Іван Краснокутський

Сторінки (1/11):  « 1»

Україні

Тобі  віддам  життя  своє.
Хай  твоя  воля  й  слава  не  загине.
Великою  ти  Україно  є,
Та  як  же  мало  в  тебе  України.

Твій  хліб  їдять  –  немов  своє,
Манкурти,  зайди  і  чужинці
Для  всих  ти  добра  мати  є,
Та  як  же  мало  в  тебе  українців!

Держава  й  незалежність  є,
Та  курс  –  ми  й  до  сьогодні  визначаєм…
В  керманичів  –  у  кожного  своє
І  є  народ,  та  нації  в  Україні  немає!

Співуча  мова  й  пісня  є
Та  не  в  пошані  рідна  мова  нині
Чому  ж  нас  мало,  українці  є?
Хто  ж  побудує  рідну  Україну?!!

Багата  й  найродючіша  земля
І  найчарівніші  –  українські  дівчата…
Де  ж  взяти  українців?  Звідкіля?
Хто  ж  буде  Україну  будувати?!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2014


* * *

В  кличі  журавлинім
Вирізняю  вість,
Що  я  в  цьому  світі
Мимовільний  гість…

Змінює  весняний
Колір  сивина,
Падолистом  п’яним
Душу  наповня…

Чи  ж  летіть  у  вирій
Журавлем  в  ключах?
Та  зламавший  крила,
Мабуть  вже  не  птах…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2014


* * *

Сумую  за  тобою  рідна  хато,
Скарбницею  домашнього  тепла,
Ти  вікнами  умієш  посміхатись,
Коли  я  прибуваю  до  села.

Знайомі  дошки  на  старенькім  ганку
Скриплять  мені  вітаючі  слова…
Мене  тут  мама,  зустрічає  ранком,
Душа  і  серце  радістю  сплива…

Село  моє,  де  хати  білолиці,
Де  пізнавав  ази  життя,
Для  мене  ти  –  завжди  столиця,
Для  мене  ти  є  пам'ять  трисвята.

Казенний  ліс  і  в  Кулижках  долина,
Старі  могили,  що  на  виїзді  з  села
І  річечка,  не  дуже  швидкоплинна,
І  школа  наша,  що  святинею  була…

Як  найдорожче  зберігаю  в  таємниці
Клич  журавлів,  десь  за  селом  в  імлі…
Не  забуваймо  ж  ми,  наші  столиці,
Ці  невеличкі  села  на  землі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498473
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2014


* * *

Не  насолоджуюсь  –  нагіркуюся  від  життя
Мудрець  сказав:  «нагіркуватись  краще,
Немає  від  солодкого  пуття  –  
Очистишся  в  гіркім,  тоді  й  в  солодкім  буде  щось  путяще…»

Минулому  немає  вороття.
За  тим,  що  відбулося,  не  жалію,
Прошу  лише  у  Бога  від  життя  –  
Щоби  й  мене  любила  Лебедія…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2014


* * *

Вірші  –  то  так,  немовби  гарна  пісня,
Лірична  музика  в  душі…
Красива,  світла,  романтична,
То  гімн  життю,  від  автора  вірші..

То  крик  душі  –  поета  вірші.
Він  життєлюб  і  оптиміст  буття.
Життя  добрішим,  красивішим
Творить,  співає  й  рухає  життя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2014


* * *

Незбагненно  дивна  наша  Україна,
Рідної  історії  не  бажаєм  знать.
І  в  усьому  світі  –  ми  такі  єдині,
Що  на  материнській  «стидно»  розмовлять…

«Матюги»  московські  за  молитву  маєм.
Гріх  то  є  найтяжчий  –  рідне  зневажать!
Ми  своє  Трипільське,  ницо  зневажаєм,
Гнів  паде  Господній  –  будемо  страждать!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2014


* * *

То  демагогія,  що  в  нас  «коріння  від  слов’ян»,
Що  ми  «брати,  одна  у  нас  дорога»
Єдиний  Бог,  у  нас  і  росіян,
То  хитре  прикриття  лише  «єдиним  Богом».

Відтак  в  «союз»  би  запросить  болгар,
Хорват  і  чехів  і  поляків  –  
Союз  слов’ян,  а  не  якийсь  «незгар»,
Ізліплений  з  татар,  чеченів  і  коряків!

Дорога,  справді,  в  кожного  своя!
Різниця  в  тім,  що  українці  вільно  хочуть  жити,
Щоб  своя  мова,  пісня  і  земля…
А  росіянам  хочеться  півсвітом  володіти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2014


* * *

Ми  гості  тимчасові  в  цьому  світі
Прийшли  й  пішли,  життєвий  полишивши  дім,
Казки  життя  ми  ловимо  в  примарні  сіті,
Лиш  не  цінуємо  щоденного  у  нім…

Життя  цінуй!  Одне!  Всевишнім  дане.
Нехай  надія,  віра  і  любов  не  полишить,
А  мить  життя  –  мов  день  останній,
Любіть  всім  серцем,  силою  душі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014


Осінь

Стомились  думи,  в’януть  мрії…
Тоненька  ниточка  надії,
Натягнена,  немов  струна,
Сум  падолисту  поглина…

Летить  у  вирій,  в  неба  просинь,
Між  журавлів,  в  прозору  осінь
В  дитячих  мрій  чарівний  край,
Де  світлий  хутір  Земнограй…

Там  неба  синього  блакить…
Старий  курган  над  Ворсклом  спить,
Веселка  воду  з  Ворскла  п’є…
В  тім  краї  серце  десь  моє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014


Мене бандерівцем зовуть

Мене  бандерівцем  зовуть
За  те,  що  я  люблю  свою  країну,
Ліричність  пісні  й  мови  суть
За  силу,  волю  й  славу  України,
Мене  ще  й  «фа»,  за  те,  зовуть.

Від  імені  кого,  вас  запитаю,
Фашистом  ви  українця  звете
Один  лиш  Бог,  як  все  судити  знає
А  ви  всього  лиш  промосковські  шовіністи
І  хліб  то  ви  –  український  їсте.

Ви  –  паразити  в  нашій  Україні,
«Язик»  матючний  всюди  свій  «пхнете»,
Ми  європейці  –  здавна  і  понині
Ви  ж  «антифа,  татаро-андрофаги»
І  хліб  український  –  не  давлячись  їсте!

Націоналізм  в  Росії  –  на  найвищім  рівні!
А  українця  б  з’їли,  волю  і  життєву  суть.
На  вашім  прапорі  є  двоголові  візантійські  півні
Тепер  вже  москалі,  пихаті,  зверхні  –  нам  не  рівня
Яєчка  золоті  (від  газу)  Путіну  несуть…

Шаломов  нам  не  брат,  бо  не  слов’янин
Чекіст,  імперський  шовініст,  то  не  дива.
Нахабно  відповів  він  нашому  «пахану»:
«Дешевий  газ  –  у  душогубках  лиш  бува!»

Ми  українці  –  є,  були  і  будем!
Ми  –  як  Дніпро,  що  плине  крізь  віки
Трипільці  ми,  ми  козаки,  ми  вільні  люди
Нам  не  страшні  донецькі  і  московські  бандюки!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014


Небесна сотня

Дніпро,  закутий  у  льодах,
Збирає  в  Київ  на  Майдан
Синів  і  доньок  в  лютім  січні.
За  волю  й  правду  зве  на  віче,
За  України  славу  й  волю
Повстав  народ  за  свою  долю…
Зове  Шевченко  рвать  кайдани
Всіх  українців  на  майдани…

З  Сумщини  дівчина  Аничка
Готує  борщ  по-українськи
Косачкам,  скіфам,  козакам,  
З  Карпат  і  Криму,  східнякам…
Вкладає  в  страви  на  вогні
Душі  частиночку  й  мені…
Вночі  і  вдень,  між  стрілянини
Свою  любов  до  України
І  серце  Аня  віддає...  

Господь  Всевишній  над  Дніпром
Ламає  темряву  крилом…
Летять  злі  кулі,  мов  оса…
Димлять  кроваві  небеса,
Та  чорний  демон  не  вгава…
З  Майдану  вісімдесят  два
У  небо  ангелів  злітає…
Господь  з  любов’ю  їх  вітає
Синів  найкращих  України
В  небесну  сотню  їх  прийма…

Життя  поклали  за  Вкраїну
Немає  в  мами  більше  сина…
Не  плачте  мамо  –  син  на  небі,
Мабуть  так  Господові  треба,
Щоби  були  Ви  не  самотні
У  Вас  синів  на  небі  сотня
Стійких,  сміливих  і  святих…
Героям  світла  наша  пам’ять
Живе  завжди,  завжди  ми  з  Вами,
І  Ви  –  між  нас!  Завжди!  Живіть!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486508
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.03.2014