| Сторінки (1/79): | « | 1 | » |
Як ти могла викинути цей спогад
Якось за кавою спитаєш ти
Як тобі вистачило сміливості
забути усе
що ми так старанно створювали
я винувато опущу погляд
вибач
ти ж знаєш щоб іти далі
потрібно дещо забувати
а той спогад був аж надто небезпечним
щоб перевозити його в нове життя
разом з старими фіранками
синьою будкою
та пандою Адольфом
і знаєш
Піфагора більше немає
ні це була не моя вина
просто все колись помирає
от і він
Як ти могла його недогледіти
обуришся ти
та вже нехай
так все колись помирає
особливо коли перестаєш в це вірити
але ж спогад
він мав бути бесмертним
тобі не зрозуміти
стримано відповім я
коли минуле загрожує майбутньому
треба чимось жертвувати
можна і варто ризикнути
Бо вже нічого не повернеш
та й разом з спогадами
я майже втратила здатність писати
Зате прекрасно знаю графічні редактори
хто б міг подумати
єдине що залишилось незмінним
досі люблю спорт
море
класичний рок
той пригодницький серіал
і нашу улюблену книгу дитинства
Та і яка тобі різниця до того спогаду
ти ж бо сам жодного разу не згадував
і не знаєш як воно
що змінилось за весь цей час
ти зробиш ковток кави
не знаючи що відповісти
поглянеш на мене
погода сьогодні така львівська
удариш наче каменем
так
мені пора
і знаєш
я знайшла місце
де відчуватиму що я вдома
принаймні спробую
скажу я
востаннє глянувши на тебе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673609
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 21.06.2016
Присвячувати тобі вірші
Це майже так само як присвячувати їх весняним грозам
Що такі раптові і нестримні
Пристрасні і швидкоплинні
Присвячувати тобі вірші
Це майже так само нерозумно
Як ходити босоніж по весняній вперше-скошеній траві
Всі дивуватимуться
Не розумітимуть сенсу
Тай я не розумію
Але ж так хочеться!
Присвячувати тобі вірші
Це майже як очікувати зустрічі з морем
Яке вже ось-ось побачиш
Торкнешся
Та все ж достатньо холодно щоб купатися
Звісно можна ризикнути
Шубовснути
Але
Присвячувати тобі вірші
Це як заплутатися в твоєму волоссі
Яке нагрілося від полудневого сонця
Як потонути у безодні твоїх очей
Як відчувати твій дотик
Зовсім не розумно
Не раціонально
Без сенсу
Та хочеться
Бо
весна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662675
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 28.04.2016
Отак
Несподівано для себе
Закохуєшся в тінь
у театральну маску
в якій немає нічого
окрім безкінечних очей
з твоїм власним відображенням
А ти
так по дурному
шукаєш в них морські хвилі
натхнення
бездонний спокій
Часом обійми бувають чужими й теплими водночас
Їм бо наказано такими бути
Голосніше!
Часом театральна завіса підіймається
Вмикається щирість
Відвертість
Хоч враз
Ти розумієш
Що вже не граєш
І що сон
Як і акторська гра
Починається там
Де ти забуваєш про глядача
Починається тоді
Коди ти закохуєшся в тінь
Коли віриш в її щирість
Чекаєш від неї тепла
Якого не маєш
Якого немає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655415
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 28.03.2016
Вже стало залежністю
Читати дитячі книги наніч
Шукати в них вороття у дитинство
Чорно-білий телевізор
Смак груш
І обійми тої яка вже ніколи не зможе
Прочитати казку
Та побажати пригод у снах
Читати дитячі книги
Навіть якщо ти вже зовсім доросла
Маєш дві роботи
Серйозні обов’язки
Та відповідальність перед тими
Хто навіть не згадає жодної назви дитячої книги
Читати дитячі книги наніч
Навіть якщо зовсім не спала
Навіть якщо не можеш спати
У цьому холодному ліжку
Домі
Світі
Читати дитячі книги
Обіймати іграшкового кота
Який може й колись стане справжнім
Як і ліжко
Дім
Світ
Може колись
Як Попелюшка зустріла принца
Як жабка стала красунею
може
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627444
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 09.12.2015
твій червоний светер
який змушений кожного дня підміняти тебе
вже починає кошлатитися
від величезної відповідальності
що отак негадано на нього звалилася
Адже він мусить не просто зігрівати мене
у цій холодній і чужій квартирі
яка змушена заміняти мені дім
який називають з великої букви
а ще й обіймати
вислуховувати
робити чай з лимоном
і пропонувати новий серіал для перегляду
і він звісно справляється
адже моє життя достатньо штучне
щоб замість светра уявляти кохану людину
вже ж маю цілком штучних друзів
штучну професію
аж дві штучно цікаві роботи
штучний затишок
у штучному будинку
з цілком реально зламаним світлом
краном
душем
о так
він непогано справляється
він завжди поруч
і разом зі мною читає пригодницькі книги
але не вміє готувати омлет
і какао
а ще
його потрібно попрати
то може ти зайдеш
хоч на один день
на одне
життя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624263
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 27.11.2015
Я тінь твого минулого
ти страх мого майбутнього
я зникла майже повністю
з твоїх юнацьких снів
І сонячне затемнення
і віра у миттєвості
стирається як зарево
колись щасливих днів
Я стала просто тінню
яка не має імені
ховається за музику
проглядує в думках
ти залишився сонячним
і втілився у спогади
вбиваєш наче кулями
і воскресаєш в снах
Ти знаєш
просто коли бачу твій силует в кожному перехожому
мимоволі хочеться писати римою
та ти ж знаєш
рима - це зовсім не моє
як і кожен перехожий виявляється не тобою
воно й добре
бо римою писати вже давно не сучасно
а якби тим юнаком у плащі виявився ти
навіть не уявляю
що було б
зі мною
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2015
Коли бачиш спогади отак виразно
Клубком в горлі
Втомою
Починаєш загострювати кожну нервову клітину
Щоб відтворити все що було того дня
Знову побачити тебе
То була також така довга ніч
Ми вірили що оберемо нове життя
Тримались за руки
Нас сварили за постійні обійми
Ти втомлено посміхався
Дивувався моїй привітності
А мені було байдуже
Лиш би торкатися твоїх думок
Лиш би бачити твоє оголене серце
Потім був майже ранок
Падав холодний дощ
Ми йшли по старій бруківці
Трамвайних коліях
Такі виснажені
Такі мокрі
Такі безмежно закохані
Сьогодні все зовсім інакше
Я вже зовсім не вірю ні в нове життя
Ні в світло
А ти
Давно не віриш в нашу близькість
Хоч наші сни все такі ж схожі
Та наші очі безмежно далекі
Як міста
Які ми випиваємо за сніданком
Заїдаємо разом з смутком за вечерею
Та я згадую юначе
згадую
Кожного разу
Коли з дощем опадає віра в майбутнє
Коли холодно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616519
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 27.10.2015
Бажати тобі щастя
Майже так само відчайдушно
Як колись бажала бути з тобою
Спостерігати за твоїм подорожами
Маленькими радостями
Сонячними примхами
І такими далекими
Такими безтурботними
Такими близькими очима
Бажати тобі щастя
Майже так само як хотіти забути
Все що вже ніколи не вдасться
Повернути назад
Ні машиною часу
Ні навіть кольоровими снами
Бажати тобі щастя
Хай навіть більшого ніж моє
Бо ти
Саме той
отой
Справжній
Який і має бути щасливим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605751
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 10.09.2015
Мабуть так шукати затишку
Вміє тільки вона
Переносячи за собою фотокартки моря
Кожного разу коли переїжджає
У пошуку нового спокою
А ще вона носить за собою старі фіранки
Колись дієвий ловець снів
І синю будку
Яка хоч і не допомогла політати в часі
Та все ж має в собі енергію щастя
Близькості
яка стала такою ж примарною
як вона зараз
Ще
Вона має давнього друга Піфагора
Який в цьому житті виступає старим вазоном
Свого захисника панду Адольфа
Дві валізи планів на майбутнє
Половину з яких ще можна тягнути
Бо перша валіза на колесах
А друга лише з однією ручкою
Тож прийдеться щось вирішувати
А шкода ж
Зрештою часом можна викликати таксі
Воно й повезе
Не кожного ж дня переїжджаєш в нове життя
Отак простуючи
Легко дивлячись вперед
Занадто часто повертаючи голову назад
Вона шукає нову оселю
Новий дім
Так давно не маючи старого
Вже й не пам’ятаючи
відчуття комфорту
Впевненості в тому
Що її десь чекають
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595525
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 23.07.2015
Прокидатись раніше за двірників
Щоб випадково зустріти тебе у ранкових сутінках
Сплутати твою постать з випадковими туристами
Які ще зовсім недавно дихали горами
Які пахнуть щастям майже так само як ми колись
Прокидатися раніше від двірників
Пити ранкову каву
Зустрічати світанок
Майже так само посміхатися
Вбачати тебе з вікон маршруток
мерседеса своєї мрії
Спостерігати як ти прямуєш
Кудись у невідомість
У напрямку до нового життя
Засинати пізніше від провідників
Слухати стукіт потягів
Забувати дати приїздів-від’їздів
Забувати твої звички
колір очей
Розуміти що вже зовсім не знаю
Ні тих хто поруч з тобою
Ні тебе.
« love is….»
Коли пам’ятаєш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592877
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 10.07.2015
Коли один з найважливіших днів твого життя
минає
наодинці
коли маєш зробити крок
вперед
або хоча б не спинятися
і не повертати голову назад
востаннє вдивляєшся в далеч балкону
з надією
що хоч хтось
хача б хтось бачить
байдуже
коли повз тебе проходять п'ять років
і ти вже навіть не можеш торкнутися
ні людей
ні їхніх сердець
залишаються лиш стіни
які бачитимеш кожного ранку
по-дорозі до нового життя
коли в твоїй голові крутиться лише слово
"востаннє"
і твої очі не знаходять на балконі нікого
ти почиаєш шукати виходу
а вихід
він майже як вхід
головне не повертатись
не боятись
і бути чесним з собою
подумки дякуєш тим хто не був поруч
тим хто зрадив
вони роблять тебе каменем
сильним і міцним
який невдовзі не можна буде підняти
не можна буде кинути
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592602
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 09.07.2015
Мабуть вже й востаннє
почула я твоє"люблю"
сьогодні вночі десь між боротьбою з Волдемортом
та подорожах в часі на синій бутці
все дуже швидко змінювалось
ми бігли на чергову місію
і тут ти зі своїм "люблю"
я одразу і не второпала
кажу та ні
ти щось переплутав
ти не любиш
причому давно
а ти понуро опустив голову
почав виправдовуватись
що то все випадково
то все твої страхи
невпевненість в собі
в нас
ми стояли отам десь на межі всесвіту
майже поцілувались
раптово почався наступ
прийшлось відбиватись від підступних даликів
та залишилось непоборне усвідомлення
розуміння того
що поодинці ніколи не вдасться
побороти
ні волдеморта
ні даликів
ні свої страхи
ранок
де ж ти був весь цей час
забери свою книгу
а будку
вона моя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591974
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 06.07.2015
Коли все якраз зовсім навпаки
Ці слова
Люди
Стіни з віршами
Насуваються на тебе своєю сірістю
А вірші теж бувають темними
Особливо якщо колись
Все було якраз зовсім навпаки
навпаки
Все минає
Минає
Минає
РОЗПАЧ
Коли люди перестануть говорити
Замовкнуть почуття
Кричатимуть стіни
Говори зі мною
Бо словом також можна любити
Так
Треба змусити їх мовчати
Треба змусити мовчати душу
Треба змусити мовчати
Минає
Минає
СЛЬОЗИ
Коли все зовсім навпаки
Вино не п’янить
Лише фальшивий присмак сміху
Шокують дірявими відвертостями думки
Все зовсім навпаки
Хоч це залежить від сприйняття
все
Минає
Минає
СОН
Коли літом зима
А ти все тонеш
І вже на іншому боці
Підсвідомості
Стіна зі скла
Добре що хоч віра є
Добре що думки куленепробивні
словонепробивні
Минає
Минає
БАЙДУЖІСТЬ
Словом не полюбиш
Тай говорити більше немає про що
Все сказано
Оповите дірявістю
Тінню і сірістю
І цей запах цвілі
добре що все
минає
минає
ТИША
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589022
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 22.06.2015
Наздоганяючи свою мрію
Головне надто не поспішати
Щоб випадково не зашпортатись
Або ж ще гірше не підвернути ногу
Чи впасти
Зрештою коли впадеш можна й встати
А от коли нога вивихнута
Чи упаси боже зламана
Оце вже біда
Наздоганяючи свою мрію
Головне зручно взуватися
Бо саме від цього залежить якість бігу
А якщо кросівки затісні
Чи завеликі
А бувають взагалі позичені
Чи упаси боже чужі
Тоді певне не те що мрію чи щастя
Ти навіть радість не здоженеш
А що вже говорити про успіх чи мрію
Наздоганяючи свою мрію
Головне бігти не самому
Бо буває ж різне
То побіжиш занадто швидко
Чи кросівки не зручні
А як впадеш
Часом буває що сам і не встанеш
Ніяк
А отак пліч о пліч
Завжди веселіше
Можна бігти наперегонки
Якщо ваші мрії втікають в одному напрямку
І отак граючись
Випадково
Наздогнати
А приз
він обов’язково буде
Чи то сюрприз
В подарунок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588217
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 18.06.2015
Коли втомлюєшся рахувати сходинки
Дні
97
Чи 96
Зараз
99
Уявляєш 99
Нічого собі
Багатенько
Коли втомлюєшся вдавати байдужість
Тобі добре
Тобі й вдавати не треба
А що робити мені
Як бути мені
не забивай голову
От бачиш
Твоєму «кохаю» було далеко до мого «люблю»
Бо ж вимірюються вони часом від «люблю» до «не люблю»
Від кохаю до «байдуже»
Уявляєш
Все залишилось таким самим
Тільки Піфагор чомусь ображається
А Адольф вже великий
Так
Знаєш
Певне мені не варто писати таких віршів
Бо розумітимеш їх лише ти
А вони зовсім не тобі
Справді
Хоч ти їх і не читатимеш
Хіба може промелькнуть десь в соціальних мережах
Що ж
Кажуть від любові до ненависті один крок
Хм
Ні певне таки прийдеться їхати маршруткою
Та за три місяці куди захочеш можна приїхати
Навіть в пекло
А ти таки з’їздь на море
Тобі сподобається
От побачиш
Досі висять гірлянди
Певне зніму їх разом з своїми почуттями
А то якось не нормально
На вулиці літо і гірлянди
Тобі плювати а мені ні
Вже ж зніму
А що трапляється коли кохання викидають
Може його потім підмітають якісь купідони-сміттярі
І переробляють на нове
А потім дарують комусь самотньому
Але певно те яке ти викинув вже не годиться для переробки
А для мого ще потрібно знайти потрібний контейнер
Бо не скло
І в загальний не хочеться викидати
Викину коли знайду
Надіюсь
І ти не подумай
Це зовсім не розпач
Тай моє життя анітрохи не змінилося
Хіба що Піфагор ображається
А Адольф вже великий
Так
І оті всі рядки
І цей вірш
не для тебе
Це ж навіть не вірш
Як і твоє «недо» кохання
Бо кохання назавжди
Не вірш
не
божевільна
боже вільна
вільна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586023
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 07.06.2015
розглядаючи тремтіння твого серця
що на мить спинилось
поміж велосипедних доріжок
метушні перехожих
намагаюсь спинити й своє
щоб неначе востаннє
або й востаннє
поглянути на безкінечні але
за ними набагато легше не зважати
на тремтіння рук
слабкість в колінах
і величезне бажання кричати
Та й для чого кричати
Ти ж бо все рівно не почуєш
Хоч на твоїх повіках безліч розгубленостей
Хоч твої очі все такі ж безтямно вірні
Пустоти немає
Є лише час
Який хоч не хоч роз’єднує
Робить чужими
Так
Погода чудесна
Та й Львів
В ньому всі посміхаються
Безліч щасливих туристів
О
В мене все прекрасно
Поспішаєш?
Гаразд
Я й так не можу сказати тих слів
які так часто повторювала подумки
ага
па – па
ще якось побачимось
Прощай
Не плакати
Не плакати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584879
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 01.06.2015
Чомусь не вдається зловити час
законсервувати його в банку
З під позаторішніх спогадів
З під завтрашніх сподівань
Чомусь не вдається наздогнати мить
Можливо така ціна молодості
Безнастанно втрачати
Кожну секунду
Щоб потім так же безнадійно жалкувати
Або й ні
Та й для чого жалкувати
Коли
Як не старайся
Час не наздоженеш
Хоч ти бігтимеш за ним
На високих підборах
Чи кросівках
Шукатимеш його в соціальних мережах
На приміських ринках
В пафосній тиші бібліотек
Чи у веселому гаморі дитячих майданчиків
Не наздоженеш
То й нехай
Нехай живеться
Допоки житимеш
Бо життя не законсервуєш
Як молодість
Як час
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579653
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 07.05.2015
Намагаючись намалювати радість
Розфарбовуючи тепло
Долий у фарби шматочок щирості
Обійми сильніше
Як востаннє
Але назавжди
Бо ми ж обоє такі нічиї
Такі загублені
Коли маєш показати жестами тепло
Можеш використовувати серце
Очі
Бо ж найважче дивитись в душу
Бо ж ще важче відкрити свою
Коли потребуєш впевненості
Знайди заради чого житимеш
Заради кого
Для кого
Бо впевненість
це
Коли тримаєш чиюсь руку
Коли не боїшся втратити
Коли віриш
Коли не сам
коли
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577320
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 26.04.2015
Ця жінка з мріями у кишенях
З радістю в наплічнику
З музикою в серці
Посмішкою на вустах
Одягнувши плаття щирості
Пальто неприступності
Хустинку загадковості
Впевнено прямує до своїх мрій
Часом вона спотикається об втому
Часом під ногами занадто стара бруківка
Надокучають голуби
Чи раптово закінчується літо
Інколи крізь пальто пробиваються морози
Дме занадто холодний вітер
Та все ж
Їй не бракує речей в шафі
Які можна просто змінити
Вдягнути щось нове
Йти далі.
І вона йде.
Знаючи для чого
Для кого
Знаючи куди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577318
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 26.04.2015
А.....
Якими для тебе були ці 16 днів?
Якими думками супроводжувались
фільми і вечори?
Вірші і дружні балачки
Якими на дотик були спогади
перші промінчики весни на шиї
відсутність снігу який ти так любиш
відсутність
ну ти знаєш
Чи часто бракувало кисню
чи часто не було сенсу
Чи часто плакалось
чи світ такий же раціональний
чи все так же смакують яблука
ранкова кава
питні йогурти
чи такі ж перехожі на вулиці
чи досі їздять у маршрутках шахраї
чи ти все ще себе стримуєш
чи їсиш багато хліба
чи досі хочеш в гори
чи
ну ти знаєш
не зважай
вкотре істерика
мине...
хай тільки пройде...
життя?
вернись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567280
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 17.03.2015
Головне дожити до ранку
не збожеволіти до сходу сонця
не чекати дзвінків
повітряних кульок
казок наніч, солодких снів, див
і подарунків від Миколая
який отак просто
може забути про тебе назавжди.
Не розчинитись у фантомному болю
не потонути у власних сльозах
не захлиснутись пустотою
яка як ракова пухлина
розповзається десь там
на місці серця
Зрештою і з раком на певний час
можна боротися
до прикладу взяти квиток на потяг
і опинитися в місці
де тебе іноді раді бачити
хай лише раз на рік
Часом цього достатньо
Ти навіть можеш дозволити собі паскудство
у вигляді книг Стівена Кінга
трохи довше поспати
трохи пізніше повернутись
всерівно ніхто не хвилюється
Можеш навіть дозволити собі писати
занадто попсові вірші
Які б не очінив навіть твій кузен
не те що Поль Рікер чи Гайдегер
скористайся цим знеболювальним
яким так люблять зловживати поети
ти ж не даремно тримаєш його на чорний день
Головне не повертатись додому занадто рано
не залишатись наодинці з словами
на одинці з собою
Спробувати хоча б востаннє вдихнути
а далі
буде
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565485
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 09.03.2015
А що можу я
коли навіть несила
відкривати очі
дихати
жити
втілювати мрії
коли ранок -ніч
коли люди -написана
мовою богів книга,
яку вмів читати лише Борхес
коли я- згорток думок
що спливає по ріці
і хто-зна що там всередині
зрештою
можна втонути
змінити професію
змінити місто
змінити країну
ніхто й не помітить
можна продовжувати писати
слухати Pink floyd
ходити по дахах будинків
далеко від всіх
далеко від себе
зішкрібувати залишки слів
залишки сил
йти далі
And nothing else matters...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564609
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 06.03.2015
Мокрі тіні на прозорих
стінах
посмішках
безкінечні аналізи
за Фрейдом
за Юнгом
за Кантом
маски і ролі
безлика людина
швидксть і сон
чого ще потрібно
виясни хоча б для себе
Психологія наших доторків
раціоналізація надій
подай мені краєчок своїх думок
і серця
хоч ненадовго
та зігріюсь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562767
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 26.02.2015
Шукаєш затишку
на дні дорожніх сумок
на підлозі трамваїв
на стелі неба
У мокрому взутті
на останніх поверхах будинків
без ліфтів
без сходинок
У музичних рингтонах
випадкових кнайпах
виподкових знайомствах
у своєму цілком випадково
отриманому житті
Готуєш обідні сніданки
Ранкові вечері
Ніяк не можеш зготувати какао
і власний спокій.
Але думок вистачає
І сподівань.
Більше не потрібно,
Було смачно. Дякую.
Шукаєш затишку
на дні дорожніх сумок
на підлозі трамваїв
на стелі неба...
Здивуєшся,якщо знайдеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554109
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 23.01.2015
Лише благаю не повторюй мені
вже сказаних комусь слів
нехай вони краще залишаться
невисовленними
десь глубоко в тебе всередині
не почутими
Не називай мене
як її
як когось
я не хочу заплутатись у думках
адресованих
почутих
не вперше
Ці слова так глубоко врізаються
кожною буквою
в моїй довірі до тебе
Я прошу тебе
ти навіть можеш ділитись з кимось
музикою моєї душі
якщо вже не можеш розділити її
лише зі мною
назавжди
Лише
Знайди інші звуки
хоч їх не багато
знаю
та все ж спробуй
назвати Мене по-іншому
як востаннє
або востаннє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543201
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 12.12.2014
А, зрештою яке кому до тебе діло?
Вже й не потрібно звонити
хоча б раз на рік
хоча б для галочки
А,зрештою, яка різниця
що у вас за спиною безлічі життів
щасливих моментів
сліз
підтримки
думок
спогадів
А,зрештою, яка кому до тебе різниця?
Попити вина можна й на самоті
і неважливо який це день
твоїх уродин
святий вечір
різдво
похорон
Ні, на похороні, мабуть, не вийде.
А,зрештою, кого цікавлять твої почуття?
в кожного
поняття “Всього найкращого” різне
знанадто розбіжне
занадто неспіввідносне з твоїми мріями
про кілька крапель затишку
торт зі свічками
і хоч колись
не наодинці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541256
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 03.12.2014
Вкотре стираєш начисто
всі карби обдумування
чомусь не витирається
затирається
Вкотре виводиш олівцем
на тому ж папері
де просвічуються старі слова
нові присвяти
як довго це продовжиться
зрештою гумка колись закінчиться
як і стержень
дозволь не стирати
сказане
відчуте
хоч раз
хоч один раз
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534927
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 05.11.2014
Все ще нанизуєш метафори
на осінь
на безвихідь
на людей
береш дощові краплі
обгортаєш у надію
замотуєш в шалик
і робиш хоч трішки
та іншими
Все ще твориш інший світ
Відкривається завіса
як же там яскраво
по той бік
почуттєво
незвично
і ти вже не глядач
не актор
той світ стає хоч трішечки
та твоїм
і він
вічний
на відміну від тебе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531879
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 23.10.2014
Дівчинка все ще грається в піжмурки
і вам не вдасться побачити де вона
ліс її думок занадто непроглядний
Дівчинка любить запах сонця
дівчинка любить слово
казкові замки
з монстриком біля дверей
обов’язково з монстриком
Дівчинка любить какао
дівчинка любить світло
тримати осінь в долонях
і самотність
обов’язково самотність
Дівчинка любить ілюзії
дівчинка любить тишу
малювати дощем по вікнах
і смуток
обов’язково смуток
Вона заховалась далеко в собі
та все ж ви можете спробувати
пошукати
там де пахне шоколадом
де тепло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529777
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 14.10.2014
Ти знаєш, я вже пам’ятаю кожну посмішку на твоєму обличчі,
кожен порух м’язів і те, що ти в той момент думаєш
Запам’ятаю й ту останню, якою ти винувато всміхнешся перед тим як піти.
Ти топтатимеш чужу бруківку, чужі думки під світло нічних ліхтарів
Так як тут вони не світитимуть.
Але інакше не обов’язково гірше,
не обов’язково сумно.
А я дивитимусь на людей з висоти тринадцяти вікон
двадцять одної чи то вже двох самотностей.
Дитинство минуло,юначе.
Та воно завжди лишається в кутиках твоїх вуст
коли ти посміхаєшся як дитина.
Це,здається, твоя сьома посмішка
Чи шоста.
От бачиш, і нічого не можна казати напевне.
Нічому не можна вірити до кінця.
адже, лише мить
і все позаду
чи попереду.
Ти лише слухай свого серця, юначе.
Слухай свого серця.
А воно вже знає як краще.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526960
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 30.09.2014
Вдягнувшись в дощ
міцніше загортайся у бузковий тролейбус
щоб не змерзнути
Босоніж простуючи по минулорічних спогадах
озираєшся
скільки ж тут сходинок?
коли вони нарешті закінчаться?
Який сенс
коли ти всерівно загрузнеш в чужій долі?
Чомусь так холодно
Тонеш в листі
Коли ж нарешті вони закінчаться
ці сходи
люди
світ
я
коли
Немає куди вертатися
Так шумно
цей звук
чому не можна ввімкнути тишу
і тролейбус не допомагає
так втомилась жити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525065
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 22.09.2014
Вже втомилась від безмежного я
яке відлунює десь на дні глибокої криниці
болить в барабанних перетинках
а ти все карабкаєшся
хапаючись за ліани слів
ще тримаєшся
дотягаються руки
що горланять
Я
Я
Я
як же хочеться подати і свою
як же хочеться щоб подали тобі
хтось хто на сходинці вище
Я
Я
Я
не впасти
Не впасти
Не
Впасти
коли вже буде МИ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524324
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 18.09.2014
А ти все ще слухаєш ранкові новини
закриваючи очі
закриваючи вуха
намагаючись закрити душу
Ти все ще кожного ранку відправляєш резюме
на вакансії
які спеціально для тебе обрав той, кому не треба відповідати!
“водій таксі з власним авто”?
Компанія “...” отримала ваше повідомлення
І то нічого що ти не маєш власного авто
і то нічого що ти навіть не вмієш його водити
А ти все ще п’єш ранкову каву
все ще на голодний шлунок
все ще ніде не живеш
та й навіщо
коли тобі вього 21 і все життя попереду
принаймі, всі так кажуть
Дивишся як вкотре опадає листя
опадають люди
опадають мрії
зникають амбіції
І все ще
кожного ранку
відправляєш резюме
може той, кого називають Богом
нарешті прочитає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523775
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 16.09.2014
Тихіше
тільки не наступи на нього
ось тут по бруківці
паперовим корабликом
тече моє серце
твоє серце
Тільки благаю
не розтопчи його
воно ж бо як цей останній день літа
зникає ось там за рогом
тобі ж бо не обов’язково було брати його до рук
не обов’язково змушувати його повірити
що ти не відпустиш
не впустиш
Плюх...
дощ закінчується
(Загублена в собі)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520732
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 31.08.2014
А я берегтиму твої сліди у своїх віршах
заплітатиму думки у твоє волосся
і посміхатимусь зорям
Та що робити коли час мусить зупинитися
а ти не те що не талановитий маг
ти ж навіть не шарлатан чи бродячи ромал
А я зовсім не вмію втілюватись у твою тишу
танцювати сальсу з місяцем
і проповідувати мізантропство
Залишається лише всім атеїзмом своєї душі
вірити в долю
І чекати на промінчики нічного сонця
яке ще колись засвітить
засліпить сірою радістю
зеленим кольором твоєї безодні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2014
І вже для того щоб жити потрібно вигадати собі винагороду
Адже для цього ж також треба прикласти зусиль
і залишки сили волі
Якщо не помру до завтра куплю собі полуниць
повітряну кульку
і трішечки затишку, що продається он там за рогом
можна вагового
зеленого чи помаранчевого
посмішка - в подарунок
Якщо не заплачеш
отримаєш нові джинси
ти ж сильна дівчинка
маєш терпіти
бувало й гірше
Якщо вона не відповість тобі взаємністю
купи собі нову книгу
з пригодами про вас двох
може колись і станеться
Якщо болить горло з’їж морозива
серце - випий кави
а "душа"
ХХІ століття не передбачає такого терміну
Хоча
можеш втопитись у самотності
Але пам’ятай за винагороду
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506952
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 23.06.2014
А ти все ще пересіюєш спогади
заварюєш їх в кавоварці душі на сніданок
і випиваєш залпом
старі листи
написані чорнилом твоєї любові
каплі солоної води
що текли колись словами
вчинками
мріями
зрештою яка вже тепер різниця?
ти все що маю я
пам’ятаєш?
неначе промені заходу сонця в човні
неначе страх укусу змії
неначе
тебе тримаю, маю я
тримаю в думках
в серці
до зустрічі в реальності на двох
лише дочекайся
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501717
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 28.05.2014
Наверное ждать то нечего
Ты должен прийти до того момента...
Как я допишу стих
Просто должен
Как всегда
Я буду писать о нашем море
и об этом, как ни странно, теплом вечере
о волнах и чайках
о крыше
о роке
Я буду играть на барабанах своим сердцем
На гитаре нервами
Я вспомню о всем не случившимся
о всем придуманом
о всем что не сказано
Но где же ты?
Я жду тебя
И сейчас самое время для фразы:" Он пришел"
Я все ище пишу о волнах и чайках...
Но зачем они мне на этой пустой улице?
Зачем они мне без тебя?..
( Потеряна в себе)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498609
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 12.05.2014
(З присвятою К.М.Т)
Цього вечора ми вже не вперше дивились один на одного
через скельця жовтих окуляр.
Нажаль, не вперше.
Мабуть ми дійшли до межі, до кордону
і прийшли до криниці нерозуміння
ненароком взяли горнятко розчарування
просто дуже хотілося пити
ось і не подивились що всередині
Ти кажеш, нікому не довіряти
Поглянь довкола,друже!
Просто поглянь
але серцем
серцем Людини
а не тим що там в тебе зараз всередині
Ми дійшли до роздоріжжя двох доріг
ти піднімеш слухавку і непомітно підеш однією
нам же не туди, друже!
Ти ж мене не слухаєш...
Бувай, друже.
хай тобі не трапляються розчарування
і буде побільше цигарок.
ДРУЖЕ
яке гарне слово
вимовлене востаннє.
(Загублена в собі)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497540
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 08.05.2014
Вже живу в твоїх словах
В твоїх роздумах про бога, дощ, мрії, втому,
політичних дискусіях
Вже дивлюсь на світ твоїми очима
мислю твоїми думками
посміхаюся твоєю сором’язливою посмішкою
і радію кутиками твоїх вуст
Це вже занадто
до біса занадто
занадто
Занадто далеко
занадто невчасно
до запаморочення
Не можу думати не про тебе
мабуть варто спинитися
бо
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496028
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 30.04.2014
Одного ранку ти назовсім потонеш в самотності.
Зловиш себе на своїй окремішності
на відсутності
будь-яких прив’язонестей до світу
І полетиш
Чи варто відокремлюватись від світу назовсім
Чи варто ховатися у внутрішніх недомовленостях
потаємних норах
власного і нікому не зрозумілого Я
Воно ж бо таке незалежне
Ти сповна насолоджуєшся цим станом.
Коли Ти належиш лише собі
І твої думки вже не піддаються суспільному впливу
О вічна Самотносте
Як же сумлінно тебе намагаються спалити
на всіх одвічних вогнищах абстрактних понять
Та ти не здатна до горіння
Лише покриваєшся тимчасовим попелом
непотрібних слів
І помираєш тільки разом з тією містичною субстанцією
яку ще називають вічною
Наївно намагаєшся віднайти яскравий факел
Вкотре
Щоб спалити те
що не здатне утворити дим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495582
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 28.04.2014
Сюди приходили ті, яких ніде не чекають.
Мовчки зупинялися біля дерев’яних носіїв спогадів,
нахиляються своїми дерев’яними серцями до води
деревам же, також, самотньо
вони ж , також, бувають сумними.
Сюди приходили ті,
хто вже залишив слід в історії чи на демографічній діаграмі,
або збираються залишити.
Ті, чиє життя залежить від чотирьох м’яких лапок
або підходить до завершення.
Всі вони однаково дивились на воду різнокольоровими очима
Найдовше затримувались перші.
хоча, не тільки їм не було куди поспішати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492750
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2014
Постмодерн посткультура
і все що йде опісля
заміняє собою те одвічне Зараз
заміняє оте одвічне почуття
яке не зникло
лише розчинилося
Постпочуття -це теж почуття
і не гірші
лише інші
Кожного ранку додаю часточку Пост
Постранок
Вже не вчорашній
вже не ранок
і оте Після не втомлює
перетворюється на Більше Ніж
жодних рамок
лише
Поствіра
а чому б і ні?
не зневіра
лише щось більше
коли віриш не у все
Пострадість -це спокій
Постмрія-реальність
Посткохання - ти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492193
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 13.04.2014
Мабуть відповідь римою буде найкращою сповіддю
хоч не віриш ти богу і всім його вічним апостолам
я ж тону у мовчанні, захлинаюся тихою повінню
вже не вірю і в те, що називається простором.
А вона так любила всі його вуличні ноти і радості
посміхалась до неба під час театральних показів
він чекав слів кохання і при цьому трішки зістарився
бо дитячі вчинки не потребують словесних доказів
Божеволіла від його тимчасово- вічних відсутностей
і запізнень на останні цілодобові потяги
Вона любила його. Так! Любила його!
та він вкотре зникав залишаючи в серці протяги
Бракувало лише маленького подиху і подиву
він не міг чи не вмів її смуток відчути
намагася вперто зловити, хоч тримав у руках
міг любити та вибрав, на диво,забути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2014
Це ж так просто
лише ми живемо в різних реальностях
які не перетинаються
я відчуваю твій біль лише головним мозком і серцем
ти ж на кінчиках волосся занотовуєш мої думки
зайди швидше
зачини за собою розум
а то он той космос може пробратися в нього
і розчинити твій
лови мить друже
лови всіма клітинами своїх сліз
всіма порухами думок
всіма мріями
а то не встигнеш
чому ти досі не заходиш?
мабуть ми взаємно відштовхуємось
мабуть наші реальності не створені для перетину
ось моя рука
тримай сильніше
тримай до кінця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491106
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 08.04.2014
Її часто питали:
Чому в тебе завжди холодні руки?
Адже на вулиці літо,
адже в тебе в серці молодість,
адже не час для суму!
Якого біса ти досі така наївна,
віриш в щирість
не обманюєш.
Ти подивись навколо!
На вулиці ХХІ століття!
В цьому світі навіть птахи меркантильні
навіть калюжі платять за оренду землі
а голуби закохуються не назавжди.
Якого біса, дівчино, ти досі комусь довіряєш?
Тратиш свою енергію, не отримуючи нічого натомість.
Сподіваєшся знайти себе?
Гугл тобі в поміч!
На запит не знайдено жодного документа?
Ну тоді тобі вже нічого не допоможе...
Ну і нехай,
відповідала вона,
тримаючи в руках квиток в один кінець
на корабель із табличкою
“Екзопланета 000”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489256
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 30.03.2014
Він називав її “моє щастя”
з бузковим волоссям і мандариновим тілом
оберігав від подихів вітру від втоми від людей
він навшпиньки прокрадався вслід за її думками
намагаючись не наступити на тінь свободи
щоб не сполохати
він тримав її за руку
як воду в решеті
як повітря в серці
але втримував
Вона називала його “божественним”
сміялася над його божевіллями
захоплювалась його самодостатністю
вірила в його прагнення
часом тонула в музиці
шукала в снах
і працювала над створенням думок
за якими він мав би прокрадатись
Ця історія немає завершення
чи початку
вона взагалі ніколи не починалась
все має “але”
чи “майбутнє”
чи взагалі його немає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489243
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 30.03.2014
Вона постійно переконувала
сама себе у сенсі своєї самотності
писала чи плакала чи провалювалась у прірву палкої параної
тонула у тенетах театрів і тінях тісного тіла
чекала чарів
втрачала віру
знову і знову знаходила зрадливі захоханості
не любила любити
любила
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488485
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 27.03.2014
Випадковості не випадкові
Чуєш?
Навчися вже нарешті проникати у безодні космічного розуму
Навчися миритися з тим що від твоїх рухів нічого не залежить
Від одвічного дихання людства в унісон
Випадковості не вміють ставатись безрезультатно
Вони підштовхують тебе до
Хто зна
Ця весна трапляється вже вчетверте
Закономірно закохуєшся
Закономірно пишеш вірші
Ті ж нитки сумніву що безпричинно переплітаються у гаму хвилювання
Змирися вже
Нічого не залежить від твого безглуздого обмірковування чи безсоння
Якщо вже завтра
Чи зараз
тебе може перерізати надвоє чийсь ніжний погляд
або трамвай
Залишається лише насолоджуватись
Або ні
Маєш вибір
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485662
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 14.03.2014
Допоки звуки мають хоча б якесь значення
допоки мистецтво вміє окреслювати порухи всесвіту
допоки весни тонуть у морі
допоки
Ти так часто її втрачаєш
ти так часто проникаєш у безодню
так часто
Час це все що ми маємо
так мало
так не щиро
чи навпаки
вона згорає дотла
без кінця
і час
вона все що ти маєш
вона мить
закохуйся в неї знову і знову
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485333
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 12.03.2014
А життя позбавлене жодного сенсу
ми завжди ділитимемось залежно до критерій
думок
вподобань
власного егоїзму
Вино сухе чи напів солодке?
Собаки чи коти?
Кава чи чай?
Ми відрізані один від одного
ниточками внутрішньої ртуті
Ми всього лиш актори лялькового театру
от він захотів щоб ми рухались
плакали чи сміялись
померли
зрештою яка різниця
тут вже і наші вподобання не є важливими
варто лише замислитись
хоча це нічого не міняє
сенс не з’явиться
лише набуде образності
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484884
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 10.03.2014
Допоки хаос служить для збереження спокою
Для майбутнього урівноваження світів всередині
Не можна залишатися осторонь
Хаос має здатність творення рівності
Віра має здатність проникати між площинами
Між просторами і циклічностями
Вона тягне за собою події
Незворотності
Впевненості
Ідея служить одвічній меті історії
Все закономірно
Все на своєму місці і в своєму часі
А це- ознака рівноваги
Тої тлінної рівноваги просторів і площин
Все раціонально пов’язано
Відштовхується і притягається водночас
Допоки ідея творить історію
Допоки віра проникає між площинами
Допоки хаос творить рівновагу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483812
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 06.03.2014
Хочеться жити
Як ніколи хочеться жити
Вдихати чистими легенями вільне повітря
ловити краплі дощу на скронях
хочеться вірити
як ніколи хочеться вірити в перемогу
топитися в потоках відвертих емоцій
і зникати у їх безодні
Хочеться кохати
в цей раз назавжди
щиро
без фальші
хочеться літати
підкоряти нові вершини нові горизонти
вигадувати все нові і нові цілі
та їх звершення
хочеться боротися
за право дихати
відчувати
літати
перемагати
помирати врешті -решт
хочеться жити
як же хочеться жити
(Загублена в собі)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483345
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 04.03.2014
Її волосся чи то не вперше пахне несправжністю
пробирає до кінчиків пальців
до артерій
її погляд чи не вперше такий холодний
неначе газ
хочеться плакати
проникати у глибину рядків і
Вона так рідко відверта
хоча ні
завжди
але не до себе
Так важко стримувати сон
не спати
не спати
Вона по вінця загрузла в чужій каві
яку не можна пити
не можна
жити
Вона потонула в божевіллі власних дотиків
І як ніколи хочеться
ні
Вона чи не вперше справжня
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481934
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 25.02.2014
Просто божеволію від тебе
Так легко сказати
Я просто втрачаю від тебе розум
Просто зникаю в безлічі думок про море
Таке холодне
таке вічне
таке наше
Просто втрачаю себе
Хочеш знову почну палити щоб ми могли знову топитися в темряві
Хочеш зміню ім’я
думки
себе
Буду дивитися психоделічні фільми
Слухати класичний рок
Хоча я і так їх люблю
Хочеш втону в самотності
Хочеш викину відбитки слідів
Перестану писати вірші
Жити
Прошу
Просто скажи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479113
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 13.02.2014
В просторі де перетинаються реальності
В бутті де немає небуття
Настільки тлінного
Настільки вічного
Або і вони перетинаються
Всупереч логіці
Всупереч розуму
Там спогади танцюють танго
Грають на губній гармоніці
Співають колискову
Там сльози котяться всередину
Там кожного разу по - новому
Так не буденно
Помираєш і оживаєш
Оживаєш і помираєш
І не страшно
Туди йдеш щоб повернутися
Повертаєшся щоб жити
Провалюєшся і
Страхи
Колискова
Світанок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477432
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 05.02.2014
Допоки віриш в істину
допоки маєш сили поміхатися всім цим людям
всім цим прекрасним людям
які готові помирати
за тебе
за мене
які готові не
існувати
які вірять
Допоки сподіваєшся і всім серцем віддаєшся
цій ідеї
цій думці
цьому принципу
ти все ще крокуєш впевнено
по твоїй
нашій
країні.
Допоки ти уважаєш себе людиною
Тою про яку писав Симоненко
Одною з тих які назавжди полягли
і вічно житимуть
в твоєму
наших серцях
ти живий
НЕ ВТРАЧАЙ ЦЬОГО....
Зараз обо ніколи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477318
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 05.02.2014
Тиша стискає горло
Закочується клубком під серце
Оточує безнадійною невірою у віру
Натхненним періодом без натхнення
Мовчазним криком
Щирою брехнею
І холодним ударом десь далі
у самісіньке
те саме яке розбивають
Хвилювання помирає останнім
Застигає тінню
чорно сірою
ніччю у проміжку між недозустрітими
світанками сподівань
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473290
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 18.01.2014
Коли час захоплення
Доходить до завершення
Віра в людей похитується
Розчарування стискає горло і
Зникає
Відновлюється
Не
Віра
В щирість
Яка похитнулась намарне
Опісля людей залишаються спогади
Нажаль
На щастя
Не на
Вічно
Допоки зникнуть і розчиняться
В просторі невагомості
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472687
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 15.01.2014
Глибина почуттів не вимірюється дном випитого опісля
Кількістю пролитих сліз чи розбитих сердець
Допоки віра присутня ти ще на поверхні
Допоки віриш хоча б в щось.
Хоча б в біль.
Хвилювання
чи сльози.
Мабуть глибина випитого болю
Вимірюється байдужістю
Відсутністю одвічних думок
І тих самих почуттів, які не вимірюються.
Вкотре пролітаєш над байдужістю.
Ненароком занурюєшся в неї.
Лише на мить.
Лише б не назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471855
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 11.01.2014
Мабуть, варто якомога тихіше пролітати над обрієм,
Щоб не потривожити твоїх думок, твоїх марень.
Якщо хочеться доторкатися до твоїх долонь без обмежень,
потрібно якомога частіше гаснути в своїх очах
Якомога голосніше заявляти про себе
Якомога впевненіше мріяти...
А я... Забуваю про ці правила.
Адже зовсім не варто закохуватися кожного разу
коли дме вітер... коли холодно....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2013
Осягнути простір безглуздості радості
відчути життя наповну
зрозуміти всі оті безглузді філософські терміни
потрібно лише крок назад і в невагомість
вперед і в вічність.
Тримаючись за павутину спускаєшся у прірву
Вона міцна.
міцніша за чиїсь почуття
зокрема твої, чи їх, чи всіх загалом
а вже потім
неіснує нічого окрім цих теплих рук
таких вірних
допоки не зникнеш зовсім
Але чому ж допоки?
Можливо, всього через крок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467976
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.12.2013
Занадто важко тримати в собі те, чим поділитися не в силі
Занадто нереально охоплювати думками той простір
Який ніколи не підвладний раціоналізму
Занадто емоційно жити без емоцій
Бо коли це виливається в звук
А потім – в слово
Вже не можеш стримувати
Описати
Чи
Ааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааа
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466750
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.12.2013
Подумки
Неусвідомлено
Без причин і закономірностей
Без закінчення і початку
Приходить звір, якого ніхто не знає
Але називають
«той, хто порушує спокій»
Він прокрадається навшпиньках
Зовсім не порушуючи тиші
Зовсім не збиваючи ритму серця.
І забирає в тебе
Все, що ти так відчайдушно намагався заховати.
А вже потім…
Стає холодно, часами затишно, часами сумно.
Все залежить від того, що він забрав цього разу.
І так завжди.
Він залазить в найпотаємніші шпаринки душі
І шкребе кігтиками…
Допоки ти живий
Допоки вмієш відчувати.
Допоки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462399
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.11.2013
Ти залишаєшся
незвіданим
неосягненим
Вічно далеким і вічно присутнім.
Тим,
Хто як і все, має початок
І кінець.
Має завершення непочатого.
Ти існуєш не існуючи
Ти зникаєш
Не бувши створеним
Ти залишаєшся поруч з пилом,
Поруч з атомами
Космогонічними теоріями.
Ти залишаєшся собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2013
З-поміж емоцій
З-поміж блукань
Віра у віру втрачає віру
Знову туман
Знову обман
Злива захоплено змінює зливу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2013
Втома безмежно борсається у
Холодному, часом заплутаному, часом порваному
Павутинні існування
Втома освічує шлях, коли здається, що
його, як такого не існує
Подумки записує ноти на твоїх осенях
Вони ж, у свою чергу,
знову
Знову
Знову
Стираються.
І так - вічність.
Допоки вона існує – ти живий.
Допоки хочеться розпутувати ці вузлики
Допоки
Не втомишся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461343
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.11.2013
Вона так близько…
Ще крок. Лише один крок.
І ти належиш їй.
І так завжди.
Хоча вона ніколи тобі не належитиме.
Як і нікому іншому.
Жодному з енної кількості тих,
Хто думає про неї.
Вона ніколи, чуєш, ніколи
Не буває очікуваною.
Вона – найзагадковіша серед всіх загадок,
Які ніколи не вдасться розгадати.
Ні тобі, ні жодному іншому.
Вона- незбагненна.
Вона неосягненна.
Вона- вічна Дама в білому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2013
Наодинці з тобою? Собою? Нами?
Пролітає життя, наче камінь крізь мрії, страх.
Вже давно не чекає ніхто телеграми,
Вже давно не лунає та безтурботність в очах.
Дні міняються поміж вокзалів й німих автостопів
Двадцять? Тридцять? А далі ? Мабуть,зима.
І літають молекули радості, міняючи напрям кроків
А вона… Як завжди чужа. Або ще не чужа.
Поміж вічних перонів, квитків та трамвайних колій
Все пропахло віршами й димом від згублених слів
Не шукаючи віри, не шукаючи мовчазної рими
Затихає вогонь від вже прожитих кимось днів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2013
З-поміж мокрого кольорового листя, яке ховає людські долі від самих себе
З-під купи парасольок виглядає самотня жінка і дві чорні кицьки
Мабуть, лише вони здатні по-справжньому відчувати тепло дощу,
Холод сердець і гратися в піджмурки з самотністю.
Мокрі простирадла думок нанизують достиглі жолуді мрій
Вічні пошуки себе, загублені ключі, втрачені сни і спогади…
В такі моменти хочеться сміятися.
Адже кицьки знайшли одна одну
А жінка - все ще здатна їх помічати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2013
Холодно
Літати
Падати
Зникати
Подумки
Втікати
Знову
Розчинятись
Тобою
Вбиватись
До дна
До ………..
Прощання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2013
Стерті рядки, спалені рукописи,
Очікування того, що не може трапитися.
Ні в цьому вимірі,
Ні в жодному іншому.
Натхнення робить реверанс.
На прощання. На початок.
А десь там
По той бік
Вічні депресивні психози
Психоделічний рок
Цитати Сартра.
Десь там
Руйнується все,
Що ти
Ми
Я
Називали подумки
тим словом,
яке залишилось невимовленим.
Не почутим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460391
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2013
Як же нестерпно НАБРИДЛО
Відчувати кожної секунди безглуздість,
Безповоротність думок про тебе!
Як же, до біса, це ЗВОДИТЬ З РОЗУМУ
Охоплює мозок і РОЗРИВАЄ
На дрібні частини, які
Ніколи, чуєш, НІКОЛИ не підвладні
Тому безглуздому слову «почуття»!
ЯК ЖЕ НЕСТЕРПНО НАБРИДЛО
Бачити тебе у кожному перехожому
Кожному незнайомцеві
Який….
Мимоволі повертається і..
Невже ти навчився телепатичних здібностей
Невже ти робиш це навмисно?
ЯК ЖЕ НЕСТЕРПНО НАБРИДЛО!!!!!!!
Набридло… Набридло… Набридло…
Ну будь ласка….
Це божевілля…
Як же нестерпно боляче…
Досить…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2013
Зникаючи
Розчиняючись в краплях вже давно не насолоди
Летить людина в прірву
Чужих подихів
І....
Відвертаючи погляд на себе
Бачить холодні думки
Які ріжуть.
Розбиваючи дзеркало
Перевертаючи очевидне....
Можливо ні?
Але його розбито.
На атоми.
Десь там
у вічності підсвідомості
не склеяться
Ніколи.
Лише...
Німа байдужість
огортає
не дозволяючи хоча б
просто існувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457076
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.10.2013
Неначе законсервована в банці, неначе обмежили повітря, неначе...
І "раціо" відступає, і сонце втрачає свою владу і...
Потрібно, потрібно, потрібно чи ні?
Натомість приходить "хочеться", яке одного ранку
чи то вечора зовсім відкине
оте "раціо".
Байдуже. Як же нестерпно байдуже
до всього, що не пов'язане з цим осіннім листям,
з цим дощем. З тобою.
І вже не втікаєш від холоду, який женеться
за п'ятами
невстихаючи.
Байдуже.
Лише тиша. Ти -ша. Тихіше.
Будь ласка. Це все, що залишилось наразі.
ТИ..шшша.
І лише Ти можеш її порушити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456575
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2013
Як же важко знаходити слова....
Як же важко долати тишу...
І коли трамвайні колії заливає дощ кольору медузи...
І коли небо бореться з осінніми депресіями.
О, Боже, як же важко порушувати тишу!
Тишу нічних марень і сновидінь...
Тишу спокою,
до божевілля фальшивого спокою...
Лише коли ти відкидаєш світ, по -справжньому
усвідомлюєш таку терпку і холодну фразу:
"Ти сильна..."
Так, ти до біса сильна,
рішуча,
холодна,
божевільна...
Майже невагома,
майже людина,
майже жива.
Тебе поглинає безмежний хаос часу,
який все далі і далі…
А ти все ще живеш.
Майже холодна,
майже байдужа…
О, Боже, як же важко боротися з тишею….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450602
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 24.09.2013
Відчуття запаморочливого погляду твоїх думок,
віддаляються в міру наближення мого серця
Зникнення відчуття себе, свого життя і подихів щастя
Зникнення відчуття ідентичності чи то узагальнення?
Ти знаєш, вона не була вже в дитинстві дві весни.
Два літа не їла полуниць з вершками і не відчувала осені в кишенях.
Натомість вона ходить по величних вулицях старого міста
згадує мрії і дивується голубам.
Знаєш, вона й досі боїться комах і холоду.
Відчуває каплі дощу на скронях і посміхається сама собі.
Дуже рідко думає, бо це призводить до втрати світла.
Вона , як завжди, не вміє сваритися з іншими, доводить себе до
хворобливої втоми і циклічної депресії.
Літає в мріях, добивається визнання в неба...
Як завжди, любить каруселі запах бузку і нічне море...
Дарувати щастя і не просити нічого натомість...
І лише інколи занурюється в спогади...
Щоб відчути, побачити, згадати чи знову пережити
Те, що так відчайдушно намагалася забути, ще з років радості.
Але,розуміючи, що це безрезультатна трата часу і нервових клітин,
знову зникає в чужому місті.
Одного ранку Вона прокинеться і зрозуміє, що все змінилося...
Але чи станеться це зранку?
Можливо в полудень чи то аж осіннього вечора?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2013
Вже давно не писала про наші старенькі вулички…
Мабуть, зараз мої думки потонули у безкінечних вібраціях перонів
У переплетіннях залізничних колій і шелестах квитків…
«Ваш потяг відправляється на станцію спогадів»
Туди, де тебе чекають, або й ні, швидше за все… Хоча…
Літо заходить за обрій, тоне у морі,
залишаючи нам лише окремі промінчики мрій,
порухи вічних сподівань та очікувань.
Якось так дивно, відчувати, що час зникає.
Інколи навіть страшно розуміти, що старість
Накриє тебе своїм білим пледом…
І тебе! Від цього нікуди не сховаєшся…
Хочеться просто жити. Просто відчувати кожну секунду,
Кожну радість. Сповна. ..
І хай там як, вірити в щастя.
Carpe diem!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013
Захлинаючись самотністю, яка проникає через краплі дощу
через щілини бруківки, через малюнки музики і нічної кави
Крізь пальці виливається безмежна пустота,
яка вже зовсім розучилася , чи то навіть не вміла самозаповнюватися.
Мабуть, осінній настрій передається повітрям,
Неначе вірус, неначе байдужість до долі,неначе подихи старості
Мабуть, чекати вже немає сили. Та й чого сподіватися,
Якщо навіть хвилювання давно вже загубило ключ до серця.
А листя все опадає, створюючи відсутність присутності,
Відсутність думок і мрій…
Лише безкінечний дощ… Як за вікном так і в серці….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449511
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 16.09.2013