Анастасія Ліс

Сторінки (1/17):  « 1»

***

Если  я  понесу  любовь  тебе  смелую,
Спелую,  зрелую,
Понесу  по  рекам,  по  горам,
По  бесконечным  степным  коридорам.
Не  останусь  ли  я  на  границе,
Где  люди  с  собаками  будут  злиться.
Посмотрят  они  прищуренными  глазами  страшно,
А,  впрочем,  подумают:  ладно,  неважно.
Пусть  бежит  себе  дальше  по  станциям,
По  пожарам,  по  инквизициям.
А  не  растеряю  ее  по  темным  дворам,
Где  окна  в  лужи  глядят  по  парам?
Не  брошу  ее  в  грязную  реку?
Не  отдам,  обезумев,  не  тому  человеку?
Не  замерзну  потом  я  до  ста  по  Цельсию?
А  потом  в  церкви  -  за  грош  просить  индульгенцию?

Если  я  понесу  к  тебе  всю  себя,  первую,
Нужна  ли  я  буду  тебе,  слишком  смелая?  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545629
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 22.12.2014


На вокзалі

Куди  ти  їдеш,  хлопче?
Постав  важкий  рюкзак.
Ти  не  сховаєш  свої  очі,
Я  бачу,  відчував  ти  страх.

І  не  кажи,  що  не  боявся
Там,  в  епіцентрі  лих.
Так,  було  страшно,  але  ти  тримався,
І  все  заради  них.  Заради  них!

Заради  мами  у  старій  хустині,
Заради  дівчини  з  салютами  в  очах.
Віддав  вже  ти  свій  борг  нашій  країні,
Відвоював  своє!  Тож  став  рюкзак!

Але  продовжив  крокувати  хлопець,
Зітхнув  і  озирнувся  на  перон.
Заплющив  очі  і  поправив  ранець,
А  потім  похапцем  забіг  в  вагон.

Свисток  -  і  потяг  задимів  і  рушив,
На  Схід,  туди,  де  розвернулось  пекло,
Там  шум  гранат  і  смород  смерті  душить,
І  там  війна  усе  ще  точить  своє  ікло

15.07.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511649
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.07.2014


Голос Запоріжжя

Кричи,  кричи,  "Запоріжсталь",
Здіймай  у  небо  свій  гудок  тривожний,
Виспівуй  нашу  спільну  тугу  і  печаль,
Нехай  зупиниться  і  бідний,  і  заможний.

Нехай  дитина  скаже  своїй  мамі:
"Що  то  шумить?  Тривога  або  що?",
Нехай  почує  Запоріжжя  берегами
І  зрозуміє,  через  кого  і  за  що.

Нехай  почує  Київ  і  Донецьк.
Кричи,  дай  новий  звук  природі.
Якщо  вони  не  чують  голоси  людей,
Нехай  почують  голоси  заводів!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501312
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.05.2014


Піаніст-екстреміст


За  хмарами  не  видно  було  сонця,
І  майорили  стяги  серед  міста.
А  ми  дивилися  крізь  спини  охоронців
На  того  піаніста-екстреміста.

Він  глянув  на  нас  карими  очима,
Сказав  щось  наче  "Славні  запоріжці!",
І  піаніно  під  його  замерзлими  руками  
Давало  звуки  лагідні  і  чисті.

Він  грав,  і  музика  впивалася  у  хмари,
І  колихала  найрідніші  прапори.
Раптово  визирнуло  сонечко  ласкаве,
І  дослухалося  уважно  тої  гри.

Він  грав,  і  всі  завме́рли,  ніби  в  церкві.
Не  чутно  було  галасу  і  скрипу  шин.
І  щемно  заридала  Піккардійська  Терція,
"Гей,  плине  кача"  -  сум  і  біль  руїн.

Він  грав,  від  холоду  рятуючись  завзяттям.
Ці  ноти  серце  рвали  на  шматки.
Він  грав  -  наперекір  зневазі  і  прокляттям,
Й  душею  начебто  ставали  вищі  ми.

Він  встав,  і  "Ще  не  вмерла..."  залунала,
Кричали  люди:  "Браво!  Молодець!"
Згори  за  нами  тихо  наглядала
Героїв  сотня.  І  всміхалася  з  небес.

04.04.14  
Після  виступу  піаніста  з  Майдану  у  Запоріжжі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490615
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.04.2014


Закляття

Малюй  мене  на  вікнах,
У  тихий  час  світанку.
Я  буду  гостя  в  твоїх  думах,
Від  ночі  і  до  ранку.

Дивись  в  мої  зіниці,
Крізь  кожні  стрілі  очі,
Коли  блищать  зарниці,
І  коли  грім  грохоче.

Побач  мене  серед  рядків
Твоїх  книжок  коханик.
Лиш  я  одна,  після  боїв
Зцілити  зможу  твої  рани.

Вдихай  мене,  живися  мною,  
Стань  поруч.  Знаю  я:
Тобі  захочеться  до  болю
В  цей  час  промовити
                                                 Моє
                                                             ім'я.
грудень  2013  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489985
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.04.2014


***

У  садах  заквітли  мімози,
І  снігу  не  дуже.
Та  хрещенські  морози
Застигли  в  наших  душах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2014


Останній ранок

Червоне  небо  мерехтить  вогнями,
Вже  скоро.  Скоро.  Скоро  запалає
Те  Сонце,  що  колись  було  над  нами.
І  вже  ракета  та  велична  відлітає.

То  не  моя  ракета.  Ще  занадто  рано  .
Я  не  готова  ще,  о  ні,  ще  тільки  раз
Я  хочу  прогулятися  планетою  моєю
"Бувай"  сказати  хочу  за  всіх  нас.

Я  хочу  ще  раз  доторкнутись  до  землі.
Я  хочу  з  соловейком  заспівати.
Я  хочу  ще  раз,  наче  уві  сні
Тебе  на  цій  планеті  покохати.

Мені  обридли  всі  ті  балачки
Про  Марс.  Там  не  літають  журавлі!
Облиште  мене.  Дайте  з  тишею  зустріти
Останній  ранок  на  моїй  Землі.

Мені  байдужі  ті  сузір'я  і  планети.
Мені  байдуже,  що  Земля  згорить.
Скажи  мені,  як  зможу  я  там  жити,
Коли  уся  моя  душа  на  самоті  болить.

Якби  ти  поруч  був  у  ці  останні  дні
Я  б  не  боялася.  Я  б  знала  -  ти  зі  мною.
Що  хоч  частиночку  моєї  рідної  Землі
 Я  заберу  у  далечінь  з  собою.

Ти,  мій  коханий,  зараз  маєш  бути  радий.
Тебе  не  відривають  від  коханої  планети
Всім  байдуже  -  чи  добрий  чи  поганий
Для  тебе  буде  день  наступний.  Відпочинь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2014


Україна Соборна

Як  не  любити  Вкраїну?  
Степи,  і  ліси,  і  балки.
Зливається  в  серці  єдину
Картину  тієї  краси.

Від  західних  гір  до  Донецьку
Прокладем  залізні  мости.
І  славу  єдину  Вкраїнську,
Почуєм  усюди  й  завжди.

Лунатимуть  пісні  веселі,  
Колядки  оті  чарівні,
Веснянки,  русальні,  стрілецькі,
Старі  історичні  пісні.

Єднаймося,  браття  Вкраїнці!  
Зимового  стужого  дня,
Весною  в  тонесенькій  річці,
Спекотного  літнього  дня!  

До  Дня  Соборності  України
22  січня  2011  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489770
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 02.04.2014


До України

Прости  нас,  нене,  діток  нерозумних!
Ми  справді  намагались  з  усіх  сил
Прогнати  ворогів,  катів  отих  бездумних,
Не  осквернивши  прадідів  могил.

Ми  бились,  ми  кричали,  бастували,
Та  нас  ніхто  не  слухав  -  не  схотів.
Ми  волю  нашу  з  м'ясом  виривали,
Із  хижих  лап  премудрих  ворогів.

Ми  падали  не  раз,  зізнаюсь  щиро.
Та  подивись  на  нас!  Чи  віриш  ти,
Що  Незалежність  є  в  нас.  Тільки  шило
Змінити  не  на  мило  так  і  не  змогли.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489637
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 01.04.2014


Лиш через те, що я тебе кохаю (Переклад Гейне)

Лиш  через  те,  що  я  тебе  кохаю,
Від  твого  лику  мушу  бігти  -  не  гнівись.
О  як  пасує  він,  квітучий,  ніби  в  гаю,
До  мойого,  що  теж  яснів  колись.

Лиш  через  те,  що  я  тебе  кохаю,
Моє  лице  стає  мов  мармур,  я  втомивсь.
І  згодом  скажеш  ти:  "Страшний".  Я  знаю.
Від  тебе  мушу  бігти  -  не  гнівись.


Оригінал  Г.  Гейне
   
Weil  ich  dich  liebe,  muss  ich  fliehend  
Dein  Antlitz  meiden  -  zürne  nicht.  
Wie  passt  dein  Antlitz,  schön  und  blühend,  
Zu  meinem  traurigen  Gesicht!  

Weil  ich  dich  liebe,  wird  so  bläßlich,  
So  elend  mager  mein  Gesicht  -  
Du  fändest  mich  am  Ende  häßlich  -  
Ich  will  dich  meiden  -  zürne  nicht.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489633
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 01.04.2014


Наболіле

важко  бути  патріотом  у  країні,  яка  наче  б  то  не  має  майбутнього.

важко  бути  патріотом  країни,  якій  байдуже  на  своїх  патріотів.

але  я  не  з  тих,  хто  відступає  перед  труднощами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486203
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 17.03.2014


Передчуття

Немов  велика  чорна  хмара
Висить  над  рідними  стежками.
Немов  якась  страшна  примара
Все  ходить-бродить  поміж  нами.

Хапають  діти  родичей  за  руки:
"О,  мамо,  матінко!  Та  що  ж  це  є?"
"Це,  сину  мій,  це  -  щастя  запоруки,
Це  -  революція!  Така  вона  вже  є."

"Скажи,  матусю,  революція  -  це  добре?"
"Синочку,  рідний,  не  питай!
Вони-то  борються,  і  може  хтось  поборе.
І  засіяє  в  небі  водограй"

А  хлопчик  дивиться  і  вже  не  бачить  сонця:
Затягнуто  все  стягами  до  краю.
І  тільки  чує,  мов  з  небесного  віконця:  
"О,  зупиніться,  діти,  я  благаю!

Мені  так  боляче,  так  давлять  каплі  крові,
Залишені  на  камені  та  плитах."
Прислухайтеся  ж,  браття,  бо  в  цім  слові
Співає-плаче  мати-Україна.

(01.12.13)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481521
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2014


Янголи-охоронці

Страшні  були  останні  дні,
Майдан  вмивався  кров'ю.
Авто,  будинки  у  вогні,
І  рвався  дух  людей  на  волю.

За  що  загинули,  не  знаю,
Та  смерть  людська  завжди  страшна,
Стискає  серце,  очі  закриваю,
Молю  за  спокій  їхній  вічний.  Ваші  -  небеса.

Ви  залишили  тут  жінок  і  діточок,
Здається,  заридала  вголос  Україна,
Тепер  майдан  палає  світлом  від  свічок,
Вас  пам'ятають.  В  нас  одна  країна.

Дивіться  з  неба  ви  на  неньку  нашу,
Охороняйте  нас  і  звідти.  В  день  біди,
Ви  янголами-охоронцями  для  неї,
Для  нас,  дітей,  навіки  стали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481520
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2014


***

Немає  слів,  щоб  біль  цей  передати,
Коли  ховає  молодого  сина  мати,
Коли  над  Києвом  церковний  дзвін  стоїть,
І  коли  сльози,  мов  окріп,  аж  боляче  ридати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481278
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.02.2014


Мадам

"І  чого  тебе  несло́  на  той  Майдан,  -
Каже  в  лазареті  згорблена  мадам,  -
Чи  то  нудно  тобі  стало  вкрай?
Чи  ти  думав,  вибореш  нам  рай?"

Поправляє  ковдру  лагідно  мадам
І  продовжує  такі  слова  казати  нам:
"Хлопці,  ви  ж  дубочки  зовсім  молоденькі,
Чом  вам  не  сиділось  вдома,  коло  неньки?

Чом  вас  потягло  сюди,  в  далекий  Київ?
Ви  ж  тут  схожі  стали  всі  на  диких  звірів.
За  Бандеру  того  вийшли  воювать?
Іншим  людям  дурь  у  голови  вбивать?"

Зітхнула  тихо  згорблена  мадам,
Рукою  ніжно  провела  по  нашим  лбам.
Заплющили  ми  очі,  мов  малятка,
Лиш  "Дякую"  прошепотіли  слабко.

Ми  сперечатися  з  старенькою  не  стали,
Бо  не  поясниш  їм  цього.  Вони  не  з  тої  сталі.
Не  зрозуміють,  що  нам  вільно  хочеться  тут  жити,
Ми  вийшли  правду  й  волю  боронити.

Обридло  нам  ошуканими  бути,
Усі  ті  обіцянки  не  були  забуті.
Нас  годували  їми,  щось  красиве  говорили
Але,  урешті-решт,  узяли  й  надурили.

Шкода  авжеж,  що  деякі  не  зрозуміли.
На  фоні  сірого  брезенту  рани  червоніли.
Та  ми  не  ображалися  на  згорблену  мадам,
Адже  чогось  прийшла  вона  сьогодні  на  Майдан?  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481277
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.02.2014


Вогнехреща

Колись  на  водохреща
Христа  в  воді  купали.
У  нас  на  вогнехреща
Автобуси  палали.


Вогнем  хрестили  душі,
Обмануті  катами,
І  голоси  потужні
Над  площами  лунали.


Палав-горів  автобус,
Мов  символ  боротьби,
А  там  орляток  корпус
Шептав  слова  мольби.


"О  Боже,  батьку,  поможи!
Ми  не  йдемо  проти  народу!
Так,  нам  накази  ті  дані!
Ми  не  хотіли  лити  воду!

Ми  знаєм,  є  й  такі  між  нас,
Їм  не  важливо,  як  і  нащо,
Вони  виконують  страшний  наказ,
Але  ж  не  поміляється  хіба  ото  ледащо.

Брати,  не  треба  бійні!
Ми  з  вами!  Ми  за  вас!
От  почекайте  тільки,
І  стане  більше  вас!"


Кричать  орлята  кволі,
Червоною  стікають,
Та  їх  не  чують.  Знову
Й  знову  бруківкою  кидають.


Колись  на  водохреща
Христа  в  воді  купали.
У  нас  на  вогнехреща
Автобуси  палали.


Вогнем  хрестили  душі,
Обмануті  катами,
А  мати  плачуть,  бідні,
Бо  лихо  поміж  нами.

(20.01.14)  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481054
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.02.2014


За що?

У  революції  -  страшна  краса.
Так  смерті  гострая  коса
Блищить  на  сонці.  Настає
День  судной.  Де  надія?  Є?


Ця  революція  вогнем  вспорола  ночі,
І  дивляться  на  небо  сині  очі.
За  мрію  стала  б  я  на  барикаду,
Та  не  за  цих  катів!  А  вони  й  раді,


Що  цей  народ  відчаявся  до  краю,
Збиває  ноги-руки  на  шляху  до  раю;
І  натовп  цей  так  легко  ошукати  -
Маленька  іскра  зараз  здатна  запалати.


І  загориться  революція  немов  скажена.
Простягне  пазурі  до  зір,  до  неба.
І  коли  лишиться  розруха  і  завали,
Народ  мій  взвиє:  "Та  за  що  ж  ми  воювали?!"  

(21.01.14)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481053
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.02.2014