*Кассіопея*

Сторінки (2/127):  « 1 2 »

Пов'язані…. зорями

(перезапис)

Замерзлий  лід  на  підвіконні...
Розкиданий  усюди  одяг...
Ми  заховали  зорі  у  долоні...
І  сидимо  тепер  навпроти...

А  ніч  темнішою  ставала...
Кидав  проміння  тьмяне  місяць...
Розбита  лампа  на  столі  лежала...
Пом'яті  зошити...  всі  не  на  місці...

Залиш  усе...  Хай  буде...  Обійми...
І  просто  посиди  поруч  зі  мною...
Ніхто  так  палко  не  кохав,  як  ми...
Ми  таємницею  пов'язані  нічною...

Залиш  усе...  Хай  буде..  Поцілуй...
І  пригорни  мене  міцніш  до  себе...
Пречитай  мене  усю...  Відчуй...
І  відпусти  всі  зорі  в  небо....

17.10.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2021


Я тону в своих мыслях…

Я  тону  в  своих  мыслях,
В  этом  мире  тону.
Всё  смешалось  без  смысла.
Отпустите  ко  дну.

Мне  так  воздуха  мало:
Я  сейчас  задохнусь.
И  от  вас  я  устала,
Больше  к  вам  не  вернусь.

Мне  б  свободы  немножко,
Чистый  воздух  вдохнуть
И  безликой  стоножкой  
В  новый  мир  ускользнуть.

Там  бы  стало  мне  легше,
Там  смогла  бы  дышать.
Только  здесь  каждый  вечер  
Задыхаюсь  опять...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893203
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.10.2020


О парне с камерой и любви

Гуляя  по  улице  шумной  и  длинной,
Он  думал,  кого  бы  ему  поснимать.
Кругом  красота,  цветы  и  витрины…
Но  хочется  кадр  живой  отыскать.

Людей  здесь  немерено,  все  занятые:
Спешат  по  делам  кто  вперёд,  кто  назад.
Есть  важные  очень,  а  есть  и  простые,
Но  все,  как  один,  неустанно  спешат.

Он  сел  на  скамейку,  взял  камеру  в  руки
И  молча  смотрел  на  прохожих  людей.
Но  вдруг  осознал  он  такую  вот  штуку:
Для  кадра  совсем  нет  хороших  идей…

Часы  и  минуты  куда-то  бежали,  
И  люди  от  солнца  прятались  в  тень.
А  парень  сидел  ну  совсем  опечален:
«Ну  что  же  поделать?  Не  задался  день»

Он  глянул  на  камеру,  тихо  погладил:
«Пойдём-ка,  родная,  с  тобою  домой».
Вдруг  шум  нереальный  поднЯлся  сзади.
Решил  посмотреть  он,  что  там,  за  спиной.

Но  взгляд  приковало  немного  иное:
Чудная  девчонка  и  солнечный  свет...
Чудеснейший  кадр  и  всё  здесь  живое.
Другой  искать  кадр  и  смысла  уж  нет.

Девчонка,  казалось  бы,  просто  смотрела,
Как  люди  без  смысла  куда-то  спешат,
А  им  до  неё  вовсе  не  было  дела,  
У  них  всё  серьёзнее  всяких  девчат.

А  парень  смотрел,  как  лучи  с  ней  игрались,
Не  сдвинувшись  с  места  ни  на  полметра.
Он  просто  снимал,  а  она  улыбалась..
И  платье  её  развевалось  от  ветра..

***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857231
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 07.12.2019


Космическая фантазия

Тихо  по  звёздам  и  по  пульсарам
Сотни  парсек  за  спиной  оставляем.
Джеты  навстречу  тянут  квазары.
Мы  их  увидев,  летаем  по  краю.

Может,  давай,  как  вчера,  аппарат  
Прямо  сквозь  джеты  без  страха  отправим.
Там  мы  получим  такой  результат!
Слева  посмотрим,  сверху  и  справа.

Снимем  дыру  и  её  излучение
Ближе,  чем  кто-либо  может  представить.
Вот  это  будет  у  нас  приключение!
Жаль,  аппарат  там  придётся  оставить.

Да  и,  возможно,  мы  не  вернёмся
И  никому  не  расскажем  об  этом.
А  на  Земле  весь  народ  усмехнётся:
«Эти  учёные  были  с  приветом».

К  чёрту  рассказы,  слова  здесь  ничтожны.
Только  сейчас  на  другой  край  Вселенной.
Ты  же  мне  веришь?  Это  возможно.
Вместе  навстречу  к  мечтам  сокровенным!

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831823
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.04.2019


До Луны…

https://youtu.be/cPwBvt2HiOE

Мне  б  достать  до  Луны
И  дожить  до  весны.
Только  тающий  снег
Топит  сердце  в  груди.
Буду  помнить  навек,
Что  ты  мой  человек.
Только  не  уходи...
Доживём  до  весны.

Вот  проходит  весна,
Грустно  смотрит  Луна.
Отражаясь  в  реке,
Сотни  звёзд  на  волнах
Где-то  там  вдалеке
В  потайных  уголках
Вырвут  с  памяти  снов
Из  железных  оков
Океан  твой  в  глазах.  
Я  стревожена  вновь...

И  сегодня  вночи  
Увидала  тебя.
Помолчи,  не  кричи...
Птицы  молкнут,  любя...
Но  весенний  рассвет
Образ  твой  растворил,
Тихо  молвив  в  ответ:
-  Он  тебя  не  любил.

Едва  слышен  прибой.
Ветер  дарит  покой.
Я  сегодня  сильна!
До  Луны  хоть  рукой!  
Океан  твой  без  дна
Обойду  стороной!
Не  встревожит  опять
Его  дивная  гладь!
Улыбнётся  Луна...
Сердце  греет  весна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787557
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.04.2018


Supernova

Мы  расстались  с  тобой  друзьями,  
И  как  только  восходят  звёзды,  
Тишиной  сотрясая  воздух,  
Мы  молчим  каждый  раз  упрямо.  

Я  ведь,  правда,  люблю  безумно…  
Или  просто  ты  стал  привычкой?  
А  любовь  умерла,  как  спичка,  
На  ветру  зажженна  бездумно?  

Ну  а  может,  я  просто  дура?  
Ведь  понять  одного  не  сумела,  
Как  бы  я  сохранить  не  хотела,  
Раскололась  любви  структура  

И  сгорела  звезде  подобно  
Яркой  вспышкой,  большой  
сверхновой.  
Смысла  нет  возвращать  всё  снова.  
Я  простила…  Мы  вновь  свободны…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784340
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.03.2018


My study. My science. My love

[b]Векторный  и  тензорный  анализ[/b]

На  тензорах  берём  мы  интегралы,
Диффуры,  производные  считаем.
Нам  кривизну  найти  задали,  
А  что  это  такое  мы  не  знаем.

Нам  З***ч  говорит:  "Ну  как  же?
Ведь  чувствуется  всё.  Смотрите.
В  примере  предыдущем  точно  также.
Давайте  быстро  этот  бред  сотрите
И  всё  нормальненько  перепишите".

[b]  Электрика  и  магнетизм[/b]

Вот  дивергенция  и  напряжённость  поля.
Тут  ротор,  градиент,  заряды.
Эх,  лучше  б  мы  остались  в  школе.
Теперь  же  нам  учить  всё  надо.

"Там  где-то  в  книжечке  Сивухина  и  Тамма
Вы  всё  найдёте.  Разберитесь  дома."
И  по  совету  Ш*****ова  вечерами
Мы  учим  то,  что  с  лекции  знакомо.

[b]Программирование  и  математическое  моделирование[/b]  

А  в  понедельник-вторник  каждый  раз
А****ов  смотрит  и  уже  без  удивления
Нам  говорит:  "Как  много  вас.
Всё  также  трое.  Никаких  сомнений".

И  снова  циклы,  функции  и  классы.
Не  забываем  также  про  библиотеки.
Вот  это  пишем  всё  мы  не  напрасно.
Любая  прога  -  помощь  на  полвека.

[b]Астрометрия[/b]

Чайком  запахло.  Слышно  "Да  куда  ты!?"
Про  звёзды  Ф****ов  нам  говорит  эффектно.
А  мы  в  тетрадках  сонно  пишем  дату
И  засыпаем,  но  чтоб  не  заметно.

Тут  вдруг  как  крикнет  в  полном  изумлении:
"Собаки  бешеные  -  звёзды  эти  -
Имеют  собственное  все  движение.
Куда  ж  они  несутся  черти?"

Встряхнулись  мы,  теперь  уж  не  до  сна.
Он  вышел  покурить  на  перерыве.
И  стала  всем  нам  мысль  одна  ясна:
Как  крут  же  астроном  в  своём  порыве!

[b]Электродинамика[/b]

С  милейшей  добротой  в  глазах
Науке  сложной  так  неутомимо,
Описанной  в  Ландау  в  двух  томах,
Студентов  учит  всех  Л*****в.

Порою  тихо  говорит  он  нам:
"Как  учит  нас  Батыгин  и  Топтыгин"
И  на  доске  задачку  сам
Решает  вовсе,  не  как  в  книгах.

И  как  бы  был  Л*****в  рад,
Когда  бы  все  студенты  строго
Держались  правила  простого:
Коль  получил  четыре  тензор,  
так  возведи  его  в  квадрат.

[b]Небесная  механика[/b]

Хочу  поведать  в  этих  строфах,
О  чашечке  с  горячим  кофе.
Но  право!  вовсе  не  о  том
Я  говорю  в  стихе  своём.

Решить  задачку  многих  тел
Для  Б********й  вовсе  не  предел.
Галактик  ядра,  торы  теневые
В  её  рассказах  будто  бы  живые.

О  том,  как  отыскать  орбиты,
Экзопланетные  транзиты,
Понять,  как  движется  комета
Иль  запустить  в  космос  ракету.

Всё  это  с  Б********й  учим,
И  даже  подвернулся  случай
Нам  по  бразильской  всем  системе
Понять  ОТО  причудливые  схемы.


To  be  continue...

На  фото:  Иллюстрация  одного  из  самых  мощных  источников  радиоизлучения  -  квазара

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758711
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.11.2017


Не отпускай…

Губами  по  коже,
Чуть  ниже.  До  дрожи.
Бери  и  читай.

Так  нежно  негромко,
Как  головоломку,
Меня  изучай.

Дыхание  реже.
Ты  в  помыслах  грешен.
Ну  что  же,  возьми!

С  тобою  в  нирвану,
Томиться  не  стану.
Зажем  там  огни.

Безумные  страсти
Присели  тут:  "Здрасте".
Меня  обнимай.

Так  неосторожно
С  тобою  всё  можно.
Ты  не  отпускай...
31.01.2017

На  фото:  Туманность  Ориона

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740904
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.07.2017


Ночной Неаполь

Прямо  горели  звёздным  светом
Воды  спокойного  Тиррено*.
Соленый  бриз  волнам  сонеты
Шептал  так  тихо,  сокровенно.

Дома  в  обьятиях  Морфея
Меж  скал  стояли  молчаливо.
Молчал  Неаполь  весь,  не  смея
Нарушить  сон  сего  залива.

С  кафешек  пахло  сфольятелле**,
А  море…  просто  пахло  морем.
Впивался  душный  воздух  в  тело,
А  в  сердце  –  дивные  просторы.

Вдали  виднелся  сам  Везувий***,
Чей  взгляд  прикован  к  побережью.
Он  был  без  всяческих  «безумий»,
Спокойный,  гордый  и  прилежный.
-----------------------------------------
И  до  сих  пор  я  вспоминаю,
С  трудно  скрываемым  волнением,
Ту  ночь  в  самом  чудесном  крае,
То  самое  волшебное  мгновение.

*  -  Тирренское  море,  часть  Средиземного  моря  у  западного  побережья  Италии;
**  -  известное  итальянское  пирожное,  очень  распространённое  в  Неаполе;
***  -  действующий  вулкан  на  юге  Италии,  в  примерно  15  км  от  Неаполя.  

На  фото:  вид  на  Неаполитанский  залив,  часть  Тиррено,  со  смотровой  площадки




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737961
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 15.06.2017


Крылья

Мне  говорили,  с  Вами  всё    в  порядке,
Вы  счастливы,  Вас  не  тревожит  боль,
И  с  своей  девушкой  в  томленьи  сладком,
Вы  позабыли  даже  алкоголь.

А  я  вчера  Вас  видела.  Случайно.
Вы  улыбаясь,  исчезали  в  даль.
Но  я  Вам  безразлична.  Так  печально.
Вы  и  не  вспомните  меня,  а  жаль.

Я  Вас  любила,  верила…  И  что  ж?
Что  было  платой  за  мою  любовь?
Вы  прямо  в  сердце  мне  воткнули  нож,
И  хлынула  в  лицо  Вам  моя  кровь.

Конечно,  может  быть,  я  лгу.
Нам,  брошенным,  позволено  такое.
Но  знайте,  до  сих  пор  я  берегу
Любовь…  и  сердце  ледяное.

И  может  быть,  не  видела  я  Вас,
А  может  быть  придумала  и  вовсе,  
Вот  только  изменилась    я  сейчас.
Будет  расплата.  Милый  мой,  готовьтесь!

Я  ненавижу  Вас!  Люблю!  И  снова  плачу.
Без  Вас  вся  жизнь  похожа  на  пустыню.
Скажите  мне,  прошу,  что  это  значит?
Ведь  только  Вам  дарила  я  святыню.

А  впрочем  позабудьте  всё,  что  говорила.
Вы  счастливы,  и  я  безумно  рада.
Спасибо  за  подаренные  крылья.
Они  –  моя  бесценная  награда.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733267
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.05.2017


Она прекраснее сапфира

Простая  девушка,  с  которой  так  непросто.
Не  верит  людям,  верит  в  чудеса.
Она  кому-то  заменяет  воздух,
А  жизнь  её  –  цветная  полоса.

Она  с  утра  пьёт  кофе  с  дольками  лимона,
Гуляет  в  парке  с  книгою  в  руках
И  строит  жизнь  по  собственным  законам,
Пока  кому-то  снится  в  сладких  снах.

А  ей  не  спится  ночью,  до  рассвета,
Ей  хочется  каснуться  звёзд  рукой.
Вдыхает  едкий  дым  от  сигареты,
Любуясь  городскою  тишиной.

Она  –  загадка,  ребус,  тайна  мира,
Простая  девушка  с  Вселенною  внутри.
Она  прекрасней  самого  сапфира
И  в  её  сердце  огонёк  горит.

А  может  и  не  огонёк,  а  пламя.
Она  сильней  любого  из  мужчин,
Так  независима  и  так  упряма.
Она  сокровище  с  морских  глубин.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732067
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 06.05.2017


Шаг… (Мелодия любви)

В  нотах  пронесу  я  любовь  свою.
Шаг  за  шагом  в  ночь  исчезает  день.
Может  быть,  потом  я  её  спою.
А  пока  что  я  только  твоя  тень.

Затихает  мир,  и  молчит  Луна.
Карандаш  в  руке.  Воздух  напряжён.
В  мыслях  о  тебе  я  опять  одна.
Уноси  меня.  Я  забыла  сон.

Зажигай  огни.  Я  иду  на  свет.
Не  молчи,  прошу.  Режет  тишина.
В  освещение  звёзд  слабый  силует.
Жгу  свои  листы,  сидя  у  окна.

И  звучит  любовь,  вызывая  дрожь.
Несколько  секунд,  чтобы  отпустить.
Капал  на  асфальт  моросящий  дождь.
Я  шагала  в  ночь.  Ты  сказал:  -  Лети...

Автор  рисунка:  Muhammed  Salah

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725763
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.03.2017


Лети

Лети...  Відчуй,  що  ти  живеш.
Розправ  у  небі  свої  крила.
Забудь  про  все,  немає  меж.
Ти  вільний  і  у  цьому  сила.

Стань  гордим  птахом  і  лети.
Тебе  чекає  синє  небо.
Лети  і  зможеш  ти  знайти,
Де  переливи  нот,  де  щебет,

Свою  любов  в  далекім  краю
Розправ  же  крила  і  лети.
Не  бійся,  що  ти  не  впізнаєш,
Що  не  досягнеш  ти  мети.

Лети  все  вище  над  землею,
Разом  із  вітром,  над  горами.
Й  колись  ви  будете  із  нею
До  зір  літати  вечорами.  



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2017


Я вчера умерла под дождём…

Я  разучилась  писать  стихи.
Сотни  мыслей,  и  все  ни  о  чём.
За  свои  непростые  грехи
Я  вчера  умерла  под  дождём.

Ты  со  мною  был  сказочно  мил,
Разноцветную  жизнь  рисовал.
Но  меня  никогда  не  любил
И  ответных  желаний  не  ждал.

Так  зачем  же  тебе  я  нужна?
Отпусти  и  убей  меня  вновь.
Я  испила  все  чувства  до  дна
Я  довольно  познала  любовь…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721242
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.03.2017


Чарівник

                   [i]Талановитому  поету  і  просто  хорошій  людині  Віталію  Стецулі[/i]

Ти  у  світи  ходив  далекі,
Збирав  росу  солодких  трав;
Тобі  приносили  лелеки
Шалені  рими.  Поміж  справ
Ти  засівав  ними  папери.
Ти  –  їх  чарівний  садівник.
Й  десь    за  орбітою  Венери,
Здавалось,  Всесвіт  аж  принишк.
І  оживали  дивні  рими,
Стрибали  в  простір.  Дивний  світ.
Ти  бачив  те,  що  є  незримим,
Ти  з  ним  знайомий  сотні  літ,
І  кожна  літера  у  тебе,
Неначе  зіронька  мала,
Що  тягне  думку  аж  до  неба
Й  дарує  білих  два  крила.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720332
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.02.2017


Ищи меня…

Ищи  меня,  где  нету  слов,
Где  молвят  взглядом,  где  любовь.
Ищи  меня,  где  яркий  свет,
Меж  сотен  звёзд,  планет,  комет.
Ищи  меня,  где  мир  другой,
В  объятиях  ночи,  под  Луной.

Но  не  ищи,  где  темнота,
Где  очень  холодно,  где  пустота.
И  не  ищи,  где  ищешь  всех,
Где  лживы  взгляды,  мысли,  смех.
Меня  там  нет,  я  там,  где  дождь.
Ищи  меня  и  ты  найдёшь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718793
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.02.2017


Осень

XVI-XVIII/XI

Осень.  Пусть  стоит  она  на  повторе.
Здесь,  как  в  книге,  закладка.
Только  ветер  предательски  вторит:
-  Уходи,  уходи  без  оглядки.

Он  мешает  мне  память  украдкой
И  глаза  застилает  туманом.
Для  меня  ж  каждый  шаг  по  брусчатке
Отдаёт  на  душе  ураганом.

Не  уйду…  Я  прикована  к  листьям.
Я  хочу  осень  вновь  на  повторе,
Лунным  светом  так  девственночистым
Освещать  золотые  просторы,

И  сама,  как  последний  листочек,
Обрываться,  кружиться,  лететь,
Возле  туч,  невпопад,  между  строчек
Так  наивно  на  мир  весь  глядеть.

Осень.  Пусть  стоит  она  на  повторе.
Здесь,  как  в  книге,  закладка.
Только  ветер  все  так  же  мне  вторит:
-  Уходи,  уходи  без  оглядки.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716155
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 03.02.2017


Давай вместе будем

Давай  просто  будем
С  тобою  счастливыми,
Обиды  забудем
И  смоем  их  ливнями.

Давай  просто  будем
С  тобой  очень  яркими
И  в  танце  закружим,
Чтоб  было  аж  жарко  нам.

Давай  просто  будем
С  тобой  настоящими.
Пускай  нас  осудят
За  чувства  кипящие.

Давай  просто  будем
С  тобой  невозможными.
Ракету  добудем
Летать  между  звёздами.

Давай  просто  будем
С  тобою  любимыми,
В  сплетении  судеб
И  в  мыслях  едиными.

Давай  просто  будем…
Ветрами  иль  грозами,
Сверкать  изумрудами,
Цвести  вместе  с  розами.

Давай  вместе  будем.
Ведь  любим  мы…  любим..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714434
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.01.2017


Апатия (A broken heart)

Не  просите  меня  о  любви.
Я  любить  уже  не  умею.
Когда  ночь  зажигает  огни,
Я  о  Вас  даже  думать  не  смею.

Не  ищите  спасения  во  мне.
Я  пропащая  дочь  дьяволицы,
Что  сгорела  в  своём  же  огне,
Презирая  надменные  лица.

А  когда-то,  далече  до  Вас,
В  своём  сердце  любовь  я  хранила.
Но  сгубил  меня  блеск  Ваших  глаз,
И  о  скалы  любовь  я  разбила.

Не  просите  меня  о  любви.
Не  ищите  спасения  во  мне.
Когда  ночь  зажигает  огни,
Я  сгораю  в  своём  же  огне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711008
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.01.2017


Конечная станция - Любовь

Я  люблю  тебя.  Слышишь?…
Так  сильно…  до  боли  в  груди.
Я  люблю,  когда  рядом  ты  дышишь.
Оставайся  со  мной.  Никуда  не  иди.

Я  люблю  улыбаться  тебе
И  молчать,  и  смотреть,  растворяясь,
Когда  пульс  то  сильней,  то  слабей.
Я  тобою,  в  тебе  задыхаюсь.

Я  люблю,  когда  падает  снег.
Ты  ж  его,  не  любя,  проклинаешь.
Но  я  знаю,  ты  мой  человек.
Я,  как  снег,  на  руках  твоих  таю.

Я  люблю  тебя.  Слышишь?  Люблю!
И  я  буду  любить  тебя  вечно.
Я  отдам  тебе  верность  свою
И  доеду  с  тобой  до  конечной…











адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704338
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.12.2016


А он ей писем больше не писал…. .

Привет,  любимый  мой  солдат…
Ты  знаешь,  так  уже  устала
Вночи  не  спать,  тебя  лишь  ждать..
Все  книги  тут  уж  я  перечитала.
А  ты  вночи  в  обнимку  с  автоматом.
Вот  только….раньше  был  со  мной,
И  пахло  от  тебя  ноткой  муската,
А  не  болотом,  потом  и…  войной…
Прости  меня,  любимый,  не  о  том  я.
Я  лишь  одно  тебе  хочу  сказать:
Я  так  хочу  увидеть  тебя  дома,
Обнять  так  крепко  и…не  отпускать.

Привіт,  моя  кохана.  Зіронько  моя.
Ти  почекай  ще  хвильку  –  я  прийду.
Мені  ж  так  мила  усмішка  твоя.
Заради  неї  з  пекла  шлях  знайду.
Я  повернусь,  ти  тільки  вір  мені,
Я  знаю,  як  нелегко  там  чекати...
Та  ти  чекай,  бо  ж  кожен  раз  у  сні
Тебе  я  бачу,  а  не  гради  й  автомати....
Я  повернусь  до  дому  і  до  тебе...
Я  міцно  обійму  і  ніжно  поцілую,
І  будем  знов  дивитись  в  небо
Закохано  й  удвох...Я  серцем  чую.

Я  верю,  милый...  ведь  тебя
Так  искренне  люблю  и  чувствую  душой.
И  свет  зажжённого  тобой  огня
Я  сохраню.  Ты  лишь  вернись  домой.
……………………..
А  он  ей  писем  больше  не  писал…
Тогда  шёл  дождь…  Его  последний  бой.
Он  среди  поля  бездыханным  пал,
Закрыв  от  пули  друга  своего….собой……

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2016


Давай зачеркнём предыдущие главы…

Давай  зачеркнём  предыдущие  главы.  
Начнем  всё  сначала.    Вот  чистий  листок.  
И  нет  на  ошибку  у  нас  больше  права.  
Вернемся  обратно,    туда,    где  исток.  

Изранены  душы.    Давай  же  их  вылечим.  
Разбитые  склеим  с  тобою  сердца.  
Есть,    чтобы  печалиться,    поводов  тысячи,  
Но  мы  не  снимаем  улыбку  с  лица.  

Шагаем  упрямо  вперед,    в  день  сегодняшний.  
Вот  первые  буквы  на  новом  листке.  
И  с  прошлым    у  нас  непохожие  тождества:
Там  трудно  нам  было,    а  тут  на  легке.  

Задержим  дыхание.    Лист  весь  исписанный.  
И  что  же  с  тобою  нам  дальше  писать?  
Для  счастья  есть  поводов  просто  немыслимо...  
Нам  только  б  почувствовать  их  ...  и  принять......


http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693233



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693169
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.10.2016


Андромеда

На  Ней  разорвана  одежда,
И  лишь  прибой  Её  целует…
Тускнеет  день,  как  и…  надежда.
Назад  пути  не  существует  …

Сверкнули  звезды,  павши  в  воду,
Дарили  свет  ярчее  Солнца…
Вот  только  вдохи  наисходе…
И  как  же  давят  руки  кольца!…

В  глазах  темнеет.  Сохнут  слёзы.
Страшнее  смерти  ожидание…
И  где  же  Кето??…  лишь  угрозы…
Спешит  Персей  к  Ней  на  свидание!…

Пустые  ножна.  Меч  Гермеса.
Убито  чудище.  Победа!!!…
Теперь  она  его  невеста…
Его  царица  Андромеда…

Года  ишли  себе  без  следа…
Стекало  время  всё  быстрее…
Теперь  на  небе  Андромеда
Живёт  с  возлюбленным  Персеем  …










адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688115
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.09.2016


Родной общаге!!!

И  нет  на  белом  свете  места
Покруче,  чем  наша  общага!…
Пускай  здесь  тесно,  зато  вместе!
Об  этом  будем  моя  сага  :)

Когда  ты  чувствуешь  внезапно
Себя  великим  кулинаром,
Идёшь  на  кухню…  и  обратно…
Ведь  нету  места  блеснуть  даром.

Когда  ты  встал  как  можно  позже,
Спешишь  на  пары,  как  всегда…
Друг  озадачить  тебя  может:
«У  нас  отключена  вода…»  

Это  –  общага…  быт,  дела…
Плохого  здесь  совсем  немного,
Все  минусы    я  назвала…
Пересечём  эти  дороги  ++
 
В  общаге  весело  и  классно,
Ребята  дружные,  смешные…
И  без  подсказок  сразу  ясно,
Все  озорные,  молодые…

К  друг  другу  часто  ходят  в  гости…
Пьют  чай…  печеньки  доедают…
Читают,  пишут  и  играют………..….
Всё  интересно,  очень  просто…
Про  скуку  здесь  совсем  не  знают  

Вообщем,  общага  –  это  круто!!!
И  кто  бы  что  не  говорил…
Сюда  заглянешь  на  минуту,
А  путь  назад  уже  забыл)))
…………..….….……………..……………………..


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687108
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 02.09.2016


Суомі

Краса,  говорять,  швидкоплинна…
Її  життя  подібне  до  зорі…
Засяє  й  вибухне  у  мить  єдину…
Розвіє  попіл  вітер  угорі…

Та  тут,  здавалося,  що  вічна
І  недоторкана  вона.    Суомі…*
Краса  лісів  та  гір  магічна…
Гармонія  в  душі  й  у  домі…

Каамос**…  Зорі…  Й  наче  сон  це…
Лісами  вкриті  Скандинави…
Безмежний  простір…  Опівнічне  сонце…
І  тисячі  озер  заплави…

Суомі…  казка  чи  реальність?…
Ти  дарувала  посмішку  мені…
Безмежжя…  Дивна  геніальність…
Чарівний  край  далекої  землі…


*Суомі  -  Фінляндія
**Каамос  -  північне  (полярне)  сяйво;  полярна  ніч  в  Лапландії(грудень-січень)







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685824
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.08.2016


В Страну Тюльпанов на велосипеде

Я  вместо  шариков  держу
Немного  звёздочек  в  руках.
Здесь  всё  подобно  миражу,
Здесь  всё,  как  в  моих  снах.

И  не  успеешь  загадать
Иль  сочинить  себе  мечту,
Как  всё  сбывается.  Опять
Кручу  педали  на  мосту.

А    лучик  солнца  на  реке,
Укрывшись  маленькой  волною,
Ложится  спать  и  вдалеке
Сверкает  в  поисках  покоя.

Умолкли  птицы,  и  цветы
Склонились,  словно  почитая
Всех  королей  и  всех  святых,
Ни  одного  из  них  не  зная.

Держу  рукой  велосипед,
Остановившись  на  немного,
Пускаю  звёзды,  чтоб  дарили  свет
Тем,  кто  сейчас  один  в  дороге.…

…и  кто  вдвоём  идёт,  втроём,
А  может  целою  толпою…
Пусть  дарять  свет,  и  будто  днём
Всё  рассветёт  над  сказочной  страною.

Я  покручу  себе  педали
В  края,  где  рисовал  Ван  Гог.
Как  вдруг  отсутствие  одной  детали
Разрушит  мой  чудесный  эпилог.

Я  поищу  её  повсюду
И  в  свой  кармашек  загляну,
С  которого  я  раздобуду
Сребристую  красавицу  Луну.

Я  отпущу  Её  в  объятья  звёзд,
И  покручу  свои  педали
Через  старинный  синий  мост
В  зовущие  тюльпановые  дали.






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684885
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.08.2016


Вокзальна романтика

Шалено  серце  билося  у  грудях,
Здавалося,  ось  вистрибне  в  обійми  твого,
Та  вже  шляху  назад  не  буде  –
Веде  у  даль  моя  дорога……

Здавалося,  огорнена  я  щастям…
Здавалось,  мрії  всі  збулися…
Та  тільки  сльози  навертались  часто,
Коли  просив  ти  «Залишися…»

Змінила  вечір  ніч  холодна,
Розклавши  зорі  у  сузір'я…
От  тільки  козачки  ці  благородні
Не  скажуть,  чи  вчинила  вірно……

А  швидкість  потяга  усе  зростала,
Лиш  непорушними  лишались  зорі...
Чому  ж  часу́    завжди  так  мало??…
Ми  ж,  наче,  стрілись  тільки  вчора…

[i]…Рука  в  руці.  Я  прошу  «Відпусти…»
Ти  ж  впився  в  губи,  мов  востаннє…[/i]

І  ось  вокзал…  Без  тебе  до  мети…
Та  обіцяю  зберегти  наше  кохання.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2016


Illusion of life

[i]–  Я  сошёл  с  ума.
–  Боюсь,  что  да.  Совершенно  свихнулся,  но  открою  тебе  секрет:  безумцы  всех  умней.  [/i]
©Алиса  в  стране  чудес


***
От  одиночества  сохнут  цветы,
А  общество  душит  общением.
Желавший  пленить  мечты,
Себя  пленит  в  сети  мучений.
***
Другого  изменить  желая,
Себя  сначала  измени.
Работа  эта  непростая:
Не  увлекись,  теряя  дни…
***
За  годом  год,  минута  за  минутой…
Жизнь  –  как  песок  в  больших  часах;
А  мы  живём  цепями  скуты,
Цепями  под  названием  –  страх.
***
Нет  в  мире  добрых  и  плохих…
Мы  говорим  «плохой»  тому,
Кто  чинит  неудобства  нам.
Но  мы  не  стол,  и  по  сему:
Плохие  все  и  каждый  сам.
(хотя  стол  тоже  может  чинит  неудобства)
***
Лицемерие  стало  нуждой.
Мы  играем  в  театре  масок.
Лицемером  стал  каждый  второй,
Добавляя  в  свой  образ  красок…
***
[i]  A  half  to  a  half  (consonance)[/i]
Счастливый  тот,  кто  ценит  миг,
Живёт  сейчас  и  прямо  здесь.
And  every  day,  and  every  week
Expresses  only  thankfulness.

.........







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677517
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.07.2016


Дьявольская трель

Зловещий  смех  пронизывает  насквозь
Осколок  сердца…или  льда?…в  груди
Никто  не  говорил,  что  будет  сказка,
Но  всё  же  за  собой  меня  веди…

Раскрыт  обман…  Ожог  на  мне…
И  только  смех…и  дьявольская  трель…
Гори  же  пламенем  всё  то  в  огне!!!…
И  с  ним  сгорай,  любимая  свирель…

Не  умолкает  дождь,  слезинки  мягких  туч
Стучат,  стучат  мелодию  земле…
Но  слышу  вновь  зловещий  и  могуч
Твой  голос…и  аккорд  …и  дьявольская  трель…

Уж  сколько  дней  подряд  мне  не  даёт  уснуть
Твоя  мелодия,  та  ненависна  трель…
Гори  же  пламенем  тот  страшный  путь!…
И  с  ним  сгорай  тот  проклятый  апрель…



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676472
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 06.07.2016


Місячна фея

Я  набиралася  сил  в  кришталевих  печерах,
Я  пила  росу  й  смакувала  нектар;
Ходила  із  Місяцем  вдвох  на  вечерю,
І  він  мене  вчив  найтаємніших  чар.

Палили  свої  ліхтарі  для  нас  зорі,
І  вітер  гойдав  тихо  сонний  листок,
І  я  засинала  під  шепіт  історій,
Прилігши  собі  між  яскравих  квіток…

А  Місяць  мені  дарував  своє  сяйво,
Промінцями  силу  у  крила  вливав
Та  сяюче  срібло  в  волосся  русяве
Ніжніше  світанку  з  любов'ю  вплітав…

Я  сил  набиралась  в  печерах  з  кришталю,
Впивалася  чарами  до  забуття…
І  з  Місяцем  вдвох  під  нічною  вуаллю
Робила  казкові  свої  відкриття…

Гасили  свої  ліхтарі  для  нас  зорі,
Світанок  приводив  черговий  нам  день,
А  я  так  вже  звикла  до  тихих  історій
Та  сонних  мелодій  з  чарівних  пісень…

Я  набиралася  сил  в  кришталевих  печерах,
Бо  з  Місяцем  вдвох  під  нічною  вуаллю
Я  сяяла  в  скверах,  лісах,  на  озерах,
До  ранку  згоряючи,  ніжно  й  без  жалю.










адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676362
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 06.07.2016


Смерть и Человек

Насколько  жалок  Человек  и  мал  
Всё  Смерть  пытаеться  убить.  
Ведёт  с  собой  на  страшный  бал,  
Мечтая  головы  лишить.  

Но  Смерть  коварна  до  предела,  
Ступает  прямо  по  пятам  
И  нет  ей  до  мечтаний  дела  –  
Там  Человек  погибнет  сам.  

И  на  балу  при  сотни  глаз,  
Уверен  в  собственной  победе,  
Провозглашает  Человек:  -  Сейчас  
Я  смерть  дарю  бессмертной  леди.  

Как  страшен  слов  оксюморон  
В  устах  простого  Человека.  
Их  смысл  не  понимая,  он  
Из  жизни  сам  уйдёт  навеки.  

†††††††††††††††††††††††††  

Как  часто,  не  умея  жизнь  ценить,  
Гоняються  за  смертью  своей  люди.  
Когда  же  Айса  перережит  нить,  
Ценить  её  уж  поздно  будет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674934
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.06.2016


★Звёздная улыбка

Волшебница-ночь  заглянула  ко  мне,
Развеяв  всю  грусть  со  звёздною  пылью.…
Скажи  мне,  мой  милый,  что  видишь  во  сне?
Желаешь  ли  ты,  чтобы  сон  твой  стал  былью?

И  пусть  далеко  ты.  Город…  Страна…
Да  резве  имеет  это  значение??…
Когда  есть  одна  на  двоих  в  нас  Луна
И  несколько  тысяч  звёздных  скоплений…

А  знаешь  ли  ты,  что  улыбкой  моей
Созвездия  могут  тебя  наградить?…
Поверь,  Андромеда  и  храбрый  Персей
Умеють  такие  мгновенья  хранить…

И  я  улыбнусь,  расстревожив  твой  сон,
Улыбку  по  звёздам  тебе  передам,
Бездумно  разрушу  я  твой  бастион…
А  увидев  её,  улыбнешся  ты  сам…


[i]На  фото:  Персей  и  его  возлюбленная  Андромеда[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674627
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.06.2016


Ми - не герої

«Ми  –  не  герої»,  -  скажеш  ти,
Але  ж  хіба  це  заважає
Нам  тільки  уперед  іти,
Повзти,  пливти,  раз  не  літаєм…

Триматися  за  кожну  мить
І  не  боятись,  що  впадемо;
Не  плакати,  коли  болить,  
Втішатись  тим,  що  ми  хоч  йдемо.

Хай  важко  буде…  Кожен  крок  –
Маленька  перемога  над  собою.
Я  знаю,  у  життя  складний  урок,
Та  тільки  ти  не  ві́дайся  з  журбою.

«Ми  –  не  герої»,  -  скажеш  ти…
Нехай…та  лиш  не  зупиняйся!...
Ми  разом  маємо  дійти…
Я  поряд,  друже  мій.  Тримайся!…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673125
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.06.2016


Ми народжені, щоб грати! (EURO 2016)

Ми  народжені,  щоб  [s]літати[/s]  грати!
Пам’ятай:  Життя  –  всього  лиш  мить.  
Дозволь  цій  миті  всіх  нас  об'єднати.
Ти  чуєш:  серце  аж  кричить!…

Бо  ми  ж  разом  тут  всі  єдині!
Єдиний  ритм,  одне  серцебиття!
Одне  на  всіх  безмежне  небо  синє!
Шалене,  фантастичне  відчуття!…

Замайоріли  різнобарвні  прапори.
Ви  –  вже  найкращі  є  гравці!
Команди  дві.  Чудової  вам  гри!
Тримаємо  надію  у  руці…










адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671447
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.06.2016


Театр. Мертвец. Любовь…

От  Смерти  прятаться  устал  я…
Быть  мертвым  тяжело  среди  живых.
Но  полягти  опять  костями……
Я  лучше  чёрный  фрак  достану
И  в  обстоятельствах  любых
Буду  живее  всех  живых…

Опять  скрипят  мои  костяшки,
А  нет…  то  ветер  за  окном.
О,  вот  приехала  упряжка
С  каким-то  рыженьким  котом,  
Что  спит  в  карете  сладким  сном.
Но  вообщем  это  всё  потом.

Сожму  я  трость  свою  рукой…
Ах,  как  тесна  земная  жизнь!…
Я  в  Вечности  совсем  другой,
Вот  лишь  в  могилу  ни  ногой!
Упряжка  с  котиком  вернись!
Давай  к  мосту.  Мой  друг,  держись!…

Там  полверсты,  может,  и  нет.
И  прямиком  на  представление
Сквозь  приглушённый  фонарями  свет
И  дом,  которому  сто  лет
К  театру,  скрытому  под  тенью,
Где  так  волнительно  волнение…

А  вот  и  мост.  Театр  близко.
По  перекрёстку  тросточкой  стуча,
Наполнен  здравым  оптимизмом
И  не  склоняясь  очень  низко,
Бежать  хотел  я  сгоряча,
Чуть  не  лишившись  с  тросточкой  плеча.

Билетов  нет.  И  полон  зал  людей.
Я  среди  них.  Жду  представленье.
И  вот  заглушен  музыкою  скрип  костей.
О  Боже!…  девочка  меня  мертвей…
Но  как  красива…милое  творенье…
Здесь  речь  о  чувствозарожденьи…

Но  мы  мертвы…какие  чувства??
Она  заметила  меня.  Глаза………
В  них  так  темно…  В  них  очень  пусто…
А  я  о  чувствах…  Где  же  чувства!?…
…Не  может  быть.  На  них  слеза.
Она  так  хочет  мне  сказать…

Она  из  зала.  Я  за  ней…
На  улицу,  где  пляшет  ветер.
Её  глаза  стали  ещё  темней…
И  так  ужастен  хруст  Её  костей.
«Я  думала  тебя  не  встречу.
Моих  дней  догорают  свечи.

В  могиле  холодно.  Я  не  хочу.
Согрей  меня  своим  теплом…»
Но  я  ведь  мёртвый  –  Ей  шепчу.
И  трепетно  обняв  Её,  молчу…
Пускай  я  мёртвый,  но  моя  любовь
Её  согреет  перед  вечным  сном…






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670496
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.06.2016


Мы все взрослеем каждый час (ost Хуго Иванов) Переклад

Ми  всі  дорослішаєм  кожен  час…
Невинність  двічі  нам  не  пережити…
І  кожна  мить  так  змінює  всіх  нас…
І  не  колись,  а  зараз  треба  жити…

Я  твою  фігуру  між  рядків  читаю…
Я  читаю  поміж  слів  її  деталі…
І  за  тебе  я  ніжнішої  не  знаю…
Поміж  букв  твоїх  мої  скрижалі…

Моя  душа  і  сни  наповнені  тобою…
Не  хочу  я  від  теми  відійти…
Ну,  звісно  ж,  я  не  ангел,  та  зі  мною
Ти  зможеш  свої  крила  віднайти…

***************************************
[i]original[/i]  Хуго  Иванов

мы  все  взрослеем  каждый  час...
не  пережить...  
невинность  дважды....
и  каждый  миг....  
меняет  нас....
Вся  Жизнь....  Сейчас....  
а  не  Однажды...


я  читаю  между  строк....  
твою  фигуру....  
я  читаю  между  слов....  
её  детали....  
Аббажаю  нежную  такую....  
между  букв...  
твоих....  
мои  скрижали.....


моя  душа  и  сны  полны  тобою
и  не  хочу  от  темы  отойти
конечно  я  не  ангел…
но  со  мною….
ты  …  сможешь  ….
свои  Крылья  
обрести.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2016


Я вірю у кожну твою перемогу!…

Вчорашня  розмова  
         під  крик  коментатора  «Гол»…
Я  бачила  знову,
       що  значить  для  тебе  футбол…

Я  вірю  у  тебе,
         у  кожну  твою  перемогу…
І  знаю,  що  треба
           відправити  віру  в  дорогу…

Хай  буде  з  тобою
               на  кожному  матчі,  усюди…
Щоб  ти  перед  грою
                 в  простеньких  етюдах

Побачив  бажані,
                 та  досі  нездійснені  мрії…
Будь  кращим,  коханий!
                   І  знай:  я  завжди  у  тебе  вірю!…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2016


Я вільна!…

                                                                       [quote]Я  почуваюсь  птахом  в  небі…
                                                                                                                     Systematic  Age[/quote]

Я  твердо  вирішила  з  всім  порвати.
Та  раптом  ти…  Розпався  світ!…
Моя  душа  теплом  підтята
Тепер  не  рветься  вже  в  політ.…

Дощем  спадала  я  донизу…
І  підіймалась  з  сонцем  вверх.
А  ти  ходив  усе  поблизу,
І  ніби  й  зараз  ходиш  десь.

Я  була  вільна!…  Я  літала  в  небі…
Крилом  торкала  ніжно  хмар.
Та  тільки  пригорнулася  до  тебе
Як  враз  забула  власний  дар…

Я  вільна!  Я  жива!  Ти  чуєш?
Не  зупиняй  політ  думок!…
Ти  по  землі  весь  час  кочуєш.
Я  ж……поміж  ластівок!…

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2016


Я (божевільна меломанка)

Я  –  музика,  симфонія,  кантата.
Я  –  арія,  безсмертний  твір  душі.
Я  –  ніжна  пісня,  місячна  соната,
Нічна  мелодія,  як  йдуть  дощі.

Народжена  у  музиці  між  зір
Із  дивним  в  серці  божевіллям.
Від  «до»  до  «сі»  кидаю  на  папір,
Пишу  життя  у  час  дозвілля.

І  без  зупинок,  в  темпі  престо*,
Я  розриваю  часу  плин…
Я  –  опера,  мабуть,  «Альцеста»:
Світ  без  кохання  гірше  гільйотин.

Я  –  водевіль,  етюд,  органум,
Романс,  сюїта,  серенада…
Мелодія,  залишена  коханням.…
Шалені  ритми  із  Ґранади…

[i]  Престо(presto  –  поспішаючи,  дуже  швидко)  –  швидкий  музичний  темп.[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663264
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 01.05.2016


Пока поют нам соловьи…

Нам  ночью  тихо  пели  соловьи,
Касаясь  сердца  капельками  нот.
Мы  слушали  о  трепетной  любви,
О  чувствах  с  неземных  высот.

Звучали  песни  ночи  напролёт,
И  сотни  звёзд  летели  вниз.
Ты  –  жизнь  моя,  мечта,  полёт
И  самый  сладкий  мой  каприз.

Тянулись  вверх  ромашки  на  краю,
Светились  чистотой  на  горизонте  ночи.
А  соловьи…  и  в  воздухе  люблю
В  каждой  молекуле  звучало  громче.

Ты  –  жизнь  моя,  мечта,  полёт
На  крыльях  неземной  любви
До  самых  сказочных  высот…
Пока  поют  нам  соловьи…




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662935
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.04.2016


Сила слів

Одного  разу  юний  Томас  Едісон
Приніс  додому  матері  листа.
Він  був  від  вчительки  міс  Петерсон
І  прозвучав  у  маминих  вустах:

«Ваш  син  є  геній.  Й  тому  ми
Вам  пропонуємо  навчати  його  вдома.
Не  може  він  із  іншими  дітьми
Вивчати  те,  що  й  так  йому  відоме»

Роки  ішли…І  винахідник  Томас,
Який  відомий  був  вже  всьому  світу,
Затіяв  прибирання  в  себе  вдома
Й  знайшов  листа  під  паличками  ебоніту.

Це  був  той  лист  (пожовклий  зовсім),
Що  колись  вчителька  для  матері  дала.
Дощем  шуміла  за  вікном  холодна  осінь,
А  так  хотілось  трішечки  тепла.

Він  взяв  листа  і  розгорнув  повільно,
Згадав,  як  лагідно  його  читала  мати,
Й  на  серці  стало  якось  легко,  вільно…
Допоки  не  почав  оті  слова  читати.

«Ваш  син  відсталий  розумово.
Йому  не  можна  з  іншими  дітьми.
Тому  навчайте  його  вдома.
По-доброму  благаєм  ми…»

Вслухався  він  у  дощову  осінню  втому…
А  потім  взяв  «Щоденник»  й  записав:
«Я  б,  винахідник  Едісон  Алва  Томас,
Без  матері  своєї  героїчної  ніким  не  став».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2016


АвтоУрбаністика

Виблискує  паркан  на  сонці  жовто-синім,
Здіймає  вітер  листя  прямо  до  небес.
Повз  мене  проїжджають  дорогі  машини:
Пежо,  Бугаті,  КІА,  Мерседес.

Шалена  швидкість  змінює  пейзажі:
Будинки  різні,  небо  і  дорога…
По  тротуарах  ходять  різні  персонажі.
В  них  свої  радощі,  і  сумніви,  й  тривоги.

Дивлюсь  на  них,  мовчу,  питаю  лиш  очима:
«Куди  хто  йде?»…  тамую  власний  інтерес.
Спідометр  зашкалює…й  у  мене  за  плечима
Пежо,  Бугаті,  КІА,  Мерседес…


 
[i]  Bugatti  Veyron,  Lamborghini  Aventador,  Mercedes  SLR  McLaren[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661135
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 21.04.2016


Любовь ложится на стихи…

Слова,  слова,  кругом  слова…
В  них  нет  любви  -  одни  лишь  буквы.
И  вот  окончена  глава,
Но  в  ней  слова  скупы  на  чувства

Любовь  ложится  на  стихи…
Её  читаю  в  междустрочьях…
Ведь  сколько  чувственных  стихий
Запрятано  в  тех  многоточьях…

Любовь  ложится  на  стихи…
Им  предавая  то  волненье,
В  котором  он,  его  духи…
И  наши  тёплые  мгновенья…

Любовь  ложится  на  стихи…
Их  озаряя  звездным  светом…
И  чертит  лучиком  штрихи,
Чтоб  осветить  любви  сюжеты…

Любовь  ложится  на  стихи………

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659979
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.04.2016


Старенька

Он  там  на  схилі  під  горою,
Куди  стежиночка  веде  вузенька,
Стоїть  хатинка  під  вербою,
А  в  ній  живе  одна  старенька.

Вітрець  гойдає  їй  волосся,
Покрите  сивиною,  наче  снігом.
Воно  їй  все  переплелося,
Але  так  гарно  пахне  хлібом.

Додолу  хилиться  верба  жовтенька;
Глибока  осінь  наступає…
І  ту  хатиночку  біленьку
Пожовкле  листя  осипає…

Зозуля  кує  вперто  роки:
Ще  небагато  їх  лишилось...
Попереду  лиш  тиша,  спокій,
Безжурна  молодість  в  літах  згубилась.

Чому  ж  ніхто  не  прийде  до  бабусі?
Вона  ж  для  когось  рідна  ненька...
Усе  життя  провела  в  русі,
Та  й  зараз  ще  працює  помаленько.

А  син  у  місті  заробляє
Великі  гроші  для  родини.
А  матінку  свою  і  не  згадає…
А  він  для  неї  син  єдиний…

Сидить  старенька  біля  хати,
Сльоза  солона  зросить  очі…
Їй  би  синочка  дочекатись,
Та  він  приїхати  не  хоче...

-У  мене,  -  каже,-  тут  робота,
Сім'ю  потрібно  годувати.
А  в  тебе  там  які  турботи?
Ти  можеш  трохи  зачекати…

Й  вона  чекає  так  наївно:
Він  же  синочок  –  не  обмане.
Стареньку  скатертину  стелить  рівно
Й  букетик  хризантем  ставить  багряних.

А  час  стікає  хвилями  до  моря…
Старенька  й  сонечка  уже  не  бачить,
Та  сина  досі  ще  немає  поряд.
«Працює  в  місті  мій  синочок  значить».

І  ось  уже  остання  хвиля…
Бабусю  хилить  в  вічний  сон.
Уже  не  крикне  «мій  синочку  милий»,
Холодна  смерть  торкнула  її  скронь.

Спішить  синочок  вже  до  неї,
Він  уже  тут,  торкає  рук...
І  каже  до  матусеньки  своєї:
-Рідненька,  в  тебе  буде  внук…

Не  зронить  й  слова  з  уст  старенька.
От  тільки  щось  рука  здригнулась,
Маленький  хрестик  блистить  в  жменьці  –
Її  таки  бажання  збулось…

Тримає  син  холодні  руки…
Та  стільки  ще  ж  сказати  треба!…
І  лиш  «пробач»  нечутне  чути…
Скорботно  плаче  синє  небо.

Пройшли  роки.  Усе  змінилось.
Змінився  й  син.  Сивіє  дим…
Болюче  горе  в  справах  загубилось,
Лиш  мамин  хрестик  залишився  з  ним.…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659801
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 15.04.2016


Сповідь Лариси (за мотивами О. Гончара "За мить щастя")


«Все  сталось,  як  і  мало  статись»...
Та  ні!  Не  мало!  То  –  обман!…
Вперше  в  житті  любов  пізнати
Й  одразу  ж  втрапити  під  трибунал.

Був  постріл…перед  ним  мільярди…
А  тут  один…  і  смерть…і  кров…
А  за  плечима  сотні  ярдів…
Не  вмер…  Згубила  лиш  любов…

Його  Циганочка…  Лариса…
Палке  коханнячко  для  нього…
В  жнивах  обпалена  «актриса»,
Сумна  і  змучена…  в  старого…

Свого  чекала…  й  дочекалась…  
І  так  кохала…  Та  лиш  мить…
Щасливу  мить!…  Тепер  зосталась
Одна…  А  серденько  щемить.

Хіба  ж  вбивають  за  кохання??
Хіба  ж  карають  за  любов??
Я  плакала  всю  ніч,  до  рання…
Й  до  вечора  ридала  знов…

Він  спав  щасливий  у  тумані
У  гімнастерці,  як  моя  кофтина…
Хіба  ж  карають  за  кохання?
Воно  ж  життя  давать  повинне…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2016


Моя любовь

Когда  всю  землю  ночь  нагая
Укрыла  звёздным  покрывалом,
Нас  встретила  любовь  другая
Манящим  губ  пожаром……

Прикосновения  неизбежны…
Холодный  ветер…  ну  и  пусть.
Мы  греемся  любовью  нежной,
Её  читая  наизусть……

А  утром  снова  рейсы  и  дороги,
Предигорные  тренировки  вновь,
Но  знай,  что  ждёт  на  этом  вот  пороге
Тебя  всегда  моя  любовь…


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658390
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.04.2016


Ельдорадо

Невпинний  час…  Лети  за  ним,
Наздожени,  залиш  позаду.
За  кожним  кроком  ще  один.
Он,  друже,  твоє  Ельдорадо.

І,  головне,  не  зупинятись  тут.
Зупинка  рівноцінна  смерті.
Нехай  буде  важкий  маршрут,
Взуття  до  сотні  дірок  стерте,

Зате  не  стрінеш  підлості  й  брехні:
Вони  не  ходять  джунглями  оцими.
А  ці  проблеми  незначні  –
Ніщо  порівняно  із  ними…




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654250
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.03.2016


Зоряна музика

В  різноманітті  зір,  сузір'їв  і  квазарів,
В  туманностях,  далеких  від  Землі,
По  нотах  нестихаючих  пульсарів
Звучала  музика  в  космічній  млі…

Вона  злітала  із  подвійних  на  нейтронні
То  голосніше,  то  стихала  вмить.
А  я  тепер  в  космічному  полоні,
Мені  та  музика  повсюди  вже  звучить.

Не  переб'є  її  звучання  ані  шум  моторів,
Ані  відлуння  злих  буденних  днів.
Лунає  музика  в  міжзоряних  просторах,
Поміж  розпечених  пульсуючих  вогнів.

Я  слухаю,  дивуючись  щоразу,
Яка  ж  краса,  як  гарно  то  звучить!…
Скінчилась  ніч…  Не  вистачило  часу…
Чому  ж  той  день  повільно  так  летить?…

[i]На  фото:  супернова  1987А[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2016


Між тіней загублених днів

Він  дивився  на  світ  якось  дивно,
У  очах  не  горів  вже  вогонь,
І  на  серці  було  якось  зимно.
Він  забув  теплоту  тих  долонь.

Він  забув,  як  щоранку  цікаво
Споглядав  на  усміхнену  й  сонну
І  приносив  їй  чашечку  кави,  
Й  ставив  квіти  на  підвіконня..

Він  проходив  по  вулиці  тихо
Поміж  тіней  загублених  днів,
Але  пам'ять  збудила  на  лихо
Те,  що  він  так  забути  хотів.

Він  згадав  її  теплі  долоні,
Філіжаночку  кави  згадав,
Свіжі  квіти  на  підвіконні…
І  забуте  кохання  між  справ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2016


Найріднішим до 8 березня (вірш-дилогія)

*Матусі*

Мені  сьогодні  сонце  вранці
Промінцем  шторку  відслонило:
Там  за  вікном  хмарки-голландці
Летять,  напнувши  білії  вітрила.

А  ти  ще  спиш,  моя  матуся…
Ти  спи.  Ще  трохи  відпочинь.
До  тебе  тихо  прихилюся,
Моя  ти  найсвятіша  з  всіх  святинь.

Ти  собі  спи,  а  я  піду  в  садочок:
Сьогодні  ж  свято  –  треба  привітать.
Он  проліски  цвітуть-  сплету  віночок.
Та  ні,  не  буду  квітів  рвать.

Я  краще,  як  прокинешся,  рідненька,
Візьму  тебе  за  руку  й  поведу
У  той  садок,  де  моя  ненько,
Тобі  весь  світ  у  рученьки  вкладу.

*Сестричці*

Візьму  промінчика  рукою,
Торкну  ним  устоньки  твої,
Цією  теплою  весною
Прийми  вітаннячка  мої.

Моя  малесенька  сестричка,
Бач,  зайчик  навіть  задививсь,
Що  не  біжить  за  ним  лисичка,
І  навіть  трохи  розгубивсь.

Але  зібравшись  із  думками,
Несе  тобі  дарунок  мій,
Стрибає  собі  між  хмарками
Із  казочок  і  сніжних  мрій.

А  ти  так  радісно  смієшся,
Його  в  долоньки  хочеш  упіймати.
І  як  то  так  тобі  вдається
Аж  ціле  сонце  в  них  тримати?












адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2016


Сумасшедшая любовь

Мы,  словно  сумасшедшие,  бежали.
Куда?  Зачем?  Так  толком  и  не  знали.
Смотрели  в  воду,  будто  в  зеркала,
И  слушали  все  то,  что  пела  нам  луна.

Но  где-то  вдалеке,  сбивая  ноги  в  кровь,
Искала  нас  та  сумасшедшая  любовь.
И  вот  нашла…  безумные  глаза…
А  нам  теперь  найти  бы  тормоза…



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649208
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.03.2016


Хмільне кохання

 
Чекай  мене,  як  сонце  зайде,
Чекай,  я  прийду…лиш  чекай…
Чекай,  де  нас  ніхто  не  знайде,
А  потім  жадібно  кохай…

Кохай…всю  ніч  і  аж  до  ранку.
По  краплі  пий  мене  до  дна.
Нас  ще  ж  коханням  на  світанку
Сп'янила  росяна  весна.…

І  ми  хмільні,  смішні,  кохані
У  зорях  тонемо  щораз…
А  квіти  дикого  шафрану
П'янять  коханням  більше  нас…









адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2016


***

Захований  між  скельцями  душі,
Ступаючи  між  висохших  скелетів,
Він  жив,  неначе  птах  у  спориші,
Чекаючи  рушниці  із  багнетом.

Він  бачив,  як  із  запалом  вгорі
Літають  ті,  кого  вважав  за  друзів,
Але,  програвши  в  тій  жорстокій  грі,
Він  сам  один  залишений  у  тузі.

Стискався  біль,  неначе  лід  гарячий,
І  смерть  поцілувала  його  в  груди…
А  він  раніше  сонце  цілував  одначе…
Проте  його  не  розуміли  люди…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647093
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2016


Эгоистка ( поэтический ответ подруге)

                                                                                                                             Что  хорошего  в  эгоистах?  
                                                                                                                             Они  не  обсуждают  других  людей.
                                                                                                                                                                                               Джордж  Карлин

И  пусть  я  буду  эгоисткой  –
Самовлюбленной  девушкой  такой.
Не  стать  мне  никогда  туристской,
Тревожашей  сторонних  душ  покой.

Мне  не  понять  занятие  людей  –  
Перемывать  все  косточки  прохожим:
«Вон  девочка  и  парень  вслед  за  ней,
Они  поссорились  похоже…»

Я  –  эгоистка  каждой  клеткой  тела,
Не  поддаюсь  я  мнению  чужому.
Но  парадокс  в  себе  приметить  я  успела:
Я  –  эгоистка  с  жаждой  помогать  другому.
















адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645478
рубрика: Поезія, Портретная поезия
дата поступления 20.02.2016


Per aspera ad astra ("…Твій шлях стелили дикі терни")

І  хоч  бувало  так,  коли  все  небо
Важкими  хмарами  звисало  над  тобою,
Ти  усміхався  (ніби  так  і  треба)
І  кожен  раз  готовий  був  до  бою.

Твій  шлях  стелили  дикі  терни,
Колючий  дріт  стискався  навкруги,
Та  ти  твердив  усе  «Я  не  поверну»,
Шукаючи  світліші  береги.

Стікала  кров  шалено  з  твоїх  ніг,
І  зацвітав  трояндами  той  терен,
І  ти  уже  не  йшов,  ти  просто  біг,
Бажаючи  усе  ж  знайти  свій  берег.

Ти  біг,  не  розуміючи,  що  сам
Творив  той  світлий  берег,  до  якого
Ще  не  один,  на  заздрість  ворогам,
Буде  шукати  втрачену  дорогу.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645170
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.02.2016


Первая жена Адама, или раздвоенность мужских желаний

Он  по  утрам  читал  газеты
И  разговаривал  на  ВЫ.
Курил  с  ментолом  сигареты
И  с  лейки  поливал  цветы.

Пример  во  всём,  для  всех  и  всюду.
Любил  жену  и  мыл  посуду
Ну  а  когда  спускалась  ночь,
Бежал  к  Лилит  от  Евы  прочь

Мужчин  раздвоенность  желаний
Не  лечат  сотни  наказаний.
И  я  из  скромной  тихой  Евы
Одену  маску  Лилит  девы

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645026
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.02.2016


Футбол - моє життя

                                                                                                                                                                                                     [quote]…Ще  один  пас…ГОООЛ!!!…
                                                                                                                                                                   І  це  ПЕРЕМОГА!…Вітаю,  друзі!…[/quote]

Чи  знає  хто,  як  то  буває
Не  хочеться  на  тренування  йти?
Та  я  на  це  вже  не  зважаю,
Я  тільки  хочу  досягти  мети.

І  зранку,  вдень,  в  вечірню  пору
З  м'ячем  і  бутсами  в  руках
Я  йду  на  тренування  без  докору.
"Моє  життя  -  футбол"  не  лише  
                                                                                               на  словах.

Я  граю,  вклавши  в  гру  всі  сили.
Майстерність  моя  краща  
                                                                                       з  кожним  днем.
Моє  життя  -  два  тайми,  додаткові  
                                                                                                         дві  хвилини,
Мій  кутовий  та  гол  і  перемога  
                                                                                                     без  проблем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643373
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.02.2016


Кохання….

Кохання  -  це  серед  зими  весна,
Яка  в  серцях  конваліями  зацвітає.
Коханню  не  потрібні  імена.
Щасливий  той,  хто  віддано  кохає.

Кохання  -  це  мільярди  зір,
Що  світять  навіть  в  найтемнішу  ніч.
Щоб  покохати,  у  кохання  вір,
Воно  ж  без  віри  -  марна  річ.

Кохання  -  сонце  між  грозових  хмар;
Тепло  в  найхолодніший  день.
Кохання  -  то  прекрасний  дар;
Найцікавіше  з  усіх  вигаданих  вчень.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2016


Без серця…

Між  нами  спалені  мости…
Ця  дійсність  більше,  ніж  реальна.
В  той  час,  як  ти  збирався  йти,
Я  в  відповідь  кивнула  схвально.

Між  нами  тисячі  глибин,
Що  розділяють  землю  навпіл.
А  кров  із  зранених  судин
Тепер  зливають  ескулапи…

І  серце  вирвавши  з  грудей,
Не  здатні  більше  покохати…
Байдужі  геть  до  всіх  людей,
Ми  байдуже  чекаєм  страти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2016


Молодость

Период  бунта  и  противоречий…
Попыток  изменить  весь  мир…
Где  энергично  молвленые  речи
Стирают  грани  с  натиском…  до  дыр.

И  нежеланье  слушаться  указов,
Ведь  непокорность  –  это  не  порок.
Период  бесконечности  рассказов,
Где  мозг  желает  слушать  рок…

Где  ты  любовью  окрылённа,
Взлетаешь  выше  облаков
И,  поцелуем  сладким  разбужённа,
В  реальность  воплощаешь  сказку  с  снов.

Где,  захватив  весь  мир  в  свои  ладони,
Ты  ищешь  цель,  к  который  бы  пойти,
А  в  перерывах  поиска  средь  миллионов
На  минном  поле  садишь  ты  цветы…

Сама…  дрожа  от  страха  оступиться,
Создать  желаешь  красоту  вокруг…
Чтобы  потом  же  ею  насладиться
И  провести  там  замечательный  досуг.

И  чтобы  кто  мне  не  сказал  однажды,
Я  снова  повторю  слова:
"Не  будешь  молодой  ты  дважды,
Будь  молодой  пока  жива».






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641280
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.02.2016


Останній Дракон Камелота

Важкі  часи  настали  для  країни:
Нестача  їжі  й  свіжої  води,
Вогонь  лишає  з  міст  одні  руїни.
То  є  Кілгарра  джерелом  біди.

Дракон,  вбиваючи,  готує  помсту
Для  Утера,  страшного  короля,
Що  нищив  магію,  чаклунство  і  відьомство,
Та  ось  тепер  горить  його  земля.

Кілгарра  спалює  людей  та  їх  домівки…
А  Мерлін  в  розпачі  кричить  йому:  «Чому?»
Він  не  очікував  такої  от  кінцівки
Й  що  знову  Камелот  спіткає  тьму.

Він  направляв  на  нього  усю  силу,
Всю  магію,  відому  на  той  час,
Але  з  Драконом  був  зовсім  безсилим
Й  лиш  сподівався  на  останній  шанс.

Артур  Дракона  дратував  мечами,
І  той  його  відкинув  до  стіни.
Впав  Пендрагон,  ударившись,  в  нестямі,
Поринувши  в  сон  бездиханних  і  німих.

І  Мерлін  глянув  дико  на  Дракона,
Заговорив  із  ним,  мов  батько  з  сином.
Обоє  створені  по  релігійному  закону,
Вони  тепер  були  в  усім  єдині.

Кілгарра  слухав,  голову  схиливши,
А  Мерлін  говорив  страшно-магічно...
Нарешті  злий  Дракон  йому  скорився
І,  відлітаючи,  залишив  Камелот  навічно.























адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640218
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 31.01.2016


Журавли…

Я  выставила  всех  врагов  своих  из  тени,
Всем  указав  одну  из  ста  дорог.
Меня  желав  поставить  на  колени,
Они  в  итоге  сами  ползали  у  ног…

Они  меня  просили  о  пощаде,
Прощения  молили,  как  могли.
А  я  была  как  никогда  прохладной…
А  в  небе  улетали  журавли….

Они  летели,  тучами  укрыты,
Курлыча  что-то  людям  на  земле.
Я  уходила…  горизонт  размытый
Мелькал  полоской  в  сизой  мгле…














адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639900
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.01.2016


Історія травмованого футболіста, або як не залишити мрію

Лишаючи  будинки  за  спиною,
Я  ішов  на  старий  стадіон.
Тепер  лиш  спогади  зі  мною
«Ассіст*…  ворота…  Гооол!!!»

Я  кожний  день  сюди  приходжу.
Навіщо?  Так  і  не  збагнув.
Дарма,  що  грати  вже  не  можу…
Я  ще  ж  нічого  не  забув.!....

Сьогодні  все  було,  як  завжди:
Думки,  футбол.…  і  так  яскраво.
Усе  життя  йому  віддавши,
Я  б  уже  грав  на  рівні  з  Хаві*.

Та  Хаві  грає,  я  ж  бо  ні.
По-іншому  все  вирішила  доля.
Я  м’яч  ганяю  лиш  у  сні,
А  зараз  от  стою  на  полі.

Та  чую,  хтось  біля  воріт
Мене  все  кличе  пас  віддати.
Й  забувши  болі  всі  старі,
Я  намагаюсь  м’яч  догнати.

Догнав…  і  знов  ассіст  та  гол…
Нас  двоє…  Байдуже…щасливі…
Ми  разом  граємо  футбол,
А  інше  зараз  не  важливо.



Ассіст  (англ.  assist  -  допомога)  -  гольова  передача.
Хаві  (Хав'єр  Ернандес  Креус)  -  іспанський  футболіст,  центральний  півзахисник  "Ас-Садду"  (з  2015),  збірної  Іспанії  та  збірної  Каталонії.












адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2016


Пустота…. .

(история  из  жизни…,  но  не  моей)

Скрывавшуюся  в  взгляде  пустоту
Все  рассмотреть  тогда  сумели,
Но  хоть  бы  кто  подумал,  что  не  ту
Он  вёл  к  своей  заветной  цели.

Никто  не  знал,  какой  тоской
Венчаеться  душа  парнишки
И  что  за  этой  же  душой
Былой  схоронен  хвастунишка.

Тропа  вела  его  к  реке,
Где  он  рассказывал  ей  сказки,
Букет  сжимая  всё  в  руке,
Ресницами  скрывая  глазки.

Она  ж  с  ухмылкою  смотрела,
Смеялась  как-то  невпопад.
Ей  до  парнишки  нету  дела,
А  он  нашёл  в  ней  дивный  клад…..







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638017
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.01.2016


Принцеса

                                                                                   [i]Моїй  найкращій  принцесі....сестричці...
[/i]
В  далекім  королівстві  за  горами  й  лісами,
Де  киселеві  ріки  течуть  між  берегами,
Жила  одна  принцеса  небаченої  вроди.
Вона  над  все  любила  у  матінки-природи
Сидіти  вечорами  й  співати  їй  пісень,
А  дзвоники  дзвонили  їй  «Дзень»  і  «Дзень».
Вона  вела  з  пташками  предивнії  розмови,
Вони  її  навчали  співати  пісню  нову,
Яка  із  уст  лилася,  мов  з  джерела  водиця,
Злітаючи  до  хмар,  і  там,  як  блискавиця,
Все  заливала  співом  світи  попід  собою,
Що  так  і  чарували  безмежною  красою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637762
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.01.2016


З Сонцем у душі

«Я  осліп»,  -  сказав  хлопчина.  –
«Де  ти,  Сонце?  –  Темна  ніч.
Тебе  бачив,  та  хвилина….
Господи,  у  чому  ж  річ?

Що  зробив  Тобі  такого?
Чим  так  страшно  завинив?
Досить  пострілу  одного,
Тільки  б  далі  так  не  жив…»

«Не  спіши  себе  стріляти»,  -
Враз  почулося  йому.  –
«Й  не  шукай  деінде  страти.
Посій  зорі  у  пітьму.

Прислухайся  свого  серця  –
Воно  скаже  що  і  як.
Так  тихенько  обізветься,
Лиш  почуй  від  нього  знак.

Бачиш-бо  ти  значно  більше,
Ніж  гадається  тобі.
Тільки  те  вже  трохи  інше,
Тож  не  відайся  журбі».

Голос  стих.  Мовчить  хлопчина.
Раптом  крикне:  «Відзовись!
Покажи  свою  личину.
Ти  ж  мені,  мабуть,  не  снивсь.

Та  навіщо  ж  я  кричу??»  -
В  розпачі  хлопчина  плаче.  –
«Краще  собі  помовчу.
Я  ж  тебе  і  не  побачу».

******************************

Грається  із  листям  вітер,
В  небі  хмарки  підганяє,
Десь  собі  сміються  діти,
Хлопець  ж  в  темряві  блукає.

Він  не  звик  іще  до  цього.
Серця  слухати  не  хоче.
Каже,  що  проклятий  Богом,
Проте  молиться  щоночі.

І  хтозна,  про  що    він  молить.
Слів  його  тоді  не  чуть.
Тільки  серця  стук  поволі
Впізнає  молитви  суть.

Увесь  час  хлопчина  просить:
Сонце  бачити  одне.
І  не  знає  він,  що  носить
У  душі  його  чудне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2016


Она влюбилась в Люцифера….

Она  презрение  познала  до  конца.
Одна…..  среди  большой  толпы.
Стирала  слёзы  с  своего  лица.
И  шла  вперёд  ….  чтобы  идти.

Её  молитвы  слышала  лишь  ночь,
Но  Бог  ей  не  давал  ответ.
Никто  ей  не  желал  помочь,  
Бросая  лишь  проклёны  вслед.

Когда  ж  она  хотела  умереть,
Ей  Дьявол  руку  протянул.
Глазам  её  дарил  он  свет
И  к  жизни  с  пропасти  вернул.

Она  увидила  всю  сущность  Люцифера,
Его  скрывавшуюся  доброту.
Она  влюбилась,  Дьяволу  поверив,
Она  влюбилась  в  красочную  темноту.

Её  любовь  была  смертельным  ядом,
Она  смеялась,  вызывая  дрожь.
С  презрением  провожала  взглядом,
Её  отвергнувшую,  молодежь.

Ей  небеса  противились  грозою  –
Она  сжигала  радостно  мосты.
Она  Люциферу  стала  родною,
Отдавшись  в  плен  его  любви.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634604
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.01.2016


В її звучанні сотні сліз…. .

Забута  скрипка  на  горищі
Уже  не  плаче,  а  мовчить.
Лиш  вітер,  що  надворі  свище,
Дарує  їй  щасливу  мить.

Щоночі  в  супроводі  тисяч  зір
Він  її  струн  смичком  торкає,
І  лине  музика  між  гір,
А  вітер  грає,  грає,  грає....

В  їі  звучанні  сотні  сліз
Розбиті  кришталем  об  камінь.
І  вся  душа  її  наскрізь
Промокла,  схована  в  тумані.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2016


Думки - моя відрада й смерть………

Вбиваю  себе  власними  думками,
Будую  в  них  стіну  між  нами.
Не  розуміючи  того  причину,
Виню  себе  в  усім  єдину.

***
Чому  ж  далекі  ми  в  думках?
Розп'яті  вітром  на  хрестах,
Ми  вітер  бачим  лиш  в  очах,
Ховаючи  у  нім  свій  страх.

 ***
Думки  -  моя  відрада  й  смерть.
Їх  божевільна  круговерть
Мене  все  більше  поглинає
Допоки  серце  спочиває.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2015


Прощения Вы не достойны!…

Вы  о  прощенье  просите?..  Я  не  прощу!
Прощения  Вы  не  достойны!
Проблемы  все  сама  решу,
Вы,  сударь,  будьте  уж  спокойны.

Мне  Ваша  помощь  не  нужна,
Её  с  собою  заберите.
Возможно,  что-то  Вам  должна  -  
Долги  здесь  больше  не  ищите.

Прошу,  уйдите  навсегда!
Не  ожидайте,  что  верну.
А  не  уйдёте.....  то  тогда
Я  объявляю  Вам  войну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630918
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.12.2015


Лишь музыка - мой верный друг

Она  одна    –  мой  верный  друг
Предать  не  сможет  никогда.
И  что  бы  не  было  вокруг,
Со  мною  музыка  всегда.

Гитара,  скрипка,  саксофон  –
В  них  спрятана  моя  душа.
Едва  услышав  нежный  звон,  
Я  замираю  чуть  дыша.

И  пусть  всё  подождёт  теперь,
Я  с  музыкой  танцую  джаз.
Лишь  для  неё  открывши  дверь,
Лишь  для  неё,  а  не  для  Вас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629879
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.12.2015


Крампус - викрадач Різдва

Він  тут,  вже  зовсім  поряд.
Ти  обернись,  напруж  свій  зір,
Зверни  угору  пильний  погляд.
Цей  темний  дух  сягає  зір.

Злий  Крампус  –  викрадач  Різдва.
Прийде  у  новорічне  свято.
Настане  ніч,  безсніжна,  дощова,
І  буде  крові  у  морях  багато
.
Не  стій!  Чим  швидше  утікай.
Він  і  тебе  забрати  хоче.
Тепер  не  прийде  Миколай,
У  повню  Крампус  лиш  скрегоче.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629862
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 19.12.2015


О нет! Вернись…. .

Прошу  оставь  меня  в  покое!
И  не  кассайся  больше  моих  рук!
Хочу  забыть  то  время,  где  мы  двое,
И  успокоить  сердца  стук...

Уйди  сейчас  в  забвении  мгновенном,
Не  возвращайся  больше  никогда!
Пускай  засыпет  снегом  белым
С  тобой  счастливые  года.

О  нет!  Вернись,  не  уходи,  любимый!
Я  без  тебя  утрачу  смысл  жить
И  загоревшись,  легким  дымом
Я  вознесусь  душою  в  высь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628916
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.12.2015


Я за тебя готова жизнь отдать….

Я  за  тебя  готова  жизнь  отдать,
Растаять  снегом  на  твоей  ладони.
Я  буду  сколько  нужно  ждать,
Хоть  я  к  терпению  не  склона.

Я  стану  идеальной,  если  хочешь,
До  ужаса  практичной  и  спокойной.
Но  без  тебя  так  грустно  ночью,
И  утром  радость  лиш  условна.

Ты  словно  ветер  в  жаркую  погоду,
Такой  же,  как  и  он,  желанный.
С  тобой  мне  не  нужна  свобода,  
Я  рядом  забываю  о  дыханьи....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625930
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.12.2015


Моя маленька стихія

Торкнуся  неба  я  рукою,
Всміхнуся  сонечку  вгорі,
Проведу  погляд  за  водою,
Вклонюся  матінці-землі.
               ***
А  ти  мій  погляд  упіймаєш
І  в  тих  розгублених  очах
Всі  таємниці  прочитаєш,
Немов  ворожка  при  свічах.
                 ***
І  стихне  раптом  все  навкруг,
Лиш  серця  стук  із  твоїм  в  такт
Завершить,  мій  коханий  друг,
Останній  на  сьогодні  акт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2015


I'm immortal ("Ти сотні раз мене вбивав…")

[i]So,  try  to  kill  me  again…[/i]

Ти  сотні  раз  мене  вбивав  –
Я  ж  оживала  знову  й  знову
Пахучим  квітом  поміж  трав
Пила  водицю  світанкову;
Яскравим  сонечком  між  хмар
Тепло  усім  я  дарувала;
І  навіть  поміж  злих  примар
Я  радісно  пісні  співала.
Ти  убивав  мене,  а  я  жила…
Міняла  доля  всі  маршрути…
Не  осушив  мого  ти  джерела,
Собі  ж  в  вино  налив  отрути.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2015


Моє містечко світанкове…. .

Усе  на  світі  починається  з  малого:
З  зернинки  хліб  пахучий  буде.
З  стежини  зів’ється    дорога,
А  там  і  хатку  хто  здобуде.

Отак  і  в  тебе,  місто  рідне,
З  малого  починалося  усе.
З  семи  хатинок,  зовсім  бідне,
Та  це  хай  Плоска  віднесе.

Ти  виростало  й  розвивалось,
Пройшло  незгоди  та  війну.
Проскурів  гордо  називалось.
Чому?  Й  донині  не  збагну.

Сьогодні  ж  ім’я  носиш  нове.
Хмельницький  –  чути  навкруги.
Моє  містечко  світанкове...
Над  Бугом  славні  береги.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619207
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 07.11.2015


За Мавкою

Глухою  ніччю,  десь  в  півно́чі,
Він  руки  грів  біля  вогню.
Стомився  вдень,  і  його  очі
Не  бачили  вже  зірку  ні  одну.

Шумів  вогонь,  тріщали  дрова,
А  він  так  солодко  заснув,
Щоб  уві  сні  побачитися  знову
З  тією,  що  ще  вчора  був.

Палкий  той  погляд  у  очах
І  спраглі  губи,  привідкриті.
Він  так  щасливий  в  своїх  снах,
Бо  сни  коханням  оповиті.

Та  раптом  чується  йому
«Коханий,  Ігоре,  рятуй!»
Зірвавсь  і  кинувся  в  пітьму  –
Кохана  втрапила  в  біду.

Він  біг  і  не  подумав  зовсім,
Чому  вночі  вона  в  Карпатах…
Коли  ж  збагнув  усе  невдовзі,
Було  вже  пізно  утікати.

В  прозорім  одязі  дівчина
Постала  перед  його  зором.
Вона  сміялась,  мов  дитина,
Й  дивилась  хитро  та  бадьоро.

Взяла  за  руку  його  Мавка,
Повела  прямо  до  провалля.
Всміхнулась  лісова  білявка,
Штовхнувши  вниз  його  без  жаллю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2015


Ад опустел

И  нет  людей  уже  на  свете.
Обличья  демонов  кругом.
Их  душы  выброшены  где-то.
Ад  опустел.  Покрылся  мхом.

Ад  опустел.  Все  черти  рядом
Блуждают  по  сырой  земле.
И  правит  всем  исчадие  ада,
Приумножая  лишь  проблем.

Весь  мир  покрыт  густою  мглою:
Не  видно  солнца,  звезд,  луны.
А  дьявол  манит  всех  игрою
Безжалостно  натянутой  струны...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613646
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 16.10.2015


Осіння ніч

Дощами  відшуміла  золотоверха  даль...
Осіннім  падолистом  укрилася  печаль...
Вечірнії  тумани,  немов  земна  вуаль...
Стихає  у  театрі  останній  "Парсіфаль"...*
Смичком  струни  торкнеться  натомлений  скрипаль.
І  журавлі  курличуть,  неначебто  їм  жаль...
Темніє  синє  небо,  вдягає  нічну  шаль...
А  невідомий  геній  десь  пише  пастораль,
Малюючи  селянці  на  шиї  пектораль...



*  "Парсіфаль"  -  остання  опера  Ріхарда  Вагнера,  створена  на  основі  легенди  про  Парсіфаля,  лицаря  Круглого  стола.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609335
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.09.2015


Ще трішки меду в чашці чаю……. .

Холодний  вітер  за  вікном
І  трішки  меду  в  чашці  чаю.
Я  зігріваюся  твоїм  теплом
Й  тобі  шепочу,  що  кохаю.

На  небі  зорі.  Ніч  чарівна.
І  місяць-красень  серед  них.
Лише  тобі  лишаюсь  вірна
У  світі  фарсерів  одних.

В  твоїх  очах  відбилось  сонце,
Що  світить  навіть  уночі,
І,  наче  бравий  охоронець,
Тримає  від  душі  ключі.

Уста  твої  солодким  чаром
До  себе  кличуть  знову  й  знов
І  сповнюють  життя  нектаром,
Що  називається  любов.

Ще  трішки  меду  в  чашці  чаю,
І  плаче  дощ  вже  за  вікном,
А  я  під  нього  засинаю
Під  твоїм  лагідним  крилом.


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2015


Любові усміх квітне раз……. .

Любові  усміх  квітне  раз  -
                                   ще  й  тлінно.
А  ти  зумій  побачити  його.
                                           Кохання  ж  бо  безцінне!

                   Згадай  луги,  які  цвіли  весною...
                   Ходили  вдвох  поміж  високих  трав
                                                                           з  тобою.
                 Пісень  співали  голосних,  сміялись.
Між  трав  зелених  і  густих
                                             в  коханні  ми  кохались.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2015


Безсмертне кохання

Усі  ці  тисячі  років
Я  думала  лише  про  тебе...
Безкрайнім  морем  з  моїх  снів
Ти  плив,  мов  білий  лебідь.
Дивився  сумно  в  глибочінь....
Шукав  в  води  спокою.....
А  поруч  була  моя  тінь....
Вона  завжди  з  тобою...
Завжди!..  у  бескінечності  світів...
В  безмежжі  простору  земного....
З  тобою  до  фаталу  днів....
Вона  бажає  лиш  одного...
Їй  байдуже:  літати  вдвох  у  небі,
Згорати  разом  в  пеклі.....
Лиш  тільки  б  разом  -  все,  що  треба,
Моїй  душі  безсмертній....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2015


Неземний підхід до фізики

                                                                                                           Лірика  -  це  неземний  підхід  до  фізики.
                                                                                                                                                                               Сухоруков

Фізика  —  важлива  штука!
Про  природу  ця  наука.
Щоб  ти  не  робив  і  де  —
Все  до  фізики  веде.
Машина  їде,  ти  ідеш  —
Тут  механіку  знайдеш.
Ввімкнеш  світло  в  себе  вдома  —  
Це  електрика,  відомо.
Ось  притягнуться  магніти  —
Магнетизму  ніде  діти.
Мікро,  макро,  мегасвіт
Фізиці  знайомі  з  давніх  літ.
Її  закони  й  відкриття
Полегшують  наше  життя!


               12.04.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602651
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.08.2015


~Струмок~

Ген,  соловейко  в  лузі  заспівав!
Побіг  струмок  від  джерела.
На  сонці  так  і  вигравав,
Журчав  собі  якісь  слова...

Блукав  струмочок  поміж  трав,
З  каміння  створював  пороги.
Ніхто  до  нього  справ  не  мав,
Ніхто  не  знав  його  дороги.

Журчав  і  біг  вперед  струмок.
Невпинно  змінювались  дні  і  ночі.
З'являлись  і  зникали  тисячі  думок
У  тих,  хто  думати  охочий.

Дорога  у  струмочка  не  близька,
Та  вже  за  горизонтом  видно  море..
Гучніше  зажурчала  пісенька  струмка,
Коли  з'єднались  води  їх  прозорі...

[i][color="#1014e8"]Мораль  у  твору  цього  ось  така:
Якщо  у  тебе  є  мета  і  ціль,
Скоріше  бери  приклад  із  струмка  -
Знайди  до  неї  шлях  із  нівідкіль![/color][/i]  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601844
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.08.2015


Твоя Весна

Поміж  дерев  гуляє  вітер,
Скидає  листя  до  землі.
В  саду  осінні  пахнуть  квіти...
А  я  живу  в  твоїй  Весні...

Блакитним  небом  обіймаю.
Цілую  вітром  весняним.
Яскравим  сонцем  зігріваю.
Торкаю  цвітом  росяним.

Ти  мій  єдиний,  неповторний!
Безмежний  Всесвіт  у  тобі.
Твоя  Весна  звучить  мінорно,
Та  я  щаслива  в  цій  Весні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2015


Письмо любимой

                                                                               На  лугах  зелёных  в  траве
                                                                               Я  целовал  колени,  горел,
                                                                                                           Вольный,  как  ветер  с  этих  степей...
                                                                                                     Ох,  если  б  я  знал  о  с*ке  войне...
                                                                                                                                                             (с)  Рем  Дигга

Привет,  любимая  моя!!!
Пишу  тебе  в  последний  раз...
Спасибо,  что  любовь  твоя
Мне  сохраняла  блеск  в  глазах.

Я  выжил  там,  где  все  погибли...
Я  думал  о  тебе,  твоих  руках...
И  смерть  моя  в  тот  раз  ошиблась,
С  косой  осталась  в  дураках...

Но  вот  она  вернулась  снова...
Я  здесь  в  аду,  меж  стен  с  огня...
И  не  могу  сказать  и  слова
О  том,  как  я  люблю  тебя....

Ты  помнишь,  как  с  тобою  вместе
Цветы  на  поле  собирали....
Я  называл  тебя  невестой,
А  ты  смеялась,  убегала....

Ты  улыбаешься,  я  знаю....
А  мне  так  тяжело  дышать...
Прости  за  то,  что  умираю,
Когда  я  должен  воевать....

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599847
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.08.2015


Я девочка простая очень…

Я  девочка  простая  очень...
Рифмую  строчки  темной  ночью.
Люблю  любить  и  быть  любимой,
Свободной,  сильной,  а  не  уязвимой.

Люблю  читать  книги  со  смыслом
И  продолжать  романы  в  мыслях;
Жить  музыкой  с  заката  до  рассвета,
Беречь  в  груди  свой  лучик  света....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599332
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.08.2015


Поверь в себя

Поверь  в  себя,
И  станет  жизнь  прекрасна.
Прости,  любя,
Не  дай  себе  угаснуть.

Найди  свой  путь.
Иди  по  нему  к  цели.
Печаль  забудь,
Не  кутайся  в  шинели.

 Не  сомневайся.
Делай  то,  что  знаешь.
И  улыбайся,
Когда  жизнь  меняешь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599255
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.08.2015


Вона…. .

Вона  вірила  в  кохання
Й  найсвітліші  почуття.
Несподіване  ж  зізнання
Вмить  змінило  їй  життя.

Була  вільна,  мов  синичка,
Що  літає  в  небесах..
Посміхалась  таємничо,
Гріла  щастя  на  руках.

А  тепер  в  оте  кохання
Вже  не  вірить,  ним  живе.
З  Ним  в  солодкім  щебетанні
Гріє  щастячко  нове...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2015


Час лікує??.

                                                                                                           Зрада  -  це  удар,  на  який  не  чекаєш.
                                                                                                                                                 Пауло  Коельйо  "Алхімік"

Хтось  говорив,  що  час  лікує...
Але  ж  хіба  це  правда??..
Із  рани  й  досі  кров  пульсує..
Не  зупиняй  її.  Не  варто..
Не  витрачай  даремно  сили...
Коли  у  тебе  за  спиною
Нову  війну  оголосили,
Стискаючи  ножа  рукою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598285
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.08.2015


Найперше кохання…. . (футбол)

/№6/
Малим  ще  зовсім  мяч  ти  брав
Й  котив  ногами  по  кімнаті...
В  той  час  ти  ще  й  не  уявляв,
Що  можеш  футболістом  стати.

Ти  добре  пам'ятаєш  той  момент,
Коли  на  стадіон  потрапив  вперше..
В  житті  це  був  твій  перший  елемент
Уже  омріяних,  та  ще  далеких  звершень.

Команда  перша,  тренер,  матч  і  перемога
Вселили  віру  в  тебе  і  дали  надію..
Хоч  з  перепонами  була  твоя  дорога,
Ти  завжди  мовив:  "Все  здолаю!Я  зумію!"

Все  краще  грав  із  кожним  тренуванням.
Безмежно  полюбив  мяча,  ворота  й  поле...
Найперше  у  твоїм  житті  кохання
Ти  не  забудеш  більше  вже  ніколи........

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596205
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.07.2015


Люблю……. .

Люблю  ходити  боса  по  землі,
Коли  трава  шовкова  ніг  торкає,
Коли  роса,  скотившись  по  стеблі,
Краплинками  на  них  спадає;
Коли  каміння,  сонечком  нагріте,
Безжалісно  так  пальці  обпікає;
Коли  навколо  пахнуть  літні  квіти
Й  над  ними  бджілка  свій  нектар  збирає......
                   ****
Люблю  дивитись,  як  вогонь  танцює,
Все  намагаючись  дістати  до  небес,
Як  іскрами  в  пітьмі  нічній  малює
Ще  краще,  ніж  художники  принцес;
Як  він,  немаючи  вже  більше  сили,
Донизу  з  висоти  прямує,
Він  знає,  що  погасне  в  тій  же  хвилі,
Та  ще  тепло  своє  дарує....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595547
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.07.2015


"В дискусії зі мною краще не вступати…"

В  дискусії  зі  мною  краще  не  вступати.
Для  мене  треба  безпідставні  факти  мати,
Бо  проти  всіх  доведень  й  прямих  речень
У  мене  безліч  нестандартних  заперечень.

Я,  мов  Джордано  Бруно,  всупереч  догматам
Відстоювати  свою  думку  буду  свято.
Не  поверну  назад  під  час  розмови,
Все  вислухавши,  заперечу  знову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2015


Літо відлітає - переклад

Літо  відлітає,
Свої  жовті  крила  розправляє,
І,  напевно,  співає  пісні
Про  сонячні  дні.
Літо  відлітає.
Його  сезон  повинен  закінчитись.
На  землю  осінь  наступає.
Немає  часу,  щоб  спинитись.  
Літо  відлітає.
Сонце  своє  тепло  втрачає.
Поля  повні  пшениці.
Земля  чекає  на  дощі.
Літо  відлітає,
Але  не  сумно  розлучатись,
І  складності  немає.
Воно  повинно  знову  повернутись.
Літо  відлітає…



[b]Summer  flies  away[/b]
The  summer  flies  away,
She  spreads  her  yellow  wings
And  probably  she  sings
About  sunny  days.
The  summer  flies  away.
Her  season  has  to  end;
The  Autumn  takes  the  land,
There’s  no  time  to  stay.
The  summer  flies  away.
The  sun  is  loosing  heat.
The  fields  are  full  of  wheat.
The  ground  waits  for  rains.
The  summer  flies  away.
But  don’t  be  sad  to  part,
It  isn’t  very  hard.
She  will  return  again,
The  summer  flies  away...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2015


Этим летом….

Солнце,  море,  жара,  лето.
Мы  с  тобою  не  одеты.
Шепчет  что-то  теплый  ветер.
Шлёт  вода  свои  приветы.
Брызги  в  небо.  Мы,  как  дети!
Нас  счастливей  нет  на  свете!

***
Ночь.  Прохлада.  Этим  летом
Мы  стоим  под  лунным  светом.
Горят  ярко  звезды  где-то.
Снизу  слышется  Tiesto.
Но  теплом  своим  согреты
Мы  стоим  на  том  же  месте,
Счастливы,  что  снова  вместе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593226
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.07.2015


Десь чути тихий спів, журливий…

Десь  чути  тихий  спів,  журливий,
Що  нам  несуть  птахи  на  крилах
Із  тих  країв,  залитих  кров'ю,
Де  біль  і  сльози  змішані  з  любов'ю.

Вони  співають  про  болючі  втрати,
Що  довелося  майже  всім  пізнати,
Що  так  жорстоко  краять  серце!..
І  кожен  раз  так,  як  і  вперше...

Надходить  ніч  на  Україну...
Мовчать  птахи,  і  пісня  вже  не  лине.
Та  тільки  десь  ще  чути  й  досі,
Як  стогнуть  землі  стоголосі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593076
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 11.07.2015


Ангел

Він  падав  вниз,  вітрам  віддавшись  в  руки,
Не  відчував  ні  страху,  ні  жалю..
Тепер  йому  одному  бути,
Як  бідному  старому  скрипалю.

[i]Вигнанець  із  небес….
Він  душу  свою  втратив
І  тим  обрік  себе
На  вимушену  самострату.[/i]

У  голові  лише  одне  лунало:
«Загинути  чи  жити  на  землі?»
За  метром  метри  пролітали
І  він  у  «незатягнутій  петлі».

Все  дужче  вітер  завивав  в  повітрі,
Щось  підіймав  і  кидав  до  землі,
Мов  той  художник  на  палітрі,
Змішав  всі  фарби  в  густій  млі.

Та  ось  затих  шалений  вітер,
І  розступилася  густа  імла.
Побачив  Ангел  дикі  квіти,
Які  розкинула  Весна.

Він  усміхнувся,  глянувши  на  квіти,
Розправив  крила,  підлетів  уверх.
Вони  допомогли  все    зрозуміти  –
Він  хоче  жити,  він  забув  про  смерть.
 
Тут,  на  землі,  все  зовсім  інше.
Тут  краще,  ніж  на  небесах.
Усе  тут  так  натхненно  дише,
Неначе  бриз  у  парусах.

Вдихнув  земне  повітря  Ангел,
Не  опустив  свої  могутні  крила.
І  хоч  його  зігнав  з  небес  Архангел,
Він  на  землі  відчув  душевну  силу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2015


Нічна фантазія

Всміхається  місяць  крізь  темряву    ночі,
Гуляє  по  небу,  скликаючи  зорі.
Для  них  він  співає  і  вірші  шепоче,
Купає  у  темному,  тихому  морі.

Вони  ж  задля  нього  по  дивному  колу
Танцюють  танок  свій,  німий,  загадковий,
А  він  поміж  ними  виконує  соло,
Сліпучо  яскраве,  безмежно  чудове.

Та  прийде  ось  ранок  туманно  прозорий,
Захоче  й  собі  танцювати  із  ними.
Злякавшись,  тоді  поховаються  зорі,
А  місяць  на  небі  стане  незримим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587270
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.06.2015


La Vida - un momento… (Жизнь - мгновение…)

Ветер  приносит  и  уносит.
Сегодня  Ты  жив,  а  завтра  нет.
Так  много  человек  от  Жизни  просит,
Но  у  Неё  есть  свой  секрет.

Ты  станешь  сильным  и  богатым,
Добудешь  славу  и  почет,
Но  в  один  день  наступит  дата,
Когда  закончится  твоим  дням  счет.

Постигнет  Смерть  Тебя  внезапно,
И  не  спасут  ни  деньги,  ни  врачи,
И  нет  уже  пути  обратно  -
Застыло  Время,  Мир  молчит.

Ты  станешь  Вечности  частицей,
Увидишь  всех,  Тебя  -  никто.
В  Пространстве  бесконечной  птицой
Будешь  летать  Ты  с  Темнотой.

Но  не  печалься  преждевременно:
Ещё  горит  жизнь  в  твоем  сердце,
Но  есть  мораль  здесь  своевременна:
[quote][i]La  Vida  -  un  momento,  y  la  Muerte  -  para  siempre[/i][/quote]

[i](Жизнь  -  мгновение,  а  Смерть  -  вечность)[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585369
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.06.2015