| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Просто мовчи.
Сьогодні вранці .. цим чудовим ранком
Ми випємо з тобою кави філіжанку.
Ти будеш шепотіти, а для мене
Цей шепіт буде наче крик посеред неба.
Вино багряне, ангели крилаті, ти тихо так ходив по всій кімнаті.
Обрій за горизонтом, наші сподівання
До мене ти навіть не знав, що є таке кохання.
І подив мимовільний, спека, втома , клопіт
Ти кажеш що проблеми на роботі, зверху тупіт
Ми більше вже не будемо руками
Торкатися того нотного стану
А за зірками пил, десь там горять надії
Скажи, навіщо ті беглузді мрії
Так-так, краще мовчи, і не кажи нічого
Адже така дурня наша сумна розмова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532499
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2014
А що коли він дивиться на тебе?
Ти відчуваєш яка довга ця коротка мить?
Як захід сонця на зимовому морозі, що прагне до останього потрапити в обійми щастя й теплоти.
Клітинами душі порив чужих емоцій, митєвих фраз, шалених почуттів. Він лише той хто викличе в холодних очах сльози й розтопить подумки прозорий лід.
Він той, з ким ти хотіла б жити знову й знову.
Він той, хто сенсом є всього буття.
Троянди в\'януть на холодному морозі тм\'яніє й також ваше майбуття.
В твоєму серці посмішку залишить, нестимеш ти її через роки. Його ім\'ям конверт ще не забаром ти підпишеш й відправиш у жахливі ті часи воєних і страшних подій.
В твоїй уяві він назавжди, не побоялась все таки ти таких слів. Так, переможених не нагроджують оваціями, правда й дарують поцілунок що триває тільки мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2014
Ти знаєш, я тебе люблю.
Так просто і без зайвих слів.
Кожної ночі не живу, а все чекаю наших снів.
Знаєш, багато що обман.
І тільки вічність справедлива.
Осінній вечір, тихий парк.
І доля наша так вразлива.
Твій поцілунок, як туман.
Немає - хочеш знову й знову.
Навіщо зайві нам слова,
Тебе більше немає вдома.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2014
Просто мовчати й більше нічого.
Тихо палати знову і знову.
Досить кохання, досить обіймів.
Завтра не буде сьогоднішніх фільмів.
Вечір, світанок..більше не треба.
Це як тягти чужі руки до неба.
Пам*ять не згасне, як тінь кольорова.
Рахунок, хвилини, життя паперове.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524621
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2014
А памятаеш, як у ранці ,ми йши разом й дивилися на море.
Був сильний вітер, як і твої почуття тоді.. колись.
А памятаеш як ти не обійняв , а просто побажав щасливої дороги і попросив більше ніколи не зявлятися в твоєму житті.
А як під ліхтарем в ночі палкі обійми, не міг ні на хвилину відпустить
А я стояла і нічоого геть не розуміла
Незнала як воно складалося тоді.
Я памаю перший наш з тобою поцілунок
До себе ніжно притискав й казав що я твоя, твоя кохана я.
Ти знаеш.. знав би ти як же тоді мені було до болю всеодно.та згодом трапилося щось неймовірне.
А потім знов нас розділяли кілометри, мобільні оператори, й нещасні милі десь приблизно 250.
Я так палала, а ти мов сірники загинув після того останього дощу у той останній раз.
Я рвалася до тебе, виходила на вулицю і плакала ночами
Тобі ж до болю як мені було так всеодно.
Я знов не розуміла і кричала.. та йшли роки.
І набагато швидше ніж в кіно.
Та стало якось зовсім не потрібно і ті обійми й той ранковий пляж.
Ті почуття.. ти памятаеш ті морські чудові незабутні й назавди наші почуття.
Тепер ти й навіть гадки і не маеш як же без тями , як люблю я те блакитне шумне море.
Як тоді вранці. Памятаеш? Чи забув. Ні не забув, я знаю памятаеш й як море ти палаеш почуттям до мене знов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524459
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.09.2014
И вот ты идешь по тихой спокойной улице
Где-то за горизонтом кто-то встречает рассвет
А по вечерам большинство очень страстно целуются
А ты вот просто идешь на бледный ночной лунный свет.
Звезды тебе подмигивают усталой пряностью
Искренней доброты конечно не хватит на всех
Кто-то молчит в одиночестве, кто-то бормочет упрямостью
Жаль что не все доживают до тысячи лет.
Ты постоянно думаешь, часто тревожишься
Кто же спасает нас от всех этих временных бед
Лечит ли время? И что вообще оно для нас?
Но каждый вечер не можешь найти ответ.
Дать ли тебе совет?
Живи и не мучайся. Изредка лишь смотри по стОронам и не плачь.
Не жалей не о чём, даже если какой-то ужасный и глупый случай.
Люби, живи , надейся лишь на себя.
Верь только в то, что все станет скоро намного лучше.
И знаешь.. почаще на море ко мне приезжай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2014
Навіщо знову думати про те
Навіщо знову мріяти, блукати
Бажання ті знов снігом замете
І вже не буде сил тікати
Холодна ніч, але ж зимова і гаряча
В обіймах сильних мужніх рук
Все так не займано але і недитячо
Неначе діамантовий магніт
Горів вогонь і пристрасті палали
Минав той час і швидко поїзд біг
Зустрівшися миттєво так очами
Бажали вони вже й одразу тіл
Затьмарив подих і легкі обійми
Палка уява, вибух почуттів
Так міцно ще нікого не тримала
Так сильно ще нікого не хотів
А ніжність поцілунку й холод
Від щастя та надмірного тепла
Бажання доторкнутися губами
А ніч у потязі миттєво так плила.
А потім сон та все думки і мрії
І знову якось все одно
На ранок всеж згадавши всі свої надії
Знов пристрасть, знову те миттєве шоу.
Слова та ласки милі побажання
І фотокартками обмінювались ви
Ще пару поцілунків на прощання
Й твоя зупинка ,й досить гарних слів
Ви бачилися тільки раз
Лиш раз вас поєднали вищі сили
Хто зна, може не просто той вогонь не згас
Чи просто ви його не потушили
Колись можливо ще побачиш
Колись можливо ще збагнеш
Я знаю, навіть не заплачеш
Й душою навіть не здригнеш
Адже це звично,
Це як завжди
Спекто так і для душі
Ваш потяг мчить у різні далі ,та в пам`яті тихесенько та ніч мовчить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524256
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2014