| Сторінки (1/69): | « | 1 | » |
Переклад старого віршика для доньечки на українську.
Ах, яке ім'я ти гарне маєш!
Нібито прикраса в діамантах,
У волоссі сяє елегантно...
Ось, яке ім'я ти гарне маєш!
Ах, яке ім'я ти гарне маєш!
По життю ступай із ним сміливо,
Королева горда і вродлива,
Ось, яке ім'я ти гарне маєш!
Ах, яке ім'я ти гарне маєш!
Справжній ключ від балу, Маргарито,
Хай тобі позаздрить Афродита,!
Ось, яке ім'я ти гарне маєш!
Ах, какое имя у тебя!
Слово диадема в бриллиантах,
В волосах искрится элегантно...
Вот какое имя у тебя!
Ах, какое имя у тебя!
С ним идти по жизни можно смело,
Так носи его как королева...
Вот, какое имя у тебя!
Ах, какое имя у тебя!
Ты хозяйка бала, Маргарита,
Пусть кусает локти Афродита,
Вот, какое имя у тебя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2023
Серпень на дудочці весело грав би і грав би,
Та несподівано встав, поклонився і вийшов,
Осінь прийшла і тихесенько штори колише,
Пензлі готує ретельно, розмішує фарби.
Осінь но тільки ступила в свої володіння,
Речі не встигла дістати іще із валізи,
Та вже розвісила жваво повсюди ескізи,
Всі чудернацьки фантазії, сни і видіння.
Коло вікна розташовуюсь, наче у ложі
Вересень мовчки для мене заварює каву.
Маю надію побачити дивну виставу ,
На попередні вистави аж зовсім не схожу.
В ній будем ми із тобою веселі й щасливі
Йти серед кленів червоних,триматись за руки.
Дихати разом неначе єдина сполука
І не помітить ніхто , що вже трішечки сиві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2023
Іде похмуро, склала крила,
За спиною вогонь палає,
Та погляд сильний, мов вітрила...
Вона пощадити не благає!
В руках тримає міцно зброю
І за своє готова вмерти,
А ти, наш " брате" геморою,
Чи зможеш срібні кулі зжерти?
Чи знаєш ти, прогнивша маса,
Куди тебе , ото, припхало....?
Для тебе тут багато гаса
І зовсім ніт борщу і сала...
Немає більше хліба з сіллю,
Та є зневага, злість і сила,
Ступи... І станеш вмить вугіллям...
А ми розправимо їй крила.
А ми її здіймемо вище,
Й тримати будем, як титани.
То ж геть в своє мордорське днище,
Тупі, зомбовані барани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2023
Дуриш...
Дурнику я ж все бачу...
Всміхаєш мене у тому дурному старанні,
Мовчки вдивляюсь в твоє лукаве кохання
Питаю себе чому...
Що я для тебе значу...
Любиш...
Дурнику я ж не вірю,
Надто солодке й липке, не про мене манга...
Добре...
Давай станцюємо наше брехливе танго,
З квіточкою в зубах вийдемо у ефіри...
Хочеш...
Дурнику це ж так просто
Ось тобі і рука, і серце, і зелена кава...
Тільки не знаю де і коли, і мені цікаво,
Стане нам солоно, гірко, й гостро...
Тільки не знаю де і коли...
Стане нам двом не смішно...
Раптом відпустимо враз руки свої поспішно.?
Падаєш....
Дурнику..., я ж казала....
Двоє в падінні..
Що ж...
Нам аплодує зала...
( Експериментальний вірш)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2023
Прошу вибачення за погані слова у перший день нового відліку, але такий вже настрій після минулої ночі...
У долоні мандаринка,
Перше січня, Новий Рік,
А мені так гидко й гірко...
Що ти коїш, клятий фрік...?
Що ти, нелюдь, коломутиш
Чисту воду з болотів,
Вариш пакісну отруту
І вливаєш до ротів...
Впер свою потворну пику
В кожне радісне вікно
Тільки, звірю, не очикуй,
Що злякав когось, лайно.
Знай, що стару твою дупу
Гострі вила не минуть
Й в золотій твоїй халупі
Знищить тебе наша лють.
Не врятують ні " шахіди",
Ні "калібри", ні мопед...
Луснеш ти, як тая "гніда",
Тож гутуйся, сраний "дєд".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023
В ту мить ти був таким яскравим
І так здавалося мені,
Все спалахнуло в тім вогні
Й раптово стало нецікавим.
А світло йшло лише від тебе
І майже зупинився час,
Кохання закрутило нас
В танку не в залі, а у небі...
Хмарин торкалися пуанти,
Згас під ногами цілий світ
І тільки неба оксамит
Й зірок холодні діаманти.
Хай все залишиться таким...
Ця святість першого кохання
Всі обіцянки і заклання
Й ласкавий поцілунків дим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2022
Під кленом червоним, неначе в осінньому храмі,
Ми поруч сиділи й коханню дивилися в очі,
З провиною в поглядах, ніби -то скоїли злочин
І схожі були на коханців в дешевій дорамі.
І знали що завтра зима і для нас не існує
Весняних квітучих садів і спекотного літа,
Й осіння мелодія- наша остання сюїта,
А шрами .... А шрами..., загояться й час відшліфує.
І пам'ять на віки замкне і смаки і торкання,
І погляди більше не зійдуться в зорянім небі,
І кожен із нас тихо скаже собі, що так треба,
І клен запалає, а з кленом і наше прощання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2022
Війна і злива за вікном,
А в мене жовта парасоля,
Душа блакитна, сила й воля...
І зійде сонце за Дніпром.
Й солона висохне сльоза,
І стане наша перемога,
Тож впевнено рушаймо з Богом
І хай вже згине та роса....
Й злетить у небо вільний птах
І буде вище болю й суму...
Такі я маю мрії й думи,
Тримай їх, пташе, на крилАх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022
Зіркова ніч, на небі ні хмарини
Я знов крізь скло дивлюсь й дивлюсь на тебе,
Немає сну, хоча мені так треба
Закрити очі хоч на пів години...
Забутися у зоряній тисині,
Повірити, що у простій будові
Кімната обернулася на човен
Й несе мене у спокій небосині.
Несе мене у радісні видіння,
Де ще нема війни і я щаслива,
Де ще мені не лячні грім і злива,
Де ще не знаю страху і тремтіння.
Несе туди, де ще нема печалі
І ще не знаю що таке тривога,
Не знаю ще як закликати Бога,
До болю стиснув зуби у підвалі...
Та сну нема.., а є важка реальність,
Де маю бути сильною і злою,
Щоб стати в повний ріст перед війною
Й відчути всю до ворога безжальнісь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2022
Зірки у твоїх очах
Ще сяють....
Вони не зникли.
Дивлюся у зорі ті
Так довго,
А все не звикну.
Від погляду ще й тепер
Трапляється мерехтіння,
Розпалює й досі він
Фантазії і хотіння.
І справа не у зірках,
То звісно звичайні очі,
А я їх так хочу бачить
До самої піздньої ночі,
Мені б із тобою буть ,
Тримати тебе за руку,
Щоб поруч..., ось ти і я....
Кохання- проста сполука.
Кохання в простих речах,
Заварюю чай на кухні,
А ти у вітальні тихо
Мастиш чорним кремом туфлі...
Хоча я й не так люблю
Таку щовечірню звичку,
Все ж кличу тебе до столу
І ніжно цілую в щічку.
Я знаю твій кожен крок,
Я знаю твій кожен подих,
Коли ти дзвениш ключами
І я як ти ідеш по сходах,
Я знаю твої жалі
І біль твою відчуваю
Багато минуло днів....,
А я все тебе кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2022
Війна захопила мої рими у вогняний полон, наклала печатку мовчання на скромні пісні моїх думок і фантазій. Розлила жалі , гіркоту і розпач.... Але тепер я точно розумію що на цьому світі для мене найцінніше. Тому, починаючи від цього часу, я більше не пожалію теплих і ніжних слів для близьких і рідних мені людей, не пожалію обіймів і поцілунків.
Бузковий сад
Колись я загадала на зірках,
Щоб був ти поруч на яву і в снах
І так зробив зірковий чарівник,
Що квітне сад для мене круглий рік.
Я заблукала у твоїх стежках,
У пахощах й яскравих кольорах...
Чи знаєш, що ти мій бузковий сад,
В якому не знайти шляху назад?
І скільки за життя втекло води...
Де б не була , а повернусь сюди
І звідси вже нікуди не піду,
Бо щастя у бузковому саду.
12.05.22.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022
Доброго ранку, Жовтне,
Доброго ранку,
Я тобі кави нилию
у філіжанку,
Вибіжім з дому разОм
І до метро...
Сивий двірник посміхнеться нам,
дядько Петро.
Все буде добре, друже,
Все буде добре..
І , хоч останні птахи відлетіли за обрій,
Ще не зів'яли останні у сквериках квіти...
На запітнілому склі прочитаю я:
- "Будемо жити".
2021.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2021
Зради вимкнули світло в твоїх очах,
Й вкрали бажання змінюватись,
Йти, летіти...
Кохати..
Мрій не мрій,
Реальність , це те, що ти маєш....
Чи йти далі, чи вимкнути світло
Й лягти у вічний сон?
Тільки ти можеш це вирішити ,
Тут є свобода.
Та коли ти обереш вічність без снів,
Відрічешся від див.
А дива, то є янголи,
Які обіймуть тебе й піднімуть
Над біллю й сумом,
Дива, то є розрада й сенс .
Тож якої колискової тобі заспівати,
Про мовчазну темряву,
Чи про тепло обійм тих,
Хто чекатиме тебе на світанку?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2021
Переклад свого старенького вірша з російської.
Уночі чарівно
З неба падав сніг,
Чисто - білим хутром
Він на землю ліг,
Та дарма старалась
Зимонька - зима,
Зачекати трохи
І її нема.
Ну то й що, як завтра
Мінус п'ять мороз,
Не такий серйозний
Вже отой прогноз,
Хай ще ходять люди
В шапках і шарфах,
Вогники весняні
Вже у їх серцях.
Последняя метель.
А вчера красиво
Ночью падал снег,
Одевая землю
В чисто - белый мех,
Только зря старалась
Глупая зима,
До весны осталось
Ровно два часа.
Ну и что, что завтра
Минус пять мороз,
Я ведь точно знаю,
Это не всерьез,
Ну и что, что люди
В шапках и и шарфах,
Искорка весенняя
В их горит сердцах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2021
Упав туман на паркові алеї,
Зробив містичним світло ліхтарів,
Так загадково, що й немє слів...
Хіба відьмацьким спокусились феї...?
І тихо так, неначе шумний люд
Раптово розчинився в тім тумані...
І ми з тобою грішні і останні,
Закохані чекаємо на суд...
(Фото чесно спіонерине в неті😬)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2020
Бенефіс підслуханої, Бо зна де, думки...
А далі ніч...і може прийде казка...,
А от як ні? Тож зійдуться жахи,
Які все знають про мої гріхи
І візьмуться знущатись до поразки,
Аж поки я, не наковтавшись сліз,
Зірвуся з місця й закричу угору..
Облиш мене...., а ну йди геть, потворо,
Хто б ти не був.., чи янгол,чи то біс.
І буду жити, й віритиму в краще,
Хоч зараз і не солодко мені...
Вже досить нісенітниць й маячні,
Нехай вони поринуть у вчорашнє...
І стане день, неначе чистий лист...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2020
Бенефіс підслуханої думки...(навіяно твітер, позивний Тридід)
Холодний вечір, дощ і сум в душі
Лише свіча дарує тепле світло...
І в час гіркий, коли усе набридло
Я спогади вкладаю у вірші...
Я спогади вкладаю у казки,
Які мені траплялися в дорозі,
Та їх ще раз прожити я не в змозі,
А згадувати можу ..., навпаки...
Я спогади вкладаю на ваги...
Без фото і альбомів золотавих...
Лише думки.... Відтворені в уяві
Обличчя тих, хто серцю дорогий.
Усе поперед ними тільки тло...
Одни вони зломають сумів віти,
Тож як там не було би ..., треба жити,
Жалі жалям, а шаблі ноголО...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2020
Зійшли на місто сутінки бузкові,
Тут небо й тиша, тільки соловей,
Ледь тьохнув першу нотку випадково,
А на душі вже спокій, мов єлей.
І я, забувши про йоржасті будні,
Іду повільно, майже без думок,
Без планів на примарливе майбутнє,
Навмисно не торкаючись морок.
Милуюся вечірньою красою,
Відкинувши гординю і сарказм,
І почуття злилися із сльозою,
Неначе бачу це в останній раз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020
Сон не йде і не йде, хоч лічи не лічи,
Крізь вікно я дивлюся на зливу вночі,
Там за хмарами, знаю, яскраві зірки,
А я маю жалі , наче чорні дірки.
Порожнеча і сум...., сильний дощ і ліхтар
Править світло своє на промоклий бульвар...
Він не зірка,то факт, та здається мені,
Що давно розуміє печалі мої.
Кажуть пройде усе...., тож і ніч промине,
І навіяне згине, порожнє і зле
Крізь вікно..., не важливо, або крізь димар,
І про те не дізнається жоден митар.
Стане ранок і світло сховає жалі,
І невпевнено співи почнуть солов'ї,
І до біса той сум, порожнечу й ліхтар,
Я без сумнівів знищу старий календар.
Вип'ю кави й тикнуся обличчям в життя,
Зустрічайте , о п'ятій моє прибуття.
Більш не буду втрачати найкоштовніше - час,
Я весела й проста буду тут, серед вас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020
Дивилась пані у вікно,
Там осінь вітами хитала,
І розуміла, як же мало...
Було життя , немов кіно...
Ось вітер листя змів зухвало,
Йдуть титри, музика ...
Кінець.
Директор фільма, Миловець.)
А на душі порожня зала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2019
Сховавшись вночi на кухнi, акрилом малюю квiти,
Напружую мастихiна, єднаючи кольори,
А в серцi думки палають, чи можуть нас всiх скорити,
Чи складено буде зброю i спущенi прапори?
Лягають мазки рядками, виводячи визирунки.
Тут впала яскрава мальва, а там яблуневий цвiт,
Та я крiзь малюнок бачу, майданом проносять труни...
І чую як плине кача в тисинi, сховавши слiд.
Вплетаю червонi маки у попiл на барикадах,
Що пам‘ять моя тримає на перших усiх мiсцях,
Й сьогодні кажу...., не квапся, прогнивша російська влада,
Героя, що не вмирає, окреслювати в мерця.
Слава Україні! Переможемо.
(Редаговано 18.02.23,)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2019
Есть такой автор на "стихи ру" Олег Русских, теперь уже известный . Сам Рземнбаум спел песню на его стихи, " Я увидел на дворе стрекозу". Стихи, надо признать, хорошие, но ведь спето и написано это было как- бы в упрек нам, хотя прямых обвинений нет, но я не удержалась ..., мне очень захотелось ответить и я разместила ответ, странно, но читают и молча уходят, раньше за такие ответы сгрызали до костей.
Олег Русских
.
Я увидел во дворе стрекозу,
Дверь открыл и побежал босиком,
Громыхнуло что-то словно в грозу,
Полетело всё вокруг кувырком.
Пеплом падала моя стрекоза,
Оседал наш дом горой кирпича,
Мамы не было а папа в слезах
Что-то страшное в небо кричал.
Зло плясали надо мной облака,
Мир горел, его никто не тушил,
Кто-то в хаки меня нёс на руках,
Кто-то в белом меня резал и шил.
Я как мог старался сдерживал плач,
Но когда, вдруг в наступившей тиши,
Неожиданно заплакала врач
Понял, что уже не стану большим.
Умирает моё лето во мне,
Мне так страшно, что я криком кричу,
Но кто в этом виноват а кто нет
Я не знаю... да и знать не хочу...
Мне терпеть уже осталось немного,
И когда на небе я окажусь,
Я, на всех на вас, пожалуюсь Богу!
Я там всё ему про вас расскажу...
Copyright: Олег Русских, 2019
Свидетельство о публикации №119072907718
Ветка Миловец
Улетела со двора стрекоза
Улетела со двора стрекоза,
Нету дела ей до этой войны,
Ей бы речки да поля и леса...
Не читать же ей над нами псалмы...
Ты, малыш, на небеса не спеши,
Бог даст, виыживешь и будешь здоров,
И узнаешь и поймёшь кто фальшив,
Кто солгал и наломал столько дров.
Сильным будь , пройди бедЫ полосу...
Знай, сирийский мальчик тоже терпел,
Словишь ты еще свою стрекозу...,
Жаль, что тот малыш, увы, не успел.
Ну, а если все не так... , то тогда,
Богу вместе вы задайте вопрос,
Кто виновен, кто бомбит города,
И приносит столько боли и слез....?
Кто вторгается в чужие дома,
С "Искандерами" в руках и зубах,
У кого в стране сума и тюрьма
Получили небывалый размах?
Как спасти нам остальних от него,
Раз мы вас-то не сумели спасти...?
А еще, малыш, молись за врагов...
Да и нас ты, если сможешь, прости.
© Copyright: Ветка Миловец, 2019
Свидетельство о публикации №119080508988
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844249
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 06.08.2019
Сонное
Наступает вечер, я иду укладывать спать свою маленькую, шуструю дочурку, которая ужасно устала и зевает...
Но этот сонный, пахнущий мылом комочек, никак не может угомониться и лежа на моей руке, глядя в темное окошко, не перестает задавать вопросы....
А за окошком снег идет?
Да.
А в садик кто за мной придет?
Я.
А сколько пальцев на руке?
Пять.
А кто бабуленька тебе?
Мать
А есть деревья на луне?
Нет.
А утро что подарит мне?
Свет.
А кто придумал нас с тобой?
Бог.
Погладь мне волосы рукой....
/чмок/
А знаешь,кто там за окном?
Кто?
Такооой болшооооой,зеленый гном!
О?!
Мамуля,ты еще не спишь?
Сплю.
Я очень сильно,мам,тебя лю........
Так и заснула с этим прекрасным словом на маленьких, пухленьких губках, а я лежу рядом и боюсь сделать лишний вздох, в горле ком, а на глазах слезы...Но это такое светлое чувство.....Одним словом, вот оно, мое СЧАСТЬЕ, смешно сопит рядом своим маленьким носиком....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841504
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.07.2019
Місто кипить і піниться,
Наче відьмачий чан,
Тільки но ранок виллється
Й цноту свою втрача...
День, як той пес розлючений,
Щириться та гарчить,
Вечір зітхає змучено
І пролітає вмить.
Ніч, майже мертвих вкладує,
Спим і не бачим снів...
Боже, чи є що радує
Бідних твоїв синів?
Дивиться Бог, не кліпає,
Свічка горить дарма...
Небо зірками всипано...
Може його нема...?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840791
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2019
(Принципова позиція..., так з пафосом.)
Хтось пише пісні, а хтось
Змiшує пензлем фарби,
Хтось просто мовчить собi,
Хоча говорити мав би...
А хтось вже поклав житя,
Готуючи гострi cтрими,
Хтось зброю в руцi трима...
Я ж маю слова i рими...
Чи досить цьго? Хто зна...,
Але обіцяю точно...
До ворога всю ганьбу
У стопи вкарбую моцно.
Вкладатиму в кожний ямб,
хорей, амфібрахій, дактиль...,
І, кожен брахІколон
Спиратиметься на факти.
Катрен налаштую так,
Щоб йшов у серця і душі,
А тих, хто з брехнею йде,
Від мене тікати змушу...
Хтось стане плече в плече,
Хтось буде плювати в спину....
Я рухатимусь вперед
І мене ніщо не спине.
Домівці, велитель я!
А ворог даремно врочив..
Не мрію, бо вдома я
І знаю чого я хочу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2019
[b][/b]Вона іще та "Солоха"...
Годує чортів з руки...
Дарма ти іі сполохав...
Привабив палки думки...
Бо зілля для серцем чистих
Пронесено крізь віки...
Бач, в неї з сердець намисто?
Так...,відьми - вони такі...
Тож дещо сказати маю,
З вас жоден не виграє,
Я знаю, мій синку, знаю.
І в мене намисто є...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2018
Пишу пейзажик маслом.
Вот лёгкий ветерок,
Вот ласковое море.
Вот бежевый песок
И чайка над волнами...
А как же без неё?
А дальше...Угадай ка...
Кораблик ё- моё...
Название далёёёко...
Читается едва...
Но вот он мой бинокль
Что вижу я? Москва...
...Что делает кораблик
У наших берегов?
Ворует Крым похабно....
Украл... И был таков...
А я рисую чаек
У вольных берегов...
Пока ещё.... Летают...
Ты слышишь мой Азов?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802458
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 08.08.2018
Відпусти мене в моє небо
Хоч на трошечки політати,
Обіцяю, що повернуся
У фарбовані твої грати.
І не бійся, куди я дінусь?
Кришталеве тримай зізнання-
У твоєму жорсткому світі ,
Ти єдине моє кохання.
Тож пускай мене в моє небо
І цього може й буде досить,
Щоб воно не змертвіло зовсім
У загратових хмарочосах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2017
По парку осеннему топаю
И рифмы под нос бормочу,
Под топаю, рифма утопия,
А под бормочу - не хочу.
Я выгляжу странно наверное...
Под дождиком и без зонта,
Но нужно сейчас непременно мне
Вписать осень в рамки листа.
В окошко меня не выглядывай
И ужин напрасно не грей...
В хореи кладу листопады я,
А в дактили свет фонарей!
Быть может излишне глобальное
В мой путь добавляет огня,
Но я ж у тебя ненормальная...
Скажи что ты любишь меня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693848
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.10.2016
В старом замке цвета красного
Под присмотром воронья,
Тролли злобные участливо
Варят кашу из вранья.
Люди глупые не сетуют,
Кашу день и ночь едят,
Так привыкли к вкусу этому,
Что иного не хотят.
Да плевать хотел на истину
Врак об&евшийся народ
И куражится неистово
Самый главный тролль-урод.
И уже ,умами ведая,
Посылают тролли рать,
Чародейской каше преданных,
С целым миром воевать.
Как же хеппи энда хочется
И героя на коне...
Но...
Я не знаю как закончится
Эта сказка о вранье...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652392
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.03.2016
Ось дивлюся й дихнути не смiю,
Як дитина радiю дощу,
А коханий не розумi#,
Вперто й впевнено хоче борщу.
Хоче милий вареникiв з м\'ясом,
А на мене наснага зiшла...
Ну нема на вареники часу,
Бач, веселка стоi\'ть край села.
Треба бiгти менi та негайно
Ту веселку впiймать на холста...
Ось мiй любчик сiда i охайно
Офiцiйного пише листа...
\"Мила, маюся дуже погано,
Та не смiю базiкать про торт,
Як помру, на могильцi, кохана,
Намалюй iз сальцем натюрморт.\"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651400
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 13.03.2016
Вновь с утра меня облаяли
Злые пасти новостей,
Вновь истории кровавые
Пробирают до костей
Черт, так кто же эта "аннушка",
Та,что масло пролила?
Дать бы ей по глаза радужке
За такие вот дела...
Вырвать ножки, чтоб не шастала
По " донбасам " и " крымам"...
Сука старая, блохастая
Преуспела тут и там.
Вот уже фигачит в Сирии,
Расплескала вширь и ввысь...
Ты на масле этом, милая,
Слышь, сама не подскользнись.
Ох же голова покатится
От Кремля и до Курил...
И не надо о каннабисе,
Автор строчек не курил!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649495
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 06.03.2016
Ах, одинокий ,старый мой фонарь,
Ты не грусти, сквозь мглу иду к тебе,
Я обниму тебя и вся твоя печаль
Вдруг растворится в снежном январе.
Пусть крутят люди пальцем у виска,
Мне наплевать,возьми мое тепло
И наша на двоих с тобой тоска
Исчезнет с первой нА небе звездой...
Им не понять и не простить меня
И ты сыграешь роль в моей судьбе,
С жестокостью терзая и кляня,
Меня повесят может на тебе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551399
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.01.2015
Я так люблю мой Киев и все его истории: грустные, смешные, мистические, романтические. Короткие путешествия по знакомым улочкам иногда удивляют, вдруг находишь в них что-то новое, чего раньше не замечал. Каждая такая прогулка - маленькое приключение. Вот и случилась на днях со мной и моей доченькой забавная история.
В Киеве есть дворик в котором живут вОроны. Нет, не городские вороны, а настоящие черные вОроны. Не буду пересказывать эту историю, скажу только что живут они там давно. Сейчас их трое, а раньше, говорят, было четверо. Многим киевлянам знакома история появления этих птиц и я решила, что и моей дочери Александре будет интересно побывать в этом дворике. Утром шел снег и к середине дня его насыпало достаточно для приятной прогулки. Небольшой морозец, в общем погода отличная. Мы пошли по длинной дороге. Весело болтая и рассматривая старые дома, добрались до места. Скрипнули ржавые ворота и перед нами возник старый дворик, мы чуть прошлись и подошли к клетке. Я вежливо поприветствовала воронов, да-да, с ними обязательно нужно здороваться. И конечно у нас были гостинцы для них. Саша отломила кусочек батона и поднесла руку к клетке, но вОрона хлеб заинтересовал мало, гораздо больше его привлекала варежка на руке моей доченьки. И вот уже хитрая птица схватила край ткани и резким движением стянула рукавичку. Ой, и рукавичка в клетке. Эх, расстроилась Александра, рукавички новые, первый день одетые. Я конечно попыталась с вороном договориться, но он сделал вид, что не понимает меня, пришлось искать палочку. Но не тут-то было, птичке не очень понравилось, что мы хотим свою варежку назад и она стала отбирать у меня инструмент, а рукавичку оттягивать чуть дальше от края. Птица явно нас дразнила.
Во дворе появилась молодая пара, парень и девушка, они с улыбками наблюдали за нашей возней. Потом тоже вежливо обратились к ворону и попросили его вернуть ребенку награбленное. Ворон был неумолим, хотя его сосед за перегородкой доставал из своей клетки мелкие полочки и просовывая их в отверстие, выбрасывал из своей части клетки, давая нам понять, что он не такой и его нужно бы чем-то угостить за это. Было весело, хитрые птицы, хоть и украли у нас нужную вещь, но были приятными на общение. Но рукавичку мы все-таки желали вернуть, поэтому не оставляли попыток. Дочь достала из кармана маленькую бутылочку с мыльными пузырьками и неотлагательно применила этот отвлекающий маневр. Скажу, что на пару секунд это озадачило птичку, но как только ворон понял, что мыльный пузырь есть всего лишь мыльный пузырь, он незамедлительно вернулся к доблестной охране рукавички. Тогда моя мудрая дочь набрала в ладошки пушистого снега и салютом запустила его в клетку и, о чудо, ворон упал на спину и стал валяться, как собачка в снегу. Эта процедура ему так понравилась, что он забыл про рукавичку и давай подставлять свои красивые перья под снежные выстрелы. А тем временем парень быстро соорудил из двух палочек щипчики (а ля палочки для суши) и вытянул рукавичку из клетки. Ура, закричали все, девушка обняла парня, поцеловала, и сказала ему, что он герой. А ворон, казалось, был немного разочарован.
Вот так была спасена наша рукавичка. Мы, поблагодарив парня, попрощались. Попрощались и с вОронами и обещали им, что обязательно еще придём к ним в гости и принесем гостинцев.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550546
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 11.01.2015
Год был тревожным и отчаянным,
Принес потери и беду,
Но я нашла себя нечаянно
И вот теперь к себе иду.
А вы, хотите, улюлюкайте,
Крутите пальцем у виска...
Горами, морем, виадуками...
Я так теперь к себе близка.
Мосты сжигаю преднамеренно,
И путь мой светлый и простой.
Легко,свободно и уверенно
Я из "совка" иду домой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547651
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 30.12.2014
Сказано просто и сделано просто.
Просто...Без пафоса и без позерства,
Без расхождения слова и дела
И без подтекста..., надежно и смело.
Но, к сожалению, так не бывает,
Каждая тварь ищет выгоды в стае,
Каждая тварь хочет денег и власти,
И наготове зубастые пасти.
Каждая ждет подходящего часа,
Чтобы наброситься жадно на мясо.
И выжрав порцию адреналина,
Твари людей превращают в скотину.
Твари из текстов плетут паутину,
Твари дела превращают в рутину,
Твари дела превращают в паскудство,
Твари юлят, притворяются, гнутся...
Тварям - война, Боже, как надоело...
Без расхождения слова и дела!
Только на пике горячих событий
В зеркало, так, невзначай, посмотрите...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528015
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 05.10.2014
Молчала овощная смесь...
А что еще ей, братцы, делать?
Её не слушать надо..., есть,
Мы ж понимаем, в самом деле...
И не хрустела на зубах,
Её как следует сварили,
Чтоб не буянила в задах,
Да и не булькала в сортире.
Чтоб серой массой молча шла
В надежно созданный коллектор,
Чтоб не запела "ла-ла-ла",
Как "ультрасы" и "правый сектор" )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514133
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 28.07.2014
Не ховайте крила у шухляди,
Хоч усі системи дали збій,
Краще їх за спиною тримати,
Щоб колись дістатися до мрій.
Хоч, нехай здається, крила зайві
І душа розтрощена у пил,
І дощі раптово змили барви,
Ви нізащо не зрікайтесь крил.
І коли пагано вам - злітайте,
Та паріть сміливо над усім...
Не ховайте крила, не ховайте,
Дайте небо і свободу їм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2014
Неспокійні сни мої,
Стукає війна у двері,
Стука в рими на папері,
Стука в небо та гаї.
Стукає у двері страх,
І не хочеться втрачати,
Чоловіка,тата й брата...
Страх у душах і очах...
Та не думай, ворог мій,
Що впаду я на коліна,
Що полізу попід тином,
Як слизький, смердючий змій...
Витру сльози на очах,
Та візьмусь допомагати,
Бо я маю що втрачати
І не житиму в пітьмах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512493
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.07.2014
Втопитись у брехні...
Хіба таке можливо?
Скажи мені, Москва,
ти ж наче на плаву...
Ще всмоктуєш брудні
її потоки й зливи?
До розуму впихнеш
стотисячну главу?
Скажи мені, Москва,
бо я вже потопельник...
Від того, що іде
з твоєї сторони.
Здається це л...о
є неокрайне вельми,
Ще й мозок виїда,
як зграї сарани...
Невіриться мені...,
невже дійшла до того,
Коли ковтати гИдко,
а ти жереш й жереш?
Хіба, скажи, колись
була така убога?
Так хто ж тебе, Москва,
довів до самих меж?
Гони того, гони...,
він виссе кров із тебе,
Пихато стане зверху,
немов на килимок.
І не помітиш ти,
як стане чорним небо,
Так схаменись, до цього
лише останній крок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512354
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.07.2014
Когда распутан сложный узелок,
Протоптана заветная тропинка,
Когда изучен каждый уголок
И каждая знакома волосинка,
Когда любви окончилось вино,
Которое пьянило нас когда-то,
Я попрошу тебя лишь об одном,
Ты не спеши травиться суррогатом.
Ты не спеши в объятья ложных чувств,
В отличие от выдержки годами,
Сиюминутность "дрИнков" - смысл пуст,
Лишь только больше пропасть между нами,
Длиннее и сложнее путь назад,
Но волен ты, я на пути не встану,
Пусть будет для тебя твой суррогат
Малиновым вином самообмана...
И никогда, дай Бог, не протрезветь,
Не ужаснуться вкусу и похмелью,
где новую начнешь ты третью треть,
Подобно в угол загнанному зверю...
Муз. и исполнение Костя Куклин
слушать тут http://www.realmusic.ru/songs/561550
публиковалось в интернете под псевдонимом
Светлана Светозарова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509004
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.07.2014
Липневий день вже допалав
І впала спека.
Таким жаданим завітав
Вечір-лелека.
Приніс кохання на крилАх
І поцілунки,
Так їх бажала в літніх снах
Душа-ласунка
Ображений пішов Морфей
Під міцну каву,
Бо я втрачати цих ночей
Не маю права.
Душі-скарбничці буде втіха
Оці дарунки,
Бо оберегом є від лиха
Твої цілунки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2014
У кого на коленях мурчит до полуночи кошка?
У кого, пока я не вернусь,не погаснет окошко?
Кто, с любовью, мне кофе варить подымается рано?
Только мама моя,только мама моя,только мама.
Кто мне горькую вытрет слезу,невзирая на годы?
Вещи кто перешьет,что давно уже вышли из моды
И заставит в глаза посмотреть правде гордо и прямо?
Только мама моя,только мама моя,только мама.
Верно кто будет ждать, если вдруг я куда-то уеду?
Кто без зависти черной со мною разделит победу?
Кто губами коснется еще незажившего шрама?
Только мама моя,только мама моя,только мама
Кто за грех мой слезою попросит прощенья у Бога?
Кто прочтет оберег мне,меня собирая в дорогу?
Бутерброды подкладывать в сумку мне будет упрямо
Только мама моя,только мама моя,только мама.
Муз. Костя Куклин
Слушать здесь
Только мама http://www.realmusic.ru/songs/495752/
Стих публиковался в интернете под ником Светлана Светозарова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506926
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.06.2014
На ржавой крыше с флигелями,
Где до луны подать рукою,
Где упиваясь высотою,
Зовешь ты совесть на татами,
Зовешь ее ты на дебаты,
Но гнешься,слабый,под ударом
И понимаешь,даром...,даром...,
И крикнуть хочешь:"Да пошла ты..."
И задыхаясь от бессилья,
Углем черкнув изображенье,
Как нищий,стоя на коленях,
У сатаны ты просишь крылья...
Но возомнив себя крылатым,
В ночную жуть вонзаясь смело,
Останешься всего лишь телом,
Прошедшим точку невозврата!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506744
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.06.2014
Комочком толстым, из-под сиськи маминой,
Вкатился ты на этот белый свет
И ,обалдевший , искренне и пламенно,
Обнюхал и пометил "сей предмет".
Еще вчера доказывал ты курице,
Что зря клевалась, дура, в мокрый нос,
Сегодня гордо ты бежишь по улице,
Вполне окрепший, умный, взрослый пес.
Теперь тебя волнуют суки пестрые
И брать за холку ты готов врага,
Твои клыки и белые, и острые,
И в стае ты сильнее вожака.
Вожак от власти просто не отступится
И ты готов рвануть в смертельный бой...
От рыка с воем встрепенется улица...
И вот идешь ты рваный, но живой...
Все впереди и тумаки, и пряники,
И гицели, и цепи... - все внахлест....
Когда ты, неизбежно, станешь стареньким,
Придет тебе на смену сильный пес...
Комочком толстым, из-под сиськи маминой,
Он вкатится, как ты, на этот свет
И, обалдевший, искренне и пламенно
Пометит, не стесняясь, "сей предмет".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503431
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.06.2014
Яка зворушлива хвилинка,
Де тато слухає дитинку,
Що гріє матінка під серцем
У симпатичнім, круглім чревці.
А тато лагідно шепоче:
"Які ж у тебе будуть очі?"
І прикладА свої долоні,
І жде, що ворухнеться доня.
Вони зустрінуться вже скоро,
Там де родинне тепле коло,
Де зАвжди міцно буде тато,
Її долонечку тримати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503014
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2014
Нежно клавиш коснется рука,
Извлекая волшебные звуки,
Представляю, закрыв глаза,
Реки горные, виадуки,
Величавые сосны стоят
Над обрывами-берегами
И свободно птицы парят
В небесах, где-то под облаками.
И душа устремляется ввысь
С переливами музыки этой,
Но рука на плечо: - Очнись!
Мама,снова витаешь где-то?
Ах,девчонки мои,прошу
Не судите вы маму строго,
Я когда-нибудь вам покажу,
Как прекрасного в мире много.
Нежно клавиш коснется рука,
Повторяя мелодию детям
И теперь вместе нас в облака
Унесет мечты моей ветер.
Можно послушать
Нежно клавишь...
http://www.realmusic.ru/songs/489057/ исплняет Константин Куклин
публиковалось в интернете под псевдонимом Светлана Светозарова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502747
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.06.2014
Вишивала хрестиком для доньки сорочку,
Підбирала кольорові стрічки до віночку,
Жовтооку притулЯ квітку до волосся,
Як же ж виросло дитя..., чи мені здалося?
Промайнуло пів життя зовсім непомітно,
Відцвітати час прийшов, нехай доня квітне,
Йде на свято на Купала крізь вогонь стрибати,
Де колись було зустрілись її мамо й тато.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2014
Вода в бабусиній криниці,
Така смачна,така прозора,
Пухкі в бабусі поляниці,
Та яскравіше сяють зорі.
На вушко лагідно шепоче
М"якеньке сіно у копиці
І спокій зачиняє очі,
В бабусі так солОдко спиться...
Так легко в убраній хатинці
Пісні співать на рідній мові
І розумієш на одинці,
Усе в бабусі із любові.
Чому ж тікаєм ми у місто,
Незрозуміло що шукаєм,
Збираєм лихо у намисто,
Цінуєм зле,не тих кохаєм...?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2014
Обвалилась плиточка на цоколе,
А береза выросла до неба...
Здравствуй, ба! Я все бродила около,
Тыкаясь в надгробья как-то слепо...
Клонится к ограде куст сиреневый,
Не пробраться сквозь него к скамейке,
На граните стерся крест серебряный,
А портрет барвинок Обвил змейкой.
Здравствуй, ба! Я, видишь, с чернобрывцами...
Ты прости, что не была так долго,
Долго так, что и веночки выцвели,
Долго так, что и не помню сколько....
Здравствуй, ба! Я по тебе соскучилась,
Бредила сюда прийти годами,
Эти мысли так меня измучили...
И мою вину не смыть слезами
Песни птиц и нежно греет солнышко,
Так, как в детстве, рядышком с тобою,
Ветерок легонько, словно перышко,
Тронул будто бы твоей рукою...
Ба, приснись мне, только на минуточку,
И прощенной встану я с утра....
Серебром докрашиваю буквочку....
Ты не обижайся..., мне пора....
Можно послушатьЗдравствуй,ба! http://www.realmusic.ru/songs/561166/
Исполнил Костя Куклин
В интернете публиковалось под псевдонимом Светлана Светозарова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501812
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.05.2014
Ніхто його не пожаліє,
Не пригорне, не приласкА,
Тому вночі на зорі виє,
В цю мить сховавши свій оскал.
Ні, він не зійде до собаки,
А краще з голоду помре,
Але, прикутий до гілляки,
Шматочка м"яса не візьмЕ.
Він не лизатиме долоні,
Не піджиматиме хвоста,
А буде мріять у загоні,
Крізь біль, померти від хлиста.
Той вий розІйдеться далеко,
Такий сумний, що краще б змовк
І ось ми бачимо як в небо
Іде по зорях білий вовк.
Перевод на русский язык
\"Никто лохматой головы...\"
Сергей Марчевский
Никто лохматой головы
Не обнимал, не приласкал, -
Он потому на звезды выл
На миг упрятав свой оскал.
Не превращался он в собаку, -
И лучше с голоду умрет
На цепь посаженный, однако,
Кусочка мяса не возьмет.
Не пробовал лизать ладони,
Не знал поджатого хвоста,
А только лишь мечтал в загоне,
Сквозь боль, о смерти от хлыста.
И разлетался вой нелепый,
Такой печальный, лучше б смолк…
И вот я вижу: прямо в небо
Идет по звездам белый волк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2014
ДО АДЕКВАТНИХ МЕШКАНЦІВ
ДОНЕЦЬКОЇ ТА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ...,
ЯКЩО ТАКІ ЩЕ ЗАЛИШИЛИСЬ...
Так хочеться здійнятись та полетіти геть,
Покинути до біса все добре і погане...,
Десь розчинитись в зорях і дихати ледь-ледь,
Або, нехай банально, залізти під дивана.
У мозоку руїни, все вигоріло вщент...,
Все зламано навколо..., все впало..., навіть грати,
Та все ж не поспішайте йти ніжками вперед,
Бо може це та сама надія на початок...
Так може дати змогу пекельному ножу
Розрізать кляті пута,нарешті вже останні?
І годі вже лякатись...,це я до вас кажу...,
У нас з*явились шанси, вилазьте з-під диванів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501384
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.05.2014
Вывалилось утро из будильника,
Шмякнуло звонком по голове
И без всяких отступлений к лирике.
Пнуло заколачивать "лаве".
Ручейком вливаясь в реку темную
Зомби, сонно двигаюсь к метро,
Покоряясь, будто подневольная...
Миром правит чертово бабло!
Бросить все, да в небеса бездонные,
Но в прозрачных рясах облака
Не пускают душу окрыленную
И глядят надменно свысока.
Мол, кудаты прешься, срань господня..., а?
Даден крест тебе, вот и тащи,
Да на люд не выставляй исподнее,
Смирно зарабатывай на щи!
От обиды в венах кровь пульсирует...,
Если не поверю в чудеса,
Околею в клетке птахой сирою,
Так и неувидев небеса.
Тлен обнимет тело заточенное
И в небытия затянет грот...
Да пошли, вы, стражники говенные,
Я имею право на полет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491591
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.04.2014
Какого цвета музыка твоя,
Твои слова, тепло твоих ладоней
На фоне, где чернеет колея,
За птицей пресловутою в погоне?
В каких тонах изобразить любовь?
Как написать? Живою или мертвой,
На фоне вены бледно-голубой,
Пульсирующей веточки аорты?
В какую краску окунуть мне кисть,
Как угадать цветА щемящей боли,
На фоне, где душа стремится ввысь,
Но вечно заточенная в неволе?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491206
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 08.04.2014
Мамочка, мама,
Вылечи мне мое сердце,
Помнишь, как в детстве, лечила зеленкой коленки...,
Дула на раны...,
Дула
И говорила...,
Милая, милая девочка,
Все заживет до свадьбы...
Мамочка, мама,
Вылечи мне мою душу...
Жаль, что не лечатся души простою зеленкой...
Ты обними меня,
Мама
И прошепчи тихонько,
Милая, милая девочка,
Все заживет до свадьбы,
Вот поцелую
И больше не будет больно.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490484
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.04.2014
Забросала осень листьями
Неопрятный, серый двор,
В тонком мареве батистовом
Солнце прячется, как вор.
Зарождается под крышами
Воробьиный глупый чес,
И оскалив морду рыжую,
На машины лает пес.
Сбита сонная оскомина
Черным кофе в три глотка,
Но душа, похоже, сломлена
От продажи с молотка.
Наряжая одиночества,
Самый странный в мире бренд,
С грустной осени высочеством
Пью дурманящий абсент.
В грезах бреда откровенного
Затяжного рандеву,
Точно знаю, непременно мне
Надо жить..., и я живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490258
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 04.04.2014
Ты ездишь на джипе "Isuzu Trooper",
Тебе это кажется просто супер,
Прикид у тебя до трусов дорогой,
Но ты не крутой...
При встече с тобою "ломают" шапки,
Жена, как собака, приносит тапки
И пусть у тебя унитаз золотой,
Но ты не крутой...
Знаешь, кроме шмоток и джипов
И типа тебя, крутых "типо" типов))))).
Есть еще в жизни что-то другое,
Мне дорогое...
Круто зимой приютить дворнягу,
Другу в пустыне отдать свою флягу,
Самой большой не бояться волны,
Круто героем вернуться с войны,
Стать настоящим ребенку отцом
И не боясь показаться глупцом,
В полное горло, прямо в толпу
Крикнуть "Люблю"...
Круто не "сцать" в штаны при бомбежке
И не судить обо всех по одежке,
Круто не красть, а честно работать,
Не для себя жить, а для кого-то,
Круто смотреть людям прямо в глаза
И как Маресьев в протезах плясать,
Чудо свершить в подарок кому-то,
Вот это круто...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489841
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 02.04.2014
Иллюзорный, узорчатый вечер в простой самокрутке...
И побег от реальности, смех, созерцание в стену,
Странный сон на бетонном полу и коттоновой курткой
Так небрежно прикрыты в крови и зеленке колени...
Уходил в никуда...Появившийся из неоткуда,
Жадно воду хлестал из под крана сухими губами,
Затянувшись поглубже, в мозгу создавая этюды,
В потолок целил взгляд и ему ж улыбался часами...
Видел все сквозь туман, голоса различал отдаленно,
Не вникая, не веря, без боли, без лишних эмоций...
И скитаясь по времени как-то неОпределенно,
Жаждал новых и новых губительных сладостных порций...
В паутиночку-нить превращая стук пульса пунктиром,
Тело жалкое просто оставил лежать каменея...
Отдалялся все дальше от этого страшного мира...
И ушел, наконец, ни о чем - ни о чем не жалея.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489466
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 31.03.2014
Приютите несчастную кошку,
Чисто вымойте белые лапки,
Дайте ей молока и рыбешку,
Предоставьте уютные тапки...
Уступите свой мягкий диванчик,
Теплый плед, телевизор, компьютер,
Ей отдайте квартиру и дачу,
Подарите ей все абсолютно....
И уже просто Васькой бездомным,
Облапошенным, глупым котярой,
В мир идите жестокий, огромный,
Там где нет Китикета на шару....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488994
рубрика: Поезія,
дата поступления 29.03.2014
За окошком потемнело, светит нехотя фонарь,
И накинула на плечи мама тоненькую шаль,
Призадумалась о чем-то, на столе остывший чай,
Под иконами в лампадке еле теплится свеча.
Обниму ее за плечи, беды больше не страшны,
Помаленечку на раны жизнь накладывает швы,
Только коротко на ухо прошепчу, спасибо, ма,
Непутевая девчонка набирается ума.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488751
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.03.2014
[img][/img]
Я твой мираж, твоя Фата-моргана,
К утру развеюсь дымкой голубой,
Но не было, любовь моя, обмана...
Есть просто бездна меж тобой и мной...
Есть просто жизнь реальная и злая,
В которой все по полкам и местам,
И прихотям ее мы потакая,
От боли корчась, обитаем там...
Там обитаем, мучаясь ночами,
И миражами тешимся порой,
А утром растворяемся печально
И уплываем дымкой голубой...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488409
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.03.2014
У тиху,теплу ніч бузкову,
Коли ще гомонять міста,
Тобі співає колискову
Яскрава зірка золота.
Торкає вітерець волосся,
Впліта тендітно снів стрічки,
Тут все вже згасло і вляглося,
Пташині змовкли балачки.
І ось, під місяця вітрилом,
Садок, як справжній корабель,
Несе у спокій душу й тіло,
Де мерехтіння - то пусте,
Де інше набуває значень.
Де метушня втрачає сенс,
Бо саме спокою нестача
Життя руйнує полонез.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488346
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.03.2014
Іще один скінчився день шалений,
Усе замерехтіло ліхтарями,
Прошепотіли, надобраніч, клени,
Та місто ще не захлинулось снами.
Іще не впало з ніг, неначе мертве,
Іще біжить, біжить, біжить по колу,
Тримається бадьоро так і вперто,
Бо спокою не знає мегаполіс.
Два близнюки так схожі, мов краплини,
Прості-прості ім*я - то Вечір й Ранок.
На двох у них одне життя єдине,
Не знаю я, це добре, чи погано...
Брати барвистих снів не зводять брами...
Готую каву, йду до підвіконня,
Дивлюсь... Я так кохаю, до безтями,
Це місто, що хворіє на безсоння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488118
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 25.03.2014
Она красива, как цветок,
А я, как буйная стихия,
Она изящный завиток,
А я...А я - ветра лихие.
Она надежна и тиха,
А я пороховая бочка,
Она мелодия в стихах,
Я - восклицания и точки.
Она любимица зеркал,
А мне совсем плевать на моду,
Её с охраною на бал,
А я сама умею в морду.
Тут темный лес, там светлый сад,
Так подведем уже итоги...
Я за тобой готова в ад,
Она..,куда укажут боги...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487939
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.03.2014
Він приходить до неї, коли йому дуже погано,
В пух і пір*я розбитий, нестерпно самотній та п*яний.
Обіцянками знову і знову їй плани руйнує
І цілує так ніжно, цілує цілує й цілує...
А вона все забула на світі, хоч пальцем до скроні,
Тільки очі, вуста й огрубілі гарячі долоні,
Тільки гола, солоно-гірка, але все ж, насолода
І кохання шаленого буйні безжалісні води.
Але зранку, тверезий, він тихо, без сумнівів піде,
А вона буде сльози пекучі ковтать до обіду,
Відображенню буде казати дурепа-дурепа,
Розуміти, що це не кохання, а справжня халепа.
Та не схоче нічого міняти у замкнутім колі,
Бо давноно вже змирилася з тим, що така її доля...
Він постукає в двері, вона неодмінно відчине
І уся, як завжди, безперечно у нього полине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2014
Набрид весь світ, так сумно, що аж трясця,
Так гидко, що як кажуть, їде дах...
До біса дім, де я у теплих капцях
Сиджу на кухні з кавою в руках.
Геть чоловіка, що збирає бакси,
Та їх же витрачає на цицьки,
До біса довгу мокродупу таксу...
Мені завжди подобались вовки.
Дістало до нирок велике місто,
Глобальна гіркота порожніх справ,
Дратує все - брудне й занадто чисте,
Солодкі співи птах й базарність гав.
А дійсність наливає й наливає,
"На, спробуй...", мов скажений сомельє...
Читає око: " Виходу немає",
Та вірить серце в те, що вихід є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487703
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 23.03.2014
З одного боку, життя прекрасне,
Весна панує, співа птахи,
Іде Великдень, як завжди, вчасно
Тяжкі змивати людські гріхи.
Та дехто скаже, життя огидне,
Як кінь працюєш, а все дарма...
Злетів но тільки - вбивають злидні,
І віри в краще, нажаль, нема.
Хіба насправді гірка й солона
Пекельна кухня мого життя?
Хіба нічого, окрім полона,
Нема на світі? Саме сміття?
Та ні... Не вірю - життя чудове,
На крилах пташка весну несе,
Ось-ось розквітне надія знову,
Бо жити хочу понад усе!
03.03.1012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487617
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.03.2014
(ДО ПОДІЙ У КИЇВІ)
Дивилась нiч у повне лунне око
У вiкна сiрих кам"яних споруд,
Де метушня перетiкала в спокiй,
Де сон змивав останнiй денний бруд.
Дивилась мовчки... Клiпала зiрками,
Збагнути не могла у чому сенс,
Того, що ранок приведе до тями
I кине день на гострi верхи лез.
Дивилася... Але не розумiла,
Що сни її - то мiсто мертвих мрiй.
Нехай вони i лагiднi, i милi,
Та я, доречi, не зiмкнула вiй.
Бо це, насправдi, є мої питання,
То я i моя гiднiсть у вогнi...
А нiч? Вона є вічна і остання,
Тому, хто гострим лезам каже "ні".́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487489
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.03.2014
В́же сідає на підвіконня
Дивовижний роси кришталь,
А болюче моє безсоння
Задає тисячи питань.
Хто я, біла співоча птаха
У омріяних небесах,
Чи потворна і зла комаха,
Що в людей викликає жах?
Де я, в теплому ріднім домі,
У якого надійний дах,
Чи в труни мовчазнім полоні,
В котру вбито останній цвях?
В чому сенс, Боже, дай збагнути,
Непростого мого життя...
Чи звільнюсь, розірвавши пута,
Чи порину у небуття...́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487260
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.03.2014