| Сторінки (1/24): | « | 1 | » |
Ти разом зі мною сьогодні плачеш.
Не бачу нічого дивного у цій зливі.
Не лише мені одній слова чи
Влучні дії важливе щось зрешетили.
А скільки плануєш плакати? Довго?
Я ще не вирішила остаточно.
Якби ж розбудити власного вовка,
Щоби вгледіть тропу у темені ночі.
Я тепер точно стану хижим звіром.
Пухнаста кицька вмерла. Все. Амінь.
У грудях замість серця шмат пломбіру,
Холодний і гіркіший за полин.
травень 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2014
Чекає в чашці кава.
Холоне з кожним подихом.
Танцює пара мляво
На плесі гірко-чорному.
Чекає томик з віршами
Тепла її долонь,
Аби святими й грішними
Рядками взяти у полон.
Вона ж у снігопаді…
Кружляє балериною
На білому жакарді
В волоссі із калиною…
січень 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2014
Зима бере простяглі руки -
Тепер ВОНА сліпих веде…
Ступає кішкою. Без звуку
Всі прояви тепла краде.
Куди ведеш їх, білочола?
Туди де душі льодяніють
І де вмирає думка квола?
Туди, де вже добро не сіють…
Невинні простирадла всюди.
Спокусливо? Але не спи!
Зими обійми – вірна згуба!
Знесилений? Кажу – терпи!
Стерпи і знайдеш серце!
Таке велике і таке гаряче!
Воно тоновані розіб’є скельця,
Лише не бійся бути зрячим!
грудень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2013
«Признайсь, як рясу скинула жури?!»
Вона благала у безлистої берези,
Щокою мокрою тулившись до кори…
Але білява спала, їй снились полонези…
Думки роїлись невсипуще мурашнею -
Без ліку їх, всі темні й атомно-малі…
Колись (до них) вона витала в емпіреях,
А нині спину тягарі пригнули до землі…
Навколо рядять їй без натяку на втому!
(Ця звичка в ДНК, здається, дописалась)
Словесні вінегрети – у горлі до оскоми
І нерв-струна урешті-решт порвалась…
Але вона змогла! Змогла! Змогла!
Зірвати свій шипований ошийник!
Зубами вирвала два вкрадені крила!
«О, небеса! Скучала я, мої сапфірні…»
[b]Витати в емпіреях — [i]бути мрійником, сприймаючи дійсність наївно, нереально.[/b][/i]
листопад 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2013
Все захоронить золото зима –
Нестерпна барва так ця їй.
Свої два монокольорні крила
У тиші розправлятиме німій.
Їй монотонність сивих завірюх
Миліша за класичні увертюри.
А сніг, небес безгрішних пух,
Кружлятиме їй в танку зажури.
Зима свій геніальний монорим
Писатиме осколками сердець.
І лише він аплодуватиме згори -
Невизнаний і зламаний митець…
Із непоборним жалем у очах
Щоночі слухає поет той монолог -
Лише йому при зоряних свічах
Зима читає їх кохання епілог…
[i][b]Монори́м [/b]- вірш з однією римою[/i]
листопад 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2013
В осені настрій поліпшився -
Сліз горошини змахнула з очей.
Друг-вітрюган її спішився -
Вже палантин не зриває з плечей.
Грають ті двоє нами,
Ніби в ляльковім театрі своїм.
Смикнуть собі мотузка́ми -
І вже на колінах в молитвах горим.
Молимо: «Зжалься, стихіє!»
Змила ти спокій з людського обличчя,
Корені вирвала в мрії!
Спадок твій нам – лиш руїнне каліччя…
В осені настрій поліпшився -
Жменю тепла нам сипнула згори.
Встигнути треба натішитись!
Акторами станемо скоро зимової гри…
жовтень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2013
Вона розріже навпіл їхнє небо
І скаже: «Ти в своє тепер лети!
В мої же за́мки стукати не треба,
Не опущу до ніг твоїх мости»
Розпустить Сонце і змотає два клубки.
«Як хочеш – то ховай своє у скриню!
Моє ж – сльозини випиватиме гіркі,
Аби не проросли вони полиню»
Зірки порозкладає в різні ящики.
«Як хочеш – то рахуй свої до скону!
Мої ж, космічні мерехтливі світляки,
Гулятимуть зі мною по перону»
Вона розділить все-все-все,
І душі, й посуд, всі цілунки…
Колись писали долі їх одне есе…
Колись… Тепер вони вже дві чарунки…
[b][i]Чарунка [/i][/b]- [i]ячейка[/i]
жовтень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2013
Позастеляла осінь місто килимами,
Немов маленьких накидала соняхі́в.
Вони мажорять настрій мій без кави
І мрії знов злітають вище літаків.
Я швидко теплу ковдру в шафу заховаю
І м’ятний чай сьогодні в термос не наллю -
Сміється Жовтень сонцем й літом зігріває.
Піду до нього тих смішинок прикуплю :)
Насип мені, мій щедрий Жовтню-друже,
В долоні ягідок медового кохання.
У одиноких, ще не випитих калюжах,
Навчи моєї долі прочитати віщування.
жовтень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454957
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2013
Вона – трояндовий бутон.
Щоночі очі їй цілують лише
Зорі.
А місяць, ефемерний фаетон,
Шепоче їй казки, которі пише
Море.
Йому про неї розказали солов’ї,
Як упивався їх канта́тами
Весною.
Вона! Усе життя чекав лише її!
Тепер в садах трояндових шукатиме
Покою…
[i][b]Ефемерний [/b]- недовговічний, швидкоминущий
[b]Фаетон [/b]- екіпаж
[b]Кантата [/b]- твір лірико-епічного характеру, виконується співаками-солістами, хором. [/i]
жовтень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2013
Не вистачає теплих слів
В осінні мряки і тумани.
Лиш слів. Не золота холодного царів,
А сонець-слів, які горітимуть ночами.
Бракує дуже теплих слів,
Як рук не гріють рукавиці.
Тих слів – палкого серця посланців,
Могутніх криголамів смутку-криці.
Відсутність слів тих убиває
Тоді, як мокрі ноги кожен день.
Слів теплих, що рішуче викрадають,
Заховану у глиб журбу із душ-кишень.
жовтень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2013
Земля не хоче більше пити.
Сліз не приймає твердь свята.
Як нам тебе розвеселити,
Осінь? Чекаєш жертв чи каяття?
Голів у каятті нам не схилити,
Перед Землею маючи гріхи.
І поки совість спить, немов маля сповите,
На зліт готуються розплат птахи.
Ми «репетицій» бачили чимало –
Стихія клала нас додолу вже не раз.
Невже настане скоро час фіналу?
Вже третій дзвоник пролунав для нас?
Ох, проклянуть наш прах прийдешні діти,
Зречуться коренів й буду́ть праві!
Нам в спину Матері-Землі вдалось встромити
Гострющі шпичаки розрухи-булави.
вересень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453139
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.10.2013
Іду назустріч. Чому – ніхто не знає.
Та не бентежить. Не маю в тім жалю.
Іду. Мій чобіток росу із трав збиває.
Іду і кожну птаху-мить за хвіст ловлю.
Іду, а сонце новий день вже шиє.
(З проміння уночі зіткало полотно)
Іду собі. Між ніг опалий лист рудіє –
Майстриня-осінь вже закінчує своє панно.
Іду назустріч. Хто там зустріне – я не знаю.
Старезний дід-туман сховав за пазуху знаття.
Іду і кожен крок, мов голка, вишиває,
Й мою спіраль на рушнику людей життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2013
Ісус нам заповів любов.
Абстрактне людство полюбити геть не важко.
Та тільки очі заливає до істот конкретних кров,
Яких «людьми» назвати можна лиш з натяжкою.
Любов Ісус заповів нам.
Таку, щоб винятків не знала.
Та тільки всепрощення пуп’янок зів’яв
У матері, яка у цинкові синів своїх стрічала.
Нам заповів любов Ісус.
Плекати наказав її щосили.
Та лиш прокльони рвуться з блідих вуст
В батьків, які в труну дитячу цвях забили.
Любов Ісус нам заповів.
Здолає все безмежна сила.
Та тільки помсти птах в зґвалтованої сів
Під серцем, де маля колись носила.
Ісус нам заповів любов.
Він зніс усе, що уготовила рука Творця.
Звільни ж і нас від тягаря отих оков!
Зуміймо заповітові його відкрить серця!
вересень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451429
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.09.2013
Рубіном калиновим сукню гаптовану
Скинула осінь – лисиця руда.
Там де сіріли двори асфальтовані,
Стелиться риза її золота.
Рубіни шипшинові в коси уплетені.
Осінь красується, мов молода є.
Купи листви, двірниками наметені,
В танці із вітром вона розкидає.
Рубін горобиновий – губи у осені.
Ніжну спокусу пити б до дна!
Та пані грайлива не прийме запрошення,
Злотоволоска мандрує одна.
вересень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2013
Привид-корабель крилатий
В повню завітав до неї.
Лицар вийшов в чорних латах
Із кинджалом в портупеї.
В нього орден був на грудях,
Капюшон лице сховав.
Без шопенових прелюдій
В серце він кинджал ввігнав.
Та стоїть вона, не впала,
Не скосилась, як гадав.
Вдруге серце сталь пізнало,
Думав навпіл розрубав.
Та стоїть, тримає спину.
Зблідла. Та лише на мить.
"Мама" каже їй дитина -
Неодмінно треба жить.
Воїн відступив безсильний,
Зникла підлого бравада,
Луснув, ніби пузир мильний,
Лицар ордену, що зветься "Зрада".
вересень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450873
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2013
За течією, як один,
Бездумно і безвольно.
І бачити не хочем павутин,
Адже в гурті, разом, не сольно.
А чорні вдови все плетуть,
Не стулять на ніч ока.
І буде кожному на горло джгут,
Бо кровопивць тих армія нівроку.
Хапать, ловить – то не про нас.
Самі йдемо, зігнувши спину.
Ми хвалимо розведений сечею квас
І гордо ведемо на ешафот дитину.
Куди поділись гайдамаки?
Застигла кров, не пломеніє, не тече.
Холодний Яр стомивсь чекати знаків
І Січ давно вже не січе.
серпень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450590
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.09.2013
Закреслив дні, закреслив ночі,
Глухий до серця, що шепоче,
Бо пристрасть нерв тобі лоскоче.
Обрав ти шлях той, що коротше.
А були ж сни мені пророчі,
І відвертав від мене очі.
Та серце віри йнять не хоче,
Палке кохання в нім тріпоче.
С тих пір нутро лише пече,
І не бринить сльоза - тече.
Де віри й мрій був сад квітучий
Чорніє лиш терня колюче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2013
Осінню прагне душа у ліси,
Ранками там лиш мандрують тумани.
Лісу однакові людські часи,
Схоже, він вічність був такий самий.
Там у порослих мохами борах
Листя попрілого дух з солодинкою.
Там на дерев’ячих гі́лках-руках
Грається вітер легкий павутинкою.
Поспіх той де, за "життя", що обрали?
Щез, розчинився в суничній росі.
Птаство по нотах його розібрало.
Осінню прагне душа у ліси.
вересень 2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013
Руки до неба блакиті здіймаю,
Пір’я летить, я руками ловлю.
Пір’їни багряні. Я уже знаю -
Ангел їх губить в смертельнім бою.
Ангел приставлений Богом до мене.
Душу вартує він, борючи зло.
Зараз б’ється мій світлий об темені скелі,
Себе не шкодує, скривавив чоло.
Лиш тепер я почула страждання святого,
Як останню пір’їну згубило крило.
Потерпи, ангел мій, вже іду на підмогу!
Я сльозою омию криваве чоло.
вересень 2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449528
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2013
[i]Замальовка однієї прогулянки[/i]
На майданчик з сином
Вийшли в вечір мокрий.
В теплій одежині,
Дощ пройшов вже вкотре.
Донечку манюню
Мама й тато водять,
За руці тримають,
Ще сама не ходить.
Доня хоче гойда,
Каже "а-а-а",
Але гойда мокра
й застелить нема.
"Може знімеш куртку?"
Дівчина проха.
"Та ти що, кохана,
Курточка ж нова!"
Дуже хоче гойда
Донечка мала.
Свою куртку мама
Донечці зняла.
Колихає доненчку
Мама у кофтині.
Тато їх шкодує
Курточку й дружині.
Затулила б очі
Я своєму сину
На той антиприклад
Справжнього мужчини.
Не стулю, звичайно,
Якби не хотіти.
Довелось би сину
Вік "сліпим" ходити.
Як не оглянуся -
Ніби справжнє "чудо"!
"Лицарство" подібне
В нас тепер усюди!
вересень 2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449424
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2013
Залиш...
Ти на шматки її кроїш,
Вбиваєш цвях за цвяхом,
А вона хоче бути птахом,
Не знати меж,
Шукати світло.
Не знати зим,
Щоб завжди літо.
Підбив крило,
Залиш одне.
Душа з одним
Свій шлях знайде
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2013
Осіннє небо воду льє від ранку
І змило вже вчорашній слід.
Чому ж не здатне у панянки
Тугу ізмити стільки літ?
В мольбах проводить ніч і днину,
А забуття нема й нема,
Бо зрадник-час повзе повільно
Й налити нікому вина.
Візьме сріблясту парасолю
І сум, бо нікуди сховати,
Без поспіху піде вона, поволі
Молитву-голуба у небо відпускати.
вересень 2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2013
У самоті отам тепер чорніють діри,
Де вітер колихав колись фіранки.
І щільно тріщини вкривають стіни брудно-сірі,
А вишні вже пустили корені на ганку.
Квітник поріс вже лопухом лапатим,
Й земля родюча плаче в бур’яні .
І більше нікому медових груш збирати.
Таке життя. Всі маємо останні дні.
вересень 2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2013
Відродися, мово!
З попелу повстань!
Вийди з-за лаштунків,
Зжалься до благань.
Не почує мова,
Не розтулить рот.
Мова - лише слово
Нас, людських істот.
Ми ж, сучасні люди,
Тільки в гору йдемо.
Стопчемо, сплюндруємо,
Щастя не знайдемо.
Батьківська ж наука,
Дідовий звичай
Вже десь на узбіччі,
Зріс там молочай.
Змовкне пісня мови,
Що лилась віки.
Пам’ятати лиш діброві,
Що не зрубана поки.
версень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448849
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2013