Тетяна Іванова - Юртина

Сторінки (1/21):  « 1»

Повернеться Осінь у серце поета віршами…

Втікає  від  зимнього  подиху  Осінь  барвиста,
Лишає  на  згадку  під  снігом  колишнє  вбрання.
Його  присипають  сніжинки  холодні  іскристі.
Засмучена  Діва  осіння  іде  навмання…

Де  знайдеться  прихисток  пані,  що  серце  втішала,
Поету  який  задивлявся  на  дивну  красу?
Щоранку  з  її  кольоровістю  щиро  вітався…
Надвечір  завжди  говорив:  -  «на  руках  віднесу…

В  казкові  краї  де  ми  будемо  поруч  з  тобою
Співати  пісні  в  унісон  і  сердешний  мотив  –
Проникливим  буде,  як  сонечко  над  головою…
Не  знайдеться  жодних  сердець,  що  підуть  супротив  -

Такому  коханню  де  щирість  панує  і  вірність,
Коли  від  Душі  почуття  прославляють  Любов…
Між  серцем  поета  й  натурою  де  непокірність  -
Ніколи  не  буде  сумних  у  житті  перемов…»

Повернеться  Осінь  у  серце  поета  віршами…
Найкращі  світлини  і  пам`ять  її  віднесуть  –
У  цей  лейтмотив,  і  міцніше  обіймуть  руками…
На  цьому  –  віршована  кода  і  вірності  Суть!
Листопад  2018
Автор  вірша  і  фото  -  ТІЮ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848973
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.09.2019


Так рождается завязь из слов где в основе - Любовь!

Все  узорные  ритмы  твои  сохранила  на  память.
Я  проникла  в  глубины  души  и  твоё  естество.
Ежедневно  корпела  в  тебе  беспросветными  днями,
Изучала  все  ритмы,  чтоб  ряд  стиховой  в  волшебство,

Превратился  однажды  в  мелодию  с  чёткой  огранкой,
Где  душевность  и  чувства  легли  в  стихотворный  размер.
Чтоб  лирический  голос  летал  над  волной  океанской,
Чтобы  искренность  слов,  как  струна  оголяла  свой  нерв.

Чтоб  звучал  постоянно  мотив  на  душевном  пределе,
Где  тебя  разложила  на  атомы  Прима  Любовь  -
На  манер  моих  чувственных  всплесков,  где  в  собственном  теле,
Зарождается  завязь  из  слов  –  мелодичных  стихов.

Безразмерное  чувство  любовь  разложила  по  клеткам  -
Будоражащим  кровь  по  ночам  от  напевов  во  мне.
Помогла  мне  подруга  гитара  невинная  детка  –
Изложить  и  озвучить  душевные  чувства  вполне…

На  серебряных  струнах  есть  капельки  пота  -  желаний,
Что  таятся  в  душе  окрылённой,  где  жизнь  –  без  оков.
Оголяет  словами  к  тебе  постоянно  признанья...
В  них  главенствует  всюду  –  Святая  Земная  Любовь!
22.02.  2016

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848971
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 21.09.2019


Осінні мрії - Гумор, Чотирестопний усічений Ямб.

Осіння  мряка,  дощ  і  вітер,
Та  мрії  не  вмирають  все  ж…
Пишу  щасливих  кілька  літер,
Авжеж…
2019
http://verhina.avtor.me/note/78543

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848841
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 20.09.2019


Господарь кота, це мамулька. - Гумор. Трьохстопний усічений Амфібрахій

Моя  бородата  мамулька,
Чекаю  рибинку  давно…
А  може  даси  мені  рульку,
Й  вино?:))
2019
http://verhina.avtor.me/note/78542

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848840
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 20.09.2019


Я - завзятий грибник. Танка

Завзятий  грибник
Полюванням  захоплен,
Знаходиться  гриб,
І  радіє  серденько
Від  щастя  на  природі.
2019
Танка  –  (5+7+5+7+7)
PS  -  на  фото  гриби  з  букового  лісу,
автор  фото  я  -  ТІЮ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848727
рубрика: Вірші, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 19.09.2019


Карпатські гриби - Танка

Карпатські  гриби
Найсмачніші  у  Світі!
Дивись  уважно
Які  дари  Природа
Дарує  нам  –  за  Любов!
Серпень  2019
Автор  фото  -  ТІЮ  –  Білі  гриби  Карпатського  Краю.
Танка  –  (5+7+5+7+7)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848726
рубрика: Вірші, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 19.09.2019


Стонет Донецк и Луганск…

Стонет  Донецк  и  Луганск,  Крым  и  РФ
Под  каблуком  кремлегитлера…
Руки  по  плечи  в  крови  у  Злодея!
2019
PS  -  сегодня  на  стихи.ру  модераторы  удалили  мою  публикацию.  Она  просуществовала  там  1  месяц  с  19.08.2019.
Остался  лишь  отклик.  Копия:  -  Рецензия  на  «Стонет  Донецк  и  Луганск,  Крым  и  РФ»  (Татьяна  Иванова  -Юртина)
Подавятся  они  нашим  Крымом,  Донецком  и  Луганском.  Бумеранг  набирает  силу...
Эдуард  Неганов      19.08.2019  18:03      

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848616
рубрика: Вірші, Сатира
дата поступления 18.09.2019


Напомни мелодии мне, где была красота

Хочу  прикоснуться  к  тебе  дорогая  подруга,
Но,  что-то  давненько  уж  сердце  моё  не  поёт.
Остыло  в  заоблачных  далях  без  верного  друга,
Безмерную  массу  тоски  в  одиночестве  пьёт.

Ненастье,  как  серая  кошка  туманом  крадётся,
Вплетает  слова  незаметно  в  безмолвную  вязь.
Надежда  чуть  теплится  –  в  руки  беру  осторожно,
Споём?  Погрустим?  Ты  же  помнишь,  меж  нами  есть  -  связь.

И  клятвы  о  том,  что  вовеки  мы  -  ладная  пара,
В  ненастную  пору,  когда  на  душе  пустота.
Ты  слышишь  сердечные  всплески  подружка  гитара?
Напомни  мелодии  мне,  где  была  красота.
ноябрь  2014
На  фото  автор  ТИЮ  и  моя  любимая  шестиструнная  гитара  на  которой  я  играю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848199
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 14.09.2019


Нагадай мелодії мені…

До  тебе  торкнутися  хочу,  щоб  зняти  напругу…
Але,  не  співає  серденько,  замерзло  давно.
Схололо  в  захмарених  далях  без  вірного  друга,
Безмірна  журба  наодинці  в  небеснім  панно…

Негода,  як  кішка-сіренька  туманом  крадеться,
Сплітає  думки  непомітно  в  безмовний  зв'язок.
Надія  душевна  жевріє...  мелодія  ллється,
Давай  ми  разом  заспіваємо  соул  і  рок.

Згадаємо  клятви  про  те,  що  навіки  ми  –  пара,
І  в  радості,  й  в  смутку  кохання  душі  не  згаса...
Ти  чуєш  сердечності-сплески  красуня-гітара?
Прошу,  нагадай  мелодійність,  де  була  краса…
2019  переклад  вірша  «Напомни  мелодии  мне,  где  была  красота»
http://verhina.avtor.me/note/14490
PS  -  автор  фото  і  обох  віршів  -  ТІЮ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848197
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.09.2019


Всі закохані літом в полях залишають секрети…

Серебристі  сльозиночки-крапельки  –  літечка  роси,
Освіжають  уранці  суцвіття  забарвлених  трав.
Жовтоокі  жовтці  і  повзучий  пирій  гостроносий
Підбадьорить  роса,  тут  закоханих  світ  для  забав:

На  траві  полежати  під  сонечком  щедрим  у  полі,
Заплести  квіточки  і  роздолля  в  щасливий  вінок.
Погадати  на  диво-ромашці  на  лагідну  долю,
І  помріяти  разом:  -  хто  буде,  донька,  чи  синок?

І  від  щастя  серця  заспівають  душевні  куплети,
Про  природу-царицю,  яка  здарувала  красу.
Всі  романтики  щирі  в  полях  залишають  секрети…
У  коханні  зароджені  душі  в  родини  несуть.
поетичний  переклад  липень  2019
___________________________________________
Все  влюблённые  в  этих  полях  оставляют  секреты  http://verhina.avtor.me/note/25629

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847840
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.09.2019


Обидеть Таню может – далеко не каждый…

Обидеть  Таню  может  –  далеко  не  каждый…
На  идиотов  я  давно  –  не  обижаюсь!
Характер  стойкий  у  Татьян  с  душой  отважной…
Пускай  все  идиоты  в…  Кащенко  мечтают:  –

О  том,  что  их  «царёк»  -  «заботясь  о  народе»
Нахрапом  земли  соберёт  –  в  «едино-цело…»
«Царёк»  не  думает  о  том,  что…  не  пригоден…
Но,  не  сдаётся…  в  лживо-прессинге  умелый…

Совки  –  «Галины,  Вали,  Викторы,  Серёжи…»  -
Его  поддерживают  смело  в  интернете.
На  сходках  идиотов  ясно  видно  рожи…
Целуют  профиль  и  анфас  его  портрета.

Нет  угрызений  в  их  сердцах,  что  он  –  агрессор,
На  войны  тратит  миллионы,  а  «людишки»…  -
Пускай  глотают  повсеместно  лживость  прессы…
Беслан,  Донецк,  Луганск  –  агрессора  делишки…

Совки  –  «Галины,  Вали,  Викторы  –  «пииты»  -
Его  поддерживают  смело  в  интернете.
В  палатах  …Кащенко,  уж  пол  страны  забито…
Их  дальний  путь  по  жизни  –  вовсе  беспросветен…

Обидеть  Таню  может  –  далеко  не  каждый…
На  идиотов  я  давно  –  не  обижаюсь!
Характер  стойкий  у  Татьян  с  душой  отважной…
Пускай  все  идиоты  в…  Кащенко  мечтают…
2019
PS  -  Кащенко,  речь  идёт  о  писихиатрических  больницах  имени  П.П.Кащенко.  В  Москве,  в  Питере  итп.  по  всей  стране  агрессивных  соседей...Он  был  известный  врач  психиатр  в  РФ.  И  очень  жаль,  что  нет  этого  врача-психиатра  уже  давно  в  живых,  чтобы  Он  вылечил  больную  агрессивную  нацию  соседней  державы,  которая  настолько  задурманена  в  данный  час,  что  они  не  соображают  то,  что  живя  в  нищете  и  дальше  выбирают  неадеквата,  который  угрожает  всему  Миру  ядерным  оружием.  Это  стихотворение  я  написала  после  того,  как  пообщалась  в  сети  интернет  с  настоящими  чокнутыми,  которые  обвиняют  нашу  Украину  и  наш  народ  в  войне  на  Украинском  Донбассе.  Народ  соседней  державы  настолько  затуманен-задурманен  их  местной  пропагандой,  что  их  ненависть  к  нашей  Украине  -  переходит  все  мыслимые  и  немыслимые  границы  разума!  Я  даже  не  могу  передать  то,  что  они  "мелют"  своими  языками  и  как  они  реагируют  на  гражданскую  критику  в  их  сторону...Одно  меня  утешает,  что  я  таки  -  Настоящая  Украинка,  на  которую  они  реагируют  агрессивно...  потому,  что  я  живя  на  Западе  Украины,  для  них  -  бандеровка  итп.  А  стоит  ли  мне  обижаться  на  этих  идиотов,  которые  поддерживают  агрессора?  -  На  душевно-больных  -  не  обижаются!  С  ними  бесполезно  говорить  и  что-то  им  доказывать...  они  все  неадекватные...  А  ещё  мне  очень  жаль,  что  таких  совков  неадекватов  мечтающих  возродить  бывший  союз  -  очень  много  в  лугандонии  и  эти  "пииты"  графоманы  -  люди  пенсионного  возраста  обвиняют  и  проклинают  наш  народ,  а  путлера-агрессора  целуют  в  попу...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847839
рубрика: Вірші, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 11.09.2019


Чекаю знов осінніх холодів

Чекаю  знов  осінніх  холодів,
Мені  здається,  холод  вже  не  зникне,
І  осінь  починається  у  липні
Раптовим  засиханням  всіх  садів.
Ми  всі  в  печерах  міст  давно  осліпли,
Не  помічаємо  брехні  слідів.

І  буде  шлях  по  замкнутій  прямій,
По  тій,  де  є  властивість  -  форма  кола,
Не  бачимо  вже  постатей  навколо.
Нікому  вже  не  чутний  голос  мій,
Здається,  розділяє  нас  віхОла,
Вона  не  дасть  прийти  в  будинок  свій.

І  що  на  крик  ніхто  не  обернеться,
Пораненим  не  принесуть  води,
Вода  в  криниці  вже  не  набереться,
Пророкування  буде  це  біди  -
Вода  піде,  і  вже  не  повернеться.

Я  знов  дитина  всього  сьомий  рік,
Один  в  холоднім  полі  на  світанку,
Там  до  коліна  довгий-довгий  сніг,
Мені  ж  твердять  про  літо  спозаранку,
Садів  цвітіння  і  розливи  рік,
Але  зима  у  білім  світі  ранком.
12/07/  2019  Автор  перекладу  і  фото  –  Тетяна  Іванова  Юртина
Песня  «Я  снова  жду  осенних  холодов»  А.Макаревич.
PS  -  у  слові  "віхола"  наголос  перенесено  на  2  склад,  перенесення  наголосу  допустимо  у  піснях  при  співі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847711
рубрика: Вірші, Поетичні переклади
дата поступления 10.09.2019


У Серці назавжди любов

Роки  караваном  ідуть,  заховались  за  обрій,
Але  залишається  в  серці  назавжди  любов.
Вона  невзаємна  і  душить  серденько  як  кобра,
Мій  Ангел  порадив…  позбутись  кайданів  –  оков:  -

"Пора  відпустити  невчасне  кохання  нещасне,
Із  пам`яті  стерти  його  і  забути  умить.
Побачиш  очами  усе  неймовірне  прекрасне,
Любов  невзаємну  забудеш,  що  серце  п`янить…

У  Долі  з  народження  вписані  всі  розрахунки,
Знайде  і  душа,  і  серденько  захований  путь  -
У  Лоні  Природи,  яка  роздає  поцілунки  –
Знедоленим  в  щирім  коханні…які  далі  йдуть…"
26.10.2018  дописан  у  2019  році.
Автор  вірша  і  фото  -  ТІЮ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847710
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 10.09.2019


Загублена Муза-Душі, Не зникай…

Самотність  сердешна  безжально  вкриває  думками,
Котрі  мимоволі  стилетом  розрізують  плоть...
Людина  страждає  і  тягнеться  в  Небо  руками,
В  молитві  душевній  прохає  собі  сонцезлоть  -

В  художньому  мовленні,  у  поетичному  слові,
Людина  шукає  розради  для  серця,  душі…
Скликає  думками  енергій  потік  кольоровий,
А  потім  –  записує  щирі  від  серця  вірші…

Музичні  емоції  сутністю  плинуть  поволі,
Віршований  ряд  наповняють  сердешним  теплом.
Самотність  зникає  умить,  бо  прийшла  в  ореолі  –
Загублена  Муза-душі  і  милує  крилом…

Бажаю  з  тобою  на  Вік  нерозлучною  бути…
Думками  і  серцем  пірнати  в  твоє  джерело…
Пройти  невідомі  природні  життєві  маршрути,
Завжди  відчувати,  що  поруч  є  тепле  крило…
2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847644
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.09.2019


За що я тебе кохаю?

За  що  я  тебе  кохаю?  -
За  твою  красу  незрівняну,
За  душу  твою  незрадливу,
За  вільні  простори  твої!
За  що  я  тебе  плекаю?  –
За  ніч  особливу  Різдвяну,
За  Серце  твоє  співчутливе,
В  якому  живуть  солов`ї.

За  що  -  тебе  словом  барвлю?  –
За  Диво  –  калину  червону,
За  те,  що  моя  Батьківщина  –
Красуня,  найкраща  Земля!
За  що  –  тебе  щиро  славлю?  –
За  твої  церковні  дзвони,
За  велич  Карпат,  й  полонини,
За  рідні  ліси  і  поля.

За  що???  –  Бо  сльозами  вмита…
З  народження…  борешся  з  лихом…
За  те,  що  страждаєш  і  нині  –
Від  підлості,  люті  кремля…
Тебе  захищають  діти*
Від  злого  агресора  психа…
Він  горе  приніс  у  родини…
І  плаче  Вкраїнська  Земля…

За  що  я  тебе  кохаю
У  бідності  і  у  горі*?  -
За  серце  твоє  співчутливе,
За  Волю  незламну  і  хист...
Постійно  в  думках  пригортаю
Твої  краєвиди  просторі…
Природа  у  нас  особлива…
Дарує  енергію  й  зміст*…
2018
PS  -  Діти*  -  мається  на  увазі  громадяни  України.
У  Горі*  –  у  біді.
Зміст*  -  суть,  сутність,  сенс.
Автор  вірша  і  фото  -  ТІЮ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847641
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 09.09.2019


Чи треба було роздимати вогонь, де з любов'ю…

Чи  треба  було  роздимати  вогонь,  де  з  любов'ю  -
Летіли  іскристі-слова  у  небес  височінь?  -
Щоб  потім  флюїдів-струмочки  лягли  над  тобою,
Постійно  тобі  шепотіли:  -  «коханий,  прокиньсь…

Коли  неосяжна  чуттєвість,  як  зоряний  простір
Витає  завжди  над  тобою,  вкриває  крилом  -
Любовного  вогнища,  що  від  душі  граціозно,
Тебе  пригортає  в  обіймах  –  де  добре  обом…

У  смутку,  і  в  радості,  щоб  утішати  сердечко,
Коханого  мною,  що  жив  "летаргічному  сні"
Не  чуєш,  не  бачиш  відверте  словесне-гніздечко  -
Любові  душевній,  що  мешкає  досі  в  мені.

Тріпочуться  струни-душевні,  невже  -  ми  не  пара,
З  тобою  коханий?  –  Прокинься  в  момент  самоти…
Нехай  біля  тебе  з  любов'ю  співає  гітара  -
Моя  шестиструнна-сердешна  озвучить  мотив.

Тобі  в  унісон  підспіває  пісні  всі  знайомі,
Прокинувшись,  Ти  пригадаєш  мелодії-птах…
Коли  ми  зійшлись  в  перехресті  доріг-невідомих,
Де  доля  блукала  твоя  і  моя  у  містах.
2019
PS  -  автор  вірша  і  фото  -  ТІЮ.
є  варіант  цього  вірша  російською  -  "  А  нужно  ли  было  костёр  раздувать  где  с  любовью!  27.02.2016
http://verhina.avtor.me/note/37586

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847533
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2019


Утрачена Муза

Утрачена  Муза,  писати  немає  натхнення,
Невже  відписався  назавжди  поет  і  замовк?
Нетішить  природа  і  думи  душі  сьогодення,
Тривога  мандрує  у  серці  і  виє,  як  вовк.

Немає  розради,  усюди  прогнози  невтішні,
Із  ранку  до  ночі  страждає  маленька-душа.
Вона  пам`ятає  усе  пережите  торішнє…
Але  у  майбутнє  з  надією  все  ж  вируша…

Надія-душевна,  як  пташка  злітає  угору,
Тримається  грішна-душа  і  поволі  летить,
У  рідні  краї  уві  сні  і  шукає  опору…
Де  Сонечко  сяє  улітку  і  неба  блакить

Пронизує  наскрізь  і  душу,  і  серце,  і  тіло,
Розрада  маленька  була  і  з  натхненням  щомить,
Поет  вирушав  у  думках  за  пригодами  сміло…
Але  всього  денні  у  серці  що  миті  щемить…

Невже  відписався  поет  і  не  прийде  натхнення?
Невже  почуття  охололи  і  мрії  умить  -
Розтаяли  всі  навесні  і  душі  одкровення  –
Не  вийдуть  у  Світ-щиросердний  де  іншим  щастить…
2019
Автор  вірша  і  фото  -  ТІЮ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847532
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.09.2019


Скажи мне Вань, что у укропов?

Скажи  мне  Вань,  что  у  укропов?
Без  новостей  живётся  скучно…
-  Без  виз  –  свободный  вход  в  Европу,
У  них  почти  благополучно…

А,  что  у  нас?  –  «почти  отлично»…
Горит  тайга,  Сибирь  в  «ажуре»…
В  пространстве  расплылась  токсичность…
Фигня…  -  ты  Маня  -  точно  Дура!!!

-  Что  у  хохлов?  -  У  них  Зеленский
Повысил  пенсии,  зарплаты…
-  Что  пишут  нам  –  корреспонденты?
Наш  дым  c  пожарищ  –  до  Канады…

Зато  мы  Ванька  =  «патриоты»…
Россию  восхваляем  всюду…
У  нас  ведь  нет  другой  заботы…
Нам  главное  –  в  «тырнете»  флудить*…

И  пусть  в  Москве  протесты  ходят…
Их  арестуют  всех  мгновенно…
Зато  поём  «царьку»  мы  оды…  -
Мы  -  «патриоты»  -  индифрентны*

Пускай  горит  тайга  в  Сибири…
Переживём,  в  стихах  -  не  вспомним…
Зато  Донбасс  мы  нагло  тырим…
Нам  нужен  -  полигон*  огромный…
2019
Флуд  -  Флудить*  -  распространять  с  целью  троллинга  информацию,  из  желания  кому-то  досадить;
Индифрентный*  -  человек  безучастный,  равнодушный
Полигон*  -  Большой  участок  для  испытаний  различных  видов  оружия,  для  боевых  учений.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847416
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 07.09.2019


Герої не вмирають! Вмирають вороженьки…

Герої  не  вмирають!  Вмирають  вороженьки…
Нехай  у  Світі  знають…Агресор  йде  на  Неньку…
Захистимо  простори  –  кордони  України,
Карпатські  диво-гори  і  Східні  полонини.

Господь  допомагає…Бо,  Правда  є  –  за  нами!
Нехай  агресор  знає  -  Не  будемо  рабами!
МИ  –  панувати  будем…  –  Вкраїна  –  Наша  Ненька!
В  нас  –  щиросердні  Люди...Шанують  всі  Рідненьку!

Є  лицарі  –  Герої  –  Захисники  Вкраїни!
Від  ворогів  є  зброя…  Нехай  агресор  згине…
Згорить  у  пеклі  «ірод»  -  безбожник  –  кат  проклятий!
І  попіл  його  сірий  –  на  Вік  буде  триклятий…

PS  -  Герої  не  вмирають!  Вмирають  вороженьки…
2019
PS  -  автор  фото  -  ТІЮ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847415
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.09.2019


КОЛИ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА В УКРАЇНІ???

Коли  закінчиться  війна,  що  вбиває  невинних  –  
Людей  в  Україні  і  тих  хто  боронить  кордон?  
Від  люті  агресора  горе  у  наших  родинах…
У  клятого  ворога  зовсім  нема  заборон…

Порушує  нелюдь  Всесвітні  Закони  й  кордони
Держави  сусідньої,  лізе  нахабно  у  дім…
Наш  Схід  України  ідуть  захищать  батальйони  –
Найкращіх  Вкраїнців…  щоб  в  Мирі  жилося  усім…

А  дехто  своїм  ненажерливим  схованим  рилом,
Втішає  душонку  на  транші,  які  в  гаманець  –
Осіли…  у  них  розгорнулись  у  світі  «вітрила»…
Коли  вже  настане  бездушної  влади  кінець?

Коли  наш  гарант  прийме  рішення,  щоб  в  Україні  –
Не  гинули  наші  Вкраїнці  –  найкращі  сини?
Чотири  вже  роки  панує  війна  і  до  нині…
Невже  не  достатньо  віддали  вкраїнці  ціни?  …..

Життя  Генофонду  Держави  –  відстоює  Віру…
У  те,  що  Вкраїна  майбутня  –  Єдина  у  нас!
Пора  би  вже  дати  достойну  нам  відповідь  звіру…  -  
Який  знахабніло  шматує  Вкраїну  в  сей  час…

Настала  пора  -  дати  відсіч  агресору  зовні!  –
Вказати  йому,  що  це  наша  Донбаська  Земля…
На  ній  проживає  вкраїнський  Народ  рідно  –  мовний…
Що  стогне  у  зашморгу  нині  від  люті  кремля…
2018

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775455
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 06.02.2018


Я НЕ ЛЮБЛЮ…

Я  не  люблю  агрессии  злорадство  
Соседней  власти  рушащей  покой  
Народа  Украины,  чьё  богатство
Стараются  отнять  войны  -  рукой…

Я  не  люблю,  когда  стреляет  в  спину
Когда  то  бывший  братский  нам  народ…
Границы  наши  тот  безбожник  двинет…
Уничтожает  Украинский  Род…

Я  не  люблю  такое  святотатство…
Когда  зверьё  врывается  в  наш  Дом…
Ублюдки  занимаясь  казнокрадством,
Идут  через  границы  напролом…

Я  не  люблю  фатальных  повелений  –
Того,  кто  рушит  Мировой  покой…
Я  не  люблю  «царьков»  чьё  самомненье
Пренебрегает  сущностью  людской.

Я  не  люблю  фанатиков  во  власти!
Они  Иуды  –  дети  сатаны…
Приносят  в  Мир  страдания,  напасти…
Они  не  будут  Богом  прощены…

Я  не  люблю  такую  оголтелость  –
Неуправляемость  больных  «людей»…
От  них  народы  горя  натерпелись…
Когда  в  их  Дом*  врывается  злодей…
2018
Дом*  -  в  переносном  смысле  –  Страна.

PS  -  Благодарю  автора  фото  которое  было  использовано  по  теме  к  стихотворению!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773100
рубрика: Вірші, Гражданская лирика
дата поступления 24.01.2018