Елена Черкашина

Сторінки (1/35):  « 1»

Горять свічки

В'язкий  туман  сповзає  на  село.
Марою  смерть  витає  по  хатах.
Дахи  морозним  смутком  замело.
І  тиша  скрізь.  Не  заспіває  птах.

Коріння  з  листям...  На  зубах  земля.
Щей  наступом  бездушна  йде  зима.
Терпи,  стара.  Замовкни  немовля!
Ні  правди,  ні  батьків  в  живих  нема.

Лиш  плач  і  плач,  і  сльози  безупину,
Не  день,  не  два,  вирує  ця  ріка...
О,  Матір  Божа,  зглянься  на  країну,
Сипни  зерна  з  небесного  мішка!

А  як  нема  і  там  -  сипни  отрути,
Нехай  поснуть  малі  одвічним  сном.
Було  таке.  Хоча  не  мало  бути!

Горять  свічки.
Пречиста  за  вікном.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815233
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.11.2018


Мамою бути

Вічне  бажання  спати...
Набряки,  шви,  "розтяжки"...
Всесвіт  в  руках  тримати...
Мамою  бути  важко!
Очі  прибульця  милі
Душу  твою  вивчають,
Губи  малі  сміливі
сліпо  тебе  шукають.
Щастя  на  нього  схоже...
Міцно  вже  не  заснути.
Он  воно  як,  мій  Боже?!
Мамою  бути  -  бути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2018


***

А  ти  виплутай  моє  плече
З-під  колін  поколінь...
І  побачиш  як  потече
З-під  очей  моїх  неба  синь,
Як  з  волосся  посиплються  зорі  отих    ночей...
І  як  вибухну  квітами  й  зникну  з  твоїх  очей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796377
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.06.2018


Великоднє

Здається  щастя  більшого  не  треба:
тепло  і  тиха  радість  за  людей
близьких  і  тих,  що  населяють  небо...
Христос  Воскрес  і  кличе  всіх  до  Себе!
Й  моє  пташа  випурхує  з  грудей!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2018


Новорічно-желейне

Мов  желе  кольорове  застигла  солодка  мить:
під  ялинкою  в  серпантині  дрімає  кіт,
програвач  рарітетний  Сінатру  хрипить-рипить,  
ллє  електро-гірлянда  веселку  з-над  хвойних  віт.
Так  от  щастя  захоплює  ліжко,  кімнату,  дім!
Що  бажає  душа  в  ніжній  близькості  від  душі?
У  коханні  прожити  до  сивих  сивин  із  ним...
Про  сугроби  писати  закличні  такі  вірші.
Мандаринові  шкірки,  обгортки  і  мішура  -
новорічними  іскрами  ніч  перейшла  поріг.
Мов  завиванець,  в  ковдрі  втомлена  спить  дітвора.
Отака-то  зима:  витинанки  і  штучний  сніг.
Отакі  чудеса,  їх  душі  не  багато  і  треба:
щоб  потопу  не  бУло,  щоб  не  терпнув  від  віскі  язик,
щоб  малі  не  хворіли,  щоб  сніжинки  посипались  з  неба,
щоб  цей  спокій  желейний  під  ранок  нікуди  не  зник!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770935
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.01.2018


Буде voodoo

Грім  барабанів.  Ритми  у  пульсі  крові.
Мамбо  асогве*  воду  несуть  з  оунсі**.
Ой  чорношкірі  мої,  ой  чорноброві...
Таточко  легба***  нині  чомусь  не  в  дусі!
Він  не  відчинить.  Лоа  немає  вдома!
Вас  не  врятують  коси  і  нігті,  півні...
Нині  святково,  а  головне  свідомо,
чорні  свічки  жевріють  на  Україні.
"Ляльку  несіте!"  хтось  загадав  магічно.
Лоа  ковтають  слину  на  жовтій  стрісі...
На  Україні  в  січні  під  ритм  тропічний
в  коло  жертовне  люди  й  ляльки  зійшлися.

*жінка-священик  в  релігії  вуду
**помічник  мамбо
***дух  дверей

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770934
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.01.2018


Вабі-сабі

Плаче  убога  стіна  ненавмисним  патьоком.
В  недосконалості  смутку  й  краси  багато!
Часом,  спотворені  часом  речі  милують  око,
як  д(з)ірка  у  тиші  старого,  мов  небо,  халату.
Велич  живе  у  таємних  забутих  деталях,
як  от  у  вузликах  на  новорічнім  светрі,
мамині  руки,  мамина  доля,  рельєфні  далі,  
вплетені  в  теплі  його  невибагливі  петлі.
В  тріщинках  і  в  подряпинах  час  пульсує,
від  мотанини  мирської  відчужена  річ,
ховає  в  собі  безтурботність  і  сум,і  красу,  і
таку  унікальність…  Хоч  з  неба  матусю  клич.
Дивна  історія  кожної  речі  крихка,  не  примітна...
Минає  задумливість  сутінків,  юність,  війна…
А  пам'ять  речей  застарілих  така  монолітна,  
красою  безмовності  й  старості  вабить  вона.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2017


…ьтсічуниморокС

Скороминучосте  життя…
Ти  є.  Жива  і  повсякденна,
гримуча  звивиста  змія…
Десь  зачаїлася  у  венах.
Десь  у  волоссі  проповзеш  
і  срібний  іній  вкриє  пасмо.
Коли?Колись  своє  візьмешшшшш.
І  світло  згасне.
Швидка,  безжально  мудра  тінь,
потік  хвилин  твоя  є  мова.
Сира  земля  і  неба  синь  –
Твоє  завжди  останнє  слово.
Колись  укус  твій  і  мене
Штовхне  з  нагірного  плато…
Ніхто  тебе  не  омине.
Ніхто.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2017


На світлину Аделіни

Сесиль  тонконога  ховається  в  складках  батисту,
по  клавішах  білих  тендітними  пальцями  біга.
Під  золото  люстри  Elise  струмує  іскристо...
І  падає,  падає,  падає  крихтами  снігу.

Сесиль  у  душі  вже  давненько  свічки  загасила.
В  куточках  очей  бісеринками  біль  променіє...
Чомуж  так  притягують  погляд  скалічені  крила
і  чокером  скута  тонка  порцелянова  шия?

Чому  від  прикритих  очей  розпливається  сяйво?
І  гупає  серце  об  груди  і  вікна,  і  двері?!
А  чи  не  тому,  що  комусь  прокричала,  що  «Зайва»...
Та  так  і  лишила  останні  слова  на  папері.

А  чи  не  тому,  що  не  зіткана  з  льону,  зайлону,
ні  з  павутинок  загальновідомих  жіноцтву?
Чи  не  тому,  що  Сесиль  із  зірками  знайома,
з  тими,  що  людям  віщують  про  давні  пророцтва?

Може  й  тому.  Та  сьогодні,  у  дану  хвилину
ніжна  Сесиль  розкривається  шелестом  книги…
І  в  небо,  востаннє  осіннє,  казковістю  лине…
І  падає,  падає,  падає  крихтами  снігу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2017


Щасливієм

Ранок  ранить  душу  холодом.
Чай  шипшиновий  шипить.
От  і  тепло.  От  і  солодко.
Тільки  осінь  туманИть.
Седативні  інгаляції...
Безліч  роздумів  і  тем.
Ми  в  осінній  медитації
грієм  руки  над  вогнем.
Ухопили  в  пальці  граючись,
золоте  його  перо
й,  одне  одного  торкаючись,
линем  клином  над  Дніпром...
Через  мить  малих  будити...
Здіймуть  вихор  метушні,
стануть  дзвінко  гомоніти,
теплі,  рідні,  запашні.
Джем  наповнить  стіни  хати
сяйвом  осені  і  ще
яблуневим  ароматом
по  хлібині  потече.
В  цій  подібності  до  раю
ми,  буденності  назло,
щасливіЄм!  Забуваєм
про  рахунки  на  тепло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758365
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2017


Забобони з брязкальцем

Забобони  -  з  брязкальцем  бубони...
Ну  кому  я  кривду  цю  розкажу?
Що  м'ярців  зухвало  штучні  клони
подалися  з  цвинтаря  в  мережУ.
У  пітьмі  із  відьмами  і  чортами
їх  дітиска  нівечать  гарбузи,
щоб  була  бабусенька  ще  із  нами,
рушником  завішала  б  образи.
Що  це  в  Бога  коїться  проз  вікно?
Що  святкують  людоньки  невпопад?
То  ж  з  некрополя  несуть  порохно,
ми  ж  по  різні  сторони  барикад.
Ви,  бабусю,  праві  тоді  були,
там,  ані  духовності,  ні  краси!
Йди,  дитинко,  свічечку  запали
і  в  собі  людиноньку  воскреси...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758080
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.10.2017


Поки живе ще

Жовкне  світло  під  небом  зернистим.
По  дорогах  снують  сновиди.
Прокидайся  зчерствіле  місто,
Із  туману  омани  вийди!

В  мить  коли  по  асфальту  скрегоче
смерть  своєю  до  нас  нелюбов'ю...
Вмий  свої  заволочені  очі
хоч  би  кров'ю.

Не  блукай  у  думках,  що  винний
стане  чистим  на  Водохреща.
Прокидайся,  молись  невпинно.
Місто,  місто...Поки  живе  ще...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2017


З позатойбічного дерева

З  позатойбічного  дерева  вийшла  осінь.
Відкрила  бурштинові  очі,  на  мох  ступила.
В  медовім  її  волоссі  дзижчали  оси,
а  в  голосі  відчувалась  нестримна  сила:
то  клекіт  лелечний,  то  журавлина  туга,
то  шелест  сухого  сіна,  то  дзвін  у  скронях,
то  завивання  вітру  -  старого  друга,
то  барабанний  дріб  по  підвіконнях.
Часом  вона  змовкала  і  всьому  світу
вже  починало  здаватись,  що  може  сон  це?
Ох  і  сміялась  тоді  вона,  наче  квітка,
на  калинових  губах  загравало  сонце.
Потім  вона  ще  довго  комусь  писала,
в  задумі  могла  просидти  день  цілий,
не  знає  ніхто,  може  осінь  когось  кохала?..
Злітала  на  землю  осіння  кореспонденція...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2017


Останні хмари в житті

Сьогодні  хмари  не  хмари,  
якісь  не  ті.
Занадто  гарні,  
немов  останні  в  житті.
Дивлюсь  на  них  і  вже  здається,
що  відлітаю.
Немов  в  осінній  своїй  печалі  посеред  них...
От-от  щось  станеться  -  що  не  знаю,  в  світах  яких...
А  хмари  тануть.
І  я  це  сенсорно  відчуваю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752520
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.09.2017


Пологове

В  напрузі  здригнулась  рука.  

Словами  налиті  рядки
розбухли  на  білих  листках.

Виходять,  стікають  думки.

Як  зерна  пророслі  земля,
виштовхують  м`язи  душі
римоване  немовля
вологе  і  зморшкле...  
                                                             Вірші.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2016


Вже бачили

Вже    бачили  -  навиворіт  тіла,
в  очах  ставало  чорно  і  червоно...
І  знову  смерть  бурхливо    потягла
наш  сік,  наш  цвіт  в  своє  холодне  лоно.
Нам  це  знайомо  -  плити  у  вінках,
розписані  хрестами,  іменами,
де  матері    у  траурних  хустках,
щораночку  вмиваються    сльозами.
Вся  Україна    слізно  завмирає
перед  Пречистої  святими  образами,
приймаючи,  що  Бог  нам  посилає,
ми  віримо  що  Він  навіки  з  нами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2016


Вишкрібаю пам'ять

Вишкрібаю  пам'ять  з  голови:  
голови  з  очима,  наче  скло,  
крові  присмак  і  її  тепло,  
й  примусове  братове  «живи»!  
Витягаю  спогад  наче  дріт,  
аж  із  серця  крізь  кубло  сивин,  
обпікаюсь  полум’ям  хвилин,  
тих,  що  обірвали  наш  політ.
Відчуваю  сліз  пекельний  плин  
і  отруйний  сморід  підлих  зрад...
Бо  зіркам  за  «злив»  координат  
й  досі  знає  ціну  хтось  один!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2016


Лінії

В  цьому  ліску  море  піску,
в  якому  втопилася  осінь.
Тіні  і  лінії  на  мотузку
у  вертикалей  сосен.
За  кам’яною  спиною
вежа  стара,  оповита  корінням,
тримає,  наче  жмут  сіна,
діагоналі  проміння.
А  двоє  коханих,  вповільнивши  біг,
на  тілі  землі  голої,
намалювали  пальцями  ніг
серця  і  кола  їй.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2016


Кулачок


Котяться  слізки  прозоро...
Та  от  кулачок-помічник
так  впевнено  і  суворо
змахнув  їх  з  маленьких  щік.
З  лопатою  за  плечима
хтів  братика  вдарить  "дружок"...
Враз    виріс  перед    очима
загрозливий  кулачок.
В  подряпинках  він  -  знайомо,
коли  ж  прилетів  жучок,
обіймами  теплого  дому
його  зігріва  кулачок.
Не  раз  він  беріг  таємниці,
копійку,  цукерку,  значок...
З  літами  сповняється  міццю
малесенький  кулачок.

****

Катятся  слезки  -  не  ново...
Вдруг  крохотный  кулачок
уверенно  и  сурово
по  щечкам  их  путь  пресек.
Вот  мальчик  взмахнул  лопатой
на  братика...И  молчок!
Увидел  у  носа  сжатый,
"чемпахнущий"  кулачок.
В  царапинках  он  -  знакомо,
но  вдруг  прилетел  жучок...
И  теплым  становится  домом
малюсенький  кулачок.
Не  раз  он  хранил  секреты:
монетку,  конфетку,  значок...
Пусть  мал,  но  ведь  с  каждым  летом
крепчает  наш  кулачок.


03.06.2016  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2016


Не йде зима на ум

Не  йде  зима  на  ум,
і  мрячно  за  вікном,
безлистий  сірий  сум
стягнув  повіки  сном...

І  снилася  б  весна,
її  п'янкі  вірші...
Якби  не  йшла  війна
у  світі  і  в  душі.

А  так...  З  понурих  дум
строфу  діряву  клею...
Не  йде  зима  на  ум,
хоч  ти  стріляй  у  неї.

23  грудня  2015  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2016


let iт бііііі

Загубилась  у  просторі  на  космічному  острові,
Ти  –  дві  букви  займенника!
До  останнього  подиху  –  як  до  першого  пострілу,
Як  до  крапки  в  щоденнику.
Іграшковими  стрілами  вже  майбутнє  зустріли  ми,
Обійшлося  без  виправлень.
Час-самітник  похилений  по  воді  водить  вилами,
Не  лякайся  –  ми  випливем.
Серед  мулу  і  осаду,  головніше  для  розгляду
Те,  що  в  тебе  всередині.
Поза  світом  і  осудом,  для  Адама  і  Господа
Ми  залишимось  ребрами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2016


ґудзічки

Ой  ґудзічки  з  дірочками...  
І  з  руками,  і  з  ногами,  і  з  очима,  та  сама...  
Бліда  біда,  вже  й  забула:  
Біла  була  простінь  чи  зима?  

Чи  то  день,  чи  то  ніч:  
від  образів  до  сіней  -  
у  театрі  тіней,  
із  болем  пліч  О  пліч.  

До  кохання,  до  синочка...  
От  ґудзічки  хоч  пришию,  
колишучи  дві  сорочки...  
Доки  душитиме  шию  
чорна  хустка?
Скоро  й  сама  закочуся  
(буде  пустка),  
як  той  ґудзик,  заховаюсь  під  полами.  
Чи  хто  пойме  там,  по  людях,  
що  я  з  двома  дірочками  
ой!  у  грудях.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2016


Розтин

Тин,  тин,  тин…
Плететься  музика  по  щоці,
Заповзає  в  рот,  в  очі  вулиці,
і  штовхає  в  передсмертя  чисті  сльози,
а  очам  мозолі  намуляли  ці  морози,
а  ще  штунди,  що  по  двоє  блукають,
а  ще  лиця  любі,  що  перед  ними  свічки  горять,
а  ще  потвори  рук  людських,  що  в  землю  летять
і  рвуть  її  в  крихти,  в  рани,
такі,  що  рубцюються  великим  курганом.
А  що  земля….  Їй  тепло  від  крові.
Повільно  тече  музика,  наповзає  на  брови,
на  скроні  тисне,  ворушить  волосся…
Криком,  плачем  багатоголосим
і  отим:
тинтинтин…

Шановне  слухатцтво,  починаєм  розтин!

березень  2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2016


Королева кришталева

Королева  кришталева
сипле  снігом,  віє  снами,
з  невідомості  у  даль,
і  розніжені  дерева,
труться  голими  тілами  
об  її  метільну  шаль.
Тужно,ніжно,  сонно,мрійно  
поринають  у  обійми,
наче  мамині  малі
загойдались  в  пелені...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2015


Жбурни мене Господи

Жбурни  мене,Господи,  жовтим  листям,
в  мій  край  жаданий,  в  моє  Полісся!
Я  вкрию  кожну  його  клітинку,
кожну  стежинку,кожну  хатинку
жовтогарячим  своїм  тілом
з  дерев  злетілим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2015


Ранок звичайний

Ранок.  Звичайний  осіній  ранок.  Хрусткий  хліб.  
Ти  шелестиш  розчинної  кави  стікми...  
Ми  сонні,  усміхнені  слухаєм  барабанній  дріб  -  
такий  дощовий  рок  за  спітнілими  вікнами.  
В  нас  мало  часу  -  якась  там  третина  години  
ламкого  мовчання,  крихкого  сніданку.  
Благаю,  ти  завтра  так  само  збуди  мене!  
своїм  поцілунком,  духом  хрусткої  буханки,
кавовим  ароматом...  І  ритмом  дощу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2015


Не руш мої плечі

Не  руш  мої  плечі,не  руш  мої  вії,
а  краще  молись,  а  ще  краще  пиши!
Сьогодні,  коханий,  в  моєму  тілі  -  
в  грішному  тілі  немає  душі.

Нема  анітрохи,  ні  крихти,ні  зерня,
сьогодні  я,  милий,  настільки  мізерна
з  тобою  лишилась,що  краще  пиши!

Сьогодні  душа  моя  тут  не  ночує,
не  ваб  мене  дотиком  твого  тепла...
Я  просто  відчула,  як  жовтнем  війнуло  
десь  там  з-під  янгольського  крила.

Десь  там,  де  лелеки  покинули  гнізда,
і  де  оселитися  нам  вже  запізно,
там  десь  рікою  душа  й  потекла...

Щоб  дихати  листям  у  вогкому  лісі,
щоб  пити  на  луках  снодійний  туман,
щоб  вранці  тобі  шепотіти:  "Полісся"
і  жовтнем  овіяти  грішні  тіла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2015


БлисКАВИЧНЕ

Влаштуємо  вечір  із  блискавками  в  очах?!
Скинемо  ковдру  на  килим  і  маски  геть!
Краплини  вина  блищатимуть  на  губах,
твої  до  моїх  торкатимуться  ледь-ледь...  
Що  буде  ще?  Ще  місяць  блідий  у  вікні...
Звичайно  тихесенька  музика  струн  душі...
І,  не  важливо,  ще  буде  зима  чи  ні,
ми  будем  писати  доволі  зимові  вірші.
А  поміж  ніжними  злетами  слів  і  мрій...
Поміж  твоїми  куплетами,  там  де  сніг  –  
руки  твої,  занурені  для  зігріву,
у  невагоме  плетиво  ніг  моїх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2015


День народження Січня

Зима  крізь  невидиме  ситечко
притрушує  білим  меливом
пухкі  кучугури-тістечка...
Вломилася  гілочка  з  дерева
і  встрягла  неначе  свічка.
Нагадує,  може,  про  вічне?
А  може  Зима  так  кепкує?
Он    сріблом  на  вікнах  гаптує:
Вітаю  з  Народженням,  Січню!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2015


Кругом морозне пір’я і кришталь

Кругом  морозне  пір’я  і  кришталь,
від  подиху  -  хурделиця  у  скронях.
Під  колискову  неба  знов  зійшла
бліда  луна  -  пігулка  від  безсоння.
Та  барвами  обділена    зима,
вікно  морозним  пензликом  лоскоче,
запрошує,  заманює  вона
поринути  в  її  казкові  ночі,
і  по  хрусткому  килимі  пройти,
де  біле  пір’я  в  невагомості  літає...
А  в  небі  загоряються  світи,
в  яких  ніхто  ні  в  кого  не  стріляє.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547167
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.12.2014


Витинаю янголів

Витинаю  янголів  білих-білих,
із  зірками  й  квітами  на  "спецодязі",
сонце  ранком  гратиме  в  них  на  крилах,
а  вони  літатимуть  на  протязі...
Прив’яжу  їх  ниткою  аж  до  стелі,
тіні  їх  увечері  попливуть...
Через  стіни  кам’яні  до  постелі,
до  душі  навідаються  мабуть.
Я  із  ними  пошепки  розмовлятиму,
а  якщо  надумають  у  вікно...
Їх  напевно  випущу...Й    витинатиму
білих-білих  янголів  все  одно!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2014


Рок-ко-ко

Ко-ко...Кокон..  Кокаїн...  Рок...
Мене  таки  "торкнуло"  від  політики)))))
Адольф  Гітлер...  Альфред..  Хі...Чкок...))))
Ті,  що  смикають  за  ниткИ...
Всі  ми    -  герої  нуару,  або  його  критики...
Його  нам  повторюють  знову...І  знову...
Канабіс  -  на  біс,  панове...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533611
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.10.2014


Що ти знаєш, москаль

Що  ти  знаєш,  москаль,  про  мою  Україну
(не  образити  хочу,  питання    болить),
чом  лишаєш  по  собі  криваві  руїни,
чом  бажаєш  в  крові  нашу  землю  втопить?
Що  ти  знаєш,  москаль,  про  лани  і  діброви,
де  співа  соловей  із  долоней  Христа,
 і  про  гори  високі,    і  про  чорнії  брови,
і  про  пісню  душі,  і  про  пекло  повстань...
Що  ти  знаєш,  москаль,  про  свободу  країни,
ти,  народжений  після  кривавих  розправ?
Ти  не  любиш  людей  -  сіль  землі  України,
поважаючи  тих,  хто  її  обікрав!
Що  ж  ти  знаєш,  москаль,  оповитий  брехнею,
про  нескорений  шлях  патріотів-дідів?
В  штучнім  світі  своїм    по-під  склом  мавзолею,
ти  поменшав,  москаль,  значно  ти  порідів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533035
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.10.2014


Щем

Коли  дерева  жебракують  голі,  босі,
а  небо  сіре  ще  й  січе  дощем...
Коли  летять  птахи  крізь  тіло  осені...
У  мріях    -  мир,
у  тілі    -  тлінь,
у  серці  -    щем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532494
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.10.2014


Пошукай

Пошукай  мене  на  вулиці,я  там  є,
я  на  паркові  алеї  світлом  падаю,
пропускаючи  крізь  себе  листя  клятеє...
І  не  те  щоб  щось  шукаю,  швидше...  Згадую.
Ти  не  знаєш  як  це  "марити"  -  і  не  знай!
Пошукай  мене  в  пташиному  гомоні...
А  у  тиші  ліжка  нашого  не  шукай  -  
то  крізь  квіточки  гардин  промені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2014