Сергій Зубець

Сторінки (1/28):  « 1»

місто спить…

***

а  це  –  місто  спить  

бензинові  калюжі  
духмяно  квітнуть  ліхтарями

каштани  білі
скипають  медом

нічне  повітря  таке  чисте
таке  лагідне
наче  усмішка  на  твоєму  лиці

ти  –  поруч
ти  нічо’  не  знаєш

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2020


як побитий глек…

***

цей  ранок  осінній
такий  кайфово  світлий

червоний  дим  зорі  
курить  
у  кришталево-білій  чаші  неба

дзвенить  під  закаблуками
насипане  на  тротуари
золото

горять  густим  вогнем  дерева
будинки
пси,  бомжі

напоює  безжурним  сміхом  вітер
хисткий  трамвай

один  лиш  я  
без  тебе  знов  
сумую
як
побитий  
глек

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2020


І прозріваю і прозрію… (Притча про лжепоета)

Він  вважав  себе  справжнім  поетом
Ходив  гордовито,  наласканий  меценатом
Інших  повчав,  не  набувши  досвіду  
Не  вірив  у  Бога
Плював  у  колодязь
Хоча  божий  вогник  блимав  у  ньому,
як  світлячок  при  смерті,  що  його  він
намагався  умертвити  геть,
аж  доки…

Відомо,  що  час  нам  готує  тортури
Кінцева  зупинка  –  безвихідь  і  розпач
Бо  якось  побачив,  що  люди  
проходили  мимо,  не  зважаючи  на  
написане  ним
Бо  чекали  усі  Месію,  який
принесе  Слово,
принесе  Правду,
а  у  відповідь  чули  брехню  з  вуст  того,
хто  вважав  себе  справжнім  поетом

Він  зрозумів  нарешті,  що  не  поет,
хто  машинально  римує  рядки,
а  той,  вище  кого
лише  Бог

Тоді  він  заплакав  і  став  на  коліна  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2020


***

Справжнє  обличчя  
Квітки  –  коли  квітне
Метелика  –  коли  літає
Звіра  –  коли  полює
Людини  –  коли  спить  мертва

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863141
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2020


Парутинські хокку

*
з  сухої  трави
богомол
стрибнув  мені  на  плече  
–  прощавай,  літо!

*
суботній  ранок
каштанів  осінній  стриптиз  за  вікном
тягне  туди,  де  пиво

*
вітер  жбурляє  в  лице
білих  акацій  цвіт
згадую
зиму  в  Очакові

*
мої  рукописи  і  шкарпетки
по  всій  хаті  
–  дружина  у  відрядженні

*
ніч  шкрябає  у  вікна
пальцями  дерев,
наче  випрошує  хліба.
чайник  тужливо  кричить  на  плиті
розплескує  воду.

*
целофанові  краватки  тріпочуть
на  шиї  трави  –  
безтурботні  поля  Батьківщини

*
сонце  над  фермою
ворони  на  винограднику  –
я  живу  в  цьому  селі

[i](Парутине,  липень  –  серпень  2009)[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2020


Ранкова вулиця

***

Ранкова  вулиця  –  геть  сракопад  суцільний
В  лискучій  позолоті  тротуарів.
І  ти  по  ній  ідеш  як  на  парад,
Підтягнутий  як  струни  на  гітарі.

Гладеньке  дзеркало  не  жарт  під  закаблуками,
Не  трюк  дешевий  ілюзіоніста.
Ти  ненароком  робиш  рвучкий  старт
І  з  розмаху  вдаряєшся…  об  місто!

Забите  ще  гудіти  буде  довго,
Як  од  березової  каші  у  дитинстві.
Така  чарівна  і  болюча  мить  –
Ну  як  про  це  тобі  не  скласти  пісню?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2020


рано надвечір…

***

рано  надвечір
сковує  місто  мороз
ланцюгом

скажений  вітер  
на  блідих  тротуарах  
дметься

сніжинки  тікають  від  холоду
під  пса  безпритульного  
шерсть

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2020


Солов'їна пісня

Тепер,  коли  ти  кажеш  мені,  що  хочеш  назавжди  поїхати  з  міста,  бо  так  і  не  знайшов  у  ньому  те,  що  шукав,  тільки  послухай,  як  співає    соловей  у  цьому  парку.  Уяви  собі:  є  у  місті  вулиця,  якою  майже  ніхто  не  ходить,  діти  не  бігають  і  квіти  не  ростуть.  На  тій  вулиці  церква  стоїть  похнюплена,  біля  воріт  її  щодня  старий  музика  на  флейті  грає.  А  перед  ним  –  зграйка  злоторогих  чортенят  витанцьовує  (кожне  чортеня  не  більше  за  кішку).  Як  опинишся  там,  підійди  до  старого,  кинь  монету  до  капелюха  йому  і  зіграєш  у  гру:  порахувати  чортенят,  доки  музика  з  флейти  лунає  (бо  скінчить  старий  грати,  усі  чортенята  до  флейти  скочать  і  сидять  там,  доки  знов  не  заграє).  Якщо  виграєш,  дізнаєшся  таємницю  флейти.  Вона  чарівна.
  Ти  так  і  не  зрозумів?  Уяви,  що  ми  нічого  не  казали  одне  одному  і  подумай,  про  що  співає  соловей...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2020


Спроба застереження

Стережись,  коли  знаходиш  невідому  квітку.  Правда.  Я  покажу  тобі  одного  хлопця.  Він  носить  коробку  сірників.  Коли  ми  познайомились,  я  спитав  у  нього  сірників,  підкурити.  Він  відмовив:  сказав,  у  коробці  джміль,    кусає  боляче.  Я  повірив  йому,  не  став  відкривати  коробку.  Раптом  мене  вкусив  джміль.  А  в  коробці  насправді  були  сірники.  
Спитаєш,  як  його  пов’язати  –  квітку,  і  хлопця,  і  сірники?  Ніяк.  Небезпечно  мати  справу  з  невідомою  квіткою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2020


Цей одвічний мотив…

***

Цей  одвічний  мотив  –  дежа  вю.
Де  й  коли  я  подібне  міг  чути?
Звуки  губляться  вдалині,
Накладаючі  срібнії  пута
На  мій  сум  у  досвітній  імлі.
Чи  то  в  небі,  журливо  до  болю,
Закликають  мене  журавлі
До  сумир’я  й  водночас  до  волі?
Як  царно  летять  ці  птахи.
Як  стенають  плечима  надії.

Так  бринить  мені  листя  вільхи
І  тремтливі  гілки  –  твої  вії.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2020


Небесна дочка

ти  небесна  дочка

в  цьому  світі  
жодні  крила  не  можуть
зрівнятись  з  твоїми

ти  вийшла  з  роси
і  в  росу  повернулась
твої  крильця  зостались

підняв  я  ті  крила
дивлюся  в  їх  віконце    

а  там
небесна  сила
плаче  в  сонце

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2020


Хайку

Іній
Безпритульний  парк
і  дерева  –  босі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862256
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2020


***

ізолініями  на  карті
помічаю  свій  настрій
між  зимовим  і  весняним
меридіанами
ця  топографія
вимагає  прощення
наразі
лиш  дотик
крапка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2020


погонич верлібрів

***

я  погонич  верлібрів

то  для  тебе
каравани  поезій  моїх

то  для  тебе
відбувається  світ
який  птахом  злітає
з  моїх  долонь

куточками  крил
торкається  уст  твоїх

неторканих

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2020


просто йшла…

Вона  ішла
неквапливою  світанковою  ходою
розмитими  дощем  тротуарами
переступаючи  через  райдугу
через  квіти  і  погляди  що  їй  
дарували  радісно  люди

Ховалися  за  газетні  рядки  автомобілі
трамваї  поступаючись  їй
напоювали  срібними  дзвонами  вітер
перехоплювали  її  усмішку  
ультрамаринові  небеса
слали  їй  цілунки  щирі

Вона  просто  йшла  і  тіло  її
світилось  ранковим  сяєвом
яке  веселками  проступало  на
блідому  лиці  міста

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2020


Хата дива

Стоїть  на  кручі,
наче  небо  підпирає
плечима,
ця  хата.

І  така  дивна.

Удень  вітер  гуляє
в  порожніх  кімнатах,
влітає  у  вікна,
що  колись  знали  скло,
а  тепер  лиш  трухляві  рами
(як  рани!)
Дах  посивів.
І  вся  вона  –  
як  обличчя  старого.

А  вночі,  буває,  таке  там  твориться.
Чути  голоси,  музику,
співи  хмільні.
Наче  весілля  справляють.  
Вогонь  блимає.
Чиїсь  тіні  ворушаться.
Лячно  тим  рибалкам,
що  неподалік  мешкають.

А  прийдеш  уранці  -  
все  так  само.  
Так  само  вітер.
Так  само  вікон  провалля
(як  зіниці  старого).
І  ніяких  слідів,
і  не  був  ніхто  відтоді,
як  стоїть  вона  кинута.

Прийшли  якісь,
щоб  знести  хату.
Вдарили  раз,  вдруге…
І  загуло  щось.
Почулися  голоси  з  хати:
хтось  наче  зойкнув,    
а  хтось  лаявся  чортом.

Вдарили  ще  –  
заверещала  хата.

Кинулись  усі  геть,
порозбігалися,  
дали  хаті  спокій.

Стоїть  вона  й  тепер  –
напіврозвалена,  
і  так  само  вночі  там
збираються.
Тільки  не  весілля  справляють.
Пісня  ллється.
І  ніби  хто  тишком  заплаче.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2020


Кульгава роса

З  неба  роса  упала,
ледь  не  на  смерть  забилася
та  й  закульгала.

Ридма-ридаючи,  покотилася  по  траві,
причитаючи:
“Кому  тепер  каліка  потрібна,
ніхто  бідолашній  руки  не  подасть!”

Квіти  слова  ті  почули,
взяли  росу  до  себе,
змилостивились  –  приголубили,
підсадили  на  трон  золотий  –  
стала  роса  королевою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861566
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2020


ще щось…

***
ще  щось  ворушиться  під  черепом  мов  гаддя
на  скроні  тисне  як  на  гілку  сніг
вири  думок  хмарин  задух  безладдя
свідомо  несвідомого  потік
 
цей  образ  твій  лице  твоє  невчаснe
твій  потяг  підвіконням  білим  мчить
на  край  землі  де  сонце  вчора  згасле
вже  оком  Люциперовим  блищить

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2020


Старший брат

мій  старший  брате
коли  я  був  малим
ти  рукою  спиняв  літаки
малому  мені  приносив
я  клеїв  їм  крила  бджолині
і  відпускав

ти  ловив  за  хвоста  леопардів  і  тигрів
і  додому  приносив  
я  ділився  з  ними  своїм  молоком  
(за  яке  ти  відстоював  
довгі  гадючі  черги  щоранку)
і  відпускав

ти  носив  черепах  на  високих  плечах
ти  ховав  папуг  у  глибоких  кишенях
ти  тримав  ножа  за  вухом

ти  завжди  приходив  усміхнений

мій  старший  брате
тепер  
ти  сам  став  літаком
тигром  і  леопардом
яких  інший  хлопець  носить
малюкові

малюк
не  клеїть  літакові  крила  бджолині  
не  ділиться  молоком  з  тигром  і  леопардом
не  поспішає  відпускати  їх

мій  старший  брате
ти  приходиш  з  опущеними  плечима
з  порожніми  кишенями
і  за  вухом  твоїм  ніщо  не  тримається
от  тільки  усміхнений  як  завше
так  наче  знаєш  ім’я  того  хлопця

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2020


у спілкуванні з тобою…

***

у  спілкуванні  з  тобою  –  
в  твоїх  жестах
словах
сміху  –  
чути  музику  Моріконе

я  ж  часто
бачу  себе  режисером  кіна    
Тарантіно  наприклад

(власне  життя  наше  
іноді  нагадує  мені
жах  його  фільмів)

я  думав  довго
і  нарешті  вирішив:

було  б  непогано
якби  твоя  музика
грала
у  моєму  кіні

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2020


Стіл наш…

*  *  *

Стіл  наш,
устелений  блакитною  скатертиною,
зачув  вітри  сніданку
 і  став  морем.
Один  берег  мій,  другий  –  матері,
а  третій  –  батька.
 З  маминого  берега  відпливають
каравели  білі  хліба,  молока  і  меду.
А  з  берега  батькового  чарка
чайкою  білою  злітає...
Три  наші  чайки    зустрічаються,
 вітаються  скляним  поцілунком.
Кришталеві  їхні  голоси
радість  несуть  смарагдову.
І  у  місті  (далеко  на  континенті)
чути,  дзвони  радіють.
І  ластівки  за  вікном  щебечуть  зичливо.
І  чайки  над  морем  кигичуть  
голосами  скляними.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860080
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2020


під золотаве мерехтіння ліхтаря…

***

коли  під  золотаве  мерехтіння  ліхтаря
безжурно  спочиває  місто,
сріблоногий  кінь  ночі
пасеться  на  моєму
безсонні

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2019


Береза

якби  я  знав  що  наші  долі
зплітуться  ув  одну
душа  у  душу
тіло  в  тіло
і  ми  не  зможемо  без  
одного  одне

тоді
я  ще  цього  не  знав

звідки  було  мені  знати
за  моїм  вікном
звідки  було  мені  знати

я  розшукував  тебе  скрізь
а  ти  росла  біля  будинку
і  всі  казали  яка  гарна  береза

якби  я  знав  березо
навесні  збираючи  березовий  сік
що  то  ллю  твої  сльози
твій  сум  і
тугу  
якби  я  знав
ламаючи  руки  як  гілки
креслячи  ними  лінії  
на  сирому  обличчі

здавалося  зірки  ще  ридали
а  місяць  брав  гітару  і  співав
таке  сумне  що  вити  аж  хотілось
здавалося  і  вітер
блазнював
і  щось  сичав
зміїними  устами

і  всі  і  всі
трава  дерева
небо  зорі
ніхто  мені  не  допоміг
ніхто  не  дав  поради

а  ти  
ти  завжди  була  поруч
і  кожен  твій  листочок  тріпотів
немов  благав
щоб  я  відкрив
засліплі  очі  і
побачив
тоді
ми  знову  були  б  разом
і  нас  ніхто
(ніхто  б!)
не  розлучив
та  я  сліпцем  був
і  тратив  найдорожче

пожовкло  твоє  листя  від  печалі
і  всохли  гілочки

прости  мені  березонько
 
щасти

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2019


Ці верби над озером

***

Ці  верби  над  озером  сплять
і  не  чують
того,  що  зима  дала  хабара  весні,
аби  триматися  ще  місяць,
ані  того,  що  крила  птахів  просякли  кислотними  
снігами,
а  риби  в  озері  навипередки  вигукують:
«Марнота  марнот  –  геть  усе  марнота!»
ані  того,  що  у  тому  озері  вкоротив  собі  віку  чоловік,
котрий  не  навчився  любити…
Бо  вони  –  старі  досвідчені  верби  –  спокійно  спатимуть,
щоб  прокинутись  у  призначену  днину:  
коли  дівчата  білолиці  вийдуть  до  озера
синьооких  пролісків  шукати.  
Зазеленіють  тоді.  І  пустять  цвіт.      
І  чекатимуть  того,
хто  заплете  вологе  їх  волосся
у  коси  золоті.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717314
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 09.02.2017


"Дикий Сад"

там  кіммерійці  
на  травинці
висять  мов  крапельки  роси
за  ними  скіфи  і  монголи
ховають  в  затінку  носи

калина  чоботи  червоні
за  безцінь  продає  вербі
і  безпритульні  дикі  коні
пасуться  тихо  на  журбі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2016


"Вона прочиняє вікно…"

***
[i]А  вона,  а  вона
сидітиме  сумна…
К.  Москалець
[/i]
Вона  прочиняє  вікно,
Заляпане  кров’ю  світанку.
Їй  власне  тепер  все  одно:
На  кухні  –  дешеві  фіранки,

По  радіо  –  Моріс  Равель,
На  вулиці  журяться  клени…
І  –  леза  стальний  корабель
Йде  річкою  вени.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2016


безум плутонічний


Нахабні  хвилі    
трощать  скелі  неба  над  моєю  головою  

Жовте  мезозойське  сонце  
підскакує  наче  тіло  на  електричному  стільці

З  жахом  відчуваю  як  не  на  силі  зробити  ні  кроку:
ноги  стали  як  непорушні  бескиди

Буре-червоне  каміння  летить  на  всі  боки
У  воді
ящери,  які  ще  мить  тому  здавалися  жахливими  
монстрами,  закривавленими  пащеками
жалібно  виють  під  зливою  каменю
 
Уламками  неба  усе  обсипає    

Попіл  
Попіл

Гуркіт  і  стогін  землі
Безум  весело  кружляє  у  повітрі  
немов  велетенська  рептилія  розмахує  
перетинчастим  крилом

тисячі  зір  спалахують  у  мізках
гаряча  квітка  мантії  торкається  мого  плеча  –    

Я

вивільняю  дух

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542173
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 07.12.2014


З'жура


Кришталево-прозорий  світанок  жовтня.  На  смарагдово-зеленій  шиї  неба  сяє  пурпурове  намисто  зорі.  Блищить  золотою  лускою  синя  тараня  ріки.  Праворуч  –  велетенські  допотопні  крани-плезіозаври:  чигають  на  рибу.  А  з-поза  них  –  несхитна  механіка  сухих  доків:  полум’яну  твердь  підпирає  плечима  Атлант…  Ліворуч  –  чистого  срібла  мости.  Бринять  гітарними  струнами.  Валькірія  вилітає  з-за  обрію  –  чайка.  І  ми  удвох.  Рибалка  у  плямистій  фуфайці  принишк  над  вудою.  Густі  алеї.  Цілять  небо  золотими  салютами  крон.  Ми  удвох.  Низький  парапет.  Під  довгими  тінями  тополь  безжурно  дрімають  кафешки.  Блідий  охоронець  замріяно  міряє  поглядом  смарагдову  вічність.  І  ми  з  моїм  щастям.  Удвох.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535605
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.11.2014