Сабріна

Сторінки (1/53):  « 1»

За 5 хв. до прибуття


Коли  н-ий  келих  перекинуто.  І  в  грудях  
тепло?
В  руці  квиток  з  періодичністю  два
тижні;
Хоч  розірвись  на  два  клятих  міста
//місця;
Коли  летиш  над  темрявою  і  даруєш  
світло?
І  не  важливо  вниз  чи  ввись,  бо  не  важливе
місце;
Невже
так  легко
відпустив  із  клітки
в  іншу
клітку?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2015


На смак і на дотик

імена  зриваються  з  вуст,  набуваючи  рис  інакшості
зима  розливає  глінтвейн  у  замерзлі,  зціплені  зуби
язик  заплітається,  слова  змінюються  поцілунками,
і  стоїш  напівхолодний  перебираючи  пальці  в  угах.

гамірно,  відображення  губляться  десь  у  вітринах
людях,  що  поспішають  додому  згорбивши  спини    
від  важкості  подарунків  для  домочадців  і  родини,
від  надій,  що  ми  переживемо  цю  бункерну  зиму.

не  думати,  не  плекати  надій  чи  сьогодні  чи  завтра
жити  на  повну,  поки  стакан  на  одну  другу  повний  
їсти  морозиво  на  морозі  та  радіти  зимовому  сонцю
тішитись,  що  бачиш  і  відчуваєш  на  смак  і  на  дотик.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2015


Нотки ванілі

Перенасичення  людьми,  перенасичення  подіями
Ми  жадно  ковтаєм  останні  краплини  цього  року
Задихаємось  м'ятним  повітр'ям  і  парою  з  рота
Розливаєм  гарячу  каву  на  незграбних  перехожих.

В  твоїх  парфумах  нотки  ванілі  від  яких  мене  нудить
Волосся  в  якому  тонуть  пальці  і  розчиняються  губи
Не  заплющую  вічі,  щоб  не  заснути  і  не  прокинутись
Не  можу  тримати  себе  у  руках,  коли  ти  так  дивишся.

Серце  вистрибує  з-під  куртки  прямісінько  в  твої  руки
Хочу  дивитись  тобі  у  вічі,  слухати  нон-стоп  фільми
За  вікном  дощ  з  мокрим  снігом,  і  гидка  кава  з  собою
Давай  побудемо  ще  тут,  і  назвемо  це  місце  домом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546976
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2014


Люди-невидимки

Вчора  хліб  був  сухішим,  ніж  сьогодні  вчорашній
Люди-невидимки  шукають  тіні,  яких  не  відкидають
Ми  корінням  вростаєм  у  вчора,  бо  завтра  немає
Є  лише  сьогодні,  але  в  ньому  нас  нема,  і  не  буває.

Ми  губимо  крихти  свого  тіла,  ми  губимо  свою  душу,
Шукаєм  істину,  читаючи  по  губах,  і  цілуючи  в  губи,
Не  залишилося  тих,  хто  були,  ті  хто  є  теж  не  лишуться
Ми  йдем  кудись  і  до  когось,  роблячи  крок  у  невідомість.

Ми  є  ті,  хто  ми  є,  наші  ноші  сповнені  гострого  каміння  і  болю,
Ми  ціла  епоха,  ми  пам'ять  її,  на  граніті  кров'ю  розтерті  сльози,
Ми  є  обрані,  наших  імен  не  знає  ніхто,  лишень  обрані  нами  ніхто,
Ми  тут,  і  нас  тут  немає,  ми  сюди  не  приходили,  звідси  і  не  підемо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2014


Питання на питання

Питання  на  питання  заводить  в  глухий  кут,
Ковтай  слова  як  пігулки  від  запаморочення
Одним  білосніжні  шати,  іншим  кольчуга  і  меч  
Комусь  горіти  у  пеклі,  а  комусь  горіти  ще  тут.

Полатані  сфінкси  не  дають  пересічним  підказок
Гній  скапує  з  швів,  і  кров’ю  обливається  серце,
Тритони  лізуть  з  щілин  відчинених  навстіж  вікон,
А  хамелеони  маскуються  під  родючі  чорноземи.

Ти  низько  пав,  друже,  бо  стояти  тобі  не  в  силу
Невдаха-самурай  робить  виделкою  сепуку
Прийми  виклик,  проси  прощення,  визнай  вину,
І  може  я  змилуюсь,  і  вкладу  у  твої  руки  катану.

У  людей  заввишки  в  один  палець  комплекс  Наполеона
Коли  палець  більший  за  дітородний  орган  це  патологія
Карлик  танцює,  а  ти  танцюєш  навіть  гірше,  ніж  карлик
Я  знаю  ти  самозванець,  може  це  ти  вбив  Лору  Палмер?

Не  будемо  так  жартувати,  я  даю  тобі  достатньо  часу
Зберись  з  силами,  подумай,  як  і  що  краще  збрехати
Знай,  я  знаю  більше,  ніж  ти  знаєш,  що  я  можу  знати,
Хочеш  не  хочеш,  не  втечеш,  прийдеться  відповідати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2014


Лисі вершини (за Ш. Маклехом)

(Джерело  натхнення  вірш  Шона  Маклеха  «  На  горі,  де  холодно»
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537579)


Всі  забули  про  лисі  вершини,
богами  забуті  могили,
а  стежина  протоптана  чужими
(як  виявилось)
давно  вже  веде  кудись  не  туди.
Не  цьому  варто  дивуватись,
Вже  не  варто  дивуватись  нічому
Лишається  тільки  обережно  розводити  
Руками  не  в  сторони,  а  вогнище
(все  потрібно  робити  обережно,
Бо,  насправді,  все  має  свої  межі)
Збирати  хмиз  та  ягоди
Мозолистими  пальцями
Стругати  сина  із  дошки,
Що  росте  замість  носа
і    гріти  ноги  у  полум’ї,
щоб  не  відчувати  холоду,
а  відчувати  лише  димок.
Пошук  не  завершується,  
поки  є,  що  приховувати.
Кинь  світло  у  сутінки,
щоб  розвіялась  темрява.
Інакше  усе  поглине  морок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2014


Самотності немає

Стежки  заросли  чагарниками  та  бур’янами
Холодне  серце  не  годиться,  навіть  на  корм
Під  шкірою  сплітаються  гадюки,  і  кусаються
Щоночі  пускаючи  венами  лімфу  і  згуслу  кров.

Кліщі  добрались  до  мозку,  в  еміграції  пам’ять
Щоденні  укуси  безсмертя  тривалістю  в  подих
Відмий  кров  з  черевик,  приший  назад  палець
І  біжи  щодуху,  поки  із  тебе  не  вибили  дух.

Самотності  немає  у  світі  нікнеймів  і  аватарок
Фейкових  почутів  і  до  болю  оголених  нервів
Молися  щодень,  обдурюй  себе,  читай  мантри,  
Тобі  далеко  до  бога,  а  богу  начхати  на  тебе.

GPS  дало  збій,  розкинь  на  стіл  порепані  карти
Метелики,  прибиті  на  цвяшки,  вже  не  літають
Поцілуй  руки,  що  витягли  тебе  із  самого  пекла
Ці  тендітні  руки  тебе  назад  туди  ж  і  доправлять.

Слабаки  звинувачують  у  своїх  вчинках  пристрасть  
Їм  бракує  сили  волі,  невідоме  поняття  слова  честі  
Челядь,  роззявивши  роти  слухає  чумного  пастора,
Який  з  автоматом  в  руках  оповідає  про  людяність.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2014


Ти не винятковість

Народжений  брехати,  жаль,  не  здатен  на  правду
Народжений  шукати  знайде  її,  попри  небажання
Л*йно  спливає  на  поверхню  до  настання  завтра,
Чари  розсіюються  з  глибин  кількарічної  давності.

А  home  video  викликають  сміх  і  піднімають  настрій,
Найсмачніше  м’ясо  готується  на  старих  фотографіях,
На  обривках  фраз,  які  не  мають  цінності  і  значення
На  словах  безчесних  людей,  які  добре  спалахують.

Терпіння  немає  меж,  доки  межі  не  мають  терпіння
Обережність  -  це  йти  по  лезу,  не  залишаючи  слідів
Оминувши  всі  перешкоди  розсікаєш  руку  об  папір
І  слова  скапують  розбиваючись  об  гостре  каміння.

Линуть  устами  нового  Будди  чи  Нострадамуса,
Незрячої  Ванги  чи  сліпого,  як  щур  волоцюги,
Хотів  ходити  по  воді,  натомість  пливеш  в  повітрі,
Не  розкаявшись,  ніколи  не  доберешся  до  берега.

Доля  видається  злою.  Ні,  вона  такою  не  видається
Справа  в  тому,  що  не  залишилось  нічого  святого
На  смертному  одрі  не  знайдеш  омріяного  спокою
Кожен  має  те,  на  що  заслуговує,  ти  не  винятковість.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2014


На порозі

Крихітка  Джей  зустрічає  мене  на  порозі,
їй  байдуже,  чи  є  щось  в  моїх  руках  чи  вони  порожні,
вона  любить  мене,  хоч  і  не  каже  про  це  на  кожному  кроці.  
Вона  біжить  на  звук  моїх  підборів  і  простуджений  голос,
який  не  встигає  пролунати,  як  Крихітка  Джей  уже  поруч,
її  дотики  діють  на  мене,  як  знеболююче.
Крихітко  Джей,  чому  все  ще  сидиш  на  порозі,
коли  усі  свої  уже  вдома,  
а  на  вулиці  лише  скажені  щури  та  перевертні,
і  віє  бездушним  холодом?
Крихітко  Джей,  куди  кидаєш  свій  погляд?
Ти  бачиш  щось,  що  виходить  за  межі  мого  кругозору?
Крихітко  Джей,  у  тобі  забагато  людського.
Ти  бачиш  в  тваринах  людей,  я  теж  колись  була  такою.  
Крихітко  Джей,  це  все  мине  само  собою,
я  зроблю  усе,  щоб  ти  не  дізналась,  який  світ  за  порогом.
Крихітко  Джей,    ти  тільки  не  виходь  із  дому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2014


Ця осінь

ця  осінь  так  пробирає  холодом,
гарячий  чай  заливаю  в  себе,
до  того,  як  встигну  охолонути,
так  жарко  від  холоду,  він  обпікає
мій  светр  з  високою  горловиною,  
температурою  за..  і  нежиттю,
якогось  новомодного  кольору,
який  годиться  носити  лиш  вдома,
(якого  чорта,  я  не  взяла  чорний)
в  мені  малини  більше,  ніж  крові,
а  її  кісточки  міцніші,  ніж  мої,
тріскають  на  зубах  разом  із  пломбами,
(якщо  чесно,  це  жалюгідне  видовище)
життя  прекрасне,  бо  в  мене  є  
дві  теплі  грілочки  і  носовичок,
термометр,  безлімка  і  вайфай,
якийсь  збочений  псих  в  чаті,
(нормальні  сплять  о  п’ятій)
розказує  про  своє  нещасне  кохання,
(здається  він  хотів  втопитись  у  ванній)
на  крайній  випадок  в  моєму  арсеналі
спирт  для  компресів  і  розтирання,
(і  це  в  21  ст.  в  час  нанотехнологій
мій  лікар  знущається  чи  збожеволів?
хоча  його  випари  піднімають  настрій,
так  само  як  полоскання  сіллю  і  содою,  
що  після  слів:  г-г-г  та  ізіді  адццкій  сотона
вивертають  душу  і  шлунок  назовні,  
це  допомагає  у  рідкісних  випадках,
і  тільки  за  умови,  якщо  при  цьому
битись  об  раковину  головою  і  розмовляти  
чи  то  на  латині  чи  то  на  москальській  мові)
що  ще  можна  бажати  людині?
що  ще  потрібно  для  щастя?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2014


Я мала прийти

я  мала  прийти
я  мала  прийти  завтра,
але  завтра  прийшло,  
і  ти  пішла,  не  попрощавшись.
я  знаю,  ми  ще  зустрінемося,
я  прийду  до  тебе  завтра,
я  знаю  ти  чекатимеш  завтра,
і  завтра  коли-небудь  прийде
і  ми  зустрінемось  тоді,  
коли  я  чекатиму  завтра,  
і  я  сподіваюсь,  що  тоді
хтось  прийде  до  мене  швидше,
ніж  настане  завтра,  
і  прийдеш  ти,
і  ти  будеш,
і  будем  ми
разом
як  тоді,  дивитись  на  колоски  і  камінці
які  навіки  залишаться  в  моїй  пам’яті.
час  зникає  швидко,  як  пісочне  печиво,
але  залишає  крихти  спогадів  по  собі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2014


Як ти там?

як  ти  там?  як  твоє  здоров’я?
ти  снишся  мені  кожної  ночі
я  не  можу  не  хвилюватися
я  стала  ще  гірше  висипатися.

я  дізналася  багато  нового,
і  це  мене  зовсім  не  тішить.
я  знаю,  усі  підводні  камені  
спливають  і  літати  вміють.

зелене  світло  більше  не  світить,
старі  рани  не  вміють  гоїтись,
а  любов  не  зникає  безслідно,
вона  іде,  але  обіцяє  повернутись.

найгірше,  між  іншим,  те,
що  тобі  байдуже,  як  я  тут.
я  тебе  не  буду  біля  себе  тримати,
я  аж  ніяк  не  можу  тебе  відпустити.



30.09.14.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2014


Тінь

Свічка  гасне  від  найменшого  подиху
Обійми  темряви  гостинні  та  ласкаві
Запах  диму  благодатно  удушливий
Земля  горить  під  стомленими  ногами.

Скільки  не  йдеш,  цей  шлях  не  пройти
Не  звернути  з  дороги  до  рідного  дому
На  сліпо  бредеш  до  знайомого  порогу,      
Де  поселились  люди  з  тінню  твоєї  долі.

Не  забудеш.  Не  стреш.  Не  зречешся  ніколи
Того,  що  було  і  живе  у  тих  холодних  стінах
Сонце  сходитиме,  доки  відкриватимеш  повіки,
А  прокинувшись,  бачитимеш  усе  знову  й  знову.

Пам’ятаєш,  якими  ж  ми  були  тоді  щасливими,
Ніхто  в  нас  не  вірив  і  весь  світ  був  проти  нас
Нам  було  байдуже,  ми  сміялись  їм  в  обличчя
Ти  промальовував  ескізи,  а  я  складала  плани.

Не  зможеш  пробачиш  собі  того,  що  дозволив  
Зруйнувати  все  те,  що  так  довго  вибудовував
Навіть,  коли  надійний  фундамент  і  міцні  стіни,
Не  забувай  головне,  все  тримається  на  любові.

Буває  і  так,  що  те  почуття  десь  глибоко  жевріє,
Але  вмістилища  порожні  й  душі  уже  не  вільні
Сумно,  коли  розбиваються  в  прах  мрії  та  надії
Ми  на  віки  залишимся  замурованими  у  стінах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2014


Маленькі дурні діти

Ми  поводим  себе  як  маленькі  дурні  діти
Сваримся,  миримся,  знову  сперечаємся
Так,  ніби  не  розумієм,  що  ми  вже  виросли,
І  давно  нам  не  личить  подібна  поведінка.

Випробовуєм  на  міцність  кров  і  характер
Лоскочемо  нерви  та  смикаєм  за  ниточки
Граєм  в  байдужість  та  затяжну  мовчанку
Коли  серце  калатає  і  перехоплює  дихання.

Ми  вчимося  наново  без  слів  спілкуватись
Колись  нам  вистачало  лише  напівпогляду,
І  пів  розпочатого  незавершеного  речення,
Ми  читали  думки,  тепер  читаєм  сухі  слова.

Знаєш,  зовсім  не  важливо,  що  час  просто  іде,
І  не  біда  в  тому,  що  ми  не  можемо  просто  йти
У  дітей  є  час,  щоб  виправити  свої  помилки,
Але  наша  помилка  довжиною  в  ціле  життя.

Важко  навіть  уявити  наскільки  ми  несхожі,
Мабуть,  хтось  зверху  невдало  пожартував,
Переплутавши  рай  з  пекельними  воротами,
Ув'язнивши  в  чистилищі  безнадійно  на  віки.

Все  що  ми  можем  просто  розкидати  слова,
Ніби  вісточки  з  того  незбагненного  світу
Чи  знайдуть  наші  реальності  точку  дотику,
Чи  так  і  будемо  далі  битися  об  гострі  стіни?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2014


Засліплений оптимізмом

Усе,  що  мало  колись  початок,
повинно  мати  і  своє  завершення
у  будь-якій  із  можливих  форм
у  будь-якому  разі  зміни  на  обрії
як  цунамі,  змітають  все  на  шляху
і  ти  намагаєшся  вкотре  встояти
в  пилюці  перетертих  кісток  механізму,
забиваєш  каблуки  поглибше  в  землю,
як  хрести  в  свіжозастелені  могили
та  відшкрябуєш  грязюку  з  підошв,
яку  замісив  для  тебе  вранішній  дощ
твоїх  сліз  не  бачив  ніхто  і  ніколи,
це  він  інколи  плаче  замість  тебе,
ховаючи  за  вуалью  парасолі  твою  втому.
Ти  старієш  в  той  час  як  хтось  вмирає,
та  вмираєш,  коли  хтось  народжується,
запалюєш  свічки  на  могилах,  замість  свічок  на  торті
замість  слів  привітань  вислуховуєш  слова  співчуття,
складаєш  витинанки  чужих  сердець  у  порожнє  своє,
народжуєшся  щоразу  наново,  коли  когось  втрачаєш,
бо  вмираєш  від  того,  що  не  здатний  нічим  зарадити.
Ти  не  знаєш  що  за  поворотом,
можливо  нове  стихійне  лихо,
або  раптом  несподіване  щастя.
хоча  щось  підказує,  що  скоріше  перше,
але  ти  вкотре  не  здаєшся,  вперто  ідеш
куди  не  знаєш,  але  ідеш
попри  сильний  дощ
засліплений  оптимізмом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2014


Заздалегідь

До  ніг  падають  пелюстки
залишаючи  голки  в  серці
їх  дарують  ті,  кому  нічого  сказати
тим,  кому  легко  задурити  голову.                    
Небесними  зірками  
згорають  сигарети,
як  свічки  на  святковому  торті,
які  нікому  тушити
відраховуючи  час,
який  тобі  залишилось  прожитии.
Сірники  не  хочуть  горіти,
закінчився  бензин  в  запальничці.
Дорога  розжарена  як  пательня,
бджоли  не  гудуть,  а  шкварчать.                                
Піддай  газу
і  лети  на  повній  швидкості,
і  коли  із-за  рогу
вискочить  черговий  сучий  син,
можливого  краще  було  б
його  заздалегідь  
задавити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2014


На чесному слові

Вселяється  в  серце  віра,
Наче  нитка  у  вушко  голки,
Але  ти  настільки  сліпа,
Що  не  можеш  її  проселити
Тому  нитка  гуляє  довкола,
А  ти  досі  не  можеш  пришити,
Все  те,  що  розгубила  й  віддала,
Усе,  що  залишилось  ненадовго.
Коли  заплуталась  нитка
Нічого  не  залишається,
Окрім,  як  ще  й  відірвати  гудзики,
Які  тримаються  на  чесному  слові
Нехай  котяться  в  різнобіч  і  навколо
Йди  просто  голою
І  куди  заманеться
Усі  шляхи  відкриті
Якщо  не  приймаєш  жодну  сторону
Ніхто  не  матиме  над  тобою  влади,
Тільки  бажання  тобою  заволодіти
Вселить  в  тебе  силу  протистояти.
Усім  і  всьому  й  попри  усе
Залишатись  і  бути  собою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2014


нет ничего

нет  ничего
более  постоянного
чем  временное
и  более  трудного
чем  время,
глотай  песок
и  мечтай  о  сахаре
буря  в  крови
снесет  стены,
тебе  отпустят  грехи
те  кто  верят  в  бесов,
и  знают  душе  цену,
она  копейки  не  стоит,
если  нет  веры
отдай  ее  даром,
получи  прощение,
за  вознаграждение  
приобрети  себе  сердце
и  поделись  по-братски,
лето  будет
очень  жаркое
уже  развешаны
ценники

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2014


М'яка постіль

Від  холоду  не  рятує  жодна  тепла  постіль
Навіть  м'якша  старанно  розпушеної  землі
Кігтями  птаха  з  якого  б  зробила  подушку
На  пір'я  якого  маю  з  народження  алергію.

Поряд  зі  мною,  ті  хто  міцно  поснули,
Від  задухи  групових  нападів  алергії,
Єдиний  спосіб  її  позбавитись,  
Общипати  і  спалити  усе  пір'я.

Я  йду  сьогодні  до  сну,  
можливо  теж  міцного
Я  лягаю  спати  у  свою  постіль,  
а  можу  заснути  у  їхньому  домі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503702
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2014


Мозаїка

Відбиваючись  об  свічадо
Збери  картини  в  одну  цілу
Складаючи  пазли  в  мозаїку
Розбиту  на  пікселі  та  коми.
З’єднати  невід’ємне  в  єдине
Від  обертів  паморочиться…
Там  де  не  чутно  кроків  часу,
Немає  жодних  обмежень.
Кусай  себе  за  луску,
Поки  не  здоженеш
Ти  крокуєш,
Ти  відчуваєш
Де  тобі  варто
Спинитись.










Художник  Sandhi  Schimmel

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2014


Зв'язок

Вона  вимірює  відстань  поглядами
Тишею  і  низькочастотним  звуком
Вони  все  збільшуються,  
Збільшується,
Вона  зникає,
Розчиняється  без  сліду
За  межами  горизонту
Без  причини  і  наслідку
Без  вагань  і  прощань
Вони  стають  ближчими
Зі  збільшенням  відстані
Зв’язок  неможливо  порвати,
Він  поза  виміром.
Поза  дійсністю
Поза  часом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2014


Зроби світ яскравішим!

Спробуй  розвіяти  попіл  по  вітру
Він  в  тебе  повернеться  повітрям
Буде  обіймати  твоє  горло  із  зовні,
І  викурювати  нутрощі  із  середини.
Спробуй  ампутувати  ділянки  пам’яті
Повільно  встромляючи  у  решето  серця
Як  у  бездонну  палітру  гамми  відчуттів
Одна  за  одною  штамповані    кісточки
Що  пишуть  в  уяві  шедевр  без  пензлів
Кровоточачи    при  кожній  спробі  видиху
Ілюзорними  фарбами  консервуючи  спогади,
Підписуючись  твоїм  іменем  над  датою  смерті
Корчачись  від  безумства  і    умовності  рефлексів
Безумовно  ритмічно  здригаючись  усвідомлюєш,  
Що  не  зі  всіма  притаманними  людськими
Стереотипними  реакціями  слід  боротися…

Зроби  світ  яскравішим  !
Розвивай  свою  творчість…
Вдих  ай…  Видих  ай…  
Дих  ай!..  Дих  ай!..  ай!..  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2014


За пазухою

Так  тісно  й  пусто  в  нашому  місті  без  тебе
Де  кожна  дорога  відміряна  незграбними
Кроками  двох  пар  вічно  поспішаючих  ніг,  
Кілометрами  розмов  про  все  та  ні  про  що.
Пересічних  людей,  надокучливих  знайомих,
Яким  було  не  зрозуміти  як  нам  добре  разом.
Непередбачуваних  і  божевільних  мандрівок,
З  яких  щось  привозилось  за  пазухою  плаща.

Нарешті  гуляю  містом  одна  у  тиші  і  спокої,
Залишила  колекцію  усміхнених  масок  дома
На  полиці  з  альбомами  і  байтами  пам’яті
Оживають  придушені  спогади,  коли  бачу
Кав’ярню  заповнену  закоханими  парочками,
Що  п’ють  каву  за  нашим  з  тобою  столиком,
Світ  змінився,  але  він  стоїть  на  тому  ж  місці
Єдиний,  що  залишився  свідком  нашої  історії

Вмощуюсь  в  крісло  з  твоєю  тінню  навпроти
Замовляю  ту  каву,  яку  ти  завжди  любив  пити
Я  досі  не  можу  усвідомити  що  тоді  відбулося,
З’їдаю  вершки  приправлені  корицею  і  цедрою  ,  
Якими  колись  любив  годувати  мене  з  ложечки,
Залишаю  гірку  каву  і  подароване  печево  до  неї
Солодкі  спогади  та  на  пам’ять  чайові  офіціанту.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499702
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2014


На другому кінці міста

Я  слухаю  як  стукає  дощ
На  другому  кінці  міста,
Розбиваючись  об  мої  вікна
Спочатку  повільно,  дещо  меланхолійно
Удари  пришвидшуються  і  гучнішають,
Збільшуючи  амплітуду  по  наростаючій
Поодинокі  зливаються  в  симфонію,
Яку  здається  чую  тільки  я,
Бо  вона  розлилась  в  моїй  голові,
Феєрверком  мікроінсультів,  
А  ти  спокійно  протікаєш  в  серці,    
Як  за  мить  до  інфаркту
Яке  на  другому  кінці  міста...
Але  неначе  на  іншій  планеті,
На  якій  немає  кисню.
На  якій  немає  мене.

Дощ  зупинився
Я  знову  вдома
Де  немає  кисню
Де  немає  тебе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2014


Напередодні

Не  вистачає  сил  на  останній  подих
Горло  зжимає  від  пекучого  дотику
Віски  розривають  судоми  від  втоми  
Тихий  крик  серед  ночі  у  напівголос  .
Серце  у  затяжному  безглуздому  траурі
Скрегоче  та  ниє,  ніби  із  себе  ж  сміється
Потік  непроханих  удушливих  спогадів
Ломить,  викручує  і  скручує  навиворіт.
Звуки  музики  чомусь  не  рятують,
А  ще  більше  стукають  по  нервах
Яких  уже  наїлись  і  потравились
Ті,  хто  колись  вірили  у  вигадки.
Усе  навколо  кричить  і  завиває
У  безумній  мертвій  глухій  тиші
Тіні  словами  перекидаються
Розсіюючись  
У  німім  ледь  подиху  
Напередодні  світанку...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2014


Знамення

Він  побачив  те  знамення  ще  давно,
Тоді  коли  скрізь  і  повсюди  була  ніч,
І  вили  голодні  вовки  у  гірських  ущелинах
Він  йшов  по  їх  сліду,  але  був  одним  з  них
Він  розумів  їх  мову,  а  вони  розуміли  його
Мовчазний  погляд  і  сильне  бажання  крові
Яке  він  тамував  кислим  вишневим  соком
Через  бамбукову  соломинку  надломлену
На  роздоріжжі    уривчастою  лінією  життя
Із  силою  мурахи  і  величчю  дикого  вовка
Він  стежкою  вказував  напрям  росту  траві
Розступались  коріння  дерев  з  його  шляху
Землі  й  моря  виходили  з  своїх  берегів
Горіло  і  потопало  усе  під  його  ногами
Але  він  ішов  не  спиняючись  ні  на  мить
Зачарований  красою  місячного  сяйва
Яке  полонило  собою  небесний  простір
В  обіймах  його  він  розчинявся  й  тонув
І  відчував  себе  вільним  і  наповненим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497109
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2014


Ступаю у темінь

Ступаю  відчайдушно  у  темінь  
Наповнююсь  пекучим  холодом
Ногами  перебираю  каміння,
Перераховую  кожну  піщинку  солі
На  збитому  зі  старих  хрестів  порозі,
Стираю  зі  стін  усі  неписані  заборони,
У  повний  місяць  несу  тобі    іскру,
Щоб  не  потухло  твоє  вогнище
Я  знаю  де  ховається  те,
Що  й  не  варто  шукати
Краще  я  замерзну,
Ніж  замерзнеш  ти.
Або  запалимо  вогонь,
І  нехай  горять  усі  світи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496652
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2014


В інших тілах та з іншим іменем

Тишу  розіб’є  стук  гострого  стійкого  каблука
На  мільярди  уламків  бетонно-скляної  стелі
Або  ми  помрем,  і  продовжим  те,
Що  не  встигли  до  народження
Або  розділим    на  окремі  складові
Ланцюг  запущеної  хибної  реакції.
Ізюзія  свободи
Ілюзія  заборони
Алгоритм  заданих  дій
Пошук  не  видає  нічого  путнього,
А  заганяє  в  глухий  мовчазний  кут
Наше  існування  підтримує  в  ньому  життя,
Ціною  амбіцій  та  нерозтраченого  потенціалу
Здавалось  би  це  давно  відійшло  в  небуття,
Але  воно  живе,  допоки  живем  ми,
І  ті  хто  претендує  на  наше  життя.

Якщо  ланцюг  розірвати  не  можливо
А  задача  досі  не  має  ще  рішення
Ми  безупинно  його  шукатимемо                
В  інших  тілах  та  з  іншим  іменем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2014


Відновим шаріатські міри покарань

Відновим  шаріатські  міри  покарань
У  нашій  гуманній  правовій  системі
Але  на  новий  ос[b]у[/b]часнений  лад.  
Зірвав  квіточку-  відрубали  руку,  
Зірвав  ще  одну  -  відрубали  другу.  
Подаруй  руки  в  целофані  коханій,
Бо  виросли  вони  не  з  того  грунту
А  серце  вона  викоренить  сама,
Заповнить  недостачу  того  чого  нема
Куля  завжди  знайде  вхід  і  вихід  
До  чиєї  скроні  пристати
Там  де  закон  безсилий,
Батіг  стає  законом.  
Іди  на  зелене  світло,
Поки  ще  не  темно,
Або  не  надто  світло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2014


Тісно

Буває  тісно  у  власній  шкірі,
Ніби  у  перенаселеному  місті,
Де  проживає  хоч  один  
зайвий  житель,
який  хоч  і  розуміє,
що  йому  давно  варто  піти,
але  чомусь  ще  залишається.
Мабуть,  він  просто  чекає
Екзорциста,
З  чотками  і  святою  водою.
Який,  якщо  забажає  
Вижене  нечисть,
Яка  не  чинитиме  супротиву,
Бо  вона  не  першооснова,
Їй  там  не  місце
Із  тісної  оболонки
У  ще  тіснішу
У  відомий  йому  спосіб
Без  зайвих  зусиль
Здобуде  свободу
Запаливши  свічку
Промовивши  одне  тільки
Слово.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014


А хотілося просто

Нервово,  вкотре  нервово
В  зачинені  двері  
Без  лому
Вриваються  
Давно  вже  знайомі  
Незнайомі
Безцеремонно  заповнюють  тишу
Гучним  дзвоном
Хмільного  безсоння
Сьогодні  і  післязавтра
Один  відрізок
Убитого  часу
Чому  зверхність  викликає
Стільки  надмірної  любові  ?
Вічливість  і  чемність
Пережитки  минулого
Фальшива  посмішка
Багато  вина  і  не  тільки
Любов  -  укол  новокаїну
Внутрішньом'язово  місцево
Втамовує  біль  тимчасово
І  ми  вже  найкращі  друзі
Спотворена  дійсність.
Люди  отримують  насолоду
Знущаючись  над  собою
Їх  приваблює  байдужість,
Грубе  відношення  
Стосовно  своєї  
Нікчемної  особи.
Плинність  кадрів
Заміщення  потоків
Удушливий  сморід
Клаустрофобія
Переповненна  карта  пам'яті
Надлишок  непотрібної  інформації
За  відсутності  спогадів
А  хотілося  просто  спокою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494304
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2014


Надлишок

Все  життя  це  вічний  пошук
Шукати,  шукати,  шукати
Щоб  потім  кульгавому  спинитися
В  сліпоті  прозрівшому  оглянутися
Нарешті  зумівши  осягнути
Що  ще  більше  заплутався
У  створеній  власноруч
Упродовж  років  павутині
Нічого  так  і  не  знайшовши,
Втративши  те,  що  мав.
Так  і  помреш  від
Надлишку  в  крові  
Таніну  й  філософії
Безсоння  і  головного  болю.

Невже  ти  це  шукав?  Невже?
А  може  щось  інше  знайшов?
Але  загубив  
Розуміння
Втрачаєш
На  користь  пошуку
Здобуваєш  
Залежність  
Від  нього
І  знову  по  улюбленому  колу,
Хоч  сенсу  мало
Шукати,  втрачати,  шукати
Розірви  петлю  часу
Зупинись  на  мить
Насолодися  
Своєю  чашкою  чаю.

Він  давно  вже  запарився,  
Але  ти  далі,  далі,  і  далі
Шукаєш  окропу
Шукаєш,  шукаєш,  втрачаєш
Маленький  листочок
На  дні  
Своєї  круглої  чашки  чаю.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2014


В тобі

Нога  торкається  гарячого  піску
На  губах  осідають  сліди  солі
Відчуття,  що  ти  йдеш  по  мілині,
Але  попереду  глибока  безодня,
Десь  вирує  життя
В  тобі
Вже  нема  що  втрачати,
Наповнюєш  тіло  любов’ю,
І  вириваєш  її    під  корінь  
Із  себе,
Всі  фази  життя  
від  зародження  до  спаду
Циклічність  світобудови
В  тобі
бо  ти  основа  основ
і  занепад  усього.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2014


СПАЛИ

В  одежі  чорній  в  колір  серця
Останньої  вечері  червів
Закатана  у  холод  асфальту
Пуста  й  спустошена
Від  бажання  наповнитись
Чимось  світлим  і  безмежним.
Протоптує  дорогу  босими  ногами
Оминаючи  людських  поселень
Таврує  узори  руками  по  камінню,
Припікає  рани,  але  вони  кровоточать.
За  спиною  дощем
Звивається  вужем
У  шелесті  опавшого  листя  
Вона  йде,  прокладаючи  стежку  болю.
Вона  з  тих,  над  ким  завжди  чорна  хмара,
І  завжди  ідуть  дощі
Вона  пронизана  ним
Він  судомить  її  тіло
Проклята  собою  ж
Він  в  ній,  
Вона  і  є  біль
Кожен  подих  її  злочинний
Непоправної  шкоди  
Призводить  провину
Клапан,  що  кров  пожирає
Й  випльовує
Краще  б  не  жила,
А  летіла  б  собі  десь  
Тихенько  з  обриву.
Або  горіла

Не  тільки  листя  восени
Слід  палити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2014


Запали темряву

Йти  в  темряві  
тримаючи  в  руках  свічку,
І  маючи  в  кишені  запальничку
Не  те,  що  безглуздо,  
А  й  небезпечно
На  щось  навернутись.
Ніби  просити  у  пеклі  
Останній  ковток  води
Скоріше  воно  замерзне,  
Ніж  ти  встигнеш  
Почерпнути.
Немає  такої  ціни,
Яку  би  ти  міг  сплатити,
Бо  не  туди  надсилаєш  рахунки
Небо  те  джерело,
З  якого  ти  колись  зможеш  
Напитись,
Якщо  тобі  пощастить.
Земля  жадно  вбирає  
До  останку  всі  краплини,
Які  не  встигли
випарувались  на  сонці.
А  небо  щедро  їх  дарує,
Не  просячи  нічого  натомість,
Лиш  зрідка  молитву  
І  погляд  у  небесний  простір.
Поглянь  в  небо
На  промінь  Світла  
Розвій  темряву
і  запали  свічку.
І  йди  далі
Не  ховаючись  від  світла,
Бо  від  нього,  як  і  від  себе
Не  сховаєшся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2014


Сеанс

Опавший  цвіт  вишні  
ніколи  
не  стане  
живим  суцвіттям
Це  як  битись  об  дзеркало,
коли  вистачає  посмішки,
щоб  воно  розбилось.

У  русому  гіллі  вишні  
пам'ять  
про  опавше  листя
Змінюються  пори  року,
але  дерево
стоїть  
на  місці.
Не  тільки  листя  
восени  
слід  палити.

Якби  ж  осінь  
знову
Стала  тим  
теплим  літом,
А  весна  
перестала
Бути  холодною  
зимою.
Вириваєм  листки  
з  календаря,
І  чекаємо
нового  дня.

Два  квитки  
У  перший  ряд,
Хоч  зручніше  
На  останньому
Сеансі  біжать  титри…
Але  фільм  
Ще  продовжується

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491998
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014


В зеленому

Знову  на  вулиці
Він  іде
І
Я  іду
Вітер  збиває  його  з  ніг
Викручує    
Заломлює  руки
Арештовує  у  звуці
Переслідую
І  
Ховаюсь
Від  нього
У    півтораметровий  шарф
Я  в  середині
зеленого  пітона,
але  я  тут  не  одна
нас  тут  двоє
Я
І
Кусок
Мертвої  щурячої  плоті,
Приправленої  неперетравленою
Гілочкою  перцевої  м’яти.

Він  іде  за  мною
Іду  беззахисна
Тільки  не  знаю
До  нього
Чи  з  ним
На  зустріч  
Чи  від  нього
Він  розсікає  кільцями  воду
Я  напоготові
В  новій  шкіряній  оболонці
Без  зайвого
В  руці  розкладається  парасоля.
І  перспектива
Чорного  неба  над  головою,
Але  всередині,  і  так  туманно.
Дощ  іде…
Іде  злива…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2014


Вона просто є

Розбиті  вікна  
З  іншої  сторони
Не  тільки  вхід,  а  й  вихід
Коли  забиті  намертво  двері
Не  шукай  ключів
Комок  гусені  в  горлі,  метелики  в  животі
Симптоми  регресуючої  хвороби
Просто  ранкова  весняна  нудота,
Ідеальна  модель  невиключена  доведенням
Але  вона  точно  не  там  її  шукає
Або
Не  шукає
Реальність  буквальна

Вона  просто  є.

Забий
Цвях  на  стінку
Повішай
свої  нунчаки
Зброя  не  робить  тебе  сильним,
Сила,
Коли  ти  без  зброї
Бій  ніколи  не  скінчиться,
Доки  тобі  потрібен  кисень.
Немає  страху
Один  на  один
Вийти  в  рукопашну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2014


В мене ніч

Весняний  сонячний  
Жахливий  ранок
Зривайся  й  біжи
Через  не  хочу  
В  треба  і  мушу
Один  із  звичних  днів,
Але  настільки  проївся...
Не  заварюю  каву
Не  запарюю  чай
Не  прикурюю  цигарку
Не  відчиняю  дверей

Закриваю  гардини
В  мене  ніч.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2014


Кастаньєти українського серця

Порожня  підставка  під  чашку  
в  українських  народних  мотивах
склеяна  криво  з  уламків  Я    
сьогоднішнього  і  вчорашнього.

В  резервуарі  солов'їного  слова
Німецький  безалкогольний  чай
Окропом    запарений  заживо,
Випалений  кропивою  відвар.

Кастаньєти  українського  серця
Тьохкають  під  іспанську  гітару,
Надривно…  Боляче…  Жалісно…
З  коханням  в  пам'яті  наодинці.

Чашка  тільки  стійка  оболонка  
Розплавленої  в  ній  субстанції,
Звільниться  випарувавши  нутро        
Залишить  конденсат  на  стінці.

Повернеться  в  автентичний  сервіз
Надбита  Чашка  з  жагою  до  знань,
Наповнить  по  вінця  енергія  цілюща  
Зігріється  холодна  жива  порцеляна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2014


Центр Всесвіту суттєво змістився

Обрежно  Центр  Всесвіту  суттєво  змістився
Полюси  закрутились,  збились  координати
Система  зміни  пір  року  дала  наскрізну  тріщину    -
Замерзло  гаряче  пекло  у  вічній  своїй  білій  гарячці.

Туманність  збила  приціли
Кожен  бачить  себе  в  центрі
Мішені,  хоч  насправді…
Знаходиться  на  периферії.

Поза  зони  доступу  світла  Сонця
Маленькі  зірки  сяють  думками,
Що  вони  це  найбільше  світило,
Єдина  зірка  на  небесній  орбіті.

Хоч,  оберти  ми  не  здатні  відчути,
Але  ми  не  стоїмо  на  одному  місці
У  світлі  Місяця  ніколи  не  побачити
Усієї  яскравості  вогняного  Сонця.                                        

Сонце  не  вічне,  термін  дії  обмежений
Розсіяна  радіація,  все  менше  тепла  і  світла
Маленькі  світила  в  очікуванні  своєї  участі
Завмерли  за  секунду  до  великого  спалаху.

Лякає  зірку  фатальність  долі
Бути  заживо  спопеленою,  але
Прогресує  маразмом  манія  величі,
Заступити  собою  жевріюче  Сонце.

Зелена  планета  обертається  тільки
Виключно  навколо  власної  осі  та  
Навколо  Свого  палючого  Сонця
Вибухає  маленька  зірка  від  злості.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490152
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2014


Він писав…а я псую букви

Він  писав  ні  на  що  не  схожі  картини
Наяву  та  в  уяві,  і  не  тільки  словом
Я  в  них  була  вічним  гостем,
Хоч  він  і  не  питав  у  мене  згоди
Вибирав  ім’я  на  букву  «М»  для  нашої
так  і  ненародженої  майбутньої  дитини,  
в  якої  повинні  були  б  бути
мої  пухкі  губи  і  його  очі  карі  
Читав  мені  вночі  свої  вірші
А  я  їх  бездушно  критикувала
Не  маючи  жодного  талану
Співала  йому  колискові.
Тепер  сама  псую  букви  
Складаючи  їх  у  слово,
Поки  не  переболить...
Хотіла  б  спуститися  з  небес,
Але  я  вже  давно  з  них  впала
на  землю,  жаль  не  відчуваю,  
її  під  своїми  ногами,  
провалююсь  все  далі…
і  все  довше  не  видихаю,
бо  не  маю  що  вдихнути
затримуючи  дихання
прислуховуюсь  до  тиші
Накрившись  нею  з  головою  засинаю,
Ніби  в  його  обіймах  ранок  зустрічаю
Життя,  як  і  погоду
Неможливо  передбачити
Планом  чи  прогнозом.
Всі  спроби  марні.
Одне  розчарування.
Краще  вип’єм…чаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489502
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2014


Ранкова кава з молоком обідом

Погашена  свічка,
Запах  лаванди  увібрала  кімната
Яка  ж  я  рада,
Що  завтра  не  треба  рано  вставати

Ранкова  кава  з  молоком  обідом
Сон  більше,  ніж  5  годин
Не  треба  речі  вже  збирати
І  стрімголов  у  невідомість  мчати.

Насолоджуюсь  кожною  секундою
В  компанії  себе…
І  не  піднімусь  з  ліжка
Хай    хоч  Увесь  Світ  впаде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2014


По Рецепту

Без  цукру,  без  солі  з  щепоткою  болю
По  рецепту,  заливаю  окропом  зерно,  
Чистої…  Гіркої…  Міцної…
Заварююсь  у  собі…  з  любов’ю

Насолоди  значної
Випиваю  до  дна  
В  дурмані  ясному
Як  ніколи,  бачу  життя.

На  чорнильній  гущі  гадаю
По  лініях  Твоїх  татуювань
В  картах  Таро  забуваюсь
В  алхімії  Твоїй  бажань

Лабіринтом  рішень  гуляю
Вихід  вже  давно  не  шукаю
Нитка  Аріадни  скрутилась
Королівським  пітоном  на  шиї.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2014


Мовчи, я і так чую слова

Говорю  з  Тобою  у  думках  ,
І  чую  Твій  голос  у  вухах
Коли  не  знаю  куди  шлях  веде
Дорогу  питаю  Тебе.

Ти  прижився  в  мені...
Проріс  у  нутрі...
Пустив  коріння  міцно...
Не  вірю,  що  не  вічно...

Мовчи,  я  і  так  чую  слова
Я  знаю,  що  думаєш  і  хочеш  сказати
Я  бачу  наскрізь  Твої  почуття
Твою  Любов  і  Безсердечність.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2014


Моя печаль одягнена у чорний плащ…

Моя  печаль  одягнена  у  чорний  плащ
і  довгий,  аж  по  кісточки  
і  очі  стомлені  від  поневірянь
ховає  під  крислаті  капелюхи...          

Моя  печаль  має  безцінний  дар  -
Творити  щось  із  пустоти
Заповнювати  собою
Усі  фібри  моєї  душі.

Моя  печаль,  немов  магніт
знеструмлює  серцевий  апарат
перетворює  кров  в  нектар
ранами  вкриває  шлях

Моя  печаль  тріщинами  на  руках
Ніжніша  за  заморський  шовк
Виводить  білчиним  хвостом
Риб  і  морське  дно.

Моя  печаль  не  спить  без  сну
Обличчям  бліднішим  за  смерть
Відлякує  надокучливих  чайок
Від  закритих  монетами  очей.

Моя  Печаль…
Тільки  Моя…
Пройде  Печаль…
Пройде  Життя…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482170
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2014


Ранок… Дзеркало… Вода…

Ранок…  Дзеркало…Вода…
Ти  бачиш  Істину  Життя
Ранковий  ритуал  проводиш
В  поклоні  божественному  «Я»

А  моє  «Я»  забуте  десь  лежить
В  канаві  водосточних  труб
Мелодією  свіжості    дощу
Поверну  залишки  життя

Вечором  розчинюсь  серед  хмар
Відлечу  без  примусу  у  небуття
Поглину  морок  Тво  «его»  єства
Щоб  сонце  освітило  Твоє  «Я».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2014


На добраніч

З  апельсином  чорний  шоколад
Кава  з  гвоздикою  і  вершками
І  це  сильнее  почуття
Кохання  ковток  за  ковтками

Шум  старого  монітора
Ведмідь  плюшевий  без  ока
В  полум'ї  свічки  догорають  
Пам'яті  моменти  короткі

Обніму  Твої  потріскані  руки
В  думках  скажу  :  «На  добраніч»
І  наче  й  не  було  розлуки
Дві  чашки  з  стола  прибираю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2014


Випадковість

Життя  -  це  випадковість
Набір  ймовірності  подій
Один  невинний  погляд
І  звір  схиляється  в  поклін

Життя  -  це  загадковість
Перебіг  дивних  чудасій
Кругообіг  Вселенської  любові,
що  сповнює  цей  світ  надій.

Життя  -  це  необхідність
Кохати,  вірити  і  йти
Через    промінь  світла,
Темряву  босоніж  перейти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2014


Істина втопилася десь в болоті

На  вулицях  мертва  тиша
Місто  охопила  чума
Люди  короткими  перебіжками  
Рятуються  з  підводного  човна

Дощ  розсікає  кільцями  воду
Іду  я  під  рожевою  парасолькою
Від  залежності  Росії
В  залежність  від  Європи.

Істина  втопилася  десь  в  болоті
Україна-  це  не  частина  Росії
Україна  -  це  не  частина  Європи
Україні  потрібна  власна  Свобода!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481200
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.02.2014


Душа під прапором сховалась

Душа  під  прапором  сховалась  ,
Несуть  частини  людських  тіл
Нога,  десь  там  рука...
Травма  черепно-мозкова

Руїна…Згарище…Завали…
Вціліти  не  вдалось,  на  жаль…
Не  впізнає  більше  сина  мати  
Син  гранату  тілом  обійняв

Кров  ллється  і  впадає  в  море
Випалені  вщент  берега
Кров,  що  запеклася  перетворюється  в  нафту,
Щоб  бути  спаленою  знов  до  тла…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480785
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.02.2014


В скляні очі заглядає весна…

Страх…Холод…Розпач…Зима…
Усмішка  впала  з  дитячого  лиця
Людською  кров’ю  омиті  вулиці  й  сквери
Весна  іде,  не  закривши  за  зимою  двері

В  колисці  мрій  і  надій  стало  тихо
Тремтять  руки,  збивається  дихання
Батько  і  мати  ідуть  в  темноту
Життя  забирає  життя  у  трунву

Не  знає  спочину  людська  душа
День  чи  ніч,  весна  чи  зима
Однаково  холодна  й  безсонна
В  скляні  очі  заглядає  весна…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480657
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2014


Чи варта свобода людського життя ?

Промінь  світла  розбурхав  вогонь
Честь  і  слава  умилися  кров’ю
Забули  поети  писати  про  любов
Замість  серця  вогнепальна  рана

Із  крові  ніколи  не  зійде  трава
Чи  зголодніла  до  плоті  земля
Зупиниться  врешті,  прийме  каяття
Чи  варта  свобода  людського  життя  ?
Чи  варте  життя  людської  свободи  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480575
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2014