Вапнярка Анна

Сторінки (1/28):  « 1»

Моя любов до неї не пройшла

Моя  любов  до  неї  не  пройшла,
Хоч  наша  весна  вже  давно  закінчилася,
Але  любов  не  пройшла,
Вона  лише  сумні  думки  забрала.

Цієї  весни  я  її  ще  більше  полюбила,
Я  не  знаю,  як  я  без  неї  жила?
Хоч  я  її  бачила  вже  багато  раз,
Але  моє  серце  від  любові  б`ється  і  зараз.

Нового  в  нії  зараз  нічого  нема,
На  землі  зелена  трава,  міст,  моя  хата.
Нічого  зараз  в  ній  і  не  змінилося,
А  моє  серце  ще  сильніше  забилося.

Вже  вкотре  виходжу  я  на  міст,
Вловлюю  повітря,
А  душа  знову  собі  летить
І  не  зупиняється  ні  на  мить.

Я  нічого  не  можу  з  собою  зробити,
Я  без  неї  не  можу  жити.
Вона-  сенс  мого  життя,
Без  неї  я  б  тут  не  вижила.

Я  не  знаю,  що  мене  до  неї  тягне,
Звичайні  люди,  звичайне  містечко,
А  я  постійно  туди  лечу,
В  думках  я  з  нею  живу.

Її  весна  мене  зачарувала,
Вона  мені  за  ті  дні  стільки  щастя  подарувала.
І  тільки  я  приїхала,  вийшла  на  міст
І  знову  їду  не  залишивши  тут  свій  слід.

Я  хочу  знову  до  неї  повернутися,
В  своє  містечко  маленьке,  красиве.
Я  хочу  в  ній  прожити  своє  життя,
Я  хочу  в  ній  забути  про  погане  лихоліття.

Вона-  це  моя  надія  у  життя,
Моє  спасіння.
Вона-  це  все,що  в  мене  є
І  мене  до  Вапнярки,  немов,  магнітом  притягає!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2014


І знову прийшла моя весна!

І  знову  прийшла  моя  весна,
Така  мила,щира  вона.
Вже  сонечко  давно  засвітило,
Але  мою  душеньку  ще  не  пригріло.

Вже  давно  підсвіжники  цвітуть,
Дітки  гуляти  ідуть,
А  я  сиджу  і  незнаю-
Чого  ж  я  від  цієї  весни  чекаю?

Зда`ється  тепло  вже  у  Львові
І  сміх  і  радість  надворі.
І  сонечко  вже  земельку  пригріло,
Але  моє  зимове  серце  ще  не  розтопило.

Якось  не  радісно  ще  мені,
Неначе  якогось  дива  чекаю  всі  ці  дні.
Якось  на  душі  мені  тривожно
І  я  живу  тихонько,обережно.

Якось  не  хочеться  тут  зустрічати,
Красиву  і  теплу  весну,
А  хочеться  знов  в  небесах  політати
І  побачити  Вапнярку  свою.

Подивитися  яка  вона  весною-
Чи  попрощалася  вона  з  холодною  зимою?
Як  вона  там  без  мене  пожива?
Чи  їй  добре,а  може  і  скучає?

Чи  може  вона  про  мене  і  забула?
Але  ні  вона  все  відчуває,
Як  моє  маленьку  серденько-
ЇЇ  кохає!

Я  чекаю  і  не  знаю,
Можливо,я  тебе  цією  весною  позустрічаю.
І  ще  сильніше  тебе  покохаю!

Моє  маленьке  містечко,
Я  тебе  люблю.
І  я  надіюсь,
Що  цю  весну  я  з  тобою  на  твоєму  мості  зустріну!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2014


Почуття легкості!

Почуття  легкості  є,
Коли  моє  тіло  знову  туди  приїжджає.
Почуття  легкості  є,
Коли  моє  тіло  там  мою  душу  забирає.

Коли  вранці  я  встаю
І  за  брамку  виходжу.
Коли  дивлюся  я  на  небо
І  між  хмарами  лечу.

Коли  там  я  для  себе  часу  не  маю,
Бо  всім  чимось  допомагаю.
Коли  там  мене  всі  кличуть,
Безмежно  чекають  і  люблять.

Коли  я  виходжу  в  своє  поле
І  дивлюся  на  маки  кольорові,
Коли  стою  я  на  тій  дорозі,
На  якій  я  ще  стояти  взмозі.

Коли  я  на  міст  виходжу
І  з  душею  своєю  кудись  лечу.
Коли  легкий  вітер  роздуває  моє  волосся
І  я  вже  забуваю  про  те,що  колись  сталося.

Почуття  легкості  є,
Коли  моє  тіло  знову  туди  приїжджає.
І  моя  душа  забрати  себе  дозволяє-
В  Вапнярці  це  почуття  ніколи  не  зникає!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2014


Рятівниця мого життя

Якби  її  не  було  б  на  землі,
Я  вже  давно  не  жила  б  на  цьому  світі.
Від  цих  будинних  проблем,я  б  з  розуму    зійшла
І  моє  життя  я  б  до  кінця  не  побачила.

Якби  її  не  було  б  на  землі,
Я  б  не  знала  про  те,що  в  житті  є  щасливі  дні,
Я  б  не  бачила  тієї  краси,
Яка  зачаровує  струни  моєї  душі.

Я  б  не  бачила  цього  неба,
Такого  чистого  мов  море,
Тих  квітів  за  вікном,
Які  весною  і  літом  розквітають  знову  і  знов.

Я  б  не  знала  про  те,
Що  життя  вже  і  не  таке  погане,
Що  в  ньому  крім  чорного  є  і  біле
І  життя  до  мене  там  справедливе

В  цій  загаткові  стороні,
Про  яку  я  вже  пишу  багаті  роки.
Мене  всі  люблять  і  чекають
І  з  великими  почестями  зустрічають.

ЇЇ  ніхто  так  не  любить  як  я,
Їй  ніхто  в  любові  не  признається,
За  нею  ніхто  по  ночам  так  не  плаче  як  я  
І  ніхто  в  неї  так  не  закохається.

Я  живу  лише  з  думкою  в  голові,
Про  мої  оті  щасливі  дні.
І  про  проблеми  забуваю,
Коли  про  неї  згадаю.

Якби  її  не  було  б  на  землі,
Я  б  все  ненавиділа  в  світі.
Вона  мені  щастя  подарувала-
ВАПНЯРКА  мені  життя  врятувала!

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2014


Без душі важко…

Мене  розділили  на  дві  половини,
Тілом  я  живу  у  Львові,
Бігаю,живу,кричу
Та  ніде  щастя  не  знайду.

Моя  душа  за  містами  поселилась,
За  красивими,широкими  лісами.
Вона  собі  там  щастя  знайшла,
Вона  собі  там  радість  подарувала.

Без  душі  важко  жити  в  світі,
Ти  не  можеш  поспівчувати,полюбити.
Без  душі  в  середині  пусто,
Там  брехні  дуже  густо.

Вона  не  хоче  жити  тут  зі  мною,
Вона  не  хоче  сумувати  тут  зі  мною,
Вона  хоче  жити  там  де  добро
Таке  велике,щире  воно.

Кожного  дня  я  кричу-
Постій,почекай  я  приїду.
Душа  моя,потерпи
І  ми  з  тобою  знову  там  літо  будемо  зустрічати.

Там,де  нам  добре  обом,
Там,де  ми  з  тобою  зробилися  міцним  дном,
Там,де  я  тебе  на  пару  днів  забираю
В  ВАПНЯРЦІ  я  своє  черстве  тіло  тобою  наповняю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483871
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2014


Львів-це не місто моїх мрій!

В  місті  у  якому  я  живу,
Зло  перемагаю  брехню.
В  цьому  місті  щастя  для  мене  нема,
Хоча  я  прожила  в  ньому  частину  свого  життя.

В  Львові  народилася  я,
Але  толку  з  цього  нажаль  нема,
Хоч  це  місто  велике,красиве,
Але  не  моє  і  не  любиме.

Воно  для  мене  приносить  лише  горе
І  рідко  крізь  чорну  пітьму  видно  море.
Це  місто  забрало  в  мене  все,
А  саме  головне  мою  душу  і  мене.

Рідко  в  цьому  місті  мені  щось  вдається,
Мені  тут  взагалі  нічого  не  получається.
За  що  не  візьмуся    я  
Вічно  буду  принижена  і  покарана.

Я  знаю  гріх  так  говорити
Про  місто  в  якому  я  живу,
Але  воно  не  може  мене  зігріти
І  я  надіюсь,що  я  в  ньому  не  помру.

Вночі,коли  спати  йду  я,
Не  про  вічне  життя  у  Львові  мрію  я.
Я  мрію  про  те,що  настане  час
І  я  поїду  звідси    хоть  раз.

Я  поїду  з  цього  міста
Щастя  шукати.
Я  поїду  там  де  добро
Свої  роки  доживати.

Львове,ти  пробач  мене  ща  все
Ну,що  зробиш  не  люблю  я  тебе.
В  моєму  серці  лише  вона,
Зачарована  весною  моя-ВАПНЯРКА!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2014


Про наболівше…

Мені  п`ятнадцять  років  вже  є,
Але  щастя  в  житті  я  не  бачила  ще.
Не  було  його  як  не  крути,
Куди  не  подивись  і  куда  не  піди.

Хоч  хату  я  маю
І  маму  і  тата  живих
І  їсти  я  маю  і  пити,
Але  мучимось  ми  тут  для  всіх.

Окремо  ми  живемо
І  один  одного  дуже  рідко  бачим.
Одна  моя  розрада  у  житті-
Вапнярка,рідні  бабусі  і  дідусі.

Хоч  вчуся  я  днями  і  ночами,
Недосипала  я  довгими  роками
Толку  з  того  нема  ніякого,
Як  була  дурною  так  і  залишилася  ніякою!

Деколи  здає`ється  мені,
Що  зараз  все  рухне  на  цій  землі,
Що  щастя  нема  в  житті
І  ти  нікому  не  потрібна  взагалі.

Я  живу  собі  для  себе
І  коли  вночі  спати  йду.
Крізь  чорну,нічну  пітьму  я  собі  говорю-
Аня,стій  кому  ти  потрібна?Кому?

Довго  говорити  я  не  буду
Про  біди  свої  та  невдачі.
Вродилася  я  така  на  світі
Зда`ється  все  є,але  нема  удачі!



   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2014


Мої почуття

Зараз  я  не  знаю-Що  таке  любов
Я  не  знаю-Що  таке  любити?
Як  неможливо  без  якоїсь  людини  жити?

Але  якщо  я  є  людина
Почуття  у  мене  якісь  є.
Пока  вони  не  призначені  людині,
А  моїй  невід`ємній  частині.

Для  людей  я  здаюся  дурною,
Якоюсь  несправжньою  людиною,
Бо  ніхто  не  має  таки  почуттів,
Які  Бог  подарував  мені  за  наших  часів.

Ці  почуття  до  мене  прийшли
Якось  раптово.
Ці  почуття  від  мене  ще  досі  не  пішли
І  напевно  не  підуть  ніколи.

Їх  я  не  можу  передати  словами,
Їх  так  багато,
Мов  небо  обписане  зірками.
Я  їх  сама  не  можу  зрозуміти-
Як  вони  прийшли  і  куди  мені  їх  діти?

Ці  почуття  зараз  у  серці  моїм,
Ці  почуття  там  на  віки  віків.
Щоб  почуття  ці  не  згасали
Треба  щоб  там  мене  хоча  б  поховали!

Поховали  на  рідній  землі,
Де  я  не  змогла  своє  життя  прожити.
Якщо  вам  не  вдасться  там  мене  поховати,
Відпустіть  мою  душу  останній  раз,  
Вапнярці  щастя  побажати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2014


Дідові…

Близьких  гублять  на  землі
Ця  проблема  відома  нам  за  усі  часи.
І  так  життя  проходить
І  сум  і  радість  нам  приносить.

Хтось  втрачає  маму,брата,чи  сестру
Нікому  не  побажаю  таку  долю  гірку.
Я  втратила  людину  любиму  
І  для  мене  єдину.

Він  був  для  мене  еталоном  мудрості,
Честі,слави,могутності.
Він  дув  для  мене  усім,
Подарунком  на  світі  цім.

З  ним  я  прожила  недовго
Декілька  років  життя  свого.
З  ним  я  прожила  недовго,
Але  всерівно  дякую  за  нього.

Багато  разів  він  спасав  мені  життя,
Дарував  мені  ласку,любов,щасливе  майбуття,
Дарував  мені  вірність,терпіння
І  все  таки  знаючи,що  не  його  я.

Знаючи,що  по  крові  різні  ми
Він  продовжував  мене  за  собою  вести,
Він  продовжував  мене  любити
І  коханою  внучкою  називати.

Все  продовжувалось  б  так  само
Він  любив  би  мене,а  я  його.
Поки  смерть  не  забрала  в  мене  діда,
Тобто  в  нього  життя  його.

Багато  років  пройшло,
Але  пам`ять  в  серці  залишилась.
Кожний  день  я  згадую  теплі  слова
І  ця  пам`ять  буде  в  серці  вічно  жива!

Та  поки  на  небі  ми  не  зустрілись
ДІДО,я  дякую  тобі  за  все.
І  знай  я  буду  завжди  з  тобою
Своїм  серцем  і  своєю  душою!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2014


Як тяжко…

Як  тяжко  на  світі  жити  
І  жодного  гріха  не  створити.
Як  тяжко  прожити  все  життя
І  не  бачити  в  ньому  світлого  майбуття.

Важко  вірити,надіятись  у  краще
У  саме  краще,шо  могло  б  тільки  бути.
Важко  радіти,творити
І  всіх  на  світі  любити.

Важко  творити  добро,
Коли  не  знаєш,що  це  таке,
Але  легко  творити  зло,
Бо  серед  нас  лише  воно.

То  зло  сидить  у  нас
Днями  та  ночами.
Воно  не  вихолить  ні  на  мить,
Воно  сидить  і  капості  творить.

В  ту  тяжку  хвилину
Ти  взлітаєш  в  небеса.
І  ти  вже  не  бачиш  на  світі
Яскраві  кольора.

І  ти  не  бачиш  променя  сонця,
Красиву  природу,озера,степи,
Бо  та  жахлива,сумна  година
Забрала  навіки  у  тебе  думки.

Вумки  про  те,що  добро  ще  існує,
Людина  навіки  не  буде  сама.
Обов`язково  найдеться  щаслива  людина,
Вірна,покірна  і  вічна  сім`я!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2014


Мусиш коритися!

Мусиш  коритися  долі
Хочеш  цього,чи  ні.
Мусиш  коритися  волі,
Бо  живем  на  землі.

Мусиш  коритися  людям,
Рідним,близьким,найдорожчим.
Мусиш  коритися  світу,
Природі,любові,батьківському  заповіту.

Мусиш  жити  по  правилам
Створені  кимось  за  тебе.
Мусиш  жити,радіти
І  світ  любити.

Хочеш  цього,чи  ні
Змушений  ти  навіки-
Любити  близьких,радіти  життю,
Боротись  з  усіма  гріхами,
Жити  з  Господом  в  серці  своїм,
Боротись  з  усіма  ділами.

Жити  потрібно  не  тільки  за  своїми  думками,
Жити  потрібно  завжди.
Правильно,твердо,  рішуче,
Хочеш  цього,чи  ні.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2014


В житті нема радості тоді…

В  житті  нема  родасто  тоді,
Коли  від  тебе  відвернулися  всі  на  землі,
Коли  для  всіх  ти  є  найгірший
І  навіть  самий  найдурніший.

Коли  тебе  ніхто  не  розуміє,
Не  хоче  чути  твої  слів.
І  зда`ється  їм,що  ти  ніхто
І,що  в  тебе  є  багато  гріхів.

Їм  я  задаю  питання-
Чому  ви  так  до  мене?  І  за  що?
Можливо  колись  я  ї  провинилась
І  тепер  мучусь  до  кінця  життя  свого.

У  відповідь  велика  тиша,
Довга  ніжна  і  сумна.
І  вона  в  оту  хвилину  
Забрала  частинку  мого  життя.

Я  не  розумію,чому?
Що  я  їм  такого  зробила?
Я  не  вбила,не  вкрала
І  чужого  не  взяла.

Багато  років  розгадую
Я  це  питання,
Яке  мені  в  серці  залягло,
Але  на  душі  ще  не  стало  тепло.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2014


Наче знову війна!

Зараз  неначе  двадцяте  століття
І  на  людей  чекає  лихоліття.
Зараз  неначе  1939  рік,
Який  забрав  мільйони  душ  навік.

Проти  одного  повстали  всі,
Повстала  вся  наша  Україна,
Яка  для  нає  єдина,
Але  вже  не  є  вільна  і  не  є    щаслива.

Людей  вбивають  ні  за  що,
За  те,  що  свою  Батьківщину  берегли  напевно,
За  те,  що  люди  волі  чекали,
Яку  досить  короткий  час  мали.

Страшно  на  вулицю  вийти,
Бо  не  знайєш,чи  звідти  повернешся,
Страшно  навіть  голову  до  неба  підняти,
Бо  може  і  скоро  там  опинишся.

Вийдеш  на  вулицю,а  там  кулі  літають
Діти  кричать-Чому  нас  не  спасають?
Чому  наш  народ  все  більше  гноблять?
І  людей  у  сиру  землю  ложать.

Вийдеш  на  вулию,а  там  душі  плачуть
Душа  зигиблих  людей.
Вони  померли  за  волю  України
І  за  своїх  дітей.

Вони  пішли  на  майдан  боротись,
Боротись  до  кінця!
Щоб  більше  не  було  такого  свинського  гноблення
До  закінчення  нашого  житття!

Щоб  не  було  більше  такої  влади,
Яка  думає  лише  про  своє  багатство,
Якій  наплювати  на  наших  людей,
Які  положили  свої  голови
Для  щасливого  майбуття  соїх  дітей!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2014


Життя непередбачуване

Коли  приходить  ця  самотність
Життя  вже  не  життя.
Воно  руйнується  в  хвилину
Не  залишивши  ні  сліда.

Коли  від  тебе  відвернулись,
Найди  того,щоб  полюбив.
І  пам`ятай  лише  одне-
Життя  непередбачуване.

Коли  принужують  тебе
І  ти  до  сліз  вимучуєш  себе,
Бо  знай  дитино  лиш  одне-
Життя  непередбачуване.

Воно  так  швидко  пропливає
Мов  річка,яка  із  берегів  витікає
Якщо  принижують  тебе
Не  цурайся,буть  така,яка  ти  є!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480931
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2014


Закінчилось моє літо


Закінчилось  моє  літо,
Яке  так  чудово  розквітло,
Яке  було  теплим  і  ніжним
І  просто  дивовижним.

Воно  не  закінчилось  
В  серпні,чи  в  липні.
Воно  закінчилось  тоді,
Коли  поїхала  я  звідси.

Коли  квіти  зів`яли  на  дорозі  
І  хвилі  затихнули  в  морі.
Коли  моя  душа  знову  від  мене  пішла,
Бо  вона  в  Вапнярці  залишитись  хотіла.

Зранку  поїхала  я  
І  сліду  тут  не  залишила.
Дорога  моя  була  не  проста,
Атже  я  так  сильно  Вапнярку  полюбила.

Я  згадувала  тих  людей,
Які  любили  мене  щиро,щоро,
Які  дарували  мені  
Теплі  дотики  миру.

Тут  ожила  я  
І  ожила  моя  душа.
Тут  неначе  на  небесах,
Які  живуть  заради  нас.

Я  хочу  прїхати  до  вас
Уцей  святковий  час.
Я  хочу  приїхати  ще  не  раз,
Лиш  би  Господь  Бог  забрав  під  свою  опіку  всіх  нас.

Моя  літо  закінчилось
І  додому  їду  я  .
І  хай  та  віра  у  життя
Завжди  буде  поруч  кожного  дня!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2014


Не бути мені з тобою…

Не  бути  мені  з  тобою
Цьою  холодною  зимою.
Не  бути  мені  зтобою
І  літом,яке  без  тебе  не  покриється  білим  цвітом.

Не  бути  мені  з  тобою
І  осінню.
Не  бути  мені  з  тобою
І  весною,яке  без  тебе  не  буде  такою  щасливою  і  гомінкою.

Ніколи  тебе  я  не  побачу,
Ніколи  тебе  я  не  зустріну,
Але  надіятись  буду  завжди,
Поки  ти  і  я  є  на  землі.

Коли  тебе  бачу  я  
Оживає  моя  душа.
Лечу  назустріч,до  тебе  я,
Забувши  про  всі  проблеми  
Та  про  нещасливе  життя.

Напевно  ніхто  тебе  так  не  любить  як  я,
Напевно  ніхто  тебе  так  не  чекає.
На  мості  твоєму  під  час  подиху,
Душа  моя  взлітає.

Хочу  побачити  тебе  я,
Хочу  до  небес  твоїх  крикнути-Ура!
Хочу  жити  з  тобою  я,
Але  не  така  доля  моя.

Коли  побачимось  не  знаю
Я  й  сама  про  це  всіх  питаю,
Вапнярко,знай  тебе  я  люблю
Твою  природу  і  красу,
Твоє  повітря,твоїх  людей  я  навіки  не  забуду!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2014


Нездійсненна мрія

Мрії  руйнуються  в  житті,
Немов  тіло,яке  лишається  без  душі.
Мріяти  можуть  усі,
Але  рідко  мрії  здійснюються  всі.

Всі  наші  цілі  можуть  обірватись
І  якесь  лихо  статись.
Наші  цілі  не  прості
До  них  потібно  йти  зриваючи  з  дерева  стиглі  плоди.

Щоб  досягнути  тієї  мети
Треба  крізь  терни  пройти,
Прожити  важкі  часи  свого  життя
І  тоді  вже  думати  про  щасливе  майбуття.

Щастя  ніколи  само  не  приходить,
Воно  ніколи  само  не  піде.
Просто  потрібно  вірите  в  те,
Що  все  в  житті  буде  дуже  добре.

Мої  мрії  пока,ще  не  здійснились,
Бо  часи  в  моєму  житті  лише  почались.
Я  вірю  в  досягнення  своєї  мети
До  якої  мені  через  багате  доведеться  пройти.

А  пока  я  мрії  про  одне,
Яке  наврядче  колись  буде  здійсненне.
І  та  мрія  літає  в  небесах,
Мов  омріяне  жиитя  в  Вапнярці
В  моїх  кольорових  снах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2014


Край моєї мрії

Без  Вапнярки  я  не  можу  жити,
Дихати,любити,творити.
Без  неї  я  не  можу  ні  хвилини,
Без  неї  я  не  проиживаю  жодної  щасливої  години.

Без  неї  у  мене  немає  життя,
Без  неї  навіть  я  вже  не  я,
Без  неї  я  не  бачу  в  душі  тепла,
Без  неї  я  не  бачу  вдалині  світла.

Мене  життя  заставило  жити  не  в  ній
І  в  холодних  вечорах
Я  прошу  тепла  у  цій
Суміші  бруду,брехні,ненависті,
Бо  нічого  доброго  нема  в  місті.

Нічого  людського  нема  в  містах,
Нічого  живого  нема  в  них  ..Ах
Кричу  у  відповідь  собі  я-
Тікай,бо  життя  раз  і  його  нема!

Потрібно  прожити  
Навіть,якщо  не  все  життя
То  останні  хвилини  
В  краї  своєї  мрії.

Напевно  не  всі  люблять  села,
Напевно  курорти,готелі,міста,
А  я  люблю  її,
Мою  милу  Вапнярку  
В  моїй  нездійсненній  мрії!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479657
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2014


Я не знаю, що робити?

Я  не  знаю,що  робити?
Куди  мені  всі  свої  думки  подіти?
Куди  подіти  їх?  Куди?
Коли  з  голови  вона  не  вилазить  всі  ці  дні.

Напевно  вона  там  поселилась,
Живе  собі  і  живе.
На  волю  не  виходить  
І  світа  Божого  не  баче.

І  щоб  я  тільки  не  робила
Я  так  сильно  головою  об  стінку  била.
Вона  сидить  собі  й  сидить
І  навіть  слова  до  мене  не  промовить.

Я  так  її  просила-
Таж  вийди  з  тої  голови!
Нічого  не  допомагає,
Напевно  з  нею  мені  прийдеться  жити  назавжди.

Вона  мені  ночами  спати  не  дає,
Все  сидить,сидить  і  усе.
І  як  її  я  не  просила
Нічого  не  допомагає.

І  так  живу  я  з  нею  по  сьогодні
Люблю  її,але  деколи  і  сварю
Оту  Вапнярку  мою  милу,
Яка  сподобала  собі  голову  мою!





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2014


Поклич мене туди!

Поклич  мене  туди,
Поклич  мене  звідки  й  ти,
Поклич  мене  туди,
Де  моря,озера  й  степи.

Де  не  буде  тих  турбот,
Тих  страхів  і  злих  думок,
Де  не  буде  і  печалі
І  навіть  страшних  пригод.

Ти  поклич  мене  туди,
Де  я  захочу  своє  життя  прожити,
Де  я  захочу  рости
І  людям  ласку  дарувати.

Але  коли  добре  подумаю  я  
Такого  світу  ніде  нема,
Лиш  там  далеко  за  містами
Стоїть  моя  Вапнярка,
Вкрита  зеленими  травами.

Коли  приїдиш  ти  туди
Тебе  там  радісно  почнуть  зустрічати.
І  зрозумієш  ти,
Що  такого  міста  як  вона  тобі  навіки  не  знайти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2014


Щасливі дні!


Я  пам`ятаю  ці  дні
Неначе  у  сні.  
Немовби  оповиті  вони  сном,
Зігріті  сонцем  і  политі  дощом.

Вони  літають  біля  мене
Немовби  птахи  веселі.
Вони  відкриті,щирі  ,милі
Ці  дні  мої  щасливі.

І  в  цих  днях  я  живу,
Радію  кожному  теплу,
Радію  дітям  і  батькам,
Які  дарують  радість  нам.

Цих  днів  у  році  дуже  мало,
Мов  листя,яке  з  дерев  вітром  зірвало.
Цими  днями  я  живу
І  Вапнярочці  сильно  дякую.

А  дякую  я  їй  тому,
Що  вона  подарувала  мені  світа  красу,
Що  подарувала  ці  дні,
Які  разом  з  друзями,рідними
Були  щасливо  пройдені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2014


Спогади…

Спогади  про  неї
У  моєму  житті.
Спогади  про  неї
Залишуться  назавжди.

Спогади  про  добрих  людей,
Про  щасливі  світанки  та  вечори,
Які  залишуться  в  серці  назавжди.

Ранок  у  ній  не  гучний,
Лиш  чути  цвірінькання  коника.
Вечір  у  ній  вже  шумний,
Бо  чути  як  шумлять  колеса  поїзда.

Природа  у  ній  просто  чудова
Та,що  там  вона  і  так  вся  гонорова.
Не  буду  казати  лишні  слова
Вона  найдорожча  і  в  світі  одна.

Я  про  неї  згадую  кожну  мить,
Кожну  щасливу  годину.
Я  люблю  її  щиро-щиро
Мою  Вапнярочку  любиму!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2014


Вапнярка

Сонце  квіти  і  трава,
Тепла  ранкова  роса,
Зелені  дерева  і  ягоди  смачні
Літом  це  все  вона  дарує  тобі.  

Осінню  невеличкі  холода
Вона  до  себе  заклика.
На  землі  лежать  собі  каштани
І  зелено-жовте  листя,яке  ще  не  скоро  зав`яне.

Сніг  дерева  покриває
І  до  неї  вже  сильний  мороз  прилітає.
Морозець  красиві  узори  на  вікнах  малює
І  дітвора  зимою  на  Діда  Мороза  чатує.

Весною  з`являються  перші  підсніжники,
А  на  деревах  перші  бруньки.
В  саду  з`являються  перші  тюльпани
І  від  такої  краси  серце,як  квітка  ніколи  не  зав`яне.

В  собі  крім  краси  і  добра,вона  нічого  не  має
Вона  до  себе  великих  міських  будівель  не  закликає.
Головне  те,що  вона  добрих  людей  має
І  більше  нічого  для  свого  життя  вона  потрібним  не  вважає.

В  ній  залізниця  пролягає
Від  її  природи  наше  життя  розквітає.
Ранком  тихо,лиш  пташка  співає
Вечором  так  добре,мов  кожна  людина  в  ній  про  свої  проблеми  забуває.

Всередині  вона  проста,
Але  її  дума  мов  кришталь  чиста.
Вона  за  розмірами  мала,
Але  для  всіх  вона  найкраща,ВАПНЯРКА-ЗОЛОТА!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2014


Видуманий рай…

Вже  третя  година,
А  я  ще  очей  не  закрила.
Я  літаю,молюся,
Падаю,вмираю  і  знову  воскресаю.

Я  не  знаю,чи  я  сплю,чи  померла,чи  живу
Я  неначе  у  раю,
Де  зелена  трава  на  білому  снігу,
Де  діти  бігають,кричать.

Солов`ї,щось  собі  під  ніс  бубонять,
Де  всі  бігають,співають,
Господа    Бога  прославляють.

А  люди  вони  неначе,  би  щасливі
Вони  не  знають  горя  лиш  добро,
Їх  Господь  Бог  створив  для  того,
Щоб  вони  Ісусика  прославляли  малого.

І  раптом,щось  мені  у  серці  заболіло
Воно  кричить  іди  туди,
А  я  йому  тихенько  відповіла:
"Мені,ще  рано,прошу  засни!"

І  я  проснулась  і  нічого  вже  не  пам`ятаю,
Чи  я  живу,чи  помираю...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468905
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2013


Чому, ви так живете?

Невже?-люди  не  знають,
Як  правильно  на  світі  жить,
Як  вірно  Богу  служить.

Чому?  -вбивають,п`ють,крадуть,
Одне  одного  навмисно  зневажають,
Як  гідно  плачуть  і  кричать,
Бо  щастя  вірного  не  знають.

Чому?-немає  любові,злагоди  й  тепла
І  вірного  домашнього  гнізда.
Чому?-  так  хочеться  почути,
Такі  лагідні  і  добрі  слова,
Які  навіки  я  б  собі  забрала.

Чому  грішать?...Чому  грішать?
Навмисно  я  питаю.
Чому?-дорослих,старших  зневажають.
Чому?-  малих  дітей  кидають.
Чому?-питаю  я  людей.
Чому,ви  так  живете?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468537
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2013


Поплач…

Коли  тобі  погано,
У  серці,  щось  болить.
Пусти  сльозу  додолу,
Нехай,собі  летить.

Коли  сумуєш  рано,
На  тебе  всі  кричать.
Пусти  сьозу  в  долоні,
Нехай,собі  шумлять.

Коли  стихійне  лихо,
До  тебе  приліта.
Поплач,пусти  сльозу,
У  свою  душу  гірку.

Коли  ти  захворів
І  маєш  помирати.
Пусти  сльозу  додолу
І  не  смій  свої  сили  втрачати.

Коли  когось  ти  загубив,
Свою  близьку  людину.
Поплач,пусти  сльозу
І  найдеш  неодмінно.

Людино,ти  моя  хороша,
Коли  у  тебе  щось  не  так.
Поплач,пусти  сльозу  в  долоні
І  колись  до  тебе  солов`ї  прилетять!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2013


Мої думки.


В  моїх  думках  немає  доброти,
В  моїх  думках  немає  вдячності  й  любові.
Лиш  чорний  промінь  назавжди,
Залишить  пляму  у  житті.

В  моїх  думках  немає  ласки  і  надії,
В  моїх  думках  немає  віри  і  життя.
Лиш  та  частинка  світлої  надії  ,
Яка  була  у  мене  все  життя.

В  моїх  думках  немає  чесності  і  правди,
В  моїх  думках  немає  майбуття.
Лиш  та  частинка  білого  життя,
Навіки  стане  моя!

Чому  я  думаю  про  щось  погане?
Чому  в  моїх  думках  немає  доброти?
Чому  так  хочеться  мені,
Покинути  все  на  цій  землі?

Чому  я  хочу  до  небес?
Взлетіти  сильним,вільним  птахом,
Та  залишити  назавжли  
Погані  спогади,сумні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013


Яким здається нам світ?

Світ  безмежний  в  красоті,
В  сонячному  промені  і  в  дощі,
В  теплих  літніх  днях,
І  в  зимових  холодних  ночах.

В  травах,квітах  і  в  деревах,
В  небі  і  в  чистесинькій  воді,
В  любові,вірі  і  надії-
Це  все  дарує  він  тобі!

Світ  безмежний  в  доброті,
В  злагоді,достатку,
І  в  чистесинькій  душі-
Це  все  дарує  він  тобі!

Світ  безмежний  в  пакості,в  брехні,
В  зневірі  і  відчаї.
Він  дарує  все  тобі,
Бо  ти  людина  на  цій  землі!

Світ  здається  нам  хорошим,
Добрим,чуйним  і  живим.
Є  надія  на  все,  Боже,
Є  життя  людське  у  нім!

Світ-це  все  наше  життя,
Майбутнє  і  доброта.
Він  підступний  зрозумій  це  ти,
Від  добра,готуйсь  до  зла!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013