| Сторінки (4/389): | « | 1 2 3 4 | » |
...до мене учора в гості приходило Місто...
Ми з Містом вели химерну таку розмову:
-О Місто! Я рада... Сідай! Чи Тобі - не тісно?
Ось -Пляшка з туманами,тиші бісквітне тісто...
Давненько не чулися... Як Ти? Хворієш знову?
Все вулиці терпнуть? Все бліднуть ліхтарні кола?
В будівель стареньких -печалі фантомні болі?
Заклеїли око бігбордом,де сита морда?
Напхали у рани бляшанок від Кока-Коли?
Жартую... Не ображайся... скажи хоч слово...
Всміхнулося Місто,хильнуло манірно з пляшки
і пальчиком білим зібрало бісквіту крихти...
Вогні його вулиць підстрибували як пташки
і голос -трамвайний скрегіт -почав гриміти:
-ДОСТОЙНА РОБОТА В СТАБІЛЬНІЙ КОМПАНІЇ...
...ЛІДЕР НА РИНКУ МОРЕПРОДУКТІВ...
ЖАЛЮЗІ... АБОНЕМЕНТИ В БАНЮ...
...УТИЛІЗАЦІЯ ПОВНА БРУХТУ...
ПОЗИКА... ВИДАЧА... ПЕРШІ ВНЕСКИ...
...ІМПОРТ...КРЕДИТИ... МОСКІТНІ СІТКИ...
ЩЕБІНЬ... БРУКІВКА... ЗАдаРМА - ПЕСИКИ...
...РІЖЕМО ЦІНИ... ЛАТАЄМО ДІРКИ...
ПЕЧИВО В АСОРТИМЕНТІ " РИБКА"...
...АКЦІЯ ДВА ПЛЮС ОДИН... ОЛИВКИ...
ВАШ МАГАЗИН... ТРОТУАРНА ПЛИТКА...
...БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ НАПІЙ... ВІЗИТКИ...
ГРОШІ НА БУДЬ-ЯКІ МРІЇ... ПИВО...
...ДОНОР ЯЙЦЕКЛІТИН...БУДИНОК...
ФІРМА ШУКАЄ... АЛЬТЕРНАТИВА...
...ПРОДАЖ КВАРТИР... МАЙОНЕЗ... ОЛІЯ...
КАВА РОЗЧИННА...ПАПІР... СЕРВЕТКИ...
...ДОЙЧЕ ВОГ БАУ...ПІДЗЕМНИЙ ПАРКІНГ...
АКЦІЯ ДІЄ... БЕЗ ПЕРШИХ ВНЕСКІВ..
...ПОВНА СТРАХОВКА... НАСІННЯ ЗЛАКІВ...
ЧИСТКА ПЕЧІНКИ І ДИМОХОДІВ...
...ФІРМА РОЗШУКУЄ МАСАЖИСТА...
РЕСТАВРУВАННЯ ДУБОВИХ СХОДІВ...
...МИЮЧИЙ ЗАСІБ ДЛЯ МОЗКУ "ЧИСТО"...
ТЮНІНГ АВТО Й ЧЕРЕПНИХ КОРОБОК...
...GROUP... РЕЗЮМЕ... БЕЗ ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК...
ФОРУМ ЗНАВЦІВ НА ВЕРБЛЮДАХ ГОРБИКІВ...
...КЛУБ ДЛЯ ЛЮБИТЕЛІВ ПОЛУНИЧОК...
ШКОЛА ПРИ ЦЕРКВІ "СВЯТА ДИТИНА"...
...РОЗЛАД ЛІКУЮ... ЗНІМАЮ ВРОКИ...
...ЗНАЄШ...я ТРІшки поСПлю...хвилину...
ні... я не плачу... обличчя
мокре...
Тихенько скрипіло стареньке зелене крісло...
...у мене учора на кухні заснуло Місто...
і я цілу ніч тримала його за руку...
за темними шибами сині завмерли звуки...
комусь посміхалось у сні моє Місто хворе..
А я так хотіла почути
Далеке Море...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2014
На самом-самом донышке,
в глубоком птичьем горлышке
умолкли колоколнышки -
их голос не звучит...-
сидит микроб с колючками
и очень птичку мучает -
случился -ой! не птичий ли?!-
не грипп,но фарингит...
Ей спеть бы песню звонкую,
да хрипло горло комкает
все песни колокольные,
все трели нежных нот...
В красивом птичьем глазике,
как в лужице иль тазике,
так хищно отражается
голодный,жирный Кот...
Ему,поверьте,радостно,
что птичке очень гадостно-
ведь в горлышке не солушко -
микробище сидит!
И нету в том сомнения-
сожрет он без зазрения
ту птичку,что в диагнозе
имеет фарингит.
Но вот спасенье близкое-
шуршат на кухне "вискасом"
и девочка с ирискою -
с ирискою во рту
на кнопку выключателя
нажмет с лицом предателя
и погрузит писателя
в ночную темноту...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531412
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.10.2014
спасибо за вдохновение :)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530917
У Дамы-с-Енотом - ведро с компотом...
У Дамы-с-Ежами - усы и шляпа...
А Дама-с-Лисою - все пьет чегой-то...
А С-Белкою-Дама -упала со шкафа...
И плачет надрывно С-Бобрами-Дама...
И странно линяет Мадама-С-Кошкой...
А Дама-С-Огромным Гиппопотамом
так весело скачет на тонкой ножке...
Жаль:Дама-С-Пингвином залезла в тумбу.
пытаясь закрыться в оной упрямо...
Мадам-С-Чупакаброй-танцует румбу...
И гирю тягает-С-ВанДаммом-Дама...
А С-Мухою-Дама - сидит "под мухой",
жжужжжжа и пытаясь взлететь напрасно...
Прекрасная Дама-С-Огромным Ухом
прекрасным сопрано поет "Прекрасно-о-о!!!"
А Дама-Со-Странным Противным Зверем-
чешуйчато-мокрым таким... Зеленым...
из Дамы-С- Вороной щипает перья-
писать письма Даме-С- Наполеоном...
И падает дождь за окном...Темнеет...
устала гудеть уже Дама-Улей...
И Лечащий Врач,словно бог, белеет,
всем Дамам так нежно раздав - пилюли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531113
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.10.2014
У Дамы с Песцами - большая драма,
у Дамы с Песцами - украли Сердце!
В обнимку стоят два пустых стакана:
угроза - разбиться о шкафа дверцы.
Скукожился шкафчик в резных узорах
и в лужах мартини - паркета мысли...
А Дама с Песцами у монитора
все строчит куда-то кому-то письма...
По клавишам спящим Форте...пиано
так весело скачет беспечный Зайчик -
он Солнечный очень - и очень пьяный-
ему "накатить" бы еще стаканчик...
А Дама с Песцами - срывает скатерть,
а Дама с Песцами - пинает вещи...
Ожившие шкурки друзей мохнатых
когтистою лапкой щекочут плечи...
И запах храня тех духов французских,
дарЕнных Предателем,щурят глазки
смотря,как их Дама жует вприкуску
пилюли,что станут финалом Сказки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529538
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.10.2014
Я на дне себя сижу,как в танке.
Я сквозь дуло наблюдаю мир -
грустен мир,как спирт -в дырявой банке.
Я - и рядовой,и командир.
-С кем воюем? -спрашивает КТО-ТО.
(...шум дождя по крыше-как драже...)
Линия невидимого фронта
есть почти у каждого в душе...
Я сама себе даю приказы,
я же - игнорирую приказ.
Бублики от дыр - боеприпасы:
пульки слов,обоймы рваных фраз...
Я стреляю,вообщем,неумело -
сбит прицел и рации - глухи...
Те,кто попадают под обстрелы,
говорят - похоже на стихи...
...прорости когда-нибудь травою
сквозь броню,Далекая Весна!
Люк открою -улечу на волю-
в тот рассвет,где кончилась война.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528763
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.10.2014
...Був Король.
І Королева-
в Короля також буЛА...
На тарілках кришталевих
рожевіла пастила...
На шпалерах БУли квіти,
А у вікнах - вітражі,
у аптечці - йод і бинтик,
в кухні - сріблені ножі...
У садку - грушКИ і персик,
на горищах - кажани,
в теплій буді -злющий песик,
на ногах - нові штани.
У фонтані - три амури,
у капусті - слимаки,
в зоопарку-сто лемурів,
у пантофлів - каблуки...
Рахувати не беруся
скільки там- куди- чого...
..Ще буЛИ колючі вуса
у Величності Його...
Як страждала Королева
знали Спальня і зірки...
Бо щодня мастила кремом
дві подряпані щоКИ...
Накладала фарби густо,
зверху трішечки рум"ян...
Та якось,наївшись мусу,
так сказала:
Любий пан,
поголіть,будь-ласка,вуса...
поголіть,нарешті,вуса...
ПОГОЛІТЬ КОЛЮЧІ ВУСА!!!
Ви із ними... як Тарган!
...Місяць обрієм котився,
"серенадила" струна...
Вмить Король перетворився
на рудого Таргана...
( Він у паспорт - не дивився,
закохався - одружився!
і не знав,що наречена-
рідна доця Чаклуна...)
...Королеву крутить,нудить,
побіліла,як стіна...
Бо в чаклунськім інституті
кепсько вчилася вона...
Пропускала семінари,
і конспектів -не вела...
Як наслать закляття- знала...
Ну а зняти - вже не зна...
Щось белькоче - знову й знову...
все даремно! І вона
У коробку сірникову
посадила Таргана...
...Королева у печалі,
все тепер- ні се,ні те...
І коробочку ховає
у глибокім декольте...
Продала кришталь,шпалери,
бинтик,сріблені ножі,
будку з песиком,гантелі,
вікна,потім - вітражі...
Пастилу,штани,пантофлі,
мило,грушок кілограм,
патефон,мішок картоплі-
щедро платить лікарям...
Оглядали-лікували
Тарганиська лікарі-
присідати заставляли,
нагинатись до землі...
Виміряли довгі вуса,
у очне дивились дно,
все намацували пульса,
пить не радили вино...
всі рефлекси без ускладнень,
а нітрати - на нулі...
на аналізи направлень
цілих вісім штук дали!
УЗД,флюрограФІя,
п"явки,курс кефірних ванн...
Та в діагнозі чорніє:
НЕ ЛІКУЄТЬСЯ.ТАРГАН.
Торбу ж золота-нівроку-
у лікарні узяЛИ,
з ТАРГАНОМ лише коробку
Королеві віддали...
...у полях блукають коні...
...пастухи пасуть корів...
Королева у короні,
у загальному вагоні
їде-їде світ-за-очі-
попішає проти ночі
по-по-потяг "Рахів - Львів"...
ва-ва-гон тру-тру-тру-трусить-
сльози капають у чай...
тут Дідок якийсь торкнувся
до Величності плеча...
Не журіться,Королево,
хоч задачка - нелегка...
За Корону кришталеву
дам чарівного Грибка...
З"ж грибок - підуть лісами
чари,як в пісок - вода...
З Королем твоїм Вусатим
буде Горе-не-Біда...
Зник Дідок( забрав корону)
той грибок красуня - ГАМ!
СТАЛА ГАРНА ТАРГАНИЧКА
всім на заздрість тарганам!!!
Я ж в той час тихенько спала
на полиці тридцять три (33 )...
Таргани зачули сало -
у наплічник заповзли...
МИ ТЕПЕР ЖИВЕМО РАЗОМ-
в нашій кухні - справжній рай...
Я в ночі складаю ВІрші,
про кохання... осінь... вишні...
і про вуса - куці й пишні...
Таргани ж під табуретом
п"ють солодкий чорний чай...
Де ж мораль цієї "басні"?
та нема моралі тут...
Королі,голіться вчасно!
Королеви,вчіться класно-
не соромте інститут...
І грибків,мабуть, не варто
нерозумно так ковтать,
щоби потім в третій ночі
отакі казки писать...
Надобраніч! Я вже -спать...
*це просто жарт ...+безсоння :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2014
...вранці П"ятого Жовтня,
схожого на Четверте,
не відбулось нічого,
вартого римування:
вчасно із горизонту
Сонце в піжамі дертій
звісило жовті ноги,
і - почаЛОсь Світання...
П"ятого-П"ятого жовтня
виповзли з теплих кухонь
Ляльки з живого тіста,
сонні,неначе мухи...
Мухи напились Кави:
(Кава - "драконить" вмістом,
навіть якщо - з вершками-
"електризує" млявих...)
П"ятого-П"ятого Жовтня,
схожого на Четверте,
плив крізь туман тролейбус
рівно о восьмій ранку.
Радіоточка вперта
голосно белькотала,
сонним Лялькам псувала
у животах вівсянку:
"...З інших планет Новини-
все ще Війна триває:
безвісти зникло -вісім,
Троє -згоріли в танку..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2014
Рими бредуть підвіконням впертими віслюками...
Рими,як мухи сонні,сірі - неначе миші...
Я шепоЧУ:"шикуйтесь!"...Жестикулюю руками...
Я їм каЖУ:"Вже - ОСІНЬ!Тобто СЕЗОН- для- ВІршів!..."
Тільки уперті Рими падають з підвіконня,
ну а слідом за ними - Книжка,Вазон і Кава...
і догори ногами в тріснутому вазоні
мокрі белькочуть Рими:"Знаєш, а тут цікаво...
...дуже корисне місце - віником не дістати :):):)
Кажеш - сезон для ВІршів? Кажеш - Велика Цаца?
Може,покинеш Віник і просто- вкладешся спати?
Знаєш,вірШІВ про ОСІНЬ- рівно мільярд сто двадцять...
...Я витираю каву,я черепки змітаю...
Рими ж- лежать в куточку,дивляться меланхолійно,
як за вікном повільно жовті листки кружляють...
Солодко позіхають:" Плюнь... і прийми снодійне!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2014
Це сталося -от і все. (Все так просто сталося...)
Тепер я вдягаюся Блазнем, бо так - чесніше...
( Щоночі стриБАю з даху - не розбиваюся -
А тільки давЛЮся собою...І- НОвим ВІршем...)
Бо сталося... От і все.Бо так просто - сталося.
Бо Небо не впало,хоча обіцяло - впасти...
І Блазень звикає - ляльками живими бавиться,
однак лиш нагадує Світлу Примару Щастя...
Це станеться. От і все. Неодмінно станеться.
Порветься ковпак і закінчаться всі білила.
І Блазень печальний нарешті сльозами вдавиться,
знайшовши у шафі відірвані мертві крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2014
Он за прогнозом погоды следил так внимательно -
в щель за кроватью свалились волшебные сны...
Ангел - Хранитель вчера оказался предателем -
крылья сложил в чемодан и сказал "до весны..."
Медленно- медленно в небе созвездия таяли,
чем-то шуршал за кроватью сердитый Паук.
Был в чемодане билет в самолет до Австралии,
крем для загара и светлый нарядный сюртук.
Пляжи далекой,волшебной,горячей Австралии...
Стада акул ненасытных в прозрачной волне...
Вкусен турист - и босой,и обутый в сандалии -
Ангел -Хранитель,естественно, -очень в цене...
Я не в обиде - я просто скучаю немножечко,
слушая песни теперь бесконечной пурги...
Красненький Чертик размером с кофейную ложечку
тихо читает на ухо про лето стихи.
С Чертиком этим мы стали большие приятели -
он помогает охотиться за Пауком.
Врач обещал - я поправлюсь к весне обязательно
в комнате белой с квадратным,как небо,окном...
* вірш був опублікований під псевдо Ульяна Боброва (sorry,хто вже читав...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527446
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.10.2014
...я Тобі - і вірю,і - не вірю...
...я у Тебе - вірую... І - ні...
Осінь рудолапим хижим звіром
причаїлась тихо у мені...
І поволі ПАзурі встромляє
в серце,як в гуМОвий теплий м"яч...
Хоч вуста шепочуть "Я кохаю!",
а мені все чується "Пробач..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2014
Мое Благоразумие болеет вновь безумием
и ходит без страховки - по канату!
И продолжает шествие в ходулях Сумашествие,
И ноет Опыт с видом виноватым,
закрыв лицо ладонями из ваты...
В картонных нимбах Праведность-
Чужая Псевдо-Правильность-
хрустит- так угрожающе!- перстами...
А я смотрю из Холода - Толпа Веселых Клоунов
мне машут,машут с Неба париками:
-Зачем ты -ТАМ? Пойдем скорее с нами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526135
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.09.2014
Море міліє...Маліє,всихається Море.
Риби налякані спішно відрощують крила.
Риби летять понад Морем,що дихає кволо...
Море скорцюблене Риб відпускає у вирій.
Море печально шукає покинуту Мушлю,
щоб заховатись у Мушлі кристаликом солі...
Вже Кораблі - дерев"яні просмолені душі-
мокро повзуть берегами-пісками поволі...
Море вмовкає...І пальці у Моря -холодні...
Риби летять... А "Швидка" приплететься не-скоро...
Море,поглянь,я- Порожня Маленька Безодня...
Море,пірнай в моє серце,неначе - у море...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526134
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2014
...с "одобрямс" и по просьбе автора :)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525419
Душной ночью проснувшись в поту, прошепчу-
Я весь пастой намазан!!! И я -ОТОМЩУ!!!
Это горькая,горькая паста - НА МНЕ!!!
...и фломастером надпись КУ-КУ на спине...
Покраснел...Зачесалось- вот там...и вот тут...
Это вам не "SANINO" и не "LACALUT"...
Это страшная паста с названьем "ЖемЧУг"
Не прощу!Отомщу!!! Я теперь Вам - не друг!
Вот Вы сладенько спите...Немного дрожу,
мерзким тюбиком пасты по Вам я вожу...
А в прическу засуну Вам жвачки комок...
Заискрится стиральный на Вас порошок...
И так сладко от мести кружит голова:
толстым слоем ложится на Вас ПВА,
и хозяйское мыло крошится слегка,
где синеет в прищепках железных рука...
ХА! - подушечка Ваша - израненный зверь!
Отдыхайте на мокрой мочалке теперь!
УЖ полны Ваши тапки шампуня КРЯ-КРЯ...
Вот ВЫ зря обижали Сереженьку...Зря!...
НИЗЗЯ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525649
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.09.2014
-Сутінки бродять у темній кімнаті...
Ліжко - твій Човник... А ти в ньому - Юнга...
Чуєш,як Зірка співа зоренятам:
-Спатоньки... Спатоньки... Спатоньки... Спати...
-Я - НЕ ЗАСНУ... Бо прийшли ... ГуляГУнги!
-Ні...НЕ ЗАСНУ... Хоч злипаються очі...
П"ятки рожеві Маленької Юнги
бачиш - лоскочуть!...лоскочуть!...лоскочуть,
скачуть,плюються,гигочуть,регочуть
вперті,бешкетні,руді... ГуляГУнги!
-Хто ж вони,вперті оті ГуляГУнги?
( дуже бешкетні,руді і стрибучі! )
-Важко сказати... Вилазять із тумби,
тільки-но спати збирається Юнга...
Мабуть,чогось солоденького хочуть...
-Що ж нам робити? І як їх прогнати?
Завтра раненько прокинутись треба...
-Можу тобі по секрету сказати:
ці ГуляГУнги вкладаються спати,
тільки-но дати їм ЛОЖЕЧКУ МЕДУ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2014
В самом-самом-самом центре города,
где гуляют Зайцы,Лисы,Волки,
в маленьком кафе "Спасу-От-Холода"
мелют время в старой кофемолке...
Я сижу на стуле у окошечка,
наблюдая разные картины:
яркие раскрашенные Кошечки...
Сытые усатые Пингвины...
Глупенькие Белочки с ресничками
(им бы в самый раз - жевать конфеты)
с видом "утомленным" и "трагическим"
давятся дебютной сигаретой...
Мой же зверь во мне скрутился Ежиком-
слишком робок,слишком дик и колок:
на спине рядами расположены
сотни не-прирученных иголок...
И Бармен в стеклянные окружности,
нацепив искусственные слезы,
дорогой КОМУ-то-ВСЕ-же-НУЖНОСТИ
наливает правильные дозы...
Приходи согреться... Ведь - морозы.
*Твір вже був опублікований під псевдонімом Ульяна Боброва
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525315
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.09.2014
Ніч - синій ЧОвен,що пливе поволі
по руслах вулиць - в Океани Трав...
В човні Туман,мов Старець Сивочолий,
мені молитву пошепки читав...
І ті слова - Нечутні і Незримі-
котились жовто яблуком - в сади...
Брели по серцю босо пілігримами,
зарошені лишаючи сліди...
і Світ завмер... вірШІв німіли рими,
сивіли передчасно спориші,
бо плакав ХТОСЬ - маленький і покинутий,
в дорослій асфальтованій душі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2014
Как сквозь сердце мое странники
все брели и брели тропой...
А последний из них -раненый,
оказался Тобой... Тобой.
Улетая к звезде мыслями,
Ты упал на моем пути...
Стал мой дом для Тебя - пристанью:
дальше не было сил идти...
Ведь под листьями подорожника,
что пристали к твоей душе,
догорала мечта раскрошенная
о потерянном мираже...
Долго -долго зимой снежною
я и Ангелы- мой и Твой-
жизнь привязывали безутешную
к телу ниточкой золотой...
Серый Котик скатал лапкою,
как клубочек,Твою беду...
А весной - молодой,сладкою-
Ты мне тихо сказал: Пойду...
И ушел.И следы - выжжены.
В синем небе опять - стрижи.
Только в сердце крестом вышиты
миражи... Миражи... Миражи...
* цей твір - не новий і уже був опублікований під псевдонімом Ульяна Боброва
( Ну от щось ... так )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524625
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.09.2014
Не морозиво з халвою,
не батончик "Карапуз",
а лимоново-бузково-
пречервоний Чупа-Чупс
наче гном стирчав з вітрини...
Ще й наспівував :"О-у,Є..."
БУла мама невмолима:
-Це шкідливо!!! Стільки "Е"*...
Я ж - усім призНАюсь чесно-
сліз фонтаном - не лиЛА!
Дуже чемно -в знак протесту!-
під прилавок прилягла...
Хоч вмовляли дуже довго-
я позицій не здала!!!
Тільки песика чужого
під прилавком обняла...
А тепер - душа як птиця
і у роті - справжній рай!
Смак: малинополуниця,
грушомед і бананай..
Золота,стою, дитина-
чупа-чупсово сміюсь...
Стільки ЩАСТЯ!..неодмінно-
Я ж не жадна! - поділюсь...
Чом же біла,мов крижина,
Мама дивно так сія?
( Бо ж нема причин журитись-
треба з друзями ділитись :) )
Чупа-Чупс по черзі лижем
трохи - песик,
трохи -я...
* усілякі там добавки Е штучні барвники
... правдива історія,розказана на лавочці Бабусею-однієї-Онучки :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524235
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2014
...Небесна комісія - сТАрці із німбами лисі-
суворо засудять із серцем мої компроміси...
Та я - відлітаю,я- птах із Далекого Лісу,
хоч в мозку пульсує шаленими ритмами - місто...
А ти,Птахолове, - невдаха... Бо шовкові сіті
найкращої пісні не дали послухати й миті...
То ж... Мушу летіти,лишаючи навіть не спогад,
а перших морозів осінніх світанковий холод
і - лапки пташиної слід...
...Лід...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2014
...ще календар нам літа не відміряв,
не одяГАли багряНИць дуБИ -
Пташиний люд збирається у вирій...
Передчуття осінньої журби...
Себе переконати я стараюсь -
не-скоро Осінь... Ще не-скоро,ні...
Та сниться травам їхня тиха старість...
Грибам - дощі... А Ти... А Ти - мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523826
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2014
цукерка мого натхнення :
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522907
ДІВЧИНО моя... іди до мене...
В напівтемній хаті риє кріт !!!!!
Я його боюся! Він шалений...
Бійся теж!!! О ,як єдна ця мить!!!
Він десь там...Він риє так уперто...
Кріт шалений - що йому стіна?!
Ми ж одні у хаті...І конкретно
є в кутку лопата... Теж одна...
Місяць хату міря крізь фіранку...
риє кріт - довкола щебінь...пил...
Ми боялись РАЗОМ до світанку,
а на ранок - вже не стало сил...
І тоді,в ранковій прохолоді,
ми сплелись тілами й захропли...
В місячного світла насолоді...
у каструлі... просто на столі ...
Сергію,не гнівайтесь,ок? ...чудовий вірш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2014
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522752
...Пливу понад прірвою
пір"ячком... пухом пташиним...
Покосами пахне, п"янить
перестиглий полин...
Печальна пора понад полем
поораним плине...
Прозрінь Позолота Пожухла,
Подінься...Покинь!
Залиш... засвітися, Забута
загублена Зірка ...
Знайду - заховаю...
Замерзлим зайчам - збережу...
Зиму- залюЛЯю... заспЛЮ...
Загойдаю ...засТЕЛЮ
замети засніжені...
...Знаю - знайду і...
згубЛЮ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522777
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2014
...Кохаю,Котик! Дякую за квіти...
Ти - неймовірний!... Ніч була - в РАЮ!..
Як зникнеш ТИ - то і мені не жити!!!
I KISS YOU! MISS YOU!просто I LOVE YOU!!!
(...там,глянь,десь за диван упали звіти...
...прийду додому - посуд НЕ-ПОМИТИЙ-
уб"Ю.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2014
..ДЕсь там за нами - іще озирається Літо...
Сивих Кульбабок останні стоять мудреці...
Хто ти,Мій Дивний,що став мені - й смерком,і світлом?...
Сонячним Зблиском - у темній прадавній Ріці...
Сонячним маревом...Дивом
руки-у-
руці...
Танцем відлунь,що на темній воді - не впіймати,
не повторити,не втримати,не віднайти...
...Губ я не знала,що вміли б отак -цілувати...
...Рук я не знала,що вміли б отак - берегти...
...Ніжно крізь Ніч,
мов крізь воду
глибоку,
нести...
...ДЕсь там за нами - вже Осінь крадеться строкато
Тихне в траві цвіркуна пожовтіле стакато:
НЕ ВІДПУСТИ мене...
не відпусти...
мене
ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2014
...У лісі - панують Дракони...
Тумани - бредуть по стежках...
Чомусь тільки чорні ворони
сідають на хмизовий дах...
Чугайстри про мене забули,
коли покидали - цей ліс,
І теплі дерева поснули
під стук листопадових сліз...
Я марно чекаю світанку-
не з"явиться в яблуках кінь,
лиш гратимуть сосни в мовчанку
під голок суху шурхотінь...
І марно з торішнього листя
паЛЮ я багаття - щоніч ...
Зійди мені Сонцем...З"явися!...
Лиш ворон у небі -"...Поклич!..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2014
Відпусти цього Птаха - тобі його не приручити,
хоч впіймала за лапку і - пестиш сріблясте крило.
Ти це знаєш сама і на картах дарма ворожити...
Він не з тих. Він - не той, що зуміє ПРИРУЧЕНИМ жити,
і кого зможе втримати шибки буденної скло.
Відпусти і - пробач. Таким сняться відчинені вікна,
за якими вібрують шторми і гойдається вись...
Він - із тих, хто до теплої клітки ніколи не звикне.
Відпусти. Хоч і сонце за ним - як за обрієм - зникне!
ТИ ж - повір - САМЕ ТА, до якої - верНЕться... Колись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2014
.....................................
...і коли твоїм другом єдиним
( найкращий - сьогодні загинув)
темної-темної ночі,
залишається сигарета,
поцуплена нишком
у тютюнозалежного ближнього,
її вогник обпалює пальці,
але тобі - не боляче.
Боляче буде завтра,
коли зрозумієш нарешті...
а поки
твій патефончик внутрішній
ставить стару платівку
і раптом спливає в темряві
вічний відгомін воєн
"...мне кажется порою,что солдаты
с кровавых не пришедшие полей,
не в землю нашу полегли когда-то,
а превратились в белых журавлей..."
...мовчки вслухаєшся в тишу
темної-темної ночі,
щоб хоч на мить почути
клин журавлиний в небі...
клин журавлиний в небі
клин журавлиний -
в НЕБІ...
що відлітає у Вирій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2014
Літо - в інвалідному візочку,
та усе ще проситься у бій.
Осінь свою вишиту сорочку
поміняла на солдатський стрій...
А війна - то клоуном,то клоном,
то кілком між ребер без жалю...
І цілунок - опіком солоним:
я тебе... Я ТАК ТЕБЕ ЛЮБЛЮ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518879
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2014
...здрастуй,Печальний Паяц у дірявій сорочці
із золоченим солодким посвідченням "ВІРШ"...
( Ладні слова - як тепличні гладкі огірочки...
Грам глутамату страждань - так смакує гостріш...)
Ну не соромся...Прийшов - то посидь хоч хвилину!
Вийми з кишені флакон концентрованих сліз,
де - про кохання-прощання-калину-малину
і мармеладний осінній мальований ліс...
...знаєш, Натхнення втонуло в тривожних новинах...
Музи - криваво прилипли до чорних коліс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2014
..Літо - бензином облите,
а КОСООКА
бавиться кулями,танками,
сірниками...
Небо - високо,
а тектонічні плити
п"яно гойдаються в Літечка-
під ногами...
...Небо - далеко.
Небо- таке безмежне! -
вкотре обмежене
оптикою прицілу...
Небом-високо-високо-
несуть лелеки
душі отих,що сьогодні-
не уціліли...
...чорні гашетки...
...і - білосніжні крила...
???
...Обірвалося літо,як кінострічка
в провінційному кінотеатрі...
І стікає ... горить запалена свічка
молодесенькому солдатові...
Обірвалося літо... серця недостиглі
не встигли пізнати кохання...
І в небі - не янголи...Вибухів стигми...
обвуглені знаки питання
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2014
..хлопчики як хлопчики...
( ще учора - зайчики...)
Гудзички... Сорочечки...
На шнурочках - танчики...
Достигають хлопчики...
Королям-- солдатики...
Нате вам,горобчики,
справжні автоматики...
Нате по патрончику-
бо Війна - не матінка...
Зварить -зварить борщику
з кожного солдатика...
А земля- покраяна...
А новини - трунами...
( Поки ви вмираєте-
падишахи ДУМАЮТЬ...
жадібно тримаються
за корони - скіпетри...)
Смерть - чужинським найманцем-
ходить по периметру...
...ті - лежать як стовпчики...
...ті - живі лишилися...
...учорашні хлопчики...
...похоронки... милиці....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2014
Забудь - і не згадуй
про вірш,
що утік
неупійманим
птахом,
лишивши на згадку
пір"їну-
у колір ворон.
Ти знаєш,
десь там - у траві,
де блукають
загублені душі,
мольфари,
комахи,
дрімає останній
на білому світі
ДРАКОН.
Колись у Дракона
буЛА золоЧЕна корона,
звивася змією
лускатий смарагдовий хвіст.
І лицарі - спраглі до
золота,
подвигу,
грому
втрачали раптово
дар мови,
мечі,
і - до герцю
безжального
хист...
Дракон - як годиться -
ковтав
боягузів,
сміливців,
героїв,
ковбоїв
і ласих до золота
зайд.
А пізньої ночі -
коли засинали нарешті,
знімаючи мешти,
заплакані
вдови
й дівиці -
ДРАКОН відкривав
свою пащу і
всі виповзали
назад!
Минали віки.
Пробігали зайЦЯми
хвилини.
ДРАКОНУ
набридли
корона,
самотність,
трава.
Так ниділо серце.
Стрибало чомусь
безупинно.
Тиснула корона.
Крутилась сумна
голова.
Він сів на дієту,
приймав заспокійливі
ванни.
Варив з боягузів:
компоти,
киСЕлики,
чай.
Та якось на стежці
з"явилась - мабуть,заблудилась -
вродлива
налякана
панна.
На ній - не буЛО
обладунків
у пляшечках -
зварених трунків
У крихітній білій
долоні -
й слідочка-
меча.
І вибухом сонця
засяяли очі
ДРАКОНА!
Герой у компоті
наспівував тихо
"АЙ ЛАВ!"
ДРАКОН простягнув ЇЙ
свою золоЧЕну
КОРОНУ!
І СЕРЦЕ -
гаряче
як вуглик
драконяче
сяюче
СЕРЦЕ
у білу долоню,
в долоню
тендітну
поклав.
Здивована панна
налякано
СЕРЦЕ тримала...
"ВІН -ЛЮБИТЬ!" - лунав
із киселика
лицарів
хор.
У відповідь панна -
вродлива
налякана
панна -
дістала з кишені
червоний, як кров,
ПОМІДОР.
З тих пір промайнуло
п"ять тисяч
шістсот двадцять
вісім
коротких і довгих
зимових і літніх
ночей.
ДРАКОН збудував
собі хатку
у темному
лісі.
Він їсть помідори
й НЕ ЗВОДИТЬ ЗІ СТЕЖКИ
ОЧЕЙ.
Де Панна пропала
ніхто достеменно
не знає.
Була-загула.
Загубилася.
Зникла -
і край.
Десь там
у траві,
де блукають
комахи,
мольфари
садити іду помідори.
Ти ж будь,
моя донечка,
чемною, мама повернеться
скоро.
Не дихай в кімнаті
вогнем!
І КОРОНУ, БУДЬ-ЛАСКА, ПОДАЙ!
P.S. Це просто жарт,
а помідоровий Дракон - придуманий друг моєї донечки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2014
Містом блукають трамваї-залізні-ведмеді,
сонце підсолений сипле до ніг арахіс.
День прилипає асфальтом- розтопленим- медом,
запахом кави - із присмаком стріляних гільз.
Місто пульсує-плюсує-фасує новини:
спека, гарячі путівки, прем'єра, футбол.
ВЧОРА НА ФРОНТІ солдат підірвався на міні.
Повний розпродаж купальників! Danke! That"s all.
Темрява. Свічка. Провалля. Вагон. Валідол...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513288
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2014
...гра була веселою!-майстерно
ми киДАли сонце,ніби м"яч!
лоскотали босі душі стернями-
гострими "люблю!","прощай!","пробач..."
...це було захоплююче весело-
у шторми відвязувать човни
і так відчайдушно,так"безвесельно"
запливати в неймовірні сни!
...гра була - то світлою,то грішною,
з фінішом - то в пеклі,то в раю!
...Переможцю... мій жорстокий ...ніжний мій...
озирнися... НЕ-ЗАЛИШ-ЗАЛИШ мене -
бачиш - я над прірвою стою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2014
...тонуть в легкім шардоне
марципанові губи...
Тане морозиво -
біла вершина Монблан...
Сонце - веселий п"яничка
з обличчям,як бубен,
з дозволу МОго ,- з розгону! -
пірнає в стакан...
...Вип"єм Цей День-
в ньому стільки
Гарячого Літа!
Юна бджола вже
танцює хмільний
пасодобль...
...крутится в серці
забута колись Ріо-Ріта ...
...котиться Сонце
під білі дахи
парасоль
в літнім кафе,
де завмерла,
чекаючи,злива:
ніжність не-сказаних
слів ще - на відстані вій...
...вСУпереч сотням розлук
я - шалено красива!
ВСУпереч тисячам війн -
Ти вернешся - ЖИВИЙ!
...я зупиняю секунди
зусиллями волі -
жовта бджола завмирає
в повітрі на мить...
Ким би не став ТИ -
дарунком
чи вироком долі, -
День Цей - я знаю!-
від куль Тебе ТАМ
захистить...
День Цей із присмаком
губ -марципанове
Літо...
День - карамелька,
малиновий Вічності смак,
де на пів-світу лунає
в мені - РІО-РІТА...
ТИ -поверНЕшся! Бо я ТЕБЕ...
я ТЕБЕ... ТАК...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2014
День, наче кулька морозива-
тане й сплива сіромаха...
небо банує за грозами й
крилами птаха...
мураха
лізе гарячим асфальтом,
впікаючи лапки, латками-
злякане літо,
зіжмяканий
фантик
А до мурашника- тисяча
впечених лапок,
спалених вусиків, ям
і назустрічних
танків
колій,коліс,колісниць,
відкоркованих пляшок-
в клумбі, що зовсім
не ліс, тільки світ,
де мурашник
в клумбі, що зовсім не
ліс- тільки спека зелена...
кулька морозива
в клумбу упала
у мене
їжте,МУРАШКИ :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510288
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2014
...Коли кличуть Дороги - в ніч
на початку сумного літа,
провінційне змокріле місто
покидає печальний хтось...
десь далеко - заплаче знов
моя дика собака дінго...
ТАК заплаче собака дінго
про усе,що у нас - не збулось...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510093
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2014
...я б хотіла сказати:"Прощай,
мій Придуманий Рай!"
(...мабуть,варто сказати:"Пробач...",
та зриваюсь на плач...)
...а найважче сказати: "Прости.
Не сумуй... Не суди..."
і
...співаючи "БЕссаме МУчо"
під відчаю небом колючим
не озираючись
(помираючи)
підпаливши палаци й мости
так начебто просто і
ЛЕГКО
ПІТИ
на той берег таємний,
де добрі,як феї,кити
без квитків,без доплат,
посадивши на спини у ряд,
забирають КОЛИШНІХ
в уже недосяжні світи...
( хоч у кожному поштовху
серця заЛИшився
ТИ )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2014
...щось так сумно,аж пародії пишуться :)
Не гнівайтесь,поет Сокольник...( я більше не буду...може... :) )
Спасибі Сергію за гарний твір:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508098
...не высказать грусти словами,
и песней - о грусти не спеть...
(на уши мне - левое-правое -
мопедом наехал медведь...)
...не высказать грусти,не вылепить,
не вышить,не нарисовать...
Как зуб у расчески - не выломать...
( зачем же расческу ломать? )
...не выпить,не скушать, не выплюнуть,
не вынуть,не пережевать...
И ночью на клумбу - не выкинуть...
И вместе с душой - не продать...
И грусть меня гонит на улицу
опять под луною стоять...
(...костюмчик спортивный - из Турции,
пенсне,каблуки,крылья курицы,
парик,пистолет...Глазик жмурится...)
ПОПРОБУЙ МЕНЯ НЕ УЗНАТЬ !
:):):)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508188
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.06.2014
...вже почався новий світанок...
Щебетали птахи: -Приходь!-
бо на лавочці - під каштаном,
ТАКИЙ СВІТЛИЙ - сидів ГОСПОДЬ...
ВІН - до мене прийшов на зустріч...
( Я благала про це всю ніч:
стало серце - каштан колючий-
на побоїщі протиріч...)
Я тихенько присіла скраю...
- Світлий Господи Мій,прости!...
- ЩОСЬ ...ДОЛОНІ - НЕ ЗАЖИВАЮТЬ...
Й ЗНОВУ СНЯТЬСЯ ЧОМУСЬ - ХРЕСТИ...
- ТИ пробач...Бо вина - як рана...
Порятуй... Бо - гірка й німа...
- Я ПРОБАЧИВ ДАВНО,УЛЯНО...
ЧИ Ж ПРОБАЧИШ СОБІ - САМА?
...і дзвеніли в гілках каштана
стільки літніх пташиних нот!
-Я ПРОЩАЮ ТЕБЕ,УЛЯНО...:)
( і подав заряджений кольт ).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2014
Об"єкт натхнення :
МИ ЛЮБИМ ВИНА ( 16+ )
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507432
ID: 507432
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
автор:Сокольник
ПАРОДІЯ
НЕ СПОВЗАЙ! Посидь ще на колінах -
гола, косоока і смішна,
ароматна, наче погреб винний,
наче пляшка рому - запашна.
Ніжне тіло в ночі оксамиті
пролило примарний сік бажань.
Потім - зжерло яблуко немите
і - котом украдену тарань...
Мить - і ти важка, немов перина,
з ніг моїх - затерплих і сумних,
вниз повзеш - усміхнена і синя,
на килим в розводах золотих.
Що ж... Давай удвох, немов ЄДИНЕ,
поспимо. Хоч тисне в карк паркет...
МИ УДВОХ З ТОБОЮ ЛЮБИМ ВИНА.
(І у тому зовсім ти не винна:
з РАДОСТІ забула на сидінні
у таксі з ЗАКУСКОЮ пакет... )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2014
А знаєш, коли я помру,
на далекому континенті -
майже на іншій планеті -
народиться крихітне
КЕНГУРУ
в зоряну-зоряну ніч-
майже о третій-
під невпійманим небом Австралії...
Рожеве і безпорадне,
залізе в кишеню мамину,
як з космоса - в теплу
нору.
Вчепиться в шерсть кудлату,
буде вперто життя смоктати,
губами смішними плямкати,
і - підростати.
А ще знаю - коли помру,
на далекому континенті -
майже на іншій планеті -
у могутніх лісах,
що з карт найновіших
стерті,
ти будеш кимось великим, поважним,
на кшталт гуРУ-
в дивному племені ВЕнті-
куАла- БРУ.
Хоча вже ніхто не знає,
що назва ота означає:
може -"Поп"ємо чаю?",
може-" Я вас не знаю -
тому від страХУ - з"їдаю",
може -"Я ВАС кохаю",
а може...
Та що тут грати у гру:
просто -ВЕнті-куАла-БРУ!
І якось одного ранку,
на жовтій долоні світанку,
в мить золотих заграв,
Ти будеш стрічати сонце,
Великого Бога Сонце,
серед високих трав.
Як раптом з-за баобабів,
евкаліптів і сонних коал,
вистрибне юне
стрибуче
налякане і колюче
тендітне таке
КЕНГУРУ
Ти усміхнено очі
заплющиш
і скажеш тихенько:
ВЕнті-куАла-БРУ.
(Це означає
Я ТЕБЕ ПАМ"ЯТАЮ...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2014
Вийшов з ДОМУ чоловік...
Вийшов з дому чоловік...
Вийшов з дому чоловік,
а на вулиці - ВІЙНА...
Він до пострілів не звик...
Він до вибухів не звик...
Він - до ПЕНЗЛЯ свого звик...
А на вулиці - ВІЙНА!!!
Здивувався чоловік...
Зажурився чоловік...
Розлютився чоловік...
-Ти для чого тут,ВІЙНА?
-Я гойдаю війненят...
-Я - годую війненят...
ІЗ ПІДСТРЕЛЕНИХ СОЛДАТ -
СТІЛЬКИ ХЛІБА І ВИНА!!!
-Хто ж тебе сюди привів?
-Хто ж тебе сюди - хотів?
-ХТО слізьМИ тебе впоїв,
що ти - чорна і хмільна?
-Ненаситність КОРОЛІВ...
Чорна Жадібність ЦАРІВ,
ще й - між здурених рабів-
вічна заздрості стіна...
Кинув пензля чоловік...
Кинув пензля чоловік ...
ЗЦІпив зуби чоловік...
Показав ВІЙНІ - кулак...
Засміялася ВІЙНА...
Засміялася ВІЙНА...
Доторкнулася ВІЙНА -
на чолі - кривавий знак...
Впав додолу чоловік...
Впав на землю чоловік...
і побачив чоловік:
в небі танув,наче дим,
так БЕЗЖАЛЬНО вбитий світ:
не - допечених хлібів...
не - народжених дітей...
не - доказаних віршів...
не - написаних картин...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2014
...намалюй мені Літо
на мокрих сторінках ВІкон,
не прощайся зі мною -
а просто іди крізь дощі...
Хай на диких стежках
і на трасах найширших світу
буде Янгол з тобою
і - світло чиєїсь душі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2014
- Моя печаль-
безмежна і німа:
ЇЙ - сниться ЛІТО...
а МЕНІ - ЗИМА...
ЇЙ - сниться море...
А МЕНІ - сніги...
( лижня у горах,
тиша навкруги...
...мисливський постріл
і собачий ніс...)
ВОНА ж - ТАКА...
тендітна...аж до сліз!
ЇЇ стежКАми -
золотий пісок...
...сія вогнями
сРІблений паСОК...
ЇЇ слідочки -
як дорога в рай,
де океан цілує
неба край...
І я втрачаю міцність,
форму,зміст...
(хоч крем - водо-
відштовхуючий- "TWIST"...)
...шнурок - вузлами...
Кругом голова...
Бо ж - 38,
то - не 42!..."*
І ВАЛІДОЛ НАЛЯКАНИЙ ДВІРНИК
КОВТАВ -НА СМІТНИКУ ЗАЧУВШИ НИШКОМ-
ЯК БУРМОТІВ ДІРЯВИЙ ЧЕРЕВИК,
ЗАКОХАНИЙ У РВАНУ БОСОНІЖКУ...
* розміри взуття :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2014
...в тривожному Літі, у білому-чорному світі
заплуталось все... зав"язалось таємним вузлом...
...РИБАЛКИ в пісКАХ закидають діРЯвлені сіті...
а МИША смугаста - полює за сірим КОТОМ...
...і ЛЯЛЬКА тамує ляльковість свою алкоголем,
і без батарейок співає- стонадцятий день...
(...не стань моїм болем - гарячим пульсуючим опіком
на одній із останніх - і,мабуть,найкращих - ПІСЕНЬ...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2014
*** прочитала казку СИНЯ БОРОДА ( враження ще з дитинства - страшна-страшнюча казочка )... і от ...щось таке...за мотивами ...якісь відлуння казки ( хі...)
РОЗМОВА ПРИМАР - УБИТИХ дружин КОРОЛЯ СИНЯ БОРОДА
( за потаємними зачиненими дверцятами в підземеллі палацу )
примара 1 : -Ця темрява густа,як мармелад...
А спогади...А спогади - каТАми
нявчать...нявчать голодними котами,
про те,що не повернеться назад...
примара 2 : -Які товстезні бігають щурі,
хоч кров схолола...І зотліла сукня...
примара 3 : -...нема очей - не бачити зорі,
не плакати,зачувши звуки лютні...
примара 4 : - Сестриці,так не личить гречним паннам-
хай мертвим...Але - про щурів!...котів!
примара 1 : - Колись мене ВІН ніжно кликав - АННО!...
примара 2 : -Мені -МАРІЯ... -тихо шепотів...
примара 3 : - ...любив мене...
примара 1 : -Та ні - МЕНЕ любив!
примара 4: - Любив УСІХ! підвал... темниця... яма...
...усім меча у серденько встромив...
А я буЛА - найпершою... І рана
вогнем палає з тих далеких днів:
... Гучне весілля! ЗОЛОТОМ - приДАне...
А наречена - з роду ЧАКЛУНІВ...
Король дізнався - налякався... вбив!
( все ж - в"язочку ключів ЗАЧАКЛУВАЛА,
допоки кров не зВУрдилась руда...
У Короля - не серце - КАМІНЬ - стало
і СИНЯ - КУрам НАсміх! - борода...:):):)
...з тих пір нема йому ніде споКОю..
...та чую...чую котиться луною
ноВЕ весілля шляхом під горою...
ВЕСІЛЛЯ СИНЬОЇ БОРОДИ
-Як ВЕСІЛЛЯЧКО гуляє -
Гоц! Гоц! Гуп - Гуп!
-В гальби пиво наливає-
і танцює,і співає
весь люд! Весь люд!
-Одружився наш воЛОдар - грізний СИНЯ БОРОДА!
Вже п"ятнадцята дружина - і красива й молода!
(-Де ж поділись - чотирнадцять?)
Свят-куй,народ!
(-Засолив у бочці з квасом
сам чорт! Сам чорт...)
(-Наш король чорТУ - знайомий-
брат,сват - свій чуб!
-Тільки цить! Про це - нікому!!!)
Гей! Гей! Гуп! Гуп!
ПРОЩАННЯ СИНЬОЇ БОРОДИ З МОЛОДОЮ ДРУЖИНОЮ
-як тужно вітер плаче у деревах...
Уже в похід заграли сурмачі...
(...Жінкам - молитви,а муЖАМ - мечі...)
-ЙДЕМО В ПОХІД! ТОЖ ОСЬ ВАМ,КОРОЛЕВО,
ОД ВСІХ ПОКОЇВ - КЛЮЧИКИ Й КЛЮЧІ...
-О,мій Король...Чомусь у сновидінні
скотилось Сонце з почорнілих круч...
-УВЕСЬ ПАЛАЦ - У ВАШІМ ВОЛОДІННІ !
ЛИШ НЕ СПУСКАЙТЕСЬ( ЗА МОЇМ ВЕЛІННЯМ ! )
У ПІДЗЕМЕЛЛЯ...( ТАМ БЛУКАЮТЬ - ТІНІ...)
ХОВАЮТЬ ВІД ОЧЕЙ ПОХМУРІ СТІНИ
ТІ ДВЕРІ ПОТАЄМНІ ... В ПАВУТИНІ...
ЩО ВІДЧИНЯЄ ЦЕЙ - НАЙМЕНШИЙ - КЛЮЧ!
-тремтять між хмар печальні клапті неба...
сіріє день,немов мутНА вода...
В опочивальнях - холодно без Тебе...
-НАКАЗ МІЙ НЕ ПОРУШТЕ,КОРОЛЕВО!
СПУСКАТИСЬ В ПІДЗЕМЕЛЛЯ - БЕЗ ПОТРЕБИ...
-корюсь,мій Пане Синя БОРОДА...
( Кохаю ВАС...хоч серце б"ється птахом:
кохання ЦЕ - мабуть, МОЯ БІДА... )
МОНОЛОГ КОРОЛЕВИ
Мій пане,за кінським копитом ще куриться порохом...
Цілунок прощальний не студить холодна вода!
В порожніх кімнатах - лиш тіні...А сВІчки - як сполохи...
І нудить цим світом дружина твоя молода...
бо дзвони весільні ще ген по угіддях - відлуннями...
А Ти вже зникаєш на битім шляху між дерев...
Чекати повернень,покірно німіючи буднями,
то доля дружин - хоч селянок,а хоч королев...
І ТЯгнуться дні,як неНАвисна нитка за голкою...
В печальних поКОях споКОю - ні вдень,ні вночі...
Твоя НЕ-ПРИСУТНІСТЬ лишає сліди,наче опіки...
Твоя НЕ-ПРИСУТНІСТЬ - у ЗВ"ЯЗЦІ ХОЛОДНИХ КЛЮЧІВ
що водить мене по палацу,як звіра - на шворочці...
Кімнати,покої - по колу,хоч очі заплющ!
Бо ГОЛОС - тоненький,страшний,наче привид у мороці,
ШЕПОЧЕ... ШЕПОЧЕ...ШЕПОЧЕ про ДВЕРІ та КЛЮЧ...
...покручені сходи - печальні,потворні,як ПОкручі,
чепляють за ноги,немов зачарований плющ...
...спуститись...додолу...
додолу ... там двері... ось - ключ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503304
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2014
...дрімали на кухні
старі табуретки,
давився слізьМИ
недокручений кран...
Тремтіла від страху
забута Котлета,
бо повз до тарілки
Рудий Таракан.
Лежав без свідомості
зв"язаний Янгол
між мрій,незворотньо
роздавлених вщерть:
тут ВІДЧАЙ у карти
програв на світанні
безжальній красуні
із бейджиком СМЕРТЬ
І сонячний Ранок-
веселий,рум"яний!-
влетів крізь кватирку
в"юнким вітерцем,
де тихо гойдалась
на шворочці панна
з уже нетутешнім
блакитним лицем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2014
...Канатоходець іде канатом,
Канатоходець хмільний,як чіп:
Вічний Канат - безкінечне свято,
де над юрбою - кульбіт,шпагати,
аплодисментів гучні кантати,
криків "бравіссімо!" черствий хліб...
Канатоходець танцює модно-
вправності рухів немає меж!
П"яна юрба шаленіє,стогне...
Чом же прозріння росте холодне:
там, під ногами ,внизу - Безодня,
над головою - Безодня теж...?
Канатоходець всміхнеться гірко,
вірити стане в єдиний фарт:
в клоунських шТАнях-на дірці дірка-
Смерть - милосердний господар Цирку-
згасить софіта примарну зірку,
лусне нарешті колись - Канат...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2014
В стороні капусТЯних плантацій
на саМОму краєчку городу
познайомтесь! - жиЛА собі РАвлиця
неймовірна на вдачу і вроду!
І треба ж такому здійсниться!-
наснилися стиглі суниці -
самі у тім сні безтурботно
суниці стрибали до рота!
СТРИБАЛИ ДО РОТА.
ПРЯМЕНЬКО - ДО РОТА,
ТІЙ РАВЛИЦІ З ДИВНИМ
ІМ"ЯМ - РАВАлоТТА,
ЯКА МАНДРУВАТИ
ГОРОДОМ ЛЮБИЛА,
ЯКІЙ ВЖЕ ЗЕЛЕНА
КАПУСТА НАБРИДЛА!
А СНИЛИСЬ УПЕРТО
РУМ"ЯНІ СУНИЦІ
І ПАХЛИ...ТАК ПАХЛИ
В СОЛОДКОМУ СНІ ЦІМ!!!
Тож равлиця РаваЛОтта
гайнула у мандри в суботу
( буЛА дуже гарна погода! )
на КРАЙ СВІТУ,
точніш - ГОРОДУ...
ДОРОГА-ДАЛЕКА,
СУНИЦІ - НЕ БЛИЗЬКО...
МІЖ ГРЯДОК РЯДАМИ
СТОЯТЬ ЦИБУЛИСЬКА,
А ДАЛІ - ЛЕЖАТЬ
ГАРБУЗЯКИ ПИХАТІ,
СИЧАТЬ З коноПЕль
ПАВУКИ ВОЛОХАТІ...
І КВАКАЮТЬ ЖАБИ З БОЛОТА:
-НЕ ЙДИ! ПРОПАДЕШ,РАВАЛОТТО!
Та равлиця - марить суницями...
не може уже зупинитися!-
Мандрує п"ятнадцяту добу
на КРАЙ СВІТУ,
точніш - ГОРОДУ...
А СОНЦЕ КОЛЮЧЕ
ПАЛЮЧЕ ПАЛАЄ,
ВНОЧІ РАВАЛОТТУ
ДОЩЕМ ПОЛИВАЄ...
ПРОТЕРСЯ КРОСІВОК,
ПОРВАЛАСЬ КОЛГОТА...
ВЖЕ СИЛИ ОСТАННІ
ВТРАЧА РАВАЛОТТА!
...ШЕПОЧЕ,УПАВШИ: " НАСНІТЬСЯ,
МОЇ НЕДОСЯЖНІ СУНИЦІ..."
...була б моя казка печальною
( і навіть у чомусь - повчальною),
якби не наснилась КАПУСТА
Равлику РАВЛУ-АвГУсту
із країни СУНИЧНОЇ родом
на самому краєчку городу...
Йому снилась КАПУСТА зелена-
незнайома,смачнезна шалено!!!
Тож равлика РАВЛА-Августа
зманила у Мандри - КАПУСТА...
Він мандрує п"ятнадцяту добу
на край світу,
точніш - городу.
НАРЕШТІ У КАЗЦІ
ЩАСЛИВАЯ НОТА,
БО РАВЛИК АВгуСТ
ВРЯТУВАВ РАВАЛОТТУ-
ВІН МАВ У НАПЛІЧНИКУ
СТИГЛУ СУНИЦЮ,
КРОСІВКУ,КОЛГОТКУ,
у склянці ВОДИЦЮ...
( А ЩЕ - РОЗКАЖУ ВАМ
ОДНУ ТАЄМНИЦЮ-
АВгуСТ ЗАКОХАВСЯ
У ТУ МАНДРІВНИЦЮ!)
А завтра на грядках - застілля:
у Равликів буде - весілля!
Равлиця Равалотта - то вигадка ( "віртуальна"подружка) моєї донечки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501180
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.05.2014
...На травах бринять струнно
світань золоті роси...
...А Небо - таке юне!
А трави - іще босі...
...в отавах,де спить Літо,
загублені ним заБАвки:
бджолині міста - з квітів,
червоні плащі - маків...
...І чує крізь сон Літо,
як в Небі росте - Сонях...
В церКОвцях суцвіть світло
джмелята у дзвін дзвонять...
...про день,що зросте квіткою...
...про Світ,де війна - спомин...
...про душі усіх вбитих,
яким не прийти - з ВОєн...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2014
...на кінчиках пальців - по ніжному-ніжному дотику...
...у кутиках вуст - по невисловленій надії...
...від смутку до смутку - розлука натягнутим дротиком,
де ходять канатоходцями - сни і мрії...
...на відстані вій - океани,де СОнця сховані...
...украденим щастям - долоня в човні долоні...
...у слів на вустах - поцілунки недо...ціловані...
...солоні
...і я - в полоні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2014
... once more ( так сталось )
Куди ти пливеш, божевільний сумний корабель?
У діри крізь дно запливають медузи і риби.
Хоч кволо шепочуть вітрила: "До кращих земель!"
втікають щурі,прихопивши водиці і хліба...
У шапочці блазня стрибає паяц-капітан,
смішним "Ку-ку-РІК " імітуючи рик леопарда.
А п'яна команда, наливши текіли в стакан,
азартно меДАльками грається в... шахи і нарди!
В той час, коли з палуб стікає не МИРО,а КРОВ,
і лізуть по ЩОглах із кожної шпарки - мокриці,
зневіра гвалтує підстрелену вкотре любов,
а в кожному мозку - вже Каїн чи Авель гніздиться...
Зникає у безвісті СВІТЛИХ ГЕРОЇВ парад,
що в темряві ночі згоріли дотла - МАЯКАМИ!
Засліплений Брут... Тобі й досі ввижається "БРАТ"?
На РАБСЬКИХ галерах МАЙБУТНЄ гримить кандалами!
Куди ти пливеш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2014
Забери мене - в сині гори...
Укради - в золоте Літо...
Хай розгойдує світ - море...
Крізь каміння ростуть - квіти...
Вже - не-праведну,ще - не-грішну,
вже - не-вільну,ще - не-підвладну,
обмани мене - так ніжно!
...хай повірю на МИТЬ : правда
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2014
...нас проковтнуть міражі,як ВЕЛИКІ РИБИ-
що продаються в рядах,де - Морепродукти:
сни Затонулих Човнів... уламочки Атлантиди...
і плавники Русалок - як сухофрукти.
...нас проковтне Печаль,як ВЕЛИКА РИБА.
( десь в Потойбіччі - РИБАЛКА вже ладить сіті...)
Хто ми з тобою - дві крихітні кульки хліба...
Хто ми?... живі хробачки,на гачок надіті...
...на долі секунди взаємним теплом зігріті
Клює!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2014
...у гарячому серці
Кульбабки,
у лимонній його
глибині -
на саМОму-саменькому
дні,
у темряві жовтій
бринить
ЗОЛОТА МОЛИТВА..
...ВІТЕР
гойдає Кульбабку...
Метелики й бабки
куйовдять жовтеньку
зачіску
гострими лапками...
...ЛАТКАМИ
Небо залатане-
пухнастими,білими...
і - пломеніє
між ними-
цвіте...Золотіє!
велика і яснолика
ПРАМАТІР кульбабкова
...СТАТИ б
радісним Сонячним
Зайчиком...
Стрибнути...Пірнути,
як в море, -
в серце оте
КУЛЬБАБЧИНЕ -
морозами - ще не-страчене...
...ВДЯЧНО
отак наслуХАти
як лине-бринить -
вже ВІЧНІСТЬ
( чи - МИТЬ... )
в серці Кульбабки
гарячому -
у лимонній його
глибині,
на саМОму - саменькому
дні
у келії жовтій
така
ЗОЛОТА МОЛИТВА...
...ЗЛЕТІТИ
кульбабчиним парашутиком
(...потім ...колись...)
непомітно
світло
зникаючи з ЛІТА
і СВІТУ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014
Тюльпани чорні - уроча зграя
птахів,поснулих на довгих стеблах...
І ніч тюльпаном вже проростає
крізь кволу душу,що завжди "НЕдо..."
де вийде - тиха і тонкостанна-
з глибин тюльпана Тюльпанна панна...
Тюльпанна панна - доньКА дракона.
Я перед нею - безоборонна...
І гасне Сонце в моїх кімнатах-
Тюльпанна панна не любить світла...
Тюльпанна панна - не вірить світу,
та так відверто скидає шати...
Танцює - хижа і тонкостанна-
мій клон,мій ворог - Тюльпанна панна,
мої цитуючи НЕдо-ВІрші...
...тікай...залишся... якщо зумієш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494769
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014
Не день - а Велика Турбота!
Сьогоднi на свято до ФЕЙ
з країни ТАК-ХОЧЕТЬСЯ-ТоРТА
прибуде багато гостей!
Я торт приготую на славу!-
стрибатимуть ФЕЇ до хмар!
( Я знаюся добре на справi-
я номер(№1) кулiнар! )
Тому я беру:ПОЛИВАЛКУ,
ВIДЕРЦЕ,КАСТРУЛЬКУ,САЧОК,
ЧАРIВНУЮ ПАЛКУ-КОПАЛКУ,
ДIРЯВИЙ ПРОЗОРИЙ МIШОК,
ПОЦУПЛЕНЕ НИШКОМ ЯЕЧКО,
в кишеню - ПIВ-ЖМЕНI МУКИ,
(...здивованi гостi i ФЕЄЧКИ
мiй тортик з"Їдять - залюбки! )
ДЛЯ КРЕМУ Ж ПОТРIБНО ЗМIШАТИ
З ПIСОЧКОМ - СМАЧНИХ ЧЕРВ'ЯКIВ,
ВОДИ IЗ КАЛЮЖI ДОДАТИ,
ШКАРПЕТКУ,що Хтось загубив,
РОЖЕВИХ ПЕЛЮСТОК ТРОЯНДИ,
СКЛЯНУ НАМИСТИНУ,ЖУКА,
КАРТИНКУ З ЗОБРАЖЕННЯМ ПАНДИ
I ЛАПКУ СУХУ ПАВУКА...
Трудилася цiлу годину...
( з пiсочницi кроку - нi-нi...)
Та щось на святкову гостину-
нi ФЕЙ,нi гостей на конi...
То ж МАМА сьогоднi - за ФЕЮ,
у гостi запросим - Кота...
(дарма вiн втiкає вiд мене!...)
-Зозулько,яка СМАКОТА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493518
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.04.2014
БлідоЛИці думКИ
з повними торбами слів
завмирають печально
довкола письмового столу.
Виглядають із шафок
скелети. З картин -королі.
Залітають у вікна
птаХИ і літають - по колу.
Чорноокі слова
випадають, мов крихти, з торбин.
Залишають на аркушах
білих сліди, як - підкови.
Заглядають у очі,
не хочуть ні стель, ані стін...
Та в поля паперові
виходять гумові корови
що стирають позначки
гумовим пласким язиком.
( Блідолицим думКАМ вже
ніколи не стати - вірШАми ).
Олівець, що "HB", цілу ніч мені
креслив перон.
І - доРОгу...ДоРОгу.
ДоРОгу, як долю.
Між нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493353
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2014
Ти -Той,хто не став моїм Морем.
Ти - Той,хто Пустелею став.
...тремтять мiражами прозорими
не-зведенi нами мiста...
Пiску - не напитись водицею,
слiдам - захлинутись пiском...
Я - Та,що не стала Криницею
в пустелi...А в морi - Човном.
I свiт на припонi - стриножений.
У серцi - годинника стук.
...а все ж - роз"єднати не можемо
колись переплетених рук...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
...Я - вчорашній Володар Світу...
В моїм місті цвіли - троянди...
А тепер на мені - ганчір"я.
Я безцільно іду вперед...
Я - вчорашній провісник світла...
Стали крила - спаленим пір"ям...
Не цілуйте мене,примари,
на вустах моїх - згірклий мед...
Я звикаю тепер потроху
утішатись краденим Сонцем.
Так тривожно клекоче море,
де чужі - не мої - човни...
Спрага жити,що в кожнім кроці,
припадає потроху порохом
і благає про влучний постріл
у безкрилість гірку спини...
Я - вчорашній Володар Світу,
де цвіли у містах - троянди...
А тепер скрізь ростуть осики
(ось - моТУзка... і - ЛюцифЕР...)
...я - вчорашній провісник Світла,
що ТАК легко,так просто - ЗРАДИВ...
...я живу... я - живу?... я дихаю
хоч уже розумію - ВМЕР.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2014
ГРУДОЧКА ЦУКРУ
на денці стакана чаю
губить молекули,
міцно зціпивши зуби...
Скоро світанок рум"яний
з-за небокраю
вигулькне мляво...
та ГРУДОЧКИ - вже
не буде... :)
бо...
...їй ворожила ще вчора
старенька Ложка -
(карти лягали на гущу
кавову криво...)
ГРУДОЧКА ЦУКРУ - не вірила...
...хоч тривожно
вперше просила
позичити в Мухи крила...
Але...
В Мухи на серці
пра-давня образа тліла,
Муха жорстоко у відповідь
засміялась :
-МАбуть не варто
зичити рідні крила
тій,що ніколи
навіть лизнуть
не давалась!...
Що ж...
ГРУДОЧКА ЦУКРУ
залишилась мліти в банці,
вдягнута в білу свою
найсолодшу сукню...
(... Муха ж повисла на
зломаній шостій лапці,
бо зачепилась за стрічку
липку на кухні...)
втім...
Ніч була дивною...
Так солов"ї співали!...
Вітер весняний
дерева тримав
за руки...
І видавалися сяючі
білі цятки
в небі далекому
душами ГРУДОЧОК ЦУКРУ...
та...
ніч промайнула...
не вірилось,що -остання
ГРУДОЧЦІ ЦУКРУ,
що злякана і печальна,
спостерігала,як
неумита ПАННА
так незворотньо
вмикає електрочайник...
і...
ГРУДОЧКА ЦУКРУ-
в окропі стакана чаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014
В Королівстві однім недалечко
(хто дрімає - тепер не засне!)
одружилась принцеса Сердечко
з Королем НЕ-ЧІПАЙТЕ-МЕНЕ.
В Короля буЛА дивная звичка -
він усім говорив лиш одне:
(хоч котлету жував,хоч -індичку)
- НЕ ЧІПАЙТЕ, будь-ласка, МЕНЕ!
- Я людина тонка і вразлива!
( й наливав собі знов "каберне")
- Хто дозволив за вікнами зливу?!!
Вимикайте!!! Це - СЕрдить МЕНЕ!
Прибігали в перуках міністри,
заглядали у небо сумне.
А Король, дожувавши іриску,
чавкотІВ:
- ЦЕ - вам так не мине!
Сумувала печальна Сердечко,
накупивши ниток "муліне":
-Я для Вас вишиваю овечку...
-Mon ami, НЕ ТРИВОЖТЕ МЕНЕ!
Я сьогодні не в настрої, люба,
думать про тривіальне й земне!
Ви? З - вівцею?!! Жорстоко і грубо!
В мене ж spleen - НЕ ЧІПАЙТЕ МЕНЕ!
Під віконцем палацу блукало
марсіанське Смугасте Не-Не...
Може з"їло, а може - украло
Королеву,як сонце ясне.
.....................................
Тут, пробачте, закінчиться казка -
( наче в спеку - пивко розливне ).
Ой, не гнівайтесь тільки... Будь-ласка!
Там... За мною... Смугасте Не-Не!
*ім"я принцеси СЕРДЕЧКО - то вигадка моєї доці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2014
Я так чекала літа!
Я в снах сюди верталась!
Я марила всю зиму
цим спогадом ясним!
Та двері дерев"яні
мені не відчинялись,
над хаткою старою
не вився сивий дим...
І я сиділа довго,
відкинувши валізи.
А жовті сонця яблук
все падали з дерев,
де біль уже справляв
свою печальну тризну,
хоч серце сподівалось:
тут... Тут ще хтось - живе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2014
Котись під три чорти,
гірка моя печаль!
( Чорти,хапайте Даму
попід руки!.. :) )
Ось - ванна.(Ще б - вода...)
Ось - бритва. Ось - медаль
з паперу "За римованії Муки!"
Котись під три чорти,
Світанок Золотий -
ти надто довго йшов... і -
припізнився!
(Ну...зрозуміло -ти
не знав,що одягти!
Ще й колесо спустило
в колісниці...)
Котись...Лети і Ти,
смішна моя Любов,-
сумна Джульєтта
в клоунськім "прикиді"...
(... Ромео,Ти - прости...
У венах - псевдо-кров.
Під черепом - комахи
різних видів...)
Змітай...Змітай на дно
двірник,як міні-бог,
мої світи - блаженні і
пропащі.
А за вікном - стіна,
де надпис:"Вітя-лох!"
і напівстерте
"Катя,ти - найкраща!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489189
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2014
Вулиці міста, промінням ціловані,
сонце гойдає на сонячнім промені.
Спалахи світла у шибах, як постріли
в серце, дірявлене бруньками гострими.
Серце(биття) - наче стукіт підборами,
впіймане, впіймане, містом підкорене.
Вулиці... Вулиці... Сонячні вулиці...
Вулики вулиць долонями туляться
ніжно до днів, де весна із веснянками,
світлі вітри заграють із панянками.
Тільки панянки не світяться - журяться.
Страшно,щоб травень - на танках... По вулицях...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2014
У тихий ліс прийду, немов на прощу-
я наробила (вкотре!) помиЛОк...
Серед дерев блукатиму - непрощена,
тягнутимусь очима до зірок.
Бо ще дзвенять в печальнім піднебессі
такі бездумно кинуті слова...
Чия вина, що, мабуть, не воскресне
весни цієї стоптана трава?
Моя вина? І - що тепер робити?
Моя вина... Її - не відречусь.
Щоб сили дав тобі цю ніч прожити
деревам... Небу... Господу молюсь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488478
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2014
Ти і Я... Та ні.
Тепер вже - просто я.
Тепер вже - просто ти.
Хронічно хворе "Ми"
на мокрий брук
розлук,
на кволі танці
рук.
Звук
безслів"я-пострілом,
як знак початку
Осені Мук,
де...
Ти і Я... Та - ні.
Тепер вже - просто Я.
Тепер вже - просто Ти.
І годі віднайти,
над прірвами звести
обвуглені мости
на світлий острів
Лад...
Під мертвим сонцем зрад
назад
не повернеш.
Ми відтепер - кати -
вчорашні Я і Ти...
Я йду.
Ти йдеш.
Прости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2014
Божа Корівка ходила по Небу - пішки,
Божа Корівка носила на Небо хліб...
Божа Корівка намучила босі ніжки -
спати лягла під Великий Зелений Гриб...
Снились Корівці Янголиків теплі руки,
білі пір"їни на білих перинах хмар...
Снились в малих сповиТОчках дрібні онуки-
Божі Телятка,що ПИли з кульбаб нектар...
І милувалось рум"яне духм"яне Літо
сном золоЧЕним,де пахла Небес ваніль...
Ставило пальчиком крапки - чорняві,стиглі,
на пелюсточках Корівчиних сонних крил...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2014
Я лежу під ліжком. Ліжко велике і старе. Тут мене важко відшукати - надто багато речей, окрім мене, під ним: якісь старовинні чемодани, клунки... Усе це припорошене сірим порохом. А ще багато павутини. До речі, я щойно вбила павука. Просто рукою. Он він лежить і дригає лапкою. Самотній, як і я. Десь знадвору ледь чутно чиїсь крики. То шукають мене. Але я не вилізу звідсіля. Ніколи. Я так вирішила.
В кишені намацую дивом вцілілу цукерку. Вона з полуничним смаком. Я заплющую очі і останні події дригають у моїй голові лапкою, як той нещасний павук.
Мені 12 років. Мене звати... А, зрештою, яка різниця, як мене звати?
Мої "дорогоцінні" братики і сестрички інакше, як Жиропа мене не називають. Це тому, що я "жирна". Ну, товста, чи то пак,"маю надмірну вагу"- як сказав моїй матері наш дільничний лікар.
-Треба більше рухатись. На природу, плавання, рухливі ігри... І - дієта!
Поставтесь до цієї проблеми відповідально!
Ось чому цього літа я опиняюсь тут - на околиці невеличкого провінційного містечка, де стоїть будинок моєї бабусі. Взагалі тут непогано. Є великий старий сад, двір. За трохи перекошеним парканом - лісосмуга. Зовсім поруч залізнична колія. По ній кілька разів на день проносяться потяги "товарняки", тоді будинок тремтить і вібрує, що мені особисто подобається. По двору бігають - ось хто завжди в русі! - білі і рябі курки. Веселий Джек (без ознак якої-небудь породи) весело махає закрученим у бублик хвостом. От з ним ми одразу стали друзями, адже він, як і я, любить поїсти. У саду багато яблунь і одна висока груша. А на ній... А на ній так заманливо світять звабливими боками схожі на жовті лампочки плоди. Дістати їх непросто. А залазити на дерево мені не дозволяють.
-Ти зламаєш дерево, Жиропо! - регочучи сказав мені один з моїх "улюблених" братиків...
Братиків у мене троє: Сашко, Мишко і Павлик. Є ще двоюрідні сестри Мар'яна та Ганнуся. І з тими, і з другими я не дружу.Якось так склалося. Справа навіть не у "жиропі"...
Мар'яна та Ганнуся - дві манірні, худі, як сірники, дівиці. Вони щодня ходять засмагати до найближчої калюжі, яку хтось дуже добрий назвав озером. Спершу і я ходила з ними. Але це було невимовно нудно - лежати у квакаючій жабами траві, відганяючи мух, бджіл, та розмовляти про колір лаку на нігтях Мар'яни, чи слухати розповіді про останні "амурні" перемоги старшокласниці Ганнусі. Нудота! Тим більше, що останнього разу я сама не помітила, як з'їла усе печиво, яке мої гламурні кузини захопили з собою.
З Сашком, Мишком і Павликом я не дружу також. Востаннє, коли ми з ними влаштували гру в індіанців, я була полоненою рабинею великого вождя Сашка Гостре Око. І випадково впала на щойно збудований з гілок, палиць розібраного сарайчика та вкраденого тихцем з мотузки мокрого випраного простирадла, вігвам... Вігвам не витримав.
-ЖИРОПА!-сказав Сашко Гстре Око. Я розсердилась. І тріснула його кілька разів скрученим мокрим простирадлом. Мені одномоментно оголосили війну індіанці Мишко Влучна Стріла та Павлик Соколине Перо. Війна закінчилась поразкою індіанців, оскільки їхня зброя - кілька кривеньких саморобних луків - виявилась надто слабкою проти мокрого простирадла. Зрозуміло, дружба закінчилась також. А мої тітки довго сердитими голосами погрожували зателефонувати моїй мамі, витираючи шмарклі заплаканим індіанцям. Тільки бабуся погладила мене по голові і скрушно зiтхнула...
Ось так і сталось, що єдиним моїм другом - зате справжнiм!- залишився волохатий Джек, якого щоранку (а прокидаюсь я рано - нестерпно хочеться їсти) відвязую від причепленої до нього буди і ми біжимо вглиб лісосмуги. Там знаходиться об'єкт моїх спостережень і - повірте!- це набагато цікавіше, ніж лак на нігтях Мар'яни, чи кривенькі стріли з воронячими перами горе-індіанців. Величезний мурашник, що виглядає здалеку як панцир гігантської черепахи! Ми з Джеком кілька разів руйнували його палицею, щоб поспостерігати, як вправно мурашки кидаються його захищати, як несуть на спинах дітлахів, як відбудовують стіни. А ще мурашки на диво швидко ліквідовують усі "сліди" моїх загарбницьких харчових подвигів - огризки недостиглих яблук, крихти тихцем винесених пиріжків, курячі кісточки, вишневі кісточки, сливовi кiсточки... Нещодавно ми з Джеком принесли до мурашника тільце мертвого курчати, бо надто цікаво було побачити, що робитиме цей дрібненький народ з таким дарунком долі.
Можливо літо промайнуло б у цікавих відкриттях та відносному спокої, якби... Якби не сталося дві події. Перша - великі жовті, як сонце, груші налилися соком і нещодавно на світанку я знайшла під деревом одну. Вона була трішки прим'ята - ще б пак!-падала з такої висоти! - але дуже солодка, бо аж три оси кружляли над нею у траві.
Друга подія. До нас,у будинок на околиці маленького містечка, приїхав на літні вакації ще один мій двоюрідний брат.У нього аж надто серйозне і красиве ім'я - Олексій. Він майбутній художник і йому скоро дев'ятнадцять. Він трохи схожий на отих вродливих юнаків з таких улюблених Мар'яною-Ганнусею молодіжних серіалів. В будинку зчинився переполох. Тітки бігали туди-сюди, пекли пироги - така подія! - найталановитіший представник молодого покоління нашої родини завітав! Це ж вам не жарти - в самій столиці навчається, у АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ... Одну з його робіт навіть музей придбав!
Коли Олексій переступив поріг, усі збіглися првітатися. Я стою найдалі, мені чомусь ніяково і хочеться втекти.
- Як ти виросла! - каже мій художньо-обдарований брат.
- В ширину! - пищить цей шмаркач Павлик і запопадливо відскакує убік.
З приїздом Олексія життя моє змінилось. Чомусь мене більше не приваблює мій мурашник. I тому Джек дарма щоразу махає хвостом, коли бачить мене. Тепер мені подобається сидіти на низькій кремезній старій яблуні і спостерігати. Хоч це i нестерпно. Олексій розклав у дворі свого дерев'яного етюдника - розчепірку на трьох ногах з дошкою посередині. Опівдні - "дуже вдале світло!" - він малює одну з цих сухоребрих - Ганнусю. А Мар'яна сідає поруч на лавочку і веде з Олексієм дурнуваті дівчачі розмови. Мар'яна раз у раз регоче, Ганнусі ж розмовляти і, взагалі, рухатися заборонено, її (куди від правди дітись) вродливе обличчя має такий замріяний вигляд... Ці голубі очі, довгі вії, рожеві вуста...
Що ж. Вчора я вперше за довгий час розглядала себе потайки у дзеркалі. Навіщо - й сама не знаю...
А сьогодні вранці сталося непоправне.
З груші у траву вранці впало аж шість солодких і круглобоких груш. Вони були надзвичайно "грушевi"- такі солодкі, пахучі, холодні і мокрі від роси...
Коли повернулася, у будинку панувала ранкова тиша. Я для чогось зазирнула у кімнату, де спав Олексій. Двері були напіввідчинені. Він лежав на спині, широко розкинувши руки. Ковдра сповзла, відкриваючи моїм очам груди і плаский живіт. За мить холодна мокра груша опинилась просто у Олексія на животі. Груша була велика, пахла, як сто банок грушевого меду, і, хоч була трохи пошкоджена з одного боку, все ж виглядала прекрасно!
Хто б міг подумати, що у солодкій тріщині спокійнісінько снідала бджола...
За мить почувся крик:
-Що це?! А-а-а-а!!!
Сонний, переляканий, вкушений бджолою Олексій вхопив грушу і жбурнув щосили. Напрямок виявився вірним - вікно, де самотньо синіла заклеєна невідомо у які часи "ізолєнтою" тріщина. "Ізолєнта" не витримала... Посипалися уламки...
Тепер я лежу під ліжком у бабусиній кімнаті. Я надійно заховалася, старі чемодани і лантухи відгородили мене од світу. На підлозі поряд вже не дригає лапкою скалічений павук. Мені стає його шкода і, мабуть тому, на очі мої навертаються сльози. Я чую крики моїх любих тіток, чую як бігають по саду та будинку братики-сестрички...
-Жиропочко, виходь! -пищить Павлик.
-Ану, припини! - гримає на нього бабуся...
Але я не вийду. Я збираюся тут померти. Мене трохи нудить від голоду, але цукерка з полуничним смаком заспокоює мої муки.Я заплющую очі і уявляю - акуратна, пофарбована в рожевий (хоч я його ненавиджу!) колір труна. В ній лежу я. Довкола стоять мої тітки, бабуся, заплакані братики-сестрички. А найближче стоїть він. Олексій. Його очі червоні, а губи шепочуть:
-Пробач... Пробач... Пробач.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487671
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.03.2014
Над площами,над вулицями,мурами,
над левами i гнiздами ворон
летiв Трамвай з весняними амурами,
котами й в них закоханими Мурами,
що весело махали партитурами,
спiваючи з Весною в унiсон...
Та музика над площами i парками
звучала,наче диво - з висоти...
Трамвай - летiв...Амури -нiжно нявкали...
Ой нi! - спiвали: сонячно! фiалково!
Закохано...Замрiяно...Заплакано...
Небесно так! ( А нявкали - коти...)
Над вулицями,площами,вокзалами,
над натовпом стурбованих Панiв,
що каву п"ють щоранку динозаврово,
увiнчанi проблемами,як лаврами,
чиї гроМИ сенсацiй б"ють литаврово,
Трамвайчик iз амурами летiв...
Пани i ПАнi збайдуЖІло клiпали-
(Навiщо їм лiтаючий фантом? )
-Коти?..Амури божевільнi з квiтами?!!
Трамвай - у небi??? Ви давно...у лiкаря?
й стурбовано даЛИ адресу клiнiки,
де завтра - iз 9-ї прийом...:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2014
...вибухнуло Небо феєрверком-
наковталась подиву душа...
День згубився краденим цукерком
в споминах,як в зелах спориша...
Білим сном про синє-синє Літо,
Смутком - у отавах мокрих вій.
Я для тебе - Сонцем,що - не світить,
Ти для мене - Птахом,що -не мій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2014
Жив на світі-білім світі-
Слон як Слон - звичайний Слон:
хобот,хвіст,за вухом - квітка,
ноги-два ряди колон...
Слон любив гуляти містом-
неквапливо,урочисто...
В світлофори задивлявся,
там,де треба - зупинявся,
там,де треба - знову йшов ,
не жалівши підошов.
І жила на світі Миша.
Миша й Миша - як усі.
Як усі - боялась Кішки
й не боялась ков-ба-СИ-и-ир!!!
Знала Миша в ріднім парку
кожну нірку,кожну шпарку...
Та якось,неначе сон,
перед нею виріс - СЛОН!
Закрутилась,завертілась,
наче м"ячик голова...
Слон за серце ухопився!
Бідна Миша-ледь жива!...
Та у парку розважалась
баламутниця Весна -
Слон у Мишу закохався,
ну а Миша - у Слона!
Слон і Миша разом досі-
їм не треба зайвих слів:
Миша сир Слону приносить,
Слон лякає всіх котів!
:):):)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2014
...тримався День за мамину долоню -
Весна його вела -у Білий Світ!
Будинки відкривали очі сонні...
А над містами - пТАхи...Риби...Коні...
Слова...Вітри -нестримні,невпокорені!
(...Світ обіймав зневірених... утомлених -
Світ все прощав...
Бо починався - Світ!)
І так звучали Сонячні Оркестри!
Лунким вокалом - кожне "Тьох" i "Кар!"
( Здалося навіть,що-як Світ- воскресне
той механізм, іржою підростерзаний,
що в груди вклав колись
Годинникар...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2014
...Очі мої - дві криниці,
що напилися неба...
Серце моє - потаємна скринька
із білого теплого
каменю...
Сміх мій - то сонячні зблиски
на мурах щасливих
міст...
Я вмію цілувати так,
наче це - вперше
й востаннє...
...Тіло моє - то земля,
що просить зерна
і ласки...
Я вмію народжувати
вірШІ і золоточубих
дітей...
Ніжністю уночі топити
льоДИ і стирати
маски...
Але сьогодні вранці я
зрозуміла :важливо
тепер не це,
а те...
...те,
що я можу пробігти
без зупинки три
кілометри...
перепливати водойми -
якщо
доведеться...
Накладати жгути
і промивати
рани,
робити серця масаж
і внутрішньом"язеві
ін"єкції...
А ще - цілувати так,
наче це - на
прощання...
...залишилося небагато -
опанувати стрiльбу
з автомата,
навчитися
болю
не вiдчувати,
ділити довколишніх
на "СВОЇХ" і
на...
Доброго ранку, Війна
?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484518
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2014
Травнева нiч дiвчиськом божевiльним
блукає мiстом з квiткою в руцi.
А теплий вiтер - крадькома, свавiльно -
рахує їй веснянки на щоцi.
Десь плачуть пiд гiтару менестрелi,
десь кличуть Щастя на дахах коти.
Ще крутяться у парку каруселi.
I пiшки б до Зiрок на небо йти!
Це все - насправдi? Я вже не вгадаю...
Чарує Нiч, як молоде вино!
- НIЧОГО ТАМ ПО МIСТУ НЕ БЛУКАЄ!
- ЗАПИЙ ПIГУЛКУ! I ЗАКРИЙ ВIКНО!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2014
...Лялькар умiлий iз тонкими пальцями,
що вiшав менi Сонце - на моТУзку,
у скринi - повно ЛЯльок...Всi - окрайцями
своїх сердець солодку грають музику...
...шукають в Тебе мiсця...там - пiд ребрами...
Змагаються за рим цукровi терцiї...
Та,мабуть,краще - босою у небо,
нiж бути тiльки Лялькою - в колекцiї...
Сумую ж чом Паяциком замрiяним?
Латаю крила...Пришиваю гудзики...
(...Я завтра вирушаю пiд вiтрилами,
хоч до зап"ясть прив"язанi - моТУзки :) )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2014
...Ворона уважно мені
подивилась у очі
і мовила
КАР!
( пташиною
мовою
слово оце чорнопере
звучить як
...ПРИВІТ!)
Розпушував пір"я
у небі Воронячий
Сяючий
цар...
І Трави -вродливі,
воскреслі,зелені -
просились
на Світ...
І я подивилась Вороні у очі,
в дві крапельки Ночі
зронила тихенько
...ПРИВІТ...
( Пташиною мовою
слово моє тихозоре
звучатиме
... КАР!)
Так ніжно...довірливо так!-
до моєї долоні тулився
довколишній
Світ!
А я виглядала ворожі
військові
чужі літаки
серед
хмар...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483642
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2014
...Вітри проїжджають повз мене
на стомлених велосипедах...
Дзвіночки дзвенять.
Трава заколисує тихо
Вечірню Росу...
...а в кожній Росині-
по золотому сну...
по золотій копійчині,
що Вечір дістав зі скрині,
не маючи гадки про те,
що...
...Вітри проїжджають повз мене
на стомлених велосипедах...
Дзвіночки дзвенять.
Трава заколисує тихо
Вечірню Росу...
...А я сиджу край Потоку
і боюся заплющити очі:
Причинна Сонячна Дівчина
повільно входить у воду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014
А якщо уявити: життя-
великий Автобус.
В потертiм салонi -
"кожної тварi-по-парi".
За склом закiптюженим-
Мiста байдужий космос
i плаває Сонце
мiж сiрих дорiг в узварi.
Не робить зупинок
i не оголошуе станцiй
мiстичний Водiй,
що до мене -
завжди спиною.
Мiж крикiв "Ганьба!"
i квiтучих гучних овацiй
йде Тиха Вiйна,там
де лiктi - найперша зброя.
Утомлено топчеться
згорблена Сива Старiсть,
ковта валiдол,
не здiймае очей на пики,
що сито сидять,
"увінчані" псевдо-святiстю...
I зло найсмiшнiше-
затоптанi черевики.
I квола Любов
демонструе щомить загалу
потертий квиточок
Посвiдчення Iнвалiда.
I хтось її садить собi на колiна,
вгощае салом...
А дивний Автобус все їде
кудись. Все їде.
А я крiзь щiлину бачу
шматочок Неба
i надпис над контуром
сонних дверей,
що треба...
( У разi аварїї?
Тільки? )
ЗIРВАТИ ПЛОМБУ.
ПIДНЯТИ КРИШКУ.
НАТИСНУТИ КНОПКУ.
ВIДКРИТИ ДВЕРI ВРУЧНУ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014
Чотири днi, мов потяг, прогуркочуть
i стану я спокiйна - як колись.
Так тихо будуть линути щоночi
cумнi молитви вiтрових дзвiнниць...
І будуть землетруси - у мурашок.
І буде в небо рватися трава.
Зiржавiють загубленими цвяшками
в густій траві Не-Сказанi слова...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481518
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2014
Люлi,мiй сину...Люлi...
вже не болить тобi куля,
i душа твоя -так далеко.
як в небi -
лелека...
Баю,мiй сину...Баю..
востаннє тебе люляю...
Тiло юначе,бiле...
Що чорна рука - не пожалiла-
на курок натисНУла i...
Сонце моє -
убила.
Люлi,мiй сину...Люлi...
Змовкли для нас зозулi...
Стали сухими - Верби,
чорними -сльози,
бiлими - коси...
НаЗАвжди прострiленим -
небо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481494
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2014
Бо зустрiч буЛА - вибух
(i марним - мiй план втечi...)
Збентежений вдих-видих
Впокореного Смерчу...
Здалася в полон варта,
де руки твої стали
вiд райських ворiт раптом
Украденими Ключами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2014
Мені сняться порожні міста -
покинуті...білі...
Їм сонце цілує пошерхлі долоні,
безмовні вуста,
а ноги - лоскочуть хвилі.
Сюди не приходить світанок,
не править ніч.
Тут сонце -завжди в зеніті.
Між Стертих Історій,
загублених знаків, забутих облич
блукає вітер.
І пісок, наче бог, проникає
у кожний храм,
у кожну щілину вже тисячу
тисяч років.
І спокута моя - опинятись
щоночі - там
і чекати ТОГО-ХТО-НІКОЛИ-НЕ-
З"ЯВИТЬСЯ кроків...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2014
Він просто дивився в Небо.
І Небо буЛО - прекрасне.
У Неба за божим планом
уже починалась весна.
А тут, унизу - пожежі...
Багнети... Гранати... Каски...
Кривавий врожай збирала
з прицільним вогнем ВІЙНА!
Він бачив безкрайнє Небо.
Зникали кудись "чи варто?"
Сочився цілунок кулі
гарячим густим вином.
Він бачив безмежне Небо
і,мабуть, - омріяну Долю -
підстрелений власним братом.
Накритий брудним рядном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2014
Як буде-так буде,
цілуй мої губи
і вже ні про що не питай!
Везе нас безхмарних,
безкарних, безумних
зелений Весняний Трамвай!
Долоні - в долоні,
у сонця в полоні
прошу - ні про що не питай!
У луках весняних,
заквітчаних снами,
зупинка із назвою "рай"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2014
Вечірні сурми міста одзвучали.
Прозорий вечір тихо догорів.
І вирушали на нічні причали
флотилії електроліхтарів.
Самотнім перехожим брів Неспокій -
він щось весняне бурмотів під ніс.
Вслухалось місто у співучість кроків
з тенет однокімнатних Королівств.
Притуплювались в головах проблеми:
валютні курси... Оптова ціна...
Ввижалась Королям і Королевам
минулих днів Усміхнена Весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2014
...Вiн був схожий на Джоннi Деппа.
(...звiдкiля Ви ТУТ,Джоннi Депп?
З голiвудських гучних "вертепiв"-
в провiнцiйний оцей "вертеп"?...
Хоча вiскi - усюди вiскi...
...й тут достатньо сюжетiв,тем...
...все ж травмуе "дубове" диско
мiй класичний одвiчний щем:
безнадiйнiсть отих iсторiй,
де фарбованих масок - гра...)
...Чи не проти,щоб Ви - за столик?
Прошу Пана...Менi ж - пора...
(Тут би краще - ФОРТЕ...пiано...
Бобик здохне,хоч пляшка-вщерть...)
-Познайомитись?...що ж...
-Уляна...
-Милосердний Господар Смерть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2014
...звiр велетенський
у сiтях трамвайних колiй
сонно вовтузить брукiвку
холодних площ...
Марнi слова з пiдозрiлим
присмаком солi.
Мокре обличчя.Невтiшний
весняний дощ.
Стерплi снiги.Загрузають
думки й пiдбори.
Мертвий мобiльний,де тиша-
тупим ножем.
Рiдними...рiдними...рiдними
БУли вчора.
Нинi - чужими...чужими..
невже...невже?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478125
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2014
Весна була холодною,
світились ліхтарі.
Був сон вночі захований
від мене до зорі.
Весілля сіроокому
судила ворожба.
З вікна моГО високого
світилася журба.
І я всіма дорогами
обходила твій дім,
щоб руку не побачити
із перстнем золотим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2014
Дерева шепотіли про Любов
і квіти прагли вийти із полону!
Асфальт ламали й проростали знов.
А їх зривали, їх вбивали знову...
Брудні бинти шматованих снігів
ті свіжі рани перебинтували.
А люди - рвали, рвали, рвали, рвали!
І продавали У'смішки Весни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2014
...зігрій мене!
...шукай мене!
...знайди...
печальним Сонцем
з неба -
укради!!!
В безслів"ї слів
несказаних -
почуй!
...мене саму
від МЕне -
порятуй...
...бо ніжне "так"
програло
у війні
маленькому
кульгавенькому
"ні"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477794
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2014
...Коли дочекаюсь Весни,
за порадою Сонця Рудого,
примiряю ластовиння
i взую Високi Пiдбори...
Я стану найвища у свiтi
i,мабуть, - найщасливiша!-
одному Закону пiдвладна-
весною так хочеться жити i
бути - найщасливiшим...
Безхмарно отак!...Безпричинно...
I стане менi у пригодi
за Сонця Рудого порадою,
за веселою весно-модою-
Капелюшок iз хмар вiд PRADA...
...Помiж карликами i ельфами,
що в дрiбненьких загрузли справах,
крикну:
-Подруго,Вежа Ейфелева!
Чи не хочеш випити кави?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2014
Ключ вiд щастя
в мене був -
зник!
...я -сосна,
ти - лiсоруб...
крик!
Не рубай же
на дрова -
в пiч!
Сном ходитиму
в твою
Нiч...
Сину люлечку
зроби
з тiла МОго -
буду сина
берегти,
наче - свого...
Буде снитися
йому
диво -дивне:
юний батько й лiсова
королiвна...
...третя-зайва,
що травицю стоптала...
Я сосною на горi
з горя стала.
Чорна зрадонька
й розлука -
сокира...
що ж ти...що ж ти
наробив,
милий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2014
...як вправно ти граеш,Майстре!
...навiть вчуваеться вiтер...
...i гинуть в бажаннi вiрити
руки... вуста... слова...
За гранню прозрiння - ясно...
Лежать,немов бутафорiя,
фальшивим чуттям простреленi
серце i голова.
...як вправно ти граеш,Майстре...
...а я так шалено вiрила!
Та стала зневiрою сiрою
блискуче зiграна роль...
Дозволь тепер-просто вмерти.
Дозволь менi просто вмерти.
Без гриму й перук - по-справжньому
вмерти менi дозволь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476750
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2014
...Перон,не напружуйте колiй :)-
не травмуйте бездомних собак!
...В героїнь" романтичних" iсторiй
довгi вiї...червоний лак...
Дiаманти...парфум...пiдбори...
а у пальцях тонких - мундштук...
I летять лiтаки - над морем...
...у Сан-Ремо...не в Учкудук...
А у нас тут Зима...Морози...
...хтось мiж колiй згубив шлапак...
Примерзають хвости...I сльози.
I обдерся - червоний лак...:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2014
Я схожа на лялечку вуду,
бо болем фантомним буду.
( У мене - простромленi груди
i в голову загнаний - цвях ).
Бо знаю - у свiтлому небi,
беззахисно-свiтлому небi,
полює уже на тебе
безвиходi чорний Птах.
Я схожа на лялечку вуду,
та все ж - сподiваюсь на чудо:
розтанути воском - не згубою!-
в гарячих твоїх руках...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2014
Чи змінить моя молитва,
мій крик
і моя Любов
траекторію руху кулі,
яка щойно покинула дуло
і за долю секунди -
за крихітну долю секунди!-
чиєсь поцілує серце...
Назавжди -
i так незворотньо!-
роздiливши
на "до" i "потiм"
цей тривожний
палаючий
світ
?
Чи зуміє приречена Ніжність
моя приречена стати НенАвистю Ніжність,
заморозити обертальний
поступ планети,
примусити ЧАС - завмерти
у тій долі секунди,
допоки ще куля летить,
щоб встигнути прошепотіти
тобі - ще такому живому!-
"люблю"...і...
"пробач!"
?
Чи вистачить у НЕБА відповідей
на усі ті знаки питання,
що застигли - чорними згустками,
Пекельними Вічними Пустками -
у зiницях роЗIп'ятих
болем
німих
матерів
?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474674
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2014
Я-маленький Сiрник.Моє серце вдягає лати.
Вже в картоннiй кiмнатi не сниться фантомний лiс.
Коли бог дiставав нас по черзi - за братом брата,
пахли пальцi у бога залiзом гарячих гiльз.
Пахли пальцi у бога - тривожно! Червоно! Липко!
Аж у сховку картоннiм мiй сон смерековий - зник.
Вже за товщею стiн шаленiють вогненнi скрипки
i у вiдчаї ВОЛЕНЬКУ кличе Захриплий Крик.
І пульсують у бога надiрванi стерплi вени.
І навряд чи мiй вогник зупинить Вiйну Свiтiв...
Я - останнiй в коробцi сiрник.Ось мiй вихiд "на сцену"!
Тiльки б знати, що я - недарма... Не ДАРМА -згорiв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2014