| Сторінки (14/1330): | « | 11 12 13 14 | » |
мовчали так, що лущилося скло.
гострилися ножі. бриніли стіни.
під стелею кружляли дві пір’їни, -
тримало їх напружене тепло,
як тих птахів тримає над термалом…
…мовчали так, що злякано, з оскалом,
заплющивши налиті медом очі,
жерці з ікон, до сліз чужих охочі,
жертовно шкірячись звивалися в покутті…
мовчали так, ковтнули наче суті
з граалю щастя, муки й каяття…
...до краплі висмоктані, виснажені, голі,
водили вилами по слюдяній воді,
хоч знали, що ще буде вороття,
злягалися з тінями мимоволі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794301
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.06.2018
карала тихим ніжним словом,
в очах читала блиск потали,
засохле серце лоскотала
і відділяла від полови
поодинокі перли сліз…
пітьма / стіна / вікна ескіз /
блідого неба амальгама_
по нотах зіграна програма.
нового дня тремтячий дотик.
холодний маятник мовчання…
троянди в мареві печалі...
зрадливі тіні за дверима,
мережі кислих ліхтарів_
заплетені гірлянди снів
на попелищі від пожежі,
налиті фальшем, обережні,
обридлі / мертві / зайві рими…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794300
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.06.2018
хто як може свій хитає дах,
голови вкриває сміху попіл,
на очах у цифрових циклопів
ритуал гадання на кістках...
чорний рій стерв’ятників – зівак
не зігнати лячним відворотом,
вкотре вже свистить той самий рак
за колючим поржавілим дротом...
здражнюють тужаві молитви,
награно ламають руки в тузі,
кривлячи натружені роти,
вжалені весталки голопузі...
не затулить темну прірву хрест,
не верне до ладу ентропія,
не спроможний на жертовний квест
жоден інкубований месія...
плести ще навгад тенета мар,
ще сумлінно рити в криці нори
та вже чутно гомін хвиль почвар
на брудних околицях гоморри...
ритуал гадання на кістках
добігає до кінця дочасно,
б’ється тінь в затягнутих пасках
болісно виходячи із трансу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2018
тремтяче світло залило кімнату.
вона ще спить. він випив третю каву.
шукає хвилю, ловить мляву гаву,
збирає кислий латекс з ламінату…
пустелю не сполохає надія.
роздертий силою бутон зів’яв до часу.
як юроди́вий до іконостасу
до неї йде бороти протидію…
по колу гра. стерильне жорно стелі.
довершена незламність сухостою.
жертовний акт зі змитою красою
в подобові́й вподобаній оселі.
розчавлений важким ваганням ранок.
сплохані дві тіні посивілі.
до тантри чорної ще дві душі дозріли
й зчепилися до купи наостанок…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794174
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.06.2018
в тім яру, де чебрець та суниці,
в тім раю, що й не снився мерцям,
хитрі привиди в свіжій копиці
грали сонних заблудлих нестям...
тихо краяла тишу сопілка,
вітер чемний стихав ще здаля,
ложе зляканим щастям прогіркло,
перегріта тремтіла земля...
не збагнути де є чиє тіло_
не вернути з прозорих тенет,
ніч була_ і шатро шелестіло
золотими хвостами комет...
десь на вигинах простору з часом,
десь обабіч кривих зворотів,
грали зморених привиди ласо
на очах у святих та чортів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794049
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.06.2018
нищівне стоголосся, сонця вранішня змора,
градієнти смарагду, блакить неозора,
кожен промінь неначе натягнута нить
золотим переливом бринить...
до священного щему все те щастям протяте,
повні гулом хрущевим вишневі пенати,
резонують гірлянди нейронів, пливуть
сни соромні в бліду каламуть...
пахне свіжим покосом, нектаром акацій,
йти прозорим та босим, чи не в кожній з вібрацій
чути вічності гімни й осанни снаги,
рвати тіні важкі ланцюги...
хто ти, той що так звик вити вовком на темінь,
що не так стало в надто крихкій теоремі,
муза біситься, рими натужні пряде
й спрагло повного місяця жде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2018
щось споконвічне в тих очах. завмри в покорі.
погорди білий стяг чи догори...
палають небокраї неозорі,
ковтає прірва чорної діри…
кружляє мляво по спіралі зграя.
бринить кришталь. заклякло в горлі слово.
молитви награні в пітьмі навгад шугають,
імла вкриває слюдяним покровом…
щось надто рідне в обрисах холодних…
під рясою хрустять кісток принади.
стань на коліна, взріти правду згодний,
і слухай шелест срібних зорепадів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793961
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.06.2018
допоки сумніви знекровлювали диво,
він ще ступав по гладі слюдянистій_
наступний кожен крок долав лякливо
й бубнів якісь слова легкозаймисті…
ловили гав смішні потусторонці_
не в змозі святотатство те спинити
приречено блукало в хмарах сонце,
роти кривили заздрі посполиті…
наразі вже лежить в калюжі лежнем_
сумління черви роз’їдають душу_
на терезах жадане та належне
заклякли як до того, - непорушно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793960
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.06.2018
на плазмах – прісні сльози, на зламах – кисла кров,
свинцевих злив прогнози пророчать знов і знов_
снів монохромні зрізи / дзвінкі пульсари скронь,
з просохлих сенсів хмизу твій внутрішній вогонь...
то - цифрова аскеза_ злі іспити на злам_
мігтючі чисті леза, шум хвиль і хрускіт скла_
блукаючі отари між скривлених люстер,
гримлять баси й литаври_ будь в ритмі відтепер...
трочить мантру часу байдужий метроном,
ти входиш в чорну масу просіяним зерном,
гризуться зайві рими, хитаються дахи,
ти на руїнах риму, куди усі шляхи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793890
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.05.2018
на небокраї марева слюда_
вихриться шлях, регоче вороння_
з армованого випасти гнізда
неначе з жорнів крижаних зерня...
йди обережно, не злякай себе_
ти вже присутній, та крихкіший сну_
тут куца хвиля мозок не шкребе,
тут вітер виє пісню навісну...
тут і тепер_ прозорий та пустий_
розбий скрижалі пам’яті_ як є_
погорду хижу сміхом пригости_
най сумнів заздро скроні не клює...
невже цю мить, струною що бринить,
знесеш з собою в темний лабіринт...
десь на межі ледь чутно лусне нить
й затягнеться_ як був_ іржавий гвинт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793726
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.05.2018
центральну артерію сірого міста
поглядом спантелич_
схиблені досліди таксидерміста,
злі муляжі облич_
йде проти шерсті по траєкторії
зайва душа на гріх_
лялька піддослідна в лабораторії,
шістка в обридлій грі_
кісткою в горлі посмішка хтива,
з вереском коліщат
в крапку згортається альтернатива
вислизнути з лещат_
наймана площа / хтиві й голодні
тіні плетуть вузли_
штучна троянда, всохнути згодна,
награна фальш сльози_
ранок на грані. маєш свій камінь >
далі штовхай, сизиф_
кожному авелю сниться свій каїн,
в неба за все тариф_
сонця амеба / сплетені пальці /
в шпари забитий клей_
щастям затравлені сонні скитальці,
зляканий гіменей_
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793725
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.05.2018
налиті гірким теплом
сканують високу стелю.
застиглих вдають з камеї.
зливаються з бляклим тлом…
звивалися, що вужі.
ламали тремтячі крила.
з сердець повиймали стріли.
було. вже не те. чужі…
туман за вікном в той світ.
на дзеркалі біла стежка.
щез янгол, що з ними мешкав.
осипався пустоцвіт…
…ще звикнуть, що не боги.
вкриваються сріблом скроні.
їм порізно йти назовні
під протягів батоги…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793595
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.05.2018
допоки там_ на глибині кори_
в матерії з тонких ниток і клею,
із хрускотом ламались ребра рим,
він брів крізь сон захряслою ріллею…
позаду тліли вогнища церков,
попереду були гриби за хмари,
він чув як замерзала штучна кров,
він бачив як гризуться в смерть отари…
до щему прозріваєш коли вже,
завершено розподіл чорне|біле,
цей механізм ніхто не стереже,
цей алгоритм давно позбутий цілей…
ламались ребра рим, крутилась тінь,
хотіла виповзти зі сну, як змій зі шкіри,
гула луна проклять / плачу / молінь,
бінарний ідол хижі ікла шкірив...
бог не сичав з уявої гори,
пробачив борг_ та не вказав на вихід_
і злякано покинув межі гри_
чекаючи_ чи стане знову тихо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793436
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.05.2018
до плоті плоть_ до духу дух_
на шальках рівні прах та пух,
чи пломінь згас_ в часи задух
іконостас під роєм мух_
до плоті плоть_ смола в єлей_
лий мед в дьоготь_ чи в манну клей_
колючий дріт / туманна даль_
дурманить цвіт / мигтить вуаль_
до плоті плоть_ вінець чи ніж_
небес клапоть хмар чорних між_
на шворці пес, дугу гне тінь_
важкий твій хрест, взірець падінь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793434
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.05.2018
шляхетне святотатство на межі_
нехай скавчать покинуті мережі,
в передчутті останньої пожежі
сором’язливі, ледь помітні рухи,
звільняючі від зайвої одежі,
неначе млосні танці на ножі
тих двох_ хмільних вже від задухи_
в вузлом закрученому вічному сюжеті...
токочуть оберти безглуздої машини,
фальцетні мантри чавлять солов’ї,
ще дві примари лісостепові
з площин кривих сягнули до вершини,
щоб звідти, наче з гілки мертвий птах,
звалитись в хащі срібноросі тиші,
відтоді й досі з таврами «колишні»
і з трутою на спечених вустах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793095
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2018
коханка привида біжить кривих дзеркал.
лякається ранкового проміння.
завішені ікони в павутинні.
на паузі снів віщих серіал…
сплітала нісенітниці заклять.
ковтала жадно зілля проти ночі.
голки встромляла в мотанки - ляльки
до плоті сніжно білої охочим
статистам гри в не здійснення прикмет…
витримує сакральний етикет.
її плеча торкнулось щось холодне.
послушниця_ на все неначе згодна_
пірнає в прірву первородних збочень
як виснажена жертва благородна
складної констеляції планет…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793094
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2018
зборовши тяглість пестощів отруйних
пірнаєш в космос вистиглої ночі_
завісами портал в ніщо регоче,
зловісно означаючи ті межі,
заходити за котрі не вартує
не маючи на стомленій увазі
огидний ритуал самокартання…
лунає потойбічна, стародавня
мелодія кленової сопілки,
зривається, себе перелякавши,
з ялинової гілки янгол п’яний,
що жодною стрілою не порушив
серця взаємно ввічливих заблудлих
знесилених вигна́нців з хащ едему…
з собою сам_ впокоїний до щему_
під вичахлим дощем ковтаєш тишу,
вдягаєш маску чи не найсумнішу,
вертаєшся_ неначе з того світу_
в координати гри, що йде по колу,
на визначену іншими орбіту,
дотримуючись пунктів протоколу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792997
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.05.2018
наламали бо поспіхом дров_
намололи гіркої муки_
намолили в хвостатих любов
майже ту, яка в шостій луки...
розірвали розпечений нерв_
розхитали провислі мости_
напитали стежки між дерев
в різні сторони нині брести...
забувається обрисів штиб_
відмивається пам’яті бруд_
не звивається змієм “коли б...”
на екстремумах двох амплітуд...
начавили нектару з сердець_
причаїли образ остюки_
напорочили вчасний кінець
а не той, де в кутах павуки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792996
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.05.2018
танцює гріх на попелищі мрій_
в калюжі щастя сліз купається зловтіха_
все як було : “що долу, - те й вгорі”,-
спокус пирій / зір мертвих обліпиха...
очищена від натяків пиха_
проціджені крізь чорні сита рими_
повзе змія під крила лопуха,
холодний вітер грається з дверима...
вже не ввижаються фортеці із піску,
розтрощені з кісток слонових вежі,
мовчанням грієш крижану росу
і тягнеш ще одну за невідомі межі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792885
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.05.2018
крізь тисячу сит золотих молитви сочиться вода,
крізь рій посполитих тих що з вічності впали гнізда_
шугає з кривою косою, лишивши лиш сіре веселці
омита гіркою росою жниця, що вічно сміється...
лахміття залите червоним_ тримає поставу гордо_
поживи цим землям солоним_ де чахли відвіку орди_
така не питається роду, не дивиться заздро в очі,
пустеля такій, чи фіорди_ бере де сама захоче...
на служків її чорноперих вдивляються з ляком душі,
по хвилях скриплять галери, падають стиглі груші,
згадують неохоче жницю жерці та блазні,
бере_ де сама захоче_ шепоче щось невиразне...
тріпочуть хоругви / стяги_ лютують звитяги / бурі,
гниють кочові / варяги, cивіють святі в зажурі,
брязчать в магмі неба зорі, труться хребтами гори,
скажено гудуть мотори, блукає голодне горе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792695
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.05.2018
синтетичними грозами сповнені нині об’єми_
на околицях розуму, там, де ховається лють_
чорні вОрони свіже клюють, замикаються схеми,
ті, хто клявся безсмертям довіку ям виритих ждуть_
теореми крихкі розсипаються чи не від крику_
звіролікі жерці напідпитку рвуть небо в шматтЯ_
у мерців на очах видно срібло крізь легку туніку,
і протяте повітря тривким відчуттям забуття_
синтетичними грозами / вогким кадильним дурманом,
світанковим туманом, що в полі ховає хрести_
на околицях розуму душі січуть ятаганом,
і підпалюють вздовж всохлих рік вщент прогнивші мости...
де ті крила й хвости_ де те чисте, намолене світло_
захлинається вітром поживу вчуваючи степ_
хмиз дендритів хрустить, лип медових хитаються мітли,
йде жагу втамувати отрутою темних вертеп...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792694
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.05.2018
середньостатистичний день.
акацій сморід наркотичний.
зірковий пил із дна кишень
витрушує герой ліричний.
скінчили млявий променад.
роман в режимі “напіврозпад”_
розбіглися в отруйний чад
киваючи на щільний розклад.
брудна бетонна пастораль.
оптимізована зневіра.
розкручена під край спіраль.
втамована потреба звіра.
тріщать малобюджетні сни_
актори репетують спроби
зайти удвох за край весни
під сміх крилатої худоби…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792559
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.05.2018
обридлі рими падають на дно,
скрипучі жорна труть себе даремно,
тріщать без спину слів отруйні зерна_
пускає корінь в камінь срібне зло…
вовчиця, що вилизує щеня_
евтерпа виє в сутінь світанкову_
суха, цупка корона будякова
їй скроні рве щоночі і щодня…
прародичі її – раби з галер,
що рушили за світлом на край світу,
та не знайшли, - набрали пустоцвіту,
не да́рма ж плавали… плекай__ його__ тепер…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792396
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2018
розлущивши соромні таємниці,
відтявши слово від його коріння,
довершуєш_ шліфуючи дрібниці_
складний дизайн епічного падіння_
допоки гріло ігрище ілюзій
закинуту в крихку рельність душу,
хитав дахи на монохромній смузі
і лоскотав завмерлих непорушно_
...так вигорають бур'яни емоцій_
так вигризають серцевину правди_
як перед брамою, у вицвілому оці
схрестилися мигтючі алебарди_
так власну тінь беруть за гнуті роги_
так підрізають рудиментні крила_
так в мур до неба зваблює дорога_
так чорна хмара накриває схили_
так вщент ламають заржавілі пута_
так роздирають оболонку віри_
так йдуть забутим в котрий раз маршрутом
в голодну пащу вогняного звіра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792394
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2018
біла стеля, чорна павутина,
рясно стелить маками до сну,
грається, як з лялькою дитина,
вітер виє пісню навісну...
криє чирву серця ока піка,
так сміється, що між скронь вогні,
збила з надкрихкого пантелику,
кільця й дуги в’єш що змій на дні...
ви одні, “ - ти мій ” шепеоче, наче
брязкотять зірки, чи плаче дощ_
все що мав за мить переіначить,
в безвість висмикне з глевких кармічних товщ...
- “не таких обводив вжеж круг пальця,
аби лиш не зовсім з рей зійти” ...
...на стос пазлів вицвілих розпався
той сюжет, де струни смикав ти...
не знайти колишнього і сліду,
інший хтось побілене підпер,
не приборкав заграний кіпріду,
бути в темних приймах відтепер...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792288
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2018
був їй сон, неначе там, за містом,
в пшениці золотій, під небом синім,
вона любилась з янголом та бісом,
лунали з хащі оклики совині…
гули важкі джмелі, тремтіло тіло,
_ пропаща бо, - їй шепотіли тіні,
в очах багряне й чорне мерехтіло,
звивалась, наче здобич в павутинні…
прокинулась, гірку ковтає слину,
холодні руки тре від чорнозему
і гострі пазурі тому впинає в спину,
хто шліфував розлуки стратагему…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792287
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2018
десь там, за перетином снів, за багряною гранню,
коли все наврочене римами відбулось_
розгорнуту відповідь на віковічні питання
ледь чутно тобі диктує Умовний Хтось...
здалося чи ні, дикі вогні, вежі...
межі окреслені спалахів щемом, ніч...
на палях хоругви та черепи ведмежі_
тиша така, що чутно тремтіння свіч...
тиша така, що чутно, як скиглять біси_
як б’ється ворони серце, скавчить нейрон,
осяює місяць іржаве кінців’я спису,
вкривається кислим попелом чорний трон...
десь там, де своє ім’я не згадаєш_ маєш
все, про що марила злякана світлом тінь_
гордо тримаєш хорду, та вже звикаєш
бути ніким, вічність як був_ амінь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792159
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.05.2018
ті протяги, що смокчуть до кісток,
ті потяги, що ріжуть м'ясо ночі,
роздертий шрам_ собі те сам наврочив,
сухі слова – між пальцями пісок…
і кільцями червоні прапорці…
спіралями до прірви реї ці.
відтятих сніжних крил пали трофеї.
снують в пітьмі вгодовані ссавці_
звіряють з метрономом кожен крок,
спустошивши огнисті емпіреї…
задувши раз густу щетину свіч
окрай атрактору порожньої могили,
вузлами в’яжеш ниті протиріч_
тріщить цей лід, розлами - врізнобіч,
давно спочив той, в кого клянчив сили…
ті протяги, ті потяги, ті сни,-
тісні / пусті / короткі монохроми_
носити погляду важкого першосором,
всміхаючись байдужим кредиторам,
вслухаючись в голодний дзвін коси…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792158
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.05.2018
в цю налякану зливою навпіл роздерту ніч_
гіркотою мовчання чи втамувати страх...
та, що бУла сміливою нині в куту опріч_
той, що лагодив пастку ледве тримає дах...
в цю спотворену римами, хитру пророчу гру_
затягло ненароком свідків, чи то катів_
вслід за спалахом гримає, мозку шкребе кору,
обидвом досі страшно_ свідкам – і поготів...
наче жар сковорідки ложе_ січневий степ_
білизна роз’їдає очі, шкребе по дну_
наче вщухло за вікнами_ регіт ворон – дуреп_
чи врятують від бруду душу на двох одну...
в цю налякану зливою навпіл роздерту ніч_
в цю спотворену римами, хитру пророчу гру_
позіхає голодна, ласа поживи піч,
шепче полум’я свічки байку, як світ стару...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792030
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.05.2018
серед тисняви міста сірого,
в місці зустрічі з плоттю млявою,
грай догідника блідошкірого
з покаліченою уявою...
без зачину і слів завчених,
механічні, холодні пестощі_
білі вихлини передплачені
і до себе хіба ревнощі…
вже не вcтромлять жало лучники,
не присмалять крило пристрасті,
темній музі нові заручники_
перемелені особистості…
вигорає сміття пам’яті.
затираєш до дір посмішку.
серце, вивчи мовчання грамоту,
вкотре ставлячи гріх навколішки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792029
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.05.2018
що скривдило мовчання стоголосе_
і звідки він_ важкий, чавунний дзвін_
голодна смерть криву клепає косу,
пітьма іде за сонцем навздогін_
перебродила мрій ропа під тиском,
спороховіли зерносхови слів_
коса та сонце_ дві умови блиску,
що налякає сухостій голів_
блукає маятник, рахує миті_ пОміж
пустих квадратів грат календаря_
сліди за край, протоптані босоніж,
осяює неонова зоря_
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791864
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.05.2018
чи від ночі сп’яніла_ розкрутила_ нутро загуло_
обіймала, стискала в лещатах до білого щему,
навіть вжалити хтіла, та зламала об шрами жало_
льодяна та гаряча_ дика мавка із хащі едему_
що затравлена кляча тримається ледве твій глузд_
як в болото загруз в ту розмову без жодного слова_
неба прірва кипляча, на асфальті слиз кислий медуз,
відбивається в смальті очей зір отрута медова...
звір в тобі прогризає поволі крізь терен свій шлях_
вислизає земля, обертається сфери склепіння_
лізе вгору змія_ шкрябай знак на соромних полях,
буде довгим до сказу намолене гріхопадіння...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791863
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.05.2018
степ спить. далекі маяки
зливаються з вібрацією тиші.
ще не прийдешні і давно колишні
сплелись, сичать сполохані думки...
... годуй химер осміяних з руки,
пильнуй раптові спалахи за краєм,
тонка струна остання серце крає
дотичного, забутого життя...
чи буде час, як прийде вороття
в залиті вищим світлом дні і ночі,
чи ще надія звабити захоче,
чи вжалить труйним жалом скорпіон...
...в твоїх очах - то фосфор, то неон,
твої нейрони верещать від струму,
і тягне хронос неквапливо гуму,
і ріжуть небо ножиці ворон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791592
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.05.2018
дійшов чи ні навроченого краю_
розрив чі ні рогами третє дно_
злякав чі ні гортанним криком зграю_
не жди похвал_ те марне_ все одно...
валити доміно пустих сентенцій_
сплітати нісенітниці навгад_
давати з лишком перетрухлих спецій
під смак неоковирності шарад...
розвів чі ні на згоду дику музу_
роздер чі ні стос ватяних ляльок_
зламав чі ні в той світ гіпотенузу
прорвавши павутиння злих думок...
коли б вже змовк_ холодний генератор
рандомних рим / обрізаних світлин_
жде час розплати ввічливий куратор
сховавшись під спідницями ялин...
ваш договір скріпляє крапля крові_
для нього ти – живець на срібний гак,
вже шепчуть тіні довгі, пурпурові :
- спини цю мить, подай таємний знак...
дійшов чі ні наврочного краю_
завмер чі ні на вицвілому тлі_
твої брудні сліди вже затирає
хранитель тайн з пентаклем на крилі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791591
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.05.2018
ти в режимі офлайн. пораховано зорі.
перелито з пустого в порожнє думки.
щось скавчать про пусте музи цифрою хворі
у брудному / змілілому руслі ріки...
ти в режимі офлайн_ память в'ється вузлами
як на сонцем зігрітім граніті змія,
ти проходиш крізь снів та ілюзій розлами
гострим лезом багнета / ножа / колія...
прокипає душа, вицвітає зіниця,
вигорають сплетіння нейронних клубків
і скубуться на фарт журавель та синиця
за периметром грат з одиниць і нулів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791434
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.05.2018
штормить зелене море,
чорніє небокрай,
колючі срібні шпори
вже вдарили_ карай_
заграй слюдою зливи,
ропою божих сліз,
най верб патлаті гриви
освятить пінний слиз_
гримить_ ще мить_ щем знову_
січе коса грози_
гойдаються нервово
іржаві терези_
тужаві крики в хащах,
кого, - не знав би те,
промита ніч, пропаща
зір просом розцвіте_
дурманити свіж буде,
і знято буде гніт,
і ти_ з обличчям будди_
пірнеш в стерильний світ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791433
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.05.2018
сочився день прокислим молоком
в акваріум порожньої кімнати,
мінлива хмарність_ вектор вітряком_
ланцюг свободи_ кришталеві грати…
досліджуй неба мертвого красу,
чи гра була звитяг жертовних варта_
так чавить з каменю холодного росу
завчасно мічена, сумлінням бита карта…
розворуши снів віщих мілину,
ліниво грай позбуті сенсу ролі,
насилу рви напружену струну,
ламай слова / ключі / свічки / паролі…
такі як ти за слюдяним вікном,
невпинно змінюють тіней координати,
мінлива хмарність_ вектор вітряком_
акваріум порожньої кімнати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791357
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.05.2018
останнє біле, чисте полотно_
в палітрі – сажа / бруд / зола / мастило_
на паузі весни німе кіно,
де дикий цвіт сліпі дощі скосили...
грозою льодяною пахнуть сни,
навіщо знову з тіні познущався...
...як не обридло й досі_ поясни_
час витрачати в павутині щастя...
зміни кут зору на відоме_ грай_
можливо все не так_ дійди до того,
що найнудніше з місць уявних – рай,
з гнітючим несмаком пишноцтва золотого...
сверблять роздерті звивини кори,
вчипись за камінь і штовхай без спину,
бог, ( кажуть мертвий), втупившись згори
нехай ковтає заздро манни слину...
новий сизиф в лахмітті слів та ряс,
пройшовши вищі рівні маску зірве,
й позбувшись мотлоху омріяних прикрас
під гору піде_ геть від краю прірви...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791269
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2018
важкі, закляклі, сніжно-білі крила
носив зомлілий янгол між отар,
тримався за хрести, як за перила,
пив слів чужих отруйний, злий нектар…
дивився на таке далеке сонце,
йому молився, мріяв що колись
сльози скупої вичавивши стронцій
злетить до нього у жадану вись…
та мрія криками сни вицвілі ламала,
він чергував сміх відчаю та плач,
жага до леза вистигла помалу_
за розпач тих думок його пробач_
_бач, може й він колись, відтявши крила,
до золотого здійметься світила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791223
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2018
вовком голодним до млявої плоті наче_
злякані фосфором очі чи взріли нині
ту що сичить / регоче / шепоче / плаче_
в’ється змією хитрою на ряднині…
шовком накрита_ вітер лоскоче скроні_
нитка червона тягне, що гріх до храму_
бачиш, гніздяться шершні в її короні_
чуєш, як млосно скиглить спіраль з вольфраму…
лотос зів’ялий не припече маківку_
срібною цівкою сльози стікають долу_
в морі гіркого меду було замілко,
кинеш, награвшись, мару зомлілу й голу.
вовком голодним, вжаленим в серце чорне_
спраглим нових підношень жерцем нестями_
місяць врятує й зжалиться / тінь пригорне,
крик прожене злу музу, від тиші п’яну…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791046
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.05.2018
вмерти за неї_ сиву і молоду_
очі блакитні, жито і льон в волоссі_
все у господі якось не до ладу.
діти голодні, щури не лишають постіль…
вмерти за неї. в землю піти зерням.
степом туман, вишні, хати, та інше…
небо злякається. вигорить вщент стерня.
стануть хрести лісами на попелищі…
вмерти за неї знову. було колись.
десь вже з гілок засохлих знялись ворони_
вітер підступно зносить до яру свист_
плачуть ікони. сонце стає червоним…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790934
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.05.2018
солодкі бензинові випари,
каштанів мигтючі плащі,
дощі лабіринти ці випрали,
роздерли в лахміття кущі_
ліричний герой входить поспіхом
в структуру свідомого сну_
не перший із серії дослідів
десь поміж світів, на мосту...
здалося, забрів за периметри,
тривимірні межі пливуть,
вже шкалять прозріння дозиметри,
хитаються вежі_ не суть_
не всі відгоріли пожежі ще_
півкуль резонують коржі_
тримає за хвіст найсуттєвіше,
руйнує крихкі міражі_
солодкі бензинові випари,
брязчить сірих вуликів скло_
в трикутнику око закліпало
і заздро слізьми протекло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790857
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.05.2018
пробачити квітень за зірваний поспіхом цвіт_
пробачити травень за лід полиновий в очах_
блукати між стін, наче час між крихких пірамід,
на голови янголів сиплючи попіл та прах...
ліхтар - одинак зазирає в колодязь вікна.
десь там, у проваллі, забувши про голос кімнат_
блідою примарою_ з голкою в серці_ одна_
блукає загублена врода вперед і назад...
той маятник білий, та память про ночі без сліз,
та ніч прогоріла, той місяця стиглого м'яч...
її береги - то не зібрана купа валіз.
в її береги б'ється награне, зайве "пробач"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790731
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.05.2018
вечір в попіл зотлів_ комбінації слів
не складаються в ціле наразі_
між порожніх голів настіж кинувши хлів
в небезпечно хиткій рівновазі...
серповидність ротів / несумісність структур/
холодець затяжного прозріння_
повз засилля дротів та бетонних текстур
резонуєш з сердець гупотінням...
регіт хтивих зажур, що породжують щем
охоронців намолених капищ_
шаблезубий амур впав під кислим дощем,
чи ще й досі взаємністю мариш...
вечір в попіл зотлів, де твій вектор тепер_
серафим гвинтокрилий шугає_
проти течій блідих лупооких химер
йдеш до пащі голодного раю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790570
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2018
по шкаралущі черепів сорОк,
крізь сиві гущі, крізь важкі тумани,
між хащ згорівших смоляних кісток
бредуть реінкарновані шамани...
вони вже не марудять білий прах,
вони вже не камлають на багаття,
не чинять гвалт в чужих свідомих снах
не лущать бубни, не гарчать прокляття_
їх прийме знову за своїх юрба,
вони з відразою затягнуться в краватки,
і буде жити їхня боротьба
такою, як була в першопочатку_
колоти будуть вимерзлі серця,
бороти будуть опір світлим оком,
не вислизнеш, чи вовк ти, чи вівця
якщо десь перетнешся ненароком_
таких не розхитає бруд образ,
такі не будуть чути сказ молитви,
такі все це проходили не раз,
йдучи по лезу золотої бритви...
тотемний їхній звір – пустий екран,
тотемне дерево – структура першокоду_
навгад зривай_ хоч стріху, хоч стоп-кран_
гра завжди лише в мічені колоди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790517
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2018
агонізує в хащах соловей,
гіпнотизує вичахлих від спеки_
лінивій музі всохлі ласти склей
і медитуй на мессенджер сенеки_
лелечі строкоти, затуркані коти,
між рам свербіж вгодованої мухи,
п’янкі дими з відливом гіркоти,
хмар одиноких сиві капелюхи,
ікона в павутинні, дзвін коси,
плаксиві пси кадастрових сусідів,
коли б Він був, то окіл десь_ єси_
а не в барочних трунах дармоїдів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790458
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2018
такої зелені не бачило ще око,
так не дзвеніло ще крило хруща,
дешеве щастя це спекотного бароко
під кровом всюдисущого плюща_
благослови смарагдові ці схови,
намиста рим серед полови слів,
ждуть темені в кущах лупаті сови_
вже день зачах_ вже вечір спопелів_
на плечі лізуть радники кігтисті,
таке верзуть, що скроні жар пече_
танцюють мари в білому батисті,
з тих чар чи й мозок медом протече_
впав ниць до місяця, як до іконостасу ,
півкулі бісяться, стрекочуть в унісон_
_як павутиння цей свідомий сон
тінь заздро знову роздере до часу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790424
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2018
око сполохане спалахом_
струм чи мурахи шкірою_
запах злякає запахом_
серце проб'є рапірою…
… снів твоїх вщент розвіяних,
пестощів зайвих, завчених,
слів манівців змієвих,
муз згірклим димом страчених_
_повна анігіляція_
труться сукуби хордами.
люто чадить акація.
тло мерехтить штрих-кодами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790306
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2018
твої сніги, її роздерте небо_
зашерхлі рештки вихлинів снаги_
наврочена крилатими ганеба,
дешеві погодинні береги_
смарагдові гуашеві пейзажі,
черемхи смородом протяті віщі сни,
транзитні / сонні / мляві екіпажі,
той омофор, позбутий таїни...
метафори_ до сказу каламутні_
коротких хвиль дошкульний кислий джаз,
останніх слів ліниві, мляві труні
в гіркій вощині стриманих образ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790219
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2018
кігтисті сни деруть зашерхле серце.
холодний німб тремтить на тлі блідому.
пуста душа кристалізує втому_
пізнавши суму векторів інерцій...
в глибинах мозку - зчеплення на вдачу.
раптові спалахи прозрінь лякають темінь.
стандартна ланка хитрої системи
від щастя луснути до часу ридма плаче...
життя її - дошкульний збіг обставин.
полова слова - попелу не варта_
хто бачив хмиз кісток під п'єдесталом
згубив давно й навіки хист до жартів...
війна зламала рудиментні крила_
тепер вже в змозі бачити крізь маски_
тінь від хреста тягнулась_ не накрила_
забрала рештки награної ласки...
...сканує безвість погляд з сяйвом льоду_
чи ще жадаєш дзеркало розбити_
спалити все_ що витяг був зі споду_
й на повний місяць заздрим вовком вити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790018
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.05.2018
повільно дотлівали таргани
в ще й досі резонуючих півкулях,
ходили довгі тіні вздовж стіни
в дзьобатих масках, на кривих ходулях...
з’їдало сонце ритуальну ніч
важких посвят у сором таємниці,
розІп’ятий на крижі протиріч
сортує мотлох істин по полицях...
вхопив себе за хвіст спокуси змій,
в очах рябить, бринять без спину дзвони,
вже жодна мара не сичить : ти мій,
й не тягне плоть за лінії червоні...
повільно дотлівали таргани,
горів бур’ян проріджених нейронів,
схололи вщент пекельні казани
складних екзистенційних лохотронів...
з’їдало сонце ритуальну ніч,
сліз кислий стронцій щез, що ранні роси,
з собою, врешті цілим_ віч - на - віч_
гулятиме по жару й кризі босим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2018
провайдери святого духу
на перехрестях льодяних,
чи стерпиш нині сам задуху
не втрапивши в полон до них_
вони без ліній на долонях,
вони ховають очі в тінь,
вони вкрадуть твої безсоння
і висмокчуть нектар прозрінь_
провайдери святого духу,
пікапери цнотливих душ,
чи стерпиш нині злу посуху
не влізши під багряний душ_
вони без терену на скронях,
вони з хрестами навпаки,
слюдисті очі на іконах
клюють сороки та круки_
торочать заповіді сказу
бліді пророки крайніх днів,
чи стерпиш регіт та образу
не випавши з блаженства в гнів_
провайдери святого духу
вже запустили 8-G,
чекає павутиння муху_
не оглядаючись_ біжи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2018
на ребро стала кожна монета
і підковами дим з димарів_
вітром заграні канули в лету
наративи сліпих кобзарів...
переважно стерильні об’єми,
легковажні, порожні слова,
калатає і світло і темінь
наче маківка мак голова_
хто читає на древній латині,
хто ламає геномні спіралі ,
трутні мляві в цупкій павутині,
черепи на загостених палях_
хижі щелепи божої ласки,
криж лапатий вріс коренем в кригу,
обміняли перевертні маски
і чекають як спасу бліцкригу_
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789782
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2018
сонце - то око гора чи зла термоядерна піч...
спіраллю закручені роги ввижаються жартів опріч...
долини з розливами диму, обличчя без величі сліз,
хтось третій йшов слідом за ними і в шпару між душами вліз...
розхристані ватяні хмари, по колу думки про пусте,
примар хаотичні отари, що вітер на захід несе...
одне бо з тих самих побачень, розчулені чирви мовчать,
награлись голками пробачень і здерли останню печать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789634
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2018
сочиться сонце в шпари небокраю,
скриплять акацій чорні кістяки,
холодний ранок ридма вже не крає,
чи всупереч йому, чи завдяки_
на відстані руки круки танцюють
сповільнений свій ритуал посвят,
вдивляєшся в калюжі дистилят,
над кожним зайвим словом медитуєш
й женеш смішним натужним свят/свят/свят
чужі бажання й сором мертвих істин,
вітри над містом, аж скриплять хрести,
проходять повз блаженні атеїсти
дзвенить десь поряд дзвін Її коси...
світогляд твій – іржа з лушпинням грунту,
твоє чоло пече тавро спокути,
в півкулях дисонують контрапункти,
на шальках рівно манни та цикути,
навшпиньках йдуть ті вишколені тіні,
чиї тіла вже знесли під горби,
в твоїх свідомих снів строкатій піні
тримають небо атомні гриби...
...це ж треба завела в які толоки
здичіла муза, хитра, зла лисиця_
жени ж бо в шию виграну мороку,
бурштинооку хвойду навіжену
допоки жар не кинула в копиці
і не спалила темну ойкумену...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789544
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.04.2018
до того як остання згасне хвиля
і розіллється втома молоком,
до того як тіл вичахлих бадилля
пожне ніч гострим місячним серпом...
до того як слюда покриє очі
в яких іскристі зорі згаснуть вже,
до того як на крил роздертих клоччя
впаде образа скрученим вужем...
до перших слів, фальшивих до нестями
і перших поглядів_ наскрізних, крижаних_
пульсують на стіні дві чорні плями
і б’ються в скронях білі кажани...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2018
в цих широтах, смішний, не шукай покриття,
тут не зникнеш в пустих балачках_
кропітка реконструкція сенсу життя
при завчасно задутих свічках...
потаємна робота з тінями тіней,
вишкіл внутрішніх хижих тварин,
теплий віск / дикий мед / срібний шум / кислий клей,
цілокупність щербатих частин...
абонент поза зоною котру добу,
пес голодний брязчить ланцюгом_
павуки по покуттях свою ворожбу
виплітають навхрест і кругом...
так дошкульно рябить абрикосовий цвіт,
небо чисте, як око святе_
на закопченій стелі вишкрябуєш звіт
не такий, не для тих, не про те...
на забутих околицях виру життя,
на увазі всіх янголів мав_
торохтить скореговане серцебиття_
світ ловив, і нарешті спіймав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789367
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2018
як одна з тих утопій, що скидається, радше, на сон_
чи одна з тих історій, що позбута зачину й фіналу,
просто збіг хронотопів цілком недотичних персон
в турбулентному морі край скелі міського вокзалу...
слюдяні акварелі сліпих мимобіжних дощів,
дві тонкі паралелі як напнуті струни бриніли,
слів чужих в голові що на кленах травневих хрущів,
липне рима до рими як тіло астральне до тіла...
пасторальні сюжети на вщент еклектичному тлі,
недотичні до того персони, барліг погодинний,
їм не стане бюджету втекти аби з карми петлі,
вийдуть в ранок з полону втамовані / грішні / безвинні...
то одна з тих утопій, що зійде, як білий туман,
чи одна з тих історій, що зроду не мала продовжень,
просто збіг хронотопів, без сліз та пульсації ран,
в турбулентному морі тотожних пустих перероджень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789364
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2018
суха математика рим.
метафор колючі дроти.
отруйний, насичений дим.
зловісно скриплячі мости_
затуркані клячі жаги.
спустошені гніздища муз.
натхнення важкі батоги,
що лущать слиз мертвих медуз_
загруз в тих болотах і ти,
в погорді ошкірений звір_
метафор колючі дроти.
з полів блекоти медозбір...
...суха математика рим.
сплітаєш навскіс ланцюги.
під маскою лущиться грим.
свистять навісні батоги...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2018
так тане іній.
так сохнуть сльози.
так облітає злий першоцвіт.
снів павутиння.
метаморфози.
тремтячі тіні.
колючий дріт...
щетина сосен.
перетин ліній.
агоністичний / тотальний дзен.
весна чи осінь.
ці дні безцінні.
герой ліричний, що втік арен...
так ставлять крапку.
так п’ють мовчання.
так обрізають цупкі нитки.
кінець в початку.
слабке пручання думок останніх
гри в піддавки...
осіла піна.
зачахли грози.
в калюжі – море, в краплині – світ...
так тане іній.
так сохнуть сльози.
так сходять в безвість з чужих орбіт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789207
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.04.2018
ребриста готична утроба,
розкинуті руки Христа,
з покуття хтось зиркнув спідлоба
і палець поклав на вуста...
горлаючий внутрішній голос_
блукалець забрів в манівці_
вже вкотре замкнулося коло,
вовк скине чи шкуру вівці...
між крижем тонким та лапатим,
між шилом та лезом ножа,
з тінями у піжмурки грати_
в холодному оці іржа...
не знайде свій висохлий корінь,
розірваний навпіл Той Світ,
молитва застрягла десь в горлі,
в зіницях рябить пустоцвіт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789145
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2018
за стежі ті, за межі ті, за край_
де пекло й рай однаково нудні,
що в хмарах десь, що впавши ниць на дні,
з криниць ковтати попіл_ вибирай...
отара на отару, сміх на плач_
гріх та спокута сплутали нитки,
твій вкритий звивинами хвиль чужих приймач
переінакшує всі сенси навпаки...
за стіни ті,за вежі ті, дроти_
криві роти клонованих спокус,
крізь натовпи німої жеброти,
крізь рацій вщент розряджених “плюс-плюс”...
химера на химеру, свій / не свій_
звірій, прийнявши сторону навгад...
...не скелях – кістяки каменярів,
пустеля суне на рої монад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789129
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2018
передчуття стікало по спині
холодною, загуслою сльозою_
погорду розпинали на млині_
запахло тло землею і грозою,
затихли тишею налякані птахи,
засохли корені дендритних розгалуджень,
не витримавши пікових напружень
зв'язавши всі замолені гріхи...
передчуття ходило по струні,
для рівноваги взявши повні чаші,
кому вони були, ті отче/наші
відлуння котрих гине в далині,
в залитій жовчу місяця долині...
передчуття пульсує в скронях нині_
чи для обійм розставив руки той,
хто бачив, як буяв палеозой,
але ту таїну забрав з ганьбою...
запахло тло землею і грозою.
загусло небо. в ноги впала тінь.
передчуття дражнилося з тобою.
лише здалося_ спи як спав_ амінь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789006
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.04.2018
полинові потупивши очі
що до сповіді мара брела,
напилася з того джерела,
скавучали де виводки вовчі
й беладона рожева цвіла...
черешневі незаймані хащі,
мляві шершні, докучливий крук,
у волоссі заплутався жук,
тіні довгі шепочуть: пропаща,
тягнуть чорне гілля всохлих рук...
чи плекає ще серце образу,
чи сумління ще смикає глузд_
неба сірий кисіль заскоруз,
поміж вигнилих дороговказів
на чужому гнізді чорногуз...
хижим поглядом стріне ікона,
наче холодом вічним дихне,
буде довго цвісти беладона,
буде м’яти віск жовтий в долонях,
доки крик в забуття зіштовхне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788986
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.04.2018
той самий екстремум кривої,
та сама розхристана ніч_
байдужий до шелесту рою,
на вибір_ стежки врізнобіч_
на мінімум внутрішній голос,
на максмум кислі баси_
під посмішки серп, наче колос,
жадаєш чи впасти єси...
гадати на кавовій гущі,
чи дерти мережева слів_
хто нині розбив шкаралущу,
вглядаючись в окіл зомлів_
глибокі свинцеві калюжі,
блукаєш між ними навгад_
надію прозрінням паплюжиш
й пірнаєш живцем в маскарад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788873
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.04.2018
спочатку буде так : холодні іскри.
перетин ліній. іній на чолі.
слухняні, впорядковані регістри.
прудкі синиці. мертві журавлі.
всі висвітлить кути короткий спалах.
дрібниці канонічного обряду.
такі не відбиваються в дзеркалах.
таких світанок лиш верне до ладу…
поволі звір сичатиме : хапайся_
вже лущать дно копита однорога.
на кожен гріх завчив тарифи з прайсу
байдужого, приборканого бога…
коли скінчиться ігрище жертовне
і відскавчать розбещені амури,
дві ляльки, висмоктані місяцем, безкровні,
сховавши очі в білі кучугури_
_перебиратимуть слів висохлі намиста,
раз пО раз зи́ркаючи в світлові квадрати,
де жовтий дим і хмари водянисті,
де механізмів збочені токкати…
...торкатися вже не на часі. зайве.
зів’ялі тіні. перекислі вина.
а далі буде так : погасле сяйво.
зміїне око. нічия провина…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788862
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.04.2018
дай знати про себе, той, що на глибині,
свердлиш поглядом чорну крапку четвертий день...
рівновагу тримаєш на срібній, тонкій струні,
розлітаються спогади шершнями з дна кишень…
дай знати про себе, пращур добра і зла,
нині чорному й білому поряд лежати як_
най чоло мастить древнім знаком мастка зола,
космос внутрішній чи від вічності вже набряк…
дай знати про себе, в подиху кожнім будь,
камертоном рівняючи хвилі тотожних мантр_
метроному періодом серця ходу марудь,
протиборства з собою стриманий секундант…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788720
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2018
дощі цілющі вмили сонну землю
і випрали тонке зелене плаття,
а в сни твої, безгрішні як зачаття
того, хто набродився по воді,
вкрадається спокуси хитра тінь…
до тіла тіло, як до яну інь,
знеболити багряні дивні шрами,
крилаті підлизні чи знову стануть псами,
що на лахміття роздеруть той рай_
одноманіття теплих днів окрай…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788701
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2018
імлисте місто, закуття хижі,
байдуже сонце висить на крижі,
злі охоронці вертепів божих
стрічають свистом жерців ворожих…
набряклі хмари, закляклі дзвони,
ревуть отари, сичать ікони,
тягучі мантри, важкі кадила,
відбиті карти, засохлі крила…
як звір на звіра на віру віра,
і спис між ребра, і знак на шкіру,
суцвіття гожі, вінці творіння,
борід лахміття скубуть з корінням…
ревуть злиденні, повзуть навали,
не раз виставу ту дику грали,
від сліз багнюка, мерців осанни,
кривава вата в тягучій манні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788595
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.04.2018
чорне сонце, білі тіні, теплий іній на чолі,
неба бляклий алюміній, кранів чахлі журавлі,
вкриті брудом циферблати, жовті очі сірих скель,
всіх рогатих та крилатих зливи вибила шрапнель...
полохливі незнайомці, зграї шаблезубих псів,
лялька, вільна від емоцій, що полова на відсів,
з незворотнім йде на змову, ледь тримаючи баланс,
вводить в кожне зайве слово рим рандомних дисонанс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788500
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.04.2018
кожне око мішень для колючого погляду_ тому
не вдаєш вже тотожного зайвого в хвилях юрби_
рівно навпіл цей день наче хто розкроїв по живому,
ти несеш в жменях пам’ять як землю князям на горби…
між тобою та ними стіна крижана, з криці ребра,
молодою травою околиць тамуй монохром_
у твого херувима крило кажана на півнеба_
їхній бог охрестив благодаттю похмільний синдром…
недотичні, мабуть, ті орбіти, заховані в сутінь,
каламутні пейзажі, зіпсуті словами молитви,
як по лезу бредуть неофіти пихою роздуті,
маски в крейді та сажі_ до сказу останньої битви…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2018
тримають змову темрява та тиша,
ця ніч крихкіша за квітневу кригу,
гортати пам’яті чужої жовту книгу
допоки хтось в твоїй закляття пише...
крізь суховіття проглядають зорі,
гойдають срібний маятник вагання,
транслює стеля двох химер злягання,
ті оглядаються_ до ляку гострозорі...
заклякли в горлі рими калинові _
готична муза розправляє крила,
розбите дзеркало тунікою накрила
й зашепотіла щось на мертвій мові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788219
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.04.2018
раб /recovery/
допоки розпач серце не пече,
допоки вовком не завиє янгол,
від тіні власної закланець не втече
в мерзлоти вічні, чи до дельти гангу_
допоки страх не заморозив кров,
і чорний птах не кашляє з ялини,
надія хитра мозок не покине
серед руїн чужих світобудов_
зведеться чи з колін роздертих раб_
лялькар незграбно хрестовину крутить,
по колу бродять хороводи зваб
і душу рве від хіті та спокути_
©Киба Юрій /Ки Ба/
#Ки_Ба
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788116
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.04.2018
не розвіяти тайну,
наче з ями у світло,
темні плями тайм-лайну,
ішим всім непомітні_
перероджений вкотре
за згасаючу ніч
слів вправляє непотріб
в попіл тисячоріч_
каламутні зіниці,
радник злий на плечі,
ще брязчать блискавиці
як від неба ключі_
від осан до ганеби,
від проклять до молитви,
трусять патлами верби,
свідки дивної битви_
не розвіяти тайну,
ненадійні ті сходи,
темні плями тайм-лайну,
мерехтять епізоди,
брязкотять блискавиці,
крутить сила чужа,
каламутні зіниці,
прірви ранку межа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788060
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.04.2018
чепуряться до цвіту околиці,
потонули в солодких димах_
скільки ще повертати на кола ці
і борсатися з щастя марами
на смарагдових килимах...
луна стихне лиш там, за хмарами,
струна напнута_ чи не лусне вже_
хтось насичений тими чарами
і порожній, і спантеличений
мить розхристану стереже...
молода ця весна,воістину,
знову згине в засиллі зелені,
будуть спекою сни в’яремені,
жар прозріння гребтимеш жменями,
музи серце порожнє їстимуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787919
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2018
натопили свічок не допивши вина,
на порожній гачок що хтось звісив був з неба,
без нудних балачок_ то якась дивина_
в пору ту, коли клей ще на стеблах...
наче кореня два мандрагори сплелись,
помолились на місяць рогатий_
туго напнута нині тонка тятива,
дим гіркий заливає кімнату_
не ходили навгад в лабіринті з дзеркал,
не гадали на темних арканах,
не зривав хитрий янгол зізнань з язика,
не тримав їхні тіні в капканах...
тихо плаче за ними хранитель блідий,
дві душі прослизнули крізь грати,
заростуть кропивою глухою сліди
та й кому_ і нащО їх шукати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787778
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.04.2018
що та хвиля на хвилю усвідомлені сни
зі строкатим / кислотним контентом_
за хвилину до штилю і тривкої вини
прагнув стати крилатим_ та де там...
з неба сиплеться наче зі стелі луска,
чорні руки ламають дерева_
вечір зморений плачем спустив з мотузка
звіра вітру з пронизливим ревом...
обережно обходиш зомлілих святих,
що вляглися на травах згорілих,
зміну тла моніториш, один серед тих_
не спромігся втекти від прозрілих>
>від блідих, лупооких кураторів зла
в ритуальних, стерильних одежах,
що в печерах глибоких, де прах та зола
ллють мастило на череп ведмежий...
де та хвиля на хвилю_ якісь манівці
до вінків з гіацинтів сакральних_
вовк вдягнув самовільно драну шкуру вівці
і бреде в лабіринт сповідальні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787716
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2018
позбута вектора істота,
надута випаром погорди_
засилля еукаріотів,
увінчане гештальтом морди_
тримає хорду, шкірить ікла,
шліфує фальш комунікацій,
за безліч втілень бути звикла
лиш тлом для ланцюгів реакцій_
щабель останній на драбині
з болот смердючих в прірву неба,
від кам’яної берегині
до електронного плацебо_
позбута вектора істота
вдивляється у безвість спрагло,
до дзеркала звертає : хто ти?_
й жахається_ почувши правду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787536
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.04.2018
вигризаєш до шкаралущі
калинову та солов'їну,
цідиш сльози прозорі з гущі,
палиш зайвих нейронів сіно...
гострий місяць, намиста - зорі,
нависає бездонне море,
розчиняється в неозорих
ночі межах уява хвора...
обережно шепочеш свідку
що скінчається час сеансу,
по стежках у ніщо нізвідки
на стихаючих хвилях трансу...
по голках наче йдеш та лезах,
тінь втамована склала крила
механізму скриплять колеса,
запозичена чахне сила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787499
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.04.2018
вигорають слова як торішнє гілля,
зазирають в голодні криниці заблуди,
хоч в які манівці забреди звідсіля
там така ж пестицидом протята рілля
і щербаті, гнилі довгобуди...
то уявний пейзаж на околиці мап,
за іржу гаражів впало зморене сонце,
генетичні нащадки прибульців та мавп
охоронцем в яких напівбог - напівцап
палять сплетені жмуття емоцій...
то уявний пейзаж_ не відомий тобі,
на гербі міст тамтешніх два знаки питання,
з тих країв як заблудеш не буде вертання,
станеш ще одним пікселем в зниклих юрбі
що в мовчанні важкім одностайні...
вигорають слова, йде млином голова,
олов’яні сатрапи страшні в непорусі,
в білих рясах ченці сажу в’їдливу трусять,
крізь асфальт та бетон пнеться всохла трава,
й гинуть дні в сміттєзвалищ задусі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787423
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2018
втеча за межі зони комфорту,
чорна одежа, пронизливе око_
крапля ти в морі, чи іскра пожежі,
cвітлом налитий чи викислим соком_
вже не чекаєш похвал від байдужих,
що йдуть напружено, як по канату_
грають на сонці веселки в калюжах,
м’язи серцеві торочать токату_
спрагло облизуєш сльози берези,
музу уявну розводиш на рими,
бачиш лиш те, що для люду незриме,
наче між вжалених зверхньо - тверезий...
це твоє точка складу в єдине
днини похожої й теміні ночі_
мавпи подоба, чи шарж надлюдини,
тінь від образи зубами скрегоче_
зорі – алмази, фосфорний місяць,
янголи бісяться, ниють рогаті,
скільки за раз нісенітниць поміститься
на вкритім снігом пустому форматі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787405
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2018
рілля всмоктала кров зими
дими духм’яні, п’яні тіні_
нудної музи животіння
кислотне тло озимини_
шляхетні вишкіри спокус,
невідворотне жалить рогом_
душа, на фальш веселу вбога,
чекає на хімічний струс_
дотичність сенсів та орбіт,
екстрасенсивні резонанси,
плюсів та мінусів баланси,
важкого погляду магніт...
гудуть, що пасіки страшні
шухляди з сірого бетону
в них стільники з гіпсокартону
трясе від духу метушні...
рілля всмоктала кров зими,
спини вже цей обридлий струмінь
і розчинись в густому тлумі
травмуючи химер крильми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2018
душ хімічні секреції, зайві конструкції слів,
монотонна робота нудна і обридла до смерті_
світлової корекції закільцьованих, вицвілих снів,
під прискіпливим наглядом зблідлих крилатих експертів...
перестрашені здійсненням грішних, докучливих мрій,
попри здолану спрагу ковтають солодку отруту_
не на часі ще грати по кальках затертих спокуту
і лякати пронизливим криком воронячий рій...
змій, що яблуком звабив, сховався в тернові затіння,
павутиння на квітах метеликів ловить навгад_
не на часі ще падати ниць та збирати каміння
під докучливий, в’їдливий гвалт електронних цикад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787126
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.04.2018
де вона, та злука при свічках,
вже не на гачках надій на диво_
чи вогонь що ледве тлів зачах
в манівці завівши перспективу>
>чи то жереб випав на ребро,
вкрились смолами колись рожеві зябра...
тіл блідих зневажене добро_
плачуть воском срібні канделябри...
де вона, драбина до зірок_
як пісок крізь пальці ніч тікає,
всі слова затерті до дірок,
небокрай червоним набрякає...
...перший хто сумлінням протече,
припече – студи холодну воду_
щось таке набила на плече
що змінило сутність і природу...
де вона, та злука при свічках_
геть чужа роль дограє поволі_
спогадів марудить теплий прах
дістає дрібні кристали солі...
заростають ружі бур’яном,
форми тонуть в дзеркала калюжі,
тіні тхнуть невипитим вином,
хтось з ікони світле око мружить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787034
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.04.2018
в лахмітті cніжному стерильних білих риз,
з очима сповненими меду благодаті
крилатий менеджер екзистенційних криз
з кутка в куток шугає по кімнаті...
завішене вікно в квітневий світ,
шпалери з черепом – окраса монітору,
сховав старий і новий заповіт,
дао де дзин, бхагавад-гіту, тору...
хто першим зірвиться на вимучений крик
про календарне настання дедлайну_
ця синусоїда стабільна з року в рік
спадає в нуль за три доби_ звичайно...
і знову влізеш в маску затісну,
прибравши вишкір, вигулькнеш між люди
й зухвало скривдиш заспану весну
сухим, холодним поцілунком юди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786801
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.04.2018
десь на межі між тишею та криком,
десь на стежі з нівІдкіль в нікудИ,
снують жерці здичілі, звіроликі,
в слизьких єпитрахилях зі слюди...
обтягують колючим дротом вежі
і зманюють розбещених заблуд_
зігрітих полум’ям жертовної пожежі_
то буде перший_ вже не божий суд...
допоки ждуть хазяїнів лупатих
розбитих вщент порожніх шахівниць
пробиті днища будуть колупати
й ковтати попіл висохлих криниць...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786730
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.04.2018
безвідносно до мляво повзучих хвилин,
попри плин одиноких скуйовджених хмар,
йдеш супроти кошлатих одеж з мішковин
що жертовне ягня на вівтар...
злісно скиглять іржаві завіси дверей,
ловлять гав кривороті цибаті ляльки,
мілітарні чуби рве зачахлий борей,
кашлем давляться горді круки...
звісно, знову, як завжди, зведеш нанівець
випадково підігнані формули рим,
просихає прокислих калюж холодець,
б’є вітрини крильми серафим..
йдеш супроти кошлатих одеж з мішковин,
що жертовне ягня на вівтар_ позаяк
втратив вкотре за вічність якусь з половин,
в котрій хтивою тінню закляк...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786683
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.04.2018
вже окреслені межі речей,
зафіксовані точки зору_
в сутінь димну / напівпрозору
тінь злякавши чи хто втече_
попри фальш та незграбність слів,
що позбуті давно коріння,
час тече _ чи збереш каміння
з тих засмічених вщент полів...
механізму обридлих снів
добре змащені коліщата,
павутина на циферблаті
по покуттях і поготів...
там не шкіряться образи,
без образ_ бо те зайве нині_
випадковий перетин ліній,
шістки мічені на тузи...
дріт колючий / периметр гри_
спостережники лупоокі
то екран чи паркан високий_
неба вицвілі кольори...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786583
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.04.2018
і рве шворку пес,
і лящить блакить,
кажуть, він воскрес,
най нутро щемить,
зупини цю мить,
бачиш, пнуться як
крила з гнутих спин
заспаних пияк...
і хитають світ,
і цілують хрест,
в реготі кобіт
чуєш, він воскрес_
в цокоті частот,
в плескоті вина,
в купі нечистот
десь обабіч дна...
годі_ попри все
днина золота,
об яйце яйце,
паска – смакота_
сонце світло ллє,
як вітають вже
то сховай своє
ввічливе : невже ? ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786554
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.04.2018
над непотребом рим вже розвіявся дим,
право бути ніким не дається за так,
розчинився в юрбі пілігрим здерши грим
не вгадати, чи князь, чи жебрак...
викладати в пасьянс випадкові слова,
як гойдати мости над проваллями снів,
наче маківка висохла вщент голова
шелестить в перший з вигрітих днів...
заговорена лють, оцифрована мить,
йдуть по теплих слідах тіні вибитих мрій,
протилежності в’їдливо скроні клюють,
янгол з бісом накручують : дій ...
на ребрі зупиняється вкотре п’ятак,
кожен жереб фальшивий в цій дивній війні,
право бути ніким не дається за так
і нещадно зростає в ціні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786481
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2018
випробовує фальш покаянну весна,
жалиш поглядом кожну тотожну_
хоча кажуть, що п’ятниця надто страсна
і нічого такого не можна...
ця звитяжна аскеза чи варта осанн,
підлабузники скиглять крилаті_
з тінню спраглою грішних почвар сам-на-сам,
лізуть рими в багрянім ошматті...
наче риба з гачка з посту зірвешся ти
в темну воду останньої ночі_
ігнорують намолену тишу коти,
теплий вітер рве бляхи й регоче...
кажуть, п’ятниця нині занадто страсна,
хтиві мари збираються в зграї_
випробовує фальш покаянну весна
й алгоритми спасіння ламає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786253
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2018
стане рим ні про що і порожнього тла
аби вигризти ніч цю до кістки,
дочекалася муза гіркого тепла
імітуючи роль атеїстки...
не вгаваючи знаки виводить криві
і марудить сміття мертвіх істин,
волохаті джмелі вже гудуть в голові
викривляючи форму зі змістом...
дивним містом, де німби тремтять ліхтарів
й вичахають сніги по закуттях,
хтось по вінця наповнений темінню брів
каяття врівноваживши люттю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786230
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2018
блазні чавлять скорботні сльози,
грають завчені дивні ролі_
не вгадати ліміти дози,
не зламати брехні паролі...
не втекти бо за темні межі
лабіринту з пласких екранів,
по периметрах, в чорних вежах,
вже скрегоче іржа капканів...
десь регочуть забуті мертві,
десь скавчить цифрова молитва,
від поклонів лобів обдертих
не соромляться посполиті...
вийти з гри чи до скону вити
сепаруючи чорне й біле_
з неба сипляться штучні квіти,
вигорає спороховіле...
хитра муза не вжалить серце,
загартоване спіхом в горнах_
попри опір стрекочуть герци,
слів полову труть в попіл жорна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786153
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.04.2018
осад дикого сну віддає гіркотою ще й досі_
в ньому привиди босі блукали по сходах кривих,
розчинився їх сміх в хвиль коротких брудному хаосі_
вийшли з тої посвяти позбуті невтілених примх...
вийшли з тої посвяти сховавши під панцері масок
безіменні обличчя і очі, що вгледіли прірву_
вже вітри носять світом навгад ритуальну пластмасу
й смолянисті жерці труять чадом надламану віру...
недоречні / забуті / спотворені призмою / зайві,
статистичні істоти в чужій / оцифрованій грі_
щезли попелом вкриті в жертовному / штучному сяйві
кілька зайвих нейронів спаливши в зашерхлій корі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786121
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.04.2018
чи була та гра перед сонцем злим
саме тим зачином лоскотав що сни,
білої весни_встряглої в льоди_
здерши спліну стяг, зможеш_ поясни...
чи злякає крик вранішній туман,
згущену слюду олова калюж,
стежку_та як вуж, дротяний бур’ян,
вицвілі / крихкі шкаралущі душ...
чи сховаєш сам шрами втятих крил,
янгола, з ким брів по слідам кривим,
сходами в пітьмі_ одаль від перил_
він до часу щез_ як прозорий дим...
ласий до спокус, бранець хтивих мар,
в теплий сніг загруз_ пута скинув ниць,
сміх здичілих муз, що лящать між хмар
падає в роти кинутих криниць...
чи була та гра_ сам чи був в тій грі,
биті ліхтарі / перший сталий плюс,
вздовж чужих узбіч знявши якорі,
йдеш теплу навстріч відпустивши пульс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785517
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.04.2018
прудконогі довгі тіні
кістяки кривих берез,
нині був останній іній,
до осанн осінніх щез...
твердолобі мимобіжні,
поміж райдужних калюж_
передчасні барви ніжні
оком в’їдливим паплюж...
кинеш весла ненароком,
занесе на мілину_
хмар кошлатиться бароко,
наче напнуту струну>
>хтось торкає першим словом
жалить поглядом скляним,
з-під прокислого покрову
просякає труйний дим...
…ситий натяками вдосталь,
зшитий з сотень протиріч_
недолугим здайся гостем
в царині задутих свіч...
... нині був останній іній_
плаче вичахла зима,
значно вище ватерліній
стронцій, кобальт і сурма…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785170
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.03.2018
у натовп тих, відірваних від тла,
мавпуючи незграбно власну тінь,
чи втікачем з бетонного дупла,
чи диким свідком млявих сновидінь,
зарозумілий бранець самоти,
кривих дзеркал і вицвілих текстур,
ту роль коротку граєш саме ти,
серед закляклих, зляканих скульптур...
вже не щербатий місяць плавить скло,
кружляє колом рій порожніх слів,
де те зрадливе, зламане тепло,
де той пташиний, дикий, п’яний спів...
... де та осатаніла коловерть
від летаргії вичахлих гріхів,
по прямокутниках просмолених дахів
разом женуть ворон життя та смерть...
душа, що вислизнула з тіла в мотлох хмар
розтанула відлунням крику вже,
тебе в зачині весняних почвар
чужий, байдужий янгол стереже...
...не перший, не останній серед тих
хто ще плекає світло десь на дні,
порожня лялька збочених святих
позбувшись сорому штурмує довгі дні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785086
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.03.2018
залиш замість себе розріджену хмару світла.
відлуння скорботного реготу заздрих мар.
весна під снігами мріями вже одквітла_
останньому дзвону рве язика дзвонар...
залиш замість себе тінь, що ворожа слову.
таку, що бижіть від поглядів хижих зваб.
недопалки з воску, молитви пусту полову_
зволожені площі в жовтих очах кульбаб...
залиш замість себе нервовий зворотній поступ.
зітри всі сліди з холодних, чіпких мереж.
чи був течією / берегом / руслом / мостом_
чи кригою був, чи визрілим для пожеж...
залиш замість себе майже стерильне поле.
де – інде засіяне знаками запитань.
набите на шкірі готичним шрифтом “ніколи”
й приборкавши острах в шеренгу тотожніх стань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784537
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.03.2018
не на те чавили при свічках_
де вони, ті сором та сумління...
душі на оголених гачках,
вдало симульовані сп’яніння_
луснуте люстеро крижане,
чи обох наздожене спокута,
чи обох, зманіжених, зіжне
білосніжним саваном окута>
>мстива жниця, заздра до зітхань,
заграна вже мертвими богами,
ждуть чого смішні герої драми,
від взаємних млявих зазіхань...
не тому чавили перли сліз
аби нині_ вільними до крику_
перед пащами розчахнутих валіз
відганяти правду звіролику...
скинуті з розвінчаних небес,
до кісток облизані тінями,
ставлять на полотнах зносин хрест
і стирають з карм стерильних плями...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2018
була соромною взаємна дяка_
були короткими строкаті сни_
до купи злиплися з якого ляку,
лящали янголи брудні пісні...
звели до збочення колапси березеня_
тунелі білі / панельні закуті,
складна логістика душ перевезення,
спокути награні / маршрути замкнуті...
на грані істини світи зворушені,
віднині змушені тікати зустрічі,
блукають_ знітившись_ що бісом вкушені,
і з сумом згадують слизоти устрячі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2018