі строфи ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2017
Холодом розквітли абрикоси,
обсипались дощі рожево – білі…
Вдягнулось небо в юну просинь,
мої весни постаріли
і летять змарнілими птахами,
об дні збивають білі крила…
Я тратив весни ці роками,
як же їх душа моя любила…
Зітліло листя у багаттях,
уже нічого, попіл й тиша…
Підбілені дерева й стара хата,
це все, що у мені лишилось…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2017
Годинник стукає тривожно
у грудях терпкої весни…
і абрикоси просяться у сни,
для них, як і для тебе можна,
бо ти одна така, одна – не кожна, –
в очах без фальші й пустоти…
Годинник стукає тривожно
у грудях терпкої весни…
Мені б твоєї висоти,
та я для тебе подорожній,
той, що з’явився так безбожно
і зник, як втрачені листи…
Годинник стукає тривожно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2017
Напившись з неба життєдайної води,
дерева кольоровими стають і трави…
Мій час омана, лиш за носа поводив,
а я ж ніколи перед ним…, я не лукавив…
Сонце в мої плечі вп’ялося промінням,
пронизує нанизує на вістря…
Я не боюся бути у чомусь винним,
та в грудях жме печаль весни суцвіттям…
В далині, ще дні з відкритими очима
чекають мрій, і з присмаком утрати
йду, і вірить хочеться, що ти відчиниш…
Напившись неба, у тобі розп’ятий…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2017
... а ти мене не любиш зовсім,
слова в слова врізаються і на смерть…,
тому тривожно в мені плаче осінь,
і днів моїх вже нікому прикрасить.
Вони ось є, ідуть кудись зі мною,
втрачаючи безслідно сонце й листя…
Весна так ніжно обійма рукою,
а мені хочеться десь звідси дітись….
І так мовчання рано ранить місто,
воно пусте, як серце що без тебе…
Ти мене вже не полюбиш, звісно.
Безсмертний час б’є стрілками під ребра…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2017
Можливо не у цім,
а в тім житті що було перед,
росли безсмертні квіти у моїй душі,
були зелені трави й сквери,
були, але пройшли…
Я вкраду тебе у часу,
ти лише не кляни…
Душа влаштовує демарші
в обіймах ранньої весни…
У сни
мої ввірвись я там,
бо на яву
я не живу,
а відбуваю,
так буває...
Тиша оповита
первоцвітами,
чекаю,
та приходить лиш безвихідь…
Йду вперед, там перехрестя,
а сонце світить…
Забери мене з собою в своє літо,
бо моє, я знаю наперед, розбите…
Відлуння чується здалеку,
серце - меркне…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2017
Ти знаєш - в душі не коти вже,
там тварюки якісь роздирають без жалю
все те, що лишилося від…
В повітрі тюльпаново,
життя моє кануло,
коли немовлям ще
мій крик
пролунав в байдужий цей світ…
Небу сьогодні хочеться сліз,
його ігнорують усі…
Години прив’язані
й мчать до блакиті,
до вулиць блідих,
до днів пелюсткових,
простором вкритих,
а я сонце в собі
для тебе не зміг
зберегти…
Котиться вечір,
дивлячись в світло блідих ліхтарів,
мрії, як завжди, прості
та далекі,
втікають дельфінами
в море відкрите…
В мене від тебе немає секретів,
лиш бракує правильних слів…
Ти знаєш - в душі не коти вже,
там тварюки якісь роздирають без жалю
все те, що лишилося
від…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2017
Приходь апельсиновим сонцем,
промовистим вітром у вікна німі…
Без тебе тривожно, порожньо, морозно,
із змарнілих повік водою сніги…
Тихі кроки твої мовчазливі, рідні
приходять так боязко у стомлені дні…
А мої таке враження – відгоріли,
стискається серце на тонкій струні…
Розчиняється холод подихом теплим,
у довіри я знаю, обличчя твоє…
Зіниці в мої заглядають відверто,
від того в душі мовчазливо снує
павук павутину, й щось трепетне дуже,
таке що словами сказати не сила…
Вікна мовчать, для них справді байдуже,
але не мені, не ламай мої крила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2017
Дві планети сіро - голубі
весну стрічають юну,
несміливу…
Зеленими стежками
дні мої старі
ідуть
слід за тобою, невідривно…
Я чекав на тебе снігопадами,
мрії білокрилі
розбивав дощем,
сонцем за небокрай падав,
прокидався туманом,
що замальовував всесвіт
простим олівцем…
Ти чуєш цю музику, чуєш?
Подивись, як слова
витанцьовують в віршах…
З мого серця вийми рутинні кулі,
я довіряю тобі найбільше …
І хай дні вже втікають брудною
водою,
я їх не тримаю,
вони відмовчали…
Я все ще стою
на твоїм видноколі,
лишень не кажи, що лишилося мало
часу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2017
Ніхто не дивиться на мене так як ти,
не скаже слів твоїми чистими устами…
Дні з зашитими ротами просять німоти,
мені б в твій рій думок, з тобою до нестями…
А бентежні будні б’ють лимонні вікна,
пускаючи у серце біль й розчарування…
З неба дощ, хурделиці, наче так потрібно,
і листки осінні тануть в сподіванні…
А душа бринить на краю підвіконня,
чіпляється за чашки, зошити і книги…
Лишень дерева наставляють пальці – крони…
Ніхто як ти не може так дивитися
на мене...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2017
Розповзаються дні черепахами,
ти колеш у грудях,
в очі дощами краплистими падаєш,
Тверді дотики – по тілу мурахами…
Стрінемось, розійдемося – забудеш …
Ти брешеш як зозуля у лісі,
що рахує мені шістдесят
Та яке тут, до біса,
мені б двадцять сім прожити,
навряд…
Торкайся словами – ножами,
бий прямо в серце – я твій…
Не залічуй ран,
хай збігають
світанками багряними
в серпневий буревій…
Біліють долоні,
згубилось обличчя,
не можу його віднайти…
Голос твій чую, кличеш…!
Я йду…!
Ні… Вас ніхто не просив йти сюди…
Й розповзаються дні черепахами,
тягнучи мою біль по піску розпеченому…
В очі снігом знервованим падаєш,
я як і він недоречно – приречений…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2017
Лишаю дотики на тілі змученого світу,
відбитки днів лежать
на білім полотні…
Тебе так хочеться закутати у літо,
й розчинитись поцілунком на твоїх
губах,
і посмішкою стати юно – тихою,
в твоїх очах
весну
не втратити незвідану…
Життя моє мовчало змушуючи стрибати
на дно,
що крейдою по контурах відмічене…
Та крізь роки сміливий голос твій ішов
і мчались рухи,
погляди з думками…
Я вклоняюся життю,
яке тебе знайшло…
Себе ніколи не пробачу,
якщо в житті моїм тебе не стане…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2017
Ти сумувала за ним
а тепер стрічкою клейкою приклеєна…
А мої ноги
важкі наче гирі,
очі старі,
руки тремтячі…
Ти мені не повіриш,
та не хочу тебе втрачати…
Тримати не маю змоги,
тебе обійняти
й притиснути міцно
до серця
простріляного днями…
Повір, дай мені трохи часу
і я стану тобі…
Я буду тобі,
я буду вечорами твоїми і ранками,
якщо ти захочеш
стану ніччю темною,
безсонною,
й ловитимемо місяць
рогатий чи повний,
в долоні,
байдуже, аби з тобою…
Дні скапують дощами,
летять снігами
хмари...
Очима промов
хоча би,
й повірю…
Лише ти повір в мою любов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2017
Дякую тобі, моя маленька музо…
Ти дорослішаєш на очах,
і вже не так часто до мене приходиш.
Я звичайно не ображаюся,
але я скучив за тобою…
Приходь, поговоримо
про наш світ болючий, несправедливий,
людей наївних, смішних – різних…
Про небо, що вкриває нас теплою блакиттю,
й про ночі безсонні…
Про біль, що у серці моєму,
який ніяк не може вирватися.
Про душу стиснуту до 19 грам…
Давай поговоримо про очі її,
про слова дорослі та рІзкі.
Про те, що робитиму без неї,
коли її берег безтурботності
вкриється океанами несправедливості…
А знаєш, моя маленька музо, я берегтиму її
хоча би у пам’яті, спогадах та серці,
якщо у мене не вийде берегти її поруч.
Я пам’ятатиму її вередування та щирість,
дотики, які крутили нас у танці,
і те, як летів мій дірявий дах,
коли зустрічав її у коротко – темних тонах.
Про те, як руки наші розчинялися
в замкАх незвіданої теплоти,
і десятки поглядів прострілювали наші спини.
Моя маленька музо…,
я не забуду її, якою б ти не стала дорослою…
Я пам’ятатиму її у строкатих днях,
які звуться життям….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2017
Заметені снігом
неврівноважені дні,
лавини мовчань обвалились,
забравши з собою світло…
Квіти
засохли подихом
на соннім вікні,
холодні такі,
замріяні…
Мені
бракує безглуздості й вітру
аби доторкнутись до тебе
хоча б ненароком…
А кроки
зникають
під важкістю неба,
хвилини тануть
під тоннами
слів і думок…
Так страшно лишитись
просто знайомим,
а згодом забутим
тобою…
Дні заметені снігом крою,
та щось не виходить…
Побудь зі мною,
побудь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2017
Планет твоїх супутники мовчать,
літають зорі, розбиваючись в нічному
небі,
ні, вони звичайно не причому
і не самогубці, просто, мрії,
яким я повірив,
коли з тобою думав політати...
Ми розбились,
пролетівши метри...
Відверті
вулиці очима кліпали
дивуючись,
та я не чув вже їх…
Згодом картатиму
себе за те, що втримати не зміг
твоїх планет,
і як боявся втрати,
вдивляючись
в далекий силует,
що йшов не озираючись
назад...
Згадай мене хоча б колись,
хоча би раз
у зорепад…,
хоча би просто так
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2017
Навіщо тобі знати, що ти снилася мені,
що чекаю зустрічі хвилинної хоча б,
і що в твоїх очах мої всі тонуть кораблі,
що втікаю інколи від тебе, як від правди…
Навіщо тобі слухати мої пусті слова,
коли твої кмітливіші, багатогранні…
Навіщо днів моїх збудована міцна стіна,
коли за тебе інші йдуть у бій – повстанці…
Навіщо тобі дотики, несвіжі і старі,
посічених долонь і пальців скрижанілих…
Навіщо мого голосу невпевнені пісні,
навіщо мої очі стомлені, спустілі…
Навіщо тобі знати, що у серці пустота,
й твоє ім’я тривоги й прикрості ховає…
Навіщо тобі я, й чужими кинуті міста,
хоча я інколи тобі потрібен, знаю….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2016
Плакав Миколай, схиливши голову,
і саме тому він вночі не прийшов…
Він від хлопців батькам ніс коливо,
кожух був червоний у нього, як кров…
Там - бої, тут закриваються банки,
виводяться гроші в різні офшори…
Морози пекучі, сніг, наче манка…
В окопах хлопці пишуть історію…
Йшов Миколай з подарунками радісний,
на хвилинку заглянув в зону АТО…
Він бачив як хлопці від куль падають,
прикриваючи їх, питав лиш, за що???
Молився Миколай, крізь сльози молився,
у Бога просив він правди і миру…
Плакав Миколай, голову схиливши,
боляче йому за хлопців й Україну…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2016
Привіт тобі, крізь вулиці із юності,
крізь цю бентежність днів моїх далеких,
безмежність відгорілого минулого…
Ми з тобою вже почуті саундтреки…
Ми відцвіли і вишнями і грушами,
ми не сказали, всього, що так хотілось…
Лишивсь лиш час, якого не порушимо,
й минулих почуттів холодна сирість…
Ти – юність днів моїх розтрачених,
безглуздих вчинків, наївності, щирості…
Шкода, що ми так рідко тепер бачимось…
Привіт тобі, крізь вулиці похмурі ці…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2016
Щоранку до школи уроки, уроки…
Домашні завдання, читати, писати,
Приходжу додому ще купа мороки,
А мені би лягти, тихенько поспати…
Та ні, треба твір написати із мови
З геометрії косинус, синус, котангенс,
А ще з пасовиська забрати корову,
З історії вивчить добу ренесансу…
Як же дістало! Учитись не хочу.
На дискотеку кудись би сходити.
Школа голову лише морочить,
А мені би нормально десь затусити.
А мама говорить: « Учися, дитино,
Розумною будеш, а отже, багатою
Поїдеш далеко з цієї країни
Десь на роботу з хорошою платою.»
Знайдеш хлопаку собі закордонного -
Джеймса якогось, ну а чи Патріка.
А не Ваську із Прикордонного,
Що щойно виліз із трактора.
Відгуляєте файне сучасне весіллє
Серед пальм, десь в Палермо чи Корсиці.
Будете мати яхту і віллу,
Купите Бенклі, а не запорожця…
А я їй кажу: « Послухайте, мамо,
Навіщо мені ота заграніца.
Я ж і тут можу жити так само,
В своїй Україні ні грама не гірше.
Закінчу я школу, мені буде 17
Поїду учитись у Київ чи Рівне
Нехай там стипендії може й не платять,
То все не важливо. Все рівно…
У Рівне приїдуть з полісся мажори
В резинових чоботах, лейблом Армані
Поставить під вікнами новий Ленд – ровер,
На пари не йде, сидить в ресторані.
Ну а що, хіба там немає бурштину?
Хіба не намив на тисячі в місяць?
То все таке, що ПТУ закинув
Навіщо, якщо гроші в кишені лізуть…»
Ой доцю, ти чула, хоч як він говорить,
Два слова нормальних, три нецензурних
Лиш мову нашу рідну потворить
І байдуже, що батько в прокуратурі.
Хай сиплються з нього гроші й монети,
На те не дивись, то все не важливо.
Він не промовить тобі компліменту.
Він не одягнеться навіть красиво.
Нап’ялить з носками довгими тухлі,
Одягне спортивний костюм «Адідас»,
Навушники модні вставить у вуха-
Ну просто «женіх», ну просто клас…
Хіба ти такого бажаєш собі кавалера?
Бізнесмена з поліського краю.
Та знайди ти вже краще Льоньку, Валєру-
Хай по хазяйству нам помагає.
Ви ж, мамо, хотіли, щоб в мене був Патрік,
Чи Джеймсон із закордону.
Щоб гроші на мене тратив,
Щоб вілла була і Ленд- ровер.
Ой, як що чесно, вам, Мамо, сказати,
Я краще ще в школі повчуся.
Буде пора, коли буду гуляти,
Нагуляюсь, а тоді одружуся…
А завтра піду до рідної школи
Повчила ж уроки, усе написала.
Ось такі у нас з мамою бувають розмови
Дякую, мамо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2016
В пустоті зжовтілих вікон
тихий біль лягає в ліжко,
він з думками засинає
й прокидається із ними…
Він зазвичай на межі,
інколи за нею трішки…
Відкриває собі вина –
так втікає від провини,
заспокоює, ні не винен,
то не я, то клята доля,
то вона…
Хоч хтось та й пожалійте,
заспокойте моє літо
в голові, мої всі весни,
осені і зими,
я ж не винен…
Віра вмерла на кордоні, вперше
його перетнувши…
Я тримав її щосили,
скільки міг…
Обманював себе, говорив що
я щасливий,
я не винен –
вперше втік...
Дощ з повік,
а далі
лід…
Йшов та й йшов,
прийшов –
не зміг…
І тепер
хвилини – біль,
години – біль…
Я – ціль …
В пустоті зжовтілих вікон,
я лягаю в ліжко…
Тссссссссс…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2016
Пусто…та…К…
Білими плямами дні
розбігаються,
люди кришталево – прозорі,
подихи тануть на склі,
зникають,
як дотики незнайомі…
Стрілки годинника – стріли…
Ми зустрілись
в дитинстві твоєму,
можливо не тоді як хотіли…
Впевнено колами
фрази літають -
я по краю…
Ховаю
тебе
у безмежжя ілюзій і мрій…
Не йди, стій,
на кінчиках твоїх вій
мій
всесвіт…
Ти
наче весни
усі мої ранні,
ще з юності вплетені…
Ти
вбиваєш мовчання,
роблячи мене поетом…
Пусто… та…К,
коли
немає
тебе,
круговертям
усе,
коли
немає
тебе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2016
Я віддаю тебе у руки часу,
в обійми надії…
Знаєш, було занадто мало нашого
й чомусь багато сніговіїв,
холодів взаємно – щирих,
сподівань розстріляних
і слів моїх
болючих,
несміливих -
я ще досі не навчився вірити…
Тепер прощаюсь з іншими
вдивляючись у їхні суті -
нема для кого вилікуватись.
Страшно бути не почутим,
коли кричиш на всю без рупору,
махаючи руками
кострубатими,
й думки лиш матами…
А в відповідь -
колюча тиша, в котрій чуєш
як сніг лапатий
падає…
Ще згадую
сарказм закритих вікон
і мовчання вечорів тривожних,
сонячно - картате літо
моє, не перехожих…
Самотність ніжно пригорнулась,
та я як людям, їй не вірю…
Земля насправді не є куля,
і я небезнадійний…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2016
Закрутило снігом, замело…
І петлями… петлями .. петлями…
Влітку син вернувся із АТО,
було яблучно - тепло, так
сонячно вечорами рідними,
і село посміхалося очима світлими…
А вона вже стукала в двері замкнені,
ночами й ранками…
І петлями … петлями … петлями…
Краплями
дощ осінній
падав
розбиваючи мрії
в окопі намріяні…
Ступали дні останні листопаду
петлями.. петлями… петлями …
І ось вже снігом встелена
земля,
плаче село
вітрами закутане…
Й ніколи уже не забути,
не вернути
ніколи…
Вирвали серце у мами…
Колискові слова лягають у яму,
у вічність…
Ніхто
не залічить…
Син
вернувся
з АТО…
І петлями…
петлями…
петлями…
Закрутило снігом замело…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2016
Ти моя
моя
моя,
утопія…
Ти безодня мною незвідана,
відірвана
вітром трепетна осінь прожита колись…
Ти будеш, я знаю, ти будеш відданою,
мною прочитана,
шкода, якщо дочитана будеш кимсь…
Тебе цілувати б вустами зсохлими,
посічені руки ховати б під светр,
гріти ранками холодно – сонними,
бути з тобою кришталево – відвертим…
Тонути в глибинах твоїх океанів,
жителем стати твоє планети,
ділитись римами своїми й світами,
днями,
піснями,
секретами…
Та ми розтягнулись з тобою між роками,
відстань – тягар наш де ми приречені…
Руки уже не зійдуться замками,
не схилиш голову мені на плече…
Ми вже не ми, і уламків не склеїти,
загублені дні в вигадках страчених…
Ти моя
моя
моя,
хіба є значення,
якщо ти утопія…?
Нема…
І не до побачення,
а прощавай…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2016
Ранки морозні, тривожні, жовтогарячі…
Вплітається спокій міста у волосся,
інколи хочеться просто не так, а інакше,
та мрії роззувшись вперед ідуть босі…
Вітер вривається в плечі, пронизує груди,
подихом теплим розчиняється в тиші…
Ти завжди один, та з тобою є поруч люди,
здається для них, без тебе буде ліпше…
Стоптуєш ями на сірім буденнім асфальті,
і лишаєш сліди для дощів на завтра…
І ранки морозні, тривожні, жовтогарячі…
Ти сьогодні ступаєш і завтра варто…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2016
Втрачає сенс нестримна музика дощу,
нічого більше музи не віщують -
вони мене не чують…
Я монотонно,
набридливо,
борсаюсь,
говорю на півтону.
В вікна зачинені лізу,
а ти пакуєш валізи
літнім спогадам
і мріям,
ти так вмієш
а я не…
Я божеволію,
а ти мене
на колії
й на північ…
Даремно ти мені не віриш.
Я ховаюсь в сірі дні
пронизані
тривогою.
Дивлюсь, у дзеркалі стоїть
убогий
хтось
й пригнічений…
Я б так хотів щоб все
було по-іншому,
та не почавшись
ми закінчились…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2016
Не розчаровуйте коханих і близьких,
не зраджуйте їх в думці і на ділі…
Для них від слів, бува, всередині болить,
і від безглуздих вчинків несміливих…
І обіцянок не давай, вони крихкі,
як розіб’ються, то поранять душу…
якщо зробив щось, не кажи, що не хотів.
І не мовчи, якщо сказати мусиш…
Цінуй і бережи, коли з тобою вони,
прийде пора і буде вже запізно…
Частіше зізнавайся їм, пиши, дзвони,
і знай, не камінь серце й не залізо…
Не розчаровуйте коханих і близьких,
не зраджуйте, вони того не варті…
Вони душу віддадуть, щоб був щасливий ти,
і ти віддай свою за їхнє щастя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2016
… і все що ми залишаємо - пам'ять,
все що від нас залишається – спогад…
Не бійсь бути першим, бути останнім,
де б ти не був бий, бий наче молот …
І повір, ти проб’єш стіни і мури,
якщо не здаватись і мчати в перед…
Хай за спиною люди всі осудять,
це не їхнє падіння, не їхній злет…
Ти просто іди, зібравши всі сили,
зібравши всю волю в свій мужній кулак...,
якщо зламаються раптом десь крила,
знай, ти сильніший, що сталося так…
Бо все що ми залишаємо - пам'ять,
все що від нас залишається – спогад…
Буває цей світ нас щосили ранить,
та йди, йди і бий наче молот…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2016
Пожовтіла трава,
як руки в старезного діда,
роздягнулись дерева й тремтять без тепла…
Чорні-пречорні поля
чекають зерна
і снігу…
Лежать самотні слова
на краєчку жовтня,
обійнявши небо
безкрає і мокре…
Люди по хатах під ковдрами
розчиняють
печалі
у чаї,
з думками як бути далі…?
А вони мовчать
на полицях у темних закутках…
Тримаю за пазухою
серце тривожне…
Ти з розуму зводиш,
я сходжу
із нього
і знову заходжу
в пустоти
своїх сновидінь
і ілюзій…
Немов з поколінь
передзвін
твого імені
лунає із ранковим інеєм
стелиться…
Хочу лишитись з тобою,
під нігтями
твоїми
й віями,
твоїм покірним
і вірним…
З тобою померти
старезним дідом,
бажано літом,
коли зелена трава
лоскоче слова
і нерви…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2016
Ти не прийшла і маєш на це право,
ти невинна нічого абсолютно…
Був тобі химерною примарою,
яка ходила поряд привселюдно…
Холод бігає від пальців до волосся,
слова різкі приречено – безсилі…
Я знову все лишив на півдорозі
через обламані безжально крила…
Я серце ніс в руках тобі і душу,
тепло своє беріг… Весняні очі
хай повірять, твій світ я не порушу,
навіть коли, сама цього захочеш…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2016
Ти говориш мені відпусти
в усіх значеннях цього слова…
Двері зачинивши, я став пустим.
Недоказані,
не до кінця зрозумілі
вже звичні розмови…
Я тримав тебе силою,
було не варто,
обіймав тебе міцно,
інколи - невчасно…
Безпорадно
цілував твої губи
й обличчя лінії
вчора…
Сотні раз говорив: "Так більше
не буду",
та був,
й довіра
твоя покривалася інеєм…
Ми люди й вчимось на помилках,
в когось занадто
багато їх,
в когось - менше…
Не ідеальні ми, як і світ,
що часто губиться
в стомлених вікнах…
коли день ще
мовчить,
а ти його вимкнути хочеш…
І знов мої ночі,
теплі і ніжні,
лишились в весні
разом із тобою…
Ненавиджу слова "колишня",
себе ненавиджу
знову
знову
знову…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2016
Ріки смутку гірчать -
відчуття приреченості,
непотрібність слів,
думок існування…
Осінь схопила за горло,
дощі з моїх очей і я…
Дні затоптують в болото,
і вже не важливо хто ти…
Змучені люди,
сірі колючі міста
де тепло…та…?
Пустіють серця,
а мені би простору
твого,
дотику…
Для кого ти,
скажи…?
Покажи
мені шлях
до висот твоїх низин, і
я піду по полях,
пустелях,
горах,
по стінах,
стелях,
попливу
по океанах,
морях,
ріках,
стану гріхом
твоїм і лікарем…
Лиш позбав мене від непотрібності,
подаруй відчуття
вічності…
І повір не зраджу,
не кину…
Я знаю, ти неповинна…
Та прошу
почуй…!?
Чуєш???
.
.
.
Мовчу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2016
Життя нокаутує нижче поясу,
б’є безжально не задумуючись…
Розділяючи все на два полюси
воно проходить ігноруючи …
На колінах в сльозах розчиняєшся,
вже навіть і серце звично болить…
Вижити стрімко в світі стараєшся,
а він вбиває тебе кожну мить…
Літо розрізало сонце в долонях,
небо у грудях з душею розп’яте…
Слова на повторі в закритих скронях,
і життя безнадійно прокляте…
Стріляйте, я тут, увесь перед вами,
мені вже все рівно - просто на нуль…
Залиште лиш просто трохи в стакані,
якщо раптом виживу я – доп’ю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2016
Я промовчу, коли мені скажуть,
що я вже цілком відгорів…
На серці моєму, коли буде важко,
і в ріках потонуть всі дні
я промовчу, не промовлю ні слова…
Коли буде боліти душа,
коли зміниться колір, стане солоним,
я промовчу, ніби не страждав…
Очі промовлять усе, що не варто,
все, що згубилось, про що жалію…
Я промовчу про свої тихі втрати,
навіть коли в душі все дотліє …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2016
Руки твої цілував і коліна,
бути з тобою хотів, для тебе…
Ти терпіти не можеш помилок,
а вони десь біжать в моїх венах…
Дні і ночі з тобою стрічав би,
малював би рядками у віршах…
Життя моє не схоже на правду -
для себе так вперто вирішила…
Не знаю, як жити по іншому,
хтів навчитись з тобою, та пізно…
Душу у шафу знову вішаю,
сковане тіло ховаю в залізо…
Сяючі очі в світанках погасли,
шкода, що для тебе був так мало…
Як завжди в мене усе невчасно,
і як завжди кохання не стало…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2016
Затерті кутики під склом у рамці…
пройдені шляхи, спільні дні буденні,
стоптані вокзали, старі станції -
це усе ніколи не повернемо…
Ми – лиш застиглі погляди і рухи,
давно забутий одяг не під розмір,
ми розчинилися, як вітер в звуках,
тепер ми - тінь, що втратила свій колір…
Знаю, час підіб’є підсумок кінцевий,
химер не буде, простору і грацій…
Колись назавжди ми підемо з сцени,
лишивши кутики під склом у рамці…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2016
Ти зрадила мене,
як жовтень щасливі дерева…
Квитки у осінь
вже тримає в руках серпень…
В серце
саморізи
вкручуєш, та не сталеве
воно,
болить…
І лити
буде небо прозорий
відчай…
Від чаю душно,
відчайдушно
вдома
стане
по тому,
як ти не прийдеш…
Відчиняючи
двері,
проковтну
пустоту
і ту
тишу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2016
Меланхолійний сум
осіннього
верлібру…
Слова холодні,
як і очі в перехожих…
Асфальтне листя
лежить обличчям
вниз… Я так подібний,
я контури його,
що в калюжі
втоптують
чиїсь безжальні ноги…
Коли обвіє вітер і я висохну,
горітиму
і тлітиму
як всі…
Полечу у небо вИсоко,
і димом в’їмся
в ваші сни,
коли дощем
вночі
краплистим
битимуся в вікна,
хоч ти мене впусти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2016
Ловлю тебе осінь в обійми свої,
нехай, ти холодна така, та прекрасна…
Не боюся самотності й простору, ні,
я просто боюся бути невчасним…
У кольорах різнобарвних у листі,
я гублюся щодня проходячи мимо…
Моє прикрашаєш улюблене місто,
ти як і сни мовчазні й невловимі….
Ще трішки, і ти роздягнешся, зникнеш,
залишиться дим від твоїх кольорів…
А поки зі мною примхлива, незвична,
ловлю тебе осінь в обійми свої…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2016
Коли в серці пусто, лишається біль,
і вимкнене світло, і тиша із тиш …
Як завжди самотність взяла на приціл,
слів є мільйони - а ти мовчиш…
Ніби потрібний, і ніби є віра,
ніби є сенс - та насправді нічого…
Коли хочеться просто бути щирим,
та поруч зовсім немає нікого…
Коли рве душу до сліз, до тремтіння,
і хочеться крикнути в місто пусте…
Усе неповторне, все мимовільне,
мрієш лишень, щоб пам’ятали тебе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2016
Лікуй мене осінь, а хочеш зітри,
я довго вдавав із себе щасливого…
Мене не спиняли зливи й вітри,
і слова, що здавались безсилими…
Я так часто мовчав де не треба,
а де треба мовчати - то я говорив…
В власному світі складав теореми,
і правила неіснуючої гри…
Від себе втікав ховаючись в хаті,
та все поверталось як завжди не так…
І здавались думки ніякі, картаті,
і втікали рядки крізь клітинки в листках…
Лікуй мене осінь, а хочеш зітри…
Самотність моя – моя вічна фортеця…
Я так втратив багато коли говорив
і мовчав, та не накажеш для серця…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2016
Я тебе проводжав і щораз, як востаннє…,
вокзали стрічали тебе й аеропорти…
Мої сльозоточили ранки і рани,
ти розчинилась в повітрі безповоротно…
Моя осінь для тебе чужа і далека,
і світло моє, що палало – погасло…
Знаєш, мені вже не хочеться вмерти,
тільки зліва у грудях поболює часом…
Тільки дні ще нагадують спільне щось, наше,
вулиці міста мого тебе ще чекають…
Я навчився жити без тебе інакше,
ще більш не любить аеропорти й вокзали…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2016
Самотність… Осінь… Порожнеча,
в кишенях вітер й на подвір’ї…
Почуття мої мов мокрі речі,
що висохнуть не можуть. Сірі
дні одноманітні в’їлись в шкіру…
Я корінням вростаю у землю,
скидати листя буду, але вірю,
що зміняться колись пастелі…
Рятує тиша лише в самоті,
і музика, що б’ється в венах лісу…
Осінні дні мені давно не ті,
ховаю душу в скверах міста…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2016
Надіятись…
Розстріляй мої почуття до кінця,
скажи, що більше не любиш…
Не думати про тебе у віршах і у піснях,
не думати…,
забути б…
Убити
все те, що лишилось в мені,
як вбиває осінь ще тепле літо…
Не говори зі мною,
щоночі
тінню
по стіні
не ходи….
Я тліти
більше не можу повільно...
Горіти дозволь мені,
знову дозволь…,
ти ж проста, як і я не всесильна,
ти ж не можеш мене у полоні
тримати,
століттями…
Розстріляй мої почуття до кінця,
не ховайся у серці за вікнами…
Зітри свої сльози з мого лиця,
що з печалей твоїх виткані…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2016
Будинки, наставивши жовті вуха,
слухають,
як десь за ночами
світанки крадуться холодні…
Стомлені
ноги
прямують у осінь
без тіла…
Душа на нитках підвішена
за стомлені пальці
дерев, котрі доживають,
тріпочучи нігтями …
Вічними ми
не будемо ніколи,
ми помремо,
а вони народяться
знову …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2016
Де зараз твої зелені риби…?
Об борти чиїх кораблів
розбиваються…?
Чи дихають досі
твоїми світами
під поглядом
пильних днів?
Чи задихаються
від браку
повітря,
як кольорів?
Лінії поглядів
медузи
ковтнули,
мотузки
акули
зубами порвали,
біля мого причалу
пусто…
Човни із твоїми
думками,
спільними снами
пішли на дно,
ми мовчимо…
Де твої зелені риби,
де?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2016
Вітер стих, самотність всілася навпроти…
Я бесідував із нею з міцним чаєм,
спогади збирав в картонові коробки
не помічаючи, як серце моє крає…
Ніч мовчала, заглядаючи тривожно
в вікна, що тремтіли мов би від безсилля…
Я лиш в голові прокручував: як можна,
невже нічого не лишилось…? Відболіло…!
Стіни слухали емоцій гострі звуки,
вони запам’ятали все до тиші…
Взяла самотність мене тихо на поруки…
Вітер стих, скінчився чай, лишились вірші…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2015