Тетяна Никитюк

Сторінки (1/18):  « 1»

Небо

Неба  зоряні  очі-
Наче  сумні  волошки.
Зрання  плакало  небо
Трошки.
Мо',  хто  образив,  а  може
Просто  самотньо  і  сумно.
Плинуть  насуплені  хмари-
Думи.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659190
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.04.2016


"Божевільний , запахущий травень…"

Божевільний  ,  запахущий  травень
Ревно  плакав,  пристрасно  молився,
У  розпуці  бив  себе  у  груди
Під  склепіням  неба,  наче  в  храмі.

І  схилялись  клени  гордовиті,
І  палали  свічі  на  каштанах,
І  криваві  вогники  тюльпанів
Танули  в  бузковім  фіміамі.

І  дощами  набрякали  хмари,
І  трусили  громом,  наче  з  злості,
І  в  травневі  зорі,  наче  в  дзвони,
вітер  калатав  у  високості.

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2016


"Сьогодні я -дощ…"

Сьогодні  я  -дощ.
Мандрую  собі  поволі,
оминаючи  мудро  дахи  і  дороги,
дерева  і  парасолі.
Всесвіт,  повний  цікавих  очей  
і  допитливих  поглядів,
нині  й  не  гляне  на  мене.
Та  й  хто  б  став  роздивлятися  дощ?
Я  могла  б  бути  чим  завгодно-
Зіркою  в  небі,  листочком  у  лісі,
хмаркою  чи  чиєюсь  мрією-
Втім,  як  і  кожна  людина...
Але  кожен  сам  вибирає  себе-
Бути  богом,  людиною  чи  порошинкою
На  земнім  глобусі...
Я  могла  б  і  літати,  авжеж!
а  натомість  стою  на  зупинці,
як  і  цей  голуб,
що  повернувся  спиною  до  світу-
і  смиренно  чекає  автобуса.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658952
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2016


"День - безкінечно довгий…"

День  -  безкінечно  довгий,
Світ  -  безмежно  широкий,
І  огортає  душу  
Такий  оманливий  спокій,
Що  можна  без  страху  поглянути
В  обличчя  безжальної  долі.
Як  хоро́ше  було  б  жити  
Без  болю!
...А  десь  знов  відбивають  атаку,
Ядучий  дим  роздирає  горло,
Міномети  гавкають  люто,
Горить  земля,  гинуть  люди...
І  нестерпно  хочеться  плакати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658947
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 11.04.2016


"Вмитий бісером дощу. . "

Вмитий  бісером  дощу
Бурштиновий  день  згаса.
Вбрана  в  шалик  веселковий,
За  Дніпро  пливе  гроза.

О  як  прагне  серце  слів,
Ніжних  й  трішечки  сумних!
В  тиші,  повній  світа  зір,
Чутно  кроки  снів  твоїх...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2016


"Надворі…"

Надво́рі  машини  гарчать  розлючено.
Хочу  тиші,  якої  нема.
З  дивовижною  невідворотністю
В  минуле  відходить  зима.

І  відходять  у  безвість  люди,  
І  болючі  тривожні  сни,
А  у  груди  у  серце  хлюпають
Зелені  хвилі  весни

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658705
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.04.2016


«Упало сонце соколом злотавим…»


Упало  сонце  соколом  злотавим
На  далину,  пухнасту  від  кульбаб,
І  золотом  червоним  розплескалось.
З  допитливості  витягнулись    тіні
Кудлатих  лип,  прив’ялих  від  знемог,
Щоб  зазирнуть,  куди  воно  сховалось.

І  вітер,    що  у  небі  колихав  
Зерно  дощу  і  зоряного  пилу,
Знеможено  вологі  крила  склав,
А  потім  довго  хлипав  у  діброві,
Збираючи  у  кошики  вербові  
Чиюсь    журбу,  загублену  між  трав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528933
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.10.2014


«1933»


Весь  світ  –  наче  цвинтар.  
Хрест-навхрест    посліплену  хату  забито.
Сніг  сходить  на  землю
Спроквола,  неначе  Господня  молитва.
Сніг  сходить  на  душу,  
Що  люто,  нестямно  цурається  тіла,
Забуті  могили  
Навіки  ховає  під  покровом  білим.
А  зорі  –  мов  свічі
Під  банею  неба  поставлено  в  спомин
Над  всім  білим  світом,
Що  тої  зими  був  не  білим,  а  чорним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524099
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.09.2014


«Наче звірі, гнівливі й німі…»

 
Наче  звірі,  гнівливі  й  німі,
В  небі  плавають  грози.
Наосліп  громами  б’ють  –
Аж  світ  зачаїлий  двигтить  –
І  спадає  дощами  їх  лють  –
Як  сльози.

І  сліпу  дощову  каламуть
Вітер-примха  так  ніжно  колише,
Наче    хоче  в  зажурі    утішить!
Ще  поскаржиться  небо  комусь,
Зблисне  відчаєм  на  цілий  світ-
І-  тиша….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2014


«Паралельні світи»

Стоять,    туманом  огорнуті,
Обпалені  осінню  клени.
Тиша  –  немов  безодня.
Зі  мною  –  моя  самотність
І  паралельні    світи,  
Що  проходять  повз    мене.

Ніч  сипле,  немов  горіхами,
Запізнілими  знаками  -  снами  .
Світи  пропливають  над  нами.
І  світ  твій,    з  болями  і  втіхами,
Що  ховаєш  очах  твоїх,
Я  ніколи  не  взнаю…

І  постає  немов  вирок
Пласка  геометрія  Всесвіту  :
Тут,  на  кулі  Землі,
Чи  в  зоряній  безкінечності,
Бути  тобі  паралельним  світом
Я  давно  вже  приречена.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2014


"Ступає осінь волохатим левом…"

Ступає  осінь  волохатим  левом,  
Лиша  сліди  багряні  по  лісах.  
Рамена  у  молитві  всі  дерева
Підносять  в  кришталеві  небеса.
Не  дивина,  що  серцю  трохи  сумно  -
Світанків  літніх  полум’я  згаса.

Це  –  захід  віку.  Води  вже  поснули
І  сонячних    обіймів  спраглий  жар  
Вже  видається  спомином  незбулим…
Де  світ,    рождений    в  полум’ї  бажань?
Листок  верби  на  дзеркалі  води
Приречено  спливає  у  минуле…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522568
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.09.2014


«Важкий тягар ночей мені…»

Важкий  тягар  ночей  мені.
Скажи  -  чому,  чому
У  білий  світ  вертаю  я  
Неначе  у  тюрму?
Бо    згасли  зорі  в  небесах,
Душа  мовчить,  німа,
І  вже    не  знаю  я  сама,
Де  світло,  де  пітьма…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2014


«В цім дивнім світі, повнім прямих кутів…»

В  цім  дивнім  світі,  повнім  прямих  кутів
Самогубство  давно  застаріло.
Себе  не  збавляють  життя  ,  о  ні!
Ходять  як  мертві  -
Коли  помирає  душа,
А  живе  лише  тіло.
Мук  нестерпних  мені  завдаєш  -
Нехай!
Без  любові  не    годна  жити.
Край  же  серце  моє,  хай  взнаю  –
Я    ще  жива  ,    
І  не  можу  тебе  розлюбити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2014


Босоніж, простоволосе…

Б́осоніж,  простоволосе,
Літо  б'є  в  бубон  сонця,
І,  вбравшись  в  перлові  роси,
Малює  зоряні  знаки,  
Вплітає  сокирки  і  маки  
В  ниви  туге  колосся.

І  сходять  липневі  грози
З  неба  тугої  безодні
В  землі  многоплідне  лоно
В  барвистім  шаленстві  квітів;
Й  гудуть  над  всім  білим  світом
Птахів  невгамовні  дзвони.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513503
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.07.2014


Старезна хатинка під стріхою…

Старезна  хатинка  під  стріхою
Присіла,  аж  сіра  від  старості,
У  колі  з  столітніми  липами;
Віконцями  підсліпуватими  
На  світ  приморочено  глипає.

А  світ  навіжений  проноситься
З  вищанням  авто́      і  трамваїв
І  з  ревищем  авіаносців...
А  небо  над  нами  все  журиться  
Сліпими  дощами  і  росами.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513502
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.07.2014


Сірий спокій

Сталево-сіре  дзеркало  води
Покрито    сірою  габою  
Кудлатих  хмар.  І  навкруги
Такий  дзеркально-сірий  спокій,
Який  порушить  лиш  політ  
Стрімкої  ластівки,  що  майже  
Крилом  торкається  землі.

А  очерети  -  насторожі:
Пильнують  пристрасно-терпляче
Глибінь  -  лускатих  риб  притулок,  
Себе  сховати  неспроможних.
А  сивий  дощ  неквапно  йде,
Тонкий  смугасто-сірий  покрив  
З  куделі  сірих  хмар  пряде  
На  світ  довірливо-тривожний.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513142
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.07.2014


Русяве сонце…

Русяве  сонце  награває  гами-
На  цілий  світ  веселка  простяглася!
Пром́инув  дощ,  і  небо  під  ногами-
Неначе  світ,  куди  боїшся  впасти.  

А  в  тому  світі  все  ростуть  дерева,  
Іриси  мріють  понад  берегами,
І  стрункість  їх  нагадує  сонату,
Гаптовану  для  скрипок  і  органу

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512934
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.07.2014


Як подібні й водночас несхожі…

Як  подібні  й  водночас  несхожі
Перший  подих  і  останній  зблиск!
Спогади  й  мелодії  забуті
Оживуть  й  повернуться  колись.

Як  забути  ті  хвилини  щастя,
Ночі  зоряні,  сліпучі  дні!
Та  зоря,  що  вже  давно  погасла,
Довго  ще  світитиме  мені...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512932
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2014