дочка бджоляра

Сторінки (1/38):  « 1»

Замела віхола всі стежки і двори

Замела  віхола  всі  стежки  і  двори,
Хати  стоять,  мов  вежі  снігові,
Вже  сонце  швидко  котиться  згори,
І  тільки  радість,  втіха  дітворі.

А  десь  війна,  а  десь  порожній  дім,
І  вітер  свище  крізь  розбите  скло.
А  в  небі  зірка,  наче  справжній  німб,
Всім  сповіщає:  "Йде  до  нас  Різдво!!!"

І  свічка  на  Різдвяному  столі,
Як  оберіг,  яскраво  мерехтить.
Хай  все  завмре  у  цій  казковій  млі...
Ви  чуєте?  Колядка  вже  дзвенить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2017


Зима на сонці розімліла…

Зима  на  сонці  розімліла,
Забула,  що  вона  -  зима,
Що  є  у  неї  шубка  біла,
І  ковдра  тепла  снігова.

Про  хуртовини  й  заметілі,
Ставки,  озера  крижані,
Хатки,  дерева  сніжно  -  білі
І  про  замети  снігові.

Про  ковзанки  і  про  санчата,
Про  сніжки,  бабу  снігову,
Про  хлопчиків  і  про  дівчаток,
Що  люблять  зиму  чарівну.

Ось,  ось  баськи  вже  заворкочуть,
Зима  з  морозом  не  спішить.
Та  лиш  пташки  співать  не  хочуть,
Бояться  зиму  розбудить.

Бо  їм,  маленьким  і  тендітним,
Лиш  втіха  й  радість  від  тепла.
Хай  спить  зима,  щоб  ранком  світлим
Вона  з  весною  не  прийшла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643782
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.02.2016


Життя прекрасне…

         Життя  прекрасне…


 Він  сказав:  «Життя  прекрасне  !..»
 А  Вона  Йому:  «О…так  !...»
«Ти  для  мене  зірка  ясна…»
«Ти  мій  ніжний,  вірний  птах…»
«Понесу  Тебе  на  крилах
 У  незвідані  світи,
 Тільки  Ти  для  мене  мила,
 Ясна  зіронько  світи…»
«Буду  я  Тобі  світити,
 Щоб  яскравим  був  Твій  шлях,
 Щоб  любов  була  у  серці,
 Радість,  щастя  у  очах…»
«Завжди  будемо  у  парі,
 Нерозлучні  Я  і  Ти…»
 Обнялися  й  полетіли
 У  незвідані  світи…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2016


Осене, про тебе стільки сказано…

Осене,про  тебе  стільки  сказано,
Стільки  переспівано  пісень.
Та  щораз  неждано  і  негадано
Ти  новий  даруєш  чудо  день.
То  багряний,  то  дощем  оплаканий,
То  зігрітий  сонечком  скупим,
То  морозом  трішечки  наляканий,
То  покритий  листям  золотим.
Загадкова  й  водночас  розгадана,
Тимчасова  в  вічності  своїй,
Ще  не  всі  слова  про  тебе  сказані
І  не  все  заспівано  тобі.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612656
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.10.2015


Послання педагогам…

Дорогим  педагогам  з  нагоди  Дня  вчителя  моє  ліричне  послання.

Учитель...  Я  вимовляю  це  слово  без  пафосу,  а  тихо  з  любов'ю,  великою  повагою  і  шаною.  Скільки  про  тебе  написано  віршів,  складено  пісень.  І  про  сонечко,  що  встає,  і  про  траву,  що  шумить,  і  про  стежинку,  що  біжить  через  луг,  де  росте  материнка,  і  про  берізку  біля  школи,  що  схилилась  до  вікна,  але  тільки  ти  знаєш,  що  не  завжди  сонечко  буває  яскравим  і  стежинка  буває  нелегкою,  і  трапляються  на  ній  усілякі  каміння,  ями.  І  буває  вона  такою  важкою,  що  здавалося,  іти  по  ній  вже  немає  сили.  Та  раптом  зустрічаєш  джерело.  Ковток  води  -  і  ти  вже  сповнений  енергії  і  сили.  І  тим  джерелом  для  тебе  є  твої  учні.  Вони  бувають  різні,  як  рослини  в  природі.  Але  ти  своєю  мудрістю  і  терпінням  вмієш  зібрати  ці  рослини  у  яскравий  букет  і  відчуваєш  велику  радість  від  свого  творіння.
       Учні  теж  долають  свої  круті  стежини  і  знаходять  теж  джерело.  І  цим  джерелом  є  ти,  учителю.  Вони  п'ють  воду  з  цього  джерела,  набираються  знань,  досвіду,  мудрості.  Так,  буває  і  таке,  що  комусь  вода  не  надто  смакує,  або  він  міняє  її  на  штучно  ароматизований  напій.  Та  це  тимчасово.  Без  чистої  води  життя  буде  сухим,  прісним  і  не  цікавим.
І  ось  джерела  зустрілися  -  вчитель  і  учень.  І  утворилася  річечка,  а  з  неї  озерце,  а  там  і  море,  і  океан.  І  немає  цьому  кінця.  Як  прекрасно  усвідомлювати,  що  ти  є  частинкою  цього  дивовижного  явища.  Ти  є  краплинкою  цілющого  джерела.  Учитель  і  учень  поєднані  між  собою,  як  два  цілющі  джерела.  Нехай  не  висихають  джерела  мудрості,  знань,  терпіння  і  любові,  енергії  і  чистоти.
     Якщо  хочеш  знайти  джерело,  мусиш  іти  вгору  проти  течії.  Ти  обовязково  його  знайдеш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611240
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2015


Плекайте почуття прекрасного…

                                                                   Плекайте  почуття  прекрасного…
                                                                         (…яка  поетична  літера  «П»…)
           
           Павук  працює,  плете  павутину:  прискіпливо,  притьмом,  професійно  переплітаючи  поплітки  поперек,  поздовж,  перпендикулярно,паралельно-по-різному,  проте  правильно.  Піднебесний  простір  посилає  промені,    просвічуючи  пітьму.  Павутина  природно    поблискує.    Повіяло  прохолодою  -  павутина  повільно    погойдується.  Подумки  переплітаю  пережите,    посміхаюся  побаченому  пречудовому  процесу  плетіння.  
           Поспішайте  подивуватися,  природа  покликала  плекати  почуття  прекрасного.  Позбавляйтеся  пишнот,  погорди,  прислухайтеся,  придивіться-переливи  природної  палітри  пробирають,  пронизують  підсвідомість.  Пройдіться  по  природному  периметру.  Переконаєтеся  –  пережите  принесе  перепочинок  після  повсякденної  праці.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583020
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.05.2015


Затихає коляда…

Затихає  коляда
І  Різдвяні  передзвони
Замовкають  в  кожнім  домі
До  наступного  Різдва.
І  веселі  щедрування,
Засівння,побажання
Затихають,замовкають
До  наступного  Різдва.

І  хатки  від  снігу  білі,
І  морози  й  заметілі
Прощавайте,  прощавайте  
До  наступного  Різдва.
Дні  за  днями  йдуть  по  колу,
Ми  зустрінемося  знову,
Хай  же  все  буде  казковим
До  наступного  Різдва.

Хай  панує  мир  між  нами,
Хай  радіють  тато  й  мама
І  щебечуть  дитинчата
До  наступного  Різдва.
Хай  серця  будуть  гарячі,
Хай  від  радості  лиш  плаче
Наша  рідна  Україна
До  наступного  Різдва.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2015


Рік я не прожила-проковтнула…

     Рік  я  не  прожила  –  проковтнула:
     Літо,  осінь,  ось  і  знов  зима…
     Лист  календаря  перегорнула  –
     Десь  не  за  горами  вже  весна.

     Так  життя  минає  рік  за  роком,
     Ледь  встигаю  наздогнати  час,
     То  біжу,  то  йду  повільним  кроком,
     То  в  буденність,  то  вже  на  Парнас.
     
     Кліо,  Мельпомена,  Терпсіхора
     Чи  Евтерпа,  ніжна,  як  струна…
     То  співають  музи  в  мені  хором,
     То  мовчать,  тоді  мовчу  і  я.
     
     Крутиться  життя  і  мимоволі
     Я  для  себе  висновок  роблю:
     Кожен  день  –  це  подарунок  долі,
     Кожну  мить,  як  бонус  я  ловлю.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547058
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2014


Вже Різдво поспішає до кожної хати…

Вже  Різдво  поспішає  до  кожної  хати,
Під  вікном  задзвенить  золота  коляда,
Защедрують  для  хлопців  веселі  дівчата,
І  окропить  здоров`ям      Йорданська  вода.

І  збереться  до  столу  святкова  родина,
І  молитву  навколішки  змовить  вона,
І  обійме  рука  тепла  батькова  сина,
І  до  матері  голову  схилить  донька.

Ти  лети  моя  пісне  далеко  по  світу,
І  неси  в  кожне  серце  надію  й  тепло,
Хай  радіють  усі:  і  дорослі,  і  діти,-
В  Україну  прийде  довгождане  Різдво.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2014


О диво з див…

О  диво  з  див,  у  тиху  ніч  морозяну
Стояти  серед  тиші  у  саду,
Дивитися  на  зорі  заворожено,
На  всесвіту  розмірену  ходу.

Дерева  у  розлогості  замріяній
Не  дихають,  мовчать,  мов  вартові,
Зима  їх  огорнула  сивим  інеєм,
Вони  завмерли  і  стоять  німі.

А  небо  вкрилось  зоряними  перлами,
І  я  вже  не  стою,-  лечу,  лечу,
Щоби  торкнутись  їх  своїми  нервами,
Енергії  набратись  досхочу.

Я  розчиняюся  у  цьому  гіперпросторі,
Здається,  час  спинив  свою  ходу…
О,  диво  з  див,  у  тиху  ніч  морозяну
Стояти  серед  тиші  у  саду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544985
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2014


Мої найкращі в світі вчителі…

Світлій  пам  `яті  моїх  батьків  присвячую…


Мої  найкращі  в  світі  вчителі,
Мої  батьки,  мої  Ви  педагоги,
Долали  у  житті  важкі    дороги,
Мої  найкращі  в  світі  вчителі.

Той  світлий  шлях,що  Ви  пройшли  удвох,-
У  чорнобривцях,  айстрах  і  жоржинах.
І  підійма  мене,  немов  на  крилах,
Той  світлий  шлях,  що  Ви  пройшли  удвох.

Мої  найкращі  в  світі  вчителі,
Вклоняюся  до  ніг  Вам  низько,  низько.
Ви  так  далеко  зараз  і  так  близько,
Мої  найкращі  в  світі  вчителі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2014


Ще недавно милувалась літом…

Ще  недавно  милувалась  літом,
Мерехтінням  зоряних  ночей,
А  сьогодні  осінь  непомітно
Обійняла  літо  за  плече.

Сад  меланхолійно-урочистий
У  новій  палітрі  кольорів:
То  зелений,  то  багрянолистий  –  
Ще  яскравий,  ще  не  потьмянів.

Павутинки  бабиного  літа
Срібну  вигаптовують  вуаль,
Затиха  оркестр,  лиш  соло  вітру
Виграє  невидимий  рояль.

Цілий  рік  дерева  працювали,
Щоб  віддати  нам  свої  плоди,
Наливались,  соку  набирали…
Саде  мій,  не  раз  прийду  сюди.

Я  вклонюся  кожній  деревині,
Кожному  листочку  і  траві,
Що  були  для  мене  ви  гостинні,
Що  давали  силу  ви  мені.

Дякую  тобі,  мій  вірний  друже,
Прихистку  моїх  таємних  мрій,
Ти  мовчиш,  та  слово  твоє  –  дуже,
Сповнене  завзяття  і  надій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2014


Земля Мадонна

Фонтанить  дощ.  Земля  Мадонна
Стоїть  у  купелі.  Мовчить
Природа  трепетна  і  сонна,
А  музика  дощу  звучить.

Ковтає  спраглими  вустами
Напій  цілющий  і  п`янкий.
Втомилася  Мадонна  Мама,
Свій  хрест  несучи  нелегкий.

Затихніть  війни.  Інтригани
Вгамуйте  ненаситну  хіть.
Не  кривдіть  сну  своєї  Мами,
А  тихо  геть  собі  ідіть.

Вона,  мов    диво,  тиха,  сонна.
Тривожним  дзвоном  не  будіть.
Фонтанить  дощ.  Земля  Мадонна
Велична    в  купелі  стоїть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2014


Літо розкошує…


Літо  розкошує  у  садку  моєму,
Пнеться  все  до  сонця,  боки  підставля:
Яблука  і  груші,  вишні  пустотливі  –  
Все  б  їм  загоряти,  грітись  без  кінця.
Десь  кує  зозуля,  десь  сюркоче  коник  –  
Зранку  аж  до  ночі  шум  і  метушня.
Нагідки,  ромашки,  чорнобривці,  дзвоник…
Карнавал  квітковий    бачу  я  щодня.
Джмелик  сів  на  сонях,  наче  на  планету,
Назбирав  пожитку  і  собі  гайда.
Пролетіла  бджілка,  наче  та  ракета,
А  метелик  в  танці  демонструє  ПА.
Комашня  жужлива,  радісна,  щаслива
Хлюпається  смішно  в  крапельках  роси,
А  жучки  веселі  гордо  і  щасливо
Тішаться  на  сонці  з  власної  краси.
Пташки  -  щебеташки  хмарки  здоганяють
З  вітерцем  легеньким  наперегонки,
Молоді  лелеки  крила  розминають,
А  веселка  воду  черпає  з  ріки.
Може  взяти  пензлик,  або  авторучку,
А  чи  може  взяти  фотоапарат,
Щоб  зафіксувати  цю  красу  беззвучно,
Щоб  запам’ятати  літа  аромат.
Та  не  можу  навіть  я  поворухнутись,
Я  вросла  очима  у  барвистий  цвіт,
Подихом  боюся  літо  сполохнути  –  
Збережу  у  серці  цей  чарівний  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2014


Колискова для голубів

Обійми  мене,пригорни  мене,
Поцілуй  мене  –  я  засну.
Невидимкою  легкокрилою
Я  полину  десь  в  далину.
Зорепадами,  листопадами,
Цвітопадами  обернусь,
І  голубкою  ніжно-білою
Я  до  рук  твоїх  повернусь.

Обійму  тебе,  пригорну  тебе,
Поцілую  і  ти  засни.
Білим  голубом  ніжно--  трепетним
Берегтиму  я  твої  сни.
Чи  сніжитиме,  чи  дощитиме  -
Не  залишу  тебе  саму.
Я  крилом  своїм  зігріватиму…
Спи,голубко,  і  я  засну…

Заколисані,  заворожені,
Зачаровані  ти  і  я…
Все  літаємо  і  не  знаємо,
Чи  то  небо,  чи  то  земля.
Ніч  покинули,  в  сон  поринули,
Десь  полинули  в  далину…
Тільки  б  крилонька  не  стомилися,
Спи,  мій  голубе…  я  засну…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2014


Мені здається часом…


Мені  здається  часом,  що  одна  я
Іду  по  нелегкій  своїй  дорозі
І  подолати  труднощі  не  в  змозі…
Та  раптом  світло  бачу  над  собою
І  чую:”Ти    не  бійся,  ми  з  тобою…  “
Тоді  роблю  я  кроки  веселіше,
Іду  вперед  і  чую  найрідніше  –  
Слова,  що  не  дадуть  мені  упасти,
Що  збережуть  від  всякої  напасти,
І  раптом  виростають  дужі  крила,
І  знов  кричу  до  неба  :”  Я  -  щаслива!..“




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2014


Гей ви, зорі небесні…

Гей  ви,  зорі  небесні,
Зірки  чарівні,
Ви,  немов  діаманти,
Як  феї  нічні.
Вас  багато,  багато,
А  я  ж  тут  одна
Хочу  випити  чари  
Небесні  до  дна.
Я  впиваюсь  очима
У  зоряний  світ,
В  цей  нічний  феєрверк…
Через  тисячу  літ
Ви  будете  такими  ж,
А  де  буду  я  ?
Може  з  вами  засвітиться  
Зірка  моя?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2014


Переосмислення пережитого

               (…і  за  допомогою  літери  «П»  можна  висловити  свої  Почуття)

       Привіт!  Прокинулася,  посміхнулася,  помолилася,  помилася,  порозминалася,  порозтиралася,  прибралася,  причесалася,  позбирала  потрібне  приладдя,  почимчикувала-поспішила  просівати    підліткам    паростки  прекрасного.  Прийшовши,  привітала  премудрих  педагогів.  Попрацювала  педагогічно  плідно.  Після  праці  попрощалася…
       Повернулася  перевтомлена.Приготувала  поживні  продукти,  пообідала.  Пішла  прогулятися  під  пречудовими  пахощами  первоцвіту,  помилувалася  природою,  пройнялася  позитивом,  посміхнулася,  подумала  про  пережите,  прогнала  проблеми  подалі.
       Прилягла  перепочити.  Пофілософствувала,  подрімала,  піднялася,  поїла  пирога,  попила.
       Почала  писати.  Процес  писання  подобається:  приємно  поспілкуватися,  перечитувати  послання,  подумки  політати  повсюди.
       Потім  продовжила  походеньки:  поскладала  предмети  побуту,  повимітала  павуків,  побрибирала,  понасолоджувалася  працею.    
       Повечеряла.  Прийшла  пора  поспати.  Прекрасно!  Пошлю  повітряний  поцілунок  потужній  половині,  притулю  подушку,  прижмурю  повіки,  порину  попіднебессям!  
       Па-па

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501629
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.05.2014


Живе на світі доброта…


З  Днем  матері,дорогі  матусі!!!


Живе  на  світі  доброта…
Вона,  як  сонце,  тепла,  ясна,
Як  зірка,  що  горить  й  не  гасне,
В  житті  дорогу  осява.
Живе  на  світі  доброта,
Як  квітка,  лагідна  і  ніжна,
Як  та  голубка  білосніжна,
Усіх  до  себе  пригорта.
Як  затишно  і  як  спокійно
Живеться  впевнено  й  надійно,
Коли  єднає  нас  ота
Найкраща  в  світі  доброта.
Нема  достатку  –  не  біда,
Його  замінить  доброта,
Яке  б  не  було  в  світі  зло,
Та  поміж  ним  живе  добро.
Воно  летить  до  нас,  як  птах,
Воно,  як  той  чумацький  шлях,
Нагадує,що  треба  йти
До  всього  шляхом  доброти.
Є  в  кожного  своє  ім’я,
Є  в  доброти  воно  так  само,
Ми  подумки,  а  чи  словами
Завжди  говорим  ніжно:  “Мамо…”
Не  завжди  вміли  ми  сказати
Слова  великої  подяки
За  все,  що  дали  нам  в  житті
Матусі  руки  золоті.
То  ж  як  віддячити  тобі?..
Хіба  знайдеш  слова  такі.
Напевно,  треба  просто  жити,
Як  мама,  всім  добро  творити.
А  ще  би  хотілося  дуже  змогти
Передати  науку  оцю  доброти
Своїм  дітям  і  внукам,  щоб  знали,  як  слід,
Що  тільки  добро  і  тримає  цей  світ.
То  ж  спасибі  за  все…
От  і  знову  забракло  тут  слів.
Та  слова  можуть  бути  
І  сріблом  і  золотом  литі
А  порожні,  як  ехо,
Як  вітру  осіннього  спів.
Я  не  хочу  пишнот,
Ані  слави,  ні  грошей,  достатку,
Тільки  б  ти,  найдорожча,
Завжди  щоб  зі  мною  була,
Ну  а  я  пригорнуся,
Неначе  оте  немовлятко
І  шептатиму,  рідна,
Тобі  найтепліші  слова.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2014


Як згасали очі у моєї мами…


Світлій  пам`яті  моєї  матері  присвячую...

Як  згасали  очі  у  моєї  мами,
То,  здавалось,  всесвіт  зараз  затремтить,
Обливалось  серце  у  мене  сльозами,
Почекай,  матусю,  почекай  ще  мить.

Обнімаю  ніжно  ще  гарячі  руки
І  спинити  хочу  невблаганний  час.
Вже  така  коротка  відстань  до  розлуки,
Скоро  наша  пташка  полетить  від  нас.

Стомлене  обличчя,  погляд  світлий,  ясний…
Я  життя  читаю  у  твоїх  очах,
Збережу  у  серці  образ  твій  прекрасний
І  з  тобою  буду  бачитися  в  снах.

Що  тут  розуміти?  Як  тут  пояснити?
Швидко  пролітає  все  без  вороття.
Погляд  твій  прощальний,  мудрістю  налитий,
Я  запам’ятаю  на  усе  життя.

Мудреці,  поети,  славні  музиканти,
Творите  шедеври  ви  про  матерів,
А  мені  достатньо  погляду  одного,
Щоби  зрозуміти  суть  життя  без  слів.

Знову  буйним  цвітом  уквітчалось  літо,
І  медами  пахнуть  луки  і  сади.
Твій  відхід,  матусю,  обернувся  в  світло,
І  для  нас  ти  будеш  сонечком  завжди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498138
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2014


Настрій…

           Дочекалася,  нарешті,  сонечка,  тепла...  Весна...і  тим  все  сказано.  Земля  пахне  життям.  Вітер,  як  птах,  дихає  свободою.  Взяла  торбинку  з  насінням.  Так,  сьогодні  буду  закладати  свою  оранжерею.Іду  по  стежечці  назустріч  вітру.  В  душі  ніби  все  гаразд.  А  вітер,  здається,  зараз  візьме  мене  у  свої  обійми  і  понесе  до  неба,  як  пір`їну.  Незчулася,  як  він  вихопив  з  моїх  рук  торбинку,  розсіваючи    навсібіч  насіння  улюблених  георгін.  Мить...  і  мої  очі  ловлять  останні  крихти  насіння  у  просторі.  
       Настрій  змінився.  Хочу  сваритися  і  навіть    плакати.Злість  охопила  мене  .  І  що  ти  зробиш  вітрові?  Він  -  сильний,  незалежний  і  невловимий.  Мовчки  стою  на  стежці  і  розумію,  що  злість  заховалася  в  куточку  моєї  душі  ще  раніше.  А  зараз  вибухнула.  Злість  на  агресора,  злість  на  «царя»  з  «царятами»,  що  розікрали  країну,  злість  на  хамство,  невігластво,  безкультуря,  злість  на  ефірний  простір,  що  доносить  інформацію  не  ту,  яку  б  хотілося  чути...І  цю  вибухівку,  начинену  брудом,  вирвав  з  грудей  вітер.  О,  вітре,  пробач  мені,  що  на  тобі  цю  злість  зганяю.  Ти  буваєш  жорстокий  і  могутній,  легкий  і  грайливий,  але  завжди  чесний.  Моє  насіння,  яке  ти  розвіяв  по  землі,  десь  проросте  і  з`явиться  квіточка.  До  неї  прилітатимуть  бджілки,  пташки.  Можливо,  її  фотографуватимуть,  а,  можливо,  хтось  подарує  коханій  людині  або  дорогій  матусі  чи  збере  насіння,  закладе  свою  оранжерею  і  життя  продовжиться.  Неси,  вітре,  мої  насінинки,  даруй  людям  радість  і  свіжість,  свободу  і  волю.  Для  тебе  душа  моя  завжди  відкрита.
             Настрій  знову  змінився.  
             Весна...і  тим  все  сказано...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497748
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.05.2014


Спасибі Господу, що дав мені життя…

Спасибі  Господу,що  дав  мені  життя,
Таке  барвисте  і  таке  прекрасне,
Що  йду  по  ньому  я  без  каяття,
Туди,  де  сонце,  тепле,  ніжне,  ясне.

Спасибі  сонечку,  що  день  мені  дає,
Спасибі,  що  той  день  не  був  даремним,
Спасибі  тій  зозулі,  що  кує,
Тим  чарам  радості  й  любові  незбагненним.

Спасибі  батькові  за  мудрість  бджоляра,
А  мед  солодкий,  ой,  приходить  важко,
За  ту  стежину  до  маленького  села,
Куди  лечу  на  крилах,  наче  пташка.

Спасибі  матері  за  вічний  оптимізм,
За  твердість  духу,  як  скала  Франкова,
За  той  “  Кобзарик”  вічний  на  столі,
За  мудрість  сказаного  не  на  вітер  слова.

Спасибі  тим,  хто  вчив  мене  життю,
І  не  іти  по  ньому  манівцями,
Хіба  ж  я  знаю,  чи  я  добре  йду,
Та  все  ж  іду,  я  не  одна,  я  з  вами.

Спасибі  всім,  я  низько  вам  вклонюсь,
За  вас  усіх  я  Богу  помолюсь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2014


Біжу до мами і до тата

Біжу  до  мами  і  до  тата,  
До  рідної  своєї  хати,  
Хоч  у  ногах  вже  чую  втому  –
Спішу  додому…

О,  стежечко  моя  ти  звична,
Яка  ти  рідна  і  велична:
Ромашки,  маки,  деревій  –
Тут  спокій  мій…

В  букетик  квіти  я  збираю,
А  птахи,  наче  голос  раю.
Біжу  із  чистими  думками,
Як  очі  в  мами…

Мої  тут  сповідь  і  причастя,
І  більшого  не  треба  щастя,
Коли  чекають  мама  й  тато  –
Це  завжди  свято.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2014


Стоїть українськая хата

(Присвячую  рідному  дому,  тим  домівкам,  які  чекають  своїх  дітей,  тим,  які  вже  ніколи  не  дочекаються  нікого)

Стоїть  українськая  хата,
Стоїть,  наче  казка  у  сні…
І  мальви,  і  рута  –  м’ята,
Лелека  сидить  на  гнізді.

І  сонечком  ніжно  зігріта,
І  ті  рушники  на  стіні,
І  той  образочок  святенький  
Ночами  так  сняться  мені.

Лети,    моя  пісне  журлива,
Лети  до  мойого  села,
До  тої  біленької  хати,
До  рідного  мого  гнізда.

До  тої  хатини,  де  пісня
Так  ніжно,  так  дзвінко  бринить,
Де  мати  сидить  край  віконця,
На  мене  чекає,  не  спить.

Лети,  моя  думо  крилата,
Лети  в  мої  рідні  краї,
Де  той  рушничок  вишиваний
З  Шевченком  висить  на  стіні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495134
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2014


Мої вірші, мої одкровення

Мої  вірші,  мої  одкровення,
Якщо  хтось  прочитає  лиш  слово,
Буду  мати  я  силу  й  натхнення
Відкриватися  знову  і  знову.

І  безмежно  я  буду  радіти,
Якщо  хтось  хоч  рядок  прочитає,
І  у  цьому  рядочку  малому
Щось  цікаве  для  себе  пізнає.

Якщо  в  кожне  написане  слово
Хтось  подивиться,  наче  в  озерце,
Я  щасливою  буду  від  того,
Що  чиєсь  розворушила  серце.

Та  найвища  буде  нагорода,
Якщо  словом  я  зможу  зцілити.
Нести  радість  –  моя  насолода,
Боже,  дай  мені  сили  творити  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494975
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014


Велике море вабить всіх красою

                               Велике  море  вабить  всіх  красою,
                               Дає  життя  човну  і  кораблю,
                               Та  не  напєшся  ти  його  водою,
                               І  не  втамуєш  спрагу  ти  свою.

                               А  джерело  тече  собі  тихенько,
                               До  нього  на  колінах  припадеш  –  
                               Лише  ковток,  один  ковток  маленький  -
                               І  силу  в  ньому  ти  свою  знайдеш..



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014


Перешуміла злива

Перешуміла  злива,
А  я  дивлюся,  щаслива,
На  небо,  що  вкрилось  зорями
І  мріями  неозорими
Лечу  у  космічному  просторі,  
Як  легко,  як  гарно,  господи,
На  мить  від  землі  відірватися
І  дзвінко  і  дзвінко  сміятися,
І  слухати  музику  всесвіту,
І  мліти  від  пахощів  всецвіту,
А  вранці,  а  вранці,  а  вранці
Мої  піднебесні  танці  
Сфотографує  сонце
І  тихо  мені  у  віконце
Пошле  чарівну  фотографію,
Нічну  мою  хореографію.
І  фото  це  я  зберігатиму,
Не  раз  ще  у  мріях  літатиму…
Перешуміла  злива,
А  я  щаслива,  щаслива…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2014


Іду по землі босоніж…

Іду  по  землі  босоніж,
Торкаюся  ніжно  трави,
А  серце  у  грудях  шепоче:
“Живи…  живи…  живи…”

Думками  світ  обіймаю:
Гори,  ліси,  луги,
А  серце  у  грудях  шепоче:
“Люби…  люби…  люби…”

Я  знову  весну  зустріла,
Надію  приніс  розмай,
А  серце  у  грудях  шепоче:
“Співай…  співай…  співай…”

Отож  я  живу  і  співаю,
І  мить,  як  повітря  ловлю,
І  серцю  відповідаю:
“Люблю…люблю…люблю…”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2014


Хто нарікає на життя…

Хто  нарікає  на  життя,
Той  бідний  і  нещасний,
На  знає  бідолаха  той,
Що  світ  такий  прекрасний.

Хто  тратить  час  на  балачки,
На  сварки  і  роздори  –  
Не  знає,що  життя  –  це  мить,
Піде,  як  крапля  в  море.

Хто  пустословить  без  кінця
 І  пафосно  щебече  –  
Не  знає,  що  у  тих  словах
Лиш  фальш  і  порожнеча.
 
У  кого  гумору  нема,
Лиш  регіт  зубоскальний  –  
З  таким  розмова  не  піде,
Бо  це  простак  банальний.

Хто  радість  всім  несе  щодня,
Любов  і  щире  слово  –  
У  того  шлях,  мов  джерело,
Яскравий  і  прозорий.

Писати  можна  ще  і  ще
Про  місію  людини,
Та  я  скажу  лише  одне  –  
Не  тратьмо  ні  хвилини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014


мій маленький-великий світ

Мій  маленький-великий  світ,
Ти  насичений  і  цікавий.
Мій  маленький-великий  світ,
Ти  живий  і  такий  яскравий.
Мій  маленький-великий  світ,
Ти  з  любові  і  мудрого  слова.
Мій  маленький-великий  світ,
Ти  закритий  для  наміру  злого.
Мій  маленький-великий  світ
Не  для  фальші,  брехні  і  скверни.
Мій  маленький-великий  світ,
Хоч  пройду  сто  доріг,  та  повернусь.
Мій  маленький-великий  світ
З  чорнобривців  і  матіоли.
Мій  маленький-великий  світ,
Я  не  зраджу  тебе  ніколи.
Мій  маленький-великий  світ  –  
Тихий  затишок  для  родини.
Мій  маленький-великий  світ,  
В  цілім  всесвіті  ти  єдиний.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014


Крапля щастя

Крапля  щастя,  крихітна  краплина,
Чиста  і  прозора,  як  роса,
Ти  -  на  світ  народжена  дитина,
Ти  з  очей  непрохана  сльоза.

Крапля  щастя  –  це  щасливі  діти,
Люблячі,  турботливі  батьки,
Річка,  поле,  ліс,  пахучі  квіти,
Сонце,  місяць,  небо  і  зірки.

Крапля  щастя  –  птахів  щебетання,
Подих  вітру,  велич  гір  стрімких,
Трепетне,  окрилене  кохання,
Дотик  губ,  гарячих  і  п’янких.

Крапля  щастя  –  творчість  і  натхнення,
Розум,  одержимий  від  ідей,
Впевнене,  здорове  сьогодення
І  бажання  жити  для  людей.

Крапля  щастя  –  ти  така  тендітна
Серед  хвиль  бурхливого  життя:
То  яскрава,  то  ледь-ледь  помітна  –  
Буду  пити  я  тебе  щодня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2014


Серед міського бедламу

Серед  міського  бедламу,
Серед  машин,  метушні
Раптом  вербичку  зустріла
Ту,  що  зраділа  весні.

Довкола  дерева  ще  голі
І  ні  травинки  ніде,
А  пишна  розлога  красуня
Гордо  на  подіум  йде.

Срібнії  диво-коралі
На  гілочках  палахкотять.
Можуть  позаздрити  кралі,
Що  у  салонах  сидять.

Хоч  березень  вікна  малює
Морозом  і  снігом  мете  –
По  місту  верба  дефілює
І  всупереч  всьому  цвіте.

Гляньте  ж  бо  люди  –  це  вічність,
Справжня  життя  таїна,
Вербичка  вам  дивиться  в  вічі
І  пісню  співає  весна.

О,  ніжні  вербовії  котики,
Весняне  ви  серцебиття,
Варто  одного  лиш  дотику,
щоби  відчути  життя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2014


Сонечко, мене ти розбудило

Сонечко,  мене  ти  розбудило
Поцілунком  ніжним  у  щоку,
Я  розправлю  знову  свої  крила,
Затанцюю  радо  у  танку.

Знову  ти  даєш  мені  натхнення
І  бажання  жити  і  творить,
Посилаєш  всім  благословення,-
Тільки  б  крил  своїх  не  обпалить.

А  ще  вчора  –  холод  і  похмурість,
Морок,  темрява,  зневіра  і  туга,
Та  в  природі  є  закономірність  –  
Крига  скресне,  знов  прийде  весна.

Наче  брунька  –  проросте  надія,
Як  метелик  –  радість  затремтить,
Наче  квітка  –  знов  розквітне  мрія,
Наче  пташка  –  щастя  прилетить.

О,  небесне  сяйво,  о  Ярило,
Ти  –  володар  всього  на  землі,
Я  вклонюсь  тобі,  тепла  мірило,
І  благаю,  на  згасай  в  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2014


Музика Майдану

Коли  Майдан  співав  "Червону  руту",
Стріляв  жорстокий  снайпер  раз  у  раз.
Цвістиме  квітка  всупереч  отрутам,
І  пісня  буде  завжди  поміж  нас.

Коли  звучало  гордо  "Ще  не  вмерла"
І  чути  було,  як  вогонь  реве,
То  й  ворогам  здригались  тоді  нерви,
Що  Україна  вистоїть,  не  вмре.

Як  залунало  тихо  "Пливе  кача",
Серця,  здавалось,  бились  в  унісон.
Буває  так,  що  і  мужчини  плачуть,
Коли  герої  йдуть  у  вічний  сон.

Звучи,  Майдане,  гордо  і  натхненно,
Щоб  не  застигла  в  жилах  кров  у  нас.
Звучи  у  серці  радісно  і  щемно  -
Ця  музика  безсмертна,  як  і  час.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492534
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2014


І знову сад…

І  знову  сад…  Здається  він  той  самий,
Та  тільки  не  зима  вже,  а  весна.
І  знову  я  стою  під  небесами,
І  тиша,  мов  натягнута  струна.

Завмер  оркестр  в  очікуванні  ранку,  
Лиш  перший  промінь  ледь  торкне  струни.
Зворушить  тишу  грою  на  світанку
Дзвінкоголоса  музика  весни.

Озветься  птаство  диво-голосами,
І  завальсує  вітер  між  гілок,
І  дзюркотливі  хроматичні  гами
Вплітатиме  в  мелодію  струмок.

А  я  неначе  в  справжньому  партері:
Слухач,  глядач,  і  трохи  режисер…
Тут  Моцарт,  і  Вівальді,  і  Гварнері,
І  Штраус,  і  Бетховен,  і  Шопен.

Одвічна  класика  –  чарівна,  неповторна,
Природи  музика  довершена,  жива…
Звучить  сопілка,  флейта  і  валторна,
Віолончель,  і  скрипка,  і  труба.

Божественні  ці  звуки  не  забути,
До  серця  кожного  торкаються  вони.
Прислухайтесь…  її  лиш  треба  чути  –  
Дзвінкоголосу  музику  весни.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2014


Коли нестерпний біль огорне душу

Коли  нестерпний  біль  огорне  душу
І  вже  з  очей  ось,  ось  впаде  сльоза,
Я  цей  тягар  здолати  мушу,  мушу  –  
Він  розірветься  в  грудях,  як  гроза.

Я  простягну  до  неба  свої  руки
І  вирву  з  горла  клекіт,  наче  грім.
Душа  моя  ридатиме  з  розпуки,  -  
Де  взяти  сили  у  двобої  тім  ?

Візьму  її  у  квіточки,  листочка,
У  пташки,  вітру,  сонця  і  дощу,
У  яблучка,  у  ягідці,  в  грибочка,
Роси  нап’юся  вранці  досхочу.

Візьму  її  в  натхненні  і  в  любові,
У    музиці,  у  віршах,  у  піснях,
У  вишивці,  веселці  кольоровій,
У  сповнених  надією  очах.

Розправлю  крила,  вирвуся  на  волю,
Здолаю  відчай,  йтиму  без  вагань,
Приймати  буду  гідно  свою  долю
Без  жалю,  без  журби,  без  нарікань.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2014


Люблю у пасіці ходити

Люблю  у  пасіці  ходити
У  надвечірній  тихий  час.
Поснули  ароматні  квіти,
А  бджілки  –  вже  їм  не  до  нас.

Затихла  метушня  бджолина,
Остання  в  вулик  заліта.
О,  як  мені  до  болю  мила
Нічна  мелодія  ота.

До  вулика  притулю  вухо
І  чую  стоголосий  хор.
То  бджілки  з  абсолютним  слухом
Виспівують  мажор,  мінор.

Звучить  тихеньке  морморандо,
Який  чудовий  консонанс,
Тут  портаменто  і  глісандо,
І  нескінченний  резонанс.

А  запах  ароматний  меду
Мене  дурманить  і  п’янить…
Чого  іще  на  світі  треба
В  оцю  блаженну  щастя  мить?

Вдихну,  вловлю,  забуду  втому…
З  роси  вам,  бджілоньки,  й  з  води,
Чудовий  запах  свого  дому
Запам’ятаю  назавжди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2014


Шевченка я не раз читала

Шевченка  я  не  раз  читала.
«Кобзар»  був  завжди  на  столі.
Щораз  нове  щось  відкривала,
Шукала  грані  все  нові…

Чому  Шевченко  знаменитий?-
Не  раз  питала  я  себе.
Пройшли  століття,  а  відкритий
«Кобзар»  не  вичерпав  себе.

І  враз,  неначе  вибух  грому,
Країну  сколихнув  Майдан!
Підняв  з  колін  народну  втому,
Яку  сплели  брехня  й  обман.

І  на  столі  «Кобзар»  старенький,
Здається,  тихо  застогнав:
«Не  спи,  народе,  піднімайся,
Великих  звершень  час  настав!»

І  пробудилася  країна
З  Шевченком  рідним  на  вустах.
Не  Україна,  а  руїна  –  
Та  блиск  уже  кипить  в  очах.

Здавалось,  спав  народ,  не  дихав,
Здавалось,  всім  вже  все  одно.
Здійнялась  молодь,  наче  вихор,
І  все  це  правда,  не  кіно.

Не  голлівудська  кінострічка  -
Столиця  наша  у  вогні,
А  десь  собі  хтось  розкошує,
А  хлопці  гинуть  у  борні.

Хтось  їсть,  хтось  спить,  а  хтось  літає,
Хтось  до  екрана  прикипів,
А  на  майдані  цвіт  вмирає
Від  рук  невігласів-катів.

Чекали  київські  каштани
Любові,  миру  і  весни…
Змішалось  все:  і  дим,  і  рани,
І  снайпери,  і  прапори!

Усе  в  кривавій  круговерті,
Все  вочевидь,  не  на  словах.
А  молодь  йде  на  зустріч  смерті,
Щоб  Україна  розцвіла.

Радіє  й  плаче  Україна
З  Шевченком  рідним  на  вустах,
А  в  душах  воскреса  руїна,
А  хлопці  гаснуть  на  очах.

Як  пояснити  смерть  героїв?
Це  ж  наші  з  вами  земляки,
Які  не  знали  справжніх  воєн,
Це  ж  мирних  буднів  вояки.

Небесна  сотня  освятила
Своєю  кров’ю  наш  Майдан:
А  хтось  співає  колискову,
А  десь  підступний  жде  тиран.

Хтось  ставить  свічку  в  честь  героїв,
А  хтось  тихесенько:  «Хи-хи…»
Хтось  йде  на  смерть,  а  хтось  таємно
Міняє  душу  на  гріхи.

Отож  борімся  і  поборем,
І  я  звертаюсь  до  краян,
Бо  ж  не  даремно  на  Майдані
Читав  Шевченка  Нігоян.

І  будемо  гострить  сокиру,
Як  нам  Шевченко  заповів,
Хоч  ми,  вкраїнці,  хочем  миру,
А  не  інтрижок  ворогів.

Хай  не  потоне  наше  діло
В  буденності  рутинних  справ,
Бо  ж  не  даремно  за  Вкраїну
Майданівець  на  смерть  стояв.

Згорнім  сміття  в  велику  яму,
Не  даймо  волі  закиптіть,
І  не  втрачаймо  дух  Майдану,
Щоб  нашим  душам  не  згоріть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2014