| Сторінки (3/257): | « | 1 2 3 | » |
Я сьогодні про осінь читала...
І не про ту, що пише календар,
Про ту, що в душу гостем завітала-
Для когось в радість, а комусь тягар.
І знаєте, воно насправді так -
Бо в кожного своя одвічна осінь...
Бо хтось її стрічає в шістдесят,
До інших ледь за сорок йде у гості.
Одні її приймають наче скарб,
Радіють її силі, грації, харизмі,
Смакують разом спілий виноград
І сонцем зігріваються на призьбі...
А інші... усе похапцем, бігом...
Кудись спішать, чи може доганяють
І прагнуть застрибнути у вагон...
У той вагон якого не чекають.
А там вона... Похмура, грізна, зла...
Високомірним поглядом погляне
Й тоді замислишся для чого суєта,
Й чому так швидко твоє літо в'яне?
Дві різні осені... у кожного своя...
Хтось сивину вінком багряним тішить,
А хтось, хоча ще й молоді літа,
Вінок із квітів вже якось не личить...
Та хай там як... дожити б до зими,
А там на сани, та з гори зі сміхом....
І хай зима принесе холоди,
Ми навчимося зігріватись й снігом.
3.10.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022
Ти ще наплачешся, московська суко!
І це я зараз зовсім не про пса.
Сповна заплатите за сльози і розрухи,
Бо Божа помста буде довга і страшна.
А ти, потворо, у людській подобі,
Але з душею дідька-сатани,
За все заплатиш й на твоєму гробі
Рости не будуть навіть бур'яни.
Ви зблудлі вівці, ви забуті Богом,
Зате диявол ваш найбільший цар.
Запам'ятайте, проклинаєм всім народом!!!
І смерть хай буде вам як вищий дар.
Живіть і мучтеся!!! Душевно і тілесно!
Хоча яка душа? У вас її нема...
Москальський рід, бодай ви всі вже щезли!!!
До себе в пекло щоб забрав вас сатана!!!
А там ви втопитесь в сльозах і в крові нашій ,
І роздиратиме ваш слух дитячий крик...
Москальські виродки, забуті і пропащі,
Бодай ваш рід з землі назавжди зник!!!
Бо наші сльози не впадуть на землю,
І весь той біль, що принесла ваша орда...
Наші ж молитви долетять до неба!!!
А перед Богом затремтить і сатана.
16.04.22
♡ ІВАННА ЛАВРИК.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022
Хочу бути твоєю... по справжньому.
І прожити з тобою щасливою...
Я молилась до Бога і ангела,
Щоби стати коханою-милою.
Хочу бути твоєю... як водиться...
На плечі на твоєму, щоб спалося
І щоб зранку з тобою прокинутись...
Щоб реально було... не здавалося...
Хочу бути твоєю... як мріється...
По житті, щоб одною стежиною...
Й не важливо, що осінь за обрієм -
Хочу бути твоєю дружиною.
26.03.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2022
Не до поезії... якось не до віршів...
Біда в країні, біль у наших душах.
До нас у дім прийшов страшнезний звір
Й від нього дім свій ми спасати мусим.
Уп'явсь зубами він і лапами вчепивсь,
Налились кров'ю сатанинські очі...
Він хоче щоб ми впали, щоб здались,
Щоб все йому віддали дуже хоче.
Та ми з молитвою й зі зброєю в руках
Всі разом згуртувалися до бою,
По лапах б'ємо, б'ємо по зубах
І дім свій закриваємо собою...
І нам болить за кожного хто впав,
Хто кров'ю захищав свою родину,
За тих дітей, що звір страшний забрав,
За всіх хто зліг у братськую могилу...
Ні, ти не зможеш подолати нас,
Тобі заб'ють у серце ще кілок з осини...
Бо саме зараз і настав той час,
Щоб назавжди прогнати нечисть з України.
Допоможи нам, Боже! Захисти!
Дай сили відстояти свою волю.
Ми твої діти й лиш твої раби...
Благослови на бій... і на щасливу долю.
21.03.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2022
Спіймати час... спинити щастя мить...
Чи, може, повернутися в минуле
І пригадати як душа болить,
Якщо, звичайно, це усе забулось.
А може, просто, зупинитися самій
На мить коротку і попити кави,
Згадати скілки було світлих мрій
І як ти вірила, і як на них чекала...
І не летіти стрімголов кудись,
Ненамагатися стрибнути вище себе
А просто жити - вже, а не колись...
Тепер і зараз, поки є потреба
В любові і в тих ніжних почуттях,
Які примушують піднятися і жити...
Не просто так, а смакувать життя
Маленькими ковтками, наче каву пити.
Спіймати б час... спинити б щастя мить...
Та ні, не треба, він все сам розсудить...
На все свій час... нехай собі біжить...
І буде саме так, як буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2022
Для чогось мені Бог тебе послав...
Для чогось ми зустрілися з тобою.
Чи це для того щоб ти серце полатав,
Чи, може, щоб душа жила в спокої.
Для того, щоб повірила в дива,
Щоб пригадала, що я все ще жінка...
І почалась історія нова,
І пишеться нова в житті сторінка.
Ось тільки б знову крил не поламав,
Не вбив довіру і бажання жити,
Якщо тебе вже Бог мені послав -
Тоді люби й дозволь мені любити.
18.10.20.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2022
Налий мені в горнятко просто кави;
Гарячої і добре б з молоком.
І обійми мене так ніжно і ласкаво,
Як вмієш ти і притулись чолом
До скронь моїх, а більше і не треба...
Ось так сиділа б й смакувала ніч,
А високо над нами тільки небо,
А в небі зорі, наче безліч свіч.
І ми удвох щасливі донестями...
Я вже не відчуваю кави смак,
А п'ю до дна великими ковтками
Тебе і ніч... удвох нам добре так...
І хай ця ніч залишиться як згадка,
Щоб потім через рік, а може і роки
Ми знову вдвох і кава у горнятках,
А ще тепло коханої щоки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2022
І буде перемога!.. скоро, ось побачите!
Хоч важко кожному, у кожного біда.
У кожній хаті кожна мама плаче,
Але молитвою ворушаться вуста
За всіх за нас, за кожного солдата,
Що міцно зброю так тримає у руках.
Нехай їх всіх оберігає Божа Мати,
Нехай обходить смерть, поранення і страх.
І знаємо не всі повернуться до дому...
Тож будьте прокляті нещасні москалі!!!!
За кожну смерть, за сльози, за розгроми
За нашу кров, що пролилася по землі
Вас покарає Бог, не тільки правда наша...
А Божа кара довга і страшна!
Бо ж ви не люди! Ви орда нещасна!
Бо там де ви, там сльзи, біль, біда!!!
Над нами Бог, за нами Україна!!!
А ця війна вас знищить назавжди,
Бо ми, лиш перед Богом на колінах,
Та це не зрозуміло для орди.
І буде перемога! Ось побачите.
Ми відбудуємо зруйновані міста!!!
А ви... а ви, повірте, ще наплачитесь...
Ви не народ, не люди... ВИ ОРДА.
2. 03. 22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2022
За рік нічого не змінилося...
Хоча любов стала ніжнішою...
І сумнівів не залишилося,
І доля повеселішала.
Багато чого заплуталось...
Не знаю як вчинити правильно
І серце в роздумах змучилось,
Й думки тікають від реалію...
І що чекає в майбутньому?
І як дорога постелеться?
І як усе це розплутати,
Щоб в візерунок сплелося?
Любов моя стала ніжнішою
І щастя в душі поселилося,
Дорога стала світлішою,
І мрія... неначе й здійснилася.
10.09.21.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2021
Добігає кінця - рік двадцятий уже на вокзалі
І залишилось тільки спокійно зайти на перон,
Але поки є час, він сидить у очікувань залі
І чекає на свій, на дванадцятий крайній вагон.
Пригадає усе що було, чим порадував людство,
Скільки горя завдав, скільки болю приніс , скільки сліз...
І тоді у валізу запхає своє самолюбство
І можливо хоч соромно стане за те, що з собою приніс.
І уже на пероні, як стане на ніжку вагона
Обернеться до люду, і скаже звичайне:"Простіть.
Я ж не думав... не знав, що такою буває корона...
Що сказати не знаю... ви просто мене відпустіть"
Люд сльозинку змахне і не скаже йому більш нічого ...
Бо і слів вже нема, та й чи треба йому ті слова.
Нехай їде собі і назавжди забуде дорогу,
А люд житиме далі, за надією сльози хова.
Хтось пробачить йому, хтось забуде як сон, той що зранку,
Хтось подякує навіть, що щастя йому дарував,
Ну а хтось, пощільніше закриє фіранку
І подякує Богу, що року кінця дочекав.
Ще залишилась мить і двадцятий поїде назавжи...
Тільки б люд не зневірився зовсім в своєму житті.
А що далі?... а далі майбутнє покаже,
Й з допомогою Бога пройдемо всі наші путі.
Ще залишилась мить і дай Боже її пережити.
Щоб піти на вокзал, щоб зустріти нове майбуття,
Щоб з прибулого поїзда, в першім вагоні зустріти рік новий -
Двадцять перший... він змінить на краще життя
15.12.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2021
Півкроку до щастя...
Бо скільки залишилось жити?
Збігають роки, як у вирій летять журавлі...
Півкроку до щастя, щоб знову почати любити
І щоби відчути любов у своєму житті.
Але цих півкроку розтягнеться знову на рОки,
Бо доля свої корективи виводить у нашім житті-
Ідемо за планом і робим сплановані кроки,
Але чомусь впевнено знаєм, що робимо це ми самі.
Хоч діти дорослі, та ми ще щось мусимо знову...
Тримаєм кути і розпалюєм згаслий вогонь...
Йому розгорітись - чомусь вже немає основи...
Бо весь оцей час він димом здіймався до скронь.
І скроні сивіли, припудрені роками з диму,
А ми сивину цю ховали в з усмішки вуаль...
І дивлячись з боку - була досить гарна картина...
Але це лиш копія, й зовсім невдала... нажаль.
Півкроку до щастя... ми якось дійдемо до нього...
І хай сивина... та допоки у жилах є кров ...
Півкроку до щастя... якою б не була дорога
Його ми пройдемо, якщо там чекає любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2021
Вже вкотре нічого...
Ні слів, ні емоцій...
Душа, якось дивно, спокійна мовчить.
І серце спокійне, нічого не просить,
Не ниє, не тужить і не болить.
Не пишуться вірші... завмерли в повітрі...
І зараз витягую з серця слова...
Слова всі, немовби, рознесені вітром...
Й про що написати, як думки нема?
І час наче вітер... вже й літо минає...
А я в суєті загубила й весну...
Й сама , наче, є... і, наче, немає...
Немовби жива... а немов не живу...
Про що... і для чого... кому це все треба...
Життя пролітає, як з лука стріла,
А я зводжу очі до ясного неба
Й немов у прозрінні - що ще й не жила...
Я є... я існую... я блукаю між людом...
Щось хочу, щось думаю, щось мрію...щось жду...
Та наче опутана невидимим блудом...
Ніяк не ступлю на дорогу ясну.
Згубила весну, розминулася з літом...
І в осінь ввійду наче в мареві снів...
Та в Бога прошу, щоб дозволив пожити,
Направив на шлях і від бід захистив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2021
Я знаю, кожен у душі поет.
У кожного є мрії і бажання
І знають про кохання не з газет,
Ба більше, вірять у палке кохання.
Хтось вже кохає, ну а хтось ще ні:
Надіється, очікує , шукає
І ось в цей час і пишуться вірші,
В цей час душа у вись, до хмар злітає.
Це просто треба взяти олівця,
Шматочок аркушу й прислухатись до серця,
А в серці почуттів аж по вінця -
На аркуші словами розіллється.
Тож про кохання кожен має вірш,
Та десь у потаємну скриню заховали
Й якщо не ви писали, то скоріш
Про вас його з любов'ю написали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2021
Життя свої кидає корективи...
Це вибір наш чи... доля швидш за все.
Так як погода іноді мінлива,
Так і в житті буває дощ іде.
Життя по своєму складає нам сценарій.
В життя свій план й свій погляд що до нас
І що там буде відбуватись далі,
Усе дізнаємось, як прийде на це час.
Усе по черзі і усе як треба...
Все вчасно, без запізнень й суєти,
Та в відчаї ми молимось до неба,
Щоб легше нам дорогою іти.
В життя свій план. У долі свої плани.
За їх сценрієм живемо з дня у день
І не важливо чи мете снігами,
Чи сонечко проблискує лишень.
Все буде так як і повинно бути.
На все свій час, на сльози і на сміх
Та як чудово все таки збагнути,
Що нарікати на життя - великий гріх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2021
Для тебе...
З тобою...
Для вас...
Хоч можливо й неправильні кроки,
Але певно настав той час,
Щоб отримати нові уроки.
Самостійно вчитеся іти,
Лиш подумайте тричі, чи й більше.
Бога в серці зумійте знайти
І хай зроблене душу тішить.
Вас багато у мене нема...
Прийде час - покинете хату,
Одне одному бажайте добре,
Буде легше по світу блукати.
Вір у брата!
Підтримуй сестру!
І тоді розправите крила.
Вибирайте дорогу таку
Де є Бог, щоб біда не скосила.
І якщо оглянетесь колись,
Щоб не мучили сумніви й сором
І щоб Ангел ваш не втомивсь,
І завжди хоронив від горя.
Все для тебе... з тобою... Для вас.
Хоч попереду що, не відомо -
Кожен день, кожну мить, кожен час
Я думками лечу до дому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2021
Про що пишеться на чужині?
А про все, бо ж душа не змінилась.
І віршами пролистую дні...
Скільки їх ще в житті залишилось?
Як пацьорки нанизую їх
І зроблю з них ошатні коралі,
Щоб з тих днів прожитих моїх
Були спогади тільки яскраві.
Щоб коралі барвисті були,
Щоби їх одягати на свято.
Щоби спогадами ожили,
Як прийдеться в житті сумувати.
Про що пишеться?
Все як завжди.
Вдячна Богу, що дозволив писати.
...Я віршами залишу сліди
І коралі барвисті... на свято.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2021
Не буває легко у житті.
Є завжди проблеми і невдачі,
І стежки трапляються круті,
Й не завжди від щастя очі плачуть.
Не буває легко у житті.
Часто навпаки - тягар на плечі,
А ще гірше, коли тяжко на душі,
Й не під силу найпростіші речі.
Не буває легко у житті,
Але й не завжди буває туго,
Й чорна полоса в твоїм житті -
Часто, просто, довга взлітна смуга.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2021
Нічого, що на рік до старості все ближче
І що у косах срібло майорить,
І ми не ті, які були раніше,
Бо ж розуміємо - життя неначе мить.
Дорослі діти, в когось вже й онуки-
Минають дні і рік за роком йде...
Усе було і зустрічі й розлуки
Тепер вже й наше літо осінь жде.
Та в кожнім віці є прекрасні миті,
І кожна мить - благословенний дар.
Тож дякуймо за те, що можем жити
За кожний рік, що Бог дарує нам.
20.10.20.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2021
Юдо-Тадею, так тебе молю
І у молитві очі зводжу в небо.
Словами додаю собі жалю...
В молитві, як в повітрі, є потреба.
Та не за себе я прошу, а за дітей;
За сина, за його щасливо долю,
Щоб оберіг його від всяких напастей,
В гріхах погрузнути йому ти не дозволив.
Щоб вів його догорою життя,
А по дорозі тій стрічались добрі люди,
Щасливим, щоб було у нього майбуття
Оберігай його, прошу, повсюди.
Охорони від кулі, від ножа,
Від зілля згубного і від лихого ока
І щоб здорове тіло і душа,
І щоб у парі, щоб не одинокий.
Прошу за доню, бережи її,
Не дай гріхам й спокусі панувати,
Щоб якнайменше сліз було в житті,
Щоб вміла заробити й цінувати.
Від всього злого доню вбережи,
Пошли щасливу їй дівочу долю,
Якимось чином вірний шлях вкажи,
Щоби душа не рвалася від болю.
Юдо-Тадею, так тебе молю,
Бо ти отримав ласку помагати,
Ще за найстаршу донечку мою,
Охороняй її сім'ю від втрати.
Пошли в її життя дитячий сміх,
Куточок власний - своя правда й воля
І щоб не спокусив ніякий гріх,
Щоб сонечком освічувалась доля.
Прости, що так багато прошу я,
Та за дітей болить, як кожну матір,
Я ж і сама гріхами поросла
І знаю, що не в праві так благати...
Та у молитві все ж прошу тебе
І зі сльозами очі зводжу в небо
Охоронини дітей від горя і біди,
Бо ж що для щастя матері вже треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2021
Прошу у Бога сили пережити
Всю ту печаль і всі оті жалі,
Все те, що вже не можу більш терпіти
І те, що йде за мною по житті.
Допоможи Всевишній, зглянься з неба
І забери від мене ту біду...
Ти ж знаєш все, усі мої потреби...
І як жила, і як тепер живу.
Ти ж знаєш все, то ж зглянься
Я благаю!!!
Дозволь пожити у любові і добрі!
Прошу, Владико, забери мої печалі
Й дозволь побуть щасливою мені.
29.11.20.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2021
І знову березень засмучено зітхає,
Насупивсь хмарами, сховав усе тепло.
Весна чомусь цього не помічає,
Чи може їй не хочеться цього.
Чи може просто притомилася від світу;
Від підлості, байдужості і зла...
А так хотілося прийти і просто жити,
Щоб всюди мир і злагода була.
Усе змінилося...
Змінилася й погода.
Змінився цілий світ, а з ним і ми.
У наших душах дуже мало Бога.
Не заслужили ми, мабуть, весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2021
Весна цьогоріч явно заблукла.
Мабуть, десь в лісі, засиділось при вогні,
Замріялась, чи в лютий закохалась,
Що вже і не рахує зовсім дні.
А син її, що Березнем зоветься,
Ніяк не вступить у свої права
Лиш Лютий хитровато так сміється
І снігом щедро землю посипа.
То морозцем легенько полоскоче,
То знову дощ зі снігом і вітри...
Не хоче Лютий поступатися... не хоче.
Відстав добряче він від матінки Зими.
Але пташки, що з вирію вернулись,
Щебечуть, кличуть, звуть таки Весну,
Їй проліски так ніжно посміхнулись,
Вона повинна розбудитися зі сну
Й синів своїх на вік благословити,
Забути про спокусливий роман
І рясним цвітом землю освятити,
Щоб біди розійшлись як той туман.
Нове життя комусь подарувати,
Комусь надію й віру принести.
Адже весна для того щоб... кохати!
Щоб вірити, любити і цвісти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2021
І знову березень засмучено зітхає,
Насупивсь хмарами, сховав усе тепло.
Весна чомусь цього не помічає,
Чи може їй не хочеться цього.
Чи може просто притомилася від світу;
Від підлості, байдужості і зла...
А так хотілося прийти і просто жити,
Щоб всюди мир і злагода була.
Усе змінилося...
Змінилася й погода.
Змінився цілий світ, а з ним і ми.
У наших душах дуже мало Бога.
Не заслужили ми, мабуть, весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2021
Одного дня, зібравши всі думки,
Наважусь крок зробити хоч один
І у віршах зміню всі ті рядки,
Що не пускали до омріяних вершин.
Зміню рядки де було слово "біль",
А ще де "сльози", "смуток", "підла зрада".
Напишу "карамель", де було "сіль",
Брехню солодку на гірку та правду.
Зміню все звичне, чим жила щодня,
Залишу місце де "вода у ступі".
Де одинакові і літо, і зима,
І дні однакові у кайдани закуті.
Візьму молитву у нові світи,
Любов дітей, благословіння мами.
Якщо Господь дорогу освітив -
Освітить й долю сонцем і зірками.
18.03.21.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2021
Я з тобою щаслива, знову виросли крила.
Знову хочеться жити, йти вперед до мети.
Задивлятись на зорі у безкрайому небі
І ромашку щасливу серед поля знайти.
Підійматись до неба під самісінькі хмари,
А почувши твій голос впасти в руки твої.
Пригорнутись до серця і у погляд ласкавий
Як у море пірнути й загубитись у нім.
Я з тобою щаслива, кожний день розквітаю.
У твоєму коханні геть пропали жалі
А над долею щася білим птахом літає,
Білим птахом любові, що живе на землі.
А над долею щастя розправило крила
І обняло всю землю своїми крильми,
Я з тобою літаю, я з тобою щаслива,
Тільки прошу, міцніше мене обійми.
18.03.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2021
День за днем проліта, вже й за вікнами осінь,
Так життя невгамовно летить на коні,
Срібні нИтки, як пам'ять, заплелись у волосся,
А ніяк не звернути із тієї стерні.
І обколені ноги, аж до крові, в знемозі;
Сил немає іти і лягти не лягнеш...
Все життя десь біжиш, але не по дорозі,
Та й ніяк не збагнеш куди саме ти йдеш.
День за днем проліта, дощ холодний у вікна,
Ти стоїш під дощем, біль знімає вода.
Ніч накрила плащем усі проблиски світла
І довколо нічого... тільки дощ і пітьма.
Лиш надія на ранок, на хорошу погоду
І на вітер у спину, щоби легше іти.
І надія на те, що вже краще - сьогодні
І що саме сьогодні добредеш до мети.
День за днем проліта і за вікнами осінь,
А в душі ще від літа залишилось тепло
І нехай сивина посріблила волосся,
Головне щоби в серці зими не було.
18.09.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2021
А дощ вже більше душу не тривожить.
А навпаки, немовби, сили додає.
Цей дощ тепер собою заворожує,
Немов радіє що ти в мене є.
І він вже більше сльози не маскує,
У щасті вже нема ніяких сліз,
Він ніжно, так як ти, мене цілує
Цей дощ мені мою любов приніс.
І хай собі гримлять громами грози,
До твого серця міцно пригорнусь,
Якщо й заплачу, то це щастя сльзи
З тобою я дощів більш не боюсь.
27.09.20.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2021
На думку нічого не спадає
Лише любов - одвічне відчуття.
Душа окрилена аж до небес злітає
Й таким прекрасним робиться життя.
Лише любов дає бажання жити
І очі щастям загорілись в мить,
Як це прекрасно вірити й любити,
Як це прекрасно коли в серці не щемить.
Як це прекрасно знати що кохана...
Живеш, літаєш, віриш у дива.
І ця любов, як пісня для органа,
Вона як всесвіт вічна і свята.
30.07.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2020
Ти знаєш, а я дихаю тобою...
Емоцій й почуттів аж через край
Й не знаю, чи назвати це любов'ю,
Чи просто найсолодшим словом "РАЙ"?
Ці почуття наповнили всю душу
І, як не дивно, вона більше не болить...
Звичайний ритм життя мого порушив
І час з тобою так нестримано біжить.
З тобою поряд я звичайна жінка.
Хоча... не зовсім так, з тобою я не я.
З тобою пишеться якась нова сторінка ...
Якогось іншого і не мого життя.
І так не звично знати що кохана,
В очах читати ніжність і любов...
Ти в мене є!!! Я так тебе чекала...
Як добре що в юрбі мене знайшов.
Як добре, що зустрілись наші долі...
Блукали десь, топтали спориші,
А потім сам Господь дозволив
І поєднав дві втомлені душі.
Тепер прошу у Бога, щоб з тобою
Дійшли разом ми аж до небокраю...
Це все я називатиму любов'ю,
Маленьким острівцем земного раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2020
Я дякую Богу за ці почуття.
За те, що ще вмію кохати,
За те, що тебе запровадив у моє життя,
Що знову навчилась літати.
Я дякую Богу, за те що ти є,
Що віриш, що любиш, що поряд.
Я дякую Богу за щастя своє,
За ніжність і люблячий погляд.
А ще я у Бога, в молитві прошу,
Щоб жити з тобою у парі,
Щоб поряд, обнявшись,чекати дощу
І не зважати на хмари.
Бо ти саме той... той що снився мені...
А більше нікого не треба...
І випадковостей не буває в житті,
Й кохання це послане небом.
27. 07. 20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2020
Він звичайний і таких багато.
Він звичайний, чи такий як всі,
Але з ним так хочеться літати,
З ним і я, неначе, у ві сні.
І схиливши голову на груди,
І вдихнувши щастя до схочу
Розумію, так завжди не буде...
Але з ним я до небес лечу.
Він звичайний, та найкращий в світі.
Він моя любов, мій оберіг...
І тепер я знаю, що любити
Можна не зважаючи на вік.
Та найбільше щастя просто знати,
Й бачити любов в очах його,
Знати що кохає.... і кохати;
Ніжного, найкращого мого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2020
Мій дім - моя фортеця? А як ні?
То як тоді в тім домі можна жити?
Коли так хочеться сховатись у пітьмі,
А сонце стороною обходити.
Коли у тому домі не сім'я, а так...
Окремі, самовпевнені особи,
Коли важливе тільки слово "Я",
А ти ніхто без племені і роду....
Який це дім, яка фортеця в нім
Коли ні розуміння, ні любові...
Невже й надалі у моїм житті
Стелитимуться стежечки тернові?
19.02.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2020
Давно не писалось.
Слова не збирались разом
І рима повисла у просторі наче примара.
В руках олівець вимальовував дивний узор,
Мугикалась пісня... і стала б в пригоді гітара.
А ще гітарист, щоб заплакала ніжно струна,
Щоб звук розлетівсь і акорди злетіли у небо...
Співалася пісня, хоч може за дуже сумна,
Та іноді й в пісні стає надзвичайна потреба.
І пісня ось ця зупинила усе навкруги;
Задумався час, олівець перестав малювати,
А потім слова у рядочок у римі лягли...
Замовкла гітара.... я знову почала писати.
♡ІВАННА ЛАВРИК.
1.02.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2020
Прошу пробачення у кожного із вас,
Кого образила словами, а чи ділом.
Життя це мить, короткий в нього час,
Тож жити в злагоді для кожного важливо.
За все простіть; за сказані слова,
Які стиснули серце аж до болю,
Що в трудностях руки не подала,
Чи посміялася над вашою бідою.
За те, що може зрадила когось,
Пообіцяла, й слова не здержавши,
Надію вбила цим... і знову вам прийшлось
Збирати волю у кулак сльозу додавши.
Пробачте й відпустіть образи всі,
Хай ваші душі піст цей очищає.
Весна, нове життя, думки нові...
Пробачте. Тільки сильний пробачає.
04.03.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2020
А я про тебе не думаю зовсім,
А як згадаю серденько не мліє.
Бо в серці оселилась пізня осінь
Вже й навіть листя на деревах не жовтіє.
Вже не чекаю на дзвінок і зустріч,
Перехворіла певне вже тобою...
Здавалося, кохання не відпустить
І що розлука обійде нас стороною.
Та дива не було, все як звичайно,
Так як у більшості минулася хвороба...
Коли любов тихенько помирала
Тобі стелилася якась нова дорога.
Але нехай, напевне не судилось
Йти однією стежкою за руку,
А я від всього цього так втомилась,
Що краще тій любові дам отруту,
Щоби не мучилась й ніколи не воскресла...
Щоб більше серце на шматки не рвала,
Бо ти з байдужістю дививсь на муки
І поряд не було як помирала
.
4.03. 20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2020
Що на душі коли усмішка на губах?
А знаєте, по всякому буває...
І хай, що й сліз немає у очах,
А біль нестерпний душу розриває.
Нехай усмішка прикраша вуста,
А серце в грудях не знаходить місця
І та усмішка, аж до сліз гірка...
Всі думають - найщасливіша в світі.
Хтось тихо заздрить щастю твоєму...
І тільки найрідніші серцю люди...
Вони лиш знають усмішці ціну
Й про те, що серце не вміщається у грудях.
05.06.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2020
Ви не питайте ким він є для мене,
Бо я й сама ще цього не збагну.
Та з радісттю в його обійми лину,
Я з ним немов живу і не живу.
Я ще не знаю ким для мене стане,
Та крила він мені подарував,
У щасті підіймусь під самі хмари,
Де вітер хмари ніжно обіймав.
Його любов згоїла рани в серці,
Воно не плаче більше від жалю
І очі щасливіші у люстерці...
Бо все-таки люблю його... люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2020
Вона щаслива, чуєте, щаслива!
І хай не так, як би хотілось їй,
Та за спиною появились крила,
І у очах з'явилися вогні.
Вона щаслива з ним... в розмові, у мовчанні,
Вона з ним неначе пробудилася від сну
І потонула у його коханні,
Не в мріях, а насправді, на яву.
Вона щаслива з ним. Вона його кохаю.
Все подолати допоможе Бог...
І побудують свій маленький острів раю...
І не важливо де... важливо, що удвох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2020
І про любов, і про кохання, й про розлуку...
Чим світ живе, про те пишу і я.
Про те, як все життя ідуть за руку,
Й про те, що зраджують і, мало, не щодня.
Про теплий дощ і про холодну зливу,
Про біль і сум, про радість і печаль,
Про те, як на весні цвіте калина
І як зима розвішує вуаль.
Про все, що на душі і що у серці,
Про те, що відчуваю і люблю,
Про очі відображені в люстерці,
Про вранішню й вечірнюю зорю.
Про те, що можу і про те, що мушу,
Про мрії і про те, що на яву...
Про почуття і про безсмертну душу
І дякую за те, що я живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2020
Трішки щастя з коханим я у Бога прошу,
Поможи мені, Боже, все зробити, як треба.
Збережи моє щастя від рясного дощу,
А дозволь нам разом милуватися небом.
Ти все бачиш і знаєш, як я жила,
Мої мрії для тебе - відкрита сторінка.
Подаруй мені трішки любові й тепла,
Щоб нарешті відчула, що я таки жінка.
Щоб до дому на крилах летіла завжди,
А у дома разом готували вечерю...
Милий Боже, прошу зрозумій й поможи...
І дозволь щоби щастя увійшло в мої двері.
4.06.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2020
Я прошу, бережи любов...
Бережи почуття, що у серці,
Бо ж так важко повірити знов,
Бо ж так важко відкрити ті дверці
За якими довіри ключі,
За якими живе кохання,
За якими хоч в день, хоч в ночі,
Та збуваються всі бажання.
Ці дверцята лиш тільки для нас,
Не розказуй про них нікому...
І повір, що прийде ще час
І прийдемо разом до дому,
І на кухні з тобою в двох
При свічі загадаєм бажання,
Щоб поміг нам Всевишній Бог
Зберегти наше світле кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2020
Я тобі не скажу, що кохаю...
Я боюся таких почуттів.
З нетерпінням на зустріч чекаю,
З нетерпінням чекаю дзвінків...
А сказати "люблю" я не можу,
Бо здається, закінчиться все...
Олівцем я це слово виводжу
І у серці це слово живе.
У душі і у кожній клітині
Ожили світлі ці почуття...
Як же мало потрібно людині,
Щоб відчула присмак життя.
15. 05. 20.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020
А може це й накраще?
А може так і треба?
Й ці кілька днів були немов бальзам,
І знову ти піднялася у небо,
І над тривогою розвіявся туман.
А у душі мов поселився спокій,
Немов із ним у душу увійшов...
І стали сни спокійні та глибокі,
І сум не заглядає у вікно.
Що буде далі, як усе складеться?
Чи є майбутнє в вашому житті?
А може все, не розпочавшись, закінчиться,
І ти залишишся в одвічній самоті...
Тепер лиш час, усе що є, розсудить
Усе розставить на свої місця,
Хто з ким, хто де і хто кого полюбить,
Чи ця любов залишиться в серцях???
А чи забудите усе, що говорилось
І тільки інколи згадаєте на мить?
Та в тебе за спиною знову крила,
А в нього серце більше не болить...
У тебе щастям засвітились очі,
В його очах ясні вогні горять...
Єднайте ж вже свої самотні ночі,
Живіть і насолоджуйтесь життям!!!
13. 04. 20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020
Яке це диво фото у руці!
Так як колись, раніше, пам'ятаєте?
Вони мов дихають, вони немов живі,
Бо ж уекрана і душі немає.
Яке це диво фото у руці;
Ось син уперше поспіша до школи,
А тут, уже у нього випускний...
Здавалося ж, не виросте ніколи....
І фото ці до серця пригорта
Й не страшно, що комп'ютер вийшов з ладу...
Ось на світлині осінь золота,
А тут удвох ми серед снігопаду...
А тут на фото... наче і не ми...
У погляді і щастя, і тривога...
Тут стоїмо з маленькими дітьми,
Тут проводжаємо із отчого порога...
І заховала фото у альбом
Як скарб, щоб потім через роки
Десь віднайти у закутку його,
Щоб в нашу молодість заглянули онуки.
26.04.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2020
І ось вже знову вишня розквіта...
Вже вкотре розквітає з того часу.
Тоді, здавалось, закінчилось життя,
А виявляється, що ще й не починалось.
Тоді, здавалося, що той опалий цвіт -
Моя душа розтоптана до болю,
А ті квітки, що облетіли з віт,
Я називала нашою любо'ю.
А ти любов і душу розтоптав...
Без співчуття і без краплинки жалю
Ще й крила щастя на останок обламав,
І, незважаючи на біль, ламав безжально.
Неначе пазл, складала крила ті,
Душа почала знову оживати
І ось вже знову на тій вишні цвіт,
І знову, з часом, буде облітати...
І будуть вишні красуватись на гіллі,
І того цвіту наче й не бувало...
І крила знов, здійнялися мої,
А у душі кохання розквітало.
23. 04. 20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2020
Чому ти не даєш мені спокою?
Придумала собі якусь любов...
Мої думки заповнені тобою,
Я думаю про тебе знову й знов.
Я уявляю твої ніжні руки,
Чомусь я знаю, що вони такі,
А ще твій подих хочу так відчути,
І твої губи на своїй щоці...
А потім сміливіші поцілунки-
Сплетіння рук і тіл, і подих в унісон...
Це був би мій найкращий подарунок...
Лише б усе не виявилось сном.
Бо ж тільки дала волю своїй мрії...
І в мріях тих я повністтю твоя...
Тож не вбивай, прошу, мою надію
Дозволь щоби хоч трохи пожила.
І я щоб трохи ще потішилася щастю...
Хай так... на відстані... та серце ожило...
Воно зуміло знову закохатись
І жаль, як знов розіб'ється воно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872190
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2020
І знову мрію... і лечу до хмар...
Придумала собі якусь любов...
Але з душі упав важкий тягар
І я навчилася літати знову.
А може я тебе у мріях й залишу...
І радітиму дзвінкам немов дитя,
Та все одно у неба попрошу,
Щоб голос твій скрашав моє життя.
Але усе ж таки про тебе мрію я....
І губ твоїх відчути хочу смак...
Здається все життя була твоя...
І хочеться, щоб було саме так.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2020
А я у Бога попрошу, щоб це був ти...
Щоб саме ти став долею моєю.
Якщо зумів зайти в мої світи
І засвітитись в них щасливою зорею.
А я у Бога попрошу, щоб це був ти...
З тобою щастям засвітились очі,
Почали снитись кольорові сни,
Мрійливі стали ці чарівні ночі...
А я у Бога попрошу, щоб це був ти...
Ти саме той... ти саме мій... я знаю.
Хай будуть спільними усі наші світи
І хай зоря над ними не згасає.
08. 04. 20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871389
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2020
Як мало потрібно для щастя-
Один дзінок, одне привіт, як справи?
Як мало потрібно для щастя-
Цілунок і погляд ласкавий...
Як мало потрібно для щастя-
Приїду, чекай, виїзджаю...
Як мало потрібно для щастя-
Одне твоє слово " Кохаю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870797
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2020
З тобою час минає не помітно....
Хто ти, чому прийшов в моє життя
І чи з тобою сонечко засвітить,
Чи буде душу мучать каяття?
Хто ти? Моя одвічна мука,
Чи капля щастя серед сірих днів?
Хто ти й чому в життя постукав
Й в моїй душі надію розбудив?
Невже ти той?... невже ти мій?...
незнаю...
І те що відчуваю в даний час -
Найбільше щастя, наш шматочок раю?
Чи знову доля обманула нас?
Ні, це все не може буть обманом...
Ти не такий як всі... ти зовсім не такий...
Бо я немов окутана дурманом,
Й дурман якийсь цей солодкогіркий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2020
Я сьогодні уявила нашу зустріч...
Твої губи на моїх губах,
Твої руки обіцяють ніжні бути
І любов горить в твоїх очах.
Твоє тіло таке пристрасногаряче...
Ти зі мною... ти сьогодні мій.
Я з тобою в небесах неначе,
Ти прийшов в реальність з моїх мрій.
Подих, губи, ніжні поцілунки...
Двоє тіл з'єдналися в одне...
Тінь малює дивні візерунки
І над нами тихо ніч пливе.
1. 04. 20.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2020
Весна мені тебе наворожила,
Тим снігом, що у березні упав.
Той сніг летів, кружляв й лежав безсилий,
Йому не довго залишилося він знав...
І ти з тим снігом завітав у гості,
Порушив спокій тихий голос твій...
Можливо жити мріями вже досить,
І перейти до дійсності від мрій?
Хай ця весна для нас буде щаслива,
З теплом, з коханням, з ніжністю в очах....
Нам щастя ця весна наворожила,
Тримай його міцніше у руках.
2. 04. 20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2020
Моє життя зовсім не теорема,
Щоб щось комусь постійно доводити...
Я хочу жити, хочу просто жити,
Спокійно, зважено... не за чієюсь схемою.
Не так як хтось, а тільки так як я...
Як відчуваю і вважаю за потрібне,
Тому, що я на когось не подібна
І в мене думка є і місія моя.
Моє життя... вони лише моє...
Це не диктант, щоб можна диктувати...
Що буде далі? я не можу знати,
Але тепер хай буде так як є.
31. 03. 20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2020
І знову все не те, чи я якась не та...
І так чекаю й вірю в якесь диво,
Що сприйняла в серйозно всі слова -
Що я така для тебе особлива....
Намріяла собі якусь любов,
Якесь кохання... смішно аж до болю...
Чому вже вкотре, але знову й знов
Ця вся дурня трапляється зі мною.
Мабуть згубилися мої щасливі дні...
Як важко без любові в світі жити!!!
... Але усмішка завжди на лиці,
Щоб ви не бачили яка душа розбита.
23.03.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869949
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2020
І знову, наче, все наснилося мені,
Чи знову дала волю своїм мріям...
І знову вкотре пробігають дні,
А з ними всі мої несправджені надії.
Невже це знову сон, а я неначе сплю,
Невже твій голос на яву не чула
І знову вітер з усіх сил ловлю...
Та не зловила, а лише спідкнулась.
І хай... хай так... хай поки міражем
В моїм житті з'явився на хвилину,
Хай образ твій шукаю за дощем
І мріями в твої обійми лину.
Хай дні біжать, хай ніч зупинить біг,
І знову сон обійде мою хату,
Хай дощ, хай знову впаде сніг
Я все пройду... лиш обіцяй кохати.
22.03.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869948
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2020
Ти моєю музою станеш,
Моїм щастям, моїм життям,
У тобі вся любов розтане
І відродяться всі почуття...
У тобі все моє... таке рідне...
Все найкраще, що було в житті,
Моє серце від щастя розквітне,
Коли зійдуться наші путі...
Не звертай на іншу стежину,
Бо ж весна... й не важливо що рання.
Ми разом всі здолаєм вершини...
Ти і я..... і наше кохання.
21.02.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2020
Мені так потрібне кохання,
Відчуття потрібності комусь...
Я все своє життя його чекала,
Але не те приходило чомусь...
Бо у коханні не буває зради,
Кохання справжнє душу не ятрить,
В коханні завжди вірність є і правда,
А ще в коханні серце не щемить....
Але моє кохання десь згубилось,
Літає між світами і людьми,
А я втомилася без нього, я втомилась...
Втомилась жити в самоті серед юрби.
Довкола шум... мене не помічають...
Неначе там мене зовсім нема...
І скільки ще стояти там... не знаю,
Допоки ж у юрбі стою сама.
25.03.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2020
Ти думаєш чи буде щось по іншому?
Що доля якось зверне в інший бік?
А я не думаю про це вже більше,
Змирилася і доживаю вік.
Одного дня розбилась моя мрія
І я її зібрати не змогла.
За вітром в полі я її розвіяла
І зовсім не тому щоб проросла.
Впустились руки... все якось змінилося,
Життя, за звичкою, струмочком потекло...
В душі ні радості, ні смутку не лишилося,
Та і душі немовби не було...
І день як день... а ніч лягла примарою
Замучив відчай в передчУтті страху...
Немов й жила, та не була коханою
Своє ж кохання віддала на страту.
18. 03. 20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2020
Немає сили... й бажання більш нема...
І про кохання навіть вже не мрію,
Зневірилась у цьому всьому я...
Лише чому все так, не розумію.
Мабуть якась я зовсім не така
Й просте жіноче щастя не судилось...
Роки біжать... спішить кудись ріка,
Лише в житті нічого не змінилось.
Одні обов'язки й ніякого тепла...
Не знаю як це, коли дома жде коханий...
Як це схилитися до сильного плеча,
Коли плече майже постійно п'яне...
А ти ідеш і тягнеш все сама....
Не можу більше вже тягнути воза........
Минуло 40.... я ще й не жила ....
Не можу я так більше вже... не можу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2020
Я тебе не бачила ніколи.
Не торкалась щоки рукою,
Я просила кохання небес,
Небеса протікали водою.
А сьогодні твій голос люблю....
Просто голос додав мені сили,
Я повірила в мрію свою,
В те, що можу ще бути щаслива.
В те що ти саме той, саме... Мій...
Моя радість і моя надія...
Не щезай, ти чуєш не смій,
Хоч допоки в кохання я вірю.
Обійми, поцілуй, пригорни
І губами торкнися до скроні,
Лиш нікуди вже більше не йди...
Моє серце у тебе в долоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2020
Мені так потрібне кохання,
Відчуття потрібності комусь...
Я все своє життя його чекала,
Але не те приходило чомусь...
Бо у коханні не буває зради,
Кохання справжнє душу не ятрить,
В коханні завжди вірність є і правда,
А ще в коханні серце не щемить....
Але моє кохання десь згубилось,
Літає між світами і людьми,
А я втомилася без нього, я втомилась...
Втомилась жити в самоті серед юрби.
Довкола шум... мене не помічають...
Неначе там мене зовсім нема...
І скільки ще стояти там... не знаю,
Допоки ж у юрбі стою сама.
25.03.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2020
Не пишеться... не пишеться чомусь.
Про все на світі написали інші.
Буває, що хвилинами боюсь -
Мене нічого інколи не тішить.
Минає день, минає другий... час біжить
Й не помічаєш, що закінчивсь тиждень,
Душа якась порожня... не болить...
Печаль над нею, як мара, повисла.
І знову рік промчався на коні...
А у минулому, в цей час, все іншим було...
Чи, може, це наснилося мені?
Та ні... не сон... бо ж пам'ять не забула.
Це з часом пролетіло все, немов у сні
І мрія загубилася в тім часі...
Байдужість поселилася в душі...
І серце б'ється... й дивно, що не плаче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2019
Вже не чекаєш його дзвінок
І серед натовпу не шукаєш
Він був у спеку - води ковток
І серед пекла шматочок раю.
Він був повітрям, він сонцем був,
Одним ним дихала... його кохала...
Усе минуло... той час минув,
Коли те щастя в руках тримала.
Й тепер не знаєш, що у душі,
Адже ні зла, ні образ немає,
Але і ці відчуття не страшні,
Бо хоч і біль, але відчуваєш.
А ось коли тобі все одно,
Коли байдужість заглянула в очі...
І хай пам'ятаєш усе що було,
Та повернути цього не хочеш.
9. 12. 19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2019
Я надто сильно вірю у дива
І в те, що і до мене диво завітає.
Не дуже грішна, але й не свята,
Та дуже вірна, коли щиро покохаю.
А те кохання потім і вбива;
З середини, потрішки, до незмоги,
А я, ніби й дивлюсь, але й сліпа
Бо йду вперед нерозбираючи дороги.
Нафантазую, намалюю, напишу,
Щось навидумую собі й сама повірю
І незважаю, що любов мою
Вже вбили зрадами і їй могилу
риють.
І знов шукаю виправдань чомусь,
Людина ж по звірячому неможе...
І забираю ту любов свою,
Вона воскресне, Бог їй допоможе.
Свою любов поставлю на вівтар
І не торкайтеся її, хай відпочине,
Й мені без неї, мов із пліч тягар,
Хоч без любові я напів-людина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2019
А жінка повинна бути щаслива...
І не важливо чи дощ, чи вітри,
Чи там за вікнами крутиться злива
Щастя жінці личить завжди.
Бо ж щастя це найдорожчі шати
І на базарі не купиш його,
Його за гроші неможна придбати,
Буває як всесвіт, буває й з пшоно.
Буває неначе і макове зЕрня,
Та душу зігріє сильніше вогню
І навіть, коли ступаєш по тЕрні
Той біль не стривожить надію твою.
Тож жінка повинна бути щаслива
І більше нічого не повинна вона,
Хай іноді трішки буває примхливою,
Хай інколи душу стривожить журба,
Але коли в серце поселиться щастя,
В очах запалають яскраві вогні
Вона усе зможе, усе в неї вдасться,
Бо щастям лікують всі рани тяжкі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2019
Все якось так буденно і однаково,
І новий день так схожий на минулий,
Хоча, що було вчора вже й забула...
Й нехай, учора - це моє минуле
Тож і не треба пам'ятати чи оплакувать.
Сьогодні ж буде так, як має бути
І незважаючи, на наші заперечення
Нам доля в зошит пише нове речення,
А Ангел ніжно обійме за плечі
І супроводить, щоби не спіткнутись.
А завтра... головне, щоб дочекати!
Щоб ніч у сні спокійно промайнула,
Щоби зоря в віконце заглянула,
А зранку, щоб до себе посміхулась
І у молитві день змогла почати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2019
Цей жовтень надто сонячний і теплий,
Немов предвісник особливого чогось.
Неначе променем серпневим оповитий
І золотавий, наче скарб розсипав хтось.
Цей жовтень випадково стрівся з літом
І за розмовою та кавою в саду
Забув про дощ, про паморозь і вітер,
Й про те що осінь він також забув.
Замилувався вродою природи,
Позаздрив літу на коротку мить,
Але не випустив із затвору негоду,
Нехай ще почекає... посидить,
Хай набереться сил, щоб розгулятись
Коли на волю вирветься вона,
Чи листопаду ту негоду дати,
Чи, хай негоду забере собі зима...
Так думав жовтень, коли з літом пили каву
Під грушкою в замріянім саду,
Тихенько сонечко за обрієм сідало,
Щоб не сполохати цю дружбу золоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2019
Подаруй мені в кошику осінь,
Щоб там трішки любові й добра,
Щоб усього у нім було вдосталь;
Вірність, злагода, мир, теплота.
Щоби трохи кохання й довіри
Й щоб роки так не швидко текли,
Й сивина, що на скронях осіла
Не змогла снігом все замести.
Подаруй мені в кошику щастя...
Щоб повінця, щоб аж через край,
Хай ця осінь буде найкраща,
Ти цю осінь на пам'ять тримай.
Поклади ще в той кошик надію
І терпіння ще десь примости...
Я повірю у тебе... повірю,
Як зумієш цей скарб донести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851352
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2019
Спасибі Тобі, Боже, за талант,
Що з слів рядки складаються у риму,
Що розгляділа золоту стежину
І відкопала незрівнянний скарб.
Спасибі Тобі, Боже, за життя,
Що наділяєш силою й терпінням
До тих усіх, хто цілиться камінням
Й за силу прощення, як мучить каяття.
За те що можу, і за те що мушу,
За сльози розпачу і за веселий сміх
Тобі я, Господи, вклоняюся до ніг
За цілий світ і за безсмертну душу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2019
Вона в руках своє тримала щастя,
Воно горіло й обпікало руки...
Чи зможе втримати... Обов'язково вдасться,
Бо серце вже втомилося від муки.
Бо серце вже втомилося боліти
Й зализувати застарілі рани,
Те щастя вона мусить захистити
І пронесе крізь сумнівів тумани.
Вона в руках свою тримала долю,
Тримала міцно, аж німіли пальці...
Вона зуміє перейти те поле,
Бо серце гріло запізніле щася.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2019
Дорога пролягала через гай,
Такий осінньозолотобагряний.
Ще промінь сонця зайчиком стрибав:
То листям грався, то стрибав над нами,
То ніжився на золотих гілках,
То плутався в розплетенім волоссі,
То думав політати, наче птах
І це, на мить, навіть йому вдалося.
Він ще радів і тішив нас усіх,
І намагався втримати цю осінь,
Бо жовте листя скоро вкриє сніг,
Як сивина сідає на волосся.
А золотобагряний, теплий гай
Немов спинивсь, щоб трішки відпочити...
Буде зима... І сніг впаде... Нехай!
І з сивиною можна ще пожити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2019
Все вчасно, без запізнень і вагань;
Кохання, дружба, зустрічі й розлуки,
Цю долю хтось давно нам написав
І буде саме так, як має бути.
І хоч здається нам що творимо самі
Шукаючи лиш правильні дороги,
Насправді ж йдем по вказанім путі,
Й по тім путі несуть нас власні ноги.
Нічого небуває просто так,
Усе в житті пов'язане нитками;
Схід сонця, промінь, розквітає мак....
Так і в життя на нас є свої плани.
Родився син - у когось є донька,
Яка на світ з'явилася для нього,
Й через роки стежиночка в'юнка
Їх приведе до отчого порога.
Буває й так, хтось долю не зустрів
І в самоті тиняється світами,
А може її доля це той син,
Якого без жалю позбулась мама.
Для чогось в світ приходимо ми всі,
Для кожного поставлене завдання,
Хтось вчить, хтось вчиться,
Пише хтось пісні,
Хтось змушує повірити в кохання.
Хтось змушує повірити в добро,
А хтось добро те сіє в кожнім слові.
Тож щоб в житті у нас не відбулось
За все й за всіх вклонитись треба долі.
©Іванна Лаврик
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2019
І ось тепер чекаю лиш на краще,
Усе погане не вміщається вдуші.
Втомилась жити днем отим вчорашнім,
А ще любити без взаємних почуттів.
Хай вже біжать своєю чергою події,
Хай день, хай ніч, хай сонце і гроза,
Сьогодні доброту в ріллю посію
І поливатиму, скоріше щоб зійшла.
І хай ще по-дитячому так віриться у диво,
В любому віці хочеться тепла,
І хоч життя квітками не стелилось,
Та всеж траплялася на стежечці трава.
Усе пройшла... а чи ще мало буде?
Та хай там що, до мрії добреду,
А як не зможу, допоможуть люди,
Не всі ж згубили совість й доброту.
Тепер чекаю тільки на хороше.
Запрограмую щастям новий день,
Якщо ж не вірите, то просто дуже прошу,
Не змушуйте не вірити й мене.
06. 08. 19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2019
Сьогодні трішки мокла під дощем,
Немов змивала втому повсякденну.
І з серця той такий глибокий щем,
І очищала думку сокровенну.
І думала про всіх і про усе:
Про те, що було і про те, що буде...
Просто стояла й мокла під дощем
Непереймаючись про те, що скажуть люди.
А люди дивувалися:"Чому?".
І кожен власну версію леліяв.
Все дуже просто - просто дощ люблю,
Бо кожен дощ немов нова надія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2019
Скажи мені чому вже очі не горять,
Невже погасло щастя назавжди?
Невже погасла вся любов твоя,
Аж снігом замело її сліди?
А може її й зовсім не було,
Й одна лиш тінь блукала і сміялась,
І серце марно мрією жило
І марно щось чекало... сподівалось?
Намріяла, надумала собі,
Намалювала щастя на долоні.
Свою любов несла чимдуж тобі,
Та не було їй місця в твоїм домі.
Й вона пішла... неозираючись назад,
Пішла без сліз і без якихось там пояснень,
Лише одна непрохана сльоза,
Як зірка засвітилась і погасла.
І в серці поселилась пустота,
Воно не відчувало більше болю
І не боліла від образ душа,
А навпаки, немов, відчула волю.
І хай погасли вогники в очах
І мрія розучилася літати.
Та крил не склала втомлена душа,
А навпаки звільнилася від зради.
І не повірить більш твоїм словам,
Їй всеодно, втомилася любити.
Її любов ти зрадами вбивав,
А зрада може гірше зброї вбити.
01. 08. 19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2019
Усе буде добре!
Ви, просто, повірте у себе.
Повірте у доньку, у сина,
У того хлопчину, що поряд сидить.
І кожного ранку молитву пошліте до неба,
І кожного вечора молитва хай в небо летить.
Усе буде добре!
І Бог нам усім допоможе;
Хтось стане здоровим, а хтось все ж дійде до мети,
Бо з вірою й Богом добро все лихе переможе,
Бо з вірою в Бога зуміємо щастя знайти.
Повірте у мрію й вона неодмінно здійсниться,
Повірте в кохання й воно неодмінно прийде.
І хай ще сьогодні у шибку дощ зради приб"ється,
Та все стане краще, як зраночку сонце зійде.
Повірте у себе! Повірте у доньку чи сина.
Повірте, що завтра постукає щастя в вікно,
Повірте, що завтра настане та сама година,
Якої ніколи ще в вашім житті не було.
12. 07. 19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2019
Знаєш, ми зустрінемось сьогодні...
Випадково, а чи може й ні?
Дні без тебе одинаково самотні
І думки однаково сумні.
Просто ти повинен існувати!
Ти повинен десь блукати у світах.
Ти ще й сам не знаєш, що літати
Можна не лише у мріях чи у снах.
Просто ще дороги не співпали...
Кожен з нас долає власну путь
Наші ангели роман не дописали,
Тож і стрітися нам досі не дають.
Та вони допишуть нашу долю,
Залікують душі від образ
І тоді зустрінемось з тобою...
Може вже й сьогодні день для нас.
02. 07. 19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2019
Перебороти все, почати все з початку.
Забути тих, хто смів забути нас,
Над кожним "І" я ставлю жирну крапку
І крапку у кінці останніх фраз.
Кінець усьому, що принесло смуток,
Прощайте всі, хто зрадити посмів,
Я обіцяю все і всіх забути...
У кого вірила і тих, хто віру вбив.
Ну, а потім почну писати знову
Нову сторінку у новім житті.
І незважаючи на повсякденну втому
Всміхнеться сонечко в блакитній висоті.
І застрибають знову різні знаки -
Поема-розповідь без сліз і без кінця...
А головне ніхто не може знати
Коли поставить крапку нам життя.
30.06 19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2019
Там зупинився час колись й назавжди.
Там біль і кров, несамовитий крик і страх,
Там, навіть, смерть вже над тілами плаче,
Там Ангели втопились у сльозах.
Просякли кров"ю, вже зчорнілі стіни
І в кожному кутку чиєсь життя.
Людей везли вагонами в катівню
І видирали в матері дитя...
Будівля віку, чи... будівля смерті?
Гектари згублених, зкатованих сердець,
А у валізах їх останніі речі,
А у валізах ще надії каганець.
На купі золото, на іншій окуляри,
А у куті малесеньке взуття.
На стінах написи... а чи для нас писали?
Чи, просто, так прощалися з життям.
І пекло поселилося в Освенцим.
Там зупинився час, тоді і назавжди,
Історія народів, що писалась смерттю,
Там й до сьогодні ще її сліди.
Історія, яка писалась кров"ю,
А між рядками був дитячий плач
І сам диявол на своєму троні
Втішався тим, що він і є палач...
Освенцим, дроти, колія, вагони.
На підвіконні душі гомонять.
Історія глибоким болем стогне,
А наші душі, за всіх них болять.
12. 06. 19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2019
У віконце постукало літо.
Несміливо так, наче боялось,
Залетіло у шибку відкриту
Й у кутку від дощу заховалось.
Я кажу, щоб виходило з відти,
І спішило в поля працювати,
Що не можна у хаті сидіти
Треба сіно в копиці складати.
Треба ягоди рвати у кошик
І варення нести до комори.
Але літо мені відповіло:
"Не піду... Я поїду на море."
26.05 19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2019
Коли душу замучить самотність,
Коли у грудях серце защемить
Ти зрозумієш, що мабуть вже досить
І пригадаєш ту щасливу мить.
Перегорнеш свого життя сторінку,
Згадаєш час, коли крутилась голова.
Може, й мене згадаєш на хвилинку
І ті, з любов"ю сказані, слова.
І пригадаєш все те, що минуло
І, накінець, зізнаєшся собі,
Що ти жалкуєш за всім тим, чого не було,
За тим, що мрією залишилось в житті.
Що в певний час не вистачило сили
І руки опускались знову й знов,
Що вчасно не розправилися крила...
І не прикрили змучену любов.
Тепер, самотність одягла корону
І королевою ввійшла в твоє життя.
Тож не сиди, жени її із трону,
Допоки ще любов твоя жива.
17. 05. 19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2019
Я вишиваночку новеньку одягнула
У коси гарні квіти заплела.
І Богу помолитись не забула
І рідних всіх з любов"ю обняла.
Ця вишиваночка, як символ України,
А ще неперевершена краса.
З покон віків вона давали силу
Та зігрівала душі та серця.
А найціннішою вважалась вишиванка,
Яку з любов"ю й молитвами на устах,
Всю ніченьку, аж до самого ранку
Матуся вишивала при свічках.
У кожнім хрестику її невтомні руки,
А ще любов, молитва і добро.
Я збережу сорочечку для маминих онуків,
Щоб і вони відчули мамине тепло.
16. 05. 19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2019
У Страстну П"ятницю зайду тихенько в храм
І на колінах підповзу до Плащаниці.
Ти, Господи, за наш життя віддав,
А ми і досі не навчилися молитись.
І ось я знову щось про себе шепочу
І до кінця не освідомлюю всю сутність,
Бо знову у молитві щось прошу,
Тому що біль твій не змогла відчути.
А ти ж колись і мій хрест підіймав,
А я сьогодні у гріхах зав"язла...
Бо вже тоді Тебе мій хрест вбивав
І спис у ребра через мене вп"явся.
Ти й через мене на Голгофу йшов,
Щоб я жила тебе на хрест поклали,
А Ти в своєму серці ніс любов
Катам своїм віддавшись на-поталу.
І я у храмі! Через всі віки
Стою й вклоняюся до Твої Плащаниці.
Прости, Ісусе, всі мої гріхи,
Прости, що нарікаю на дрібниці.
Прости, що нарікаю на життя
І що образу у душі тримаю.
Тобі своє кладаю каяття...
Прости, що знову я Тебе вбиваю.
І покотилася сльозинка по щоці,
Неначе знак твого благословіння.
За все, Ісусе, дякую Тобі
І за Твоє Святеє Воскресіння.
13. 04. 19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2019
Дай, Боже, вміння ще писать вірші.
Дай сили йти в перед до казки-мрії.
Дай, Боже, так життя прожить мені,
Щоб не втрачала віри та надії.
Допоможи пройти без помилок життя,
Чи, може просто, виправить завчасно.
Тобі моя любов та каяття,
Допоки в небі зірка світить ясно.
Дозволь писати й вірити в добро,
Дозволь кохати й знати, що кохана
І щоб в моїм житті не відбулось,
Щоб все пройшла і духом не впадала.
Дозволь писати ще, не забирай талант.
Нашіптуй вірші Ангелом чи вітром.
Я вірю у майбутнє недарма,
А з вірою й суха верба розквітне.
23. 03. 19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830132
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2019
Ні там, ні тут, ні завтра, ні сьогодні,
Тай взагалі, чи ще буде колись?
Усе не так... усе якась безодня.
Без крил до хмар ніяк не дотягтись.
Усе не так і щастя заблукало,
А, може, й зовсім загубилось назавжди.
Для нього двері й вікна відкривали,
Та в них заходили одні лише вітри.
Гуляли, заглядали в кожну шпарку
І шматували кожен закуток душі.
І, навіть, те, що було в закамарку
Повитягали й покидали під дощі.
А під дощами зовсім сліз не видно.
І плачеш, чи не плачеш - все дарма.
Вітри ж у очі так подивляться єхидно,
А вних нічого, тільки пустота.
Закрили двері і вікно закрили,
Вітри повиганяли із кутків,
Якщо десь теє щастя загубилось,
То і вітрів не впустимо у дім.
Нехай летять, нехай його шукають.
І щастя хай на крилах принесуть...
Бо щастя без любові не буває,
Вони окремо просто не живуть.
18. 03 19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829620
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.03.2019
Проходить час, біжать невпинно дні!
А я, без змін, свою чекаю мрію.
Вона мені наснилася ввісні
Тож я все більше й більше в неї вірю.
Я знаю зможу... і усе пройду,
Тому що впевнена, що все у мене вдасться,
Тому що я живу і я люблю,
Любити у житті - найбільше щастя.
20. 02. 19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2019
Час не втрачено - ні,
Ти не просто жила,
День за днем прокладала стежину!
Може десь і зкотилась сльоза в самоті,
Ти ж на цю не зважала сльозину.
А змахнувши її крокувала вперед,
Більше й більш здобуваючи досвід.
За спиною мости догорали ущент,
Бо їх час вже закінчився просто.
І не зовсім погане за ними було...
Скажем так: "Було всього по трохи".
Та усе відболіло і усе відцвіло...
Було всього і цвіту і моху.
Що пройшло те пройшло,
Догоряють мости і освічують нові дороги,
Щось забуть, щось пробач, а ще щось відпусти,
Душу й серце звільни від тривоги.
З чистим серцем іти буде легше тобі
І душа перестане боліти.
Відпускай - хай летять думки-кораблі,
А душа хай від щастя розквітне.
20. 02. 19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2019
Я цього хочу!
Значить так і буде.
А свою мрію в небо відпущу.
Вона, із хмарами, там політає всюди
І впаде крапельками теплого дощу.
Я цього хочу!
Й вірю в свою мрію.
І знаю віра створює дива.
Я зачекаю... а чекати вмію
І це чекання душу зігріва.
Нехай сміються,
Хай собі говорять.
В моїх світах не так все як у вас.
В моїх світах -хороші люди поряд,
І Ангел Охоронець там весь час.
А він мені у всьому допоможе.
Підійме коли, раптом, упаду.
Я з ним усе... усе на світі зможу,
Усе здолаю і усе пройду.
13. 02. 19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825299
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.02.2019
Закутавсь день в зимову сонну ніч
І втомлено прикрив, нарешті, очі.
У небі загорілось сотні свіч
Їм місяць щось захопливо шепоче...
І всюди тиша, ніби час спинивсь,
Ні подиху, ні вітру... все поснуло.
За гілку місяць срібний зачепивсь
І дерево стривожено зітхнуло.
В печі горять, потріскують дрова,
А за вікном мороз все більше тисне.
І пишеться історія нова,
І сніг, немовби, білий аркуш чистий.
А ніч як ніч, усі давно вже сплять.
Зима малює вікна вітражами.
Сніжинки наче Ангели летять,
Щоб більше було щастя поміж нами.
21. 01. 19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2019
Одного разу ти від щастя посміхнешся
І жодна проблема не постукає в дім.
Й тоді відлік часу вже інший почнеться,
Тому що ти станеш назавжди моїм.
І хай ти не віриш, що сонце засяє
Я, знаю все буде, ти тільки зажди.
Кохання і віра усе подолають;
І вітер, і зливу, морози й сніги.
Усе буде так, як написано Богом.
Й життя так іде, як повинно іти.
І хай ми з тобою на різних дорогах,
Та все ж їм судилось у стежку зійтись.
Нехай не сьогоді і, навіть, не завтра...
Легкої дороги до щастя нема,
Та варто чекати і вірити варто,
Бо щастя без крил до небес підійма.
20. 01. 19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2019
А як писали ми колись листи!
В кожен рядок шматок душі вкладали,
А потім часто в скриню заглядали
Чи відповідь жадану принесли.
А пам"ятаєте із маркою конверт?
Як малювали серце із стрілою
І відправляли із тривогою й любов"ю
Й чекали тиждень, коли відповідь прийде.
"Привіт" - пишу . "Ну, як твоє життя?"
Писали знову за рядком рядок,
А поміж них стелилася любов
Й усі людські звичайні почуття.
А ще відкритки, з привітанням різних свят;
Із квітами, звірятками, містами
І це все доповнялося словами
Такими, щоб всміхнувся адресат.
А наш поштар спішив їх донести;
Когось примушував, від щастя, танцювати,
А хтось й його спішив поцілувати...
Та радість всім приносили листи.
04. 01. 19.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820113
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 04.01.2019
Усе життя просочене любов`ю
І зігрівається душа твоїм теплом.
Живу і дихаю, лише, одним тобою.
Без тебе день не день і сон не сон.
І кожен раз торкаючись губами
До рідної, колючої щоки,
Впиваюся коханням до нестями
І так назажди, на усі віки.
Твої обійми, твої поцілунки,
Немов нектар, немов солодкий мід
Й немає більш дорощих подарунків,
Ніж знати, що в тобі мій цілий світ.
Не відпускай, тримай в своїх обіймах,
Цілуй, кохай сьогодні й до кінця,
З тобою я лечу, з тобою - вільна
І хай коханням гріються серця.
3. 01. 19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2019
Найкращі, найдорощі друзі та знайомі !!!
А ще, всі найрідніші люди на землі.
Нехай, прийдешній, Рік Новий, казковий,
Здійснить найзаповітніші бажання всі.
Хай радісттю наповниться оселя
І хай усмішка прикраша уста.
Щоб всі були здорові та щасливі.
А у душі хай розквіта весна.
Нехай Прийдешній подарує долю,
Таку, щоб щастя в кожному кутку,
Нехай у вас всього буде доволі:
У хаті, у коморі, в сповитку.
Усіх люблю, і всім безмежно вдячна,
За те що ви були і є в моїм житті.
Достатку вам, любові, миру, щастя!
І хай здійсняться ваші мрії всі.
31.12.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2018
Ось так живем, гортаючи життя,
Долаючи і прикрощі, і втому
І відриваємо листки календаря...
Так день за днем, з роботи та додому.
Немає часу, сил не вистача,
Грошей не вистачає на розваги
Й не відчуваємо, як зранена душа
В день дощовий вже помира від спраги.
Ми хочемо багато і всього...
І як, коли в сусіда, трохи більше?
Не помічаємо ми ближнього свого,
Й коли проблеми в нього, навіть, тішить.
Неможна так! В нас цінності не ті!
Ми більше просимо, чи, просто, вимагаєм,
А коли іноді й помолимось в пітьмі,
То дякувати знову ж забуваєм.
Ось так живем, усе бігом-бігом...
Невистачає дня і тижня нам замало.
Зібратись важко за одним столом...
Та час знаходимо, коли когось не стало.
11.12. 18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817147
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 11.12.2018
Нікуди ти не дінешся від мене.
І я від тебе... ну куди ж піду?
Нас доля водить стежками в"юнкими,
Та різними стежками на біду.
Обходять одна одна ті стежини,
Лиш іноді зустрінуться на мить,
Життя минула більша половина
І скільки ще судилося пожить?
Хай через ліс, хай через поле,
Хай блукають...
Та все ж, я знаю, стрінуться колись,
Вони самі ж, допоки, ще не знають,
Що їм в житті судилося зійтись.
7. 12. 18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2018
Одного дня прокинешся, а ти уже не ти.
Не ті думки і зовсім інша мрія.
Позаду залишились труднощів мости,
Попереду незвідані події.
І ти з надією ступаєш крок вперед,
Тому що знаєш все у тебе вийде.
І хай дорогу, навіть, снігом замете,
Ти знаєш прийде час і сонце зійде.
Сьогодні ж, просто, зліпиш бабу сігову:
Смішну, велику, з добрими очима.
І хай вона у цю пору важку
Мете тобі до успіху стежину.
А там вже не далеко і весна!
Весна по-іншому вже зазирне у очі
І ти здувуєшся, що все-таки змогла
І сумнів не турбує серед ночі.
А пам"ятаєш ти завжди казала всім:
"Як є - тоє, немає - обійдемся.
Здорові - дякуйте, а ще щоб мир у дім...
Все інше буде добре ! Ми прорвемся ! "
7. 12. 18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816634
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2018
Прийшла пора почати все спочатку...
Як кажуть люди з чистого листа.
Життя без спину крутить коліщатко
Сторінку за сторінкою горта.
І хай не все було так, як хотілось,
Не все вдавалось, не усе збулось,
Та все воно в минулім залишилось:
І сміх, і сльози, смуток і добро.
Краплинка щастя сяяла росою,
Котилася непрохана сльоза.
Сплітались радості та прикрощі косою
І створювалась доля непроста.
Яскраві барви додавали свята,
Що інколи крутилась голова...
Було всього і всякого багато.
Були і вчинки і пусті слова.
Й тепер, коло довколо все біліє,
І рік спішить довершити свій хід,
Нова сторінка, сповнена надії,
Що у прийдешньому добрішим стане світ.
І ми разом напишемо не драму,
А, сповнений романтики, роман.
Покращимо життя кардіограму,
Як виженем з країни бусурман.
Як буде важко, звернемось до неба,
Бо не буває легких премог...
Та ми зуміємо й напишемо як треба...
Напишемо, тому що з нами Бог.
30. 11. 18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815779
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.11.2018
Вона пішла самотньою у ніч.
Без слів, без сліз і без емоцій.
Щось, там в середині, зламалося у ній
Тай досить марити дурнею... досить.
Життя одне, й вона така одна
І ніч ця не повториться ніколи.
Там у минулому щасливою була,
А у майбутньму для щастя зверне гори.
І хай там що, вона іде вперед,
Долаючи життєві перешкоди:
Буває, не жаліючи себе
І незважаючи на принципи погоди.
І знову вийде у глибоку ніч,
Вдихаючи на повні груди щастя.
А там і новий день спішить навстріч...
Все буде добре... все у неї вдасться.
12. 12. 18.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2018
Осінь поставила крапку в коханні?
Чи може й кохання того не було...
Серце сховалось в осіннім тумані,
Але не плаче... не тужить воно.
І на душі, наче й, зовсім не важко,
Просто усьому приходить кінець,
Й для чого збирати розбиту чашку
Коли погас у душі пломінець.
Для чого чекати, що станеться диво?
Тільки у казці бувають дива,
А у житті не усе так красиво...
Та диво творити ти можеш й сама)))
19.09.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807202
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.09.2018
А на поріг ступила тихо осінь...
Позолотила, все ще, літній сад,
Рясні, та прохолодні срібні роси
Омили вже достиглий виноград.
Рум"яні яблука загупали у трави,
Горіхи по доріжці стукотять,
А сонечко, по літньому, ласкаве
Милується як журавлі летять.
Барвисті айстри голови схилили
Й розповідають чорнобривцям сон,
Що ще діждуться вони літню зливу,
А осінь ще не все взяла в полон...
Та день за днем все більше лист жовтіє,
І кожен ранок холодніші роси...
Ще літо бабине так мило душу гріє,
Та володіє світом золотава осінь.
19. 09 18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807196
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.09.2018