komarini

Сторінки (1/2):  « 1»

Я завжди.

Я  завжди  з  тобою  розминаюсь  в  часі.
Це,  на  жаль,  не  в  нашій,  а  в  Божій  власті.
Не  в  одній  із  мандрівок  душі  і  тіла
Нам  зустрітись  у  просторі  не  щастило.

Незвідкіль  раптово  простягнеш  долоню.
Я  попав  у  невід,  я  в  твоїм  полоні
І  крокую  за  обрій,  сліди  шукаю
Та  чекаю  звістки  з  чужого  краю.

Промайнеш,  буває,  у  вікні  експресу.
Полиск  сонця  в  мережеві  кроку  по  листві
Невловимий.  Лиш  мить.  І  моя  принцеса
По  росі  прохолоднім  намисті

Іде.  Щоб  розтать  у  ранковій  волозі,
Залишивши  на  згадку  на  вікнах  сльози.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2014


Ми нащадки київських князів.

Ми  нащадки  київських  князів,
Ратників  і  смердів-землеробів.
Шляхом  йдемо  тих  богатирів
І  стежкою  мирних  хліборобів.

Та  за  мить  опинимось  інде
На  поліських  капищах  між  лісу.
Хоч  коли,  а  хоч  в  Іванів  день
Розтуляє  час  свою  завісу.

І  пливуть  віночки  по  струмку.
Шаленіють  парубки  навколо.
Як  дівчину  вирвати  з  кругу,
Із  сплетіння  кос  та  рук  із  кола.

Розігнатись  з  нею  і  щомдух
Перестрибнуть  полум’я  за  руки.
Пролетівши  так,  очистить  дух
І  в  кохання  зануритись  муки…

Випить  з  нею  думки  та  слова,
Мов  вина  чаклунського  привади.
То  генетика,  чи  ДНК?
То  слов’янський  дух.  Даємо  ради.
20.12.13  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2014