Інфант

Сторінки (2/137):  « 1 2»

Спокійна, як Осінь

Ти  так  кричиш  на  мене,
Ніби  така  серйозна...
Та  ти  ж  не  вмієш  кричати,
Ти  спокійна,  як  осінь.
Хоча,  зараз  метіль,
Хуртовини,  зима.
І  ти  мила  і  ніжна,
І  до  болю...  сама.
Чути  дотик  твого  голосу
По  телефону.
А  я  додик,  роблю  боляче
Усім  навколо.
А  найбільше  тобі,
Може  й  справді  садист?
Між  багнюки  й  боліт
Бездиханно  завис...
Я  хотів,  щоби  ти  
Була  завжди  щаслива.
Та  накликав  біди...
Ми  тендітно-вразливі.
Діти,  мені  29
Тобі  18.
Я  придурок  і  псих,
Так,  ти  маєш  рацію.
Я  придурок  і  псих,
І  нажаль,  не  святий...
Ти...  ти  ніжність...
Вино,  подарунок  п'янкий.
Я  так  хочу  співати...
І  бути  щасливим.
Я  будУ,  обіцяю,
Віднайду  свої  крила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2016


Мечты…

Мечтаю  о  карих  глазах,
О  темных  твоих  волосах.
Мечтаю  о  стане  твоем,
И  будем  ли  скоро  вдвоем?

Ты  мой  идеал,  ты  -  грезы,
Ты  стихи  мои  или  прозы.
Ты  снишься  ночами,  бывает,
Но  ты  меня  даже  не  знаешь.

Я  мечтаю  о  миге,  когда
Познакомятся  наши  сердца.
На  лице  засияет  улыбка,
И  мы  сделаем  всместе  попытку

Наслаждаться  друг  другом  всю  жизнь,
Подниматься  с  равнины  в  высь.
Просыпаться...  Вместе,  вдвоем,
Я  верю,  что  скоро  друг  друга  найдем!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622511
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.11.2015


СПАСИБІ ЗА ЛЮБОВ (таку нестерпну, болючу, і водночас прекрасну)

Десь  замовкав  останній  струмень  водограю,
Десь  квіти  пахли  і  торкались  твоїх  рук.
А  я  сидів  на  лавці  перед  домом  скраю,
Дививсь  вперед  і  відчував  лиш  біль  розлук.

Туди-сюди  снували  скрізь  мої  сусіди,
Я  не  вітався,  бо  не  бачив,  як  завжди.
Для  мене  ти  близьке  таке  і  дуже  рідне...
Залишила  кругом-кругом  свої  сліди.

Хандра,  безодня,  марні  сподівання,  туги
Вітались  та  інвайтили  мене  на  чай.
Я  відмовляв  усім.  І  всім  своїм  подрУгам
Балакав  про  свою  гірку  нудну  печаль.

Надіюсь,  що  пройдуть  часи  ці  "дикотомні",
Колись  я  буду  бачити  лише  весну.
Але  з  тобою  дії  всі  були  змістовні,  
Спасибі  за  тепло  твоє  і  простоту.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2015


Я УЖЕ НЕ ПЛЕКАЮ НАДІЇ…

Я  уже  не  плекаю  надії,
І  мій  сон  тепер  кращим  стає.
Вогник  наш  вже  давно  не  жевріє...
Я  чекав,  що  його  дощ  заллє.

Ти  пішла,  але  завжди  присутня.
Як  набрид  вже  мені  твій  фантом.
Закарбована  в  пам'яті  сукня
І  до  болі  знайомий  рингтон.

Ти  пішла,  ну  а  я  залишився,
Голий,  босий,  скалічений  "друг".
До  несхочу  тебе  я  напився
І  наївся  багна  з  твоїх  рук.

Понівечений  буду  у  муках,
Хай,  так  сталось,  вже  зроблено  все..
І  будь  ласка,  ти  більше  не  стукай,
І  не  клич  мене  на  карусель.

Я  втомився,  я  хочу  лежати,
Безпритомно,  як  дрова  в  дворі
Ні,  не  варто  вже  більш  натискати
На  всі  точки  мої  больові..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2015


Ціную, коли ти вірна…

Ціную,  коли  ти  вірна,  
І  матюкаюсь,  коли  ревную.
Можливо,  рогатий,  надмірно
Та  хочу  співать  "Аллелуйя".
Так  хочу  поїхати  в  гори
З  тобою  надовго,  кохана.
Але  цей  Содом  і  Гомора
Затягують  нас  у  кайдани.
Ти  віриш,  я  буду  хорошим?
Ти  віриш?  А  я  щось  не  дуже...
Але  я  стараюсь  і  прошу:
"Пробач  мені  грішную  душу".
Сьогодні  я  знаю,  що  завтра
В  щось  краще,  мабуть,  перероджусь.
Та  завтра  у  вас  спільна  парта,
А  в  мене  лиш  комплекси  "Гольджі".
Ти  знаєш,  я  люблю  безмежно
Твоє  довжелезне  волосся.
Він  теж.  Він  такий  обережний...
Ти  скажеш  мені:  "Знов  здалося".
Але  я  благатиму  Бога,
Щоб  змилувався  над  нами.
Щоб  зникла  із  серця  тривога,
Щоб  наше  життя  уквітчалось  садами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2015


ШМАТОК НЕЖИВОЇ СВИНІ

У  когось  гаї,  полонини,
У  мене  асфальти  і  бруд.
Комусь  солов'ї  і  калина,
Мені  -  голуби  і  "міськбуд".

Для  когось  безкрайнєє  поле,
А  в  мене  машини  в  дворі,
"Макдональдз",  кіно,  "мегамоли",
Заводи...  і  труби  вгорі.

А,  може,  поїхати  звідси?
Але  ж  усе  рідне  мені:
і  гамбургери,  і  піца
З  шматком  "неживої"  свині.

Чому  ми  вважаємо  гарним
Цей  урбан,  що  нАвколо  нас?
Природо,  невже  все  так  марно
Спаплюжене  буде  крізь  час?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2015


Молчание - НЕ Золото

Ответь,  не  молчи,  скажи,  что  ты  любишь!
Ответь,  не  молчи,  скажи  что-нибудь.
Сегодня  так  пасмурно,  холод  нас  губит,
Согрей  же  словами,  слетевшими  с  губ.

Сегодня  душа  моя  просит  блаженства,
Сегодня  кричу  на  тебя.  как  всегда...
Объятий  хочу,  поцелуев  и  жестов,
В  ответ  от  тебя  только  грусть-тишина...

Скажи  же  мне,  Солнышко,  долго  ли  будет
Всё  так  же  трепаться  сердечко  в  груди...
Я  знаю,  от  слов  твоих  гинули  судьбы
Десятков  людей,    ну  а  я  впереди.

Хотелось  конечно  бы  просто  забиться
В  уютный  и  скромный  мирской  уголок.
Ну  как  угораздило  в  душу  влюбиться,
Которая  лишь  излучает  молчок?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610259
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.09.2015


Позитив Спасе :)

Ти  дивишся  на  землю?  Я  на  небо!
Для  мене  світ  прекрасний,  а  для  тебе?
Вмерло  все  навколо,  і  нема  живого?
Подумай,  друже,  може,  скоїв  ти  чогось  лихого?

Я  вірю  в  те,  що  думка  наша  завжди
Впливає  на  життя  оте  буденне...
Ти  хочеш,  мабуть,  перламутрів,  замшів?
А  маєш  щось  у  гаманці  таке  злиденне?

По-перше,  відпочинь  від  тяжких  дУмок,
Забудь  про  всі  стандартні  негаразди.
Ти  думаєш,  що  ти  не  маєш  гумок,
Щоб  вміло  прибирати  всі  свої  незгоди  та  нещастя?

Можливо,  просто  осінь  вміє  додавати
Тона  багряно-сірі  і  невдалі?
Дивись  на  це  не  як  на  вперті  вади,
А  як  на  два  боки  чудової  медалі.

І  в  кожній  стороні  шукай  все  гарне,
І  не  засмучуйся  від  мілкої  гидоти.
Твій  негатив  в  очах  -  це  дійсно  марне,
Твій  позитив  спасе  тебе  від  брУдного  болота.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609327
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2015


Вода

Ковток  води.  прозорої,  як  сльози
Я  зроблю  і  нап'юся  досхочу.
Вода  ця  вічна,  як  всі  бурі  й  грози.
Нап'юсь  її,  і  далі  полечу.

Розмахуючи  крилами,  я  буду
Дивитись  вниз  із  висоти  птахІв.
Дивитись,  як  снують  повсюду  люди,
Як  деякі  з  них  падають  з  дахів.

Життя  коротке,  навіть  двісті  рОків
Ніщо  порівняно  з  мільярдами  Землі.
Ми  робим  крок  за  кроком  кроки,
Але  вони  всі  не  туди  і  всі  малі.

Я  думаю,  що  людство  схаменеться,
Колись,  можливо,  через  сотні  літ.
Тоді  багато  хто  води  нап'ється,
І  люди  будуть  мати  менше  бід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607818
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.09.2015


ПОЛУНОЧНИКИ

Полуголодный  желудок,
Полуразорвана  куртка,
Полупрозрачные  люди,
Полусобачья  будка.

В  полузабытой  аллее
Полувлюбленная  пара
Полусмеясь,  полумлея
Полувцепились  за  станы.

Полуобычные  люди,
Полузаброшенный  город,
Полуразбитые  судьбы,
Полуубийственный  холод...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605835
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.09.2015


О. С. Е. Н. Ь.

Я  ненавижу  осень  за  крики  дождей,
Я  ненавижу  осень  за  серость  дней,
Я  не  люблю  ее  за  депресивность  мысли,
Но  без  нее,  я  думаю,  не  бьыло  бы  жизни.

Она  приходит  порой  ну  так  нежданно,
Так  неожиданно,  так  спонтанно,
Но  через  вялость  глаз  и  тяжесть  мешков
Ты  ощущаешь  всю  горечь  ее  оков.

Я  ненавижу  осень,  а  кто-то  любит
За  холод  в  душе  и  тепло  других  судеб,
За  желтые  листья  и  чашечку  чая...
Пойдем,  посидим,  я  тебя  угощаю!

Ты  будешь,  заслушавшись,  впитывать  ложь,
А  я  под  окном  взгядом  радовать  дождь.
Станет  он  насмехаться  с  печали  моей,
Он  обманчив,  как  мой  словесный  елей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605585
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.09.2015


НАЧЕ ПТАХА

Я  хочу  тобі  сказати,  
Що  в  кожнім  моменті  з  тобою
Себе  відчуваю  я  птахом.
І  хочеться  завжди  літати!

Але  я  буваю  у  клітці,
Коли  тебе  поруч  немає.
Сиджу  на  малесенькій  гілці,
Й  душа  тоді  геть  не  співає.

Чекаю  тебе,  моя  мила.
Всім  серцем  й  душею  чекаю.
Я  вірю,  що  згублені  крила
Я  вмить  тоді  знов  відшукаю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2015


Для Лесі

Тримай,  ніколи  не  відпускай,
Я  буду  ловити  від  тебе  цей  кайф,
Моєю  назАвжди,  навіки  стань.
Я  буду  хотіти  попасти  у  рай,
З  тобою,  з  усім  твоїм  внутрішнім  світом,
З  душею  в  тобі,  що  так  тонко  сповита,
З  твоїм  незвичайним  багатством  обійм,
З  твоїм  незрівнянним  кривляннячком  мін.
Із  думкою  в  серці  про  тебе  одну
Я  знаю,  доб'юсь,  я  зачіплю  струну
Твоєї  душі,  а  то  й  не  одну.
Напишу  усе  на  папері  й...спалю.
Спалю,  та  рукописи  не  горять  -  
Так  класик  сказав  був  один.
Так  хочеться  зараз  тебе  обійнять,
Наклацати  гарних  світлин.
Ти  та,  за  яку  я  боротись  готовий
До  найпереможнішого  кінця.
Із  дому  на  працю,  з  роботи  додому
Плекаю  надію,  
Що  скоро  зіллються
В  єдине  ціле
Щасливі  наші  серця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2015


НАШ СЕРІАЛ

Я  лечу  на  крилах  радості,  на  крилах  любові.
Я  хочу  прожити  життя  тільки  з  тобою.
Можливо  я  зовсім  для  тебе  не  ідеал,
Але  ми  і  надалі  знімаємо  цей  серіал.

Серіал,  який  не  покажуть  ніколи  в  ефірі,
Та  для  мене  дорожче  він  різних  сапфірів.
Де  кожна  подія  -  шедевр  безумовно,
Моя  ностальгія  -  сюжети  змістовні.

Вони  відбуються  в  нас  щогодини,
Ти  знаєш,  без  тебе  я  б  просто  загинув.
Можливо,  я  марю  тобою  безумно,
Одному  самотньо  буває  і  сумно.

Я  знову  бажаю  зустрітись  з  тобою,
Хоч  бачив  недавно  тебе,  лиш  учора.
Твоя  неймовірна  усмішка  так  манить,
Ми  скоро  побачимось,  мОя  кохана!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2015


Буду Любити

Я  буду  любити  твій  плач,
Я  буду  любити  твій  сміх,
Я  забуду  купу  невдач
І  впаду  до  твОїх  ніг.

Я  буду  кричати  "Люблю!",
Хоч  ти  не  повіриш  мені,
Я  твОю  душу  хвалю
За  незгашені  вогні.

Я  буду  співати  пісні
Про  теплі  свої  почуття.
І  рвати  кайдани  тісні,
Виносити  з  хати  сміття.

Я  буду  кохати  тебе
Весь  час,  поки  зможу  любить.
Допоки  доля  веде,
Допоки  кохання  не  спить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2015


Про Наболіле

Я  починав  робити  кроки  нові,  наче  немовля
І  забивав  до  крові  ноги,  тато  бачив  і  вмовляв:
«Не  треба  тобі  цього,  не  треба,  відпусти»,
А  я  тянувся  так  до  неї  і  писав  листи.
Це  мій  пустир,  це  моя  пастка,  а  не  ваша,
Не  лізьте  ви  сюди,  будь  ласка,  хоч  ви  старші.
Я  буду  кращим,  я  буду  намагатись
Усе  своє  життя  у  гору  підійматись.
І  я  благав  її  у  різний  час  про  різне,
Відстань  від  мене,  відійди,  мені  з  тобою  тісно.
А  в  інший  раз  налізе  любов  і  сподівання,
Далеко  не  у  всіх  таке  чудне  кохання.
У  мить  останню  спалахнув  вогонь  сильніше,
І  склеїться  помалу  вся  сукупність  тріщин.
І  знову  стане  твій  Льошка  щасливішим,
Співати  перестане  нехай  про  наболівше.

Відчуй  так  близько  ти  мене,
Почуй,  як  сильно  пульсує  кров.
Нехай  втікає  все  сумне
І  замість  нього  вертається  любов

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599837
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 15.08.2015


Зрада

"Прикрий  мене  від  дощу",  -
Благала  вона  його.
"Прикрий,  не  багато  ж  прошу!
Давай  же,  коханий,  бігом!"

А  він  все  дивився  повз  неї,
Дивився  на  "барви"  калюг,
Дивився  на  мокрі  аллеї,
На  круглий,  потрісканий  люк.

Щось,  наче,  змінилось  у  ньому  -
Чи  погляд,  чи  рухи,  чи  все...
Вона  закурила  вже  сьому...
А  він  закрутив  карусель.

Собака  загавкала  поруч,
Ти  ба,  не  злякалась  дощу.
А  він,  підійшовши  ліворуч,
Сказав  їй:  "Я  більш  не  прощу!"

І  більш  не  благала  дівчИна,
З  півслова  збагнула  вона
У  чому  таїлась  причина,
Що  в  ньому  порвалась  струна.

В  руці  він  тримав  парасолю,
Вона  не  розкрита  була.
Їх  небо  вкривало  водою
Настільки  майстерно,
Що  було  не  видно,
Як  в  неї  з  обличчя
Одна  за  одною
Збігала  сльоза...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2015


МураКамі

Ти  уяви,  якби  ми  могли  стирати  пам’ять  зі  свого  мозку,
Ми  би  стирали  всі  непотрібні  моменти,  це  було  б  так  просто.
Ти  прибрала  б  мене  назавжди,  ніби  й  не  жив  я  ніколи  з  тобою,
Я  би  залишив  лише  тебе  в  голові,  і  більше  нікого.
Це  перемога  над  почуттями,  а  може,  невдала  поразка?
Що  б  залишалось  тоді?  Пустота?  Чи,  добра,  приємна  казка...
Пастка,  в  яку  потрапляли    б  не  одиниці,  а  цілі  мільярди,
Все    це  гра,  подібна  до  гри,  наприклад,  у  Форт-Буаярді.  
Чи  може  в  більярді,  коли  ми  кулі,  що  не  влітають  у  лузи,
Ти  уявляєш  моє  життя  без  симпатичної  музи?
Лузер?  Можливо.  Але  сподіваюсь  на  краще,
Тізер  наживо  бачу:  втрачати  нема  що.
Ті  неповторні  моменти  ,  закарбовані  на  фото,
Компліменти  ти  затоптала  в  болото.
Тобі  завжди  аби  когось  уколоти,
А  я  і  зараз    розбираю  польоти.


Знаєш,  я  тебе  не  бачу  роками
Ти  так  і  далі  читаєш  оте  дурне  Муракамі?
Ростеш,  собі  Волошка,  поміж  будяками?
Як  там  твій  Сірьожка,  подарив  блакитні  камні?


Ми  йдемо  у  полі  поволі  з  тобою,  сині  волошки  і  жовте  жито,
Я  намагаюсь,  як  і  раніше,  немов  ненароком,  не  наплужити.
Не  хочу  тужити  сьогодні  без  тебе,  не  хочу  тужити  сьогодні  без  нас,
Але  тобі,  напевно,  так  треба,  щоб  я  пам’ятав  тебе  весь  час.
Без  прикрас  поглянемо  в  минуле,  де  ми  були,
Де  ми  ходили,  бродили  лісами  полями,  де  ти  мене  там  забула.
Вулики  диких  бджіл  нам  нагадають  про  ті  неймовірні  часи,  
Ти  на  північ,  я  на  південь  –розійшлись  на  полюси.  
Я  голосив,  коли  не  було  сил,  у  Бога  попросив,
Щоб  полюси  ті  наші  з’єднались  у  один,
Щоб  наші  голоси  звучали  далі  в  унісон,
Я  не  отримав  цього  всього,  але  побачив  сон.
У  тому  сні  ми  їли  суші  в  Муракамі,
Я  так  сподобався  тоді  твоїй  рідній  мамі,
І  там  не  було  чужих  ніяких  твоїх  Сірьог,
У  тому  сні  було  так  гарно,  бо  були  ми  вдвох.


Знаєш,  я  тебе  не  бачу  роками
Ти  так  і  далі  читаєш  оте  дурне  Муракамі?
Ростеш,  собі  Волошка,  поміж  будяками?
Як  там  твій  Сірьожка,  подарив  блакитні  камні?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2015


Не Виливай!

Налий  же  мене  у  пластмасову  тару,
Я  буду  гарячий,  розплавлю  її.
Ти  візьмеш  у  руки  веселу  гітару,
І  гратимеш  п'єси,  доволі  сумні.

Я  буду  виходити  парою  з  чаші,
Наповнить  кімнату  п'янкий  аромат.
Зіллються  в  єдине  всі  запахи  наші,
І  я  забажаю  цікавих  балад...

Смеркалось  надворі,  мороз  підступався,
І  я  захолов,  ти  не  пила  мене...
Мій  цукор  на  дні  не  увесь  розплескався,
Солодке  завжди  перекриє  сумне.

І  ось,  ти  згадала  про  чашечку  чаю,
Яка  охолола,  і  я  задубів...
Понесла  на  кухню...  "Куди  виливаєш?!"
Та  хто  мене  слухав,  в  трубу  полетів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2015


Бережи Життя Своє, Мій Друже!

Люди  мають  здатність  помирати,
Не  важливо,  бідний  чи  багатий,  
На  важливо,  сильний,  чи  не  дуже...
Бережи  життя  своє,  мій  друже!

Бережи,  плекай  його  старанно,
Не  чекай  з  верхів  небесну  манну,
Добивайся,  будь  сміливим,  мужнім,
Бережи  життя  своє,  мій  друже!

Знаєш,  я  ніколи  так  не  плакав,
Як  тоді,  коли  померла  мама...
За  роки  втрачав  багато  дуже,
Бережи,  життя  своє,  мій  друже!

Наостанок  я  скажу  простіше,  
Як  живеш  -  старайся  буть  добрішим.
Позитив  вбачай  навіть  в  калюжі,...
Бережи,  життя  своє,  мій  друже!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556621
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2015


Для тебе я…

Для  тебе  я  не  Сталін,  і  не  Гітлер,  
Для  тебе  я  -  простий,  такий  як  інші...
Я  так  хотів  колись  донести  світло,
Але  як  всі  -  ставав  із  часом  гіршим.

Для  тебе  я  не  друг  і  не  коханий,  
Для  тебе  я  -  простий,  такий  як  більшість...
Я  так  хотів  відбутись  незрівнянним,
Але  ставав,  немов  хлібець,  черствішим.

Для  тебе  я  не  Бог,  і  не  ікона,
Я  не  хотів  таким  для  тебе  бути...
В  моїх  очах,  я,  як  шматок  бекону  -
З'їсиш  -  і  можеш  геть  забути!

Умить  ми  обмінялись  почуттями,
Чоло  моє  умить  стало  яснішим...
Я  ненавмисно  знов  прийшов  до  тями,
І  світ  мій  став  навколо  яскравішим!́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2015


Жахлива ві. .

Земля  умить  розвЕрзлась  під  ногами,
І  впав  в  безодню  неймовірно  дику!
Собаки  гавкали,  кричали  матюками,
У  центрі  -  прапор  ДНР  висІв  великий...

Гармати,  залпи,  гради,  стрілянина...
Все  це  ішло  з  монастирів,  "від  Бога",
За  танком  танк  летів  у  трясовину,
Криваву,  безнадійну  -  їм  туди  дорога.

Солдат  лежав,  поранений  у  ногу...
Прибіг  товариш,  щоб  його  забрати:
"Спасибі,  що  живий,  спасибі  Богу!
Тримайся,  друже!  Будеш  ще  колись  стояти!"

Пройде  багато  років  -  пів  століття,
Війна  пройде  і  Україна  буде  жити  далі...
Я  мрію,  щоб  моїх  дітей  суцвіття  
Не  бачило  таких  сумних  реалій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551089
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 13.01.2015


Спи, моя кохана, спи…

Спи,  моя  кохана,  спи,
Як  дощ,  який  іще  не  випав  з  хмари,
Як  сльози,  що  не  витекли  з  очей,
Як  той  студент,  що  не  пішов  на  пари...
Спи,  моя  комашка,  спи,
Нехай  буде  розтріпане  волосся,
Ти  щось  сказала?  А,  мабуть,  здалося...
Спи  ніжно  так,  як  спить  вночі  колосся...
У  полі  в  ніч  безвітряну,  п'янку.
Ти  просто  спи  в  обіймах  непомітно,
Як  спить  у  бур'янах  тендітна  квітка
Улітку...  Хоч  і  на  дворІ  зима...
Ти  не  сама!  З  тобою  твій  щасливий,
Але  такий  знедолений  співак.
Ще  б  пак,  так  хочу  обійняти  
Тебе  за  талію  твою  тонку,
Але  природа  потребує  спати,
Вже  через  дві  години  нам  вставати,
Заснув  і  я,  лежавши  на  боку...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2014


ЗМІНИ БУДУТЬ?

Скажіть  мені,  ви  втратили  натхнення?
Чому  так  сумно  стало  в  нашім  краї?
Війна,  брехня,  критичне  повсякдення,
Та  ще  й  навколо  море  із  піраньїв.

Вони  усюди,  в  різних  кабінетах,
В  лікарнях,  закладах  приватних  всяких,
У  школах,  навіть,  в  університетах,
В  судах,  в  міліції,  в  церквах  побляклих.

"Майдан",  "небесна  сотня"  не  змінили
Нікого  і  ніщо  в  країні  нашій.
Ми  це  вже  вдруге  з  вами  пережили,
А  все  таки  надіємось  на  краще.

О,  люди!  Схаменіться  ви,  там,  зверху!
Низи  воліють  жити,  не  вмирати!
Невже  вам  байдуже?  Невже  з  вас  дехто
Так  хоче  в  смітничкові  побувати?

Я  жити  хочу,  а  не  виживати,
Таких  як  я  -  мільйони,  а  не  сотні.
Скажіть,  ще  скільки  нам  страждати?
Ви  в  краще  русло  повернути  годні?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537160
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.11.2014


Мертвим і живим, зрячим і сліпим…

Люблю  людей,  які  все  бачать,
І,  навіть,  не  очима,  може...
За  них  я  вдячний  Тобі,  Боже!
Вони  для  мене  більше  значуть
За  тих,  хто  явно  має  очі,
Але  в  яких  нема  бажання
Побачить  правду...  сподівання
В  моїй  душі  завжди  тріпочуть...
Я  вірю,  правда  переможе!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526351
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2014


Замучений Витязь

Чудовий  мисливець?  Убий  в  собі  звіра!
У  тебе  безвір'я,  у  мене  довіра.
Забудь  за  проклятих  пройдисвітів  різних,
"Боржомі",  як  кажуть,  тобі  пити  пізно.

Ти,  може,  хотів  би  сказати  багато,
Але  твій  язик  заховався  за  грати.
Надіюсь,  ще  довго  не  скажеш  ні  слова,
А  скажеш  -  тоді  я  бур'ян,  ти  -  полова.

В  тобі  прокидається  совістть?  Не  вірю!
Ти  злий,  безперечно,  ти  сила,  ти  кіллер...
Ти  змушуєш  жити,  немов  під  прицілом,
Ти  всім  задоволений?  Глянь-но  на  ціни!

Коли  подорожчало  все  у  три  рази,
Ти  вартий  лиш  болю,  ти  вартий  образи.
Скажи,  ти  хотів  би  колись  зупинитись?
Напевно  ніколи,  замучений  Витязь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2014


Тобі…

Я  ніяк  не  забуду  той  день,  коли  ти  сказала,  що  серцю  не  вкажеш.
І  не  забуду  чудесну  ту  зиму.  коли  познайомився  з  тобою.
Ти  дарувала  мені  весь  час  тисячі,  навіть  більше:  мільйони  вражень,
Таки,  свого  часу  поринув  у  рудоволосий  твій  світ  з  головою.

Ти,  наче,  доросла  людина,  і,  наче,  маленька  дитина  водночас.
Коли  ти  весела,  з  тобою  так  легко  й  приємно  завжди  спілкуватись...
Твоя  неповторна  краса,  і  твоя,  немов  тендітна    волошка,  постать,
Я  вірю,  не  зможуть  ніколи    від  бід  і  прожИтих  років  зіпсуватись.

Строката  дорога  життя  веде  нас  вперед  без  перестанку  до  раю,
Я  радий  безмежно,  що  на  узбіччі  побачив  тебе,  мов  світлий  міраж.
Ні,  ти  не  думай,  уже  давно  від  кохання  до  тебе  я    не  згораю,
Але  дякую  Богу,  який  свого  часу  подарував  вражень  багаж!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2014


ПТАХ

Я  бачив  світ,  коли  ти  тільки  прокидався,
Коли  вставав  з  колін,  виходив  з  тіні...
Я  ворогам  тоді  на  щастя  не  піддався,
Запеклий  бій  в  кривавій  скотобійні...
Він  змусив  вже  тоді  мене  життю  навчатись,
І  виживати,  бо  по  іншому  не  треба.
Я  не  хотів  безперестанно  скаучати,
Та  скаучав,  бо  я  слабкий  без  неба.
Отож  бо,  вийшовши  із  пекла  -  став  невдячним...
А,  може,  так  мене  загартували?
Спочатку  кинули  зі  скелі  -  стало  лячно,
А  потім  випадково  підібрали.
І  я  лечу,  так  само  як  усі  довкола  птахи,
Хоч  іноді  здається,  -  крил  не  маю.
Я  не  боюсь  тепер  зазнати  болю  й  краху,
Я  лиш  боюсь  залишитись  без  зграї.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2014


Я втратив здатність знаходити щастя…

Я  втратив  здатність  знаходити  щастя,
Ти  просто  так  обірвала  крила.
Не  буду  більше,  напевно,  у  казці...
З  тобою  точно!  Ти  рада,  мила?

Ти  наминаєш  "Нутеллу"  ложкАми...
Двома!  Бо  тобі  однієї  мало.
У  мене  полин  -  керівник  над  смакАми,
А  солодко  в  роті  давно  не  бувало.

Мені  ну  ніяк  не  вдається  збагнути,
Як  можна  відбити  у  мене  здатність
Знаходити  щастя?  Зав'язаний  в  пути
У  рудоволосі...  твої...  Собівартість

Моя  назавжди  впала  нижче  валюти
Загальнонаціональної  чудо-гривні...
О,  дай  мені,  дівчино  диво-отрути,
Щоб  очі  твої  мені  були  противні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2014


Коли росіяни роззують очі?

Коли  росіяни  роззують  очі?
Напевно  тоді,  як  мине  сотня  років,
Тоді,  коли  слово  Шевченка  пророче
Пройде  по  нейронам  невігласів  током.

Тоді,  коли  Кисельов  у  могилі
Перевертатиметься  без  упину.
Ляшко,  наче  чорт,  візьмЕ  свої  вила
І  знизу  колотиме  ворога  в  спину.

Тоді,  коли  газу  не  стане  і  нафти,
Коли  розпадеться  Росія  на  друзки...
Коли  крім  болота  не  буде  ландшафтів,
І  соромно  буде  казати:  "Я  -  русский".

Залишиться  згадка  про  Путіна  в  пісні,
І  більше  ніде,  тільки  в  творчості  нашій.
І  стяг  майоритиме  наш  український,
В  Росії  ж...  Не  знаю...  Поділиться  "Russia"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507940
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.06.2014


До сепаратистів

Коловся  світ  на  дві  частини,  
А  ми  усі  співали  гімн,
І  стали  недругами  з  тими,
Хто  будував  із  нами  дім.

Тепер  за  гімн  нас  хочуть  вбити,
За  волю  вирізати  всіх...
Скажіть,  як  можна  не  любити
Цю  землю,  що  Господь  зберіг?

Хтось  будував,  ломали  інші,
Та  більш  було  руйнівників.  
Тому  багато  стало  тріщин
В  державі  славних  козаків.

Невже  не  хочете  ви,  люди
Із  миром  жити  повсякчас?
Нас  зневажали  завжди  всюди,
Тепер  ми  зневажаєм  вас!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505605
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.06.2014


Логарея

ЛОГАРЕЯ  

Яблучний  сік?  Може,  виноградний?
Знаєш,  завтра  дощ  буде  з  величезним  градом...
Настя  носить  Прада,  ти  в  якій  одежі?
Щось  мене  цей  ворон  за  вікном  бентежить.
Небо  синє-синє,  а  вночі  аж  чорне,
От  же  ж  Бог  придумав...  Хочу  в  білий  човен!
На  Південний  Буг,  туди,  у  Сокілець...
Ти  не  залишив  мені  кальмарових  кілець?
Хм,  буває  спрага  мучить  дуже  сильно,
А  буває,  я  не  можу  дим  вдихати  вільно.
Ти  хіба  не  палиш?  А  я  вже  три  роки,
Треба  завтра  поробити  всі  шкільні  уроки.
А  колись  в  дитинстві  я  не  говорила,
Взагалі,  і  знаєш,  друже...  Я  була  щаслива!
Виноградний?  Справді?  Може  полуничний?
О,  дивись,  он  за  вікном  гарненька  синичка.

Постать  санітара  між  вікном  і  нею,
Зачинились  вікна,  зачинились  двері.
Ні  синиць,  ні  соку,  ні  очей,  ні  неба...
Лиш  слова  у  скронях:  "Не  кричи,  не  треба!"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2014


Life is Gold…

Я  не  буду  мовчати,  коли  тобі  прикро,
Коли  биті  вікна,  коли  ти  не  звикла,
Коли  ми  проникли  у  потайні  двері,
Коли  чути  шум  крил  гелікоптерів.
Малюєш  на  папері  нісенітні  фігурки,
А  кава  вже  ллється  у  чашку  із  турки.
Ми  будемо  пити,  ми  будемо  жити,
Ми  звикли  уже,  що  за  стінами  гуркіт.
Я  не  буду  мовчати,  коли  тобі  сумно,
Коли  у  новинах  вбивають  безумно,
Коли  вже  не  сотня  небесна,  а  більше,
Коли  піднебесну  розколюють  інші.
Тріщини,  зачинись  за  звуками  віщими,
Притулись,  ми  стали  сильнішими.
Посміхнись,  бо  без  усмішки  холодно,
Ми  зрозуміли  –  життя  –  це  золото…


А  ти  дивись,  який  красивий  захід  сонця,
Й  небо  там  таке  яскраво-червоне.
І  скрізь  внизу  пожежа  у  віконці,
Ми  звикли  за  цей  короткий  час  до  такого…


Ти  не  будеш  кричати,  коли  тобі  зле,
Коли  твій  сусід  від  гармати  помре,
Коли  твого  героя  заховають  у  землю,
Але  ти  будеш  знати,  що  він  жив  не  даремно.
Ти  не  будеш  кричати  тоді,  ну  а  зараз
Потребуєш  від  мене  притулок  і  захист,
Ми  дивитись  будемо  на  сонця  захід,
І  на  те,  як  на  людство  скоюють  замах.
Я  відчую  так  близько  волосся  запах,
Подивлюсь  на  настінну  Вкраїнську  мапу…
Притулю  тебе  ніжно  до  себе  так  тісно,
Ми  не  будемо  спати,  бо  не  спить  наше  місто.
Тріснув  знову  вибух  гранати,
Але  дух  наш  не  має  занепадати,
Я  люблю  тебе,  Сонце,  цієї  миті…
Бо  життя  –  найдорожче  у  цьому  світі.

А  ти  дивись,  який  красивий  захід  сонця,
Небо  там  таке  яскраво-червоне.
І  скрізь  внизу  пожежа  у  віконці,
Ми  звикли  за  цей  короткий  час  до  такого…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497387
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 07.05.2014


Ользі Романівні

Вона  напам'ять  знає  мій  номер  телефону,
Хоч  і  не  кохає  мене,  та  я  її  також...
Я  співав  їй  пісню  біля  мікрофону,
Я  хочу  на  небі  побачити  з  нею  Ковш.

Вона  не  постійна  у  поглядах  і  у  думках,
Вона  ніби  близько,  але  разом  так  далеко.
На  день  чи  на  два  приїжджає  лиш  на  свята,
А  я  не  приходжу  знов,  бо  надворі  спека.

Ось  постарію  я,  подорослішає  вона,
Весна  закрадеться  знову  вглиб  у  душу.
Зустрінемось,  обіймемось,  вип'єм  до  дна  -
Вона  келих  вина,  а  я  пива  кружку.

Вона  -  щира  доля  чиясь,  не  моя,  я  лиш  той
З  ким  завжди  було  можна  поговорити.
Як  ти  там,  за  кордоном,  скажи  мені  Оль...
Не  сумуєш  за  рідним  "розбитим  коритом"?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2014


Батьківщина

Простора,  вільна,  незалежна,  мила
Моя  земля,  де  жити  прагну  завше.
Таке  красиве  слово  -    "Батьківщина",
Таке  все  рідне  тут,  таке  все  наше...

Блакить  волошок,  золото  пшениці,
Спів  солов'я,  ліси,  степи,  поля...
З  одного  боку.  З  іншого  -  лиш  ниці
Посади,  голови,  царьки,  князі...
Ну  скільки  можна,  бл..???

Пробачте,  друзі,  ви  мене  за  лайку,
Не  втримався  -  з  середини  болить.
З  екранів  знову  хтось  розповідає  байку
Про  те,  як  будемо  красиво  жить.

Набридло,  досить,  треба  жити  нині,
І  будувати  долю  самотуж
В  красивій  незалежній  Батьківщині
Та  відрікатися  від  мертвих  душ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491648
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.04.2014


Самогубству - НІ

Хтось  мріє  виграти  чемпіонат,
А  хтось  на  ньому  просто  побувати,
Хтось  хоче  вийти  назавжди  з  палат,
А  хтось  наразі  падає  від  яду...

Хтось  любить  ліс,  хтось  небо,  хтось  моря,
Хтось  любить  свою  рідну  Батьківщину,
Хтось  любить  партію  з  таким  самИм  ім'ям,
Хтось  норовить  потрапить  в  домовину...

Хтось  бачить  рай  на  цій  простій  Землі,
Хтось  пекло  бачить,  хтось  і  те,  і  інше,
Пливи  спокійно  на  своєму  кораблі,
Лиш  прОшу:  кількість  самогубств  не  збільшуй!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2014


ПРАГНУ МИРУ!

Колись  у  дитинстві  сміявся  я  з  тих,
Хто  миру  у  світі  у  всьому  хотів.
Я  думав,  що  мир  -  це  бажання  з  простих,
Бажав  всім  здоров'я,  а  не  голубів.

Тепер  я  задумався,  праві  були
Всі  ті,  хто  боявся  воєнних  подій!
Були  ясла  повні  -  мовчали  воли,
Тепер  я  молюсь  і  плекаю  надій.

Молюсь  за  майбутнє  моєї  сім'ї,
Моєї  країни,  і  друзів,  і  всіх...
Мені  ненависні  кремлівські  зміЇ
Що  переступили  наш  рідний  поріг!

Якщо  дуже  треба  -  піду  на  війну,
Положу  і  душу,  і  тіло,  й  талант...
Поляжу  у  полі  десь  там,  в  полину...
Навіки  ваш  друг,  ваш  солдат.  ваш  інфант!

Інфант  (I-ney),  18.03.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486504
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.03.2014