Олександра Полянська

Сторінки (1/3):  « 1»

Про відданість рідній землі

 Прекрасная  земле,  Моя  Україно!
Ти  та,  що  тримаєш  сильний  народ,
Під  лоном  віків  з  тисячами  пригод.
Крокує  він  впевнено,  служить  теж  вірно.

Кому  вже  і  як  ,  то  є  іншая  справа:
Всередині  зрадники  часто  були,
Та  перемагали  лиш  вірні  сини,
Тримається  вічно  героїв  тих  слава.

А  села  вкраїнські  як  перли  блискучі
На  пишнім  вбранні  географій  твоїх.
Чаклують  димами  над  відблиском  стріх,
Рясніють  гречка́ми,  що  мед  з  них  пахучий.

Той  хліб  найсмачніший    бабуся  пекла…
І  смак  паляниць  у  дитинстві  моїм.
Весь  вечір  пробуде  над  тістом    в’язким,
Ще  ласку  й  турботу  туди  додала.

Не  можу  минути  дрімучі  ліси:
Багато  загадок  і  таєн  ховають,
Бої  українців  із  ворогом  знають,
Нерідко  тилами  тоді  пробули.

Гордімося  тим,  що  ми  є  українці  –  
Нащадки  хоробрих  і  мудрих  слов’ян,  
Від  білих  хорватів  до  самих  полян.
Єдині  лиш  будем,  потім  вже  й  мі́цні.                                                                                                                                                                27-30.09.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561408
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2015


А просто добре жити на Землі

А  просто  добре  жити  на  Землі.
Любити  світ  із  заходу  та  сходу.
Центр  Всесвіту  в  моїй  руці  -
І  твориш  ти  шедевр  «myself»  із  ходу.

Якщо  я  зараз  саме  тут,
То  треба  так  і  все  на  місці.
Десь  спробую  загладить  гострий  кут  –  
Любов  прикрасить  світ  вже  трішки.

Робити  спроби  треба  безперервно,
Шукати  шлях,  що  є  тільки  твоїм.
Чуття  наснаги,  то  є  вірно.
Слідкуй  за  ним  –  досягнеш  сотні  зір.

26.09.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015


По дорозі в осінь

Електропоїзд  добре  знає  напрям
І  впевнено  тримає  курс.
Не  розрізняє  пасажирів  навіть,
А  ті  блукають  в  пошуках  краси,  чи  то  спокус.

Шумить  двигун  залізного  експреса,
За  його  вікнами  йде  романтичний  фільм.
Головну  роль  зіграла  та  принцеса,
Що  коси  розпустила  морем  золотавих  хвиль.

Ще  сонцю  дозволяє  кидати  проміння  
На  океан  блукаючих  створінь.
Дарує  поклади  родючого  насіння,
Сюжети  для  прекрасних  сновидінь.
 
                                                                   04.10.14                

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015