Аліан Званич

Сторінки (1/15):  « 1»

Привіт. Чому стоїш така промокла?

Привіт.  Чому  стоїш  така  промокла?
Крізь  вікно  вдивляєшся  у  даль.
Знаю,  що  під  дощем  ховала  сльози,
Але  не  змогла  втопить  печаль.

Тебе  побачить  не  чекав,  змирився
І  тепер  сполоханий  стою;
До  мне  ти  наважилась  з’явитись!
Невже  це  правда,  чи  я  лиш  сплю?

Мовчиш,  потрібних  слів  знайти  не  можеш?
Гордість  обернутися  спиня?
Ти  почекай-но  трішки,  буду  скоро,
Ось  тримай,  перевдягни  вбрання.

Я  повернувся,  ну  і  дощ  на  дворі,
Добре,  що  зосталась  не  пішла.
Розмову  нам  почати  допоможуть
Цукерки  і  пляшечка  вина.

Колись  кохав  тебе,  про  тебе  мріяв
І  вже  щастя  іншого  не  знав,
Аж  раптом  світ  шалено  зненавидів  –  
Ти  із  іншим  ніжною  була.

Кохав  тебе  без  розсуду,  без  тями,
Ще  може  кохать  не  перестав,
Але  надію  сильну  –    бути  разом
В  глибині  душі  навік  сховав.

Невже  й  тебе  спіткала  моя  доля?
Не  зникають  сльози  на  очах.
В  душі  твоїй  голосять  невимовно
Зрадою  розбиті  почуття.

Серденько,  яка  ж  гірка  твоя  журба,
Її  з  тобою  розділяю.
Ненависне,  кажеш,  те  життя,
Життя  –  байдуже  існування.

Але  ж  любов  проклинаєш  ти  даремно  –
Відчай  в  прірву  гибельну  штовха.
Ми  до  життя  втрачаємо  натхнення  –  
На  любов  уся  вина  ляга…

Не  кляни  любов,  нею  варто  жити!
Знаєш,  і  не  треба  забувать,
Що  для  взаємності  жаданой  миті
Ти  готова  все  життя  чекать.

Любов  –  жага  неспинна  віддавати
Все  те,  що  немає  сил  тримать.
Любов  –  війна,  а  вчинки  то  гармати,
За  любов  вже  ж  треба  воювать!

Таке  воно,  розпатлане  кохання,
Божевільне,  вперте  і  сліпе,
Воно  не  лічить  час  й  образ  не  знає,
Без  надій  надією  живе.

Буду  я  страждать,  та  тобі  пораджу,
Вже  моїх  помилок  не  роби:
Ти  непокору  горду  і  відвагу
Перед  серцю  любим  прояви…

Ну  все,  багато  я  сказав,
втрачаю  гордість  сам,
тобі  я  бачу  легше  стало,
вже  зникли  сльози  на  очах…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2015


Пора мой друг, настало время…

Пора  мой  друг,  настало  время
Уж  разбегаться  кто  куда.
Зовёт  беспечная  надежда
Покинуть  отчие  края.

Детство  быстро  пролетело,
Горит  заветная  мечта,
Но  мы  с  тобою  повзрослели
Её  с  печалью  размешав.

В  краю  далёком  ты  обвыкнешь,
Знакомства  быстро  обновишь,
А  вдруг  тоской  повеет  хрипло,
Вспомни,  что  в  душе  хранишь.

Знакомства  будут  по  расчёту,
Что  поделаешь  –  реальна  жизнь.
Но  страшно  потерять  свободу
Средь  элитных  виски  и  машин.

А  любовь  возмутит  сердце,
Ты  все  сомнения  покинь,
Люби,  пускай,  и  нет  ответа,
Не  погибай,  твори,  живи!

Твори,  живи,  задавшись  целью,
Увлечённо  будни  проводя,
Придёт  успех  в  заветном  деле
И  о  тебе  заговорят.

И  как  бы  в  жизни  не  сложилось,
Всегда  рядом  родные,  друзья,
Позови,  а  может  откликнись
У  нас  общая  в  небе  звезда.

P.S.  мы  закрыли  друг  от  друга  души,  перестали  разделять  взгляды...  но  вопреки  всему  мы  дружбу  нашу  сохраним...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558187
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.02.2015


Мати і син або сповідь примари

Зустрічай  же,  мамо,  слізоньки  зітри,
Та  що  ж  це  так  рано  посивіла  ти…
Чому  не  радієш,  чи  не  вгадала
Сина-солдата  в  пташинім  вбранні?

Від  злої  кулі  у  небо  злетів  я,
А  так  хапався  душею  за  тіло…
Сумують  квіти  у  «Дикому  полі»
Де  кров’ю  палкой  земля  збагровіла.

Та  бачу  вгадала,  вдивляєшся  в  синь;
Не  край  своє  серце,  за  мной  не  грусти,
Тепер  я  вітер  і  птаха  небесна,
Мені  тепер  легко  як  ніколи  в  житті.

Кружляю  над  світом,  дивуюсь  красі,
І  сонцю  радію  і  зорі  нічній;
В  степу  неосяжнім  СХІД  зустрічаю,
ЗАХІД  проводжу  до  замріяних  гір.

Та  якось  буває  так  сумно  стає,
Що  більше  ніхто  не  побаче  мене,
Заклик  мій  вільний  ніхто  не  почує:
Любити  безмірно  ЖИТТЯ,  бо  одне!

І  буду  я  світом  вічно  блукати,
Примарой  безликой  листя  гойдати,
Шукатиму  змогу  і  силу  неспинну
Кляту  ненависть  з  людей  проганяти!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536097
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 10.11.2014


Забыл тебя…

Забыл  тебя,  моя  родная,
Не  пишу  и  не  звоню.
Теперь  бессонными  ночами
Другой  любовь  свою  дарю.

Нет,  не  тебе  я  улыбаюсь,
Не  тебе  цветы  несу,
Но  лепестки  напоминают
Про  твою  мне  красоту.

Я  обещал  тебе  ночами:
«Подарю  с  небес  звезду»;
Без  твоих  чарующих  объятий,
Что  я  верно  пропаду.

Идут  года  –  не  пропадаю,
Значит,  ложь  –  мои  слова!
Но  так  почему  же  я  страдаю,
Душу  мучит  пустота?!

Мне  снится  сон  порою  странный,
Как  легко  его  понять  –  
Корали  красные  дурманно
На  груди  твоей  горят…

Забыл  тебя  с  другою  рядом,
Отдаюсь  в  ее  тепло,
Но  сердце  полное  страданий
Лишь  тебе  навек  дано…

                                                             Київ  21.09.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527283
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.10.2014


Тишина

Тишина.  Безмолвно  и  тоскливо.
Мысли  гложут,  тяготят.
О  несбывшемся  и  том,  что  было,
И  не  удается  их  унять.

Еще  свежи  воспоминанья
О  той  нахлынувшей  любви.
Страдает  сердце  вечерами,
Но  зря  надеется,  болит.

Зачем  терзают  душу  мысли?
Куда  теперь  от  них  бежать?
Чтобы  в  бессилии  забыться
И  никого  не  вспоминать!

Стремлений  дух  навек  остужен,
Что  завтра  будет  –  все  равно.
Отныне  мне  никто  не  нужен,
Разочарование  –  исход…

13.09.14  –  Київ
Цей  вірш  видався  песимістичним,  бо  саме  таким  є  зараз  мій  настрій…  та  не  тільки  зараз  –  постійно,  вже  й  не  пам’ятаю,  щоб  мій  настрій  був  іншим  і  не  уявляю,  що  він  стане  колись  іншим…  Плин  часу  –  головна  причина  мого  смутку.  Мене  також  тяжить  нез’ясовність:  чи  полишити  надії  про  істинне  кохання,  тобто  здатись  і  жити  як  переважна  більшість,  жаліючись  на  життя,  а  чи  чекати  на  те  кохання,  сповнене  взаємної  нестримної  пристрасті  і  ніжних  почуттів,  на  кохання,  де  місця  нема  розрахунку…  чекати  до  кінця  життя…  На  роздуми  часу  стає  все  менше…
Та  нарешті,  після  високих  злетів  і  глибоких  сердечних  падінь  я  зрозумів,  що  істинне  кохання  –  це  мистецтво,  оволодіти  яким  здатні  лише  генії.  І  як  будь-яке  мистецтво,  кохання  потребує  одречення.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525667
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.09.2014


Згадую, мамо, тебе

В  невблаганний  час,  в  хвилину  тяжку
Згадую,  мамо,  тебе,  твою  ласку.
Згадую  твою  турботу  й  печаль,
Зморені  руки  од  буденності  справ.

Безтурботні  пригадую  днини,
Як  за  руку  мене  ти  водила
Повз  каштани  і  гуркіт  машин
Поспішаючи  по  справам  своїм.

Тепер  же  й  я  так  поспішаю,
Клопочу  весь  день  і  не  встигаю,
Лиш  на  мить  спинюсь  тебе  згадати
І  знову  справи,  справи,  справи…

В  минулому  зосталось  те  життя
Моїх  гулянок  зрання  до  темна.
Тепер  від  щоденних  сірих  дум
Оселився  в  серці  гіркий  сум.


Нема  тебе  поруч,  та  чую  тепло,
Що  щедро  так  ллється  від  серця  твого.
І  душа  завмирає,  так  тихо  стає,
Відчуваю,  побачить  жадаю  тебе!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525658
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.09.2014


Вставай країна славна!

Вставай  Країна  Славна!
Рушай  у  мужній  бій!
Прийшла  година  страшна
Ненависті  й  брехні.

Тепер  не  час  мовчати,
А  час  рішучих  дій
І  силою  і  словом
Громити  ворогів.

Лиш  пам’ятай,  народе!
Зло  душу  роз’їда
Війна  –  то  діло  чорне,
Невинних  гине  тьма…

Здіймай  же  силу  яру,
Не  треба  каяття,
Що  за  кровну  ціну
Виборюєш  життя.

Та  хай  на  розсуд  Божий
Постане  лютий  бій…
Війни  ми  не  чинили  –  
Ми  принесемо  Мир!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520199
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 28.08.2014


Любимая…

Любимая,  сердцу  родная,
Красотою  дурманишь  меня.
Пусть  не  сложилось  быть  рядом,
А  всё  ожидаю  тебя.

Я  помню  то  счастливое  лето,
Радостный  месяц  рядом  с  тобой.
Редкими  были  неудержимо
короткие  встречи  с  тех  пор.

Но  знай,  не  от  слабости  духа
С  болью  в  сердце  решил  отступать,
Боюсь  в  неизбежности  будней
Любовь  к  тебе  потерять.

Я  слезно  тебя  отпускаю
Быть  счастливой  навеки  с  другим,
Иллюзией  жить  я  не  стану…
Когда  буду  нужен,  зови!

Быть  может,  жить  с  другою  стану,
Интерес  какой-то  к  ней  найду…
Тебя  любить  не  перестану,
В  сердце  тайну  сберегу.

                                                                                   17.08.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518753
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.08.2014


Чорна дата…

Пишу  в  скрутну  для  країни  годину,
В  прямому  сенсі  слова  цього.
Серце  пече,  душа  плаче,
Майбутнє  тривожить  мене:
«Що  буде  далі?..»  -
З  надією  в  щастя  питаю  себе.
Я  визнаю  свою  нікчемну  діяльність,
бо    не  вдається  змінити  ніщо!
Я  терпіти  не  можу,  я  плачу
Та  пожаліти  не  прийде  ніхто…
Так  багато  холодних  кругом  егоїстів,
Їх  непокоїть  лиш  власне  проблемне  буття,
Тільки  швидше  хапнути  побільше  хотять!

Та  не  буде  більше  злагоди  і  миру,
Це  кінець,  героїв  щезне  слава,
Що  мріяли  і  творили  благодать,
Що  до  гуманізму  закликали…
Зникне  все,  бо  ми  забули,
Що  ми  є  люди,  нам  дарована  душа,
Що  творити  –  це  полум’яна  удача,
А  бездіяльність  і  руйнація  –  погибель  наша.

Та  все  ж  існує  шанс  у  мене  і  тебе
Пишатися  своїм  буттям:
Лишень  треба  мудрого  слова  почути
І  не  покладаючи  рук  і  очей  не  стуливши
Заради  вічного  діла  неспинно  творити!

Щоб  жити  у  радості,  горя  не  знати
Треба  самому  іскренним  стати,
Діл  і  думок  один  напрямок  мати,
Любити  ближніх  як  себе  самого!..

18.02.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518136
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 18.08.2014


Страстная ночь

Сегодня  ночью  страсть  была  не  сном,  не  воображеньем,
А  превратилась  в  пылкий  жар  и  в  беспамятстве  движенья.
Вместо  слов  мелькали  взгляды  наших  жаждущих  очей,
Одежда  на  пол  опускалась  лишней  грудою  вещей.
Слабый  свет  от  тусклой  лампы  воздух  тайной  наполнял,
Мы  вдыхали  этот  воздух,  полный  нежных,  диких  трав.

Все  сильнее  наши  души  уносились  к  высоте  бушующих  страстей
И  в  объятьях  крепких  замирали  вдали  от  обыденных  вестей.
Лишь  стук  сердец  да  поцелуи,  твоих  губ  касаются  мои,
Ни  стук  сердец,  ни  крик  соседей  нам  не  слышен  –  мы  одни.
И  только  звезды  этой  ночью  безмолвно  наблюдали  издали
Как  нежно  мы,  безудержно  кружились  в  порыве  страсти  и  любви.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518126
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.08.2014


Душа моя - то осіння погода

Душа  моя  -  то  осіння  погода,
Без  тебе  сумливі  дожді,
Коли  я  з  тобою  -  сонце  виходить
І  так  тепло  стає  на  душі.

Коли  я  з  тобою  -  забуваю  усе,
Що  так  хвилювало  колись.
Я  миттю  живу  і  не  вірю,
Що  ти  знову  мусиш  іти.

Душа  моя  колись  стане  весною,
Заграють  щасливі  струмки,
І  очі  твої  з  моїми  зійдуться!
Як  довго  чекати  весни...

                                             2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517881
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2014


Донбас, проснись!

Донбас,  проснись,  ти  –  Україна,
Ти  –  безкрайнії  степи,
Ти  –  блакитно-жовті  квіти
На  рушнику  незайманих  ланів.

Ти  –  край  вугілля  і  металу,
Ти  –  заводів  сивий  дим,
Все  тримаєш  у  напрузі
Працьовиті  руки  шахтарів…

Але  тобі  чогось  не  йметься!
Бунтуєш  ти  проти  своїх!
Тобі  все  сниться  сон  жахливий,
Що  всі  українці  –  вороги.

Живеш,  Донбас,  забутий  Богом,
Від  тяжкої  роботи  злий.
Все  з  покорою  чекаєш
Від  лжегероїв  кращих  змін.

Та  від  того  й  сон  жахливий,
Що  сліпо  віриш  ти  брехні,
Що  з  нена́вистю  клянеш  свободу
І  любові  заздриш  ти…

Та  прокидайсь,  Донбас,  нарешті!
Прогони  бажаючих  війни!!!
Амбіції  життя  не  варті,
Досить  вибухів  страшних!
                           …
Де  Дінець  тече  повільно,
Там  серед  гір  святих
Рятувати  буйні  душі
Постали  лавра  й  монастир…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517745
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 17.08.2014


В день рождения

Волнующий  волшебный  день.
Ты  вся  вниманием  окружена,
На  глазах  прекрасная  улыбка,
А  в  глазах  горит  мечта.
Перед  тобой  безоблачное  небо,
Ты  птицей  к  солнцу  полети
И  ты  увидишь  как  прекрасен
Наш  мир  бескрайний  с  высоты.
Вокруг  тебя  все  расцветает,
В  твоей  душе  всегда  тепло
Ты  успешна  и  красива,
В  этот  мир  несешь  добро!

17.11.13

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516808
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 10.08.2014


О, могутнє вільне Слово!

О,  могутнє  вільне  Слово!
Ти  тиранів  зносиш  з  трону,
Що  нікчемну  слабкість  свою
Криють  заборонами  й  тюрмою,
Владних  лозунгів  позорних
Розмітаєш  забобони!

О,  неспинне  вірне  Слово!
Ти  лунаєш  грізним  громом,
Серед  тисяч  душ  покорних,
Кличеш  не  коритись  долі,
Крисаєш  іскри  без  утоми
Блискавицею  палкої  волі!

О,  свободне  мужнє  Слово!
Ти  бурхливе  наче  море.
Перед  тобою  не  встоять  мури,
Тебе  не  спинять  ґрати,
Ти  шугнеш  у  небо  птахом
Серед  душ  нескорених  літати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516800
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 10.08.2014


Моє серце щемить у грудях

Моє  серце  щемить  у  грудях,
Єдине  спасіння  -  то  є  лезо  ножа.
Розділиться  навпіл  страждання  моє
І  спокій  навіки  душа  посягне.

Моє  кохання  -  догоріла  свіча,
Лиш  грудочка  воску  од  палкого  вогня.
Із  болем  розлуки  питаю  себе:
Невже  любов  навіки  мене  омине?!

Кажуть  час  загоїть  всі  рани...
Трісне  в  душі  кам'яная  скала,
Іскра  надії  в  очах  спалахне,
Квіткою  щастя  в  душі  проросте!

Як  серце  щемить  у  грудях!
Єдине  спасіння  -  то  є  лезо  ножа.
Розділиться  навпіл  страждання  моє,
А  чи  щастя  знову  душа  засягне?..

                                                                                     25.12.13

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2014