Anna Mach

Сторінки (1/23):  « 1»

Посміхайтесь, жінки…

Посміхайтесь,  жінки,  -  хай  зігріється  світ  цей  довкола.
Помоліться,  жінки,  -  хай  усіх  обминає  недоля.
Хай  минають  роки,  а  літа  все  пливуть  за  водою,
Хоч  старіємо  ми  та  душа  все  живе  молодою.

Помоліться,  жінки,  і  за  батька,  за  матір,  за  сина.
Хай  усіх    у  житті  обминає  нещасна  година.
Посміхайтесь,  жінки,  одягніть  вишивані  сорочки.
Ви  -  красиві  усі,  України  і  Бога  ви  дочки.

Ні  біда,  ні  жура,  ні  мирська  суєта  не  поглине,
Ніжність,  ласка,  любов,  доброта  вас  повік  не  покине.
Посміхайтесь,  жінки,  -  і  цей  світ  подобріє  довкола.
Помоліться,  жінки,  і  душа  хай  прямує  до  Бога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2015


Жінкам

Бабусі,  сестри,  доні,  матері!
Розквітлі  наче  квіти  ті  весною.
Красиві,  ніжні,  любі,  дорогі,
Ви  світ  цей  грієте  теплом  й  красою.

Нема  у  світі  кращого,  ніж  мати
З  малесеньким  дитятком  на  руках,
Лиш  жінка  вміє  вірно  так  кохати
В  усі  часи  і  по  усіх  світах.

Душею  добрі,  серцем  милосердні  -  
Завжди,  повсюди  є  жінки  оті  -
І  лагідні,  і  сильні,  і  смиренні,
Жінки  кохані  і  жінки  святі.

Від  посмішок  ясніє  світ  любов'ю
І  від  очей  тих  теплиться  душа.
Жінки  усі,  вітаю  Вас  з  весною!
Прийшла  весна  -  і  жінка  розцвіла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565118
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2015


Гей, ви людці…

Гей,  ви  людці!  Лиш  гріш  вам  є  ціна,
Бо  загубили    Божу  ви  природу.
Вам  спотворила  душі  марнота,
Ще  молитесь  та  зрадили  ви  Богу.

Брехня  -  вам  правда,  правда  –  вам  брехня,
А  що  вже  совість?  Совість  і  не  снилась,
А  слава  ваша  –  ница  і  смішна,
Хоч  вам  од  неї  виростають  крила.

Гей,  ви  герої  нинішнього  дня!
Валюта,  гривні…  і  рахують  вміло.
Гроші  –  ніщо,  як  мудрості  нема
І  ви  –  ніхто!  Вас  жадібність  згубила.

Та  хваляться  невмілі  роботяги
Достатками  чужих  спітнілих  рук
І  тішаться  всі  неуки-бездари  –
Гадають  –  досягли  усіх  наук.

І  кожен  хтось,  як    в  нього  гроші  є,
Дарма,  що  він  і  неук,  і  базіка  –  
Все  від  життя  бере,  він  і  життя  візьме
І  суть  його  завжди  багатолика.

А  злоба  скаженіє,  мов  змія,
Жадоба  душить  ненаситні  душі.
О  Господи!  Як  змучилась  земля
Носити  на  собі  бездушні  туші.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506706
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.06.2014


Розпука

[b]Рветься  моє  серце  з  болю  і  розпуки,
Вже  би  розірвалось  –  не  бачила  б  муки,
Була  би  я  з  тими,  що  кулі  пробили,
Що  за  Україну  голови  зложили

То  молюсь,  то  плачу,  то  вже  проклинаю.
О  Боже,  о  Боже,  що  роблю  –  чи  знаю?
Урвалось  би  серце  –  розрада  б  настала,
Чому  мовчиш  Боже?  Чи  правда  сконала?

То  дай  ми  хоч,  Боже,  свого  милосердя.
То  хоч  перестану  клясти  з  пересердя.
Скажи  нащо,  Боже,  те  лихо,  те  горе
Прошив  меч  той  груди  невимовним  болем.

Уже  не  молюся  і  плакать  не  можу.
Чи  я  вже  тим  болем  уже  допоможу?
Та  гнів  де  подіну  –  чи  вб’ю,  чи  зупиню.
Чи  може  схороню  його  в  домовину?

То  дай  ми  любові  до  світу  лихого,
Чи  може,  Ти  Боже,  байдужий  до  того?
Не  гоїться  в  серці  болючая  рана,
Чи  може  ненависть  мене  доконала?
 
З  любові  на  муки  віддав  свого  Сина
Та  людськая  злоба  любов  ту  убила.
Й  донині  та  злоба  у  світі  панує,
Чому  скажи,  Боже,  те  зло  торжествує?

Стомилась  я,  Боже,  і  слів  вже  не  маю,
Зітхаю  лиш  тяжко,  лиш  важко  зітхаю,
А  серце  все  б’ється  –  життя  ще  триває,
В  когось  обірвалось,  в  когось  вже  немає.
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502626
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.06.2014


Покайтеся!

[b]Схаменіться,  кати  люті!
Що  діється  з  вами?
Чи  ви  стадо,  чи  ви  звірі,
Чи  вже  є  богами?

Ви  топчете  людську  гідність
Й  свою  затоптали,
Бодай  би  вас  ваші  мами
Та  й  не  народжали.

Покайтеся,  бузувіри,  -
Каже  Бог  вам  грізно,
Схаменіться,  лиходії
Поки  ще  не  пізно!

Ви  –  глухі,  сліпі  і  ниці  –  
Хто  вами  керує?
Той  божок,  що  крові  хоче
У  душі  вам  плює.

Кров  людська  на  ваших  дітях
Навіки  спочине,
Покайтеся,  наверніться,
Хай  те  зло  загине!

Сльози  людські  і  прокльони
Зітруть  вас  на  порох.
Покайтеся,  наверніться!
Бо  злоба  –  ваш  ворог.

Той  диявол  –  лютий  ворог
Всіх  вас  обнімає,
Він  радіє,  він  сміється,
В  пекло  вас  штовхає.


Хто  з  мечем  іде  на  волю  –  
Від  меча  й  поляже.
Покайтеся,  злії  сили!  –
Це  Господь  вам  каже.
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502625
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 01.06.2014


Моє село

[i][b]Село  моє  рідне  в  фіалках  розквітле,
Село  моє  миле  святе.
До  тебе  я  лину,  як  спрагну  у  смутку  –  
Я  знаю,-  чекаєш  мене.

Ясніє  чоло,  серце  радість  проймає
Тебе  як  вже  бачу  здаля,
Моя  ти  столице,  розквітлий  розмаю,
Маленька  країно  моя!

Куди  би  дороги  мене  не  водили  –  
Найкраща  дорога  ота,
Дорога  дитинства,  дорога  щаслива,
Ота,  що  веде  до  села.

Далеко  від  мене  село  моє  рідне,  
Та  бачу  тебе  часто  в  снах  –  
Ти  снишся  мені  і  сумне,  і  привітне,
Прославлю  тебе  у  піснях.

Я  бачила  села  хороші  веселі,
Моє  -    найкрасніше  село,
Затишні  сади  і  привітні  оселі  –  
Дитинство  моє  тут  цвіло.

Щасливо  всміхаюсь,  коли  пригадаю  –  
Тут  юність  моя  відгула.
І  де  б  не  була  я,  завжди  пам’ятаю  –  
Коріння  моє  із  села.
[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468213
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.12.2013


Павуки

[i][b]Павуки,  павуки,  павуки
Повзуть,  все  повзуть,  все  снують  –  
Багатьох  павутина  сповила,
А  всіх  зрячих  зі  сну  розбудила.

Павутиння  якби  розірвать,
Якби  розігнать  павуків,
То  сонце  би  стало  сіять
На  синів  і  сестер,  і  братів!

Павуки,  геть  усі  утікайте
В  безодню  пекельну,  у  ад  –  
Ваш  рай  закінчився,  звиняйте,
Люцифер  безмежно  вам  рад.

Та  ні,  животієте  ще
Надуті  і  ситі  –  в  роботі.
Павутиння  снуєте  своє
Усій  тій  непрозрілій  спільноті.

Прозрівайте,  та  вже  уставайте,
Розженіть  геть  усіх  павуків,
Павутиння  усе  розривайте  –  
Хай  не  буде  уже  батраків!
[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468212
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.12.2013


Любов – понад усе!

[i][b]А  я  люблю,  –  ніхто  не  зна  про  це,
А  я  люблю,  –  ніхто  не  віда  навіть,
Що  без  любові  я  неначе  мрець,
А  серце,  мов  би  той  холодний  камінь.

Любов’ю  знищу  заздрість  і  брехню,
Любов’ю  я  спокутую  провину,
Я  спопелю  любов’ю  глупоту  –
Захороню  в  глибоку  домовину.

І  хай  мене  осудять  злії  люди,
Нехай  мене  осудить  цілий  світ  –
Я  все  ж  люблю,  любити  завжди  буду!
Зростатиме  в  мені  любові  плід.

Любов  мене  до  смутку  довела,
Печаль  моя  стужилася  у  слові,
Знайду  усі    найкращі  я  слова  –  
Перо  своє  присвячую  Любові!
[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467768
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 22.12.2013


Лист до мами

[i][b]Ніч.  Настала  темна  нічка.
Жевріє  ледь  запалена  свіча.
Напружує  дівчатко  сині  вічка  –  
Скорилася  тиша  їй  нічна.

Невмілою  рукою  букви  водить,
Лягають  на  папір  розпачливі  рядки.
Ріднесеньку  незнану  маму  просить  –  
Люба  матусю,  рідна,  приїзди!

Матусю,  мамо,  де  ти,  озовися!
Додому  хочу,  хутко  приїжджай!
Тебе  благаю,  рідна,  не  барися,
До  мене,  люба,  швидше  завітай!

Від  хвилювання  пальчики  тремлять,
Сльозинки  неба  застилають  очі,
Більше  не  зна,  не  знає,  що  сказать
Нещаснеє  дівчатко  серед  ночі.

Дбайливо  кладе  аркушик  в  конверт,
Підписує  –  чекаю,  рідна  мамо.
Конвертик  в  ніжних  пальчиках  завмер,  –
А  може  слів  отих  усіх  замало?

Весь  дитбудинок  вже  давно  заснув,
Один  лиш  вогник  світиться  в  віконці,
Закриті  двері  на  міцний  засув  –  
Не  спиться  лиш  одній  маленькій  Зойці.

Стомилась  все  ж.  Долає  дрімота.
Дівча  в  рясних  сльозинках  засинає.
Білий  конверт  не  відпуска  рука  –  
Тоненька  свічечка  до  краю  догоряє.

І  догоріла  вже  нічна  свіча,
Заснула  бідна  дівчинка  маленька,
У  сні  зітхає  раз  у  раз  дівча  –  
Наснилась  їй  напевно  рідна  ненька.

[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467767
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 22.12.2013


Тридцять срібняків

[b][i]За  тридцять  срібняків  Христа  продав  Іуда,[/i][/b]
[i][b]За  тридцять  срібняків  згубив  своє  життя,
Тяжка  спіткала  грішника  облуда  –  
Не  знала  меж  та  жадібність  людська.

Усе  купується,  все  продається  в  світі,
І  гідність,  й  совість  вже  торгують  за  гроша.
Всі  потрапляють  до  мамони  в  сіті  –  
Безмежна  є  та  жадібність  людська.

А  жити  треба  просто,  просто  треба  жити.
Та  до  багатства  тягнеться  душа  –  
Украсти,  обдурити,  навіть  вбити,
Узяти  би  побільше  хабаря.

Збіднів  той  люд.  Душа  –  убога,  бідна,
Дарма,  що  має  гори  золоті,
Пуста  душа,  змарніла,  жалюгідна  –  
Душа  людська  все  топиться  в  багні.

Отямтесь,  люди!  У  свідомості  прозріте,
Бо  заведе  жадоба  вас  до  дна,
У  ненажерстві  свої  душі  не  губіте  –  
Воскресне  хай  померлая  душа!
[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467583
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2013


Затихне серце…

[b][i]Затихне  серце,  вже  колись  засне
У  дерев’янім  склепі,  під  покровом  неба.
У  світі  знову  сонечко  зійде,
І  зорі  вже  світитимуть  без  тебе.

Зболіле  серце  в  поросі  засне,
Під  грузом  груд  не  дихатимуть  груди.
Де  ж  та  душа?-  У  небуття  піде,
І  чи  колись  її  згадають  люди?

Потухне  зір,  погасне  світло  віч,
А  очі  плакали  й  світилися  доволі.
Було  життя,  та  і  не  в  тому  річ,
А  річ  у  тім  –  чи  миле  воно  Долі?

Уста  зніміють,  а  уста  змовчать,
Змертвіють  губи  і  не  зронять  слова,
Не  посміхнуться  вже  і  не  хулять-
У  темнім  склепі  спопеліє  мова.

А  руки  ті,  що  схрещені  навзнак-
Не  доркатись  їм  уже  нічого.
Лише  в  душі  не  спопеліє  знак,
Той  знак,  що  даний  кожному  від  Бога.
[/i][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467582
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2013


Дві дороги

[i][b]Відкрита  у  світі  широка  дорога
Й  вузенька  дорога  гряде.
На  широкій  дорозі  все  то́впляться  люди,
Вузенькою  мало  хто  йде.

По  тій,  по  доріжці  –  вузенькій  тернистій
Попереду  Го́сподь  веде.
За  ним  поодинці,  по  Божій  стежинці
Народу  так  мало  іде.

На  широкій  дорозі  –  усі  насолоди
І  втіхи  й  бажання,  і  серце  скупе,
Біжать  по  ній  люди  –  про  Бога  забули,
Душа  їх  безпечна  проте.

Отямтеся  люди,  огляньтеся,  люди,
Та  куди  ж  ви  усі  біжите?-
На  широкій  дорозі  без  болю  й  скорботи  
Ви  загубите  серце  своє.

А  Госпо́дь  вас  все  кличе,  все  зове,  щоб  почули  -
На  вузенькій  дорозі  все  чекає  і  жде.
Ви  не  чуєте,  люди,-  ви  про  Бога  забули,
По  суєтних  дорогах  сліпота  вас  веде.

Озовітеся,  люди,  а  чи  ви  оніміли?-
А  Госпо́дь  вас  ще  кличе,  ще  чекає  і  жде.
Ви  хрести  поскидали  –  нести  їх  не  хотіли,
Піднімайте,  бо  пізно  буде.

Огляньтеся,  люди,  а  чи  ви  не  зблудили?-
Розлога  дорога  у  морок  веде.
На  грішних  дорогах  ви  хрести  розгубили  –  
По  вузенькій  стежині  кожен  хрест  свій  несе.  
[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467369
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.12.2013


Плачуть Ангели

[i][b]У  світі  –  неспокій,  розруха  і  злоба  повсюди,[/b][/i]
[i][b]Вмирає  любов  у  давно  захололих  серцях,
Покайтеся,  люди,  отямтеся,  грішнії  люди!
Вже  плачуть  Анге́ли  над  вами  святі  в  небесах.

Анге́ли  все  плачуть,  а  ви  –  ні,  не  плачете,  люди,
А  ви  не  впускаєте  Господа  в  серце  своє,
Не  любите  Бога,  про  Нього  давно  ви  забули-
У  мороці,  мряці  так  любо  собі  живете.

Хай  плачуть  Анге́ли,  а  що  вже  тим  людям  до  того,
Лиш  люблять  і  знають,  і  роблять  все  діло  своє,  
А  нам  би  достатку,  побільше  достатку  земного,
А  там  –  все  минеться,  а  там  –  хай,  що  бу́де  –  буде́.

А  що  їм  дорога,  дорога  вузенька  терниста  –  
По  ній  хай  Господь  із  Анге́лами  сам  собі  йде,
А  ми  хочем  слави,  а  ми  прагнем  влади  –
Нам  люба  дорога  –    в  пітьму,  що  веде.

А́нгельські  сльози  на  грішную  падають  землю  –  
Не  чує,  не  бачить  зчерствіла  людськая  душа,
Не  зранить  сльоза  вже  схололую  душу  померлу  –  
Пожерла,  поглинула  душі  світська  марнота.

[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467368
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.12.2013


Зло

[i][b]Яким  страшним  є  зло-
Підступне,  лицемірне,
Яке  воно  низьке    і  нице,  і  блюзнірне.
Яким  лихим  є  зло-
Ненавидить,  вбиває
І  ще  воно  при  тім  на  Боже  зазіхає.

Не  вічне  все  ж  воно
І  краху  все  ж  зазнає,
А  поки    ще  воно  в  припадку  щось  волає.
Ще  тішиться  воно
Своїм  владарюванням,
Та  мучитись  буде  колись  своїм  конанням.

Нещасне  теє  зло-
Любові  бо  не  знає.
Ненависне  воно-
Свободи  бо  не  має.
[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467099
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.12.2013


Іду по життю…

[i][b]Іду  по  життю  я,  і  чую,  і  бачу-
Сміється  хтось  криком,  хтось  голосно  плаче,
Смієтеся,  люди,  то  смійтеся  стиха,
Бо  може  вже  завтра  пізнаєте  лиха.

І  ті,  що  вже  плачуть,  то  плачте  стихенька,
Бо  може  зомліти  у  когось  серденько,
Нащо  гучні  сльози  –  не  бачать  хай  люди,
Бо  завтра  світити  вже  сонечко  буде.

Болить  як  серденько,  душа  заболіла-
Моліться  до  Бога,  бо  в  Ньому  лиш  сила.
Молітеся,  люди,  і  в  щасті,  і  в  горі,
Бо  в  Бога  любові  доволі,  доволі.
[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467097
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.12.2013


Народе мій!

[i][b]Народе  мій,  тебе  благословляю,
Доволі  жити,  мучитись  в  журбі.
Ти  переможеш,-  вірю,  твердо  знаю,
Народе  мій,  схиляюся  тобі!

Горджусь  тобою,  мудрий  мій  народе,
За  терпеливість  дякую  тобі,
Що  гідно  йдеш  до  правди,  до  свободи,
Народе  мій,-хвала,  хвала  тобі!

Народе  мій,  я  гімн  тобі  співаю,
І  горда  тим,  що  я  дочка  твоя.
Щасливий  будеш  ти,  я  твердо  знаю,
Хай  Бог  благословить  твоє  ім’я!
[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466015
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.12.2013


Україні!

[i][b]Я  вірю  в  тебе,  Україно!
Я  в  тебе  вірила  завжди,
Ти  не  стояла  на  колінах,
Хоча  каралась  у  журбі.

Я  вірю  в  тебе  рідний  краю!
Ти  мусиш  вийти  із  нужди,
Ти  процвітеш  новим  розмаєм,
Тобі  в  майбутньому  цвісти.

Нема  дороги  вже  назад,
Бо  вольний  дух    пройняв  серця.
Напророчив  це  нам  Тарас,
Це  ласка  Господа-Творця.

О  як  хотіли  б  вражі  сили
Тебе  вернути  у  ярмо.
О,  оті  кати  тебе  гнобили  б,
Назад  поставили  б  клеймо.

О,  злії  сили,  зупиніться!
Бо    Україна  уже  не  та.
У  лицемірстві  не  кляніться,
Що  ця  земля  для  вас  свята.

Вже  схаменіться,  казнокрадці!
Настигне  вас    бо  ж  кара  Божа.
І  вас,  нечесних  можновладців,  
І  ненаситних  всіх  вельможів.

Злочинці,  совість  вас  не  мучить-
Та  вже  чекає  вас  дорога.
Тікаєте  від  світу  того,
Та  не  втечете  ви  від  Бога.

Незвідані  стежки  Господні,
Та  ваші  звідані  достоту.
Веде  вас  стежка  до  безодні-
Впадете  в  вічную  скорботу.

О  ні,  ніхто  уже  не  зможе
У  України  волю  вкрасти.
Хай  утече  усе  безбожне,
І  хай  залишиться  прекрасне.[/b]
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466014
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.12.2013


Пора ж бо, час…

[i][b]Послухайся  сумління  ти  свого,
На  поклик  серця  йди,  не  зупиняйся.
Повстань  за  правду,  за  добро,
На  думку  чисту  щиру  покладайся.

Пора  ж  бо,  час  неправду  хоронити,
Пора  ж    бо  за  добром  нам  поспішать,
Щоб  в  Україні  краще  стало  жити,
Пора,  пора  за  правду  постоять!

Попросим  Бога  дружно,всім  народом,
Щоб  нам  вказівку  правильну  подав,
Щоб  не  зганьбитися  перед  майбутнім  родом,
Щоб  рід  прийдешній  нас  благословляв.

Ми  довго  спали,  довго  ми  мовчали,
Ми  звикли  у  нужді,  у  горі  жить.
Прозрімо  всі,  щоб  знову  не  проспали,
Той  час,  щоб  нам  свободу  боронить.
[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465853
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 13.12.2013


Горджусь тобою, Україно!

[b][i]Горджусь  тобою,  Україно!
Найкраща  в  світі  сторона-
У  кожнім  слові,  у  зернині,
У  любім  співі  солов’я.

Журюсь  тобою,  милий  краю,
Журюсь,  коли  прийде  нужда.
Я  так  люблю  тебе,  ти  знаєш,
Вкраїно,  радосте  моя!

Заплачу,  як  про  те  згадаю-
Віки  стелився  болю  прах.
І  зажурюся  й  запечалюсь,
Як  випада  тернистий  шлях.

Всміхаюся,  коли  побачу-
Зійшла  вечірняя  зоря.
Про  себе  в  радості  зазначу-
Яка  прекрасна  ця  земля!

То  я  всміхаюсь,  то  я  плачу,
Бо  є  пожива  для  журби.
Ніколи  віри  я  не  трачу-
Все  ж  згинуть  духи  сатани.

І  згинуть  всі,  що  тебе  топчуть
Усі  твої  чужі  сини,
Я,  Україно,  напророчу-
І  збудуться  щасливі  сни.

Всі  яничари  та  чужинці,
Усі,    хто  прагне  до  меча,
Скажу  усім  –  є  українці!
Яким  Вкраїна  дорога.
[/i][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465852
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 13.12.2013


Розіп’яли…

[i][b]Розіп’яли.  І  знову  розпинають.
Не  забувають  розпинать  Христа.
Плюють,  глузують,  руки  умивають-
Знов  розіп’ята  істина  свята.

У  ріках  злоби,  в  річищах  незгоди-
Завжди  присутній  нелюбові  жест.
Нема  любові  –  там  нема  свободи,  
Бичують  правду  і  ведуть  на  хрест.

[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465667
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 12.12.2013


Сваволя

[b][i]Люди,  люди!  Не  люди  ви,-звірі!
Вовча  зграя,  здичіла  орда  ,
Вовкулаки  ви  оскаженілі  –  
Розіп’яли  ви  нині  Христа.

Хто  родив  вас?  Чиї  ж  бо  ви  діти?-
Кров  пролита  на  вас,  як  тавро.
І  повіки  її  вже  не  змити,
Кров  безвинна  на  вас,  як  клеймо.

Ваша  міць  проти  духа  безсила.
Ні,  свободи  вам  духа  не  вбить!
І  свобода  хай  кров’ю  омилась,-
Волі  духа  уже  не  спинить!
[/i][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465666
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 12.12.2013


Моліться, діти, за Вкраїну!



[b]Моліться,  діти,  за  Вкраїну!
Бо  доля  випала  тяжка,
Щоби  Господь  подав  нам  силу
Нести  усім  свого  хреста.

Не  втримати  катівню  люту-
Пролилася  вже  кров  людська.
Поберемо  все  ж  жаль  і  смуту,
Бо  нам  свобода  дорога.

Осатанілий  ворог  лютий-
Убити  волю  він  готов.
Давайте  волю  боронити,
Бо  боротьби  час  надійшов.

Батьки,  моліться  за  Вкраїну,
Свобода  нам  усім  дана.
Свободу  всім  –  дочці  і  сину!
Зійшла  з  небес  нам  знов  зоря.
[i][/i][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465475
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 11.12.2013


Вставай, Україно!

[b]

[i]Прокинься,  моя  Україно,
Прокинься  зі  сну  вже,  вставай!
Свобода  у  тебе  єдина,  
Ти  волю  свою  захищай.

Єднаймося,  всі  українці,
За  волю  ставаймо  усі,  
Бо  станемо  ми  як  чужинці
У  рідній  своїй  стороні.

Свободу  свою  захищаймо-,
Свобода  вона  –  над  усім!
І  золото  й  срібло  минаймо,
Ми  гідність  свою  збережім.

Дрібний  і  малий  той  навіки
Свободу  свою,  хто  продав.
У  світі  лиш  той  є  великий,
Хто  волю  свою  захищав.[/i]

[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465474
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 11.12.2013