| Сторінки (1/12): | « | 1 | » |
У тому часі я ще не одна.
Ще сміх луна, і квітне серце, врода,
І я така ще юна, молода...
Життям впиватись - краща насолода!
У тому часі мрії на роки,
а тут - похмурий захід на півнеба.
І хоч ще сяють десь палкі зірки,
але мені цього всього не треба.
Бо пам’ять є. Вона іще жива.
Вона ще дише радісно, натхненно.
Лиш час уривки спомину зрива
й шбурляє їх у небуття буденно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2015
В хвилях ставу купається місяць,
вітерець на тополі заснув.
Повернувся на бік він спросоння
і човна на воді колихнув.
Задзвеніла вода стоголоссям,
затремтіла всім тілом, палкА.
І русалка, прикрившись волоссям,
тихо вийшла на берег ставка.
Нічка темна чомусь соромливо
цілувала їй очі, вуста.
І співала русалка тужливо -
тінь лягала на берег густа.
Перехожих настирно ззивала
і манила, і вабила всіх,
та й до смерті невдах лоскотала -
чули люди тоді її сміх.
Ось русалка завмерла в чеканні
і тихенько зове до води.
Ти ще знайдеш себе у коханні,
понад ставом вночі не ходи.
-------------------------------------------
ПЕРЕВОД на русский язык _ Владимир МИХАЙЛОВ :
На волнах пруда.
Пруд качает луну от бессонья.
Ветерок на берёзе уснул.
Повернулся он набок спросонья
И челнок, озорник, всколыхнул.
Заплескала вода голосами,
Задрожала всей массой она,
А русалка, прикрыв волосами...
Выходила на берег пруда.
Ночка тёмная очень стыдливо
Целовала ей очи, уста,
Но русалка всё пела тоскливо.
Тень ложилась на берег с куста.
Как прохожих она зазывала.
Увлекала. Манила их всех.
И до смерти порой щекотала,
Раздавался её громкий смех.
Затаилась она в ожиданьи.
Терпеливо сидит у воды...
Будет много любовных признаний,
Только ночью к пруду не ходи.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2015
Подаруй мені зоряну ніч,
цвіркуни щоб у травах співали,
і до ранку кругом навсебіч
солов’ї у кущах щебетали.
Подаруй мені ніч, та таку,
через тисячу літ щоб згадала,
щоб завжди мала пристрасть палку,
і надія в душі не згасала.
Я з’явлюся, ти тільки поклич,
і з тобою ми пройдемось садом.
Подаруй мені зоряну ніч
з теплим вітром, з рясним зорепадом.
_---------------------------------------------------
ПЕРЕВОД на русский Владимира МИХАЙЛОВА :
Подари ты мне звёздную ночь,
Чтобы в травах цикады звучали,
До утра нараспев, во всю мощь,
Слух ласкать соловьи не устали.
Подари мне такую же ночь,
Где впервые я счастья познала,
Чтоб ушли мои горести прочь,
Чтобы помнила, не забывала.
Я приду, только ты позови,
Мы пройдёмся с тобой тихим садом...
Подари же мне звёздную ночь,
Чтобы с ярким была звездопадом!
_---------------------------------------------------
Вольный перевод на рус.язык Алексея Селичкина :
ПОДАРИ
Как поют соловьи до утра
ночью звёздной по зарослям сада!
Я одна размечталась вчера,
восторгалась в окно звездопадом.
Мне такую же ночь подари,
о таком я мечтаю подарке,
и дыханьем восторженным, жарким
говори обо мне, говори.
Прилечу до исхода зари
в звездопад и ночную прохладу.
Подари же мне ночь, подари!
Мне для счастья немножечко надо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2014
Вітра подихом війнуло, вітра подихом.
Мов крилом змахнула осінь- срібним посохом.
Залишився вечір вкупі з горобиною,
Та із піснею - тугою невловимою.
Огортав її, мов суджену, у сутінки,
цілував їй ніжно-ніжно віти- рученьки.
Червоніла горобина , соромилася,
врешті-решт до нього серцем прихилилася.
На біду свою і горе прихилилася.
Де ж палке кохання вечора поділося?
Залишив її вночі і зник із піснею,
невловимою й до болі в серці, різною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2014
Я знать напевне вже хочу
якого кольору радість,
якого кольору щастя,
якого кольору біль?
І губи вперто шепочуть:
-Чи правда, що чорна заздрість?
І як змалювать нещастя
і як душі заметіль?
Чудне розмаїття фарби,
чудне розмаїття долі.
Людських відчуттів доволі,
і всіх їх не описать.
Ось тут - здивування, радість,
багатство душі - на волі.
А там - щось заснула совість,
словами не передать.
І знову я придивляюсь,
бо хочу всіх зрозуміти.
Щоб вірно мазки покласти,
дивлюся в СВОЄ вікно.
Малюю весь час . Стараюсь...
Бо мало цього - хотіти.
Бо мало ще - рук прикласти,
щоб ожило полотно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513795
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.07.2014
Простіть мене, і мертві, і живі,
що іноді про вас я забуваю,
що черства серцем інколи буваю,
люблю себе, на інших - не зважаю.
Простіть мене, і мертві, і живі,
простіть мене в розраді віковій.
Простіть мене у тягісні хвилини,
коли душа моя до Бога лине,
коли на серці гірко-щемно стане,
і плакати душа не перестане,
коли перед собою бачу спини,
простіть мене у тягісні хвилини.
Простіть мене, і мертві і живі.
Я тяжкий біль ношу завжди з собою,
хоч знаю, висохне враз він росою,
коли зневагою хоч би й малою
обдам його . Та вчинки всі криві...
Простіть мене, і мертві, і живі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2014
Час на прощання повернувся.
Востаннє глянути спішу
я в ясні очі, щоб серед ночі
поплакать: біль в душі ношу.
Час на прощання повернувся,
а серце ниє і щемить:
щасливий спогад посміхнувся -
з минулим пам'ять гомонить.
Росою висохне страждання,
розквітне квітами весна...
Вже згаслий слід того кохання
тамує в серці сивина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014
Нероздiлене
Мов в дзеркало, в твої бездонні очі
дивлюся, надивитися не можу.
До тебе прагну. І в холодні ночі
ні спокою, ні місця не знаходжу.
А ти проходиш гордо і надмінно:
в очах темніє, мучусь, червонію....
І знаю я, що буду неодмінно
страждать від цього, але що я вдію?
Вуста гарячі, теплі рідні руки
поцілувати хочу і не можу.
І я здаюся. Не стерпівши муки,
на п’єдестал гордині тихо сходжу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511985
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.07.2014
Не з тобою.
Ми з тобою були
ще з дитинства у пісню закохані.
Пам’ятаєш, як разом
співали любимі пісні?
Де ж поділись тепер
почуття, так ретельно приховані?
Пролетіли роки,
та приходиш до мене ти в сні.
Не з тобою була,
як лунали весільні мелодії,
Не з тобою була,
як ішла по дорогах життя.
Навівають мені
тихі згадки тужливі рапсодії,
І тамує душа
незрадливе гірке відчуття.
Не з тобою... Ну що ж!
Не з тобою...Так доля вже склалася.
До цих пір пам’ятаю
цвітіння старої верби.
Признаюся тепер,
я жалію, повір, що так сталося.
І стежина моя
пролягла до туги, до журби.
--------------------
Перевод на русский ЕКАТЕРИНЫ КОРА :
Ещё в детстве своём
были песней хорошей повенчаны.
Вспоминаешь ли ты,
как дуэтом любили мы петь?
Куда скрылись теперь
этой радости чувства изменчивы?
Ты приходишь лишь в снах.
Почему так случилось? Ответь.
Не с тобой я была,
где звучало веселье мелодии;
Не со мною ты был,
когда шла по дорогам судьбы.
Обовьёт , вдруг, загадочно
тихою грустью рапсодия,
Воскрешая в душе
чувство нежное первой любви.
Не с тобою... Ну что ж!?
Видно доля такая досталась нам.
До сих пор вспоминаю
цветение старой вербы.
В сокровенной печали
признаюсь, что сердце осталось там,
Где любовь заплутала
в рассветах ушедшей весны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2014
́́У цілім Всесвіті лише ми вдвох з тобою
та світлі зорі й кришталева синява.
І мудра Вічність пурпуровою рукою
від нас майбутнє пеленою прикрива.
Лунає музика лише для нас з тобою.
Ми розчинилися у поглядах, в очах.
І сил нема, щоб бути лиш собою,
і сна нема по зоряних ночах.
У цілім Всесвіті лише одні з тобою.
Спинився час, завмер, серця ж - горять.
Нас остудити б зливою, грозою...
Кохання в юності - цього вже не віднять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2014
Тепла десь в далеких краях не шукала,
До берега іншого теж не пливла.
Я долю щасливу по ниточці ткала.
Собою була. Як всі інші жила.
Стелились вітри до душі до моєї,
Лише посміхалась від цього я їм.
Подобалась радість, п’яніла від неї,
І щедрість душі роздавала я всім.
І сонце світило тоді так яскраво,
І серце співало, хотілося жить.
А щодо мети - то наліво, направо
Хоч крок відступив-що ж від того тужить?
Зате сивиною не вкриті ще скроні,
Зате моя совість - як скований лід:
Прозорий і чистий. Візьми у долоні,
Нагрієш його - і залишиться слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2014
Я прийду до тебе
тихими ночами ,
Я прийду крізь лаву
буйних сподівань.
Обійму щасливо
теплими руками,
щоб у нас ніколи
не було прощань.
Хай відійдуть далі
гіркісні незгоди ,
Кануть , наче в воду,
самі сірі дні.
Сердитись негоже,
ображатись годі,
Будемо щасливі:
віриш ти чи ні?
Подарую зранку
самі кращі звуки.
Струни мого серця
для тебе бринять.
Віджену подалі
я сумні розлуки,
Щоб ніхто в нас руки
не зумів рознять!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2014