| Сторінки (1/36): | « | 1 | » |
Йшов на Г олгофу Божий Син,
Моє Дитя й життя цвітіння.
Його зустріла . Й часу плин
Немов спинивсь,в очах терпіння.
Я розгубилася,бо в них,
Був розпач,біль і голосіння.
Молилась я за людський гріх,
Щоб людям Бог хоч дав прозріння.
В очах Христа була любов
І віра в радість воскресіння ,
І що Його Святая Кров
Розбу дить праведні моління.
О скільки мук,тіски обмов
Бу дили в серці голосіння,
Але Г осподь ніс лиш любов ,
Для ворогів просив прощення.
А з ран текла невинна кров ,
Струмком стікала на каміння.
Відчула розпач й серця зов,
Я би взяла Його терпіння.
Я сотні раз благаю знов .
У небеса я шлю моління.
І у мені холола кров,
Як споглядала те терпіння.
Свята незвідана любов
Ішла на смерть щоб воскресіння
В серцях лю дей відбулось знов
І щезло грішне в них к оріння.
Щоби звільнились від оков
Лихого зла у час падіння!
Щоб розцвіла в серцях любов
Та,що веде на шлях спасіння.
Люди ж любов не прийняли,
Бо кинулись в гріхів безодню,
Т ому тепер страждаєм ми
Так,як к олись,в цю мить сьогодні.
Над нами плачуть матері ,
Коли не йдем шляхами правди,
А йдем по грішній цій землі
Стежками зла ,нещасть і зради .
Плаче Пречиста над Христом .
Вона б взяла Його на руки ,
Та Він розбитий під хрестом
Іде і терпить страшні муки .
І у даряється чолом ,
До болю й сліз кусає губи .
І Кров Свята тече струмком
І обмиває грішні люди . . .
Отче наш..,Богородице Діво..,Слава:І Нині.
Претерпівший за нас страсті ,Ісусе Христе,Сину Божий помилуй нас.
Н а м і р: О Маріє ,через вашу взаємну любов з Ісусом,випроси ласку для нас,щоби в кожнім вчинку зустрічали з любов'ю твого Сина.
Богородице Діво...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494353
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2014
-О Сину Мїй ,упав Ти під хрестом!
Як помогти полегшити страждання ?
Видіння це було пекельним сном ,
А Ти вмлівав і падав на каміння .
Ти знемагав , поборений тим злом,
Що люд лихий Т обі дав із презріння
І падав з їх таки важким гріхом
І підіймавсь,щоб дати їм спасіння .
Та хто збагне твою святу любов.
Хто осягне всю велич й біль терпіння
Мабуть лиш я ,бо в Т обі моя кров ,
Ти Син і Бог що гідний воскресіння .
І Ти ідеш й ступаєш під хрестом ,
Падеш і терпиш біль цього падіння .
І по камінню ллється Свята Кров ,
Що розбу дила землю з ночі тління .
Знову встаєш й ступаєш під ярмом ,
Ярмом гріха лю дського й голосіння .
Віра в Т обі була Святим щитом ,
З нею піднявсь ,пішов шляхом спасіння .
Ти був побитий й зранений гріхом
Отих людей,що вів їх до прозріння.
Ти був для них у рай святим вікном ,
Вони ж Тебе віддали на гоніння . . .
Якби ж це все було лиш страшним сном,
Т о не було б людського голосіння .
Чоло б не було зранене вінком ,
Й колючим тернням слів від зла й презріння .
Якби ж то в їх серцях жила любов,
Т о прийняли б науку про спасіння.
Не проливалась би Святая Кров,
І не було б жахливого терпіння.
О Сину мій ,знеславленний гріхом,
Прийми,прошу ,моє німе моління.
З Т обою я впаду теж під хрестом,
В душі волаю слізним голосінням.
У падем й ми роздавлені гріхом,
Поплачем слізно з наслідків падіння.
Поборені облу дним язиком,
Наркотик ом і п’янством чи курінням?
Та чи встаєм у Сповіді з Христом,
Чи лежимо у прірві зла і тління.
Чи боремося в душах із гріхом.
Чи з ним зрослись і він пустив к оріння?
Хоч впадемо , вставаймо із Христом.
Як інші впадуть-піднесім з падіння,
Т оді в серцях лиш житиме любов,
І Бог простить гріховні злодіяння.
Отче наш..,Богородице Діво..,Слава: І нині.
Претерпівший за нас страсті,Ісусе Христе,Сину Божий помилуй нас.
Н а м і р: О Маріє,випроси у свого Сина допомоги у несенні наших хрестів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494351
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2014
Єрусалим неначе збожеволів.
Юрба уже Христу рядить хреста.
Невже забув,що зла мій Син не коїв,
А вчив любові,миру і добра ?
Знімав ярмо з усіх туземних болів.
Була при цім із Ним і Я сама.
Він мертвих воскрешав у Божім Слові.
На жаль ,була у них в серцях зима.
Не прийняли вони Святих зак онів,
Бо в їх душах править сатана.
Ісуса віддали у руки долі,
Й довкола Нього ворогів стіна.
Ведуть Його на Хресную Дорогу ,
На плечі вже кладуть гріхів хреста.
Не прийняли святу пересторогу .
Хотів для них відкрити небеса...
Стою в гурті в сльозах й молюся Богу ,
І від безсилля в серці біль німий.
Я розділю з Ним Хресною Дорогу ,
Із Ним пройду терновий шлях важкий.
Та краще б Я,засу дженна,стояла,
І на собі несла б Його хреста.
Йому життя земне подарувала,
Тепер Його втрачаю , згину ж Я.
Краще Мене б юрба лиха штовхала,
Краще Мене б на смерть цю повела.
Бо без Ісуса Я себе не знала,
Без Нього в світі наче не жила.
Я йшла за Ним . Із болем спог лядала
На злість людську . В ній ненависть лиха.
Сина Мого злочинцем називала,
На вірну смерть з наругою вела.
Чом зло мого, Ісуса так вражає ?
Меч болю й Моє серце прошива.
Допомогти у мене сил немає .
Своє б за Нього віддала життя.
О Боже Мій,Христос наш потерпає,
На Себе взяв важкі людські гріхи.
Терпить за всіх, Його що зневажають
Й г лузують з Нього, з гордості й пихи.
Чи є десь місце у цілому світі ,
Щоб не було в нім злоби й цвіт добра
Зумів в серцях їх правду воскресити,
Щоби у Нім побачили Христа ...?
На хрест пішов ,аби зло умертвити,
Своєю смертю вбити зачин зла ,
Щоб двері нам у вічність відчинити,
А душі воскресити для добра .
Отче наш..,Богородице Діво..,Слава: І Нині...
Претерпівший за нас страсті, Ісусе Христе , Сину Божий
помилуй нас!
Н а м і р :О Маріє , випроси ласку у свого Сина ,щоби ми були
вірні Йому не лише в радості , а так ож в стражданні.
Богородице Діво...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2014
Мені явився ангел й сповістив,
Що я Дитя зачну в своєму Лоні,
Якого Бог у Мені б помістив
Духом Святим у своєму законі.
Мене,неначе полум’ям покрив,
Тепло Я відчувала в середині.
Мою Він душу світлом освітив,
Що пломеніло з Божої Дитини.
Його прийняла . Він і мій є Син,
В Собі Його з любов’ю відчувала.
Бо знала, що Ісус назветься Він
Його народження , мов сонечка , чекала.
І Він прийшов,щоб сповнився зак он.
Його родила в стаєнці на сіні.
З перших хвилин зазнав Він заборон,
Хоч став відкупленням для грішників.
Як йшли хрестити,стрівся Симеон,
Побачив Бога у Малій Дитині.
Сказав про мить розп’яття,біль і стон
Меч болю й серце вк оле материнне.
Тепер стою в сльозах .Мов страшний сон,
Засу дження Ісуса спог лядаю.
І рветься із гру дей болючий стон.
Я про пророцтва старця пригадаю.
О, скільки болю натерпівся Син!
Ісус мій милий,Божая Дитино!
Перед Пилатом серед сірих стін
Тюрми,де був,неначе бідна сиротина.
Ридала Я .Чом зло,за добре все взамін ?
Чому всі ті , які Його вітали ,
В словах “Осанна!” чувся передзвін,
-Тепер “Розпни!”обурено кричали?
Для Мене був час лиха й перемін,
І Я разом з Ним так ож потерпала.
Була осу джена й обпльована взамін,
За ту любов,лиш ненависть прийняла.
Ісус життям , для мене був Він всім,
Йому ж усю себе Я віддавала.
Ці тридцять літ їх розділила з Ним,
Й разом із Ним осу джена стояла.
Молилась слізно й чула болі ран,
І їх слізьми своїми обмивала.
Його сумний, гіркий душевний стан
Я у своєму серці відчувала.
Прийняв невинний засу д чесний Він,
Знову “Розпни!” юрба лиха кричала,
А в моїх гру дях наче вдарив дзвін,
Слова про страсті Сина пригадала.
Отче наш..,Богородице Діво..,Слава:І Нині.
Претерпівший за нас страсті , Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас.
Н а м і р :О Маріє, Мати Христа, випроси у свого Сина ласку співстраждання тим, кого невинно засуджують й щоби сльози Господа в Оливному городі впали на наші зачерствілі серця і очистили їх.
Богородице Діво...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2014
Чи променить немов свіча
Що спопеляє морок ночі,
Богом сотворена душа,
Та що побачить Бога хоче.
Чи плаче мов мале дитя,
Вмирає у темниці тіла.
Лише у снах побачить небеса,
Лиш в снах буде вона щаслива.
Та ще в святіших молитвах,
Мов птиця розправляє крила.
Буде літати наче птах,
Й небес домівка буде мила.
Чи в нас мов помира душа,
Що від законня відступила,
Вона від Бога відійшла,
Й чеснот всі перла розгубила?
Й плачуть святії небеса,
Душа в журбі схрестивши крила.
В полоні злоби та гріха,
Бо тлінність тіла її мила.
Без покаяння в небеса,
Дорогу грішність перекрила.
А в покаянні ожива,
Бо кров Христову воскресила.
І знов співа мов птах душа,
Й ярмо Хреста для неї миле.
І йде в святії небеса,
В край щастя, радості й надії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2014
Ми всі чужинці в цьому світі,
Ми подорожні, мов трава,
Йдемо по землі, що сонцем гріта,
А в нас живе Божа душа.
Кусочок неба носим в собі,
Шматочок з неба Божества.
Й нас всіх жде райськая планета,
І ми є вісники добра.
Сотворені ж по Божій волі,
Й нас милість береже свята.
На цій землі всього доволі,
Але не тратьте небеса.
Не проміняйте вічність в небі,
На тлінність злата й серебра.
В раю жде вічна нагорода,
А цінність там свята душа.
Свята душа шматочок неба,
Живе у тобі і в мені,
І зберегти її нам треба,
Це ж образ Божий неземний.
Нести Хреста свого крізь терня,
Ступаючи в сліди Хреста,
Смерть не була б його даремна,
Не стали щоб рабами зла.
Ми всі чужинці в цьому світі,
Й мов лабіринт грішна земля.
В собі щоб нам не заблудити,
В серці почути щоб Христа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482359
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2014
Хотіли б ви прожити так життя,
Щоби душа летіла у рай світла.
Коли закінчиться шлях земського буття,
Щоби там вічність вся була привітна.
Та чи насправді чиста є вона,
Життя її туземная стежина.
Чи бачить світло молитов вона,
А чи без них немов сліпа людина.
Й лиш для свого збагачення жила,
Про своє тіло все життя лиш дбала.
Те, що у ній мордується душа,
Вона цього і знати не бажала.
Мов у темниці в ній жила вона,
Людина ж у гріхах все пробувала.
Горіла у спокусах зла й гріха,
Про Бога навіть чути не бажала.
Й без покаяння відійшла з життя,
Свої гріхи лиш Богу передала.
За них лиш вічність в пеклі віднайшла,
За те, що в світі Бога не шукала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477179
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2014
День догорає мов воскова свіча,
На землю вечір тихо наступає.
З небес святих засяяла зоря,
І рясний місяць паном випливає.
Та з чим дійшла до кінця дня душа?
Що кинула у дня цього корзину?
Чи обпаливши крила ніч лиха,
А чи чеснот яскравою перлиною.
Чи променіла в вірі мов свіча,
І молитвами наче сонцем гріла.
Чи охолола від діл зла й гріха,
Ні своє серце й інших не зігріла.
Чи інших спокушала до діл зла,
Сама блудила й інших в блуд вводила.
Чи променіла мов рясна зоря,
У молитвах з Ісусом гомоніла.
І з чим прийшла до кінця дня душа,
Що кинула у дня цього корзину.
Чи віру у воскреслого Христа,
А чи безвір’я згаслу ту жарину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2014
Зорі наче маяки,
Немов лампадки в синім небі.
І зовуть вони туди,
Вічність, що цвіте для тебе.
Там любов й нема журби,
Й ангели пісні співають.
А з Господньої руки,
Зерна віри проростають.
В райському саду весни
Не лиш зорі свято сяють,
Тут душі праведні, святі,
Наче вогники палають.
І їх святії молитви,
Із небес на нас пливають,
Із гріховної землі,
Пелену гріхів знімають.
Наче праведна роса,
Квіти й трави покривають,
Їхніх душ свята краса,
Оберегом нас вкривають.
Нас не вчеплять сили зла,
Молитви їх зберігають.
Ближче їм престіл добра,
--------- за нас складають.
Просять господа Христа,
-«Їм пробач що ще блукають,
Віра хай в них пророста,
І молитви охороняють.»
Зорі наче маяки,
мов лампадки в синім небі.
Може душі пресвяті,
Ті, що моляться за тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014
Життя в кредит нам дане Богом,
З народження аж до кінця буття.
Від самого життєвого порогу,
Від хрещення горить в душі свіча.
І Бог дає дарунок в допомогу,
На рамено у правого плеча.
Це ангела – хранителя в підмогу,
Що вів крізь терня до зірок Отця.
Крізь терня грішних слів і самолюбства,
По стежці віри в вічність без кінця.
Щоби душа не знала самогубства,
Й вінок дістала вічного життя.
І нас веде через незгоди та печалі,
Через хрещате долю вишиття.
У променях Господньої любові,
У тіні крил ангельська душа.
Не раз від смерті нас охороняє,
Його молитва чиста мов сльоза.
Ну а з небес мов пелена спливає,
Спасенна ласка й Божа доброта.
І нас вона мов сонце зігріває,
Гріх омива Кров Пресвята Христа.
Бо ангельська любов не проминає,
Хранить його молитва нас свята.
Життя в кредит душа ж Христа шукає,
У мареві гріховного буття,
Чому ж людина про тілесне дбає,
Коли про душу в небі Бог спита.
А що коли вона Христа не знає,
Що вмер за неї й в жертву дав Христа.
Про тіло тлінне добре пам’ятає,
Й про гріх й принади грішного буття.
Тоді на неї в пеклі змій чекає,
Що спокушав тілесні почуття.
Його увагу тіло не займає,
Його з народження цікавила душа.
Та що від Бога із небес спливає,
Що нам в кредит дісталась від Творця.
І за яку Бог на Хресті вмирає,
На муки йде у пекло без кінця.
Як демона там паном величає,
Чи він творець, чи він їй дав життя.
Через людську захланність помирає,
В вогні пекельнім божая душа.
Над нею ангел молиться й ридає,
-«Нажаль мене не слухалась вона.»
Душа в кредит хай кожен пам’ятає,
Від кого у дарунок нам прийшла.
На неї Бог у вічності чекає,
За неї він віддав своє життя.
Що ж повернуть творцю,
Душі ж немає,
згоріла в мареві тілесного гріха…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014
Живемо в світі наче кораблі,
Пливемо по житті благому морю,
Ми наче гості на оцій землі,
В світ послані зігріти ми любов’ю.
Зігріти наші душі і серця,
І для інших наче свічкою горіти.
Життя прожити спочатку й до кінця,
Не тліти а зорею променіти.
Щоби колись вернутись в небеса,
Щоби там вічно ми могли горіти.
Перед престолом Господа Христа,
Й своєю святістю мов зорі променіти.
І величати Бога в молитвах,
Разом з ангелами у молитвах радіти.
Й землю бачити лише у снах,
І за життям -------------------
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472075
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2014
Життя дороги йдуть у майбуття,
Туди де вічність двері відкриває.
Але ж яке то вишиття життя?
Зшити добром чи зло в нім процвітає.
Чи променить молитва пресвята,
Немов свіча, що темряву вбиває.
А чи на нім лиш темрява одна.
Й вічної любові й світла не пізнає.
В якому стані ваша є душа,
Та що від Бога в тілі оживає,
Що в ній, пітьма? А чи світанок дня?
Гріхи а чи чесноти процвітають?
Куди дорога йде життя твоя?
Туди де день, а чи де ніч ступає.
Покайся щиро і немов зоря,
В твоїм серденьку віра запалає.
Віра в Творця й воскреслого Хреста,
Життя твого дорогу порівняє,
Лиш через Хрест дорога в небеса,
................................................
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2014
Чому в душі завжди цвіте весна,
У тих людей, що в вірі проживають.
Їм нестрашні морози ні зима,
Бо в молитвах серце їх розцвітає.
Свята любов їх наче окриля,
І в молитвах до неба долітають,
Їм не страшні безплідні діла зла,
Немов пташки в гаю вони співають.
І прославляють Господа Христа,
І на хрести життя не нарікають.
Йдуть за Христом, де вічная весна,
Туди де райські зорі не згасають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2014
Якщо життя тобі здається сірим,
Мов Березень без ніжної весни.
Всміхнись прощу і день розквітне білим,
Чарівним світлом з Божої висоти.
І розцвітуть душі чарівні квіти,
Надії, віри, щастя, доброти.
Й твоє серденько зможе світ зігріти,
Чи мов веселка барвами цвісти.
А краплі сліз ласкаво вітер витер,
Хай у душі розквітне цвіт весни.
Вогонь молитви зможе воскресити,
Забуту віру й мрії піднести.
І Божий Дух тебе наповнить світлом,
Життя не буде сірим з самоти.
Христос для тебе цілим світом,
Й душа у вірі зможе розцвісти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469668
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2014
Мені наснилось наче я весна,
Й душа в мені вже розцвіта квітками.
Не надто грішна, та ще й не свята,
Ще серце очищаю молитвами.
Надія в мені віру зігріва,
Й та променить немов кришталь на сонці.
Неначе маю білих два крила,
Летіти хочу та не бачать очі.
На них неначе чорна пелена,
Що все довкола мороком вкриває.
Я гірко плачу і свята сльоза,
Очам світ божий й простір відкриває.
В мені цвіте немов весна душа,
Мов птаха білі крила розкриває.
Й летить у снах в святії небеса,
Й земля гріхом її не зачіпає.
Не видно сонця та блаженство дня,
Бо ласка Божа сяйвом зігріває.
Й Пречиста Діва Мати Пресвята,
З ангелами молитви промовляє.
Бачу крізь сон Воскреслого Христа,
Про щось з Отцем Небесним розмовляють.
У них в руках малесенька Земля,
В гріховнім мареві неначе помирає.
І на коліна щиро впала я,
Душа святу молитву промовляє.
-«Пробач прошу, пробач ради Христа,
Що тінь гріха мене не відпускає.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2013
Світять зорі в нічному небі у горі,
Мов лампадки, наче свічі воскові,
Зігрівають сяйвом темні небеса
Й бо схожа на ті зорі є душа.
Вона світить в людськім тілі, мов свіча
В ній є відблиск Божої слави, є краса,
Вона серце зігріває мов весна,
Наче сонце в ньому сяє, сяйвом дня.
У молитвах проживає розцвіта,
В людськім тілі наче райські небеса.
В ній є вічності перлина пресвята,
Бо із божого насіння пророста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2013
Живе любові відгомін в душі,
Через усе життя у думці й слові,
Бо образ Божий носить у собі,
Людське терпіння й віддане Христові.
Йому дарує весни золоті,
І молитов перлини веселкові.
Людина це ж творіння во Христі,
Бо створена із Божої святої волі.
Від хрещення і через все життя,
В серці живе святе чуття любові.
Бо лиш у ній людська душа живе,
І сподобляється воскреслому Христові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2013
Ти найславніша з всіх жінок,
В цілому світі на планеті.
Яскравіша з усіх зірок,
Немов троянда у букеті.
Ти наче ранняя весна,
Що землю з сну зими збудила.
В собі вмістила небеса,
Хреста у лоні помістила.
Його в утробі прийняла,
Із трепетом його носила.
Мов скарб безцінний берегла,
Його народження хотіла.
Як час прийшов родить Царя,
Не було місця у гостині.
Родила ж праведне Дитя,
Родила в стаєньці на сіні.
Йому себе всю віддала,
Часу і сил не шкодувала.
Знала за люд віддасть життя,
Й все про його розп'яття.
Його любила й берегла,
Й немов ангелика ростила.
Як підросло святе Дитя,
З ним шлях весь хресний розділила.
Меч болю серце прошивав,
Душа терпіння голосила.
Як на Хресті Ісус вмирав,
Вона з Ним вмерти теж хотіла.
Чашу терпіння прийняла,
Її із сином розділила.
Як душа в небо відійшла,
Припала в молитвах до тіла.
Тіло померлого Христа,
Над своїм сином голосила.
Та вірила в Його слова.
Що смерть довго тримать безсила.
Воскресне третього Він дня,
Бо смерть над Ним немає влади.
Небо відійде до Отця,
Сяде праворуч Його слави.
Хрестом відкрив нам небеса,
Єва ж Адамом зачинила.
Але ж не було в нас Христа,
Якби ж Марія не родила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2013
Цариця космосу матусенька Христа,
Тебе з землі в молитвах величаю.
Для мене ти мов матінка моя,
Прийми молитву там в святому раю.
Котру смиренно шепотять вуста,
У ній подяку я Тобі складаю.
Що оберегом є мого життя,
Твоя любов, яку я величаю.
Твоя опіка і любов свята,
Завжди мені в житті допомагають.
А Твій покров небесна пелена,
Душу мою від бід охороняє.
І під покровом вся моя сім’я,
В Тобі ми захисницю неба маєм.
Ти помагаєш нам нести Хреста,
Як ми в терпіннях слізно упадаєм.
Твоя любов мов зіронька ясна,
Нам шлях у небо сяйвом освітила.
Щоб на дорогах грішного життя,
Душа людська гріхами не блудила.
Нам дарувала Господа Христа,
І всі терпіння разом з Ним терпіла.
Тож прийми вдячність Матір Пресвята,
Щоб у житті мов свічка я горіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2013
Діва Марія поміч неустанна,
Прийми подяку за благі діла.
Тебе славить, славить не перестане,
Без тебе в світі вже б погибла я.
Допомагаєш у скрутну годину,
Коли печаль, а чи якась біда.
Завжди мою ти слухаєш молитву,
Чи радісна вона а чи сумна.
Для мене ти неначе промінь світла,
Немов для перших пролісків весна.
Лише в тобі душа моя розквітне,
Твоя молитва душу зігріва.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2013
Пречиста Діво Матінко рідненька,
Тобі поклін і честь я віддаю.
Для мене ти єдина наче ненька,
Прийми ж мою молитву золоту.
Устами щиро молитви читаю,
Серцем любов тобі я віддаю.
Всі Образи твої я величаю,
Й букети квітів в дар Тобі несу.
З Тобою у цім світі розцвітаю,
Немов зустріло серденько весну.
Без тебе наче взимку замерзаю,
Й гріхи морозять душеньку мою.
З тобою наче птиця я літаю,
І молитвами раю досягну.
Без Тебе в цьому світі я блукаю,
Ти не покинь дитиноньку свою.
Тебе мов матір рідну величаю,
Тобі в дарунок серця спів несу.
Тобі пісні й вірші свої складаю,
Тебе ж мов рідну неньку я люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2013
Діва Марія мов ясна зоря,
З небес святих нас сяйвом освітила.
Й сплива на нас блаженна купина,
Її молитва нас покровом вкрила.
Відчуймо як радіє в нас душа,
Як в молитвах свої розправив крила
Співа молитву, мов мале пташа,
Аби земля гріхом не забруднила.
Щоби себе для Бога зберегла,
Щоби в собі чеснот не розгубила.
Вірить в Христі буде вічно жива,
Коли покине лиш темницю тіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2013
Матуся рідна Господа Христа,
З святих небес ти нас охороняєш.
Твоя недремна вічна доброта,
Нас на життя у Бозі спонукає.
А Твій покров Святая купина,
Мов пеленами земленьку вкриває.
Й щезає в мить завіса ночі й зла,
Твоя молитва нас охороняє.
Веде крізь терня грішного буття,
На стежку віри та любов витає.
Та квітнуть квіти віри та добра,
Й надія у молитвах розквітає.
Христа Матуся і для нас свята,
Що безупинно молиться й благає.
«Пробач їх Боже, Ти раді Христа,
Нехай душа в гріхах злих не блукає. »
Хай відновіться в молитвах вона.
Нехай з тобою в мирі розмовляє.
Щоб не була даремна смерть Христа.
За душі ці нехай не помирають.
Благаєш ти матусю пресвята.
Й твоя молитва гріх наш спопеляє.
Лиш ти для нас дорога в небеса.
А твій покров нас доведе до раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2013
Пречиста Діво Матінка моя,
Твоє ім'я з любов'ю призиваю.
Лише в тобі цвіте душа моя,
І в молитвах мов досягає раю.
Твоя любов мов сонце зігріва,
Немов веселка, що із небокраю.
Вкриває землю наче пелена,
Шле зерна віри, що цвітуть в розмаю.
Твоя любов мов птиці два крила,
Ті що з землі хотять дістать до неба.
Лише у ній мов воскресаю я,
І ці рядки пишу Свята для Тебе.
З Тобою Мамо я усе ж дитя,
На цій землі незгоди оминаю.
З Тобою в світі знаю не одна,
З ангелами Тебе я величаю.
Для мене ти немов свята зоря,
Немов лілея, що квітує в раю.
В Тобі живе надія лиш моя,
Твоє ім'я з любов'ю призиваю.
Пречиста Діва Мати Пресвята,
З землі Тобі молитви відсилаю.
Хай освятить мене любов Твоя,
А Твій Покров мене охороняє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2013
Пречиста Діво Матінка Христа,
Ти найсвятіша над всіма жінками.
Для нас покров й надія пресвята,
Твоє серденько гріє з молитвами.
Ти мов лілея в раю розцвіла,
Бо чистота твоя над небесами.
Ти наша матір й твоя доброта,
Усіх хранить на цій землі віками.
Без Тебе не жила давно земля,
Бо забруднили ми її гріхами.
Лише з небес святая чистота,
Нас береже твоїми молитвами.
На нас спада мов праведна роса,
Твоя любов й пречистими руками.
Нас до грудей негідних пригорта,
Від зла охороняєш люба мамо.
Той, хто стобою проживе життя,
Той у Тобі зуміє освятиться.
Війде в обитель Господа Христа,
У вічності святій зможе прижиться.
Лише з Тобою праведне життя,
Те, що досягне до самого неба.
Адже Твоя святая доброта,
Хранить з небес і помога в потребі.
Пречиста Діво Матінко Христа,
Дозволь тобі в поклоні поклониться.
Хай з уст зліта молитва пресвята,
Й твоя любов у серці розгориться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2013
День догора мов воскова свіча,
На землю тихо опускається вже вечір.
На небесах засвічена зоря,
Туман вечірній опускається на плечі.
День відійшов у далеч й гуркіт дня,
І на землі приємна прохолода.
Тиша немов в обійми обняла,
Стави й ліси, дрімає вся природа.
В полоні тиші наче марю я,
Дивлюсь яка краса й велична врода.
Що мов царівна приспана земля,
Дивлюсь на цю красу й часу не шкода.
Милуюсь й прославляю небеса,
Й Творця всього, бо Він створив вселенну.
Вдихаю тишу, й очищаюсь я,
І промовляю пошепки молитву.
Спасибі Боже за дароване життя,
За землю цю й величную природу.
За те, що в нас Божественна душа,
Що рай небесний даний в нагороду.
За кров святу розп'ятого Христа,
За шлях його на страдницьку Голгофу.
І за відкуплення людей з тенет гріха,
…………………………………………..
Лише в Тобі Господь душа жива,
І збереже свою чеснотну вроду.
І перейде з гріховного життя,
В життя святе де рай у нагороду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2013
Чи чули ви як плаче в вас душа,
Коли згрішили в думці а чи в слові.
Пораненая птиця мов вона,
Їй не піднятися без слів любові.
Без молитов спасіння їй нема,
Її не тішать барви веселкові.
Не чує Бога от вона й сумна,
В безвір’ї наче в покоряється гріхові.
Без молитов пірнає темінь зла,
Немов в бруду зневір'я криницю.
Не бачить там зірок небес й добра,
Бо потрапляє в грішную темницю.
Хоча десь в серці й кличуть небеса.
Й слова любові наче гріють душу.
Без молитов підніметься вона.
Мабуть що ні .
Лиш в покаянні блудная душа.
Обмита у святій христовій крові
Й чує бога в молитвах вона
І віддає поклін за все Христові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2013
Чому печально плачуть небеса,
Й вмивають землю мов слізьми дощами.
Може за тим, що корінець добра,
Всихає в людськім серденьку з роками.
Чомусь довкола пропаганда зла,
Інстинкт чомусь замінює кохання.
Надія й віра наче відійшла,
Любов немов заснула до світання.
Здається наче задихається душа,
Немов в темниці у людському тілі.
Вона кричить у райські небеса,
Плачуть вони на душі омертвілі.
Один лиш Бог Творцем сіє добро,
Один лиш Він є творцем любові.
Лише із ним радітиме душа,
І воскресатиме добром у Божім слові.
Без Нього наче завмира вона,
Мов догорає й тліє в людськім тілі.
З Ним променіє моя ясна зоря,
І не страшні їй грішні заметілі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2013
Хай у життя будуть прямі дороги,
Мов долі веселкові вишиття.
Ті, що прямують з самого порогу,
Через усе прожитеє життя.
Нехай небес величне є світання,
Освятить ваші душі і серця.
А ночі зорянисте є смеркання,
Освітить долі безгріховне вишиття.
Живіть з Хрестом з вечора аж до рання,
І в молитвах освячуйте життя.
Повірте у любові є кохання,
Як у душі цвіте свята весна.
Отож віддайте Богу сподівання,
На цей рік на всі літа.
Лише в ньому всі сповняться бажання,
Надії, віри,мрії та добра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457957
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2013
Без Бога наче пелена,
На очі й душі наступає.
Й уми п’яніють без вина,
Де чорне й біле вже й не знають.
Радіє хижий сатана,
Свій бал вже демони справляють.
Той п’є,той тоне в сітях зла,
Той у розпусті потопає.
А в всіх охрещена душа,
В темниці їхніх тіл вмирає.
Манить їх в пристрастях земля,
Про небо навіть не згадають.
Адже у них Божа є душа,
Й за них Бог на хресті вмирає.
Чому ж вони у сітях зла,
Чому мов в мареві блукають.
Мабуть тому, що діла зла,
На небезпеку наражають.
Її молитва в серці не жила,
Про правди віри і не знають.
Душа без віри й не жила,
Без молитов мов помирає.
Неначе воскова свіча,
Що на Престолі догорає.
Молитва й віра, два крила,
Що душу в небо підіймають.
Туди в святії небеса,
Там де ангели проживають.
Де царство вічності Христа,
Що в Святій Тройці пробуває.
Де без початку і кінця,
Святая вічність пропливає.
Без віри в Бога лиш пітьма,
Мов пелена всіх покриває.
Без покаяння в сітях зла,
В гріхах людина помирає.
Любов у серці проживає,
Лиш тих, хто Господа шукає.
Хто молиться і хто прощає,
Ось той із Богом проживає.
Без Бога начебто блукає,
Куди іде сама не знає,
Чи любить, ні мабуть страждає,
Бо у незнанні пробуває.
Вітер несе, куди не знає,
Чи осінь на шляху спіткає.
Чи літо, чи п’янка весна,
Чи у гріхах лихих зима.
Душа неначе завмирає,
Блукає без Христа, блукає.
Там блудить , а там осуджає,
Там когось підло ображає.
Того обмовить, там осудить,
Адже й себе вона не любить.
Не знає Бога та й блукає,
Без віри серце помирає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2013
Моя дитино душу бережи,
Що дарував у спадок при зачаті.
Стежки життя свого ти стережи,
Щоби душа була у білім платті.
У платті, що й без крапельки гріха,
Зі мною в небесах розкошувала.
Щоби чеснот віночок зберегла,
Й ще й на землі мов квітка розцвітала.
У молитвах горіла мов свіча,
Своє серденько вірою скріпляла.
Крізь терня до зірок таки дійшла,
Щоби з ангелами святі пісні співала.
Щоби для мене душу зберегла,
Щоб вповні ти святу любов пізнала.
Життя безгрішне в дар мені несла,
Й тебе щоб свята вічність обійняла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2013
Цвіте троянда у моїм саду,
Що ароматом душу полонила.
І що зі мною зовсім не збагну,
Я мов літаю, наче маю крила,
Немов би над землею я лечу,
А в грудях радість тріпотить стокрила.
Від радості безумної кричу,
«Привіт земля, тебе я розбудила».
Мигають доли, гори та моря,
А тиша наче світ приворожила.
Цвітуть сади, панує скрізь весна,
Разом з птахами, я лечу щасливо.
Незчулася як темна ніч пройшла,
Невже мені це все лише приснилось.
Примарилось, що я лечу сама,
Й земля зі мною наче говорила.
Мабуть що ні, таки літала я,
Душею, що святі розправив крила,
Летіла в небеса хвалить Творця,
І молитов торбинку захопила.
Її у жертву Богу віддала,
І на Престіл з пошаною зложила.
З сльозами покаяння принесла,
Бо грішним пилом душу забруднила.
З очей стікала зболена сльоза,
Й свіча теж на Престолі тріпотіла.
Й трояндою цвіте моя душа,
Що в молитвах себе Христу відкрила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457575
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2013
Мій Боже милий, ще з світанку дня,
Тебе в своїх молитвах прославляєм.
Щоби на нас з небес любов зійшла,
Бо без любові у злобі блукаєм.
Що закриває нам світанок дня,
А у душі мов ніченька дрімає.
Здається, що надія помира,
А віра наче свічка помирає.
Лише з тобою вірних два крила,
Душа розправить й пташкою співає.
Без тебе мов безкрилая вона,
І до святих нбес не долітає.
Адже людина в мареві гріха,
Й без молитов неначе завмирає.
Їй недосяжна неба висота,
Бо молитов святих не промовляє.
Душа лише в молитві ожива,
На неї дух святий з небес спливає.
Душа без Бога наче не жива,
Немов дитя без неньки помирає.
Пробач прошу, пробач ради Христа,
Що ще нажаль у важких гріхах блукаю.
Хай береже з небес твоя рука,
І нас з упадків грішних підіймає.
Цвіте троянда у моїм саду
Цвіте троянда у моїм саду,
Що ароматом душу полонила.
І що зі мною зовсім не збагну,
Я мов літаю, наче маю крила,
Немов би над землею я лечу,
А в грудях радість тріпотить стокрила.
Від радості безумної кричу,
«Привіт земля, тебе я розбудила».
Мигають доли, гори та моря,
А тиша наче світ приворожила.
Цвітуть сади, панує скрізь весна,
Разом з птахами, я лечу щасливо.
Незчулася як темна ніч пройшла,
Невже мені це все лише приснилось.
Примарилось, що я лечу сама,
Й земля зі мною наче говорила.
Мабуть що ні, таки літала я,
Душею, що святі розправив крила,
Летіла в небеса хвалить Творця,
І молитов торбинку захопила.
Її у жертву Богу віддала,
І на Престіл з пошаною зложила.
З сльозами покаяння принесла,
Бо грішним пилом душу забруднила.
З очей стікала зболена сльоза,
Й свіча теж на Престолі тріпотіла.
Й трояндою цвіте моя душа,
Що в молитвах себе Христу відкрила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454126
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2013
Всі негаразди ти мені віддай,
Світ турботи, болі та печалі.
У молитвах про мене ти згадай,
Хай відійдуть з душі невірства хмари.
Хай у душі розквітне новий день,
Що принесе святії сподівання.
Співай прошу ти радісних пісень,
І відійдуть гріховні злодіяння.
В житті своєму ти не забувай,
Що все мина лиш віра зостається.
Тому молитва ти не обминай,
У ній зерно любові йде від серця.
Шануй його, пильнуй його плекай,
І в твому серці віра відгукнеться.
Всі сподівання ти мені віддай,
Й любов торкнеться і твоєго серця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2013
Нічого не бійся лиш вір,
Що все буде добре в порядку.
Як місяць пливе серед зір,
Так ніч відійде на світанку.
Ніч злоби, невірства й журби,
Відійде до світлого ранку.
І серце зрадіє в тобі,
Так наче співа колисанку.
Не плач, не сумуй, не жалій,
Що було, того не вернути.
Ти кращої долі волій,
Молись щоб зле у вірі забути.
Почати з нового листка,
Писати життя свого книгу.
Ти знай в тобі Божа душа,
Тебе ж Я вчинив як людину.
Нічого не бійся, лиш вір,
Що прийде день нового ранку.
Як місяць пливе серед зір,
Розківтне любов на світанку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2013
Чому сумує у ці дні земля,
Природа плаче гіркими сльозами.
Й сховалось сонце наче в пеленах,
Його вкривають хмарами - дощами.
А все тому, що страстні дні Христа,
Від року в рік пригадують віками.
Про зраду й муки й болі без кінця,
Й хресну дорогу вчинену сліпцями.
Бо не пізнали з неба посланця,
В Христі - Ісусі Бога не пізнали.
Вдягли йому на голову вінця,
Сміялись з Нього, хижо глузували.
Пройшов Він через біль та побиття,
Знущання вражі, й Хресною Дорогою.
Він чашу мук прийняв із рук Отця,
Життя і смерть віддав у руки Богу.
Вже відчував, що його смерть прийшла,
Моливсь й мовчав й не кликав Він підмогу.
Хоча від мук здригалася душа,
Не кликав ангелів з небес на допомогу.
Він знав усе час смерті, час кінця,
Кінця знущань людських та їх наругу.
Та й знав про воскресіння в небесах,
Що через три дні він воскресне з гробу.
Щоби воскресли з ним людські серця,
Щоб в покаянні душі воскресили.
Падімо на коліна до Отця,
Щоби від мук Христа він нам дав сили.
Щоби в любові ожили серця,
Щоби у вірі ми душі воскресили.
Щоб у покаянні стерли й зачин зла,
В Імя Христа вже більше не грішили.
Щоби любов Христа в душі жила,
Й тоді вона розправить свої крила.
Щоб в молитвах зустріла небеса,
Бо лиш з Христом була душа щаслива.
Нічого не бійся
Нічого не бійся лиш вір,
Що все буде добре в порядку.
Як місяць пливе серед зір,
Так ніч відійде на світанку.
Ніч злоби, невірства й журби,
Відійде до світлого ранку.
І серце зрадіє в тобі,
Так наче співа колисанку.
Не плач, не сумуй, не жалій,
Що було, того не вернути.
Ти кращої долі волій,
Молись щоб зле у вірі забути.
Почати з нового листка,
Писати життя свого книгу.
Ти знай в тобі Божа душа,
Тебе ж Я вчинив як людину.
Нічого не бійся, лиш вір,
Що прийде день нового ранку.
Як місяць пливе серед зір,
Розківтне любов на світанку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451293
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 27.09.2013