Larysa

Сторінки (1/27):  « 1»

ВЕРШИНА


Ми  йшли  у  гори...  В  нас  була  мета,  -
Ми  подолати  мріяли  вершину!
І  сумнівів  не  було  ні  хвилини,
Хоча  чекала  нас  дорога  непроста.

Завзяті  відчайдухи  молоді!
Здавалося,  нам  по  плечу  усе!
Не  знали  і  не  думали  тоді,
ЩО  сходження  нам  кожному  несе.

Ми  просто  йшли  у  гори...  Не  біда,
Що  шквальний  вітер  нас  збивав  із  ніг,
Вела  нас  ВІРА,  в  нас  була  МЕТА!
І  не  зважали  ми  на  вітер,  дощ  і  сніг!

Ми  йшли...  Ставало  важче  раз  у  раз.
Чомусь  вершина  віддалялася  від  нас.
І  в  час,  коли,  здавалось,  сил  нема,
Сказав  хтось:  "Досить!  Це  усе  дарма!

Ми  подолали  разом  довгий  путь.
Навіщо  дертись  на  саму  вершину?
Достатньо  буде  навіть  й  половини,
Щоби  назад,  додому  повернуть!"

Зневіра  раптом  огорнула  дух,
І  тягарем  на  плечі  впала  втома,
І  став  важким,  мов  камінь,  кожен  рух,
І  до  вершини  не  хотілось  вже  нікому.

Раптом  крізь  морок,  серед  пустоти,
Піднявся  хтось  і  свій  продовжив  шлях:
"А  нумо,  браття,  вгору!  До  мети!
Ми  на  верхівці  наш  встановим  стяг!"

І  ВІРА  сили  нам  дала,  щоб  знову  йти,
НАДІЯ  зіркою  осяяла  нам  путь!
Ми  вперто  йдем  угору,  до  МЕТИ!
Не  вдасться  нас  нікому  повернуть!

Ми  ще  в  путі...  Летить  нестримно  час...
Мрієм  щасливою  побачить  Україну!..
Героям  Слава!  Тим,  що  серед  нас!
ЇМ  завдяки  здолаємо  ВЕРШИНУ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2016


Червень

Милує  око  різнобарв'я  трав!
Здається,  все  цвіте,  й  радіє  все  у  червні!
Він  сонця  фарби  в  себе  увібрав,  
Джерела  ароматів  невичерпні!

Смак  полуниць  солодкий  на  вустах,
Метелики  -  казковими  видіннями...
У  синім  небі  чорно-білий  птах
Кружляє  над  своїми  володіннями...

П'янить  півонія,  дурманить  лілій  цвіт,
І  бузина  -  мов  наречена,  край  села...
Навіть  картопля  на  городі  зацвіла!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2016


Без п'яти хвилин весна…

-  Яка  година?
-  Без  п'яти  хвилин  весна!
-  Весна,  Ви  кажете?
-  Я  впевнена  у  цьому!
   Вже  з  вирію  птахи  спішать  додому,
   І  пісня  їх  лунає  голосна!

-  Про  що  ж  ця  пісня?
-  Про  початок  дня!
   Дня,  що  несе  весну  нам  і  надію!
-  А  я  почути  пісню  цю  зумію?
-  Звичайно!  Бо  дзвенить  над  світом  пісня  ця!

-  Хто  стукає  у  шибку?
-  Це  весна!
   Вона  стоїть  вже  на  твоїм  порозі!
   А  ти  тримаєш  двері  й  серце  досі
   Зачиненими!  Як  зайде  вона?!

   Всміхнися,  крок  зроби  назустріч  їй!
   Захоплюйся  красою  чарівною!..
   Із  Ратуші  долине  дзвонів  бій...
   Годинники  звіряймо  за  весною!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2016


До Надії…

За  волю  і  честь  колись  нас  підняла
Душею  оспівана  мрія!
Любов  зігрівала  нас,  віра  вела,
За  прапор  була  нам  надія!

І  вірили  ми,  якщо  перемогли,
То  жити  по  правді  зумієм!..
Але  гроші  й  зрада  знов  гору  взяли,
І  танула  в  серці  надія...

І  раптом,  коли  в  збайдужілих  серцях
Поснули  і  слово,  і  дія,
З'явилось  дівча  із  натхненням  в  очах,
З  пророчим  іменням  -  Надія!

Як  символ,  як  прапор,  що  всупереч  всім
Над  ворогом  злим  майоріє!
І  кличе  до  бою  цей  правди  носій,  -
Незламна  та  сильна  Надія!

Твоєї  не  може  схилить  голови
Цей  звір  лютий,  що  скаженіє!..
Ти  тільки  тримайся,  ти  тільки  живи,
Наш  сонця  промінчик,  Надіє!

За  правду,  за  волю  кладеш  ти  життя,
Як  склав  на  Голгофі  Месія!..
Нас  віра  тримає  і  сила  твоя!
Ти  жити  повинна,  НАДІЄ!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2016


Літечко

Дочекались  літечка!  Тепле  і  пригоже,
Одягнуло  літечко  сарафан  в  горошок,
Вплело  у  волоссячко  запашнії  рожі
І  росою  вмилося  літечко  хороше.
На  крилі  метелика  злегка  погойдалося
Й  з  вітерцем  наввипередки  луками  помчалося,
Підспівало  ластівкам  голосисте  літечко,
З  павучком  снувало  павутинки  ниточку.

В  полудень  зайшлося  працювати  літечко:
Цілувало  в  маківки  нерозквітлі  квіточки,
Висушило  стерні,  там,  де  трави  скошені,
Стиглі  полуниці  позбирало  в  кошики.
На  крило  поставило  пташенят  маленьких,
Заховало  за  пеньочки  молоді  підпеньки,
Протоптало  стежки  в  заростях  малини,
Медом  накачало  вулики  бджолині.

А  під  вечір,  втомлене,  впало  у  копиці,
В  дощика  просило  зимної  водиці.
Загриміло!  Блиснуло!  Небо  почорніло!  -
Пило  літо  з  хмарки  воду,  пило,  пило,  пило...
Працювало  цілий  день,  і  тому  втомилось.
А,  напившись,  літечко  спокоєм  укрилось...
Навіть  припинили  жаби  гомоніти,  -
Хай  до  ранку  відпочине  довгожданне  літо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2015


На роздоріжжі (жарт)

Життя  навколо  нас  -  суцільні  стреси!  -
То  гривня  падає,  то  ціни  враз  ростуть...
Не  в  змозі  ми  впливати  на  процеси,
А  нервувати,  перейматись  -  марний  труд!

Я  від  новин  щоденних  вже  сивію:
То  тут  прихватить,  то  там  заболить,
То  голова,  то  тиск,  то  аритмія!..
В  наш  час  без  ліків  мабуть  не  прожить.

За  заспокійливим  пішла  я  до  аптеки,
Терпіти  біль  та  стреси  вже  несила!
Хоч,  Богу  дякувати,  не  в  світи  далекі,
Аптеки  поруч.  Ціни  ж!..  Я  оторопіла!

Вмить  тиск  упав  і  підкосились  ноги,
І  серце  не  бажало  битись  вперто,  -
Це  не  життя!  Знущання  буде  доки?!
Собі  сказала  я:  "Ні,  краще  мабуть  вмерти!"

І  до  крамниці  ритуальних  послуг,
Зціпивши  зуби,  я  пішла  рішуче:
Не  треба  буде  вже  чобіт  для  ніжок  босих,
Для  тіла  -  одягу,  і  рукавиць  для  ручок,

Все  закінчиться  вмить,  не  варто  душу  дерти!..
Чи  то  насправді  хтось  сказав,  чи  то  причулось?  -
У  ЦІЙ  КРАЇНІ  -  НІ  ЖИТИ,  НІ  ВМЕРТИ!..
На  ціни  глянула...  і  до  аптеки  повернулась.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2015


Я дочекалася весни!. .

Я  дочекалася  весни!..
Хоч  як  зима  не  лютувала,
               і  нескінченною  здавалась,  
                                 приходячи  до  мене  в  сни...
Я  дочекалася  весни!..

Я  дочекалася  весни!..
Вертаються  із  вирію  лелеки,
               їм  шлях  додому  стелиться  далекий...
                                 Знаю,  не  кожен  долетить  із  них...
Все  ж  дочекалися  весни!..

Я  дочекалися  весни!..
Берези  -  мов  стовпи  надії!  
               І  кожна  пташечка  радіє,
                                 і  линуть  співи  голосні!..
Ми  дочекалися  ВЕСНИ!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563509
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2015


ІНШІ

Ми  подорослішали  на  ціле  життя  за  рік.
Він  нас  змінив,  ми  вже  не  ті,  колишні.
Загартував  нас  біль,  наш  дух  зміцнів,
Ми  стали  іншими  тепер.  Так,  ми  вже  ІНШІ.

Життю  та  смерті  справжню  ціну  взнали!
Щоденні  втрати...  Що  буває  гірше?
Для  праведної  люті  серця  мало!..
Ми  не  погані  і  не  злі,  ми  просто  ІНШІ.

Сповна  даємо  своїм  воїнам  пошану,
А  ворог  трупами  засіяв  попелище.
Ми  заберем  своїх,  омиєм  рани...
Вони  ж  своїх,  немов  собак,  кидають  в  ями...
Любов  в  нас  Божа,  і  тому  ми  -  ІНШІ!

Вже  не  замилите  нам  очі  словоблуддям,
Ви,  хто  при  владі,  як  в  коморі  миші!
Продажні  депутати,  мери,  судді,
Ви  не  змінилися!  А  ми  тепер  вже  ІНШІ!

Нас  цінами,  дефолтом  не  зламати,
І  вже  дух  вольниці  козацької  не  знищить!
Ми  не  пробачимо  вам  підлості  та  зради!
Ти,  владо,  пам'ятай:  тепер  ми  ІНШІ!

Перед  героями  своїми  ми  склоняєм
Низенько  голови  у  повоєнній  тиші...
Нічого  не  забуто!..  Пам'ятаєм!..
Бо  через  ПОДВИГ  ВАШ  ми  стали  ІНШІ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2015


Чарівна торбинка свят

Білим  світом  в  білій  пуховій  шалі
Йшла,  не  кваплячись,  кудись  Біла  Пані.
Сніжним  полем  тихо-тихо  ступала,
І  казково-білим  все  навкруг  стало.

Щось  важке  несла  ця  Пані  на  плечах,
А  тим  часом  огортав  землю  вечір...
Стала  втомлена  Зима  на  хвилинку,
Розв'язав  тихенько  вітер  торбинку.

Із  торбинки  покотились  пакунки.
Сміх  дитячий  та  святкові  дарунки,
Срібні  дзвоники  колядок  врочистих,
Оберемки  мрій,  надій  променистих!

І  святковий  настрій  світом  полинув,
Завітав  в  кожну  оселю,  родину!
В  душах  він  засіяв  надію  щиру.
Всім  -  добра.  любові,  щастя  та  миру!

Звідусіль  лунає  сміх,  радості  багато!
Це  Зима  несе  нам  міх,  в  нім  -  зимові  свята:
Коляда  і  Новий  рік,  Святе  Водохрестя!..
Хай  не  порожніє  міх,  хай  усім  ведеться!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2015


Січень. Початок

Все  має  свій  початок  і  кінець,
Народжується  щось,  щоб  відійти  у  вічність...
Життя  і  смерть  оспівував  мудрець
В  поемах  та  віршах  своїх  величних.

З  маленького  зернятка  -  в  полі  колос,
з  таємного  джерельця  -  бистрина,
Із  хору  тихих  голосів  -  сильніший  голос,
Що  з  пісні,  наче  з  моря,  вирина.

І  Доля  кожному  з  нас  нить  життя  снує,
День  починається  із  доброго  вітання,
Зозуля  роки  лічить  і  кує
Для  когось  вперше,  а  комусь  -  востаннє...

Так  рік  новий  бере  початок  з  січня.
А  з  ним  -  очікування  нові  й  сподівання
На  цінності,  такі  прості  й  одвічні:
Душевний  спокій,  віру  та  кохання!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548460
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2015


Напередодні Нового року

Вже  вечір  в  небі  засвітив  зорю,
Останній  вечір  старого  року...
Я  на  порозі  Нового  стою,
Тамуючи  в  душі  тривогу.

На  перехресті  часу  -  ми  одні.
Я  притулюсь  до  рідного  плеча,  -
Хай  ялинкові  світяться  вогні
Та  на  святковому  столі  горить  свіча.

Яким  для  нас  він  буде,  Новий  рік?
Що  принесе  з  собою,  радість  чи  тривоги?
Чи  щастям  світлим  зійде  на  поріг,
Чи  збитим  птахом  упаде  під  ноги?

Аж  раптом  з  неба  зірка  підморгне!
І  сніг  піде,  не  штучний,  а  правдивий...
Бажання  загадаю  неземне,
Бо  щемно  хочеться  повірити  у  ДИВО!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2014


Новий день

Відкрий  для  себе  новий  день!
Пробудження  -  цілунок  Бога,
Ти  відштовхнися  від  порога
Та  йди  в  цікавий  світ  людей!

Відкрий  для  себе  сонця  схід,
І  пташок  ранніх  переливи,
Як  дощ  з  веселкою  грайливо
Тобі  римують  новий  хіт!

Відкрий  забуті  почуття,
Напівзаховані  у  серці,  -
І  світ  бажань  в  тобі  проснеться
Сльозами  щастя  й  каяття!

Люби  життя  у  кожнім  дні!
Цінуй  цей  світ  й  себе  у  ньому!
Роки  летять  -  листки  з  альбому  -
У  кольоровому  вбранні...

Відкрий  для  себе  день  новий,
Навіть  якщо  останнім  стане,
І  стиха  зіркою  вечірньою  розтане
Між  інших  зір,  що  сяють  в  небесах!..
З  молитвою  святою  на  вустах
Ти  відпусти  його  за  океани...
Але  спочатку  день  останній  все  ж  відкрий!

2007  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2014


Кобзареві ( після перегляду фільму "Поводир" )

Дивись  душею,  слухай  серцем!  -  Ох,  як  важко
На  біль  людський  дивитись  і  на  муку!..
Що  говорив,  розповідав  дітям,  онукам
Після  "роботи"  комісар,  знявши  свій  кашкет?!

Розповідав,  напевно,  про  безсонні  ночі,
Слиною  прискав,  нелюд,  бився  в  груди.
Коли  від  голоду  конали  в  селах  люди,
Здивовано  він  витрищав  незрячі  очі.

Хто  ж  з  вас  сліпець,  -  кобзарю,  ти,  чи  той  партієць?
Я  знаю  відповідь,  я  її  бачу  серцем!
Життя  за  правду  скласти  доведеться!..
Ти  гідно  жив  і  вмер  за  долю  України!

Ти  бачив  серцем  цю  країну,  що  повстане,
Ти  в  неї  вірив,  ти  співав  про  неї!..
І  вона  встала  з  новою  зорею,
Загиблих  поховавши  й  загоївши  рани!..

Але  нічого  не  забуто!  Намагаюсь
Я  усвідомити  весь  жах  часів  кривавих!..
Тих  клятих  виродків  агресора  -  держави
Я  визнавати  й  пробачати  не  збираюсь!

Кобзарю!  Подвиг  тихий  твій  достойний  слави!
За  нього  до  землі  тобі  вклоняюсь!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541152
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2014


нелюду путіну

Коли  вже  наїсишся  ти,  москалю?
Коли  наситиш  черево  своє?
Чужих,  своїх,  -  усіх  людей  без  жалю
У  жорна  війн,  на  страту  віддаєш!

Не  дурень  ти,  москалю!  Але  розум
Свій  на  вівтар  жадоби  ти  поклав.
Як  наркоман,  що  мріє  лиш  про  дозу,
Ти  божевільним  та  злочинним  став!

Наполеон  нікчемний,  міні-гітлер!
Надув  ти  щоки  і  смішиш  людей!
Ще  й  до  Росії  долетить  свободи  вітер,
Спаде  туман  і  встане  новий  день!

І  виметуть  тебе,  москалю-путін,
Мітлою,  щоб  безслідно  згинув  ти!
І  дихати  в  країні  легше  буде!
І  зможемо  ми  мирний  шлях  знайти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2014


Листопад ( у ритмі вальсу )

Листопад,  листопад,  падолист...
В  тепле  літо,  прошу,  повернись.
Де  літають  хрущі,
                               де  співають  дощі,
                                                 я  благаю  тебе,  повернись...

Жовте  листя  в  останнім  танку
Павутинку  зриває  тонку,
Закружляло  згори,
                             впало  в  руки  -  бери!..
                                                 Раз-два-три,  раз-два-три,  раз-два-три...

Падолист,  падолист,  листопад...
Знаю,  час  не  повернеш  назад...
Вічна  істина  ця:
                             ти  -  початок  кінця,
                                                 падолист,  падолист,  листопад...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2014


До мрії…

О  мріє,  на  крило  своє  мене  візьми!
В  обіймах  заховай  від  подиху  зими.
І  піднеси,  прошу,  над  суєтою  літ,  -
Грайливим  жайвором  я  випорхну  у  світ!

Повні  жмені  зірочок  назбираю  вдосвіта,
Полечу,  обгорнута  небом,  наче  простинню,
На  хмаринці,  скупаній  у  ранкових  росах,
Безтурботна  дівчинка,  хоч  і  вже  доросла...

На  мості  веселковім  постою,  замріяна,
Музику  послухаю,  веснами  навіяну,
І  травневим  вечором  легким  колом  на  воді
Повернусь  на  землю  я,  наче  після  сповіді.

І  крізь  мереживо  років  вдивлюсь  в  минуле:
Все  відбулося  вже,  на  жаль,  усе  минуло...
Але  допоки  ТИ  жива,  душа  не  вмерла,
Чогось  ще  прагне  в  глибині,  як  в  мушлях  перли.

Не  залишай  мене  навіть  вві  сні,  о  мріє!
Без  тебе  жити  я  не  зможу,  не  зумію!
Благаю,  дай  відчути  ще  політ  душі  востаннє!..
А  може,  з  мрії  легкої  народиться  кохання?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2014


Серіал під назвою "Війна"

Сприймаю  все,  що  діється,  як  даність.
У  голові  від  інформації  -  луна!
Дивлюсь  навколо  себе:  ЦЕ  -  РЕАЛЬНІСТЬ.
Вмикаю  телевізор,  -  НІ!  ВІЙНА!

Роздвоєння  в  державі  чи  у  мене?
Спитати  хочу  владу:  де  вона?!
Напевно,  налаштовує  антени
На  серіал  під  назвою  "Війна".

Хто  ж  режисер  цього  "чудового"  проекту,
Що  поділив  нас  на  акторів  й  глядачів?
За  звичкою  всесильний  думав  де  -  хто,
Що  ми  -  пасивні  спостерігачі.

О  ні!  Ми  вже  не  ті,  що  колись  були!
Бо  без  брехні  та  гасел  прагнем  жить!
Старі  часи,  "шановні",  вже  минули.
До  влади  в  нас  вимога  -  не  брешіть!

Брехати  досить  знову  нам  про  наші  втрати,
Про  генералів  чесних,  теплий  одяг,  БТРи!..
Про  забезпечення  бійців  досить  брехати,
Бо  нашу  армію  годують  волонтери!

А  ще  -  простий  народ,  "кіномасовка",
Яка  не  має  ні  імен,  ні  ліку!..
Їй  завдяки  триматимемось  довго,
І  серіал  подовжимо  довіку!..

Не  по-кіношному  воює  півкраїни,
А  півкраїни  на  це  дивиться  в  екран!..
Повинні  разом  підніматись  ми  з  руїни,
І  вимагаємо:  "Введіть  воєнний  стан!"

Благаю  вас  я,  люди,  пробудіться!
Бо  Україна  є  у  нас  одна!
Робіть  щось,  дійте!!.  Але  не  дивіться
Цей  серіал  під  назвою  "Війна"!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533799
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2014


Спокуса

Як  любимо  ми  інших  зневажати
Та  гріх  чужий  засуджувати  палко,
В  очах  сусіда  помічати  скалку,
Самі  ж  вбиратись  в  непорочні  шати!..

Плекаємо  дволикість  як  чесноту,  -
У  очі  -  посмішку,  позаочі  -  укуси.
Пишаємось  життям:  все  як  по  нотах!
А  може,  просто  не  було  спокуси?

А  може,  просто  оминуло  лихо,
Не  звабило  життя  гріхом  солодким?
А  може,  і  грішити  не  було  з  ким?
Нам  праведність  залишено  на  втіху?

Я  вдячна  долі,  що  відвела  від  гріха,
Не  спокусила  на  негідний  вчинок.
Щоденний  побут  -  ноша  нелегка,
Але  нема  спокуси  за  плечима!

Блажен  не  той,  хто  праведно  прожив,
А  той,  хто,  оступившись,  встати  зміг!
Через  плітки  переступивши,  осуд,  сміх,
Він  вистраждане  щастя  заслужив!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2014


Жовтень ( акровірш )

Жовту  фарбу  розлила  
Осінь  на  узліссі,
Вітерець  бешкетував,
Танцював  із  листям...
Ескізи,  розмальовані  на  жовто,
Нам  залишив  на  згадку  місяць  ЖОВТЕНЬ
Ь.........................................................

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2014


Чаклунка Осінь

У  прозорому  дощовику
                                 із  тоненьких  ниток-павутинок,
З  вітерцем  кружляючи  в  танку,
                                 віяло  сплітаючи  з  хмаринок,
У  віночку  із  колосся
                                 на  бурштиновім  волоссі  
                                                               увійшла  чаклунка  Осінь...

Із  калини  одягла  намисто,
                                   ланцюжок  -  з  нездійснених  бажань...
Мов  навшпиньках  ходить  Осінь  містом,
                                   сіє  у  серця  підступний  жаль.
Самоту  зриває  з  гілля,
                                   додає  в  своє  чар-зілля
                                                               і  чаклує  на  дозвіллі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2014


Остання дорога додому…

Додому  я  вертаюся,  додому...
Кожна  стежинка  тут  мені  знайома,
Зворот,  камінчик,  дерево,  -  все  рідне!..
Батьківський  край  мені  всміхається  привітно!..

Стільки  разів  я  у  думках  до  нього  линув,
Під  обстрілом  чи  у  зрадливій  тиші...
Я  серце  своє  в  цім  краю  залишив,
Де  є  солодким  навіть  смак  полину!..

Додому  я  вертаюся,  додому...
Джерельною  водою  змию  втому,
Загублюсь  вітерцем  легеньким  в  лузі...
Й  востаннє  на  руках  спочину  друзів...

І  земляки,  схиливши  голови  в  скорботі,
Повздовж  дороги  стануть  на  коліна...
Я  -  не  герой,  -  один  із  сотні  сотень,
Що  віддали  своє  життя  за  Україну!

Не  зрадив  я,  присяги  не  порушив,
Я  полум'ям  згорів  у  боротьбі!..
Країні  тіло  я  віддав,  Богові  -  душу,
А  честь  і  гідність  залишив  собі!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2014


Музика рідного міста

Чи  то  коли  зав'южить,  засніжить,  
Чи  навесні,  чи  в  пору  падолиста,
Прислухайся,  -  й  почуєш,  як  звучить
Казкова  музика  рідного  міста...

Між  старих  мурів  лине  музика  без  слів,
Нас  ніби  кличе  у  глибінь  віків  забуту...
Свою  симфонію  виконує  Львів,
За  диригента  -  сам  Нептун  з  батутою!

І  нижнє  "до"  урослих  в  землю  брам,
Високе  "ля"  шпилів  церков  готичних,  -
Всі  звуки  міста,  як  торговець  крам,
Хтось  за  порядком  склав  у  музику  класичну.

Дощ  піцекато  монотонно  дріботить.
День  розбігається,  пришвидшуючи  темп...
І  ностальгією  пронизливо  звучить
Сумна  елегія  осінніх  хризантем...
                                                                           ,
Мотив  нехитрий  десь  музика  грає,
Тане  у  сутінках  рапсодія  кавова,
І  містом  всім  -  від  краю  і  до  краю  -
Мелодією  ллється  рідна  мова.

Мов  вдячні  слухачі  -  закам'янілі  леви.
А  може,  то  вони  мурличуть  колискову?
І  засинає  Львів,..  щоб  пробудитись  знову
Під  їхній  спів,  прозоро-кришталевий...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2014


Вересень

Навшпиньках  літо  відійшло,
Сховавшись  у  ранковому  тумані,
Ні  з  ким  не  попрощавшись  на  світанні,
Навшпиньках  літо  відійшло...

Нікому  не  сказавши  ані  слова,
Десь  зникло...  Або,  може,  заблукало?
Чи,  може,  долі  кращої  шукало,
Нікому  не  сказавши  ані  слова?

У  чистих  росах  викупавшись  вдосталь,
Розтануло  хмаринкою  легкою
І  залунало  піснею  дзвінкою,
У  чистих  росах  викупавшись  вдосталь.

Лиш  солов'їних  не  почуєш  вже  пісень
У  тім  саду,  де  літо  було  з  нами,
Де  вуст  моїх  торкався  ти  вустами,
Так,  солов'їних  не  почуєш  вже  пісень...
Плащем  прозорим,  змоченим  дощами,
Весь  світ  укрив  осінній  місяць  ВЕРЕСЕНЬ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2014


Я повернусь

Запам'ятай,  що  я  іду  не  назавжди...
Я  повернусь,  лише  чекай  на  мене,  -
Пташиним  співом  у  гаях  зелених,
веселкою  у  крапельках  води...
Ти  пам'ятай,  що  я  іду  не  назавжди...

На  землю  снігом  першим  упаду,
Рясним  дощем,  травневою  грозою,
Живою  виноградною  лозою  
Альтанку  в  нашім  парку  оплету.

В  пориві  вітру  голос  мій  почуєш,
У  шелестінні  листя  під  ногами,
В  скрипкових  звуках,  складених  у  гами,
Душі  легке  тремтіння  ти  відчуєш...

Побачиш  ти  мене  у  зорепаді,
В  букетику  конвалій  у  руці...
Гарячою  сльозою  по  щоці
Я  покочуся  і  на  груди  твої  впаду...

Назавжди  землю  не  залишу,  знаю,
Що  повернусь,  -  рікою  чи  струмочком,
Чи  цвітом  черешневим  у  садочку,
Допоки  хтось  про  мене  пам'ятає...
Ім'я  моє  з  молитвою  згадає...



2003  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2014


Сьогодні

Життя  мінливе,  наче  бризки  водограю:
То  сонце  світить,  то  ідуть  дощі  рясні...
Сьогодні  я  іще  тебе  не  знаю,
А  завтра  ти  зустрінешся  мені...

Щастя  крихке,  мов  кришталева  ваза.
Загадувати  наперед,  мабуть,  не  слушно.
Сьогодні  ми  з  тобою  іще  разом,
А  завтра  ти  підеш,  не  озирнувшись.

Багато  у  житті  сумних  історій,
Але  надія  в  серці  не  вмирає,  -
Сьогодні  світ  мій  почорнів  від  горя,
А  завтра  барвами  новими  він  заграє!

Цінуймо  те,  що  маємо  сьогодні!
Як  повернеться  доля  завтра,  ми  не  знаєм.
В  день  завтрашній  вдивляюсь,  як  в  безодню...
Тому  сьогодні  я  й  живу,  й  кохаю!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2014


Побратим

Слово  -  зброя,  і  віра,  і  пісня!
Слів  багато,  -  і  гарних,  і  різних,
Серед  них  є  зі  змістом  святим:
"Україна",  "земля",  "ПОБРАТИМ".

Стало  слово  це  рідним  для  мене,  -
Кров  змішалася  наша  у  венах,
В  одну  віру  злилися  бажання,..
Звір  таки  відступив  на  світанні!

Ми  не  були  знайомі  з  тобою,
І  не  я,  ти  зумів  стать  героєм!
Хоч  ходили  стежками  одними,
Я  не  знала  тебе,  побратиме.

Не  була  я  тоді  на  Майдані,
(І  для  мене  нема  виправдання!),
Під  лавинами  куль  нищівними
Ти  за  мене  стояв,  побратиме!

Замість  мене  ти  спав  у  наметах,
Йшов  під  струмінь  води  з  водомету,
Замість  мене  повстав  проти  влади,
І  кричав,  і  складав  барикади!..

Зійшлись  правда  і  зло  у  двобої,
І  мене  заступив  ти  собою
Від  ворожої  наглої  кулі!..
Біль  і  крик!..  Ніби  сон...  Дні  минулі...

Я  прийшла,  побратиме,  до  тебе,
Коли  чистим  від  хмар  стало  небо,
Коли  дзвони  в  серцях  пролунали...
По  очах  я  тебе  упізнала...

Ти  всміхався  до  мене  із  фото,
І  лампадка  горіла  скорботно,
Серед  сотні  таких  же  героїв,
Що  тоді  не  вернулися  з  бою,

Що  полинули  сотнею  в  небо...
І  тепер  я  стою  замість  тебе!..
Проти  зла  і  брехні,  проти  касти,
Проти  влади,  що  здатна  лиш  красти,

За  свободу,  за  щастя,  за  рівність,
За  добро,  за  шляхетність,  за  гідність!..
Хай  мій  голос  до  тебе  долине:
"Я  не  зраджу  тебе,  ПОБРАТИМЕ!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2014


Я не пробачу

Було  призначено  нам  жить  в  одній  країні.
Здавалось,  що  ми  разом,  ми  -  єдині,
Одна  мета  у  нас,  все  зможемо  здолати...
Я  не  пробачу  вам  підступності  та  зради!

А  ми  гостинно  відчиняли  двері
Своїх  осель,  своїх  сердець  гарячих...
Ви  ж  називали  нас  нащадками  Бандери.
Пишаюсь  цим,  але  насмішок  не  пробачу!

Вам  не  потрібен  був  Майдан,  сини  Донбасу,
Тиран  вам  ближче,  Путін  -  цар  й  месія!
Вмирали  ми  під  гаслом  "Схід,  ми  разом!"
А  ви  кричали:"Нас  врятуй,  Росіє!"

Піднялись  в  бій  ми  за  свою  країну,
За  незалежність!  Ви  ж  нам  -  ніж  у  спину!
Як  без  коріння  дерево  ви,  наче...
Я  вам  байдужості  ніколи  не  пробачу!

Я  не  пробачу  вам  образ,  зневаги,  глуму!
В  очах  сирітських  не  пробачу  суму!
Бійців  поранених  на  саморобних  ношах,
Ганьби  параду  вам  пробачити  не  зможу!

Ридання  матерів,  хустини  чорні,
Сотні  життів,  що  помололи  смерті  жорна,
І  пісню  лемківську  журливу  "Плине  кача..."
Я  не  пробачу,  не  пробачу,  не  пробачу!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2014