Василина Лаврик

Сторінки (1/3):  « 1»

Змінилась

Я  знаю,  я  змінилась  не  на  краще,
і  погляд  у  очах  вже  не  той.
І  почуття  в  мені  давно  вже  згасли,
байдуже  мені,  ти  звісно,  вибачай...
А  вплинула  на  мене  та  байдужість,
вона  до  тебе  швидко  так  прийшла.
Тому  і  змушена  ,тебе  забути  я  назавжди,
назавжди  в  своїм  серці  похова.
Минатимуть  роки  і  знову  я  твоє  ім'я  почувши,
не  сприйнявши  його  з  болем,  усміхнусь.
На  зло  для  тебе  стану  я  найкращов,
найкращов  буду,  але  не  з  тобов.
Я  десь  літатиму  тоді  у  своїх  мріях,
в  тих  мріях  ,до  яких  не  ввійдеш  більше  ти.
А  ти  залишишся  тільки  з  тою  надією,
яка  не  згасне  до  останніх  днів  в  тобі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2013


Справжнє життя

Можливо  й  справді,
життя  незвичним  дуже  є.
Кольоровими  смугами,
швидко  так  проходить.
Дарує  й  радощі,  і  смуток,
й  сотні  втрат.
Яким  заміну  швидко,
не  знаходим.
Ми  забуваємо  обличчя
рідних  нам  людей.
Й  слова  засмученої  мами.
Яка  не  спить,
чекає  нас  вночі.
Дочкою,  сином
з  любов'ю  називає.
Живемо  ми,  і  не  цінуємо  людей,
які  багато,  для  щасття  нашого  зробили.
А  пам'ятаємо  багато  так  образ,
й  людей,  які  жорстоко  з  нами  поступили.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2013


Втрачена любов

́́Пробач  за  те,  що  увірвалась  я  в  твоє  життя,
провела  в  ньому,  так  багато  часу.
Пробач,  я  не  хотіла  самоти,  я  думала,
тебе  не  втрачу  я  одразу.
Я  знаю,  була  не  така,
хотіла  просто,  крихітку  тепла.
Сльоза  скотилась  в  дзеркалах,
життя,  як  драма  і  в  ній  сумний  фінал.
Ти  знаєш  добре,  сльози  -  не  вода,
я  не  ввійшла  в  твоє  безтурботне  життя.
Для  мене  був  завжди  єдиний,
не  відпускала,  тебе  тримала  я  щосили.
Для  мене  місця  там  вже  не  хватило,
в  області  серця  щось  там  защимило,
і  я  повільно  втрачаю  силу.
Живу  надією,  і  з  тим  дізнаюсь  про  зневіру.
А  вірила  я  в  те,  що  завжди  будемо  щасливі,
та  на  жаль  для  цього,  нам  не  вистачило  сили.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2013