Vita V-D

Сторінки (1/63):  « 1»

Агов! Просніться…

[b][i]Нас  катували,  нищили,  вбивали,
Нас  голодом  морили  вже  не  раз,
А  ми  все  забували  і  прощали  -
Звикали  потихеньку  до  образ...

Забулось...  як  тризуби  вирізали
На  змучених,  скривавлених  тілах,
Як  язики  за  мову  видирали,
Тамуючи  жорстокістю  свій  страх...

Забулось...  Чемні  з  ворогом  і  дружні,
Його  ще  й  оберемо  до  керма,
Щоб  знов  стерпіти  все  -  ми  ж  сильні,  мужні,  
Такої  в  світі  нації  нема...

Агов!  Просніться,  сплячі  українці!
Розплющте  очі  і  очистіть  рот!  
Й  до  влади  не  запрошуйте  ординців  -  
Ми  НЕ  ОДИН  із  ворогом  народ!


[/i][/b]


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842012
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.07.2019


НІКОЛИ ЗНОВУ

[b][i]
Нам  потрібна  нова  перемога
й  сльози  радості  нинішніх  днів!  
Вже  5  років  -  це  довга  дорога,  
Нині  справжня  війна...  як  тоді...  

Знов  воюють  найкращі  мужчини
І  так  само  чекають  жінки...  
Знов  жалоба  у  нашій  країні
І  невпинно  згасають  зірки.  

Ми  благали  -  НІКОЛИ  ЗНОВУ!  
Але  знову  в  країні  війна...  
Знову  маємо  "лідерів"  змову,  
Їм  життя  -  невелика  ціна...  

Знову  правду  ганьбою  мішають,  
Перекручують  факти  і  суть,  
На  кордони  чужі  зазіхають
І  неправду  з  собою  несуть.  

Як  потрібна  нам  знов  перемога!  
Нам  би  радість  в  теперішні  дні!  
Хай  скінчиться  страшна  ця  дорога  -  
Так  не  хочеться  жертв...  як  тоді...

[/i][/b]

"Запорізька  Покрова"  художник  Юрій  Нагулко.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835057
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.05.2019


Чатую… згадую… мрію…

[b][i]Барвінок,  мальви,  волошки,  
Любисток,  соняхи,  маки  -  
Квітів  і  трав  потрошки
Під  хатою  сіє  мати...  

А  попід  вишневим  садом
Пахне  дощем  матіола,  
Гойдалку  під  виноградом
Вітер  гойдає  кволо...  

Біля  криниці  калина
Слухає  спів  солов'їний,  
Згадаєш  і  серце  лине  -  
Там  квітне  моя  країна...  

А  тут  вона...  геть  не  квітне  -  
Лиш  стогне,  від  дір  волає
І  небо  тут  не  блакитне,  
Від  куль  тут  земля  палає...  

А  я  тут...  чекаю  миру...  
Чатую...  згадую...  мрію  -  
Колись  обійму  я  неню
І...  м'яти  в  саду  насію.

[/i][/b]



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834722
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.05.2019


Ви нам потрібні живі!

[b][i]Кожному  воїну  -
Світлому  променю,
Захисту  прошу  в  бою!

Волю  кармічную,
Силу  довічную,
Віру  у  мир  віддаю!

Духу  сталевого
Прошу  у  Господа  -
НАШОМУ  воїну  дай!

Ворога  хижого,
В  сказі  зачатого,
знищити  треба,  аж  край!

Скроплено  кров'ю
Святою  та  чистою
Мрії  про  мир  на  землі...

Схилимо  голови
Й  вистоять  молимо  -
ВИ  НАМ  ПОТРІБНІ  ЖИВІ!


[/i][/b]


"Гетьманщина"  художник  Юрій  Нагулко

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834511
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.05.2019


Ви бачили ці очі?

[b]
Ви  бачили  ці  очі?  Подивіться  -  
в  них  стогін  всіх  минулих  поколінь...  
Погляньте,  хоч  на  трохи  озирніться  -  
життя  там  було  повне  потрясінь!  

Кріпацтво,  голод,  війни  і  неволі  -  
багато  очі  бачили  гонінь...  
Там  працею  натруджені  мозолі
й  жінок  коханих  море  голосінь...

Побачили?  Відчули  те  минуле?  
То  докладайте  й  ви  своїх  сумлінь,  
коли  про  долю  йдеться  України
й  досягнення  прийдешніх  поколінь...  

Жируєте...  ледачі...  думать  кволі...  
В  очах  давно  не  та  вже  глибочінь...  
У  мозку  лиш  тримаєте  паролі  
від  банко-карток  й  електронних  скринь...

Колись...  недорозвиненість  минеться...  
І  дасть...  країні...  досягнуть  вершин...  
А  те,  що  нині  зубожінням  зветься  -  
то...  правди  зубожіння...  й  розумінь...

07.04.19    
[/b]
"Військовий  товариш"  художник  Юрій  Нагулко.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831999
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 08.04.2019


Навчитися б сьогодні жити…

[b]А  спогади  -  яскраві  бліки,  
несуть  назад...  крадуть  буття...
А  мрій  швидкі  нестримні  ріки
несуть  в  прекрасне  майбуття...


Навчитися  б  сьогодні  жити
ось  тут,  в  цю  мить  -  вона  одна...
Цією  ж  миттю  й  дорожити...
Чи  це...  можливість...  неземна?

[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830922
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.03.2019


Так заведено у нас…

[b]Так  заведено  у  нас  -
споконвіку  й  повсякчас,
дуже  здавна  і  донині,
вдома,  в  гостях,  на  чужині,
ще  з  утробу  ми  несемо,  
сіємо,  а  потім  жнемо
Славу  Україні!  

Всі!  Митці  і  панотці...
Полководці  і  співці...  
Вишивальниці  й  кравці...
Через  гори  і  долини,  
море,  ріки,  полонини
кожен  з  нас  несе  по  світу  
Славу  Україні!  

...Поневолить  солов'їну
мріє  ворог  щохвилини...  
Мову,  віру  і  кордони
знищують  якісь  Гвідони...  
І...  хоч  душу  із  країни
виймають  і  крають,  
та  ніколи...  України...  
Слави...  не  пізнають...  


"Українська  весна"  художник  Юрій  Нагулко  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830797
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.03.2019


Безсонячні дні довжелезні.

[b]Незграбні  і  кволі  серпанки  
туманом  на  землю  осіли  
і  сірі  безсонячні  ранки
в  вологім  повітрі  зомліли...

Не  вміємо  жити  без  сонця  -  
ми  світло-  і  сонцезалежні...  
Чекаєм  на  сяйво  в  віконці  -  
безсонячні  дні  довжелезні.  
[/b]  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829855
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.03.2019


Розмалюй.

[b]  Ось  розмальовка,  біло-чорна,  
ось  фарби  -  будеш  малювати?  
Буде  єдина,  неповторна  -  
є  тут  над  чим  поміркувати...  

Отак,  дала  й  життя  матуся  -  
як  аркуш...  Щоб  розфарбувати...  
І  я  малюю  -  жити  вчуся  
і  колір  вміло  розрізняти...  

P.  S.  
Хтось  візьме  кольорові  фарби...  
Комусь  лиш  чорним  чаклувати...  
А  в  когось  тая  розмальовка
лежить...  З  полиці  треба  зняти...


[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829709
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.03.2019


А матері не треба співчуття…

[b][i]А  матері  не  треба  співчуття  -
не  треба  їй  медалі,  допомоги...
Їй  не  цікаві  ваші  почуття
і  щемно-вболівальні  діалоги...

У  неї  інше  світу  сприйняття  -
молитва  в  нім  і...  сину  монологи...
Щасливим  дням  немає  вороття  -
Жалобою  всі  скроплені  дороги.


[/i][/b]
"Сестри"  художник  Юрій  Нагулко.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829540
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.03.2019


А за плечима воїна-героя.

[b][i]А  за  плечима  воїна-героя
стоїть  маленька,  сивочола  мати...  
То  надпотужна  і  священна  зброя,  
її  молитва  -  захисні  гармати.  

А  за  плечима  кожного  героя
стоїть  кохана,  дівчина,  дружина...  
Геофізична,  найновітня  зброя  -  
від  неї  подихатиме  вражина.  

А  за  плечима  нашого  героя
є  янголи  земні:  сини  і  доні...  
Біологічна,  найсильніша  зброя  -  
нема  їй  рівних  навіть  в  Пентагоні.  

[/i][/b]

"Яблуневий  цвіт"  художник  Юрій  Нагулко.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829516
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.03.2019


"Борщик"

Комусь  наснаги  додає  писати,  
а  хтось  читає  й  тішить  спраглу  душу,  
а  є  й  такі  -  лиш  язиком  чесати
й  судити,  що  й  коли  робити  мушу...

Хтось  лиш  почав  ловити  рими  в  горщик  -  
у  інших  "каша"  лізе  через  край...  
А  хтось  зготує  найсмачніший  "борщик"  
й  відправить  шанувальників  у  рай♥️

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829440
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.03.2019


О слово…

О,  слово,  верховенство  світу,  
ти  можеш  звабити,  убити,  
у  душу  можеш  наплювати,  
гарячим  полум'ям  обдати...  

Ти  можеш  скинути  зі  скелі
й  водити  сорок  літ  в  пустелі  -  
а  можеш  в  небо  підійняти  
й  до  скону  на  льоту  тримати.  

Як  би  навчитись  говорити
лиш  так,  щоби  добро  творити?
Якби  ж  навчитись  так  писати,  
натхнення  щоб  комусь  давати...  


Буває  так,  що  лиш  почуєш  слово...  
V.D.  від  Vita  V-D

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829037
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.03.2019


Одного разу згинуть вороги.

[b][i]  Одногу  разу  згинуть  вороги,  
палаючи  в  пекельнім  вогне-сонці,  
і  запанує  щастя  навкруги,  
і  буде  мир  -  у  будь-якій  сторонці...      [/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827700
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.03.2019


Шизоїди.

Ми  завжди  чемні  й  уважні,  вміємо  слухати,  аналізувати,  співчувати  -  маємо  надзвичайний  рівень  емпатії,  що  дає  унікальну  можливість  без  додаткового  обладнання  "сканувати"  оточуючих.  
Ми  поважаємо  чесність,  відкритість,  відвертість  і  зневажаємо  брехню  -  потрапляючи  в  зону  обману,  намагаємось  коректно  натякнути  людині,  що  не  любимо,  коли  нам  брешуть,  щоб  дати  шанс  реабілітувати  себе,  але,  співрозмовник  не  завжди  звертає  увагу  на  застереження,  тому  поступово  падає  в  "прірву",  з  якої  дуже  важко  викарабкатись  на  поверхню  наших  взаємин.
 Ми  мріємо  про  чарівну  можливість  допомогти  кожному,  хто  цього  потребує,  і,  по  можливості,  робимо  все  що  від  нас  залежить  -  промовляючи  потрібне  слово,  подаючи  руку,  або  копійчину.  
 Ми  з  головою  пірнаємо  в  споріднені  душі,  підсилюючи  й  мотивуючи  один  одного  та  довіряючи  абсолютно  у  всьому.  
Ми  не  любимо  балаболів  і  воліємо  мовчати,  аніж  кидати  слова  на  вітер.  
 У  нас  є  100%  впевненість  -  якщо  ми  нікому  не  бажаємо  зла,  то  воно  ніколи  не  трапиться  нам  на  шляху,  а  якщо  й  трапиться,  то  в  ім'я  чогось  доброго  й  світлого,  що  чекає  нас  в  найближчому  майбутньому.  
Ми  тверезо  оцінюємо  свої  недоліки  й  намагаємось  їх  виправити,  а  поки  не  виправили,  вміємо  посміятися  над  ними.  
Ми  вічні  студенти,  бо  постійно  чомусь  вчимося  і  точно  знаємо,  що  знань  багато  не  буває  -  їх  завжди  мало...  Нові  знання  кардинально  оновлюють  наш  внутрішній  світ  і  це  нам  страшенно  подобається,  але  при  цьому,  ми  ніколи  не  впевнені,  що  знаємо  достатньо  -  в  нас  повно  пустих  ніш,  що  чекають  на  заповнення.  
Ми  цікавимось  релігіями,  беручи  до  уваги  все,  що  нам  подобається  з  кожної  і  не  фанатіючи  жодною.  
Ми  шануємо  традиції  і  прив'язані  до  краю,  в  якому  народжені  -  сакральні  речі  підсилюють  нас  та  допомагають  краще  пізнати  себе  і  свій  рід.  
Ми  віримо  в  реінкарнацію  і  дежавю  для  нас  норма...  
Ми  точно  знаємо,  що  маємо  карму  -  часто  відчуваємо  кармічний  зв'язок  з  кимось  з  оточення  і  старанно  розплутуємо  вузлики  в  кармічних  клубочках.
Ми  не  просто  віримо  в  янголів-охоронців,  а  й  щоденно  відчуваємо  їх  дбайливу  підтримку.  
Ми  віримо  в  чудо,  і,  частіше  ніж  інші,  бачимо  дива.  
Ми  бачимо  знаки,  віримо  картам,  маятникам,  зірковим  і  числовим  прогнозам  -  за  це  нас  вважають  наівними,  але  нам  на  те  байдуже,  бо  всі  ці  дрібнички  нас  підсилюють  й  створюють  потужний  захисний  бар'єр  від  зовнішніх  негараздів  (принаймні,  нам  так  здається)).  
Ми  любимо  природу,  відчуваючи  її  великим  живим  організмом,  а  себе,  малесенькою  його  частинкою,  тому  нас  дуже  непокоїть  все,  що  відбувається  навколо  -    екологія,  знищення  лісів,  вбивство  звірів...
Ми  часто  бачимо  віщі  сни,  вміємо  їх  читати  і  робити  правильні  висновки.  
Ми  легко  підлаштовуємось  під  співрозмовника  і  завжди  звертаємо  увагу  на  особливих  людей,  тих,  кого  не  помічають  інші,  бо  нас  не  приваблює  ненаповнена  красива  зовнішність,  чи  дорогий  одяг  -  тільки  внутрішнє  світло.
Ми  не  прив'язуємось  ні  до  кого  й  ні  до  чого,  та  нікого  не  прив'  язуємо  до  себе.  
Ми  віримо  в  силу  думки  й  дієвість  візуалізації  і  нам  здається,  що  це  завжди  спрацьовує.  
Для  когось  ми  зовсім  нецікаві,  іншим  недосяжні,  комусь  дивакуваті,  хтось  вважає,  що  ми  довірливі  лохи,  а  хтось  переконаний,  що  ми  просто  шизоїди...    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824389
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.02.2019


Характер нації.

[b][/b]Характер  нації  карбується  віками:
його  не  знайдено  десь  там...  на  чужині,  
його  гартують  сильними  руками
з  гарячого  заліза  ковалі.  

Його  витесують  із  дерева  майстерно,  
що  пахне  мудрістю  й  могутністю  лісів,  
у  вишивку  вплітають  характерно,  
в  орнамент  додаючи  спів  птахів.  

За  волю  й  долю  в  полі  бою  здобувають,
згадавши  прадідів  й  відважний  дух  дідів,
його...  по  крихті...  лікарі  збирають,  
з  війною  понівечених  полів.  

Його  формує  вправний  пензлик  й  фарба,
рукою  вмілою,  що  бачить  скрізь  красу.
Характер  заплітає  в  душу  мати,  
розчісуючи  донечці  косу.[b][/b]


"Чумацький  шлях"  художник  Юрій  Нагулко

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824007
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.02.2019


Сверблять амбіції.

Сверблять  амбіції  -
Вкров  зчесані  вже  рани
На  тілі  української  землі...  
Смердять  радіостанції  й  екрани,  
Зригаючи  "пророчі"  киселі,
Міняють  інтонації  й  батмани  -  
До  влади  знову  рвуться  "королі",
Країні  всій  відомі  шарлатани,  
Обридлі,  остогидлі  і  гнилі...  


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823969
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.02.2019


С_ніжно

[b]Вхурделило...  Мете  і  сніжить  зранку,
заметів  натрусило,  наче  вмить,
згорнулась  осінь  на  засніженому  ґанку  -
розтріпана  й  холодна,  майже  спить...
А  їй  би...  сипати  з  дерев  красу-вдяганку
й  замерзлим  листям  тихо  шелестіть,
а  їй  би...  плакати...,  гойдаючи  фіранку,  
та  зиму,  вже,  напевно,  не  спинить...  [i][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814084
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 16.11.2018


Моїм смуткосмокам

Я  маю  два  прекрасних  смуткосмоки, 
щоденно  прибираючих  в  душі, 
на  їх  потужність  не  впливають  роки  - 
такі  собі,  невтомні  мураші. 

Один  із  них  -  давно  доросла  доня,  
найкраща  квітка  у  моїм  житті. 
Її  поява  -  це  дарунок  долі, 
в  ній  всі  надії  втілено  мої. 

А  інший  смуткосмок  -  то  син,  синочок, 
фонтан  емоцій  в  зваженім  бутті,
його  енергія  не  має  крайніх  точок, 
з  ним  неможливо  бути  в  самоті. 

Всміхнусь  фортуні,  в  очі  їй  дивлюся, 
вона  мене  шанує  -  то  ж  і  я. 
Низенько  їй  за  діточок  вклонюся  - 
то  є  мій  скарб,  в  нім  вся  любов  моя. 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793189
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 25.05.2018


Не зморшки - дороги життя…

А  доля  стежинами  встелить  обличчя.
Не  зморшки  -  дороги  життя...
На  кожнім  карбує  свої  протиріччя,
На  кожнім  свої  почуття.

І  кожне  обличчя  на  старість  -  то  карта
Корисних  копалин  душі.  
І  нова  позначка  -  то  пам'яті  варта,  
Їй  сльози  -  живильні  дощі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779900
рубрика: Вірші, Нарис
дата поступления 02.03.2018


Про риску

[b][i]Мені  про  риску  хочеться  сказати,
Оту,  що  поміж  датами  стоїть  -
Адже  у  ній  є  й  важливіші  дати,
Ніж  ті,  що  залишають  на  хресті.

В  ній  все  життя:  любов,  добро,  надії,
І  щастя  миті,  й  перше  "я  люблю",  
В  ній  серця  стук  і  найщиріші  мрії,
А  скільки  хмелю,  болю  і  жалю...

Спішімо  друзі,  наповняймо  риски,  
Хай  якнайдовше  стукають  криві,
Творіть  добро  від  самої  колиски
Й  даріть  любов,  поки  серця  живі.

[/i][/b]

"Родина"  художник  Юрій  Нагулко.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777710
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.02.2018


Томлюсь.

[b][i]Живу  в  краю,  вподобаному  Богом.  
Томлюсь...  Він  недолюблений  людьми.
Благаю  Всесвіт,  щоб  прогнав  тривогу,
Молюсь,  щоб  вийти  швидше  із  пітьми.  
Б'юсь  об  буття,  покрите  сірим  смогом,  
Щоразу  захлинаючись  слізьми.
Втішаюся  щоденним  монологом
Й  ідеями,  що  топчуть  чобітьми.  



[/i][/b]

"Мотанка  з  перцем.  Київщина"  художник  Марта  Пітчук.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754587
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.10.2017


Незалежні

Незалежні  ми,  чи  залежні...  
Чи  ми  вільні,  чи  й  досі  раби?  
Думи  маємо  геть  протилежні  -  
Позбивали  за  правду  лоби.  

Як  не  є,  та  сьогодні  в  нас  свято,  
Що  дорогу  відкрило  у  світ!  
Знаєм,  по́милок  робим  багато,
Але  ж,  вільним  нам,  мало  ще  літ...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747646
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 24.08.2017


Вдихну Карпат

Вдихну  Карпат  повнісінькії  груди
І  вип'ю  поглядом  безмежную  красу,
У  пам'яті  роками  пити  буду
Із  кожної  травиночки  росу.  

У  серце  спів  джерел  впущу  навіки,  
Щоби  пірнати  в  них  серед  зими,
То  будуть  мо́ї  на́дсекретні  ліки  -  
Нектар  цілющий,  що  рятує  до  весни.  



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735240
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.05.2017


Шукала… й не бажала тут знайти…

[b][i]На  встелених  горбочками  полях
Блукала  довго,  не  знайти  щоб  сина...
Молитвами  й  сльозами  плівся  шлях,  
Бо  хтозна,    де  була  її  дитина.  

Шукала...  й  не  бажала  тут  знайти...  
Вглядалась,  вірила,  що  тут  його  немає!  
А  в  голові  лунало:  "Йти,  йти  йти!"  
І  далі  йшла  -  хоч  знову  день  минає...

Виходила  у  місто,  між  людей
Й  ніхто  не  бачив,  як  те  серце  крає...  
Душа  горлала,  рвалася  з  грудей  -  
Бо  любих  оченят  не  вистачає...  

Чекала  звістку...  Вірила  у  сни...  
Молилась  Богу,  небу,  всьому  світу!
Благала,  щоб  верталися  сини
І  завжди  з  матерями  були  діти.  


[/i][/b]
"Тепер  і  назавжди.  Придніпров'я"  художник  Юрій  Нагулко.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729494
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.04.2017


Дмухнуло


[b][i]
Дмухнуло  свіжим  життєдайним  вітром  -  
Розквітли  душі  в  стомлених  тілах,  
Поринув  світ  в  яскраве  тепле  світло,  
З'явилась  радість  у  сумних  очах.  

Здавалось,  ось!  Нарешті!  Перемога!  
Ось-ось  -  тримай!  Стисни  її  в  кулак!  
Здавалось,  є  підтримка  світу  й  Бога  
І  легко  подолати  вовкулак.  

Але...  чомусь...  згасати  стали  зорі  -  
Одна,  три,  десять,  сто,  п'ятсот,  мільйон...  
Скалічено  людські  життя  і  долі,
Над-над  багато  -  цілий  легіон.  

Зневіра,  смуток,  порожньо,  тривога  -  
Сівач  так  щедро  сіє  в  душі  страх.  
Так  важко  нам  дається  перемога,
Та  ще  тримаєм  мрію  у  серцях.

[/i][/b]

"Ріка"  художник  Юрій  Нагулко.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727747
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.04.2017


На тобі, світе…

[b][i]
На  тобі,  світе,  візьми  мої  очі,  
Гарно  навколо  дивись!  
Твої  ж  бо  очі  бачить  не  хочуть  -  
Глянь  крізь  мої...  Пробудись!  

На  тобі,  світе,  візьми  мої  вуха  -  
Правду  нарешті  почуй!  
Серденько  кожне  ними  прослухай  -  
Стільки  почуєш  плачу...  

На  тобі,  світе,  візьми  мою  душу  -  
Важко  тобі  без  душі...  
Ні,  ти  не  хочеш...  А  я  не  примушу...
Чом  ми  такії  чужі?

[/i][/b]

"Лілія"  художник  Юрій  Нагулко.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724342
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.03.2017


Запекло

Запекло...  Знову  ангел  злетів  до  небес...
Знову,  знову, і  знову, і  знову....
Як  болить...  Хоч  один  би  з  Героїв  воскрес!  
Але  ж  ні...  Одягли  вже  останню  обнову...

Відчай...  Сльози...  Молитва...  Немає  чудес...
Материнську  заціпило  мову...
Мчить  до  неба жалоби  прощальний  експрес... 
Крізь  мільйони  сердець,  до  Святого  Престолу...



















адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722983
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.03.2017


Україночкам.

Найкращі  у  світі  дівчата,  
Красиві  і  горді  жінки!  
Талантів  ми  маєм  багато  -  
Нам  мудрість  збирали  віки.  

Шанують  мужчини  нас  в  світі,  
Бо  ж  знають,  що  ми  не  пусті  -  
Любов'ю  й  добром  оповиті,  
Величні!  І  в  той  час  прості...

Красуні,  розумниці,  щирі,  
Нам  зорі  віддали  свій  блиск!  
Найкращі,  коли  навіть  сиві  -  
З  усього  ми  маємо  зиск.  

Здається,  чи  справді  обрані
Цей  світ  ми  зробити  ясним?  
Чи  може  ми  просто  кохані,  
Тому  й  нездійсненне  здійсним?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722293
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 08.03.2017


Зриваю серпанок

[b]Зриваю  серпанок,  вдивляюсь  в  обличчя  
І  в  душі  пірнаю,  в  їх  суть.  
Так  хочеться  все  до  мікрон  роздивитись  -  
Пізнати  вагу,  що  несуть...  

А  ні,  не  виходить  -  й  на  душах  серпанок,  
Колючий  якийсь  і  важкий.  
Ще  сплять,  спочивають,  чекають  на  ранок,
А  він  все  не  йде  -  боязкий...


[/b]

"Жасмин"  художник  Юрій  Нагулко.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718127
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.02.2017


Не святкується, не співається…

Не  святкується,  не  співається,  
Не  радіється  так,  як  завжди,  
Біль  за  душу  щоденно  чіпляється  -  
Відведи  нас,  Господь,  від  орди!  

Захисти,  Боже,  нас  від  навали!  
Нащо  знов  вона  п'є  нашу  кров?  
Скільки  тонн  її  вже  насмоктали?  
Прояви  до  нас,  Отче,  любов!  

Нехай  згинуть  усі  ворожнечі,  
З  ними  разом  підуть  вороги,  
Ми  втомилися  від  колотнечі:
Стільки  часу  тривають  торги...  

Прошу,  Боже,  дай  розуму  людям,  
Що  за  гроші  ідуть  на  війну,  
Поясни  їм,  що  щастя  не  буде,  
Бо  ж  заплатять  дорожчу  ціну.  

Поясни,  що  не  можна  вбивати  
Ні  жінок,  ні  старих,  ні  дітей  -  
Буде  довго  тривати  розплата  
За  життя  безневинних  людей.  

Поясни,  що  є  гріх  і  є  кара,  
Як  не  втямлять  -  одразу  карай,  
Бо  знахабніла  п'яна  навала  
І  шматує  коханий  наш  край.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553371
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.01.2015


Стоять, соромлячись, дерева

[b]Багряно-синім  перламутром  
Чаклунка  осінь  небо  вкрила,  
Дмухнула  подихом  морозним,  
Зірвала  листя  -  й  відпустила...  

Радіє  листя,  ген...  Свобода...  
Нарешті!  Воля!  Світ  відкритий!  
Подує  вітер  -  знов  пригода!  
Затихне  -  нічому  радіти...  

Стоять,  соромлячись,  дерева,
Шкодують  за  опалим  листям  -
Примхлива  осінь-королева
Зробила  одяг  їх  лахміттям.
[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534155
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.11.2014


А Дніпр реве…

[b]За  чуб  холоп  холопа  тягне,   
Бо  до  престолу  "цар"  іде,   
А  Дніпр  реве  і  гучно  стогне:  
"Очистіть  владу  і  мене".  

Зітхають  у  багнюці  води,  
Волає  берег  в  комишах,   
Зригають  хімію  заводи  -  
Їх  не  турбує  світу  крах...

Допоки  ллється  бруд  у  води  
Колись  могутнього  Дніпра,  
Допоки  храми  для  народу  
Стоять  по  різних  берегах  -

Не  буде  ладу  серед  люду,  
Не  буде  спокою  в  хатах!  
Ще  танцюватимем  під  дуду,  
Стиснувши  правду  на  вустах..[/b].

                                 ***[b]

Коли  зійдуть  всі  мУтні  води
Зі  схилів  прадіда  Дніпра  -
Лише  тоді  почнеться  ера  
НОВОГО,  СВІТЛОГО  життя[/b].

[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533608
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 30.10.2014


Ленинопад (или плач коммуниста)

[b]Осень  настала,  холодно  стало,  
Ленин  решил  уходить  с  пьедестала.  
Гордой  походкой  шагнул,  но  -  упал,  
Рыжей  бородкой  асфальт  раздолбал.  

Как  же  ты,  дедушка,  так  оступился  -   
Может  устал?  Али  с  горя  напился?  
В  кучу  тебя  нам  вовек  не  собрать  -  
Как  же  мы  рады,  ёк  твою  мать!  

Рады  крестьяне  и  рады  рабочие,
Врачи,  инженеры,  жители  прочие,
Лишь  коммунист  не  совсем  тому  рад,
Ибо  закончится  в  жизни  парад!

Кончатся  с  Лениным  все  начиная,
Что  привели  его  в  центр  мироздания-
Больше  не  будет  проезда  бесплатного, 
Личного  шофера,  повара  знатного, 

Премии,  льгот  и  обеспечения,
Квартиры  на  шару,  медучреждения!
Нужно  работать,  иль  даже  пахать?
О-ста-но-вии-тееесь!  Верните  всё  вспять!

[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526589
рубрика: Вірші, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 29.09.2014


Звиває болем простір інтернет…

[b]Як  символічно  -  знову  задощило  -  
Господь  вмиває  неньку  від  біди.  
Давно  так  сильно  громом  не  страшило...  
Як  мокрі  птахи,  ждем  кінця  грози.  

Тяжкі,  невтішні,  депресивні  думи  
Заполонили  простір  наших  душ  -  
Несем  в  собі  по  тонні  сліз  і  суму  
Й  сховати  їх  стараємось  чимдуж.  

Щоби  ніхто  й  на  мить  не  здогадався  
Про  біль,  що  колошматиться  в  душі,
І  щоб  ні  в  кому  він  не  відізвався,  
Тихенько  ллєм  надію  у  вірші...  

І  сотні  тисяч  мегабайт  тріпочуть!
Звиває  болем  простір  інтернет,
Бо  страхи  з  прірви  виринути  хочуть,
З  останніх  сил  їх  стримує  поет...

P.S.
Скінчиться  дощ!  Пройде  гроза,  мій  друже!
Плаксиве  небо  стане  ніжно-голубе,
Бо  ж  нам  з  тобою  завжди  не  байдуже
І  віра  сильна  є,  хоч  і  в  душі  шкребе![/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519682
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.08.2014


Вернися, сину - іншого не треба!

[b]Золою  затягнуло  моє  небо  
І  гірко  пахнуть  квіти  у  саду.  
Вернися,  сину  -  іншого  не  треба,  
Тебе  благаю  й  Господа  молю!  

Без  дії  залишається  плацебо,  
Зі  мною  разом  плаче  небокрай.  
Вернися,  сину  -  іншого  не  треба,  
Лише  з  тобою  на  землі  є  рай!  

Молюся,  каюсь,  згадую  провини,
Збираю  все,  що  в  пам'яті  сплило...
Вернися  сину  -  іншого  не  треба,
Без  тебе  я  -  немов  розбите  скло!

Лише  одна  лишається  потреба:
Відчути,  швидше,  що  війні  вже  край.  
Вернися  сину  -  іншого  не  треба,
Або...  й  мене  з  собою  забирай...[/b]

"Тепер  і  назавжди"  художник  Юрій  Нагулко.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516712
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.08.2014


Мені здається…

[b]Мені  здається,  зараз  пахнуть  морем
Напірники  солдатських  матерів...  
Промочені  стражданнями  і  горем,
Їх  висушить  -  не  вистачить  вітрів.  

Солдатська  мати...  наче  хрест  у  полі:
І  стежка  є,  та  так  далеко  йти...  
Добратися  -  багато  треба  волі,  
А  потім  в  серці  хрест  той  вік  нести.  

Як  заспокоїти,  чим  втішить,  що  казати,  
Коли  слова  ідуть,  мов  крізь  стіну?  
Вона  б  давно  пішла  вже  воювати,  
Та...  не  пускають  сльози  на  війну.[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514859
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.08.2014


Я повернуся, мам!

[b][i][/i]На  кого  схожа  безутішна  мати,  
Що  віддала  свою  кровинку  на  війну?  
Примарою  блукає  біля  хати,  
Боїться  кожну...  навіть  гарну  новину.  

Вона  тремтить  від  кожного  дзвіночка,  
Що  так  пронизує  -  від  серця  аж  до  п'ят,  
І  так  чекає  свого  хлопчика-синочка,  
Як  не  чекають  навіть  перших  немовлят.  

"Я  повернуся,  мам!  Не  плач,  не  треба!  
Твою  молитву  відчуваю  кожну  мить!  
Клянуся,  виборю  нам  миру  -  аж  до  неба!  
Зі  мною  Бог  -  мене  він  захистить!"  [b][/b][/b]


"Село"  художник  Юрій  Нагулко.  


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513204
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.07.2014


Флешмоб Кремля.

[b]Флешмоб  Кремля  -  георгієвську  стрічку,  
Чи  зможе  завтра  одягнути  ветеран?   
Мені  здається  -  він  сховав  її  навічно,
Коли  побачив,  чим  розмахує  тиран.

Як  можна  так  топтатися  ногами
По  тих,  освячених  сльозами  нагородах?  
Про  що  ти  мариш,  колорад  поганий  –  
Що  ти,  безродний,  подолаєш  всі  народи?

Забудь  навіки  про  пошану  і  повагу!
Тепер  тебе  ніхто  вже  не  сприймає  -
Ти  підлий  і  не  здатний  на  відвагу!
Хто  ще  за  спинами  жінок  свій  зад  ховає?

Я  знаю,  все  ти  перекрутиш  проти  мене,
Ти  скажеш,  що  дідів  не  поважаю.
Але...  не  переймайся  так  шалено,  
Як  завжди  ветеранів  привітаю![/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497310
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.05.2014


Міраж свободи.

[b]В  країні  мрій,  любові  й  честі[b][/b]
Міраж  свободи  майорить,  
Ідуть  до  нього  -  в  торбі  єдність,  
Міраж  все  ближче  мерехтить.  

Пройшли  копальню  героїзму  -  
Потроху  в  торбу  додали,  
І  на  кар'єрах  оптимізму  
Останні  крихти  дошкребли.  

Пірнали  в  море  сліз,  щоразу,  
Коли  клювали  беркути,  
Але  не  думали  ні  разу,  
Щоб  повернутись  і  не  йти.  

Уже  втомились,  нерви  здали,  
Та  ще  не  пройдено  цей  шлях  -  
Усі  чекають  дощ  визнання,  
Щоб  збив  кайдани  на  ногах.  

Нелегка  путь,  але  здолати  
Її  назначено  в  зірках,  
Щоб  потім  миром  напувати,  
Тих,  хто  повірив  в  світлий  шлях.[/b]


"Зґарда"  художник  Марта  Пітчук.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496968
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.05.2014


Примара незалежності.

[i][b][i]Примара незалежності   
Блукала  по  країні,  
Десь  двадцять  з  гаком  років,   
Ще  й  тут  вона...  донині...   

У  стіни  тихо  довбиться   
Своїм  чолом  кривавим,   
А  люд  за  неї  молиться,   
Та  бореться  з  панами.   

Скитається  між  мурами,   
Між  ґратами,  парканами  -  
Для  неї  вхід  заплетено   
Колючками  й  дротами.   

І  хоч  вустами  владними  
Ім'я  її  прославлено  -
Вона  у  нас  знедолена,
Занедбана  тиранами.  

Весь  час  благає  милості   
І  просить  в  них  рішучості,  
Ще  трохи  -  і  не  винесе  
Страшної  неминучості.  

Впустіть  її...  нарешті...  
Хай  зайде  вже  до  хати,   
Зігрійте  у  обіймах
І...  досить  зневажати.
[b][/b][/i][/b][/i]

"Перша  мотанка.  Гуцульщина"  художник  Марта  Пітчук.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494899
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.04.2014


Яка ж страшна була зима…

[b]Яка  ж  страшна  була  зима...  
Але  проснулася  природа.
Нарешті!  Й  страху  вже  нема,  
Що  не  побачу  її  вроду.  

Буяє  вже,  цвіте  наш  край,  
Яскраво  й  зелено  навколо:
Зелена  ковдра,  квітне  гай,  
У  лісі  пахне  прохолода.  

Закохана  навік  в  весну,  
Що  гідно  так  долає  зиму,  
І  викидає  красень-цвіт,
Не  знавши  втоми, безупинно.

Як  не  любити  мій  край-рай,
Продати,  кинути,  забути?
Ні,  рідний,  любий  мій,  ти  знай:
Мені  навік  з  тобою  бути!  

[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494745
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.04.2014


Ох, брате…

[b]Ох,  брате,  як  же  вийшло  так,  
Що  ти  така  пуста  сволот@?
І  тягнусь,  тягнусь,  й  так  і  сяк  -  
Ніяк  не  вилізем  з  болота!  

Як  жити,  коли  рідний  брат  
Тебе  до  нитки  оббирає?  
Хіба  ти  брат  тоді  -  ти  кат!  
Коли  вже  дурь  в  тобі  сконає?  

Навіщо  відбираєш  в  мене,  
Все  те,  що  мати  заповіла?  
Адже,  як  меншого  тебе,  
Вона  найбільше  з  нас  любила.  

Вгамуйся,  брате,  схаменись,  
Звичайно,  якщо  розум  маєш.  
Адже  без  мене,  без  сестри,  
Ти  в  світі  щастя  не  надбаєш!  

Ще  зупинитись  маєш  мить  -  
Хай  краще  сором  переборем,  
Аніж  довічно  будем  вить  
Й  ділити  материне  поле...

[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488482
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.03.2014


Інтервенція.

[b][i]
Інтервенція  -  ми  у  полоні.
Скрізь:  в  країні,  у  владі,  у  крові...
Інтервенція  -  я́кби  ми  знали,
Ми  би  їх  на  поріг  не  пускали!
Чом  не  слухали  наші  дівчата?
Адже  знали  -  не  треба  кохати...


[/i][/b]

"Берегиня"  художник  Юрій  Нагулко.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488470
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.03.2014


РЄФЄРЄНДУМ

-  Скажіть  батьку,  чули  Ви  
Про  оті  явлєнія,  
На  які  зганяють  люд  
Для  волєіз'явлєнія?  

-  Хе,  чи  чув?  Я  підписав
Тії  всі  писюлі,  
А  поті́м  намалював  
На  кожнім  по  дулі!  

-  Що  ви,  тату,  як  так  можна?  
Тож  є  документи!  
Вас  же  можуть  посадити  
За  такі  моменти!  

-  Сину  мій,  що  ти  за  бовдур,  
В  кого  ти  вродився?  
Які  то  є  документи  -  
Ти  ж  у  школі  вчився!  

Документ  печатку  має,  
Номер,  підпис,  дату,  
Хіба  треба  буть  юристом,  
Щоб  оте  все  знати?  

А  явлєніє  те  дивне
Для  того  створили,  
Щоб  у  дупу  цілувати,  
Хто  воротить  рила.  

-  Що  ви  таке  кажете,  
Нащо  так  брехати?  
Волєіз'явлєніє  
В  нас  не  відібрати!  

-  Із'явлєньє,  кажеш,  сину  -  
То  ж  голодні  ігри
Для  утіхомлєнія  
Хлопів  і  невірних!  

Я  завжди  тобі  казав,  
Слухався  щоб  тата  -  
Треба  було  тебе  здати  
В  цирк,  на  акробата!  

-  Знов,  Ви,  тату,  за  старе,  
Скільки  Вам  казати,  
Що  покликання  моє  -  
Людям  помагати!  

-  Ой,  ти,  лишенько  моє,  
Чи  хто  допоможе,  
Тим,  хто  душу  москалям  
Продавати  гожий?

Волєіз'явлєньє,  сину,
Людям  нав'язали!  
Гучним  словом  РЄФЄРЄНДУМ  -  
Для  сміху  назвали!  

Щоби  думали  холопи,  
Що  вони  керують
Тим  кермом,  яким  по  світу  
Бовдурів  ґвалтують.  

-  Тихше,  тату,  замовчіть,  
Матір  постидітесь
Таке  слово  говорить,
Потерпим  -  кріпітесь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487886
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.03.2014


Песик Путик.

[b]А  до  нашого  подвір'я   
Песик  приблудився,  
Поглядав  у  очі  всім  -  
Гарно  так  лестився...  
Полюбили  ми  його,  
Їстоньки  носили,  
І  прогнати  з-під  воріт  
"Щастя"  не  посміли.                                                            
Стрибав  песик  так  і  сяк
На  передніх  лапках:
Кувиркався,  дзявонів,  
На  сусідів  гавкав...
Полюбили  ми  його,
Путиком  назвали,  
Песика  в  своїм  дворі  
З  радістю  приймали.  
В  хаті  песик  ночував,  
Коли  мерз  надворі,  
Але  стали  помічати
Ми  оскал  поволі...  
А  учора  вранці  я  
Геть  вже  засмутився,  
Бо  наш  Путик  до  ноги  
Мамі  причепився.  
Мама  тузала  його,  
Та  все  було  дарма  -
Розпоча́лася  на  ґанку
Величезна  драма.
Всі  гуртом  ми  відтягали  
Того  пса  від  рани,  
Але  марно  -  він  відгриз  
Півноги  у  мами...
Отже,  любі  діточки,  
Прошу  пам'ятати,  
Що  не  варто  підпускати  
Псів  чужих  до  хати!

 P.S.
Тато  дуже  розлютивсь,  
Коли  те  побачив
І,  звичайно,  за  усе
Путику  віддячив.
Мамі  ногу  ми  пришили,
Стала  навіть  краща,
А  що  песика  приспали  -
Не  питайте  нащо.[/b]




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487293
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.03.2014


Безнадійний розпач…

Такий  безнадійний  розпач  
Підкрався  до  моїх  мрій...  
Якась  неймовірна  туга,
Такий  безутішний  біль...

Хто  знає,  як  далі  жити?
Чому  навчати  дітей?  
Хто  скаже,  чому  у  світі
Стільки  брехні  між  людей?  

Чому  сьогодні  так  важко,
Хоч  крихту  правди  знайти?  
Як  в  цьому  безглузді  жити,
Та  як  від  безчинств  утікти?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487038
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 20.03.2014


Пророче наш…

Пророче  наш,  наш  вічний  капітане,
Чи  знав  ти,  що  прийде  тріумфу  час?  
Чи  думав  ти,  що  день  колись  настане,  
Коли  відлуняться  слова  твої  у  нас?

Сьогодні,  як  один,  ми  у  полоні
Віршів  твоїх  -  отих  пророчих  слів.  
Чи  думав,  що  простягнемо  долоні  
І  зрозуміємо,  що  нам  ти  заповів?  

Нарешті,  переможная  дорога!  
Стоїм,  всі  разом,  у  моральному  бою,  
Читаєм  вірші  й  молимо  до  Бога,  
Щоб  відвернув  від  нас  лиху  біду.  

Цитуєм  твої  твори  й  відчуваєм,  
Все  те,  що  пережив  в  свій  час.
І  зараз  як  ніколи  прозріваєм,  
І  розумієм  все,  про  що  молив  до  нас.  

Як  вчасно  нам  твій  ювілей,  Тарасе  -  
Сьогодні  ТИ  країну  об'єднав!  
Вклоняюся  тобі  -  Святий  Пророче  -  
Й  шаную  кожну  з  твоїх  віщих  глав.


09.03.2014
до  200-річчя  з  дня  народження  Тараса  Шевченка  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485751
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.03.2014


Дівчаточкам - зі святом.

[b][i]Дівчаточка,  сьогодні  наше  свято,
Жіноче  свято  -  світле,  весняне,  
Та  я  чомусь  не  хочу  святкувати,  
Хоч  скільки  б  не  вітали  ви  мене.  

Не  в  змозі  посміхатись  та  радіти,
Коли  бурлить  потік  страшних  новин...
О,  Господи,  не  дай  нам  воювати  -  
Залиш  нам  наших  люблячих  мужчин!

Залиш  їх  поряд,  щоб  були  ми  разом,
Під  їх  надійним,  теплим  їх  крилом.  
Благаю,  Господи,  спини  оту  заразу,  
Зламай  навік  той  ордо-руSSкій  лом!

Прошу,  Всевишній,  дай  свою  підмогу  -
Здолати  миром  нам  отих  "братів"
Та  подаруй  нам  довгую  дорогу
Без  тих  зелених,  підлих  "цвіркунів".

Отак,  хотіла  щось  про  свято  написати,
Але  все  вилилось,  що  було  на  душі  -
Пробачте,  зараз  спробую  вітати:
Бажаю,  любі,  МИРУ  на  Землі!

[/i][/b]

"Ніч"  художник  Юрій  Нагулко.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484416
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.03.2014


Я не хочу

Я  не  хочу,  не  можу  й  не  буду,
Довіряти  отим  брехунам,  
Що  тримають  в  кишенях  іуду,  
Та  підкидують  крихтами  нам.  

Я  не  знаю  чому,  та  не  вірю
Їх  таким  милозвучним  словам.  
Лише  прошу  -  залиште  надію,  
Дайте  привід  довіритись  вам.  

Дайте  світла  вдихнути  наповну,  
Дайте  духом  не  сипатись  нам,
Не  робіть  знову  з  нас  непритомних,  
Дайте  волю  блаженним  рабам.  

Дайте  трохи  розправити  крила  -  
Зкостяніли,  згорну́ті  вони.  
Дайте,  хоч-би,  маленьку  надію,  
Що  не  буде  страшної  війни.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484389
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 08.03.2014


МИРНІ ВОЇНИ.

Дорога  Україно!  Ти  не  уявляєш,  скільки  разів  я  хотіла  покинути  тебе  -  втікти  від  несправедливої  й  ненаржерливої  влади, від  неадекватного  зростання  цін,  від  брехливих  та  жадібних  політиків,  від  продажних  адвокатів,  від  убогої  медицини  та  освіти...  Але  в  моїй  боротьбі  -  боротьбі  між  любов'ю  та  несправедливістю,  кожного  разу,  перемагала  любов  до  тебе,  до  рідної  землі,  до  свого  коріння  -   до  найкращих  у  світі  людей.  Сьогодні,  коли  Україну  переслідують  суцільні  нещастя,  нарешті  я  зрозуміла,  чому  ця  земля  є  такою  любою,  особисто  для  мене,  для  українців,  та  людей  інших  національностей,  що  живуть  серед  нас  -  бо  ця  земля  ОБРАНА!  Ми,  люди,  що  живемо  на  цій  землі,  теж  обрані   Господом,  для  того,  щоб  змінити  весь  світ.  Серед  нас  ніколи  не  існувало  міжнаціональних  чи  мовних  розділень  -  бо  чесна,  добра,  щедра,  справедлива  й  привітна  людина,  не  має  національності.  Сьогодні  я  впевнена,  що  ми  сильні  духом,  як  ніколи  і  зможемо  витримати  всі  випробуваня.  Ми  добре  навчені,  як  треба  боротись  та  відстоювати  свою  гідність,  ми  вміємо  боротися  без  зброї,  віддаючи  своє  життя,  заради  свободи.  Сьогодні,  аналізуючи  всі  події,  я  розумію,  що  весь  цей  час  Господь  був  з  нами  -  саме  він  дав  нам  снігу,  коли  потрібно  було  будувати  барикади,  саме  він  керував  вітром,  коли  палали  шини,  саме  він  об'єднав  весь  світ,  коли  наші  російські  "брати"  пішли  на  нас  війною.  З  уроків  історії  пам'ятаю,  що  не  раз  ми  виживали  від  "любові"  побратимів  -  будемо  жити  і  цього  разу!  Брехливі  та  безбожні  окупанти  будуть  покарані  за  свої  зухвалі  дії,  бо  ми  є  МИРНІ  ВОЇНИ  і  з  нами  БОГ!  Ми  переможемо,  ми  змінимо  суспільство  -  політиків,  медиків,  міліцію,  змінимо  кожен  себе,  та  будемо    жити  процвітаючи,  просто  треба  об'єднатися  та  достойно  пережити  цей  важкий  і  такий  важливий  для  нас  час.  Переможемо,  тому,  що  сьогодні  ми      отримали  підтримку  з  усього  світу,  навіть  з  боку  наших  окупантів  є  колосальна  підтримка  -  це  десятки  тисяч  свідомих  росіян,  які  підтримують  нас  і  засуджують  свою  владу!  Господь  з  нами!  З  нами  правда!  З  нами  віра  в  перемогу!  Ми  переможемо,  заради  того,  щоб  наші  діти  ніколи  не  мали  бажання  покинути  рідні  землі  і  пишалися  тим,  що  вони  УКРАЇНЦІ.  Слава  Україні! 

Просто  думки,  без  претензій  на  творчість.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483924
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.03.2014


За що у тебе стільки нелюбові?

[b][i]
За  що  у  тебе  стільки  нелюбові?  
Чому  ти  вкотре  мене  в  серце  б'єш?
За  що  ти  краєш  душу  знову  й  знову?  
Коли,  нарешті,  вже  до  розуму  прийдеш?

Чому  ти  мене  мучиш,  хочеш  крові?
Але  ж  ти  споконвіку  її  п'єш...  
Коли  вже  ти  нажлуктишся  доволі?
Жереш  мене  -  й  вини  не  признаєш...

Послухай,  брате  -  може  ми  не  рідні?
Можливо,  мати  щось  таїть  від  нас?
Мені  здається,  що  батьки  в  нас  різні  -  
Ця  думка  зазира  не  перший  раз.
   
А,  може,  ми  із  дит.будинку  взяті?
І,  взагалі,  не  спільна  у  нас  кров?
О,  Матір  Божа,  поможи  дитяті!
Пришли  вже  Бога,  бо  вмираю,  знов...  

Нехай  Він  зійде  з  неба  -  і  покаже
Того,  хто  зараз  є  неправим  з  нас.
І  швидше,  Матінко,  благаю  дуже,  
Бо  вже  настав  той  доленосний  час.  

[/i][/b]

"Горянка"  художник  Юрій  Нагулко.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483515
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.03.2014


Вітрила свободи.

Під  вітрилом  свободи  пливе  корабель,  
Очевидно  -   його  не  спинити.  
Море  злилося  з  кров'ю  убитих  людей,  
Але  гідність  людську  не  втопити.  

Смерчем   крутить  вітрила  того  корабля,  
Хвилі  носять  зі сходу  на  захід,
Та  матроси  веслують,  в  них  доля  одна.
Допливти!  Лиш  один  у  них  заклик.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481415
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.02.2014


Злодії, мов коршуни злетіли…

Злодії,  мов  коршуни  злетіли,  
Високо  -  не  можна  їх  дістати,  
Риють  постановами  могили,  
Щоб  посади  й  гроші  не  втрачати.  

Не  страшні  їм  жоднії  закони:
Руки  вміють  гарно  відмивати.
Не  тривожать  Божії  канони  -
В  планах  є  в  раю  покерувати.

Та  не  знають  жалюгідні  ка́ти,
Що  давно  їх  в  пекло  записали,  
За  безчинства  будуть  там  карати,  
Ті,  що  день  у  день  вони  кували.

І  каратиме,  мабуть,  не тільки  пекло,  
Що  давно  чекає  їхні  душі,
Найстрашніший  суд  -  людські  прокляття,  
Вже  чекають  миті,  щоби  рушить.

Зрушаться  вони  на  тії  сім'ї,  
Що  танцюють  на  людському  горі  -  
Будуть  довго  згадувати  діти,  
Як  батьки  купалися  у  крові...  



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477090
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 04.02.2014


Народе мій, ти є найкращим в світі!

[b][i]Народе  мій,  ти  є  найкращим  в  світі!
Тобі  вклоняюся  -  до  самої  землі,  
Бо  лише  ти  умієш  так  життю  радіти,
Хоч  завжди  в  нім,  неначе  на  війні.  

Один  у  світі,  здатен  мирно  воювати
Та  волею  вбивати  ворогів,  
Від  катувань  ще  вище  голову  здіймати  
Та  з  посмішкою  згадувать  катів.

[/i][/b]

"Українська  весна"  художник  Юрій  Нагулко.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476692
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.02.2014


За долю українського народу.

[b]За  долю  українського  народу   
Ти  випив  келих  -  до  самісінького  дна,   
Всміхнувся  щиро  та  пішов  стріляти,   
Змотивувавшись  тим,  що  ціль  одна  -

Невірних  всіх  вам  треба  залякати,   
Щоб  ниць  сиділи  й  не  вилазили  з  багна! 

Не  знав  ти  того,  що  невірний  за  спиною,  
А  не  попереду  твоїх  ясних  очей  -
Сховавсь  позаду  і  втішається  тобою,   
Радіє,  що  калічиш  тих  людей.

Як  вийшло  так,  що  ти,  мій  рідний  брате,    
Не  бачиш  злодія,  що  натравив  тебе
На  серце  гідного,  терплячого  народу?
Не  бачиш  кров,  що  по  рукам  тече...


[/b]

[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476549
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 02.02.2014


Верховна Зрада бенкетує…

Верховна  Зрада  бенкетує,  
Бо  повноважень  в  неї  -  тьма,  
Весь  беркут  з  вирію  скликає,   
Народ  щоб  заклював  сповна.  
Болить,  кипить,  в  душі  палає.  
Як  стати  відьмою?   На  мить...  
Щоби  народові  віддати  
Найкращі  чари  в  тяжку  мить.  
Щоб  зілля  наварити  -  тонну  
Й  скажену  Зраду  напоїть!
Те  зілля  готувати  буду   
З  любові,  з  вірності,  з  жалю,  
Про  працелюбність  не  забуду  
І   відданості  теж  ввіллю.
Любов,  надію,  послідовність,  
Повагу,  стриманість,  духовність,  
І  все  те  -  мужністю  скріплю.  
Ледь  не  забула  про  тактовність,  
Про  доброзичливість   та  честь...  
Але  ж  -  це  тільки  моя  мрія,  
Але  ж  -  авжеж,  але  ж  -  авжеж...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475915
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 30.01.2014


Знову ненька вмилася сльозами.

Знову  ненька  вмилася  сльозами  -  
Від  безчинства  серденько  щемить,  
Гинуть  діти,  змучені  катами,  
Бо  злодійство  коїться  в  цю  мить.  
Матері  прощаються  з  синами  -  
Кров  по  Києву  струмком  біжить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475914
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 30.01.2014


Інтернет-тітушкам присвячується.

Так,  звичайно,  вашу  думку  
Слухаю  -  цікаво,  
Але  звідки  аргументи  
Ви  для  неї  брали?  

Може  книги  ви  читали  
Якісь  історичні,  
Чи,  можливо,  хоч  листали  
Збірки  тематичні?  

Дай-но  милий,  я  вгадаю,  
Де  ти  нахватався  
Цього  бруду  повну  пельку,  
Та  весь  заплювався.

Ти,  мабуть,  заручник  того,  
Що  зовуть  ін-нетом,  
Або  того,  що  в  ТБ  -  
Інфо-туалетом.  

Сформулюй  свою  ти  думку,  
Зіткану  зі  знання,  
Щоби  докази  були  
ТВОГО  існування!  

                                           

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475836
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 29.01.2014


Пишаюся тобою, мій народе!

[b]Пишаюся  тобою,  мій  народе!  
За  те,  
Що  в  котрий  раз  з  колін  встаєш.  
За  те,  
Що  коли  сіяти,  ти  родиш.  
За  те,  
Що  волю  й  долю  бережеш.  
Пишаюсь,  що  від  болю  ти  не  плачеш,  
Що  в  рабство  ти  себе  не  віддаєш,  
Що  ти,  на  зло  завжди  добром  віддячиш,  
Та  вкотре,  іншим  приклад  подаєш.

[/b]

"Небо  і  земля"  художник  Юрій  Нагулко.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475822
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.01.2014


Що то, люди, за прищепа?

[b]Що  то,  люди,  за  прищепа,   
Нашому  народу  - 
Межуватись  споконвічно 
Між  заходом  й  сходом? 

Що  за  напасть  на  країну,
Чи  може  хвороба,  
Що  з'їдає  Україну
Паничів  жадоба? 

Як  же,  люде,  терпиш  ти 
Маніпулювання? 
Нащо  ж  серце  рвуть  твоє 
З  першого  -  в  останнє?

Чом,  керманичі,  так  швидко 
Продаєте  душу?
Посміхаючися  бридко  -
"Хіба  хочу  -  мушу!"

Нащо  рветесь  ви  до  влади? 
Щоби  в  ігри  грати? 
Щоб  на  книзі  присягнути 
Й  на  неї  плювати? 

Схамнітеся,  хапуги,  
Досить  розпинати,  
Вдосталь  сварок  і  наруги  -  
Час  людей  єднати!




[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475246
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 27.01.2014


Панду геть!

До  Росіії  та  Китаю  
Лев  наш  їздив, щоби там,
Взнати  щось,  що  то  за  панда,  
Що  їй  "Геть!"  кричить  Майдан.  

Може  справді  небезпечна,  
Що  за  монстра  то  така?  
Може  кинути  за  ґрати,
В  зоопарк  -  десь  за  паркан?  

Та  побачив  наш  "володар",  
Що  та  панда  не  страшна.  
Що  вона  йому  згодиться,  
Бо  до  болю  аж  смішна.    

Правда  їсть  вона  багато  -  
Щоби  рота  їй  закрить,  
Треба  кидати  у  пельку  
Їй  бамбуку  кожну  мить.                                                

От  і  вирішив  "господар"    -  
К  бісу  крики,  хай  буде́
Хоч  і  корму  йде  багацько  
На  утримання  таке.      

А  народ?  Та  хай  кричить  там  
Це  ж  таки  не  перший  раз,  
Що  ту  панду  всюди  хають  -  
Приживеться  вона  в  нас.  

                                          17.12.13   Vita  V-D.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475183
рубрика: Вірші, Байка
дата поступления 26.01.2014


Шкода, люде…

[b][i]
Шкода,  люде,  шкода,  милий,  
Що  тебе  ґвалтують,  
Що  славної  України  
Доленьку  купують.  

І  купують  напівдарма,  
Ще  й  за  твої  гроші,  
Коли  зникне  тая  карма
І  пани  "хороші"?  

Побороти,  загноїти,  
Та  перепродати,  
Вже  давно  по  світу  діти  -
Є  куди  тікати...  

Мову  нашу  солов'їну   
Гадять  та  плюндрують.
Схаменися,  вражий  кате  -  
Люди  ж  тебе  чують!  

Може  я  десь  заблукала?  
Що  це  за  країна?  
Та  невже  це  моя  мати  -  
Ненька-Україна?  

За  що  тебе,  моя  рідна,
Крають  та  межують?  
Душу  ніжну,  тіло  гарне   
На  пайки  шматують?  

                        17.12.13  Vita  V-D

[/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475181
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.01.2014