| Сторінки (3/284): | « | 1 2 3 | » |
Ти стомлений від болі,
І я також. Ми не на волі.
Є хтось, як вільний птах у морі,
Є заблукавші душі в долі..
Так, і я і ти блукаємо, хотіли б все,
Не можемо нічого. Грошва та Стрес.
Сум’яття. Депресивний стан,
Це вільність, де у душі регрес.
Це крапка. Ми є нерухомі.
не рухаємось. Стоїмо на місці!
Є почуття добра, бажання.
Для світу не потрібні ці зізнання.
Так, ми з тобою ще не хворі.
Є людяність і щирі здивування.
Ми ще не хворі, ми не зомбі.
Шукаємо, і тих, хто має запитання.
Для світу ми лиш зазіхання,
На чуже щастя, долю та бажання.
Не імітуємо ми щастя та кохання,
У нашім серці щирі є зізнання...
Ти зтомлений від болі.
І я також. Ні ти, ні я цього не обирали.
Ми прийняли все дане мимоволі,
І повернути б час, щоб люди не вмирали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2022
Сумні жінки мають боятися,
що інша люба знайдеться йому...
І уночі самотньо задихатися,
коли кохання піде у пітьму.
А дехто з задрістю сміялися,
Коли закоханих побачать наяву..
Не вміли з щирістю кохатися,
Й тримати своє щастя наплаву.
Уміють ревнувати, ображатися,
Тримати радість міцно у тюрмі.
Вбивати особистість, невсміхатися,
і плакати у хустку в стороні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2021
Я знову бачу в напівсонні,
моє сум’яття, моє море....
Життя схиляє не схилятися,
а декім, краще б не з’являтися..
на світ, що вдарить лише горем...
А декім краще, не боротися,
заснути, в мирі, впасти в вітер...
Сильнішим стати?- не коритися,
йти у пітьму, де кілька літер...
Де кілька слів, і є пробачення,
Мовчати більше, посміхатися?-)
Й шукати вічності призначення...
Можливо глибше закохатися...
І чуть одвічне "до побачення"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2021
Надихнула би ласувать ніжність ,
Та спиняє примхлива мінливість,
тої жінки, що любить заважає...
Сподівалась душа на прихильність,
та найменша у мене ймовірність,
що дружина віддасть й не кохає...
Ти заплутане диво - жаданість,
твої очі обмріяна мрійність,-
у в-ві сні нас любов надихає...
Імовірно, ти здатний на вірність,
та не бачиш безслівну можливість, -
Та й життя нас чомусь не єднає..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2020
Я й не помітила як вмерла,
у темряві життєвих справ..
І тихо в світі загубилась,
І ти у сутінках вмирав...
Я не помітила як стерлись,
із пам׳яті нещасні сни...
і знову, дихати навчаюсь,-
бо знову в мріях моїх Ти...
Я й не помітила, зізнаюсь, -
що за лаштунками Життя...
я тихо в справах помирала,
ти був зі мной - Моє буття
моє чуття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2020
У мені живе дикий звір,
Що спинається, встати не може.
Проклинаю в собі ясний зір,
Бо прикритись пітьмою не можу.
Проклинаю в собі почуття,
До людей, що навколо шукають.
І надію топлю в майбуття,
Де щасливі живуть й не вмирають.
Мій підкорений звір ще живе,
Й ще куштує обіцянки ласі.
Та чомусь, не смачне все нове,
Бо мій звір почуттям ще підвласний.
© (Анна Діденко. - 2019 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820689
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.01.2019
Давайте відкриємо очі,
Та, навіть, навіщо просити!
Здається ніхто вже не хоче,
Ні спати, ні їсти, ні пити!
І знову, і знову по колу,
Страждання, депресія, біль.
Й життя здається нікому
Не треба! Панує завзятливо гниль.
Не хочу до тебе звертатись,
Бо ти вже живеш по-новому.
Я буду йти і відвертаюсь,
Бо дружба не треба нікому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764158
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.12.2017
Допоможи мені, благаю
Боротись з світом, що, навщент
Зустрів мене й сказав кохаю,
Розбивши сердце у момент.
Допоможи мені, молю я,
Усмішкою пройти мости.
Які душа моя мені малює,
Й які до купи не звести.
Навіщо я собі малюю?
Чи каменем летіти вниз.
Ще вабить, ще мене чарує,
Із залишків чутття, горілий хмиз!
Допоможи мені, звертаюсь,
О світе мій, верни життя!
Можливо в тебе закохаюсь,
Пробач мені ці почуття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2017
Я відвідала дивний сад,
Де сніги ще лежали на волі.
З неба сипав сліпий сногопад,
Я від спогадів мала паролі..
Я ходила у срібний сад,
Та птахи вже співали в мінорі.
Сонце гралося й сніг-зорепад!
Ще блищали бурульки прозорі..
Я ходила у тихий сад,
Там усе ніби плакало з горя.
З неба сипав німий снігопад,
Була в спогадах, наче у морі..
Не хожу я у дивний сад,
Й не здається уже загадковим.
Я крокую в-ві сні в зорепад,
І лиш сум мій був невипадковим..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715725
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.02.2017
З невимовною радістю,
Я б закружляла тебе у обіймах.
Але, боюся, що ти розтанеш,
Й тому, серце моє не спокійне..
З невибагливою вартістю,
Я б подарувала тобі своє тіло,
Але боюся, що цей день не настане.
Однаково із-ранку підеш невміло..
З неприкритою щирістю,
Я б летіла до тебе вустами,
Але.. так важко кохати з прикрістю,
Того хлопця, що з ранком розстане..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2017
Розв’яжи у мені хвилювання,
Заспокой сумні серця сни.
Розгадай потаємні бажання,
Ну, а потім пробач і засни..
Підбадьориш мої сподівання,
І як жити розкажеш мені до весни.
Коли в серці живе ще кохання,
А ти просиш "Пробач і засни"..
Я застигла в моїм сподіванні,
Що повернешься ти в мої сни.
Ти не здатний втілити бажання,
Я шепочу "Пробач й відпусти"..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2016
Моя рука знаходиться на пульсі
Тих змін, якими дихає любов.
Нехай це секс, чи цнота,- я у курсі,
Що вже відмерло, що з’явилось знов.
Моя рука протягнута у простір,
Щоб віднайти, схопить любов.
Сьогодні молодь гола й боса,
Та прийде править світом знов!
Сміливо йду, знахожусь в дусі
Тих перетворень, that make me Love.
Комусь не до смаку, кому-то не по вкусу.
Воскресне в молодім житті любов!
Живе те серце, кров якого молода,
І зміни в просторі коханню непідвладні.
Нехай життя відходе у минуле, у літа,
Для нас хай щастя буде "в шоколаді"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697429
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.10.2016
Я би хотіла знову все почати,
Та пройдено півшляху в нікуди.
Не варто у-ві сні з жахів кричати,-
Заметено минулого сумні шляхи.
Я би хотіла з подивом дивитись,
Дитячими очима на нові світи.
Та буду лиш в душі молитись,
Щоб хоч на мить звести мости.
Я би хотіла по інакшому прожити,
Пройти тернистий шлях моєї суті.
Та доведеться перекреслити, лишити,
Багато з того, що було присутнє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682535
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.08.2016
Вона пройшла під твоїм вікном -
Тобі здалося наче впали зорі!
Вся постать сяяла земним теплом,
Неначе танула в життєвім морі..
Ішла вона з довгим волоссям,
З тонким душевним ароматом.
Нічого в тебе не попросить,
Ні в чим не будеш винуватцем!
Пройшла, а ти залишився стояти,
Із дивним подивом в німій душі.
Вже час прийшов піти поспати,
В холодну постіль, де її лишив..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2016
Тендітна. Ніжна. Романтична.
Її любов для тебе звична.
Весела та п"янка. Цікава..
Та на столі холодна кава.
Прощена. Вірна. Одинока.
Тобі відома. Тиха. Кароока.
П"янка. Духм"яна. Сексуальна.
В тобі лиш бачить геніальність.
Ти не помітив. Звичну. Одиноку.
Пройшли ті дні,минули роки.
П"янка. Красива. Романтична.
Із іншим ніжна, тиха, звична..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2016
Прийшла ніч у здивоване місто.
Тихо, навпомацьки стежку знайшла.
Із ліхтарів - ланцюгів увімкнула намисто,
Бо її темрява тиха й страшна..
Та лиш такою, вона, тим здається,
Хто цих ночей ще не випив сповна.
Ти лиш поглянь - Місяць в небі сміється,
Ніч твоя подруга, ніжна й сумна.
Вкриє вона всі містечкові справи,
Й сон прожене у нічних водіїв.
Пригорне в обійми припаркові лави,-
Огорне у тишу. Не вистачіть слів..
Прийде вона у місто здивоване,
І постукає в темну шибку вікна.
Буде в ній рідне щось й зачароване,-
Відчує це той, хто вже випив сповна.
Ось і прийшла ніч у місто сполохане,
Щоб ліхтарі увімкнути на мить.
Хтось буде спати, щасливий й закоханий,
Й спатиме той, за ким серце не спить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665076
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 10.05.2016
Не вигадуй на згадку питання,
Щоби вже не хотілось вертатися.
День за днем ли́ше розчарування,
А я хочу відверто всміхатися.
Лише раз нам у руки дається,
З неба вища, блаженна мана.
Лиш єдиний в мені розбереться,
Я для інших - примарна омана.
Не вигадуй на згадку загадки,
Щоб в-ві сні не хотілося бачити!
Незкінчені життєві початки
Витирають старе все завбачливо..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663914
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.05.2016
Примарний дощ, на віхах моїх снів,
Всю ніч вбивав нервові барабани.
Згубився в потойбіччі літніх днів,
Просто пішов, неначе був примарою.
В-ві сні здавалось все п"янким,
Неначе знову в квіти закохалася.
І голос був солодким і м"яким, -
Летіла в небо. Так мені здавалося.
і заховались в постіль тіло і душа,
Невимушено ковдрою прикрилися.
І дощ, осінній, в літо вирушав,
Неначе поверхами помилилися..
Примарний дощ, на віхах моїх снів,
Всю ніч вмивав самотнє ніжне тіло.
Згубився в потойбіччі літніх днів,
Бо був змальований не вміло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663913
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.05.2016
- Принаймні треба чай допити..
- Кохана, саме час мені піти..
- Не можу серед ночі відпустити.
- Скажи, де гаманець? Не маю час знайти.
- Принамні дочекайся ранку..
- Учора я придбав квиток..
- Коханий, в тебе є коханка?,
Розбита чашка і застиг ковток.
- Ну що ти, мила, не вигадуй..
- Без тебе, я не зможу йти.
Хоча б у-ві сні про мене згадуй.
Помру. без тебе, з самоти..
- Принаймні треба чай допити.
- Кохана, я кохатиму завжди!.
Пусте. Бо ми не встигли розлюбити.
Не має сенсу у словах "Зажди".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2016
Нестримно стискає осінь,
В душі моїй безкрайнє небо.
Блакитна просінь в гості просить,
Щоб в хмарах політати без потреби.
Хвилюється про трави осінь,-
У тепле листя ніжно пригортає.
А з неба накрапає дощ,моросить,
І з холодом в обіймах завмираю.
В садах кружляє жовта осінь,
Дбайливо господарочка пильнує.
В душі моїй дощі ідуть, моросять,
Блакитне небо лиш мене врятує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663221
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.05.2016
Чому я повинна вірити
Й вдавати, що наче не бачу?
У школі учили вірші ми, де
Горе лише, вогонь, усі плачуть.
Історія не навчила нас -
Ми боремось, віримо, плачемо.
Не діють на мене баєчки,
Що маємо краще призначення.
Допоки країна бореться,
А молодь тікає - вмирає,
Душа не повірить, не скориться,
Що краще життя нас чекає.
Я бачила в дев′яностих,
Коли ішла в перший клас,
Всі крали й жили собі просто,
Жили одним днем, на час.
В інституті, я також бачила,
Що пилом туманять очі.
А більшість роботу й не бачили,
Хіба що мізерні гроші.
В свої тридцять років помітила,
Що вірить не варто на краще.
Не маю житла, ні машини я,
Майбутнє відстутнє, пропаще.
З дипломом своїм, червоним,
Й бажанням підняти країну,
Я знаю - не треба нікому,
Й не треба брехати про зміни.
Залишусь в собі нерозкритою,
Як більшість, що мали надію.
Як Леся Вкраїнка. Як діти її -
Сльозами обличчя омию я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662779
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.04.2016
Надвисокий ртутний стовпчик,-
В твоїм тілі душа болить.
Замерзає на гілці горобчик,
Необхідно цей біль припинить!
Необхідно зібрати сніжинки,
І пір′їнки тремтячі з душі,
Рахувати життеві хвилинки,
До моменту "Покинуть","Лишить".
Необхідно докупи зібрати,
В русло взяти потрібні думки.
Не потрібно себе лякати,
Не потрібно іти навпаки!
Не потрібно лякатися долі,
Маєш все:Вирішуй!Розв′язуй!
Твоє щастя залежить від волі,
Їй на вушко тихенько підказуй!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662484
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.04.2016
Білосніжна колиска кохання
З простирадл потаємних душі..
Недоречні сумні нарікання -
Уві-сні зможуть серце лишить.
Зачаровують сни нічні душу,
Й мерехтять у реаліях дня..
Я лиш раз помилитися мушу,-
У ту мить, що зізнаюсь "Твоя!"
В сновидіння порину я знову,
Ти мій прихисток і мій біль.
Огорнусь в простирадла казкові,
Хоч і гіркне на ранах сіль..
Білосніжна колиска кохання -
Карусель із німих, милих снів.
У цю ніч буде, наче в останнє,
Відбуватись все те, що хотів..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2016
Я додам у воду м’ятного дощу.
Буду пити світлу радість з квітів.
Спалахами сонця грітимуся досхочу,
Й буду листям бавитись, мов діти.
У воду я додам кришталик світла,
Й мерехтливе сяйво від зірок.
Бо в душі моїй любов розквітла,
Й на столі букет із двох чарок.
Буду я тремтіти у м’яких долонях,
Й рум’яніти від п’янкого соку.
Будуть краплі дощику на скронях,
Я в тобі...з тобою.. крок за кроком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658930
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.04.2016
Крапають сльзи у вікна,
Й чаю тепло на губах.
Я до дощу вже звикла,
І втамувала свій страх.
Переможно я допиваю,
Смак насолоди на дні.
І без парфумів купаюсь.
Тепло й затишно мені.
Ти підійшов, роздягнувся,
В моїх потаємних думках.
Від насолоди здригувся,
В ніжних і теплих руках..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658333
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.04.2016
Я вірю в те, що ти все зможеш,
Я знаю, що ти ВСЕ для нас.
Я вірю в те, що віра переможе,
Із дня у день. Настане час!
Я вірю в те, що сила буде,
Здобути сину щастя на Землі.
Я вірю в те,що ще є люди,
Які цінують правду у імлі.
Я вірю в те, що ти здобудеш,
Усі земні для нас блага.
Та головне, що ЗАВЖДИ будеш,
Любити й дарувати love - слова.
Слова кохання і підтримки,
Слова, що теплі і земні.
І на етапі кожнім і зупинці,
Єдиним будеш сину і мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2016
Мої очі -
Зелена трава.
Твої очі -
Кава гаряча.
Для тебе -
Кохання слова.
Для мене -
Ніч ніжна,
кипляча.
Мої очі -
Ніжність тобі.
Твої очі -
Щастя мені.
Мої очі -
Зелена трава.
Лиш для тебе
Кохання слова..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2016
Моя рука над аркушем блукає,
Як той ловець-сновида із казок.
Яскраві образи в пітьмі шукає,
І першого рядка в останній крок.
Моя рука над аркушем шукає,
Туди-сюди, а змісту не знайде.
Куди життя веде? Хто знає?
Чекає, звісно, Музу, що прийде.
Моя рука над аркушем блукає,
Було б життя й про що писати.
Думки мої в садах літають,
А про реальність.. Нічого сказати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657800
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.04.2016
Тихо, романтично навкруги..
Головне - собі так навнушати..
Зірочки нашіптують байки,
Сірість намагаюсь прикрашати.
Невгамовно вітер шелестить,
Листям, що незбиране зі вчора.
Смачно пахне вітер і блищить,
Всесвіт із красою метеорів.
Поглинаю небо в теплу душу.
Закриваю очі, щоб не розмовляти.
Я навчитись щастю мушу,
І на смак життя сприймати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657406
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.04.2016
Не впізнаю людей навколо.
Книжки, думки - усе в смітник.
Як в каруселі, йдуть по колу,
Бо з лабіринтів путівник.
В очах емоцій я не бачу,
То праця кадру номер 25!
З гіркого люди вже не плачуть,
І тихо з заздрості мовчать.
І не помітно облінились,
Казати з щедрістю слова.
Серця немовби зупинились,
Весна не гріє, не п"янить трава.
Самі в собі позачинялися,
Не достучатись й добрим ділом.
Сповна брехні напозичалися,
Не душить совість недозріла.
Не впізнаю людей навколо,
Знайомими ми, навіть, не були.
Немов незрячі, йдуть по колу,
Їм сняться чорно-білі сни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657405
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.04.2016
У моїх руках
Холонуть квіти.
У руках моїх
Квіти не живуть.
А в очах моїх
Мертві первоцвіти.
Бо в очах моїх
Потонула суть.
Серцем охолола,
І холодні руки.
І душа самотньо
Пісню не співає.
Голкою неначе
Пальці поколола.
У думках безодня -
Ти, не мій. Я плачу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657132
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2016
Я кажу собі - Заспокойся!
Не хвилюйся. Не треба. Не смій.
У руках є життя - Розважайся.
Ти права маєш. Ти в нім водій.
Зупинити, я знаю, не зможу,
Не кероване серцем кермо.
Знову буду в холодному ложі
Грітись теплим підробним вином.
Я кажу собі - Сміливіше!
Ти сама собі власник життя.
Сонце світить в вікно яскравіше,
Та неспокій ввійшов у буття.
Ти помітив? Розмовляю до себе.
Підкажи як це припинити.
Я звертаюсь, звертаюсь до тебе.
Треба разом весну цю зустріти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2016
Минає день, згвалтованний думками.
Омана все,- щоб лиш повірили у чудо.
Хотіла би здійнятись між зірками,
Життя одне і кращого, можливо і не буде.
Забута молодь тішиться весною.
І хоче розум вимкнуть, оп'янити.
Сама за себе. Й тішиться любов'ю,
В країні, де нічого не змінити..
Нема роботи. Безлад і безвихідь.
Снігами мрії й радість замело.
Таке батькам було, нема і нам де дітись,
Бо гарного в житті ще зовсім не було!
Хтось пиво п'є, а хтось за ноут-буком.
Хтось думає, що краще щось знайде.
Хтось вчить англійську у руці із буком,
Та лиш омана в вуха йде!!!
Нікому не потрібна молодь,-
Робочі руки й креативний інтелект.
І як непотріб падає, мов жолудь,
А в Раді чутно інший діалект..
А час минає. Кому потрібна молодь?
Хоч вимкни інтернет і не читай..
Можливо, схожі ми на жолудь,
Чому сумую, краще не питай!
Минає день залитий пивом,
А хтось міцніше щось вжива.
Мабуть, не буде у країні дива,
Погляньте в очі молоді - там сум, журба!
Минає день у віці молодому,-
За тридцять. Що я бачила в житті?
Повірте, щастя не в дипломі тому,
А щоб було де втілитись та йти.
Забута молодь тішиться весною.
Розумна. Роботяща. Золота.
Чомусь, ми не сміємось із тобою,-
Звільнили знову. Знов була "не та".
І не кажіть менІ, що все ще буде,
Що треба рокІв з десять почекати.
Моє життя одне і іншого не буде,
І треба встигнуть бачити й кохати.
І я не хочу старості чекати,
Коли мене почнуть сприймати.
Я БАЧУ -молодь зовсім не потрібна,-
Ніхто не хоче їй допомогати.
У нас освіта є, бажання і зусилля.
Ми хочемо змінити майбуття.
Та бачимо лише свавілля,
Й перед іконами не щире каяття.
Я нагадаю - молодь є майбутнє,
Що силу дасть в країну не живу.
Так будьте ви лицем присутні,-
Щоб еру ми змогли почать нову.
Минає день спустошенний думками,
Куди піти, кому свій гаманець віддати.
Не хочу мати досвід із роками,
Щоб своїм внукам жалітись й ридати!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656652
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.04.2016
Брехня в очах.
Брехня в душі.
Ідемо звідси.
Йду мершій.
Душі нема.
Холодні очі.
Прийшла зима
Цієї ночі.
Нема тепла.
Пусті слова.
Пішла. Втекла.
Історія нова.
Коханню - ні.
Для тебе нуль.
Як у-ві сні
Тримаю руль.
Брехня в очах.
Тепла нема.
Самотня ніч.
Прийшла зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016
Я б не зверталася до тебе, аби не сни,
В яких щасливі, як в раю, живемо ми.
Я б не дивилася на тебе,аби не рай.
Живи для мене, вічно. І кохай...
Я би дивилася тобі услід завжди.
Лише тобі кричала б знов "Зажди.."
Я би молилася за тебе, аби не грІх.
І не дощило б із-рання з вологих стріх.
Я знов і знов верталася б до тебе,
Де ми разом в блакитнім небі.
Та знаю я, що вічність не жива,-
Де квіти веснами цвіли прийшла зима.
Я знаю, там де ти немає місця,
І осінь дихає пожовклим листям.
Тому, цей лист на крапці зупинила.
І двері в серце з болем зачинила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016
Суботній ранок. Ми не вдвох.
Ти знову у бігах, а я в тривозі.
На постілі зелений мох,-
Травою пахне при дорозі.
Зашморгом душать дні суворі.
Шукаєм вихід з сьомих кіл.
Сидимо втомлені і хворі,
Й немає сил накрити стіл..
Печаль з"їдає наші сили,
Ми боремось щодня зі злом.
Вчимось робити, що не вміли,-
А хочеться вдягтися у тепло..
Суботній ранок. Троє нас.
Збираємось на крок новий.
Ми боремось. Хвилина. Час.
Бо ми родина - ми, наш, свій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651897
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.03.2016
Здивовані очі дивились на неї,-
Вуста шепотіли дешевим вином.
Вчорашні стосунки дійшли апогею,-
Печального стану, коли всеодно.
Не щирою посмішкою сяяла доля.
В душі відмирала остання сльоза.
Дійшли ми до стану померлої волі.
Розлука-жюрі відписала нам "за".
Погодився вечір на час нас звести,
Щоб від образи не знали, де дітись.
Чомусь ти погодивсь мене довезти.
Чомусь забажала роздітись...
Здивовані очі дивились на неї,
Із-ранку, при денному світлі.
Вона така мила, не гірша Лілеї,
Та скроні вже сивістю вкриті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2016
Мене шмагає життя..
Здається, що хоче вбити.
Сполохане серцебиття,-
Нестримно запрошує жити.
Лякає мене життя,-
Усе шкереберть вертає.
І сенсу нема в каяття,-
На молитви мої не звертає.
То ніжно загорне в ковдру,
То викине вщент на вітер.
Сміється з моєї погоди,
Загралося - хоче роздіти.
То знову дбайливо одягне,
У теплу солодку каву.
Зкуйовдить волосся біляве,
Зломає почату справу.
Мене шмагає життя..
Здається, вдалося змінити.
Затримую серцебиття,
І йду уперед, щоб любити..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650550
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.03.2016
Я запрошую тебе до раю.
До Едему тебе запрошую.
Листям вітер грає у гаї,-
Сніг казковістю запорошує..
Я відверто тебе запрошую,
Помилуйся садами зі мною.
Щастю змій нехай не загрожує,-
Не обернеться радість зимою.
Підійди до мене - зігрію,
І намию яблук в джерелах.
Закохаю тебе й сум розвію,-
Щоби наше кохання не вмерло.
Я запрошую тебе до раю,
До кімнати своєї запрошую..
Вітер квітами грає у гаї,-
Сніг розтанув і вже не загрожує!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2016
Я відчуваю вулиць омертвіння,
Боюсь зробити зайвий крок.
Я стукаю щоночі в сновидіння,
У них сплелись дороги до зірок.
До мене невибагливо байдужий,
Й холодний подих твоїх слів.
І навіть від дощу калюжі,
Здаються чистими, аніж цей гріх.
Сьогодні невибагливо самотня,
Неначе вітер душу розриває.
Росте між нами слів безодня:
-"i LOVE YOU!"-"Ні,я не кохаю.."
Як легко було чати зачинити.
Навіщо в сни до мене йдеш?
Писать тобі не можу припинити,
Хоча для іншої ти там живеш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2016
Я читала вірші твої,
Відчувала і щастя, і горе.
По краплинам пила я їх,
І щораз поринала у море.
Куштувала я вірші твої,
І солодкі й немов гіркуваті.
Доторкалася подихом їх,
І плела візерунки строкаті.
Я тепло їх на смак відчувала,-
Ось тут спеції, тут наче кава...
Кожен вірш я тобі повертала,
І на кожен очікує слава!
Я читала вірші твої, -
Видавав їх мені по цукерці.
Та нажаль, не читав ти мої,
Заблукали на темній галерці..
Я читала вірші твої,
На вустах вїдчувала їх смак.
Та гіркі вони.Гіршї за гріх.
Я, як критик, скажу тобї "нї",-
Ти не вартий солодкого "так".
© (Анна Діденко. - 2016 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2016
У верболозах днів примарних,
У ненасиченості дивних слів,
Згубились ми в отих заплавах,
І не знайшли у світі див..
Штовхали ми важкі панелі,
Мов в шахах ми робили "мат".
Ми знов брели, мов у пустелі,
І знов тягли життя канат..
Щоразу на порозі хуртовина,
Вбивала те, що кам"яним було.
Життя всміхалось, мов дитина,
Й пило із вен смачне вино..
Життя манило й чарувало,
Давало змогу відчувати світ.
Воно, звичайно, все вже знало,
Що все мине на схилі літ..
© (Анна Діденко. - 2016 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642416
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.02.2016
Кошмари мене переслідують, -
Вони настигають в-ві сні..
Ночами важке нашіптують,
Чатують й приходять мені.
Вони щось удень унаслідують,
Усе перемножать, лякають.
Кошмари мене переслідують,-
І навіть в повітрі літають..
Здається, вони - нісенітниця,
Укрийся тепліше й засни.
Та варто мені усамітнитися, -
І чую я знов їх пісні!
Примари мене переслідують,
Ховаючись в шафі-душі.
На вухо жахи нашіптують,
Й не хочуть мене облишить.
Я тілом від них відбиваюся,-
На час облишуть мене!
Та знаю, що я не сховаюся, -
Примара у мить здожене!
Та маю я деякі засоби:
КОХАННЯ, МОЛИТВИ, ВІРШІ.
Не в кожного є. Я знайшла собі,
І ви вже навіки мої!
Кошмари мене покинуть,
Ти руку тримай лиш мою!
В минуле навіки поринуть,
Бо сильно життя я люблю!
© (Анна Діденко. - 2016 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640132
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.01.2016
[b]Вона:[/b]
Не чекай від мене нічого,
Не проси та і не зазіхай.
Не кохаю тебе і нікого.
Увірвався терпець через край..
Не моли більше жодної ночі.
Не приходь і мені не дзвони.
Розумієш - тебе я не хочу!
Ти забудь, від зими до зими.
І до рук, прошу, не доторкайся.
Я не хочу бажання твого.
Краще, швидше піди і не кайся.
Не чекай ти кохання мого!
[b]Він:[/b]
Я від тебе нічого не хочу.
Я кохання в собі придушу.
Не приходь у снах і щоночі -
Лиш про це я щоразу прошу.
І хоч сльози приходять на очі,
Я по-мужньому вік проживу!
Бо я звик, що мене ти не хочеш.
То ж піду я. Назавжди, піду!
[b]Вона:[/b]
Зачекай, не іди, я благаю,-
Ти ненавидиш, мабуть, мене!
Бо давно вже, тебе, я кохаю.
Вітер хмари нехай прожене!
[b]Він:[/b]
Не мороч мені голову, мила,
Я напився із лишком вина!
Ти ніколи мене не любила!
І цю правду ковтнув я до дна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2015
В моїм серці помітно дірки,
І крізь них я не бачу нічого.
Виправляю чужі помилки,
І щовечір звертаюсь до Бога..
І зірки мої тьмяно горять,
Бо душа моя ледь оголилася.
Нам ще рано з тобою вмирати,
Бо живу я!Я ще не скорилася!
Загортаю у жмені думки,-
Буду гріти,молить, оживляти.
І в житті, хай, усе навпаки,-
До хорошого буду вертати!
Пригорнуся до всього того,
Що життя наше живить тихо.
Ви не помітите болю мого,-
Не увійде у дім більше лихо!
В моїм небі ясніють зірки,-
І навколо я Всесвіт бачу.
Виправляю чужі помилки,-
І Бог також нехай пробачить!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613336
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.10.2015
Я вичавлю із себе вірш,
Хоч день за днем сиджу у хаті.
Кому потрібний він? Й тим більш, -
Думки у хаті - не багаті.
Я напишу якісь уривки, -
Змішаю добре всі слова.
І не поставивши п’ятірки,-
Болітиме від нього голова.
Життя у біль перетворилось,
В буття чи просто існування.
Проблема в грошах. Всі втомились.
Чомусь не в радість віршування.
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611936
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.10.2015
Я відчуваю пусту тишу, -
Лиш стислий вакуум навколо.
Та теплу мушлю все ж облишу, -
Й покину бігати по колу.
У моїм пульсі є життя, -
Воно ще там. Це відчуваю.
Назад не буде вороття, -
Сьогодні дихать починаю.
В моїх думках ще є деталі,
Ще не обтесані, сміливі.
Міняю гальма на педалі, -
Я крок за кроком йду до цілі!
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611935
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.10.2015
Затуманені мої очі,
Із-просонку, нічого не бачать.
У кошмарі прийшло мені,
Що ніколи ти не пробачиш..
Злякана, я, прокинуся,-
У долоні триматиму сон.
І не спатиму, щоб не спізнитися,
Дихати разом, в один унісон.
І думки, під ранок, заплутані,
У примарнім полоні живуть.
І будинки, в туман закутані,
Не зігрівшись, знову заснуть..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2015
Моє життя перетворилось в джунглі, -
Я – Мауглі, що заблукав у дикім місті.
Мої думки розгублені й бездумні,
Й немає барв, під небом, в листя.
Життя моє у бій перетворилось,
Боєць, в нім – я, з усим чужим навколо.
Стискаюсь. Вщент у грудях зачинилось,
Ступаю я, бреду на мінне поле.
Моє життя знервовано іде, палає,
В тремтячих пальцях кров горить.
Бо я життя занадто відчуваю,
Тому так сильно в тілі все болить.
Я вип’ю краплю, крихту валер’яни,
Скажу собі, що ліки ці – надійні.
А може буду просто п’яна.
Чи вип’ю поцілунки за снодійне.
Куди іду? За що в житті тримаюсь?
Чи вірю я у краще майбуття?
Та вже як ти і я не переймаюсь, -
Гори вогнем таке тяжке життя!
І я і ти у джунглях заблукали.
Заплутались вже геть наші думки.
Давай уявимо, ми - також повтікали
За моря синього оранжеві буйки.
Уявимо, що все гаразд у світі,
Що сплять всі мирно на Землі.
Що в небі світять зорі оксамитні,
Й до радості ведуть нас кораблі.
Давай зачинемо думки зухвалі,
І вже не будемо ревіти в подушки.
Давай зачинемо погане у підвалі –
Замінимо і памперс ми на пелюшки.
Наше життя знервовано зникає, -
В двобій вступають розум й почуття.
Та люди в нім нещадно помирають,
А разом з ними – Віра в майбуття!
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609165
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.09.2015
Простирадла з тобою лиш білі,
Небо синє і зорі вночі блищать.
Лиш з тобою в життєвім я вирі
Можу дихати вільно й не спати.
Мед з тобою лише найсолодший,
Й шматок хліба до чаю хрумтить.
Й сяє сонце тобі, мій хороший,
І душа, лиш з тобою, тремтить.
У полях тобі волошки цвітуть,
І цикорій, і маки, і трави духмяні.
Рік за роком пливуть та ідуть,
Та усе ще від щастя ми п’яні.
Простирадла для тебе лиш білі,
Й мої сльози та сміх – ти життя.
Рік за роком птахи сизокрилі,
Відлітають кудись в небуття.
Я у ліжку, на кухні, у домі,
Пам’ятаю: для тебе, жаданий, живу.
Пригорни та візьми у долоні,
Бо не сон - це, а сон наяву.
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2015
Заколисує дощ моє небо,
Між цілунками я живу.
Мені в світі нікого не треба,
Я з тобою у сні й наяву.
Припорошує сніг мої скроні,
І я там, де були колись ми.
Маю щастя у теплих долонях, -
Це насправді моє. Це – не сни.
Заколисує дощ моє небо,
Все життя моє буде твоє.
І ніколи не стане потреби..
Бо, у мене все є. Все вже є..
І так просто с тобою і тихо,
Я пройду по великих світах.
Моя радість у грудях не стихне,
І знайдеться багато ще „ах”!
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2015
Побудь зі мною в теплім літі.
В обійми ніжні тихо загорни.
Ще хмари ароматами сповиті.
І серце вітру в такт бринить.
Злітай зі мною в синє небо,
І м’яко яблучком котись у низ.
Збирай гербарії край греблі
Та солодко - духмяний хмиз.
Борись зі мною з свіжим вітром,
Що жовту осінь, знову, натякає.
І грій мене у теплім – теплім літі.
Хай за вікном дощі вщухають.
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2015
Пігулки щастя в світі не існує.
Таблетки є, щоб не було дітей.
Не плач тоді, що декого бракує,
Й не слухай зайве від людей.
Живи життям, вдихай повітря,
Й тримай в собі рідне маля.
Воно прийшло до тебе звідти.
Воно прийшло до тебе „для”.
Для того, щоб його любила ти, -
Майбутня мати й захисниця.
Щоб все, що далі ти робила би
Було від волі Божої й десниці.
Радій, воно вже дихає в тобі,
Твоє красиве, миле дитинча.
У прихистку в твоїй утробі, -
Іде у руки, хоче покричати!
Його беззахисне серденько
Довірило своє життя тобі!
Ти рідна матінка і ненька, -
Залиш, благаю, залиши собі!
Дарує Всесвіт цей дарунок, -
Ростити, пестити й любити.
Подумай про липкий цілунок,
Забудь, що ти хотіла його вбити!
Погладь животик, поцілуй ікону,
Хай в радість буде материнство.
Можливо, щастя це проти закону,
Та, що є краще ніж дитинство?
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2015
Я не сумую за минулим днем, -
Пішов він геть із перевтомою.
Відгукується він у м’язах й щем
Тремтить у нервах із судомою.
Чи хвора я? Чи тіло мої здатне
Робити більше аніж тиждень тому?
Мої думки для тебе не приватні, -
Читаєш їх й знімаєш втому.
Без тебе вбита моя здатність
Всміхатись щиро, без надриву.
У ліжку, у сім’ї – ти моя радість,
З тобою я смілива й не смілива.
Це я й не я, коли не поруч ти, -
Вивітрюється швидко моя гордість.
Ти вириваєш з тисків самоти,
Інтимно тішишся на користь.
Скажи, чи хвора я, бо дуже хочу
Ловити смак твоїх міцних обіймів?
Щоб лікував, сприймав щоночі,
Бо лікування це коштовне і надійне.
Твоя рабиня, хай це інші бачать, -
Ти той єдиний, ніжний із усих.
Слова твої закон, і значить,
Робитиму усе – чи гріх то, чи не гріх..
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2015
Не тисніть мені на груди, -
Я хочу ковтати повітря.
Є всюди бездушні люди, -
Приходять із болем нізвідки.
Не квапте мене не жити,
Бо маю я дещо більше.
Та я не збираюсь ділитись
Думками із першим ліпшим.
Не мацайте мою душу, -
Ховає її моя сутність.
Не хочу відкритись, не мушу,
Й не вабить твоя присутність.
Не маєте ви запрошення
Аналізом тут займатися.
Зачинено без оголошення,
У смітнику за непридатності..
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603284
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.08.2015
В зимнем продрогшем лесу
Дивные тайны в снегах живут.
На ветвях леденеют и снова красу
Сизые тучи, навьючив, несут.
Ветви, как руки, в холод одеты,
Скованы снами колючей зимы.
Сняться деревьям весна и поэты,
Их поцелуи в оковах у тьмы.
Нежиться лес, как вулкан,
Сил, набираясь, до лета крепчая.
О чары, я тут, я попала в капкан,
И не согреет меня чашка чая..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603282
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 31.08.2015
Дощ ллє бурхливий та жорстокий,
Тече, шепоче, пливе зі стріх.
Ти є, мій щирий, кароокий –
Вщухає дощ та чується твій сміх.
І знову, після дивної сієсти,
Я чую він все дужче накрапає.
Ти спиш, і кицька позіхає,
А він іде й мелодію співає.
Дощ ллє тепленький та м’який,
Втомивсь водою поливати.
Поспи вночі, а завтра день новий,
Не дасть тобі під дощик спочивати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2015
Ось вона – тиха пристань,
Берег, де з душ ні душі.
Місце, де пройдена відстань
Ділить навпіл від межі.
Тут усе тихо навіки,
Навіть вода не тремтить.
Вкриті імлою повіки
Й серце уже не болить.
Стомлено руки гортають
Пройдений дивний шлях.
Тіло життя пам’ятає,
Душа не літає у снах.
Тут вона – мирна пристань,
Без суму, війни та болю.
Поки не пройдена відстань,
Тримай у руках свою долю.
Буде ще тиха пристань,
Серце нехай стукотить.
Довгою буде хай відстань –
Й швидше нехай відболить.
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601558
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2015
Не смело, маленькой рукой,
Мой сын рисует на листе.
Я счастлива – ты есть и мой.
Беги, любимый мой, ко мне!
Я нежно зацелую носик твой,
А ты подставишь свою щечку.
Ты лучший в мире, дорогой,
Пошли играть в песочке!
Ты смело, маленькой ногой,
Обходишь лужу, кочку.
Беги ко мне, моя любовь,
Поправим спавшие носочки!
Все лучше, маленький герой,
Рисует пальчиками краски.
А вот и папа рядом твой,
Подарит он тепло и ласку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593237
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.07.2015
Как не похожи капли на стекле,
Они летят, о раму разбиваясь.
Неправду написал в своем письме,
Я верила и в этом сильно каюсь
Как редко стала видеть в снах,
Что лето греет теплом руки.
Наверное, тот первый страх,
Преддверием был нашей разлуки.
Как часто слышала я смех,
Уже не мой, а как-то мимо.
Ведь говорят – любить не грех,
Но эта – шутка в пантомиме.
Эта любовь как капля на стекле,-
Летела с неба, сбитая ветрами.
Ей суждено разбиться на земле
И затеряться где-то между снами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593236
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.07.2015
Повис, в вечернем небе, серп,
Белесый, тихий и безмолвный.
И отражаясь в зеркале у верб,
Как будто замечтался, словно..
Задумчиво глядят с синих небес,
Блестящие сестрицы – звезды.
Давно уснул дремучий лес,
И ветер поднимается на грозы.
Но так не скоро будет дождь,
Ведь тучи где-то так далеко.
Колышет ветер в поле рожь,
И дергает за хвост осоку.
Еще виднеется на небе серп,
Но гром гремит все ближе.
Мигнул средь туч, уснул у верб.
А вот и капли, - дождь. Я слышу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585553
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.06.2015
За окном уже рыжая осень, -
Как богатая дама стоит.
Вот сегодня дождем оросит,
Даже сад мой водою залив.
Выйду в двор я, пожелтевший,
Прошуршу сладким медом листвы.
Осень обнимет, меня пожалевши,
Лучиком, взятым у солнца взаймы.
Осень тихо на ушко спросит,
Чем пахнет сад ее золотой?
Я попрошу, пусть скорее приносит,
Запах весны и сосны молодой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585552
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.06.2015
Я втратила рівновагу у цьому світі,
І не приходять мені в снах сади у цвіті.
Від зволікань втомилося голодне тіло, -
Якби не ви, то кинула б усе. Злетіла я б.
Я майже втратила коротку жовту осінь,
Вона живе в мені. Хоч і ніхто не просить.
Не швидко пульс гортає кров у жилах, -
Та сильна я. Веде мене до вас стежина.
Могла б я втратити і сенс життя у світі, -
Та ви даруєте мені кохання в теплім літі.
Нехай же горе, втома – все нас оминає,
Бо я живу для вас. А ви для мене. Знаю.
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2015
Що в твоїм серці, панове господар?
Які думки вітають твою душу?
Які ще жертви дати тобі в дар?
І хто сказав, що ти узяти мусиш?
Ти не голодний, одітий, пане?
Так тепло, затишно в твоїй машині!
Чи думав ти, що з дітьми стане,
Зимою, у холодній одежині?
Чи довго совість ти свою вбивав,
Що швидко так від тебе відкарталася?
І чи багато ти вночі сьогодні спав,
Щоб діточки твої у золоті купалися?
Що в твоїм серці, пане господар?
Ідеї є як ще на нас нажитися?
У пеклі будеш пити теплий скипидар,
І я не можу в цьому помилитися!
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2015
Зрозумій це – немає сенсу
Щось казати мені услід.
Стоїмо на межі регресу, -
Не тримає спізнілий привіт.
Ні брехня, ані хворі ілюзії,
Ані правда, в яку я не вірю,
Вже не витягнуть із калюжі те,
Що втонуло в життєвім вирі.
Не потрібні зітхання, погляди,
Квіти, що швидко в’януть.
Не потрібні ті довгі проводи,
І цукерки, що швидко тануть.
Зайве дзвонити мені уночі,
Хочу, щоб душа відболіла.
Треба нам врешті спочити,
Щоб бути разом не закортіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2015
Ми їхатимемо.
Далеко, за обрій.
Буде усміхнено
На душі й спокій.
Милуючись у вікно,
Не спатимемо.
Як вперше, давно,
Мандруватимемо,
Як вічні закохані.
Й серце співатиме,
Не сполохане.
Ми їхатимемо.
Далеко, за обрій.
Буде радісно
На серці й спокій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2015
Як завжди, згідно до маршруту,
О восьмій виїхав автобус.
Він вчора трохи запізнився,
Бо був повнесенький, як глобус.
Звичайно, їде він довгенько,
Водій шансон все круте – верте.
Сьогодні їхав він швиденько,
Бо нагаїв спіймав відвертих.
Всього проїхати потрібно,
Маршрут, охоплений пів-містом.
Всього лише 5-6 зупинок, -
Остання – наше передмістя.
Бабуся зайшла на першій зупинці, -
На другій не став – хтось лишивсь на одинці.
Про третю й четверту хутко спитали, -
У відповідь – тиша, вставати ж не стали.
На п’ятій взяли дівчину гарненьку,
На шостій компанію вже веселеньку.
Так хто ж не доїхав до нас в передмістя,
Лишився чекати чогось там, у місті?
Оля:
Я завжди прокидаюсь о восьмій,
Каву п’ю, годую сіру кішку.
Запросили мене вчора в гості,
Я швидила, і поїла трішки.
Довго я чекала транспорт,
Щоб доїхати до друзів.
І нарешті дочекалася,
Нагулялась в лісосмузі.
Олена:
Я нафарбувала свої довгі вії,
Блискучим лаком вкрила нігті.
І ледве дочекалась на зупинці,
І думала, прийдеться бігти.
Була опівдні я на місці,
Бо полюбляю їздити в таксі.
Намилувалася зеленим листям,
Живу з комфортом – не як всі!
Марина:
Чекати довго мені довелося,
Я вчасно була на зупинці.
Хотів не спинитись -
махати прийшлося,
А то і лишилася б я на одинці.
Відповідь:
Не їхали в цьому автобусі – Оля, бо встала у вісім, Олена, бо їхала на таксі.
Їхали автобусом – Марина, сіла на 5 зупинці.
Могли б ще бути пасажири з другої зупинки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577659
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 28.04.2015
Помилуйся ще трохи мною,
Й поцілуй мене тепло в живіт.
Моє тіло розквітло цією весною,
І вуста усміхаються у привіт.
Роздивися як слід, що тобі дарую.
Зацілуй моє тіло благаю, молю.
Я і у сні й наяву залюблю, зацілую,
Бо тобою живу я, існую, горю.
Покохайся ще трохи зі мною,
Ну, а потім я тихо в обіймах засну.
Пахне тіло травою й весною,
Як і тіло, прийми ж цю весну!
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2015
Вже світло ліхтаря блищить,
Твоє вбрання легке й коротке.
Ти знаєш, куди час біжить,
І у цю ніч і вільна і солодка.
Тепле повітря літа гріє,
І ти мрійливо закриваєш очі.
І він про тебе також мріє,
Й про те, як ти його захочеш.
Вже світло ліхтаря горить,
І ти така відкрита та приємна.
Уже любов його тобі летить,
Бо знає він, що це – взаємно!
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2015
Палав листок під сонця захід,
Злітались сутінки з усіх усюд.
Так все й було, чи це здавалося –
Останній, літній, теплий це етюд..
Зелені трави скорено хиталися,
Каштани сипали об мій поріг.
Це літо зовсім тихо попрощалося,
Бо на столі із осені стоїть пиріг.
Духмяним вітром пахло листя,
І вже не тепло стало вечорами.
Із чорнобривців в осені намисто,
А там, чекай й дощі не за горами.
Палав, горів жовтий листочок, -
Нема життя у нього в жилах.
Зробив останній з дерева ковток, -
І стрімко в низ душа його злетіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2015
Розпочато білий аркуш нового дня, -
На ньому є свіжі шоколадні плями.
Так я підсолоджую наше життя,
Бо я так кохаю тебе, до нестями.
Усе заповнюється білий аркуш, -
Краплинами від вина, а ще від чаю.
Тут я не поспішаю, а тут лечу,
Нам так добре і ми призвичаїлися.
Заповнено доверху аркуш дня, -
Сьогодні ми з тобою трудилися.
Наповнив собою моє ти життя, -
А інших не буде – спізнилися.
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2015
При світлі мобільного телефону
Я намагаюся розгледіти рядок.
Ми були, так, як двоє знайомих,
Серед забутих чужих помилок.
При світлі твоїх повідомлень,
У моїй кімнаті в темряві ясно.
Сьогодні я занадто втомлена,
Та писатиму, доки не згасне.
Від світла твоїх смс, закоханих,
Так тепло, затишно, гарно тілу.
Ми двоє життям заклопотаних, -
До тебе не йшла б, летіла я!
Я читаю твої щирі відвертості,
І пишу тобі відповідь знову.
Відчуваю безмежну легкість, та
Ідуть вже гудки для розмови...
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2015
Реаліст:
Привіт, моя закохана подруго.
Ти знов не спала усю ніч?
Скажи, навіщо ці потуги?
Візьми та скинь все з своїх пліч.
Скажи, моя гарнесенька подруго,
Навіщо серце знову рвеш?
Чи мало знов тобі наруги, -
Живи як є. Живи як ти живеш.
Не плач, моя закохана подруго,
Ти не одна була в цю ніч.
З тобою ще було вино й наруга, -
Яку ніяк не зняти з пліч.
Мрійниця:
Привіт, мій вільний друже,
Ну що ти можеш розуміти?
Кохала я. Та я йому байдужа,
Вином я горе намагалася запити..
Вже пусто стало у душі,
Як після сильних ураганів.
Він захотів, погрався та лишив,
Із чашою надпитого кохання..
Реаліст:
Поглянь на світ жорстокий,
Не дозволяй собою гратись.
Тобі болить та рани не глибокі,
Життя іде й не думає спинятись.
Живи як я. Всміхайся ранку,
І тій людині, поруч із тобою.
Та бережи від протягів фіранку, -
Свій біль хай забирає із собою.
Мрійниця:
Невже не хочеш ти кохання?
Щоб ти й вона всміхалися із-рання?
Виконувати всі ваші бажання?
Ділити всі життя переживання?
Скажи, мій вільний друже,
Знайомі ми з тобою так давно.
Чи я подобаюсь тобі, чи я байдужа?
Чи хочеш випити моє вино?
Реаліст:
Я не очікував такої хвилі,
Долі, витка чи розвитку подій.
Та твої очі, дійсно, мені милі,
І вже в житті своїм я не водій.
Тому, моя кохана ти подруго,
Запрошую зі мною не спати ніч.
Закрити всі щилини та фрамуги,
І зняти втому з твоїх пліч..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2015
За вікном невблаганний вітер,
Дме, розколихує стомлені віти.
Знати б куди тугу душі подіти,
Щоб із ранком пішла звідти.
За вікном все ростуть барикади
Із сміття, бруду, пилу доріг.
За стіною кричать поради,
Хто не має й свого не зберіг.
За вікном невгамовна прелюдія,
Чи дощ защекоче чи блисне грім.
Душа вимагає німого безлюддя,
Заглядають туди, як в свій дім.
За вікном невблаганний вітер, -
Накрапає на шибку холодний дощ.
Допоможе і тіло і душу омити,
Пригадати хороше й погане щось..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2015
Насолоджуйся моїми казками,
Доки я живу, творю для тебе.
Доки є життя, почуття між нами,
Доки зорі світять, сяє сонце в небі.
Насолоджуйся моїми смаками,
Доки хочеться чаю чи тістечка.
Доки різниця є між думками,
Як між осіннім опалим листячком.
Насолоджуйся моїми словами,
Що дарую в момент насолоди.
Доки світ ще заповнений снами,
Не залежно від часу й погоди.
Насолоджуйся. Я тут з тобою.
Доки світ ще існує, безмежний.
Доки радість росте зі мною, -
Ось де щастя! Й воно – величезне!
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2015
А ти у мене ніколи не вірила, -
Завжди була дитиною малою.
Як не старалася, щоб не робила,
Ти не бачила, лишалася німою.
І ти завжди хотіла бачити те, що
Збігається з твоїм баченням.
Ти не раз хотіла пробачити, -
Та не слухала суті пробачення..
Ти завжди своїм переймалася,
Підробляла моє життя під себе.
Коли сперечатися я намагалася,
Ти вигадувала інші потреби.
Наче ти мною турбувалася,
Та жила моїм юним життям.
Я доросла. Ти здивувалася?
У серце моє вже нема вороття.
В егоїзмі мене звинувачувала,
Та в руках своїх міцно тримала.
Не ходила із ним на побачення,
Та долею грати моєю бажала.
Та розкрились дитячі очі, -
Ти не маєш ніякої влади.
Я доросла і погляд жіночий,
Вже не бачить нової поради.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2015
Сьогодні в мене пишуться вірші,
Бо ти весь день закохано дивився.
Писала їх тобі, щоб ти мершій
Після зізнань іще раз притулився.
Сьогодні в мене пишуться вірші,
Бо ти сказав, що я твоя навіки.
Що не потрібні тобі очі інші,
А що мої – то є блакитні ріки.
Насправді, очі маю сіро - зелені,
Та рима ось така приходить.
З тобою вільно дихають легені,
І дотики то гріють, то холодять.
Сьогодні в мене пишуться вірші.
З тобою поруч я писатиму і завтра.
Писатиму тобі, щоб ти мершій,-
Нагадував мені, чого я варта.
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570874
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.03.2015
Давай підрахуємо ступінь
Твого і мого божевілля.
Питаєш, чому я самотня?
Насправді, я дивно вільна..
Давай підрахуємо вартість
Твоїх і моїх почуттів.
Ти кажеш, тобі не в радість?
Інакше ніяк, а чого ти хотів?
Давай підрахуємо цінність
Твого і мого життя.
Міркуєш про часу плинність,
Та все не ідеш в каяття.
Давай підрахуємо рівень
Твоєї й моєї довіри.
Ти кажеш, що втратив віру.
Насправді ніколи й не вірив..
Давай підрахуємо врешті
Хто більше кого і найбільше.
Я бачу розбиті рештки,
Тому мені й найгірше..
Давай розрахуємо ступінь
Твого і мого кохання.
Як прикро, що все почалося
З пустого підрахування.
А доки існують рахунки,
Не жити справжнім почуттям.
Не щирі наші поцілунки.
Не можна вірити словам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2015
Торкайся мене не вперше –
Я в обійми твої прийду.
Зацілуй і стане хай легше,
У серці моїм – я знайду!
Торкайся мене не вдруге –
Буду поруч мільйони ночей.
І стискай мене до напруги,
До замружених темних очей..
Торкайся мене не втретє –
Кожен раз усе сміливіше.
І на життєвім портреті
Буду лиш я, найрідніша.
Торкайся мене вкотре –
І щось нове щоразу знаходь.
Пригорнуся до тебе турботливо,
Ти додому скоріше приходь.
Торкайся мене не вперше –
Я щось від себе додам.
І кохай мене, Нехай легше
Малювати портрет буде нам!
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569472
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.03.2015
Ніч:
Я тихою ходою зайду у хвіртку кожну,
Ласкавою рукою чарівні сни примножу.
Я ніжно пісню заспіваю колискову,
І подарую казочки, охочім, кольорові.
Я ненароком квіточок в садах торкнуся,
А декому, із снігом білим, я наснюся.
Я за вікном із заметілями в таночку,
Кружляючи, прийду, згорнусь в куточку.
Я добра фея, на яку чекають усі вдень,
У снах своїх дарую людям я пісень.
Але, як кожна жінка, що мінлива,
Без сну залишить можу, як зрадлива.
Одним я можу милі сни начаклувати,
А інші можуть спати й не побажати.
Когось із місяцем я буду розважати,
А хтось зі мною буде тихо віршувати..
День:
Моя принцесо, що без тебе, життя пусте?
Я різний, також, для кожного, проте,
Без праці, вчинків та подій, що я дарую,
Не буде відпочинку уночі, не повіршуєш..
При світлі сонця чи то крапельках дощу,
Я тут, із господинею, у створенні борщу.
Чи то надворі сніг іде, чи жовтий падолист,
А я в роботі весь, і в цім я маю хист.
Я тут, коли дитиночка мала кричить,
І поруч я, коли студент щось швидко вчить.
Я також тут, у ту інтимну насолоди мить,
Коли батьки надумали нове життя створить.
А інколи, буває так, що вдень приходять сни, -
То ти нагадуєш мені, ворожиш, шлеш листи..
І втомлена тоді, в роботі, праці, сонна голова,
Схиляється, щоб відпочити, зібрати всі слова.
Я в тебе також часто у гостях, Зоряночко, буваю,
І перетинаю ніч із дня, коли із сонцем не встигаю.
Роблю вночі, творю, хвилююсь, щось читаю, -
Без тебе важко жити, я так тебе кохаю!
Ніч:
Щоб не забути один одного, години шлемо,
Я сну удень, а ти з роботою приходиш уночі.
Поєднані добою разом вічно ми живемо,
І буде рік за роком так, і їх не полічить...
День:
Моя ворожко, досить нам хвалитися, змагатись,
Бо нас міцним, навічним шлюбом з’єднує доба.
Щоб ближче ти була, я дозволяю вдень поспати,
Дозволь і ти, комусь, писати уночі закохані слова!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2015
Ось він який, цей березневий сніг,
Як чай із молоком холодним.
На землю покривалом білим ліг,
І став ураз старим й не модним.
Ну де ти взявся мокрий сніг?
Де сліз набрав сирих, вологих?
Яке мав право, як ти, снігу, міг,
Спуститись з хмар пологих?
Стук-стук із стріх із-ранку,
То ти летиш, то крапаєш..
Відчинено весні фіранку,
А ти у двері хряпаєш...
Ось він який, цей березневий сніг,
Як запізнілий чай із льодом.
На землю білим покривалом ліг, -
Та біле стало вже не модним!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569279
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.03.2015
Вживаємо щодня терпке плацебо,
Що нам готує телебачення.
І відчуває організм потребу,
Із-ранку, на обід, завбачливо.
Вживаємо щодня смачне плацебо,
Із суміші флюїдів та гормонів.
Із променів дощу та крапель неба –
Змішалось все в моїх долонях.
Щодня куштуємо липке плацебо,
Чужих обіймів у маршрутці.
Шматочків фраз, яких не чути треба,
Підслуханих, раптово, на п’ятиминутці..
Проковтуємо щодня гірке плацебо,
Із дорікань чужих, німих образ.
Живемо ми життям край неба,
Сьогодні тут, а завтра зникнемо, ураз..
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567842
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.03.2015
Тиснуть стіни,
Бруд сирої землі.
І навколо бліде листя,
Потопає у німій імлі.
Стогнуть сни,
Страждають тихо.
Загубились ми -
Нам нема чим дихати..
Я хочу асфальту
І по шию светр.
Загорнута в шпальти,
А навколо вітер..
Пусто або вільно,
Де у тім різниця?
Дихаю повільно,
Та туман ще сниться.
Повернуся в клітку,
І звідти не вийду.
Пледом обгорнуся,
Поки ти не прийдеш..
Тиснуть стіни,
Вже мені тепліше.
Я вдихну повітря -
Стане веселіше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2015
За мотивом роману Панаса Мирного "Вулична"
Важкі крила мої у багнюці,
Що налипла важкими шарами.
Над душею тепер всі сміються,
Грають долею й тілом задарма.
Крила білі мої у пилюці,
Пролетіла душа так багато доріг.
Серце плаче,а очі сміються,-
Не зберіг ти мене. Не вберіг..
Я для тебе ніхто. Я колишня.
Та своє відкриваю життя.
Пролетів ти як літо торішнє,
І пішов назавжди в небуття.
Ну, а я своє тіло дарую,
Тепло буде йому, комусь.
Серце пусте, і ніщо не ятрує,
І чомусь вже не сумно. Чомусь...
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2015
Я впевнена,заради нас із сином,
Тернисті і важкі пройдеш шляхи.
Гірчитиме солодкий мед полином,
В основу щастя ти заб'єш цвяхи.
Я впевнена,заради нашої родини,
Руками голими ти потримаєш сонце.
Світило щоб в важкі й сумні години,
У втомлені серця,як в теплеє віконце.
І поруч, ти не спиш ночами темними,
Бо хочеш захистити рідне,особисте.
І не бувають дні пустими і даремними.
По плану все,як у квітчатому намисті..
Я впевнена,я знаю,як не складно,
Та вихід знайдеш у життєвій боротьбі.
На все життя твої,і ми тобі підвладні,
І все,що маємо,присвячуєм тобі.
Я знаю,ти заради нас із нашим сином,
Подолаєш труднощі та безліч перешкод.
Подякує тобі,синочок з часом плином,
А я завжди твоя, і це найліпша з нагород.
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562047
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.02.2015
А зал старого вокзалу,
Відлунює його ще кроки.
Минуле,зрошене сльозами,
Змиває дощ в роки за роком.
Вокзал,неначе свідок її болі,
Він бачив його тихий спокій.
Вже зіграні давно були ті ролі,-
В очах її лишився німий докір.
Стояв він людно,але німо,-
Слова не бравши до уваги.
Та серед них почув "Ходімо",-
У відповідь - камінь зневаги.
Вона не впала,не зомліла,
Була спокійною відтоді.
Відверто ним жила, хотіла.
Та серце шепотіло "Годі..."
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2015
Ше сплять підмерзлі темні ріки,
Та у деревах живиться весна.
Із-ранку ляже іній на повіки,
Та пахне по-весняному зима.
Не тануть кручі в змерзлім лісі,
Та в місті джерельця бринять.
Немає натяків на зелень листя,
Але птахи вже в небі дзеленчать.
Навколо прохолодно,зимно,
Зненацька може грянути мороз.
Лякає ще весна зиму,та дивно
Сміється сонцем з тих погроз.
Дрімають ще підмерзлі ріки,
Та сонечко вже їх дісталося.
Лескоче,грається для втіхи,
І як дитя із вітром бавиться.
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561910
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.02.2015
[i]За мотивами пісні Rihanna "What now?"[/i]
А я кричу,і мій голос,
Відбивається об стіни.
І що тепер?Я зриваюсь,
Та в мені вже є зміни.
Я перетворююсь в кому,
Що стоїть перед новим.
В мені є старе-знайоме,
Лишилося кілька хвилин.
А я кричу,і мій голос,
Зриваєтся до хрипоти.
Не знаю,що відбувається,
Та я вже там,де і ти...!
Я перетворююсь в ту,ким
Могла б бути завжди.
Але,не чекай,ходім,
І зараз не кажи "Зажди".
А я не кричу,і мій голос,
Вже тихо в мені бринить.
Перетворення відбулось,
Й мені вже ніщо не болить.
Бурани,що жили в мені,
Заспокоїлись,сплять.
На крапки коми перетворені,
Та тільки очі вогнем горять.
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
___________________________________
на фото Rihanna.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2015
За сірим ранком сірий день,
І тільки нічка інша - темна.
Малюю фарбами на фоні-склі,
Та перед фатумом - нікчемна.
Та все ж добро..воно ще є?
Чи так...слова лише складаю?
І щось в середині мені моє
На це питання шепче "Я не знаю".
Та у вікно я бачу все ж таки,
Що дещо там таки змінилось.
Прибралися в сніги сонні гілки,
Хоч сонце так і не з'явилось.
За новим ранком новий день,
І маю ніч вже зоряну,не темну.
Змінилось все знову в мені,
І є мета. Живу я не даремно!
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555547
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.01.2015
А я тепер під прихистком твоїм,
В обіймах,у полоні - як ти хочеш.
Нема між нами зайвих стислих стін,-
Бо ми говорим і кохаємось до ночі.
Немає грат,немає брам між нами,-
Лиш простір,космос - як бажаєш.
Та є думки у нас із різними світами,
Мене на дотик ніжно ти сприймаєш.
І я тепер під прихистком твоїм,
Закохана,щаслива й ніжна-ніжна.
Нема між нами брам та зайвих стін,
Лиш простирадло біле-білосніжне...
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2015
[quote]Мрії - особиста справа кожного", одноіменна назва розповіді Айзека Азімова[/quote]
Закрий очі,нехай мріє уява,-
Лети крізь сірість кубчастих хмар.
Не дивує хай там сонця поява,
Так малювати - рідкісний дар!
Хай живе там карамельне небо,
Й квіти не в'януть запашні ніколи.
Не блокуй підсвідоме,не треба,-
Не будуй у житті частоколи!
І чим більше реальні мрії,
Тим казковіша дійсність твоя.
Не дивуйся у справжність подій,
Бо ти уявляєш,так як і я!
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555155
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2015
Заховай мене у скалистій печері,
Що назовні має лиш два входи.
Як у раковину,де Ти та вечеря,
Щоб кохалися з ранку до сходу.
Нехай з печери буде видно гори,
Потонулі в блакитну неба синь.
І шумить у низу пінне хай море,-
Простяглась щоб краса в далечінь.
Заховай мене в піднебессі десь,
Щоб печера ховалась у листі.
Щоб навколо був простір весь,
Мов з картини - барвистий і чистий.
А в печері затишно і тепло буде,-
Постіль з зелених трав, стіл з дерев.
І навіть,коли зима буде всюди,-
Й чутно завії й хурделиці рев.
© (Анна Діденко. - 2015р.)
________________________________
На фото затишний дім-печера архітектора Діка Кларка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554880
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.01.2015
[quote]У 2015 році Масляний тиждень в православ’ї випадає на дні календаря з 16 лютого 2015 року з 22 лютого 2015 року . Дата Масляної прив’язана до Великого посту, тому завжди є тижнем, яка випереджає найголовніше православне - Піст. Ну а Великий піст, в свою чергу, прив’язаний до дати святкування Пасхи.Варто відзначити, що у древніх слов’ян язичницькі проводи зими із зустріччю весни тривали два тижні з екватором в День весняного рівнодення. Стосовно до 2015му році, це період часу з 14 березня 2015 року з 27 березня 2015 року.[/quote]
От і Масниці надворі,-
Отже,-скоро буде весна!
Неділя доброї волі,-
І Посту початок вона!
Тиждень гулянь до півночі,
Рідня вже уся за столом!
І сватань за очі дівочі,
А ні,то ходи з колодком!*
Давайте разом відслідкуємо,
Традиції ці,обряд за обрядом.
Млинців смачних посмакуємо,
Родиною в радості відсвяткуємо!
[b][i]Понеділок[/i][/b]
В понеділок, на Масниці,
Млинців напечемо,як годиться.
Пом'янемо вже померлих,
Щоб не стали сниться!
[b][i]Вівторок[/i][/b]
У вівторок,у громаді,
Нагуляймось в волю!
Хлопці і дівчата раді-
Бо шукають долю!
[b][i]Середа[/i][/b]
Тещі, в середу,млинці готують,
Зятеві - найкращі й ласі!
А зяті млинці куштують,
Щоб згадувалися аж у Спасі!
[i][b]Четвер[/b][/i]
От четвер так четвер!
"Розгуляй" в народі звуть.
Пусто в хаті відтепер,
На гуляночки усі ідуть!
[b][i]П'ятниця[/i][/b]
Ох,й наївся зять у середу,-
Теща ж смачно ласувала!
А тепер чекай попереду,
Щоб теща в гості завітала!
[b][i]Субота[/i][/b]
Невістонька,люба звістонька,
Кличе в гості милих зовиць**
Дарує їм щирі подаруночки,
Немає рідніших сестриць!
[b][i]Неділя Прощена[/i][/b]
В цей день прощалися з зимою,
Ходили в церкву,поминали.
Постом віталися з весною,
І один одного прощали!
_________________________________
* - колодок,колодка - прив'язували не заміжнім та не одруженим.
**-зовиці - сестри чоловіка.
© (Анна Діденко. - 2014 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554628
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 25.01.2015
Хоч і вчилась на "відмінно",
Та дуріти люблять всі!
Грали в карти ми незмінно,
Фарбувалися у всій красі!
Без релаксу на "відмінно"
Вчитись зовсім не можливо!
Вчасно не приходили зі зміни,
Вчитись треба не квапливо!
Бо розумним можна бути,
Якщо гарно релакснути!
Щоб на лекції заснути,
Та ще й потім розуміти!
Після ВУЗу є порада -
Вчитись треба і радіти!
Бо якщо тільки зубрити,
Можна зовсім одуріти!
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553666
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 22.01.2015
Я в напівтемряві пишу слова,
Які при світлі іншими здаються.
Це як у книжці зчитана глава,
Де під кінець у чомусь зізнаються.
Згасає.І є ще напівповний аркуш,
І світло де-не-де торкається його.
На стінах танці тіней одиноких душ,-
Вони іще крокують в пошуках свого.
І піде знову день у ніч холодну,
Увійде в неї тепло, м'яко і без світла.
Не смію втратити ані хвилину жодну,
Життя моє в вірші зараз розквітне.
Ось і ліхтар поблискує дбайливо,-
Навпомацьки дописую свої думки.
Сьогодні день зробив щасливою.
А ніч над "і" поставить всі крапки...
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551830
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.01.2015
Задивилось небо у привітні вікна.
Притулилось сонце до косої стріхи.
Ранок запрошує холодом дихати,
Пройтися містом для своєї втіхи.
Солодко-морозно пахне у повітрі.
Притоптався сніг. Оголились віти.
Та бадьорить настрій гострий вітер.
Заграє до мене, бавиться,як діти.
Сліпить очі сонце,не дає зігрітись,
Сковзанка із льоду,щоби оступитись.
Поглинає мозок кисень із повітря,
Нумо всі ходімо із квартир на світло!
Та біжить за обрій не ласкаве сонце,
Загляда за комір нетерплячий вітер.
Не гостинно стало за моїм віконцем.
Холодно надворі. Я тікаю звідти...
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551515
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.01.2015
Затужили,заголосили рядки поетичні,-
"Зовсім не по формі ми, не класичні!".
Засміялася гітара,дзвінка та лірична,-
"Покладу на музику - ви такі не звичні!".
Ожили рядочки, граціозно склались,-
Такі милі й щирі до серця гортались.
Та зайшли у душу,тим, що відвертались,
І не розміром,а змістом вкарбувались!
Широко писалася, поетові рукою,
Пісенька глибока. Тихою рікою.
В вірші народилося те,що є тобою,
Забриніло в серці. Не дало покою.
Ви ж страждайте свої форму,розмір,
Зайве викидайте - в норму всі слова!
А я ж полечу у мрійливий простір,
Бо поезія - життя!Радісна,нова!
Звеселилися,зраділи рядки поетичні,
Розклалися відверто,і не прагматично.
І забилось серце стрімко та ритмічно,
А хто любе сухо,тому і не звично!
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
_____________________________________
Шановні поети - пишіть як хочете, бо тільки ви висловлюєтесь щиро!!!Майстри нехай думають же не про зміст, а про форму і розмір!)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548737
рубрика: Поезія,
дата поступления 04.01.2015
[b]Він:[i][/i][/b]
Я не смію тебе відпустити,
Та не хочу лишитись у снах.
Це,як блюдо,що слід припустити,
Та,наврядчи,покращити смак..
Маю,нарешті,все зрозуміти,-
Полетіло кудись по світах.
Уночі слухати подихи вітру,
І як падає зранений птах..
[b]Вона:[i][/i][/b]
Я не млію в обіймах з тобою,
Як колись було,у минулому.
Коється дивне давно із-зі мною,-
Відлунало в саду тім,поснулому..
Помилилась душа моя стомлена,
Хоч кохала тебе донестями.
Постираю твої повідомлення,
І загубишся ти по-між снами.
[b]Він:[i][/i][/b]
Я принаймні, хотів пригадати,
Що було хороше між нами.
Та спокійно тепер буду спати,-
Загубила мене ти між снами...
© (Анна Діденко. - 2014 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2015
Лунають в небі,десь,мелодії дощу,
І світлячки відблискують їх співи.
Запрошує ця ніч напитись досхочу,
Із поданої чашки, з смаком зливи.
Гойдаються зірки в шаленім хороводі,
Підкорені чарівністю красуні-Діви.
То тут,то там спалахують на сході,-
Всесвітні таємниці живлять їхні сили.
Величною красою сяє жовтий місяць,
Як в дзеркало,в калюжі задивився.
Здивований,він щойно зливою умився,
І спать пішов у хмари. Притомився...
© (Анна Діденко. - 2014 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546133
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.12.2014
В твоєму серці дещо застаріло,
Не стукає у відповідь на щастя.
Сутулість, блідість, вид змарнілий,
Й кохання ти сприймаєш за безчестя.
Уже не діва ти, та ще і не в літах,
Але халат старий, нема помади.
Не всміхнена, у справах, думи вбиті,
І не підкреслені уже твої принади.
І серце дещо звикло холодіти,-
Не бачиш ні красу, ні велич.
Хоч кажуть, треба знову жити,-
Та краще, ти біду собі не клич.
Оманливо ховаєшся у досвід,-
Спілкуєшся із старшими за себе.
Запрошуєш осінній дощ у гості,
Мовчиш, коли ще є у тім потреба.
Та молодість ніяк не обманути,
Твій погляд на помаді зупинився.
То ж не швиди в літах старіти,
Мершій у сукню. Й схаменися!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545138
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.12.2014