| Сторінки (11/1047): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
[youtube]https://youtu.be/Xh8N0JCeros[/youtube]
Подаруймо один одному добро,
Те, що безплатно нам усім дається.
Подаруймо також і душі тепло
І серце кожного радісно заб'ється.
Подаруймо один одному любов,
Ту, що серця наші зігріває
І усмішка на лиці засяє знов,
В того, хто давно її немає.
Подаруймо один одному вірність,
Ту, що лебедина пара має.
І недовіра відійде у вічність,
А сонце правди для нас засяє.
Подаруймо один одному ласку,
Яку мати для дитяти свого має.
І відчуємо в житті ми ту казку,
Яка тільки в дуже гарних снах буває...
Даруймо коханим квіти троянди,
Що полум'ям червоним палають.
І нехай вони в кожну мить! Завжди!
Наше щире кохання відчувають.
Шануймо наших стареньких батьків,
Вони ласки від дітей своїх чекають.
Щоб кожний відчути ту ласку зумів,
Поки з нами вони ще перебувають.
Радійте кожному дню! Рано вставайте!
В ранковій росі своє обличчя вмивайте!
І кожній світлій днині радійте завжди,
А прохожих усмішкою привітайте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2018
[youtube]https://youtu.be/i_4v8kBk3lc[/youtube]
Прощальні ніжні слова на пероні
І поїзд мчить в невідому далеку даль.
Течуть по обличчю сльози солоні,
А в голубих сумних заплаканих очах,
А в голубих, таких рідних мені очах,
На мить застигла неймовірна печаль.
Рідний Львів, тебе ненадовго залишаю
І їду в чужу мені ще сторону.
Та рідне місто назавжди не лишаю,
Бо його на світі найбільше люблю.
Тепер проживаю в чужому краю,
По історичних місцях тут завжди хожу,
Та Колізей з нашим Замком не зрівняю,
Бо його на світі найбільше люблю.
Як згадаю тебе рідний мій краю
І вдалині високі Карпатські гори.
Завжди думкою туди я злітаю,
На свої рідні безмежні простори.
Думкою пройдусь по старому Львову
І у віденську кав'ярню загляну,
Відчую духмяний аромат кави,
І на чужині щасливішою стану.
А тут старі сеньйори і сеньйорити,
Життя в яких завжди поважно пливе,
Живуть з надією вдома і наші діти,
Що у нас на Україні теж так буде
Приходить поїзд на Львівський перон,
Який з трепетом в душі завжди чекають.
І із сльозами радості в своїх очах,
Букетами квітів рідних тут зустрічають.
..............................................
Прощальні ніжні слова на пероні
І поїзд знову мчиться в далеку даль.
Течуть по обличчю сльози солоні,
А в голубих, таких рідних мені, очах,
На мить застигла неймовірна печаль...
Коли закінчиться у нас уже війна?
Коли висохнуть материнські сльози? 2 рази
Коли усміхнене і радісне дитя,
Зустріне з наймів маму на порозі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2018
Ґ[youtube]https://youtu.be/WjVjUzVQF1A[/youtube]
Коли я повертаюсь додому,
То зустрічають мене тут завжди,
Мамині мальви - квіти чудові,
Що біля хати моєї зросли.
Мальви ви мої квіти любові,
Коханій вас я завжди дарував
І на перше своє побачення,
Букет великий для неї узяв.
Квіти чарівні зросли великі.
Як же дома давно я не бував!
Поїхав у світ, давно, далекий,
Там щастя, для нас з тобою, шукав.
Дуже довго його я там шукав!
Шукав , щастя і кращої долі,
Та у світі їх так і не знайшов.
Як билинка у чистому полі,
Через усі негоди тут пройшов.
Як билинка у чистому полі,
На чужині я самотній блукав.
А додому коли повернувся,
Біля хати тільки мальви застав.
Мальви любимі мої ж ви квіти,
Вас з мамою я завжди доглядав.
І для тебе сьогодні кохана,
Букет великий цих квітів нарвав.
Програш.
Та за вірність, та щире кохання,
Як, серця дарунок, тобі їх дав ...
Дочекаєшся мене кохана!
В серці надію завжди я тримав.
Коли вертаюсь, знову, додому,
То, зустрічють мене, як і завжди,
Мамині мальви- квіти чудові,
Що біля старої хати зросли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794875
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 08.06.2018
[youtube]https://youtu.be/wNe-c-QS_Ng[/youtube]
Там високо-високо, в небесній височині,
Де внизу розкинувся густий смерековий бір,
Розпростерши широкі сизі крила орлині,
В піднебессі ширя володар Карпатських гір...
А навколо тут зеленіють гори високі,
Куди не глянь рідні простори його чарівні.
Шумлять в полі буйні трави, зелені, високі,
Що діамантами іскряться в ранковій росі.
Літає і кружляє яструб в небі високо
І оглядає споконвічні простори свої,
І з небесної висоти бачить зірке око,
Красоту незрівнянну, що там внизу на землі.
А яструб в небі усе вище і вище ширяє,
Повільно над високими горами робить круги.
І тепла течія у вись його піднімає,
Над краєм, що в спадок йому передали батьки.
Тут зустрів він своє перше в житті кохання,
Тут діти майбутні нащадки його зросли.
І край свій йому рідний, і священний Карпатський,
Від ворогів він захищати буде завжди.
А навкруги зеленіють гори високі,
Куди не глянь рідні простори його чарівні.
Шумлять в полі буйні трави, зелені, високі,
Що діамантами іскряться в ранковій росі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2018
Піду у Карпати, де синії гори,
Там голос трембіти часто лунає.
Зайду далеко в густий ліс смерековий,
Який порохолодою зустрічає.
Там шумлять бистрі стрімкі потоки,
Наче тиху ніжну пісню співають.
І сонце купає промінці у воді ,
Що густі крони дерев пробивають...
Нап'юся холодної води з долоні,
Вона на сонці як алмаз іскриться.
Посиджу в цьому казковому полоні,
Який неначе в гарному сні сниться.
Душею відчую силу природи,
Що з глибинних надр Землі до мене йде.
Тут побачу я найчарівнішу казку,
Коли навкруги, немов, усе оживе...
Візьму крапчасте сонечко в руку,
Яке в густій траві завжди бринить.
І підніму палець високо вгору,
Нехай в далечінь собі летить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793842
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.05.2018
Живу на світі я ніби то й давно,
Вік той, що Бог дав мені - доживаю.
Та тільки, як гілка на дереві суха,
Молодим пагонам рости заважаю...
Немов той старий потріпаний диван,
Даремно місце в хаті тепер займаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793631
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2018
Маю час, то вірші я пишу,
Те що у душі є викладаю.
Деколи і помилки роблю,
Бо правопис уже забуваю.
Та онуки, школярики малі,
Коли біля мене гуляють,
Дурницю зробити не дадуть,
Завжди помилки виправляють.
-Отут діду ти постав апостроф,
А отут кома в тебе має бути.
Ну хіба ж таке просте дідусю
З роками можна було забути!...
Та старість свої закони має.
Поступово і так непомітно,
Молодість, силу та й і пам'ять
З роками у мене забирає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793517
рубрика: Поезія,
дата поступления 28.05.2018
Лист від тебе мені прийшов,
Та я його не відкриваю.
Лист від тебе мені прийшов,
Та зради тобі не прощаю.
Із сльозами на очах своїх,
Далеко його заховаю.
Лист від тебе мені прийшов...
Може колись і прочитаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2018
Десь там далеко в синьому небі
Яскраво горить світла зоря.
Десь там далеко-далеко в небі
Ще пишеться доленька моя.
Доле моя ти рідненька доле,
Ти пролягла серед буйних трав...
В житті узнав, я , що таке горе,
Але і щастя також пізнав.
Радіє ясне сонце в небі,
Людям дарує проміння своє.
Іду по життєвій дорозі
І ласка Божа по ній веде.
А десь там далеко в синьому небі....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2018
Рано вранці у рівні покоси
Сріблясто росяну кладу траву.
До межі залишилось ще трохи,
А там під вербою я в тінь піду.
Каменем щедро косу заправляю,
І в ранковій тиші дзвенить вона.
А мій камінь до коси промовляє:
-Коси коса, коси коса- поки роса!
Кладе коса травичку у покоси.
Та й жалю зовсім вона не має,
Тільки як ромашку де побачить,
То її ніколи не чіпає...
А навкруги височіють гори,
В зелені навкруги усе потопає.
У підніжжі, дітьми, побудована хатина,
Темними вікнами мені моргає.
В лісі чути мелодійний спів птахів,
А квіти аромат чарівний виділяють.
Милуюсь красою навколишніх гір,
Немов в картинній галереї перебуваю.
Коси коса, коси коса поки є ще роса!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793259
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.05.2018
Працюю в полі. Сонячно. Сіно просихає.
Дивлюсь, неподалік за кущем біля дороги,
Даішник причаївся і на жертву чекає.
Із-за повороту появився тракторець.
Його ЗІЛ-130 на швидкості обганяє.
Суцільну розмітку водій не помітив,
То ж ненароком її перетинає.
Метеором із засади вилітає мент
І жезлом стару вантажівку зупиняє.
Забрав в свої руки права і шляховий лист.
Чую, що він взятку у водія вимагає.
Проситься у нього сивий літній чоловік:
-З далекого рейсу, вимучений, вертаю.
Та не помітив якось я тої розмітки.
Відпусти мене! Будь людиною! Благаю!...
Усі гроші на бензин в рейсі я витратив,
Коло себе навіть копійчини не маю...
Не прислуховується до його слів даішник
І закони качає... Зробив дірку в його правах.
Папери назад зневажливо повертає.
Взяв документи в руки чоловік. Розкриває.
Подивився на єхидну усміхнену пику.
Сплюнув на землю спередсердя і промовляє:
- Та хіба ти людина! Г****он ти, а не людина!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793107
рубрика: Поезія,
дата поступления 25.05.2018
[youtube]https://youtu.be/QfdmcsgizZM[/youtube]
Згасає вечірня вже зоря,
І росяний світанок настає.
А по килиму зелених трав
Стежина високо в гори йде.
Там на далекій полонині,
Та й посеред квітучого гаю.
Живе кароока дівчинонька
Що так щиро я її люблю.
Ой, дівчинонько серденько моє ,
Мила, чарівна лебідко моя.
Подаруй мені сердечко своє
А взамін візьми собі моє .
Програш.
А навкруги смерекові ліси,
Така незрівнянна краса земна.
І високо в синьому небі
Все, орел сизий, над нами літа.
Ой, дівчинонько серденько моє,
Мила чарівна лебідко моя.
Подаруй мені сердечко своє,
А взамін візьми собі моє своє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2018
Зацвіла вишня біля старої хати,
Мереживом обплів її білий цвіт.
Біля неї стояла завжди мати
Коли проводжала мене у світ.
Похилилась уже старенька хата,
Сумно вишня віти додолу опускає.
Давно немає уже неньки та тата
І ніхто мене уже тут не чекає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2018
В Карпатах вишні буйно зацвіли,
Яблуні теж пелюстки розкривають.
Літають бджоли і джмелі навкруги,
І солодкий нектар з квітів збирають.
Суворий клімат у нас Карпатський,
Пізні заморозки завжди бувають.
Зацвіте весною садовина,
Та квіти і зав'язь часто обмерзають.
А як і виросте вишенька якась,
То рідко вона тут доспіває.
Налітають часто зграями птахи
І що залишилось ще, - об'їдають.
Мало садимо огірків, помідорів.
Кислотні дощі, хвороби їх з'їдають.
Тільки радість в людей тут тільки одна,
Бо грибів, та ягід вдосталь вони мають.
Та дуже люблю я свій край Карпатський,
Здається мені кращого і немає.
Навкруги гори і стрункі смереки,
А над ними веселка райдугою грає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789727
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.04.2018
[youtube]https://youtu.be/La79BKdl-yk[/youtube]
Ти приходиш до мене уві сні,
Де на березі моря ми одні.
А навкруги синява морська
Чайки в небі і тільки ти, і я .
Задумана і така мрійлива,
Неподалік одиноко сидиш.
Вітер куйовдить твоє волосся,
Що непокірно на плечах лежить.
Ця зустріч наша така неждана,
Зустріч ця короткочасною була.
Ми разом до нестями закохані,
Коханцями з тобою тільки були .
Іскрилось в наших бокалах шампанське,
До грудей ніжно я тебе пригортав.
Хоч відчував, що то крадене щастя,
Та прокидатись усе ж не бажав.
Задумана і така мрійлива,
Неподалік одиноко сидиш.
Вітер куйовдить твоє волосся,
Що непокірно на плечах лежить...
Сни наші ці райдужні і мрійливі,
Нехай приходять до нас вони завжди.
Де залишаємось ми молодими
І повертаємось в юність до весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2018
[youtube]https://youtu.be/UXTklsHwCpA[/youtube]
Вона гордою і вродливою
В долю мою несподівано прийшла.
Тільки як троянда колючою,
В моєму житті, чомусь, завжди була.
Для неї всі блага, що є на Землі
Я б до ніг її трепетно поклав,
Тільки з те щоб в погляді очей карих,
Хоч краплю щирого кохання впіймав.
Наші зустрічі були незабутніми
І в пам'яті залишилась назавжди.
Я в тебе до нестями був закоханий,
Та зі мною просто забавлялася ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2018
В Поліссі та Буковині,
Вишневі сади розквітають.
А в наших гірських Карпатах
В дерев бруньки тільки набухають.
Світить сонце хоч і яскраво,
Та холодний вітер повіває.
Але травичка зеленіє,
Ліщина сережки викидає.
Нещодавно відцвів підсніжник ,
А бузок листоки розпускає.
Замайорів в полі первоцвіт,
Жовті дзвоники вгору піднімає.
Прокинулись дерева в саду
І сплячі бруньки оживають.
Скоро щепити яблуні буду,
Бо старі дерева всихають.
Молодий яблуневий сад закладу,
Нехай він росте собі та й підростає.
А через років якихось з десяток,
Може хтось добрим словом мене згадає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787426
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.04.2018
Прийшла в гори довгождана весна,
Підсніжники уже відцвітають.
Зажовтіла мати і мачуха.
Проліски голівки виставляють.
Заспівали на яблуні шпаки,
Що в лісі від холоду ховались.
Рятували їх смерекові шишки,
В яких жуки на зиму заховались.
Весело робота у них іде,
Старе сміття із гнізда викидають.
Для нового багато що підійде:
Пір'їнки, сіно з землі піднімають.
Та по одному мусять літати,
Бо від непрошених наглих гостей,
Мають ще й гніздо своє пильнувати:
-Залізе в шпаківню, то не прогнати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2018
Стара яблуня в городі росте,
Сто років мабуть уже має.
-Спиляй, чоловіче, ти її
Кроисті з неї і так немає.
Лукаво усміхнувся чоловік:
-Та ні! Користь вона велику має,
Сусіду літом затінює грядки,
Та ще й поживу з них забирає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782390
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 15.03.2018
[youtube]https://youtu.be/SJGV7wNfgCA[/youtube]
Дрімає натомлене місто в нічній тишині
І повсюди мерехкотять нічні ліхтарі.
А за обрієм далеко, далеко вдалині,
Видніються Бригантини яскраві вогні.
Приспів:-двічі
Висока хвиля Бригантину хитає,
Вітер на щоглах вітрила напинає.
А на високому березі юна Осоль,
Омріяного капітана виглядає.
Плавав молодий капітан по далеких морях,
Далеко від Батьківщини у різних світах.
Тепер впевнено поміж рифи він судно веде,
До старого порту, де кохана його жде.
Приспів:-двічі-
Висока хвиля Бригантину хитає
Вітер на щогах вітрила напинає.
А на високому березі юна Осоль,
Омріяного капітана виглядає.
Програш:
Бригантина за довгий і звитяжний свій шлях,
Побувала в морях, була далеко в світах.
Рвали в неї вітрила люті штормові вітри,
Та до рідного берега шлях її був завжди.
Приспів:-двічі
Висока хвиля Бригантину хитає,
Вітер на щоглах вітрила напинає.
А на високому березі юна Осоль,
Омріяного капітана виглядає.
Програш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782150
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 14.03.2018
[youtube]https://youtu.be/IfY3DLN8kJ8[/youtube]
Лечу, лечу, лечу, понад Землею,
Лечу, лечу, лечу,
По чарівному зоряному небі,
Лечу, лечу, лечу, лечу.
Туди, туди, туди,
Де яскраво нам сяють далекі зірки.
Туди, туди, туди,
Куди звуть нас ще незвіданні шляхи.
Лечу, лечу, лечу, по зоряному небу,
Лечу, лечу, лечу.
Поміж яскравих зірок човником
Пливу, пливу, пливу.
А навкруг мене далечінь
І тишина, тишина, тишина,
Тільки Чумацьким шляхом світиться мені далина.
А там далеко в невідомій тій темній далині,
Яскравим спалахом зустрічають мене зорі ясні.
Туди в той невідомий нам ще край я полечу
І найгарнішу зірку для тебе, кохана, там віднайду.
Туди, туди, туди,
Де яскраво сяють далекі зірки.
Туди, туди, туди,
Куди звуть нас невідомі шляхи.
Лечу, лечу, лечу по зоряному небі,
Лечу, лечу, лечу.
Поміж яскравих зірок,
Човником, пливу, пливу, пливу.
А ти свої справи на Землі на мить теж залишай
І сизокрилою голубкою в зоряне небо злітай.
Разом з небесними тілами по орбіті ми полетимо,
Радість і щастя неземне для душі тут знайдемо.
Туди, туди, туди,
Де яскраво сяють далекі зірки,
Туди, туди, туди,
Куди звуть нас ще невідомі шляхи.
Летимо, летимо, летимо,
Поміж зірок разом летимо,
Мир, щастя і радість людям
Несемо, несемо, несемо.
А десь там далеко, на чогось грішній, нашій Землі,
Гинуть люди і маленькі діти в бідності та на війні.
А тут мир та спокій і неземна навкруги карса
Тут немає ще багатих, той і бідних також нема.
Туди, туди, туди,
Де яскраво сяють далекі зірки,
Туди, туди, туди,
Куди звуть нас ще невідомі шляхи.
Летимо,летимо, летимо,
Поміж зірок разом летимо, летимо 2р
Мир, щастя, віру, любов,
І надію усім несемо, несемо.
Туди, туди, туди,
Де яскраво сяють далекі зірки,
Туди, туди, туди,
Куди звуть нас невідомі шляхи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781447
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 10.03.2018
Сонце весняне яскраво світить,
Замерзлу землю розігріває.
Кожух у Діда Мороза топить
І водою в річку він стікає.
Усе тоншає його біла шуба,
Та від подиху вітру сіріє.
Скоро прогалини зявляться
І підсніжник на них забіліє.
Але ж і впертий цьогоріч Мороз,
І молодецьку силу таку ще має.
Зранку під курточку мені заліз,
Та й за вуха і ніс мене щипає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780426
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.03.2018
[youtube]https://youtu.be/tH14Scf6eIo[/youtube]
Підсніжники із-під талого снігу,
До сонця тягнуть голівки свої.
Його теплі промінчики ловлять
І вітають усіх зі святом Весни.
Підсніжники, - ніжні квіти надії,
Що першими появились на Землі.
Коли ішли Адам і Єва з Раю,
І в дорозі щоб розвеселити їх,
Квітами стали сніжинки льодяні...
За підсніжником проліски поспішають
І голубим чарівним килимом квітів,
Аж до смерекових Карпатських верхів,
Щедро дорогу весні вистеляють.
Сади сніжно- білу фату одягають.
Незабаром у квітах потоне усе.
І прокинеться природа. Оживе.
Пташині співи залунають в лісі...
Весняний грім по небу пройде.
Дощ піде. І веселка високо зійде...
А жінки як ті троянди розквітнуть,
Та вродою своєю радість принесуть.
Як той неповторний аромат квітів,
Свіжістю повітря зранку наповняє,
Так оця весняна жіноча краса,
Наші душі та серця зігріває.
То ж трепетно бережімо ту красу,
І зів'яти їй ніколи не даваймо,
Любов'ю та нашим душевним теплом,
Щоденно і щогодинно зіріваймо.
Та з святами вітати не забуваймо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2018
Заглянула додому весна,
По горах та долинах ступає.
Поглянула вона навкруги,
А тут ще Дід Мороз гуляє.
-Ну, дідусю пожитки забирай,
Та тікай швидко уже ти спати!
Мій весняний час тепер настав,
Буду я тут господарювати.
-Ні не піду! Дай ще трохи погуляти!!!
Хоч і дідусь я дуже уже старий,
Та захотілося мені цього року,
Всіх жіночок із святом привітати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779759
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 01.03.2018
[youtube]https://youtu.be/UT8IiLwLQis[/youtube]
Милуються на озері білі лебеді,
І танцюючи роблять шлюбні круги.
А на пологому зеленому березі,
Яскравогаряче тюльпани розцвіли.
Тюльпани, мої чарівні тюльпани,
Ранні і такі ніжні квіти весни,
Червоногарячими дзвіночками
По життю моїм згадкою пройшли.
А тюльпани простелились полем
І заполонили усе навкруги...
Пригадую цю мить з гірким болем,
Коли разом з тобою ми тут були...
Тюльпани, мої чарівні тюльпани,
Ранні і такі ніжні квіти весни.
Червоногарячими дзвіночками
По життю моїм згадкою пройшли.
Не здійсненою моєю мрією
В житті моїм юнім була ти колись...
Тюльпанами ранніми і скороспілими,
Дороги наші в світах розійшлись...
Пригадую, цим тюльпановим полем
Зі мною тоді, аж до обрію йшла
І оберемок червоних тюльпанів,
Притиснувши до грудей ніжно несла.
Та доля-доленька, зрадлива наша
По широких світах нас давно розвела.
Тільки це широке тюльпанове поле,
Та згадку про тебе, залишила вона.
Тюльпани, мої чарівні тюльпани,
Ранні і такі ніжні квіти весни.
Червоногарячими дзвіночками,
По життю моїм згадкою пройшли.
Парами плавають білі лебеді
І вірність свою будуть завжди берегти...
Я стою серед тюльпанів на березі,
А думки в нашій тій далекій весні...
Тюльпани, мої чарівні тюльпани,
Ранні і такі ніжні квіти весни.
Червоногарячими дзвіночками,
В душі моїй залишились назавжди...
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2018
[i][/i][youtube]https://youtu.be/m5zSB6Km4ns[/youtube]
А навкруги падають сніги,
Стоять дерева сумні та білі.
Сніжинки до ніг падають мені,
А в полях гуляють ще заметілі. 2р.
Я іду зимовим морозним лісом,
Де весною разом ми гуляли.
Тут дарував тобі квіти польові
І були з тобою дуже щасливі. 2Р
Пройшла щаслива наша весна
І холодом зима мене зустріла.
Білим пухом землю покрила вона,
А в серці моїм тугу поселила. 2р
А навкруги падають сніги,
Стоять дерева сумні та білі.
Сніжинки до ніг падають мені,
І в полях гуляють ще заметілі 2р.
Та незабаром настане весна,
Сонце весняне землю зігріє.
Воно розтопить лід в душі твоїй,
І як тюльпан вона замайоріє. 2р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778920
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 25.02.2018
[youtube]https://youtu.be/J5xsX_vz5pw[/youtube]
Ти прилети до мене навесні,
Коли настануть теплі сонячні дні.
Я свої крила теж широко розіпну
І над лугами з тобою полечу.
Полетимо над квітучими полями,
Та понад яблуневими садами,
З квітки на квітку ми будемо літати
І в полі нектар солодкий збирати.
Ти прилети до мене ще до зорі,
Коли купатимуться трави в росі.
Ми високо-високо в небо злітаєм
І сонце помахом крил привітаєм.
Ти прилети до мене тоді навесні,
Коли випадатимуть теплі дощі.
Під весняним дощем будемо літати
І крила наші буде дощик вмивати.
Навкруги зелені діброви, луги,
Буйні трави квіти обіймають.
І куди ти оком не поглянеш,
Такі, як ми, метелики літають.
На ромашки білі парами сідають,
Пух з кульбаби крилами здувають.
То високо злітають у небесну блакить,
То один за одним до землі летить.
Ти прилети до мене навесні,
Коли настануть теплі сонячні дні.
Я свої крила теж широко розіпну
І над лугами з тобою полечу...
В ту голубу незвідану ще даль,
Там забудемо ми, що таке печаль.
Тут весело співають пісні птахи,
Тут щастя з нами буде назавжди...
Ми з тобою попід хмарами летимо,
Радіємо, сміємося, бо ще живемо.
І на тонких крилах прозорих своїх,
Щасливу долю людям усім несемо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2018
[youtube]https://youtu.be/rKFcxtupJFc[/youtube]
Сонце яскраво вже нам світить ,
В небесній синяві високо пливе.
Білий сніг незабаром розтопить
І талою водою в річку він потече.
З під листочка вигляне підсніжник ,
До сонця голівку свою підніме .
А в садочках, та й при дорогах,
Яскраво і сніжно-біло, бузок зацвіте.
ПРИСПІВ
Як же я люблю весну в бузковому цвіту,
Коли аромат її так мене п'янить.
Оцю білосніжно-фіолетову фату,
Що в душі моїй, як музика звучить .(2 рази)
ПРОГРАШ
А бузок яскравим цвітом розквітає,
Завжди дуже рано- рано навесні.
І ароматні, чарівні квіти дарує,
Кожній закоханій дівчині на виданні.
А я ніжно візьму тебе за руку,
В сад бузковий, казковий ,поведу.
Аромат чарівний будем вдихати,
І будемо ми тут неначе в раю.
ПРИСПІВ
ПРОГРАШ
ПРИСПІВ. 2 рази повністю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777727
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 18.02.2018
Життя моє, як скрипки струна,
Високі і низькі ноти бере.
Та знаю, що непідкупний час
Дуже скоро він її обірве.
Життя моє, як бистрі качелі.
Спочатку уверх. Потім вниз лечу...
Горя, зради в житті пізнав багато,
Але, що таке щастя також узнав.
Бринить ще на моїй скрипці струна,
І ніжною мелодією ллється.
Та знаю, що недовговічна вона
І незабаром вона обірветься...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2018
[youtube]https://youtu.be/mXhWBFjcc8c[/youtube]
Багряніють уже осінні дерева,
Пожовтілий лист на землю паде.
В дорогу проводжає лебідь лебідку,
На озері сам він зимувати буде.
На березі ще червоніє калина,
Як його доля- ягоди в неї гіркі.
Лиха куля в крило його поранила,
Тепер змушений зимувати в самоті...
Лети, моя вірна, кохана лебідко,
Щасливо через океан шлях долай.
Зимувати я один тут залишусь,
За мене , прошу,ти не переживай.
Лебеденят наших візьми з собою.
В дорозі невідомій їх бережи.
І в тому далекому теплому краю,
Гарну пару собі знайти їм підкажи.
А я вас буду довгу зиму чекати,
Не здолають мене морози, вітри.
Любов твоя буде мене зігрівати.
І не сумуй! Я, дочекаюсь весни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2018
[youtube]https://youtu.be/9MEKXXfWOUc[/youtube]
Останні кілометри долаю в нічній пітьмі.
Поскрипують двірники на мокрому склі.
Далеко в туманній цій невідомій далині,
Назустріч мені спішать вуличні ліхтарі.
В салоні тихо ніжна музика лунає,
Та тривога ні на мить мене не залишає
Вкотре, до болю знайомий, номер набираю...
Довгі гудки... Не жде!... Не чекає!...
В спогадах, як у гостросюжетному кіно,
Епізоди життя нашого перебираю...
А от і знайома вулиця... Під'їжджаю...
Каштан, що посадив, ніжно обіймаю...
Засинає натруджене місто в нічній тиші,
В домах у вікні уже гаснуть пізні вогні.
У глибокий сон твій дім, також, поринає,
Тільки світло в твоєму вікні ще не згасає.
З останньою надією номер твій набираю...
Твоє: "Слухаю!" Почув і відразу оживаю:
-"Вибач!... Пробач мені!... Я, тебе благаю!"...
- Не знаю, чи зможу...Але заходь... Чекаю!...
Уже давно спить місто в глибокому сні,
Тільки тмяніють ще на вулицях ліхтарі.
І яскраво горить світло у нашому вікні,
Де ми сидимо, обнявшись, з тобою одні.
Написано під музику: Сергія Грищука-В душі моїй ти назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2018
[youtube]https://youtu.be/CGVzJtPLw6Y[/youtube]
Спішить життя, тече, як вода.
Та назад вертає моя душа
В ті щасливі та давні роки,
Які запам'ятались назавжди.
Коли в юності, рано навесні,
Босоніж гуляли по теплій росі,
Під дощем ми, обнявшись, стояли.
Раділи. І промоклі танцювали.
А молодість, як та швидка вода,
Не помітив, коли мимо пройшла,
І тихенько, і так непомітно
Вона від мене зрадливо пішла.
Спіши любити. Спіши, спіши...
З надією будеш ти жити.
І вогонь в душі буде завжди. 2р.
Спіши кохати. Спіши, спіши...
Поки серце твоє ще гаряче,
То тепло його завжди бережи...
А роки ідуть, а роки біжать,
Та за ними ніколи не жалкуй,
Поки порох ще є в порохівниці,
Підкову щастя сам собі ти куй.
Забрали журавлі наші роки,
У вирій їх щороку вони беруть,
А нам на згадку про них назавжди
Сивину в наше волосся додають.
Десь там, далеко, в сивій далині,
Блукають спогади давні мої.
Туди думками я завжди іду,
Де разом з тобою у вальсі пливу...
Спіши любити. Спіши, спіши...
З надією будеш ти жити.
І вогонь в душі буде завжди.
Спіши кохати. Спіши, спіши... 2р.
Поки серце твоє ще гаряче,
То тепло його завжди бережи...
Музика: Спіши любити- Сергій Грищук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776366
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 11.02.2018
Ластівкою сизокрилою,
Лине мати до свого гнізда.
Та змушена його залишати....
І знову важка та чужина!
Ластівонько моя сизокрила!
Чого важка в тебе доля така?
Як же далеко ти залітаєш,
Від рідного краю, де хата твоя!
В інший країни ти відлітаєш,
Другим не жалієш своє тепло...
Там сонечко, там синє море,
А вдома снігом уже замело.
Там перестарілі сеньйори
І білий хліб, завжди, на столі,
А вдома лютневі морози,
А вдома малі діти в журбі...
Жирують там сенйорити старі.
А вдома у роздумах, які в голові,
Випивають з ревнощів, що в душі,
Чоловіки кохані і дорогі.
Українська мила, чарівна жінко!
Ти впевнено на ногах стояла,
Та принизили тебе уже давно.
Не по своїй волі наймичкою стала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2018
Густий лютневий снігопад,
Білим пухом землю вкрив.
Побілів яблуневий сад,
Каштан гілки опустив.
Віхолою зима гуляє,
Вітер виграє на дуді
І в лице мені шпурляє,
Холодні сніжинки малі.
Та й мороз не дрімає,
Боляче за ніс бере.
Під одяг він залізає,
І тепло в мене краде.
Швидко біжу до хати
Дрова смерекові несу.
В грубці буду топити
І холод геть прожену.
Потріскують сухі дрова смерекові
І водичка на плиті уже кипить.
Засиплю я кави дві ложки столові
І буду з насолодою її пить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775451
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 06.02.2018
Стоїть розхристана, як та небога,
І тіло своє уже не прикриває...
Чому ж стала тепер така убога?
Напевно, що захисту в тебе немає?
Віками, варвари, насилують тебе,
Та на найдрібні шматки роздирають.
А де ж то діти поділись рідні твої,
Чого тебе вони не захищають?
Стоїть розхристана, як та небога,
І прикритись нічим уже не має.
Здирають з неї, хто що може усе!
А де ж діти? Де діточки твої то є...
-Діти?... Діти за світ очі втікають!...
Скільки ж то горя уже натерпілась, ти,
Не раз ворожа нога по тобі топталась,
Та із згарища і попелища завжди,
Як Софія Київська гордо підіймалась.
Чого, Україно, доля твоя важка?
Чому від Бога порятунку не маєш?
Який гріх народ твій в давнину зробив,
Що уже віками так важко страждаєш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775441
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.02.2018
[youtube]https://youtu.be/RrgbkkL3j4Y[/youtube]
Пригадаймо наші роки молоді,
Згадаймо призабуті давні ті дні.
Коли разом до світанку гуляли,
А навкруги сади сніжно біло цвіли. 2р
Наші роки, ви як бистрії коні,
Що вдалину швидко біжать і спішать
Не зупинити вас ні на хвилину
І не хочете повернутись назад
Нагадаймо ще раз ми з тобою,
Ті щасливої юності наші дні
Коли милувались ранньою весною,
А в небі світили нам зорі ясні 2р
Наші роки, нами прожиті роки,
В океані життя пливуть і пливуть,
Далеко за обрій вони назавжди,
Хвилями в минуле далеко ідуть. ...
Хвилями в минуле далеко ідуть...
Тільки хвилиною спомину завернуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773804
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 28.01.2018
Щасливий є той хто характер та розум має,
Комп'ютер і телевізор не тримає в хаті.
На вулиці та на природі часто гуляє,
То сам і діти його будуть здоров'ям багаті.
Бо усе це час дорогоцінний забирає,
А лінивство та хвороби нам залишає...
Бо ніби в інший світ ти уже потрапляєш,
І реальність часу дуже швидко втрачаєш.
То хочу я Вам, любі друзі, таке сказати,
Буду напевно я тепер побільше гуляти.
Ну, якщо щось путьове в голову мені прийде,
То аж тоді можна буде вірші написати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770786
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.01.2018
Де поділась наша зимонька- зима?
Чи на небі уже снігу немає?
Напевно там також сталася біда
І в офшори наш сніжок потрапляє...
Землю, ліси давно уже прибрали.
Та невже їх руки оті загребущі,
А душі підлі, та ненажерливі,
До самого синього неба достали!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770783
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.01.2018
Котик Грей малий пухнастий,
Обережно по снігу ступав.
І холодний пух сніговий,
Теплими лапками розгрібав.
Вперше диво таке побачив,
Як народився. Була весна...
Зелені трави тоді бачив,
Тепер чомусь їх уже нема.
Гребе котик, мерзне в лапки.
Ну що ж то за такі дива?
Тут красувались білі квіти,
А навкруги трава росла.
А сніжинка крижаниста
На носик теплий йому впала.
Така гарна і іскриста,
Та водичкою вмить стала.
Здивувася малий котик
І в сніг з розгону влітає.
Тільки з біленької ковдри,
Його хвостик виглядає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2018
Капають, капають сльози,
І в очах моїх сизий туман.
Скажи мені милий коханий,
Чого твоє слово обман.
Кохаю- мені божився,
Троянди червоні дарував.
Але з другою одружився,
І ніж гострий в серце запхав.
Капають, капають сльози.
Сікають по моєму лиці,
Неначе в зимові морози
Так холодно стало в душі.
А сніг повільно кружляє
І пухом стелиться по землі,
Смереки в фату одягає,
Нагадує минулі дні.
Капають, капають сльози,
Тріщать в каміні дрова сухі.
Надворі настали морози,
Та думкою я у весні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2018
Думи тяжкії мої,
Мене ви не чіпайте.
Сидіть тихо в голові,
Мені не докучайте.
Бо вирветесь на волю,
Та й підете гуляти.
І полинете далеко,
Щоб людей турбувати.
За мене забудете,
Десь будете блукати.
А мені за вас думи,
Треба відповідати.
В голові тихо сидіть,
Поки є ще трохи сала,
А то до мене прийдуть...
... визнання і слава.
Думи, ви мої, думи
Спіть, та й відпочивайте,
Даром вітер не ганяйте,
На часи кращі чекайте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770208
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.01.2018
Діва Марія по світу ходила,
Ісуса малого до серця тулила.
Миле дитятко на руках тримала,
Ніч була світлая, бо зоря палала.
Зоря палала і ясно світила,
Що Ісус народився нам сповістила.
А ірод поганий слуг посилає,
Ісуса малого по світу шукає.
Дітей пеленкових він забирає,
І хопчиків немовляток маленьких,
Смертю лютою нещадно карає.
Ніхто від нелюда пощади не має...
Що Царь всесвітній для людей народився,
Ірод жорстокий давно уже знає,
То ж за корону свою переживає
Того так ревно її захищає.
Та ангел Ісусика оберігає,
Лежить Він в стаєнці, відпочиває.
І Мати Божа, Причистая Марія,
В отаві своє дитяко ховає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770063
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.01.2018
Старий рік уже минає,
Забирає пожитки свої.
Навіть сніг білий, пухнастий,
Що випав і лежить на землі.
Та Новий рік придивився,
В мішку маленьку дірку зробив
І сніжок в мить потрусився,
Що дідуган його прихватив.
Старий рік нас залишає,
І торбину має на плечі.
Він зло від нас забирає,
Щоб щасливі ми були усі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768949
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 31.12.2017
Маляр майстра питає:- Що я маю робити?
Пензлик засох від фарби. Як тепер відмити?
Майстер каже:- Треба так тобі, друже, зробити-
Потрібно добре постукати його молотком,
А потім в розчинику гарно відмочити...
Та ще краще, по пальцях молотком добре дати
І як шанувати пензлики, будеш пам'ятати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768494
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 28.12.2017
На землю з неба злетіла сніжинка,
Легка, ніжна, пухнаста, як та пушинка.
Гарна, гарна, немов зіронька та ясна,
Впала на долоню мені... І погасла...
Та, не даремно летіла сніжинка ,
Хоч залишилась тільки тала вода,
Але радість в душі моїй залишила,
Надію на мир та щастя принесла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2017
Сидить самотньо мати біля столу,
Із телевізора пісня лунає.
З далекого, незнаного їй світу,
Син, з Днем народження її вітає.
Звучить пісня ніжна і така щира,
Що материньке серце розриває.
Стікають сльози по її обличчю,
Та вона їх навіть не помічає...
Пролітають в очах молоді роки...
Як синочка свого ростила, кохала.
Та полетів голуб із свого гнізда,
Молода голубка в неї забрала.
І далеко тепер вони у світах,
Своє гніздечко там давно мають.
Та не забувають матусью свою,
Подзвонять. Із святами привітають.
А були колись щасливі у них часи...
Але ми... Ой як же, не шанували!
Діти та онуки, щороку, завжди,
Як голуб'ята до неї прилітали...
Довго ще так в задумі посиділа,
А потім ціпок в руки свої взяла.
І за хлібом до сільського магазину,
Обережно по снігу пошкандибала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2017
Стоїть на зупинці жінка шикарна,
До зубного я їду. І також стою.
Посміхнулась до мене дуже щиро,
Та у відповідь рот ніяк не розтулю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768341
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 27.12.2017
[youtube]https://youtu.be/rT0goCUE0v4[/youtube]
Я в ніч зоряну з тобою піду,
На берег бистрої гірської ріки,
Смерекових дров багато наберу
І вогнище велике розпалимо ми
Полум'я заполихає , закружляє,
Подарує теплі нам свої промінці.
Ніби то молода циганка танцює,
Із жаринкою, що тримає в руці...
Ти, присядь біля мене моя кохана,
Дай холодні руки в долоні мої.
І в тишині послухаєм, ненаглядна,
Як потріскують сухі дрова у вогні...
А іскорки в небо високо злітають,
Зірочками сяють десь там в темноті.
Світлячками над нами пролітають,
І зникають далеко в темній далині.
Вогонь в багатті уже догорає,
Лиже дерево полум'яним язиком.
Останнє поліно в ньому зникає
І тільки густий дим стелиться над селом...
На небі остання зіронька зникає,
А туман покриває усе навкруги.
Сонце із-за гори уже виглядає,
І каже нам :- Час вам додому іти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768010
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 25.12.2017
Пише вірші хто як може. Який талант має.
Один високо в небі наче ракета літає,
Інший по грішній землі на авто вишиває.
Я тракторець маю і на ньому круги мотаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767928
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.12.2017
Чи ми здуріли, чи розуму не маєм?
В казан одне і теж кидаєм завжди
Потім, що юшку смердячу наварили,
Ходим, жаліємся та нарікаєм.
Та давно уже прийшов для нас той час,
Щоб продуктів свіжих з своєї грядки взяти,
Добре видраяти смердючий казан,
І непотріб цей геть повикидати.
Та й свіжим буде наш український борщ,
Ситою стане українська родина.
А відходи змиє історії дощ,
І наступить для нас щаслива година.
Чи ми здуріли, чи розуму не маєм?
Що під зайдами спину прогинаєм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767827
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.12.2017
Життя наше, як та дорога петляє,
І стелиться воно, то у верх, то вниз.
Та крутими віражами завертає,
А за ними сюрприз завжди чекає.
То метеликом злетиш в небо високо,
Політаєш у небесій висоті,
А потім впадеш, буває, ганебно
І відвернуться від тебе друзі усі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2017
Брате! Сьогодні ми підемо до бою
І ти до мене дуже близенько стій,
Я від куль тебе прикрию собою,
Бо в матері ти наймолодший є син.
У мене уже ростуть діти великі,
Бігають по хаті онуки малі,
А ти ще маєш на світі пожити,
Щоб і свій слід залишити на землі.
Брате! Ми сьогодні підемо до бою,
Та дуже прошу- ти себе бережи.
Тримай міцно в руках грізную зброю,
З позиції ні на п'ядь не відступи!...
Ти, маєш живий повернутись додому,
І щиро обняти нашу родину,
А якщо тут в цьому полі й погину,
Розкажи, що захищав я Україну.
Розкажи,- не моя то є провина,
Що прийшлось нам в руках зброю тримати.
Та як ті кровожадні лютії звірі,
Один в одного життя забирати...
А в полі рвуться ворожі снаряди,
І свинцевим градом кулі летять.
Собою прикриває брат брата,
Ні на крок не відступають назад...
В тих далеких для них Донецьких степах,
Два брати на полі бою лежать,
І запікшимися кров'ю губами:
-Ще не вмерла Україна,- шепотять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767060
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 20.12.2017
Подарунки від Миколая ми завжди чекаєм
І з великою радістю під подушку заглядаєм,
Та найдорожчими для нас тільки ті дарунки бувають,
Що онуки для нас робити йому допомагають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766899
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 19.12.2017
В широкому засніженому полі,
Тихесенько струмочок гірський дзюркотить.
А над ним схилилась стара смерека
І додолу із шишки насіння летить.
Вітер крилате насіння піднімає ,
Та від дерева як найдальше несе,
Як пуховиком сніг його накриває.
І рано весною воно проросте.
А ті що в струмочок попадають
Вони до далеких берегів пливуть.
До кращого берега приб'ються
А може в чужому краю пропадуть...
Дивлюсь на гори, що видно вдалині,
Стоять поодинокі смереки сумні.
Швидко рік за роком для них минає
І багато подруг їх уже не має...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2017
Хатино моя, ти стоїш при дорозі,
Тут дитятком перше слово, мама, сказав.
Ще босоногим бігав я по підлозі
І ту щиру любов материнську пізнав.
Хатинко моя дерев'яна, старенька,
Журавликом вертаюсь до тебе завжди.
Відійшли в інші світи батько і ненька,
Тільки, ти, залишилась в мене одненька.
Знаю, що ти мене усе виглядаєш,
Частенько сняться сумненькі вікна твої.
Моя стежина, що змійкою петляє,
Яка весною як завжди вся в спориші...
Стоїть дерев'яна хатина край села,
І все сумними вікнами поглядає.
Яка ж то щаслива в неї доля була!
На жаль одиноко тепер пропадає...
До тебе незабаром я все ж повернусь,
Старим іржавим ключем відкрию двері.
З криниці холодної водички нап'юсь,
Разом з сім'єю сядемо до вечері.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2017
Старий рік до фінішу добігає,
Миколай уже десь там в путті.
Малеча давно його чекає,
Старанно рахує довгі дні.
Ще трішки потрібно потриматись,
Послух тепер є понад усе,
Бо подарунка не будеш мати,
Миколай другому віднесе.
І ходить як шовкова дітвора,
Уроки старанно вивчає.
От тільки дуже шкода, що раз в рік,
Миколай до нас заглядає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766405
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.12.2017
Голову до твоїх грудей прикладу,
І довго на грудях буду тримати,
Бо найдорожча мені понад усе,
Ти, моя рідна старенька сива мати.
А роки твої невпинно пролітають,
На обличчі зморшки уже пролягли.
Та завжди для тебе здоров'я благаю,
Щоб з тобою ще разом довго були.
Матусю, рідна моя і кохана,
Ти, земний ангел охоронець мій,
Для мене у світі ти одна єдина,
І я любий тобою, син твій один.
Роки багряним листом опадають,
І хода твоя уже важкою стає,
Та серце материнське не згорає,
І тепло для мене в ньому завжди є.
Мамо, моя ти голубонько сива,
Любов твою відчуваю завжди.
І прошу в Бога я дуже щиро,
Щоб дав нам ще довго разом бути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2017
В старому шумному ресторані,
Де веселиться захмеліла юрба,
Тиха, ніжна музика грала,
І жінка в білому в танці пливла.
Юні роки вона мені пригадала,
Бо коханою для мене була.
Та доленька наша невблаганна,
По світу назавжди нас розвела.
Для мене принцесою вона була.
Як же мене чарувала врода її.
Тільки скоро про мене забула,
Щаслива зірка для неї зійшла.
А роки, наші роки проминули,
А літа наші все пливуть і пливуть.
Молодість в нас вони забирали,
А в замін тільки сивий волос дають.
В старому шумному ресторані,
Ніжна мелодія вальсу лунає.
Жінка в білому за столом сидить.
З сумом в очах на мене поглядає.
На наступний танець її запросив,
Ти запрошення моє прийняла.
На талію руку їй положив,
А ти свою на плече поклала.
І от ми в повільному танці пливемо,
Думки наші в минулому блукають.
Як же ж вони гріють наші серця,
Та на поверхню виходу не мають.
Тихим голосом спитала ти мене:
-Як справи? Як тепер поживаєш?
Згадуєш мене? Жінку діти маєш?
-Добре я живу. Жінку, діти маю,
Деколи і тебе теж пригадаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765149
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2017
Зимова світла ніч наступила,
Тільки сон мій десь пропадає.
Сиджу та й дивлюсь я у віконце,
Як місяць по небу гуляє.
А зорі сміяються до нього,
І гріють його їх промінці.
Та й радіє він дуже від того,
Яскравішим стає у ночі.
Тихенько пливе ясний місяць в небі,
Чи усі зорі світять перевіряє,
Але вони в піжмурки граються з ним
І густий туман їх надійно ховає.
Гуляє молодий місяць по небу,
І що години він підростає.
Яскравішають промінчики його,
Що на грішну Землю посилає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765129
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.12.2017
Сонце уже за обрій зайшло,
Сходить на небі вечірня зоря,
Виглядаю я милий тебе,
А тебе усе нема і нема.
На зустріч тобі, мабуть, піду ,
Бо стежини ти добре не знаєш.
В густому лісі тебе я знайду,
Не дай Бог ти там заблукаєш...
Густий сніг з неба іде та й іде,
Покривалом усе накриває,
Не видно стежини уже ніде,
Яка поміж смерек петляє...
А зорі сміються на небі,
І місяць із-за хмар виглядає.
Сяйвом виблискують по землі,
Де дівчина стежину шукає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764796
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 08.12.2017
Давно поїхав в далекі світи,
Дороги додому не маю,
Та згадую материнське тепло,
Що в душі його я тримаю.
І дуже часто сняться мені ,
Теплі твої мозолисті руки,
Що лежали на моїм чолі.
Ніжність яких не можу забути.
Мамо, рідна ти ненько, дорога,
Далеко в світах тепер проживаю.
Та рветься до тебе моя душа,
І спочинку ніколи не знаю.
Сизим голубом до тебе прилечу,
І за худенькі обніму плечі.
Онуків твоїх з собою теж візьму,
Щоб пораділа ти своїй малечі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2017
Допоможи мені, Іване
От, одне питання мене муляє:
-Що раз депутатів обираєм,
А кращого життя, як не мали,
Так його і дотепер не маєм.
Чи можеш, з математичної точки
Мені цю проблему пояснити.
Що нам зробити, щоб краще жити?
-Проблему цю легко пояснити:
От 2+3 - звичайно п'ять ,
А 3+2 - то те саме оп'ять...
То потрібно, так зробити:
Пятірку до двійки додати,
Ту суму в дужки узяти,
Та й на нуль помножити.
От тоді краще почнемо жити,
Бо що раз коли вибори маємо,
То одне і те "саме" обираємо.
Тільки від перестановки
Одних і тих "самих" лідерів,
Життя кращого ми не маємо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764164
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.12.2017
Дні мої світлі, мої соколята,
Даруєте мені радість і тривогу.
Рано-раненько встаєте зі моню,
А в ночі ідете в далеку дорогу.
І ніхто то ніколи не узнає,
Куди тримаєте ви свій цей шлях
Що губиться він десь далеко в роках,
Звідки дороги назад уже немає.
Проходять, пливуть наші роки,
В радості та тривозі минають.
І білим снігом на голові
Свій слід нам назавжди залишають...
Роки мої роки!... Не поспішайте!
Призупиніть свій хід! Постривайте!
Присядьте трохи хоч на маленьку мить
І разом зі мною подрімайте...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764109
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2017
[youtube]https://youtu.be/rkjM9G0nQRU[/youtube]
У полі там де ростуть тополі,
А поміж них красується верба.
З малесеньким ще оленятком,
Пасеться олениця молода .
Тулиться до неї оленятко,
Час від часу свою маму ссе
І не знає мале небожатко,
Що мисливець по сліду їх йде.
Затремтіла з страху бідна тварина,
Бо нюхом вона відчула біду:
-Де нам заховатись моя дитино!
Густого лісу ніде не знайду?
А мисливець із-за кущів виглядає,
Звів курок... Цілиться, та не стріляє.
Побачила це, бідолашна тварина
І дитя своє грудьми захищає.
І до мисливця жалібно промовляє:
-Не вбивай, добрий чоловіче, мене,
Нехай трохи дитинча моє підросте.
Без молока мого воно ж пропаде.
І опустилась в мисливця рушниця,
Бо попалась на щастя добра душа.
Повільно в рідкий ліс пішла олениця,
Та оленятко за собою повела....
У полі там де ще ростуть дві тополі,
А поміж ними зеленіє верба,
Там, пасеться олень високий, рогатий,
Біля нього стоїть олениця стара...
А з кущів кутий бізнесмен виглядає,
Рушницю на оленя наставляє.
Та не сподівався поганець такого,
Добре дістав від оленя молодого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2017
Виступають радісні сльози,
Коли пригадаю юні роки,
Квітучий бузок при дорозі,
По якій з тобою завжди йшли.
Тоді бузок розквітав сніжно-біло,
Ароматом своїм нас чарував.
Що кохаєш. Говорив ти не сміло,
А соловейко пісні нам співав.
Голосно для нас його пісня лунала,
Шуміли високі берези стрункі ,
І соромливо черемха підглядала.
У своїм сніжно-білім вбранні.
А тепленький весняний вітерець
По зеленій травичці в полі гуляв,
І білі парашутики кульбаб,
По квітучих полях він роздував.
Давно пролетіли мої уже роки,
Як біла кульбаба стала голова,
Та у душі солов'їна пісня луна,
Що в юні роки мене ще поверта
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763702
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2017
-Скажи, Петре. Тільки чесно скажи мені.
Чому до тебе липнуть дівчата у зимі?
Чи може невідомий секрет ти знаєш,
Що до себе їх завжди так привертаєш?
-Та, секрету зовсім , хлопці, я не знаю,
Просто, дуже гарячі руки завжди маю,
То, кожна дівчина так собі мріє:
-Якщо не полюбить, то хоч руками зігріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763514
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 02.12.2017
Осінній вітер в полі гуляє,
Лист багряний несе по землі .
Сухим листом твій слід замітає,
Що зникає в туманній далині.
Приспів:
А я кричу тобі що маю сили:
-Ти, постій! Зупинись! І не спіши!
Багато дурниць ми наробили,
Та не варто нам палити мости!
Пригадай, що щасливими були,
Як ті два береги одної ріки
І на довгий час нас поєднали,
Ці збудовані нами мости...
Приспів:
А я кричу, тобі що маю сили:
- Ти, постій! Зупинись! І не спіши!
Багато дурниць ми наробили
Та не варто нам палити мости!
Яскраве сонце за гору сідає,
І густий сніг до ніг моїх паде.
Замітає твій слід, замітає, 2р
Що далеко, аж за обрій веде...
Програш:
............................................
............................................
Замітає твій слід, замітає,
Що далеко, аж за обрій веде.
Приспів:
А я кричу, тобі що в маю сили:
Ти, постій! Зупинись! І не спіши!
Багато дурниць ми наробили,
Та не варто нам палити мости!
Повернись, прошу тебе, до мене,
І усмішку свою мені подаруй,
Ще раз новий міст ми збудуєм,
Тільки гарно його намалюй...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763486
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2017
Ми підемо в гори сині,
Там де річка на бистрині,
Де ростуть дерева високі,
І гуляє вітер по долині.
Гуляє вітер у долині,
Тихенько пісню він співає,
Стрункій молодій соснині
Про кохання розповідає.
Приспів:
Паде, паде, сухий лист паде,
Іде, іде, дрібний дощик іде,
Паде, паде, сухий лист паде,
Іде, іде, дрібний дощик іде.
Біжить, біжить, бистра річка біжить
Шумить, шумить, буйний вітер шумить,
Біжить, біжить і вдаль річка спішить.
.
Я зійду високо в гори,
І тебе візму з собою.
І красою гір чудових
Помилуємось разом з тобою.
І там на гірській височині,
Загляну в очі твої сині
В очі в твої я щиро гяну
І щасливим назавжди стану.
Приспів:
Паде, паде, сухий лист паде,
Іде, іде, дрібний дощик іде,
Паде, паде, сухий лист паде,
Іде, іде, дрібний дощик іде.
Біжить, біжить, бистра річка біжить,
Шумить, шумить, буйний вітер шумить.
Біжить, біжить і вдаль річка спішить
Погляньмо разом ми навкруги,
На багряні гаї, та ще зелені луги.
Та на оту річку, що ген там вдалині
Що поважно несе вона води свої.
Паде, паде, сухий лист паде,
Іде, іде, дрібний дощик іде,
Паде, паде сухий лист паде,
Іде,іде, дрібний дощик іде.
Біжить, біжить,бистра річка біжить,
Шумить, шумить, буйний вітер шумить,
Біжить, біжить і в даль річка спішить,
А вдалині, там на бистрині,
Співає пісню клен яворині.
Листочки на землю скидає,
Килим багряний Їй простилає.
Он під лісом зеленіє калина,
Нахилила багряні грона свої
Немов то молодая дівчина,
Хизується вінком на голові.
Паде, паде, сухий лист паде,
Іде, іде дрібний дощик іде.
Паде, паде, сухий лист паде.
Іде,іде дрібний дощик іде.
Біжить, біжить, бистра річка біжить,
Шумить, шумить, буйний вітер шумить.
Біжить, біжить, і вдаль річка спішить.
,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2017
Довга стежина мого життя,
У горах Карпатах пролягла,
На березі річки крутої,
В якій бистра холодна вода.
Серед гір стрімких та високих
І густих смерекових лісів.
Поряд річок стрімких, глибоких,
По яких босоногим ходив...
Краю, Карпатський рідний мій краю,
В тобі не живуть птахи солов'ї.
Та килиму квітів. Такого розмаю.
У світі більше ніде не знайти.
Тут веселки райдугою грають,
І над горами кольорові мости.
Вони самоцвітів дадуть багато,
Якщо до них на колінах прийти.
Голос зозулі весною чути в лісі,
Яка роки щедро усім роздає...
Часто пасеться козуля на узлісі,
Тулиться до неї козулятко мале...
Краю рідний, чарівний, Карпатський!
Як же тебе захистити? Зберегти!
Від рук цих жадібних та захладних,
Для поколінь наступних нам вберегти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762208
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.11.2017
Осінній сніг в небі кружляє ,
Білим пухом на землю паде.
Вітер сліди замітає
І уже їх не видно ніде.
Падають з неба сніжинки,
В повітрі у танці кружляють.
То у верх високо злетять,
А потім на землю лягають.
Стоять в задумі високі смереки,
Сніг з гілок їх на землю спадає.
Бігає пухнаста білка по землі,
Заховані горішки шукає.
В лісі настала тиша зимова,
Тільки чути старих дерев скрип.
Чарує ця природа чудова.
Та до холоду я ще не звик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761746
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.11.2017
Карпати- смерековий мій краю,
Славетна у віках Бойківщино .
Я твої простори щиро кохаю,
Бо повязані ми воєдино.
Разом зі мною смереки зростали,
Виростали оті маленькі бучки,
Що великими деревами стали
І дарують тепер горіхи й шишки.
Тут дитинство пройшло босоноге
І вперше радість кохання узнав.
Тут батьків моїх стоять могили,
І родичів тих, яких добре знав.
Сюди друг дитинства приїзджає,
І завжди він до мене зайде.
Наші шкільні роки пригадає
І весело тоді в хаті буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2017
Тіло старіє, а душа не хоче,
Як побачу ще гарну молодицю,
То серденько радісно затріпоче.
Серце затріпоче, приємно загріє,
Зрадливо очі побіжать за нею
І душа моя неначе молодіє...
А ще як мені вона посміхнеться,
Та й поведе чорною бровою,
То здається, що як молодий юнак,
Так перед нею трепетно стою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761524
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 21.11.2017
Сижу тепер за столом,
Грибну юшку уплітаю.
І дякую Богу за те,
Що невістку добру маю...
Наварить їсти смачно,
В хаті чисто прибере.
Продукти купить звачасто,
То й і в хаті усе в нас є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760985
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.11.2017
Гримлять в небі снаряди,
Стогне від болю земля.
Перелякана мати
Притулила своє маля.
-Не бійся, моє, маленьке,
Ще, нам, трішечки!... Ще мить!...
І швидко через дорогу
До свого підвалу біжить.
Та міна смертельная
В небі високо летить...
І ця міна безжальная
Як грім вона гуркотиь...
І раптом... О, милий Боже!
Здригнулась поряд земля.
Загинула молода мати...
Загинуло невинне диття...
Боже, Великий, Єдиний!
Чому долю таку їм дав?
Чого ж ти їх не вберіг!
Чому ти їх не врятував!
Та їм би жити і жити!
І добро на світі творить,
А життя їх обірвалось
В оцю трагічную мить...
Змовкли ворожі гармати,
Чорний дим до неба летить...
Тільки молоденька мати
Із своїм дитятком лежить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2017
Палає в душі вогонь,
Але чомусь він не гріє.
І душа моя щемить,
Від того серденько мліє.
Горить у душі вогонь,
А може він тільки тліє?
Бо холоднеча в душі
Серце чомусь не радіє...
У вогонь, що жевріє,
Ти дров кохання підклади.
Теплом своїм обігрій,
Ласкою мене огорни.
Зіроньку ясну з неба,
Для мене, коханий, зніми,
В холоднім серці моїм
Яскраво її запали.
Зіронька оця ясна,
Зігріє серденько моє.
Бо ця зірка небесна,
Любов найщирішу дає .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2017
Я, ні про що не жалію,
Живу на світі, як умію.
Не долю не нарікаю,
Як посію, то й щось маю.
Та й стає , що пристараю.
Тільки біль серце моє крає:
-Народ України зникає...
...Буйно цвіте зелена ліщина,
Сережки свої випускає.
В чужий край поїхала дівчина,
Там долю щасливу шукає...
-Чужино, ти ж така непривітна й далека,
Чужино, ти, як та мачуха лихая...
Сумую за краєм де курличе лелека,
Сумую за домом, де доня малая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2017
Осінній запізнілий падолист,
Багряним листям опадає.
В задумі голі дерева стоять ,
Останній лист вітер здуває.
А в горах уже біліють сніги,
Як у фату одягнулись смереки...
Та до них мені тепер не дійти,
Бо стежки для мене стали далекі.
Та думкою я в гори полину,
На білосніжну оту Полонину,
Що сизим туманом оповита
Ще й густим мохом щедро покрита.
Тут пройдусь по килимі пухкому,
Та погляну на безкраї простори.
Он туди, в синюю даль-далину,
Де височіють Карпатськії гори.
До землі доторкнусь я рукою.
Постою тут, та трохи помрію...
Помилуюсь казковою красою,
І душею щиро порадію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760352
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.11.2017
Чому личко своє відвертаєш,
Та й хмуриш чорні брови свої .
На мене уваги не звертаєш,
Ніби ти і не знаєш мене.
Приспів:
А в городі гуси пасуться
І попереду гелгоче гусак.
Схаменися, люба дівчино,
Бо, щось тепер ти робиш не так.
Корови з тобою ми пасли,
І зустрічались завжди на зорі.
Босоніж по росах їх гнали,
Веселеленькі співали пісні.
Приспів:
Радісно сонце нам світило,
І щасливі були наші ті дні.
Говорила мені ти щиро:
-Я вірною завжди буду тобі.
Приспів:
Поважною пані ти стала
Новеньке маєш біле жигулі.
Давно , напевно, призабула,
Слова, що колись казала мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760018
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 12.11.2017
Кружляють в озері лебеді
І по ньому хвилі ідуть.
Гойдаются білі лілії
Що сніжно-біло цвітуть.
В теплі краї не полетіли,
Доля не прихильна була.
Лебідка крило поранила
І тут їх застане зима...
Поникли квіти сніжно білі,
Стоять голі дерева сумні.
Кружляють у воді лебеді
Гордо тримають голівки свої.
І не страшні їм морози люті,
Зимові заметілі, вітри,
Бо серця їх любовю зігріті.
Вірністю, що зберігають роки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2017
Буває вирветься вулкан з душі,
Що так довго її спопеляє.
Потече магма лавиною тоді
І навкруги усе спопеляє.
А потім заспокоїться. Остине.
Полум'я кидати перестане.
Та, тільки гаряча лавина ота,
Чорним, холодним каменем стане.
І довго холод льоду отой
Душу нашу буде холодити.
Багато потрібно часу буде,
Щоб крижину оту розтопити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759377
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2017
Сонечко в небі ще так яскраво сяє,
Та опала з дерев остання листва.
Багряним полум"ям уже не палає,
А килимом землю накрила вона.
Не чути веселого співу птахів,
Тільки сорока ще, бува, завітає.
Голосно поскрегоче на даху,
Потім поміж курей собі пострибає.
Осіннє бабине літо минає,
Незабаром почнуться холода,
Зима з морозами ще загуляє,
І змерзне в бистрій річці вода.
Сніг під ногами буде рипіти,
Морозенько щипати за ніс.
Прийдеться мені в хаті сидіти,
Щоб хворобу яку не приніс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2017
У гаю зеленому розмаю,
Соловей на калині співає.
А біля тої калиноньки
Дівча білі ручки стискає.
Вона білі рученьки стискає,
Та й так щиро Бога благає:
-Дай мені милий Боже долю,
Бо її в мене чогось не має.
Не маю я щастя та й долі,
Народилась на світ сиротою.
Одинка як он та тополя,
Що в полі стоїть під горою.
Як он та висока тополя,
Яку вітер до землі нагинає.
Та й знущається часто він з неї
І зелені листочки зриває.
А вона за камянисту землю свою
Коріннячком дуже міцно вчепилась.
Та оповита серцевина журбою,
Що на чужій землі тут опинилась.
А в полі, навкруг тільки осокорі,
Вони ж свою доленьку мають.
Від холодних вітрів захищають її,
Та з під коріння поживу забирають...
Так і я в чужому мені світі,
Щастя та долі тепер шукаю.
Скитаюся поміж чужі люди,
Бо в Україні щастя не маю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2017
Стою і спостерігаю:
-Від роботи малих мурах
Одну насолоду маю.
Усі кудись вони біжать,
А куди добре знають.
Працюють невтомно,
Для громади старають.
Немає в них депутатів,
Відсутні мудрі експерти,
Які плани складають,
Як від громади сперти...
Немає тої депутатської
Мудрої нашої свити,
Що навчилась тепер
В інших країнах,
Гніздечка собі вити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2017
Іду по стежині високо в гори,
Під ногами сухий лист шуршить.
Неподалік від стрімкої стежини,
Бистрий струмочок гірський дзюркотить.
Навкруги незбагнена багряна краса,
В яку осінь дерева одягає.
Он під межою червоніє калина,
Ягоди свої, ще міцно тримає.
А в далині на горі за рікою,
Уже листя осипала ліщина.
І вільха уже голою стоїть,
Тільки, ще листя тримає ожина.
Верба над річкою низько нахилилась,
Гілки холодною водою вмиває.
-Як же скоро промайнуло літечко.
Сумно шепоче. І повільно засинає...
Вдалині, аж під смерековим лісом,
Там старий високий пень виглядає,
І здається неначе то мені
Ведмідь привітно рукою махає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758737
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.11.2017
Ніби життя прожив, ніби щось знаю,
Ніби й когось любив...Ще то пам'ятаю.
Ті юності років не дають спокою,
Часто згадую їх . І в задумі стою.
Щаслива доля тоді була моя,
І усе мені так легко стелилось.
Веслилось серце моє, і душа,
А щастя бурхливою рікою лилось...
Були дівчата, також була любов,
Зустрічі були, аж до самого рання.
Кипіла в моїм серці горяча кров,
Коли ми обнімались, аж до світання...
Та усе те пройшло. Спомином стало.
Неначе й такого ніколи не було...
Та в моїй пам'ятті на довгі роки,
Чогось воно, та й таки зосталось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2017
Щось хотів би, друзі, написати,
Та трохи я сьогодні загуляв.
Посидів з колегами в кавярні,
І державні справи там рішав.
Здається нам, що в країні
Усі справи легко порішати,
Встановити межу багатства,
А що більше, в тюрму сажати.
Бо дуже цікавить то нас дуже,
Де ті мільйни, так легко взяти
І багато добра мати про запас,
І усе життя важко не працювати.
Та нагірше для нас тепер є те,
Що за бидло, зайди,, нас мають.
Ні на віру з поконвіку святу,
Ані на традиції не вважають...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2017
Ясні зорі в небі сяють,
Місяць ясний по ньому пливе.
Сидить дівча край віконця,
Миленького свого вона жде.
А зорі вночі ясно світять,
І по-під ними місяць гуляє.
Сидить дівча край віконця,
Миленького свого виглядає.
-Ясний місяцю, місяченьку,
Поміж хмар човником пливи,
Та й моєму ти миленькому,
На доріженьку посвіти.
Місяць із-за хмар виглядає,
А потім ховається вмить.
-Чому ж то милого немає,
Чого моє серце щемить?
Немає його та й не буде,
Бо доля дівоча така.
Полюбить дівчину й забуде,
А дівчина плаче сама.
Дівчина плаче й ридає
І серденько в неї болить.
Коханого вона виглядає,
Та ночами довго не спить.
А зорі палають в небі
Місяця уже не видно ніде..
Сидить дівча край віконечка
І миленького свого вона жде...
Ранкова зоря засвітилась.
Сонечко ясне із-за гір зійшло.
Проснулась дівчина раненько,
А милий загляда у вікно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758043
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 31.10.2017
Дай же нам, Боже, ласку таку,
Щоб не проживали ми в гріху.
Любили інших, та й і себе,
А зло лихе нехай нас обійде, .
Щоб не вбивали, та не карали,
Рівними перед законом були.
В багатстві, та зарплаті межу мали,
Бо не кожний тепер заможно живе.
Своїх жінок щиро любили,
Про своїх дітей завжди дбали.
Не лінуватись і працювали
Та для сім'ї добра пристарали.
Щоб не завидували нікому,
Не кляли. Нікого не обмовляли.
Старшим людям догожали у всьому,
Та й батьків своїх шанували.
Не крали, не лукавили ніколи,
Старались правду завжди казати.
А якщо не можеш того зробити,
То краще буде якщо промовчати.
Батьківщину свою любили щиро,
Та й від ворогів її боронили.
І в щасті, злагоді, любові та добрі
Завжди в своїй країні ми жили....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2017
Прожив чоловік з жінкою довго,
Скоро ювілей уже наступає,
Забрав усі гроші із заначки,
Золоті сережки жінці купляє.
Настав нарешті святковий день,
Подарунок гордо чоловік виймає.
-Закрий жінко, просить, очі
І сережки на вуха їй чіпляє.
Очі жінка відкрила та й заголосила:
-Що ти, чоловіче, наробив,
Бісова ж твоя мати.
Та чи не міг заначку оту та мені віддати.
Скажи, горе ти моє, для кого буду їх чіпляти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757391
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 27.10.2017
Світлим туманом в моїй пам'ятті,
Що пропливає неначе в сизій мглі.
Як голубе небо незабуткою,
Ти поселилась назавжди у душі.
Приспів:
Незабутки, чарівні незабутки.
Ясного неба ота блакить- синьева,
Ніжною і чарівною квіткою
В моєму житті ти, кохана, була.
Голубі квіти оті незабутки,
То юності ота чарівная мить.
І отой пам'ятті давній спомин.
Від якого моє серце щемить.
Приспів:
Отою чарівною квіткою
Ти колись в мою долю прийшла.
І голубим отим ясним спомином,
В серці моїм собі місце знайшла.
Приспів:
Квіти наші оті незабутки,
Їх в пам'ятті своїй я бережу.
Та зустрічі не шукаю з тобою,
Бо ти уже маєш долю свою.
Приспів:
Незабутки, чарівні незабутки,
Манить мене ваша небесна краса,
Нездійсненною голубою мрією
По моїй долі, колись, ти пройшла.
Приспів:
В широкому полі польові квіти,
А навкруги клосяться буйно хліби.
Серед них загубились незабутки,
Милі серцю і такі мені дорогі....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757382
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 27.10.2017
-Ходім куме, Іване, голову обирати.
-Та не піду. Бо чого так - не знаю:
-Послухаю, гарно виступа... Ніби голова.
Проголосую, що обираю,
Та потім настають дива.
За рік як він обживеться,
То маєм тільки капелюх,
А зникає десь голова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756908
рубрика: Поезія,
дата поступления 24.10.2017
З чого починається Україна,
Із широких чорноземних степів.
Де біля хати червона калина,
А в садах лунає спів соловїв.
Із гір Карпатських високих зелених,
Де купаються смереки в росі.
З Волинсько-Шатських озер глибоких,
Що в небо здіймають очі голубі.
З цих вересових полів Лісостепу,
Що розкинулись в казковій красі.
З молодих Українських дівчат гарних
В яких заплетені стрічки в косі.
Де починається твоя Батьківщина,
Там де тебе завжди батько і мати жде,
Де виглядає рідних дочку чи сина
І кожний з них гостинці їм береже.
Ще для нас починаєтья Україна,
І так завжди було, і завжди буде,
Там де протоптана в дитинстві стежина,
Що до рідного дому постійно веде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756890
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.10.2017
Осінь багряно дерева малює,
Обходить великі простори свої.
А в синьому небі високо-високо,
Розлогим крилом летять журавлі.
Летять журавлі над горами кружляють
І роблять повільно прощальні круги.
Про дорогу молодим розповідають,
Щоб весною легко повернулись сюди.
Кружляють журавлі високо в небі,
До них підлітають інші ключі.
Напевно ватажка собі вирають
І повільно зникають в голубій далині.
В кінці ключа летять молоді журавлі.
Рідну домівку важко їм залишати,
Тут вперше вони відкрили очі свої
І перше "курли" сказала їм, їх мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2017
Погляну на то ясне небо,
На зорі в нічній тишині.
І скажу, що ще потрібно,
Щоб щасливо жити на землі?
А життя навкруги буяє,
Дарує щасливі і радісні дні.
Деколи і смуток навіває,
І тоді стає сумно й мені.
Та сонце яскраве засяє,
Заспіває в саду соловейко малий.
І серце моє весь світ обіймає
Та й радію, що я ще живий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2017
Білі квіти що ростуть в моїм саду,
Для тебе, моя кохана, нарву
Цих хризантем, що вмились росою.
Тобі ростив і поливав водою.
Білі квіти, ці осінні квіти,
Лягли снігом на зеленім листі.
Загубились десь там поміж трав
Біліють в них чарівним намистом.
Ці квіти я тобі, подарю,
А з ними також і долю свою.
Що навіки вона нас зєднала,
Щоб єдиною в мене ти стала,
І хризантемою розквітала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2017
Жіночка наша українка,
Та ще коли на голові вінок,
У вишитій білій сорочці
Вона є найкраща серед жінок.
Не обділив її Бог красою,
І дуже щедро обдарував
Гарним личком, чорною косою,
Та ще в ході грації додав.
І розумом також не обділив.
Та ношу важку на плечі положив.
Бо ти берегиня свого роду,
Хоч не усе маєш за це нагороду...
Україночко рідна ти моя!
Чарує і милує врода твоя.
Весною квіткою розквітаєш
Як сонце теплом усіх зігріваєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2017
Берізка кучерява
Он край поля росте.
Листя її жовтіє
Та й додолу паде.
А вітерець повіває,
Листочками шелестить.
То пісню їй заспіває,
То про щось загомонить.
Берізку ніжно роздіває
І вкриває коріння її,
А вона уже засинає,
Та ще чує його увісні...
Синіють гори вдалині,
Скриплять старі смереки.
Довгим ключем у вишині
Відлітають лелеки.
Летіть рідні лелеченьки, летіть,
Щасливої дороги вам бажаю,
На весні усі назад прилетіть
Може Бог дасть я вас дочекаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755339
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.10.2017
Кудись ми завжди спішимо,
Та куди так і не знаєм...
Одних і тих обираєм,
Тому тихий жах маєм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751269
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 19.09.2017
Хитаються смерекові віти,
Гірляндами звисають шишки.
Доспівають горішки букові,
Які зривають пухнасті білки.
Краю ти мій звитяжний Карпатський,
З тобою спільна доля моя.
Дорогий мені і такий милий,
Сходжена кожна стежина твоя.
Кожна стежка з дитинства знайома,
Босими сходив їх ногами.
То у полонини по чорниці,
То ліс за білими грибами.
Краю мій рідний і знедолений,
Тебе спіткала жадібна рука.
Дорогами ти переораний,
Дорогою стала гірська ріка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2017
-Діду ми ідемо до магазину,
Тобі купити морозива?
-Купіть...Гроші маєте?...
-Не а... Дай гроші, а наша дорога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2017