Микола Карпець))

Сторінки (8/716):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 »

«З Новим Роком та Різдвом Христовим, Україно!»

[b]«З  Новим  Роком  та  Різдвом  Христовим,  Україно!»[/b]

[color="#0400ff"][b][i]Замітає  провулки  порошею
Це  Різдво  вже  приходить  до  нас
Я  бажаю  Вам  тільки  хорошого!
На  життя  все,  не  тільки  на  час

Я  бажаю  Вам  тільки  прекрасного!
І  сьогодні,  і  завтра  –  завждИ!!!
Ну  а  неба  –  лишень  тільки  ясного
І  ні  краплі  в  житті  щоб  біди

Що  задумали  -  все  щоб  збулося
Урожайним  щоб  був  новий  рік
Колосилося  в  полі  колосся
Щоб  щасливо  проходив  ваш  вік  

Світ  побачило  Боже  маля
Так  як  суть  у  Христа  -  двоєдина
Народився  і  Бог  і  людина
І  зійшла  в  Віфлеємі  зоря

Він  з’явився  забрати  гріхи
Щоб  без  горя  жив  ввесь  білий  світ
І  продовжився  кожного  рід
Де  у  щасті  ростуть  дітлахи
Нам  на  радість  багато  ще  літ
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*25.12.15*  ID:  №  631391
[/i]  [/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631391
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.12.2015


«Вроде и замужем, только вот скука» 18+

Увидел  фото  –  навеяло…
[b]«Вроде  и  замужем,  только  вот  скука»  18+[/b]
[color="#0805eb"][b][i]
Жизнь  –  она  гадина,  жизнь  –  она  сука
Вроде  и  замужем,  только  вот  скука
Только  вчера  все  кричали  нам  «горько»
Жрали  водяру,  на  закусь  -  икорка
Ну  а  сегодня  –  хоть  волком  ты  вой
Жизнь  превратилась  здесь  в  полный  отстой

Уговорили  подружки  с  родными
Будут  тебе  там  все  дни  выходными
Будешь  вареником  плавать  в  сметане      
Ну  а  бабла  –  и  не  снилось  путане

Что  тебе  Васька,  голимый,  твой  хахаль?
Ты  бы  послала  б  давно  его  на  @ер
Вон,  Иванов  –  он  солидный  мужчина…
Лучше  б  свалилась  на  лоб  кирпичина!
Может  дошло  б  до  меня,  круглой  дуры
Надо  б  крутить  им  с  трех  пальцев  фигуры
И  посылать  –  далеко-далеко
А  не  толочь  в  ступе  там  молоко

Но  не  послушала  внутренний  голос
И  убаюкали  сказки  подружек
Вот  и  живу  с  нелюбимым  я  мужем
Ум  где  короткий  –  длинный  там  волос
Зрелые  зёрнышки  сыплет  мой  колос
Но  никому  урожай  здесь  не  нужен
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*24.12.15*  ID:  №  631178
[/i][/b]  [/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631178
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.12.2015


Прислухайся діду Морозе

Скорочений  варіант  для  російських  соціальних  мереж,  який  дає  надію  на  те,  що  тебе  відразу  не  заблокують))
Повний  текс  віршу  -  тут:
[url=""]  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625711  [/url]
[img]http://www.poetryclub.com.ua/upload/poem_all/00625711.jpg[/img]
[b]«Казковий  дідусю  Морозе»  [/b]
[color="#0004ff"][b][i]
Казковий  дідусю  Морозе
Мені  подарунків  не  шли
Щоб  тато  з  війни,  лиш,  прийшли
Бо  в  мами  закІнчились    сльози

Бо  зАвжди  заплакані  очі
Змарніла  вона  від  тривог
Щоб  їм  допоміг  таки  Бог
Все  молиться  мама  щоночі

********************

Прислухайся  діду  Морозе
Що  просять  в  небес  українці  
Зроби  подарунок  ти  мамі,  
зажуреній  воїна  жінці
[/i]  [/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631017
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 24.12.2015


«Ох, милёнок, где ж ты, где???»

Увидел  картинку…  навеяло....  грешно  конечно  смеяться  над  горем  человека....но,  ни  этого  человечка,  ни  ее  судьбу  мы  не  знаем...может  у  нее  все  зашибись  и  она  живет  лучше  нас  всех)...дай  ей  Бог  счастья  и  удачи...а  мы  можем  только  немножко  пошутить  над  теми  толстушками,  которые  не  следят  за  собой  и  которые  болезненно  реагируют  на  напоминание  им  об  этом))  потому,  что  если  ты  полненькая  и  всех  послала  подальше  -  то  и  молодец,  а  если  ты  комплексуешь  по  этому  вопросу,  то  будь  добра,  не  ленись,  а  работай  над  собой.....а  то  комплексы  к  добру  не  приводят)...где-то  так)))  А  всем  полненьким  я  желаю  жить  в  гармонии  со  своим  весом  и  не  комплексовать  по  этому  вопросу....на  каждый  товар  есть  свой  покупатель)))..а  иногда  и  товар  сам  выбивается  в  покупатели  и  покупает  себе  всё,  что  он  хочет)))))

[b]«Ох,  милёнок,  где  ж  ты,  где???»[/b]
[color="#0703e8"][b][i]
Ох,  милёнок,  где  ж  ты,  где???
Тонет  лодочка  в  воде  
Не  в  воде,  а  лишь  в  песке
Глазки  миленькой  в  тоске

Жду  его  на  бережку
Разгоню  печаль-тоску
Разгоню  дурные  мысли
Ни  к  чему,  чтоб  глазки  кисли

Ни  к  чему  мне  и  печаль
Похудею  невзначай
Растеряю  свои  двести
И  не  быть  тогда  невестой  
И  каюк  моей  мечте
Мой  милёночек,  ты  где???

Я  и  шарики  надула
Не  подумай,  что  я  –  дура
 Для  меня  всё  это  –  важно
Быть  уверенной,  отважной
Помнишь  Винни,  что  из  пуха?
У  дупла  парил,  как  муха
Или  может  дирижабль
В  лапках  он  шары  держал
И  почти  добрался  к  мёду
Правда,  лез,  не  зная  брода
И  застрял  там  невзначай
К  пчелам,  заглянув  на  чай

Я  ж  узнала  наперед
Когда  в  порт  корабль  придет
И  уселась,    где  вода
Эй,  матро-си-ки,  сюда!)))
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629520
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 18.12.2015


Мне вернули его с похоронкой

[b]«Мне  вернули  его  с  похоронкой»[/b]
[color="#2405ed"][b][i]
В  доме  всё  на  местах  
Как  должно  оно  быть
Чистота  здесь  везде  и  порядок
И  улыбка  уста
Чуть  коснулась  –  не  скрыть
Значит  гость  долгожданный  уж  рядом

На  столе  ждёт  десерт
«Сладкий  стол»  и  вино
Примостилось  смущенно  в  сторонке
И  твой  старый  кисет
Только  мне  всё  равно
Мне  вернули  его  с  похоронкой

Ну  а  ты  позвонил
И  сказал,  что  живой
И  рыдала  сжимая  я  трубку
Прокричал:    «извини,    –
в  трубке  мин  слышен  вой,    –
угодили  мы  здесь  в  мясорубку!»

Виноградная  гроздь
Значит  будет  здесь  гость
Значит  будут  цветы  и  улыбки
Что  хотелось  -  сбылось
И  растаяла  злость
На  судьбу,  на  себя,  на  ошибки
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*14.12.15*  ID:  №628549
[/i]  [/b][/color]

Ну  а  ты  позвонил
И  сказал,  что  живой
И  рыдала  я  долго  всё  в  трубку
Прокричал:    –  «извини!»...
под  снарядов  там  вой...
«Угодили  мы  здесь  в  мясорубку»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628549
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.12.2015


«Предновогоднее»

[b]«Предновогоднее»[/b]
[color="#0514ed"][b][i]
Всё  что  зелёное  –  белое
Всё  что  задумано  –  сбудется!
Предположение  смелое)
В  небе  снежинки  всё  кружатся

Деды  Морозы  в  пути  уже
Торбы  с  подарками  –  полные
В  доме/подъезде/на  этаже
Слышатся  речи  застольные

И  оливье  и  шампанское
Блеет  Гарант  что-то  с  телика
Я  б  не  доверил  им  велика
А  не  правление  царское

Стрелки  сошлись,  как  одна
Небо  раскрасив  салютами,
Как  новогодний  стол  –  блюдами.
Ждут  нас  бокалы  вина

Чокнулись  чары  вина
За  уходящее  прошлое
Что-то  там  было  хорошее
Выпьем  за  это  до  дна

Ну  а  потом  –  за  мечты
Что  загадал  ты,  вот-вот
В  жизни,  чтоб  только  цветы!
Счастья,  друзья!  В  Новый  Год
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*13.12.15*  ID:  №628434
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628434
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.12.2015


Грудень, то ти в курсі, що ти - зима?

Із  циклу:  «побачив  картинку  –  написав  експромт»))

[b]«Грудень,  то  ти  в  курсі,  що  ти  -  зима?»[/b]
[color="#0011ff"][b][i]
Грудень,  то  ти  в  курсі,  що  ти  -  зима?
Тоді  ж  чому  снігу  катма?
Чом  не  скував  морозом  бруд?
Щоб  не  бруднивсь  вкраїнський  люд
Чи  це  тяжкий  для  тебе  труд?

І  де  веселощі  і  сміх?
Чому  не  йде  лапатий  сніг?
Чому  не  грають  в  сніжки  діти?
І  не  вдяглися  в  сніг  ще  віти
І  не  летять  з  гори  санчата
І  не  рум’яні  ще  дівчата
І  ще  багато  тут  ЧОМУ...
Бо  хочу  я  уже  зиму))  
[/i][/b][/color]
........................................

Грудень,  ти  зима,  чи  літо?
Чом  плетешся  мляво  світом
Не  скував  чом  бруд  морозом
Чом  везеш  ти  зиму  возом?

Де  веселощі  і  сміх?
Чом  не  йде  лапатий  сніг?
І  не  грають  в  сніжки  діти
Не  вдяглися  в  сніг  ще  віти

Не  летять  з  гори  санчата
Не  рум’яні  ще  дівчата
І  багато  ще  ЧОМУ...
Бо  я  хочу  вже  зиму))
..........................................
Здається  два  аналогічні  експромти,  
але,  у  них  зовсім  різний  ритм...

...........................................
Чому  я  -  сніговичок
Не  із  снігу  –  з  сорочок
Накрутили  із  ганчір’я
Хтось  ще  в  клей  добавив  пір’я
Ніс  хтось  з  дому  і  морквину
З’їв  в  дорозі  половину
Був  би  гарний  мені  ніс
Якби  він  її  доніс))
......................................
І  не  видно  ще  санчат
Щік  румяних  у  дівчат      



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628249
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 13.12.2015


Роли все сыграны, точки расставлены

[b]«Роли  все  сыграны,  точки  расставлены»[/b]
[color="#0408e3"][b][i]
Роли  все  сыграны,  точки  расставлены
Тает  в  бокале  вино
Письма  последние  мне  уж  доставлены
Встретиться  ль  нам  суждено?

В  этой  ли  жизни  увидимся  снова?
Знает  один  только  Бог
Но,  разлюбить  тебя,  самая  милая
Я  в  этой    жизни  не  смог….

Днями,  ночами  все  мысли  летели
Только  к  одной  лишь  тебе
Видно,  все  демоны  мира  хотели  
Чтобы  в  моей  не  была  ты  судьбе

Милая,  добрая,  нежная  самая
Как  разлюбить  мне  тебя?
Скажет  ль  об  этом,  акация  старая?
Ветви  свои  теребя….

Где  проводили,  с  тобой,  моя  милая
Многие  дни-вечера
И  колдовала  акация  старая…
Как  же  красиво  цвела…

Всё  ещё  есть  наша  лавка,  под  кроною
Помнит  тебя  и  она
Самую  лучшую,  нежную,  стройную
Где  же  ты…  наша  весна?
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*08.10.15*  ID:  №627176
[/i]  [/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627176
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.12.2015


«Він заплітав її волосся»

[b]«Він  заплітав  її  волосся»[/b]
[color="#0413e3"][b][i]  
Він  заплітав  її  волосся
І  польову  вплітав  в  них  квітку
Що  розпустилась,  гарно,  влітку
Серед  пшеничного  колосся

Яка  доповнювала  очі
Що  співпадали  з  літнім  небом
На  волі,  випещені,  степом
То  загадкові,  то  пророчі

Вони  всміхалися  грайливо
Були  як  сонечка  промінчик
Йому  нетреба  було  інших
Він  мріяв  тільки  про  це  диво

Він  заплітав  її  волосся
А  колір  їх,  як  й  колір  жита
Де  колір  хліба,  меду  й  літа
Тут  все  в  косі  переплелося
П’янкими  запахами  страв
Із  ароматів  літніх  трав

Він  заплітав  її  волосся
Дурманив  запах  її  тіла
Кому  до  того,  яке  діло
Бажання  в  них,  в  одне  сплелося

І  цілував  він  пелюстки
Медових  губ  п’янкого  трунку
І  від  такого  поцілунку
Немає  в  світі  порятунку
Перемішалися  думки

Перемішалися  думки
Де  літній  день  і  спрага  тіла
Вона  ж,  як  й  він  -  його  хотіла
Джерельні  грали  їм  струмки
Трава,  щось  ніжне  шепотіла
Слова  кохання,  мабуть,  їм
І  що  це  поле  –  їхній  дім
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*07.12.15*  ID:  №626769
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2015


«Всё от пап и мам у нас»

Из  цикла  «увидел  –  написал  экспромт»))

[b]«Всё  от  пап  и  мам  у  нас»[/b]
или
[b]«Дети  -  мамы  –  так  похожи»[/b]
[color="#0905ed"][b][i]
Дети  -  мамы  –  так  похожи
Взгляд,  осанка  и  цвет  кожи
Их  характер,  разрез  глаз
Всё  от  пап  и  мам  у  нас

Их  привычки,  и  повадки
Для  нас  точно  не  загадки
Посмотри  на  пап  и  мам
И  узнаешь,  кто  он  сам

Если  хочешь  о  невесте  
Знать  побольше  и  всерьёз
Прикупи  букет  ты  с  роз
И  проведай  тёщу  с  тестем

Погутарь  о  сем,  о  том
Сделай  выводы  потом
И  поймешь,  твоя  невеста
Из  какого  она  теста))
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626679
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 06.12.2015


«Місяць пів-бубликом ходить по небу»

[img]https://pp.vk.me/c631231/v631231686/2fb9/eMChRp64mJI.jpg[/img]
[b]«Місяць  пів-бубликом  ходить  по  небу»[/b]
[color="#1a00ff"][b][i]
Місяць  пів-бубликом  ходить  по  небу
З  запахом  тіста,  з  запахом  меду
З  запахом  осені,  жнив  і  приплоду
І  зі  смаком  вже  достиглого  плоду

Сад  спорожнів,  одинокі  листочки
Все  ще  цілують  улюблені  віти
Їм  би  вже  в  вирій,  з  птахами  летіти
Теплі  шукати  на  зиму  куточки

Але  так  тяжко  лишити  минуле
Пам'ять  про  літо  і  сонця  цілунки
І  з  вітерцем,  що  ласкає,  стосунки
Як  вони  в  пестощах  літа  тонули

Радують  око  засіки  пшениці
І  паляницями  -  скирти  соломи
Що  на  стерні  –  як  у  воїв  шоломи
Жовтим  по  полю  –  в  золоченій  криці

Все  вже  готове  до  зимнього  сну
Не  повернеться  сюди  літо  скоро
Сніг  намете,  біля  скирт,  цілі  гори
Дихає  поле  повітрям  прозорим
Марить  у  сні,  про  квітучу  весну
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*05.12.15*  ID:  №626385
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626385
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.12.2015


«Казковий дідусю Морозе»

[b]«Казковий  дідусю  Морозе»  [/b]
[color="#0004ff"][b][i]
Казковий  дідусю  Морозе
Мені  подарунків  не  шли
Щоб  тато  з  війни,  лиш,  прийшли
Бо  в  мами  закІнчились    сльози

Бо  зАвжди  заплакані  очі
Змарніла  вона  від  тривог
Щоб  їм  допоміг  таки  Бог
Все  молиться  мама  щоночі

Щоб  згинули  кляті  каЦАПИ
І  я  попрохаю  у  тебе
Для  миру  і  спокою  треба
Москальські  щоб  згинули  шкапи

Немає  у  мене  і  слів...
каЦАП  -  то  уже  не  людина
Ображена  буде  й  скотина
Якщо  так  назву  москалів

Росія  -  країна  фашистів
І  їх  президент  -  теж  фашист
Заслав  він  до  нас  терористів
Та  й  сам,  до  убивств  має  хист

Терор  на  державному  рівні
Взірець  у  них  Гітлер  й  Бен  Ладен
Щоб  стати  з  тиранами  врівні
То  пуКін  всіх  знищити  ладен
 
Вбивають  і  нищать  каЦАПИ
Усе  на  вкраїнській  землі
За  це  –  «протягнули  щоб  лапи»
І  в  землю  пішли  москалі

Прислухайся  діду  Морозе
Що  просять  в  небес  українці  
Зроби  подарунок  ти  мамі,  
зажуреній  воїна  жінці
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*03.12.15*  ID:  №625711
[/i]  [/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625711
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 03.12.2015


«Коли в країні окупант»

[b]«Коли  в  країні  –  окупант»[/b]
[color="#1a00ff"][b][i]
Коли  в  країні  йде  війна
Самотня  мама  і  жона
І  горя  випито,  до  дна
Коли  в  країні  йде  війна

Коли  в  країні  –  окупант
Москальський  кнур  заліз  в  город
І  будоражить  весь  народ
Вже  не  людина,  а  мутант

Коли  москальські  терористи
Будинки  рушать  і  мости
До  нас  повзуть,  як  ті  глисти
А  пуКін  бреше  –  то  туристи

Тоді  встають  на  захист  всі
Від  дідусів  і  до  малят
І  все  знаходять  для  солдат
Від  автоматів  і  гранат
До  БТР-ного  шасі

Тоді  росте  гарно  зерно
Там,  де  подохли  москалі
І  перегноєм  у  землі
Лежить  москальське  все  говно
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*01.12.15*  ID:  №625215
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625215
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 01.12.2015


«Дружба и манная каша»

[youtube]https://youtu.be/jHEDI9IJsqo[/youtube]
Из  цикла  «увидел  картинку  –  написал  экспромт»))
 
[b]«Дружба  и  манная  каша»[/b]
[color="#0022ff"][b][i]
В  народе  пословица  есть
Тот  друг,  с  кем  пуд  соли  смог  съесть
Но  если  год  жизни  двоим  у  них  стажа
Тогда  подойдет  им  и  манная  каша))

Тогда  подойдет  на  двоих  одна  миска
И  надвое  делится  ровно  сосиска
И  дружно  живём  здесь,  вдвоём,  кот  и  я
Ведь  мы  закадычные  с  детства  друзья))

Мы  вместе  болели  и  свинкой  и  корью
И  разною  прочею  мерзкою  хворью
И  Васька  всегда  возлежал  у  груди
Ты  хворь  уходи!  Приставать  погоди

Всегда  Васька  был  на  посту  и  на  страже
И  радость  делили  и  горе,  с  ним,  даже
Двоих  нас  ругала  и  мамка  всегда
А  нам  нипочём,  всё  для  нас,  как  вода

Мы  вместе  всё  время  -  бежит  день  за  днём
И  нас  не  разлить  ни  водой,  ни  огнём
Мы  вместе  всё  время,  ведь  мы  же  –  друзья
И  знаем  об  этом  -  и  кот,  да  и  я))
[/b]  [/color]  30.11.2015    [/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624964
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.11.2015


«А первый снег, всё падал на траву»

[youtube]https://youtu.be/dhXxQptQRMw[/youtube]
У  Києві  сьогодні    випав  перший  сніг....

[b]«А  первый  снег  всё  падал  на  траву»[/b]
[color="#1100ff"][b][i]
А  первый  снег  всё  падал  на  траву
Окучивая  белым  кусты  роз
Растаять  не  даёт  ему  мороз  
И  начал  год  уж  новую  главу

Где  из  цветов  –  лишь  белый,  только  грязь
Местами  разбавляет  чернотой
А  я  тоскую,  о  поре,  о  той
Где  солнце  с  речкой  брызгались  смеясь

Где  берег  моря  –  тёплая  волна
У  ног  твоих  мурлычет  всё  котом
Всё  быстротечно  –  шепчет  нам  она
Живи  сейчас,  до  донышка,  до  дна
А  о  грядущем  -  можно  и  потом

Всё  быстротечно  –  лето,  осень  –  год
Всё  пролетело  бабочкой  беспечной
Ушло  и  лето  –  не  бывает  вечно
Лишь  пригубив  цветочный  сладкий  мёд

Лишь  пригубил  –  а  осень  тут  как  тут
Листву  срывает,  как  игрушки  с  ёлки
Закончен  праздник  –  битые  осколки
Из  грязных  листьев  сводят  нам  редут

Лежат  по  паркам  –  мертвые  холмы
Ждут  всё  того  кто  сможет  им  помочь
Их  увезет  из  грязи  этой  прочь
Или  снегов...  и,  наконец,  зимы
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*29.11.15*  ID:  №    624791
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624791
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.11.2015


«Ой калино, калино»

Пісня  (проба  пера))    )…мелодія  народна)),  причому,  без  жартів)),  от  попробуйте  її  співати  на  самий  стандартний/звичайний  народний  мотив,  як  ми  співаємо  за  столом,  чи  в  своїй  компашці  українські  пісні…і  вона  відразу  ж  ляже  на  українську  народну  музику)))….  ну  а  слова,  звичайно,  мої)))

[b]«Ой  калино,  калино»[/b]

[color="#0724de"][b][i]Ой  калино,  калино
Чому  ти  зашарілась?
Під  тобою  дівчина
З  хлопцем  ввечері  стрілась

З  хлопцем  ввечері  стрілась
Розійшлися  лиш  зрання
Ти  тому  зашарілась
Що  пізнала  кохання

Щічки  розчервонілись
Мов  покриті  рум’янцем
Тут  сьогодні  дівчина  
Зустрічалась  з  коханцем

Зустрічалась  з  коханцем,  
Він  дорожче  всіх  в  світі
Нахиляла  калина
Над  коханими  віти

Закривала  калина
Щоб  не  бачили  люди
І  сама  зашарілась
Цілував  він  усюди

Цілував  він  усюди
Цілу  ніч,  аж  до  рання
Намагавсь    зруйнувати
Він  дівочі  вагання

Ой  калино,  калино
Чому  ти  так  червона?
Чом  покрились  рум’янцем
І  листочки  і  грона?

Під  тобою  здійснилось
Всього  таїнство  світу
Облетіли  всі  квіти
З  калинОвого  цвіту

Облетіли  всі  квіти
Зародилися  грона
Чому  так  зашарілась?
Ти  калино  червона[/i][/color]
………………………..[/b]

В  принципі,  можна  до  безкінечності  
римувати  нові  рядки))))

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2015


«Слушай, мамка, не ругайся»

Из  цикла  «увидел  –  написал  экспромт»))
[b]«Слушай,  мамка,  не  ругайся»[/b]
[color="#0312e3"][b][i]
Слушай,  мамка,  не  ругайся
мы  вину  не  отрицаем
просто  хрупкая  уж  очень
Оказалась  чашка  с  чаем

Ее  трогать  не  хотели
Зацепил  я  лишь  хвостом
Разве  можно  издеваться
Из-за  чашки  над  котом?

Осознал  я,  сделал  вывод
Так  шалить,  уже  не  будем
Мы  ж  приличные  коты  –
Не  какие-то  там,  люди

Нам  ведь  бабушка  сказала
Что  и  ты  была  такой
Так  что  мамка,  не  ругайся,
А  работай  над  собой))
[/i]  [/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623665
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 24.11.2015


«Говно не тоне, але ж як горить!»

На  видео  "встреча  и  поздравления"
 местным  населением
 фашистско-москальского  летчика,  
убийцы  мирных  людей,  
стариков  и  детей,  
выпрыгнувшего  со  сбитого  самолета
[youtube]https://youtu.be/GPlkF_xGjxs[/youtube]
[b]«Говно  не  тоне,  але  ж  як  горить!»[/b]

[color="#070be0"][b][i]Говно  не  тоне,  але  ж  як  горить!
Одна  ракета,  і  уже  за  мить
Москальська  кака  врізалась  в  пісок
А  морду  москаля  рихтує  вже  носок
Взуття  сірійців,  що  знайшли  фашиста
Бо  то  є  НЕЛЮДЬ!  Сила  то,  НЕЧИСТА!

Це  вам  фашисти  за  дітей  і  мам!
Убитих  вами  –  кара  Божа  вам
Це  вам  фашисти,  за  мирних  людей!
І  за  убитих  вами  всіх  дітей!
Ви  недостойні  жити  на  землі
А  місце  ваше  –  в  Пеклі,  москалі!
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623661
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.11.2015


«Чудо у пір’ї»

Побачив  фотку  -  навіяло)))
 
[b]  «Хто  в  нас  ходить  на  подвір’ї?»  [/b]
або
[b]«Чудо  в  пір’ї»[/b]

[color="#000fe0"][b][i]Хто  в  нас  ходить  на  подвір’ї?  
Прикувавши  погляд  наш...
В  слави,  поглядів  сузір’ї
Це  не  яник  в  Межигір’ї  –
Це  –  маленьке  чудо,  в  пір’ї))
Над  курятником  –  він  страж

Любить  це  маленьке  чудо
Їсти  яйця  з  часником))
Запивати  потім  буде
Він  домашнім  молоком

Але  мамка  тут  сказала:
«Хто  не  робить  –  той  не  їсть»
Ти  ж,  уже  майже  хазяїн
А  не  званий  в  домі  гість

І  надвір  його  послала,
 щоб  попас  в  садку  курей
Йому  ж,  цього  буде  мало
Так  рішив  він  від  дверей
І  ступивши  за  поріг
На  біду  свою,  от  гріх,
Його  півень  підстеріг  

Тільки  вийшов  він  у  двір
Як  напав  на  нього  звір
Що  сказав:  ку-ка-рі-ку!
Страшно  замахав  крильми
Погрозив  так  юнаку
Щоб  між  ними  був  лиш  мир

Миру  хлопець  –  не  схотів
Бо  тягав  за  хвіст  котів
І  давно  уже  він  знав  –  
Хочеш  вір,  а  хоч  не  вір  –  
Головний  хто  в  домі  звір

І  «забив»  між  ними  «стрілку»
Там,  під  стінкою,  в  кутку
Взяв  у  руки  довгу  гілку...
І  ганяв  півня  в  садку

І  тепер  наш  півник  лисий
А  герой  наш  –  у  сузір’ї
Правда,  здряпаний  весь  писок
Ну  а  пузо  й  ноги  –  в  пір’ї))
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*22.11.15*  ID:  №    622980
[/i][/b]  [/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622980
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 22.11.2015


«Чудо в пір’ї»

Побачив  фотку)))
[b]«Хто  в  нас  ходить  на  подвір’ї?»  [/b]
або
[b]«Чудо  в  пір’ї»[/b]
або
«Щіпатило))))»
[color="#001ee3"][b][i]Хто  в  нас  ходить  на  подвір’ї  
Прикувавши  погляд  наш?
В  слави,  поглядів  сузір’ї
Це  не  яник  в  Межигір’ї  –
Це  маленьке  чудо  в  пір’ї)))
Над  курятником  –  він  страж

Його  мамка  от  послала,
 щоб  попас  в  дворі  курей
Йому  ж,  цього  було  мало
Як  старий  давно  єврей
Захотів  навар  він  мати
Треба  тільки  яйця  взяти  
І  варити  і  варити…
Можна  з  куркою  там  разом
Швидко  пір'я  взять  оббрити
А  то  мамка  прийде,  часом))
І  "накриється"  бульйон….
Кур  «пішло»  так  –  батальйон!))
[/i]  [/b][/color]
[b]...................................................

[i]Хто  в  нас  ходить  на  подвір’ї  
Прикувавши  погляд  наш?
В  слави,  поглядів  сузір’ї
Це  не  яник  в  Межигір’ї  –
Це  маленьке  чудо  в  пір’ї)))
Над  курятником  –  він  страж

Любить  це  маленьке  чудо
Їсти  яйця  з  часником)))
Запивати  потім  буде
Він  домашнім  молоком

Але  мамка  тут  сказала:
"Хто  не  робить  –  той  не  їсть
Ти  ж  уже  майже  хазяїн
А  не  званий  в  домі  гість"
 
І  надвір  його  послала,
 щоб  попас  в  дворі  курей
Його  ж  курка  налякала
Що  тікав  аж  до  дверей))
[/i][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2015


«Зустрічає зиму осінь»

[b]«Зустрічає  зиму  осінь»[/b]
або
[b]«Білі  оси»[/b]
[color="#2204e0"][b][i]
Зустрічає  зиму  осінь
Проводжає  тепле  літо
Крижані  холодні  оси
Налетять  на  листя  й  квіти

Налетять  і  зацілують
З  губ  їм  вприснувши  отрути
І  змарніють  хризантеми  
І  замерзнуть  квіти  рути

І  затягнуть  небо  хмари
І  похмурі  й  непрозорі
І  небеснії  нам  скнари
Заховають  сонце  й  зорі

Заберуть  в  полон  в  нас  сонце
Позабудуть  нам  віддати
Тільки  білії  все  оси
 будуть  день  і  ніч  літати
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*17.11.15*  ID:  №    621766
[/i]  [/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621766
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.11.2015


«Парк опустел, лишь двое на скамье»

[b]«Парк  опустел,  лишь  двое  на  скамье»  [/b]
[color="#0b07e3"][b][i]
Парк  опустел,  утих  детишек  шум
Лишь  ветер  листья  гонит  всё  по  скверу
И  слякоть,  всю  заполнит  атмосферу
Наденет  парк  в  кирпичный  цвет  костюм

Парк  опустел,  лишь  где-то  вдалеке
В  пространстве  неухоженной  аллеи
Там  под  зонтом  фигурки  две  алели
Как  два  буйка  в  бушующей  реке

Парк  опустел,  лишь  двое  на  скамье
Уютно  примостившись  под  кустом
От  непогоды,  скрывшись  под  зонтом
В  рябиновом  рубиновом    колье

Парк  опустел,  не  нужен  им  никто
У  них  свой  мир,  своя  планета  счастья
Они  –  ОДНО,  являясь  каждый  –  частью
Укрыв  её  его  большим  пальто

Парк  опустел,  а  им  всё  нипочём
Ни  холод,  слякоть,  каверзы  природы
Им  нестрашнЫ  прогнозы  все  погоды
Когда  лишь  вместе,  рядом  и  вдвоём
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*17.11.15*  ID:  №    621684

[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621684
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.11.2015


«І в чашку і за виворот і в душу»

[b]«І  в  чашку,  і  за  комір  вам,  і  в  душу»[/b]
або
[b]«Вже  листопад»[/b]
[color="#0331d9"][b][i]Вже  листопад  і  кава  на  столі
Стоїть  холодна,  мною  недопита
І  паляниця,  запашна,  із  жита  
Обжинки  вже  минули  на  селі

Вже  листопад  –  кружля  танок  листок
І  в  чашку,  і  за  комір  вам,  і  в  душу
А  я  терпіти  цю  погоду  мушу
До  хрусту  в  пальцях,  болю  до  кісток

Вже  листопад  –  як  літа  й  не  було
Все  промайнуло  потягом-експресом
Холодна  кава,  з  назвою  експресо
Така  ж  холодна,  як  із  льоду  скло

Вже  листопад  з  дощами  і  мороз
З  хурделицею  разом  ходять  в  гості
Вони  чекають  час  свій  на  погості
До  нас  прийти,  надовго  і  всерйоз

Вже  листопад  –  затих  пташиний  крик
Лиш  горобці  цвірінькають  на  гілках
І  осінь  вже,  на  міжсезонних  стрілках
І  час  тече,  закінчуючи  рік

І  час  тече,  закінчуючи  рік  
Скує  мороз  поверхні  вод  і  рік
Одягне  в  білу  шубку  снігопад
Й  закІнчиться,  нарешті,  листопад
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*13.11.15*  ID:  №    620839
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620839
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.11.2015


«Не паплюж дівочих мрій»

Сонечко,  Галя  Гражина,  своїми  творами,  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610353  як  завжди  піднімає  настрій  і  надихає  на  написання  відповідних  тому  настрою  експромтиків  )))  

[b]«Не  паплюж  дівочих  мрій»[/b]

[color="#0210cf"][b][i]Полюбила  молодця  
Нема  кращого  лиця  
Плечі,  очі,  ну  і  ніс
Чоловічих  мужніх  рис

2х2  –  майже  квадрат
І  гусар  він,  і  солдат
І  накачаний,  й  стрункий
І  з  лиця  -  хоч  воду  пий
І  моторний  весь  такий

Дві  ноги  і  дві  руки
Тільки  ж  клятії  роки
Зморшка  тут  і  зморшка  там
Ну  для  чого  воно  нам?
Друже  милий,  не  старій!
Не  паплюж  дівочих  мрій))[/i]
[/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2015


Ночь

[youtube]https://youtu.be/CEIzUpM9HP4[/youtube]
Це,  навіть,  не  віршик,  а  так,  мелодійна  гра  слів….колінце  в  мелодії…ритмічне  ПА  а  танці))…
 
[b]«Ночь»[/b]
[color="#0408d9"][b][i]Ночь  колдовала
Ночь  ворожила
К  утру  -  устала
Спать  уложила

Спать  уложила  –  
песню  вам  спела
Очень  любила
Только  несмело

Только  несмело
Сильно  любила
Песню  вам  спела
Спать  уложила

И  обещала
 Во  сне  вам  присниться
И  восхищала  -
Все  руша  границы
 
Ночь  колдовала
Ночь  ворожила
Ей  же,  всё  мало
Вас  иссушила

Вас  иссушила
Выпила  соки
Жизнь  разделяя
 на  части  и  блоки

На  –  ДО  что  было
И  ПОСЛЕ  -  что  будет
Сильно  любила
Вас  не  забудет

Утром  проснешься
И  вспомнишь  ладоши
И  улыбнешься
Чтоб  день  был  хороший
 
Ночь  колдовала
Ночь  ворожила
Вас  обнимала
Сон  сторожила
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620369
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.11.2015


«Летел москаль куда-то вдаль…»

О  крушении  российского  пассажирского  
самолёта,  рейс  А–321,  в  Египте

[b]«Летел  москаль  куда-то  вдаль…»[/b]

[color="#0400e3"][b][i]Летел  москаль  куда-то  вдаль…
Хотел  горилки  он  и  зрелищ
Любил  он  пуКина  -  поверишь?
И  в  этом  басни  сей,  мораль

Летел  москаль  куда-то  вдаль…
А  в  Сирии  детей  лишь  труппы
И  вовик  пуКин  лыбля  губы
Вручал  убийцам  их,  медаль

Летел  москаль  куда-то  вдаль…
И  гнев  сирийцев  был  безбрежным
А  кара  божья  -  неизбежна
И  плавился  в  огне  дюраль

И  проклят  будет  тот  народ
Рождающий  убийц  детишек
Которым  «посносило  крыши»
То  не  народ  –  с  навоза  мыши
Их  кара  божья  –  самолет!

Им  кара  божья  –  самолёт
Тем,  кто  с  Задорновым  смеялся
Отрезать  бы  тем  сукам  яйца
Что  не  москаль  -  то  идиот![/i]
[/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620088
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.11.2015


«Останні вже дні»

[b]«Останні  вже  дні»[/b]
 
[color="#0804de"][b][i]Останні  вже  дні…
Закрився  курорт  
не  сумно  мені
Скрізь  пусто  –  комфорт

Не  гамір  юрби  -
Шепочуть  тут  хвилі
Нам  не  до  журби
Одні  ми  –  на  милі
 
Для  нас  лише  двох
Весь  берег  тут  моря
Створив  все  це  Бог
Не  знати  щоб  горя

Не  знати  щоб  горя  -
пізнати  щоб  щастя
Зустрів  тут  кохану  
по  імені  Настя))
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2015


«Желтые, красные – разные»

[youtube]https://youtu.be/2n1GGzrAUQE?list=PL-HKO0Vy0pb-wBiLxJR4eTJzHluw4uCN4[/youtube]
[b]«Желтые,  красные  –  разные»[/b]
[color="#1304e3"][b][i]
Золото,  золото,  золото
Слева  и  справа  –  вокруг
Небо  как  будто  расколото
Сыплет  и  сыплет  листву

Кру́жится,  кружится,  кружится
И  подустав  –  прилегло
Лужицы,  лужицы,  лужицы
Осени  суть,  ремесло
 
Желтые,  красные  –  разные
 Сотни  оттенков  и  гамм
Ну  до  чего  ж  они  классные
Падают  к  нашим  ногам
 
Каждый  здесь  листик  по-своему
Светел,  красив  и  пригож
Мастером-летом  все  скроены
И  на  часть  солнца  похож

Завтра  намочит  их  дождик
Скроет  всё  выпавший  снег
Их  нам  природа-художник
Лишь  нарисует  к  весне

Ну  а  сегодня  –  кружа́тся
Вальс  закружив  с  ветерком
Дарят  частичку  нам  счастья
Чтобы  нам  было  о  ком
Помнить  в  холодные  ночи
Вспомнив  –  вдвоём  эти  дни
Ночи  чтоб  были  короче
И  существуют  они
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*27.10.15*  ID:  №  616353
[/i]  [/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616353
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.10.2015


«Вечір, зорі, світить місяць»

[b]«Вечір,  зорі,  світить  місяць»[/b]
 
[color="#0320e0"][b][i]Вечір,  зорі,  світить  місяць
Десь  у  вишині
Їх  малює  живописець  
Не  один  вже  літній  місяць
Бруд  дороги  ноги  місять
Всі  підряд  ці  дні

На  побачення  з  зорею
Йду  щовечір  я
Із  коханою  своєю
Із  зірок  нам  галереї
Місяць  пише  нам  хореї
І  чаклують  ніжні  феї
Зіронько  моя
 
Я  іду  -  душа  співає  -
Серце  в  ритмі  ямб
Голова  не  помічає
Ні  горбів,  ні  ям)
І  виводить  ніжні  оди
Зеленим  гаям
Про  любов  і  про  свободу
Пісня  солов’я

Я  іду  назустріч  небу  -
 стріну  я  зорю
Лиш  в  тобі  маю  потребу
І  нікого  більш  нетреба
Тільки  ти  і  йду  до  тебе
Лиш  тебе  люблю
[/i]  [/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2015


«Кошкин дом»

Увидел  картинку  –  навеяло)

[b]«Кошкин  дом»[/b]
[color="#1903de"][b][i]Осенний  вечер,  дождик  за  окном
А  я  сижу,  закутавшись  в  твой  плед
Просматриваю  книгу  «Кошкин  дом»
И  вспоминаю  только  лишь  о  том
Как  славно  жили  здесь  с  тобой  вдвоём
Без  горестей,  печалей  и  без  бед

Осенний  вечер  -  холод,  ну  и  дождь
И  молочка  горячего  стакан…
Нас  разделила  маленькая  ложь
Недостаёт  мне  так  твоих  ладош…
И  нестрашна  телесная  мне  дрожь
Но  кто  избавит  от  душевных  ран?

А  дождик  всё  стучит  в  моё  окно
И  греет  твой  забытый  тёплый  плед
И  хоть  на  улице  совсем  уже  темно
В  прохожих  вижу  твой  я  силуэт
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*11.10.15*  ID:  №  612648
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612648
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.10.2015


«30 уколов в мозг, от любви»

[b]«30  уколов  вам  в  мозг,  от  любви»[/b]
или
[b]«Мозг  заморозь,  или  просто  –  взорви»[/b]
[color="#1d07e3"][b][i]
30  уколов  вам  в  мозг,  от  любви
Чувства  свои  не  зачав,  ты  дави
Голову  в  прорубь,  иль  в  бак  с  кислотой
Но  не  гонись  за  ушедшей  мечтой
Если  в  ответ  тебе  –  лишь  пустота
Значит  не  твой  он,  значит  не  та
 
30  уколов  вам  в  мозг,  от  любви
сердце  и  душу  на  части  не  рви
встретишь  еще  ты,  другого  и  ту
С  кем  воплотить  в  жизнь  сумеешь  мечту
Кто  за  тобой  и  на  небо  и  в  Ад
Кто  и  в  печали  тебе  будет  рад

30  уколов  вам  в  мозг,  от  любви
Мозг  заморозь,  или  просто  –  взорви
Лучше  другого/другую  найди
С  кем  и  дожди  -  совсем  не  дожди
С  кем  холода  –  это  не  холода
С  кем  и  вода  -  как  вино  -  не  вода)
С  кем  и  мороз  –  совсем  не  мороз
Кто  и  без  роз  –  как  букетик  из  роз)
Кто  отогреет,  и  сердце  и  душу
И  в  непогоду,  метель,  да  и  в  стужу
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612325
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.10.2015


«Римую думи»

[b]«Римую  думи»[/b]
[color="#0804d6"][b][i]
Римую  думи  і  народжується  вірш
Не  краще  інших,  та  здається  і  не  гірш
Впроваджу  мрії  я  в  римовані  рядки
І  на  папері  закарбую  всі    думки

Римую  думи  і  згадаю  що  було…
То  посміхнуся,  то  нахмурюю  чоло
І  заспокоїться  стривожена  душа
Як  пригадає,  наше  літо,  що  пройшло
І  берег  річки,  й  стан  твій  як  стебло
І  ніжність  рук  твоїх,  і  губ  твоїх  тепло
І  тягне  до  складання  од  віршам

Римую  думи,  що  летять  як  вільний  птах
І  не  синиця  там,  журавлик  то  в  руках  
Моя  голубка,  горлиця  моя
Там  пісня  лебедина  й  солов’я

Римую  думи  та  впроваджую  в  життя
Ти  поруч  мене  і  читаєш  всі  думки
Не  втримати  свої  тут  почуття
Не  втримати  два  береги  ріки

Римую  думи  -  чарівник  своїх  думок
Вони  течуть,  мов  лагідний  струмок
Вони  звучать,  як  пісня  солов’я
А  з  ними  лину  в  мріях  своїх  й  я))
[/i]  [/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2015


«Я нарисую наш рассвет»

[b]«Я  нарисую  наш  рассвет»[/b]
[color="#0311d9"][b][i]
Я  нарисую  наш  рассвет
Когда  с  небес  сошла  звезда
Когда  от  солнца  первый  свет
Залил  всё  поле,  как  вода
Когда  проснулся  ветерок
Играя  листьями  куста
Когда  прошел  наш  вечерок
И  наша  ночь  прошла  когда

Я  нарисую  наш  рассвет
Где  пенье  птиц,  звуки  ручья
Ты  пробуждаешь  солнца  свет
И  говоришь  ему  –    привет
И  повторяешь,  как  завет:
«Как  же  люблю  тебя  всё  ж  я!»

Умывшись  утренней  росой
Достанешь  зеркальце  с  лукошка
Налюбовавшись  впрок  красой
И  длинной  девичьей  косой
Крутнешься  дзыгой-егозой
И  замурлычешь,  словно  кошка

Посадишь  бабочку  в  ладошку
Вдыхая  аромат  цветов
Ее  примеришь,  словно  брошку
Пытаясь  гладить,  словно  кошку
Что  повернулась  животом
Потом  прошепчешь  –  не  грусти
Я  отпускаю  –  всё  –  лети…
………………………………………………
..…продолжение  следует))……
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*07.10.15*  ID:  №611724
[/i]  [/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611724
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.10.2015


«Никому тебя не отдам!»

[youtube]https://youtu.be/Ty4F4Uy9SbE[/youtube]
[b]«Мой  капитан»[/b]
или
[b]«Никому  тебя  не  отдам!»[/b]
[color="#0603d9"][b][i]
Помнишь,  мы  гуляли  и  цвели  каштаны?
Пели  в  нас  сердца,  пели  нам  фонтаны
Выбравшись  на  кромку  круглого  фонтана
Вспомнила  я  море,  яхту,  капитана
И  расставив  руки,  шла  как  по  канату
Твои  руки  были  мне  координатой

Шуточно  пытался  сбросить  меня  в  воду
Предложив  проверить  глубину  там  брода
А  когда,  шатаясь,  я  чуть  не  упала
Заключал  в  объятья  -  мне  их  не  хватало
И  тогда  теряла  связь  с  реальным  миром
Был  моим  героем,  был  моим  кумиром

А  потом  сидели  в  парке,  на  скамейке
Детвора  резвилась  в  модном  танце  брейке
Ты  не  удержался  –  показав  им  класс
Я  ж  не  отводила  всё    влюбленных  глаз

А  потом  катались  озером  на  лодке
Ты  грёб  на  носу,  я  же  –  посередке
Мы  сидели  тесно,  видя  глаз  оттенки
И  соприкасались  нежно  в  нас  коленки
И  я  предложила:  «курс  на  океан!»
Ты  же  всё  смеялся:  «есть  мой  капитан!»

А  потом  под  вечер  провожал  домой
И  я  поняла  –  мой  ты,  только  мой!
И  я  поняла  –  ты  мой  капитан
Никому  тебя,  в  жизни  не  отдам!
[/i][/b][/color]
[youtube]https://youtu.be/trqFPdmBL60[/youtube]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611541
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.10.2015


«Танок осінній бавить листя»

ОСЕННИЙ  ВАЛЬС.Композитор  Е.  Дога(Вальс  из  к/ф  "Мой  ласковый  и  нежный  зверь"
[youtube]https://youtu.be/qjALs7XL6xA[/youtube]
[b]«Танок  осінній  бавить  листя»[/b]

[color="#1a04e0"][b][i]Танок  осінній  бавить  листя
Поодинокі  і  сплелися
Кружляють  парами  в  повітрі
В  осінній  золотій  палітрі

Танок  –  для  них  це  насолода
Який  дарує  їм  природа
Вона  дарує  раз  в  житті
Щоб  лист  кружлявся  і  летів

Такі  красиві  –  золоті
На  святі  осені  і  літа
Де  вітерець  все  бавить  віти
Вони  летять,  як  конфетті

Кружляють  свій  останній  танець
І  на  щоках  у  них  рум’янець
У  світлі  сонечка  проміння
Покажуть  все  своє  уміння

І  я  милуюся  на  нього  -
Маестро,  танець  цей  на  біс!
Немає  кращого  нічого
Все  це  нам  точно  дано  Богом
Кружляю  з  ним,  аж  "йде  підлога"))
І  шелестить  казковий  ліс
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*03.10.15*  ID:  №  610946
[/i][/b]  [/color]

............................................

На  перший  в  їх  житті  політ
 Від    свОїх  відірвавшись  віт
Пустилось  листя  у  танок
Усьому  час  свій,  свій  і  строк

Втомившись,  ляже  на  коріння
Щоб  не  замерз  їх  рідний  дім
Бо  рук  його  воно  творіння
І  вистачить  в  нього  терпіння
Всю  зиму  лист  лежить  осінній
Щоб  відродитись    весня́ни́м

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2015


«Одна – в пустій кімнаті»

[b]«Смуток»[/b]
 або
[b]«Одна  –  в  пустій  кімнаті»[/b]
[color="#2307d9"][b][i]
Чому  серде́нько  ти  сумна?
Хоч  всюди  люди,  ти  –  одна
Сім’я,  і  рідні,  чоловік…
У  смутку  твій  проходить  вік

Чому  навколо  –  пу-сто-та?
Життя  не  те,  любов  не  та
Все  начебто    як  і  у  інших
Не  краще,  але  і  не  гірше

Робота  –  дім  –  сім’я  –  робота
Чекаєш,  швидше  б  вже  субота
Чекаєш,  швидше  б  вже  відпустка
А  на  душі  –  так  само  –  пустка

А  на  душі  –  лише  лиш  –  туга
Маєш  сім’ю  –  не  маєш  друга
Маєш  відносини  і  секс
Що  в’їлись  в  тіло,  як  рефлекс
Коли  усе  –  на  автоматі
Коли  давно  уже  жонаті…
А  ти  –  одна  –  в  пустій  кімнаті
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2015


«Три слова»

[youtube]https://youtu.be/bH28qQjCD8o[/youtube]

30  вересня  православні  християни  відзначають  свято  Віра,  Надія,  Любов.

Друзі,  зі  Святом  Вас  всіх!
Віри  вам,  Надії  і  Любові!!!
[img]https://lh6.googleusercontent.com/-WQ73pUuqBZo/Vgxujj7Y7BI/AAAAAAAAAho/VvrMNgIFtUA/s500-no/2286707664.jpg[/img]

[b]«Три  слова»[/b]
або
[b]«Кохання»  [/b]
[color="#041ad9"][b][i]
Віра,  Любов  і  Надія
Кожного  хлопця  то  мрія
Кожної  жінки  бажання
Все  це  в  нас  зветься  –  КОХАННЯ

Всі  ці  магічні  три  слова
Наших  відносин  основа
Щастя  у  них  і  страждання
Все  це  в  нас  зветься  –  кохання

ВІРИТЬ  людина  у  краще
Має  НАДІЮ  на  щастя
Жити  без  віри  нам  нащо?
Ріжемо  з  горя  зап’ястя
Погляди,  смуток,  зітхання  
Все  це  в  нас  зветься  –  кохання

ЛЮБИМО  милих  ми  палко
Віддано  і  без  остатку
Хто  без  любові  –  шкода  тих
Бідних,  хоча  і  багатих

День  в  нетерпінні  на  зустріч
Змучене  тіло    в  бажанні…
Ніжність  в  очах  і  зізнання
Все  це  в  нас  зветься  –  КОХАННЯ
©  Микола  Карпець(М.К.)
*01.10.15*  ID:610514  [/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2015


Сонечко, не ображайся!!!) )

[b]Сонечко,  не  ображайся!!!))[/b]

[color="#1e09de"][b][i]Щоб  образить    сонечко?
Щоб  образить  зіроньку?
Небокраю  донечку
Лебедину  пісеньку
Та  ніколи  й  гадки
Я  не  мав  такої
Ти  моя  розгадка
Ніжності  людської
Ну  а  якщо  коротко,
Влучно,  одним  словом
То  ти  наше  -  СОНЕЧКО
Сяє  що  над  Львовом)))[/i]
[/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2015


«І смак нектару на губах»

[b]«І  смак  нектару  на  губах»[/b]
[color="#001dd9"][b][i]
Сьогодні  тема  –  не  любов
Сьогодні  плани  на  майбутнє
Якщо  щось  вийде  в  мене  путнє
Й  не  наламаю  в  віршах  дров
 
То  буде  все  -  і  ОХ  і  АХ
І  смак  нектару  на  губах
І  оп’яніння  почуттів…
І  крики  «мартовських»  котів))
І  пелюстки    троянд  і  лілій…
І  йди  до  мене,  любий,  милий
І  як  же  добре  нам,  лиш  двом
Будь  насолоди  джерелом
Будь  тим  одним,  з  ким  і  на  небо
Я  полечу,  якщо  так  треба…

Але  це  все,  не  тут  й  не  зараз
Тож  підіймати  рано  галас
Поїм  добряче  я  борщу
В  вірші  ці  теми  і  включу)))
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2015


«Чому?»

Жириновский:  Больше  половины  жителей  страны  Россия  -  тупые.  Особенно  на  Урале    11  авг.  2014  г.
[youtube]https://youtu.be/rYsMJ7400_Q[/youtube]
[b]«Чому?»[/b]
або
[b]«Это  РАША,  детка»[/b]
або
[b]«Сон  росіянина»[/b]

[color="#0730e8"][b][i]Чому  буває  так  в  житті?
Слова  не  ті,  думки  не  ті
Подруги  й  друзі  –  лиш  як  фон
В  полон  вас  взяв  жахливий  сон

Ідеш  по  вулиці  –  одна
Навколо  пусто  –  як  у  полі
Снують  тіла,  без  душ  –  як  голі
Яких  не  втримала  труна

І  ти  один,  серед  мерців
Які  чекають  швидше  ночі
Щоб  промінь  сонця  спати  сів
Не  заглядав  в  пустії  очі

Щоб  ти  не  бачила  тіла
Без  душ,  без  серця,  без  обличчя
Як  ку-клукс-клан,  в  середньовіччя
Бездушність  в  людях  розцвіла

Розквітла  і  буяє  цвітом
Доносом,  зрадою,  навітом
Фашизмом,  манєчка  в  очах
І  розум  в  зародку  зачах

І  ти  один,  серед  юрби
Вже  не  людей,  а  просто  зомбі
Які  в  своїй  безсилій  злобі
Подібні  стаду  і  худобі
Вже  і  не  люди  –  а  раби
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*28.09.15*  ID:  №  609986
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609986
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 28.09.2015


Грехи вы, тяжкие, грехи

[youtube]https://youtu.be/OaoQD1wKOh8[/youtube]

[b]«Как  будто  было  всё  вчера…»[/b]

[color="#0804d9"][b][i]Ученье  -  зло
Незнанье  -  тьма
Не  повезло….
Школа  –  тюрьма!?))
Кому-то  -  храм
Кому-то  -  Ад
Не  помню    сам
Был  ли  я  рад))
 
Хотя  и  было  иногда
Что  собирались  у  пруда
Не  утаить  теперь  греха
Там  были  песни  и  уха

Гитара,  девушки,  стихи…
Грехи  вы,  тяжкие,  грехи
Кусты,  палатки,  лопухи…
И  снова  смертные  грехи))

Объятья,  ласки  до  зари
Кусты  подальше  от  толпы
И  от  крапивы  волдыри
Нам  пели  ночью  соловьи
Будили  утром  косари
И  веток  острые  шипы))

А  утром  пели  петухи…
Мои  ж  вы  сладкие  грехи...

Походы,  ночи  у  костра…
Как  будто  было  всё  вчера…
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609575
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.09.2015


«Любовь под зонтом»

[youtube]https://youtu.be/CEIzUpM9HP4[/youtube]
[b]«А  мы  вдвоём  и  под  зонтом»[/b]
или
[b]«Любовь  под  зонтом»[/b]

[color="#0804d9"][b][i]А  мы  вдвоём  и  под  зонтом
И  дождик  к  нам  стучится  в  гостьи
Но  нам  не  нужен  здесь  никто
Ведь  это  наш  с  тобою  дом
Но  дождь  скребется  всё  котом
Стучится  в  дверь  промокшей  тростью

А  мы  вдвоём  и  под  зонтом
И  больше  здесь  никто  не  нужен
Так  бы  стоять  с  тобой  лет  100…
Твой  зонтик  стал  для  нас  гнездом
Прижавшись,  лишь  шептать  о  том
 Что  съем  сейчас  тебя  на  ужин  

Обнять  за  шею,  крепко,  ах…
Подняв  на  цыпочки  всё  тело
Оно  ж,  ласкалось  всё  и  млело
И  так  тебя,  всего,  хотело
И  пело,  пело,  сладко  пело
В  твоих  ласкающих  руках

Коснуться  нежно  твоих  уст
Почувствовать  твой  вкус  десерта
Без  уст  твоих  -  весь  день  был  пуст
Проголодалась,  ну  и  пусть
Исчезла  горечь  вся  и  грусть
Под  звуки    дождика-оркестра

А  дождь  стучит,  как  и  вчера
И  месяц,  год,  да  и  столетье
И  будет  лить  он  до  утра
Но  не  прошла  еще  пора
Где  тел  пылающих  –  жара
Чтобы  забыть  о  нашем  лете
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*26.09.15*  ID:  №  609363
[/i]  [/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609363
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.09.2015


«Весняне кохання»

[b]«Весняне  кохання»[/b]
(гумореска)
[color="#0413de"][b][i]Ох,  весна,  весна,  весна
Всіх  проблем  людських  вина
Звела  з  розуму  вона
І  сама  того  не  зна    

Ах,  любов,  любов,  любов
Без  обмежень,  без  оков
Забобонів,  перешкод
Джерело  всіх  насолод

А  коли  любов  весною
Не  заснути  –  тягне  в  сад
Ні  спочинку,  ні  покОю
Не  життя,  а  поле  бою
Що  робити  із  собою?
Манить  мила  й  зорепад

Най  побив  би  його  град))
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*25.09.15*  ID:  №  609285
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2015


«Балкон»

[youtube]https://youtu.be/M6qTPm8NoQs[/youtube]
Побачив  картинку  –  усміхнуло)))
[b]«Балкон»[/b]
або
[b]«Котяча  доля»[/b]
[color="#1a04de"][b][i]Сиджу  на  балконі,  за  склом,  як  в  тюрмі
І  нудно  і  тужно  і  сумно  мені
Одна  лиш  розвага  -  вікно  з  голубАми
І  слинка  тече  –  плямкочу  я  губами))
Але,  НЕВЕЗУХА!  Як  з  нею  бороться???
За  склом  я  ловлю  лиш  промінчик  від  сонця

А  там  за  вікном  пір’я  чистять  на  сонці
Такі  вже  знайомі  мої  незнайомці
Курличуть,  клекочуть,  присів  на  карниз
Збиваються  в  пари  і  падають  вниз
Відчути  в  польоті,  щоб  вільне  падіння…
А  в  мене  вже  зад  весь  болить  від  сидіння))

Таке  в  нас  життя,  у  котів,  що  в  квартирах
Ми  віскас  їмо,  не  картоплю  в  мундирах
Нас  миють  шампунем  і  сушать  лиш  феном
Являюся  я  повноправним  тут    членом
Родини  двоногих,  сім’ї  без  дітей
Сиджу  і  скучаю  –  ніяких  ідей))
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*25.09.15*  ID:  №  609155
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2015


«Як помру, то споминайте»

[youtube]https://youtu.be/cgeI1OOyQs4[/youtube]
Всім  загиблим    Синам  України  за  її  Свободу  присвячується.  
Слава  Україні!  Героям  Слава!

[b]«Як  помру,  то  споминайте»[/b]
або
[b]«Я  пішов  «в  ніколи»  »  [/b]

[color="#0804de"][b][i]Як  помру,  то  споминайте
Незлим,  тихим    словом
Нехай  радується  поле,    ліси  і  діброви
Нехай  квітами  заквітне
Волошкове  поле
Я  не  кинув  рідну  землю
Я  пішов  «в  ніколи»  

Вже  ніколи  не  побачу  рідну  Україну
Яку  люблять  усі  люди,  як  свою  дитину
Де  керманичі  вкраїнські  –  усі  патріоти
А  не  зграя  олігархів  –  не  люди  –  істоти

Вже  ніколи  не  побачу  долини  і  гори
Де  живуть  вкраїнські  люди  без  лиха  і  горя
Де  від  щастя  у  всіх  діток,  світяться  аж  очі
Де  збуваються  всі  мрії,  юнацькі  й  дівочі

Вже  ніколи  не  почую  мою  рідну  мову
На  якій  всі  100%  говорять  тут  знову
Поважають  маму  й  тата  і  сивого  діда
І  забули  хто  такії  злодії  й  бандити
................................................
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*24.09.15*  ID:  №  609082
[/i]  [/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609082
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 24.09.2015


«Тысячи масок»

 [youtube]https://youtu.be/kBKSPdd4DQw[/youtube]
[b]«Лесть,  или  льстецы  и  их    "жертвы"»[/b]
[color="#0804d9"][b][i]
Тысячи  масок
Тысячи  красок
Тысячи  слов
В  голове  без  мозгов
Тысячи  лживых  улыбок  и  «сказок»
И  паутина  из  тысяч  узлов

Ловит  таких  же,  как  сам  –  недалёких
Сети  с  отравою  лжи  разметав
Лестью  заполнив  пространство  всё  в  легких
Давит  он  жертву  свою,  как  удав

Лестью  опутал  –  паук  в  паутине
Ярко  пылает  из  лести  свеча
Вязнут  там  "жертвы"  все,  в  лести,  как  в  тине
Не  замечая  –  свеча  –  горяча

Сердце  у  "жертвы"  сгорает  до  пепла
Вместе  там  с  сердцем  -  сгорает  душа
Яд  всё  заполнит  –  и  совесть  ослепла
Больше  не  стоит  она  ни  гроша
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*24.09.15*  ID:  №  608932
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608932
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.09.2015


Мягкие игрушки

[b]«Мягкие  игрушки»[/b]

[color="#1a04de"][b][i]Эти  мягкие  игрушки
Носик,  глазки,  лапки,  ушки
Мягкий  мех,  но  в  них  -  душа
Целый  мир  для  малыша

С  ними  в  радости  и  в  горе
И  в  постели  и  в  саду
И  к  бабульке,  и  на  море
Я  сквозь  слёзы  мамке  вторю
Что  без  друга  –  мишки  Жоры
На  прогулку  не  пойду

Эти  мягкие  игрушки  -
Все  друзья  мои,  подружки
Я  и  мама  и  сестра
И  врачом  была  вчера))

Их  кормлю  и  одеваю
С  ними  сплю,  с  ними  гуляю
Их  лечу,  когда  в  них  кашель
Витаминками  и  кашей)))

И  когда  пойду  я  в  школу
Их  не  брошу  и  тогда
В  рюкзачке  найду  я  место
Чтоб  со  мной  были  всегда!))
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*22.09.15*  ID:  №  608747  
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608747
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.09.2015


«Страх»

[b]«Страхи»    [/b]
или
[b]«Не  одна,  но  уже  без  него»[/b]

[color="#0421d9"][b][i]Не  одна,  но  уже  без  него
Не  одна,  но  любить  мне  кого?
Не  одна,  с  пустотой  мы  вдвоем
Существуем  вдвоем  –  не  живем

Не  одна  –  на  ногах  мамин  плед
Матерится  за  стенкой  сосед
И  всё  вроде  как  было  вчера
За  окном  только  воют  ветра

На  душе  –  всё  же  та  –  пустота
Будоражу  я  шерстку  кота
Он  единственный,  преданный  друг
Не  предаст  и  не  бросит  так  вдруг

Возлежит  и  урчит  на  груди
Ты  мол  киснуть  постой,  погоди
Не  накручивай,  нервы  не  рви
Не  бывает  конца  у  любви

Он  придет,  тихо  скажет  –  прости
Не  печалься  мой  свет,  не  грусти
Там  где  был  я  не  мог  позвонить
Извини!  Ты  меня  извини!

Будет  завтра  и  будет  рассвет
Материться  всё  будет  сосед
И  закручивать  мат  в  три  версты
Ну  а  мне  –  наплевать!  Рядом  ты))
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*17.09.15*  ID:  №  607285
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607285
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.09.2015


«А лето пахнет тобой»

[b]«Запах  лета»[/b]
или
[b]«А  лето  пахнет  тобой»[/b]

[color="#0230d4"][b][i]А  лето  пахнет  клубникою
Морем,  и  немножко  тобой
Сиренью,  ромашкой,  гвоздикою
Лавандою  горною,  дикою
Впитался  твой  запах  –  уликою
Нам  пел  на  рассвете  прибой

И  медом,  и  солнцем,  и  речкою
И  сеном,  и  скошенной  гречкою
И  воском,  и  свадебной  свечкою
Мечтой,  как  всегда  –  голубой
А  значит,  и  снова  -  тобой

И  липой,  акацией  белою
Улыбкой  -  то  робкой,  то  смелою
Объятьями  -  жарче,  чем  зной
А  значит  -  тобой  -  лишь  тобой
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*16.09.15*  ID:  №  607051
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607051
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.09.2015


«Другу»

[b]«Другу»[/b]
(Другу  и  очень  хорошей  девчонке,  
с  нашей  компашки))..ко  Дню  Рождения...ответ  на  ее  поздравление))    )

[color="#0311d6"][b][i]Как  много  прожито  событий
За  очень  краткое  мгновенье
И  всё,  что  было  -  не  забыто!
Хоть  как  вода  уходит  время

Как  много  было  тех  мгновений
Когда  слипались  уже  очи
Но  мы  сидели  до  пол  ночи
И  всё  общались  вдохновенно))

Когда  делились  наболевшим
Когда  на  помощь  шел  нам  друг
И  «посылали»  тех  мы  к  лешим))
Не  мывши  рук,  кто  лез  в  наш  круг)

Я  помню,  Солнышко,  всё  помню…
Но  жизнь  такая  уж  зараза
То,  что  желаешь  –  не  исполнит
Если  исполнит,  то  не  сразу

А  жизнь  идет  себе  вперед
Вот,  пролетел  и  еще  год
Как  хорошо,  в  моих  друзьях
Всё  еще  вижу  тебя  я)
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606078
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.09.2015


«Школа – це наруга»

Галя  Гражина  так  зворушливо  написала  віршик  про  школу  "Я  у  школу  не  піду"  )))  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604362  ,  що  я  не  втримався,  щоб  і  собі  щось  не  написати  про  школу))))...Галюнь,  ти,  як  завжди,  слугуєш  для  мене  музою)))
[b]«Школа  –  це  наруга»[/b]
   
[color="#0804d9"][b][i]Мамо-ж  моя,  мамко
Йти  до  школи  зранку
Тяжко  мені  люба
Краще  йти  до  клубу
Краще  дискотека
Чим  бібліотека
І  обійми  друга…
Школа  –  це  наруга
Школа  –  це  знущання
Та  іще  і  зрання
Вивчила  уроки?
Мало  від  них  проку
Корені,  квадрати…
Як  з  них  зиск  нам  мати?
Ти  подумай,  МАТИ!!!
Хоч  стріляй  з  гармати
Краще  буду  спати
Файний  вигляд  мати
Вмію  рахувати…
Будуть  заміж  брати
Корені,  квадрати…))))
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605848
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 11.09.2015


«Він все ж, козак, чи не козак?»

[b]«Він  все  ж,  козак,  чи  не  козак?»[/b]
або
[b]  «Млинці,  мед,  і  бджоли»[/b]

[color="#0408d9"][b][i]Дістала  хлопця  та  бджола
Не  відігнати  від  стола…
Не  вистачає  в  хлопця  рук
Щоб  відігнати  смерті  звук))

В  одній  руці  в  нього  млинець
В  другій  -  посудина  з  нектаром
Який  тепер  з  нього  боєць?
Прийшов  йому,  мабуть,  кінець
У  бджілки  жало  -  як  свинець
Що  звалить  і  коня  -  ударом

От  і  задумався  юнак
Чи  й  далі  їсти  мед  з  млинцями
Чи  наплювавши  на  той  смак
Зажавши  тапок  у  кулак
Він  все  ж,  козак,  чи  не  козак???))
Ганяти  бджілку  між  столами))
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602586
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 28.08.2015


Рубль і нафта вітають українців зі Святом!) )

РоSSійський  рубль  і  нафта  вітають  українців  зі  Святом!  
З  Днем  Незалежності!!!)))
(Нафта  -  43,3  $/баррель,  1$  -  70  руб.)))    )

[b]«Гвозди  в  гроб  Кремля»[/b]

[color="#0917de"][b][i]  Спасибо  Нефти!    И  Рублю!
Их  за  падение  люблю  
Чем  ближе  будет  к  ним  земля  
Тем  толще  гвозди  в  гроб  Кремля
   
Ну  а  когда  они  в  пике
Сорвутся  в  штопор  -  налегке
То  значит  -  всё!  Войне  -  конец!
В  роSSии  всем  настал  пипец!))
М.К.[/i]
[/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602147
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.08.2015


«Сбор урожая персиков»

[youtube]https://youtu.be/i8_6KEb6iUU[/youtube]
Картина  неизвестного  российского    художника  -  "Сбор  урожая  персиков",  сыр,  масло,  2015г))))
[youtube]https://youtu.be/dQq_wKS4gpA[/youtube]
[b]«Сбор  урожая  персиков»[/b]
или
[b]«Жрать  с  лопаты  мы  так  рады»[/b]
[color="#3204d9"][b][i]Картина  Репина  –  «Приплыли!»
Дыра  в  мозгах  –  идем  на  дно
Жрём  с  грязью  персики  и  с  пылью
Ведь  мы  раSSейское  говно!

Мы  на  жратву  ввели  эмбарго
Америка  -  для  нас  урод!
И  сыр  в  костре  пылает  жарко
Голодный  пухнет  рашенсброд

Без  витаминов  мир  не  мил
И  нет  зубов  почти  уже
Пережует  бульдозер  сыр
Подаст  жратву  в  своем  ковше

Ведь  мы  привыкли  жрать  с  лопаты
А  для  свиней  -  посуды  нет
Нам  вместо  денег  и  зарплаты
Из  грязью  сырный  всем  омлет

Потом  попьем  томатный  сок
Из-под  колес  он  тёк  в  песок
Бульдозер  всё  зарыл  там  в  ров
Великий  пуКин  –  будь  здоров!))
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*09.08.15*  ID:  №  598524
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598524
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 09.08.2015


Я обиделся!

Увидел  картинку  -  улыбнуло))
[b]«Я  обиделся!»[/b]
или
[b]«Размышления  после  вздрючки»[/b]
[color="#0715de"]  [b]  [i]
За  кусочек  колбасы
(Сам  свалился  со  стола)
По  спине  пошла  метла
И  таскала  за  усы

Было  этого  ей  мало
И  за  хвост  меня  хватала
Полотенцем  била,  тапкой
Своей  толстой,  длинной  лапкой

Бесполезное  создание!
Пьет  лишь  кровь  –  не  молоко
Жить  мне  с  ней  так  нелегко
Напрочь  нету  понимания  –  
Нужно  ведь  коту  мяско!

Нет,  чтоб  просто  пожурить
А  потом  целуя  в  ушко
Подарить  мне  безделушки…
Метров  два…  сосисок  нить

Почесать  мне  живота
И  нашептывая  нежно
С  расстановкой,  и  неспешно
Рыбкой  угостить  кота
 
И  налив  мне  молока
По  спине  вести  ладошкой
И  за  ушком  понарошку
Взбудоражив  шерсть  слегка
 
И  заглядывая  в  глазки
Целовать  мне  лоб  и  носик
Как  последний  пудель-пёсик
Буду  я  балдеть  от  ласки

Уложив  потом  на  грудь
Рассказать  мне  на  ночь  сказку
Чтобы  я  там  мог  уснуть
И  приснилась,  чтоб  не  жуть
А  сардельки  и  колбаски))
М.К.  [/i]
[/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598358
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.08.2015


«Їхав Іван воювати»

[b]«Їхав  Іван  воювати»[/b]

[color="#0400e0"][b][i]Несе  Галя  воду,  коромисло  гнеться
А  Івану-дурачку  збрили  оселедця
Налисо  оббрили,  гонять  в  москалі
Загарбати  для  царя,  ще  трохи  землі

Галю  ж  моя  Галю,  будеш  ти  чекати?
Ну  Іване  ти  і  бевзь!  Мізки  в  тебе  з  ВАТИ
Я  дівчина  молода  і  красива  всюди))
Як  не  віриш,  запитай,  всі  підтвердять  люди)))

Воювати  за  царя,  і  його  доходи
Будеш  доти,  поки  Дон  буде  нести  води
Служба  в  банді  угро-фінів  25  годочків
За  цей  час  я  видам  заміж  вже  і  свою  дочку

Так  що,  їдь  Іване-дурню  людей  убивати
Посивіють  без  тебе  твої  батько  й  мати
Посивіють  і  подохнуть  десь  там  біля  тину
Проклиная  дурнувату,  хоч  й  свою  дитину
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2015


«Буду очень сладкой»

[b]«Буду  очень  сладкой»[/b]
Увидел  картинку...не  удержался,  чтобы  не  прокомментировать))
[color="#0206d4"][b][i]Я  не  буду  толстой,
 я  не  буду  гладкой
Буду  очень  доброй,  
буду  очень  сладкой
Буду  очень  нежной
Девочкой-кокеткой
Чуточку  небрежной
Сладенькой  брюнеткой
Может  быть  блондинкой?
Рыженькой  шатенкой?
Девочкой-картинкой
Стройненькой  спортсменкой))
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597086
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.08.2015


Крестики – нолики

Прочитал  статус:  

"С  мужчиной  надо  играть  в  крестики-нолики.  
Если  ты  для  него  нолик,  
то  на  нём  надо  ставить  крестик!"

Решил  прокомментировать:  
[b]Крестики  –  нолики[/b]
[color="#0408e3"][b][i]Ставлю  крестик  на  мужчине
Не  от  скуки  -  по  причине
А  причина  та  -  проста:
«Его  -  "НЕТ",  на  моё  –  "ДА"»

Вот  он  был,  и  уже  нет
Получил,  что  так  хотел
Выключали  девки  свет
Засмущавшись  голых  тел

И  остался  лишь  листочек
Из  тетрадки,  что  в  квадрат
А  в  квадратах  только  точки
И  подходит  слово  –  «ГАД!»

Расчерченный  на  три  части
В  ряд,  и  вниз,  диагональ
Не  подходит  слово  «счастье»
Извини!  Мне  очень  жаль

И  играю  я  в  игрушки
Крестик  –  нолик  –  ерунда
И  злорадствуют  подружки
Не  хватает  букв  у  «ДА»
……………………………………..

Есть  народная  забава
И  игра  для  всех  полов
Мужиков  орда-орава
Мчаться  вмиг  на  женский  зов
 
И  я  крестики  всё  ставлю  
На  мужчинках,  каждый  раз  
Как  увижу,  что  Я  нолик  
Стала  для  него  сейчас  

А  крестов  всё  больше,  больше  
Я  задумалась  тотчас  
Не  пора  ли  жирный  крест  
Положить  на  всех,  на  вас))
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596899
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.07.2015


«Мужик и 8-е Марта»

Увидел  картинку  -  улыбнуло))
решил  прокомментировать)):
[b]«Мужик  и  8-е  Марта»[/b]
[color="#0804de"][b][i]Заболеть  наш  муж  решил
Нету  больше  в  мужа  сил
На  ногах  он  целый  день
Хоть  бери  ты  бюллетень
На  8-е  то,  число
Ведь  жена  тебе  назло
Отыграется  за  год
Перекроет  кислород
Ты,  как  белка  в  колесе…
День  на  черной  полосе…
Зебры,  под  названьем  жизнь
Так  что,  мужУки  –  ДЕРЖИСЬ!  ))[/i]
[/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596897
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.07.2015


От тільки як тебе забути?

[b]От  тільки  як  тебе  забути?  [/b]

[color="#0937de"][b][i]Три  слова  тільки  ти  мені
Скажи  у  полі,  на  стерні
Біля  копни  духмяних  трав
Ти  вся  горіла,  я  палав
І  стільки  в  нас  було  тепла
Що  ніч  короткою  була

Ніч  пролетіла,  як  та  мить
І  неба  синього  блакить
Позолотило  сонце  в  ранці
І  вже  збирають  новобранців
І  вже  чека  далекий  шлях
Нам  москаляка,  як  той  лях
І  знов  в  сльозах  любимі  очі
Як  в  прабабусь,  що  за  війну
Кільце  обійм  рватись  не  хоче
В  смутку  жили  не  дну  весну
І  вже  чекають  там  редути…  
От  тільки  як  тебе  забути?  
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2015


«Как же РАД, тебе я РАД!»

[b]«Как  же  РАД,  тебе  я  РАД!»  [/b]
 
[color="#0804de"][b][i]Засмущала  ты  нахала…
Я  с  тобой  стаю  так  робок
Ты  же,  словно  из  журнала…
Звездопад  шампанских  пробок!
Все  кричат  тебе  –  «виват!»
Я  же,  просто,…  очень  рад

Рад,  что  есть  с  тобой  холсты
Где  твой  профиль  неземной
Воплощен  в  портрете,  мной
Как  частичка  красоты

Рад,  что  можно  вас  сравнить
Обе  вы  –  передо  мной
Зубки  –  ровненькая  нить
Чтобы  губки  оттенить
И  сияют  белизной

Ну  а  синь  любимых  глаз  –  
Неземное  волшебство...
Ты  –  девчонка  высший  класс!
Повторяю  много  раз
Не  девчонка  –  просто  джаз
Саксофона  колдовство

Рад,  что  есть  на  свете  ТЫ
Рад  дарить  тебе  цветы
Рад  ловить  любимый  взгляд
Как  же  РАД,  тебе  я  -  РАД!  
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*21.07.15*  ID:  №  594994
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594994
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.07.2015


«Рифма на ЗВЕЗДА»

Очень  распространенное  слово  "звезда"  с  довольно  обширной  базой  рифм  к  нему.  Но,  некоторые  умудряются  не  подобрать  рифму  даже  к  такому  простому  слову….пришлось  на  сайте  «ВКонтакте»,  в  группе  «СТИХИ»,    для  некоторых  рифмоплетов  даже  сложить  экспромт  по  этому  поводу.…

[b]«Рифма  на  "звезда"»[/b]

[color="#0603e0"][b][i]От  людей  одна  беда
Не  помеха  им  года
Им  не  лезет  в  рот  еда
Прожит  день,  и  без  вреда?
Пострашнее  от  жида!
Сердце  –  глыба  изо  льда
Нет  ни  совести,  стыда
Им  поможет  лишь  узда
   Вот  вам  рифма  на  "звезда"[/i]
[/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594993
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.07.2015


«Все бабы - как бабы»

[b]«Все  бабы  -  как  бабы»[/b]
[color="#0311de"][b][i]Все  бабы  -  как  бабы,
А  я  -  королева!
Им  топать  лишь  прямо,
Мне  ж  можно    налево
Ведь  даже  соседские  два  короля
Не  смогли  заменить  моего  кобеля
С  кавказским  акцентом,  такой  весь  крутой
А  мне  смотрит  в  глазки,  и  нежный  такой
При  первой  возможности  тащит  в  кровать
Что  я  королева  -  ему  наплевать!))[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594959
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 20.07.2015


«Забуяють квіти цвітом»

На  мою  думку  нічого  змінювати  непотрібно!  А  то  одні  захотіли  змінити  статус  територій  на  яких  вони  живуть  приблудами,  інші,  шоколадні  кролики  –  Конституцію.  Ну  а  ті,  в  кого  немає  ніяких  прав  взагалі  щось  змінювати,  вирішили  змінити  Гімн))….  смішно….    якби  не  було  так  сумно  

[b]«Забуяють  квіти  цвітом»[/b]

[color="#000fe3"][b][i]Ще  не  вмерла  Україна
І  не  вмре  ніколи
Від  свинячої  паРАШІ
Зведем  частоколи
Щоб  не  сунула  свій  писок
У  чужі  городи
Слава  неньці  Україні!
І  її  Народу!

Москалів,  як  тарганів
Всіх  залити  дустом
І  кілки  вампірам  руЦьким
Всім  загнати  з  хрустом
Як  більярднії  шари,
Що  летять  у  лузу
Москаляці  –  по  гілляці
І  осику  в  пузо  
Пришпилити  цю  мерзоту
Як  гадину  люту
Спокійніше  щоб  жилося
Вкраїнському  люду

Поки  запах  нечистот
Від  того  народу
Буде  битись  наш  народ
За  свою  Свободу!

І  коли  останній  в  світі
Здохне  москаляка
Забуяють  квіти  в  цвіті
Від    Бога  подяка
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*20.07.15*  ID:  №594831

[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594831
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.07.2015


«Обнимашки»

[b]«Обнимашки»[/b]

Хочу  обнять  тебя...  родной...
Понес  же  черт  меня  на  речку
А  ты.....  мой  плотик  надувной
Вначале  взял  и  дал  протечку
Потом  и  лопнул  подомной))

Теперь  с  простудою  лежа
лью  сопли  молча  я  в  подушку
И  больше  нету  куража
А  обнимаю…  с  чаем  кружку))
........................................
.......................................
Хочу  обнять  тебя…    родная...
Понес  же  черт  меня  на  речку
И  там  сейчас  я  утопаю
А  ты...  такая  надувная
С  машины,  камера  большая
Боками  скользкими  сверкая
Уплыла  прочь...уже  навечно

Сижу  я  молча  у  костра
Не  попадает  зуб  на  зуб
Хлебаю  кипяток  с  ведра
Чтобы  унять  дрожанье    губ))

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592951
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.07.2015


«Женский взгляд на мужУка»

[b]«Женский  взгляд  на  мужУка»[/b]

[color="#0603d6"][b][i]Возможно  только  лишь  от  скуки
На  них  вниманье  обратим
Хотя,  они  такие  сук…
(нехорошие  дяди)
Что  не  хотят  даже  интим

Чтоб  затянуть  его  в  кровать
Скажи,  что  может  пиво  пить
Пока  проведаю  я  мать,
С  друзьями  рыбку  половить

И  будет  он  тогда  любить
И  на  руках  тебя  носить
Без  пива  -  может  укусить
Или  начнет  тебе  дерзить

Ну  как  девчонки,  с  ними  жить?!
Не  говорю,  уже  любить
Но  и  без  них  нам  будет  трудно...
На  кошку,  что  ль,  орать  все  утро???))[/i]
[/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592949
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 10.07.2015


«Адреналин»

СІНОВАЛ
–  В  попу  сильно  коле  сіно!
–  Прибери  своє  коліно!
–  Боже,  що  то?
–  Павучок.
–  Він  на  нас  повзе!
–  Мовчок!
–  Ти  ж  казав,  
що  номер  зняв!
Чом  притяг
на  сіновал?!
05.07.15

НАДИХНУВ  Микола  Карпець))  
Автор,  наше  Сонечко)),  Галина  Гражина    http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591754

)))))))))))))))))))))))))))

[b]«Адреналин»[/b]
[color="#0412d1"][b][i]
В  степи,  в  лесу,  на  сеновале
У  речки,  моря,  на  привале
Когда  огонь  горит  в  крови,
Вы  еле  живы  -  от  любви.

Когда  вокруг  -  лишь  пустота
Накрыл  вам  шторм  низ  живота
Адреналин  -  уже  за  100?
Тогда  до-фени  Вам  всё  то,
что  неподвластно  вашей  страсти:
война,  мир  рушится  на  части,
Землетрясение,  цунами...

На  всё  плевать!  Когда  мы  сами
Вулкан  эмоций  и  страстей

Мы  оба,  просто,  без  затей
И  наплевав  на  предрассудки
Уже  которые  здесь  сутки
Встречаем  солнышка  восход
Под  треск  цикад  и  шёпот  вод

Им  награждает  нас  прибой
Он  песнь  поёт  для  нас  с  тобой...

Когда  болит  всё  голова...
И  лишь  слова...  одни  слова...
Тогда  и  мягкая  перина
Вам  недодаст  адреналина)
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*07.07.15*  ID:  №592164

[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592164
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.07.2015


«Улыбайся»

[b]«Улыбайся»[/b]

[color="#0412d6"][b][i]Улыбайся  просто  так!  
И  серьезный  и  чудак
И  старик,  ну  и  пацан
И  монах,  приня́вший  сан
Улыбайся  ты  -  всегда!
Пусть  седая  борода
Пусть  и  нет  уже  зубов
На  спине  полно  горбов
Улыбайся,  и  тогда
Не  коснется  вас  беда
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592162
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.07.2015


«В меня - на донышке вина»

[b]«В  меня  -  на  донышке  вина»[/b]

[color="#0408d4"][b][i]Бокал  шампанского  вина
Я  выпью  стоя  и  до  дна
Ведь  пью  сегодня  за  любовь
Любовь  ушла  –  осталась  боль

Она  ушла  –  осталась  боль
Не  помогает  алкоголь
Уже  каемка  дна  видна
И  я  один,  она  -  одна

Она  стояла  у  двери
Уже  в  застёгнутом  пальто
 И  крикнуть  нам:  «черт  побери!»
Вы  люди  или  дикари?
Да  что  ж  вы  делаете!?  Что!?
Никто  не  смог.  И  мы  –  НИКТО

Никто  не  сделал  первым  шаг
Погорячились,  мол,  прости
Хлопок  двери  звенит  в  ушах
Ты  стала  тенью  миража
Ты  мне  чужая,  я  –  чужак
Душа  в  иголках,  как  в  ежа
Закрыт  и  профиль  твой  в  сети

Вчера  была  -  почти  жена
Сегодня  мы  -  уже  никто
В  меня  –  на  донышке  вина
И  запоздалая  вина
Накрыла  горечи  волна
Тебя  -  увозит  в  даль  авто
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*06.07.15*  ID:  №591949
[/i][/b][/color]


Бокал  шампанского  вина
Я  выпью  стоя  и  до  дна
Со  мной  прощается    любовь
Любовь  ушла  –  осталась  боль
...........................


Вчера  была  -  почти  жена
Сегодня  мы  -  уже  никто
В  меня  -  на  донышке  вина
Тебя  -  увозит  в  даль  авто

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591949
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.07.2015


«Вкус её, как терпкое вино»

[b]«Вкус  её,  как  терпкое  вино»[/b]

А  мне  с  ней  ведь  так  «не  всё  равно»
Вкус  её  -  как  терпкое  вино
Пригубил  и  крУгом  голова
И  зачем  ненужные  слова?
 
Если  взгляд  -  ответ  на  все  вопросы
Если  вместе  мы  встречаем  росы
Если  ночи  -  пик  в  нас  торжества
То  зачем  ненужные  слова?

Ну  а  дни  как  будто  бесконечны
И  часы  ползут  едва-едва
Ожидая  ночью  новой  встречи
Разделить  мгновенья  волшебства

Ожидая  ночью  новой  встречи
День  как  будто  кажется  нам  вечным
Вечера  дают  на  всё  ответ  
А  ответ  -  мне  губ  твоих  привет
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*05.07.15*  ID:  №  591753

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591753
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.07.2015


«На любовь авитаминоз»

[b]«На  любовь  авитаминоз»[/b]

[color="#0404db"][b][i]СобралИсь  мы  покутить
-  Расслабуха
Ну  и  водочки  попить
-  А  не  бУхать
По  пол-литра  пропустить
Мы  успели
Мужикам  морды  набить
Захотели
И  поехали  в  колхоз
Всей  гурьбою
На  любовь  витаминоз
В  нас  с  тобою
Не  решит  варенье  нам
Здесь  проблему
Только  трели  соловья
Будут  в  тему
Только  ароматы  трав
Вот  решенье
Ну  а  морды  сельским  бить?
В  завершенье
Каждый  сам  сможет  решить
Нужно  ль  это
Главное,  не  насмешить
Кур,  при  этом))
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591752
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.07.2015


«Розчервонівсь червоний мак»

І  мрію  мріяла  свою
 запліднена  земля
 про  заколошені  поля,
 про  радість  врожаю
 (Гонч.,  Вибр.,  1959,  331).

[b]«Розчервонівсь  червоний  мак»[/b]

[color="#0700db"][b][i]Ти  розмовляй  зі  мною  так
В  ланах  щоб  заколошених
Розчервонівсь  червоний  мак
За  спогади  не  прошені

І  пригадала  щоб  трава
Той  вечір,  наш,  напровесні
І  твої  руки…і  слова…
Забуті  вже  до  осені

Ти  розмовляй  зі  мною  так
Щоб  пташка,  тобі  сильному,
Милуючись,  з  тобою  в  такт
Співала  в  небі  синьому

Поговори,  щоб  цілий  рік
Я  ніжилася  в  спогадах
Щоб  був  мені  то  оберіг
В  душевних  моїх  розладах

Ти  розмовляй  зі  мною  так
Щоб  пам’ятало  тіло
Як  білокриле,  мов  літак
Увись  воно  летіло

І  там  затримавшись  на  мить
Петлею,  прямо  в  землю
Мов  океан,  який  штормить
Прорвав  запруди  греблю

Щоб  пам’ятала  відчуття
Я  вільного  падіння
Ти  ловиш  мене,  мов  дитя
В  моїх  ти  сновидіннях

Поговори,  немов  з  гори
Лавина  мчиться  вниз.

Зі  мною  разом  ти  згори
Як  пересохлий  хмиз

Ти  вітре,  попіл  той  розвій
Над  ранньою  весною
Прилинь  з  країни  моїх  мрій
Торкнися  уст  моїх  і  вій
Скажи,  що  будеш  тільки  мій
Обвінчаний  зі  мною
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*04.07.15*  ID:  №  591576
[/i][/b][/color]

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2015


Коли твоє серце – лиш шмаття

Галя  Гражина,  своїм  віршиком-піснею  "Останній  раз  скажи  мені...",  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591408      навіяла  відповідний  настрій,  заставивши  задуматися  про  граблі,  на  які  наступають  знову  і  знову  люди...бабусі-мами-дочки...нічого  в  цьому  світі  не  вічне,  крім  помилок)

[b]«Подорожня»[/b]

[color="#0303d6"][b][i]Життя,  як  пісочний  годинник
Тече  із  пустого  в  порожнє
По  колу  крокує  людина
Із  віку  в  віки  –  подорожня

Народження  –  юність  –  старіння
Там  діти  –  батьки  –  дідусі
Знов  зійде  там  наше  коріння
Пройшовши  етапи  ті  всі

Знов  дочки  кохають  як  мами
І  роблять  всі  ті-ж  помилки
Печаль  наповзає  димами
Летять  за  роками  роки

Говорить  вам  рідна  бабуся:
-  «Навчайсь  на  моїх  помилках»
Та  я  лиш  тоді  научуся
Колись  так  навчалась  матуся
Водянки  коли  розірвуться
Криваво,    на  моїх  руках

Коли  твоє  серце  –  лиш  шмаття
Коли  і  душа  –  не  душа
Зависло  кохання  прокляттям
Конає  у  муках  розп’яттям
Дощами  залите  багаття
Не  коштує  нині  й  гроша

Життя,  як  пісочний  годинник
Тече  із  пустого  в  порожнє
По  колу  крокує    людина
Із  віку  в  віки  –  подорожня[/i]
[/b][/color]


Те,  що  не  ввійшло  в  основний  текст  віршику,  або  ввійшло,  з  іншими  формулюваннями

Говорить  вам  рідна  матуся
Навчайсь  на  моїх  помилках
Та  я  лиш  тоді  научуся
Коли  мозолі  на  руках
.........................................
Не  може  і  близько  там  бути
Що  в  мене  так  буде  як  в  інших.
-  Підтвердять  усі  тобі  люди
Один  лише  шлях  у  всіх  грішних
................................................
Коли  твоє  серце  –  лиш  шмаття
Коли  і  любов,  як  у  зливу
Залите  кохання  багаття
Осіннім  дощем  неквапливо
................................................
Але  ж  ти  хотіла  так  сильно
Сама  протоптати  свій  шлях
Тепер  прислухаєшся  схильно
Сама,  без  образ,  добровільно
З  батьками  спілкуєшся  вільно
Коли  вся  душа  в  мозолях
..............................................
Життя,  як  пісочний  годинник
Тече  із  пустого  в  порожнє
По  колу  життя  у  людини
Із  віку  в  віки  –  подорожня
..........................................
Говорить  вам  рідна  матуся
Навчайсь  на  моїх  помилках
Коли  мозолі  -  я  навчуся
Криваво  горять  на  руках
...................................
Негласні  існують  закони
Якими  крокує  життя
Закони  ж  ті,  це  аксіоми
Нетреба  тут  знов  відкриття

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591571
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2015


«Ти»

Цей  віршик  був  написаний  в  співавторстві  з    Галею  Гражиною.    http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=24088      А  точніше,  ідея  віршику  і  90%  тексту  написано  безпосередньо  нею.  Моя  тільки  незначна  правка.  Тому,  я  вважаю,  що  автор  цього  віршику  саме  вона,  а  не  я.  Але,  дівчисько  настільки  противне))),  що  відмовляється  від  свого  авторства,  пропонуючи  мені  самому  вирішувати  долю  цього  твору…віршик  видався  дійсно  не  поганеньким  і  я  вирішив,  що  буде  несправедливо  залишити  його  в  чернетці  неопублікованим,  тому  і  викладаю  його  на  своєму  профілі…але,  повторюся,  всі  лайки  –  НА  РАХУНОК  ГАЛІ!)))
   
[b]«Ти»[/b]
     
[color="#0306e0"][b][i]Ти  життя  окраса  й  мука.
Ти  і  світло  і  пітьма
Ти  і  сонце,  ти  і  місяць.
Ти  і  є,  тебе  й  нема

Ти  для  мене    день  і  нічка
І  примара  Ти  й  омана
І  в  пітьмі  яскрава  свічка
Я  і  ворог  твій  й  кохана

Ти  потік  стрімкої  річки
Я  ненавиджу  й  люблю
Бо  не  буде  сяйва  в  свічки
Без  коханого  вогню!
©  Галина  Гражина,  М.К.[/b]
[/i][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2015


Волошкове літо

[b]«Волошкове  літо»[/b]
[color="#0319e3"][b][i]Яке  чудове  волошкове  літо
Де  сонце,  небо,  ну  і  з  липи  квіти
Де  бджоли,  мед,  і  квіти  на  калині
І  де  волошки  квітнуть  у  долині

Рясніють  синім  буйно  сінокоси
В  промінні  сонця  лагідного  ранку
А  на  траві  краплинками  ще  роси
Немовби  то  дівочі  щирі  сльози
Від  захвату  -  краса  цієї  прози
Ді́вчи́ну  полонила  як  ту  бранку

В  долину  опустилося  півнеба
І  розлилося  синім  по  траві
Як  озеро,  яке  так  квітам  треба
Для  спраглої  душі  воно  потреба
Колише  вітерець  ці  хвилі-стебла
І  пестить  пелюстки  на  голові

Зайду  в  траву,  по  пояс,  як  у  воду
І  квіти  до  обличчя  притулю
Яку  ж  вони  дарують  насолоду
Милуюсь  на  голівок  ніжну  вроду
Люблю  свій  рідний  край,  його  природу
Безмежно-ж  як  його,  я  все-ж-таки  люблю!
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*30.06.15*  ID:  №  590972
[/i]
[/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2015


«Ты словно роза»

[b]«Ты  словно  роза»[/b]
[color="#0400db"][b][i]Ты  словно  роза  -  вся  в  шипах
На  расстоянии  -  красива
А  лишь  коснешься  -  боль  в  руках
И  в  сердце  боль  невыносима

Как  же  не  хочешь  понять  ты
Что  ранят  с  иглами  цветы
Зачем  решила  сгубить  тех
Любил  тебя  кто  больше  всех

Немой  вопрос  -  немой  ответ
Я  слышу  с  прошлого  мне  эхом
Кто  нужный  сможет  дать  совет?
Лишь  зебры  только  черный  цвет
И  роз  с  иголками  букет
Перемешался  с  горьким  смехом
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590971
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.07.2015


Тёлка и свинья

Картинка  улыбнула))
Решил  черкнуть  пару  строф))


[b]Тёлка  и  свинья[/b]

[color="#0408de"][b][i]Телка  с  хрюшкою  дружили
На  хозяйку  «болт  ложили»
Лишь  бурёнка  с  поля  в  дом
Хрюшка  к  ней,  за  молоком

Задержись  хозяйка  где-то
Молочка  уже  и  нету
Присосется  и  сосет
Пока  мёд  течет  ей  в  рот

И  всё  это  неспроста
Ведь  причина  здесь  проста
И  бурёнка  и  свинья
Очень  давние  друзья))
[/i][/b][/color]

Второй  вариант  (недописанный)

[color="#1507e0"][b][i]Жила-была  на  ферме  тёлка
Она  крутилась  как  метёлка
Щипала  травку  по  утрам
И  молочко,  конечно,  нам
Она  исправно  отгружала
Пока  не  встретила  нахала
Такой  свиньи  не  знал  и  свет!
-  Источник  всех  бурёнки  бед
На  луг  –  домой,  и  снова  луг
Обычный  путь  для  всех  коров
Ее  ж  нахлебник,  странный  друг
Облюбовал  лишь  с  грязью  ров
И  лёжа  по  уши  в  грязИ
Одно  лишь  знал,  мол,  жрать  неси

………………………………………….[/i][/b][/color]


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590943
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 30.06.2015


В долину опустилося півнеба

[b]«В  долину  опустилося  півнеба»[/b]
або
[b]«Волошкове  літо»[/b]
[color="#0319e3"][b][i]Яке  чудове  волошкове  літо
Де  сонце,  небо,  ну  і  з  липи  квіти
Де  бджоли,  мед,  і  квіти  на  калині
І  де  волошки  квітнуть  у  долині

Рясніють  синім  буйно  сінокоси
В  промінні  сонця  лагідного  ранку
А  на  траві  краплинками  ще  роси
Немовби  то  дівочі  щирі  сльози
Від  захвату  -  краса  цієї  прози
Ді́вчи́ну  полонила  як  ту  бранку

В  долину  опустилося  півнеба
І  розлилося  синім  по  траві
Як  озеро,  яке  так  квітам  треба
Для  спраглої  душі  воно  потреба
Колише  вітерець  ці  хвилі-стебла
І  пестить  пелюстки  на  голові

Зайду  в  траву,  по  пояс,  як  у  воду
І  квіти  до  обличчя  притулю
Яку  ж  вони  дарують  насолоду
Милуюсь  на  голівок  ніжну  вроду
Люблю  свій  рідний  край,  його  природу
Безмежно-ж  як  його,  я  все-ж-таки  люблю!
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*30.06.15*  ID:  №  590794
[/i]
[/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590794
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2015


«У меня родился сын!!!»

Увидел  картинку  –  улыбнуло))

[b]«У  меня  родился  сын!!!»[/b]

[color="#000bdb"][b][i]Наконец-то,  в  меня  сын!!!
Завопил  таксист  грузин
Сколько  съезжено  уж  шин
Чтоб  родился  в  меня  сын

Не  надеялся,  но  вот
Мне  помог,  все  ж,  капремонт
Заменил  резину,  смазку
Результат  –  качу  коляску

Восемь  дочек,  первый  сын
-  Есть  в  бачку  еще  бензин!
Молодец  мужик!  Но  все  ж
На  кого  ваш  сын  похож???

На  Феррари,  Мерседес???
В  мужика  задор  исчез
Он  задумался  слегка…
-  «Не  смотрели  мы  пока
на  лицо  и  форму  носа.
А  смотрел,  есть  ли  колёса»))[/i][/b]
[/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590656
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 29.06.2015


«Каждый сам выбирает свой путь»

[b]«Каждый  сам  выбирает  свой  путь!»[/b]

[color="#0017e3"][b][i]Художник,  нарисуй  мои  грехи...
Такая  просьба  прозвучала  от  поэта
Свои  грехи  –  переведи  в  стихи
Тебе  видней,  что  натворил  ты  где-то

А  люди,  прочитав  твою  строфу,
Решат  и  сами  -  кто  чего  достоин
Кто  лжец,  кто  трус,  а  кто  по  жизни  воин
А  кто  скелеты  прячет  все  в  шкафу
 
Им  и  решать  по  поводу  грехов
Им  и  ценить  всё  творчество  поэта
Мелодию  строки,  мелодию  куплета
И  рифм  звучание,  и  целостность  букета
И  наговоры  злобных  языков
Кто  в  памяти  людей,  а  кто  и  канет  в  Лету*

Художник,  а  скажи  насчет  судьбы?

–  Твоя  судьба  и  так  уже  с  тобою
Кому-то  –  тлеть,  в  кого  –  подобна  бою
Кому  в  герои,  а  кому  –  в  рабы
Не  спрятаться  от  собственной  судьбы
…………………………………………………
Каждый  сам  выбирает  свой  путь
И  подобно  лишь  это  клейму
Кто  на  дно,  кто  -  в  медалях  чтоб  грудь
В  этом  жизнь  наша,  наша  и  СУТЬ
Каждый  сам  выбирает  свой  путь!
И  решать  лишь  тебе  самому
23.06.2015.  
Лета*  -  река  забвения[/i][/b]
[/color]

Лета*  -  река  забвения  (  Ле́та  (греч.  Λήθη,  «забвение»)  —  в  древнегреческой  мифологии  источник  и  одна  из  пяти  рек  (вместе  со  Стиксом,  Ахероном,  Кокитосом  и  Флегетоном),  протекающих  в  подземном  царстве  Аида,  река  забвения)

клейму**  -  потому,  что  можно  изменить  жизнь,  но  прожитых  лет,  потраченных  на  ложный  путь,  не  возвратишь.    По  моему  мнению,  наша  прожитая  жизнь  –  это  наше  клеймо  (отпечаток),  которое  навсегда  остается  с  нами,  а  уж  какое  оно  -  хорошее,  плохое  –  зависит  только  от  нас  самих

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590293
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.06.2015


«Шарики с резины»

[b]«Шарики  с  резины»[/b]

[color="#2f00db"][b][i]Что  сегодня  за  мужчины?
Словно  шарики  с  резины
Чуть  попустишь  поводок
И  мчится  -  словно  дог
Ну  а  выпустил  из  рук
В  небе  сделает  он  круг
И  умчится  навсегда
Сам  не  ведая  куда
Ну  а  локтем  ему  в  бок
Фсё,))  и  сдулся  мужичёк))[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590249
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 27.06.2015


«Свои грехи – переведи в стихи»

[b]«Художник,  нарисуй  мои  грехи...»[/b]
или
[b]«Свои  грехи  –  переведи  в  стихи»[/b]
 
[color="#0016db"][b][i]Художник,  нарисуй  мои  грехи...
Такая  просьба  прозвучала  от  поэта
Свои  грехи  –  переведи  в  стихи
Тебе  видней,  что  натворил  ты  где-то

А  люди,  прочитав  твою  строфу,
Решат  и  сами  -  кто  чего  достоин
Кто  лжец,  кто  трус,  а  кто  по  жизни  воин
А  кто  скелеты  прячет  все  в  шкафу
 
Им  и  решать  по  поводу  грехов
Им  и  ценить  всё  творчество  поэта
Мелодию  строки,  мелодию  куплета
И  рифм  звучание,  и  целостность  букета
И  наговоры  злобных  языков
Кому  лишь  в  осень,  а  кому  и  Лета*
Лета*  -  река  забвения
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*27.06.15*  ID:  №  590108

[/i][/b]
 [/color]

Лета*  -  река  забвения  (  Ле́та  (греч.  Λήθη,  «забвение»)  —  в  древнегреческой  мифологии  источник  и  одна  из  пяти  рек  (вместе  со  Стиксом,  Ахероном,  Кокитосом  и  Флегетоном),  протекающих  в  подземном  царстве  Аида,  река  забвения)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590108
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.06.2015


«Алые паруса»

увидел  фотку  -  улыбнуло))

[b]«Алые  паруса»[/b]

[color="#0f00e8"][b][i]Мечтала  с  детства  я  об  алых  парусах
О  принце  на  коне  и  Ланселоте
Хоть  вырасти  пришлось  мне  на  болоте
Мой  принц  явился,  в  красных,  но  трусах

Мечтала  я  о  стройном  и  красивом
Подъедет  на  огромном  Буцефале
Меня  за  мою  преданность  похвалит
Но  он  явился  толстым,  ну  и  сивым

Мечтала  я…о  чём  же  я  мечтала???
Во  рту  зубов  осталось  в  меня  мало
Спина  дугой  и  третья  уж  нога
И  вот  он,  ПРИНЦ!  Взошёл  на  берега))
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589842
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 25.06.2015


«Пока мечтаю, я – живу»

[b]«Пока  мечтаю,  я  –  живу»[/b]
[b]
[color="#072dd9"][i]Пока  мечтаю,  я  –  живу
Увидеть  неба  синеву…
Услышать  трели  соловья…
И  всё  вдвоем,  лишь  ты  и  я

Соседка  бедная  моя
Пускай  живет  своей  судьбою
Ведь  повстречаться  ей  с  тобою
-  Сироты  вся  ее  семья

И  прекратится  жизни  бытиё
И  может  ты  не  будешь  бить  её
Но  лучше  поберечься  от  тебя
Джигитка  ты  сердитая  моя
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589634
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 24.06.2015


«Мужики и стихи»

[b]«Мужики  и  стихи»[/b]

[color="#1204d9"][b][i]Душевные  стихи
Для  мужиков  плохи
Им  приготовь  ты  щи
И  молча  трепещи
Потом  подай  второе
Заговорит  с  тобою,
Когда  допьет  компот
А  тема  -  это  спорт
Такой  вот  обормот))
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589633
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.06.2015


«Привет»

[b]«Привет»[/b]
[color="#1304e0"][b][i]Ты  послала  мне  привет
А  в  ответ,  ни  ДА,  ни  НЕТ
вот  такие  в  нас  мужчины
Что  найдут  всегда  причины
что  найдут  и  оправданья
Увильнуть  чтоб  от  свиданья
И  с  друзьями  чтоб  слегка
Подзаправиться  пивка))
И  болтать  там  о  футболе
а  не  женской  тяжкой  доле
М.К.
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589367
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 23.06.2015


«Морозный белый сон»

[b]«Морозный  белый  сон»[/b]

[color="#0724e3"][b][i]Морозный  белый  сон…
Проснуться  бы  скорее
Как  долго  длится  он
Хоть  стало  бы  теплее
Сковала  всё  зима
И  реки  в  нас,  и  души
Из  снега  бахрома
И  мёрзнут  руки,  уши))
Скорее  бы  капель
ручьями  заиграла
А  там  и  март,  апрель
избавит  весь  народ,
от  зимнего  кошмара))
М.К.  03.02.2012
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589366
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.06.2015


«На Купала»

[b]«Віночок»[/b]
або
[b]«На  Купала»[/b]

[color="#1b07d4"][b][i]Яке  чудове  волшкове  літо
Де  сонце,  небо,  ну  і  з  липи  квіти
Де  бджоли,  мед,  і  квіти  на  калині
І  де  кохання  хочеться  дівчині

Вдягнулись  в  зелень  буйно  верболози
Шумить  веселий,  лагідний  потік
Так  п’янко,  медом,  пахнуть  сінокоси
Дівчата  розпустили  тугі  коси
В  джерельній  прохолоді  ніжки  босі
Зозуля  їм  рахує  довгий  вік

В  руках  віночки  –  польовії  квіти
Потік  біжить  кудись  у  далечінь
Вважають,  що  вони  уже  не  діти
І  будуть  Бога  пристрасно  молити
Щоб  плив  віночок  -  його  не  втопити
Щоб  на  кохання  не  лягала  тінь
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*22.06.15*  ID:  №  588988
[/i]
[/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2015


«Рекламы суть - Вас обмануть!»

[youtube]https://youtu.be/Nga_4r8Da90[/youtube]
[b]«Рекламы  суть    -  Вас  обмануть!»[/b]
[color="#1e09db"][b][i]Послушай  ты  рекламу  и  сделай  наизнанку
И  доверяй  рекламе,  как  «лопнувшему»  банку
Не  верь  всему  тому,  куда    бабло  вложили
Чтоб  только  обмануть!  А  вы,  мол,  «рвите  жилы»

Всё  лучшее  и  так  не  требует  рекламы
А  лучше  поезжайте  в  село/на  дачу,  к  маме
И  кушайте  немытые,  с  куста,  натур  продукты
 И  овощи  и  ягоды,  ну  и  конечно  -  фрукты

Забудь  о  телевизоре!  Реклама  -  для  дебилов!
Для  Джорджей,  для  Иванов,  ну  и  для  Гансов/Биллов
Для  тех,  кого  легко,  так  просто  обмануть
И  в  этом  их  беда,  ну  а  рекламы  –  СУТЬ!
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*21.06.15*  ID:  №588774
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588774
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 21.06.2015


«Качели»

Увидел  вот  эту  картинку...душа  ушла  в  пятки)))  Решил  отреагировать  вот  такими  строчками)))
[b]  «Качели»[/b]
[color="#0a07d9"][b][i]Мы  качались  на  качелях
Выше  нас  –  лишь  только  тучи
Под  ногами  –  земля  в  елях
В  лета,  солнца  акварелях
И  кузнечиков  свирелях
Не  найдёте  нигде  лучше

Ты  летишь  ракетой  к  солнцу
Душа  в  пятках,  хоть  и  в  теле
Неужели  в  самом  деле
Прикоснешься  к  его  донцу

Вниз  скользишь  ты,  парашютом
И  обратно,  ввысь  ты,  к  свету
По  изведанным  маршрутам
В  волосах  гуляет  ветер

На  щеках  застыл  румянец
В  волосах  гуляет  ветер
Исполняя  странный  танец
Так  с  утра,  по  самый  вечер
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*20.06.15*  ID:  №  588741

[/i]
 [/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588741
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.06.2015


«Ты - девушка-ЗВЕЗДА, не с шарика ЗЕМЛЯ»

[youtube]https://youtu.be/9iOOpXNRlvY[/youtube]

[b]«Ты  –  девушка-ЗВЕЗДА,  не  с  шарика  ЗЕМЛЯ»[/b]
[color="#0603e0"][b][i]
А  я  её  люблю,  красивую  мою……
И  серенады  для  нее,  я  целый  день  пою
Пока  что  шепотом  и  только  про  себя
Но  так  любить  её  могу  лишь  только  Я

Смотреть  со  стороны  –  обычная  девчонка
Лишь  синие  глаза,  высокий  лоб  и  челка
А  стоит  хоть  на  миг  взглянуть  мне  в  те  глаза
И  тонешь  в  океане,  что  цвета  "бирюза"

Когда  на  расстоянии  ты  с  нею  пребываешь
Какое  то  мучение,  тогда  лишь  понимаешь
Хочу  с  тобою  быть,  во  сне  ты    шепчешь  громко
Моя  ты  синеглазая,  красивая  девчонка…..

Люблю  тебя  сильней,  чем  солнце  любит  небо
Ты  соль  моей  земли,  и  соль  святого  хлеба
Ты  луч  моей  звезды,  да  и  сама  –  звезда
Ты  так  же  далеко  –  не  ходят  поезда

Не  ходят  поезда,  не  на́нять  корабля
Ты  –  девушка-ЗВЕЗДА,  не  с  шарика  ЗЕМЛЯ
Такой  вот  неземной,  являешься  во  сне
Подобна  ветерку,  иль  ласковой  волне
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*17.06.15*  ID:  №  587923
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587923
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.06.2015


«Сочтены этой мрази часы»

Хотели  ФАШИСТОВ?  Вот  они  УБЛЮДКИ!!!
[youtube]https://youtu.be/nPfxSUNwTXs[/youtube]
[b]«Сочтены  этой  мрази  часы»[/b]

[color="#0421db"][b][i]40  000    детей  Ичкерии
Не  пожив,  ушли  в  небеса
Из-за  проклятой,  рашен-империи
У  их  мам  пересохли  глаза

200  000,  все  мирные  жители
Их  убили  московские  псы
Ичкерийской  свободы  душители
Сочтены  этой  мрази  часы

Не  жалея,  ни  старых,  ни  малых
Убивал  ичкерийцев  москаль
По  приказу  с  кремля  генералов
Ведь  чужих  им  детей  и  не  жаль

А  теперь  под  Иудины  слезы
Поползло  на  Донбасс  рашен  быдло
А  обратно,  их  трупов  обозы
И  конца  тем  обозам  невидно!

И  воняет  в  далеком  ауле
Полудохлый,    бухой  гражданин
Получив  в  Украине  по  пуле,
Лишь  огрызки  торчат  из  штанин  

А  подохшие?  С  уст  их  ни  слова…
За  что  сгинули?  Дайте  ответ!
Но  спасибо,  за  смерть  нашу,  ВОВА
В  Кремле  с  Ада  все  слышат  привет
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*17.06.15*  ID:  №  587907

[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587907
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 17.06.2015


«Танцующие снежинки»

[b]«Танцующие  снежинки»[/b]

[color="#0603de"][b][i]Танцующие  снежинки
Узоров  рисуют  картинки
Художницы  и  мастерицы
Затейливые  кружевницы

Дома  разрисуют  мелом
Всё  черное  -  станет  белым
На  ветви  навяжут  гирлянды
Красивые  снежные  банты

Не  в  радость  без  вас  и  зима
Уныло  застыли  дома
А  стоит  лишь  вам  закружиться
Народ  раскрасневсь  веселится

Слепляя  из  вас  всё  комочки
Смеются  сынульки  и  дочки
Внучата,  любимые  внучки
Хотя  и  замерзли  в  них  ручки
Бросают  снежки  с  задором
С  любимым  чтоб  встретиться  взором
Потом,  покраснев  -  засмущаться
И  к  бабушке  греться,  податься))[/i][/b]
[/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587788
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.06.2015


«Тишина»

[b]«Тишина»[/b]
(Первый  день  перемирия…это  было  недавно,  это  было  давно(((…)
[color="#0408de"][b][i]И  пришла  тишина...
Как  гитары  струна
 «режет»  уши  солдат
Не  поёт  автомат

воздух  сжат  тишиной
И  письмо  я  домой...
Дорогая  жена...
А  вокруг  тишина...

Скоро  буду...ты  жди..
Всех  люблю,  и  прости
Что  сейчас  не  с  тобой…
Оглушен  тишиной...  

Ответ  детской  рукой:
А  мой  папка  -  ГЕРОЙ!
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587728
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.06.2015


«Где мои 17 лет?! »

побачив  картинку  -  посміхнувся..

[b]  «Где  мои  17  лет?!  »[/b]

"Где  мои  17  лет?!"  –
Всё  вздыхает  старый  дед

"Помолчал  бы  ты  старик!"  –
Бабка  бросилась  у  крик
Растранжирил  ты  года
Валькам,  любкам,  иногда
Что-то  мне  перепадало…

Будто  делал  это  даром
А  не  ел  мои  котлеты

Мне  же  от  тебя  диеты
Прилетали  постоянно

Даже  будучи  не  пьяным
Всё  ходил,  как  кот  –  налево
И  качал  как  мог  права
Из  себя  всё  корчил  льва
Шелудивая  дворняга

Кляча  ты,  а  не  коняга
На  исходе  своих  лет

Загорюнился  тут  дед
Приуныл,  поджав  свой  хвост
Потеряв  и  вес,  и  рост
И  здоровый  сладкий  сон  –
Словно  шарик  сду;лся  он

Да,  старуха,  ты  права
Где  была  то  голова!?
Не  ходить  чтоб  словно  в  трансе
Надо  было  чуть  пораньше
У  Амура  стырить  лук
И  стрелять,  стрелять,  стрелять
Выполнять  дела  на  ять
Чтоб  завидовал  и  внук
15.06.15  ID:  587681

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587681
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.06.2015


«Запах твій, немов бузок»

[b]«Запах  твій,  немов  бузок»,[/b]
або
[b]«Щоб  ви  так  жили!»[/b]

[color="#0400d9"][b][i]Знаєм  ми,  що  неспроста
Живуть  люди  літ  до  ста
А  можливо  і  до  двісті
Головне,  не  стій  на  місці
В  гори,  ліс,  а  чи  на  річку
Та  з  подругою...на    нічку…
І  купання  -  в  річці/морі
І  кохання…  сяють  зорі…
З  висоти  вам  світить  місяць
Хоч  на  тиждень,  не  на  місяць
І  від  цих  цілющих  вод
Довго  жити  наш  народ
буде,  і  не  знати  горя
Пам’ятати  берег  моря
Пляж  і  ніч,  ну  і  пісок
Запах  твій,  немов  бузок
Мелодійний  хлюпіт  хвилі
Ну  і  чайки,  полохливі
І  комарики  кусючі))
Лізуть  в  вуха,  ніс  і  очі
І  з  таким  як  це,  життям
Жити  довго  й  довго  нам))
©  Микола  Карпець(М.К.)
*15.06.15*  ID:  №587482
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2015


«Поки сміюся – я живу!»

[b]«Поки  сміюся  –  я  живу!»[/b]
(З  Днем  Сміху!)

[color="#1d00db"][b][i]Поки  сміюся  –  я  живу!»
А  все,  що  інше  –  то  існую
Допоки  ми  ще  на  плаву
І  в  непогоду  дощову
Як  взимку  мрієм  про  траву
Так  по  життю  я  сміх  ціную))

Поки  сміємся  -  все  О'Кей
Не  дайте  в  вас  вселитись  смутку
І  поганяйте,  як  жокей
Як  шайбу,  граючи  в  хокей
Якщо  не  раб  ви,  й  не  лакей
Гоніть  від  себе,  його,  хутко

Поки  смієшся,  ти  -  живий
Не  підкоси́ть  ніякій  тузі
Хоч  ти  шакале,  вий  не  вий
Хоч  день  нам  буде  дощовий
Нам  квіти  квітнутимуть  в  лузі
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2015


«Не нужны бабам Венеры»

Басня.  Как  дедок  залез  на  небо

/по  мотивам  народной  сказки/  

В  тридевятом  королевстве,  
в  том,  где  сыр  катают  в  масле,  
меж  лесов,  в  своём  поместье  
жил-был  дед  –  герой  сей  басни…  

Дед  был  дедом  не  безруким,  
скажем  больше  –  работящим,  
шарил  в  жизненной  науке,  
рос  умом  по  восходящей…  

В  руки  деду  плыли  бабки,  
дед  их  складывал  в  лукошко,  
но  страдал…  страдал  от  бабки,  
ибо  был  женат  немножко…  

В  паре  жизнь  достойна  песни,  
весь  изюм  семьи  в  контрасте  –  
без  семейных  драк,  хоть  тресни,  
нет  любви  –  опоры  счастья!  

Быть  мужчиной  интересно.  
Бабой?  Мы  всегда  не  в  духе,  
с  той  причины  повсеместно  
в  семьях  мрут  мужья  как  мухи…  

В  бок  ушла  моя  беседа  –  
мухи  в  басне  не  по  делу,  
в  басне  речь  идёт  про  деда,  
дальше  буду  ближе  к  телу…  

В  басне  важен  стержень  мысли,  
многословье  басню  губит!  
Так,  на  чём  мы  там  зависли?  
Дед,  короче,  бабу  любит…  

Любит  бабу  дед,  а  толку?  
Жизнь  у  деда  без  просвета,  
баба  деду  мылит  холку  –  
то  ей  то  достань,  то  это…  

То  ей  зонтик  к  гардеробу,  
то  ей  курицу  к  обеду,  
то  фиалку  из  сугроба,  
то  талончик  к  логопеду…  

В  доме  всё,  а  баба  хнычет,  
не  старуха,  а  мегера;  
как-то  пальцем  в  небо  тычет,  
мол,  звезду  хочу,  Венеру!  

Крыть  ту  прихоть  деду  нечем,  
бабе  есть  во  всём  потреба  –  
так  стервоза  въелась  в  печень,  
ночью  дед  полез  на  небо…  

Смазал  душу  –  выпил  чарку,  
словно  воду  –  не  заметил,  
кайфа  нет  и  чарки  жалко  –  
дед  догнал  вторую  третьей…  

Обнял  милую  старуху  
(раньше,  выпив,  не  посмел  бы),  
потрепал  любовь  по  уху  
и  вперёд,  к  звезде,  на  небо!  

Лезть  на  небо  с  крыши  –  грубо,  
старомодно  лезть  с  забора,  
дед  полез  на  небо  с  дуба  –  
вышла  полная  умора!  

Дуб  толстенный,  в  три  обхвата,  
не  видать  с  земли  макушки  –  
как  признал  народ  постфактум,  
дуб  был  ростом  в  три  избушки!  

Лезет  дед,  вспотел  по  пояс,  
вот  уже  не  видно  крыши,  
еле  слышен  бабы  голос:  
–  Дед,  не  трусь,  лезай  повыше!  

Не  кормите  бабу  хлебом,  
дайте  право  на  команды!  
Дед-герой  штурмует  небо,  
баба  рвёт  советом  гланды…  

Пульс  у  деда  коматозный,  
но  при  бабе  хвост  трубою,  
а  вокруг  сияют  звёзды,  
хочешь  –  рви-бери  рукою…  

Вот  она,  звезда-Венера,  
вот  уж  баба  будет  рада  –  
да  для  деда-кавалера  
счастья  большего  не  надо!  

Дед  от  чувств  слезой  умылся,  
но…  сучок  попался  слабый,  
под  ногами  обломился  –  
рухнул  с  дуба  дед  на  бабу…  

Дед  к  утру  из  комы  вышел  –  
голова  трещит,  холера!  
Баба  рядом,  но  не  дышит,  
а  над  ней  звезда,  Венера…  
---  
Кто-то  скажет:  –  Враки!  Небыль!  
Было  дело!  Я  в  ответе!  
Дед  при  мне  полез  на  небо,  
я  тому  живой  свидетель!  

Но  чему  нас  басня  учит?  
Можно  много  слов  насыпать;  
мужикам,  на  всякий  случай,  
не  давайте,  бабы,  выпить!  
(С  и-нета)
***  

Улыбнуло,  решил  прокомментировать))  

[b]«Не  нужны  бабам  Венеры»[/b]

[color="#0724de"][b][i]Если  "скушал"  алкоголь
То  дружочек  ты  изволь
Сдуру  не  на  дуб    влезать
А  скорей  беги  в  кровать
Где  бабулька  заждалась…
Сделай  так,  чтоб  «завелась»
Оглашая  всем  вокруг
Что  любовник  ты  -  не  друг
Не  нужны  бабам  Венеры
Если  примешь  все  ты  меры
Чтоб  старушку  ублажить
Как  вареники    в  сметане,  
непременно  будешь  жить))
М.К.
[/i]  [/b]  [/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587332
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.06.2015


«Жизнь»

[b]«Жизнь»[/b]
[color="#0004e3"][b][i]Мечты-мечты,  
у  вас  своя  дорога
С  реальной  жизнью  
вам  не  по  пути
Несетесь  вы  туда,
 где  счастья  много
 Дорогой  разочарований  
-  приходится  идти
Но  не  познав  
на  жизненном  пути  ненастье
Не  сможешь  осознать
 и  что  такое  счастье
М.К.[/b][/color]
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587220
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.06.2015


«Крутой»

[b]«Крутой»  [/b]  

[color="#0e00d9"][b][i]  Он  крутее  крутого  яйца
Не  боится  рубить  правду-матку
Не  послать  ль  нам  за  водкой  гонца?
Похоронят  ведь  скоро  глупца
Мы  видали  такого  «бойца»
«Зуб  даю!»,  
ну  и  гривен  двадцатку))[/i]
[/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586937
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.06.2015